# ДБР

Працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця, якого підозрюють в організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Вартість виїзду до Молдови становила від восьми до 15 тисяч доларів залежно від маршруту.За даними слідства, військовослужбовець організував схему у травні 2026 року. За 15 тисяч доларів він нібито обіцяв забезпечити перетин кордону через офіційний пункт пропуску та подальший виїзд до Кишинева. Інший маршрут передбачав незаконний перехід поза пунктами пропуску в напрямку невизнаного Придністров’я. За таку послугу підозрюваний просив вісім тисяч доларів.Правоохоронці стверджують, що чоловікам радили заздалегідь підготувати документи, запас їжі й води та засоби живлення."18 червня 2026 року правоохоронці затримали організатора після отримання другого траншу коштів за незаконне переправлення. Йому повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 3 ст. 332 КК України). Суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 млн гривень. Санкція статті передбачає до 9 років позбавлення волі", — зазначили в ДБР.Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють причетність військового до аналогічних епізодів. Винуватість підозрюваного має встановити суд.Нагадаємо, прикордонники Могилів-Подільського загону затримали двох чоловіків, які намагалися незаконно перетнути державний кордон через Дністер. Порушниками виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру лейтенанту однієї з військових частин, дислокованих на Донеччині. Він безпідставно погодив перерахування підприємцю 650 тисяч гривень бюджетних коштів за ремонт техніки, який фактично не проводився.Про це повідомила пресслужба ДБР. Правоохоронці встановили, що військова частина уклала договори на поточний ремонт шести транспортних засобів."Посадовець, який відповідав за військову техніку й озброєння, підписав акти виконаних робіт, що стали підставою для оплати послуг підрядника", — пояснили в ДБР.Там додали, що водночас автомобілі за фактом на ремонт не передавалися, весь цей час вони перебували в розташуванні підрозділу."Попри це, підприємцю перерахували 650 тисяч гривень бюджетних коштів", — акцентували в Державному бюро розслідувань.Офіцеру повідомлено про підозру за частиною 1 статті 366 (службове підроблення) та частиною 2 статті 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України."Санкції статей передбачають покарання до шести років позбавлення волі. Завдані державі збитки відшкодовано в повному обсязі", — йдеться в повідомленні.Додатково перевіряється можлива фінансова "зацікавленість" лейтенанта й інших посадовців частини в безпідставному перерахуванні грошей.Процесуальне керівництво здійснює Маріупольська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Кропивницькому правоохоронці викрили схему, за якою військовозобов’язаним за гроші оформлювали документи з вигаданими медичними діагнозами для уникнення мобілізації..

Колишню посадовицю податкової служби на Дніпропетровщині підозрюють у незаконному заволодінні службовою квартирою вартістю майже три мільйони гривень.Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.Експосадовиця за версією слідства, після звільнення з державної служби втратила право користування службовим житлом, яке мало бути повернуте державі. Натомість жінка використала підроблені документи для реєстрації квартири у приватну власність."Після державної реєстрації права власності колишня посадовиця уклала договір дарування та передала нерухомість своїй доньці", — зазначили в ДБР.У результаті з державної власності вибула квартира, що перебувала у сфері управління Державної податкової служби України. Сума завданих збитків, за даними слідства, становить близько 2,9 мільйона гривень.Яке покарання загрожує фігурантціКолишній посадовиці інкримінують використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України) та шахрайське заволодіння майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України). Санкція найтяжчої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Наразі вирішується питання щодо арешту квартири. Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили двох співробітників Бюро економічної безпеки України, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів.Читайте також: Оприлюднено рейтинг корупції у світі: яке місце посіла Україна.

У Хмельницькому Державне бюро розслідувань з’ясовує обставини смертельної дорожньо-транспортної пригоди за участю правоохоронця. Аварія сталася у вівторок, 16 червня, близько 22:40 поблизу одного з торговельних центрів міста.За попередніми даними, правоохоронець перебував поза службою та керував власним автомобілем. Він здійснив наїзд на 54-річного пішохода.Попередньо встановлено, що чоловік переходив проїжджу частину на заборонний сигнал світлофора. Від отриманих травм він загинув на місці події."Перевірка за допомогою приладу "Драгер" показала, що водій був тверезим. Наявність або відсутність стану сп’яніння у загиблого встановлять за результатами судово-медичної експертизи", — зазначили у відомстві.. Наразі тривають першочергові слідчі дії, призначено необхідні експертизи. Слідчі встановлюють усі обставини та причини аварії. Попередня правова кваліфікація — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого."Попередня правова кваліфікація — ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого). Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька обласна прокуратура", — додали в Бюро.Додамо, Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування у справі про створення та діяльність злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював колишній президент України Віктор Янукович. Правоохоронці пов’язують її діяльність з узурпацією влади та силовим придушенням протестів під час Революції Гідності..

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування у справі про створення та діяльність злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював колишній президент України Віктор Янукович. Правоохоронці пов’язують її діяльність з узурпацією влади та силовим придушенням протестів під час Революції Гідності.Про це повідомило Державне бюро розслідувань. У відомстві наголосили, що це провадження є окремим від справи щодо безпосередньої організації розгону та розстрілів учасників Революції Гідності.Як працювала система контролю над владою"Слідство досліджувало, як протягом 2010-2014 років формувалася система влади, яка забезпечувала узурпацію державних інститутів, концентрацію повноважень у руках вузького кола осіб та придушення будь-якого спротиву, зокрема масових протестів на Майдані", — зазначили в бюро.За даними слідства, після обрання президентом Янукович створив і очолив злочинну організацію, до якої увійшли представники найвищого політичного, правоохоронного та силового керівництва держави. Серед фігурантів справи — колишні президент, прем’єр-міністр, генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ, голова Служби безпеки України, міністр оборони, начальник Генерального штабу, командувач внутрішніх військ МВС, керівники столичної міліції та спецпідрозділу "Беркут"."Слідство встановило, що одним із напрямів діяльності цієї структури було забезпечення безперешкодного збереження влади чинним керівництвом держави. Для цього використовувалися можливості правоохоронних органів, спецслужб, внутрішніх військ та інших державних інституцій", — додали у відомстві.Що встановили про придушення протестівОкрему увагу слідство приділило подіям перед Революцією Гідності. У ДБР зазначають, що після приходу Януковича до влади посилився вплив Російської Федерації на внутрішню та зовнішню політику України, зокрема в енергетиці, економіці, безпеці та геополітичному курсі держави.Відмова тодішнього керівництва країни від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом наприкінці 2013 року стала поштовхом до масових протестів. За версією слідства, у відповідь учасники злочинної організації обрали силове придушення протестного руху.Для протидії учасникам акцій залучали правоохоронні органи, внутрішні війська та військовослужбовців Збройних Сил України. До протестувальників застосовували спецзасоби, військову техніку та вогнепальну зброю.Кульмінацією стали розстріли протестувальників у центрі Києва 20 лютого 2014 року. За даними ДБР, унаслідок силового придушення протестів загинули 70 цивільних, понад 1 200 людей отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, також постраждали понад 100 правоохоронців."Загалом у справі повідомлено про підозру 17 особам, серед яких колишні керівники держави, правоохоронних органів та силових структур. Основною правовою кваліфікацією є створення та діяльність злочинної організації (ст. 255 КК України). Після втечі з України більшість учасників злочинної організації переховуються від правосуддя за кордоном. У зв’язку з цим розслідування здійснювалося за спеціальною процедурою. Судом щодо підозрюваних обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою", — підсумували в ДБР.Процесуальне керівництво у справі здійснюють прокурори Офісу генерального прокурора.Нагадаємо, 20 січня 2026 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду оголосила обвинувальний вирок колишньому президенту України Віктору Януковичу у справі про незаконне заволодіння державними земельними угіддями Сухолуччя..

