# українці

З 15 червня 2026 року в Україні запровадили нові контракти для військовослужбовців Збройних сил України. У них прописано чіткі терміни служби.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони. За даними відомства, українця можуть підписати три види контрактів: бойовий, базовий та піхотно-штурмовий. У них передбачені різні строки служби.Піхотно-штурмовий контрактЯк зазначили у Міноборони, цей контракт передбачає службу на посадах піхотинців, штурмовиків, бойових медиків, навідників, механіків-водіїв. У ньому прописані такі строки служби:14 місяців — для цивільних;10 місяців — для чинних військових;6+ місяців — для військових, звільнених зі служби під час дії особливого періоду.Водночас середня зарплата піхотинця становитиме 300 000 гривень на місяць. Максимальна сума – не більше 460 000 гривень. Виплати складаються з двох частин — "базова ставка" 20 000 гривень + додаткові винагороди за принципом "10/20/40".Додаткові винагороди:10 000 гривень на день — за виконання завдань безпосередньо на бойових позиціях на рівні взводного опорного пункту;20 000 гривень — за один день ударно-пошукових дій (знищення малих груп противника, розвідка, евакуація та повернення своїх позицій);40 000 гривень — за один день штурмових дій із просуванням вперед."Якщо військовослужбовець на піхотно-штурмовому контракті тимчасово перебуває в тилу – у відрядженні або відпустці — до "бази" додатково доплачується 10 000 гривень. Отже, він отримуватиме від 30 000 гривень на місяць", — уточнили у відомстві.Бойовий контрактРозрахований на пілотів БпЛА, операторів наземних роботизованих комплексів (НРК), фахівців радіоелектронної боротьби (РЕБ), артилеристів тощо. Термін контракту – 24 місяці.Виплати буду нараховуватимуться за принципом чим ближче військовий до першої лінії, тим більша в нього зарплата. Мінімально — 30 000 гривень, максимально — 120 тисяч гривень на місяць. Виплати складаються з "базової ставки" 20 000 гривень і додаткових винагород за виконання бойових (спеціальних) завдань.Додаткові винагороди на місяць:30 000 гривень — на посадах управління і забезпечення;50 000 гривень — на командних пунктах;100 000 гривень — в бою."Якщо військовий на бойовому контракті тимчасово перебуває у відрядженні або відпустці, до "базових" доплачується 10 000 гривень, і він отримує мінімум 30 000 гривень на місяць. Якщо він виконує бойові завдання на першій лінії, додаткові винагороди розраховуються теж за принципом "10/20/40", — йдеться у повідомленні.Базовий контрактПередбачений для посад поза бойовими частинами. Укладається на термін 24 місяці. Українські військові на цьому контракті отримуватимуть не менше 30 000 гривень на місяць. Виплати складаються з "базової ставки" 20 000 гривень і додаткових винагород за виконані бойові завдання. За службу в тилу виплачується "база" плюс 10 000 гривень."За бойові завдання в штабах, на пунктах управління або участь у бойових діях — додаткові виплати. Максимально — до 120 000 гривень на місяць, як на бойовому контракті. Під час виконання бойових завдань на першій лінії надбавки розраховуються, як у піхотно-штурмовому контракті", — зауважили у Міноборони.Додаткові виплати за новими контрактамиДля військовослужбовців передбачені винагороди:100 000 гривень — за кожного ворога, взятого в полон;15 000 гривень — за кожного знищеного ворога в контактному або стрілецькому бою.Захисники, які перший раз укладають контракт, отримуватимуть виплату в діапазоні 27 000 — 33 000 гривень, залежно від військового звання. Також раз на рік можна отримати виплату на оздоровлення від 20 000 гривень.Відстрочки після контракту Нові контракти мають чіткі терміни служби з правом на відстрочку. Тривалість відстрочки розраховується за принципом "чим довше воював — тим довша відстрочка".Контракти на 6+, 10 та 14 місяцівНадається гарантована базова відстрочка на 6 місяців. Далі до уваги береться участь у бойових діях та загальний термін служби:+3 місяці — за кожен місяць виконання бойових завдань;+6 місяців — за кожен рік служби з 2022 року до підписання нового контракту;+1 місяць — за кожен рік служби до 2022 року.Наприклад, якщо цивільний підписав контракт на 14 місяців, з них 10 місяців провів на бойових, то в результаті матиме право на трирічну відстрочку.Якщо чинний військовослужбовець підписав контракт на 10 місяців, 2 місяці провів на бойових, а до того мав 2 роки служби з 2022 року, то матиме право на дворічну відстрочку (6 місяців гарантовано + 6 місяців за бойові + 1 рік за попередні роки).Контракти на 24 місяціТеж надається гарантована базова відстрочка на 6 місяців. З урахуванням участі в бойових діях і загального терміну служби:+1 день — за кожен день виконання бойових завдань;+1 місяць — за кожен рік служби до 2022 року.Тривалість відстрочки визначається за сукупністю усіх підстав.Нагадаємо, Міністерство оборони готується презентувати суспільству кардинальні зміни у системі комплектування війська та діяльності територіальних центрів комплектування. Профільне відомство планує відмовитися від застарілих примусових методів залучення громадян до лав Збройних сил..

