# Бахмут

У перший день широкомасштабного вторгнення 27-річний Вадим Бартащук з Вінниччини мав виїхати з України на заробітки. Та коли на країну почали сипатися російські ракети, а ворожі танки зухвало перейшли кордон, він зібрав речі та в той же день пішов до військкомату.Вадим брав участь у звільненні Херсона, обороні Бахмута та Авдіївки. Отримавши важке кульове поранення, захисник втратив кінцівку, але надзвичайно швидко опанував протез і тепер мріє повернутися до Сил оборони, де зараз служить його рідний брат. Свою історію захисник розповів нашому виданню."Моя мотивація — захищати країну"Професійним військовим Вадим Бартащук ніколи не був. У 20 років він пройшов строкову службу, а потім повʼязав своє життя з будівельною справою: працював в Чехії, Литві, Естонії. Наприкінці 2021 року Вадим повернувся в Україну і 24 лютого 2022 року повинен був виїжджати в ЄС на роботу за контрактом. Та "велика" війна, у можливість якої чоловік навіть не вірив, внесла корективи."Почалася війна, мої плани різко змінились. Я пішов в той же день до військкомату, а вже 25 лютого я потрапив у підрозділ", — пригадує він.Рідні намагалися відмовити Вадима від швидкої мобілізації, мовляв, якщо прийде повістка, то тоді вже і треба йти, однак чекати окремого "запрошення" на війну Вадим не став. "Я хотів стати на захист країни. У мене була можливість виїхати ще 24 лютого, та я не став цього робити", — каже Вадим.Захисник потрапив у 61 окрему механізовану бригаду й отримав позивний "Снаряд". Першим бойовим відрядженням чоловіка стала Херсонщина, звідки ЗСУ успішно вибили окупантів. "Там були специ. "Чмобіками" вони лише прикривалися, а основні завдання виконують досвідчені спеціалісти", — запевняє військовий. Потім був Донецький напрямок: Соледар та Бахмут. Відправившись на кілька тижнів на ротацію, Вадим вирішив змінити підрозділ і вступити, певно, до потужного військового братства України — Третьої штурмової бригади. "Мені захотілося в бригаду, яка більше за своїх людей стоїть. Де командири, які слухають і всі як одне ціле, де немає такого, що якщо хтось командир, то він вищий за тебе. Там всі рівні", — пояснює свій вибір захисник.Ворожа засідка і пораненняАмбітному підрозділу амбітні завдання: у складі Третьої штурмової Вадим вирушив на оборону Авдіївки, яку окупанти на той час не перший місяць рівняли з землею. "У перші дні мого перебування там було спокійніше, ніж на Бахмутському напрямку. Та потім ворог розпочав штурми, ми його відбивали й ніхто не відходив з позицій. Далі вони почали гатити з усього, з чого могли і КАБами вони зруйнували там практично все", — розповідає Вадим.У лютому 2024 року Сили оборони отримали наказ про вихід з Авдіївки. Потім цей відступ самі військові назвуть "дорогою смерті", адже окупанти "проводжали" українських захисників шквальним артилерійським вогнем. "Нас почали масово накривати артилерією. Їх дронів навкруги було так багато, немов птахів у небі,. Ворог просунувся  швидко і ми потрапили у його засідку. Зав’язався бій", — пригадує Вадим. Під час ближнього бою чоловік отримав кульове поранення правої ноги. Говорить, що вчасно та правильно зміг накласти собі турнікет, але через те, що швидко евакуюватися під щільними обстрілами не було можливості, в кінцівці почалися незворотні процеси."Побратими виносили мене вже на ношах. Я лежу, дивлюся в небо, а їхніми дронами все усіяно і скид за скидом… Вони руйнували все, що могли", — розповідає військовий.Отямившись в лікарні, першою думкою, яка промайнула в голові у Вадима, було “Чи вдалося втримати Авдіївку”? "Я о другій годині ночі прокинувся в госпіталі, зайшов в карту і побачив, що Авдіївка вже не наша", — розчаровано каже захисник.Тільки потім військовий подумав вже про власний стан. "Я відчував сильні фантомні болі. Потім мені захотілося підвестися на ноги. Розумію — щось не те. Дивлюсь — а ноги немає", — пояснює Вадим."Хочу повернутися до побратимів"Втрата кінцівки не дала чоловіку зневіритись. Рецепт ментальної стійкості — не зациклюватися на втраті. "У мене було миттєве розчарування, немов хтось швидко вимкнув, а потім увімкнув світло. А далі думка: "Стоп! Ну це ж нічого не змінює. Мені треба жити далі", — говорить військовий.Вадим швидко опанував протез і принципово не сідав у крісло колісне. Завзятість дала свої плоди: через три тижні після отримання штучної кінцівки боєць навчився ходити. Цим він здивував навіть досвідчених реабілітологів."Спочатку думаєш: що там такого? Зараз легко стану та піду на протезі. Але ні. Так не працює. Ти стаєш як дитина, якій треба навчитися ходити. Це не твоя жива нога, яку ти можеш як завгодно поставити. Тобі треба зрозуміти, як працює протез, відчути його, розуміти, як його завантажувати. Це займає певний час. Та я дуже швидко все освоїв завдяки своєму фізіотерапевту", — пояснює військовий.На шляху реабілітації справжньою перепоною стали фантомні болі. Однак постійне спілкування з рідними та близькими дозволяло захиснику відволіктися від думок про біль і стало в прямому сенсі цілющим.Наразі ж чоловік вже завершує своє фізичне відновлення і мріє повернутися до свого підрозділу, який за час повномасштабного вторгнення став для нього рідним. За словами військового, Україна має дві важливих складові перемоги, які врешті-решт зіграють свою історичну роль у майбутньому. "Це хлопці, які хочуть, щоб у нас в Україні було все добре і люди, які підтримують цих хлопців, що на «нулі». Наш народ хоче цієї перемоги і знає їй ціну", — резюмував Вадим Бартащук.Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.

