# Дональд Трамп

Американський лідер Дональд Трамп ухвалив рішення про продовження санкцій проти країни-агресорки Росії. Обмеження подовжені ще на рік.Про це повідомляється на сайті Федерального реєстру США. Згідно з даними реєстру, указ, який набуває чинності 20 лютого, передбачає продовження низки санкцій проти РФ, які були запроваджені указами президентів США ще у 2014, 2018 і 2022 роках.Варто відзначити, що перші обмеження були запроваджені ще Бараком Обамою у березні 2014 року після російської окупації українського Криму. Згодом санкційний список поновлювався вже за президентства Джо Байдена і Дональда Трампа."Дії та політика (влади Росії), про які йдеться в цих указах, продовжують становити надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки та зовнішньої політики Сполучених Штатів", — йдеться в документі.Зауважимо, 19 лютого Дональд Трамп під час засідання "Ради миру" у Вашингтоні заявив, що питання закінчення війни в Україні виявилося у рази складнішим, аніж він очікував. Варто зазначити, що очільники європейських розвідок песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди цього року про припинення війни Росії проти України. Така думка сформована попри заяви президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що переговори за посередництва Вашингона наблизили перспективу мирної угоди.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах.Водночас журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що питання закінчення війни в Україні виявилося у рази складнішим, аніж він очікував.Таку заяву господар Білого дому зробив під час засідання "Ради миру" у Вашингтоні."Ми маємо перший рік, який, мабуть, не має аналогів у нашій країні, тому що ми завершили вісім воєн, і, думаю, дев'ята ще попереду. Вона виявилася складнішою. Я думав, що це буде найлегша", — сказав президент США.Трамп також відзначив, що у будь-якій війні ніколи невідомо, "що буде легко, а що — не дуже".Варто зауважити, що очільники європейських розвідок песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди цього року про припинення війни Росії проти України. Така думка сформована попри заяви президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про те, що переговори за посередництва Вашингона наблизили перспективу мирної угоди.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах.Раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що розкриє деталі угоди з Іраном протягом 10 днів. Водночас американський лідер пригрозив Ірану "поганими речами", у разі зриву дипломатичного врегулювання.Таку заяву Трамп зробив під час засідання "Ради миру" у Вашингтоні, передає "Європейська правда". За даними журналістів, у ході засідання, участь у якому взяли близько 20 держав, Трамп розповів про свої досягнення на посаді президента, зокрема мир на Близькому Сході.Водночас американський лідер відзначив, що наразі йому залишилося вирішити справу щодо Ірану."Тож тепер ми, можливо, маємо зробити ще один крок, а може й ні. Можливо, ми укладемо угоду. Ви дізнаєтеся про це, ймовірно, протягом наступних 10 днів", — сказав Трамп.Він заявив, що переговори США та Ірану "були хорошими", але сторони мають укласти угоду. Якщо ж цього не відбудеться, трапляться "погані речі"."Як ви знаєте, ведуться хороші переговори. Протягом багатьох років доведено, що укласти значущу угоду з Іраном нелегко. Ми маємо укласти значущу угоду, інакше трапляться погані речі", — сказав Трамп.Нагадаємо, у січні агентство Reuters повідомляло, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні. Господар Білого дому хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей.Водночас 18 лютого видання Axios із посиланням на джерела заявило, що Америка розглядає можливість початку "масштабної війни" проти Ірану вже найближчим часом..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа розглядає можливість початку "масштабної війни" проти Ірану вже найближчим часом.Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, передає hromadske."Джерела повідомляють, що військова операція США в Ірані, ймовірно, буде масштабною кампанією, яка триватиме кілька тижнів і буде більше схожа на повноцінну війну, ніж точкова операція у Венесуелі минулого місяця", — йдеться у повідомленні.Журналісти зазначають, що йдеться, ймовірно, про спільну американо-ізраїльську кампанію. Так, двоє ізраїльських посадовців повідомили, що уряд Ізраїлю наполягає на сценарії, який передбачає не лише удари по ядерній і ракетній програмах Ірану, а й зміну режиму в країні.Водночас частина американських джерел вказує, що США можуть потребувати додаткового часу для підготовки операції. Проте один із радників Трампа заявив, що президент "починає втрачати терпіння"."Деякі люди з його оточення застерігають його від війни з Іраном, але я думаю, що є 90% ймовірність, що ми побачимо військові дії в найближчі кілька тижнів", — цитує видання радника.Останні зустрічі представників США та Ірану відбулися 17 лютого в Женеві. Попри заяви обох сторін про "певний прогрес", американські посадовці визнають, що розбіжності залишаються суттєвими.Нагадаємо, у січні агентство Reuters повідомляло, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні. Господар Білого дому хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей.Раніше видання Politico заявляло, що західні країни дедалі більше схильні вважати, що світ рухається до глобальної війни. Це підтверджують дані опитування, яке детально описує зростання занепокоєння громадськості. Так, громадяни США, Канади, Франції та Британії заявили, що спалах третьої світової війни протягом найближчих п'яти років є більш імовірним, ніж ні..

