# Дональд Туск

У польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Про це повідомило польське видання Onet. Як відомо, в неділю Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визначних українців."Ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого любити, кому бути вдячним і яких героїв шанувати", — заявив Зеленський.Раніше ж Польщу обурило надання почесного найменування "Героїв УПА" одній із військових частин Збройних сил України.У польському уряді зазначили, що знали про наміри створення пантеону, але все одно здивовані."Ми давно знали, що Зеленський захоче створити пантеон, але його слова звучать дивно. Визнаю, що це нас здивувало", — заявив у спілкуванні з виданням представник польського уряду на умовах анонімності.Неназваний член уряду заявив, що нинішня політика Києва не сприяє тому, аби польські компанії вели бізнес в Україні."Дуже шкода, що Зеленський так вчинив. Мали надію, що ми налагодимо наші відносини, а виглядає так, що буде ще гірше. Нам важливо дбати про польські компанії, які хочуть вести бізнес в Україні, але нинішня політика Києва цьому не сприяє", — сказав виданню один із міністрів, чиє ім’я не розкривають.Інший анонімний співрозмовник, який обіймає високу посаду в уряді, заявив, що Україна шкодить собі, розпалюючи суперечку з Польщею."Прем’єр-міністр має побоювання, зокрема, щодо впливу українського сільського господарства на наш ринок, тож тут не може бути жодних незрозумілостей. Але й Україна має пам’ятати, що, розпалюючи суперечку з Польщею, вона завдає шкоди сама собі", — зазначив посадовець.Оголошення Зеленського пролунало через два дні після завершення конференції з питань відновлення України у Гданську, на яку президент України не приїхав на тлі конфлікту з польським президентом Каролем Навроцьким.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

Польський президент Кароль Навроцький не отримав запрошення на конференцію з відбудови України. Вона відбудеться цього тижня в польському Гданську.Про це повідомив голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач, якого цитують журналісти інформаційної агенції PAP. Він наголосив, що саме тому Кароль Навроцький не планує відвідувати цю масштабну міждержавну подію.Пшидача запитали про можливу участь президента Навроцького у заході "Конференція з відновлення України" — зустрічі лідерів країн, що підтримують Україну, а також міністрів, інвесторів і представників компаній, зацікавлених в інвестуванні у відновлення України, яка відбудеться у четвер і п’ятницю в Гданську.У відповідь той зазначив, що Кароль Навроцький не отримав запрошення на конференцію в Гданську. Він додав, що, наскільки йому відомо, запрошення закордонним партнерам на цей захід спільно надсилали прем’єр-міністр Дональд Туск і президент України Володимир Зеленський."Президента не запросили, тому він не планує відвідувати захід, на який його не запросив прем’єр-міністр Дональд Туск. Жоден із підлеглих йому посадовців також не поїде туди через відсутність запрошень", — додав Пшидач.Він також висловив надію, що під час цьогорічного заходу Дональд Туск зосередиться на "інтересах Польщі, а не лише на зборі коштів для Володимира Зеленського".Як відомо, раніше український президент розповідав, що Кароль Навроцький образився на факт підтвердження участі прем’єр-міністра Дональда Туска в конференції з відбудови України. Саме тому він загострює конфлікт з Україною. Президент Польщі обурився через те, що його начебто не запросили туди.Нагадаємо, сьогодні польський президент Кароль Навроцький прокоментував слова президента України Володимира Зеленського щодо розпалювання неприязні до українців на тлі внутрішньополітичної боротьби в Польщі..

