# Ігор Клименко

У Києві через нічну масовану атаку кількість постраждалих із 80 людей зросла до 90. Рятувальна операція триває.Про це повідомив міністр закордонних справ Ігор Клименко."Унаслідок удару щонайменше вісім людей загинули. Дев’ята особа, яку раніше вважали загиблою — рештки тіл, що нині перебувають на судово-медичній експертизі", — наголосили він.За словами міністра, серед загиблих — двоє дітей 2003 і 2005 року народження з однієї сім'ї. Водночас ще 90 людей отримали поранення, з них — 44 перебувають в медичних закладах. Під завалами ще можуть перебувати люди. Рятувальники та кінологічні підрозділи ДСНС продовжують працювати на місцях."Один чоловік провів під завалами вісім годин, і ми змогли його врятувати живим. Тому ми будемо працювати вдень і вночі до того часу, поки не будемо впевнені, що ми дістали всі тіла або врятували ще людей, які під завалами", — наголосив міністр.Очільник МВС також додав, що росіяни здійснили цілеспрямовану атаку по цивільній інфраструктурі столиці. Пошкоджень зазнали щонайменше 25 житлових будинків, школа та дитячий садочок"Спільно з СБУ триває процес документування воєнного злочину росіян. Попередньою, росіяни здійснили удар балістичною ракетою. Експерти вилучили її рештки, більше інформації нададуть після проведення експертиз", — резюмував посадовець.Обстріл Києва 24 квітня: що відомоВночі 24 квітня під час нічної атаки на столицю найбільше постраждав Святошинський район. Там сталося влучання у житлові будинки. Крім того, пошкодження зафіксовано у таких районах:Подільський — внаслідок падіння уламків сталося загоряння в нежитловій забудові, є руйнування;Шевченківський — внаслідок падіння уламків сталося загоряння гаражів й нежитлової будівлі;Голосіївський — сталося падіння, ймовірно, уламків БпЛА біля житлового будинку;Святошинський — внаслідок влучання ракети зруйновано житловий будинок та пошкоджені сусідні. Окрім цього, падіння уламків було зафіксовано у Солом'янському та Печерському районах. Пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, приміщення закладів харчування, транспортні засоби, станція метро. За даними поліції, наймолодшому постраждалому 1,5 року.За словами президента Володимира Зеленського, під час масованого комбінованого обстрілу Києва загинули рідні брат і сестра. Десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.Нагадаємо, за даними Повітряних сил ЗСУ, загалом цієї ночі російські загарбники випустили по Україні 70 ракет і 145 дронів. Окупанти застосували балістичні ракети, частину з них збили засоби протиповітряної оборони.

У ніч на четвер, 24 квітня, рятувальники загасили близько 40 пожеж у дев’яти областях, які виникли внаслідок російської масованої комбінованої атаки ракетами та дронами. На Житомирщині від повторного удару постраждав рятувальник.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Під масованим комбінованим ударом Росії перебували Київ і область, Житомирщина, Дніпропетровщина, Харківщина, Полтавщина, Хмельниччина, Сумщина та Запоріжжя", — зазначив він.За його словами, найбільше постраждав Київ: рятувальники працювали на 13 локаціях. Трагічні наслідки у Святошинському районі. Там ще триває розбір завалів зруйнованого будинку."Залучені інженерні сили, верхолази ДСНС, пошукові собаки. З-під руїн чути телефонні дзвінки — пошуки триватимуть, доки не переконаються, що вже витягнули всіх. Є інформація про двох дітей, яких досі не можуть знайти на місці події", — акцентував Ігор Клименко.Також поліцейські обходять квартири у найближчих будинках, перевіряють стан людей.Загалом у Києві станом на 07:30 зафіксовано дев’ять загиблих внаслідок російського удару. Ще понад 70 зазнали різних травм. На місцях роботи екстрених служб встановлені обмеження."На кожній локації, де постраждали люди, залучені психологи ДСНС і поліції. Важливо допомогти постраждалим пережити гостру фазу та в потрібний момент виявити психологічну травму, яка потребує подальшого лікування", — констатував міністр.Він додав, що всю ніч ліквідаційні роботи велися під загрозою повторного обстрілу. На Житомирщині ворог завдав повторного удару по підрозділу ДСНС, який прибув на гасіння пожежі. Постраждав 39-річний рятувальник."Удари по цивільних, по екстрених службах під час порятунку людей — це стиль Росії. Ми переживали таке неодноразово. Саме тому Україна наполягає на повному та негайному припиненню вогню, бо це, першочергово, припинення вбивств наших людей", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що російські окупанти також здійснили комбіновану атаку по Київській області. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження, пожежі, є постраждалі.