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Вона відбулася після завершення першого дня тристоронніх перемовин у Женеві.Про це йдеться у звіті офісу британського прем’єра. Там зазначили, що Стармер звернув увагу Трампа на російські удари по енергетичній інфраструктурі України."Це відбувається на тлі найсуворішої зими з початку війни та повторив своє засудження варварських атак Путіна на невинних цивільних", — наголосив прем’єр-міністр Великої Британії.Обидва лідери також провели перемовини щодо "забезпечення справедливого і тривалого миру".Раніше президент України Володимир Зеленський наголошував, що за підсумками переговорів у Женеві в політичному плані такого прогресу, як у військовому плані, немає. Але розмови відбуваються, і про їх нюанси українська делегація поінформує тоді, коли повернеться в Україну."Ми також обговоримо все це більше з європейськими колегами. Ми хочемо наполягати на їх більшій участі. Адже для нас дуже важлива присутність Європи", — зауважив Зеленський.Він подякував американцям за організацію зустрічі, а також швейцарській стороні, яка прийняла перемовини у тристоронньому форматі."Для нас дуже важливо, що є можливість зустрічі в Європі", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Президент України Володимир Зеленський піддав критиці публічну риторику американського лідера Дональда Трампа, наголосивши, що примус до поступок лише одну сторону конфлікту не здатний забезпечити стабільний мир.Про це він заявив в інтерв’ю для Axios.За словами Зеленського, тактика тиску на Україну замість агресора є стратегічно хибною. Він підкреслив, що, хоча на офіційний Київ Дональду Трампу може бути легше чинити вплив, ніж на Москву, справжнє врегулювання неможливе через капітуляцію перед Кремлем.Ключові тези ЗеленськогоЗеленський назвав "несправедливим" той факт, що заклики до поступок заради мирної угоди лунають виключно на адресу України, а не Росії. Також глава держави переконаний, що спосіб створення стабільної безпекової архітектури "не полягає в тому, щоб "дати перемогу" російському диктатору Володимиру Путіну". Коментуючи гучні заяви лідера США, Зеленський зазначив: "Я сподіваюся, що це лише його тактика, а не остаточне рішення".Попри публічні розбіжності, президент України висловив вдячність Трампу за його миротворчу активність та відзначив, що під час особистого спілкування з представниками американської адміністрації — зокрема з Кушнером та Віткоффом — він не відчуває такого тиску, який спостерігається у публічному просторі."Ми поважаємо один одного", — підсумував Володимир Зеленський, додавши, що він не є тією людиною, яка легко піддається сторонньому впливу.Нагадаємо, 17 лютого американський президент Дональд Трамп зробив не зовсім зрозумілу заяву, що Україні варто швидко сісти за стіл переговорів.  .

