# Гаяна

До підсумкового комюніке Саміту миру, який пройшов у Швейцарії з 15 по 16 червня, приєдналася Гаяна.  Про це повідомляє прес-служба уряду Швейцарії. Зазначається, що наразі це вже 89 підпис під комюніке Саміту миру. Варто наголосити, що Гаяна -- це держава, яка розташована у Південній Америці. Вона межує з Бразилією та Венесуелою. Країна здобула свою незалежність від Великої Британії у 1966 році. Населення цієї країни становить 795 тисяч осіб.  Раніше, а саме 24 червня, президент Володимир Зеленський повідомляв, що до комюніке Саміту миру приєдналася африканська країна Малаві. "Ще одна африканська країна, Малаві, сьогодні приєдналася до першого підсумкового комюніке Саміту миру", — написав гарант у мережі Х. Варто зазначити, що з 15 по 16 червня у Швейцарії відбувся Саміт миру. У ньому взяли участь представники понад сотні країн світу і низки міжнародних організацій. Сторони обговорили шляхи реалізації положень формули миру, яку запропонував Володимир Зеленський. За підсумками Саміту країни та організації, які брали у ньому участь, підписали підсумкове комюніке. Документ, зокрема, передбачає необхідність контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та обміну полоненими всіх на всіх. Нагадаємо, 16 червня під час прес-конференції за результатами Саміту миру у Швейцарії Зеленський повідомляв, що наступна зустріч у такому форматі має відбутися потягом декількох місяців, а не років, адже Україна не має часу на довготривалу роботу. Очільник держави додав, що на сьогодні вже є низка країни, які хочуть прийняти другий Саміт миру у себе.

Лідери Венесуели та Гаяни вирішили в мирний спосіб врегулювати конфлікт між країнами, який виник через суперечку про територію Ессекібо. Про це йдеться на сторінці президента Венесуели Ніколаса Мадуро у соціальній мережі Х (Twitter). Зокрема, зазначається, що сторони розпочали переговори та заявили про намір не застосовувати свої армії задля розв'язання питання стосовно спірної території Ессекібо, привласнити яку має намір Каракас (столиця Венесуели, — ред.). Відомо, що президент Венесуели Ніколас Мадуро та президент Гаяни Ірфаан Алі зустрілися на острові Сент-Вінсент і Гренадини у четвер, 14 грудня. Після переговорів лідери країн потиснули один одному руки. Це супроводжувалося оплесками учасників переговорів. Задля вирішення суперечки стосовно багатого на родовища нафти та газу району Ессекібо сторони погодилися створити спільну комісію з вирішення територіального конфлікту. До її складу будуть додані голови МЗС країн та певний "технічний персонал", які вирішуватиме питання "щодо взаємної згоди". Своє рішення команда має презентувати упродовж трьох наступних місяців. Втім, позиції Венесуели та Гаяни попри перемовини залишилися кардинально різними: Гаяна вважає, що проблему має вирішити Міжнародний суд, а Венесуела наголошує на невизнанні цього судового органу та його юрисдикції у земельній суперечці. У документі, який підписали президенти Венесуели та Гаяни, зазначається, що країни "не загрожуватимуть і не застосовуватимуть силу одна проти одної за жодних обставин" і "утримуватимуться, чи то на словах, чи на ділі, від ескалації будь-якого конфлікту чи розбіжностей, що виникають внаслідок будь-яких розбіжностей між ними". Наступна зустріч Ніколаса Мадуро та Ірфаана Алі відбудеться на території Бразилії в найближчі місяці.  Нагадаємо, на минулому тижні Венесуела ще продовжувала активні дії з захоплення території Гаяни. Президент країни Ніколас Мадуро підписав шість указів, які передбачають нібито приєднання Ессекібо до Венесуели. Відомо, що цей регіон славиться своїми запасами нафти. За планом Мадуро, Ессекібо має стати 24-м штатом країни.

