# Дональд Трамп

Американський президент Дональд Трамп заявив, що відклав запланований візит до Китаю приблизно на півтора місяця. Тепер він очікує провести зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном у середині травня.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які цитують президента США."Я думаю, що в нас буде чудова поїздка. Поїздку ми відклали приблизно на півтора місяця. Її довелося перенести, і я з нетерпінням чекаю на неї", — заявив Трамп.Водночас президент США не назвав конкретної дати візиту. Він лише запевнив, що вона обов’язково відбудеться.Раніше Трамп зазначав, що очікує провести саміт із Сі Цзіньпіном "через п’ять або шість тижнів", однак, за його словами, поїздку довелося відкласти через необхідність зосередитися на військових операціях США в Ірані.Очікується, що майбутні переговори стануть важливими для глобальної економіки, яка вже зазнає впливу конфлікту на Близькому Сході.Медійники констатували, що війна на Близькому Сході триває вже третій тиждень і залишається головним пріоритетом для Вашингтона. Саме через це президент США Дональд Трамп відклав візит до Китаю, який раніше планувався на кінець березня.За версією аналітиків видання, водночас ця поїздка вважається ключовою для відносин між США та Китаєм. Від саміту значною мірою залежить подальша доля торговельного перемир’я між двома країнами.Нагадаємо, видання Politico раніше писало, що адміністрація президента США Дональд Трамп шукає можливості для зближення з Росією, щоби змінити глобальний баланс сил на користь Вашингтона у протистоянні з Китаєм..

Рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до історичного мінімуму. Він уже сягнув позначки менше 40 відсотків.Про це повідомило видання Newsweek із посиланням на нове національне опитування в США.За результатами опитування YouGov, загальний рівень схвалення роботи Дональда Трампа на посаді президента становить 38%. Водночас 59% опитаних американців не підтримують його діяльність.Чистий рейтинг схвалення економічної політики президента США впав до -29% — це найнижчий рівень за всю історію опитувань. Він гірший навіть за часи піка COVID-19, коли Трамп перебував на посаді президента у свій перший термін.Окрім того, 36% респондентів схвалюють дії президента США щодо Ірану, тоді як 56% виступають проти таких агресивних атак.Несхвалення дій Трампа щодо вартості життя становить 67%, в той час як 26% американців схвалили його дії.Як відомо, опитування Reuters / Ipsos у листопаді минулого року показало, що рейтинг Дональда Трампа є найнижчим показником із моменту його повернення до влади.Причина полягає в тому, що американці незадоволені його діями щодо високої вартості життя та розслідуванням справи покійного засудженого мільярдера Джеффрі Епштейна.Окрім того, раніше повідомлялося, що майже половина європейців (48% опитаних) вважають президента США "ворогом Європи". Найвищі показники зафіксовані у Бельгії (62%) та Франції (57%), тоді як найнижчі — у Хорватії (37%) і Польщі (19%).Нагадаємо, раніше опитування Washington Post — ABC News — Ipsos засвідчило, що після 100 днів президентства американський лідер Дональд Трамп мав найнижчий рейтинг серед своїх попередників за останні 80 років..

У четвер, 19 березня, в Білорусі звільнили чергову партію політичних в'язнів. Це сталося після візиту американської делегації до Мінська.Про повідомило опозиційне білоруське видання "Наша Ніва". Там конкретизували, що у списках звільнених — журналістка Катерина Андреєва, блогер Едуард Пальчис, правозахисниця Наста Лойка та ще декілька відомих активістів.Звільнення політв'язнів самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вчора, 18 березня, обговорював під час візиту спецпредставника президента США Джона Коула до Мінська.Серед тих, хто вийшов на свободу:Катерина Андреєва — журналістка;Едуард Пальчис — блогер;Наста Лойка — правозахисниця;Микита Золотар — ув'язнений неповнолітнім, засуджений до п'яти років + 1,5 за штовхання охоронця;Михайло Лапунов — батько Микити, також політичний в'язень;Сергій Мавшук — 6,5 року за участь у протестах, дружину якого депортували у лютому 2025 року;Кирило Казей — засуджений 2020 року до семи років;Микола Куляшов — колишній митник, допомагав людям перетинати кордон;Денис Жалезко — засуджений за дев'ятьма політичними кримінальними статтями, відбув близько двох років із п’яти;Павло Шпетний — анархіст, засуджений до восьми років у справі "Революційних дій";Кім Самусенко — 6,5 року, брат Олексій уже на волі;Олександр Козлянка — активіст "Революційної дії", засуджений до 7,5 року за події 2018 року;Дмитро Кубаров — дизайнер, засуджений після виборів 2020 року до восьми років за нібито зберігання речовин для коктейлів Молотова.Як відомо, в червні 2025 року білоруського опозиційного блогера Сергія Тихановського звільнили з вʼязниці на тлі візиту спецпредставника США Кіта Келлога до Олександра Лукашенка. Тихановський намагався балотуватися на посаду президента 2020 року, за це його заарештували та засудили за "організацію масових заворушень". Загалом тоді вдалося домовитися про звільнення 14 політичних в'язнів.Окрім того, спецпредставник Дональда Трампа Джон Коул заявив, що Олександр Лукашенко планує поїдку до США: зараз уже триває підготовка до зустрічі з Дональдом Трампом.Водночас США скасовують санкції щодо "Белінвестбанку", Банку розвитку Білорусі та Міністерства фінансів Білорусі.Нагадаємо, 26 лютого цього року стало відомо, що Рада ЄС ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України..

