# Ігор Клименко

Українські чоловіки, які перебувають за кордоном, зможуть уже з наступного тижня отримати паспорти. Йдеться про громадян, які подали документи до 25 квітня 2024 року.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко."На виконання завдання президента Володимира Зеленського уряд урегулював питання видачі паспортів українцям, які перебувають за кордоном", — зазначив він.Клименко уточнив, що громадяни України чоловічої статі віком 18-60 років, які подали документи до 25 квітня 2024 року у ДП "Документ", зможуть з наступного тижня отримати виготовлені паспорти. Відповідні повідомлення із зазначенням дати, часу та місця прибуття надсилатимуть у порядку черговості подачі документів.Міністр пояснив, що для процесу відновлення видачі документів потрібен був час, адже це має відбуватися до чинного законодавства України.Клименко нагадав, що на сьогодні обов’язковою умовою для оформлення та отримання паспортів громадянами України чоловічої статі віком 18-60 років, які знаходяться за кордоном, залишається наявність військово-облікових документів.Як відомо, у квітні 2024 року Міністерство закордонних справ тимчасово обмежило можливість консульств надавати послуги військовозобов'язаним чоловікам, які перебувають за кордоном.Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні подорожчало оформлення паспортів. Це відбулося через зростання цін на бланки.

У застосунку "Дія" з’явиться опція стосовно отримання та продовження дозволів на володіння зброєю. В Україні є високий попит на продовження цифровізації послуг, тому це зробили пріоритетом. Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий. Він нагадав, що з червня 2023 року діє Єдиний реєстр зброї та електронний кабінет власника зброї — це суттєво спростило для громадян подачу документів на отримання чи продовження дозволів. Раніше Міністерство внутрішніх справ України провело опитування серед користувачів електронного кабінету, яке показало, що громадяни хочуть бачити у його функціоналі мапи тирів і стрільбищ, майстерень із ремонту зброї, магазини зброї. "Є високий попит на продовження цифровізації послуг, а тому це наш беззаперечний пріоритет у всій системі органів Міністерства внутрішніх справ, визначений міністром Ігорем Клименком", — заявив Богдан Драп’ятий. Наприкінці жовтня заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко розповідав, що в мобільному застосунку "Дія" з кінця січня 2025 року відображатиметься дозвіл на зброю. Загалом на обліку в Національній поліції України наразі перебуває понад 1 400 000 одиниць зброї.  За його словами, за понад рік функціонування Єдиного реєстру зброї до правоохоронців надійшло понад 483 000 заяв стосовно отримання різних видів дозвільних документів. Нагадаємо, що в Міністерстві внутрішніх справ підраховували, що станом на квітень цього року в громадян України на руках могло бути від одного до п'яти мільйонів одиниць зброї. Вона майже вся облікована.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко відреагував на побиття військовослужбовця Анатолія Гончаренка. За цим фактом вже розпочато кримінальне провадження, також перевіряється можлива бездіяльність місцевих поліціянтів. Про це Клименко повідомив у Telegram-каналі. Посадовець назвав ситуацію з військовослужбовцем "ганебною", адже "ніхто й ніколи не має права принижувати ветеранів". "Все, що відбулось, отримає належну і жорстку реакцію правоохоронців. Вже розпочато кримінальне провадження. Всі факти будуть встановлені. Голова Нацполу доповів мені про перші результати та розпочату службову перевірку щодо дій (чи, вірніше, можливої бездіяльності) місцевих поліціянтів", — написав Клименко. Глава МВС додав, що Україна щодня протистоїть жорстокому ворогу завдяки хоробрості наших Сил оборони та безпеки, всіх наших воїнів. "І кожен з воїнів, всі наші люди заслуговують на повагу та верховенство права. Так і має бути", — додав Ігор Клименко. Що спровокувало конфлікт Як зазначає місцеве видання "18000", конфлікт стався з жителем Сміли, військовим Анатолієм Гончаренком — добровольцем, який два роки воював, служив в одному з бойових підрозділів Сил спеціальних операцій. Він захищав Бахмут, але зараз демобілізувався за сімейними обставинами. Ще наприкінці серпня Гончаренко опублікував у Facebook допис про те, що розшукує автівку на іноземних номерах. За словами військового, водій тієї автівки спричинив аварію із його батьками та нахамив їм. Згодом у мережі з’явилося відео, де невідомі чоловіки йдуть на конфлікт із Гончаренком, а потім завдають йому ударів. Також були оприлюднені ролики, на яких бандит знущається з Гончаренка та змушує його перепрошувати. Військовий, стоячи на колінах у дощову погоду, прикручує номерні знаки на автівку молодика. Пізніше стало відомо, що Гончаренко зірвав ці номерні знаки з автівки, яку він розшукував, що і спровокувало конфлікт. Через деякий час Гончаренко записав ще одне відео з вибаченнями та заявив, що в ДТП винні його батьки. На його обличчі було видно сліди побиття. Нагадаємо, у Хмельницькій області чоловік, який, попередньо, є працівником Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, побив військовослужбовця Збройних сил України та його дружину через зауваження за прослуховування російської музики.