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виснув жорсткий ультиматум Європейському Союзу щодо майбутні перемовин із Росією для закінчення війни в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він наголосив, що Варшава має обов'язково брати безпосередню участь в ухваленні будь-яких рішень."З мого боку було зроблено чітку заяву після початку дискусії про те, хто може представляти Європейський Союз у будь-яких потенційних переговорах з Росією. Це будуть рішення, в яких Польща повинна брати безпосередню участь, інакше ми не будемо дотримуватися жодних угод", — написав прем'єр Польщі.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можуть бути відновлені. Однак вони проходитимуть у зміненому форматі, який передбачатиме участь європейських партнерів. За словами Зеленського, нині обговорюються різні підходи до формату майбутніх переговорів.Нагадаємо, за даними видання The Economist, Росія та Захід відновили неофіційні переговори, які тримають у великій таємниці. Зокрема, обговорюють поетапне "замороження" бойових дій вздовж лінії фронту в Україні.До того ж речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що країна-агресорка Росія нібито готова до мирних переговорів з Україною. А Європейський Союз помиляється, вважаючи, що будувати діалог із Москвою можна з позиції сили..

У четвер, 18 червня, у Брюсселі український лідер Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Польщі Дональд Туск.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що сторони обговорили низку важливих питань.Зокрема, під час переговорів Зеленський та Туск приділили увагу викликам, які залишаються актуальними для європейських країн через триваючу російську агресію проти України. До того ж вони обговорили питання двосторонньої співпраці, європейської інтеграції України."Глава держави подякував Польщі за підтримку України з перших днів російського вторгнення, що важливо для нашого регіону та всієї Європи", — йдеться у повідомленні.Також Зеленський наголосив на необхідності захисту спільних безпекових інтересів європейських держав та кожної нації, яка живе поруч із Росією.Зауважимо, під час візиту до Брюсселя український гарант провів низку важливих зустрічей. Так, він провів перемовини із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Зокрема, він розповів Фіцо про дипломатичні зусилля заради миру. До того ж сторони говорили й про проведення чергового раунду міжурядових українсько-словацьких консультацій.Крім того, Зеленський провів переговори з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час яких сторони обговорили подальші кроки на шляху України до членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував прогрес у розробці європейської антибалістичної системи, яку ініціювала Україна. Він також запевнив, що приблизно 10 країн підтримують зараз нові та потужні пакети PURL для України. Й цей процес триватиме й надалі.Додамо, Україна та Німеччина запускають новий етап розвитку антибалістичних спроможностей. Підписано важливу домовленість, яка передбачає спільну роботу українських і німецьких компаній над розробкою та виробництвом сучасних ракет-перехоплювачів.

Рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Про це повідомляє польське видання RMF24.  Присвоєння почесного імені підрозділу ЗСУДнями, а саме 26 травня, глава держави Володимир Зеленський підписав офіційний указ, згідно з яким Окремому центру спеціальних операцій "Північ" було присвоєно почесне найменування "імені Героїв УПА". Головним рушійним фактором для прийняття такого рішення стало зразкове та успішне виконання бійцями підрозділу важливих бойових завдань на фронті. Проте поява в офіційній назві спецпідрозділу згадки про Українську повстанську армію викликала моментальну хвилю обурення у Польщі.Жорстка реакція Кароля НавроцькогоПрезидент Польщі Кароль Навроцький висловив кардинальну незгоду з рішенням свого українського колеги. Він публічно оголосив, що наразі цілком серйозно вивчає можливість скасування рішення про нагородження Володимира Зеленського найвищим державним орденом Польської Республіки. Глава польської держави назвав свій намір принциповою позицією."Я оцінюю цей крок дуже критично, і він демонструє неготовність Києва до вступу в ЄС", — заявив Навроцький.Застереження від Дональда ТускаДо обговорення резонансного указу долучився і голова польського уряду Дональд Туск. Прем'єр-міністр Польщі обрав дипломатичніший, але водночас дуже застережливий тон, закликавши обидві сторони зупинити суперечки навколо трагічних сторінок історії."Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Президент України має нарешті це зрозуміти. Поляки також. Поки не пізно!" — написав він у соцмережі X.Нагадаємо, раніше очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Російська Федерація на сьогодні не володіє необхідним військовим потенціалом для організації повномасштабної військової операції проти Північноатлантичного альянсу. Водночас кремлівський режим спроможний створювати серйозні гібридні виклики через диверсійну діяльність..

