# Дональд Трамп

Перемир’я на Близькому Сході перебуває під загрозою. Нестабільність ситуації навколо Ормузької протоки може спричинити відновлення американської операції проти Ірану. Дональд Трамп готує рішення про нові обстріли вже цього тижня.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли: частина американських та ізраїльських чиновників вважає, що президент США Дональд Трамп може ухвалити рішення про повернення до бойових дій, якщо переговори з Іраном зайдуть в "глухий кут".Попри це, офіційно у Вашингтоні заявляють, що перемир’я наразі залишається чинним. У вівторок, 5 травня, міністр оборони США Піт Гегсет наголосив, що ситуація контрольована."На теперішній момент перемир’я триває. Певну напруженість в Ормузькій протоці можна було прогнозувати. Але загалом усе перебуває під нашим контролем", — заявив він.Водночас американські військові визнають, що готові швидко відновити бойові дії, якщо Дональд Трамп дасть на це наказ.Перед початком операції США намагалися знизити ризики ескалації — в неділю Вашингтон заздалегідь повідомив Іран про намір супроводжувати судна через Ормузьку протоку та закликав не втручатися.Однак уже в перший день операції Іран здійснив атаки на кораблі військово-морських сил США, комерційні судна й об’єкти в Об’єднаних Арабських Еміратах.Водночас голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що іранські атаки були "нижче порогу відновлення масштабних бойових операцій", однак ситуація залишається напруженою.Наразі активного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не відбулося — більшість компаній утримуються від проходження маршруту.Нагадаємо, що 3 травня Іран запропонував США нову угоду для розблокування Ормузької протоки. Американський лідер Дональд Трамп пообіцяв розглянути документ..

Американський президент Дональд Трамп у вівторок, 5 травня, знову звинуватив Папу Римського Лева XIV у тому, що той "наражає на небезпеку" католиків. У Ватикані відповіли, що "Папа йде своїм шляхом".Про це повідомило видання The Independent, яке цитує інтерв’ю Дональда Трампа для шоу Г'ю Г'юїтта.Скандал спалахнув під час обговорення долі ув'язненого гонконгського медіамагната Джиммі Лая. Коли ведучий запропонував попросити Папу Лева XIV порушити цю тему, Трамп різко перейшов до нападок на понтифіка."Ну, Папа Римський волів би говорити про те, що для Ірану нормально мати ядерну зброю", — заявив американський президент.Він додав, що "не думає, що це дуже добре". А також лідер США розкритикував позицію понтифікат."Я думаю, що він наражає на небезпеку багатьох католиків і багатьох людей, але, мабуть, якщо це залежить від Папи Римського. Він вважає, що для Ірану цілком нормально мати ядерну зброю", — продовжив Трамп.Державний секретар Святого Престолу та Ватикану П’єтро Паролін, коментуючи нападки Трампа журналістам, сказав, що "Папа йде своїм шляхом"."Тобто — проповідує Євангеліє, мир, як сказав би святий Павло, у кожній нагоді, доречній і недоречній. Папа вже раніше дав дуже християнську відповідь, сказавши, що він робить те, чого вимагає його роль, а саме проповідує мир", — наголосив Паролін.Варто зазначити, що Папа Лев XIV жодного разу не заявляв, що Іран може мати ядерну зброю. Навпаки — він неодноразово та відверто закликав усі країни відмовитися від ядерного озброєння.У червні 2025 року Лев XIV закликав до побудови "безпечнішого світу, вільного від ядерної загрози", наголосивши, що "ніхто ніколи не повинен загрожувати існуванню іншого".Суперечності між Трампом і Левом XIV загострилися через різке незгодне ставлення понтифіка до американсько-ізраїльської операції в Ірані. Папа, зокрема, раніше назвав "абсолютно неприйнятними" погрози Трампа щодо знищення цілої іранської цивілізації.Нагадаємо, що італійська прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні розкритикувала американського президента Дональда Трампа через його "неприйнятні" висловлювання на адресу Папи Римського Лева XIV..

