# ДБР

Голова комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України Анастасія Радіна вимагає доповідей керівників СБУ, ДБР, Офісу генпрокурора, НАЗК у звʼязку з фактами, оприлюдненими на "плівках Міндіча". Це стосується як корупції, так і ознак державної зради.Про це Анастасія Радіна написала на своїй сторінці у Facebook. Вона наголосила, що варто взяти ситуацію навколо плівок НАБУ під парламентський контроль."Звертаюся до колег із пропозицією провести відкрите засідання тимчасової слідчої комісії з розслідування економічних злочинів за участі урядовців, НАБУ, НАЗК ДБР, СБУ, Офісу генпрокурора", — наголосила нардепка.За її словами, необхідно отримати відповіді на такі запитання:Що вже зробили в СБУ у відповідь на ймовірне виведення коштів із підприємства енергетичного сектору у Москву?Яких невідкладних заходів вжито "Енергоатомом" і урядом для припинення «шлагбауму», за який, судячи з плівок НАБУ, отримували "відкати"?Яких заходів вжито СБУ, ДБР, НАЗК у відповідь на оприлюднену на плівках інформацію щодо ймовірної корупції та виконання незаконних вказівок у цих органах?"Перелік запитань далеко не повний. Переконана, таке засідання тимчасової слідчої комісії має відбутися вже найближчим часом", — наголосила Анастасія Радіна.Як відомо, сьогодні зранку Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні усунув Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції. Його обов’язки виконуватиме заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак.Що відомо про корупційний скандал в енергетиціНаціональне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура впродовж 15 місяців проводили спецоперацію "Мідас", у ході якої викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомі у медіабізнесі, інші особи. Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".За даними ЗМІ, 10 листопада працівники Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, а також до колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Однак, Міндіч виїхав з України незадовго до слідчих дій. Як розповів детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі "УП.Чат", ймовірно, Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки й покину в територію України". Як діяла корупційна схемаОсновним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам "Енергоатому" нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум".До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії. Так, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, фігуранти забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.За даними НАБУ, фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 мільярдів гривень здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих". Серед встановлених наразі учасників злочинної схеми:колишній радник міністра енергетики;виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом";бізнесмен — керівник злочинної організації;четверо осіб — працівників бек-офісу з легалізації коштів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на розслідування антикорупційних органів щодо масштабної схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку було "відмито" чималу суму державних коштів. Він наголосив, що будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні..

Верховний Суд залишив у силі вирок — довічне позбавлення волі — військовослужбовцю Артемію Рябчуку, який у січні 2022 року на території заводу "Південмаш" у Дніпрі розстріляв нацгвардійців.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там нагадали, що строковик відкрив вогонь по побратимах зі службового автомата, унаслідок чого загинули п’ятеро осіб, серед них — одна цивільна, ще п’ятеро дістали поранення різного ступеня важкості.Слідчі ДБР встановили, що під час служби у військового виникнув конфлікт із товаришами по службі, через що він вирішив помститися. Під час чергової сварки солдат узяв автомат у кімнаті зберігання зброї та почав розстрілювати людей.Правоохоронці додали, що після цього він захопив автомат, 200 набоїв і намагався втекти. Однак через декілька годин його затримали у місті Підгороднє на Дніпропетровщині.У межах кримінального провадження проведено десятки експертиз, зокрема, психолого-психіатричну, яка підтвердила, що чоловік осудний і діяв свідомо.Суд визнав військовослужбовця винним у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовими, умисному вбивстві та замаху на вбивство двох і більше осіб, викраденні зброї, дезертирстві, а також порушенні правил вартової служби та незаконному поводженні зі зброєю за відповідними статтями Кримінального кодексу України."Вирок суду першої інстанції, який призначив довічне позбавлення волі та зобов’язав засудженого відшкодувати цивільні позови родичам загиблих, набув законної сили. Публічне обвинувачення в суді підтримували прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, декілька днів тому прес-центр СБУ поінформував, що вперше довічний вирок отримав рашист, який розстріляв українського полоненого воїна. Вбивство сталося на Запорізькому напрямку..

Півроку тому, 5 червня, на Майдані Незалежності — у самому центрі української столиці — стався конфлікт за участю представників АРМА та нової управляючої компанії з представниками Федерації профспілок. В Агентстві повідомили, що спільно з Нацполіцією забезпечили доступ до приміщення законного управителя. Однак 18 вересня в АРМА повідомили: управитель — компанія "КАМпарітет" — порушила окремі умови договору, зокрема, йшлося про заборгованість. Тобто спочатку на майновий комплекс дуже довго шукали управителя, а коли знайшли — силою заводили його до Будинку профспілок, хоча потім управитель виявився не таким, як очікували.TrueUA розбирався, чому АРМА зволікає з пошуком ефективних управителів. І чи немає в цій історії корупційної складової. Спойлер: є. Але — про все по черзі.Що не так із майном Федерації профспілок УкраїниФедерація профспілок роками використовувала державне майно — санаторії, готелі, бази відпочинку — за рахунок внесків громадян, адже упродовж трьох десятиліть кожен українець відраховував 1% свого доходу на користь профспілок. За роки незалежності значна частина цих об’єктів втрачена: розпродана, знищена, привласнена. Глибину корупції у Федерації профспілок яскраво ілюструє гучна кримінальна справа про незаконне відчуження майна, в якій фігурує заступник голови ФПУ.У листопаді 2023 року до суду було направлено обвинувальний акт щодо нього. За даними слідства, посадовець зі спільниками ухвалював рішення про незаконне відчуження на користь приватного підприємства будівлі державної курортної бальнеолікарні у Києві. Лікарня взагалі не підлягала відчуженню. Згідно з висновком судової експертизи, загальна вартість приміщення становила понад 138,3 мільйона гривень. Згадана особа намагалася через посередника дати хабар колегії суддів у розмірі 150 тисяч доларів США за зміну запобіжного заходу.Проте співробітники Державного бюро розслідувань перешкодили цьому. А 23 травня цього року Вищий антикорупційний суд виніс вирок заступнику голови ФПУ та його спільникам. Профспілковий вожак отримав чотири роки позбавлення волі.1990 року створено Федерацію незалежних профспілок України (у листопаді 1992-го перейменована на Федерацію профспілок України), яка стала правонаступницею радянської Української республіканської ради профспілок. А от майно колишніх загальносоюзних організацій є загальнодержавною власністю, а не Федерації профспілок. Тому вона не має права самостійно розпоряджатися ним, зокрема змінювати форму власності. Розпоряджатися майном вправі виключно Фонд державного майна України. Заступник голови ФПУ спробував обійти заборону на відчуження майна Профспілки — й зрештою опинився у в’язниці.Його випадок — не виняток з правила і не випадковість. Станом на зараз під арештом перебуває понад 250 об’єктів і немає жодної гарантії, що черговий профспілковий ватажок не "мутить" оборудки з відчуженням майна у сфері санаторно-курортного лікування. Це "найжирніші" об’єкти. А вони могли б використовуватись в реабілітаційних цілях для військових і ветеранів. Приміром, неодноразово наголошувалось на передачі окремих об’єктів на потреби Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної служби України з надзвичайних ситуацій тощо. Та віз і нині там…Скільки активів ФПУ арештовано та яка їхня власність — таємницяАби з’ясувати актуальну ситуацію з об’єктами нерухомості, якими розпоряджалася Федерація профспілок, TrueUA звернувся безпосередньо до АРМА. У запиті редакція просила надати інформацію не лише про кількість таких об’єктів, а й про їхню сумарну власність та про правове і фактичне становище цього майна.У відповіді Агентства є доволі цікаві моменти. Наприклад, що окремий облік об’єктів нерухомого майна, які перебували або перебувають у власності Федерації профспілок України та які передані в управління АРМА на підставі рішень судів або звернень правоохоронних органів, не ведеться. Як можна ефективно шукати управителів на майно, коли воно навіть не обліковане? Не відповіли конкретно і стосовно вартості майна."Оціночна вартість проводиться щодо кожного об’єкта окремо, узагальнення інформації щодо вартості майна Федерації профспілок України законодавством не передбачено та відповідно не проводиться", — йдеться у відповіді на інформаційний запит.Тобто не відома не тільки кількість майна, а і його сумарна вартість. А на прохання редакції отримати копії звітів або витяги з них щодо майна Федерації профспілок в АРМА відповіли відмовою, пославшись на купу пунктів, законів і норм. Так що інформація — за сімома замками.Зате в Агентстві перерахували низку рішень про передачу в управління окремих об’єктів, у тому числі вказали й те, навколо якого у червні тривали баталії — будівлю ФПУ на Майдані.При цьому пожалілися на проблеми — активи складні, власники постійно звертаються до суду щодо скасування арештів, і це ускладнює передачу в управління. Але тут напрошується два простих запитання. Перше: невже за всі арештовані об’єкти відбуваються розбірки у судах? Очевидно, не за всі. Друге: чи не провокує саме АРМА корупційні схеми, зволікаючи з пошуком доброчесних управителів? Чим довше тривають пошуки, тим більше часу у колишніх власників оскаржувати арешт майна у судах.. А що про це все кажуть у ДБР?TrueUA із запитом звернувся і до Державного бюро розслідувань. Редакція поцікавилася, у скількох кримінальних справах фігурують посадовці Федерації профспілок та на якій стадії перебувають розслідування; скільки об’єктів нерухомості ФПУ передали до АРМА за результатами кримінальних проваджень ДБР; чи відстежує Бюро подальшу долю цих активів. Слідчі ж інформацію не приховують. У відповіді згадана не лише кримінальна справа, по якій заступник голови ФПУ Володимир Саєнко отримав чотири роки, а й не менш резонансна про відчуження приміщення ресторану у Рівному. Серед осіб, яким повідомлено підозру у цій справі, і голова Профспілок Григорій Осовий.Наразі повідомлено підозру 12 особам, які незаконно видали свідоцтва про право власності на державні об’єкти нерухомості. До суду направлено 10 обвинувальних актів. Загалом же накладено арешт на понад 250 майнових комплексів, уточнили в ДБР. При цьому там означили проблему: низка судів (Київський та Львівський апеляційний, а також сумнозвісний Печерський) ухвалюють рішення, якими з формальних підстав скасовують ухвали слідчих суддів про накладення арешту на об’єкти, що вже передані в управління АРМА. Тому доводиться подавати клопотання про повторне накладення арештів та передачу майна до АРМА. Отже, ДБР відстежує, щоб через суди не блокувались об’єкти, передані до Агентства з розшуку та менеджменту активів.. З цього всього можна зробити кілька висновків. По-перше, майно Профспілок, яке перебуває під арештом, — ласий шматок для корупціонерів. Вони намагаються або зняти арешти, або навпаки, накласти нові на активи, вже передані АРМА, щоб загальмувати пошук управителів. Але є, по-друге — цим об’єктам можна знайти ефективне застосування під час війни, поки управителів шукають. Для цього потрібне стратегічне бачення щодо використання ресурсів, а його, на жаль, немає.    .

Впродовж цього року співробітники Державного бюро розслідувань задокументували злочини, через які держава зазнала збитків на 12 мільярдів та 793 мільйони гривень.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, сума виявлених хабарів, отриманих фігурантами кримінальних проваджень, перевищила 44 мільйони гривень.У Бюро наголосили, що з метою відшкодування завданих збитків слідчими накладено арешт на майно підозрюваних та обвинувачених на мільярд й 850 мільйонів гривень. Так, завдяки роботі працівників ДБР до державного бюджету вже повернуто понад два мільярди 532 мільйони гривень. Раніше стало відомо, що Державне бюро розслідувань спільно з компанією "1+1 Продакшн" презентує документальний серіал "ДБР. Резонансні розслідування". Прем'єра відбудеться 12 листопада о 14:00 на телеканалі "2+2"."Глядачі побачать справжню роботу українських слідчих. Це історії про найважливіші кримінальні провадження, які розслідували працівники ДБР", — йшлося у повідомленні.Як наголосили у Бюро, знімальна група отримала доступ до матеріалів справ, відео й фото з місць подій, а також свідчень очевидців, "щоб показати, як насправді працює українське ФБР". Серед сюжетів:держзрада високопосадовців, які замість того, щоб боронити Україну, працювали на ворога;замовне вбивство громадянина США, яке вдалося попередити завдяки співпраці ДБР та ФБР;розкриття багатомільярдних зловживань у сфері оборонних закупівель.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування стосовно чинного народного депутата України Євгенія Шевченка. За даними слідства, він вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства..

Державне бюро розслідувань за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні продовжує інформаційну кампанію, спрямовану на підвищення обізнаності громадян про діяльність Бюро та пояснює, як і чому може обмежувати публічні коментарі щодо певних справ.Під час розслідувань важливо зберігати баланс між прозорістю та захистом процесу. Іноді навіть коротка заява може негативно вплинути на перебіг слідства і надати перевагу тим, хто намагається уникнути відповідальності. Саме тому, перед тим як оприлюднити будь-яку інформацію, особливо щодо резонансних справ, ДБР ретельно зважує потенційні ризики.Нижче — головні чинники, які визначають можливість публічних заяв.Ризики розголошенняПередчасні коментарі можуть спотворити хід подій і дати фігурантам перевагу, щоб приховати сліди злочину, знищити документи чи вплинути на свідків. У таких випадках навіть коротка публічна заява створює простір для втручання в слідство або оскарження його дій у суді.Врахування стадії розслідуванняСаме тому на ранніх етапах досудового розслідування коментарі обмежуються загальними формулюваннями. Детальніша інформація може надаватися лише після завершення ключових слідчих дій або оголошення підозри.Процесуальні обмеженняЗгідно зі статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України, відомості досудового розслідування не підлягають розголошенню без дозволу слідчого чи прокурора. Це правило покликане захистити таємницю слідства, не допустити витоку інформації та зберегти цілісність доказів. Саме тому ДБР суворо дотримується вимог конфіденційності й забезпечує належний процесуальний порядок у розслідуваннях.Повага до прав людини та презумпції невинуватостіСтаття 63 Конституції України гарантує кожному право на захист і забороняє примушувати людину свідчити проти себе чи близьких. Це право пов’язане з принципом презумпції невинуватості — ніхто не може бути визнаний винним без рішення суду. Саме тому ДБР не оприлюднює персональні дані фігурантів справ і утримується від будь-яких формулювань, які можуть виглядати як звинувачення до моменту набрання вироком законної сили.Моніторинг інформаційного поляДБР стежить, щоб інформація про розслідування залишалася достовірною й не ставала інструментом маніпуляцій або тиску на слідство. У разі суспільного резонансу, Бюро може надавати роз’яснення, щоб запобігти поширенню недостовірної інформації.Отже, мовчання ДБР — це не бездіяльність, а зважена тактика. Наше завдання — діяти так, щоб жодна публічна деталь не зашкодила правосуддю. Щоб закон залишався однаковим для всіх і правопорушники були покарані.Джерело.

У суботу, 8 листопада, начальнику відділення Дарницького управління поліції Києва Юрію Рибянському обрали запобіжний захід. Суд призначив йому тримання під вартою 60 діб з альтернативою застави у розмірі 13,3 мільйона гривень.Про це повідомило "Суспільне" з посилання на Київську міську прокуратуру. Як відомо, Юрій Рибянський був матеріально відповідальною особою та мав доступ до арештованого майна.За даними слідства, він порушив встановлений порядок зберігання речових доказів і залишив гроші у своєму службовому кабінеті, хоча був зобов’язаний передати їх до банку.Невдовзі він перестав виходити на роботу, а разом із ним зникли гроші — 13,3 мільйона гривень.Його затримали вдень 6 листопада в лісі на Рівненщині. Зниклі речові докази перебували при ньому. Санкція інкримінованої йому статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Раніше працівники ДБР та поліції встановили місце перебування чоловіка — він переховувався у лісі на Рівненщині, де облаштував тимчасове житло. Для цього придбав мікроавтобус, намет, зарядну станцію, значну кількість харчів й різноманітне спорядження для тривалого перебування в лісі."Під час проведення обшуків автомобіля та "схованки" правоохоронця виявлено та вилучено понад 12,6 мільйона гривень в іноземній валюті", — констатували в ДБР.Тоді ж правоохоронцю повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. Санкція статті передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією.Нагадаємо, що сьогодні Центральний районний суд Дніпра також обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою командиру одного з батальйонів, який, попри заборону Генштабу ЗСУ, зібрав особовий склад для проведення урочистостей на Дніпропетровщині..

У суботу, 8 листопада, Центральний районний суд Дніпра обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою командиру одного з батальйонів, який, попри заборону Генерального штабу Збройних сил України, зібрав особовий склад для проведення урочистостей на Дніпропетровщині.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там уточнили, що це відбулося 1 листопада."Раніше працівники ДБР повідомили йому про підозру за частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану", — зауважили правоохоронці.Вони пояснили, що під час цього заходу російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару по скупченню людей, що призвело до втрат серед військових і цивільних осіб.За даними слідства, 1 листопада 2025 року російські війська атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно, типу "Іскандер", та трьома ударними безпілотниками "Герань"."У цей час на території, де базувалися українські військові, відбувалося нагородження особового складу. Внаслідок обстрілу загинули й отримали поранення як військовослужбовці, так і цивільні", — наголосили в ДБР.Слідство встановило, що рішення командира провести масове зібрання в умовах високої ракетної небезпеки суперечило чинним вимогам і наказам військового керівництва.Що відомо про ракетний удар на ДніпропетровщиніЯк повідомив 30-й Корпус морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України, російські окупанти 1 листопада вдарили ракетами та дронами по населеному пункту Самарівського району. Там перебували військовослужбовці однієї з окремих бригад морської піхоти."Удар було завдано по центру населеного пункту, де не розташований жоден плац. На жаль, серед загиблих і поранених є як цивільні громадяни, так і військовослужбовці нашої бригади", — йдеться у повідомленні.Військові додали, що у військовій частині правоохоронці провели слідчі дії, щоб встановити всі обставини трагедії. Також певні посадові особи відсторонені від займаних посад.Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідування розпочало досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців через російський обстріл на Дніпропетровщині 1 листопада..

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру командиру одного з батальйонів, який попри заборону Генерального штабу Збройних сил України зібрав особовий склад для проведення урочистостей на Дніпропетровщині 1 листопада, що призвело до втрат серед військових та цивільних осіб.Про це повідомила прес-служба ДБР. За даними слідства, 1 листопада 2025 року російські війська атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно типу "Іскандер", та трьома ударними безпілотниками "Герань". У цей час на території, де базувалися українські військові, відбувалося нагородження особового складу. Унаслідок обстрілу загинули та отримали поранення як військовослужбовці, так і цивільні."Слідством встановлено, що рішення командира провести масове зібрання в умовах високої ракетної небезпеки суперечило чинним вимогам та наказам військового керівництва. Командиру повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Вирішується питання обрання запобіжного заходу — тримання під вартою", — йдеться у повідомленні.У ДБР зауважили, що підозра стосується виключно рішення, яке призвело до трагічних наслідків, адже командири несуть особисту відповідальність за життя та безпеку підлеглих."Жодні заслуги чи попередній  бойовий досвід командира не можуть виправдати ігнорування вимог безпеки. У воєнних умовах масові зібрання, церемонії чи нагородження в районах можливої ракетної небезпеки є неприпустимими", — додали у ДБР.Що відомо про ракетний удар на ДніпропетровщиніЯк повідомив 30-й Корпус морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України, російські окупанти 1 листопада вдарили ракетами і дронами по населеному пункту Самарівського району. Там перебували військовослужбовці однієї з окремих бригад морської піхоти."Удар було завдано по центру населеного пункту, де не розташований жоден плац. На жаль, серед загиблих і поранених є як цивільні громадяни, так і військовослужбовці нашої бригади", — йдеться у повідомленні.Військові додали, що у військовій частині правоохоронці провели слідчі дії, щоб встановити всі обставини трагедії. Також певні посадові особи відсторонені від займаних посад.Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідування розпочало досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців через російський обстріл на Дніпропетровщині 1 листопада..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно з Національною поліцією розпочали кримінальне провадження за фактом заволодіння керівником одного зі слідчих підрозділів правоохоронного органу Києва речових доказів на понад 13 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там установили, що службовець всупереч вимогам законодавства зберігав у своєму робочому кабінеті речові докази — гроші у різній валюті.Ці кошти раніше вилучили його підлеглі під час досудового розслідування, їх мали передати на відповідальне зберігання до банківської установи.На початку листопада правоохоронець не вийшов на роботу, а з його робочого кабінету зникли згадані вище кошти."Працівники ДБР та поліції встановили місце перебування чоловіка — він переховувався у лісі на Рівненщині, де облаштував тимчасове житло. Для цього придбав мікроавтобус, намет, зарядну станцію, значну кількість харчів й різноманітне спорядження для тривалого перебування в лісі", — йдеться в повідомленні."Під час проведення обшуків автомобіля та "схованки" правоохоронця виявлено та вилучено понад 12,6 мільйона гривень в іноземній валюті", — констатували в ДБР.Правоохоронця затримано. Зараз тривають невідкладні слідчі дії, а також вживаються заходи щодо встановлення, куди зникла решта грошей. Розв’язується питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Правоохоронцю повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. Санкція статті передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією.. Нагадаємо, що в Києві 20-річний юнак у формі поліціянта співав російські пісні з нецензурною лексикою. Свої дії він зняв на відео та поширив у соцмережі..

Розпочато досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців через російський обстріл на Дніпропетровщині 1 листопада.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань.За попередньою інформацією, близько 17:00 ворог завдав ракетного удару по місцю базування українських військових. Через "приліт" є загиблі та поранені. "На місце події одразу прибула слідчо-оперативна група ДБР, яка проводить необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин трагедії", — зазначили в прес-службі.Зокрема, слідство перевіряє:чи були дотримані вимоги безпеки особового складу під час повітряної тривоги;чи належним чином було організовано укриття військових.Варто зауважити, що кількість загиблих бійців наразі не розкривається.Як відомо, у ніч на 3 листопада російські окупанти атакували Україну трьома аеробалістичними ракетами Х-47М2 "Кинджал", чотирма балістичними ракетами "Іскандер-М", п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300 / С-400, а також 138 ударними дронами різних типів. Сили оборони знешкодили 116 цілей противника.Нагадаємо, 2 жовтня у боях за Україну загинув документальний та художній фотограф Костянтин Гузенко. Він був медіапродюсером та учасником команди Ukraїner..

Державне бюро розслідувань спільно з компанією "1+1 Продакшн" презентує документальний серіал "ДБР. Резонансні розслідування". Глядачі зможуть подивитися стрічку вже наступного тижня.Про це повідомила прес-служба ДБР. Зазначається, що прем'єра відбудеться 12 листопада о 14:00 на телеканалі "2+2"."Глядачі побачать справжню роботу українських слідчих. Це історії про найважливіші кримінальні провадження, які розслідували працівники ДБР", — йдеться у повідомленні.Як розповіли у ДБР, знімальна група отримала доступ до матеріалів справ, відео й фото з місць подій, а також свідчень очевидців, "щоб показати, як насправді працює українське ФБР".Серед сюжетів:держзрада високопосадовців, які замість того, щоб боронити Україну, працювали на ворога;замовне вбивство громадянина США, яке вдалося попередити завдяки співпраці ДБР та ФБР;розкриття багатомільярдних зловживань у сфері оборонних закупівель."Про ці та інші історії розкажуть безпосередні слідчі та оперативники ДБР, які стояли за найрезонанснішими розслідуваннями країни", — додали у ДБР.Нагадаємо, у Кіровоградській області співробітники Державного бюро розслідувань викрили військовослужбовця, який намагався втекти зі служби, запропонувавши хабар посадовцю навчального центру. Підозрюваного затримали під час передачі хабаря.Раніше Державне бюро розслідувань припинило діяльність ще одного каналу переправлення чоловіків через кордон. У результаті операції затримано п'ятьох прикордонників..

У Кіровоградській області співробітники Державного бюро розслідувань викрили військовослужбовця, який намагався втекти зі служби, запропонувавши хабар посадовцю навчального центру. Підозрюваного затримали під час передачі хабаря.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, військовослужбовець, перебуваючи на підготовці у навчальному взводі, вирішив самовільно залишити військову частину. За даними слідства, після невдалої спроби вийти через охорону він запропонував заступнику командира батальйону чотири тисячі доларів за "допомогу" у виїзді за межі частини."Посадовець відразу повідомив про цю пропозицію правоохоронців. Військовослужбовця затримали під час передачі першої частини хабаря", — зазначили у ДБР.. Правоохоронці зауважили, що йому повідомлено про підозру у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а також у закінченому замаху на ухилення від несення військової служби шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). За цей злочин йому загрожує до 10 років позбавлення волі.Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань припинило діяльність ще одного каналу переправлення чоловіків через кордон. У результаті операції затримано п'ятьох прикордонників..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування стосовно чинного народного депутата України Євгенія Шевченка. Він вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що обвинувальний акт направлено до суду.Слідство не розкриває імені нардепа, але, як свідчать факти, йдеться про народного депутата Євгенія Шевченка, який свого часу був членом фракції "Слуга народу"."Зібрані докази вчинення трьох епізодів злочинів. Перші два стосуються державної зради до та після початку повномасштабного вторгнення Росі до України. Третій епізод — шахрайського заволодіння народним депутатом 14,5 мільйона гривень приватного підприємства", — йдеться в повідомленні.У ДБР пояснили, що народний депутат підтримував контакти з представниками посольства Білорусі. Розпочинаючи з 2020 року, він неодноразово відвідував цю країну, зустрічався з бізнесменами, політиками та самопроголошеним президентом."Використовуючи ці зустрічі, він поширював неправдиву інформацію про «відсутність загрози нападу з території Білорусі", — акцентували правоохоронці.Слідство встановило, що нардеп записував програми на власних медіа-каналах, давав інтерв’ю проросійським блогерам і експертам. На них він поширював російські наративи. Згодом ці матеріали поширювали російські пропагандистські ресурси, створюючи в суспільстві агресора враження, що це офіційна позиція представника української влади."Не припинив він цієї діяльності й після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. У публічних виступах просував тези про нібито "крах української державності", втрату територій та неспроможність влади досягти миру. Також переконував, що Україна не зможе перемогти та має йти на переговори з Росією на будь-яких умовах", — зауважили в Бюро.Під час слідства задокументовано, що депутат використав власні зв’язки в Білорусі для оборудки з постачанням мінеральних добрив. Українське підприємство сплатило за продукцію, однак білоруська сторона затягувала постачання."Депутат скористався ситуацією та переконував підприємців, що начебто немає необхідних дозволів на перевезення вантажу. Хоча достеменно знав, що всі документи наявні. Щоби "розв'язати проблему", він змусив підприємців укласти договір на консультаційні послуги з підконтрольною йому фірмою на суму 14,5 мільйона гривень", — з’ясували правоохоронці.Отримані кошти він витратив на купівлю трьох авто преміум-класу — Porsche Macan, BMW X5M (2021 року випуску) та Mercedes-Benz AMG (2022 року випуску), які оформив на підставних осіб. Загальна митна вартість машин перевищує 250 тисяч євро.Євгеній Шевченко обвинувачується у:державній зраді;державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану;шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах."Санкції статей передбачають покарання у вигляді аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Зараз підозрюваний утримується у слідчому ізоляторі", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що СБУ викрила Євгенія Шевченка на завданні шкоди обороноздатності й інформаційній безпеці України..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) відкрили кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участі судді районного суду Тернопільської області. В аварії загинув чоловік.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що ввечері 31 жовтня в одному з населених пунктів Івано-Франківського району суддя на автомобілі Lexus наїхала на двох пішоходів, які переходили дорогу."Один із потерпілих загинув на місці події, інший отримав легкі тілесні ушкодження", — йдеться в повідомленні.На місце аварії одразу прибули працівники ДБР. Проведено огляд місця події, вилучено автомобіль, речові докази, допитано свідків."У судді відібрано зразки крові для проведення токсикологічної експертизи", — акцентували правоохоронці.. Провадження відкрито за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини."Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до восьми років", — наголосили в ДБР.Там підсумували, що фігурантці повідомлено про підозру. Вже подано клопотання щодо надання згоди на затримання підозрюваної.Нагадаємо, 31 жовтня стало відомо, що ДБР з’ясовує обставини смертельної ДТП за участі військовослужбовців однієї з військових частин Львівщини. Через зіткнення з вантажівкою загинуло четверо військових..

Правоохоронці викрили керівника одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дніпропетровської та Кіровоградської області на незаконному збагаченні. У неї вдома вилучено понад мільйон доларів.Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.У відомстві зазначили, що у межах розслідування кримінального провадження щодо можливих неправомірних дій працівників Державної екологічної інспекції Придніпровського округу було проведено низку обшуків."Під час обшуку за місцем проживання в однієї з посадовиць правоохоронці виявили та вилучили незадекларовану готівку — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро", — йдеться у повідомленні.. За даними ДБР, фігурантку затримано за підозрою у незаконному збагачені (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років."Наразі фігурантці обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 30 мільйонів гривень", — додали в ДБР.Нагадаємо, у вересні співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції та Управлінням внутрішньої та власної безпеки Державної кримінально-виконавчої служби викрили масштабну корупційну схему в одній з ключових установ системи пробації.Раніше Державне бюро розслідувань припинило діяльність ще одного каналу переправлення чоловіків через кордон. У результаті операції затримано п'ятьох прикордонників..