# ДБР

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру в державній зраді народному депутату України шостого та сьомого скликань від забороненої Партії регіонів. Йдеться про Вадима Колесніченка.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там додали, що також його підозрюють в розпалюванні національної ворожнечі, поєднаної з обманом та у глорифікації держави-агресора.У повідомленні не називають прізвища підозрюваного, однак очевидно, що йдеться про відомого прихильника й апологета "руського міра" Вадима Колесніченка."Депутат до подій Революції Гідності брав активну участь у спробах тодішньої влади унеможливити інтеграцію України до ЄС, а натомість зблизити її з Росією. Він серед іншого організовував провокативні акції, аби розсварити Україну з Польщею", — зазначається в повідомленні.Він достроково склав із себе повноваження депутата 2014 року та втік на тимчасово окуповані території Криму та Севастополя, де розпочав прислуговувати загарбникам: влаштувався радником в окупаційну адміністрацію, а потім марно балотувався так званим "губернатором Севастополя"."Не отримавши бажаних посад та визнання, зрадник продовжив проведення підривної діяльності проти України. Депутат робив антиукраїнські заяви у кримських засобах масової інформації, робив антиукраїнські відеозаписи, що розміщувалися в мережі Інтернет для загального перегляду", — констатували в ДБР.У своїх промовах після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну зрадник публічно вихваляв загарбницьку війну та агресора, принижував український народ і заперечував українську державність."Максимальне покарання за вчинення цих дій — довічне позбавлення волі", — наголосили в Державному бюро розслідувань.Там зауважили, що на початку листопада 2024 року за матеріалами ДБР Шевченківський районний суд Києва засудив цього народного депутата України до п’яти років позбавлення волі за підбурювання працівників міліції до перевищення влади із застосуванням насильства та розпалювання національної ворожнечі й ненависті. Нагадаємо, що в липні цього року в Україні заарештували майно колишнього народного депутата, довіреної особи президента-втікача Віктора Януковича, якого підозрюють у фінансуванні окупаційних угруповань Росії.

Дніпровський апеляційний суд залишив у законній силі вирок — довічне позбавлення волі — щодо військовослужбовця, який на початку 2022 року на заводі "Південмаш" розстріляв нацгвардійців.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там нагадали, що у квітні 2024 року Красногвардійський районний суд Дніпра засудив до довічного позбавлення волі строковика, який у січні 2022 року вчинив стрілянину на Південному машинобудівному заводі. У результаті — п’ятеро осіб загинули, серед них одна цивільна, ще п’ятеро — отримали поранення різного ступеня важкості."На суді чоловік повністю визнав свою провину, розкаявся та попросив вибачення у рідних загиблих. Під час розслідування ДБР встановлено, що під час строкової служби засуджений мав конфлікт з іншими військовослужбовцями. Декілька разів він був свідком сварок, про які доповідав керівництву", — йдеться в повідомленні.У ДБР додали, що через це в інших військових сформувалося до нього негативне ставлення. Після чергової словесної суперечки він вирішив вбити тих, хто не поділяв його думок і поглядів. Перебуваючи у кімнаті зберігання зброї, він узяв автомат і набої та розпочав жорстоко розстрілювати людей."Після розправи обвинувачений захопив автомат, 200 набоїв до нього та намагався втекти. За декілька годин його затримали в Підгородньому Дніпровського району", — пояснили правоохоронці.У межах кримінального провадження проведено десятки експертиз, у тому числі стаціонарну комплексну психолого-психіатричну експертизу, яка встановила, що солдат не мав розладів з психікою та діяв цілковито свідомо.Таким чином суд визнав його винним у:незаконному поводженні зі зброєю, тобто носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу;порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, вчинене щодо кількох осіб, із застосуванням зброї, що спричинило важкі наслідки;дезертирстві;викраденні військовослужбовцем зброї, бойових припасів, іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;порушенні статутних правил вартової служби, що спричинило важкі наслідки, для запобігання яким призначено варту, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;закінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку, а також з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;умисному вбивстві."Покарання призначено у вигляді довічного позбавлення волі, а також засудженого зобов’язано відшкодувати цивільні позови родичів загиблих", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.

Цього року працівники Державного бюро розслідувань розслідували 287 кримінальних проваджень щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон.Як повідомляє прес-служба правоохоронного відомства, статистика кримінальних проваджень свідчить, що незаконні схеми з переправлення осіб через державний кордон створюються в основному посадовцями, працівниками ТЦК, МСЕК, лікарями та правоохоронцями.Найчастіше зловмисники використовують механізм зняття з військового обліку через підроблені діагнози щодо непридатності до військової служби.На сьогодні про підозру було повідомлено вже 121 особі, направлено до суду 61 обвинувальний акт щодо 96 осіб. Статистика кримінальних проваджень свідчить, що незаконні схеми з переправлення осіб через державний кордон створюються в основному посадовцями. Йдеться про працівників територіальних центрів комплектування, медико-соціальних експертних комісій, лікарів та правоохоронців."Найчастіше зловмисники використовують механізм зняття з військового обліку через підроблені діагнози щодо непридатності до військової служби", — зауважили у ДБР. У Бюро додали, що деякі посадовці, які розуміють, що "традиційні" схеми ефективно ламаються, намагаються придумати нові механізми переправлення чоловіків через кордон."Співробітники Бюро виявляють випадки, коли заробити на військовозобов’язаних намагались безпосередньо на блокпостах. З’явились послуги особистого супроводу до кордону, липові одруження тощо", — додають правоохоронці.У ході розслідування таких кримінальних проваджень лише сума задокументованих хабарів склала 11 мільйонів 400 тисяч гривень. Втім, насправді суми неправомірної вигоди набагато більші, а їх обсяги будуть точно встановлені під час слідства. У ДБР зазначили, що наразі судами накладено арешт на майно фігурантів на загальну суму майже 11 млн гривень, які надалі можуть бути вилучені на користь держави.Нагадаємо, у листопаді Державне бюро розслідувань викрило працівників Одеського районного територіального центру комплектування, які вимагали у військовозобов'язаних гроші на блокпостах. За це вони пропонували "допомогу" в оформленні відстрочки від мобілізації.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України. Він разом з іншими суддями побудував "бізнес" на судових рішеннях. Про це повідомляє прес-служба Бюро. Згідно з даними слідства, колишній суддя, а нині адвокат, входив до складу злочинної організації, яка складалась здебільшого з суддів, адвокатів, арбітражних керівників, різних працівників суду тощо. Вони за хабарі виносили "потрібні" рішення, переважно у господарських спорах. Організатор "бізнесу" — теж колишній високопосадовець Вищого господарського суду України — незаконно втручався у розподіл справ та віддавав їх на розгляд виключно "своїм" суддям, які виконували "побажання замовників". "Служителі Феміди поставили цей процес на потік, протягом тривалого часу вони фактично унеможливили ухвалення рішень суду з більшості справ без хабарів. Раніше організатора було оголошено у розшук, йому на низці  інших учасників злочинної схеми було повідомлено про підозру в тому числі за створення та участь у злочинній організації", — йдеться у повідомленні ДБР. У ДБР наголосили, що робота з виявлення та встановлення всіх причетних до діяльності цього угруповання триває. Фото: ДБР Що "світить" зловмисниками Колишній  заступник Вищого господарського суду України підозрюється в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001); одержанні хабаря ч. 2 ст.  368 КК  України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001). "Санкція вказаних статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. До суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави", — повідомляє прес-служба ДБР. Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора. Нагадаємо, нещодавно співробітники Державного бюро розслідувань викрили в одному з Донецьких судів схему уникнення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми. В організації незаконної схеми підозрюють екс-правоохоронця, який працює помічником одного з суддів.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили частини (СЗЧ), але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Основна мета закону — це створити можливості для військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, повернутися до 1 січня 2025 року в частини та продовжити службу без докорів сумління та без конфлікту зі законодавством України", — зазначила вона. Сапьян зауважила, що на теперішній момент законодавці розробили спеціальний алгоритм щодо повернення військовослужбовців на службу. Зокрема, закон встановлює, що військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували до набрання чинності цим законом мають можливість добровільно, але не пізніше 1 січня 2025 року, прибути до відповідних військових частин для продовження військової служби. При цьому керівник військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує дію контракту, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового й інших видів забезпечення. Крім того, за її словами, такому військовослужбовцю поновлять усі пільги, передбачені державою. Також командир має повідомити орган досудового розслідування та військову службу правопорядку про те, що дія військового контракту військовослужбовця продовжується. "Це дає гарантію того, що розпочинається автоматична процедура закриття кримінального переслідування, яке розпочинали щодо військовослужбовця", — наголосила радниця з комунікацій ДБР. Водночас якщо військовослужбовець до 1 січня не повернеться до місця проходження служби, то кримінальне провадження може завершитися вироком. "За самовільне залишення частини чи дезертирство можна позбутися волі аж на десять років. Але ми зараз із вами говоримо про те, що військові частини з радістю приймуть своїх побратимів назад на службу", — наголосила вона. Нагадаємо, що 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами.

У військовослужбовців, які вперше самовільно залишили місце несення служби, є час до 1 січня 2025 року, щоб повернутися. У такому разі вони уникнуть настання кримінальної відповідальності. Таку заяву в телеефірі зробила радниця директора Державного бюро розслідувань з комунікації Тетяна Сапьян, пише "Укрінформ". "Якщо ви пішли в СЗЧ як військовослужбовець, то у вас є можливість повернутися у військову частину з кінця листопада до 1 січня нового року, тобто за місяць", — заявила вона. За словами Сапьян, після того, як військовий повернеться на місце своєї служби, командир має у своєму розпорядженні 72 години для продовження дії контракту або поновлення особи на службі. "Поновлюються грошові, продовольчі та речові виплати, а також пільги та соціальні гарантії", — наголосила Сапьян. Речниця ДБР також нагадала, що, коли військовослужбовець повернеться до своєї частини, він зобов’язаний повідомити про це орган досудового розслідування або військову службу правопорядку. Новий закон про СЗЧ: що змінилось Ще 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. У документі прописано, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше у незаконний спосіб залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується. При цьому відбувається поновлення грошових виплат і здійснюється продовольче, речове, інші види забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Згідно з документом, розпочаті кримінальні провадження щодо правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

Міністерство оборони України відкликало снаряди для мінометів українського виробництва калібру 120 міліметрів. Військові розповідали, що ці міни не вибухали та не долітали до цілі. Про відкликання у спеціальній заяві повідомило Міністерство оборони України. Перші скарги про браковані снаряди розпочали надходити від військових на початку листопада. Декілька днів тому журналіст Юрій Бутусов розповів, що з фронту відкликають 100 тисяч снарядів калібру 120 міліметрів. За його словами, "розпочалися комісії, перевірки, службові розслідування, велика бюрократична робота". "Відсутність коментарів у публічному просторі не означає, що Міноборони бездіє чи не реагує на інформацію, яка надходить від військових чи зʼявляється, зокрема, у ЗМІ. Працюємо в закритому периметрі для забезпечення максимальної ефективності та безпеки. Адже через російську агресію інформація про хід роботи є чутливою, тому залишається з обмеженим доступом", — відреагували на це в Міноборони. У відомстві додали, що в Силах оборони припинили використовувати неякісні партії снарядів і вилучили їх. Замість них постачатимуть міни імпортного виробництва. За попередніми результатами розслідування, можливими причинами дефектів можуть бути, зокрема, неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання боєприпасів, що призвело до їх пошкодження. Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження, а щодо відповідальних посадовців обіцяють ухвалити "відповідні кадрові рішення". Крім того, перевірять якість мінометних мін інших калібрів. Раніше член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів "Суспільному", що міжвідомча комісія щодо розслідування нештатного спрацювання 120-міліметрових мін головними причинами інцидентів назвала зниження температури та підвищену вологість. Нардеп підтвердив, що виявлено низку нештатних спрацювань мін, які постачали певні виробники для сектору безпеки й оборони. "Утворено міжвідомчу комісію, до якої увійшли представники Міноборони, Мінстратегпрому, представники складових сектору безпеки й оборони. Комісія з'ясувала причини. До комітету з питань нацбезпеки надіслано відповідний звіт цієї комісії. Я не можу розголошувати деталі, але загалом з'ясовано, що головними причинами є зниження температури та підвищена вологість. В умовах сухої погоди ці міни не давали жодних збоїв", — сказав він. За словами Веніславського, всі міни з партії, відкликані на завод, і виробник зобов'язався найближчим часом поставити нові міни замість вилучених, і вони "пройдуть ретельне додаткове обстеження". "Я не буду називати кількість мін. Це всі міни тієї партії, яка мала місце нештатного спрацювання. Кількість — це закрита інформація. Підприємство уже виконує зобов'язання щодо заміни цих мін", — зазначив нардеп. За його словами, визначати чи це правопорушення — робота правоохоронних органів. "Сказати що завод неправильно виготовляв — це достатньо серйозні звинувачення, нехай цим займаються правоохоронні органи", — сказав Веніславський. Водночас він наголосив, що зараз немає жодних системних проблем з боєприпасами. Нагадаємо, в жовтні видання Financial Times повідомило, що українські союзники на Заході збільшили виробництво боєприпасів. Однак такої кількості все ще не вистачає, аби покрити потреби України та відновити запаси.

Державне бюро розслідувань продовжує системну роботу щодо виявлення й притягнення до відповідальності тих, хто намагається нажитись на питаннях мобілізації. Громадяни, які намагались придбати "білі" квитки, будуть призвані на службу до Збройних сил України. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, не залишаються поза увагою й ті, громадяни, які намагаються незаконно купити собі відстрочку від мобілізації або документи, які дозволяють взагалі уникнути призову та виїхати за кордон. Так, у вересні працівники ДБР у взаємодії з поліцією встановили "клієнтів" одного з фігурантів кримінального провадження Бюро. Державний інспектор Львівської митниці заробляв на торгівлі так званими "білими" квитками для чоловіків, які підлягають мобілізації. Посадовець шукав охочих незаконно перетнути кордон та запевняв чоловіків, що може домовитися про визнання їх непридатними до військової служби та без проходження будь-яких комісій виготовити документи, які надають можливість законно виїжджати з країни. Вартість своїх "послуг" він оцінював у 13 тисяч доларів. Інспектора затримали після передачі грошей від чергового "клієнта". "Фігуранту повідомлено про підозру у переправленні особи через державний кордон (ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України). За цей злочин йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном до дев'яти років", -- зауважили у ДБР. Надалі ця схема була ліквідована. Наразі мобілізовано шістьох чоловіків, які за хабар хотіли уникнути мобілізації. Перевірка встановила, що законних підстав для визнання їх непридатними до військової служби не було, тож чоловіки пройшли військово-лікарську комісію і вже зараховані солдатами до однієї з військових частин. "Працівники Бюро продовжують перевірки інших осіб, які хотіли уникнути мобілізації та виїхати за кордон, скориставшись послугами фігурантів кримінальних проваджень. У разі виявлення таких, вони також будуть призвані на службу до Збройних сил України", -- додали правоохоронці. Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань викрили в одному з Донецьких судів схему уникнення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми. В організації незаконної схеми підозрюють екс-правоохоронця, який працює помічником одного з суддів.

У Києві працівники Державного бюро розслідувань "на гарячому" затримали шахрая, який планував видурити 700 тисяч доларів США у представника комерційного підприємства. Він обіцяв "розв'язати питання" з нерухомістю. Про це повідомляє прес-служба Бюро. За даними ДБР, у червні 2024 року фігурант зустрівся з комерсантом, який мав "проблеми" з реєстраційними документами про право власності на об’єкти нерухомості, придбані ним на відкритому аукціоні. Ділок, посилаючись на своє нібито знайомство з багатьма високопосадовцями, пообіцяв "розв'язати" питання з правоохоронними та органами контролю, які начебто зацікавились нерухомістю потерпілого. Він оцінив вартість своїх "послуг" у 700 тисяч доларів США. Що "світить" шахраю Вже 16 листопада правоохоронці затримали ділка під час одержання частини обумовленої суми — 200 тисяч доларів США. Йому вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах). Наразі вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Фігуранту загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. "Розслідування триває, встановлюються інші факти протиправної діяльності та повне коло можливо причетних до оборудки осіб, зокрема з-поміж представників правоохоронних та органів контролю", — йдеться у заяві ДБР. Нагадаємо, на початку листопада співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру полковнику медичної служби та військовослужбовцю, який оформлював бойові виплати своїй дружині, яка начебто була медичною сестрою. Так, за вісім місяців "служби" вона незаконно отримала майже мільйон гривень.

На Дніпропетровщині Державне бюро розслідувань викрило командира військової частини, який примушував підлеглих будувати будинки для близьких родичів. Про це повідомляє прес-служба Бюро. За даними відомства, п’ять військовослужбовців, починаючи з 2022 року, зводили будинки для матері та тещі підполковника. Два двоповерхові котеджі підлеглі будували з фундаменту, також начальник "замовив" у домі для матері зону барбекю. У разі відмови працювати командир погрожував  відправити на передову в найгарячіші точки. "Військовослужбовці майже три роки не з’являлись на службі, але щомісячно отримували повне грошове забезпечення, включно з додатковою винагородою за виконання ними бойових (спеціальних) завдань", — йдеться у повідомленні ДБР. У відомстві зазначили, що загальна сума збитків державі складає 2,5 мільйона гривень. "Під час обшуків вилучено документи щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати військовослужбовцям, відомості про їх "заступання" в добові наряди, особові справи, мобільні телефони, чорнові записи щодо будівництва", — пише ДБР. Нагадаємо, у серпні працівники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру заступнику командира військової частини з Одеської області. Він брав участь в організації ухилення окремих військовослужбовців від служби.

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України повідомили про підозру двом правоохоронцям з Коломиї на Івано-Франківщині, які організували схему збуту наркотичних речовин на території Прикарпаття. Про це повідомила прес-служба ДБР. Як встановило слідство, до своєї нелегальної схеми правоохоронці залучили ще й місцевого мешканця. Фігуранти створили канал в одній з соцмереж, через який можна було замовляти наркотичні речовини та отримувати координати місць із закладками "товару". Оплата "замовлення" відбувалася через інтернет. Правоохоронці відповідали за адмініструванням каналу та закуповували сировину, а цивільний спільник шукав кур’єрів, які мали доставляти клієнтам наркотичні речовини. За роботу пропонували 150 гривень за одну "закладку".  Фото: ДБР "У жовтні задокументовано збут понад сотні доз наркотичної речовини лише одним із кур’єрів. Як з’ясувало слідство, правоохоронці планували, крім заробітку на продажі наркотиків, також покращити "показники" роботи. Вони реєстрували кримінальні провадження щодо незаконного збуту наркотиків і планували притягнути до відповідальності кур’єра, якого самі й найняли", -- додали правоохоронці. У межах розслідування було проведено обшуки за місцем роботи та в помешканнях фігурантів, в ході яких вдалося вилучити мобільні телефони, а також близько пів тисячі нарковмісних таблеток. Наразі правоохоронцям повідомлено про підозру у незаконному збуті наркотичних засобів. Їм загрожує позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Фото: ДБР "Одного з правоохоронців -- організатора оборудки вже звільнено з роботи, його колегу-спільника відсторонено від виконання обов’язків. Суд обрав їм запобіжні заходи -- тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розслідування триває, встановлюється повне коло причетних осіб та інші факти протиправної діяльності", -- додали у ДБР. Нагадаємо, раніше правоохоронці припинили діяльність масштабної наркосхеми, яку організував 22-річний одесит. До "роботи" він долучив ще свого діда, створивши таким чином "сімейний бізнес". Прибуток фігурантів сягав 25 мільйонів гривень.

Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Правоохоронці не називають прізвище нардепа, але, за інформацією наших джерел у правоохоронних органах, йдеться про Євгена Шевченка, якого у 2022 році виключили зі "Слуги народу". Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. "За матеріалами ДБР підозру у держзраді повідомлено чинному нардепу, який завдавав шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України", -- йдеться у повідомленні. Євген Шевченко. Джерело: Telegram Вказується, що виконувач обов’язків Генерального прокурора підписав підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Працівники ДБР у взаємодії із СБУ викрили його на завданні шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України. "Як підтвердила комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза депутат почав завдавати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України ще до початку повномасштабного вторгнення РФ", -- зазначили правоохоронці. У чому підозрюють нардепа Відомо, що у 2021 році нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України. До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам та експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру. Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові. Вручення підозри нардепу Євгену Шевченку. Фото: ДБР Зв'язок з Білоруссю Також слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо. Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче. "Режим сприяння" з боку Білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", -- зазначили в прес-службі. Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США. Депутат підозрюється у вчиненні державної зради, за ознаками кримінального правопорушення. Йому загрожує покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд проситимуть обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Нагадаємо, Євген Шевченко був виключений із фракції "Слуга Народу" ще у травні 2022 року. Причиною для цього стала поїздка політика у Мінськ для переговорів із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. У фракції ж заявили, що його не делегували для проведення будь-яких перемовин у РБ.

Вересень 2019 року став проривом у конституційних змінах для країни. Саме тоді Верховна Рада нарешті зняла депутатську недоторканність, виключивши зі статті 80 Конституції неможливість для народних обранців бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. "Депутати не нестимуть відповідальності за голосування, за будь-які публічні виступи. Але якщо депутат збиває людину, "кришує" видобуток бурштину або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. Це парламент, а не "малина", де можна п'ять років ховатися під куполом", — наголошував п’ять років тому з трибуни Верховної Ради новообраний президент Володимир Зеленський перед голосуванням за законопроект. Здавалось би ця епохальна для правової країни подія мала кардинально змінити підхід до здійснення правосуддя над народними обранцями, проте система загальмувала. Прибравши з головного закону країни положення про депутатський імунітет, у системі правосуддя й надалі активно розвиваються "договорняки", затягування справ, хабарництво й можливість народним обранцям уникнути відповідальності навіть за вбивства. Воєнний стан ще більше загальмував судовий процес розгляду кримінальних правопорушень за участі парламентарів, зокрема тих, які вони вчиняють стосовно цивільних. Однією з таких справ, яка вже понад рік у прямому сенсі припадає пилюкою на полицях Житомирського районного суду, є дорожньо-транспортна пригода за участі народного депутата від фракції "Батьківщина" Андрія Ніколаєнка. ДТП трапилась на трасі Київ-Чоп поблизу села Березівка Житомирського району рік тому -- вранці 3 листопада 2023-го. Автомобіль, за кермом якого перебував народний депутат, наїхав на 18-річну дівчину, яка перебігала проїзну частину. Від отриманих ушкоджень вона померла на місці події. Фото: Державне бюро розслідувань Сам нардеп у день ДТП, за кілька годин після події, на своїй сторінці у Facebook підтвердив, що збив пішохода на Житомирщині. "На жаль, це правда. Сьогодні зі мною сталося найстрашніше, що може трапитися із водієм — під колесами автомобіля, яким я керував, загинула людина", — написав Андрій Ніколаєнко. ЗМІ вказували, що загибла — місцева жителька. Зі слів її родича, дівчина була сиротою. Фото: Державне бюро розслідувань Справу одразу передали Державному бюро розслідувань, за матеріалами якого Офіс генерального прокурора за кілька днів повідомив Ніколаєнку про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Фото: Державне бюро розслідувань За офіційною версією, автомобіль Ніколаєнка Mercedes-Benz GLE 300D "всупереч вимогам правил дорожнього руху рухався зі столиці до Львова з перевищенням дозволеної швидкості". Зокрема, камери на трасі Київ — Чоп зафіксували перевищення допустимої швидкості на 40 до 50 км/год, у тому числі одна з камер зафіксувала таке перевищення у межах населеного пункту, де сталася трагедія. Це підтвердила й фототехнічна експертиза. "Водій, перевищуючи дозволену швидкість, не вжив достатніх заходів для зменшення швидкості або зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на потерпілу. Слідство встановило, що дотримання водієм вимог ПДР щодо руху із допустимою швидкістю та своєчасне гальмування надало б можливість потерпілій перебігти дорогу", — йдеться у заяві на сайті ДБР. Та 7 листопада, наступного дня після оголошення про підозру, суд не обрав запобіжний захід нардепу. Відбулося це лише 9 листопада, але вже 3 січня 2024 року Андрію Ніколаєнку змінили запобіжний захід — із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання. 29 лютого 2024 року ДБР заявило про завершення розслідування, а 16 квітня справу направили до суду. Протягом майже двох місяців сторона захисту нардепа ознайомлювалась із матеріалами справи... Та на цьому все завершилося... Справа про смертельну ДТП за участі народного депутата не отримала продовження й вже понад шість місяців пилиться на полицях кабінетів Житомирського райсуду. Пояснення такої бездіяльності з боку суддів вимальовується лише одне — нардеп Ніколаєнко намагається усіляко затягнути процес притягнення до кримінальної відповідальності. До слова, Ніколаєнко не вперше порушує правила дорожнього руху. Навіть у день смертельної аварії, за інформацією "Схем", лише за 40 хвилин до трагічної події він перевищив швидкість, через що отримав штраф у розмірі 340 гривень. Згідно з постановою із сервісу МВС, на ділянці траси Київ-Чоп на Житомирщині авто рухалося зі швидкістю 162 км/год, попри встановлене обмеження у 110 кілометрів за годину. Водночас невідомо, з якою швидкістю рухався автомобіль пізніше, в момент скоєння ДТП. Журналісти "Схем" також з’ясували, що Mercedes-Benz, яким керував Ніколаєнко, належить його цивільній дружині Катерині Вайдич, який вона набула у власність у вересні 2023 року — тобто за кілька місяців до трагічної події. За даними сервісу МВС, о 09:03 камери зафіксували швидкість, з якою народний депутат Ніколаєнко на автівці Mercedes-Benz GLE 300D рухався трасою Київ-Чоп в районі села Новогородецьке під Житомиром — вона становила 165 км/год. При цьому радар системи МВС зафіксував дещо нижчу швидкість — 162 км/год. За даними сервісу, на цій ділянці траси допустима швидкість — 110 км/год. Таким чином, народний депутат перевищив швидкість на 52-55 км/год. Державне бюро розслідувань також повідомляло, що Ніколаєнко систематично притягався до адміністративної відповідальності патрульною поліцією за перевищення швидкості. Лише протягом 2022-2023 років щодо нього було винесено 22 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. То скільки ще триватиме суддівське свавілля та депутатська безкарність?.

Співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому начальнику одного з управлінь Державної податкової служби у Житомирській області. Фігурант два роки обманом незаконно отримував середньомісячну зарплату. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, чоловік уклав контракт з добровольчим формуванням Дніпровської міської територіальної громади у червні 2022 року, але на службу так і не з’явився. Втім, це дало підозрюваному можливість звільнитись від виконання посадових обов’язків та залишитись у рідному місті. "Два роки податківець практично не покидав межі свого дому, але отримав 700 тисяч гривень зарплати в податковій. Наразі чиновника звільнено із займаної посади", -- зауважили в ДБР. Фігуранта підозрюють у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в великому розмірі в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України). Наразі слідчі розв'язують питання щодо обрання йому запобіжного заходу. Також буде ініційоване відшкодування державі завданих збитків. За цей злочин підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном до восьми років.  Фото: ДБР "Також у ході слідства буде дана правова оцінка діям посадових осіб головного управління Державної податкової служби, які допустили вказаний факт, адже посадовці жодного разу не перевіряли реальність проходження ним служби у вищевказаному добровольчому формуванні", -- зауважили в ДБР. Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань викрили в одному з Донецьких судів схему уникнення від мобілізації через фіктивне розлучення та встановлення опіки над дітьми. В організації незаконної схеми підозрюють екс-правоохоронця, який працює помічником одного з суддів.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) викрили начальника колонії з Черкащини. Він допоміг кримінальним авторитетам провести на території установи так звану "сходку". Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що посадовець пропустив до виправної установи кримінальних авторитетів на прохання раніше судимого мешканця Умані, який мав статус "смотрящого" за цією колонією з волі. "У лютому 2024 року між двома авторитетами, які відбували покарання у виправній колонії, виник конфлікт через гроші та розподіл сфер впливу. Для його розв’язання "смотрящий" вирішив провести злочинне зібрання на території установи. Він запросив на "сходку" п’ятьох осіб через свою довірену особу, яка має у кримінальному середовищі статус "блатного", — пояснили в ДБР. Правоохоронці додали, що начальник установи сприяв проведенню кримінального зібрання у приміщенні виправної колонії. Він також наказав підлеглим вимкнути електропостачання, аби таким чином відключити камери відеоспостереження й особисто провів на територію установи через головні ворота кримінальних авторитетів. "Слідчі ДБР у взаємодії з Нацполіцією затримали п’ятьох учасників злочинного зібрання та начальника виправної колонії. Всім їм і ще двом ув'язненим повідомлено про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, що в червні у Кривому Розі кримінальний авторитет організував замах на вбивство. Правоохоронці затримали одного із виконавців. Як встановило слідство, злочинцем виявився 41-річний чоловік, який контролював незаконний обіг наркотиків на території Кривого Рогу та Криворізького району. Він також причетний до організації діяльності кол-центрів, які діяли в чотирьох регіонах країни.