# Дональд Туск

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що не підтримує ідею проведення переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і кремлівським диктатором Володимиром Путіним в Угорщині. Поляк провів певні історичні аналогії.Про це Дональд Туск написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Раніше різні медіа писали, що у США розглядають Угорщину як можливе місце проведення саміту Зеленського та Путіна. Начебто таку ідею запропонував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час телефонної розмови з американським лідером Дональдом Трампом.Однак Туск вважає, що проведення переговорів в столиці Угорщини, де 1994 року підписували Будапештський меморандум, стане історичною іронією."Будапешт? Не всі можуть це пам'ятати, але 1994 року Україна вже отримала гарантії територіальної цілісності від США, Росії та Великої Британії. У Будапешті. Можливо, я забобонний, але цього разу я би спробував знайти інше місце", — наголосив прем’єр-міністр Польщі.Також з’являлася інформація, що очільник Кремля запропонував зустрітися з президентом України в Москві, на що той цілком очевидно відповів відмовою.Раніше стало відомо, що президент США Дональд Трамп очікує від лідера України Володимира Зеленського "гнучкості" під час переговорів з главою Росії Володимиром Путіним."Я сподіваюся, що Зеленський зробить те, що має зробити. Він також має проявити певну гнучкість", — заявив лідер США.Також Трамп сподівається, що "президент Путін буде хорошим". "А якщо ні, то ситуація буде складною", — зауважив він.Нагадаємо, що журналіст американського новинного видання Axios Барак Равід у соціальній мережі Х повідомив, що Дональд Трамп сподівається провести зустріч Путіна і Зеленського до кінця серпня.

У критичній ситуації, яка зараз склалася у світі, важливо, щоби Захід зберігав єдність і діяв спільно. Адже боротьба за майбутнє України та безпеку всієї Європи входить у вирішальну фазу. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого цитує британське видання The Guardian.Польський прем’єр-міністр попередив, що боротьба за майбутнє України та європейську безпеку вступила у "вирішальну фазу".На тлі цього він закликав Захід зберегти єдність у протистоянні російському диктатору Володимиру Путіну."Зараз іще очевидніше, що Росія поважає лише сильних, а Путін вкотре довів, що є хитрим і безжальним гравцем. Тому так важливо зберегти єдність усього Заходу", — наголосив прем'єр-міністр Польщі.До речі, на початку цього тижня президент США Дональд Трамп в останній момент попросив польського президента Кароля Навроцького приєднатися до телеконференції з європейськими лідерами щодо України в середу. Він обрав саме його, а не прем’єр-міністра країни.За словами Туска, Навроцький також був присутній на телефонній розмові між Трампом і європейськими лідерами в п'ятницю ввечері після саміту з Путіним на Алясці.Як відомо, сьогодні європейські лідери заявили, що Україна повинна мати надійні гарантії безпеки."Лідери привітали зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення вбивств в Україні, припинення агресивної війни Росії та досягнення справедливого та тривалого миру. Ми також готові співпрацювати з президентом Трампом і президентом Зеленським над проведенням тристороннього саміту за підтримки Європи. Ми чітко розуміємо, що Україна повинна мати незмінні гарантії безпеки, щоб ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність", — йдеться у документі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що зусилля американського лідера Дональда Трампа наблизили припинення війни в Україні.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск прокоментував скандал, який трапився 9 серпня на Національному стадіоні імені Казімєжа Гурського у Варшаві, де українець розгорнув прапор Української повстанської армії під час концерту білоруського репера Макса Коржа. На думку польського прем'єра, у такий спосіб Росія намагається вбити клин між Польщею та Україною.Про це повідомляє Reuters."З точки зору безпеки Польщі справді принципово важливо, щоб Путін не отримував подарунків до цих переговорів, а таким подарунком для Путіна, безсумнівно, став би конфлікт між українцями і поляками", — сказав Туск на засіданні уряду Польщі.Водночас, за даними "Укрінформу" перед початком засідання уряду, Туск оголосив про те, що після інциденту на концерті, польська влада вирішила вислати з країни 63 іноземців, зокрема 57 громадян України і шістьох білорусів."Свій фінал має ситуація, яка викликала обурення громадськості. Я маю на увазі заворушення, агресивні дії і певні провокації на концерті білоруського репера, під час якого сталися абсолютно непотрібні події, які вимагали швидкої реакції. Я отримав інформацію: стосовно 63 осіб розпочалися процедури щодо залишення ними території Польщі, вони мають це зробити добровільно чи примусово… У цій групі 57 українців і шестеро білорусів", — наголосив Туск.