У Вербну неділю, 13 квітня, російські окупанти атакували центр Сум. Зараз відомо вже про понад 40 постраждалих, серед них загиблі та поранені мирні мешканці.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegtram-каналі."Прямісінько в центр міста Росія поцілила балістикою. Саме тоді, коли на вулиці було багато людей. Свідоме знищення цивільних у велике церковне свято", — зазначив він.Він розповів про організацію рятувальних і ліквідаційних робіт у Сумах."Із перших хвилин на місця уражень прибули рятувальники та поліцейські. Багато жертв. За попередніми даними, 21 людина загинула та ще щонайменше 20 поранено на цю хвилину. Люди постраждали прямо посеред вулиці, в автівках, громадському транспорті, в будинках", — констатував Ігор Клименко.За його словами, поліція обмежила доступ до зони ураження та попросила дотримуватися встановлених обмежень, аби екстрені служби могли швидко працювати."Зараз важлива кожна хвилина для життя поранених. Розгортаємо штаб для приймання заяв і надання допомоги потерпілим", — акцентував міністр внутрішніх справ України.Психологи Державної служби України з надзвичайних ситуацій і поліції працюють із постраждалими."Слідчі та криміналісти на місцях ударів збирають докази, документують жорстокий воєнний злочин Росії проти цивільного населення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський наголосив, що тільки сволота так може діяти, забираючи життя у звичайних людей. Він додав, що зараз триває рятувальна операція, всі необхідні служби працюють.

На сьогодні поліція розглядає три основні версії вбивства активіста Дем'яна Ганула в Одесі, яке сталося 14 березня. Не виключається і можливість російського сліду.Про це повідомив заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов в ефірі телемарафону."Ми розглядаємо три основні версії. Перш за все це, звичайно, замовне вбивство, вчинене у зв'язку з професійною і громадською діяльністю потерпілого. Також розглядаємо версію, не відкидаємо, що скоєне це вбивство у зв'язку з особистою неприязню", — сказав Нєбитов.Водночас правоохоронці не відкидають і ту версію, що до вбивства може бути причетною країна-агресорка Росія, адже Ганул мав активну проукраїнську позицію та всіляко її висвітлював."Звичайно, ми розглядаємо російський слід, тому що знаємо, що ця людина була відома своєю проукраїнською позицією", — заявив заступник голови Нацполіції.Вбивство активіста Дем'яна ГанулаУ п'ятницю, 14 березня, в Одесі посеред вулиці застрелили Дем'яна Ганула. Стрілець з місця події втік, а потерпілий загинув.Згодом злочинця все ж відшукали. Ним виявився 46-річний місцевий мешканець. Поліція вилучила в нього зброю та гранату. До того ж затриманий виявися військовослужбовцем, якого 23 лютого оголошували в розшук як особу, яка самовільно залишила військову частину.Як з'ясувалося, раніше Ганул звертався до правоохоронців із проханням надати йому охорону, адже на його адресу почали надходити погрози. Після цього звернення затримали одну особу, а повторних звернень уже не було. Цю інформацію підтвердив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.Що відомо про Дем'яна ГанулаУкраїнський громадський діяч, волонтер, блогер, зоо- й екозахисник, засновник і керівник ГО "Вуличний фронт", учасник Революції гідності.Народився 6 жовтня 1993 року в селі Новоселиця Голованівського району Кіровоградської області. Батько — учасник Революції гідності та ветеран АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення служив в обороні Києва, а далі у 28 окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.Свою громадську діяльність Ганул розпочав під час протестів на Майдані, що переросли в Революцію Гідності, вступив до Правого Сектору й очолив силовий блок осередку в Одеській області. Брав участь у сутичках 2 травня 2014 року у протистоянні з російськими бойовиками на Куликовому полі біля Будинку Профспілок.Після виходу з Правого Сектору створив ГО "Вуличний фронт", був організатором заходів щодо повернення Літнього театру (територія Міського саду), проти незаконних забудов та інших. 2020 року балотувався в депутати до міської ради Одеси від партії Національний корпус.Варто зауважити, що за даними із відкритих джерела, це не перший замах на життя активіста. Зокрема, 2020 року невідомі спалили авто Ганула. Улітку того ж року невідомі обстріляли авто з ним поблизу села Визирка, а у листопаді 2020 року невідомі битками розбили його автомобіль BMW X5, а пізніше спалили його на СТО.Нагадаємо, раніше очільник МВС Ігор Клименко заявляв, що спецслужби Російської Федерації могли замовити вбивство громадського активіста Дем’яна Ганула. .

