# безвіз

У деяких засобах масової інформації з’явилася інформація про нібито намір Польщі припинити безвізовий режим з Україною. Однак насправді такі вкиди не відповідають реальному стану справ.У цьому запевнили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО)."Ця інформація не відповідає дійсності. Йдеться про особисту думку одного з польських політиків, який не впливає на ухвалення подібних рішень", — наголосили в повідомленні.У ЦПД наголосили, що безвізовий режим між Україною та Польщею діє на основі загальноєвропейського рішення.Фахівці уточнили, що раніше його запровадили всі країни Європейського Союзу, які входять до Шенгенської зони."Формально для скасування або обмеження безвізу потрібне рішення на рівні вищих керівних органів Європейського Союзу", — пояснили в Центрі протидії дезінформації.Декілька днів тому заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочок заявляв, що влада планує найближчим часом підготувати заявку до європейських структур щодо скасування безвізового в'їзду для декількох держав. Це відбуватиметься в межах Шенгенської угоди. Однак при цьому Україну він жодним чином не згадував, лише навів приклад нелегальних мігрантів із Колумбії.Своєю чергою, Володимир Зеленський 31 липня провів першу телефонну розмову з Каролем Навроцьким, який нещодавно здобув перемогу на виборах президента Польщі. Вона минула в атмосфері взаєморозуміння.Нагадаємо, що, згідно з останніми опитуваннями, в Польщі опозиційна партія "Право і справедливість" випереджає своїх політичних опонентів із влади на чотири відсоткові пункти. А якщо додати до цього 14% підтримки відверто антиукраїнської "Конфедерації", то перевага польської опозиції має відчутний вигляд.

Польська влада планує найближчим часом підготувати заявку до європейських структур щодо скасування безвізового в'їзду для декількох держав. Це відбуватиметься в межах Шенгенської угоди.Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочок, якого цитує RMF24."Ми, найімовірніше, направимо заявку в рамках Шенгенської угоди з проханням відмовитися від безвізового режиму для декількох держав", — розповів він.За його словами, конкретний список країн з новими обмеженнями наразі тримається в секреті.Але він додав: точно можна повідомити, що рестрикції стосуватимуться тих держав, громадяни яких регулярно порушують закон у Польщі.Мрочек навів приклад представників Колумбії. Зокрема, в серпні 2024 року Варшава зобов'язала громадян цієї латиноамериканської країни оформляти робочі візи в разі відповідної мети поїздки, при цьому безвізовий в'їзд для туристів не скасовували.Раніше цього місяця польська права партія «Право і справедливість» подала до Сейму законопроект, який передбачає посилення правил отримання польського паспорта для іноземців.Причиною тому праві політики називали "міграційні загрози". Зокрема, зростання злочинів серед іноземців.Згідно із законопроектом, іноземцям хочуть запропонувати надавати громадянство тільки після 10 років легального проживання в Польщі — замість нинішніх трьох.Нагадаємо, що, згідно з останніми опитуваннями, в Польщі опозиційна партія "Право і справедливість" випереджає своїх політичних опонентів із влади на чотири відсоткові пункти. А якщо додати до цього 14% підтримки відверто антиукраїнської "Конфедерації", то перевага польської опозиції має відчутний вигляд.