Після декількох місяців перерви російські загарбники розпочали використовувати важку техніку для штурмів на Лимано-Бахмутському напрямку. Ворог зазнає там великих втрат. Про це заявив командир екіпажу безпілотників "Кара небесна" Четвертої бригади оперативного призначення "Рубіж" Андрій Отченаш у коментарі YouTube-каналу "РБК-Україна". Він розповів, що на Лимано-Бахмутському напрямку російські окупанти не штурмували позиції українських захисників за допомогою важкої техніки упродовж двох-трьох місяців. "Зараз вони розпочали використовувати цю техніку. За три тижні мінус 25 одиниць техніки, БМП, танки, БТР, МТЛБ тощо знищили саме на напрямку, де оборону тримає бригада "Рубіж", — уточнив Отченаш. За його словами, такі дії ворога є показником того, що він накопичував важку техніку, щоб отримати від цього "певні плюси". "Але знову ж таки, реально єдине, що вони отримали, це купа знищеної техніки, велика кількість військовослужбовців, які робили акробатичні трюки та встановлювали рекорди світу у стрибках у висоту", — наголосив воїн. Нагадаємо, 20 жовтня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав військові частинах та підрозділи, які діють на Сумщині та у Курській області Росії.  На цих відтинках фронту, попри всі спроби противника перехопити ініціативу ситуація залишається під контролем ЗСУ.

У п'ятницю, 4 жовтня, українські воїни знищили ворожий склад боєкомплектів на Бахмутському напрямку. Це може призвести до значного скорочення запасів снарядів в окупантів.  Про це повідомили у прес-службі Сухопутних військ Збройних сил України. Також військові оприлюднили ефектне відео ліквідації ворожих боєприпасів. "Знатний бабах в окупантів на Бахмутському напрямку", -- зазначили у повідомленні під відеороликом. Відомо, що успішну роботу виконали пілоти ББпС Black Raven 93-ї бригади "Холодний Яр". Так, військові виявили та знищили польовий складу боєкомплектів. Втрати РФ Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 4 жовтня 2024 року орієнтовно склали: особового складу — близько 657 940 (+1 230); танків — 8 908 (+15); бойових броньованих машин — 17 627 (+31); артилерійських систем — 18 965 (+59); реактивних систем залпового вогню — 1 212 (+8); засобів протиповітряної оборони — 965 (+1); літаків — 368 (+0); гелікоптерів — 328 (+0); безпілотників оперативно-тактичного рівня — 16 494 (+101); крилатих ракет — 2 613 (+0); кораблів / катерів — 28 (+0); підводних човнів — 1 (+0); автомобільної техніки й автоцистерн — 25 820 (+70); спеціальної техніки — 3 333 (+3).

Прикордонники "Помсти" продовжують завдавати втрат російським загарбникам. Під ударом українських військових опинилась ворожа гармата МТ-12 "Рапіра" та пункт управління безпілотниками на Бахмутському напрямку. Відповідне відео у Telegram-каналі оприлюднила Державна прикордонна служба України. "Також бійці знищили військову вантажівку та ліквідували двох загарбників, одного — поранено", — йдеться у заяві прикордонників. Втрати Росії у війні За даними Генштабу, загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 12.08.24 орієнтовно склали: особового складу — близько 592000 (+1080) осіб ліквідовано; танків — 8450 (+3); бойових броньованих машин — 16368 (+5); артилерійських систем — 16728 (+65); РСЗВ — 1146 (+3); засоби ППО — 919 (+1); літаків — 366; вертольотів — 328; БпЛА оперативно-тактичного рівня — 13472 (+73); крилаті ракети — 2426 (+1); кораблі/катери — 28; підводні човни — 1; автомобільної техніки та автоцистерн — 22590 (+66); спеціальна техніка — 2801 (+1). Нагадаємо, у Курській області Російської Федерації рейдові групи взяли в полон "кадировців". Їх упіймали глибоко в тилу країни-агресора.