Американський лідер Дональд Трамп назвав Збройні сили України найбільш ефективною армією в Європі, водночас вказавши на складну ситуацію з втратою територій через затримки у фінансуванні. Президент США розкритикував попередню допомогу Україні від адміністрації свого попередника та поділився враженнями від "агресивної" зустрічі з Володимиром Зеленським.Трамп зробив ці заяви під час інтерв'ю Salem News Channel.Ситуація на фронті та роль озброєнняПрезидент США констатував, що Україна змушена відступати на деяких ділянках, проте наголосив, що агресор також зазнає суттєвих втрат. За його словами, саме безперервний доступ до техніки дає Збройним силам можливість чинити опір."Вони (Україна, — ред.) втрачають територію", — заявив Трамп, додавши, що завдяки постачанням українці мають змогу битися незалежно від якості наданої техніки.Політик також розкритикував підхід попередньої адміністрації Джо Байдена до фінансування оборони України. Трамп назвав суму у 350 мільярдів доларів "смішною" та висловив думку, що за ракети необхідно платити.Схема постачань через НАТОТрамп також розкрив механізм передачі зброї, за яким США виступають продавцем для Північноатлантичного альянсу. Він пояснив, що Штати реалізують озброєння блоку НАТО, який згодом розподіляє його серед українських військових. При цьому він дав високу оцінку майстерності українських бійців."Вони кращі за будь-кого в Європі в цій боротьбі", — зазначив президент США, назвавши ЗСУ сильнішими за будь-яких інших союзників по Альянсу.Відносини із Зеленським та критика АльянсуТрамп згадав про особисту взаємодію з президентом України, назвавши Володимира Зеленського "хитрим хлопцем". Попри загалом нормальні стосунки, він нагадав про напружений епізод, що стався в Овальному кабінеті на початку 2025 року."Мені подобається Зеленський. Крім того одного моменту в Білому домі, який був трохи агресивним з його боку", — розповів Трамп.Окремо президент США висловив розчарування діями НАТО, звинувативши союзників у відсутності підтримки у критичні моменти. Він висловив сумнів, що країни Альянсу стануть на бік Сполучених Штатів у разі масштабного глобального конфлікту.Нагадаємо, 29 квітня американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін провели телефонну розмову. Однією з головних тем стало врегулювання війни Росії проти України..

Чим далі, тим більше "плівки Міндіча" нагадують інший скандальний епізод з української історії — "плівки Мельниченка". Наслідком останніх стала тривала пауза України в євроатлантичній інтеграції, чим скористалася Москва. Нинішні ж події можуть бути пунктом плану шантажу української влади задля поступок Росії."Кіно" від НАБУ. Від Розенблата до ТимошенкоПокоління ШІ й ТікТоку має коротку пам’ять, тому йому може здатися, що "Міндічгейт" — щось нове, що у нас не було таких потужних зливів аудіокомпромату на політиків. Були — і неодноразово. Наприклад, "касетний скандал", про який йтиметься трохи згодом. А в антикорупційних органів уже стало нормою публічно оприлюднювати результати негласних слідчих дій. Про кілька надгучних епізодів варто згадати.У липні 2017-го НАБУ оприлюднило деталі так званої "бурштинової справи", до якої, на думку детективів, були причетні два народних депутати — Борислав Розенблат із "Блоку Петра Порошенка" та Максим Поляков із "Народного фронту". Детективи використали агентку під прикриттям — це вже ноу-хау для наших антикорупційних органів. Також наші борці з корупцією у цьому розслідуванні співпрацювали з Федеральним бюро розслідувань. НАБУ показувало українцям "кіно" з фігурантами справи, яке стало хітом політичного сезону 2017 року. Наступного року до суду передали обвинувальний акт проти згаданих народних обранців та ще кількох фігурантів, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи по суті лише 2023-го. Вироків по ній досі немає.