У понеділок, 15 червня, російські загарбники обстріляли Херсон. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомив очільник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько. За його словами, ворог атакував Корабельний район міста.Внаслідок ворожих ударів постраждала дитина. Зокрема, 17-річна дівчина отримала мінно-вибухову травму, уламкове поранення голови та ніг. Медики оцінюють її стан як тяжкий.Також мінно-вибухову травму дістала жінка 42 років. Ще двоє постраждалих звернулись до лікарні самостійно. 65-річна жінка та чоловік 43 років дістали мінно-вибухові травми. Наразі вони — під наглядом лікарів."Всі четверо травмованих були біля одного із супермаркетів", — уточнив посадовець.Масований обстріл 15 червня: що відомоЗа даними Повітряних сил Збройних сил України, цієї ночі противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, наземного базування різних типів.Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 681 засіб повітряного нападу — 70 ракет і 611 БпЛА різних типів. Водночас ППО ліквідувала 632 цілі — 50 ракет та 582 безпілотники різних типів.Під масованою комбінованою атакою цієї ночі опинився Київ. Станом на зараз відомо п'ятьох загиблих та про десятки постраждалих. Пошкоджені житлові будинки, бізнес-центри, склади пошти, пам’ятки культури світового значення — Києво-Печерська лавра. Єпископ Авраамій розповів, що вдалося вивезти з палаючої святині.За даними КМДА, під час масованого обстрілу Києва на станціях метро укривалися майже 42 тисячі людей. Серед них було близько 3 400 дітей.Під обстрілом був і Харків. Там загинули четверо рятувальників ДСНС, які гасили пожежі внаслідок повторного російського удару. Ще щонайменше п’ятеро отримали поранення. Серед загиблих рятувальників:командир відділення, головний майстер-сержант служби цивільного захисту Дмитрій Бойко;пожежний-рятувальник, сержант служби цивільного захисту Данило Тіщенко;пожежний-рятувальник, сержант служби цивільного захисту Сергій Маковецький;водій, майстер-сержант служби цивільного захисту Вадим Зінченко.Також у Дніпрі ворожі удари призвели до руйнувань цивільної інфраструктури, там понівечені місцеві підприємства, коледж, заклад культури, а також інші інфраструктурні об'єкти.На Сумщині внаслідок атаки рф троє людей отримали травми, серед них — одна дитина. Ворог завдав удару по багатоквартирному житловому будинку. Також пошкоджена нежитлова будівля.На Київщині внаслідок ворожих ударів по мирних населених пунктах постраждали троє людей, серед яких є дитина. Також на території області зафіксовані падіння уламків та виникли пожежі у кількох районахКрім того, ворог атакував Запоріжжя, Херсонщину, Донеччину. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський відреагував на масований російський обстріл України та заявив, що Росія демонструє намір продовжувати війну. Він закликав країни G7 до рішучої відповіді, посилення тиску на агресора та збільшення допомоги Україні з протиповітряною обороною..