Міністерство оборони Великої Британії оприлюднило супутникові знімки частини знищених Російською Федерацією будівель в тимчасово окупованому Бахмуті Донецької області. Відповідне повідомлення з'явилось у соцмережі X британського міноборони. Там наголосили, що під час наступу РФ з метою захоплення міста Бахмут інтенсивні бойові дії та невибіркові обстріли будівель призвели до значних руйнувань населеного пункту. У підсумку російська агресія призвела до пошкоджень та руйнувань шкіл, вокзалу, житлових будинків, а також інших об'єктів цивільної інфраструктури. Знімки міноборони Великої Британії Ситуація на фронті За даними Генштабу, станом на 11 серпня на Харківському напрямку російські терористи три рази штурмували позиції наших підрозділів в районах Вовчанська і Тихого. У Вовчанську ще триває бій. Три рази ворог атакував наші позиції на Куп’янському напрямку. Поблизу Берестового та Піщаного атаки відбиті Силами оборони. На Лиманському напрямку ворог атакував в районах Макіївки, Невського, Новосадового та у Серебрянському лісі. Всього з початку доби на цьому напрямку нараховується уже 13 боєзіткнень, досі триває бій біля Макіївки. Ситуація контрольована. Противник не полишає спроби прорвати оборону наших військ на Сіверському напрямку, проте, отримує гідну відсіч від українських захисників. Так, поблизу Верхньокам’янського, Івано-Дар’ївки та Виїмки окупанти чотири рази намагались потіснити наші підрозділи, на даний час два боєзіткнення ще триває. На Краматорському напрямку загарбники здійснили шість штурмових дій поблизу Часового Яру, Іванівського та Кліщіївки. Два боєзіткнення продовжуються. На Торецькому напрямку кількість ворожих атак збільшилась до чотирьох. Ворог намагається просуватися біля населеного пункту Нью-Йорк, де наші захисники відбивають дві атаки, і неподалік Залізного та Дружби, де вже відбито дві штурмові дії. Активно працює авіація агресора, зокрема, бомбардування зазнав населений пункт Торецьк, на який ворог скинув КАБи, також окупанти обстріляли Диліївку некерованими авіаракетами. На Покровському напрямку найбільша кількість боєзіткнень. З початку доби окупанти здійснили вже 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Калинового, Новогродівки, Гродівки, Желанного, Орлівки та Миколаївки. Сили оборони стримують натиск та  відбили половину атак противника, тринадцять боїв ще  тривають. Найактивніший ворог біля Желанного і Калинового. Зазнали ударів НАРами з озброєння штурмової авіації Олександропіль та Миколаївка. На Курахівському напрямку від початку доби загарбник один раз атакував наші підрозділи. Намагався просунутися поблизу Костянтинівки. На Времівському напрямку було відбито одну  штурмову дію противника в бік Водяного. В районі Малої Токмачки на Оріхівському напрямку окупанти два рази безрезультатно намагались просунутись вперед,  але отримали жорстку відсіч. Також ворог застосовував авіацію по Новоандріївці та Лобковому. На Придніпровському напрямку дві атаки загарбників не мали успіху. Нагадаємо, видання Politico зробило висновок, що наступ Збройних сил України у Курській області Росії отримав "зелене світло" від міжнародних союзників. Партнери не чинять жодного тиску на Україну.

Протягом понеділка, 6 травня, на фронті відбулося 97 бойових зіткнень. Загалом ворог завдав два ракетних та 83 авіаційних удари, здійснив 101 обстріл з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Як повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні, найскладнішими залишаються Бахмутський та Авдіївський напрямки, де було відбито 17 та 31 атаку відповідно. Удари ворога Протягом минулої доби авіаційних ударів зазнали населені пункти Грем’яч Чернігівської області; Олексіївка, Мінакове, Білопілля, Ворожба Сумської області; Золочів, Петропавлівка, Борова Харківської області; Стельмахівка, Білогорівка Луганської області; Андріївка, Дружба, Прогрес, Стара Миколаївка, Калинове, Новоолександрівка, Іванівка, Новоселівка Перша, Сокіл, Вовче, Євгенівка, Новопокровське, Антонівка, Водяне, Урожайне Донецької області та Червоний Маяк і Іванівка на Херсонщині. Під артилерійським вогнем були понад 120 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей. Ситуація на напрямках На Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка залишається без суттєвих змін. На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить диверсійну діяльність з метою недопущення перекидання наших військ на загрозливі напрямки, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону. На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 14 атак в районах населених пунктів Синьківка, Піщане, Берестове Харківської області та Стельмахівка на Луганщині. На Лиманському напрямку Силами оборони відбито сім атак в районах Невського, Серебрянського лісництва на Луганщині та Тернів і Ямполівки Донецької області. На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 17 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Виїмка, Роздолівка, Новий, Кліщіївка та Андріївка Донецької області. На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 31 атаку в районах населених пунктів Новоолександрівка, Новопокровське, Сокіл, Уманське, Яснобродівка, Нетайлове та Невельське Донецької області. На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Красногорівка, Парасковіївка, Костянтинівка, Водяне та Урожайне Донецької області, де ворог 15 разів намагався прорвати оборону наших військ. На Оріхівському напрямку ворог шість разів атакував позиції наших захисників в районі Старомайорського Донецької області та Роботиного Запорізької області. На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом минулої доби ворог здійснив три безуспішні атаки на позиції наших військ. Обстріли позицій ворога Водночас наші воїни продовжують активними діями завдавати окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії бойового зіткнення. Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу противника, підрозділами ракетних військ завдано ураження по двох артилерійських засобах противника, а силами та засобами протиповітряної оборони України знищено одну керовану авіаційну ракету Х-59. Нагадаємо, напередодні речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Назар Волошин повідомив, що навколо Часового Яру Донецької області цілодобово тривають активні бойові дії. Однак російських окупантів у самому місті немає. Українські військові контролюють ситуацію в ньому. Минулого тижня заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький заявляв, що окупація Часового Яру на Донеччині російськими військами є питанням часу. За його словами, Україні бракує зброї для відбиття ворожих атак на усій лінії фронту.