Очільник уряду Польщі також зауважив, що влада країни має швидко реагувати на подібні інциденти. До того ж він запевнив, що "в інтересах Польщі і безпеки країни не можна допустити розпалювання антиукраїнських настроїв""Так само українська влада має дбати про те, щоб нікому не спало на думку в Києві, Україні, чи щоб у Польщі українці робили непотрібні антипольські жести", — додав Туск.Що відомо про скандал на концерті Макса Коржа у Варшаві9 серпня на концерті білоруського репера Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві виник скандал через використання фанатами прапора Української повстанської армії (УПА). Депутат польського Сейму Даріуш Матецький назвав це "знаком злочинців і катів предків".У мережі поширили відео, на якому в натовпі майорять прапор України і червоно-чорний прапор Організації українських націоналістів. Як відомо, використання символіки ОУН-УПА в польському суспільстві викликає неоднозначну реакцію через Волинську трагедію.Загалом під час концерту білоруського співака варшавська поліція затримала 109 людей за численні правопорушення, зокрема, за звинуваченнями у зберіганні наркотиків, напад на охоронців, зберігання та пронесення піротехнічних виробів, а також незаконне проникнення на стадіон. Тоді правоохоронці оштрафували 50 з них на загальну суму приблизно 11 500 злотих. Також до суду було подано 38 клопотань щодо визначення покарань.Волинська трагедія — це серія етнічних конфліктів та масових убивств, що відбувалися переважно на території Волині та частково Галичини в 1943–1944 роках. Найгостріші події припали на літо 1943 року.Події відбувалися під час німецької окупації, у розпал Другої світової війни, на тлі міжетнічної напруженості між українцями та поляками. За різними оцінками, у цей період загинуло від 50 до 100 тисяч поляків і кількадесят тисяч українців.Нагадаємо, як свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Rzeczpospolita, половина поляків вважає, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу.

Найближчим часом війна Росії проти України може перейти в заморожену стадію. Однак це не означатиме повного закінчення повномасштабного вторгнення.Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого цитують журналісти видання The Guardian.За словами медійників, відповідну заяву польський прем’єр-міністр зробив після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським."Є певні сигнали, а в мене також є інтуїція, що можливе замороження конфлікту", — зазначив він.Однак Туск закликав не плутати терміни "закінчення війни" та "замороження конфлікту"."Це може відбутися швидше, ніж пізніше", — недвозначно натякнув прем’єр-міністр Польщі.На його думку, на це є надія, оскільки сьогодні крайній термін для ультиматуму президента США Дональда Трампа. За словами Туска, Зеленський "дуже обережний, але все ще оптимістичний"."Українська сторона дуже зацікавлена в тому, щоби Європа, включаючи Польщу, взяла участь у формуванні цього майбутнього припинення вогню, а згодом і миру", — підтвердив один з очільників Польщі.Дональд Туск підсумував, що його країна також дуже зацікавлена в тому, щоби мир міг запанувати в регіоні, оскільки це також мало би дуже позитивний вплив на польську безпеку.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Обговорили роботу заради миру, спільне оборонне виробництво, підтримку українських студентів і переговорний процес щодо членства України в Європейському Союзі.

У п’ятницю, 8 серпня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Обговорили роботу заради миру, спільне оборонне виробництво, підтримку українських студентів і переговорний процес щодо членства України у Європейському Союзі.Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Поінформував про розмову з президентом Трампом і європейськими колегами. Обговорили наявні дипломатичні можливості та домовилися, що будемо координуватися та працювати заради спільних європейських інтересів", — зазначив він.За його словами, Україна, Польща, інші європейські нації однаково потребують сильних основ своєї безпеки та незалежності."Надійний мир потрібен усім. І я вдячний за готовність допомагати на цьому шляху", — акцентував український президент.Він також поінформував, що говорили про деякі нормативні зміни в Польщі, що зачепили українських студентів, українських абітурієнтів."У час такої війни складнощі для дітей, для студентів особливо болісно сприймаються. Попросив Дональда розглянути цю ситуацію, допомогти українській молоді", — зауважив президент України.