# Дональд Трамп

Президент Володимир Зеленський прокоментував інформацію щодо умов надання безпекових гарантій із боку Сполучених Штатів Америки для України.В інтерв'ю чеському виданню Český rozhlas він відзначив, що поки американська сторона не вимагала виведення підрозділів ЗСУ з тієї частини Донеччини, яку не окупувала російська армія."Я чув про це, в політичних колах деякі політики це порушували. Я напряму від президента Трампа цього не чув, а це його гарантії безпеки і Конгресу Сполучених Штатів Америки", — зауважив Зеленський.Водночас гарант відзначив, що він розуміє те, що "є ціна гарантії безпеки від Сполучених Штатів Америки". Однак зараз питання у тому, якою вона буде.Попередній контекст:27 січня Financial Times, адміністрація США нібито дала зрозуміти Києву, що надання гарантій безпеки може бути пов’язане зі згодою України на мирну угоду, яка передбачає відмову від Донбасу на користь Росії.У Білому домі назвали неправдивими повідомлення щодо готовності Вашингтона гарантувати безпеку Україні лише у разі відведення її сил з Донеччини та Луганщини. Посадовці заперечили існування будь-яких кулуарних домовленостей, що пов'язують захист держави з територіальними поступками агресору.Аналітики американського Інституту вивчення війни наголосили, що поступки України щодо території, яку Росія навряд чи швидко та легко захопить військовим шляхом, були б стратегічною помилкою.31 січня Зеленський заявив, що без зустрічі з очільником Кремля Володимиром Путіним розв’язати територіальне питання неможливо. До того ж мирний план із 20 пунктів мають підписати не тільки Україна, Росія та Сполучені Штати Америки, а і Європейський Союз..

Європейські лідери мають намір спокійно реагувати на провокативні заяви американського президента Дональда Трампа, але при цьому відповідати тарифами. Вони розробили план, як протидіяти трампівським крокам.Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на власні джерелаСпіврозмовники медійників розповіли, що лідери європейських країн зібралися на екстрену вечерю наступного дня після того, як Трамп на Всесвітньому економічному форумі пригрозив Європі економічними складнощами, а також принизив політиків і піддав критиці їхні цінності.Європейці обговорили, що варто зробити, аби впоратися зі швидким погіршенням відносин зі США, це проявилося, зокрема, в нав'язливому прагненні Трампа захопити Гренландію.Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала продовжувати діалог із президентом. Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав на негайних заходах зі скорочення регулювання бізнесу в усій Європі, щоби стимулювати економічне зростання та знизити залежність від економіки США.Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для завоювання поваги Трампа Європа має продемонструвати готовність дати відсіч його погрозам.Джерела видання стверджують, що за підсумками зустрічі розробили своєрідний план дій у відповідь. За словами трьох співрозмовників, він полягає в тому, щоби зберігати спокій під час майбутніх провокацій Трампа, погрожувати відповідними митами та працювати за лаштунками над тим, щоби зробити Європу менш залежною у військовому й економічному плані від США.Щоби заспокоїти Трампа в короткостроковій перспективі, європейці обговорюють способи зміцнення безпеки в Арктиці. У довгостроковій перспективі — сторони працюють над диверсифікацією торгівельних відносин, поліпшенням збройних сил і зниженням залежності своїх країн від американських технологій."Водночас Європа досі не має плану щодо швидкого встановлення військової автономії від США, а фінансова та банківська система регіону залишається фрагментованою, що ускладнює фінансування амбітних проєктів", — наголосили аналітики.Крім того, підсумували вони, процес ухвалення рішень затягується, а лідери Європи розходяться в думках щодо того, як реалізувати проєкт, що може тривати роки або десятиліття, зі зниження їхньої трансатлантичної залежності.Нагадаємо, що 15 грудня лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського та президента Трампа, а також європейськими командами..