Спецслужби Російської Федерації могли замовити вбивство громадського активіста Дем’яна Ганула. Таку версію зараз розглядає та вивчає слідство.Про це заявив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко під час брифінгу в п’ятницю, 14 березня."Ми розуміємо, що ця особа мала таку громадську позицію активну, тож не виключаємо, що цей злочин вчинений на замовлення російських спецслужб. Але всі мотиви встановимо згодом і розповімо громадськості", — зазначив він.Міністр також підтвердив інформацію, що Ганул звертався за охороною, але після цього звернення затримали одну особу, після чого повторних звернень уже не було."Керівник служби безпеки області сказав тільки що, що насправді було його звернення, і в рамках цього звернення задокументовано особу, яка зараз перебуває під вартою", — пояснив очільник МВС України.Він уточнив, що слідство вели тоді слідчі Національної поліції, Служба безпеки оперативно супроводжувала та сприяла розкриттю цього злочину."І якраз після того, як цю особу затримали, більше з будь-якими зверненнями щодо особистої охорони Ганул не звертався. Наскільки ми за цей час підняли ті документи, які в нас є в наявності", — уточнив міністр, відповідаючи на питання журналістів.За його словами, затриманий за підозрою у вбивстві Ганула — 1978 року народження, військовослужбовець, якого 23 лютого оголошували в розшук як особу, яка самовільно залишила військову частину."Він дезертир", — коротко підтвердив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.Що відомо про Дем'яна ГанулаУкраїнський громадський діяч, волонтер, блогер, зоо- й екозахисник, засновник і керівник ГО "Вуличний фронт", учасник Революції гідності.Народився 6 жовтня 1993 року в селі Новоселиця Голованівського району Кіровоградської області. Батько — учасник Революції гідності та ветеран АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення служив в обороні Києва, а далі у 28 окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.Свою громадську діяльність Ганул розпочав під час протестів на Майдані, що переросли в Революцію Гідності, вступив до Правого Сектору й очолив силовий блок осередку в Одеській області. Брав участь у сутичках 2 травня 2014 року у протистоянні з російськими бойовиками на Куликовому полі біля Будинку Профспілок.Після виходу з Правого Сектору створив ГО "Вуличний фронт", був організатором заходів щодо повернення Літнього театру (територія Міського саду), проти незаконних забудов та інших. 2020 року балотувався в депутати до міської ради Одеси від партії Національний корпус.Варто зауважити, що за даними із відкритих джерела, це не перший замах на життя активіста. Зокрема, 2020 року невідомі спалили авто Ганула. Улітку того ж року невідомі обстріляли авто з ним поблизу села Визирка, а у листопаді 2020 року невідомі битками розбили його автомобіль BMW X5, а пізніше спалили його на СТО.Нагадаємо, що правоохоронці оприлюднили фото потенційного підозрюваного у вбивстві активіста Дем'яна Ганула, яке сталося 14 березня у центрі Одеси.