Під час розмови обговорили й ситуацію з переговорним процесом про членство України у Євросоюзі."Ми з Дональдом погодилися, що перший переговорний кластер для України та Молдови має бути відкритий одночасно. Україна та Молдова разом розпочинали цей шлях і мають так само рухатися ним далі. Дякую за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент повідомив про розмову радників з питань безпеки України та її партнерів зі спецпредставником США Стівом Віткоффом щодо завершення війни.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що, за оцінками НАТО та США, Росія і Китай можуть бути готові до протистояння із Заходом вже у 2027 році. Він закликав до посиленої підготовки, особливо в Польщі, і наголосив на важливості співпраці з союзниками на тлі зростальних безпекових викликів у Європі.Польського політика цитує Polskieradio. Під час зустрічі з жителями міста Паб'яніце голова польського уряду пояснив, що підтвердження цих оцінок він отримав під час зустрічі з командувачем силами НАТО в Європі Алексусом Гринкевичем."Польща і Європа, але в першу чергу Польща, повинні бути готові до різних обставин у найближчі два роки", — наголосив прем'єр-міністр.Командувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі і голова Європейського командування збройних сил США Алексус Гринкевич також зустрівся з начальником генерального штабу Війська польського, генералом Вєславом Кукулою. Під час зустрічі обговорювалися питання безпеки у Центрально-східній Європі та світі, трансформація польських збройних сил, а також ізраїльсько-іранські конфлікти і ситуація в Балтійському морі. Генерал Гринкевич високо оцінив Польщу і назвав країну "лідером змін в НАТО". "Це була дуже хороша зустріч, яка, на мою думку, матиме позитивний вплив на відносини з союзниками в майбутньому. Ми домовилися, що будемо підтримувати постійний контакт з генералом, щоб ефективно реагувати на поточні події в нашому регіоні", — сказав начальник генерального штабу Війська польського після зустрічі.За даними аналітиків Інституту вивчення війни, дані з відкритих джерел свідчать про те, що Росія дедалі більше інвестує у свою оборонну промисловість та розширює можливості виробництва безпілотників, бойових машин піхоти, літаків та суднобудування — кілька ключових платформ, на які Росія, ймовірно, покладатиметься у майбутній війні з НАТО. Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про перестановки в уряді. Зокрема, кількість міністрів буде значно скорочена.Про це повідомляє RMF24. За даними журналістів, тепер замість 26 конституційних міністрів буде 21. Також створили два "суперміністерства".  Відтак, після кадрових перестановок, уряд Польщі працюватиме у такому складі:віце-прем'єр-міністр, міністр національної оборони — Владислав Косіняк-Каміш;віце-прем'єр-міністр, міністр цифрових технологій — Кшиштоф Гавковський;віце-прем'єр-міністр, міністр закордонних справ Радослав Сікорський;міністр фінансів та економіки — Анджей Доманський;міністром внутрішніх справ та адміністрації став Марцін Кєрвіньскі замість Томаша Семоняка;міністр юстиції — Вальдемар Журек замість Адама Боднара;міністр державного майна — Войцех Балчун замість Якуба Яворовського;міністр спорту — Якуб Рутницький;міністр науки та вищої освіти — Марцін Кулашек;міністр енергетики — Мілош Мотика;міністр сільського господарства та розвитку села — Стефан Краєвський замість Чеслава Сєкерського;міністр освіти — Барбара Новацька;міністр охорони здоров'я — Йоланта Собєранська-Гренда замість Ізабели Лещиної;міністр сім'ї, праці та соціальної політики — Агнешка Дземянович-Бонк;міністр інфраструктури — Даріуш Клімчак;міністр клімату та навколишнього середовища — Пауліна Хенніг-Клоска;міністр фінансів та регіональної політики — Катажина Пелчинська-Наленч;міністр культури та національної спадщини — Марта Ценковська замість Ганни Врублевської;міністр, член Ради Міністрів, координатор спеціальних служб — Томаш Семоняк;міністр нагляду за реалізацією урядової політики, член Ради Міністрів: Мацей Берек.Крім того, буде створено два "суперміністерства". Перше відповідатиме за економічні питання, друге — за енергетику.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кількість міністерств у новому українському уряді зменшилася з 19 до 15, віце-прем'єр-міністрів — з п'яти до трьох. До того ж у ньому відсутня позиція міністра Кабінету міністрів. Таке скорочення кількості міністерств пов'язано зі злиттям деяких відомств в одну велику структуру. Зокрема, 21 липня, уряд приєднав Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості до Міністерства оборони України. Це рішення створює єдиний простір оборонного управління та посилює координацію і взаємодію усіх його елементів.