За повідомленням американського видання Politico, кілька європейських держав оголосили про намір доєднатися до переговорів про створення спільного ядерного щита. Така ініціатива з’являється не вперше, та щоразу вона буксує. Чи вдасться цього разу?Самі здатні на ядерне стримування. Що відбулося у МюнхеніІніціатива спричинена втратою довіри європейців до безпекової політики адміністрації Дональда Трампа. Розмови про ядерне стримування посилилися на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася минулого тижня. Під час виступу на цьому заході канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо спільного ядерного стримування. За його словами, це робиться не шляхом "списання НАТО з рахунків, а шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу". Не звинувачуючи прямо Вашингтон, він зазначив: світ вступає в нову реальність й Європа має бути до нею готовою, зберігаючи власні цінності.У Мюнхені Макрон заявив: розглядає доктрину, яка могла б передбачати "спеціальну співпрацю, спільні навчання та спільні безпекові інтереси з певними ключовими країнами". Його розширений виступ щодо цього очікується у Франції чи в кінці лютого, чи на початку березня. Якщо Макрон запропонує накрити французькою ядерною "парасолькою" Європу й отримає згоду багатьох країн — це стане геополітичним викликом Сполученим Штатам, які навіть у своїй безпековій стратегії змалювали Європу слабкою та залежною від Америки.Цього разу американські гості у Мюнхені на погрожували європейцям, а поводилися на диво чемно та ввічливо. Причина не в тому, що замість радикального критика Європи віцепрезидента Джей Ді Венса у конференції брав участь поміркований глава Держдепу Марко Рубіо. У Вашингтоні не надто зраділи намірам країн ЄС створити власний ядерний щит, тому Рубіо запевняв європейців у підтримці і дружбі, навіть назвавши США "дитиною" європейської цивілізації.Інший посадовець, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі США (це той, на якого вказували як на ініціатора зупинки постачання зброї Україні минулого року) заявив, що Америка не знімає свою ядерну "парасольку" з Європи, а тільки хоче, щоб та активізувалась і зробила більше для звичайної оборони. Проте західні аналітики закликають Європу не вірити сказаному й не відступати від курсу на посилення власної безпеки та оборони. Доказом може слугувати вояж Рубіо до Угорщини та Словаччини, чиї уряди відповідно Віктора Орбана та Роберта Фіцо підривають єдність та стійкість Європи.То що ж було у Мюнхені — європейці показали американцям зуби й на цьому все, чи справді планують спільне ядерне стримування?Дві ядерні держави Європи, але Британія поки поза гроюДля початку варто уточнити, який потенціал мають дві ядерні держави Європи. Повна інформація щодо наявних боєзарядів зі зрозумілих причин не афішується, але приблизно Франція має 300 стратегічних боєзарядів, розміщених на атомних субмаринах, а також 60 тактичних боєзарядів авіаційного базування. Ядерної зброї наземного базування у французів немає. Тобто у них відсутня так звана "тріада" — море, повітря, земля. Проте, за загальною кількістю боєзарядів, Франція посідає третє місце у світі — після Росії та США. Друга ядерна держава в Європі — Велика Британія. Вона має близько 225 термоядерних зарядів, із яких десь 160 перебувають у стані бойової готовності. Британська ядерна зброя розміщена на 4-х атомних субмаринах класу "Венгард", які базуються у Шотландії. Але є кілька нюансів, які стоять на заваді приєднанню Британії до європейської ядерної ініціативи. По-перше, згадані підводні човни озброєні американськими балістичними ракетами "Трайдент". Без згоди США британці не можуть їх використовувати на свій розсуд, та й загалом ядерна програма британців дуже тісно поєднана з американською. Лондон і Вашингтон — природні союзники, сваритися зі Штатами британці не будуть.