Цієї середи прем’єр-міністри Британії і Польщі Кір Стармер і Дональд Туск уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. У чому важливість цього документу для держав-підписантів та для України?Про що домовилися Лондон і ВаршаваВелика Британія є найважливішим партнером Польщі в оборонній сфері. Тепер між країнами діятиме угода (в польських ЗМІ її називають трактатом), на основі якої посилюватиметься міждержавне співробітництво. Під час підписання документа прем’єр Британії Кір Стармер наголосив, що на сьогодні немає більшого виклику, з яким стикаються обидві країни, аніж російська агресія в Україні. Своєю чергою, Дональд Туск розповів, що у вступі до угоди чітко прописана її мета: захист кордонів обох держав, захист кіберпростору, а також зміцнення європейської солідарності, солідарності в рамках НАТО та європейсько-американської солідарності. У такий спосіб Туск одразу відкинув теорії змови про "антиамериканську" політику Польщі та Британії.Днем раніше голова польського уряду назвав укладення угоди "історичним моментом"."Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством, коли йдеться про допомогу Україні. Хочу сказати, що Велика Британія є одним із найнадійніших, відданих, а часом і з вражаючими результатами, партнерів України". Це також є причиною, чому варто активізувати співпрацю з Британією у сфері безпеки та оборони", — цитує Туска Rzeczpospolita.Канцелярія прем'єр-міністра оголосила, що договір також передбачатиме співпрацю в боротьбі з гібридними загрозами, дезінформацією та нелегальною міграцією, серед іншого. У ньому загалом передбачене широке поле співробітництва — співпраці в оборонній промисловості, безпеці морської інфраструктури, енергетики, охорони здоров'я.9 травня 2025 року Польща підписала аналогічну угоду з Францією (так званий Нансійський договір), а в червні очікується укладення угоди з Німеччиною, яка також передбачає співпрацю в оборонній сфері. Отже, Варшава все більше зосереджується на зміцненні зв’язків із європейськими союзниками. Причиною польські ЗМІ називають дедалі більші сумніви щодо надійності американських безпекових гарантій.TrueUA згадував скандал через відтермінування Сполученими Штатами перекидання п’яти тисяч своїх військових до Польщі. Якби це сталося вчасно, російсько-білоруська "ядерні" навчання навряд чи відбулися з таким розмахом. Дональд Трамп днями наказав Пентагону відправити вояків до Польщі, але зробив це у кумедний спосіб. Мовляв, американських військових спрямують "виходячи з успішного обрання президента Польщі Кароля Навроцького, якого з гордістю підтримав, та наших стосунків із ним". Навроцького обрали президентом у червні минулого року, так що Трамп загубився в часі.Принагідно про реакцію польського президента на безпекову угоду з Британією. Він розкритикував не сам документ, а спосіб, у який той опрацьовувався. Навроцькому не сподобалося, що його канцелярію належним чином заздалегідь не поінформували про підготовку угоди. До проблем, які можуть створити європейські трампісти співпраці у сфері безпеки та оборони в Європі, повернімося згодом, нині ж нагадаємо, що Польща отримала від угоди з Францією, укладеною більш як рік тому.У вересні 2025-го, після вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір, французи оголосили про спрямування до країни-союзниці трьох винищувачів Rafale. Оскільки Варшава виявила зацікавленість у французькій програмі "розширеного ядерного стримування", цього року на півночі Польщі над Балтійським морем відбудуться польсько-французькі військові ядерні навчання. У росіян через це сильно "підгорає"…Чому оборонні угоди між країнами Європи вигідні УкраїніДнями секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров перебував у Берліні, де зустрічався з радниками із національної безпеки Німеччини, Франції та Британії. За повідомленням прессекретаря Умєрова Діани Давітян, обговорювалися безпекові питання, перемовний процес, а також оборонна співпраця, зокрема щодо Drone Deal між Україною та Німеччиною.