Американський міністр оборони Піт Гегсет звинуватив колишнього президента країни Джо Байдена в тому, що той "вичерпав запаси" зброї. Насамперед у провину колишньому очільнику держави ставлять направлення її Україні.Про це Піт Гегсет заявив під час брифінгу для журналістів у четвер, 19 березня, посадовця цитують журналісти CNN.Зокрема, він висловив занепокоєння, що США вичерпують свої запаси, та спробував протиставити пріоритети адміністрації чинного американського президента Дональда Трампа допомозі Україні з боку попередньої адміністрації Джо Байдена."Ми також досі маємо справу зі ситуацією, яку створив Джо Байден, а саме вичерпанням цих запасів і направленням їх не нашим власним збройним силам, а Україні", — заявив він.Гегсет додав, що це було непродумане рішення, яке завдало шкоди обороноздатності країни. Він знову в стилі Дональда Трампа розкритикував діяльність його передника."Зараз для США краще ці боєприпаси витратити у власних інтересах", — підсумував очільник Пентагона.Раніше Дональд Трамп неодноразово дорікав попередній адміністрації Джо Байдена за безкоштовне постачання боєприпасів Україні. На думку теперішнього президента, натомість можна було продати озброєння країнам Близького Сходу.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що підтримка України з боку Північноатлантичного альянсу не повинна зменшуватися на тлі подій на Близькому Сході. Він наголошував, що протидія російській агресії має залишатися одним із ключових пріоритетів у діяльності НАТО, попри інші глобальні виклики..

За останніми національними опитуваннями Yahoo/YouGov, схвалення президента США Дональда Трампа різко впало до історичних мінімумів у ключових сферах: економіки та вартості життя. Загальний рівень схвалення роботи Трампа становить 38%, тоді як несхвалення зросло до 59%.Про це пише Newsweek.Економічні показникиЧистий рейтинг схвалення економічної політики президента опустився до -29, найнижчого значення за всю серію опитувань.Щодо вартості життя, лише 26% респондентів схвалюють дії Трампа, тоді як 67% висловили незадоволення.Рейтинг схвалення щодо цін на газ становить -39.Більшість американців, за даними опитування, вважають, що інфляція погіршилася — так відповіли 61% опитаних, тоді як лише 16% вважають, що ситуація покращується.Вплив війни в ІраніОпитування відбулися на фоні зростання цін через військову операцію США та Ізраїлю проти Ірану, яку адміністрація Трампа назвала "Операцією Епічна лють". Це посилює економічний песимізм серед виборців та стає фактором політичного тиску напередодні проміжних виборів 2026 року.Речники Білого дому підкреслюють, що рішення Трампа щодо операції в Ірані має підтримку республіканців та виборців MAGA. Адміністрація вважає, що опитування не відображають розколу бази підтримки президента, а критика у ЗМІ та соцмережах не впливає на прихильників MAGA.MAGA (скорочення від "Make America Great Again" — "Зробімо Америку великою знову") — це політичне гасло та назва ультраконсервативного руху прихильників Дональда Трампа в США.Політична увага США залишатиметься зосередженою на економічних показниках, цінах на енергоносії та подіях на Близькому Сході, оскільки від цих факторів залежатимуть настрої виборців напередодні проміжних виборів.Нагадаємо, за інформацією видання Reuters, Трамп готує масштабне підкріплення для війни з Іраном. Політик навіть розглядає як варіант висадку десанту..

Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість перекидання тисяч додаткових військовослужбовців на Близький Схід для розширення військової кампанії проти Тегерана. Це рішення може відкрити шлях до проведення наземних операцій, зокрема для захоплення стратегічних об'єктів та ліквідації ядерної загрози.Про це повідомляє Reuters із посиланням на офіційних осіб США та джерела, знайомі з ходом планування операції.Операція Epic Fury: цілі та нові силиЯк зазначає видання, на третій тиждень повномасштабного конфлікту Білий дім розглядає варіанти суттєвого посилення свого угруповання. Наступного тижня в регіон має прибути амфібійна група готовності разом з експедиційним підрозділом морської піхоти чисельністю понад 2000 осіб. Проте джерела зазначають, що обговорення виходять далеко за межі цього підкріплення. Представник Білого дому на умовах анонімності зазначив:"Президент зосереджений на досягненні всіх визначених цілей операції Epic Fury: знищити потенціал балістичних ракет Ірану, анігілювати їхній флот, гарантувати, що їхні терористичні проксі не зможуть дестабілізувати регіон, і гарантувати, що Іран ніколи не зможе володіти ядерною зброєю".Наземна операція та контроль над нафтоюХоча Трамп раніше обіцяв уникати нових війн, зараз він не виключає варіанту boots on the ground (присутності наземних військ). Зокрема, обговорюється можливість захоплення острова Харг — ключового хабу, через який проходить 90% іранського експорту нафти. Експерти вважають контроль над островом ефективнішим заходом, ніж його повне знищення.Також розглядаються плани щодо взяття під контроль запасів високозбагаченого урану. За словами директора Національної розвідки Тулсі Габбард, основні потужності зі збагачення вже були "стерті з лиця землі" авіаударами, а входи до підземних об'єктів зацементовані.Вагання щодо Ормузької протокиПопри жорстку риторику, Трамп демонструє певну втому від того, що США самотужки несуть тягар забезпечення безпеки судноплавства. У своїй соцмережі Truth Social він написав:"Цікаво, що б сталося, якби ми "покінчили" з тим, що залишилося від іранської терористичної держави, і дозволили країнам, які використовують протоку (ми — ні), нести відповідальність за так звану "Протоку"?"Втрати та інтенсивність ударівЗ початку війни 28 лютого авіація та флот США завдали понад 7 800 ударів, знищивши понад 120 іранських суден. Втрати американської сторони наразі становлять 13 загиблих та близько 200 поранених військовослужбовців. Ситуацію ускладнює інцидент на авіаносці Gerald R. Ford, який через пожежу на борту був змушений вирушити на ремонт до Греції, що тимчасово послабило американські сили в зоні конфлікту.Нагадаємо, за даними CNN, офіційний Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу. Американський лідер прагне дочекатися завершення активної фази військової операції, перш ніж переходити до обговорення політичних умов. .

Президент України Володимир Зеленський переконаний у наявності реальних перспектив мирного врегулювання війни, попри складну ситуацію на фронті та внутрішні виклики. Глава держави наголосив на єдності прагнень Києва та Вашингтона, назвавши Дональда Трампа союзником у питанні досягнення стабільного миру.Про це він повідомив в інтерв'ю New York Post.Спільна мета України та СШАГлава держави висловив упевненість, що попри всі труднощі, війна має перспективу дипломатичного завершення. Він акцентував на тому, що Україна та президент США Дональд Трамп мають ідентичне бачення фінальної мети."Україна хоче миру, президент Трамп хоче миру — отже, ми союзники в цьому питанні й не треба навіть сумніватись. Треба йти до цієї мети", — зазначив Зеленський, акцентуючи на важливості стратегічного партнерства.Викриття маніпуляцій КремляПрезидент також звернув увагу на спроби російського диктатора Путіна дезінформувати західних партнерів. За словами Зеленського, Москва намагається створити ілюзію власного бажання миру, водночас звинувачуючи Україну у небажанні йти на компроміс."Україна хоче миру набагато більше, ніж хоче Путін. Хоча Путін усе робить, щоб показати, ніби це він хоче, а Україна — ні. Це сигнали, які він надсилає Америці. Це неправда і маніпуляція", — пояснив український лідер.Нові ініціативи КиєваЗеленський наголосив, що українська сторона готова до активної роботи над варіантами мирної угоди та має конкретні пропозиції для обговорення з американськими колегами."Треба кожного дня шукати варіанти мирної угоди. Нам потрібно зустрітися з американцями. У нас є ще кілька ідей, як ми можемо змусити цю війну закінчитись", — анонсував президент.Він також нагадав, що Україна вже довела свою надійність як союзника, миттєво відреагувавши на запит про допомогу на Близькому Сході, що є прямим підтвердженням міцних партнерських відносин.Нагадаємо, раніше  Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація продовжує підтримувати високі темпи прихованої мобілізації, щомісяця відправляючи на війну десятки тисяч нових солдатів. Для стримування агресії та недопущення розширення фронту Збройні сили України мають демонструвати аналогічні показники ефективності у знищенні живої сили ворога. .