Лідерка "Альтернативи для Німеччини" Аліса Вайдель вимагає від України повернути всю надану їй допомогу Берліном. У цьому немає нічого нового: вона просто калькує заяви трампістів під час виборчої кампанії 2024 року, прислуговуючись заодно й Москві.Віддайте 70 мільярдів євро. У кого Вайдель запозичила антиукраїнські тезиЦього року у п'яти федеральних землях Німеччини обиратимуть місцеві парламенти: у Баден-Вюртембергу 8 березня, у Рейнланд-Пфальці 22 березня, Саксонії-Ангальт 6 вересня, у Берліні й Мекленбургу-Передній Померанії 20 вересня. Ультраправа "АдН" прагне отримати більшість бодай в одному з ландтагів, щоб сформувати там свою електоральну базу для подальшого політичного захоплення країни.Слід нагадати, що у вересні 2025-го кандидати від "Альтернативи" програли опонентам із СДПН і ХДС вибори обербургомістрів у Гельзенкірхені, Дуйсбургу і Гагені в Північній Рейн-Вестфалії. При цьому партія посіла перше місце на земельних виборах у Тюрингії, продовживши успішне просування на східних німецьких землях. У 2024-му ультраправі мали там високу підтримку. Саме на територіях колишньої НДР ця політсила набрала найбільше голосів на лютневих 2025 року виборах до Бундестагу.Згідно з опитуванням INSA для видання Bild, Аліса Вайдель та її політичні соратники на початок цього року мають 26% підтримки, блок ХДС/ХСС поступається одним пунктом, а есдеки взагалі мають 14%. Лідерка ультраправих увійшла до топової п’ятірки німецьких політиків, тоді як канцлер Фрідріх Мерц та його уряд демонструють рекордне падіння рейтингу, — станом на грудень їхньою роботою незадоволені 70% опитаних.На тлі суттєвого зростання підтримки "Альтернатива" провела партійний форум у місті Мюльгайм, де Вайдель і зробила заяви, які, немов гарячі пиріжки, розтягувала російська пропаганда. Власне, лідерка "АдН" озвучила чотири тези, всі наче писалися в Кремлі чи в студії пропагандиста Соловйова.Перша: вона хоче, щоб Україна повернула Німеччині 70 мільярдів євро наданої допомоги.Друга: Берлін має відмовитися від подальшої допомоги Україні.Третя: німецькі солдати не повинні брати участь у військовому конфлікті проти Росії.Четверта: Київ має оплатити ремонт підірваного газогону "Північний потік".Озвучене Вайдель важливе для розуміння меседжів, завдяки яким Москва руками своїх агентів впливу в Європі розкручуватиме там антиукраїнську кампанію протягом цього року, коли в низці країн ЄС, як і в Німеччині, відбуватимуться вибори різних рівнів. А це — квітневі вибори законодавчих зборів Угорщини, дочасні парламентські вибори в Болгарії, де традиційно сильні проросійські настрої, парламентські вибори в Латвії, дружній для нас країні, де прогнозується втручання Росії у виборчий процес, у Франції вже у березні відбудуться муніципальні вибори, які стануть індикатором суспільних настроїв перед президентськими виборами 2027 року і, що також не виключається, дочасними парламентськими виборами через політичну кризу в країні.Також відбудуться місцеві вибори у кількох регіонах Іспанії — в Арагоні, Кастилії-і-Ліоні, в Андалусії. Крайні популісти спробують поборотися за владу і на вересневих парламентських виборах у Швеції. І, звісно ж, великі проміжні вибори до американського Конгресу у листопаді, на яких республіканці-трампісти можуть оновити лозунги Трампа 2024 року щодо повернення Україною американської фінансової допомоги. Тобто теза "поверніть наші гроші", яку нині озвучує Вейдель, це калька з передвиборчої кампанії нинішнього глави Білого дому. На певну аудиторію це діє, тому ми ще почуємо подібні вимоги з різних країн ЄС під час виборчих кампаній там.Не на Німеччину. На кого працюють праві популісти Наступні тези Вайдель про припинення подальшої допомоги Україні та про не участь німецьких військових у війні в Україні один в один з угорських "темників" партії Орбана. TrueUA детально аналізував, до яких маніпуляцій вдається цей політик та як цинічно використовує антиукраїнську риторику. Поразка його партії на виборах у квітні обіцяє стати серйозним ляпасом іншим європейським правим популістам.Щодо допомоги Україні, то Німеччина як один із лідерів Євросоюзу взяла і виконує свої зобов’язання. Канцлер Мерц прагне, щоб Європа зміцнювалася у військовому плані, що без взаємодії з Україною неможливо. "Альтернатива для Німеччини" ж працює проти європейської єдності, вона є не лише проросійською партією, а й тісно пов’язана з трампістами, зацікавленими у послабленні Євросоюзу.У лютому минулого року, коли віцепрезидент Джей Ді Венс проголошував свою шокуючу промову на конференції з безпеки у Мюнхені, він зустрічався з Вайдель. А коли в Німеччині "АдН" визнали екстремістською організацією, Венс і держсекретар США Марко Рубіо накинулися на офіційний Берлін, назвавши його дії "тиранією".Ще один важливий момент: Мерц, міністр оборони Борис Пісторіус та інші члени уряду ФРН ніколи не заявляли про участь німецьких солдатів в якості миротворчих чи стабілізаційних сил в Україні, тому Вайдель відверто бреше, лякаючи німців тим, чого немає і не планується. В цьому пункті свого виступу, як і в пункті про "Північний потік", вона грає на боці Кремля. Що з цією партією трапляється не вперше. У грудні минулого року "Альтернативу для Німеччини" звинуватили у шпигунстві на користь Москви. Окремих депутатів від цієї політсили впіймали на гарячому, - вони робили депутатські запити щодо питань, які стосуються військово-технічної співпраці Німеччини з Україною.