# українці

Із 18 до 22 липня застосунок для військовозобов’язаних і військовослужбовців "Резерв+" може бути тимчасово недоступним. Причина — технічні роботи.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Переважно роботи проводитимуться вночі, але варто подбати про фізичний документ при собі — завчасно завантажте PDF-версію", — йдеться в повідомленні.У відомстві пояснили покроково, як це зробити: на головному екрані застосунку варто натиснути "+" і вибрати "Завантажити PDF". За можливості — також роздрукувати."Після завершення технічних робіт сервіси працюватимуть у звичному режимі", — запевнили в Міністерстві оборони України.Щоправда, в мережі вже сьогодні пишуть, що застосунок "Резерв+" подекуди припинив роботу. Зокрема, виникають складнощі з його функціонуванням."А "Резерв+" уже й "приліг". Ні зайти, ні завантажити", — пишуть користувачі.Минулого тижня пресслужба Міноборони інформувала, що в додатку "Резерв+" знову запрацювала важлива функція. Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних і резервістів, як і раніше, дає можливість оновити дані щодо інвалідності.Нагадаємо, що раніше відбулося розширення функціонал застосунку "Резерв+". Там додали можливість автоматичного продовження відстрочки від мобілізації для низки категорій військовозобов'язаних. Тож значній частині громадян не потрібно відвідувати ТЦК для подання паперових заяв, оскільки система самостійно оновлює дані на основі державних реєстрів..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Попри те, що ці фільми вийшли у прокат ще декілька років тому, вони й досі залишаються серед найобговорюваніших стрічок. Частина з них уже доступна на стримінгових платформах, а деякі продовжують привертати увагу глядачів завдяки високим рейтингам, нагородам і сильним сюжетам.TrueUA зібрав п'ять фільмів, які варто переглянути у відпустці чи вихідними. До добірки увійшли як українські картини, що стали знаковими для вітчизняного кінематографа, так і гучні зарубіжні прем'єри, які отримали широкий розголос у світі. Перегляд хорошого кіно — чудовий спосіб відволіктися від буденних турбот, провести вечір із родиною чи друзями та відкрити для себе цікаві історії.Яремчук: Незрівнянний світ красиРік випуску: 2024Режисер: Артем ГригорянЖанр: документальнийУ ролях: Назарій Яремчук, Андрій Демиденко, Василь КошманДокументальний фільм про відомого українського співака Назарія Яремчука. Стрічка розповідає про життя та творчий шлях артиста у дуже цікавий спосіб, зокрема через його особисті щоденники, ексклюзивні хроніки та спогади близьких. Відтак, глядач дізнається про різні періоди життя Яремчука, такі як, перемога на конкурсі "Пісня-71" з "Червоною рутою", загибель Володимира Івасюка, гастролі різними континентами, а також численні виступи в Чорнобилі.Прем'єра стрічки відбулася 23 червня 2024 року на фестивалі глядацького кіно "Миколайчук OPEN" у місті Чернівці. В український прокат картина вийшла 8 серпня 2024 року. Найцікавіше, що за перший вікенд стрічка зібрала 1,9 мільйона гривень, а загальні касові збори сягнули понад 10 мільйонів гривень.Конотопська відьмаРік випуску: 2024Режисер: Андрій КолесникЖанр: фільм жахів, містичний трилерУ ролях: Тетяна Малкова, Тарас Цимбалюк, Олена Хохлаткіна, Павло Вишняков, Іван Шаран, Ярослав ШахторінПодії у фільмі розгортаються у наш час в місті Конотоп. Історія розповідає про відьму Олену, яка зреклася своєї сили та жила звичайним життям простої української жінки. Проте все змінило повномасштабне вторгнення Росії на територію України, коли загарбники окупували її рідне місто, а її коханий Андрій помер прямо у неї на руках. Після цього жінка, сповнена ненависті, повертається до давно забутої справи та жорстоко мститься тим, хто забрав життя її коханого.Прем'єра фільму відбулася 22 серпня 2024 року — за два дні до Дня незалежності. Покинь, якщо кохаєшРік випуску: 2024Режисер: Джастін БальдоніЖанр: романтична драмаУ ролях: Блейк Лайвлі, Джастін Бальдоні, Дженні Слейт, Хасан Мінхаж, Брендон СкленарАмериканська романтична драма 2024 року від режисера Джастіна Бальдоні, основана на однойменному романі Коллін Гувер 2016 року. Це історія про дівчинку Лілі Блум, яка все своє дитинство потерпала від домашнього насилля з боку батька. Вже у дорослому віці дівчина переїздить до Бостона, щоб почати усе заново та втілити свою мрію — відкрити квітковий магазин. Проте доленосна зустріч із нейрохірургом Райлом Кінкейдом перевертає її життя з ніг на голову та ставить Лілі перед тяжким вибором, адже чоловік, у якого вона закохалася, нагадує їй жорстокого батька. Попри неоднозначні відгуки критиків, стрічка стала комерційно успішною та викликала жваве обговорення серед глядачів. Так, фільм зібрав рекордні 24 мільйони доларів в перший день прокату в США.ЗападняРік випуску: 2024Режисер: М. Найт Ш'ямаланЖанр: фільм-трилер, фільм-містерія, кримінальний фільм, горор, психологічний фільм-трилер, саспенс фільм, кримінальний трилер, кримінальна драма і психологічний драматичний фільмУ ролях: Джош Гартнетт, Аріель Доног'ю, Салека Ш'ямаланЗахопливий американський трилер від режисера М. Найт Шьямалана, дворазового номінанта на премію "Оскар". У фільмі показано історію серійного вбивці, якого називають "М'ясником" та звичайної дівчини, яка пришла на концерт популярної поп-зірки Lady Raven, а потрапила у хитромудру пастку, яка була створена для того, щоб спіймати "М'ясника". Отож Райлі та її батько опиняються в центрі смертельної та небезпечної гри, де кожен крок може стати фатальним.Реліз стрічки у США відбувся 2 серпня 2024 кіностудією Warner Bros. Pictures. Прем'єра в Україні відбулася 1 серпня 2024 року.Лазня дияволаРік випуску: 2024Режисер: Вероніка Франц, Северин ФіалаЖанр: історична драма, фолк-горорУ ролях: Аня ПлашгДрама історичного періоду 2024 року, сценаристів і режисерів Вероніка Франц і Северін Фіала. Події розвиваються в горах, у віддаленому будинку посеред густого лісу. Дівчина з бідної родини виходить заміж та оселяється в домі свого чоловіка. Проте з кожним дням її шлюб перетворюється на важкий тягар і вона дедалі більше замикається у собі, аж поки не опиняється на темному шляху, який веде до злих думок.Фільм заснований на маловідомому моторошному історичному явищі в європейських країнах у 17-19 століттях і досліджує тиск, який суспільство чинило на жінок у ті часи. Зокрема, режисери надихнулися так званою практикою "самогубства за дорученням" — коли люди, боячись вічного прокляття прямого самогубства, скоювали смертні злочини, а потім негайно здавалися владі, вимагаючи страти."Лазню диявола" було номіновано на Австрійську кінопремію в 11 категоріях: найкращі ігровий фільм, головна жіноча роль, жіноча роль другого плану, робота режисера, оператора, монтажера, художника-постановника, сценарій, кастинг, грим і музика. Фільм також був висунутий Австрією на премію "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм", що ще більше привернуло до нього увагу кінокритиків і глядачів.Додамо, у складні для України часи варто якомога частіше підтримувати зв’язок зі своїми рідними та близькими. TrueUA склав добірку цікавих кінострічок для перегляду з родиною та дітьми.Читайте також:Ідеально для літа: 10 атмосферних фільмів для гарного настроюЩо подивитися на вихідних: 15 серіалів від NetflixНайуспішніші екранізації: 5 фільмів за книгами, які зібрали мільйони.

За шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita. Медійники порівняли, що 2024 року громадяни України, які проживають у Польщі, подали 267 заяв про злочини на ґрунті ненависті, жертвами яких вони стали. 2025 року таких заяв з’явилося вже 275.Цього року вже спостерігається явне зростання: за першу половину року подано 180 таких заяв, згідно з даними Головного управління поліції."Це збільшення на понад 30% порівняно з минулим роком за аналогічний період", — надали журналістам статистику поліцейські.Вони зауважили: якщо така динаміка збережеться, то кількість таких випадків може сягнути 360 до закінчення року.Видання акцентує, що надані цифри стосуються зареєстрованих повідомлень, а не виявлених злочинів. Головне управління поліції ще підраховує кількість підтверджених повідомлень і кількість тих, які зрештою класифікують як злочини на ґрунті ненависті."Деякі жертви не хочуть повідомляти про злочини такого роду через страх", — повідомили медійникам у польській поліції.Експерти, до яких звернулися за коментарями журналісти, пояснили, що ворожість підживлюють агресія в Інтернеті, де панують російські тролі, ненависть, яку розпалюють політики, та дипломатичні суперечки навколо питання Волинської трагедії.Нещодавно посол України в Польщі Василь Боднар, коментуючи останні напади на українців в країні, висловив сподівання, що це "тимчасове явище".Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita, засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

Упродовж двох матчів першого раунду кваліфікації Ліги Європи київське "Динамо" та румунська "Університатя" (Клуж) не забили бодай гола в основний і додатковий час. А серії післяматчевих пенальті пощастило українському клубу — 4:2.Таким чином київське "Динамо" вийшло до другого раунду кваліфікації Ліги Європи. Тепер наступний опонент — грецький "ПАОК", із яким доведеться важче, адже це вже сильніший опонент.Як і в першій грі, у матчі в Румунії кияни теж володіли перевагою, однак навіть якщо забивати, то арбітри не зараховували голи. Вже на 14 хвилині матчу Богдан Редушко вразив ворота румунської команди після передачі від Олександра Пихальонка. Але взяття воріт киян скасували через офсайд, який зафіксували арбітри.На 21 хвилині "Динамо" вдруге вразили ворота суперників. Редушко виконав навіс під удар Волошину, який вразив ворота суперника. Але й це взяття воріт скасували через офсайд. На 32 хвилині кияни отримали право на кутовий удар, який виконав Микола Шапаренко: після подачі півзахисника Матвій Пономаренко виграв верхову боротьбу, але після удару українського форварда м'яч влучив у поперечину."Динамівці" створили значно більше моментів біля воріт суперників, але забити так і не змогли. Тож основний час матчу завершився внічию 0:0. Проте команди не змогли визначити переможця й у овертаймі, тому долю виходу до наступного раунду вирішувала серія пенальті.Вже під час другої серії ударів півзахисник Дорін Кодря вдарив у правий від воротаря кут, але Руслан Нещерет здійснив сейв. Натомість Володимир Бражко реалізував пенальті та вивів команду вперед. Одразу після цього капітан "Університаті" Александру Кіпчу пробив вище воріт, дозволивши киянам зберегти перевагу. А Матвій Пономаренко довів перевагу до рахунку 3:1. Вирішальним став удар нідерландського півзахисника киян Джастіна Лонвейка, який і приніс киянам перемогу.Поєдинки другого раунду кваліфікації Ліги Європи відбудуться 23 та 30 липня. Перший матч кияни проведуть у статусі номінальних господарів поля.Нагадаємо, що в червні польський захисник Томаш Кендзьора підписав контракт із "Динамо". Угода 32-річного футболіста діятиме два роки. До киян він повернувся у статусі вільного агента..

У Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Про це свідчать результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita.За даними дослідження, зараз 52,2% поляків вважають, що країна має й надалі надавати військову допомогу Україні. Водночас частка противників сягнула 45,2%. Ще 2,5% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.Медійники зробили висновок, що суспільна думка суттєво погіршилася порівняно з кінцем 2022 року. Тоді військову допомогу Києву підтримувала абсолютна більшість — 77,5% опитаних, а проти виступали лише 18,3%.Найбільше противників надання допомоги Україні фіксують серед виборців опозиційних партій. Йдеться насамперед про прихильників політичних сил "Право та справедливість", "Конфедерація" та Razem.Крім того, скептичні настрої переважають серед громадян, які не беруть участі у виборах, мешканців сільської місцевості та молодих респондентів.За оцінками аналітиків Rzeczpospolita, стрімка зміна настроїв у суспільстві відбувається на тлі різкого загострення польсько-українських відносин через історичні питання.Зокрема, обурення польських політиків, а також, відповідно, й громадян, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім'я героїв УПА.Також додаткову критику уряду Дональда Туска спровокувала поява інформації про передачу українській стороні п’яти ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповідав, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

У Києві на Андріївському узвозі запланували облаштувати великий відкритий культурний простір. Там проводитимуть різні мистецькі заходи. Фінансування — позабюджетне.Про це повідомили в Державному історико-архітектурному заповіднику (ДІАЗ) "Стародавній Київ"."На Андріївський узвіз хочуть повернути культурне життя! На цій знаменитій вулиці незабаром з’явиться новий і великий відкритий культурний простір", — ідеться в повідомленні.У "Стародавньому Києві" додали, що він планується як універсальний майданчик для проведення різноманітних культурних заходів, мініконцертів, невеликих крафтових ярмарків, "блошиних" мініринків чи "зльотів" колекціонерів."Адреса: Андріївський узвіз, 5. Напевно, ви усі звертали увагу на цей чималий пустир. Акцентуємо — це не буде капітальне будівництво — всі конструкції будуть збірно-розбірними. Фінансування — винятково позабюджетне, кошти мецената", — додали представники заповідника.. Проєкт реалізуватимуть за підтримки департаменту охорони культурної спадщини КМДА, КНМЦ, ДІАЗ "Стародавній Київ", а також за особистої ініціативи Марини Соловйової."Незле нагадати, що ділянка належить громаді. Дерева будуть збережені обовʼязково", — запевнили в Державному історико-архітектурному заповіднику "Стародавній Київ".Нагадаємо, що на початку червня в центрі Києва в Хрещатому парку відбулася виставка робіт переможців ювілейного XX Міжнародного Художнього Фестивалю МАЛЮЙ.UA, де представляли 124 роботи митців різних поколінь — від шести до 67 років..

Наступного вівторка, 21 липня, українські військові візьмуть участь у військовому параді в Брюсселі. Йо проводитимуть із нагоди Національного дня Бельгії.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, вперше в історії таких урочистостей у країні 21 липня в параді візьме участь український підрозділ."Дуже пишаюся цим. Слава Україні. Ніколи не здавайтеся", — наголосив бельгійський урядовець.Два дні тому українські військові вже брали участь у параді з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії. Президент України Володимир Зеленський тоді особисто відвідав цей парад."Єлисейськими Полями урочисто пройшли й українські воїни, наші пілоти у складі французько-українських екіпажів пролетіли на винищувачах Mirage", — наголошував тоді він.Український президент акцентував, що це велика честь — перебувати у Франції. І те, що Еммануель Макрон запросив наших захисників, — це знак поваги та визнання сили України, наших людей і наших збройних сил."Дякуємо нашим воїнам. Дякуємо Франції та всім партнерам, які стоять поруч з Україною", — підсумував тоді Володимир Зеленський.До речі, речник Тео Франкена уточнив, що 21 липня у параді в Бельгії візьмуть участь ті самі підрозділи та військовослужбовці, що й у Франції. Загалом — 23 особи, однак президент України не відвідає Брюссель.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував премʼєр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за підтримку України під час повномасштабної війни та нагородив його орденом Свободи..

В Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України."Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки пояснили, що Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів — уряд затвердив його склад і положення."У колі його завдань — координація державних органів і пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання", — зауважили у відомстві.Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб ЗСУ й інших військових формувань."Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств", — наголосили в Міністерстві економіки.Як відомо, в Україні стрімко зросла популярність пропозицій роботи, які гарантують захист від призову. Зокрема, за останній рік кількість вакансій із можливістю бронювання від мобілізації на платформі "OLX Робота" збільшилася на 25%.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні можуть тимчасово призупинити можливість бронювання військовозобов'язаних працівників через портал "Дія". Таке рішення пов'язане з оновленням правил визначення критично важливих підприємств..

Літній сезон відпусток традиційно супроводжується значним зростанням пасажиропотоку на пунктах пропуску. Станом на середину літа західну ділянку державного кордону України перетнули понад 4,5 мільйона осіб та майже 900 тисяч транспортних засобів.Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.Особливості пасажиропотоку та динаміка виїздуЯк зазначили прикордонники, у сезон літніх відпусток інтенсивність руху на західному напрямку зростає в середньому на 20% порівняно з іншими періодами року. Наразі кількість громадян, які виїхали за межі України, переважає кількість тих, хто в'їхав, на понад 150 тисяч осіб. Така тенденція є звичною для червня та липня, тоді як у серпні очікується зміна динаміки, коли потік поступово переорієнтується на в'їзд в Україну через масове повернення громадян додому. Найбільший наплив пасажирів та транспорту наразі фіксують на таких пунктах пропуску: Шегині, Краківець, Устилуг, Ужгород, Чоп (Тиса), Лужанка, Порубне.Рекомендації прикордонників для уникнення чергДля того щоб мінімізувати час очікування у чергах перед пунктами пропуску, представники відомства радять громадянам ретельно планувати свої поїздки. Зокрема, для виїзду з території України рекомендують обирати ранкові або пізні вечірні години. За можливості, краще планувати подорож за кордон у будні дні. Водночас для повернення в Україну найбільш сприятливими вважаються вихідні дні.Нагадаємо, у червні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що від початку російської агресії у 2014 році за кордон виїхали вже 8,5 мільйона громадян України. З них — 5,7 мільйона покинули державу вже після початку повномасштабного вторгнення..

Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, для окремих категорій працівників, для яких уже діють коефіцієнти підвищення, посадові оклади збільшать на 40%. Загалом рішення стосуватиметься понад 118 тисяч працівників культури по всій Україні."Люди — головна цінність української культури. Команда Мінкульту пів року напрацьовувала рішення для збільшення оплати", — зазначила Бережна.Вона наголосила, що підвищення окладів стане лише першим етапом реформи. Надалі планується запровадити сучасну систему оплати праці, за якої розмір винагороди залежатиме від професійної кваліфікації, відповідальності та результатів роботи.Бережна також нагадала, що тарифні розряди у сфері культури не переглядалися з 2009 року. Через це працівники з першого по чотирнадцятий тарифний розряд фактично отримували зарплату на рівні мінімальної незалежно від досвіду чи кваліфікації.За даними Державної служби статистики, у 2025 році середньомісячна заробітна плата у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури становила 22 721 гривню, тоді як середня зарплата по економіці України сягала 39 758 гривень. За словами Бережної, така різниця спричиняла відтік кадрів і втрату кваліфікованих фахівців.Нагадаємо, пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці..