У п’ятницю, 14 березня, в середині дня в Одесі затримано чоловіка, який підозрюється у вбивстві активіста Дем’яна Ганула. У квартирі, де він переховувався, знайдена зброя, за допомогою якої, ймовірно, він скоїв злочин.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім, хто доклав зусиль для встановлення та затримання ймовірного стрільця. Подробиці згодом від поліції", — зазначив він.На затримання відреагував президент України Володимир Зеленський."Щойно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів про затримання в Одесі підозрюваного у вбивстві Демʼяна Ганула. Десятки слідчих, оперативників, криміналістів залучені до розкриття цього злочину. Зʼясовуються всі обставини його скоєння", — акцентував він.Український президент доручив міністру внутрішніх справ України, голові СБУ, виконувачу обовʼязків Генерального прокурора залучити всі необхідні сили та засоби для того, щоби встановити всі факти.Як відомо, в п'ятницю, 14 березня, в Одесі посеред вулиці застрелили чоловіка. Стрілець з місця події втік, а потерпілий загинув на місці події. Правоохоронці одразу розпочали пошуки злочинця. На місці події працювали слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції та криміналісти.Що відомо про Дем'яна ГанулаУкраїнський громадський діяч, волонтер, блогер, зоо- й екозахисник, засновник і керівник ГО "Вуличний фронт", учасник Революції гідності.Народився 6 жовтня 1993 року в селі Новоселиця Голованівського району Кіровоградської області. Батько — учасник Революції гідності та ветеран АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення служив в обороні Києва, а далі у 28 окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.Свою громадську діяльність Ганула почав під час протестів на Майдані, що переросли в Революцію Гідності, вступив до Правого Сектору й очолив силовий блок осередку в Одеській області. Брав участь у сутичках 2 травня 2014 року у протистоянні з російськими бойовиками на Куликовому полі біля Будинку Профспілок.Після виходу з Правого Сектору створив ГО "Вуличний фронт", був організатором заходів щодо повернення Літнього театру (територія Міського саду), проти незаконних забудов та інших. 2020 року балотувався в депутати до міської ради Одеси від партії Національний корпус.Варто зауважити, що за даними із відкритих джерела, це не перший замах на життя активіста. Зокрема, 2020 року невідомі спалили авто Ганула. Улітку того ж року невідомі обстріляли авто з ним поблизу села Визирка, а у листопаді 2020 року невідомі битками розбили його автомобіль BMW X5, а пізніше спалили його на СТО.Нагадаємо, що правоохоронці оприлюднили фото потенційного підозрюваного у вбивстві активіста Дем'яна Ганула, яке сталося 14 березня у центрі Одеси.

У четвер, 13 березня, до України з офіційним візитом прибула міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен. Вона вже провела зустріч з українським колегою Ігорем Клименком.Про це повідомила прес-служба МВС України. Зазначається, що на столичному вокзалі партнерів зустріла заступниця міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко. Після цього фінська делегація на чолі з Марі Рантанен взяла участь у церемонії покладання квітів до Стіни пам’яті полеглих Героїв на Михайлівській площі у Києві."Потім фінська та українська делегації відвідали Ситуаційний центр МВС України, де мали змогу ознайомитися із сучасними технологіями моніторингу та аналізу безпекової ситуації в країні. Фінська делегація високо оцінила роботу центру, зокрема використання цифрових рішень для оперативного реагування на загрози, координації дій правоохоронних органів та забезпечення громадського порядку в умовах війни.Окремо сторони ознайомилися із роботою Координаційного центру з питань протидії незаконному обігу зброї та центру інтегрованого управління кордонами", — зауважили у МВС.Також сторони провели переговори, головними темами яких були:поточна безпекова ситуація;гібридні загрози; екологічна безпека;розвиток БпЛА;розбудова системи укриттів;прикордонне співробітництво;безпечне освітнє середовище;документування та розслідування воєнних злочинів, контроль за обігом зброї та інших."Нордичні країни, зокрема Фінляндія, зараз найбільше допомагають Україні вистояти у цій війні. У березні 2024 року президенти України та Фінляндії підписали безпекову угоду, яка відобразила основні сфери співробітництва. Це гуманітарне розмінування, цивільний захист, обмін досвідом у сфері охорони кордону, боротьба з організованою злочинністю та протидія гібридним загрозам. І ця угода є достатньо важливим чинником для України. Ми зміцнюємо свою стійкість, свою безпеку, відновлюємо правопорядок. Ми готові поділитися власним досвідом, набутим за ці роки відсічі російській агресії", — заявив Клименко.Своєю чергою міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен наголосила, що її країна буде надавати підтримку Україні стільки, скільки вона того потребуватиме До того вона відзначила, що Київ зробив великий крок з погляду виробництва БпЛА і Фінляндії цікавий такий досвід."Готовність — це така річ за теперішніх обставин, що її занадто багато не може бути. Я маю на увазі готовність реагувати на загрози на суходолі та на морі і ми дуже вдячні вам за нагоду зустрітись та обговорити це. Останніми роками Україна йде вперед у розробці безпілотних систем. У порівнянні з вашими системами — ми лише починаємо цей шлях. Тому безперечно ми б хотіли перейняти ваш досвід", — додала Рантанен.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Фінляндія та Норвегія долучаться до розробки мирного плану для України, над яким працюють Велика Британія та Франція.