Цей візит відбувся на тлі кількох подій, які безпосередньо стосуються нашої держави. Перша подія: заяви Держсекретаря США Марка Рубіо про готовність Вашингтона відійти від мирних переговорів через їхню "непродуктивність". У разі такого сценарію Україна та Європа мають діяти спільно.Приміром, відбуваються не зовсім зрозумілі рухи в Євросоюзі щодо його переговорів із Росією та навіть пошук переговорника від ЄС. TrueUA аналізував негативні сторони такої поведінки окремих європолітиків та нагадував, як Росія у 2014 році підмінила Женевський формат (Україна — США — Європа — РФ) Нормандським (Україна — Франція — Німеччина — РФ), виключивши з перемовин Сполучені Штати. Здоровий глузд начебто взяв гору і від пошуків того, хто "подивиться у вічі Путіну", в Євросоюзі поки відмовилися. Не факт, що надовго.Друга подія — руйнівний удар по Києву 24 травня, а також використання ворогом "Орєшніка" у Білій Церкві. Зараз Україні вкрай необхідне посилення системи ППО — тому Британія, Франція та Німеччина можуть у цьому допомогти. Нагадаємо, у лютому 2024 року Україна уклала безпекові угоди з Німеччиною та Францією, а 16 січня цього року Зеленський і Стармер підписали велику угоду про сторічне партнерство, в якій передбачається співробітництво в оборонній сфері. Також можна згадати ще одну цьогорічну угоду Києва з Лондоном і Парижем — декларацію про наміри для розгортання багатонаціональних сил після припинення вогню в Україні.Згаданий перелік угод засвідчує дуже тісну співпрацю нашої держави з трійкою найсильніших держав Європи. Окремі безпекові угоди Польщі з цими державами матимуть позитивний ефект і для України. Світ спостерігає за формуванням нового стратегічного військово-політичного альянсу на теренах європейського континенту? Не як заміни НАТО, а формату зближення тих хто, готові протистояти загрозам для континенту, які створює тріо Трамп — Путін — Сі Цзіньпін.Якщо новий альянс розширюватиметься, у ньому можна буде побачити Данію, Норвегію, Швецію, Нідерланди, країни Балтії, можливо, Фінляндію, Румунію, тобто країни, де при владі відповідальні політики. Без України оборонна спілка європейських країн не буде дієвою. Власне, як і нинішнє НАТО. Це очевидно для політичних еліт Європи. Тому вони роблять кроки для посилення співробітництва. Серед останніх за часом прикладів — запуск Єврокомісією спілки ЄС-Україна з безпілотників (EU-Ukraine Drone Alliance), нині проводиться прийом заявок на вступ до засновників.TrueUA на початку квітня аналізував, чи наберуться європейські держави сміливості діяти, не оглядаючись на Вашингтон. Наш висновок: власну архітектуру безпеки та оборони в Європі розбудовувати не поспішатимуть, а діятимуть залежно від політичної погоди у Білому домі. Поки у Лондоні, Варшаві, Парижі, Берліні при владі відповідальні політики, Україні доцільно максимально інтегруватися в їхні оборонні програми та проекти, дуже бажано, щоб міждержавні угоди набували статусу законів, аби праві популісти, які у кожній із цих держав рвуться до влади, не переглядали домовленості. Як це сталося в Чехії, де після приходу до влади трампіста Андрея Бабіша уряд скоротив видатки на "снарядну ініціативу" президента Петра Павела, після чого кількість учасників коаліції скоротилася вдвічі — з 18 країн до 9-ти. Їхня логіка проста — якщо чеському уряду нецікаво бути серйозним гравцем у сфері безпеки, вони долучаться до тих, хто хоче бути сильним гравцем. Україна теж зацікавлена в усіх альянсах, саме з такими гравцями..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія миру та безпекові гарантіїКлючовою темою діалогу став пошук шляхів для припинення вогню та встановлення стабільного миру. Українська сторона наголосила на необхідності комплексного підходу до завершення війни."Нам потрібне довгострокове припинення вогню, надійна безпека і тривалий мир. І ми готові до наступного раунду тристоронніх зустрічей", — наголосив Зеленський за підсумками розмови.Відновлення та інтеграція до ЄвросоюзуОкремий блок питань стосувався підготовки до Міжнародної конференції з питань відновлення України. Політики обговорили координацію зусиль з міжнародними партнерами та розвиток регіональних контактів.Особливу вдячність було висловлено польській стороні за незмінну підтримку інтеграції України до європейської спільноти. Очікується, що вже найближчим часом вдасться вийти на новий етап у переговорному процесі:відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу;активізація роботи над добросусідськими відносинами;посилення контактів з ключовими союзниками.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

Голова польського уряду Дональд Туск анонсував зустріч із президентом України Володимир Зеленський на саміті Європейської політичної спільноти в Єревані.Таку заяву він зробив під час брифінгу для ЗМІ у Варшаві перед вильотом до Єревана, передає "Укрінформ". За його словами, в Єревані зустрінуться лідери близько 50 країн, зокрема там відбудуться й двосторонні зустрічі лідерів.Туск також відзначив, що наразі "дуже важливо підтримувати контакти й елементарну єдність європейської політичної спільноти", до якої належать не лише країни ЄС, але й інші партнери."Я також матиму двосторонні зустрічі з іншими учасниками цього саміту — прем’єр-міністрами та президентами Канади, Туреччини, Великої Британії, а також із президентом Зеленським. У час стратегічного хаосу та геополітичної невизначеності — а цей хаос, на жаль, інколи набуває форми справжньої війни, як в Україні чи на Близькому Сході — для мене дуже важливо разом з іншими лідерами надати міжнародній політиці певної ознаки відповідальності, щоб ситуація не вийшла з-під контролю", — наголосив Туск.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск іронічно прокоментував склад учасників чергової зустрічі лідерів країн Європейського Союзу, що проходив на Кіпрі 24 квітня. Політик публічно акцентував на позитивній зміні атмосфери на саміті, пов'язану з відсутністю представників країни-агресора. 27 квітня Туск зустрівся із прем'єр-міністром України Юлією Свириденко. Енергетична безпека та залучення польських інвестицій у приватизацію стали головними темами діалогу між представниками урядів України та Польщі..

Енергетична безпека та залучення польських інвестицій у приватизацію стали головними темами діалогу між представниками урядів України та Польщі. Візит очільниці українського уряду Юлії Свириденко до "Міста-рятівника" Жешува 27 квітня показав новий рівень економічної співпраці між державами.Про це прем'єрка повідомила у своєму Telegram-каналі.Свириденко наголосила, що Київ та Варшава зосередилися на розширенні логістичного потенціалу кордону. Зокрема, найближчим часом планується підписання документа, який врегулює технічні нюанси реєстрації українських вантажівок у системі SENT/RMPD та запровадить спільний контроль на КПП."Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску", — зазначила посадовиця.Енергетичний альянс та євроінтеграціяЗа словами глави уряду, важливим аспектом перемовин стало партнерство між великими гравцями енергетичного ринку. Сторони домовилися про тіснішу взаємодію між українським "Нафтогазом" та польським концерном ORLEN. Також обговорювалася участь бізнесу сусідньої країни у майбутній приватизації українських активів. Окрему вдячність українська сторона висловила за допомогу у фінансовому секторі: "Подякувала прем’єр-міністру за особистий внесок у розблокування 20-го пакета санкцій та позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. Для нас важливо, щоб уже найближчим часом надійшла перша її частина для підтримки нашої обороноздатності та бюджетних потреб".Підготовка до конференції з відновленняПольща готується прийняти цьогорічну Ukraine Recovery Conference (URC 2026), яка відбудеться у Гданську. У межах підготовки до цієї події польського прем'єра запросили відвідати Київ у травні для участі у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів. Окрім економічних питань, Юлія Свириденко відзначила символічність зустрічі саме в Жешуві — місті, що стало ключовим хабом для українців з початку повномасштабного вторгнення Росії.Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск іронічно прокоментував склад учасників чергової зустрічі лідерів країн Європейського Союзу, що проходить на Кіпрі 24 квітня. Політик публічно акцентував на позитивній зміні атмосфери на саміті, пов'язану з відсутністю представників країни-агресора. .