Кароль Навроцький став обраним президентом Польщі, обійшовши свого конкурента, мера Варшави Рафала Тшасковського лише на 1,78%. Хоча після першого туру та перших екзит-полів він програвав. Завдяки чому правий кандидат обіграв ліберала?П’ять ключових причин перемоги НавроцькогоПрезидентські вибори у Польщі порівнюють за виборами президента Румунії. В обох східноєвропейських державах ЄС своїх керівників обирали майже в один час — коли румуни 18 травня голосували у другому турі, у поляків був перший. Також у цих країнах у другому турі змагалися правий кандидат проти ліберала. Крім того, в обох випадках за президентство боровся мер столиці. Тільки Нікушор Дан став президентом, а Рафал Тшасковський — ні. Причому вже вдруге. Вперше він програв на минулих президентських виборах п’ять років тому Анджею Дуді. Дуда, як нині Навроцький, ішов за підтримки правоконсервативної партії "Право і справедливість" ("ПіС").А ще румунські й польські вибори порівнюють у зв’язку з безпрецедентним втручанням у перебіг кампанії третіх країн. І не тільки Росії, до чого вже звикли, а й США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому трампісти підтримують в Європі ультраправих політиків — розкольників Євросоюзу. До цього "правого інтернаціоналу" належать лідер партії AUR Джордже Сіміон, який програв президентство в Румунії, "Альтернатива для Німеччини", де лідеркою є Аліс Вайдель та Кароль Навроцький.Тут згадані тільки ті політики і партії, які вже мали шанс поборотися за владу. Найбільшим невдахою став Сіміон, а от ставка на Навроцького — спрацювала. Хоча після першого туру, в опитуваннях між першим і другим турами, у перших оприлюднених екзит-полах перемога була за Тшасковським. До останнього здавалося, що і в Польщі трампісти не отримають очікуваного результату. Чому ж Навроцький присоромив прогнозистів? Виділимо п’ять ключових причин.Перша причина: переможець виборів балотувався за підтримки "ПіС", але не є членом цієї парії. Для пересічного виборця такий статус Навроцького мав привабливий вигляд, адже той не залежав від волі партійних босів. Натомість Тшасковського у Польщі вважають креатурою прем’єра Дональда Туска. Тобто, менш самостійним.Друга причина: польські виборці проголосували за баланс влади між "Громадянською платформою", яка тримає уряд, та опозиційною партією "Право і справедливість". Так поляки голосують не вперше, вочевидь, вони вважають, що уряд та крісло президента в руках однієї партії — це погана історія. Так було, коли саме консерватори "ПіС" мали всю повноту влади у Польщі, а ліберали перебували в повній опозиції. Після парламентських виборів у жовтні 2023 року партія Туска отримала право формувати правлячу коаліцію Зате у консерваторів лишався свій президент Дуда. Можливо полякам сподобався цей політичний паритет. Але з Навроцьким він порушиться, про що ми поговоримо згодом.Третя причина: Навроцький — патріот, який сповідує граційні християнські цінності, історик, відомий націєцентричними поглядами на історію Польщі та її сусідів. Через це мала і матиме проблеми з ним Україна. Та і не тільки ми. Але понад 50 відсотків поляків, як бачимо за підсумками виборів, захопив правий популізм, в якого перегляд історії є однією з ключових технологічних "фішок". Проєвропейський ліберал із навіть дещо лівими поглядами Тшасковський цьому тренду не відповідав.Четверта причина: агітація за Навроцького зовнішніх сил, що створило ефект масштабної підтримки цього кандидата. Чого лише вартий особистий прийом Трампом в Овальному кабінеті. Крім того, з польським кандидатом у президенти зустрічалися глава Держдепу Марко Рубіо, спікер Палати представників Джеймс Джонсон, голова кабінету президента США Сьюзі Вайлс, міністр здоров’я Робертом Кеннеді та інші посадовці.П’ята причина: технологічна допомога Навроцькому від ультраправих проросійських політиків, що забезпечило перетік до нього їхнього електорату. Висуванця "ПіС" у другому турі підтримав радикал Гжегож Браун, який у першому турі несподівано для всіх посів четверте місце, а "конфедерат" Славомір Менцен на словах не підтримав, але влаштував Навроцькому і Тшасковському "кастинг" для своїх виборців — запросив обох до розмови й запропонував їм підписати декларацію з восьми його вимог. У ній два пункти стосувалися України — про відмову нашій державі у членстві в НАТО та про заборону відправки польських солдатів на територію нашої країни. Тшасковський під вимогами проросійського політика не підписався, а Навроцький підпис поставив. Цей жест, судячи з підсумкових результатів виборів, сподобався виборцям "конфедератів".Чого очікувати від нового улюбленця польських виборцівПрезидент Зеленський привітав новообраного главу сусідньої держави:"Польща, яка зберігає силу національного духу та віру в справедливість, була і залишається опорою регіональної та загальноєвропейської безпеки й сильним голосом, що захищає свободу і гідність для кожної нації. Зміцнюючи одне одного на нашому континенті, даємо більше сил Європі в глобальній конкуренції та наближаємо досягнення реального й тривалого миру. Розраховую на незмінно плідну співпрацю з Польщею і особисто з паном президентом".Зауважимо: Дуда неодноразово бував у нас під час війни, виступав у парламенті. Водночас підписання Навроцьким декларації українофоба Менцена взагалі має вигляд антиукраїнських кроків.Показовими для розуміння, як складуться відносини України й Польщі за президентства Навроцького, були теледебати між учасниками другого туру виборів. Правий кандидат розповідав, що "Президент Зеленський погано ставиться до поляків" (звідки він це взяв — невідомо), і що Польща має вимагати ексгумації жертв Волинської трагедії. Раніше Навроцький казав, що не пустить Україну до ЄС та НАТО, доки українці не визнають свою причетність до подій на Волині часів Другої світової війни. Тшасковський парирував опоненту, що Польща у відносинах з Україною має відстоювати власні економічні інтереси, однак зараз повинна допомагати українцям перемогти у війні з Росією. Також Тшасковський наголосив, що Навроцький у питаннях України "нічого не розуміє".