Світ накриває хвиля військових конфліктів. Після російсько-української війни, після атаки ХАМАСу на Ізраїль, у Південній Америці Венесуела готується напасти на Гаяну. І саме ця історія є знаковою для усього сучасного світу. Але про усе по черзі. Історія конфлікту З огляду на ситуацію, яка сталася між Венесуелою і Гаяною, щоб довелося заговорити про "спеціальну військову операцію" не сталося нічого особливого, окрім звичайних територіальних претензій. Важливо те, що вони не пов’язані з якимись символічними, історичними, "сакральними" мотивами. Річ у тім, що Венесуела хотіла відібрати у тоді ще Британської Гвіани (Гвіана — це регіон на півночі Південної Америки, розділений між п’ятьома країнами: Бразилією, Великою Британією — тепер Гаяна, Внесуела; Нідерландами — тепер Сурінам; Францією — досі Французька Гвіана) частину території ще раніше. Причиною венесуельських зазіхань стали надра — корисні копалини. Кілька років тому в західній частині Гаяни почали добувати нафту, тому після цього у Венесуелі й повернулися до старих претензій. Уперше вони з'явилися ще на початку ХІХ століття. Довгий час Велика Британія і Венесуела намагалися розібратися мирно, врешті усе закінчилося 1899 року у міжнародному арбітражному суді, який визначив, що спірна територія залишається за Британською імперією. У Каракасі з цим погодилися і на понад пів століття заспокоїлися. Але 1962 року тодішня венесуельська влада заявила, що надалі не братиме до уваги те арбітражне рішення, а за чотири роки Британська Гвіана отримала незалежність — і стала Кооперативною Республікою Гаяна. Саме тоді й західний берег річки Ессекібо знову виявився спірною територією: час від часу західні сусіди натякали гаянцям на те, що частина їхньої країни може припинити бути такою. Мадуро як Путін. Але є різниця Такий собі тиск продовжувався аж поки у Венесуелі 2023 року не провели референдум з питанням про можливість приєднання західної частини Гаяни. Майже 100% із тих, хто прийшов на референдум, висловився на підтримку цієї експансіоністської ідеї влади Ніколаса Мадуро. Як відповідь — президент Венесуели привів у бойову готовність війська і почав вимагати від парламенту підтримки цієї ідеї. Українці на своєму прикладі уже знають, що диктаторам зазвичай все одно треба формальний дозвіл парламентарів — саме це зараз і відбувається у Каракасі. Отже, питання можливої війни між Венесуелою і Гаяною знову постало на порядку денному. Хоча, звісно, тут можуть зіграти свою роль різні фактори. Скажімо, позиція США, чиї нафтові компанії працюють на гаянському шельфі, причому саме у тій частині виключної економічної зони Гаяни, на яку накинули оком у Венесуелі. Або Бразилії, якій також може не сподобатися подібна агресивність північного сусіда. Але головне у цій історії не історична складова чи перспективи реальної війни. А те, чому вона взагалі стала можлива. Що змінилося у світі аж настільки, щоб у різних його кінцях почали спалахувати військові конфлікти. А зміни відбулися дуже серйозні. І вони напряму пов’язані із російсько-українською війною. О, дивний новий світ, якого поки що немає Ця війна — уже можна констатувати це цілком упевнено — зруйнувала існуючу з часів Другої світової війни систему міжнародних відносин. Нинішній світ, який доживає останні дні, можна умовно назвати Ялтинсько-Потсдамським, адже саме на цих конференціях переможці тієї старої війни й поділили світ, домовившись про загальні правила гри, однією із головних складових якої стала Організація Об’єднаних Націй. Потенційна агресія Венесуели проти Гаяни — це приклад, за яким не стоїть взагалі нічого, крім бажання відібрати багату на нафту територію. Саме так, як було до 1945 року, коли ті чи інші країни нападали на своїх сусідів чи навіть і не сусідів тільки тому, що хотіли відібрати якусь територію. Така ситуація взагалі була типовою для світу усі попередні століття і тисячоліття. І тільки завершення Другої світової війни із розбудовою нової міжнародної без пекової архітектури сприяло завершенню цих конфліктів. Принаймні, зробило це на більшій частині планети. А тепер, після референдуму у Венесуелі, стало зрозуміло, що Ялтинсько-Потсдамський світ помер. І країни, особливо ті, які не відзначаються демократичним державним ладом, повертаються до звичного вирішення проблем — через агресії, війни й анексії території. І у двох світових наддержавах це зрозуміли — інакше навіщо б Сі Цзіньпін прилітав до Джо Байдена на зустріч уперше за шість років. США та Китай як головні країни нинішнього світу розуміють, що головний тягар нових воєн ляже на їхні плечі — уже не лише на американські, а й на китайські, як би тамтешнім комуністичним товаришам не хотілося уникнути цього. Тому саме ці дві країни змушені будуть працювати над створенням нового, Сан-Францискського чи Шанхайського світу. Але для цього потрібно спочатку загасити усі існуючі конфлікти. І вгамувати головного світового агресора, Росію. А із цим поки що проблеми. Принаймні, якихось вагомих чинників, які б вказували на можливість швидкої поразки й упокорення Кремля — на порядку денному не видно.

Лідер Венесуели Ніколас Мадуро проведе зустріч з президентом Гаяни Ірфааном Алі через претензії Каракаса на території сусідньої країни. Вони намагатимуться знизити напругу між державами. Про це повідомляє Bloomberg. Попередньо зустріч відбудеться в четвер, 14 грудня, на острові Сент-Вінсент і Гренадини. Вона була організована спільнотою держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC) та Карибською спільнотою. За словами президента CELAC Ральфа Гонсалвеса, на зустріч був запрошений також президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва. Він також розповів, що Карибська спільнота та CELAC дійшла згоди щодо термінової необхідності деескалації конфлікту та започаткування відповідного діалогу. "Час має важливе значення. Давайте всі вирішимо зробити цю історичну зустріч успішною", — додав Гонсалвес. Анексія Венесуелою регіону Ессекібо: що відомо 3 грудня 2023-го у Венесуелі пройшов національний референдум, більшість питань якого стосувалися приєднання до країни частини території сусідньої Гаяни. Йдеться про багатий нафтою регіон Ессекібо. Національна виборча рада Венесуели заявила, що 95% виборців схвалили всі питання референдуму, а "за" приєднання Ессекібо до Венесуели висловилися 10,5 мільйонів людей з 20, які мають право голосу. Згодом Мадуро підписав декілька указів про анексію сусідньої держави. Шість указів передбачають нібито приєднання Ессекібо до Венесуели. Регіон має стати 24-м штатом країни. Перший підписаний указ передбачає створення Національної комісії з захисту Ессекібо під головуванням віце-президента Венесуели Делсі Родрігес. Другий — створення Зони комплексної оборони Гайана-Ессекібо. Також президент Венесуели підписав декрет про створення у регіоні підрозділів державної нафтогазової компанії PDVSA та металургійного конгломерату CVG. Крім того, Мадуро затвердив "нову" карту Венесуели, до якої "приєднали" Ессекібо. Капітана Алексіса Родрігеса Кабельйо призначили керівником регіону. Нагадаємо, раніше видання The Economist перелічило країни з усього світу, які позитивно ставляться до політики керівництва Російської Федерації. Журналісти сформували рейтинг держав, дружніх до Росії. Венесуела є у переліку "друзів Путіна".