# безвіз

Термін дії віз для українських біженців у Великій Британії продовжать іще на 18 місяців. Йдеться про тих українців, які прибули до країни від початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомив сайт уряду Великої Британії. Там зазначили, що процедура продовження віз не буде автоматичною: приймання заявок розпочнеться 4 лютого 2025 року. "Заявку на продовження візи потрібно подавати за 28 днів до завершення її терміну дії, і це можливо зробити лише на території Великої Британії", — йдеться в урядовому дописі. Там додали, що під час розгляду заявки, який може тривати до восьми тижнів, заявникам заборонено виїжджати за кордон. Водночас їхній легальний статус і всі права залишаються чинними протягом цього періоду. Водночас час, проведений у Великій Британії за цією схемою, не зараховується у 10-річний період, який необхідний для подання на постійне проживання. Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз активував Директиву тимчасового захисту, яка надала українцям право легально перебувати на території ЄС і отримувати базові соціальні послуги. Йдеться про охорону здоров’я, освіту та право на працевлаштування. Термін дії документа — до березня 2025 року із можливістю продовження. Нагадаємо, 15 листопада високопоставлений представник ООН заявив, що будь-які нові атаки Росії на енергетичну систему України можуть спровокувати нову хвилю масових переміщень з наближенням зими. Україна в цей час в основному покладається на електроенергію, яку виробляють її атомні електростанції.

У Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку заяву зробила міністерка юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, передає прес-служба уряду країни. "У майбутньому до шукачів притулку з України ставитимуться більш рівно з іншими біженцями. Схема колективного захисту тепер спрямована точніше на тих, хто має потребу в захисті", -- підкреслила вона. Відтепер заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту. "Норвегія не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами", -- заявила Енгер Мель. Таке рішення міністерка пояснила тим, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах Норвегії. До того ж частку, яка зростає, серед українців складають чоловіки призовного віку.  Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Норвегія прийняла 85 тисяч українських біженців. Нагадаємо, що на початку вересня додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України вирішив виділити норвезький уряд. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

Автоматичне надання притулку всім українським біженцям припиняється в Норвегії. Це стосується українців, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку інформацію оприлюднило видання RTE з посиланням на прес-0службу норвезького уряду. Йдеться про те, що заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними. Від початку повномасштабного вторгнення Норвегія за населення 5,6 мільйона осіб прийняла 85 тисяч українців. При цьому очільниця мін'юсту країни Енгер Мель заявила, що Норвегія "не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами", через те, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах. За її словами, частку, яка зростає, серед українських біженців складають "чоловіки, багато з яких перебувають у призовному віці", тоді як Україні не вистачає солдатів. Як відомо, Норвегія два роки тому стала одним із ключових міжнародних партнерів, що надають значну військову підтримку українським збройним силам. Осло передало Києву різноманітні види озброєнь, включаючи протитанкові ракетні комплекси, боєприпаси, бронежилети, шоломи та інше військове обладнання. Нагадаємо, що на початку вересня додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України вирішив виділити норвезький уряд. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

Україна та Європейський Союз пролонгували дію угоди про лібералізацію вантажних перевезень. "Транспортний безвіз" діятиме до кінця червня 2025 року. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Уряд під час засідання 23 серпня затвердив документ, який створює правові підстави, щоб угода про "транспортний безвіз" із Європейським Союзом продовжувала діяти", — заявив він. Угода буде подовжена до кінця червня 2025 року. До того ж уряд зараз працює над тим, щоб зробити її безтерміновою. Прем’єр-міністр нагадав, що "транспортний безвіз" — це лібералізація вантажних перевезень, завдяки якій українські компанії можуть транспортувати товари у Європу без спеціальних дозволів. За його словами, це економить гроші та час, а також розширює доступ українських товарів до європейських ринків. Нагадаємо, на початку серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та очільник МЗС Маврикію Маніш Гобін підписали угоду щодо безвізового режиму. Зустріч відбулася у столиці Маврикію — місті Порт-Луї.