Якщо коротко, то ми отримали у Варшаві другого Орбана. Новий польський президент не буде поводитися так нахабно з ЄС, як це робить угорський прем’єр, бо у Польщі ключові політичні важелі в уряду, а не в президента, а от щодо нашої держави він викручуватиме руки й займатиметься шантажем складними питаннями спільної історії. Президент Навроцький стане серйозним гальмом на шляху України до Євросоюзу.Але проблеми з ним очікують перш за все на поляків. Під час вояжу до Америки він казав, що під час перебування при владі уряду Туска відносини Польщі із США погіршилися, що Туск стоїть на чолі "антиамериканського заколоту, творячи альтернативу для НАТО в ЄС". Ці заяви означають, що з великою долею ймовірності Навроцький спричинятиме конфлікти з урядом Туска задля розвалу урядової коаліції й нових виборів, на яких значні шанси на перемогу матимуть "ПіС" та ультраправі "конфедерати". Простіше кажучи, замість балансу сил поляки можуть отримати потужну політичну нестабільність. Що одразу відобразиться на загальній політиці ЄС і на нас.А чи можливий оптимістичний сценарій? Навроцький не любить Україну, Брюссель, єврочиновників, польських лібералів, однак він дуже антиросійський політик, прихильник посилення НАТО. То ж багато що залежатиме від того, кого він візьме до себе радниками — істориків із претензіями на істину в останній інстанції чи розумних економістів, які мислять вигодою для майбутнього Польщі. Якого не може існувати без сильної України, яка переможе путінську Росію. Залишається сподіватися, що Навроцький забуде про свій підпис під декларацією Менцена, діятиме в інтересах Європи, а не Білого дому, і з нього вийде не такий страшний "чорт", яким його малюють.

Польща модернізує інфраструктуру логістичного вузла "Славкув", що збільшить потужність для обслуговування вантажопотоків в українському напрямку. Це стане "золотою угодою" для Варшави.Таку заяву зробив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск, пише Polskie Radio."Я скажу без перебільшення, що тут, у Славкові у Сілезькому воєводстві, Польща, ми матимемо найбільший логістичний вузол такого типу в Європі. Йдеться не лише про побиття рекордів, це також буде золота угода для Польщі", — наголосив він. За його словами, важливо зберегти "польський контроль над такими місцями, як цей найбільший логістичний вузол у Польщі". Також, як наголосив Туск на прес-конференції, Польща хоче заробити великі гроші на відновленні України. "Немає нічого поганого в тому, щоб сказати: ми хочемо заробити великі гроші для Польщі, відновлюючи Україну. Ми хочемо допомогти, але ми також хочемо на цьому заробити, і для цього потрібен спеціальний хаб, сказав глава уряду", — додав Дональд Туск.Раніше видання Bloomberg повідомляло, що якщо Сполучені Штати Америки відмовляться від допомоги Україні, то в такому разі Європа застосує "план Б". Провідні європейські країни планують самотужки купувати американську зброю для постачання її Україні.Нагадаємо, премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в Північноатлантичний альянс. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував кандидата в президенти країни Кароля Навроцького за висловлювання про те, що той не пустить Україну в Північноатлантичний альянс. Він переконаний, що така позиція політика є державною зрадою.Про це повідомляє TVN24."Кандидат у президенти, який, по суті, лише для того, щоб вислужитись перед паном Менценом (польський правий лібертаріанський політик Славомір Менцен, — ред.), в одній із передач заявляє, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО. Для цього немає кращого терміну, ніж державна зрада" — саме так прем'єр-міністр Дональд Туск оцінив позицію Кароля Навроцького у програмі "Факти за фактами" на каналі TVN24.Туск послався таким чином на розмову Кароля Навроцького і Славомира Ментцена, що відбулася в четвер, під час якого кандидат від ПіС підписав список із восьми декларацій, підготовлених політиком Конфедерації. Один із них каже «ні» вступу України до НАТО.Глава уряду заявив, що "це один із найгучніших скандалів цієї кампанії"."Як ви пам'ятаєте, було мало випадків, коли вдавалося досягти повного консенсусу, повної солідарності між покійним президентом Лехом Качинським та мною, коли я був прем'єр-міністром. Це був скоріше конфлікт та політичне протистояння. Але щодо України, її суверенітету, прозахідної позиції та членства в НАТО була повна згода", — нагадав Туск.Польський прем'єр запевнив, що його риторика стосовно Навроцького є важливою з погляду безпеки Польщі."Але я говорю це не для того, щоб викликати занепокоєння і створити проблеми для Навроцького, бо очевидно, що це буде проблема, коли люди дізнаються, що він тепер ставить під сумнів і викидає в кошик для сміття одне з найважливіших, позитивних рішень Леха Качинського. Тож для нього це проблема. Але я говорю про це, тому що це важливо з погляду безпеки Польщі. За його словами, останнє, що має робити Польща, це виконувати чи підтримувати вимоги Путіна", — заявив Дональд Туск.Глава польського уряду заявив, що дії Навроцького можна трактувати як державну зраду."Кандидат у президенти Польщі, який, щоб догодити пану Ментцену, в одній із передач заявив, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО, для цього немає кращого терміну, ніж державна зрада", — резюмував Туск.Що відомо про головних кандидатів президентських виборів у ПольщіМер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський 2009-2013 років був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі — 2020 року програв у другому турі Анджею Дуді.Він відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні. Підтримує членство України в НАТО і ЄС.Кароль Навроцький — історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціює себе як захисник традиційних цінностей.Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію.Нагадаємо, що польські політологи передбачають дуже запеклу боротьбу перед наступним виборчим раундом у Польщі. При цьому шанси на перемогу одразу після першого туру називали приблизно рівними.

Польща скасує механізм автономних торгових заходів (механізм банкоматів), який забезпечував безмитний імпорт товарів з України. Довоєнні правила, які діяли раніше, набудуть чинності із 5 червня 2025 року. Про це пише RMF24, посилаючись на заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.Механізм банкоматів було запроваджено у 2022 році, після того, як Росія розпочала війну в Україні. Проте уже з 5 червня 2025 року Польща повертається до попередніх правил на кордоні. Рішення було ухвалено після протестів фермерів та кампанії уряду Туска."З 5 червня цього механізму не буде. Ми повертаємося до довоєнної ситуації, коли йдеться про прикордонні правила", — наголосив польський прем'єр під час виступу у Сеймі.Туск наголосив, що "уряд хоче допомогти Україні у війні з Росією, але це не може відбуватися шляхом польських виробників, особливо фермерів".Глава уряду зазначив, що запровадження ЄС механізму банкоматів "широко відкрило польський кордон для української продукції, особливо сільськогосподарської, що імпортується без будь-якого контролю". Він додав, що це рішення було прийнято урядом Матеуша Моравецького. Водночас він вважає цей механізм не має сенсу та загрожує стабільності польського ринку. "Потрібно було вжити заходів для його блокування", — зазначив Туск.Нагадаємо, у Львівській області орієнтовно з початку червня на українсько-польському кордоні очікується зростання пасажиропотоку на 40%. Причина — початок літнього періоду та активізація туристичного сезону. .

Польща не відправлятиме до України своїх військових. Варшава зосередиться на охороні кордону з Білоруссю та Росією.Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, пише TVP Info. Посадовець зауважив, що його країна має на меті передачу військової допомоги Україні."Ми не будемо відправляти польські війська в Україну. Наша мета — охороняти кордон з Росією та Білоруссю, організувати центр передачі зброї й допомоги Україні", — зазначив він.Таким чином Туск відповів на запитання про слова генерала Кіта Келлога, спеціального посланника президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з питань України. Раніше Келлог заявив, що Вашингтон обговорює розміщення іноземного контингенту на території правого берега України у межах майбутніх гарантій безпеки. За його словами, йдеться про війська країн-лідерів "Коаліції охочих" — Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі. Згодом у Польщі спростували слова Келлога. Так, міністр національної оборони республіки Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща як член Північноатлантичного альянсу утримує східний фланг НАТО. Саме через це польська влада у межах "коаліції охочих" не розглядає можливості відправлення своїх військ до України. Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що доки Росією керуватиме кремлівський диктатор Володимир Путін і його оточення, доти ця країна загрожуватиме всьому континенту. Однак сценаріїв закінчення війни насправді може бути багато.

У п'ятницю, 16 травня, лідери України Володимир Зеленський, Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністри Великої Британії Кір Стармер і Польщі Дональд Туск, а також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провели телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом.Про це повідомив український президент на своїй сторінці у Telegram. За його словами, головною темою були переговори з російською делегацією в Стамбулі."Говорили про переговори у Стамбулі", — заявив він.Зеленський вкотре наголосив, що "Україна готова до максимально швидких кроків заради реального миру". Проте, за його словами, також важливо, щоб "світ тримався сильних позицій"."Наша позиція: якщо росіяни відмовляються від повного й безумовного припинення вогню та вбивств, повинні бути сильні санкції", — наголосив президент України.Водночас український лідер вважає, що "тиск на Росію має зберігатись, доки Росія не буде готова завершувати війну". "Дякую всім у світі, хто допомагає", — підсумував Зеленський.Зустріч у Стамбулі: що відомо16 травня російські та українські офіційні особи зустрілися у Стамбулі, щоб обговорити можливе припинення вогню у війні. Істотних зрушень щодо мирного врегулювання не було досягнуто.За даними видання Reuters, на зустрічі, яка тривала менш як дві години, Москва висунула вимоги, які є "нереалістичними".Своєю чергою, очільник переговорної групи Російської Федерації Володимир Мединський запевнив, що його делегація задоволена результатом перемовин з Україною у Стамбулі.Нагадаємо, 16 травня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що зателефонує очільнику Кремля Володимиру Путіну. Він хоче обговорити припинення війни Росії в Україні.