Українців дратують публічні заяви таких політиків, як Вайдель. Проте коли ми говоримо про Європу і, зокрема, Німеччину потрібно чітко розрізняти позицію керівництва країн та представників дружніх до нас політсил, і саботажників спільної європейської політики. З "Альтернативою", навіть якщо вона візьме гору на виборах ще до якогось ландтагу, ніхто не створюватиме коаліцію. Популярність цієї партії пояснюється пропонованими нею простими рішеннями, їх неможливо реалізувати без значного погіршення добробуту населення та громадянського конфлікту."Ключ до припинення війни вже чотири роки лежить у Москві. Ціна, яку Москва має заплатити за цю війну, включаючи економічну ціну, зростатиме тиждень за тижнем і місяць за місяцем", — каже Мерц.Він також відкинув заклики проросійських сил з Бундестагу про прямі переговори з Путіним щодо війни в Україні й закликав продовжувати підтримку нашої країни. Оце і є позиція Німеччини, на яку варто зважати.Праві популісти як тригер для рішучих змінОстаннім часом аналітики та експерти, аналізуючи політику американської адміністрації, посилення правого та лівого популізму (не забуваймо, що він так само на службі у Кремля, в тій таки Німеччині є "Альянс Сари Вагенкнехт" — ліваки з ідентичною з "Альтернативою" риторикою щодо України та ЄС) доходять сумного висновку, що світ рухається у бік руйнації міжнародного права та існуючих союзів. Простіше кажучи, людство проходить період, схожий до подій сторічної давнини, і заново випробує справедливість відомого прислів’я "сон розуму породжує чудовиськ".Певні паралелі справді напрошуються, але разом із цим бачимо готовність демократій протидіяти наступу "тіней минулого". Світ сто років тому і нині — дуже різні. Скрізь, окрім Росії, зник колоніалізм, десятки країн завдяки поєднанню демократії й технологій зробили значний стрибок в економічному розвитку і не хочуть заради якихось химерних цілей окремо взятих переписувачів світового порядку повертатися в часи злиднів та авторитаризму. Внутрішні вороги Європи на кшталт "Альтернативи для Німеччини", "Національного об’єднання" у Франції, Reform UK у Британії набирають силу, але всі вони — явище суто європейської демократії. Вони діють за правилами демократії, а не захоплюють владу як їхні прототипи сто років тому. Тому їх не варто міряти мірками партій першої половини XX століття.Правий популізм — проблема для політичного істеблішменту, але й виклик, який змусить цей самий істеблішмент проснутися від солодких снів про вічність ліберального порядку. Вже не пошепки у Берліні, Парижі, Лондоні, Брюсселі обговорюється формування європейської армії, створення власної "ядерної парасольки". Мерц називає нинішню ситуацію "новим пробудженням самосвідомості європейців". Гарно звучить, та головне не проґавити час для швидких змін. Бо Вайдель, фігурально висловлюючись, вже стукає підборами у двері його канцлерського кабінету..

У Куби залишилося нафти приблизно на період від 15 до 20 днів, якщо збережеться поточний рівень споживання та власного видобутку. Ситуація загострилася після того, як Мексика скасувала відвантаження, а Сполучені Штати Америки блокують постачання з Венесуели.Як повідомляє газета Financial Times, якщо постачання нафти не буде відновлено, країна може перейти до жорсткого нормування пального. При цьому значна частина Куби вже живе з майже щоденними відключеннями електроенергії.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що має намір "перекрити" нафту для острова. За даними Kpler, з початку цього року Куба отримала лише 84,9 тисячі барелів — це одна партія з Мексики 9 січня (понад три тисячі барелів на добу в перерахунку), тоді як торік середній імпорт від усіх постачальників становив близько 37 тисячі барелів на добу."Можна сказати, що Куба протримається 15-20 днів, якщо додати січневі постачання до приблизно 460 000 барелів, що були в запасах на початок року", — сказала аналітик Kpler Вікторія Ґрабенвеґер.Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 27 січня не заперечила, що її країна відклала заплановані на цей місяць постачання, назвавши це "суверенним рішенням". Проте наступного дня вона заявила, що не казала про припинення експорту, і що постачання нафти на Кубу здійснюються за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики запевняють, що Мексику зупинила загроза захоплення її танкерів, якщо Трамп вирішить запровадити повну морську блокаду.Медійники додають, що у грудні 2025 року Венесуела ще експортувала на Кубу в середньому майже 46 500 барелів на день, але після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро 3 січня постачання припинилися повністю. Останнє пальне для електростанцій з Венесуели надійшло в листопаді. Росія та Алжир, які раніше постачали нафту на Кубу, робили це нерегулярно. Останній російський танкер прибув у жовтні, алжирський — торік у лютому.У газеті зазначили, що нині економіка острова занепадає — падає туризм і виробництво цукру. Аналітик Teneo Ніколас Вотсон вважає, що економічна криза здатна поставити кубинський режим на межу виживання. Раніше Трамп заявив, що Куба "скоро впаде". "Вони отримували гроші від Венесуели, отримували нафту від Венесуели, тепер вони цього не отримують", — наголошував американський лідер.Нагадаємо, раніше газета The Wall Street Journal повідомляла, що адміністрація Трампа, підбадьорена успіхом у Венесуелі, шукає серед представників кубинської влади тих, хто готовий сприяти усуненню комуністичного режиму на острові до кінця 2026 року. У Білому домі вважають, що кубинська економіка близька до колапсу, а уряд комуністів як ніколи крихкий після втрати такого спонсора, як лідер Венесуели Ніколас Мадуро..

Американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку.Своєю оцінкою ситуації американський лідер поділився під час брифінгу для преси у Білому домі. Коментуючи перебіг зустрічей в Абу-Дабі, глава держави зазначив:"Я думаю, що там досягається значний прогрес".Окрему увагу Трамп приділив тимчасовому припиненню російських ударів по українській енергосистемі, яке він назвав "енергетичним перемир'ям". Президент США зауважив, що особисто звертався до Кремля з проханням запровадити "тиждень тиші" через складні погодні умови в Україні."Я сказав, що Росія тимчасово не веде обстрілів через надзвичайно холодну погоду... Ми попросили президента Путіна, чи могли б вони припинити обстріли на тиждень... він погодився на це. Ми дуже це цінуємо", — наголосив господар Білого дому, вказавши на аномальні морози, що наразі панують в Україні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський розповів, що через обстріли й сильні морози в енергосистемі України склалася складна ситуація. Крім того, ворог продовжує бити по газовій інфраструктурі.Водночас 29 січня Володимир Зеленський заявив, що українська делегація під час переговорів зі Сполученими Штатами Америки та Росією в Абу-Дабі обговорювала можливість енергетичного перемир'я. Є сподівання, що домовленості виконуватимуться. .

Американський президент Дональд Трамп розповів про один із нюансів розмови з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Зокрема, лідер США попросив очільника Кремля тиждень утриматися від обстрілів України.Про це Дональд Трамп розповів у четвер, 29 січня, під час спілкування з журналістами."Я особисто попросив Путіна не стріляти по Києву й інших містах України протягом тижня", — зазначив він.За словами американського президента, Володимир Путін погодився це зробити.Як відомо, Дональд Трамп намагається підтримувати відносно хороші особисті стосунки з Володимиром Путіним. Така політика різко відрізняється від позиції його попередника, а також інших союзників США.Адміністрація США повісила спільну фотографію американського президента Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна у вестибюлі Білого дому. Це світлина, зроблена 15 серпня 2025 року на Алясці, коли Трамп зустрічав Путіна на червоній доріжці.Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер поспілкувався телефоном із Дональдом Трампом у суботу, 24 січня. Основну увагу під час розмови сторони приділили питанню війни в Україні та майбутній стратегії взаємодії між Лондоном і Вашингтоном.Раніше, 21 січня, президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, й очільник Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни.Водночас, за словами ексспецредставника США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора.Нагадаємо, що, згідно з новим опитуванням Reuters / Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців упав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко..

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на два джерела у США, Трамп хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей."Для цього Трамп розглядав варіанти ударів по командирах та установах, які Вашингтон вважає відповідальними за насильство, щоб дати протестувальникам впевненість у тому, що вони можуть захопити урядові будівлі та будівлі сил безпеки", — зазначили медійники.Одне з джерел агентства у США повідомило, що варіанти, які обговорюються помічниками Трампа, також включають набагато масштабніший удар, який може мати тривалий вплив, можливо, проти балістичних ракет, які можуть бити по союзниках США на Близькому Сході, або проти іранської програми збагачення урану. Своє. чергою, інше джерело у США заявило, що Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо курсу дій, зокрема щодо того, чи варто обрати військовий шлях."Прибуття американського авіаносця та допоміжних військових кораблів на Близький Схід цього тижня розширило можливості Трампа щодо потенційних військових дій після того, як він неодноразово погрожував втручанням через репресії Ірану", — наголошують медійники.У середу, 28 січня, Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, попередивши, що будь-який майбутній напад США буде серйознішим, ніж червнева бомбардувальна кампанія проти трьох ядерних об'єктів. Він назвав кораблі в регіоні "армадою", що прямує до Ірану.Своєю чергою, неназваний високопоставлений іранський чиновник заявив агентству Reuters, що Іран готується до військового протистояння, водночас використовуючи дипломатичні канали. Однак, за словами чиновника, Вашингтон не демонструє відкритості до дипломатії.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Додамо, раніше видання The Jerusalem Post повідомляло, що Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд..