Офіційний Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу. Американський лідер прагне дочекатися завершення активної фази військової операції, перш ніж переходити до обговорення політичних умов.Про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела в адміністрації Білого дому.Провал дипломатії ТегеранаОстанніми днями представники іранського уряду зробили кілька спроб вийти на прямий зв'язок із командою Дональда Трампа. Зокрема, запити надсилалися на ім'я Стіва Віткоффа, який відповідає за напрямок Близького Сходу. Попри зусилля союзників США, які пропонували своє посередництво у питаннях ядерної програми та припинення вогню, Білий дім відповів категоричною відмовою.Сам міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі публічно заперечує будь-які контакти з американською стороною, намагаючись зберегти обличчя на тлі дипломатичного ігнорування з боку Вашингтона.Чому Трамп не поспішаєЯк зазначає CNN, головною причиною небажання американського президента вступати в діалог є пріоритетність військової кампанії. Дональд Трамп уже повідомив свою команду, що дипломатичний процес може зашкодити поточним операціям."Президент сказав, що готовий говорити, але не зараз, тому що він хоче, щоб операція Epic Fury тривала без зупинки", — цитують журналісти слова одного з чиновників Білого дому.Окрім військових планів, на рішення Трампа впливає внутрішня нестабільність в самому Ірані:відсутність впевненості у стані нового верховного лідера Моджтаба Хаменеї;невизначеність щодо того, де саме перебуває іранське керівництво;бажання США досягти максимальних результатів тиску перед початком будь-яких торгів.Поки операція Epic Fury триває, Вашингтон продовжує ігнорувати пропозиції посередників, демонструючи готовність до радикальних кроків на міжнародній арені.Нагадаємо, за даними Axios, військова кампанія Сполучених Штатів та Ізраїлю проти іранського режиму може затягнутися щонайменше до осені 2026 року, попри сподівання на швидке завершення інтенсивних боїв. Західні союзники вже розробляють сценарії тривалого протистояння, яке змінить безпекову архітектуру всього Близького Сходу..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Президент США Дональд Трамп висловив думку, що Куба перебуває у вкрай слабкому стані, і Сполучені Штати можуть втрутитися в ситуацію "в будь-якій формі".Як повідомляє Politico, американський лідер заявив, що острівна держава нібито наближається до занепаду, і він "вірить", що зможе "забрати Кубу"."Я думаю, Куба бачить кінець. Усе своє життя я чув про США і Кубу. Коли США це зроблять? Я справді вірю, що матиму честь — забрати Кубу", — сказав Трамп.На уточнення, що саме він мав на увазі, президент відповів, що можливі різні варіанти дій — від "звільнення" країни до фактичного контролю над нею."Чи я її звільню, чи заберу — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу. Вони дуже ослаблена нація на цей момент", — додав він.Варто зазначити, що Куба перебуває під контролем комуністичної влади з 1959 року, і відносини між США та Куба залишаються напруженими впродовж десятиліть.США посилили тиск на Кубу в січні на тлі подій у Венесуелі, зокрема операції, спрямованої проти режиму Ніколаса Мадуро. Це призвело до різкого загострення економічної ситуації на острові — найгіршої з часів розпаду Радянського Союзу.До цього Куба значною мірою залежала від постачань пального з Венесуели, тому будь-які зміни у відносинах із Каракасом болісно позначилися на її економіці. У березні Дональд Трамп заявив, що США ведуть переговори з Кубою та розраховують, що події у Венесуелі посилять тиск на острів.Нагадаємо, 16 березня Дональд Трамп відверто висловився про життя українців під обстрілами. Він зізнався, що захоплюється їхньою силою та замислюється, чи зміг би сам витримати такі умови..

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відкрито висловив своє захоплення мужністю українського народу, який продовжує жити та працювати в умовах регулярних повітряних атак. Американський лідер зізнався, що така незламність викликає у нього щирий подив та роздуми про власну реакцію на подібні виклики.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на виступ Трампа 16 березня.Порівняння з ЛіваномПід час спілкування з пресою Дональд Трамп поділився історією про розмову з людиною, чиї батьки мешкають у Лівані. Він зазначив, що навіть у регіонах, де діє угруповання "Хезболла", люди звикають до небезпеки. Проте, проводячи аналогію з Україною, американський лідер наголосив на масштабності викликів, з якими стикаються українці щодня."Не знаю. Тобто, люди живуть в Україні. Можна було б подумати, що вони не жили б в Україні, але вони живуть в Україні. Не знаю, чи я б так зробив, але вони живуть в Україні. Вони живуть у Лівані", — зауважив президент США, розмірковуючи про те, як цивільні адаптуються до реалій війни.Стійкість під обстріламиТрамп акцентував на тому, що життя в Україні продовжується попри постійні бомбардування, що є важким випробуванням для будь-якої нації. Його слова акцентують на глибокому психологічному бар'єрі, який долають мільйони людей щодня. Серед іншого лідер США виокремив: адаптацію до звуків сирен та вибухів, свідомий вибір залишатися в країні попри ризики. Він також порівняв український досвід з іншими гарячими точками планети.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу.16 березня Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не зобов'язаний надавати військові підтримку Києву. На думку американського лідера, його попередник Джо Байден активно підтримував Україну лише тому, що його буцімто надурили..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не зобов'язаний надавати військові підтримку Києву.Таку заяву він зробив під час обіду з членами ради директорів Центру Трампа-Кеннеді, передає "РБК-Україна". На думку американського лідера, його попередник Джо Байден активно підтримував Україну лише тому, що його буцімто надурили."США не потрібно допомагати Україні, адже ми за тисячі миль від цієї країни", — сказав він.Він зауважив, що працював з країнами Північноатлантичного альянсу щодо України, але тепер нібито США не потрібно цього робити. До того ж Трамп порівняв Україну з Ліваном, який, як він відзначив, вже звик до бомбардувань."Вони вже звикли до того, що Ліван бомблять. Люди живуть і в Україні — хоча можна подумати, що там не будуть жити, але вони живуть. Я не знаю, чи став би я так робити, але вони там живуть. І в Лівані теж", — зазначив президент США.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу..

Американський президент Дональд Трамп висловив сумніви щодо правдивості інформації про те, що Кремль допомагає Тегерану націлюватися на американські та ізраїльські об'єкти. Водночас він провів несподівану паралель між діями Москви та військовою підтримкою, яку Вашингтон надає Україні.Про це повідомляє Financial Times з посиланням на інтерв'ю американського лідера.Співпраця РФ та ІрануУ розмові з журналістами Трамп зазначив, що не має однозначного підтвердження фактів передачі розвідувальних даних з російських супутників іранській стороні. Він акцентував на складності ситуації, вказавши на те: "Я не знаю, чи так, чи інакше. Але можна також стверджувати, що ми певною мірою допомогли Україні. Важко сказати: "Ви націлюєтеся на нас, але ми допомагаємо Україні".Порівняння з допомогою УкраїніЛідер США також акцентував на обсягах озброєння та фінансування, які отримав Київ від попереднього керівництва Білого дому. За його словами, попередня адміністрація виділила Україні допомоги на суму 350 мільярдів доларів. Виправдовуючи свою обережну позицію щодо дій РФ, Трамп додав: "Тож важко сказати: "Боже, що ви робите?", коли ми самі робили те саме".Нагадаємо, 28 лютого США разом з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану. Під час ударів був убитий верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї, а також уражені військові та ядерні об’єкти. У відповідь Іран обстрілює Ізраїль та атакує американські бази й об’єкти союзників США в країнах Перської затоки.Додамо, МЗС України назвали абсурдними погрози Ірану зробити Україну "законною ціллю", адже Тегеран роками допомагав Росії зброєю та технологіями у війні проти українців..