У Хмельницькій області розбився військовий літак Су-24М, унаслідок чого загинули двоє військовослужбовців. Авіакатастрофа сталася у вівторок, 16 червня, близько 19:00 поблизу одного з населених пунктів області.Державне бюро розслідувань почало розслідування. За попередніми даними, політ виконувався відповідно до бойового розпорядження. Один із загиблих військових був мобілізований 24 лютого 2022 року серед перших добровольців, інший обрав військову службу ще у 2019 році.Після повідомлення про авіатрощу на місце події виїхала оперативно-слідча група ДБР. Слідчі встановлюють усі обставини польоту, технічний стан літака та причини катастрофи.. Під час огляду місця події вилучили "чорний ящик" для подальшої експертизи. Також слідчі вилучають бортовий журнал літака, журнал медичного огляду екіпажу, журнал керівника польотів на аеродромі та іншу службову документацію, пов’язану з проведенням польотів.Попередня правова кваліфікація — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу чи інші тяжкі наслідки.Нагадаємо, що 18 січня виповнилося два роки з часу авіакатастрофи в Броварах Київської області. Тоді загинуло керівництво Міністерства внутрішніх справ України. Серед жертв були міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, заступник МВС Євгеній Єнін, держсекретар МВС Юрій Лубкович та інші. Загалом трагедія забрала життя 14 осіб..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) розпочали досудове розслідування за фактом смерті 29-річного чоловіка після його перебування в одному з територіальних центрів комплектування на Закарпатті.Про це повідомила пресслужба ДБР. Там зазначили, що підставою для реєстрації кримінального провадження стала інформація, поширена в медіа та соціальних мережах, про можливе застосування до чоловіка насильства під час перебування у ТЦК.За попередніми даними, під час перебування у приміщенні центру чоловік неодноразово скаржився на погіршення самопочуття. Його двічі доставляли до медичного закладу."Після першого обстеження лікарі надали необхідну допомогу та виписали пацієнта, після чого його повернули до ТЦК. Наступного дня чоловіка повторно госпіталізували в критичному стані після раптової зупинки серця. Попри проведені реанімаційні заходи, через декілька днів він помер, не приходячи до тями", — зазначили правоохоронці.За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану."Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 12 років", — зауважили в ДБР.Зараз тривають першочергові слідчі дії. Працівники ДБР установлюють усі обставини події, перевіряють дії службових осіб ТЦК, а також своєчасність і повноту надання медичної допомоги. Для встановлення остаточної причини смерті призначаються необхідні судові експертизи."Захист прав людини та ретельна перевірка повідомлень про можливі протиправні дії з боку посадових осіб є одним із пріоритетних напрямів роботи Державного бюро розслідувань. Кожен випадок, що призводить до важких наслідків або викликає суспільний резонанс, підлягає неупередженому та всебічному розслідуванню", — наголосили в ДБР.Нагадаємо, що Міністерство оборони України готується презентувати суспільству кардинальні зміни у системі комплектування війська та діяльності територіальних центрів комплектування. Профільне відомство планує відмовитися від застарілих примусових методів залучення громадян до лав ЗСУ..

Кожні дві секунди хтось у світі потребує переливання компонентів крові. А кожна третя людина хоча б раз у житті може зіткнутися з необхідністю такої допомоги. За цими цифрами — тисячі історій пацієнтів, для яких донорська кров стає шансом на одужання або навіть порятунок життя.За словами завідувачки відділу комплектації та медичного обстеження донорів з рекрутингом Центру служби крові НДСЛ "Охматдит" Інни Вільшанівської, потреба у донорах існує постійно.За останні роки культура донорства в Україні суттєво змінилася. Якщо на початку повномасштабної війни українці масово приходили до центрів крові через гостру потребу допомогти, то сьогодні формується спільнота регулярних донорів, які здають кров системно і свідомо.Серед них — як звичайні українці, так і ті, хто щодня служить державі: прикордонники, слідчі, працівники державних установ, медики та волонтери тощо. Проте незалежно від професії їх об'єднує спільне бажання — допомагати іншим. У кожного з них своя історія. Хтось прийшов на першу донацію через прохання врятувати пораненого. Хтось — після історії онкохворої дитини. Для когось донорство стало способом підтримати українських військових, а для когось — життєвим принципом.До Всесвітнього дня донора крові, який щороку відзначають 14 червня, TrueUA розповідає історії українців, які регулярно діляться частинкою себе заради незнайомців і доводять: іноді кілька хвилин у донорському кріслі можуть подарувати комусь ціле життя.Коли донорство стає особистимДля когось донорство починається з випадкового оголошення, для когось — із прохання про допомогу, а для когось — із власної втрати. Героїні цього розділу прийшли до донорства різними шляхами, але кожна з них переконана: кров ніколи не буває зайвою, а кілька хвилин у донорському кріслі можуть стати для когось шансом на життя.Лікарка-інфекціоністка Діана Власова: "Страшно уявити, якби ті люди не здали тоді кров"Пані Діана з Полтави вперше стала доноркою у 2019 році. Каже, що тоді вирішила спробувати радше з цікавості.Перед першою донацією було трохи страшно, однак хвилювання швидко минуло, щойно вона опинилася в обласному центрі переливання крові та побачила, скільки людей приходять туди добровільно.Процедуру пані Діана запам'ятала у деталях: анкета, перевірка тиску, аналізи, і не тільки:"Далі був найкращий момент — обов'язково потрібно було з'їсти печиво з солодким чаєм, з чим я дуже успішно справилася".Перша донація минула легко, без запаморочення чи погіршення самопочуття."Все пройшло чудово, памʼятаю навіть вкінці дали 73 гривень", — пригадує з усмішкою лікарка.Після цього була тривала перерва через щільний графік роботи. До донорства Діана Власова повернулася лише 2023 року. Відтоді вже здала кров 17 разів і один раз — плазму.Сьогодні вона дивиться на донорство не лише як людина, яка здає кров, а й як медик. У своїй практиці неодноразово бачила, як родичі пацієнтів із важкою анемією чи іншими захворюваннями терміново шукають донорів. Втім, особистий досвід зробив для неї тему донорства ще ближчою.Улітку 2022 року її молодший брат отримав тяжке поранення на Харківському напрямку. До лікарні його доставили з гемоглобіном 74 при нормі 140-160."Тоді йому декілька разів переливали кров і страшно уявити, якби ті люди не здали тоді кров", — розповідає пані Діана.Згодом її брат загинув на позиції. Саме тому сьогодні вона особливо добре розуміє, наскільки важливими є донори."Завдяки технологіям люди вміють створювати нові частини органів, пересаджувати органи від людей та тварин, але досі немає такої технології, яка може створити повноцінну штучну кров", — наголошує вона.Пані Діана переконана: особливо зараз, під час війни, потреба у крові є постійною — як для військових, так і для цивільних, онкохворих, породіль та пацієнтів після операцій."Не варто боятися донорства, адже ваша кров може врятувати чиєсь життя", — каже лікарка.Студентка Анна Нехай: "На досвіді своєї сімʼї знаю, що кров зайвою не буває"Пані Анна нині живе у Польщі, навчається на біолога та працює репетиторкою з біології й хімії. Серед її захоплень — книжки та вишивка. Свою першу донацію вона зробила у 19 років, тоді її мотивувала цікавість.У клініці, де здавала плазму, працювали біотехнологи — фахівці за її першою спеціальністю. Тож це була нагода не лише допомогти, а й ближче познайомитися з майбутньою професією. На відміну від багатьох інших донорів, Анна не боялася уколів. Більше хвилювалася через вагу."Я тільки переживала, що можу за вагою не пройти, бо тоді важила в межах недостатньої ваги для допуску", — згадує вона.Згодом донорство набуло для неї зовсім іншого значення… У 2022 році її чоловік під час контрнаступу на Харківському напрямку отримав важке поранення і ледь не загинув через втрату крові."Я на досвіді своєї сімʼї знаю, що кров зайвою не буває", — говорить Анна.Тоді лікарям вдалося врятувати його життя. Проте згодом чоловік загинув на війні. Саме тому тема донорства для Анни Нехай сьогодні має особистий вимір. Вона добре знає, що в критичний момент наявність донорської крові може стати вирішальною.Сьогодні вона тимчасово не є доноркою через проживання за кордоном. Крім того, певний час лікарі відмовляли їй у донаціях через низький гемоглобін. Проте після приїзду в Україну пані Анна планує знову повернутися до донації.Керівниця групи з медіабаїнгу Катерина Лутаєва: "Моя кров може буквально воювати"Катерина Лутаєва працює у медійній агенції, багато подорожує Україною, займається спортом і волонтерством. До донорства її привела історія благодійного фонду "Таблеточки". Пригадує, що якось натрапила на матеріали про допомогу онкохворим дітям і настільки зацікавилася темою, що почала більше читати про роботу фонду. Згодом друзі запропонували разом долучитися до донорської акції."Для них це вже не вперше, тож вийшов такий собі win-win: і потусити разом, і зробити щось реально хороше", — розповідає вона й додає: перед першою донацією хвилювалася.Боялася, що не допустить медична комісія, переживала, як почуватиметься після процедури, уважно вивчала всі рекомендації для донорів. Втім, уже після першого досвіду зрозуміла, що її організм добре переносить здачу крові.Згодом почала регулярно долучатися до акцій "Таблеточок", ДонорUA та інших організацій. Особливим моментом став перший візит до "Охматдиту", після чого вона вирішила, що хоче підтримувати саме маленьких пацієнтів кардіологічного відділення: "Мене це дуже зачепило: такі маленькі люди, які ще навіть не встигли пожити, побачити світ, щось в ньому зробити — ні хорошого, ні поганого — а вже стикаються з такими випробуваннями".Після початку повномасштабної війни її мотивація змінилася. Тепер вона регулярно здає кров для військових госпіталів."Зараз для мене важливо бути надійним тилом для ЗСУ", — каже вона.Донорство стало для неї не лише способом допомагати, а й своєрідною внутрішньою опорою:"Це був спосіб триматись, слідкувати за своїм здоров’ям, не розсипатись і залишатись тут, в Україні".Вона зізнається, що особливо зворушують випадкові зустрічі зі знайомими на донаціях або історії людей, які перетворюють здачу крові на особливу подію:"Наприклад, коли знайома одного разу замість класичного святкування Дня народження запросила всіх у Госпіталь — здати кров. І це, мабуть, один із найсильніших форматів "свята", який я бачила".Сьогодні вона намагається дотримуватися власного графіка — приблизно чотири донації на рік. А тим, хто досі не наважується зробити перший крок, радить не боятися та більше дізнаватися про донорство:"Для вас це умовна година часу. А для когось — це шанс, що поруч залишиться мама чи тато. Брат чи сестра. Дочка чи син. Бабуся чи дідусь. Друг чи побратим". "Всі мої донації йдуть для ЗСУ. І коли думаєш про це, усвідомлюєш: частина цієї крові могла допомогти комусь відновитись і повернутись у стрій. І в цьому є дуже сильне відчуття — що твоя кров може буквально… воювати".Чому донорська кров потрібна щодняЗа словами завідувачки відділу комплектації та медичного обстеження донорів з рекрутингом Центру служби крові НДСЛ "Охматдит" Інни Вільшанівської, потреба у донорах залишається постійною.Донорська кров необхідна пацієнтам онкологічних та гематологічних відділень, дітям після трансплантації кісткового мозку, людям із важкими травмами, опіками та масивними кровотечами. При цьому деякі компоненти крові мають дуже короткий термін придатності. Наприклад, тромбоконцентрат зберігається лише п'ять днів. Саме тому центри крові не можуть створити запас "на роки вперед" і постійно потребують нових донорів.Інна Вільшанівська зазначає, що після початку повномасштабної війни українці стали значно активніше долучатися до донорського руху. Багато хто прийшов на донацію вперше саме через бажання допомогти військовим і цивільним, які постраждали від війни. Втім, потреба в крові не зникає навіть тоді, коли новини перестають повідомляти про чергові масові акції.Саме тому найціннішими для системи є регулярні донори — люди, які повертаються знову і знову."Якщо ви вже є донором — дякую, що продовжуєте цей шлях. Якщо лише замислюєтеся про донацію — можливо, саме ваші 450 мл крові стануть для когось найціннішим подарунком. Без перебільшень, бути донором — це бути героєм, що допомагає рятувати життя, оскільки є багато тяжких станів у пацієнтів, при яких неможливо обійтися без компонентів крові", — наголошує Інна Вільшанівська.Кров для тих, хто боронить країнуВійна зробила донорство ще важливішим для України. Щодня кров потрібна не лише пацієнтам лікарень, а й пораненим військовим, які отримують допомогу на стабілізаційних пунктах, у шпиталях та медичних центрах по всій країні. Саме тому серед тих, хто регулярно приходить до центрів крові, дедалі більше військовослужбовців та ветеранів.Показовим став рекорд України, який цьогоріч встановили прикордонники Західного регіонального управління ДПСУ. До масштабної донорської акції одночасно долучилися понад 400 військовослужбовців у кількох містах країни, здавши майже 200 літрів крові. Втім, за кожною такою донацією стоїть особиста історія людини, яка добре знає ціну людського життя.Військовослужбовець "Сталевого кордону" Іван: "На війні найбільше гине людей саме через втрату крові"Іван служить у 15-му мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон" і вже 27 років працює у прикордонному відомстві. Серед його захоплень — йога, психологія, туризм, археологія та здоровий спосіб життя.Донором став ще у 18 років під час навчання в Національній академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Тоді курсантам повідомили, що один із їхніх товаришів потрапив у ДТП і терміново потребує донорської крові."Тоді я ще нічого не знав про донорство, але став одним з небагатьох добровольців, які зголосились здати кров", — пригадує він.Попри те, що минуло понад два десятиліття, Іван добре пам'ятає свої відчуття. Каже, що страху майже не було, адже думка про можливість врятувати людину перекривала будь-які сумніви.За роки служби його ставлення до донорства лише зміцнилося. Особливо після початку повномасштабної війни. Прикордонник неодноразово перебував у районах бойових дій та на власні очі бачив наслідки важких поранень."На війні найбільше гине людей саме через втрату крові після отриманого поранення", — говорить він.Особливо його вразив випадок, коли медики на стабілізаційному пункті були змушені самі ставати донорами, щоб урятувати пораненого:"Особисто знаю випадки, коли наші медики під час проведення надскладних операцій в стабілізаційному пункті під постійними обстрілами через брак донорської крові призупиняли операцію, самі здавали кров, здійснювали переливання і продовжували робити операцію".Сьогодні Іван називає донорство проявом людяності. Займатися донацією його мотивує ідея про те, що, "можливо, саме твоя крапля крові врятує комусь життя". Також він переконаний, що для України донорство має особливе значення саме через війну."Кров вкрай необхідна як для порятунку бійців на передовій, так і для порятунку цивільних, які щоденно страждають від ворожих обстрілів".Прикордонник Карпатського загону Павло Піковець: "Якщо твоя кров допоможе людині вижити, ти повинен допомогти"Майор 7-го прикордонного Карпатського загону Павло Піковець добре знає ціну людського життя. Оборона Маріуполя, важке поранення, полон в Оленівці та тривала реабілітація — усе це він пережив особисто. Сьогодні пан Павло продовжує службу, займається спортом та регулярно здає кров.Він не пам'ятає своєї першої донації, адже донором став багато років тому. Кров здавав як для незнайомих людей, так і для друзів, які потребували допомоги. Особливого значення донорство набуло для нього під час оборони Маріуполя. Після поранення руки під час прориву до "Азовсталі" Павло опинився у польовому шпиталі "Залізяка" — саме там й став свідком історії, яку пам'ятає досі."Після чергового артобстрілу до шпиталю доставили важкопораненого прикордонника. Він перебував у критичному стані, тричі зупинялося серце. Лікарі боролися за його життя і в якийсь момент сказали: "Потрібна кров", — пригадує він.Інформацію передали по радіостанції."Майже одразу прийшли хлопці, які погодилися здати кров. Завдяки лікарям і донорам його вдалося врятувати. Він вижив, пройшов полон, повернувся додому та продовжує службу", — зазначає Павло Піковець.Саме ця історія остаточно переконала його, що донорство — це не просто добра справа. Прикордонник радіє, що дедалі більше українців усвідомлюють важливість донорства. Його підтримує і дружина, яка також неодноразово ставала доноркою. Для себе ж він сформулював простий принцип:"Живеш сам — допомагай жити іншим. Будь донором, здавай кров. Якщо твоя кров допоможе людині перемогти хворобу або вижити, ти повинен допомогти".Офіцер Волинського прикордонного загону Олег Франчук: "Твоя кров — це чиєсь завтра"54-річний лучанин Олег Франчук понад три десятиліття служить державі. Нині він очолює групу вогневої підтримки Волинського прикордонного загону, а у вільний від служби час допомагає рятувати життя інших людей. Донором він став ще 1990 року — під час навчання у військовому училищі."На відміну від багатьох однокурсників, я ніколи не боявся крові. Не було й страху ставати донором, адже розумів, що це може врятувати чиєсь життя", — розповідає він.Одним із найяскравіших спогадів став випадок, коли під час занять із бойової підготовки курсант випадково прострілив собі стегнову артерію. Тоді Олег був серед тих, хто здавав кров для пораненого побратима. Через багато років саме цей випадок підштовхнув його повернутися до регулярного донорства.Після виходу на пенсію він приєднався до донорської спільноти "Краплина життя", яка допомагає онкохворим дітям. Відтоді регулярно здає тромбоконцентрат — компонент крові, який особливо потрібен пацієнтам із тяжкими гематологічними захворюваннями.Однією з найважливіших історій у його житті стала допомога дівчинці, яка боролася з лейкемією. Для її порятунку прикордонник протягом кількох місяців здавав тромбомасу кожні два тижні.Найбільшою нагородою для себе він називає не відзнаки, а слова вдячності від батьків дітей, які отримали шанс на життя. Сьогодні Олег Франчук має звання "Почесний донор України"."Бути донором — це те, що може зробити практично кожен. Це можливість допомогти іншим і водночас виконати свій громадянський обов'язок", — переконаний він.Його життєве гасло давно стало відомим серед колег і друзів: "Твоя кров — це чиєсь завтра".Полковник ДПСУ Григорій Кухнюк: "Кров — це найцінніший дар"Для полковника ДПСУ Григорія Кухнюка донорство стало одним зі способів служити країні з перших днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року офіцер запасу, щойно почувши про вторгнення Росії, вирушив до військкомату. Однак через величезні черги потрапити туди було майже неможливо. Тоді він ухвалив інше рішення: 26 лютого прийшов до Закарпатського обласного центру переливання крові."Я не вагався. Рішення сформувалося миттєво і само по собі. Сумнівів чи страхів не було. Я знав, що маю допомогти і що кров, певно, потрібна вже", — згадує прикордонник.За кілька днів його все ж мобілізували до Чопського прикордонного загону. Відтоді пан Григорій намагається здавати кров регулярно — настільки часто, наскільки дозволяють служба та стан здоров'я. Перерви траплялися лише під час виконання бойових завдань.За роки служби він неодноразово переконувався, наскільки важливою є донорська кров під час війни:"Бути донором — це допомагати людям. Час такий, що ми маємо допомагати один одному усім, чим можемо. Кров — це найцінніший дар. Вона дає надію на життя — сьогодні, коли його у нас так ретельно намагаються відібрати".Нині полковник проживає в Ужгороді та очолює один із відділів прикордонної служби Чопського загону. У вільний час грає в шахи, а родина повністю підтримує його донорство. Для себе він ухвалив рішення ще у 2022 році: здаватиме кров стільки, скільки дозволятиме здоров'я.Прикордонник Андрій із Сумщини: "Донація — це сенс мого життя"Серед тих, хто регулярно здає кров, — і військовослужбовець 5-го прикордонного загону ДПСУ Андрій із Сумщини. Він називає донорство не разовою акцією, а частиною власної життєвої філософії."До донорства я ставлюся дуже відповідально, як і до інших справ у своєму житті, адже це не одноразова акція, а сенс мого життя", — говорить прикордонник.Сьогодні Андрій регулярно здає кров і переконаний, що допомога іншим має бути свідомим вибором кожної людини.Донорство як громадянська відповідальністьДля одних донорство починається з особистої історії, для інших — стає частиною життєвих принципів. Серед героїв цього матеріалу є працівники державних установ, які регулярно здають кров і переконані: допомагати тим, хто цього потребує, — обов'язок кожного, хто має таку можливість.Заступник начальника слідчого відділу ДБР Руслан Гега: "Зберегти життя і дати надію на порятунок"Руслан Гега працює заступником начальника слідчого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Разом із дружиною та дітьми живе у Києві. У вільний час намагається якомога більше уваги приділяти родині, займається розвитком дітей та прищеплює їм любов до природи, спорту й України.Свою першу донацію він пам'ятає до найменших деталей — це сталося ще у студентські роки, коли йому було 18 років. Одного дня до аудиторії разом із деканом факультету зайшли двоє хлопців. Вони шукали донорів із другою позитивною групою крові для свого товариша, який потрапив у ДТП і терміново потребував допомоги."Я одразу погодився здати її, так як розумів, що йдеться про можливий порятунок життя і цей факт затьмарив всі страхи", — згадує Руслан Гега.Разом із ним допомогти погодилися ще четверо студентів. Для більшості це була перша донація, тому хвилювалися всі. Після обстеження лікарі допустили до здачі крові лише трьох донорів. За словами медиків, цього було достатньо. Після процедури хлопці, які шукали донорів для свого друга, запросили студентів до кафе. Грошей за здачу крові ніхто не взяв.Приблизно через місяць Руслан Гега випадково зустрів у місті одного з тих хлопців і дізнався, що їхній товариш одужує:"Мені після цих слів стало дуже приємно, так як я розумів, що я із своїми одногрупниками до цього причетні".Згодом у його житті була ще одна історія, яка лише підтвердила важливість донорства. До Руслана звернулися батьки маленької дівчинки, яку сильно покусала власна собака. Дитині терміново була потрібна кров."Я також одразу згодився так як і в перший раз розумів важливість цього, тим паче на той час у мене вже також була донька і мені було б дуже прикро бачити людей які відмовлялися б допомогти моїй дитині в аналогічній ситуації", — пригадує він.До 30 років пан Руслан здавав кров лише кілька разів. Проте після початку повномасштабної війни його ставлення до донорства змінилося. Тепер він намагається долучатися до донацій щоразу, коли дозволяє здоров'я та є потреба."Якщо говорити про здачу крові для військових, то я розцінюю це як мій обов’язок перед воїнами, які захищають мою батьківщину, мою сім’ю та рідних", — наголошує він.Водночас Руслан Гега здає кров і для дітей в "Охматдиті": "Я також ходжу в "Охматдит" здавати кров для діток, так як розумію, що діти — наше майбутнє і так як вони наразі проживають в часи війни, то мають бачити і знати, що їх ніхто у будь-який час не залишить наодинці із хворобами або травмами".Найбільше ж йому запам'ятався випадок, який не був пов'язаний із самою донацією:"Прикро говорити, але випадок який мені запам’ятався найбільше, він не стосується самої здачі крові, а відмови у її здачі із словами: "Бо я не хочу, це моя справа". Я до цього моменту був хорошої думки про цю людину, але після цього все змінилось".Руслан Гега зізнається, що після цих слів його ставлення до людини змінилося. Водночас його надихають інші приклади — колеги та підлеглі, які регулярно стають донорами."Мені дуже приємно дивитись на своїх колег та підлеглих дівчат, які невеличкого зросту, тендітні, але не бояться здавати кров та як і я та мій керівник постійно здають кров за можливості та при наявній необхідності", — зазначає слідчий ДБР.Вражає й історія пана Руслана щодо підтримки донорства його родиною:"Дружина постійно купує мені гранатовий сік у день здачі та готує святкову вечерю за якою пропонує випити келих червоного вина", — усміхається Руслан Гега.На його переконання, сьогодні донорство особливо важливе для України. Він згадує розмови зі знайомими військовими, які розповідали про випадки загибелі побратимів через значну втрату крові:"Тому як я і вже говорив раніше здача крові, це обов’язок кожного громадянина, який має таку змогу, не хворіє і яким лікарями не заборонено здавати кров".Для себе ж сенс донорства він сформулював так:"Зберегти життя і дати надію на порятунок, бо без надії не буде боротьби за це життя. Допомагай тим хто дійсного цього потребує і така допомога обов’язково тобі повернеться навіть у той час коли ти цього не очікуватимеш і від тих людей яких ти можеш і не знати".Старший слідчий ДБР Ігор Гончарук: донорство як особиста місіяДля старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР Ігоря Гончарука донорство стало відповіддю на виклик, який війна кинула всій країні. Його історія почалася у перші дні повномасштабного вторгнення."Той страшний лютий 2022 року назавжди змінив моє сприйняття світу, обов'язку та того, що насправді означає бути українцем", — говорить він.Саме тоді пан Ігор вирішив, що має робити все можливе для допомоги військовим та цивільним, які постраждали від війни. Відтоді донорство стало його особистою місією. На сьогодні він уже здійснив 17 донацій — і не планує зупинятися.Ігор Гончарук переконаний: донорство — це не випадковий візит до центру крові, а дисципліна та постійна робота над собою. Щоб кров була максимально якісною та могла допомогти пораненим захисникам і хворим дітям, він повністю змінив свій спосіб життя."Чистий організм — це гарантія того, що моя кров буде спрямована виключно на користь людині, яка перебуває на межі життя та смерті", — пояснює він.За кілька днів до кожної донації переходить на спеціальний раціон, відмовляючись від жирної, смаженої та молочної їжі. Регулярно займається спортом, підтримує фізичну форму та принципово не вживає алкоголь.Під час кожної донації Ігор Гончарук думає про тих, кому ця кров може допомогти."Ти сидиш у кріслі й чітко розумієш: кожна хвилина цього процесу наближає чиєсь одужання та нашу спільну Перемогу", — зауважує він й додає, що для нього донорство давно стало не окремою акцією, а частиною особистої відповідальності перед країною та людьми, які потребують допомоги.Комунікаційниця сервісного центру МВС Яна Ревенко: повідомлення, яке вона перечитувала кілька разівКомунікаційниця регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Київській та Чернігівській областях Яна Ревенко стала доноркою не так давно. Свою першу донацію вона зробила в "Охматдиті". Як і багато людей, спочатку хвилювалася."Були звичні запитання: як усе відбуватиметься, чи не стане зле, чи зможу я це зробити", — пригадує вона.Однак про своє рішення вона навіть не попередила родину. Рідні дізналися про все вже після процедури — з фотографії, яку Яна надіслала їм. Після цього телефон буквально розривався від дзвінків і повідомлень."Але коли вони побачили, що все минуло легко й без жодних проблем, їхні переживання змінилися гордістю", — каже жінка.Найбільше ж їй запам'яталося повідомлення від "Охматдиту":"Я була на роботі й отримала повідомлення від "Охматдиту": "Яно, сьогодні ваша кров врятувала життя".Яна зізнається, що перечитала ці слова кілька разів — саме тоді вона по-справжньому зрозуміла цінність донорства."У той момент усвідомлюєш, що десь є людина, яку ти навіть не знаєш, але якій змогла допомогти", — пригадує вона. Головний спеціаліст сервісного центру МВС Євген Возняк: "Одна донація може врятувати кілька життів"Головний спеціаліст регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Євген Возняк став донором у 2014 році. Тоді його мотивувало усвідомлення того, що лікарні постійно потребують крові, а за роки донорства він переконався: навіть одна донація може змінити чиєсь життя.Найбільше, каже Євген, запам'ятовується атмосфера єдності серед донорів — особливо у складні для країни часи, коли люди масово приходять допомагати пораненим та хворим. З часом донорство стало для нього не разовою акцією, а громадянською відповідальністю. Його життєвий принцип звучить просто:"Добро не завжди потребує великих зусиль — іноді достатньо простягнути руку, щоб врятувати чиєсь життя". Начальник відділу сервісного центру МВС Олег Лупіч: приклад батька на все життяНачальник відділу регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Олег Лупіч уперше здав кров ще під час строкової служби. Втім, головним прикладом для нього став батько — почесний донор СРСР, який за життя здійснив понад 40 донацій."Мій батько мав статус "Почесного донора СРСР", зробив за життя понад 40 донацій. Пригадую випадок, коли він розповідав про це мені, ще дитині, і в розмову втрутилася мама — начебто, зараз цей статус немає вже ніякого змісту і при Незалежній Україні будь-які пільги за донорство часів СРСР вже не є актуальними. Тато тоді відповів, що він все життя ходив на донацію не за пільги і не за надбавки до пенсії, а тому що вважав, що це важливо для людей", — пригадує з гордістю він.Сам Олег переконаний:"Якщо я можу це робити — вважаю, я зобов'язаний це робити".Коли добро стає системоюСеред героїв нашого матеріалу є люди, які приходять до центрів крові самостійно, а є ті, хто зміг перетворити особисте рішення на масштабний рух допомоги. Саме такою є історія речниці Державного бюро розслідувань Ольги Чеканової.Від однієї донації до сотень врятованих життівІсторія Ольги Чеканової почалася 2019 року на порозі школи. Тоді вчителька зі сльозами на очах попросила допомогти старшокласниці, яка боролася з важкою хворобою і терміново потребувала донорської крові.Вже наступного дня Ольга проходила обстеження та здавала кров для дівчини — й саме тоді вперше побачила, яким насправді є донорський рух.Під кабінетами центру крові сиділи люди, які щиро переживали, чи допустять їх до донації. Когось відправляли додому через низький гемоглобін або проблеми з тиском, і це засмучувало їх значно більше, ніж можна було очікувати."В їхніх очах читалося, наскільки важливо врятувати чиєсь життя", — згадує пані Ольга. Через кілька місяців їй знову зателефонували з центру крові — тоді потрібна була допомога іншому пацієнту, й Ольга без вагань погодилася. Пізніше лікарі повідомили, що ця кров допомогла врятувати людину.Саме так, від донації до донації, почався шлях, який згодом привів до створення одного з найбільших донорських рухів серед державних органів України. Сьогодні працівники Бюро по всій країні регулярно здають кров. За словами речниці ДБР, починаючи з 2020 року, вони здали вже понад 800 літрів крові. Майже кожен третій працівник має посвідчення донора.У відомстві навіть з'явився власний принцип — "рятівні 60 днів". Саме стільки часу потрібно організму для відновлення після донації цільної крові. Щоб банки крові не залишалися порожніми, підрозділи ДБР по черзі відвідують центри крові протягом усього року. Ця система працювала навіть під час пандемії COVID-19, коли донорів критично бракувало."Мої колеги не просто виконують свої щоденні професійні обов'язки, вони за покликом серця регулярно йдуть і здають кров. Їхня мовчазна, щомісячна готовність віддати частинку себе, свій власний життєвий ресурс заради порятунку абсолютно незнайомої людини — пораненого на передовій бійця чи маленької дитини в палаті — це і є справжній патріотизм у дії", — зазначає речниця ДБР.На особистому рахунку Ольги Чеканової вже 16 донацій крові та її компонентів. Але найважливішим досягненням вона вважає не власні показники, а людей, яких вдалося об'єднати навколо цієї справи."Ми не знаємо імен тих поранених бійців, які після важких боїв приходять до тями у госпіталях, не знаємо імен тих маленьких діток в "Охматдиті", у чиїх жилах зараз тече наша кров. Але ми точно знаємо одне: поки б'ються наші серця, ми не зупинимося", — зазначає вона.Що заважає людям ставати донорами: найпоширеніші міфиЗа словами Інни Вільшанівської, багато людей досі відмовляються від донорства через поширені міфи та хибні уявлення. Часто люди думають, що не можуть стати донорами через вік, харчування чи татуювання. Проте законодавство чітко визначає: донором може бути дієздатна особа від 18 до 65 років із масою тіла від 50 кг.Також дехто вважає, що їхня група крові не потрібна або що донорська кров завжди є в достатній кількості. Але потреба в крові та її компонентах існує щодня, незалежно від пори року чи обставин. Саме тому регулярні донори є надзвичайно важливими.Фахівчиня зазначає, що нерідко стикається і з іншими поширеними міфами. Наприклад, що донорство шкодить здоров’ю, що після здачі крові людина довго відновлюється або що під час донації можна чимось заразитися."Насправді донорство є безпечним, якщо людина не має протипоказань, а всі процедури проводяться одноразовими стерильними матеріалами. Лікар, який допускає донора до донації, також перевіряє, чи здача крові буде безпечною для донора, чи немає протипоказів, наприклад, серйозні серцево-судинні захворювання (інфаркти, інсульти), коли не можна здавати кров", — пояснює завідувачка відділу комплектації та медичного обстеження донорів Центру служби крові "Охматдиту".Інна Вільшанівська наголошує, що бути донором крові навіть корисно, і наводить декілька наукових фактів:У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.І ще один плюс: донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс."Отже, донорство є навіть корисним і надзвичайно важливим для тих, хто чекає на вашу допомогу", — наголошує вона.Серед тимчасових протипоказань:татуювання та пірсинг — відсторонення від донорства на шість місяців;прийом анальгетиків або аспірину — утримання від донації протягом трьох днів;паління — достатньо не палити за дві години до процедури.Водночас існують й абсолютні протипоказання, серед яких серйозні серцево-судинні захворювання, ВІЛ, гепатити B і C та онкологічні захворювання.Одна кров — одне прагнення до життяГерої нашого матеріалу ніколи не зустрічалися між собою, у них різні професії, різні долі й різні причини приходити до центрів крові. Вони не знають, кому саме допомогли їхні донації. Не знають імен людей, які отримали їхню кров. Не бачили більшості тих, чиє життя, можливо, вдалося врятувати.Хтось уперше став донором, почувши прохання врятувати пораненого. Хтось — після історії онкохворої дитини. Хтось — тому що на власні очі бачив, як донорська кров повертає людей до життя після важких поранень. Та їх об'єднує одна спільна риса — вони не проходять повз чужий біль.Бо донорство — це не про статистику, а про дитину, яка продовжує боротьбу з хворобою, про військового, на якого вдома чекають рідні, про людину, яка після складної операції отримує шанс на одужання.І, можливо, найкраще сенс донорства пояснюють слова однієї з героїнь нашого матеріалу Катерини Лутаєвої:"Для вас це умовна година часу. А для когось — це шанс, що поруч залишиться мама чи тато. Брат чи сестра. Дочка чи син. Бабуся чи дідусь. Друг чи побратим…" .

Працівники Державного бюро розслідувань 10 червня проводять слідчі дії щодо колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування Євгена Борисова, якого судять у межах кількох кримінальних проваджень.Про це пише видання "Українська правда", посилаючись на джерело у правоохоронних органах, а також на відео підписників.Так, за словами очевидців, на виїзді з Києва, на блокпості Одеської траси, правоохоронці зупинили позашляховик BMW. За розпізнавальними знаками на одязі правоохоронців можна припустити, що це співробітники ДБР. Серед пасажирів авто, з якими спілкувалися правоохоронці, — екскерівник Одеського обласного ТЦК Євген Борисов.Водночас джерело видання у правоохоронних органах повідомило, що ДБР проводить обшуки в межах розслідування щодо легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом.Варто зауважити, що видання "Українська правда" звернулася по офіційний коментар до ДБР, однак на момент публікації відповіді не отримало.Справи щодо БорисоваНаразі всі чотири справи щодо ексвійськкома Євгена Борисова вже передані до суду. Їх розглядають Подільський районний суд Києва, Приморський районний суд Одеси та Вищий антикорупційний суд. Цікавим фактом є те, що застави для Борисова постійно зменшують. Так, за даними слідства, ексвійськком обвинувачується у незаконному збагаченні на 142,9 мільйона гривень. У цій справі суди поступово зменшили заставу зі 150 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, які у травні 2024 року внесли його захисники.Ще один епізод стосується легалізації 142,9 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом. Спочатку суд визначив заставу у 140 мільйонів гривень, однак пізніше її зменшили до 39,3 мільйона гривень. У грудні 2025 року ці кошти також внесли адвокати Борисова. Зараз цю справу розглядає ВАКС.Крім того, експосадовця обвинувачують у військових злочинах, зокрема у нез’явленні на службу та ухиленні від виконання обов’язків шляхом обману. У цьому провадженні суд призначив заставу у 20 мільйонів гривень замість 300 мільйонів гривень, яких вимагала сторона обвинувачення. Цю суму захист також вніс у листопаді 2025 року.Ще одна справа стосується організації перешкоджання законній діяльності ЗСУ та використання підроблених документів. За цим епізодом заставу зменшили з 402 мільйонів гривень до 44 мільйонів гривень, після чого її також внесли захисники Борисова."Варто зауважити, що під час проведення досудового розслідування у всіх чотирьох кримінальних провадженнях та на момент скерування обвинувальних актів до суду, одеський екс-воєнком перебував під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор", зміна вказаного запобіжного заходу відбувалась тільки на стадії судового розгляду, де слідчі Державного бюро розслідувань відповідно до законодавства не приймають участь", — резюмували в ДБР.Нагадаємо, 26 вересня 2025 року за ексначальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова внесли заставу у розмірі 44 мільйони гривень. Серед "спонсорів" скандального військового виявились два адвокати президента-втікача Віктора Януковича. Також 5 листопада минуло року за Борисова внесли заставу у понад 20 мільйонів гривень. Застава була внесена у справі щодо самовільного залишення військової частини. Попередньо, кошти внесло ТОВ "Евагрейн"..

У Кропивницькому правоохоронці викрили схему, за якою військовозобов’язаним за гроші оформлювали документи з вигаданими медичними діагнозами для уникнення мобілізації.Як повідомили у Державному бюро розслідувань, до оборудки були причетні завідувачка кардіологічного відділення та лікар-ендокринолог однієї з міських лікарень. Вони, ймовірно, сприяли внесенню неправдивих даних до медичних висновків.Крім того, у справі фігурують військовослужбовець та колишній депутат районної ради, яких раніше затримали у березні 2026 року. За версією слідства, військовий підшуковував охочих уникнути служби, а ексдепутат координував взаємодію з медиками."За 11,5 тис. доларів США клієнтам пропонували кілька варіантів отримання статусу непридатного до військової служби. Зокрема, чоловіків могли госпіталізувати або організувати для них медичні обстеження з подальшим встановленням вигаданих діагнозів, серед яких — гіпертонічна хвороба чи цукровий діабет. Надалі ці документи мали стати підставою для проходження військово-лікарської комісії та отримання висновку про непридатність до служби", — зазначили у відомстві.. Медичним працівникам повідомлено про підозру у службовому підробленні. Водночас організаторам інкримінують підбурювання до складання неправдивих документів та отримання неправомірної вигоди за вплив на рішення посадових осіб:"Лікаркам повідомили про підозру у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України). Наразі вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів. Військовослужбовець та колишній депутат підозрюються у підбурюванні до складання завідомо неправдивих офіційних документів, а також в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України)".Нагадаємо, нещодавно працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом посадовцям територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Вінниччині, які вносили фіктивні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів "Оберіг".Також раніше у ДБР викрили схему ухилення від мобілізації та повідомили про підозру посадовцям одного з відділів Миколаївського районного ТЦК та СП.Читайте також: Без каральної бюрократії: як військовим після СЗЧ швидко повернутися до побратимів.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру двом посадовцям Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які вносили фіктивні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів "Оберіг".Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань. Слідство встановило, що посадовці, маючи законний доступ до системи, без жодних документальних підстав змінювали дані в електронних картках військовозобов’язаних."Окремих громадян, які лише формально були призваними на військову службу, повертали на облік військовозобов’язаних. Водночас інших осіб, навпаки, вносили до бази як таких, що проходять військову службу. При цьому самі громадяни продовжували вести звичайне цивільне життя та не знали про внесені щодо них зміни", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що також слідчі задокументували епізод безпідставного скасування в реєстрі "Оберіг" відомостей про порушення правил військового обліку, так званого "розшуку ТЦК".За наявними даними, посадовці систематично вносили недостовірну інформацію до реєстру щонайменше з квітня 2025 року.Досудове розслідування триває. Слідчі перевіряють законність інших змін, внесених фігурантами до реєстру, а також встановлюють можливу причетність інших військовослужбовців ТЦК і СП Вінницької області та їхнього керівництва до аналогічних дій."Перевіряється інформація щодо можливого заробітку фігурантів на маніпуляціях з базою", — акцентували в ДБР.Одному з військовослужбовців повідомлено про підозру в несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах особою, що має право доступу до неї (частина 1 статті 362 Кримінального кодексу України). Іншому інкримінують аналогічний злочин, вчинений повторно (частина 3 статті 362 Кримінального кодексу України).Правоохоронці наголосили, що санкції статей передбачають покарання від виправних робіт до двох років до позбавлення волі на термін до шести років."Протидія правопорушенням у сфері мобілізації, зокрема, внесенню недостовірних відомостей до державних реєстрів, є одним із пріоритетних напрямів нашої роботи", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, в Полтавському обласному ТЦК і СП повідомили, що проводять роботу стосовно залучення до складу груп оповіщення лише тих військових, які мають статус учасника бойових дій. Інших же відправлять у бойові підрозділи..

Служба безпеки України та ДБР затримали ще одного підозрюваного у співпраці з російськими окупаційними військами під час захоплення Херсона. Ним виявився колишній працівник воєнізованої охорони регіональної філії "Укрзалізниці".За даними слідства, чоловік під час окупації міста охороняв військові ешелони РФ, які перевозили озброєння, боєприпаси та інше забезпечення для російських військ на фронті.Після звільнення Херсона окупаційні сили залишили свого поплічника в місті та відступили на лівобережжя. Надалі він намагався уникнути відповідальності та переховувався на півдні України, змінюючи орендовані помешкання й обмежуючи контакти з іншими людьми. Попри це, співробітники СБУ встановили його місцеперебування та затримали наприкінці травня 2026 року."До цього, у 2025 році, йому було заочно повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі фігурант перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна", — додали у відомстві.Нагадаємо, нещодавно контррозвідка Служби безпеки України затримала на Закарпатті агента російської воєнної розвідки, який збирав дані про оборонні підприємства на заході України.Додамо, Служба безпеки України та прокуратура заочно повідомили про підозру міжнародному найманцю Давору Савичичу — командиру диверсійно-розвідувального загону "Волки", який воював на боці РФ і, за даними слідства, брав участь у катуваннях цивільних під час окупації Київської області у 2022 році..

Державне бюро розслідувань активно впроваджує заходи, спрямовані на допомогу українським військовослужбовцям, які через складні життєві обставини залишили місця служби. Спеціальний внутрішній алгоритм дозволяє оперативно пройти всі процедури та без зайвої бюрократії відновити свій статус.Про це повідомляє пресслужба Бюро.Як працює новий алгоритм поверненняУ відомстві зазначили, що протидія воєнним злочинам залишається одним із ключових напрямків діяльності ДБР, проте зараз відомство фокусується на допомозі бійцям, які готові знову захищати Батьківщину. Для цього було створено внутрішній механізм, що дозволяє слідчим максимально швидко готувати документи для закриття кримінальних проваджень за статтею 407 Кримінального кодексу України (Самовільне залишення частини або місця служби).Ця процедура розроблена для того, щоб підтримати військових, які пішли на такий крок під тиском обставин: втоми від тривалих боїв, поранень, психологічного виснаження чи сімейних проблем. Головне завдання слідчих у цьому процесі — не створювати додаткові проблеми, а допомогти розібратися з документами та якнайшвидше повернутися на службу.Механізм почав діяти лише у травні цього року. За перший місяць його роботи правоохоронці отримали звернення від понад 1,7 тисячі військовослужбовців та їхніх представників, і всі ці запити вже перебувають на різних етапах опрацювання.Подолання страху та контакти для зв'язкуУ відомстві зазначають, що рішення повернутися часто стримує банальний страх відповідальності, невідомість або переконання, що попереду чекають лише покарання та нескінченна бюрократія. Насправді тисячі захисників уже довели, що навіть після помилки можна повернутися до побратимів. Військовим нададуть необхідні консультації та детально пояснять порядок дій для легального повернення у стрій. Для отримання допомоги військовослужбовці або їхні родичі можуть скористатися кількома каналами зв'язку:заповнити форму на офіційному вебсайті ДБР;надіслати заповнене клопотання на загальну електронну адресу info@dbr.gov.ua;звернутися за телефонами або поштою регіональних управлінь:ТУ Київ — (044) 339 51 35, info@kv.dbr.gov.ua;ТУ Краматорськ — (044) 339 57 25, zv@kram.dbr.gov.ua;ТУ Львів — (0800) 350 356, sdz@lv.dbr.gov.ua;ТУ Мелітополь — (061) 239 96 29, info@mel.dbr.gov.ua;ТУ Миколаїв — (0800) 350 357, public@mk.dbr.gov.ua;ТУ Полтава — (0800) 350 352, dbr@pl.dbr.gov.ua;ТУ Хмельницький — (0382) 69 98 20, public@hm.dbr.gov.ua.Нагадаємо, в середині лютого в Генштабі інформували, що військовослужбовці, які повертаються до служби після СЗЧ, направлятимуться безпосередньо до підрозділів пріоритетного комплектування, ігноруючи запити від частин забезпечення. Водночас механізм переведення за рекомендаційними листами продовжує діяти виключно для бойових бригад, які потребують термінового поповнення особового складу..

Працівники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру військовослужбовцю, який напідпитку вчинив смертельну дорожньо-транспортну пригоду поблизу села Терни Роменського району Сумської області.Про це повідомила пресслужба ДБР. За даними слідства, аварія сталася ввечері 1 червня.Зокрема, військовослужбовець, керуючи легковим автомобілем, виїхав на зустрічку смугу та зіткнувся з мотоциклом. Через аварію 17-річний водій мотоцикла отримав тяжкі травми та за кілька годин помер у лікарні.Слідство встановило, що водій автомобіля перебував у стані алкогольного сп’яніння. Йому оголошено підозру."Працівники ДБР затримали чоловіка та повідомили йому про підозру за ч. 3 ст. 286-1 КК України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані сп’яніння, якщо це спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 10 років. Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 1 червня на Київщині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Загинув чоловік.До того ж 2 червня у Закарпатській області сталась масштабна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок зіткнення двох автомобілів постраждали щонайменше троє людей. Також загинув неповнолітній..

На Житомирщині правоохоронці зірвали підготовку до незаконної вирубки майже 200 сосен. Потенційні збитки державі могли перевищити 2,7 мільйона гривень.Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань."Працівники ДБР у взаємодії зі СБУ викрили службових осіб однієї з філій лісомисливського господарства, що входить до структури ДП "Ліси України", а також підприємства у сфері лісозахисту, які готували незаконну порубку дерев на території Житомирської області", — зазначили в правоохоронному органі.За попередніми даними, посадовці планували незаконно зрубати 199 дерев породи сосна. Завдяки своєчасному втручанню правоохоронців вдалося попередити цю злочинну схему. "Це дозволило не лише запобігти збиткам державі на понад 2,7 мільйона гривень, а й зберегти лісові насадження, які є важливою частиною природних екосистем регіону", — зазначили в ДБР.Наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини протиправної діяльності, роль кожного з причетних та вживають заходів для притягнення винних до відповідальності.Як відомо, наприкінці квітня президент Володимир Зеленський провів важливу нараду із прем'єр-міністром Юлією Свириденко. Очільник держави розповів, що кадрові перестановки можуть відбутися в державних компаніях, таких як "Ліси України".Нагадаємо, 27 квітня на Буковині правоохоронці викрили та зупинили масштабну схему незаконного експорту лісоматеріалів до Молдови. Двом учасникам оголошено про підозри. За даними слідства, організатором оборудки був керівник приватного підприємства, який упродовж 2024–2025 років скуповував необліковану деревину, оформлював її за підробленими документами про походження та вивозив за кордон.До того ж працівники Державного бюро розслідувань викрили масштабну схему незаконної вирубки лісу на Львівщині. У справі фігурує чинний депутат селищної ради, який одночасно очолює комунальне лісогосподарське підприємство.Крім того, нещодавно стало відомо, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала підозру генеральному директору Державного підприємства "Ліси України" Юрію Болоховцю у незаконному збагаченні, тим самим "зарубавши" багатомісячну справу Державного бюро розслідувань..