Українські чоловіки, які перебувають за кордоном, зможуть уже з наступного тижня отримати паспорти. Йдеться про громадян, які подали документи до 25 квітня 2024 року.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко."На виконання завдання президента Володимира Зеленського уряд урегулював питання видачі паспортів українцям, які перебувають за кордоном", — зазначив він.Клименко уточнив, що громадяни України чоловічої статі віком 18-60 років, які подали документи до 25 квітня 2024 року у ДП "Документ", зможуть з наступного тижня отримати виготовлені паспорти. Відповідні повідомлення із зазначенням дати, часу та місця прибуття надсилатимуть у порядку черговості подачі документів.Міністр пояснив, що для процесу відновлення видачі документів потрібен був час, адже це має відбуватися до чинного законодавства України.Клименко нагадав, що на сьогодні обов’язковою умовою для оформлення та отримання паспортів громадянами України чоловічої статі віком 18-60 років, які знаходяться за кордоном, залишається наявність військово-облікових документів.Як відомо, у квітні 2024 року Міністерство закордонних справ тимчасово обмежило можливість консульств надавати послуги військовозобов'язаним чоловікам, які перебувають за кордоном.Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні подорожчало оформлення паспортів. Це відбулося через зростання цін на бланки.

У застосунку "Дія" з’явиться опція стосовно отримання та продовження дозволів на володіння зброєю. В Україні є високий попит на продовження цифровізації послуг, тому це зробили пріоритетом. Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий. Він нагадав, що з червня 2023 року діє Єдиний реєстр зброї та електронний кабінет власника зброї — це суттєво спростило для громадян подачу документів на отримання чи продовження дозволів. Раніше Міністерство внутрішніх справ України провело опитування серед користувачів електронного кабінету, яке показало, що громадяни хочуть бачити у його функціоналі мапи тирів і стрільбищ, майстерень із ремонту зброї, магазини зброї. "Є високий попит на продовження цифровізації послуг, а тому це наш беззаперечний пріоритет у всій системі органів Міністерства внутрішніх справ, визначений міністром Ігорем Клименком", — заявив Богдан Драп’ятий. Наприкінці жовтня заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко розповідав, що в мобільному застосунку "Дія" з кінця січня 2025 року відображатиметься дозвіл на зброю. Загалом на обліку в Національній поліції України наразі перебуває понад 1 400 000 одиниць зброї.  За його словами, за понад рік функціонування Єдиного реєстру зброї до правоохоронців надійшло понад 483 000 заяв стосовно отримання різних видів дозвільних документів. Нагадаємо, що в Міністерстві внутрішніх справ підраховували, що станом на квітень цього року в громадян України на руках могло бути від одного до п'яти мільйонів одиниць зброї. Вона майже вся облікована.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко відреагував на побиття військовослужбовця Анатолія Гончаренка. За цим фактом вже розпочато кримінальне провадження, також перевіряється можлива бездіяльність місцевих поліціянтів. Про це Клименко повідомив у Telegram-каналі. Посадовець назвав ситуацію з військовослужбовцем "ганебною", адже "ніхто й ніколи не має права принижувати ветеранів". "Все, що відбулось, отримає належну і жорстку реакцію правоохоронців. Вже розпочато кримінальне провадження. Всі факти будуть встановлені. Голова Нацполу доповів мені про перші результати та розпочату службову перевірку щодо дій (чи, вірніше, можливої бездіяльності) місцевих поліціянтів", — написав Клименко. Глава МВС додав, що Україна щодня протистоїть жорстокому ворогу завдяки хоробрості наших Сил оборони та безпеки, всіх наших воїнів. "І кожен з воїнів, всі наші люди заслуговують на повагу та верховенство права. Так і має бути", — додав Ігор Клименко. Що спровокувало конфлікт Як зазначає місцеве видання "18000", конфлікт стався з жителем Сміли, військовим Анатолієм Гончаренком — добровольцем, який два роки воював, служив в одному з бойових підрозділів Сил спеціальних операцій. Він захищав Бахмут, але зараз демобілізувався за сімейними обставинами. Ще наприкінці серпня Гончаренко опублікував у Facebook допис про те, що розшукує автівку на іноземних номерах. За словами військового, водій тієї автівки спричинив аварію із його батьками та нахамив їм. Згодом у мережі з’явилося відео, де невідомі чоловіки йдуть на конфлікт із Гончаренком, а потім завдають йому ударів. Також були оприлюднені ролики, на яких бандит знущається з Гончаренка та змушує його перепрошувати. Військовий, стоячи на колінах у дощову погоду, прикручує номерні знаки на автівку молодика. Пізніше стало відомо, що Гончаренко зірвав ці номерні знаки з автівки, яку він розшукував, що і спровокувало конфлікт. Через деякий час Гончаренко записав ще одне відео з вибаченнями та заявив, що в ДТП винні його батьки. На його обличчі було видно сліди побиття. Нагадаємо, у Хмельницькій області чоловік, який, попередньо, є працівником Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, побив військовослужбовця Збройних сил України та його дружину через зауваження за прослуховування російської музики.