Так званий "транспортний безвіз" між Україною та Норвегією продовжить діяти до 30 червня 2025 року. Зараз українським перевізникам вже доступний "транспортний безвіз" з 37 країнами, включаючи представників Європейського Союзу. Про це повідомили в Міністерстві відновлення України. "До 30 червня 2025 року українські та норвезькі перевізники зможуть виконувати двосторонні та транзитні перевезення між нашими країнами без додаткових дозволів. Останнє не лише спрощує умови для бізнесу, а й сприяє розвитку економік обидвох держав", — йдеться в повідомленні. У відомстві додали, що безвіз діятиме для вантажівок стандарту Євро-5 та вище. "Важливо, що на борту вантажівок водії зобов’язані мати при собі сертифікат, який підтверджує клас екологічності. Також на борту має бути витяг про наявність ліцензії на перевезення", — пояснили в міністерстві. Там також зазначили, що українським перевізникам вже доступний "транспортний безвіз" з 37 країнами, включаючи представників Європейського Союзу. До речі, в липні повідомляли, що Україна та Норвегія домовилися продовжити транспортний безвіз до 30 вересня, але очікували, що пролонгування погодять на триваліший термін. 20 червня ЄС продовжив дію "транспортного безвізу" з Україною ще на рік із можливістю його автоматичної пролонгації до кінця 2025 року, але угода містить оновлення. Нагадаємо, в липні стало відомо, що Норвегія виділить Україні один мільярд крон (92,69 мільйона доларів). Їх спрямують на підтримку протиповітряної оборони.

Країни Балтії та Північної Європи висловили занепокоєння рішенням Угорщини про пом'якшення візового режиму для громадян Росії та Білорусі. З цього приводу вони написали до Єврокомісії офіційного листа. Текст листа на адресу єврокомісарки з питань внутрішніх справ Ілви Йоганссон оприлюднив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна у мережі X. Міністри вважають рішення Угорщини невиправданим, доки Росія веде свою війну проти України й інтенсифікує свої гібридні дії проти Європейського Союзу. "Безвідносно до того, чи підпадає це рішення під компетенцію національної влади чи ЄС, ми стурбовані, що воно може мати серйозні безпекові ризики для всіх держав-членів", — йдеться у листі. Міністри привітали той факт, що Європейська комісія вже взялася за це питання. "Відповідь Угорщини, ваш аналіз і наступні кроки матимуть надзвичайне значення для забезпечення нашої безпеки", — наголосили вони. Листа підписали міністри закордонних справ, міністри внутрішніх справ чи міністри юстиції Латвії, Литви, Естонії, Швеції, Норвегії, Данії, Фінляндії й Ісландії. Джерело: сторінка Маргус Тсахкна в мережі X Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що група законодавців у Європейському парламенті закликала до жорстких дій проти Будапешта через послаблення візових обмежень для громадян Росії та Білорусі. Також можливе виключення Угорщини з Шенгенської зони.