Інша історія — оприлюднення НАБУ аудіозаписів розмов колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Сталося це у травні 2023 року, майже три роки тому. Йшлося про одержання Князєвим (за даними детективів) хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів за ухвалення судового рішення на користь бізнесмена та екснардепа Костянтина Жеваго. Князєва розжалували з посади, заарештували, а 31 січня 2025 року він вийшов на свободу. Як і в попередньому випадку, суд ще триває. Третя історія — про столичних чиновників. У лютому минулого року НАБУ і САП оприлюднили відео із записами розмов столичних посадовців та фрагментами оперативних зйомок у межах справи "Чисте місто". З почутого українці дізналися про схеми заволодіння земельними ділянками. Серед підозрюваних називали прізвища заступника мера Києва, голови і заступниці земельної комісії, багатьох депутатів Київради, а організатором схем називався бізнесмен та колишній депутат міськради Денис Комарницький. Підозри загалом отримали десять осіб, але, як з’ясувалося, головний фігурант накивав п’ятами з країни. На якій стадії ця справа станом на зараз — сказати складно, адже після значного резонансу навколо неї — інформаційний штиль.Минулий рік взагалі видався багатим на "кіно" від НАБУ. Це і "справа Мідас", і відео у справі нардепки Анни Скороход, і лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Але відео чи аудіозапис у ході негласних дій не означає доведеності провини "акторів". Це, по-перше. А по-друге, коли документи слідчих дій гуляють мережею, коли їх оприлюднюють не офіційні представники НАБУ, а журналісти або народні депутати — виникає запитання: звідки вони взяли ці "плівки", як не від самих антикорупційних органів.Скандал, який поставив на паузу євроінтеграцію України"Касетний скандал" вибухнув 28 листопада 2000 року, коли тодішній лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив частину диктофонних аудіозаписів, зроблених майором управління державної охорони Миколою Мельниченком. Той стверджував, що робив записи таємно, сховавши диктофон під диваном у кабінеті другого президента України Леоніда Кучми. Ключовий момент записів — обставини, пов’язані із загибеллю журналіста Георгія Гонгадзе. А от про наслідки касетного скандалу варто згадати детальніше.Президент Кучма проводив політику так званої "багатовекторності" — Україна робила кроки в бік Європи і НАТО, але з оглядкою на Москву. У 1994 році було підписано угоду про партнерство з Євросоюзом, у вересні 1997-го відбувся перший саміт Україна-ЄС, у червні 1998-го Україна заявила про прагнення до статусу асоційованого члена Євросоюзу. Був помітний рух до НАТО — 1997 року укладено Хартію про особливе партнерство з Альянсом, що дало можливість проводити спільні військові навчання і долучатися до миротворчих місій. Після "касетного скандалу" на кілька років рух у бік західних структур помітно сповільнився, що було на руку Москві. Фактично євроінтеграційні процеси активізувалися тільки у 2003 році, але дорогоцінний час був втрачений. "Плівки Мельниченка" продовжували жити своїм життям і після їхнього першого оприлюднення. У 2002 році американська влада зі згаданих аудіозаписів отримала інформацію про буцімто продаж Україною іракському режиму Саддама Хусейна станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Офіційний Київ звинувачення спростовував, однак стосунки з Вашингтоном значно погіршилися. Пізніше американці визнали, що реальних доказів продажу "Кольчуг" Іраку немає, але неприємний осад лишився. Фактично ця історія поставила на паузу інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу. А вигоду від цього отримав Кремль. Чому напрошуються паралелі "плівок Мельниченка" з "плівками Міндіча" Записи розмов фігурантів "Мідаса" велися не майором-одинаком, а співробітниками НАБУ. Поки "правовласниками" зібраних матеріалів було Антикорупційне бюро, питання виникали хіба до того, чому там тягнуть із підозрами окремим високопоставленим фігурантам. Нині ключове питання — якою мірою поява чергових зливів пов’язана із зовнішньополітичними реаліями. Інакше кажучи, чи не схиляють Зеленського через шантаж "Міндічгейтом" до підписання невигідного миру.