Дії України на території Курської області Росії показують, що українська держава є відповідальною країною. Наші військові й інші служби дотримуються принципів Женевської конвенції. Про це заявив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в коментарі журналістам у межах Конгресу місцевих і регіональних влад у Кропивницькому. Його цитує "Укрінформ". "Ми не окупували ці території, не встановлювали жодної влади. Там діє військова комендатура, і ті люди, які там позалишалися, отримують від військових гуманітарку та ліки. Це прописано у Женевських конвенціях. Це не бажання показати себе добрими, це питання відповідальності держави. І ми показуємо, що Україна — це відповідальна держава, яка дотримується підписаних нею конвенцій", — сказав він. За його словами, тому військові дають їм свій запит, а вони передають військовим через поліцію та Державну службу з надзвичайних ситуацій все необхідне для цих людей. "А це — люди, 90% їх — у віці 60+. Є онкохворі, є хворі на цукровий діабет, і вони не отримують ліки. І ми не маємо права їх залишити там помирати. Тому відбувається така робота. Військова комендатура забезпечує повністю життєдіяльність тих регіонів, де наші війська проводять оборонну операцію", — зазначив міністр. Як відомо, наступальна операція Сил оборони в Курській області Росії розпочалася 6 серпня. 15 серпня оголосили про створення на підконтрольних територіях у Курській області військової комендатури, її керівником призначили генерал-майора Едуарда Москальова. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський пояснив на нараді керівників закордонних дипломатичних установ, чому підготовка до операції в Курській області не розголошувалася. Це насамперед пов'язано з побоюванням союзників щодо порушення так званих "червоних ліній".

У суботу, 10 серпня, в Костянтинівці завершили розбір завалів торговельного центру, по якому завдали удару російські окупанти. Під час ворожого удару поранено понад 40 осіб, загинуло 14. Про це заявив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. "Костянтинівка: завершено розбір завалів торговельного центру. На місці проведення робіт рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій України розібрали 76 тонн будівельних конструкцій", — зазначив він. За його словами, внаслідок учорашнього російського обстрілу загинуло 14 осіб і поранено 44 особи. "Із восьми невстановлених тіл криміналісти поліції ідентифікували п’ять: три жінки та двоє дітей — дівчат 2012 та 2014 років народження. Залишилося ідентифікувати трьох осіб", — пояснив Ігор Клименко. Міністр внутрішніх справ України підсумував, що для ретельного документування воєнного злочину Росії створена міжвідомча слідча група, до складу якої входять співробітники Національної поліції та Служби безпеки України. Обстріл Костянтинівки 9 серпня За інформацією слідства, 9 серпня 2024 року, об 11:05, ворог завдав авіаудару по Костянтинівці, попередньо, ракетою Х-38. Влучання відбулося в місцевий торговельний центр із продовольчими та господарськими магазинами, а також поштовим відділенням. Також ворог у другій частині дня здійснив повторний обстріл Костянтинівки. Рашисти били зі "Смерчів". Під прицілом перебував приватний сектор. Унаслідок атаки постраждали двоє мирних мешканців. До того ж у місті пошкоджено шість приватних будинків і газопровід. Нагадаємо, що пізно ввечері 10 червня російські загарбники скинули на житловий квартал у Костянтинівці на Донеччині КАБ-500. Унаслідок удару мирні мешканці отримали поранення.