По-друге, після Brexit Велика Британія не є членом Євросоюзу, укладання безпекових угод із країнами ЄС, коли йтиметься про захист поза НАТО, потребуватимуть додаткових умов. По-третє, Британія входить до Групи ядерного планування НАТО, в межах якої розробляється, реалізовується та уточнюється спільна політика Альянсу щодо зброї масового знищення. Лондон має дотримуватися цієї спільної політики.А от Франція до Групи ядерного планування НАТО не входить — єдина з держав Північноатлантичного блоку. Такою була і лишається принципова політика Парижа, — французька ядерна зброя стоїть на варті європейських інтересів в НАТО, проте рішення щодо використання зброї ухвалюється керівництво Франції, а не Альянсу. Тому станом на зараз лише Франція може запропонувати свою "парасольку" Євросоюзу. Французи завжди мали значні геополітичні амбіції і нині можуть їх реалізувати, піднявши статус своєї держави дуже високо, однак подібний крок несе у собі низку ризиків. Перший: якщо Макрон запропонує послуги Франції, а їх прийме тільки кілька країн, інші ж продовжать орієнтуватися на США, — це буде провал. З Макроном про спільне ядерне стримування домовляється Мерц. Згідно з аналізом ЗМІ, на одній із німецьких авіабаз можуть розміщуватися американські боєголовки, носіями яких є літаки F-16 і Tornado.Окрім Німеччини зброя масового знищення США також розміщується на двох авіабазах в Італії та по одній у Нідерландах і Бельгії, поза межами ЄС — у Туреччині. Точна кількість бомб невідома, припускають, що близько ста. В разі приєднання тієї ж Німеччини до ініціативи спільного ядерного стримування Євросоюзу американці можуть вивезти від німців свої боєголовки. Це точно не посилить безпековий фактор на континенті. Другий ризик полягає у внутрішній політиці Франції. Макрон — хороший політичний гравець, навіть авантюрного складу, проте його президентська каденція завершується наступного року, і зі значною долею ймовірності у Єлисейському палаці засяде ультраправий президент. Французькі праві — союзники трампістів. Тож немає жодної гарантії, що в разі отримання головної посади у Франції ці діячі не скасують рішення попередника під тим соусом, що Франція може стати об’єктом ядерної атаки. Та навіть якщо ультраправий наступник Макрона не скасує рішення нинішнього президента, він отримає значні важелі тиску на країни, які погодяться піти під французький захист. І в столицях цих країн такий сценарій не виключають, тому не поспішатимуть казати "так".Видається, варіант спільного ядерного щита Євросоюзу далі розмов не піде? Не варто поспішати з висновками. Держави ЄС, які погодяться приєднатися, завдяки значним фінансовим вливанням і сучасним технологіям спроможні покращити і наростити військові засоби для розміщення французької ядерної зброї. Щоб було не чотири субмарини, а хоча б десять. Також спільним коштом Франція могла б наростити ядерний потенціал для спільного захисту. Проти європейського ядерного щита виступають в керівництві НАТО, наголошуючи, що це підриває роль Америки як захисника Європи. Проте політика Трампа створює новий геополітичний контекст, коли виживання європейців стає їхньою справою. У багатьох столицях ЄС бояться зробити перший крок, остерігаючись гніву заокеанського "президента хаосу". Проте спільна позиція європейських лідерів щодо ядерної безпеки може зіграти не на розкол, а навпаки — підштовхнути Вашингтон до подвоєння зусиль з ядерного стримування в Європі.Як би не намагалися принизити європейців правлячі еліти США, вони, мабуть, розуміють, що американська ядерна зброя на європейському континенті — це ціна політичного впливу. Не виключено, проти Трампа європолітики застосували його ж прийом із митами: хочеш бути нашим другом — плати більше за наш захист. А ні — підемо під французький..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Україні варто швидко сісти за стіл переговорів. Самі перемовини відбудуться 17-18 лютого в Женеві, сторони порушуватимуть питання врегулювання російсько-української війни.Аудіозапис відповіді Дональда Трампа на запитання журналістів опублікував Білий дім на YouTube-каналі.