Більшість українців виступають проти того, щоб російська мова мала офіційний статус в Україні або в їхньому регіоні. Лише 5% опитаних підтримують надання російській статусу другої державної мови.Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).За даними опитування, 65% українців вважають, що російську мову потрібно повністю прибрати з офіційного спілкування в країні. Ще 22% допускають її офіційний статус в окремих регіонах, де цього хоче більшість.Водночас серед цієї групи 12% не хотіли б такого статусу для своєї області. Підтримали б офіційний статус російської у власному регіоні 8%, ще 2% не визначилися.Загалом 77% українців виступають проти присутності російської мови в офіційній сфері або в усій країні, або принаймні у своїй області. Натомість 13% хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні чи другою державною мовою.Що українці думають про утиски російськомовнихСоціологи також запитали респондентів, чи вважають вони, що російськомовні громадяни в Україні зазнають переслідувань або утисків. Від 2022 року частка тих, хто вважає, що такі утиски є, зросла з 5% до 17%. Водночас 78% опитаних заявили, що не бачать проблем із використанням російської мови.Навіть серед тих, хто говорить про утиски російськомовних, більшість, а саме 55%, виступають за вилучення російської мови з офіційного спілкування або в усій Україні, або у своїй області.У регіональному розрізі найбільше про тиск на російськомовних говорять на Сході — 39%. Водночас і там 56% респондентів вважають, що таких проблем немає.Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1000 дорослих українців, які живуть на підконтрольній Україні території. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

У Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода і пряма демократія" (SPD) та спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни.Свою позицію політик озвучив під час дебатів на телеканалі Prima TV, де його опонентом став голова коаліційної партії ODS Мартін Купка, пишуть Ceske Noviny. Опозиціонер переконаний, що потік мігрантів є надмірним для держави.  "Я б негайно припинив тимчасовий захист, якби це залежало від мене. Їх тут занадто багато, і громадяни скаржаться", — сказав Окамура, додавши, що громадяни України мають повернутися на батьківщину одразу після того, як завершаться бойові дії.Мартін Купка категорично засудив подібні заклики, розкритикувавши слова свого політичного опонента. Урядовець наголосив на вагомому значенні українців для внутрішньої стабільності Чехії, зокрема в контексті міграційних угод усередині Європейського Союзу. За словами представника ODS, наявність 400 тисяч українських біженців фактично звільняє Прагу від виконання пакту ЄС про обов'язкове розселення інших категорій мігрантів. У відповідь на це лідер SPD висловив готовність йти на конфлікт із Брюсселем."За нашого уряду не буде жодних нелегальних мігрантів, легалізованих міграційним пактом. Можливо, Європейський Союз накладе на нас штраф", — відповів Окамура.Попри заперечення радикальних закликів опозиції, Мартін Купка підтвердив, що владна коаліція розглядає варіанти посилення правил перебування для українців. Йдеться про перегляд умов виплати соціальної допомоги та ретельнішу перевірку технічного стану автомобілів з українською реєстрацією.Водночас урядовець спростував закиди опозиції щодо масових зловживань допомогою. Він наголосив, що за офіційними даними профільного міністерства було виявлено лише кілька десятків порушень. Купка навів реальні цифри, згідно з якими з 400 тисяч зареєстрованих українців понад 175 тисяч уже офіційно працевлаштовані та самостійно забезпечують себе, тоді як значну частину від загальної кількості біженців становлять неповнолітні діти.Нагадаємо, для українських шукачів притулку у Польщі перший місяць літа принесе серйозні випробування через посилення контролю за соціальною допомогою. Чимало наших земляків ризикують втратити фінансову підтримку, якщо вчасно не виконають нові вимоги польського уряду..