У міжнародному рейтингу Індексу паспортів український закордонний паспорт покращив свої позиції. Він розташувався на 29-му місці, що на три позиції вище у порівнянні з попереднім роком.Про це повідомляє сайт компанії Henley&Partners. За даними джерела, українці можуть подорожувати без візи або оформлювати її після прибуття у 147 країн.Свою 29-гу позицію наша держава розділяє з Гренадою. Першу сходинку посідає Сінгапур. Громадяни цієї держави можуть вільно пересуватись 1943 країнами світу.На останній сходинці розташувався Афганістан — громадяни з паспортом цієї держави можуть подорожувати лише на територію 25 країн. Російська Федерація у рейтингу посідає 46 місце.Як формується рейтинг паспортівІндекс паспортів Henley&Partners щоквартально аналізує візові правила 227 країн і територій світу, розподіляючи їх за кількістю країн безвізового в'їзду. Рейтинг на основі даних з бази туристичної інформації складають уже понад 10 років.Позиція країни в рейтингу залежить від кількості держав, у які її громадяни можуть в'їжджати без попереднього оформлення віз (узагалі без візи або з візою після прибуття). Паспорти усіх цих країн є біометричними.Індекс паспортів Henley — це оригінальний, авторитетний рейтинг усіх паспортів світу за кількістю напрямків, до яких їхні власники можуть дістатися без попередньої візи. Індекс базується на ексклюзивних даних Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) — найбільшої та найточнішої бази даних туристичної інформації — та вдосконалений дослідницькою командою Henley&Partners.Нагадаємо, український уряд спростив процедуру оформлення паспорта за кордоном. Зміни стосуються військовозобов'язаних чоловіків.

Україна завершила перемовини з Європейською комісією стосовно основних принципів перегляду поглибленої зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів. Вони запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на єврокомісара з питань торгівлі й економічної безпеки Мароша Шефчовича.За його словами, Україна та Євросоюз досягнули принципової згоди щодо перегляду положень про лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС."Ми раді повідомити, що комісія й Україна погодилися переглянути нашу двосторонню поглиблену угоду про вільну торгівлю після завершення процесу консультацій відповідно до статті 29. Ця угода відкриває нову главу в торгівельних відносинах між Україною та ЄС", — заявив Шефчович.Він розповів, що новий варіант угоди "встановлює довгострокові передбачувані та взаємовигідні рамки, які принесуть користь експортерам, бізнесу та фермерам з обох сторін, а також зміцнить шлях України до членства в ЄС".Угода, зокрема, містить зобов'язання України поступово наблизити свої стандарти сільськогосподарського виробництва до стандартів Євросоюзу до 2028 року, відповідно до умов вступу до ЄС. Раніше у Єврокомісії розповідали, що 6 червня на зміну "торгівельному безвізу" з Україною набули чинності перехідні заходи, які повернуть українських експортерів до тарифних квот у межах наявної зони вільної торгівлі України з ЄС із деякими преференціями.Перехідні заходи діятимуть, поки Україна та ЄС не завершать переговори щодо внесення змін до поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС, нова редакція якої міститиме довгострокові умови для українських експортерів у ЄС, включаючи елементи подальшої лібералізації торгівлі.Нагадаємо, нещодавно перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що режим вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.

Режим вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.Про це заявила перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."На жаль, станом на сьогодні не реалізований ще сценарій, який закладала Європейська комісія рік тому — перехід від автономних торгових заходів до оновленої та більш лібералізованої угоди про вільну торгівлю. Активні переговори тривають саме зараз і є прагнення завершити цю роботу найближчими днями", — зауважила вона.Свириденко пояснила, що відсутність поступок з боку ЄС щодо перегляду квот "зачіпає торгівлю" обсягом у 3,5 мільярда доларів і може зменшити виторг на 800 мільйонів доларів. Проте, за словами посадовиці, "це найгірший і чорний сценарій". "У світі торгівлі остаточний ефект завжди інакший", — зазначила міністерка.Що означає перехід до режиму торгівлі 2021 рокуЗа словами посадовиці, вся торгівля надалі залишається вільною, за винятком 40 категорій аграрної продукції, на які діють тарифні квоти."Досвід торгівлі без обмежень показав, що в 17 з 40 тарифних квот обсяги торгівлі більші, ніж тарифна квота рівня 2021 року. Тому для 23 товарів відновлення квот не стане обмеженням — наприклад часник, якого за квоти у 500 тонн ми експортували в обсязі 235 тонн минулого року", — пояснила Свириденко.Водночас вона запевнила, що навіть відновлення квот лише частково вплине на обсяги торгівлі."Зокрема експорт кукурудзи в ЄС і до 2022 року сягав рекордних 14 мільйона тонн за формальної квоти в 650 тисяч тонн. Це пов’язано із тим, що ЄС не застосовує мита на імпорт кукурудзи взагалі (крім російської кукурудзи). Такий товар як мед експортується також і зі сплатою мита — цей феномен відомий від першого ж року застосування угоди про вільну торгівлю", — зазначила посадовиця.Тобто, за її словами, фактичних змін не помітять навіть експортери чутливої продукції, адже ЄС "обнулив" підрахунок обсягів для квотованих товарів і почав відлік наново."Звісно, вже за два місяці для таких товарів як сухе молоко чи томатна паста можуть виникнути проблеми з доступом на ринок. Тому так важливо завершити переговори про збільшення та усунення квот найближчими днями", — зауважила Свириденко.Нагадаємо, Україна до кінця 2025 року продовжила лібералізацію вантажних перевезень із Норвегією. Йдеться про "транспортний безвіз".