У розпорядженні Тегерана є ракети з дальністю польоту близько двох тисяч кілометрів, однак скільки їх та чи справді вони здатні нести бойовий заряд на таку відстань — невідомо. Проте у погрозах іранців можуть бути інші мотиви, а не ракетний удар."Дії України щодо допомоги Ізраїлю за допомогою безпілотників перетворюють всю територію України на законну та легальну ціль для Ісламської Республіки, згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй", — таку заяву зробив голова комісії з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ебрагім Азізі.У відповідь на погрози президент Володимир Зеленський нагадав, що іранська влада давно є союзницею Росії у війні проти нашої країни."Ми знаємо, як запускалися перші "шахеди". Російських операторів не було, були оператори країни, звідки приїхали "шахеди", тому що потрібно було навчати росіян. Вони їх навчали в реальній війні", — зазначив Зеленський.В українському МЗС погрози з Тегерана порівняли з тим, коли б серійний убивця виправдовував свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс."Іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України. У цьому контексті абсурдно, коли якісь представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН", — заявив речник МЗС Георгій Тихий.Схожою була реакція і більшості українців, — лякати нас ракетними ударами марна справа після того, що ми пережили і переживаємо у війні, де іранці — союзники нашого ворога. Те, що військове союзництво Тегерана з Москвою триває і нині, підтвердив глава МЗС Ірану Аббас Арагчі. Але вже не проти України, а проти США та Ізраїлю.Чи становлять небезпеку для України іранські ракети і дрони?Найбільш далекобійними іранськими ракетами є "Хорремшехр", "Саджил", "Шахаб" із її версією "Гадр", а також "Емад". Останню, четверту, версію "Хорремшехр" представили 25 травня 2023 року. За заявленими характеристиками вона може долати відстань дві тисячі кілометрів та нести боєзаряд вагою 1500 кілограмів. У Тегерані заявляли про її успішне випробування з акцентом на тому, що ракета здатна вдарити по Ізраїлю та американських військових базах на Близькому Сході.На початку лютого цього року інформаційна агенція "Фарс", близька до "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), повідомила про розгортання ракет Khorramshahr на одному зі своїх підземних військових об’єктів. Де саме розташований цей об’єкт, не повідомлялося. Дуже ймовірно, що він уже знищений. Ще більшу дальність за заявленими характеристиками має "Саджил". Інші — менш як дві тисячі кілометрів, проте відстань між східними територіями Ірану та Україною, на жаль, достатня для удару ракетами цього типу. Не лише по Україні, а й по країнах НАТО у центральній Європі. Втім, між заявленою і реальною дальністю — велика різниця. Іран не міг випробувати це убивче залізяччя на повну дистанцію, але завдяки своїй пропаганді намагався переконати в правдивості заявки.Окрім балістичних ракет, у розпорядженні іранських ісламістів є дрони-камікадзе і не лише знайомі нам "шахеди". Заявлена відстань дві тисячі кілометрів також у БпЛА "Араш" і "Моджахер". Проте в разі запуску з території Ірану з високою долею ймовірності їх зіб’ють на шляху, оскільки вони пролітатимуть через кілька країн, які застосують систему ППО. Тому про небезпеку цих дронів для нас можна говорити лише теоретично.Тим більше, що Іран активно використовує безпілотники для ударів по американцях, Ізраїлю і сусідніх країнах Близького Сходу, і навряд чи ця терористична держава має у своєму розпорядженні необмежену кількість дронів-камікадзе.Не ракети, а невизначеність. Для чого Іран лякає ударами по Україні та ЄвропіОскільки ракетні або дронові удари Ірану по Україні можливі лише теоретично, погрози Азізі могли мати іншу мету. Насамперед, гібридну пропагандистську, розраховану на європейців. Ті неоднозначно відгукнулися на військову операцію американців та ізраїльтян проти Ірану, давши зрозуміти, що це — не їхня війна.Фактично лише Румунія без зайвих застережень погодилася на запит США щодо використання своїх авіабаз для підтримки операції в Ірані. Зокрема, йдеться про авіабазу "Міхай Когелнічану", розміщену неподалік узбережжя Чорного моря приблизно за 300 кілометрів від Одеси. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї пригрозив відповіддю європейським країнам, якщо ті приєднаються до бойових дій, через це багато країн ЄС зайняли вичікувальну позицію, остерігаючись бути втягнутими у війну. Лякати ударами — тактика Тегерана задля сіяння страху у суспільстві і в такий спосіб тиску на політичні еліти Європи.У випадку, якщо умовний "Хорремшехр" ударить по Румунії, країни НАТО мають активувати п'яту статтю статуту Альянсу про колективний захист і долучитися до військової операції на боці США. Але це стане серйозним випробуванням для європейських політиків, адже політику Трампа щодо Європи протягом року його президентства важко назвати дружньою. А військова операція проти Ірану спричинила зростання ціни на нафту та купу пов’язаних із цим економічних проблем. Тож у Тегерані можуть припускати, що НАТО розколеться у питанні приєднання до війни в Ірані.Але до чого тут Україна? Страх навіть перед теоретичним ракетним ударом змушує європейців посилювати власну систему ППО, а отже, зменшуватиме їхнє бажання ділитися засобами протиповітряної оборони з українцями. Простіше кажучи, чим глибші розколи між партнерами, тим більшу вигоду для себе бачать Тегеран і Москва. Проте все очевиднішою стає ще одна мета іранських діячів — розширити конфлікт та затягнути. Іранці продовжують атакувати сусідів, зокрема, під удар потрапив міжнародний аеропорт Кувейту. Подібна тактика спрямована на загальну дестабілізацію у світі, страх перед довготривалою війною ще більше накручує ціни на нафту.Попри бравурні заяви Трампа про перемогу, події розвиваються за сценарієм невизначеності. Як приклад: у відповідь на заяву глави Білого дому про бажання Ірану укласти угоду, глава іранського МЗС Арагчі зазначив, що його країна "ніколи не просила про припинення вогню і навіть ніколи не просила про переговори". Хто каже правду — Трамп чи Арагчі? Оце і є елемент невизначеності.Пиха Трампа проти реалій війни в ІраніЯк відомо, Україна відправила своїх фахівців до кількох держав Близького Сходу для допомоги із захисту від іранських дронів. За словами Зеленського, Київ отримав 11 запитів від країн Перської затоки, з Європи та від США щодо підтримки у протидії "шахедам". Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук підтвердив запит і від ізраїльської влади. Азізі погрожував помстою саме за допомогу Ізраїлю, замовчуючи про інші країни, зацікавлені в українських дронах-перехоплювачах, здатних зламати плани Ірану на тривалу дестабілізацію світу.З тією швидкістю, з якою американці та їхні партнери на Близькому Сході використовують дороговартісні системи ППО проти дронів-камікадзе, у короткій перспективі вони можуть зіткнутися з дефіцитом. На це і розраховують в Ірані, щоб посилити удари, коли у супротивника будуть обмежені ресурси. І тут українська дронова ініціатива виявилася на часі.Проте є ще один важливий момент. Нині багато пишуть і говорять, що через наявність в України технологій, які довели ефективність у бойових умовах, перед нашою державою відкрилося вікно можливостей стати експортером безпеки для багатьох країн. У цьому процесі не стільки небезпечні погрози з Тегерана, скільки пиха Трампа, який вважає Близький Схід сферою виключно американських інтересів і не хоче, щоб там була ще чиясь зброя. Тому існує ризик, що американці штучно обмежуватимуть українську ініціативу. Тут можна згадати реакцію Трампа на наміри Великої Британії направити два авіаносці на Близький Схід."Нам вони більше не потрібні. Нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли", — написав американський президент у своїй соцмережі Truth Social.За змістом нагадує іншу його заяву про "непотрібність допомоги" України у протидії іранським дронам. Залишається сподіватися, що американському президенту радники пояснять, що такі його заяви радо сприймають у Тегерані та Москві….

Президент України Володимир Зеленський заявив, що хоче особисто зустрітися із американським лідером Дональдом Трампом, щоб обговорити низку питань.Таку заяву український гарант зробив під час спілкування з журналістами, передає "Інтерфакс-Україна"."У мене не було перемовин з президентом Сполучених Штатів Америки щодо санкцій цього разу. Але він українську позицію знає. Я думаю, що в нас є багато питань: і з перемовинами, і з дронами, і з Близьким Сходом", — сказав Зеленський.За його словами, наразі як українська, так і американська команда працюють над всіма питаннями. Проте особиста зустріч лідерів все ж необхідна."Я думаю, нам потрібно зустрічатися вже з президентом. Тому що команди працюють, але у нас є деякі питання, які стоять на місці. Нашим командам потрібно більше працювати над нашою зустріччю", — наголосив він.Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу..