# Хав’єр Мілей

Аргентина розсекретить документи, пов'язані з Другою світовою війною. Йдеться про оприлюднення інформації про нацистських злочинців, які шукали притулку в цій країні після капітуляції нацистської Німеччини.Як повідомляє видання La Nacion, розсекреченню, за наказом президента Аргентини Хав'єра Мілея, підлягає відповідна документація в усіх державних структурах.Про відповідне рішення Аргентини повідомив керівник апарату президента Гільєрмо Франкос. Він заявив, що Мілей наказав "оприлюднити всю документацію, яку має будь-яке державне агентство, щоб було відомо абсолютно все, адже немає причин приховувати інформацію"."Кілька днів тому президент Мілей прийняв сенатора Стіва Дейнса, який давно бореться за оприлюднення всієї інформації про час, коли нацисти прийшли в Аргентину, щоб сховатися", — зазначив Франкос.Зауважимо, що у Другій світовій війні Аргентина зберігала нейтралітет та зв'язки з країнами "Осі" (Німеччина, Японія та Італія). Втім, у 1944-1945 роках Сполучені Штати Америки, Велика Британія і майже всі латиноамериканські держави відкликали з Буенос-Айреса своїх послів. Перебуваючи в умовах міжнародної ізоляції, наприкінці війни уряд у Каса-Росада був змушений змінити свої погляди і 27 березня 1945 року країна оголосила війну Німеччині і Японії.Попри це Аргентина так і не послала на фронт жодного свого солдата, хоча й відправляла навесні-влітку 1945 року свої крейсера "Альміранте Браун" і "Вейнтісінко де Майо" та інші кораблі на пошук німецьких підводних човнів, що залишалися в Південній Атлантиці після капітуляції Берліна.Нацистські злочинці переправлялися до Аргентини шляхом отримання паспорта в римському офісі Червоного Хреста та подання прохання на туристичну візу. У такий спосіб до країни потрапили один з авторів Голокосту Адольф Айхман, якого пізніше арештували бійці ізраїльських спецслужб. Злочинця вивезли до Ізраїлю, де у 1962 році Айхмана було страчено шляхом повішення. Також до Аргентини втік офіцер СС Йозеф Менгеле, який проводив досліди над людьми в концтаборі Аушвіц і багато інших нацистів.Нагадаємо, раніше аргентинські палеонтологи виявили новий вид довгошиїх динозаврів, який існував на Землі 78 мільйонів років тому. Його рештки розкопали поблизу великого солончака в північній Патагонії.

Президент Аргентини Хав'єр Мілей після тривалих роздумів усе ж вирішив узяти участь у Саміті миру щодо України. Цей захід відбудеться 15-16 червня у Швейцарії. Про це повідомило видання Clarin. Журналісти зазначили, що Мілей ухвалив рішення про свою участь у саміті миру"в останні хвилини". Це сталося після того, як президент України Володимир Зеленський направив йому спеціальне послання із закликом брати участь хоча б у церемонії відкриття саміту 15 червня. Також журналісти додали, що близько 20 аргентинських організацій, які представляють українську діаспору, надіслали аргентинському президентові листа з аналогічним закликом. Медійники припустили, що Мілей міг отримувати повідомлення про необхідність участі в Саміті миру не лише з Києва, а й із Вашингтона. Очікується, що разом із президентом Аргентини захід у Швейцарії відвідає його сестра та міністр оборони Аргентини Луїс Петрі. Раніше видання Lа Nасion писало про те, що президент Аргентини Хав'єр Мілей не братиме участі в Саміті миру. Це пов'язано з тим, що очільник аргентинської держави віддавав перевагу перебуванню у своїй країні на святкуванні Національного дня свободи Латинської Америки 17 червня та Дня прапора 20 червня. Нагадаємо, на початку березня цього року президент Аргентини Хав’єр Мілей заявив, що його країна передала Україні два гелікоптери російського виробництва.

Президент Аргентини Хав'єр Мілей заявив, що планує провести саміт латиноамериканських держав на підтримку України. Він вважає пріоритетом альянси з країнами, які захищають свободу. Про це Хав’єр Мілей сказав в інтерв'ю виданню Financial Times. За його словами, саміт відбудеться "пізніше цього року". Більше жодних подробиць президент Аргентини не повідомив. Водночас Мілей зазначив, що для Аргентини є пріоритетом альянси з "країнами, які захищають свободу", включаючи США, Ізраїль, який він відвідав раніше цього місяця, й Україну, якій він подарував два військові гвинтокрили російського виробництва. Як відомо, 20 листопада минулого року в Аргентині вибрали новим президентом Хав’єра Мілея. Він отримав майже 56% голосів виборців, а його суперник — міністр економіки Серхіо Маса — 44%. Президент України Володимир Зеленський 9 грудня відвідав Аргентину та взяв участь в інавгурації нового президента Аргентини Хав’єра Мілея, що стало його першою поїздкою до Латинської Америки. Нагадаємо, тоді ж Володимир Зеленський розповів президенту Аргентини про процес імплементації української "Формули миру". Він запросив аргентинців до участі в четвертій зустрічі радників із питань національної безпеки та зовнішньої політики щодо реалізації "Формули миру" в січні 2024 року та в підготовці першого установчого Глобального саміту миру.

Подіям на протилежному кінці земної кулі в Україні зазвичай приділяють мало уваги. І даремно. У Південній Америці в останні роки відбуваються цікаві зі стратегічної точки зору процеси. Наприклад, головна країна регіону, Бразилія, нещодавно пережила правління правопопулістичного політика Жаїра Болсонару і повернулася до звичних лівих корупціонерів, причому звичних в прямому смислі цього слова, адже нинішній очільник Федеративної Республіки Бразилія, Лула да Сілва, уже керував країною у нульових. Тепер же черга на серйозні зміни в іншій великій державі регіону — Аргентині. Там пройшов другий тур президентських виборів, які завершилися поразкою представника чинної влади. І не просто поразкою, а приходом до влади вкрай цікавого персонажа. Який має намір повернути зовнішньополітичний вектор країни різко праворуч. Пероністсько-кіршнерівське прокляття Аргентини Аргентиною довгий час керують дві складових. По-перше, це ідеологія перонізму. Якщо коротко, то це авторитарне правління з опорою на власну економіку (так звана автаркія), спроба опинитися між крапельками капіталізму та соціалізму і, звісно ж, класичне для Латинської Америки загравання з електоратом у вигляді "соціальної справедливості". Представники пероністських партій стоять на чолі Аргентини не одне десятиліття. Серед них було і подружжя Кіршнерів — Нестор та його дружина Крістіна. Вони керували країною з початку ХХІ століття, а зараз Крістіна Кіршнер обіймає посаду віце-президента — зокрема, для того, аби не потрапити у в’язницю через звинувачення у корупції. Чинний президент Аргентини Альберто Фернандес — частина цього клану, яка і є другою важливою складовою. У обох Кіршнерів він працював прем’єр-міністром. Тож усе те, що відбувалося і відбувається в країні — на совісті цього угруповання, яке формально представляє Хустіалістську партію. (До складу якої входили і їхні попередники на посаді президента, зокрема, Карлос Менем та Едуардо Дуальде.) Альберто Фернандес. Джерело: Instagram А відбуваються в Аргентині варті уваги речі. Після дефолту 2020 року економіка країни не змогла "піднятися" — і фактично продовжує баражувати на межі чергового дефолту. 2023 року інфляція уже сягнула 140% (а обіцяють понад 180%), гірше ситуація лише у трьох країнах — Венесуелі, Зімбабве і Судані. Компанія, м’яко кажучи, не з найприємніших. Державний борг у розмірі 90% ВВП, чорний ринок валюти (офіційний курс відрізняється від ринкового майже утричі), 40% (це за найоптимістичнішими даними) населення за межею бідності — усе це у підсумку призвело до поразки представника чинної влади, за іронією долі, чинного міністра економіки Аргентини Серхіо Масси. А переміг його дуже нетиповий політик. Держава-мінімум Хав’єр Мілей запам’ятається на цих виборах перш за все бензопилою, яку він приносив на мітинги, символізуючи своє бажання рішуче розібратися із наявними у країні проблемами. Для ультраправого популіста, ким і є професор економіки Мілей, подібні перфоманси є звичною справою. Але головне у його перемозі, звісно ж, це не бензопила, а його ідеї, які до певної міри революційні. Переможець президентських виборів (55% у другому турі) є прихильником лібертаріанського консерватизму. Що це означає на практиці? Мілей, перш за все, хоче зменшити, звести до мінімуму вплив держави на суспільство. Цю свою позицію він сам називає "короткостроковим мінархізмом" (мінархізм у лібертаріанстві — це модель держави, яка обмежується лише поліцією, судами й армією). Хоча в цілому, якщо говорити про засадничі принципи Хав’єра Мілея, він займає позицію анархо-капіталіста. У внутрішній політиці це має означати — принаймні, якщо вірити передвиборчим обіцянкам кандидата — різке скорочення податків. Мілей заявляє, що 90% аргентинських податків, які формують лише 2% ВВП, будуть скасовані, бо вони лише заважають вести повноцінний бізнес. Обраний президент обіцяв вивести з тіні у нормальну цивілізовану економіку вісім мільйонів співгромадян (усього населення Аргентини становить 45 мільйонів). Хав'єр Мілей. Джерело: Instagram Крім того, сеньйор Хав’єр обіцяв розформувати Центральний банк, через дії якого країну і накривають постійні хвилі інфляції, а також взагалі відмовитися від національної валюти на користь американського долара. Ця практика, до речі, не нова в Латинській Америці: в Еквадорі місцеві гроші, сукре, замінили на долари США ще у 2000 році. Цікаво, що станом на зараз ця країна має одну із найвищих в регіоні мінімальних зарплат (близько 450 доларів). А ВВП на душу населення після доларизації Еквадору виріс із 5700 доларів до майже 20 тисяч. За Україну, проти Китаю Отже, на внутрішній арені Аргентину очікують вагомі зміни. А що ж пропонує Хав’єр Мілей на зовнішньополітичному напрямку? Тут варто відзначити головну політичну рису — як праворадикал Мілей налаштований категорично проти лівих і авторитарних урядів. Він різко висловився проти нинішнього президента Бразилії Лули (що і зрозуміло, бо аргентинський правопопуліст відверто симпатизував опоненту да Сілви, Жаїру Болсонару). Крім того, Хав’єр Мілей заявив, що не матиме справи з Китаєм та йому подібними режимами. Це, зокрема, виражається у відмові від ідеї приєднатися до міждержавного об’єднання БРІКС, яке складають саме ліві уряди та диктатури — Китай, Росія, Бразилія. Новообраний же президент Аргентини чітко означив свій курс на тісну співпрацю зі Сполученими Штатами Америки. В українському питанні Мілей теж зайняв очікувану і зрозумілу позицію — став на бік Києва. Для розуміння змін в Аргентині нагадаємо, що нинішній президент Альберто Фернандес, який фактично є представником клану Кіршнерів, заявив, що не підтримає ні санкції проти Росії, ні постачання зброї Україні. Тож цілком може виявитися так, що після цих виборів у Україні в Південній Америці виявиться серйозний прихильник. А успіх майбутніх реформ "людини з бензопилою" може перетворити Аргентину на головного регіонального гравця. Що, зважаючи на позицію бразильського лівоцентриста Лули да Сілви, нам знов-таки на користь. Втім, не варто забувати, що Хав’єр Мілей симпатизує ще і Дональду Трампу, який, до речі, уже привітав аргентинця з перемогою, заявивши, що той таки "зробить країну великою". Тож уважно слідкуймо за зовнішньополітичними рухами нового аргентинського президента, на його відносини із нинішньою адміністрацією Білого дому — і сподіваймося на те, що аргентинські вибори стануть початком проукраїнських змін на Глобальному Півдні.