Зустріч у Києві "коаліції рішучих" підштовхнула Путіна вийти вночі в ефір із гучним ультиматумом — Росія готова до прямих переговорів з Україною у Стамбулі. Шоком для всіх стала підтримка намірів диктатора Трампом. Але це ще був не кінець…Як Трамп завдав удару по "коаліції рішучих" заради ПутінаДля кращого розуміння подій останніх днів варто перемотувати їх назад, як кінострічку. Почнемо з останніх. У неділю ввечері, 11 травня, президент України Володимир Зеленський зробив гучну заяву: "Чекаємо відзавтра припинення вогню — повне та тривале, щоби дати необхідну основу дипломатії. Чекатиму на Путіна в четвер у Туреччині. Особисто".Український президент сподівається, що "Путін цього разу не шукатиме причин, чому він щось не може". Ці слова прозвучали після шокуючої заяви президента США Дональда Трампа, який підтримав ідею Путіна провести переговори без 30-денного припинення вогню, як того вимагають Україна та наші європейські партнери з "коаліції рішучих".Процитуємо його допис: "Президент Росії Путін не хоче підписувати угоду про припинення вогню з Україною, натомість прагне зустрітися в четвер у Туреччині, щоб обговорити можливе завершення кровопролиття. Україна має негайно погодитися на це". Президент США вважає, що під час перемовин світ хоча б зможе з’ясувати, чи можлива взагалі мирна угода з Росією, "а якщо ні — європейські лідери та США знатимуть, на чому все стоїть, і зможуть діяти відповідно!". Він додав, що взагалі сумнівається в можливості мирної угоди: "Я розпочинаю сумніватися, що Україна укладе угоду з Путіним, який надто зайнятий святкуванням перемоги у Другій світовій війні — перемоги, яка не могла бути здобута (і близько!) без США. Проведіть зустріч негайно!".Здавалося б, нічого неймовірного у цій заяві немає, Трамп у незмінному амплуа, якби не кілька моментів. Перший: Путін у своєму виступі вночі у неділю висловив готовність до переговорів у Стамбулі не для обговорення мирного плану Трампа, європейців чи якогось спільного, а так званих "стамбульських домовленостей" — ультиматуму, який росіяни викотили українцям у березні 2022 року, коли під Києвом стояла багатотисячна путінська орда. Україна жодних домовленостей не парафувала. Простіше кажучи, американський президент погодився на те, щоб Росія використала майданчик у Стамбулі для висловлення чергових ультиматумів і погроз. А те, що вони там розповідатимуть про "необхідність усунення першопричин" війни, яку самі розв’язали, фактично підтвердив радник Путіна Юрій Ушаков.Другий момент: пропозицію Путіна дружно розкритикували лідери країн "коаліції рішучих". Найбільш жорстко це зробив президент Франції Еммануель Макрон. Він назвав ініціативу господаря Кремля "способом не відповідати" на підтримку 39-денного перемир’я."Нам потрібно зайняти тверду позицію перед американцями й заявити, що припинення вогню є беззаперечним, а потім ми зможемо обговорити інше", — сказав Макрон.Тобто глава Білого дому прекрасно знав, що у європейських партнерів США є спільна позиція і замість підтримати її, він підтримав Путіна. Окремо — про спільну позицію країн-лідерів Європи та України. Її оприлюднили у спільній заяві 10 травня, коли Київ відвідали Еммануель Макрон, Кір Стармер, Фрідріх Мерц і Дональд Туск. У документі кілька разів згадувалися Сполучені Штати як партнер. У тому числі був дуже важливий пункт про застосування 17-го пакету санкцій до Росії, якщо та не погодиться на перемир’я. Очевидно, ЄС доведеться вводити їх без підтримки з Вашингтону, де демонструють небажання вести з Росією переговори з позиції сили.І останній кадр у цій кінострічці, перемотаній назад, — парад у Москві. Точніше епізод, який міг вплинути на рішення Путіна підняти ставки — присутність китайського лідера Сі Цзиньпіна. Тим самим головний китайський комуніст продемонстрував світові, що його так звана "нейтральність" щодо війни, розпочатої Росією проти України, остаточно завершилися. Всі маски — зняті.Чи стане цей тиждень переломним у переговорах?Відповідь на це питання варто почати з важливої події, яка стартує у середу у турецькій Антальї — неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Протягом трьох днів обговорюватиметься багато питань, зокрема й допомога Україні. На цьому майданчику Сполучені Штати представлятиме глава Держдепу Марко Рубіо. Через нього його європейські колеги спробують донести шкідливість для іміджу Трампа й Америки підтримувати переговори без перемир’я. То ж до четверга американський президент може ще передумати й заявити, що він — проти переговорного процесу під час ракетних і дронових атак і невпинних бойових зіткнень на лінії фронту.