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про внесення змін до галузевих санкцій, застосованих щодо фінансових установ Росії.Про це повідомив Офіс президента України. Зазначається, що ці обмеження були введені в лютому 2023 року рішенням РНБО, яке було затверджено постановою Верховної Ради України."Тоді санкції були застосовані на 50 років до всіх банків, небанківських кредитних організацій, операторів платіжних систем, учасників фондового ринку, страхових компаній та інвестиційних фондів, що зареєстровані або розташовані в Росії", — йдеться у повідомленні.Водночас НБУ підготував нові пропозиції до цього рішення. Вони спрямовані на те, щоб Росія не могла використовувати сучасні фінансові інструменти для обходу санкцій, зокрема і криптовалюту. Відтепер санкції поширюються і на операторів платформ для обігу цифрових фінансових активів, криптовалютних сервісів, фінансових платформ та клірингових організацій.Зазначається, що будуть заборонені операції з віртуальними активами та використання платформ, сервісів чи продуктів, які дають можливість проводити операції з фінансовими і віртуальними активами."Санкції не можуть залишатися статичними, поки Росія постійно змінює механізми їх обходу. Оновлення секторальних санкцій означає, що під обмеження потрапляє не лише те, що Росія використовувала вчора, а й фінансова інфраструктура, яку вона створює для обходу санкцій завтра", — наголосив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Нагадаємо, головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявляла, що новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній..

Днями власник криптовалютного гаманця втратив майже мільйон доларів у токенах USDT в мережі Ethereum після того, як став жертвою фішингової атаки.Про це свідчать дані проєкту BRAMA. Зазначається, що шахраї змогли викрасти 999 999 доларів, використавши добре відому, але й досі ефективну схему.Що відомо про схемуЗловмисники заманили користувача на підроблений сайт, який зовні майже не відрізнявся від справжнього. Після переходу за фальшивим посиланням власник гаманця підписав шкідливу транзакцію зі смартконтрактом, не помітивши небезпечних дозволів.Фактично користувач надав шахраям право керувати своїми токенами. Одразу після цього автоматизований бот вивів усі кошти з криптогаманця. Через особливості блокчейн-транзакцій скасувати таку операцію або повернути активи практично неможливо.Як уберегти свої грошіФахівці зауважили, що уникнути подібних випадків допоможуть базові правила цифрової безпеки:Перевіряйте URL-адреси. Шахраї створюють копії відомих сайтів, змінюючи лише одну-дві літери.Не клікайте на рекламу в пошуковиках при пошуку криптобірж чи гаманців (уважніше з першими результатами, буває фішинг).Уважно читайте, що підписуєте. Якщо смарт-контракт запитує "unlimited approval" (необмежений доступ до ваших токенів) — це червоний прапорець.Використовуйте апаратні гаманці (холодне зберігання) для великих сум.Нагадаємо, нещодавно в Україні почали фіксувати фішингову схему, за допомогою якої зловмисники намагаються отримати доступ до Telegram-акаунтів користувачів. Шахраї розсилають підроблені петиції про вшанування пам’яті загиблих українських військових та виманюють номери телефонів і коди підтвердження.Читайте також: Чому не варто використовувати однакові паролі: поради кіберекспертів.

Ввечері 14 липня війська країни-агресорки атакували житловий сектор на околиці Сум. Попередньо ворог вдарив касетним боєприпасом.Про це повідомив голова Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко. За його словами, внаслідок атаки постраждали семеро людей.Серед постраждалих — 11-річний хлопчик, який отримав гостру реакцію на стрес, медична допомога надана на  місці. Водночас 30-річний чоловік та 59-річна жінка — у тяжкому стані."Двоє постраждалих перебувають у стаціонарних відділеннях лікарень, двоє на амбулаторному лікуванні", — додав посадовець.Голова МВА попередив, що на вулицях поблизу місця удару можуть залишатися нерозірвані боєприпаси. Він закликав місцевих мешканців не наближатися до підозрілих предметів і не торкатися їх.Нагадаємо, 14 липня російські війська завдали ракетного удару по передмістю Одеси. Внаслідок атаки пошкоджено житловий сектор.До того ж сьогодні російські окупанти вдарили по цивільному авто на Харківщині. Загинув чоловік.Також у ніч на 14 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по території України, випустивши десятки ударних безпілотних апаратів та ракет різних модифікацій. Внаслідок ворожих ударів постраждали цивільні громадяни у кількох регіонах, а також зафіксовано масштабні руйнування житлового сектору та об'єктів критичної інфраструктури..