Президента США, зокрема, запитали, чого він очікує від переговорів в Женеві за участю його представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера."Ну, це будуть важливі переговори. Але, з іншого боку, це дуже просто. Тобто, дивіться, Україні варто швидше сісти за стіл переговорів. Це все, що я можу сказати. Ми хочемо, щоби вони, українці, це зробили", — не зовсім зрозуміло сказав Трамп, але з певним натяком, що більшість залежить від України.На думку деяких аналітиків, таким чином він дав зрозуміти, що Вашингтон розраховує саме на відчутний компромісний крок із боку Києва, та вважає участь української сторони необхідним елементом подальшого процесу.Як відомо, українська делегація прибула до Женеви для участі в черговому етапі переговорів у тристоронньому форматі."Українська делегація вже прибула до Женеви. Завтра розпочинаємо черговий раунд переговорів у тристоронньому форматі", — написав Умеров у соцмережах.Новий раунд переговорів США, України та Росії відбудеться в Женеві 17-18 лютого. До складу української перемовної команди увійшли секретар РНБО Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов, начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, перший заступник голови Офісу перзидентоа Сергій Кислиця та заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.Нагадаємо, раніше кремлівські пропагандисти інформували, що російська делегація розпочинає участь у мирних тристоронніх переговорах у Швейцарії, отримавши попередні інструкції від Володимира Путіна. Зустрічі проходитимуть у закритому форматі, а представники Москви планують працювати за спеціально визначеними треками для виконання домовленостей, досягнутих раніше..

Президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію з трьох фундаментальних кроків, які мають стати основою для дій адміністрації Дональда Трампа задля припинення російської агресії. Глава держави наголошує на необхідності рішучих кроків Вашингтона без озирання на позицію Кремля, що передбачають надання безпекових гарантій, масштабне відновлення та жорсткий дипломатичний тиск на Москву.Про це він сказав в інтерв’ю Politico.Крок перший: Гарантії безпекиЗеленський переконаний, що першочерговим завданням Сполучених Штатів має стати надання Україні міцних гарантій безпеки. При цьому він наголошує, що це рішення не повинно бути предметом торгів чи обговорень із російським керівництвом."Я думаю так... Він має надати нам гарантії безпеки, сильні гарантії безпеки, без діалогу з Путіним. Тому що це гарантії безпеки від Президента Сполучених Штатів", — заявив Зеленський.Крок другий: План відбудовиДругим етапом на шляху до завершення конфлікту президент називає запуск комплексної програми відновлення країни. На його думку, економічне відродження є обов’язковою умовою для стабілізації та переходу суспільства до мирного життя."Дайте нам пакет відбудови України. Це означатиме другий крок, що ми відновимося, це означатиме, що настане мир", — акцентував глава держави.Крок третій: Вимога припинення вогнюЗавершальний етап передбачає пряму та безкомпромісну вимогу до Москви зупинити бойові дії на поточних позиціях із подальшим переходом до тристоронніх переговорів на рівні лідерів для фінального врегулювання."Зателефонувати Путіну і сказати: "Дивись, ти мусиш зупинитися там, де ти зараз є. Ми мусимо заморозити конфлікт зараз, а потім ми зустрінемося у тристоронньому форматі на рівні лідерів і вирішимо, як закінчити цю війну", — пояснив алгоритм дій президент.У разі відмови російського диктатора прийняти ці умови, Зеленський закликає США до запровадження "тотальних санкцій" та повної блокади енергетичного сектору РФ. Він наполягає на максимальному посиленні підтримки України, щоб країна залишалася сильною, а також на персональному тиску на російські еліти, включно з висланням їхніх родичів із демократичних країн.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..