Війська країни-агресорки не припиняють штурмувати позиції Збройних сил України на Бахмутському напрямку. Водночас під час атак техніку окупанти бережуть більше, ніж піхоту. Про це повідомив офіцер прес-служби 26-ї артилерійської бригади імені Романа Дашкевича Олег Калашніков в ефірі телемарафону. "Досить значна кількість російських підрозділів укомплектовані мобілізованими, які навіть вже можуть не проходити навчання в центрах, а просто кидаються в зону бойових дій, кидаються в штурми, при чому в перших штурмових рядах йдуть саме вони", -- розповів він. За словами Калашнікова, попри це ворогу все ж вдається десь закріплюватись. Після того, як мобілізовані змогли закріпитися, тоді на ті позиції підтягуються більш досвідчені солдати, з бойовим досвідом. "І вже вони починають окопуватись і створювати вогневий рубіж. Пропаганда у них працює, мізки промиваються. І вони дійсно вважають, що краще вмерти, ніж потрапити в полон", -- констатує спікер. Проте під час штурмів ворог не рахує свої втрати і не жаліє свій особовий склад при штурмах, "звісно застосовуючи механізовану складову, але береже її більше". Крім того, рашисти все активніше використовують для атак авіабомби. Зокрема, за даними Калашнікова, ворог здійснює від 10 до 12 тисяч пострілів по лінії фронту за добу. "Однак це не та кількість, яка потрібна для активних штурмових дій", -- зазначає він. Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що війська країни-агресорки тиснуть та проводять наземні атаки на позиції Збройних сил України на північному заході від Авдіївки. Додамо, раніше речник оперативно-стратегічного угруповання війська "Хортиця" заявляв, що загарбники з Росії зосередили атакувальні дії на Часів Яр Донецької області. Понад 20 тисяч окупантів залучили до штурмів міста, що свідчить про те, що цей напрямок має велике значення для країни-агресорки. Водночас заступник начальника оперативного відділу Генштабу Сил оборони Естонії Тоомас Вялі вважає, що Росія не зможе захопити Часів Яр на Донеччині до 9 травня.  .

Українські прикордонники відбили ворожий штурм на Бахмутському напрямку. Ворог відступив із втратами. Про це повідомила Державна прикордонна служба України. За інформацією ДПСУ, бронегрупа противника в складі 23 окупантів за підтримки танка та чотирьох БТР намагалася штурмувати позиції Сил оборони. Однак спроба штурму для ворога закінчилася поразкою і він відступив із втратами. "Прикордонники бригади Гвардії наступу "Помста" знищили БТР-82А, ліквідували дев'ять окупантів та знешкодили шість піхотинців", -- наголосили у ДПСУ. Зауважимо, за даними Генштабу Збройних сил України, цієї доби на Бахмутському напрямку противник здійснив 26 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Федорівка, Роздолівка, Веселе, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення. Також ворог завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Часів Яр, Диліївка, Нью-Йорк Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилося понад 10 населених пунктів, зокрема Богданівка, Калинівка, Часів Яр Донецької області. Нагадаємо, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що наприкінці весни або ж на початку літа війська країни-агресорки можуть посилити свої наступальні дії. Головний напрямок — Донбас.

Російські війська активізували свої зусилля на захід від Бахмута із захоплення Часового Яру. Вони просунулися на східну околицю цього міста на Донеччині. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Російські блогери стверджували, що російські війська просунулися на північ від Веселого (на північний схід від Бахмута). Підрозділи російської мотострілецької бригади за підтримки іншого підрозділу повітряно-десантних військ пройшли вперед у районі Виїмок (на північний схід від Бахмута) та намагаються просунутися в районі Спірного. Окупанти активізували свої зусилля на захід від Бахмуту із захоплення Часового Яру. 5 квітня російські блогери заявили, що російські війська просунулися на східну околицю мікрорайону Канал і поблизу нього (найсхідніша частина Часового Яру на східній стороні каналу Сіверський Донець – Донбас) і просунулися до північно-східної околиці Каналу недалеко від залізниці. Командир українського батальйону, який діє на Бахмутському напрямку, заявив, що російські війська розпочали нову хвилю наступів на Бахмутському напрямку. Командувач заявив, що російські війська концентрують свої зусилля в районі Часового Яру та продовжують штурм Іванівського в рамках зусиль щодо обходу українських позицій з флангу в Часовому Яру. Позиційні бої тривали 5 квітня в інших місцях на Бахмутському напрямку. Генеральний штаб України повідомив, що російські війська безуспішно атакували на захід від Бахмута в районі Іванівського та на південний захід від Бахмута в районі Андріївки, Кліщіївки та Зеленопілля. Джерело: Інститут вивчення війни Інші ключові висновки Інституту вивчення війни Служба безпеки України й українські війська в ніч з 4 на 5 квітня завдали одну з найбільших серій ударів безпілотників по військових об’єктах у Росії, націливши щонайменше чотири російські авіабази Нещодавнє посилення темпів російських наступальних операцій в Україні, ймовірно, призведе до збільшення втрат живої сили та техніки, але міністерство оборони Росії, схоже, успішно компенсує ці втрати Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що Україна розпочинає комплектувати нові підрозділи, але потребує подальшої військової допомоги Заходу для їх належного оснащення Українські офіційні особи продовжують попереджати, що російські війська систематично та все частіше використовують хімічну зброю й інші ймовірно заборонені хімічні речовини в Україні Росія здійснила тисячі кібератак на залізничну транспортну інфраструктуру Чехії й інших європейських держав у рамках ширшої спроби погіршити транспортну логістику країн-членів НАТО з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Російські війська нещодавно здійснили підтверджене просування поблизу Авдіївки на тлі позиційних боїв уздовж усієї лінії зіткнення 5 квітня Російська оборонна промисловість продовжує мобілізацію для задоволення потреб російської армії в Україні Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив в інтерв'ю виданню Bild, що постачання літаків F-16 є одним із прикладів значної військової підтримки України з боку союзників по НАТО. Винищувачі лише розширять можливості України, але кардинально змінити ситуацію на полі бою повинні українські військові.

У понеділок, 1 квітня, неподалік Бахмута, між Курдюмівкою та Озорянівкою на Донеччині аеророзвідники Державної прикордонної служби практично над позиціями ворога встановили прапор України. Про це повідомив прес-центр ДПСУ.  "Прикордонники встановили прапор України практично над позиціями російських окупантів", — йдеться у дописі під відео. Начальник розвідки підрозділу "Фенікс" на псевдо "Пан" розповів, що це результат роботи аеророзвідників бригади "Гвардії наступу "Помста". Прапор України їм вдалося підняти за допомогою дрона. Українські військові кілька днів готувалися до цієї спецоперації. Попри присутність російських військ у цьому районі, українські захисники контролюють місцевість та нагадують ворогу, що це наша земля. Нагадаємо, на початку лютого воїни Збройних сил України підняли прапор України в селі Кринки на лівому березі Херсонської області. .

Країна Балтії зможуть перемогти Росію у разі нападу окупантів. Однак балтійські міста матимуть такий же вигляд, як знищені російськими військами Бахмут чи Авдіївка. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю литовським журналістам. Український міністр переконаний, що якщо Росія нападе на балтійські країни, то вони будуть захищатися за досвідом і за можливостями, а НАТО знадобиться декілька днів, щоби відповісти. "Зрештою, я думаю, НАТО переможе. Але подивіться на Бахмут, подивіться на Авдіївку — такий вигляд матимуть країни Балтії після напружених бойових дій. Ось такими будуть ваші міста. Красивого Вільнюса не буде", — сказав він. Кулеба наголосив що найдешевший і найбезпечніший спосіб уникнути конфлікту з Росією — це підтримати українців, які борються проти російської агресії. За його словами, Литва це розуміє, тому активно підтримує Україну. "Інші тільки вдають, що можуть цього уникнути", — зазначив міністр закордонних справ України. Нагадаємо, що наприкінці лютого Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з головою європейської дипломатії Жозепом Боррелем. Вони обговорили продовження військової допомоги Україні. За словами українського міністра, абсолютним пріоритетом зараз є артилерійські снаряди. До кінця березня Євросоюз планує надати Україні майже 170 тисяч патронів і працює над подальшим збільшенням обсягів постачань.

На Бахмутському напрямку війська країни-агресорки продовжують штурмувати декілька населених пунктів. Жорстокі бої тривають в межах Іванівського та Богданівки. Про це повідомив начальник прес-служби східного угруповання військ Збройних сил України Ілля Євлаш в ефірі телемарафону. "Наразі на Бахмутському напрямку противник продовжує атакувати населений пункт Іванівське, йдуть жорсткі бої вже в межах села. Наші військові героїчно чинять опір та намагаються відкинути противника із зайнятих рубежів", -- йдеться у повідомленні. Також, за словами Євлаша, рашисти намагаються атакувати й в населеному пункті Богданівка, що північніше від населеного пункту Часів Яр. Туди окупанти перекидаються десантні підрозділи, мотострілецькі полки та бойовий армійський резерв. Водночас головна мета ворога, на думку начальника прес-служби східного угруповання військ, захопити Часів Яр, "однак поки що безуспішно". "Наші захисники тримають оборону та не дають противнику просунутися вперед. Щобільше, поблизу Часового Яру введено декілька рубежів оборони, потужні мінно-вибухові загородження, а також десятки взводних позицій для розташування нашого особового складу та позицій відділення, з урахуванням рельєфу місцевості та необхідних вимог, аби наші хлопці та дівчата могли ефективно наносити вогневе ураження по противнику, та водночас було важко вести вогонь противника у відповідь", -- сказав він. Нагадаємо, за даними Генштабу ЗСУ, протягом доби на фронті відбулося 68 бойових зіткнень. Найбільше ворог штурмував на Новопавлівському напрямку.

У четвер, 29 лютого, війська країни-агресорки завдали авіаудару по селу Щербинівці Бахмутського району. Постраждали троє місцевих мешканців. Про це повідомила Донецька обласна прокуратура. Зазначається, що для обстрілу ворог, ймовірно, використав авіабомбу ФАБ-250. "Ворожа авіабомба поцілила у житловий будинок, зруйнувавши його вщент. Від уламків та вибухової хвилі на території домоволодінь неподалік отримали поранення троє громадян", -- йдеться у повідомленні. За даними прокуратури, жінку 63 років госпіталізували з мінно-вибуховою і черепно-мозковою травмами, струсом головного мозку й серцевим нападом. Також зазнали тілесних ушкоджень її 65-річний чоловік та їх сусід 76 років, які у момент ворожої атаки перебували на вулиці.  Крім того, пошкоджено щонайменше 10 сусідніх будинків і господарських споруд. Нагадаємо, 28 лютого, російські війська завдали удару керованими авіабомбами по місту Купʼянськ Харківської області. Внаслідок удару двоє осіб загинуло, одна людина дістала поранення.  Також  22 лютого російські окупанти атакували місто Курахове на Донеччині з використанням КАБ-250. Ворожий удар припав на одне з підприємств. Дев’ятеро працівників зазнали поранень.

Донецька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом розстрілу беззбройних українських військовополонених в Бахмутському районі російськими загарбниками. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Рашисти вчинили черговий злочин, порушивши Женевську конвенцію щодо поводження з військовополоненими, 24 лютого під час під час штурму українських позицій між селами Іванівське та Хромове Донецької області. Ворог розстріляв сімох полонених українських військовослужбовців.  На записі з камери дрона, оприлюдненому в мережі, видно, що представники ворожої армії спочатку наказують нашим захисникам вийти з окопу. Після, зібравши всіх оборонців в одному місці та відійшовши на декілька метрів, ворог випускає по них автоматні черги. "Військові держави-агресора умисно добили поранених та беззбройних українських воїнів, ігноруючи норми міжнародного гуманітарного права", -- наголосили в Офісі генерального прокурора. Там додали, що наразі розслідується 19 кримінальних проваджень за фактами вбивства 45 українських військовополонених.  "Розслідування цих злочинів перебувають на контролі Офісу Генерального прокурора. В усіх цих жахливих випадках ворог умисно ігнорує положення Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими, що свідчить про підтримку таких дій найвищим командуванням російських збройних сил", -- поінформували в ОГП. Що відомо про страту українських воїнів У вівторок, 20 лютого, проект DeepState поширив відеозапис розстрілу військовослужбовцями армії РФ трьох українських захисників, взятих у полон поблизу Роботиного. На кадрах видно трьох українських військових, які склали зброю і виходять з окопу з піднятими вгору руками. Далі окупанти направили на них зброю і відкрили вогонь, після чого троє українських захисників впали на землю.  Автори проекту наголосили, що, за даними суміжних підрозділів, 18 лютого росіяни наступали на Роботине з півдня і захопили частину великого опорного пункту, де залишилося троє бійців 3-ї БрОП "Спартан".  Правоохоронці встановили, що подія відбулася саме 18 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.  Також вранці 18 лютого російські загарбники на Сході України розстріляли двох українських військовополонених. За даними військових, черговий воєнний злочин війська країни-агресорки вчинили в смузі відповідальності ОСУВ "Хортиця".  Водночас, за даними проекту DeepState, рашисти розстріляли ще шістьох полонених військових, які залишились в Авдіївці на позиції Музей ("Зеніт") після відходу української армії. Нагадаємо, Донецька обласна прокуратура розпочала розслідування розстрілів беззбройних українських військовополонених в Авдіївці та Веселому.

Два роки тому, 24 лютого 2022-го, російські війська почали вторгнення в Україну одразу з кількох напрямків: північного, північно-східного, східного та південного. Протягом першого року повномасштабної війни події на усіх фронтах розгортались дуже динамічно, а карта окупації і деокупації змінювалась ледь не щотижня. Однак ближче до лютого 2023-го фронт більш-менш стабілізувався, і війна перейшла у нову фазу -- окопну з мінімальним просуванням кожної зі сторін. У цій фазі і минув увесь другий рік повномасштабної війни. Та помилково думати, що війна пішла на спад. Навпаки -- попри стабільну лінію фронту, яка може здаватися відносним затишшям, статистика свідчить про протилежне. Якщо за перший рік великої війни Росія втратила вбитими 146 820 військових, то за другий рік ця цифра склала майже удвічі більше -- 262 190 ліквідованих військових. Що цікаво, танків і бойових броньованих машин при цьому росіяни втратили трохи менше, аніж за перший рік -- 3 171 проти 3 363 танків і 5 825 проти 6 600 ББМ. Це говорить про те, що російське командування або вирішило економити залізо і не шкодувати людей (що для Росії не є чимось новим), або в армії ворога після першого року великої війни не залишилось бронетехніки у достатній кількості. Також про те, що війна далека від завершення гарячої фази, свідчать і втрати вогневих засобів ворога, які значно зросли протягом другого року війни. Зокрема, ЗСУ знищили 7 589 артилерійських систем (проти 2 363 за перший рік), 525 РСЗВ (проти 474 за перший рік) і 437 засобів ППО (проти 247 за перший рік). Це ті вогневі засоби, які безпосередньо беруть участь у боях. Карта війни при цьому майже не рухалась. TrueUA пропонує згадати найбільш знакові епізоди другого року великої війни в Україні. Битва за Бахмут Перший рік повномасштабного вторгнення застав Україну у розпалі так званого "великого зимового російського наступу" на Донбасі, який почався в грудні 2022 року, тривав майже до кінця травня 2023-го і завершився лише захопленням ущент зруйнованого Бахмута (міста з населенням 70 тисяч до війни) та навколишніх населених пунктів. Власне, російські війська наблизилися до Бахмута ще у травні 2022 року, але ескалація бойових дій почалась на початку грудня, коли вони підійшли впритул до міста і захопили село Весела Долина, а також частини сіл Опитне й Іванград. Тоді фактично й розпочалась одна з найбільш кривавих битв цієї війни -- битва за Бахмут. Бахмут в напівоточенні. Мапа DeepStateMAP Протягом грудня-лютого росіяни рівняли місто з землею, обстрілюючи його важкими авіаційними бомбами і артилерією, паралельно здійснюючи майже безперервні штурми піхотою, або вже відомі "м'ясні штурми". В останніх особливо відзначилась приватна військова компанія "Вагнера" одіозного Євгена Пригожина, який для цього вербував у російських тюрмах в'язнів. ЗСУ тримали оборону до березня 2023 року, однак, коли перестав витримувати бетон і тримати вже було нічого, почали з боями відходити на захід. Вуличні бої тривали з березня по травень, а росіяни за цей період, вже традиційно, кілька разів урочисто оголошували про захоплення міста. Станом на кінець травня 2023-го ЗСУ таки вийшли з Бахмута, а точніше з того, що від нього залишилось після багатомісячних російських обстрілів і штурмів. Взяття руїн міста, у якому до великої війни проживало 70 тисяч мешканців, обійшлося росіянам у 60 тисяч своїх військових, 20 тисяч з яких вбиті, решта -- поранені. Втрати ЗСУ, за даними західних аналітиків, були у 7,5 раза меншими. Читайте також: Фортеця Бахмут. Як невелике місто на Донбасі стало цвинтарем для російської армії На цьому битва за Бахмут не завершилась. 25 травня 2023-го українські війська перейшли у контрнаступ на флангах, щоб взяти місто у тактичне оточення, і мали певні успіхи -- як на північних, так і на південних околицях. І вже 10 липня тодішній командувач відповідального за оборону Бахмута оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Олександр Сирський оголосив, що "ворог перебуває у пастці й місто береться під вогневий контроль Сил оборони України". Власне, на цій стадії ситуація перебуває й досі. Бахмут сьогодні. Мапа DeepStateMAP Літній контрнаступ ЗСУ Контрнаступ ЗСУ у 2023 році -- це те, очікуванням чого чим жила вся Україна упродовж зими на стику 2022-2023 років. До нього готувались українські військові, проводячи мобілізацію і проходячи навчання у західних партнерів, до нього готувались союзники України, постачаючи різноманітне озброєння та боєприпаси, до нього готувались українська влада, постійно підвищуючи градус очікувань заявами про "квитки до Криму" і "каву у Ялті". За інформацією з відкритих джерел, безпосередньо для контрнаступу в ЗСУ підготували 12 механізованих бригад, дев'ять з яких були оснащені та навчені західними союзниками. Крім того, у МВС України сформували вісім штурмових бригад ("Гвардія наступу"). Можна припустити, що українське командування підготувало до наступу близько 80 тисяч осіб, а також близько 500-600 одиниць бронетехніки -- танків та бойових машин піхоти. І це додатково до тих сил, які тримають лінію фронту від 24 лютого 2022 року. Зі свого боку Росія також не сиділа, склавши руки, а збудувала багатошарову лінію оборони від Дніпра до окупованого Донбасу довжиною понад 450 кілометрів і завширшки до понад 46 км на певних ділянках -- так звану "лінію Суровікіна". Зокрема, були вириті траншеї, протитанкові рови, встановлені протитанкові надовби (вже відомі "зуби дракона"), облаштовані укріплені вогневі точки тощо. Паралельно окупанти посилено мінували навколишню територію -- як протитанковими, так і протипіхотними мінами. Британська розвідка оцінила побудовану оборонну лінію як одну з наймасштабніших у світі. Усього росіянами на Півдні було створено щонайменше три паралельні оборонні рубежі і виставлено близько 180-190 тисяч військових (47 бригад). Початок великого контрнаступу чекали навесні 2023 року, однак перша інформація про те, що він стартував, з'явилась лише 8 червня. Власне, події, які у суспільстві заведено називати контрнаступом ЗСУ, відбувались переважно на Півдні -- у Запорізькій і частині Донецької області, і завершились звільненням 12 сіл (Новодарівка, Левадне, Сторожеве, Макарівка, Благодатне, Лобкове, Нескучне, П'ятихатки, Рівнопіль, Старомайорське, Урожайне, Роботине і все) і 262,23 кілометра квадратних території. І хоч це більше, аніж Росія спромоглася захопити за весь 2023 рік, українське суспільство охопило розчарування, адже заявлених цілей -- виходу до Азовського моря -- досягнуто не було. Ситуація на початок контрнаступу. Мапа DeepStateMAP Читайте також: Гра в довгу. Як минув четвертий місяць контрнаступу ЗСУ Лінія фронту на Півдні стабілізувалась на початку жовтня 2023 року, а вже в середині лютого 2024-го росіяни перейшли до спроб відновити втрачені минулого літа позиції, особливо так званий "Роботинський балкон". Роботинський балкон. Мапа DeepStateMAP Окремої уваги в межах контрнаступу ЗСУ заслуговує створення українськими військовими плацдарму на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Починаючи з кінця серпня, після низки підготовчих операцій та тривалої роботи спецпідрозділів, встановлення контролю над каскадом островів, підрозділи ЗСУ почали посилювати свою присутність біля Голої Пристані, Олешок, Козачих Лагерів та Кринків. У підсумку це призвело до того, що частина контрольованої окупантами території стала "сірою зоною", а поблизу Кринок взагалі вдалося закріпитися і створити плацдарм для подальших наступів. Битва за Чорне море Після приголомшливих успіхів під час першого року війни (насамперед -- потоплення ракетного крейсера "Москва" і звільнення острова Зміїний) Україна продовжила витісняти Росію з Чорного моря. Це пов'язано як з військовими, так і з економічними інтересами. По-перше, російські кораблі є носіями крилатих ракет "Калібр" і "Онікс", якими ворог обстрілює українські мирні міста, а по-друге, ці кораблі перешкоджали експорту українського зерна так званим морським зерновим коридором. Отримавши до власних ракет наземного пуску "Нептун" британські ракети повітряного пуску Storm Shadow і французькі SCALP-EG, а також сформувавши флот морських безпілотників Sea Baby, "Мамай" і MAGURA V5, українські військові й спецпризначенці почали буквально полювання на засоби російської ППО у Криму та на російські кораблі й катери у Чорному морі, не забуваючи час від часу кошмарити Кримський міст. Протягом другого року повномасштабної війни українці знищили два з шести дислокованих у Криму дивізіонів протиповітряної оборони С-400 "Тріумф" (найкраще, що є у Росії з ППО, вартість одного такого комплексу 650 мільйонів доларів) і щонайменше сім кораблів та один підводний човен (це не рахуючи безлічі потоплених і пошкоджених малих катерів). А "вишенькою на торті" стало звільнення від російської присутності 11 вересня 2023 року так званих "вишок Бойка" -- бурових газовидобувних платформ у північно-західній частині Чорного моря, які Росія захопила ще у 2014 році і використовувала як військові бази і радіолокаційний маяк. Разом з ударами по системі ППО у Криму ця операція розчистила шлях для українських атак по Чорноморському флоту РФ. Особливо відчутний удар по Чорноморському флоту РФ у Криму відбувся 13 вересня 2023 року, коли крилатими ракетами (орієнтовно Storm Shadow / SCALP-EG) на території Севастопольського морського заводу було знищено великий десантний корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на-Дону". Пошкоджений ВДК "Мінськ". Фото: "Кримський вітер" Звісно, цим справа не обмежилась. 4 листопада під час удару тими ж ракетами по суднобудівному заводу у Керчі було знищено малий ракетний корвет "Аскольд". 10 листопада в районі бухти Вузька у Криму морськими дронами було потоплено одразу два десантних катери проектів "Серна" і "Акула". А 26 грудня у порту Феодосії після зустрічі з ракетами Storm Shadow / SCALP-EG пішов на дно великий десантний корабель "Новочеркаськ". У 2024 році морське сафарі продовжилось. 31 січня в озері Донузлав було затоплено ракетний катер "Івановець", а 14 лютого поблизу Алупки пішов на дно великий десантний корабель "Цезар Куніков". Обидва не витримали зустрічі з українськими морськими дронами. Читайте також: На землі, у повітрі і у воді. Які цілі знищили Сили оборони України в окупованому Криму під час повномасштабної війни У підсумку російські морські сили втратили ініціативу на морі та були змушені триматись усе ближче до портів Севастополя та Новоросійська. Але й там їх продовжують діставати українські військові. В цьому аспекті полювання лише починається, адже російські кораблі у Чорному морі тепер є мішенями для українських ракет і дронів. Битва за Авдіївку Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Авдіївка на Донеччині була однією з пріоритетних військових цілей окупантів. З 24 лютого 2022 року український гарнізон у цьому місті зумів відбити чотири затяжних спроби армії РФ захопити місто, однак п'ята спроба стала фатальною. Протягом другого року великої війни росіяни намагались безуспішно захопити місто спочатку в лютому-травні 2023 року, а 10 жовтня почали затяжний багатомісячний штурм, який багато в чому нагадував штурм Бахмута роком раніше. Авдіївка в напівоточенні. Мапа DeepStateMAP Почавши наступ у жовтні силами до трьох батальйонів, вже у грудні росіяни вели штурмові дії щонайменше у 16 місцях одночасно, залучивши для цього сили семи бригад. Як і у випадку з Бахмутом, Сили оборони України тримали місто доти, доки витримували бетонні укріплення. Коли захищати було вже нічого і над гарнізоном нависла загроза оточення, командуванням було ухвалене рішення залишити Авдіївку і відійти на підготовлені позиції західніше від міста. 17 лютого 2024 року місто тимчасово перейшло під контроль армії РФ. Авдіївка сьогодні. Мапа DeepStateMAP За даними української сторони, під час останнього штурму, який тривав з жовтня 2023 року, армія РФ втратила 47 тисяч військових, серед яких 17 тисяч вбитими, решту -- пораненими. Також під час цього штурму Росія втратила понад 600 одиниць військової техніки і до 10 літаків. Війна дронів Безпілотники у цій війні завжди відігравали не останню роль -- варто згадати хоча б Bayraktar TB2, який без перебільшення став бестселером перших місяців повномасштабного вторгнення. Під час другого року війни роль дронів зросла ще більше, причому широкий крок уперед зробили обидві сторони протистояння.  Україна налагодила виробництво повітряних дронів-камікадзе "Грім" і RAM II UAV, розвідувальні БПЛА "Лелека-100", "Фурія", SHARK, "Сич", PD-2 тощо. На морі кошмарять ворога надводні українські дрони Sea Baby, "Мамай" і MAGURA V5. Також постійно зростає асортимент і кількість імпортних дронів, які постачають союзники (назви часто тримаються у таємниці). Морський дрон MAGURA V5. Скріншот відео CNN Що стосується Росії, то, крім вітчизняних дронів-камікадзе типу "Ланцет" та розвідувальних типу ZALA і "Орлан", вона почала масово використовувати іранські дрони-камікадзе Shahed різних моделей (переважно Shahed-131 і Shahed-136), яких від початку війни випустила по Україні близько 4 276. Але якщо за перший рік війни було запущено близько 718 "шахедів", то за другий рік війни було їх запущено вже близько 3 600 одиниць -- у п'ять разів більше. Справжнім відкриттям другого року війни стали FPV-дрони, які змогли замістити собою артилерію, боєприпасів до якої бракує обом сторонам. Це дешеві дрони-камікадзе -- квадрокоптери з прикріпленим до них боєприпасом. Попри початковий скепсис, такі "весільні дрони" показали високий потенціал та швидко посіли своє місце поряд з іншими видами озброєння. Паралельно обидві сторони почали шукати рішення, які захистили б від цієї нової загрози. Спочатку це були примітивні сітки та решітки на техніці, прозвані "мангалами", однак зовсім скоро все переросло у низку технологічно складних комплексних засобів та тактик. І хоч перевага досі залишається за засобом ураження (власне, дронами), проте засоби захисту зробили великий крок уперед, особливо радіоелектронна розвідка та боротьба, і саме їхній розвиток може стати трендом третього року війни. Замість висновку У третій рік повномасштабної війни ми входимо зі значно меншим оптимізмом, аніж рік тому. Жодних масштабних контрнаступів вже ніхто не очікує -- ні наших, ні російських. Україна і українське суспільство потрохи вчиться жити в умовах затяжної війни, де головною проблемою для більшості пересічних громадян стає мобілізація, а точніше способи її уникнення. Разом з тим, військово-політичне керівництво країни будує свої плани, зокрема щодо звільнення окупованих територій. Свої плани має і російське керівництво, і нам вони давно відомі -- повне знищення України як незалежної держави. І "домовитись посередині" тут вже не вийде. Денис Крига, спеціально для TrueUA.