У неділю, 14 червня, лідерка збірної України з веслування Людмила Лузан здобула третє золото на поточному чемпіонаті Європи, встановивши історичне досягнення. Ювелірний фініш приніс нашій каноїстці 15-ту ювілейну медаль європейських першостей у професійній кар'єрі.Історичний заїзд у ПортугаліїТитулована українка стала найкращою у фінальному заїзді каное-одиночок на дистанції 500 метрів серед жінок. Людмила Лузан перетнула фінішну лінію з разючим результатом 2.00,822 хвилини. Цей показник став найкращим часом чемпіонатів Європи на цій дистанції за всю історію проведення змагань.Найближча переслідувачка українки, представниця Італії Олімпія Делла Густіна, відстала більш ніж на дві секунди та посіла друге місце. Трійку лідерів із бронзовою нагородою замкнула угорська веслувальниця Река Опавська.Мультимедалістка європейської першостіДля лідерки української збірної ця золота нагорода стала вже третьою медаллю найвищого ґатунку в рамках ЧЄ-2026. Напередодні Людмила Лузан святкувала перемогу у каное-одиночці на спринтерській 200-метровій дистанції. Окрім цього, вона піднялася на найвищу сходинку п'єдесталу пошани разом із напарницею Анастасією Рибачок, вигравши фінал у каное-двійці на аналогічній дистанції 200 метрів.Загалом цей успіх дозволив українській спортсменці досягти визначної кар'єрної віхи. Тепер у персональній колекції Людмили Лузан налічується 15 медалей чемпіонатів Європи різного ґатунку.Нагадаємо, у травні Україна здобула дві медалі на другому етапі Кубка світу з веслування на байдарках і каное. Людмила Лузан виборола перемогу в каное-одиночці на олімпійській дистанції 200 метрів, Іванна Дяченко стала бронзовою призеркою у байдарці-одиночці на тій же дистанції..

З понеділка, 15 червня, у пункті пропуску "Шегині — Медика" можливі черги через затримками із пропусками автобусів. Причина — ремонтні роботи.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, що у польському пункті пропуску "Медика" розпочинаються ремонтні роботи на смугах руху, призначених для оформлення автобусів на вʼїзд до Республіки Польща (виїзд з України).За інформацією польської сторони, автобусне сполучення не припинятиметься, однак варто врахувати, що оформлення та пропуск автобусів здійснюватимуться зі затримками. Орієнтовна пропускна спроможність може становити до восьми автобусів упродовж 12 годин."З огляду на проведення ремонтних робіт прогнозується зниження загальної пропускної спроможності автобусного напрямку...Просимо врахувати зазначену інформацію та обирати альтернативні пункти пропуску", — зауважили у ДПСУ.Прикордонники відзначили, що "Шегині — Медика" є одним із найзавантаженіших пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та щоденно забезпечує значний обсяг міжнародних пасажирських перевезень автобусним і легковим транспортом.Нагадаємо, раніше прикордонники Закарпаття попереджали про суттєве збільшення навантаження на пункти пропуску в другій половині червня. Очікується, що пасажиро-транспортний потік зросте до 30% у порівнянні зі звичайними показниками.Читайте також: Потрапити у Польщу стане важче: популярний пункт на півтора року закриває рух для автобусів.

Станом на 2026 рік обов’язковий військовий облік передбачений лише для жінок з медичною або фармацевтичною освітою. Нині жодних оновлень цього переліку не передбачається.Про це повідомило Головне управління комунікацій Збройних сил України у відповідь на інформаційний запит TrueUA."За результатами опрацювання повідомляємо, що положеннями частини одинадцятої статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних", — йдеться у заяві.Водночас всі інші громадянки, які не мають медичної освіти, можуть стати на військовий облік лише за власним бажанням. У Міноборони запевнили, що наразі розширення переліку професій, представниці яких підлягатимуть обов’язковому військовому обліку, не планується."Станом на сьогодні жодних змін до переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями не планується", — зазначається у відповіді на запит.. Нагадаємо, Міністерство оборони розпочало процес видалення даних жінок, які були помилково занесені до реєстру "Оберіг". У відомстві запевнили, що випадкові повідомлення про штрафи в "Резерв+" не мають юридичної сили. Додамо, раніше у Сухопутних військах ЗСУ інформували, що наразі мобілізації жінок не планується і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це. Зокрема, в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