Україна до кінця 2025 року продовжила лібералізацію вантажних перевезень із Норвегією. Йдеться про "транспортний безвіз".Про це повідомив віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба."Триває робота над розширенням "транспортного безвізу" для українських перевізників. Продовжили лібералізацію вантажних перевезень з Норвегією до кінця 2025 року", — зазначив він.Це означає, що перевезення вантажів між країнами та транзитом не потребують спеціальних дозволів, якщо транспорт відповідає стандарту Євро-5 або вище.Кулеба зауважив, що це вже друге продовження домовленостей, досягнутих між міністерствами двох країн. Цей крок дозолить українському бізнесу мати більше можливостей для роботи навіть в умовах війни."Кожен підписаний документ, кожне продовження "безвізу" — це результат переговорів, довіри та партнерства. І я щиро вдячний нашим колегам з уряду Норвегії за відкритість і підтримку", — наголосив посадовець.Варто зауважити, що станом на сьогодні лібералізація діє з 35 державами, включно з країнами ЄС. Україна працює у цьому напрямку далі."Бо кожна така поїздка — це зекономлені ресурси, менше бюрократії, швидша логістика і сильніший український бізнес", — підсумував міністр.Нагадаємо, Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.

Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка констатувала, що торгівельний безвіз збережеться для української сталі та заліза. "ЄС продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки — після 6 червня 2025 року. Це означає, що наші виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит та інших обмежень", — додала міністерка.За її словами, це дуже вчасне рішення. Адже за роки війни українська металургія — одна з галузей, які зазнали найбільших втрат."Частина заводів знищена. Інша — працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоби зберегти робочі місця, дати валютний виторг країні та працювати для відбудови", — зауважила міністерка.Вона переконана, що українська продукція потрібна європейському ринку. 2024 року українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза та сталі на загальну суму понад 1,8 мільярда доларів (понад 3,4 мільйона тонн). А за перший квартал 2025 року — ще 422 мільйони доларів (майже 800 тисяч тонн)."Я вдячна нашим партнерам у Європейському Союзі за це рішення. Це підтримка країни, яка захищає європейські цінності ціною людських жертв і втрат для економіки", — наголосила Юлія Свириденко.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Польща скасує механізм автономних торгових заходів (механізм банкоматів), який забезпечував безмитний імпорт товарів з України. Довоєнні правила, які діяли раніше, набудуть чинності із 5 червня 2025 року. Про це пише RMF24, посилаючись на заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.Механізм банкоматів було запроваджено у 2022 році, після того, як Росія розпочала війну в Україні. Проте уже з 5 червня 2025 року Польща повертається до попередніх правил на кордоні. Рішення було ухвалено після протестів фермерів та кампанії уряду Туска."З 5 червня цього механізму не буде. Ми повертаємося до довоєнної ситуації, коли йдеться про прикордонні правила", — наголосив польський прем'єр під час виступу у Сеймі.Туск наголосив, що "уряд хоче допомогти Україні у війні з Росією, але це не може відбуватися шляхом польських виробників, особливо фермерів".Глава уряду зазначив, що запровадження ЄС механізму банкоматів "широко відкрило польський кордон для української продукції, особливо сільськогосподарської, що імпортується без будь-якого контролю". Він додав, що це рішення було прийнято урядом Матеуша Моравецького. Водночас він вважає цей механізм не має сенсу та загрожує стабільності польського ринку. "Потрібно було вжити заходів для його блокування", — зазначив Туск.Нагадаємо, у Львівській області орієнтовно з початку червня на українсько-польському кордоні очікується зростання пасажиропотоку на 40%. Причина — початок літнього періоду та активізація туристичного сезону. .