З моменту заснування у 1949 році Організація Північноатлантичного договору була одним із головних противників для Москви. Кремлівський диктатор Володимир Путін послідовно прагне послабити західний альянс.Як повідомляє експертка The Wall Street Journal із питань зовнішньої політики Анджела Стент, яка спеціалізується на відносинах США та Європи з Росією і зовнішній політиці Москви, радянські та російські лідери прагнули підірвати альянс і відокремити США від ЄвропиСтент зауважила, що Путін і його найближче оточення можуть лише дивуватися небезпечній грі, яку веде президент США Дональд Трамп. Його конфронтація з союзниками щодо майбутнього Гренландії загрожувала завдати шкоди найуспішнішому альянсу у світі так, як цього не вдалося зробити десятиліттям російського саботажу."Розрив між США та їхніми союзниками, який повністю проявився цього тижня, може тільки зміцнити переконання Путіна в тому, що трансатлантичний альянс серйозно ослаблений", — наголосила вона.Експерт додає, що свого часу відповіддю Радянського Союзу на НАТО була Варшавська угода, укладена в 1955 році. До свого розпаду в 1991 році це був єдиний в історії союз, члени якого вдерлися на територію один одного. Радянські війська вдерлися до Угорщини у 1956 році, а війська Варшавського договору вдерлися до Чехословаччини в 1968 році."Ці вторгнення забезпечили радянську перевагу в Східній Європі. Очільник Кремля прагне контролювати колишні держави Варшавського договору, про що він чітко заявив у проєкті договору, який він представив НАТО перед вторгненням Росії в Україну", — зазначила Стент.За її словами, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році майбутнє НАТО обговорювалося в Росії та на Заході. Поставало питання щодо необхідності існування Північноатлантичного альянсу."Комунізм був переможений, і Росія хотіла стати демократичною державою. Навіщо була потрібна ця реліквія холодної війни? Чому б не створити загальноєвропейську організацію безпеки, в якій Росія і США мали б рівний голос?" — зазначила Стент. Вона додала, що поки Москва та її західні прихильники виступали за нову євроатлантичну архітектуру безпеки, НАТО та його прибічники розуміли, що найуспішніший альянс у світі не повинен розпускатися, а повинен адаптуватися і прийняти до своїх лав колишні країни Варшавського договору, які наполегливо прагнули до нього приєднатися.Свого часу адміністрація колишнього президента США Білла Клінтона запропонувала Москві особливе партнерство з НАТО, сподіваючись надати Кремлю частку в трансатлантичному порядку. У 1997 році в Парижі було підписано Основоположний акт НАТО — Росія, але це мало вплинуло на переконання РФ, що НАТО є її противником."На початку свого президентства Путін обговорював можливість вступу до НАТО як з Біллом Клінтоном, так і з колишнім президентом США Джорджем Бушем, але стало зрозуміло, що Росія не приєднається до альянсу, в якому не зможе домінувати", — додала Стент.За її словами, неприязнь Путіна до НАТО на сьогодні лише посилилася. Москва все більше підтримує європейські політичні партії та групи лівого і правого спрямування, які виступають проти НАТО і США. Російський диктатор виправдав анексію Криму Росією у 2014 році, заявивши, що якби Росія не втрутилася, то це нібито б означало б, що військово-морські сили НАТО опинилися б у цьому місті, яке начебто є символом військової слави Росії, і це створило б не ілюзорну, а цілком реальну загрозу для всієї Південної Росії."Путін не боїться НАТО, тому що воно загрожує фізичній безпеці Росії. Він розуміє, що розширення членства в НАТО на колишні радянські держави та членів Варшавського договору підриває його мету відновлення сфери впливу Москви", — зазначила експерт.Стент зробила висновок, що НАТО залишається головною перешкодою для імперських амбіцій Путіна. Так, якби Україна була членом НАТО, Росія не наважилася на вторгнення."Як же іронічно, що суперечка між США та їх союзниками щодо території члена НАТО може в кінцевому підсумку підірвати НАТО і допомогти Путіну реалізувати його мету підкорити Україну", — додала вона.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також:Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру".

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом сказав лідерам Євросоюзу в Давосі, що був "стурбований" психічним станом американського лідера.Як повідомляє видання Politico, відразу п'ять джерел серед дипломатів ЄС розповіли, що Фіцо, один з небагатьох союзників Трампа у Європі, справді був дуже стурбований під час розмови з лідерами кількох країн Європи в Давосі.У Давосі прем'єр-міністр Словаччини розповідав про свій візит до маєтку Трампа в Мар-а-Лаго у Флориді 17 січня. Під час неформальної зустрічі Фіцо назвав поведінку американського президента "небезпечною" та додав, що Трамп, ймовірно, "не в собі"."Щобільше, далі словацький прем'єр взагалі не обирав слів та кілька разів назвав президента США "божевільним". Що саме сказав Трамп Фіцо, що це викликало таку реакцію з його боку — досі залишається невідомим", — наголошує видання.Безпосередньо джерела видання не були присутніми на зустрічі, але повідомили, що почули про заяви Фіцо від європейських лідерів, які спілкувалися з прем'єром Словаччини. За словами одного з дипломатів, прем'єр-міністр Словаччини "виглядав дуже травмованим" тим, що сталося на зустрічі з Трампом. В Білому домі заявили, що інформація ЗМІ "фейкова" та нібито заснована на "спробах привернути увагу" з боку європейців. Аргументувати свою заяву у Трампа не змогли."Це абсолютно повна фейкова інформація від анонімних європейських дипломатів, які намагаються привернути до себе увагу. Зустріч в Мар-а-Лаго була позитивною і продуктивною", — заявила прессекретар Білого дому Анна Келлі.Своєю чергою, ще одне джерело видання — чиновник адміністрації Трампа, який був присутній на зустрічі, — стверджував, що справді не розуміє причин таких публікацій. За його словами, під час зустрічі не було жодних незручних моментів чи недоречних обмінів репліками — вона була "приємною, звичайною" і містила кілька невимушених обмінів репліками.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським диктатором у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів..

У вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським лідером у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів.Про зміни в оформленні інтер’єру повідомила журналістка Елізабет Ландерс у соцмережі Х.  Як зазначає журналістка, знімок розмістили у вестибюлі, що сполучає Західне крило з резиденцією президента США. На фотографії в рамці зафіксовано Дональда Трампа разом із російським диктатором Володимиром Путіним. За припущенням Ландерс, цей кадр було зроблено під час торішнього саміту на Алясці.Журналістка наголосила, що раніше ця світлина не була частиною експозиції та з’явилася на стіні лише нещодавно. Також вона зауважила, що безпосередньо під знімком із Путіним повісили іншу фотографію, де Дональд Трамп зображений з одним зі своїх онуків. На підтвердження оновлення інтер’єру в ключовому переході Білого дому Ландерс оприлюднила відповідний фотодоказ.Нагадаємо,  21 січня президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, і глава Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни.Водночас, за словами ексспецпосланця США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора..

Квітневі парламентські вибори в Угорщині є надзвичайно важливими не лише для угорців, а й для Євросоюзу й України. Поразка на них партії Віктора Орбана Fides може зупинити ходу до влади ультраправих екстремістів в багатьох країнах Європи.Образився за "потиличника". Навіщо Орбан викликав нашого посла "Кожен Віктор, який живе за європейські гроші, намагаючись продати європейські інтереси, заслуговує на потиличник. І якщо він почувається комфортно в Москві, це не означає, що ми повинні дозволити європейським столицям перетворитися на маленькі москви", — заявив у Давосі президент України Володимир Зеленський.Про якого Віктора йшлося, всі зрозуміли — про Орбана. Той відреагував:"Я вільна людина, яка служить угорському народові. Ви перебуваєте у відчайдушному становищі, оскільки протягом чотирьох років не змогли через неспроможність чи небажання завершити війну, попри широку підтримку з боку президента США".Орбан при кожній нагоді згадує про свого друга Дональда Трампа. Також угорський прем’єр традиційно нагадав: його країна постачає нам електроенергію та паливо. Насправді електроенергія — не угорського походження, наша країна вимушено імпортує її з Європи, Угорщина в цьому процесі посередник, який отримує гроші. Що ж до палива, то Будапешт купляє російську нафту, яка йде нафтопроводом "Дружба" нашою територією. Так що тут Угорщина залежна від доброї волі України.За кілька днів потому Орбан доручив своєму міністру закордонних справ Петеру Сійярто викликати для розмови українського посла в Будапешті. Він обурився "брутальними висловлюваннями" представників України."Наші органи національної безпеки проаналізували цю останню атаку України і дійшли висновку, що ці події є частиною скоординованої серії заходів України, спрямованих на втручання у вибори в Угорщині, але ми не можемо дозволити, щоб хтось ставив під загрозу суверенітет Угорщини або чесність угорських виборів", — заявив ображений Орбан.Як саме висловлювання "заслуговує на потиличник", спрямоване персонально прем’єру, нашкодило національній безпеці всієї Угорщини, незрозуміло. Недипломатично, але ж Зеленський не порадив виборцям сусідньої держави гнати Орбана копняками від влади. Що робити зі своїм прем’єром та його партією — угорці у квітні самі розберуться.Чому ж керівник угорського уряду вирішив проявити жорсткість? Одне з пояснень — Орбан вибудовує передвиборчу кампанію на гаслах про свою геополітичну значущість, його Трамп у Давосі прийняв до своєї "Ради миру", а тут — "потиличник". Угорський прем’єр дуже боїться бути посміховиськом.У цьому контексті варто згадати кумедну історію, яка сталася після з’їзду Fides, що відбувся 10 січня. Там виступав Орбан, презентували передвиборчу програму та головне гасло кампанії "Безпечний вибір". Але партійний штаб дав маху — не створив сайт із назвою гасла, чим скористалася опозиція. Вона зареєструвала сайт biztosvalasztas.hu (угорською гасло звучить "biztos választás"), де розміщують матеріали з жорсткою критикою уряду та урядової партії. На головній сторінці сайту під фото прем’єра та його команди міститься напис, із вказівкою, хто оплачує його кампанію: "Fides є безпечним вибором лише для Льорінца Месароша, Іштвана Тіборча, Дьєрдя Матольчі та корумпованих олігархів Орбана, але не для угорського народу". Формально опозиція нічого не порушила, і тепер над орбанівцями потішається вся Угорщина.