У четвер, 8 серпня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та очільник МЗС Маврикію Маніш Гобін підписали угоду щодо безвізового режиму. Зустріч відбулася у столиці Маврикію -- місті Порт-Луї. Як повідомляє прес-служба МЗС, це перший візит очільника МЗС України до Маврикію з часу встановлення двосторонніх відносин у 1992 році. Відповідна угода відкриває нові можливості для бізнесменів та інвесторів з Маврикію, адже спростить їх робочі поїздки до України. Водночас після завершення війни ця угода посприяє зростанню кількості українських туристів на Маврикії. "Угода набуде чинності після завершення внутрішніх процедур в обох державах", -- йдеться у повідомленні. Фото: МЗС України Зокрема, Кулеба та Гобін окремо детально проговорили розвиток торгівлі та інвестицій між Україною та Маврикієм, який є однією з найуспішніших економік серед африканських країн. Ця держава має найвищий валовий внутрішній продукт (ВВП) за паритетом купівельної спроможності та посідає перше місце серед африканських країн у Всесвітньому рейтингу глобальної конкуренції Світового банку. Також міністри домовилися про подальші кроки щодо підготовки укладення угоди про взаємне просування та захист інвестицій і угоди щодо уникнення подвійного оподаткування, які суттєво пожвавлять економічну та торговельну співпрацю, адже вони сприятимуть залученню інвестицій в Україну та її відновленню. "Дмитро Кулеба особливо привітав зацікавленість маврикійських бізнесів у відбудові України. Він запросив Маврикій взяти участь у Конференції з відновлення України наступного року в Римі", -- наголосили в МЗС. Нагадаємо, у липні Україна узгодила з Норвегією продовження лібералізації вантажних перевезень. Наразі транспортний безвіз з Осло продовжено до 30 вересня цього року.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко ввів тимчасовий безвізовий режим для громадян 35 держав Європи. У такий спосіб диктатор демонструє відкритість та миролюбність країни. Про це йдеться у повідомленні міністерства закордонних справ Білорусі. У білоруському відомстві зазначили, що Лукашенко підтримав пропозицію про встановлення порядку тимчасового безвізового в'їзду, виїзду та перебування в Республіці Білорусь через усі автодорожні та залізничні пункти пропуску додатково для громадян 35 європейських держав. Відповідне рішення білоруський диктатор прийняв нібито з метою подальшої демонстрації відкритості та миролюбності Білорусі, а також для спрощення міжлюдських контактів і поліпшення свободи пересування. Згідно з офіційною заявою, безвізовий режим діятиме до 31 грудня 2024 року. Громадяни всіх країн Європи, що зазначені у списку, можуть в'їжджати та виїжджати через будь-які наземні та повітряні міжнародні пункти пропуску держкордону за дійсними документами та перебувати на території Білорусі до 30 днів з дня в'їзду. Всього громадянам 35 країн запровадили безвіз до Білорусі: Австрійська Республіка; Князівство Андорра; Королівство Бельгія; Республіка Болгарія; Боснія і Герцеговина; Держава-місто Ватикан; Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії; Угорщина; Грецька Республіка; Королівство Данія; Ірландія; Республіка Ісландія; Королівство Іспанія; Італійська Республіка; Республіка Кіпр; Князівство Ліхтенштейн; Велике Герцогство Люксембург; Республіка Мальта; Князівство Монако; Королівство Нідерландів; Королівство Норвегія; Португальська Республіка; Румунія; Республіка Сан-Марино; Республіка Північна Македонія; Словацька Республіка; Республіка Словенія; Фінляндська Республіка; Французька Республіка; Федеративна Республіка Німеччина; Республіка Хорватія; Чеська Республіка; Швейцарська Конфедерація; Королівство Швеція; Естонська Республіка (у тому числі особи без громадянства, які постійно проживають в Естонській Республіці). Нагадаємо, 13 липня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що напруженість на кордоні з Україною "ліквідована", тому Мінськ відводить свої війська.

Розпочинаючи з 1 липня ті, хто планує в'їхати в Ізраїль, мають подати документи на отримання дозволу ETA-IL. Таким чином ця країна вирішила змінити візову політику та вводить обмеження для українців. Через це Україна буде змушена відповісти. Про це заявив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук. "З 1 липня громадяни країн із безвізовим доступом до Ізраїлю, включаючи Україну, повинні подати документи на отримання дозволу ETA-IL на перебування до 90 днів. У відповідь Україна запровадить аналогічні вимоги попереднього затвердження для громадян Ізраїлю, зокрема, паломників. У Києві розглядають специфіку цих електронних віз", — зазначив він. У дипломатичній установі також зауважили, що останні дії Ізраїлю, такі як "обмеження українських біженців" і "відмова у в'їзді багатьом українцям", напружили стосунки, а остання вимога "завершує безвізовий режим". "Ця взаємна акція вплине на тисячі релігійних паломників, які щорічно відвідують Україну, яка залишається відкритою до діалогу з Ізраїлем для обговорення та перемовин щодо змін у політику подорожей на користь обидвох країн", — наголосили в українському посольстві. Нагадаємо, на початку червня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна надіслала запрошення Палестині й Ізраїлю на Глобальний саміт миру та готова співпрацювати, адже Київ готовий чути кожну думку.

Україна та Європейський Союз незабаром пролонгують дію угоди про лібералізацію вантажних перевезень. "Транспортний безвіз" діятиме до кінця червня 2025 року. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 13 червня. "Україна та Євросоюз незабаром пролонгують дію "транспортного безвізу" на строк до кінця червня 2025 року. Сьогодні уряд схвалив розпорядження президента Володимира Зеленського щодо визначення уповноважених осіб на підписання цієї угоди", — зазначив він. Шмигаль пояснив, що після продовження "безвізу" водії зможуть і надалі виконувати бездозвільні двосторонні перевезення.  За його словами, лібералізація також пришвидшує імпорт товарів і комплектувань, потрібних вітчизняному бізнесу. Минулого року експорт автотранспортом до Євросоюзу зріс орієнтовно на 30% порівняно з 2021 роком "Це потужний стимул для українських виробників. Вдячний європейським партнерам за солідарність та підтримку нашої економічної стійкості", — наголосив прем'єр. Нагадаємо, у квітні Рада Європейського Союзу затвердила мандат на перемовини з Україною щодо продовження угоди про лібералізацію вантажних перевезень. Відповідно Міністерство відновлення України та Європейська комісія зможуть офіційно почати перемовини щодо продовження "транспортного безвізу" між Україною та ЄС.

Європейський Союз остаточно схвалили "торговельний безвіз" для України. Відтак, наша держава матиме право на безмитну торгівлю з країнами ЄС без квот ще на рік.  Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Важлива підтримка для наших виробників, експорту та економіки. Продовжуємо інтеграцію до ЄС в прискореному темпі", -- пише він у своєму Telegram-каналі.  Зауважимо, у січні цього року, Європейська комісія внесла офіційну пропозицію щодо продовження режиму вільної торгівлі без мит і квот іще на рік, до червня 2025 року. Однак є жорстке застереження — необхідність захистити європейський ринок агропродукції від українських товарів. "Хоча основною метою торговельних заходів є підтримка України, також потрібно враховувати чутливість фермерів Євросоюзу й інших зацікавлених сторін. З цією метою, а також враховуючи значне зростання імпорту деяких сільськогосподарських продуктів з України до Євросоюзу 2022 та 2023 років, оновлені автономні торгові заходи містять посилений захисний механізм", — заявили у Єврокомісії. Зазначається, що цей механізм "гарантує можливість вжиття швидких заходів щодо виправлення ситуації у разі "значних збоїв" на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох держав-членів". Яких саме заходів може бути вжито щодо аграрного імпорту в ЄС з України, не уточнюється. Нагадаємо, у квітні Рада Європейського Союзу затвердила мандат на перемовини з Україною щодо продовження угоди про лібералізацію вантажних перевезень. Відповідно Міністерство відновлення України та Європейська комісія зможуть офіційно почати перемовини щодо продовження "транспортного безвізу" між Україною та ЄС.

Європейський Союз не виключає скасування безвізового режиму з Грузією. Це відбудеться в тому разі, якщо партія влади все ж ухвалить закон про "іноагентів". Його ще називають "російським законом". Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк, посилаючись на власні джерела. Він зазначив, що посли Євросоюзу в середу знову обговорювали ситуацію в Грузії, зокрема — потенційні заходи в разі ухвалення закону про "іноземних агентів". За його словами, обговорюють всі можливі варіанти покарання.  "Не можна виключати призупинення візової лібералізації. Всі речі на столі обговорень", — написав Джозвяк у своїх соціальних мережах. У вівторок стало відомо, що декілька десятків депутатів Європарламенту закликали віце-президента Єврокомісії й очільника дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля призупинити для Грузії статус кандидата на вступ в ЄС. Своєю чергою, у Єврокомісії пояснили процедуру, за якою у Грузії теоретично можуть забрати кандидатський статус на вступ до ЄС. Згідно з нею, якщо котрась із країн ЄС буде проти того, аби карати Грузію, то країну не зможуть позбавити цього статусу. Нагадаємо, декілька днів тому речник Державного департаменту США Метью Міллер, заявив: у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через закон про "іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

В Італії та Туреччині запрацювали візи цифрового кочівника. Право на їх оформлення в Італії мають особи, які не є громадянами країн Євросоюзу та мають змогу працювати віддалено. Про це повідомив CNN. Журналісти зазначили, що нові візові програми та податкові пільги дають можливість розпочати новий шлях за кордоном. Такі варіанти є мрією багатьох. Португалія, Іспанія та Коста-Рика є одними з країн із популярними цифровими кочовими візами, а тепер є два нових варіанти для віддалених працівників. У Туреччині й Італії цифрові кочові візи відкриті для громадян 36 країн, серед них — США, Канада, Франція, Велика Британія й інші. Вимоги для оформлення візи цифрового кочівника: мінімальний річний дохід (станом на 2024 рік) — 24 789 євро; досвід роботи віддаленим спеціалістом не менше, ніж шість місяців; наявний трудовий договір, договір про співпрацю або інший документ, який підтвердить можливість віддаленої роботи; орендоване або власне житло в Італії; дійсний поліс медичного страхування; відсутність судимостей за останні п’ять років. Аби отримати візу цифрового кочівника, необхідно: звернутися до консульства за місцем проживання й оформити візу цифрового кочівника; подати документи на посвідку на тимчасове проживання не пізніше, ніж за вісім днів після приїзду; додатково зареєструватися платником податків. Нагадаємо, в березні стало відомо, що в Європейському Союзі хочуть спростити правила для отримання робочої візи. Це має на меті полегшити працевлаштування в країнах Євросоюзу для громадян країн, які не є членами ЄС.

Єврокомісія пропонує продовжити "транспортний безвіз" з Україною щонайменше на 12 місяців. Йдеться про можливість виконувати бездозвільні двосторонні перевезення мінімум до червня 2025 року включно. Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України. Відомо, що 29 квітня Рада Європейського Союзу затвердила мандат на перемовини з Україною щодо продовження угоди про лібералізацію вантажних перевезень. Відповідно Міністерство відновлення України та Європейська комісія зможуть офіційно почати перемовини щодо продовження "транспортного безвізу" між Україною та ЄС.  Наразі Єврокомісія пропонує продовжити "транспортний безвіз" щонайменше на один рік з можливістю пролонгувати згодом ще на пів року. Офіційний текст до обговорення буде надіслано Україні найближчим часом. "Ми вітаємо рішення Європейського Союзу розпочати офіційні перемовини щодо продовження угоди. Нам важливо зберегти можливість виконувати вантажні перевезення без дозволів, адже це прямо впливає на можливість експортувати українські товари, а значить підтримувати нашу економіку, та імпортувати необхідне нашій державі", — наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Нагадаємо, у вересні минулого року Україна та Туреччина продовжили угоду про лібералізацію вантажних перевезень між країнами. "Транспортний безвіз" діятиме щонайменше до завершення війни.

У Грузії продовжено термін перебування громадян України, які не мають візи. Постанова набирає чинності з моменту опублікування. Вона поширюється на громадян, які в'їхали на територію країни з 24 лютого 2024 року. Про це повідомляє урядовий сайт Грузії. "Громадяни України мають право в'їжджати в Грузію без візи й перебувати там протягом повних 3 років", -- зазначають в грузинському уряді. Раніше, а саме 11 квітня, посол Європейського Союзу у Грузії Павло Герчинський заявив, що так званий законопроект про "іноземних агентів", який у першому читанні затвердив грузинський парламент, не збігається з цінностями ЄС, тому Тбілісі може серйозно ускладнити свій процес приєднання до Європи. Важливо зазначити, що документ підтримали 83 депутати, проти не голосував ніхто. "Законопроект "про іноагентів" несумісний із нормами та цінностями Європейського Союзу", — наголосив дипломат. Критики вважають законопроект аналогом прийнятого 2012 року в Росії законодавства про "іноземних агентів". Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у цього законопроекту немає. Одним із суперечливих положень законопроекту є стаття, згідно з якою Мін'юст Грузії може провести моніторинг для "виявлення організації, яка проводить інтереси іноземної сили або для перевірки виконання будь-якої вимоги" закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка є доносом. Нагадаємо, що 15 квітня поліція Тбілісі затримала щонайменше чотирьох людей на акції протесту проти так званого закону про "іноагентів". Він викликав обурення громадськості в Грузії.