# Дональд Трамп

Європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних європейських дипломатів.Один із них у розмові з медійниками назвав такий підхід пакетною домовленістю за принципом "безпека в обмін на безпеку".Аналітики пояснили, що йдеться про можливість поступок з боку Європи щодо американської присутності в Гренландії в обмін на чіткіші зобов’язання адміністрації президента США Дональда Трампа підтримувати Україну.У Politico додали, що хоча цей варіант у ЄС вважають "гіркою пігулкою", його розглядають як менш ризикований, ніж відмова від будь-яких домовленостей."Так, це здається гіркою пігулкою, однак її може бути легше проковтнути, ніж альтернативу, яка дратує Трампа. Він може відповісти санкціями, вийти з мирних переговорів або підтримати Путіна в переговорах з Україною", — зробили висновок аналітики видання.Як відомо, президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. При цьому Фредеріксен визнала, що до заяв Трампа треба ставити серйозно.Наразі розглядають чотири сценарії розвитку подій, один із яких передбачає посилення військової присутності США. Водночас адміністрація Дональда Трампа заявляла, що інтерес до Гренландії пояснює питаннями національної безпеки.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, видання The Economist повідомило, що в США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії. Це може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Вони обговорили "мирний план" щодо України.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на власні джерела.Ця зустріч відбулася після того, як Віткофф і Кушнер провели переговори з українськими та європейськими лідерами, включно з президентом України Володимиром Зеленським та керівниками Великої Британії, Франції та Німеччини.Основними питаннями обговорення стали гарантії безпеки для України та можливі територіальні поступки в східному Донбасі, а також узгодження деталей мирного плану перед подальшим залученням Росії.Президент України Володимир Зеленський повідомив, що угода щодо гарантій безпеки фактично готова до фіналізації на найвищому рівні. Українська сторона також запропонувала варіанти остаточного оформлення документа з питань територій, що стосуються конфлікту.Аналітики видання зауважили, що на теперішній момент Володимир Путін не дав жодних публічних сигналів, що готовий погодитися на пропозицію або навіть серйозно її розглядати.Зеленський також зазначив, що Україна отримала підтвердження про те, що США вступлять у переговори з Росією щодо нинішньої пропозиції, та наголосив на необхідності зберігати тиск на Москву на тій же інтенсивності, що й робота переговорних команд України.Як відомо, 6 січня в Парижі Україна, США та країни "Коаліції охочих" обговорили гарантії безпеки в межах майбутньої мирної угоди. Володимир Зеленський зазначив, що гарантії мають містити юридично зобов’язувальні кроки союзників у разі нової агресії Росії.Країни, які входять до "Коаліції охочих", разом з Україною підписали спільну декларацію про гарантії безпеки для забезпечення тривалого миру після війни. Текст документа узгодили зі США.Нагадаємо, медіа також поінформували, що американський президент Дональд Трамп може прийняти свого українського колегу Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає..

Американський президент Дональд Трамп може прийняти свого українського колегу Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на американських і українських чиновників.Співрозмовники медійників розповіли, що є ймовірність візиту Зеленський до США наступного тижня для зустрічі з Трампом і завершення угоди про гарантії безпеки.Аналітики Axios також назвали й інший варіант — зустріч двох лідерів країн під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, який відбудеться в січні."Угода про гарантії безпеки з Америкою, ми вважаємо, готова до підписання на найвищому рівні. Важливо, що в тристоронньому форматі обговорили документи про відновлення України, та економічний розвиток — Україна, Америка, Європа. Майже готове", — зауважив сьогодні Володимир Зеленський.Він розповів, що дуже предметно попрацювали щодо основного політичного документа, з українського боку там повний конструктив.Водночас український президент учора висловлював застереження, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії.Нагадаємо, раніше ЗМІ анонсували, що зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