В Україні вивели новий сорт лопуха, який може використовуватися не лише як лікарська рослина, а й як повноцінна овочева культура з перспективою комерційного вирощування.Про це повідомляє AgroTimes. За даними видання, новий вид лопуха має великий потенціал для комерційного овочівництва завдяки високому вмісту інуліну та появі першого вітчизняного овочевого сорту.За словами молодшого наукового співробітника Дослідної станції "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва НААН України Олександра Позняка, ринок таких продуктів в Україні поки що залишається малорозвиненим, однак демонструє потенціал до зростання.Зростання інтересу до інуліновмісних культур пов’язують зі збільшенням кількості випадків цукрового діабету та популяризацією здорового харчування. Відтак, як наголосив експерт, нові перспективи у цій галузі відкриває сорт лопуха справжнього "Іменинник". Під час випробувань він показав урожайність товарних коренеплодів на рівні 21,6 т/га, що на 35% перевищує показники сорту-стандарту.Зазначається, що Коренеплоди нового сорту мають середню масу близько 300 грамів, вирізняються вирівняною формою та відсутністю розгалужень, що є важливою характеристикою для промислового вирощування та переробки. Дослідження також засвідчили високий вміст інуліну — близько 7,7%, що робить культуру придатною для використання у виробництві функціональних харчових продуктів."Фахівці вважають, що лопух навряд чи замінить традиційні овочеві культури, проте може стати ефективним інструментом диверсифікації для господарств, які працюють у нішевих або органічних сегментах ринку. Особливо з огляду на те, що культура дає змогу отримувати кілька видів продукції в межах одного виробничого циклу — коренеплоди, листя та сировину для переробки", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, через несприятливі погодні умови у селі Василівка Болградського району Одеської області загинуло найбільше в Україні лавандове поле. На жаль, коріння рослини не витримало морозу, лавандові кущі висохли..

На українському ринку цього тижня спостерігається суттєве зниження відпускних цін на тепличні огірки. Головна причина — збільшення пропозиції.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, наразі огірки реалізовують по 30–55 грн/кг (0,67–1,22 долара за кілограм), що в середньому на 33% менше, ніж тижнем раніше.Головною причиною здешевлення називають сезонне збільшення пропозиції продукції з літніх теплиць, передусім у південних і західних регіонах України. Аналітики зазначають, що нинішнє падіння цін збіглося з завершальною фазою реалізації огірків першого сівообороту.У низці тепличних господарств уже тривають роботи із зачистки теплиць, а запуск другого сівообороту планується у другій половині літа. Також експерти зазначають, що нинішні ціни на огірки в середньому на 20% нижчі, ніж у цей самий період минулого року.Нагадаємо, фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Додамо, ціни на черешню в Україні продовжують стрімко знижуватися. Головна причина — значне збільшення пропозиції як імпортної, так і вітчизняної ягоди.Читайте також: В Україні стрімко дешевшають овочі та ягоди: які продукти стали доступнішими.

Уряд працює над збільшенням підтримки прифронтових громад. Найближчим часом буде ухвалено декілька важливих рішень.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, пріоритетом є забезпечення належного рівня підтримки населення, збереження стійкості та економічної активності прифронтових громад."Окрему увагу приділили підтримці дітей. Зокрема, розміщенню дітей із числа ВПО та підтримці дітей загиблих Захисників і Захисниць", — відзначила посадовиця.Вона також наголосила, що зараз уже реалізується комплексний пакет із 60 програм підтримки прифронтових територій. Він охоплює:безпечну освіту, включно з підземними школами та садками;безоплатне гаряче харчування для понад 728 тисяч учнів;медичну підтримку;доплати медикам;фінансування медзакладів і адресну допомогу лікарям;підтримку ВПО та вразливих категорій населення;розширені можливості для українських виробників за програмами "Зроблено в Україні"."Окремий напрям — підготовка до зими: у межах Планів стійкості громади забезпечуються резервним живленням, теплом і водопостачанням", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що прифронтові території в Україні можуть отримати особливий статус. Це буде закріплено у новому законі.Додамо, Кабінет міністрів України схвалив стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Документ має на меті сформувати єдиний підхід держави до підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та громад, які їх приймають..