У п'ятницю, 26 липня, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко провів брифінг, на якому розповів деталі справи про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Також посадовець назвав прізвище політика, який міг стати наступною жертвою підозрюваного. За словами Клименка, було проаналізовано 170 записів із камер спостереження та допитано 900 свідків по справі. Також в ході розслідування встановлено та опрацьовано понад 80 людей, схожої зовнішності. Вже 9 липня, як зазначає очільник МВС, підозрюваний приїхав до Львова та змінив три житла, що підтверджується фото та відеозаписами, відповідними документами. Також на місці вбивства знайшли гільзу від спортивної зброї. Слідство вважає, що це був перероблений пістолет. "Наступним, кого міг вбити 18-річний затриманий, був нардеп Максим Бужанський", — додав Ігор Клименко. Що відомо про вбивство Ірини Фаріон 19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік. Фаріон госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Пізніше стало відомо, що вона померла у лікарні від отриманих травм. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Нещодавно Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI повідомив, що мережею масово поширюють фото ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Ця інформація є неправдивою. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що у слідства з'являється більше інформації про вбивство Ірини Фаріон. Водночас, за його словами, ця справа є важким процесом. Як зазначили джерела у правоохоронних органах "Суспільному", підготовка до вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон тривала щонайменше місяць. Нагадаємо, 21 липня Національна поліція оголосила в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Нещодавно з'явилась інформація, що правоохоронні органи перевіряють інформацію, яка була розповсюджена російськими ЗМІ, щодо вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Раніше відповідальність за вбивство жінки взяв на себе представник російського неонацистського руху. 25 липня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання у Дніпрі ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Згодом міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що 18-річний житель Дніпра під час підготовки до скоєння злочину орендував щонайменше три квартири у Львові. Підготовка до злочину тривала декілька місяців. За інформацією "Схем", підозрюваний у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон стежив за сторінкою блогера, який критикував жінку. Це могло спонукати 18-річного юнака до злочину.

Підозрюваному у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, 18-річному дніпрянину, запобіжний захід оберуть сьогодні-завтра. Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону. "Я думаю, що сьогодні завтра запобіжний захід буде обраний", -- сказав Клименко. До того ж, як зауважив очільник МВС, підозрюваний як мінімум два місяці готувався до вчинення цього злочину.  "Наприклад, таку панамку, яка на ньому була (у момент вбивства -- ред.), він придбав ще у травні 2024 року… Тому він готувався як мінімум два місяці до скоєння злочину. І, можливо, до інших злочинів, але це вже покаже слідство під час проведення відповідних дій", -- наголосив міністр. Крім того, Клименко додав, що серед версій слідства щодо мотивів скоєння злочину залишається і можливий російський слід, і громадська діяльність жертви, і особиста неприязнь до убитої. Міністр не виключає, що в ході слідства можуть з’явитися нові версії. Що відомо про вбивство Ірини Фаріон 19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік. Фаріон госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Пізніше стало відомо, що вона померла у лікарні від отриманих травм. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Нещодавно Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI повідомив, що мережею масово поширюють фото ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Ця інформація є неправдивою. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що у слідства з'являється більше інформації про вбивство Ірини Фаріон. Водночас, за його словами, ця справа є важким процесом. Як зазначили джерела у правоохоронних органах "Суспільному", підготовка до вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон тривала щонайменше місяць. Нагадаємо, 21 липня Національна поліція оголосила в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Нещодавно з'явилась інформація, що правоохоронні органи перевіряють інформацію, яка була розповсюджена російськими ЗМІ, щодо вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Раніше відповідальність за вбивство жінки взяв на себе представник російського неонацистського руху.