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Європейська комісія не планує продовжувати режим автономних торгівельних заходів для України (так званий "торгівельний безвіз"). Він діє до 5 червня цього року.Про це на брифінгу в Брюсселі в середу, 30 квітня, заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл. Його цитує "Європейська правда". Однак він зазначив, що Єврокомісія забезпечить плавний перехід до нової схеми, де всі умови лібералізації торгівлі зафіксують в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС.Гілл наголосив, що автономні торгівельні заходи, які знімають більшість бар’єрів для українського експорту до Євросоюзу, не повністю скасують: деталі лібералізації торгівлі між Україною та ЄС зафіксують у глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю."Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торгівельні домовленості закріплені в угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною", — додав він.За його словами, таким чином здійснюватиметься перехід, який дозволить дії автономних торгівельних заходів закінчитися, після чого всі деталі запрограмують у відповідній угоді.Речник Єврокомісії зауважив, що "не може сказати, коли цей процес розпочнеться"."Але це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоби не залишалося місця для сумнівів", — наголосив він.Речник уточнив, що Єврокомісія хоче забезпечити, аби не відбувалося потреби у відкочуванні назад."Ми запровадимо процес, щоби після закінчення терміну дії автономних торгівельних заходів спосіб, у який ми торгуємо з Україною на двосторонній основі, повністю інтегрувався в нашу угоду про торгівлю", — підсумував Олоф Гілл.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України."Перевезення автомобільним транспортом між Україною та ЄС зараз мають вирішальне значення для економічної стійкості нашої держави, адже саме дорогами ми експортуємо товари з доданою вартістю й імпортуємо необхідні вантажі. Найголовніше, що угода позитивно впливає на обидві сторони", — зазначив віце-прем’єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.За його словами, завдяки "транспортному безвізу" експорт дорогами до Євросоюзу зріс на 42%, а імпорт автомобільним транспортом до України на 37%."Дякую нашим європейським партнерам за продуктивну роботу та дякую вітчизняним перевізникам за підтримку економічної сталості держави", — наголосив він.Уперше "транспортний безвіз" погодили в червні 2022 року. Традиційно угода діє один рік. У червні 2024 року її продовжили втретє ще на один рік — до червня 2025 року. Тоді однією з умов оновленої угоди стала автоматична пролонгація до кінця 2025 року в разі відсутності негативного вплину на сторони угоди та відсутність порушень.Одразу після продовження угоди минулого року відповідні відомства активно працювали над тим, щоби лібералізацію перевезень автоматично продовжити. Це й активна участь у спільній робочій групі щодо аналізу ефективності угоди, й підготовка необхідної аналітики та робота з українськими перевізниками щодо дотримання правил "транспортного безвізу"."Ми продовжуємо працювати, аби український транспортний сектор розвивався за європейськими стандартами та залишався надійною опорою для економіки", — підсумували в Міністерстві розвитку громад і територій України.Нагадаємо, що вчора прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів продуктивну зустріч із Високою представницею із закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Каєю Каллас. Під час розмови вони обговорили низку важливих тем.

Уряд Грузії ухвалив рішення про скорочення безвізового режиму для українців. Його зменшили з трьох до одного року.Про це повідомляє грузинське видання Mtavari. Зазначається, що відповідну резолюцію підписав прем'єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе."Громадяни України мають право на безвізовий в'їзд до Грузії та перебування протягом повного терміну 1 рік. Громадяни України, які в'їхали та перебували на території Грузії до 24 лютого 2025 року, мають право перебувати до 24 лютого 2026 року", — йдеться в документі.Варто зауважити, що нововведення стосуються тих громадян України, які в'їхали до Грузії без візи та не отримали посвідки на проживання.У виданні нагадали, що спершу термін перебування в країні обмежувався одним роком. Проте після початку повномасштабної війни в Україні, термін було збільшено до двох років. У квітні 2024 року Грузія збільшила його до трьох років.Нагадаємо, громадяни України, які виїхали за кордон, можуть втратити пенсії. Щоб не залишитися без виплат, вони мають проходити фізичну ідентифікацію кожні півроку.

Термін дії віз для українських біженців у Великій Британії продовжать іще на 18 місяців. Йдеться про тих українців, які прибули до країни від початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомив сайт уряду Великої Британії. Там зазначили, що процедура продовження віз не буде автоматичною: приймання заявок розпочнеться 4 лютого 2025 року. "Заявку на продовження візи потрібно подавати за 28 днів до завершення її терміну дії, і це можливо зробити лише на території Великої Британії", — йдеться в урядовому дописі. Там додали, що під час розгляду заявки, який може тривати до восьми тижнів, заявникам заборонено виїжджати за кордон. Водночас їхній легальний статус і всі права залишаються чинними протягом цього періоду. Водночас час, проведений у Великій Британії за цією схемою, не зараховується у 10-річний період, який необхідний для подання на постійне проживання. Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз активував Директиву тимчасового захисту, яка надала українцям право легально перебувати на території ЄС і отримувати базові соціальні послуги. Йдеться про охорону здоров’я, освіту та право на працевлаштування. Термін дії документа — до березня 2025 року із можливістю продовження. Нагадаємо, 15 листопада високопоставлений представник ООН заявив, що будь-які нові атаки Росії на енергетичну систему України можуть спровокувати нову хвилю масових переміщень з наближенням зими. Україна в цей час в основному покладається на електроенергію, яку виробляють її атомні електростанції.

У Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку заяву зробила міністерка юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, передає прес-служба уряду країни. "У майбутньому до шукачів притулку з України ставитимуться більш рівно з іншими біженцями. Схема колективного захисту тепер спрямована точніше на тих, хто має потребу в захисті", -- підкреслила вона. Відтепер заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту. "Норвегія не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами", -- заявила Енгер Мель. Таке рішення міністерка пояснила тим, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах Норвегії. До того ж частку, яка зростає, серед українців складають чоловіки призовного віку.  Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Норвегія прийняла 85 тисяч українських біженців. Нагадаємо, що на початку вересня додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України вирішив виділити норвезький уряд. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

Автоматичне надання притулку всім українським біженцям припиняється в Норвегії. Це стосується українців, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку інформацію оприлюднило видання RTE з посиланням на прес-0службу норвезького уряду. Йдеться про те, що заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними. Від початку повномасштабного вторгнення Норвегія за населення 5,6 мільйона осіб прийняла 85 тисяч українців. При цьому очільниця мін'юсту країни Енгер Мель заявила, що Норвегія "не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами", через те, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах. За її словами, частку, яка зростає, серед українських біженців складають "чоловіки, багато з яких перебувають у призовному віці", тоді як Україні не вистачає солдатів. Як відомо, Норвегія два роки тому стала одним із ключових міжнародних партнерів, що надають значну військову підтримку українським збройним силам. Осло передало Києву різноманітні види озброєнь, включаючи протитанкові ракетні комплекси, боєприпаси, бронежилети, шоломи та інше військове обладнання. Нагадаємо, що на початку вересня додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України вирішив виділити норвезький уряд. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.