Дії України на території Курської області Росії показують, що українська держава є відповідальною країною. Наші військові й інші служби дотримуються принципів Женевської конвенції. Про це заявив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в коментарі журналістам у межах Конгресу місцевих і регіональних влад у Кропивницькому. Його цитує "Укрінформ". "Ми не окупували ці території, не встановлювали жодної влади. Там діє військова комендатура, і ті люди, які там позалишалися, отримують від військових гуманітарку та ліки. Це прописано у Женевських конвенціях. Це не бажання показати себе добрими, це питання відповідальності держави. І ми показуємо, що Україна — це відповідальна держава, яка дотримується підписаних нею конвенцій", — сказав він. За його словами, тому військові дають їм свій запит, а вони передають військовим через поліцію та Державну службу з надзвичайних ситуацій все необхідне для цих людей. "А це — люди, 90% їх — у віці 60+. Є онкохворі, є хворі на цукровий діабет, і вони не отримують ліки. І ми не маємо права їх залишити там помирати. Тому відбувається така робота. Військова комендатура забезпечує повністю життєдіяльність тих регіонів, де наші війська проводять оборонну операцію", — зазначив міністр. Як відомо, наступальна операція Сил оборони в Курській області Росії розпочалася 6 серпня. 15 серпня оголосили про створення на підконтрольних територіях у Курській області військової комендатури, її керівником призначили генерал-майора Едуарда Москальова. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський пояснив на нараді керівників закордонних дипломатичних установ, чому підготовка до операції в Курській області не розголошувалася. Це насамперед пов'язано з побоюванням союзників щодо порушення так званих "червоних ліній".

У суботу, 10 серпня, в Костянтинівці завершили розбір завалів торговельного центру, по якому завдали удару російські окупанти. Під час ворожого удару поранено понад 40 осіб, загинуло 14. Про це заявив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. "Костянтинівка: завершено розбір завалів торговельного центру. На місці проведення робіт рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій України розібрали 76 тонн будівельних конструкцій", — зазначив він. За його словами, внаслідок учорашнього російського обстрілу загинуло 14 осіб і поранено 44 особи. "Із восьми невстановлених тіл криміналісти поліції ідентифікували п’ять: три жінки та двоє дітей — дівчат 2012 та 2014 років народження. Залишилося ідентифікувати трьох осіб", — пояснив Ігор Клименко. Міністр внутрішніх справ України підсумував, що для ретельного документування воєнного злочину Росії створена міжвідомча слідча група, до складу якої входять співробітники Національної поліції та Служби безпеки України. Обстріл Костянтинівки 9 серпня За інформацією слідства, 9 серпня 2024 року, об 11:05, ворог завдав авіаудару по Костянтинівці, попередньо, ракетою Х-38. Влучання відбулося в місцевий торговельний центр із продовольчими та господарськими магазинами, а також поштовим відділенням. Також ворог у другій частині дня здійснив повторний обстріл Костянтинівки. Рашисти били зі "Смерчів". Під прицілом перебував приватний сектор. Унаслідок атаки постраждали двоє мирних мешканців. До того ж у місті пошкоджено шість приватних будинків і газопровід. Нагадаємо, що пізно ввечері 10 червня російські загарбники скинули на житловий квартал у Костянтинівці на Донеччині КАБ-500. Унаслідок удару мирні мешканці отримали поранення.

У п'ятницю, 26 липня, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко провів брифінг, на якому розповів деталі справи про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Також посадовець назвав прізвище політика, який міг стати наступною жертвою підозрюваного. За словами Клименка, було проаналізовано 170 записів із камер спостереження та допитано 900 свідків по справі. Також в ході розслідування встановлено та опрацьовано понад 80 людей, схожої зовнішності. Вже 9 липня, як зазначає очільник МВС, підозрюваний приїхав до Львова та змінив три житла, що підтверджується фото та відеозаписами, відповідними документами. Також на місці вбивства знайшли гільзу від спортивної зброї. Слідство вважає, що це був перероблений пістолет. "Наступним, кого міг вбити 18-річний затриманий, був нардеп Максим Бужанський", — додав Ігор Клименко. Що відомо про вбивство Ірини Фаріон 19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік. Фаріон госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Пізніше стало відомо, що вона померла у лікарні від отриманих травм. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Нещодавно Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI повідомив, що мережею масово поширюють фото ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Ця інформація є неправдивою. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що у слідства з'являється більше інформації про вбивство Ірини Фаріон. Водночас, за його словами, ця справа є важким процесом. Як зазначили джерела у правоохоронних органах "Суспільному", підготовка до вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон тривала щонайменше місяць. Нагадаємо, 21 липня Національна поліція оголосила в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Нещодавно з'явилась інформація, що правоохоронні органи перевіряють інформацію, яка була розповсюджена російськими ЗМІ, щодо вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Раніше відповідальність за вбивство жінки взяв на себе представник російського неонацистського руху. 25 липня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання у Дніпрі ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Згодом міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що 18-річний житель Дніпра під час підготовки до скоєння злочину орендував щонайменше три квартири у Львові. Підготовка до злочину тривала декілька місяців. За інформацією "Схем", підозрюваний у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон стежив за сторінкою блогера, який критикував жінку. Це могло спонукати 18-річного юнака до злочину.

Підозрюваному у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, 18-річному дніпрянину, запобіжний захід оберуть сьогодні-завтра. Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону. "Я думаю, що сьогодні завтра запобіжний захід буде обраний", -- сказав Клименко. До того ж, як зауважив очільник МВС, підозрюваний як мінімум два місяці готувався до вчинення цього злочину.  "Наприклад, таку панамку, яка на ньому була (у момент вбивства -- ред.), він придбав ще у травні 2024 року… Тому він готувався як мінімум два місяці до скоєння злочину. І, можливо, до інших злочинів, але це вже покаже слідство під час проведення відповідних дій", -- наголосив міністр. Крім того, Клименко додав, що серед версій слідства щодо мотивів скоєння злочину залишається і можливий російський слід, і громадська діяльність жертви, і особиста неприязнь до убитої. Міністр не виключає, що в ході слідства можуть з’явитися нові версії. Що відомо про вбивство Ірини Фаріон 19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік. Фаріон госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Пізніше стало відомо, що вона померла у лікарні від отриманих травм. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Нещодавно Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI повідомив, що мережею масово поширюють фото ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Ця інформація є неправдивою. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що у слідства з'являється більше інформації про вбивство Ірини Фаріон. Водночас, за його словами, ця справа є важким процесом. Як зазначили джерела у правоохоронних органах "Суспільному", підготовка до вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон тривала щонайменше місяць. Нагадаємо, 21 липня Національна поліція оголосила в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Нещодавно з'явилась інформація, що правоохоронні органи перевіряють інформацію, яка була розповсюджена російськими ЗМІ, щодо вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Раніше відповідальність за вбивство жінки взяв на себе представник російського неонацистського руху.

Президент Володимир Зеленський зранку в суботу, 20 липня, заслухав нові доповіді міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та керівника Служби безпеки України Василя Малюка щодо розслідування вбивства Ірини Фаріон. Про це Володимир Зеленський написав у своїх соціальних мережах. "Відпрацьовуються всі доступні камери спостереження, триває опитування свідків, обстежується територія декількох районів. Досліджуються всі версії, включно з тією, що веде в Росію", — зазначив він. За його словами, до розслідування залучені всі необхідні сили Національної поліції України та СБУ для пошуку злочинця. На теперішній момент, наголосив український президент, міністр внутрішніх справ, заступники Генерального прокурора, керівників Національної поліції України та Служби безпеки перебувають на місці у Львові. "Вдячний кожному, хто допомагає розслідуванню. Мої співчуття сімʼї та всім близьким Ірини Фаріон", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що мовознавиця та громадська діячка Ірина Фаріон чекала на таксі у Львові, аби поїхати до доньки й онуків. Саме в цей момент невідомий молодик здійснив постріл упритул. Попри всі намагання, лікарі не змогли врятувати життя жінки.