Президент США Дональд Трамп оголосив про проведення масштабного саміту "Ради миру", який відбудеться 19 лютого 2026 року в його іменному Інституті миру у Вашингтоні. Під час заходу лідери країн-учасниць планують затвердити фінансовий пакет обсягом понад п'ять мільярдів доларів на гуманітарні потреби та відбудову сектора Гази, а також розгорнути міжнародні сили стабілізації.Про це йдеться в офіційній заяві американського президента в соцмережі Truth Social.Нова архітектура безпекиТрамп наголосив, що "Рада миру" має "необмежений потенціал" і вже довела свою ефективність, посприявши швидкому наданню гуманітарної допомоги та звільненню заручників. За його словами, ця ініціатива стане "найвпливовішим міжнародним органом в історії". Одним із ключових рішень саміту стане розгортання Міжнародних сил стабілізації (ISF) та місцевої поліції для підтримки порядку в анклаві."Держави-члени пообіцяли виділити понад п'ять мільярдів доларів на гуманітарну допомогу та зусилля з реконструкції Гази, а також спрямувати тисячі фахівців до Міжнародних сил стабілізації", — заявив голова Ради Дональд Трамп.Демілітаризація та участь союзниківВажливою умовою сталого миру Трамп назвав повне роззброєння палестинських угруповань. Він наголосив, що "ХАМАС повинен виконати своє зобов’язання щодо повної та негайної демілітаризації".До складу Ради вже увійшли представники близько 25 країн, серед яких Туреччина, Катар, Саудівська Аравія та Єгипет. Крім того, Білий дім підтвердив призначення ключових посадовців:Марко Рубіо (держсекретар США) та Джаред Кушнер увійшли до Виконавчої ради;Тоні Блер (колишній прем’єр-міністр Британії) займатиметься питаннями стабілізації;Ніколай Младенов стане Спеціальним представником Ради безпосередньо в Газі.Генерал-майор Джаспер Джефферс призначений командувачем сил ISF, де він керуватиме операціями з демілітаризації та забезпеченням безпечної доставлення допомоги.Нагадаємо, 22 січня президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна зможе долучитися до ініційованої американським лідером Дональдом Трампом "Ради миру" тільки після остаточного припинення бойових дій. Глава держави наголосив, що участь української сторони у такому форматі безпосередньо залежить від завершення війни..

У суботу, 14 лютого, Білий дім опублікував серію цікавих валентинок. Одна з них адресована Гренландії.Відповідний допис опубліковано на сторінці Білого дому у соцмережі X."Зроблено саме для вас", — йдеться у дописі.Так, в одній із листівок адміністрація Трампа звернулася до Гренландії із закликом "визначитися з нашими відносинами".Також без уваги не залишився й президент Венесуели Ніколас Мадуро. У адресованій йому валентинці Білий дім зізнався, що Мадуро "захопив його серце".Ще одна листівка адресована сенатору Крісу Ван Голлену і Кілмару Абрего Гарсії, якого пов’язують із бандою MS-13."Моя любов до тебе така ж сильна, як любов демократів до нелегальних іммігрантів. Я б пролетів 1537 миль, щоб випити з тобою", — йдеться у листівці.Не забули у Білому домі й про податкову форма IRS Form 4547, яка стала одним із символів соціальної політики другого терміну Дональда Трампа.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час закритої вечері в Alfalfa Club пожартував про приєднання Канади, Гренландії та Венесуели до Америки. Зокрема, Трамп жартома заявив, що планує "купити" Гренландію й зробити її 52-м штатом США. Натомість 51-м штатом буцімто буде Канада..

Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". За словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду".Про це Дональд Трамп заявив під час спілкування з журналістами в п'ятницю, 13 лютого."Зеленському доведеться приступити до дій. Росія хоче укласти угоду, й Зеленському доведеться приступити до дій. В іншому разі він втратить чудову можливість", — зазначив президент США, не розтлумачивши, що він конкретно має на увазі.Водночас журналісти The Atlantic писали, що Дональд Трамп розглядає можливість виходу з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Як відомо, Україна, Росія та США за останній місяць провели два раунди мирних переговорів в Абу-Дабі. Москва за цей час не демонструвала жодних ознак готовності до завершення війни.Секретар РНБО України Рустем Умєров підтвердив, що 17-18 лютого у Женеві має відбутись наступний раунд тристоронніх перемовин між Україною, США та Росією. Посадовець зазначив, що українська делегація вже розпочала підготовку до цієї зустрічі.За словами Умєрова, окрім нього до складу української делегації увійдуть голова Офісу президента Кирило Буданов, начальник генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов .голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця, заступника начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький.Російські пропагандистсько-інформаційні ресурси поінформували, що до складу делегації Росії на переговори в Женеві 17-18 лютого ввійде заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін. Загалом позицію диктатора Володимира Путіна там відстоюватимуть щонайменше 15 осіб.Нагадаємо, президент Фінляндії Александер Стубб сьогодні заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін "стратегічно програв", і щоби це стверджувати, є три вагомі підстави. А в підсумку Україна виграє цю війну..