Американський Сенат у четвер, 8 січня, ухвалив резолюцію про повноваження президента Дональда Трампа. Вона спрямована на обмеження його можливостей проводити подальші воєнні дії щодо Венесуели без згоди Конгресу.Про це повідомила інформаційна агенція Associated Press. Журналісти зазначили, що демократи та п'ять республіканців підтримали подальше просування резолюції про воєнні повноваження Трампа 52 голосами "за" та 47 "проти" та забезпечили голосування наступного тижня щодо остаточного схвалення.Однак цей документ практично не має шансів стати законом, адже його має схвалити контрольована республіканцями Палата представників. У разі, якщо резолюцію все ж підтримає Палата, Трамп може ветувати її.Проте, підтримка з боку Сенату має важливе політичне значення. Зокрема, п'ять сенаторів-республіканців виступили проти лінії своєї партії та підтримали резолюцію разом із демократами, висловивши стурбованість односторонніми воєнними рішеннями адміністрації Трампа."Для мене головне — рухатися вперед. Якщо президент вирішить: "Знаєте що? Мені потрібно ввести війська на територію Венесуели", я думаю, що це вимагатиме від Конгресу втручання", — сказав сенатор-республіканець від штату Міссурі Джош Хоулі, який підтримав резолюцію.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп заявив про збільшення військового бюджету на 2027 рік з одного трильйона доларів до 1,5 трильйона..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про збільшення військового бюджету на 2027 рік з одного трильйона доларів до 1,5 трильйона.Таку заяву він розмістив у своєму дописі у власні соцмережі Truth Social. Лідер США наголосив, що після тривалих і складних переговорів із сенаторами, конгресменами, членами уряду та іншими політичними діячами він дійшов висновку, що Сполученим Штатам необхідно суттєво збільшити оборонні витрати."Це дозволить нам побудувати "Мрію військових" ("Dream Military"), на яку ми давно заслуговуємо, і що найголовніше — це забезпечить нам безпеку і захищеність, незалежно від ворога", — зауважив Трамп.Американський лідер пояснив, що можливість різкого зростання оборонного бюджету з’явилася завдяки масштабним тарифним надходженням. Він вкотре заявив, що протягом багатьох років інші країни нібито користувалися Сполученими Штатами, застосовуючи невигідні торговельні умови."Ми легко досягаємо 1,5 трильйона доларів для військового бюджету. При цьому ми матимемо можливість одночасно: скорочувати військовий борг і виплачувати суттєві дивіденди патріотам у нашій країні!" — наголосив Трамп.Нагадаємо, 18 грудня 2025 року американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу..

У Сполучених Штатах Америки агент міграційної служби (ICE) застрелив 37-річну водійку в Міннеаполісі. У загиблої лишилася шестирічна дитина.Як повідомляє агентство Reuters, інцидент стався у середу, 7 січня, близько 09:30 за місцевим часом у житловому районі на південь від центру Міннеаполіса.Перехожі зафільмували кадри смертельної стрілянини з різних кутів. Так, на поширених у соцмережах відео можна побачити, як співробітники ICE намагаються затримати позашляховик. Поки один із них намагається схопити ручку на дверях водія, машина починає їхати. Тоді інший агент, що перебував поруч, виходить перед машиною та кілька разів стріляє в лобове скло. Машина продовжує рух та врізається в інші авто.Медійники наголошують, що за кермом була 37-річна Рене Ніколь Маклін Гуд, у якої залишилася шестирічна дитина. У соцмережах жінка описувала себе як "поетесу, письменницю, дружину та маму" з Колорадо.Сенаторка-демократка від Міннеаполіса Тіна Сміт заявила, що вбита була громадянкою США. Мати жінки, Донна Гангер, заявила журналістам, що її донька зовсім не причетна до чогось подібного, маючи на увазі протестувальників, які протистоять агентам міграційної служби.Реакція на стрілянину у Міннеаполісі Очільник Білого дому Дональд Трамп заявив, що застрелена водійка начебто перешкоджала та чинила опір, а потім жорстоко та навмисно наїхала на офіцера ICE, який, ймовірно, вистрілив у неї в цілях самооборони. Жінку, що зафільмувала інцидент і кричала в бік агентів ICE, Трамп назвав, очевидно, професійною агітаторкою."