Чим "годує" угорських виборців ОрбанКолеги з видання Infopost зібрали найсвіжіші маніпуляції, якими займається Орбан. Україною угорців він лякає найбільше, точніше "втручанням у вибори" з боку України. Ще з весни минулого року влада Угорщини розкручує українофобську кампанію, зокрема, проводила маніпулятивний "референдум" щодо незгоди зі вступом нашої країни до Євросоюзу. Орбан підігріває антиукраїнську істерію неспровокованими випадами у наш бік.23 січня він заявив, що в Угорщині "сто років не буде такого парламенту, який проголосував за вступ України до ЄС". Глава українського МЗС Андрій Сибіга відреагував порівнянням Орбана з нацистським посіпакою Ференцом Салаші — останнім союзником Гітлера в Європі. Блокуючи вступ України до Євросоюзу, зазначив Сибіга, "Орбан виконує забаганку Путіна", блокує відновлення миру в ЄС та робить Угорщину спільником кремлівського режиму"."Сьогодні Орбан діє вже навіть не як Міклош Горті, а як посіпака Гітлера Ференц Салаші. Це урок з Другої світової війни", — слушно зауважив наш міністр, додавши, що подібними заявами угорський прем’єр працює проти угорців Закарпаття, які є громадянами України, бо йому "начхати на їхню безпеку та добробут".У Будапешті вирішили обернути слова Сибіги проти власної опозиції. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто звинуватив Україну у втручанні в угорські вибори на користь опозиційної партії "Тиса". Таку прив’язку орбаністи роблять не вперше, та, як свідчать опитування громадської думки, 53% вважають найбільш вірогідним вплив на свої вибори з боку Москви. Проте є 25%, які вірять у казки Орбана про вплив на вибори з боку Києва. Не варто забувати, що чинна влада в цій сусідній з нами країні багато років ефективно для себе працює зі ЗМІ та їхніми власниками, тому нагнітання антиукраїнської істерії триватиме і свого слухача та глядача вони, на жаль, знаходитиме.Ще одним опудалом для угорських виборців орбаністи роблять Європейський Союз. Цього разу зманіпулювали рекомендаціями інституцій ЄС на випадок надзвичайних ситуацій. Рекомендації стосуються питань цивільного захисту населення, проте уряд Угорщини роздув із них скандал, буцімто Брюссель розпалює паніку. Через позицію свого уряду угорці так і залишаться непідготовленими до будь-якої НС.А віднедавна Орбан озброївся ще однією темою — "таємним" документом про вступ України в ЄС у 2027 році та виділенням нашій країні 800 мільярдів євро. Він бреше, що фінансова допомога Україні йтиме з кишень угорців. Видання Politico проаналізувало цей документ, у ньому — десятилітній план відбудови України, 500 мільярдів на це обіцяють надати США та міжнародні фінансові інституції, ще 100 мільярдів — кошти Євросоюзу, але їхнє виділення передбачене у 2028 році в рамках затвердження наступного семирічного бюджету ЄС. Однак є нюанс: реалізація цього плану прив’язана до припинення війни.А поки американці стоять на боці Росії з так званою "формулою Анкориджа" та ув’язують свої гарантії безпеки з територіальними поступками України, немає сенсу говорити про якісь фінансові вливання. Але Орбан навмисно робить акцент на них, цинічно вводячи в оману виборців. Гроші, про які йдеться, — не на війну, а на повоєнну відбудову.Здавалося б, якщо Угорщині погано живеться в ЄС, ніщо не заважає вчинити так, як Британія — провести референдум і піти своїм шляхом. На початку цього місяця угорський прем’єр розповів, чому не планує повторювати за британцями. Виявляється, причина банальна — Будапешт не має достатнього політичного впливу для самостійного існування. А де ж геополітична масштабність Орбана? Чи її вистачає лише на шантаж Євросоюзу?А тим часом угорська опозиція…Головна опозиційна сила партія "Тиса" грає проти орбаністів технологічно. Про "вкрадений" сайт ішлося вище. Окрім того, Мадяр відверто тролить опонентів, — він оголосив продаж мерчів, чашок, кепок та іншої продукції з "конфіскованим" слоганом Fides. Кошти підуть на передвиборчу кампанію опозиціонерів. Також тонкий тролінг нагадує оголошення Мадяром Аніти Орбан на посаду майбутньої глави МЗС. Вона не лише однопрізвищниця прем’єра, а й раніше була в його дипломатичній команді.Про 10-відсоткову перевагу "Тиси" над Fides свідчить і свіжа соціологія — підтримка опозиційної партії становить 49%, в орбаністів — 39%. Останні зберігають популярність серед виборців старшого віку без вищої освіти, що мешкають у провінції. Завдяки цим виборцям Орбан перемагав всі попередні рази. Чи мобілізується міська молодь та люди середнього віку, щоб скинути прем’єра, котрий засидівся в кріслі? Залишається сподіватися, що угорці повторять за румунами, які торік зорганізувалися, аби не допустити до влади ультраправих, й обрали проєвропейського президента Нікушора Дана. Але варто пам’ятати, що в Орбана є союзники: місцеві олігархи, корумповані чиновники, Трамп і Путін. За свого Віктора вони боротимуться до останнього..