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск іронічно прокоментував склад учасників чергової зустрічі лідерів країн Європейського Союзу, що проходить на Кіпрі 24 квітня. Політик публічно акцентував на позитивній зміні атмосфери на саміті, пов'язану з відсутністю представників країни-агресора.Про це політик написав у своїй соцмережі X.Атмосфера без КремляПід час відкриття засідання Європейської ради на Кіпрі польський прем'єр-міністр Дональд Туск зробив лаконічну, але дуже змістовну заяву. Він висловив задоволення поточною конфігурацією учасників саміту, що, на його думку, позитивно впливає на процес прийняття рішень."Засідання Європейської ради. Вперше за багато років у залі немає росіян. Величезне полегшення", — написав політик у своєму офіційному акаунті.Прихований підтекст та "угорський слід"Попри те, що Росія не є членом ЄС і її представники формально не присутні на внутрішніх засіданнях ради, заява Туска викликала хвилю припущень у мережі. Більшість політичних оглядачів та користувачів соцмереж сходяться на думці, що цей вислів був адресований не безпосередньо Москві, а її головному адвокату всередині союзу — прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану.У мережі припускають, що Туск мав на увазі саме Орбана, який не прибув на Кіпр для участі в засіданні. Відсутність угорського лідера, який неодноразово блокував ініціативи на підтримку України, ймовірно, і стала причиною того самого "величезного полегшення", про яке згадав польський прем'єр.Нагадаємо, наприкінці березня журналісти The Washington Post оприлюднювали інформацію, що Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради ЄС. Він звітував йому про перебіг обговорень..

Стратегічні навчання під назвою "Край" запланувала польська влада на квітень. Відпрацьовуватимуть дії держави на випадок війни. Організовують їх міністерство оборони, а керуватиме президент за підтримки уряду та військового командування.Таку інформацію оприлюднило видання Rzeczpospolita з посиланням на свої джерела у владі.Навчання під кодовою назвою "Край" мають перевірити готовність усієї системи оборони Польщі до потенційного воєнного конфлікту. У них візьмуть участь найвищі державні посадовці — прем’єр-міністр, міністри, маршалки Сейму та Сенату, керівники центральних установ, спецслужб та командувачі збройних сил."Це найважливіше командно-штабне навчання, яке має проводитися раз на чотири роки. Востаннє такі військові заняття організовували 2019 року — ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну", — йдеться в журналістському матеріалі.Сценарій "Краю" передбачає:стратегічну оборонну гру, під час якої імітують ухвалення політико-стратегічних рішень, зокрема, запровадження воєнного стану;перевірку планів стратегічного планування та механізмів кризового та воєнного реагування;тестування взаємодії між цивільною владою та військовими;виявлення слабких місць у системах управління, комунікації та процедурах.Результати навчань мають стати основою для оновлення стратегічних документів і підвищення ефективності роботи інституцій. Усі деталі, зокрема, дата, місце та перелік учасників, залишаються закритими.Медійники зауважили, що навчання відбуваються на тлі загострення відносин між президентом Каролем Навроцьким і урядом Дональда Туска. Наприкінці минулого тижня Навроцький провів зустріч із ключовими польськими генералами, що викликало критику з боку міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Прихильники уряду звинуватили президента в намаганні розширити свої повноваження за рахунок виконавчої влади.Голова Бюро національної безпеки (BBN) Славомір Ценцкевич, який вважається ідеологом посилення ролі президента в системі безпеки, раніше заявляв про необхідність "направити устрій безпеки" та створити механізми, які б унеможливили "монополію уряду" у цій сфері. Він же називав навчання "Край" підготовкою до "війни, яку нам нав’язує уряд".Попри політичні суперечки, військові наголошують на важливості єдності. Генерал Даріуш Луковський заявив у коментарі медійникам, що навіть за наявності особистих непорозумінь безпекові питання мають вирішуватися винятково через призму інтересів держави.Нагадаємо, в жовтні минулого року видання The Telegraph писало, що польське населення активно освоює навички виживання. Люди відвідують стрілецькі полігони та військові курси, щоби підготуватися до можливої агресії з боку Російської Федерації..