Президент Володимир Зеленський зранку в суботу, 20 липня, заслухав нові доповіді міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та керівника Служби безпеки України Василя Малюка щодо розслідування вбивства Ірини Фаріон. Про це Володимир Зеленський написав у своїх соціальних мережах. "Відпрацьовуються всі доступні камери спостереження, триває опитування свідків, обстежується територія декількох районів. Досліджуються всі версії, включно з тією, що веде в Росію", — зазначив він. За його словами, до розслідування залучені всі необхідні сили Національної поліції України та СБУ для пошуку злочинця. На теперішній момент, наголосив український президент, міністр внутрішніх справ, заступники Генерального прокурора, керівників Національної поліції України та Служби безпеки перебувають на місці у Львові. "Вдячний кожному, хто допомагає розслідуванню. Мої співчуття сімʼї та всім близьким Ірини Фаріон", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що мовознавиця та громадська діячка Ірина Фаріон чекала на таксі у Львові, аби поїхати до доньки й онуків. Саме в цей момент невідомий молодик здійснив постріл упритул. Попри всі намагання, лікарі не змогли врятувати життя жінки.

Вночі у суботу, 20 липня, очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко прибув до Львова й дав брифінг щодо справи про вбивство громадської діячки й мовознавиці Ірини Фаріон, яке сталося ввечері напередодні. Клименко зазначив, що на цей момент у слідства є кілька версій мотиву злочину. Основна з них — це громадсько-політична діяльність та особиста неприязнь. Також правоохоронці не виключають, що вбивство має замовний характер. "Звичайно, що версії можуть з'являтися ще", — наголосив Клименко. Голова МВС додав, що поліція має підозри щодо особи нападника, проте наразі зберігатиме інформацію в секреті, щоб не перешкодити його затриманню. "Про цього чоловіка поки що нічого не відомо. Ми намагаємося встановити, що це за людина. Дійсно, можемо підтвердити, що кілька днів ця людина дійсно була у тому одязі, який ми бачили у соцмережах. Біля будинку Ірини Фаріон у визначений час", — повідомив Клименко. За словами міністра, на записи вуличних та інших камер відеоспостереження, імовірно, повпливало відключення електроенергії. Наразі правоохоронці їх вивчають. Щодо зброї, з якої стріляли в Ірину Фаріон, Клименко зазначив, що відомо калібр, знайдена гільза. Очільник МВС додав, що до розслідування вбивства Ірини Фаріон залучена практично вся поліція Львова та частина поліції Львівщини. На місці злочину також працюють оперативники та слідчі груп, які приїхали з Києва. "Вже призначено низку експертиз, в тому числі балістична експертиза, аналізуються відео з камер спостереження. Перші результати роботи мають бути готові вже до ранку", -- повідомив Клименко. Нагадаємо, що ввечері 19 липня у Львові невідомий чоловік вистрелив у Ірину Фаріон, після чого її у важкому стані госпіталізували до лікарні, де прооперували. У Telegram-каналах поширювалась інформація про стрілянину у Львові та ймовірне затримання нападника на Фаріон, але поліція цю інформацію спростувала. Пізніше стало відомо, що Ірина Фаріон померла у лікарні від отриманих травм через поранення в область голови. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Станом на ранок вівторка, 9 липня, в Києві внаслідок ракетного удару 27 загиблих і 117 постраждалих. Серед загиблих — четверо дітей. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко. "Під час нічних розборів завалів у Шевченківському районі міста знайдено тіло хлопчика. Внаслідок учорашньої ворожої атаки по Києву загинули 27 осіб, серед них 4 дитини, 117 — постраждали, 7 осіб врятовано", — уточнили в Державній службі з надзвичайних ситуацій України. Рятувальники додали, що досі триває ліквідація наслідків на трьох локаціях. На місцях подій залучено 377 рятувальників і 76 одиниць техніки ДСНС. Учора міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголошував, що аварійно-рятувальні роботи у київській лікарні "Охматдит" триватимуть протягом усієї ночі. За його словами, Національна поліція забезпечила цілодобову охорону пошкодженого медзакладу. Він також заявив, що загалом у понеділок вдалося у короткі терміни перевезти понад 100 важкохворих дітей. Обстріл Києва 8 липня: що відомо Під час масованого обстрілу Києва в понеділок, 8 липня, російські окупанти запустили ракети в різні райони столиці України, де лунали вибухи та відбулися влучання в об’єкти громадської інфраструктури. Серед об’єктів, у які влучили російські терористи під час атаки на столицю — дитяча лікарня "Охматдит". Там тривають рятувальні роботи, люди допомагають розбирати завали. Окрім того, під час масованого обстрілу Києва російські терористи поцілили по житловому будинку Шевченківського району. За словами міського голови Віталія Кличка, внаслідок удару пошкоджені підʼїзди. Один під'їзд зруйновано.  У Голосіївському та Шевченківському районах столиці були зруйновані або пошкоджені три трансформаторних підстанції ДТЕК. Також пошкоджень зазнали електромережі. У другій половині дня ворог здійснив повторну атаку на столицю. Падіння уламків зафіксовано у Дніпровському районі столиці. Відбулося часткове руйнування будівлі медичного центру. Відомо про загиблих та травмованих.  Нагадаємо, що в Києві вівторок, 9 липня, оголосили День жалоби за загиблими внаслідок російської ворожої атаки по місту. За словами Віталія Кличка, цього дня приспустять прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити стяги на будівлях державної та приватної форм власності.

Станом на вечір 8 липня аварійно-рятувальні роботи у київській лікарні "Охматдит" тривають. Їх продовжуватимуть протягом усієї ночі. Про це повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ. Глава МВС Ігор Клименко наголосив, що Національна поліція забезпечить цілодобову охорону пошкодженого медзакладу. Надвечір очільник Міністерства показав наслідки терористичного удару РФ партнерам, дипломатам і представникам інших держав. Зокрема пошкоджену лікарню "Охматдит" відвідали представники Євросоюзу ООН, ЮНІСЕФ, НАТО, Греції, Індонезії, Туреччини, Вірменії, Словаччини, В'єтнаму, Азербайджану, Швеції, Нідерландів, Словенії, Чорногорії, Норвегії, Північної Македонії, Канади, Швейцарії, Мексики, Республіки Судан, Молдови, Іспанії, Японії, Чехії, Фінляндії, Італії та Франції. Ігор Клименко заявив, що загалом у понеділок вдалося у короткі терміни перевезти понад 100 тяжкохворих дітей. Обстріл Києва 8 липня: що відомо Під час масованого обстрілу Києва в понеділок, 8 липня, російські окупанти запустили ракети в різні райони столиці України, де лунали вибухи та відбулися влучання в об’єкти громадської інфраструктури. Серед об’єктів, у які влучили російські терористи під час атаки на столицю — дитяча лікарня "Охматдит". Там тривають рятувальні роботи, люди допомагають розбирати завали. Окрім того, під час масованого обстрілу Києва російські терористи поцілили по житловому будинку Шевченківського району. За словами міського голови Віталія Кличка, внаслідок удару пошкоджені підʼїзди. Один під'їзд зруйновано.  У Голосіївському та Шевченківському районах столиці були зруйновані або пошкоджені три трансформаторних підстанції ДТЕК. Також пошкоджень зазнали електромережі. У другій половині дня ворог здійснив повторну атаку на столицю. Падіння уламків зафіксовано у Дніпровському районі столиці. Відбулося часткове руйнування будівлі медичного центру. Відомо про загиблих та травмованих.  Нагадаємо, 8 липня внаслідок терористичної атаки на медичний заклад "Охмадит" у Києві, загинула 30-річна лікарка зі Львова Світлана Лук'янчук. Вона працювала нефрологом. Своєю чергою міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявив, що з лікарні "Охмадит" триває евакуація працівників та дітей з пошкоджених корпусів. В медичному закладі немає світла, водопостачання та кисню.

У понеділок, 8 липня, російські загарбники масовано обстріляли українські населені пункти. Внаслідок ворожих ударів загинуло 28 людей. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Посадовець, зокрема опублікував інформацію щодо наслідків російських обстрілів станом на 15:00. Клименко зазначив, що Росія пошкодила понад 50 цивільних  об'єктів, серед них житлові будинки, бізнес-центр та два медзаклади. Внаслідок ворожих ударів є загиблі та поранені, а саме: Загинуло 28 осіб: 11 — на Дніпропетровщині; 17 — у Києві. Поранено 112 осіб:  62 — на Дніпропетровщині ; 48 — у Києві; двоє — у Київській області. "Аварійно-рятувальні роботи на місцях найбільших ударів тривають. Працюють рятувальники, поліціянти, комунальники. Окрема вдячність усім небайдужим людям, які кинулися на допомогу. Єдність робить нас сильнішими", — додав очільник МВС. Обстріл Києва 8 липня: що відомо Під час масованого обстрілу Києва в понеділок, 8 липня, російські окупанти запустили ракети в різні райони столиці України, де лунали вибухи та відбулися влучання в об’єкти громадської інфраструктури. Серед об’єктів, у які влучили російські терористи під час атаки на столицю — дитяча лікарня "Охматдит". Зараз там тривають рятувальні роботи, люди допомагають розбирати завали. Окрім того, під час масованого обстрілу Києва російські терористи поцілили по житловому будинку Шевченківського району. За словами міського голови Віталія Кличка, внаслідок удару пошкоджені підʼїзди. Один під'їзд зруйновано. Там відбувається евакуація мешканців. У Голосіївському та Шевченківському районах столиці були зруйновані або пошкоджені три трансформаторних підстанції ДТЕК. Також пошкоджені електромережі. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на те, що в понеділок, 8 липня, російські терористи знову масовано атакували ракетами Україну. За його словами, Путін і його армія продовжує нести вбивства в Україну та загрожує цілому світу. Рашисти обстріляли різні міста: Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Словʼянськ, Краматорськ. Ворог випустив понад 40 ракет різних типів. Через деякий проміжок часу у понеділок російські терористи повторно атакували Київ. Падіння уламків зафіксовано у Дніпровському районі столиці.

Унаслідок ракетного обстрілу Києва станом на зараз відомо про сімох загиблих і 25 постраждалих. Служби на місцях проводять рятувальні роботи, людей дістають з-під завалів. Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. "Сьогоднішній ранок укотре довів, що Росія — країна терористів і виродків. Десятки ракет по містах у годину-пік. Удар по найбільшій дитячій лікарні країни", — зазначив він. За його словами станом на зараз відомо про сімох загиблих і 25 постраждалих унаслідок атаки по Києву. Відповідні служби на місцях роблять усе, щоби врятувати з-під завалів і надати допомогу людям. Він уточнив, що також росіяни завдали удару по Дніпру, Кривому Рогу, Донеччині. Загалом внаслідок ранкової атаки Росії по Україні загинуло близько 20 людей, близько півсотні — поранено. Міністр внутрішніх справ, наголосив, що рятувальники, поліцейські, кінологи, вибухотехніки, психологи — всі служби із залученням інженерної техніки — працюватимуть безперервно, поки не завершать пошуково-рятувальні роботи. "Ми вже облаштовуємо пункти психологічної допомоги, працюють групи слідчих, які фіксують ці злочини. Кожен, хто потребує допомоги, може звернутися до будь-якого працівника системи МВС. Сьогодні країна відчула не страх, а ще більше люті та ненависті. За терор проти цивільних та дітей відповідь буде", — підсумував Ігор Клименко. Крім того, він повідомив, що з-під завалів вдається рятувати людей, відповідні служби продовжують працювати. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на те, що в понеділок, 8 лютого, російські терористи знову масовано атакували ракетами Україну. За його словами, Путін і його армія продовжує нести вбивства в Україну та загрожує цілому світу. Рашисти обстріляли різні міста: Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Словʼянськ, Краматорськ. Понад 40 ракет різних типів. Пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та дитяча лікарня.