Американський лідер Дональд Трамп розглядає можливість виходу з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Про це повідомляє The Atlantic. Журналісти відзначили, що під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв принести мир в Україну протягом дня після вступу на посаду. Однак після року невдалих спроб дипломатії, його починає дратувати це питання.У виданні зауважили, що вже найближчими тижнями американський лідер може переключити свою увагу на передвиборчу кампанію в Конгрес."У найближчі тижні, коли передвиборчий сезон поглинатиме все більше уваги Трампа, він може вирішити, що переговори стали для нього політично програшними. Тоді він може піти, поклавши провину за провал дипломатії на непохитність однієї або обох ворогуючих сторін", — йдеться у повідомленні.Водночас у коментарі The Atlantic український лідер Володимир Зеленський зазначив, що Київ завжди демонстрував готовність до діалогу і компромісу. Зокрема, українська сторона майже відмовилася від своїх попередніх наполягань на тому, що російський диктатор Володимир Путін та його генерали мають постати перед законом за воєнні злочини. Ба більше, Зеленський погодився зустрітися з Путіним практично будь-де, окрім Москви, без жодних попередніх умов."Ми ніколи не були проти припинення війни. Це росіяни показали, що вони не готові до діалогу", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський заявляв, що не погодиться на невигідну мирну угоду навіть під тиском міжнародних партнерів і внутрішніх обставин. Він наголосив, що для нього пріоритетом є гідний і довготривалий мир..

Сполучені Штати Америки пропонують створити на Донбасі вільну економічну зону. В адміністрації Дональда Трампа вважають це компромісом для завершення війни між Україною та Росією. Така ідея не подобається ні Україні, ні Росії.Про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Bloomberg."Жодна зі сторін не зацікавлена в ідеї вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми. Це дуже суперечлива та сира ідея, яку важко реалузвати", — заявив він.За його словами, в Києва та Москви залишаються різними погляди на питання територій. Наразі компромісу сторони не знаходять, за столом переговорів усі залишаються при своїх позиціях."І домовленості були такими — давайте повернемося з баченням того, який це вигляд може мати, до наступної зустрічі", — уточнив він.Раніше з’являлася інформація, що російська влада вимагає, аби Україна вивела всіх військових із території Донецької області. Кремль, як і раніше, хоче отримати повний контроль над усім регіоном.Водночас Україна наполягає на тому, щоби в питанні припинення вогню сторони відштовхувалися від теперішньої лінії розмежування. Водночас Київ у юридичній площині жодним чином не планує відходити від позиції приналежності Донбасу й інших окупованих територій Україні.США як компроміс запропонували створити в Донецькій області вільну економічну зону. Таку ідею внесли в "мирний план" президента Дональда Трампа.При цьому минулого тижня з'явилася інформація про те, що під час переговорів в Абу-Дабі Росія висунула нову вимогу щодо припинення бойових дій. Окрім контролю над територіями Донецької та Луганської областей, Кремль наполягає на офіційному міжнародному визнанні Донбасу російським із боку всіх країн-учасниць переговорного процесу.Нагадаємо, що очільник російського МЗС Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не отримувала жодних пропозицій щодо "мирного плану" з 20 пунктів ані офіційними, ні негласними каналами..

Цього тижня відбудеться 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Торішній ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документа, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документа, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, видається, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..