Ціни на черешню в Україні продовжують стрімко знижуватися. Головна причина — значне збільшення пропозиції як імпортної, так і вітчизняної ягоди.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Зазначається, що наразі черешня з місцевих господарств продається по 70–150 гривень за кілограм. У середньому це на 23% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.За словами експертів, українські садівники були змушені переглянути ціни через надлишок продукції на ринку. Всупереч очікуванням виробників, пропозиція черешні виявилася доволі великою. Додатковий тиск створює імпортна ягода, яка також активно надходить у продаж.В умовах жорсткої конкуренції продавці намагаються швидше реалізувати врожай, адже черешня належить до продукції з обмеженим терміном зберігання. Через це виробники погоджуються на суттєвіші цінові поступки.Ще одним фактором, який впливає на ринок, стала якість місцевої продукції. Покупці нерідко висловлюють невдоволення зовнішнім виглядом та характеристиками ягоди, що також змушує продавців знижувати вартість.Порівняно з аналогічним періодом минулого року черешня в Україні вже подешевшала в середньому на 43%. Виробники не виключають, що негативна цінова динаміка може зберегтися й надалі, оскільки сезон пропозиції набирає обертів, а строки реалізації ягоди залишаються обмеженими.Нагадаємо, фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Читайте також: В Україні стрімко дешевшають овочі та ягоди: які продукти стали доступнішими.

Вранці 13 червня у Харкові виявили тіло чоловіка. Причина смерті поки не відома.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, чоловіка виявили поблизу автостанції по проспекту Героїв Харкова на землі без ознак життя.Особу загиблого вже встановили. Ним виявився 73-річний житель міста.  Однак причина смерті лишається невідомою. У поліції зазначили, що видимих слідів насильницької смерті у чоловіка не виявлено."Наразі працівники поліції опитують свідків та зʼясовують всі обставини події. За результатами судово-медичної експертизи буде встановлено причину смерті чоловіка. Інформацію зареєстровано в Єдиному обліку заяв і повідомлень підрозділу поліції", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, у селі Носківці Вінницької області ввечері 11 червня сталася трагедія. У ставку потонув неповнолітній хлопчик.До того ж на Сумщині двоє неповнолітніх хлопців постраждали внаслідок вибуху невідомих предметів, які вони кинули у багаття.Також нещодавно у Роменському районі Сумської області сталася страшна трагедія за участю дитини, яка знайшла на вулиці та принесла додому небезпечний вибухонебезпечний предмет. Знахідка здетонувала просто в оселі, внаслідок чого неповнолітній хлопець отримав важкі травми та був терміново госпіталізований..

Ще минулого року Кабінет міністрів України затвердив масштабну Стратегію розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року. Відтак, Міністерство охорони здоров'я має чіткий план дій на найближчі роки.Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров'я у відповідь на інформаційний запит TrueUA. Зазначається, що наразі відомство має одразу декілька пріоритетних напрямків, серед них:розвиток спроможної мережі закладів охорони здоров’я;посилення первинної медичної допомоги;розвиток системи громадського здоров’я;цифровізація медичних послуг;забезпечення кадрової спроможності системи охорони здоров’я;розширення доступу до реабілітаційної та психіатричної допомоги;удосконалення системи екстреної медичної допомоги та медичної евакуації;підвищення готовності системи охорони здоров’я до реагування на надзвичайні та кризові ситуації.У міністерстві очікують, що виконання всіх зазначених пріоритетів забезпечить безперервність та доступність медицини — особливо на деокупованих територіях та в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій."Водночас Стратегія розвитку системи охорони здоров’я є рамковим документом, який може актуалізуватися з урахуванням поточних викликів та потреб системи охорони здоров’я. У разі виникнення актуальних проблем, що потребують невідкладного реагування або додаткового нормативного врегулювання, до Стратегії та операційного плану заходів з її реалізації можуть вноситися відповідні зміни та доповнення", — додали у МОЗ.Нагадаємо, в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню..