Для тих, хто вважає це конспірологією, нагадаємо хронологію подій. У серпні на Алясці Дональд Трамп зустрічається з Володимиром Путіним, після чого з’являється так званий "дух Анкориджа" — Путін хоче від Трампа, аби той тиснув на Зеленського для територіальних поступок, зокрема, здачі територій Донеччини, які росіяни нездатні захопити. У ході переговорів стає зрозумілим, що протиснути забаганки свого російського друга Трамп не може. І от в листопаді вибухає "Міндічгейт". Оприлюднюється частина записів, відбуваються обшуки, затримання начебто причетних до "справи Мідас" осіб. На тлі подій в Україні у ЗМІ оприлюднюють "мирний план Трампа", де йшлося фактично про капітуляцію України. Зі значними зусиллями з боку України та наших європейських друзів наміри глави Білого дому протиснути цей "план" було зірвано. Подальші переговори зайшли в глухий кут, причини цього TrueUA детально аналізував. У Києві так і не дочекалися Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, натомість українців шокували новою порцією "плівок Міндіча". Причому видається, що добиралися вони для удару по Зеленському. НАБУ має багатогодинні записи, про що там казали на початку цієї епопеї, але на публіку виносять ті, де про кооператив "Династія" і будинок "Вови", про компанію Fire Point, яка виготовляє дрони та балістику, про те, як ухвалювалися кадрові рішення. Удари точкові — по президенту (хоча його прізвище не фігурує), по військово-технологічній компанії та по кадрових призначеннях. Це має створити враження тотальної корупції під час війни. Хто отримує вигоду від ослаблення переговорної позиції України? Москва і Вашингтон, вони, на жаль, діють щодо України в унісон. Яка роль у цій історії НАБУ, чиї "речові докази" гуляють мережею? Антикорупційні структури співпрацюють з американцями, що ні для кого не є секретом. Але одна справа співпраця на користь державі, інша, коли росіяни тиснуть на фронті, американська адміністрація демонструє, що вона не на нашому боці, а українське суспільство збурюють хвилі скандалів через чергове вкидання епізодів "плівок Міндіча". І головне — чому воно відбулося майже через півроку після того, як вибухнув "Міндічгейт". "Якщо запалюються зірки, значить, це комусь вигідно". Для України у цьому жодної вигоди — отже, вигоду отримують інші….

У понеділок, 4 травня, у Сполучених Штатах Америки сталася стрілянина. Постріли пролунали поблизу Білого дому.Про це повідомила американська Секретна служба."Співробітники Секретної служби США перебувають на місці стрілянини за участю офіцера на розі 15-ї вулиці та проспекту Індепенденс у Вашингтоні, округ Колумбія", — йдеться у повідомленні.Внаслідок стілянини одна людина отримала поранення. Наразі відомостей про її стан немає.За даними американських ЗМІ, інцидент стався незадовго до запланованого виступу президента Дональда Трампа на саміті малого бізнесу у Східній залі Білого дому. Попередньо, було чути щонайменше чотири постріли.Нагадаємо, у Вашингтоні вночі 26 квітня сталася стрілянина на заході, в якому брав участь президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп.Зауважимо, у липні 2024 року під час передвиборчого мітингу в Батлері (Пенсильванія) у Дональда Трампа стріляли: куля поранила його у верхню частину вуха. Нападник убив одного глядача та поранив ще двох, після чого був ліквідований Секретною службою. Водночас у вересні 2024 року сталася ще одна спроба замаху на Трампа — цього разу на полі для гольфу у Флориді. Озброєного чоловіка помітила Секретна служба, після чого його затримали під час втечі. Ним виявився Раян Веслі Рут, який раніше займався будівництвом і публічно коментував політику, зокрема підтримував Україну..