Інвестиції Німеччини в економіку Китаю за період із січня по листопад 2025 року зросли на 55,5% до понад семи мільярдів євро. У 2024 та 2023 роках німецькі інвестиції сягали лише 4,5 мільярда євро. Про це повідомляє агентство Reuters, з посиланням на інформацію Німецького економічного інституту IW.Медійники наголосили, що це означає, що жорсткий торгівельний курс президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, що включає широкі мита Вашингтона на європейський імпорт, підштовхнув компанії Європи переорієнтовуватися на Китай."Німецькі компанії продовжують нарощувати свою присутність у Китаї — і роблять це швидшими темпами", — зазначив керівник відділу міжнародної економічної політики інституту IW.Водночас німецькі компанії майже вдвічі скоротили свої інвестиції у США торік. Пекін повернув собі місце головного торгівельного партнера Берліна минулого року після того, як у 2024 році його обігнали США, завдяки зростанню імпорту з другої за величиною економіки світу.Нагадаємо, у вівторок, 27 січня, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..

У вівторок, 27 січня, Сполучені Штати Америки офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди. Президент Дональд Трамп вже вдруге виводить Вашингтон з цієї угоди.Як повідомляє агентство Bloomberg, угода зобов'язує майже 200 країн світу утримувати зростання середньої світової температури на рівні не більше ніж на 2°C (а в ідеалі на 1,5°C) вище доіндустріального рівня.Безпосередньо Трамп не приховує свого заперечення кліматичних змін у світі. Торік на засіданні Генеральної асамблеї ООН він заявив, що зміна клімату – це "найбільша афера з усіх коли-небудь проведених", а відновлювану енергію він назвав "жартом".Медійники зауважили, що лише через кілька годин після своєї інавгурації у 2025 році Трамп видав указ про початок процесу виходу США з Паризької кліматичної угоди. Господар Білого дому також виводить США з Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (авторитетний орган ООН у галузі кліматичної науки). В агентстві додали, що цей орган, до якого входять сотні провідних світових вчених, був створений в 1988 році. Його звіти є вичерпними для розуміння минулих, теперішніх та майбутніх змін клімату. За свою роботу група отримала Нобелівську премію миру 2007 року, а її наукові оцінки були закладені в основу Паризької кліматичної угоди.Варто додати, що у листопаді 2020 року Сполучені Штати офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди. Проте за президентства Джозефа Байдена у січні 2021 року Штати знову офіційно стали стороною цієї угоди.Паризька угода була підписана представниками 196 країн у межах кліматичної конференції у 2015 році. Вона прийшла на зміну прийнятому в 1997 році Кіотському протоколу (передбачає квоти на викид парникових газів). Одна з цілей Паризької угоди — "активізувати здійснення" Рамкової конвенції ООН зі змін клімату, зокрема утримати зростання глобальної середньої температури "набагато нижче" 2°C і "докласти зусиль" для обмеження зростання температури до 1,5°C. Також передбачає скорочення викидів парникових газів, а також виділення приблизно 100 мільярдів доларів на рік бідним країнам для розв'язання екологічних проблем.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у Сполучених Штатах Америки офіційно повідомили про вихід зі Всесвітньої організації охорони здоров'я. Організацію звинуватили у провалах під час пандемії COVID-19 та діях проти інтересів Вашингтона..

Згідно з новим опитуванням Reuters/Ipsos, рівень схвалення імміграційної політики президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, причому більшість американців вважають, що його жорсткі заходи щодо імміграції зайшли надто далеко.Про це повідомляє Reuters.Опитування, проведене по всій країні з п'ятниці по неділю, зібрало відповіді до та після того, як імміграційні офіцери в суботу вбили другого громадянина США в Міннеаполісі під час зіткнень з протестувальниками через розгортання Трампом імміграційних агентів у містах по всій території США.Згідно з опитуванням, лише 39% американців схвалюють роботу Трампа в галузі імміграції, що менше, ніж 41% на початку цього місяця, тоді як 53% не схвалюють. Імміграція була яскравішим аспектом популярності Трампа в тижні після його інавгурації в січні. У лютому 50% схвалювали та 41% не схвалювали.Нагадаємо, Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній..