# Дональд Трамп

Американський президент Дональд Трамп 11 грудня заявив, що Сполучені Штати готові надати Україні необхідні гарантії безпеки, які він вважає критично важливим елементом для реалізації будь-якої мирної угоди. Про це повідомлялося під час його спілкування з пресою у Білому домі. У відповідь на питання журналіста про те, чи залишається чинним його липневе зобов'язання щодо участі США (зокрема, у вигляді повітряної підтримки та розвідки) у миротворчому контингенті після досягнення миру, Трамп дав ствердну відповідь."Це називається "угода з безпеки"... Так, ми б допомогли. Ми б допомогли з безпекою, тому що це, я думаю, необхідний фактор, щоб усе вийшло", — наголосив американський політик.Водночас Трамп висловив думку, що президенту України Володимиру Зеленському не до вподоби нинішній проект мирної угоди, попри те, що його оточення, за словами Трампа, було "в захваті від концепції угоди". Він додав, що документ є складним, охоплює чотири чи п'ять частин та стосується територіальних питань.Варто зауважити, що нещодавно Володимир Зеленський заявив, що усі рішення щодо закінчення війни мають бути справедливими та відкритими. Головне — щоби нічого не вирішували без України та щоби все закінчилося чіткими гарантіями безпеки.Нещодавно стало відомо, що Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни..

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що американський лідер Дональд Трамп не повинен втручатися в європейську демократію.Таку заяву вона зробила в інтерв’ю на гала-заході Politico 28 у Брюсселі."Не нам, коли йдеться про вибори, вирішувати, хто буде лідером країни, а народу цієї країни… Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати... Ніхто інший не повинен втручатися без жодних питань", — сказала вона, коментуючи Стратегію національної безпеки США, яка була опублікована минулого тижня та викликала обурення в Європі.Журналісти наголосили, що у стратегії стверджується, що Європа зіткнеться з "цивілізаційним стиранням" протягом наступних 20 років, і ця думка знайшла відгук у європейських ультраправих лідерів, зокрема прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також у Росії.Своєю чергою, фон дер Ляєн наголосила, що це одна з причин, чому ЄС запропонував "Щит демократії", покликаний посилити боротьбу з іноземним втручанням в онлайн-сферу, зокрема на виборах."Від щирого серця я переконана трансатлантистка. Але що насправді важливо? Важливо, так це те, що… ми пишаємося тим, що є Європейським Союзом, що ми дивимося на свої сильні сторони та що ми долаємо виклики, які ми маємо... Звичайно, наші стосунки зі Сполученими Штатами змінилися. Чому? Тому що ми змінюємося. І це так важливо, щоб ми пам’ятали: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим. Давайте пишатися цим. Давайте відстоювати єдину Європу. Це наше завдання… (подивитися) на себе та пишатися собою", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, за даними Bloomberg у новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона..

Президенту Сполучених Штатів Америки Дональду Трампу набридли безрезультативні зустрічі щодо російсько-української війни. Він хоче дій, а не розмов.Про це заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт під час брифінгу."Його дратують зустрічі лише заради зустрічей. Він більше не хоче розмов, він хоче дій", — наголосила вона.За словами Левітт, американський лідер "надзвичайно розчарований обома сторонами цієї війни". Вона також зауважила, що США візьмуть участь у зустрічі щодо України 13 грудня лише за умови, що побачать шанс на мирну угоду."Якщо з'явиться реальна можливість підписання мирної угоди, якщо ми вважаємо, що ці зустрічі заслуговують на увагу когось із представників США у ці вихідні, то ми направимо представника", — сказала Левіт.Варто зауважити, що нещодавно Володимир Зеленський заявив, що усі рішення щодо закінчення війни мають бути справедливими та відкритими. Головне — щоби нічого не вирішували без України та щоби все закінчилося чіткими гарантіями безпеки.Нещодавно стало відомо, що Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Також раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях".Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі 10 грудня. Деталі зустрічі та суперечкиВиступаючи перед журналістами у Білому домі 10 грудня, Трамп підтвердив, що обговорював війну з європейськими представниками."Ми обговорили ситуацію в Україні досить жорсткими словами. Подивимося, що буде далі… У нас були невеликі суперечки щодо людей, і ми подивимося, як це закінчиться. Ми сказали, що перед тим, як йти на зустріч, ми хочемо дізнатися деякі речі", — сказав Трамп.За його словами, лідери Європейського Союзу висловили бажання зустрітися з представниками США цими вихідними в Європі."Ми ухвалимо рішення залежно від того, з чим вони повернуться. Ми не хочемо марнувати час", — додав американський президент, натякаючи на очікування конкретних пропозицій від ЄС.Заяви про втратиТрамп також висловився про масштаб конфлікту, заявивши, що минулого місяця загинули 27 тисяч російських та українських військових. Президент не надав уточнень щодо джерела цієї статистики. Лідер Білого дому вважає, що зволікання призводить до непропорційних втрат."Іноді потрібно дати людям можливість вирішити суперечку, а іноді — ні. Але проблема в тому, що, даючи людям можливість вирішити суперечку, ви втрачаєте тисячі людей на тиждень. Це смішно. Все це смішно", — підсумував він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

В адміністрації американського президента Дональда Трампа обговорюють створення нового об'єднання країн за участі Китаю та Росії. Воно має стати альтернативою G7. Як повідомляє видання Politico, неназваний чиновник, який працював в Білому домі за часів першої адміністрації Трампа, у коментарі медійникам зауважив, що ідея створення об'єднання Core 5, або C5 за участі США, Китаю, Індії, Японії та Росії не вважається вже надто разючою."Нічого щодо C5, чи C7 офіційно не обговорювалося, але точно були розмови про те, що чинні органи, такі як G7 або Рада Безпеки ООН, не підходять для виконання своїх функцій, враховуючи сьогоднішніх нових гравців", — зазначив у коментарі виданню чиновник на умовах анонімності.Ідея створення С5 виникла в довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки, яку Білий дім опублікував минулого тижня. Медійники наголошують, що Білий дім категорично заперечив існування документа, а речниця Білого дому Анна Келлі додала, що не існує жодної альтернативної, приватної чи секретної версії 33-сторінкового офіційного плану.Своєю чергою, Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських справ у Раді національної безпеки за часів адміністрації екс-президента США Джозефа Байдена зазначила, що Європа не фігурує в можливому об'єднанні C5. Водночас Майкл Соболік, який був помічником сенатора Теда Круза — республіканця від Техасу за часів першої адміністрації Трампа, також розглядав C5 як альтернативу політики самого Трампа щодо Китаю під час його першого президентського терміну.G7, або дослівно "Група Семи" — це міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Очільники цих держав регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Окрім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів.Нагадаємо, у жовтні міністри енергетики країн "Групи семи" засудили російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Вони підтвердили наміри допомагати у її відновленні..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що лідери європейських країн зацікавлені у проведенні зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, а також із представниками США.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами у Білому домі."Європейці хочуть зустрічі із Зеленським і з нами", — зазначив американський президент.Він наголосив, що у ЄС хочуть, аби такі перемовини пройшли як найшвидше. Відтак, така зустріч може відбутися вже на вихідних. Трамп додав, що Сполучені Штати очікують отримати певну інформацію до початку переговорів."Ми хочемо знати дещо перед зустріччю і не хочемо гаяти час", — додав він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп знову заговорив про проведення виборів в Україні, наголосивши, що Володимир Зеленський має бути реалістом.Таку заяву він зробив під час розмови з журналістами в Білому Домі."Зеленський має бути реалістом. Мені цікаво, скільки часу пройде, поки вони проведуть вибори? 82% українського народу вимагають угоди", — зазначив Трамп.Проведення будь-яких виборів в Україні (президентських, парламентських чи місцевих) під час дії воєнного стану заборонено законодавством. Зокрема, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс України прямо забороняють організацію та проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Воєнний стан було запроваджено 24 лютого 2022 року і він продовжує діяти.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни.Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід."У середу Україна надала адміністрації Трампа свою відповідь на останній проект мирного плану США, повідомили мені українські та американські чиновники", — заявив він.Що саме зазначено у документі, наразі невідомо. Зміст відповіді поки не розкривається.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

У середу, 10 грудня, українська команда провела продуктивну розмову з американською стороною — міністром фінансів Скоттом Бессентом, зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером та генеральним директором компанії BlackRock Ларрі Фінком.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який також був присутній на онлайн-зустрічі."Фактично це була перша зустріч групи, яка працюватиме над документом щодо відбудови та економічного відновлення України", — заявив гарант.Сторони обговорили ключові речі для відновлення, різні механізми та бачення відбудови. "Є багато напрацювань, які за правильного підходу можуть спрацювати в Україні. Ми вже підготували й український погляд на базові 20 пунктів фундаментального документа для закінчення війни. Саме загальна безпека визначатиме безпеку економічну і формуватиме захищеність бізнес-клімату", — зауважив Зеленський.Також команди узгодили наступні контакти між командами. "Як і завжди, з нашого боку затримок не буде. Працюємо на результат. Дякую президенту Трампу і його команді за змістовну роботу та підтримку", — додав український лідер.Нагадаємо, видання The Wall Street Journal раніше повідомляло, що ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці. .