Сполучені Штати розпочинають масштабну гуманітарну операцію під назвою "Проєкт Свободи" для розблокування цивільних суден в Ормузькій протоці. Місія стартує вже вранці 4 травня за місцевим часом.Про це повідомив американський президент Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social.Мета гуманітарної ініціативиЯк зазначив Трамп, Вашингтон вирішив втрутитися у ситуацію в Ормузькій протоці після численних звернень від іноземних держав. Десятки нейтральних кораблів, що не мають жодного стосунку до збройного протистояння, фактично стали заручниками конфлікту. Головне завдання "Проєкту Свободи" — безпечне конвоювання цих суден у відкриті води для відновлення їхньої нормальної роботи."Країни з усього світу, майже всі з яких не залучені до конфлікту на Близькому Сході, який так очевидно і жорстко відбувається на очах у всіх, запитали Сполучені Штати, чи можемо ми допомогти звільнити їхні кораблі, які застрягли в Ормузькій протоці, в ситуації, до якої вони не мають ніякого відношення — вони просто нейтральні та невинні спостерігачі!" — заявив президент.Переговори та стан екіпажівДля мінімізації ризиків американська сторона вже розпочала діалог із представниками Ірану. За словами глави Білого дому, виведення суден є стратегічно важливим для стабільності всього регіону."На благо Ірану, Близького Сходу та Сполучених Штатів ми сказали цим країнам, що ми безпечно виведемо їхні кораблі з цих обмежених водних шляхів, щоб вони могли вільно й ефективно займатися своїми справами", — зазначив лідер США.Ситуація на борту заблокованих суден залишається критичною. Моряки перебувають у складних умовах, а на багатьох об'єктах вичерпуються запаси провізії та питної води. Тривале перебування у зоні конфлікту становить пряму загрозу життю та здоров'ю людей. Очікується, що після евакуації більшість транспортних компаній припинять перевезення цим маршрутом до повної стабілізації обставин.Нещодавно повідомлялось, що влада Ірану висловила готовність розпочати діалог зі США стосовно своєї ядерної програми, суттєво пом’якшивши попередні безальтернативні вимоги. Офіційний Тегеран погоджується на обмеження збагачення урану та пропонує механізм розблокування стратегічних морських шляхів в обмін на послаблення санкційного тиску. Нагадаємо, раніше стало відомо, що Іран запропонував Сполученим Штатам Америки нову угоду для розблокування Ормузької протоки. Американський лідер Дональд Трамп пообіцяв розглянути документ..

Іран запропонував Сполученим Штатам Америки нову угоду для розблокування Ормузької протоки. Американський лідер Дональд Трамп пообіцяв розглянути документ.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела. За даними журналістів, влада Ірану вважає свою пропозицію значним кроком назустріч США.Згідно з пропозицією іранської сторони, війна закінчиться за умови гарантії, що Ізраїль і США більше не будуть нападати. Водночас Тегеран відкриє Ормузьку протоку, а Вашингтон скасує блокаду іранських портів.Після цього мають відбутися переговори щодо обмеження ядерної програми Ірану в обмін на скасування санкцій. При цьому Тегеран вимагатиме від Вашингтона визнання його права збагачувати уран у мирних цілях, навіть якщо він погодиться призупинити свою ядерну програму."У цих рамках переговори щодо складнішого ядерного питання переведено на завершальну стадію, щоб створити більш сприятливу атмосферу", — сказало джерело.Реакція ТрампаПрезидент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп опублікував допис у соцмережі Truth Social, у якому заявив, що невдовзі розгляне пропозиції Ірану. Проте він відзначив, що поки сумнівається у можливості ухвалення іранського плану."Незабаром я розгляну план, який Іран нам щойно надіслав, але не можу уявити, що він буде прийнятним", — наголосив Трамп.За його словами, Тегеран "ще не заплатив достатньо високу ціну за те, що зробив з людством і світом протягом останніх 47 років".Нагадаємо, за даними Politico, Дональд Трамп заявив законодавцям про "припинення" війни з Іраном. У такий спосіб він, ймовірно, намагається зняти напругу довкола необхідності отримання схвалення Конгресу на подальші військові дії.Читайте також:Ціна перемир’я: хто — США чи Іран — виграв більше від війни на Близькому СходіФіаско переговорів у Пакистані. Чи перетвориться Трамп на "пірата" Аравійського моря.

Європейські країни мають відповідальніше ставитися до власної безпеки. Зокрема, В Німеччині розширюватимуть свої збройні сили, більше та швидшу закуповувати обладнання та будувати інфраструктуру.Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у відповідь на оголошення про плани США вивести 5 000 військовослужбовців з Німеччини, його цитує агенція Reuters."Німеччина на правильному шляху в цьому плані", — наголосив він.Німецький міністр звернув увагу на розширення збройних сил Бундесверу, більші та швидші закупівлі обладнання та будівництво інфраструктури.Як відомо, в п’ятницю Пентагон оголосив, що США виведуть 5 000 військовослужбовців із Німеччини. Ця заява виявилася доволі несподівано, адже країни є союзниками в НАТО.При цьому Борис Пісторіус оцінив нинішню чисельність американських військ, дислокованих у Німеччині, у "майже 40 000".У відповідь на різку критику з боку Вашингтона щодо витрат на оборону європейські члени НАТО, включно з Німеччиною, пообіцяли взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону. Однак через обмежені бюджети та значні прогалини у військовому потенціалі регіону знадобиться багато років, аби задовольнити власні потреби у сфері безпеки."Присутність американських солдатів у Європі, й особливо в Німеччині, відповідає нашим інтересам, а також інтересам США", — визнав Борис Пісторіус.Водночас міністр оборони Німеччини назвав "передбачуваною" ту тенденцію, що США виводять війська з Європи, в тому числі й із Німеччини.Нагадаємо, 30 квітня американський президент різко висловився, що федеральному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані..

Американський президент Дональд Трамп заявив про плани Сполучених Штатів Америки взяти під контроль Кубу. На запитання присутніх, як реально він планує це зробити, він відповів — "майже негайно".Про це Дональд Трамп сказав під час промови у Вест-Палм-Біч (Флорида) перед членами місцевого клубу Forum, його цитують журналісти Fox News.Президент США згадав Кубу, стверджуючи, що Америка "майже негайно візьме її під контроль". І це, за його словами, станеться вже найближчим часом."Куба в біді. Але спершу ми завершимо одну справу", — сказав він, маючи на увазі війну з Іраном.Дональд Трамп традиційно наголосив, що в Ірані місія США вже практично закінчена. Тож варто переходити до наступних "важливих справ"."На зворотному шляху з Ірану один із наших великих авіаносців, можливо, USS Abraham Lincoln — найбільший у світі, наблизиться на відстань приблизно 90 метрів від узбережжя, і вони скажуть: "Дуже дякуємо, ми здаємося", — розповів американський президент.Більше нічого про захоплення Куби Дональд Трамп не додав. А Білий дім не відповів журналістам Fox News, чи є його висловлювання гіпотетичними, чи окреслюють майбутні політичні плани США.На теперішній момент триває запроваджена американцями морська блокада Куби. Острів потерпає від нестачі нафти й енергоресурсів, адже повністю залежить від постачання з інших країн.Дональд Трамп також запровадив нові санкції проти високопоставлених кубинських чиновників. Це теж є частиною багатомісячної кампанії з тиску на Кубу.В американській адміністрації заявили, що Куба загрожує національній безпеці США. Натомість у Гавані повністю відкидають такі звинувачення.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявляв, що Куба перебуває у вкрай слабкому стані, тож США начебто можуть втрутитися в ситуацію "в будь-якій формі"..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа не передбачила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative у проєкті оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.Про це під час слухань у Комітеті Сенату США із Збройних сил повідомив виконувач обов’язків фінансового керівника Міністерства війни США Джулс Герст, передає "Радіо Свобода""Так, це вірно. У цьому бюджеті немає фінансування USAI", — підтвердив він.Програма USAI діє з 2016 року та передбачає надання Україні військової допомоги, зокрема для підготовки, оснащення та підтримки Збройних сил. Зазначається, що загальний обсяг оборонних витрат США на 2027 рік, який наразі обговорюється, становить близько 1,5 трильйона доларів. Це рекордний рівень фінансування, що приблизно на 50% перевищує поточні показники.Очікується, що остаточне рішення щодо бюджету ухвалить Конгрес США до початку нового фінансового року — 1 жовтня.Нагадаємо, 1 травня Дональд Трамп накинувся зі звинуваченнями на свого попередника Джозефа Байдена. Причина — підтримка України. Зокрема, Трамп звинуватив Байдена у тому, що той нібито передав Україні значні обсяги американського озброєння та ресурсів без належної фінансової компенсації.Варто зауважити, що раніше американський президент також критично відгукувався про методи підтримки Києва з боку адміністрації свого попередника Джо Байдена. На думку чинного глави Білого дому, саме значні фінансові вливання США на фоні пасивності європейських союзників стали одним із факторів тривалості збройного конфлікту..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп знову накинувся зі звинуваченнями на свого попередника Джозефа Байдена. Причина — підтримка України.Таку заяву він зробив під час розмови з журналістами в Білому домі. Так, Трамп звинуватив Байдена у тому, що той нібито передав Україні значні обсяги американського озброєння та ресурсів без належної фінансової компенсації."Байден прийшов, як дурень, і він це зробив, він віддав багато з того, що ми мали, Україні. І 350 мільярдів доларів вони витратили, ми так не робимо, всі повинні платити", — сказав він.До того ж Трамп вважає, що ЄС платить США, тоді як адміністрація Байдена не отримала грошей за передане Україні озброєння."Європейський Союз платить нам, але Байден не отримав грошей, він не отримав нічого, він не отримав нічого. Але він віддав багато інвентарю. Зараз, умовно кажучи, це не так, але це було багато інвентарю", — додав Трамп.Нагадаємо, раніше американський президент також критично відгукнувся про методи підтримки Києва з боку адміністрації свого попередника Джо Байдена. На думку чинного глави Білого дому, саме значні фінансові вливання США на фоні пасивності європейських союзників стали одним із факторів тривалості збройного конфлікту.До того ж Дональд Трамп заявив, що федеральному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії Сполучених Штатів Америки в Ірані..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив законодавцям про "припинення" війни з Іраном. У такий спосіб він, ймовірно, намагається зняти напругу довкола необхідності отримання схвалення Конгресу на подальші військові дії.Про це повідомляє Politico. Зазначається, що Білий дім виклав свою позицію в офіційному листі на тлі завершення 60-денного терміну, передбаченого Резолюція про воєнні повноваження 1973 року. Цей закон вимагає припинення бойових дій, якщо Конгрес не санкціонує застосування сили. У Вашингтоні стверджують, що оголошене припинення вогню фактично зупиняє цей відлік."З 7 квітня 2026 року між Сполученими Штатами та Іраном не було жодної перестрілки. Воєнні дії, що розпочалися 28 лютого 2026 року, припинилися", — заявив Трамп.Водночас це рішення має політичну мету — стримати зростаюче невдоволення в Конгресі, де президент стикається з ризиком втрати підтримки навіть серед республіканців. Війна триває вже другий місяць без чіткої стратегії завершення. Міністр оборони Піт Хегсет, виступаючи на слуханнях у Конгресі, заявив, що режим припинення вогню "означає зупинку або призупинення 60-денного відліку", що дозволяє адміністрації продовжувати операції.Попри це, критики наголошують, що американські сили залишаються в регіоні, а військова блокада іранських портів триває. За даними Пентагону, близько 50 тисяч американських військових досі дислоковані на Близькому Сході й готові відновити бойові дії у разі провалу переговорів.Нагадаємо, раніше голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн під час слухань у Сенаті США, Росія надає допомогу Ірану у військовому плані. Очільник Кремля Володимир Путін про це знає, підтримує та корегує такі дії, адже не зацікавлений в американських успіхах на Близькому Сході..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про посилення торгового тиску на Європейський Союз. Зокрема, Вашингтон підвищує до 25% тарифи на авто з ЄС.Таку заяву американський лідер зробив у своїй соцмережі Truth Social."Радий оголосити, що, з огляду на те, що Європейський Союз не дотримується нашої повністю узгодженої торговельної угоди, наступного тижня я підвищу тарифи, які стягуватимуться з Європейського Союзу за легкові автомобілі та вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів", — наголосив Трамп.Водночас він не пояснивши, як саме ЄС порушує угоду. Проте відзначив, що новий рівень мит становитиме 25%. Водночас американський президент додав, що автомобілі, вироблені безпосередньо на території США, не підпадатимуть під ці обмеження."Ці заводи, на яких працюють американські робітники, скоро відкриються. Ніколи ще не було нічого схожого на те, що відбувається в Америці сьогодні!" — резюмував лідер США.Зауважимо, у січні цього року американський президент Дональд Трамп оголосив про введення мит проти низки європейських країн. Вони мали діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Нагадаємо, Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