У європейській спільноті розгорівся черговий шпигунський скандал: оточення Віктора Орбана звинувачують у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу. Така діяльність Будапешта вже давно була предметом підозр серед лідерів європейської спільноти.Таку заяву зробив прем'єр-міністра Польщі Дональд Туск у соцмережі X.Підозри та "живі звіти" для РФПольський прем'єр наголосив, що інформація про таку тісну співпрацю угорської сторони з Росією не є новиною для європейського політикуму. Підозри щодо того, що Москва отримує дані з перших вуст прямо із засідань ЄС, існували вже досить довго. Туск прокоментував ситуацію наступним чином:"Новина про те, що люди Орбана інформують Москву про засідання Ради ЄС у всіх деталях, не повинна нікого дивувати. Ми давно маємо підозри щодо цього".Це підтверджує раніше оприлюднену інформацію про те, що угорські високопосадовці, зокрема голова МЗС Петер Сійярто, могли передавати дані безпосередньо Сергію Лаврову або іншим представникам Кремля.Мовчазність європейських лідерівЧерез постійну загрозу витоку стратегічної інформації на користь Росії, атмосфера на засіданнях Ради ЄС суттєво змінилася. Лідери країн-членів змушені дотримуватися надзвичайної обережності у своїх висловлюваннях, аби не надати ворогу додаткових переваг. Дональд Туск зізнався, що особисто намагається мінімізувати ризики:"Саме через ризики витоку інформації я намагаюся бути максимально стриманим під час засідань і висловлюватися лише у разі крайньої потреби".Нагадаємо, за даними The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що потенційний вихід країни з Європейського Союзу нині є "реальною загрозою". Він звинуватив політичних опонентів у тому, що вони штовхають державу до так званого "Polexit".Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X. Зокрема, польський прем’єр назвав можливий вихід Польщі з ЄС "катастрофою" та пообіцяв зробити все, щоб не допустити цього."Polexit"сьогодні — це реальна загроза! Цього прагнуть як конфедерації, так і більшість ПіС. Навроцький — їхній покровитель. Ті, хто хоче зруйнувати Союз, — це: Росія, американська MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все, щоб їх зупинити", — наголосив Туск.За даними Politico, заява Туска пролунала після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав дозволити Варшаві отримати доступ до 43,7 мільярда євро оборонних кредитів ЄС із низькими відсотками. Наразі уряд не має достатньої кількості голосів у парламенті, щоб подолати це вето, що створює невизначеність щодо фінансування запланованих військових витрат.За словами Туска, рішення президента може послабити позиції Польщі всередині Євросоюзу. Водночас соціологічні опитування свідчать, що підтримка виходу Польщі з ЄС залишається відносно низькою. За різними даними, ідею запуску процесу виходу підтримують приблизно від 10% до 25% громадян, тоді як більшість поляків виступає за збереження членства в Євросоюзі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

У четвер, 5 лютого, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув із візитом до Києва. Раніше він анонсував таку поїздку, не уточнюючи дати.Про приїзд Дональда Туска до столиці України повідомила канцелярія польського уряду зранку в четвер і опублікувала відповідну фотографію.Польського гостя на вокзалі зустріли міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукашевич.При цьому детальна програма візиту не уточнюється. Відомо лише, що він зустрінеться з високопосадовцями України, в тому числі й президентом.Раніше Дональд Туск повідомляв, що відвідає Україну на особисте запрошення Володимира Зеленського."У наступні декілька днів я буду в Києві — на запрошення Володимира Зеленського. У цей складний час Україну не можна залишати сам на сам", — тоді коротко написав він у соціальних мережах.Також повідомлялося, що разом із ним до України мав приїхати міністр фінансів і економіки Польщі Анджей Доманський.Нагадаємо, 30 грудня минулого року Дональд Туск заявляв, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території..