В Україні за минулий місяць зафіксували найбільшу кількість жертв серед цивільного населення від початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомила Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини."Загальна кількість жертв серед цивільних осіб у травні перевищила 2 000 осіб, і цей місяць став місяцем з найбільшою кількістю жертв серед цивільних осіб з квітня 2022 року", — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.За даними місії, однією з головних причин великої кількості загиблих і поранених стало застосування Росією ракет та авіабомб у міських районах. Такі атаки неодноразово призводили до масових жертв серед цивільних.Зокрема, 5 травня внаслідок удару авіабомбами по промисловій зоні Запоріжжя загинули 12 людей, ще 42 отримали поранення. А 14 травня ракетний удар по багатоквартирному житловому будинку в Києві забрав життя 24 цивільних, щонайменше семеро людей постраждали.У ММПЛУ наголосили, що найбільших втрат зазнавали не лише громади поблизу лінії фронту. Водночас у прифронтових районах основною причиною жертв стали атаки безпілотників малого радіусу дії. У травні через такі удари загинули щонайменше 64 цивільні особи, ще 539 були поранені. Це найвищий місячний показник втрат від цього виду зброї від початку повномасштабного вторгнення.Особливо постраждав Херсон, де протягом місяця загинули 14 цивільних осіб і 221 людина дістала поранення. Із них шість загиблих та 132 поранених стали жертвами атак безпілотників малої дальності.Нагадаємо, 12 червня російські війська атакували Запоріжжя за допомогою ударного безпілотника, поціливши у вантажний термінал "Нової пошти". На місці влучання спалахнула пожежа, але люди не постраждали.Додамо, 11 червня окупанти здійснили чергову серію жорстоких ударів по населених пунктах Сумської області, що призвело до руйнувань та жертв серед цивільного населення. Внаслідок ворожих атак загинули дві жінки, а ще шестеро людей отримали поранення, серед яких є двоє малолітніх дітей..

Прифронтові території в Україні можуть отримати особливий статус. Це буде закріплено у новому законі.Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов."Масштаб викликів, з якими щодня стикаються жителі прифронтових регіонів, вимагає від держави серйозних рішень. Разом з Прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, колегами-урядовцями та народними депутатами провели координаційну нараду щодо підтримки прифронтових територій", — зазначив він.За словами посадовця, наразі на лінії вогню у 10 областях живуть понад шість мільйонів українців. Буданов наголосив, що ситуація на прифронтових територіях кардинально відрізняється від глибокого тилу, "тому тимчасові рішення тут більше не працюють"."Проблеми треба вирішувати, від захисту енергооб’єктів до дефіцитів місцевих бюджетів, нерівності у виплатах ВПО та відсутності безпекових гарантій для медиків, освітян і комунальників, які працюють під обстрілами", — візначив Буданов.Він додав, що було ініційовано створення міжвідомчої робочої групи для негайного напрацювання єдиного комплексного закону про спеціальний правовий статус та регулювання діяльності на прифронтових територіях."Розраховую на оперативну роботу народних депутатів та урядовців для ухвалення фактично нових правил та особливостей функціонування цих регіонів. Люди, які живуть так близько до лінії фронту, повинні мати абсолютну підтримку держави", — резюмував Буданов.Нагадаємо, Кабінет міністрів України схвалив стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Документ має на меті сформувати єдиний підхід держави до підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та громад, які їх приймають..