Але навіть якщо цього не станеться, Путін до Туреччини майже зі стовідсотковою ймовірністю не приїде. Хоча президент цієї держави Реджеп Ердоган і погодився знову організувати у себе зустріч української та російської делегацій, проте, очевидно, йшлося не про формат перемовин перших осіб. Путін планував прилетіти в гості до Ердогана 12 лютого торік року, проте так цього і не зробив. Він боїться, що його літак не долетить до пункту призначення, адже шлях пролягатиме через країни, яким Росія наробила багато лиха, або в Туреччині його якось спробують публічно зганьбити. Відсутність оперативної реакції на пропозицію Зеленського свідчить, що в Кремлі стався збій у матриці — погодитися не можна відмовитися. Тобто станом на зараз Зеленський дипломатичну гру виграє. По-перше, він зумів медійно нівелювати заклик російського диктатора про переговори у Стамбулі. Зараз всі писатимуть, чи приїде Путін, чи злякається. По-друге, в цікавій ситуації опиняється Трамп. Він робив багато заяв і різноманітних рухів — від відправки до Москви Стіва Віткоффа до переговорів у Саудівській Аравії — але нічого путнього з того не вийшло. Після чого у його адміністрації заходилися шукати, як зіскочити з теми невдалого посередництва у переговорах і звалити відповідальність на сторони війни. І ось цікавий поворот, який змушує обрати чиюсь сторону. Простіше кажучи, тиснути санкціями на Росію, якщо Путін не прилетить до Стамбула, чи шукати нові причини цього не робити. Тим самим виглядати адвокатами російського диктатора.Підсумуємо: переломним у переговорах щодо миру цей тиждень навряд чи стане. Шанс на особисту участь Путіна в переговорах надто мізерний, а відправляти замість себе когось іншого, щоб той висловив черговий ультиматум, тепер матиме вигляд ганебного боягузтва. А от на прискорення рішень американців можна сподіватися. Питання тільки — яких: від виходу з переговорів до підтримки санкційних намірів "коаліції рішучих".

У суботу, 10 травня, лідери Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії й України зустрілися в Києві. Вони узгодили спільну заяву за підсумками саміту.Текст заяви оприлюднив президент України Володимир Зеленський у своїх соціальних мережах."Вони погодилися, що з понеділка, 12 травня, має бути повне та безумовне припинення вогню щонайменше на 30 діб", — йдеться в документі.Також учасники київської зустрічі наголосили, що безумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію."Вони вимагають, щоби припинення вогню було всеосяжним: у повітрі, на морі та на суші. Вони підкреслили, що це потребує ефективного моніторингу, який можна успішно реалізувати в тісній координації зі США", — додали п’ять учасників зустрічі.Вони погодилися, що припинення вогню має тривати щонайменше 30 діб, щоби створити простір для дипломатії. Протягом цього періоду дипломатична робота має бути зосереджена на окресленні безпекових, політичних і гуманітарних засад миру."Вони привітали те, що заклик до припинення вогню та проведення змістовних переговорів підтримує як Європа, так і США", — акцентували автори документа.Окрім того, вони наголосили на надзвичайній важливості зміцнення Сил оборони та безпеки України як головної гарантії суверенітету та безпеки України. Основним елементом гарантій безпеки України також мають стати гарантійні сили (контингент)."Вони погодилися: якщо Росія відмовиться від повного та безумовного припинення вогню, тоді варто застосувати жорсткіші санкції до її банківського й енергетичного секторів, націлені на викопне паливо, нафту та тіньовий флот", — йдеться в заяві.До того ж учасники "Коаліції рішучих" домовилися ухвалити потужний 17 пакет санкцій ЄС і скоординувати його зі санкціями, які запровадила Велика Британія та Норвегія, а також США."Вони домовилися продовжити роботу над ефективним використанням заморожених російських активів і обговорити це питання на наступному саміті G7. Вони висловили готовність і надалі зміцнювати оборону України, особливо українську армію. Це має передбачати фінансування оборонної стійкості й інвестиції у виробництво озброєнь як в Україні, так і в європейських країнах у межах спільних проектів", — підсумували в документі.Нагадаємо, що під час телефонної розмови Володимир Зеленський заявив Дональду Трампу про готовність України до прямих переговорів із Росією. Але вони можуть відбутися лише в разі припинення вогню.