У середу, 10 грудня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провів телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, президентом Франції Еммануелем Макроном та прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Головна тема — ситуація в Україні.Про це повідомив речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус, передає "Укрінформ"."Чотири глави держав та урядів обговорили стан переговорів про припинення вогню в Україні. Вони погодилися, що це вирішальний момент для України та для спільної безпеки в євроатлантичному регіоні", — сказав речник.Він додав, що інтенсивна робота над мирним планом продовжиться найближчими днями.Водночас у коментарі "Суспільному" Єлисейський палац повідомив, що лідери обговорили посередницькі зусилля США для завершення війни в Україні. Вони дійшли висновку, що зараз настав "критичний момент для України, її народу та спільної безпеки євроатлантичного регіону"."Лідери обговорили останні події в межах посередництва, розпочатого Сполученими Штатами та привітали їхні зусилля, спрямовані на досягнення міцного і тривалого миру в Україні та припинення вбивств", — зазначило джерело.Зауважимо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує продуктивно працювати для гарантування майбутньої безпеки й недопущення повторення російської агресії. Уже цього тижня можуть з'явитися новини щодо "закінчення кровопролиття".Додамо, 11 грудня має відбутися зустріч у форматі "Коаліції охочих". Зеленський зауважив, що Україна дуже продуктивно працює для гарантування майбутньої безпеки й недопущення повторення агресії РФ. Нагадаємо, видання The Wall Street Journal раніше повідомляло, що ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці. .

Європейські дипломати та деякі американські посадовці стурбовані тим, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп може відмовитися від поточних переговорів щодо миру в Україні через повільний прогрес і наростальний внутрішній політичний тиск.Як повідомляє телеканал CNN, посилаючись на власні джерела, очільник Білого дому може звинуватити Київ і європейських партнерів у затягуванні процесу, що може спричинити додаткову напругу у трансатлантичних відносинах."Європейські співрозмовники кажуть, що терпіння Вашингтона щодо переговорів значно зменшується. Вони стверджують, що у Білому домі занепокоєні відсутністю очевидного прогресу, а сам процес стає для президента політичним тягарем. Це підтвердив високопосадовець США, який зазначив, що Трамп дедалі частіше сприймає повномасштабну російсько-українську війну як тривалий конфлікт без перспективи завершення", — наголошують медійники.В інтерв'ю Politico Трамп висловив невдоволення позицією президента України Володимира Зеленського. Очільник Білого дому наполягає, що Київ має погодитися на мирну угоду з Москвою. Трамп зазначив, що українській владі варто "приймати речі такими, які вони є, коли ти програєш". На запитання журналістів, чи вважає він, що Україна вже програла війну, Трамп відповів, що країна "втратила багато територій" і ситуація "не виглядає перемогою".У CNN зауважили, що такі оцінки значно відрізняються від позиції, яку Трамп оголошував менш ніж три місяці тому. Після зустрічі з Зеленським на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку він несподівано заявив, що Україна може не тільки зберегти свої позиції, а й повернути всі захоплені Росією після вторгнення території, "а можливо, навіть більше".Попри нинішні песимістичні заяви очільника Білого дому, співрозмовники CNN в американських та європейських урядах підкреслюють, що немає оцінок, які підтверджували б кардинальну зміну військової ситуації. Вони не бачать ознак того, що армія РФ здатна швидко змінити хід війни або здобути вирішальну перевагу. За даними аналітиків, ситуація на фронті залишається важкою і складною для інтерпретації. Окупаційні війська РФ ведуть локальні наступальні дії і пробиваються до кількох ключових українських логістичних маршрутів, але це супроводжується великими втратами.Нагадаємо, видання The Wall Street Journal раніше повідомляло, що ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

Ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці.Це йдеться у публікації The Wall Street Journal.Очікування Європи та позиція СШАНа думку європейських чиновників, узгодження умов врегулювання між США, Україною та Росією буде довготривалим процесом. Американська адміністрація, зі свого боку, запевняє, що Вашингтон не чинить тиску на Київ, щоб змусити його ухвалити небажане для української сторони рішення.В американській стороні визначили три основні точки розбіжностей у переговорах:питання територій;можливе членство України в НАТО;подальша доля заморожених російських активів.Тиск Трампа та напруженість із ЄвропоюЗа даними видання, Трамп активно тисне на Київ, домагаючись негайної згоди на американську формулу миру, що має на меті посилити його переговорні можливості. Водночас європейські партнери наполягають на важливості американських гарантій безпеки як основи для стійкого миру.У контексті посилення розбіжностей із європейськими лідерами, Трамп гостро розкритикував їхню стратегію, назвавши її "проявом слабкості". При цьому він заявив, що переконаний: у майбутніх переговорах з Україною "Росія тримає карти".Раніше стало відомо, що Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

У новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона.Як повідомляє колумніст видання Bloomberg Марк Чемпіон, по суті, стратегія пропонує підірвати трансатлантичний Альянс — мету, до якої в Кремлі прагнули майже всі лідери з 1945 року, за винятком Михайла Горбачова і Бориса Єльцина."Чому так — цілком очевидно. Москва протягом століть веде війни, щоб розширювати або захищати свої західні кордони та вплив — ще від часів Петра Великого. Втручання США, які допомагали здолати головного суперника Росії у ХХ столітті — Німеччину, — були вигідними Кремлю. Але рішення Америки залишитися в Європі як гарант нової трансатлантичної системи "Заходу" — вже ні", — наголосив автор матеріалу.Він додає, що з цим навряд чи сперечатимуться автори американської стратегії. Втім, на відміну від своїх попередників, в адміністрації Трампа, що тепер інтереси Вашингтона збігаються з інтересами Москви, коли йдеться про Європейський Союз."На їхню думку, краще, щоб ЄС перетворився на роздрібнену групу малих і середніх держав, якими можна маніпулювати й використовувати для економічної вигоди, ніж залишався економічним суперником із ВВП понад 30 трильйонів доларів і здатністю жорстко відповідати, зокрема у торгівельних питаннях", — зазначив Чемпіон.Колумніст Bloomberg наголошує, що друга спільна мета Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Європі — менш очевидна. Йдеться про усунення ліберальних, плюралістичних урядів, які досі керують більшістю європейських країн. Такі уряди підривають внутрішні політичні наративи, від яких обидва лідери залежать, щоб утримувати владу. "Якщо сказати прямо: у "культурних війнах" Трамп і Путін стоять по один бік, а ліберальна Європа — по інший", — зауважив автор матеріалу.Він пояснив, що причина, через яку Путіна так роздратувала Україна у 2013 році, коли вона прагнула підписати торгівельну угоду з ЄС, полягає в тому, що Кремль не міг допустити, щоб сусідня держава досягла рівня добробуту та свобод у межах Євросоюзу, який має Польща."Що тоді могли б подумати росіяни про "необхідність" власного авторитарного режиму? Путін менше ніж за два роки до того вже придушив російський продемократичний рух і не міг дозволити, щоб Україна знову підживила такі настрої, показавши, що інший шлях працює", — додав Чемпіон.Так, Трампу теж потрібна поразка ліберальної Європи, якщо він хоче переконати майбутню більшість американських виборців, що лише він може розв’язати їхні проблеми. Саме тому в його новій Стратегії нацбезпеки міститься безпрецедентне твердження, що США нібито мають право й обов’язок втручатися в європейську політику, щоб сприяти приходу до влади лідерів у стилі MAGA.Чемпіон зауважив, що на сьогодні Європа справді перебуває у слабкому стані. Її демократії намагаються повернути динамізм, втрачений через роки роззброєння, несприятливу демографію, роздуті соціальні системи й самозаспокоєння на тлі деіндустріалізації. Деякі праві політики, як-от прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, виявляються досвідченими політичними гравцями, які відмовляються від популістичних кроків, розуміючи, що в реальному управлінні вони не працюють. Інші — ні.Водночас зараз немає жодних ознак того, що європейці наважаться добровільно скоротити свою надмірну залежність від американської зброї та технологій — крок, пов’язаний із серйозними економічними ризиками через неминучий торгівельний конфлікт. Чемпіон зауважив, що Європі простіше продовжувати вдавати, що США — це лише тимчасово непостійний союзник, адже інакше довелося б проводити радикальні зміни у союзах та кардинально змінювати політику, що була б значно більш революційною, ніж нова стратегія Трампа.Нагадаємо, у вівторок, 9 грудня, Трамп заявив, що за його президентства Сполучені Штати Америки не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

Вашингтон дав Україні декілька днів, щоб відповісти на "мирний план". Американський лідер Дональд Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Про це пише "Європейська правда", посилаючись на статтю Financial Times.За словами проінформованих джерел FT, президент України Володимир Зеленський під час "непростої" розмови 6 грудня повідомив європейським лідерам, що "його закликали до швидкого рішення щодо мирної угоди". На нього начебто "тиснули" радники Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер.У матеріалі йдеться, що український лідер має "декілька днів" на відповідь щодо запропонованого "мирного плану". Своєю чергою, Зеленський повідомив американській стороні, що йому потрібен час для консультацій щодо угоди з іншими європейськими партнерами.Також Financial Times, посилаючись на джерела, які ознайомлені з ходом переговорів, повідомляє, що Трамп сподівається на укладення угоди "до Різдва".Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..