Ситуація вивчається в повному обсязі, але причина, чому відбуваються ці інциденти, полягає в тому, що радикально ліві щодня погрожують, нападають та переслідують наших правоохоронців та агентів ICE. Вони просто намагаються зробити свою роботу, зробити Америку безпечною. Ми повинні підтримати та захищати наших правоохоронців від цього руху насильства та ненависті радикально лівих", — наголосив американський президент.Своєю чергою, міністерство нацбезпеки США назвало цей інцидент "актом внутрішнього тероризму", а загиблу жінку — учасницею заворушень проти ICE. Гуд також звинуватили в застосуванні свого авто проти правоохоронців. Очільниця міністерства Крісті Ноем заявила, що того ранку агенти ICE проводили законну операцію в Міннеаполісі, де через негоду застрягло авто, а правоохоронці збиралися його підштовхнути. За її словами, тоді натовп агітаторів, які цілий день ображали їх, почали блокувати агентів.Ноем заявила, що водійка блокувала офіцерів своїм авто, а до того "цілий день" перешкоджала їхній роботі. За її словами, жінка ігнорувала неодноразові заклики вийти з машини, а тоді вирішила збити агента ICE автівкою. Ноем назвала це спробою вбивства або завдання ушкоджень.Водночас мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей категорично відкинув твердження адміністрації про самооборону і заявив, що відео стрілянини прямо суперечить цьому. Медійники додають, що з настанням ночі на місці стрілянини зібрався натовп, за даними медіа, з тисяч людей. На місці люди встановлювали свічки та скандували гасла проти ICE.Нагадаємо, раніше видання Washington Post повідомляло, що адміністрація Трампа планує збудувати сім центрів для утримання мігрантів. У них хочуть розмістити десятки тисяч затриманих нелегалів..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підтримав двопартійний законопроект про санкції проти Росії.Про це повідомив сенатор США Ліндсі Грем."Після дуже продуктивної зустрічі сьогодні з президентом Трампом з різних питань, він дав зелене світло двопартійному законопроекту про санкції проти Росії, над яким я працював місяцями із сенатором Блюменталем та багатьма іншими", — заявив він.За словами Грема, таке рішення американського лідера є дуже слушним і своєчасним, адже "Україна йде на поступки заради миру, а Путін лише говорить, продовжуючи вбивати невинних". Водночас сенатор вважає, що у такий спосіб Трамп зможе покарати країни, які купують дешеву російську нафту, фінансуючи військову машину Путіна."Цей законопроект дасть президенту Трампу значний важіль впливу на такі країни, як Китай, Індія та Бразилія, щоб спонукати їх припинити купувати дешеву російську нафту, яка забезпечує фінансування кривавої розправи Путіна проти України. Я з нетерпінням чекаю на сильне двопартійне голосування, сподіваюся, вже наступного тижня", — додав Грем.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війниНагадаємо, наприкінці 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що, попри запевнення Кремля про "стійкість" економіки, офіційні дані російської статистики за листопад 2025 року продемонстрували стрімке падіння ключових галузей промисловості. Найбільшого удару зазнало машинобудування та транспортна сфера.До того ж раніше повідомлялося, що через суттєве заниження вартості російської нафти та нафтопродуктів бюджет країни-агресора міг недоотримати "трильйони доларів". Така цінова політика на світових ринках завдала нищівного удару по доходах, на які розраховував Кремль. .

Захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним.Про це заявила прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт, її цитує CNN.За словами речниці адміністрації Дональда Трампа, американський лідер "не боїться" продовжувати захоплення підсанкційних нафтових танкерів, попри те, що це може посилити напругу у відносинах із Росією та Китаєм."Він буде проводити політику, яка найкращим чином відповідає інтересам США. Це означає забезпечення дотримання ембарго щодо всіх суден "тіньового флоту", які незаконно перевозять нафту", — пояснила прес-секретарка.Також Лівітт не побачила ризиків загострення відносин між США та Росією, зазначивши, що Трамп підтримує "хороші відносини" з Путіним, і так триватиме й надалі."Я вважаю, що ці особисті стосунки збережуться", — наголосила вона.За словами Керолайн Лівітт, Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що захоплення підсанкційних танкерів є "політикою цієї адміністрації, і він не боїться її реалізовувати".Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися..

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Американці точно ведуть перемовини з "рускіми". Проговорюють різні варіанти. Поки що Росія крутить носом, але партнери в нас сильні, деякі з них особливо, і можуть носа відкрутити, якщо захочуть", — наголосив він.Щодо гарантій безпеки, то всі деталі погоджуються між країнами. Український президент запевнив, що частково є вже відповіді, зокрема, це стосується військової підтримки, озброєння, присутності.Зеленський зізнався, що наразі не готовий публічно про це говорити, комунікувати про це. Так само пауза в питанні, чи є просування у переговорах щодо гарантій безпеки довше, ніж на 15 років."У грудні в Мар-а-Лаго я порушив таке питання, Президент США взяв паузу, сказав: будуть розглядати", — зауважив президент України.Він висловив припущення, що найближчим часом зможе зустрітися з Дональдом Трампом."Думаю, що в мене відбудеться зустріч у Вашингтоні, а може, десь іще. Побачимо, які плани в американського президента. Гадаю, там я зможу отримати відповідь на це запитання", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа обговорює низку варіантів, щоб Сполучені Штати Америки отримали острів Гренландія, який є одним із пріоритетів національної безпеки Вашингтона. Про це заявила речниця Білого дому Керолайн Лівітт, пише "Суспільне". Вона наголошує, що за словами Трампа, контроль над островом є життєво важливим для стримування супротивників Америки в Арктичному регіоні."Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання Збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні Головнокомандувача", — зауважила Лівітт.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року американський лідер заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом..

Американський президент Дональд Трамп пообіцяв, що американські оборонні компанії пришвидшать виробництво зброї для союзників. За його словами, це необхідно для скорочення багаторічних термінів постачання літаків і гелікоптерів.Про це Дональд Трамп заявив у вівторок, 6 січня, під час зустрічі з конгресменами від Республіканської партії.За словами президента, наразі виробництво високоточної зброї займає надто багато часу, через що союзники змушені чекати роками.Він навів приклад винищувачів F-35, на які витрачаються надто тривалі терміни, а також замовлення Індії на 68 гелікоптерів Apache, яке досі не виконано."Ніхто не має такої якості зброї. Проблема лише в тому, що ми її виробляємо недостатньо швидко. Ми розпочнемо робити це значно швидше. Будемо суворими з компаніями-виробниками", — акцентував президент США.Він знову похизувався, що у США найкраща зброя у світі. Але, додав він, потрібно занадто багато часу для її виробництва, в тому числі для союзників."Якщо союзники хочуть зброю купити, вони повинні чекати чотири роки на літак і п’ять років на гелікоптер. Ми не дозволимо цьому повторитися", — наголосив Дональд Трамп.Він уточнив, що тепер буде суворо контролювати оборонні компанії, аби уникнути затримок у постачанні військової техніки. Нові вимоги передбачатимуть прискорене виробництво літаків, гелікоптерів та іншого озброєння, щоби союзники отримували його вчасно.За словами американського президента, ці кроки мають зміцнити обороноздатність союзників США та підвищити швидкість реагування на можливі загрози, особливо на тлі глобальної нестабільності та потреб у сучасних озброєннях, які щоразу зростають.Нагадаємо, вчора очільник Пентагона Піт Гегсет під час своєї промови заявив, що російська протиповітряна оборона, надана Венесуелі, не спрацювала під час операції в центрі Каракаса. При цьому жоден американський військовий не постраждав..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..

Очільниця данського уряду Метте Фредеріксен закликала не легковажити намірами американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії, оскільки його неодноразові заяви мають під собою серйозне підґрунтя. Прем’єр-міністерка застерегла, що будь-яка спроба військової агресії США проти союзника по Альянсу призведе до негайного краху всієї системи колективної безпеки, яка вибудовувалася десятиліттями після Другої світової війни.Про це повідомляє TV2.Відповідаючи на запитання про те, чи може чинний президент США остаточно зруйнувати світовий порядок, Фредеріксен зазначила, що докладає максимум зусиль для запобігання такому сценарію. "Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни", — каже прем’єр-міністр. Вона наголосила на своїй відданості демократичним цінностям та міжнародному праву, підкресливши непорушність кордонів як фундаментальний принцип світоустрою.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Віце-президентка Венесуели Делсі Родрігес, призначена виконувачкою обов’язків президента після викрадення американцями президента-диктатора Ніколаса Мадуро, вирішила співпрацювати зі США. Її підтримала армія, яку десятиліттями готували чинити опір Америці. Чому Трампу вдалося скинути диктатуру, яка трималася 26 років?"Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і це послання всієї Венесуели зараз", — цитує Родрігес CNN.За її словами, Венесуела "надасть пріоритет" руху до "збалансованих та шанобливих міжнародних відносин" зі США та регіоном. Перші заяви віце-президентки були гнівними, вона вимагала від США повернути Мадуро та його дружину, викрадених під час військової спецоперації.Чотири причини, чому Делсі Родрігес передумала воювати з ТрампомПерша причина — реакція венесуельської армії на події, пов’язані із викраденням Мадуро. Міністр оборони Владімір Падріно назвав операцію США "боягузливим викраденням", але при цьому підтримав рішення верховного суду про передачу влади Родрігес та закликав венесуельців відновити роботу і навчання. З’ясувалася ще й цікава деталь: Мадуро охороняли не військові Венесуели, а кубинські найманці, які загинули під час зіткнення з американськими спецпризначенцями. Звідси слідує, що диктатор не довіряв охорону власного життя своїм військовим, що дивує. Тож якщо армія відмовилася чинити опір американцям, який сенс віце-президентці сперечатися з генералами?Друга причина — після викрадення Мадуро США поставили на паузу військову операцію, тим самим продемонструвавши готовність до дипломатії, якщо венесуельська влада не вдаватиметься до військової відповіді американцям. Вибір у Родрігес був обмежений — або глибокий прогин перед Трампом, або війна. Вона обрала перший варіант. Чому не другий? Є проста і складна відповідь. Проста — війну б Венесуела програла, причому швидко. Складна відповідь полягає у тому, що корумпований режим Мадуро продовжить існувати у Венесуелі без Мадуро. Сполучені Штати не вимагали від офіційного Каракаса складення повноважень ні віце-президенткою, ні парламентом, де сидять прихильники диктатора, вони чітко заявили про свій інтерес — видобуток нафти.Коли відбудуться демократичні вибори у Венесуелі, чи випустять із тюрем політичних в’язнів — ці теми американцями озвучені не були. Вони казали про "перехідний період", а перехід влади від Мадуро до Родрігес уже відбувся. Причому з нею США, видається, працювати буде комфортніше, аніж з опозицією, бо заради посади й свободи пані віце-президент піде на значні поступки.Третя причина — після викрадення Мадуро венесуельці не повстали. Склалося враження, що переважна більшість жителів країни задоволені, що їх позбавили диктатора. Люди втомилися від багаторічної брехні. Якби прихильники Мадуро сотнями тисяч вийшли на протест, інакше себе поводили б військові й Родрігес. Пасивність венесуельців — не страх перед загрозою вторгнення, а підтвердження прогнилості диктаторського режиму, який довів людей до злиденності. Венесуельці не хочуть панування у себе американців, але на тлі того, що вони мають нині, навіть воно виглядає не гіршим варіантом.Четверта причина — млява реакція друзів Мадуро. Зробила заяву Росія, також висловився Китай, про порушення міжнародного права заявили в Колумбії та ще у кількох країнах. Проте було зрозуміло, що ніхто із жалісливих захисників Мадуро не надасть військову допомогу Каракасу, якщо той вв’яжеться у війну зі США. Союзники венесуельського режиму його просто кинули.Які висновки варто зробити із венесуельської драмиПерший висновок — світ отримав черговий доказ того, що міжнародне право замінене правом сили. Мадуро програв президентські вибори у 2024 році опозиціонеру Едуардо Гонсалесу Уррутія, але президентом визнали саме його. Він вкрав собі чин президента, тепер американці вкрали самого Мадуро. Іронія долі. Але викрадення очільника іноземної країни та ще й військова операція проти неї — це нехтування міжнародним правом.На думку багатьох аналітиків, дії Трампа розв’язують руки іншим державам, які захочуть у такий же спосіб розв'язати власні проблеми. Наприклад, Китаю з Тайванем. Такий ризик справді існує. Але у випадку з вчинком Трампа у Венесуелі доречно вжити латинський крилатий вислів "Що можна Юпітеру, не можна бику", — якщо геополітичний фінт Америки повторить недружня їй країна, Вашингтон це назве агресією, запровадить мита або санкції чи навіть завдасть військового удару, коли ж дружня, може похвалити. Враховуючи, що дружні країни так не розв'язують свої проблеми, бо це демократії, "биками" виявляються авторитарні країни — Росія, Китай, Іран та їм подібні. Хтось це назве подвійними стандартами, хтось — покаранням "поганців". Трамп прикриває операцію у Венесуелі "високою метою" — боротьбою з наркоторгівлею та визволенням венесуельців від диктатури. Якщо Каракас і Вашингтон співпрацюватимуть, "Юпітер" підтвердить свою правоту.Другий висновок: із Венесуели Трамп почав наводити порядки на "задньому дворі" США, звідси погрози Колумбії, Мексиці, Кубі. Тут при владі політичні сили, які не влаштовують нинішнього главу Білого дому, він вважає їх антиамериканськими. Кубою багато років правлять комуністи, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум має ліві політичні погляди, до того ж вона ще й екозахисниця, яка пропагує "зелені" технології. Президент Колумбії Густаво Петро — соціаліст. Трампа дратують не лише їхні ідеологічні погляди, а й політична лояльність до Китаю, співпраця з ним в економічній сфері. Власне, зазіхання на Гренландію він пояснює потребою навести лад на північних океанічних рубежах США, де хазяйнують російські й китайські криголами. А китайські компанії допущені до видобутку корисних копалин на найбільшому острові світу. Тобто Трамп повертає США до "доктрини Монро" — геополітичні інтереси Сполучених Штатів мають домінувати в обох Америках. Після зміни влади у Венесуелі звідти виженуть китайські й російські компанії, корисні копалини видобуватимуться американцями. Стосовно інших Трамп може діяти митами, посиленням внутрішньої нестабільності у недружніх, як він вважає, державах двох американських континентів. А от чи діятиме так само проти Росії, Ірану, Китаю — питання риторичне. З того, що каже Трамп, за межами визначеної ним сфери геополітичного впливу, США допомагатимуть тим, хто зацікавить їх використанням власних ресурсів. Процитуємо його вчорашню заяву про Україну:"Байден роздав 350 мільярдів доларів. Тепер я отримав значну частину цих грошей назад, тому що ми уклали угоду про рідкісноземельні метали... Можливо, всі гроші, можливо, навіть більше, але нам зараз платять. Кожен раз, коли ми щось відправляємо, вони платять".Звучить цинічно, але такою є нинішня політика Штатів.Третій висновок: Європа та інші союзники США погодилися з тим, що Мадуро не був легітимним президентом, тобто фактично визнали правоту дій Трампа. Не аплодували, але й не засудили небезпечний прецедент порушення державного суверенітету. Очевидно, інакше вчинити Європа не могла з огляду на політичну еквілібристику у стосунках із Трампом, — дратувати його не захотіли. Проте вимушена підтримка авантюр головного світового бешкетника втягує Європу у чужу гру. Як слушно зауважують деякі експерти, "сліпота" Євросоюзу щодо правових підстав дій США у Венесуелі ставить перед ним виклик — яким чином реагувати на зазіхання Трампа на Гренландію.Четвертий висновок Учора розпочався суд над Мадуро та його дружиною Сілією Флорес, у суді вони не визнали висунутих проти них звинувачень.Венесуельський президент також наголосив, що є легітимним керівником своєї країни й на цей час військовополоненим. Суд над ним і дружиною надалі відбуватиметься публічно, тож вибір тактики "найкращий захист — напад" може принести Мадуро армію симпатиків як у Венесуелі, так і за її межами. У тих же Штатах опоненти Трампа не підтримали його дії. Тож Мадуро із диктатора здатний перетворитися на "в’язня сумління" та стати великою іміджевою проблемою для американської адміністрації. .

Венесуельська опозиціонерка Марія Коріна Мачадо запропонувала віддати свою Нобелівську премію миру американському президенту Дональду Трампу.Про це вона повідомила в інтерв'ю телеканалу Fox News. Опозиціонерка наголосила, що дії Трампа є "історичними", адже, на її думку, саме вони відкрили шлях до демократичних змін у Венесуелі."Це величезний крок до демократичного переходу, і я хочу донести це до американського народу. Це нагорода венесуельського народу. Безумовно, я хочу вручити її йому та поділитися нею з ним", — наголосила вона, маючи на увазі Нобелівську премію миру.Венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляла, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також:Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні.