# ДБР

Впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.Про це повідомив директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов в коментарі "Інтерфакс-Україна"."Ми провели спільну нараду із Нацполом, командуванням Сухопутних військ, Військової служби правопорядку й уточнили елементи взаємодії щодо сприяння військовослужбовцям, які залежно від обставин самовільно залишили частину, повернутися до своїх чи інших підрозділів. Провели медійну кампанію та ініціювали низку заходів з місцевими органами влади", — йдеться у заяві керівника ДБР.За словами Сухачова, лише за останні два тижні понад 1700 військовослужбовців вже повернулися до своїх військових частин або перебувають на стадії повернення. Директор ДБР зазначив, що багато хто з військових звернувся безпосередньо до Бюро через форму, яку відомство опублікувало на минулому тижні.Сухачов наголосив, що за наявними у військових та поліції даними, кількість охочих повернутися значно більша."У військовослужбовців ще є кілька днів, щоб реалізувати своє рішення. До 30 серпня діє спрощений порядок повернення до підрозділів військовослужбовців, які самовільно залишили частину або місце служби", — заявив він.Раніше український парламент продовжив термін добровільного повернення військовослужбовців до 30 серпня 2025 року. Це означає, що у військових, які залишили службу, ще є можливість повернутися без кримінальної відповідальності."Повернення до строю — це не лише шанс виправити помилки минулого, а й прояв відповідальності перед побратимами, сім’єю та країною. Сьогодні кожен захисник важливий для України, і саме від єдності та готовності виконувати військовий обов’язок залежить наша перемога", — резюмував Олексій Сухачов.Нагадаємо, за словами директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, за вісім місяців дії спрощеного механізму повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив частину, до війська вже повернулося понад 29 тисяч українських бійців. Це дані станом на початок серпня.

Українські військові мають можливість повернутися після самовільного залишення частини на службу до 30 серпня 2025 року та звільнитися від кримінального провадження. У прес-службі Державного бюро розслідувань опублікували алгоритм повернення військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину чи місце служби або вчинили дезертирство. Також правоохоронний орган закликає таких військовослужбовців скористатися можливістю добровільно повернутися на службу."Державне бюро розслідувань розмістило на своєму сайті алгоритм повернення військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину чи місце служби або вчинили дезертирство", — йдеться у повідомленні.В меню доступна для завантаження форма клопотання про повернення, яку після заповнення слід просканувати та надіслати на електронну адресу: info@dbr.gov.ua.У ДБР нагадали, що Верховна Рада продовжила термін добровільного повернення військовослужбовців до 30 серпня 2025 року. Це означає, що у військових, які залишили службу, ще є час повернутися без кримінальної відповідальності."ДБР закликає кожного військовослужбовця скористатися цією можливістю", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, за словами директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, за 8 місяців дії спрощеного механізму повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив частину, до війська вже повернулося понад 29 тисяч українських бійців. Це дані станом на початок серпня.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування щодо одного з начальників територіального центру комплектування в Івано-Франківській області. Посадовець свідомо вносив неправдиву інформацію до автоматизованої системи обліку для фіктивного підвищення показників мобілізації.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що обвинувальний акт скеровано до суду."Фігурант за допомогою власного криптографічного ключа несанкціоновано змінював дані у картках військовозобов’язаних", — ідеться в повідомленні.Зокрема, оформлював їх нібито залучення до ЗСУ, знімав з обліку та навіть видавав фейкові направлення до трьох різних військових частин."Загалом посадовець так "мобілізував" 17 осіб", — наголосили в Державному бюро розслідувань.Розслідування з’ясувало, що всі вони спокійно перебували за місцем проживання, а військові частини підтвердили відсутність таких мобілізованих у своїх підрозділах."Таким чином він хотів штучно покращити звітність мобілізації, не задумуючись про шкоду обороноздатності держави", — пояснили правоохоронці.Державне бюро розслідувань повідомило обвинуваченому про підозру в червні цього року.Його дії кваліфіковані за несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі особою з правом доступу, вчинену повторно."У разі доведення судом вини, посадовцю загрожує покарання до шести років позбавлення волі", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, вчора прес-служба Міністерства оборони України, що в застосунку "Резерв+" з’явилася можливість сплатити штраф за ще одне порушення правил військового обліку. Йдеться про непостановку на військовий облік за новою адресою після зміни місця проживання.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) розслідують 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у сфері лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій.Про це розповів директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі агенції "Інтерфакс-Україна".Він уточнив, що 2023-2025 років до суду вже передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб.Загальна сума завданих збитків у цих кримінальних провадженнях — понад один мільярд гривень."Характер виявлених правопорушень, їх географія та кількість свідчать не про поодинокі інциденти, а про наявність ознак централізованої та вертикально організованої системи зловживань", — зазначив Олексій Сухачов.Він акцентував, що головна мета — зупинити розкрадання національного багатства."Українські ліси не є джерелом незаконного збагачення для обраних", — констатував очільник Державного бюро розслідувань.За словами директора ДБР, основними правопорушеннями у цій сфері є передача майна підприємства афілійованим компаніям за заниженими цінами, укладення прямих договорів підряду на мільярдні суми без відкритих процедур, зловживання під час проведення аукціонів із продажу лісопродукції, а також незаконні санітарні рубки без відповідних висновків щодо впливу на довкілля.У ДБР також навели приклади результатів протидії порушенням у лісовій галузі:на Черкащині ДБР викрило начальника одного з надлісництв філії "Центральний лісовий офіс" державного підприємства "Ліси України" на вимаганні «данини» із підлеглих лісничих;ДБР блокувало масштабну незаконну вирубку дерев на території Харківської лісової науково-дослідної станції;на Закарпатті судитимуть керівника Свидовецького лісництва через незаконні рубки у заповідному фонді;ДБР викрило схему розкрадань деревини посадовцями державних підприємств і лісництв на десятки мільйонів гривень;на Закарпатті судитимуть посадовця лісгоспу, через недбалість якого держава зазнала збитків на 56 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 22 липня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 90,9 мільйона гривень керівнику державного підприємства "Ліси України".

В Україні систематично організовують схеми незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Досить часто до таких злочинних дій причетні не лише працівники територіальних центрів комплектувань та соціальної підтримки, а й правоохоронці та місцеві чиновники.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань.З початку широкомасштабного вторгнення Росії до України ДБР розслідувало понад 570 кримінальних проваджень на десятки мільйонів гривень неправомірної вигоди щодо переправлення чоловіків призовного віку через кордон. Як повідомив директор ДБР Олексій Сухачов, до суду направлено 171 обвинувальний акт стосовно 251 фігуранта. Накладено арешт на майно фігурантів на понад 58 мільйонів гривень.Він наголосив, що боротьба з незаконним переправленням осіб призовного віку через державний кордон є пріоритетом в роботі Бюро."Досить часто до таких протизаконних схем причетні працівники правоохоронних органів, місцеві чиновники, працівники ТЦК та СП", — зазначив директор ДБР.За його словами, йдеться не лише про кримінальні оборудки, а про явище, яке безпосередньо підриває обороноздатність країни."Заробляти на війні, допомагаючи чоловікам ухилятися від мобілізації або нелегально залишати територію України, абсолютно неприпустимо. Це прямий удар по державі й по тих, хто щодня боронить її на фронті. Кожен, хто організовує чи сприяє таким оборудкам, має усвідомлювати: покарання буде невідворотним", — наголосив він.Він уточнив, що йдеться не лише про поодинокі випадки, а й про масштабні схеми. Тому ДБР активно взаємодіє у цьому питанні зі СБУ, Нацполіцією, Держприкордонслужбою, а також у чіткій координації з Офісом генпрокурора. "Намагаємося ефективно протидіяти цьому явищу в усіх регіонах країни", — підсумував Сухачов.Нагадаємо, днями на Закарпатті прикордонники викрили чергову спробу втечі військовозобов’язаного з країни. На цей раз ухилянтові допомагав священнослужитель Української православної церкви Московського патріархату.

Національне агентство з питань запобігання корупції взялося перевіряти очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара після публікації розслідування "Схем". Про це йдеться у повідомленні журналістів. Як повідомили "Радіо Свобода" в Агентстві, НАЗК розпочало моніторинг способу життя глави Енергетичної митниці Держмитслужби Анатолія Комара. Підставою для таких дій стало звернення ДБР, яке після виходу матеріалу проекту "Схеми" розслідує кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Комара. "За результатами попереднього розгляду листа, а також раніше отриманих відомостей, зазначена інформація буде врахована під час проведення моніторингу способу життя Комара А.Г.", — йдеться у повідомленні НАЗК у відповідь на запит "Радіо Свобода". Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальну справу 2 серпня — практично одразу ж після виходу розслідування "Схем", де йшлося про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії збудувала маєток в елітному передмісті столиці вартістю 70 мільйонів гривень. При цьому, сам Анатолій Комар пересувається на представницькому Mercedes S-class, а його донька здобуває платну освіту в лондонському Королівському коледжі. В Агентстві також повідомили, що наразі відбувається перевірка наявності конфлікту інтересів в діях Комара та дотримання обмежень щодо подарунків.Нагадаємо, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко відреагувала на розслідування "Схем" про очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара. Вона доручила провести перевірку фактів.

Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов провів робочу зустріч із керівництвом Національної поліції та Збройних Сил щодо посилення взаємодії у протидії самовільному залишенню частин військовослужбовцями.Про це йдеться на сайті Бюро.У нараді взяли участь директор ДБР Олексій Сухачов, голова Національної поліції України Іван Вигівський, командувач Сухопутних військ ЗСУ Геннадій Шаповалов, керівник Військової служби правопорядку ЗСУ Віталій Левченко, а також інші представники ДБР, Генерального штабу та Нацполіції.Олексій Сухачов наголосив, що СЗЧ напряму впливає на боєздатність армії та потребує рішучої й скоординованої реакції. "Наше завдання — не лише фіксувати факти самовільного залишення частин, а й знаходити дієві шляхи повернення військовослужбовців у стрій. Ми повинні орієнтуватися на потреби військовослужбовців. Ті, хто усвідомив свою провину і готовий виправити помилки, має отримати шанс повернутися в підрозділи та продовжити боронити державу", — сказав він.При цьому директор ДБР нагадав, що закон, який дозволяє військовослужбовцям добровільно повернутися із СЗЧ діє до 30 серпня 2025 року та висловив сподівання, що парламент розгляне можливість продовження дії спрощеного порядку повернення бійців.Також Сухачов заявив, що важливо, аби усі працівники ТЦК та СП суворо дотримувалися законного порядку дій та прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією."В країні повинен панувати Закон і порядок. Навіть у такий складний час повага один до одного, тим більше — до військових, має стати національним пріоритетом", — зазначив він.Учасники наради погодилися, що для кращої ефективності цієї роботи необхідна чітка координація між ДБР, Нацполіцією, Військовою службою правопорядку та командуванням військових частин.Своєю чергою, очільник Нацполіції Іван Вигівський заявив: "Обмін інформацією та спільна робота в регіонах вже посилена, аби кожна особа, яка самовільно залишила частину, могла повернутись до війська і зробила це швидко без перешкод. Національна поліція зі свого боку максимально сприяє у реалізації цього завдання".Командувач Сухопутних військ ЗСУ бригадний генерал Геннадій Шаповалов додав:"Кожен воїн на фронті є критично важливим. Завдяки ухваленому закону та алгоритму ми вже повертаємо до строю тих, хто готовий боронити Україну. Водночас ми ведемо системну роботу з усунення першопричин СЗЧ. У підсумку, це не лише зміцнює нашу оборону, але й відновлює довіру військових".Підсумки зустрічіЗа підсумками наради сторони домовилися про спільні дієві кроки, спрямовані на удосконалення системи повернення військовослужбовців. Зокрема, обговорювалися нові шляхи та механізми, які допоможуть тим, хто з різних причин перебуває поза строєм, повернутися до виконання своїх обов’язків. Було наголошено на важливості мотивації та підтримки військових, а також на пошуку ефективних рішень для зміцнення обороноздатності.Раніше у ДБР звернулися до військових, які пішли у СЗЧ та оприлюднили алгоритм повернення бійців у стрій. Нагадаємо, у листопаді 2024 року на офіційній сторінці 47-ї окремої механізованої бригади повідомили, що до них надійшло майже 100 заявок від бійців, які самовільно залишили військову частину. Вони добровільно хотіли повернутися на військову службу.

Державне бюро розслідувань викрило масштабну схему уникнення мобілізації, організовану в одному з судів Донецької області. Посадовці за гроші допомагали чоловікам призовного віку незаконно уникати мобілізації та виїжджати за кордон під час воєнного стану. Про це йдеться у зведенні Бюро.Згідно з оприлюдненими даними, працівники ДБР викрили виконувача обов’язків голови одного з судів Донецької області, його помічника, заступника керівника апарату та секретаря суду. Вони за винагороду допомагали військовозобов'язаним незаконно уникати мобілізації та виїжджати з України під час воєнного стану. "Наприкінці 2024 року ДБР вже повідомило про підозру одному з учасників оборудки — помічнику судді. Під час подальшої перевірки було встановлено причетність до схеми ще кількох працівників суду", — зазначає прес-служба ДБР. За даними слідства, вони за три тисячі доларів організовували ухвалення фіктивних рішень про розлучення та позбавлення батьківських прав матері. Це створювало підстави визнати чоловіка єдиним опікуном дитини до 18 років і таким чином звільнити його від мобілізації та надати право на виїзд за межі України. "Рішення ухвалювали без реальних позовів, сплати судового збору та участі обов’язкових органів, зокрема служби у справах дітей", — пише Бюро. Як зазначає ДБР, заступник керівника апарату суду незаконно втручалася в автоматизовану систему документообігу, реєструвала вигадані справи та засвідчувала підроблені рішення гербовою печаткою. В. о. голови суду виносив неправосудні рішення, а секретар судових засідань готувала фіктивні документи та судові повістки, які передавали "клієнтам". "З початку повномасштабного вторгнення до кінця 2024 року було ухвалено понад 120 таких рішень. На їх підставі понад 40 осіб перетнули кордон, більш як 30 з них — не повернулися. Серед позивачів були й працівники самого суду", — йдеться у повідомленні ДБР. Також, як зазначають в Бюро, в. о. голови суду, помічнику судді, заступнику керівника апарату та секретарю суду повідомлено про підозру у: незаконному переправленні осіб через державний кордон (ч. 3 ст. 332 КК України), втручанні в роботу судової системи (ч. 2 ст. 376-1 КК України), підробленні судових рішень (ч. 1 ст. 366 КК України), перешкоджанні діяльності ЗСУ (ч. 1 ст. 114-1 КК України). Санкції цих статей передбачають до дев'яти років позбавлення волі. "Окремо задокументовано дії іншого судді цього суду, яка у приватному спілкуванні заперечувала збройну агресію РФ, глорифікувала російських військових та схвалювала окупацію українських територій. Їй повідомлено про підозру у поширенні матеріалів, що виправдовують агресію РФ (ч. 3 ст. 436-2 КК України), що передбачає до восьми років ув’язнення", — пише прес-служба ДБР. Наразі готуються клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів.Нагадаємо, працівники Державного бюро розслідувань викрили та ліквідували масштабну схему ухилення від мобілізації, організовану в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Запоріжжі. Лише у 2024–2025 роках через незаконні дії посадовців мобілізації уникнули понад 1,5 тисячі чоловіків.

Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо військового та його командира за ухилення та сприяння ухиленню від військової служби.Про це йдеться у повідомленні ДБР. Хоча у відомстві не вказують прізвище фігуранта справи, але можна зробити висновок, що йдеться про антикорупціонера та голову правління "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна."Працівники ДБР за процесуального керівництва Київської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону завершили розслідування кримінального провадження щодо одного з військових який, за даними слідства, систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини", — йдеться у повідомленні.У ДБР наголосили, що слідство було проведено об’єктивно та у максимально стислі терміни, з дотриманням усіх вимог закону. Після ознайомлення з матеріалами справи стороною захисту, обвинувальний акт буде передано до суду, де будуть "поставлені усі крапки над "і".Крім того, 14 серпня військовослужбовцю були повернуті електронні гаджети, вилучені в ході обшуку за місцем його проживання. Таке рішення було прийнято після проведення всіх необхідних процесуальних дій.Справа Шабуніна: що відомо11 липня 2025 року військовослужбовцю Віталію Шабуніну було повідомлено про підозру. Мобілізувавшись у 2022 році він упродовж тривалого часу не з’являвся до місця служби та під виглядом "відряджень" перебував у цивільних установах, що не належать до складу сил оборони. Також задокументовано факти отримання ним щомісячного грошового забезпечення, попри фактичну відсутність у військовій частині. Такими діями він завдав державі збитків на понад 224 тисячі гривень.До того ж під час слідства досліджувалися обставини використання зазначеним військовослужбовцем транспортного засобу, призначеного для потреб ЗСУ. Проте підстав для повідомлення йому про підозру не знайдено. Яке покарання "світить" ШабунінуЯк відомо, 13 серпня для активіста Шабуніна повідомили оновлену підозру. Однак його, як і раніше, обвинувачують за двома статтями Кримінального кодексу України:ч. 4 ст. 409 — ухилення від військової служби в умовах воєнного стану;ч. 2 ст. 190 — шахрайство. У цьому ж кримінальному провадженні повідомлено про підозру і командиру, який сприяв військовослужбовцю в ухиленні від військової служби. Йому інкриміновано пособництво в ухиленні підлеглого від виконання обов’язків військової служби, вчинене за попередньою змовою та зловживання службовим становищем. Обом фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі.Віталій Шабунін — український політичний діяч, голова правління ГО "Центр протидії корупції", колишній член партії "Демократичний альянс", блогер.Він також очолював Раду громадського контролю при НАБУ у 2015-2016 роках і був членом Національної ради з питань антикорупційної політики.Нагадаємо, 16 липня у помешканні Героя України, льотчика Андрія "Джуса" Пільщикова, провели обшуки. Слідчі дії пов'язані зі справою активіста та керівника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна.

Співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру командиру однієї з військових частин на Чернігівщині та трьом його підлеглим офіцерам. Вони заробляли на незаконному оформлені виплат солдатам, які нібито працювали у вигаданому штабі.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, у 2024 році командир створив "на папері" окремий командний пункт, де нібито перебували на чергуваннях 14 військовослужбовців.За даними слідства, насправді жодних обов’язків вони не виконували — майже рік проводили час на власний розсуд, але отримували за це додаткову грошову винагороду у розмірі двох тисяч гривень за кожен "наряд". Після отримання коштів військові передавали частину грошей командиру та його спільникам."П’ятеро з цих військових виконували для керівника частини особисті роботи: ремонтували його приватну садибу, будували гостьовий будинок на тій же ділянці та облаштовували квартиру, що належала його сину", — зазначили у ДБР. Правоохоронці наголосили, що також командир сприяв ухиленню від служби ще одному військовому, який у робочий час заробляв на ремонті автомобілів неподалік частини. Решта солдатів просто проводили час служби на власний розсуд. Внаслідок протиправної схеми держава зазнала збитків на понад два мільйони гривень.Чотирьом офіцерам повідомлено про підозру в злочинах, скоєних у складі організованої групи:командиру військової частини за зловживання владою або службовим становищем (ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України);начальнику відділу зберігання військової частини за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;старшому геодезисту відділу зберігання військової частини за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;картографу картографічного відділу військової частини за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.У ДБР наголосили, що санкція статті 364 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а стаття 426-1 КК України — до 12 років ув’язнення. Окрім цього у ДБР додали, що вжили всіх належних заходів для забезпечення відшкодування завданих державі збитків, судом накладено арешти на майно фігурантів.Нагадаємо, раніше директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що за результатами перевірок скасовано понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій щодо надання інвалідності посадовцям. Наразі перевіряються 2 630 медичних справ посадовців з понад 70 держорганів.

Завдяки зусиллям Державного бюро розслідувань 2,6 мільярда гривень російського онлайн-казино PIN-UP, стягнуті у дохід держави, вже найближчим часом будуть перераховані в український бюджет.Про це повідомляє прес-служба Бюро.Як зазначають у ДБР, це стало можливим завдяки злагодженій роботі відомства та Офісу генерального прокурора, Державної служби фінансового моніторингу та інших держорганів.У Бюро нагадали, що на підставі досудового розслідування ДБР Шевченківський райсуд міста Києва 10 липня 2025 року визнав винним у вчиненні низки кримінальних правопорушень директора ТОВ "УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ", яке діяло в Україні під брендом онлайн-казино "PIN-UP"."Вироком суду, який набрав законної сили 10 серпня 2025 року, серед іншого, застосовано спеціальну конфіскацію у власність держави понад 2,6 мільярда гривень, що були попередньо арештовані та передані АРМА", — пише ДБР.У відомстві також зазначили, що 12 серпня 2025 року до Міністерства фінансів та АРМА направлено рішення суду, що набрало законної сили, про обов’язок перерахувати кошти в дохід держави та його негайного виконання. Раніше повідомлялось, що Державне бюро розслідувань спрямувало до суду справу директора нелегального онлайн-казино Pin-Up, власниками якого є росіяни. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна.Варто зауважити, що у січні 2025 року ДБР затримало номінального власника компанії Ігоря Зотька, що діяла в Україні під брендом Pin-Up. У лютому директора онлайн-казино відправили на два місяці під варту без можливості внесення застави. Про це тоді повідомляла речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сапʼян.Нагадаємо, на початку червня в Україні позбавлено ліцензію на роботу російському онлайн-казино Pin-Up. Це перші результати діяльності новоствореної державної агенції "ПлейСіті".

Державне бюро розслідувань викрило посадовців Київської міської державної адміністрації на розтраті бюджетних коштів під час ремонту приватизованої будівлі. На ремонт було витрачено майже 1,3 мільйона гривень. Про це йдеться у повідомленні Бюро. Як зазначили у відомстві, працівники ДБР повідомили про підозру керівнику апарату виконавчого органу КМДА та колишньому керівнику одного з комунальних столичних підприємств."За сприяння Державної аудиторської служби України встановлено, що підозрювані замовили та оплатили облаштування фасаду та інші ремонтні роботи в офісній будівлі міста. Споруда вибула з комунальної власності та належала приватним особам", — йдеться у повідомленні. За даними ДБР, на ремонт було витрачено майже 1,3 мільйона гривень. При цьому, комунальне підприємство не мало навіть договорів оренди на відремонтовані приміщення, тобто фактично за бюджетні гроші оплачено роботи в приватній будівлі.Що "світить" посадовцям У ДБР повідомили, що дії колишнього і чинного чиновників кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме як розтрата майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. "Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів", — додали в Бюро.Нагадаємо, нещодавно директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що за результатами перевірок скасовано понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій щодо надання інвалідності посадовцям. Наразі перевіряються 2 630 медичних справ посадовців з понад 70 держорганів.

У середу, 13 серпня, для активіста та голови правління "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна повідомили оновлену підозру. Однак йому, як і раніше, інкримінують шахрайство та ухилення від військової служби.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронний орган не називає імені підозрюваного, але за даними справи йдеться саме про Шабуніна."ДБР змінило підозру військовослужбовцю та повідомило про нову підозру його командиру у справі про зловживання та ухилення від військової служби", — йдеться у повідомленні.Оновлена підозра Працівники ДБР повідомили йому про нову підозру — у пособництві в ухиленні підлеглим від виконання обов’язків військової служби командиру однієї з військових частин Київщини та вручили підозру з оновленим змістом обставин скоєння злочину безпосередньо військовослужбовцю.За даними слідства, командир з порушенням установлених процедур відрядив військовослужбовця до державного органу, де той не виконував ані обов’язків служби, ані функцій установи. Натомість він проводив час на власний розсуд у Києві, пересувався містом у приватних справах і відвідував заклади громадського харчування. "При цьому отримував грошове забезпечення і таким чином протиправно заволодів державними коштами на понад 224 тисячі гривень", — зауважили в ДБР.У звʼязку з цим командиру додатково інкриміновано пособництво в ухиленні підлеглого від виконання обов’язків військової служби, вчинене за попередньою змовою та зловживання службовим становищем.Оскільки обставини учинення злочину змінилися, безпосередньо військовослужбовцю, якому командир сприяв в скоєнні злочину своїми діями, змінено також підозру, однак без зміни кваліфікації злочину. Шабуніну, як і раніше, інкримінують ухилення від військової служби та шахрайство. Розслідування триває.Справа Шабуніна: що відомо11 липня ДБР повідомило Віталію Шабуніну про підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві. За даними слідства, він, мобілізувавшись у 2022 році, упродовж тривалого часу не з’являвся до місця служби та під виглядом "відряджень" проводив час на власний розсуд, не виконуючи обов’язки військової служби.11 липня працівники Державного бюро розслідувань проводили обшуки в очільника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна. У ЦПК повідомляли, що в активіста вилучили телефон. 15 липня Печерський суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 20 серпня.Віталій Шабунін — український політичний діяч, голова правління ГО "Центр протидії корупції", колишній член партії "Демократичний альянс", блогер.Він також очолював Раду громадського контролю при НАБУ у 2015-2016 роках і був членом Національної ради з питань антикорупційної політики.Нагадаємо, 16 липня у помешканні Героя України, льотчика Андрія "Джуса" Пільщикова, провели обшуки. Слідчі дії пов'язані зі справою активіста та керівника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна.

Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що за результатами перевірок скасовано понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо надання інвалідності посадовцям. Наразі перевіряються 2 630 медичних справ посадовців з понад 70 держорганів.Про це посадовець повідомив в коментарі "Інтерфакс-Україна"."За ініціативи ДБР за результатами перевірок вже скасовано понад 800 рішень МСЕК про призначення інвалідності правоохоронцям та працівникам держорганів", — наголосив Сухачов.За словами директора ДБР, наразі проводиться перевірка понад 70 держорганів та 2 630 медико-експертних справ посадовців."Вже розглянуто майже дві тисячі справ. З них понад 800 рішень скасовано, як необґрунтовані, у понад 400 випадків змінено групу або термін інвалідності. Майже 100 посадовців викликано на дообстеження", — зазначив він.Сухачов нагадав, що перевірки проходять у межах кримінального провадження та відповідно до рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, уведеного в дію указом глави держави. "Для цього створено міжвідомчу робочу групу з-поміж працівників ДБР, МОЗ України та інших правоохоронних органів, яка в листопаді минулого року затвердила план дій", — заявив Сухачов.Очільник Бюро повідомив, що зазвичай оформлення фіктивної інвалідності відбувалося з метою отримання відповідної пенсії, а також задля уникнення потенційного призову на службу в ЗСУ."Найбільша кількість посадовців, яким скасована інвалідність, — серед працівників Державної митної та податкової служб, прокуратури, правоохоронних органів. Робота триває", — додав Олексій Сухачов.З 1 січня 2025 року в Україні замість МСЕК запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування людини — прозора модель, що фокусується на реальних потребах, а не лише на документах.Нова система змінює підхід: замість бюрократії та суб’єктивних оцінок в її основі — реальний стан здоров’я людини та прозорість рішень.Нагадаємо, у червні Верховна Рада України ухвалила закон щодо вдосконалення порядку ведення військового обліку. Відтепер дані про стан здоров’я для визначення придатності до військової служби надходитимуть із цивільних медзакладів.

Співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру співробітнику поліції з Рівного. За даними слідства, правоохоронець скоїв смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, від підозрюваного відчувався різкий запах алкоголю, але він категорично відмовився від огляду на стан сп’яніння.У ДБР наголосили, що аварія сталася 8 серпня цього року близько 17:30 поблизу села Бранів Рівненського району. Правоохоронець їхав за кермом власної машини, виконував маневр та виїхав на узбіччя, де збив двох пішоходів. Внаслідок зіткнення 47 річний чоловік загинув на місці, а його 34 річний товариш дістав тілесні ушкодження, але загрози для його життя немає."Водій не постраждав. Медики у присутності свідків зафіксували факт відмови проходження ним огляду на алкоголь", — наголосили у ДБР.У ході розслідування призначено низку експертиз, які мають встановити всі обставини ДТП та підтвердити або спростувати факт алкогольного сп’яніння. Правопорушника було затримано. Правоохоронці повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 286 КК (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого).Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. За цей злочин правоохоронцю загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.Нагадаємо, 9 серпня у Хмельницькій області сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок зіткнення загинули п'ятеро людей.Додамо, що 4 серпня у Волинській області 11-річний хлопчик сів за кермо легковика та на смерть збив дворічну сестру, а також травмував семирічного брата. За даними поліції, малолітній намагався виїхати на автівці з гаража.