Президент США Дональд Трамп заявив, що не використовує бронежилет через занепокоєння власним зовнішнім виглядом. За його словами, захисне спорядження може візуально додавати ваги, що й утримує його від постійного носіння.Про це пише FoxNews.Трамп зазначив, що його нібито не просили офіційно вдягати бронежилет, попри обговорення такої можливості після інцидентів із загрозами безпеці. Він додав, що "не знає, чи зможе витримати те, що виглядатиме на 20 фунтів важчим".Водночас президент визнав ефективність бронежилета, згадавши випадок поранення агента Секретної служби під час одного з інцидентів. За його словами, захисне спорядження "прийняло на себе постріл упритул", фактично врятувавши життя."Чесно кажучи, жилет виконав неймовірну роботу, бо він взяв на себе постріл упритул. Він навіть не хотів їхати до лікарні. Ми відправили його туди просто про всяк випадок… Це все одно був удар, але він не хотів їхати до лікарні. Але в тому пострілі все ще була величезна сила. Це як отримати удар від Майка Тайсона", — зазначив американський лідер.Що відомо про замахи на Дональда ТрампаУ липні 2024 року під час передвиборчого мітингу в Батлері (Пенсильванія) у Дональда Трампа стріляли: куля поранила його у верхню частину вуха. Нападник убив одного глядача та поранив ще двох, після чого був ліквідований Секретною службою. ФБР кваліфікувало подію як замах на вбивство; стрільцем назвали 20-річного Томаса Меттью Крукса, чиї мотиви залишилися нез’ясованими.У вересні 2024 року сталася ще одна спроба замаху на Трампа — цього разу на полі для гольфу у Флориді. Озброєного чоловіка помітила Секретна служба, після чого його затримали під час втечі. Ним виявився Раян Веслі Рут, який раніше займався будівництвом і публічно коментував політику, зокрема підтримував Україну.У 2025 році суд визнав Рута винним за всіма обвинуваченнями у справі.Також, у Вашингтоні вночі 26 квітня сталася стрілянина на заході, в якому брав участь президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп..

Заяви президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американського військового контингенту в Німеччині викликали несподівану реакцію у Пентагона. Там не очікували такого розвитку подій.Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в оборонному відомстві. За їхніми словами, допис Трампа у соцмережах став першим сигналом про можливе нове скорочення військ, хоча раніше такі плани не обговорювалися.У Пентагоні зазначають, що нещодавній перегляд глобальної військової присутності США не передбачав суттєвого зменшення контингенту в Європі. Водночас там наголошують, що готові виконати будь-яке рішення верховного головнокомандувача.Реакція НімеччиниРеакція в Німеччині також була різкою. Неназвані німецькі посадовці заявили, що подібні погрози можуть послабити не лише європейську безпеку, а й самі США.Наразі в Німеччині дислоковано близько 35-40 тисяч американських військових. Країна відіграє ключову роль для США, адже саме там розташовані важливі командні центри, зокрема європейське та африканське командування, а також один із найбільших американських військових госпіталів за межами США.Експерти зазначають, що потенційне виведення військ стане складним і дорогим процесом. Так, доведеться переміщати не лише особовий склад, а і їхні сім’ї та техніку, причому у США може не вистачити інфраструктури для їхнього розміщення.Нагадаємо, у березні у Трампа заявили про "вичерпання запасів" зброї США. Американський міністр оборони Піт Гегсет звинуватив колишнього президента країни Джо Байдена в тому, що той "вичерпав запаси" зброї. Насамперед у провину колишньому очільнику держави ставлять направлення її Україні.Додамо, раніше Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей Збройних сил України. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..