На Харківщині відбудеться посилення заходів з протидії диверсійно-розвідувальним групам Російської Федерації. Регіон постійно потерпає від ворожих обстрілів. Про це у Telegram-каналі повідомив очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко. Посадовець, зокрема відвідав прикордонні громади Харківщини, які потерпають від обстрілів. "У Золочеві провів нараду разом з обласною та місцевою владою, керівниками підрозділів системи МВС. Питань чимало: евакуація з прикордонних сіл, фортифікації, аварійне живлення критичної інфраструктури та станцій звʼязку", — написав Клименко. Міністр також наголосив, що особлива увага приділяється протидії диверсійно-розвідувальним групам ворога.  "Наші підрозділи постійно виявляють та дають відсіч російським диверсантам. Задля посилення контролю прикордонники облаштовують додаткові спостережні пости, збільшено кількість груп реагування", — йдеться у заяві глави МВС. Ігор Клименко також підкреслив, що ворог бʼє по населених пунктах, щоб залякати цивільних. Але ні удари артилерії, ні вилазки диверсантів, за його словами, не змусять Україну відступити. "Так було й у 2022-му, коли військові та поліціянти героїчно зупинили російські війська на шляху до Золочева. Вшанували памʼять загиблих біля встановленого меморіалу, зокрема капітана поліції Сергія Філоненка", — резюмував Клименко. Раніше речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомляв, що декілька місяців тому поблизу Сумської області активізувалися ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Українські прикордонники фіксують суттєве збільшення їхніх спроб порушити наш кордон. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія зосереджує обмежені, малоукомплектовані та незгуртовані сили на Сумському напрямку. Навіть таке угруповання зможе досягнути ймовірно бажаного ефекту відтягування та закріплення українських військ на міжнародному кордоні. Своєю чергою речник Оперативно-тактичного угрупування військ "Сіверськ" Вадим Мисник повідомляв, що російське командування активно використовує диверсійно-розвідувальні групи на кордоні з Україною. Вороги змінюють тактику та використовують рельєф місцевості, аби проникнути вглиб нашої держави.

У суботу, 6 липня, на Рівненщині сталась жахлива дорожньо-транспортна пригода за участю автоцистерни з маршрутним мікроавтобусом. Внаслідок інциденту 14 осіб загинуло, серед них — шестирічна дитина.  Про це у Telegram-каналі повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Посадовець також зазначив, що внаслідок масштабної аварії одна жінка вижила, медики борються за її життя.  "На місці працюють рятувальники та поліціянти. Пошукові роботи тривають. Слідчі документують подію, зʼясовуватимуть обставини ДТП", — додав Ігор Клименко. Нагадаємо, за п'ять місяців 2024 року було зафіксовано близько 1,2 тисячі аварій за участі мотоцикла чи мопеда. При цьому у цих аваріях загинуло 110 осіб та ще 1 401 людина отримала травми. За даними правоохоронців, ДТП почали траплятися частіше через вимкнені світлофори. Зокрема, цьогоріч правоохоронці зафіксували майже дев'ять тисяч аварій на дорозі. Понад тисяча випадків закінчилася трагічно. .