# Міндовкілля

У Кабміні можуть об’єднати Міністерство соціальної політики з Міністерством національної єдності. Також в одне відомство планують об'єднати Міністерство аграрної політики, Міністерство економіки, а також Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.Про це заявила речниця фракції "Слуга Народу" Юлія Палійчук, пише hromadske.У Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України об'єднають Міністерство національної єдності та Міністерство соціальної політики.А Міністерство економіки, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, а також  Міністерство аграрної політики об’єднають в Міністерство економічних ресурсів України.Нагадаємо, 16 липня відбулось засідання фракції "Слуга народу" за участі президента Володимира Зеленського. На ньому було представлено кандидатів на посади в Кабінеті міністрів.Ще 16 липня Верховна Рада проголосувала за звільнення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. У відставку також йде увесь уряд. Також 16 липня парламент підтримав у другому читанні законопроект №12320, який передбачає можливість тиску на журналістів. Тепер медійників можна буде притягнути до адміністративної відповідальності просто за згадку того, що певний адвокат представляв чи представляє інтереси певної особи.Варто зазначити, що 16 липня у Верховній Раді між двома народними депутатами виник конфлікт. Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко та голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" вчинили штовханину біля трибуни.

Український уряд затвердив переліки критичних та стратегічних корисних копалин для надання в користування на умовах конкурсів та аукціонів. Це необхідно для угоди про надра зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомила прес-служба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, було затверджено:переліки критичних і стратегічних мінералів;60 ділянок надр для аукціонів;26 ділянок для конкурсів УРП,У відомстві пояснили, що це дозволить залучити інвесторів до видобутку літію, титану, міді та інших стратегічних корисних копалин для зміцнення обороноздатності та розвитку економіки України."Затвердження переліків стратегічних і критичних корисних копалин та ділянок надр є важливим кроком для збереження національної безпеки, розвитку інноваційного виробництва та нарощування промислового потенціалу держави. Це рішення дозволить ефективно управляти ресурсами надр, залучати інвестиції у видобувну галузь та створювати нові можливості для розвитку економіки України в довгостроковій перспективі", — підкреслила міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.Даним рішенням затверджено:перелік корисних копалин та компонентів стратегічного значення, до якого віднесено 11 корисних копалин: руди алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові, цирконієві, флюорит;перелік корисних копалин та компонентів критичного значення містить 28 корисних копалин, які включають і корисні копалини стратегічного значення: руди алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові, цирконієві, флюорит, ванадієві, вісмутові, вольфрамові галієві, гафнієві, індієві, рідкісноземельні, літієві, миш’якові, мідні, олов’яні, свинцеві, скандієві, сурм’яні, телурові, цезієві, цинкові, сіль калійна;перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами — внесено 60 ділянок надр і родовищ корисних копалин з покладами руд титанових, літієвих, мідних, нікелевих, кобальтових, ніобієвих, берилієвих, цирконієвих, солі калійної, флюориту, апатиту;перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного значення та (або) критичного значення, що надаватимуться в користування шляхом проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції внесено 26 ділянок надр та родовищ корисних копалин з покладами руд ванадієвих, літієвих, титанових, уранових і солі калійної.Цей крок спрямований на захист національних інтересів, посилення обороноздатності держави та створення прозорих механізмів доступу до надр. Очікується, що затвердження переліків сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості видобувної галузі, розвитку промислових виробництв і сталого економічного розвитку України."Крім того, затвердження переліків є одним із першочергових завдань для успішної реалізації домовленостей, визначених відповідно до угоди між урядом України та урядом США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови", — зауважили у відомстві.Нагадаємо, на початку липня президент Володимир Зеленський підписав закон про те, що використання природних ресурсів України передбачають виплати з державного бюджету. Це випливає з відповідної угоди зі Сполученими Штатами Америки.

Після масованої комбінованої атаки росіян у ніч на п’ятницю, 4 липня, рівень забруднення атмосферного повітря в Києві різко погіршився. Станом на ранок він є доволі високим.Про це повідомили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України."Рівень забруднення атмосферного повітря в Києві — високий. Причина погіршення стану повітря — пожежі, спричинені масованим обстрілом Росії в ніч з 3 на 4 липня", — пояснили у відомстві.При цьому в міністерстві поінформували, що радіаційний фон у місті залишається в нормі. Про це свідчать дані міських пунктів моніторингу якості повітря."До стабілізації ситуації рекомендуємо за можливості не перебувати на відкритому повітрі, не провітрювати приміщення, підтримувати водний баланс, якщо є очищувач повітря, то увімкнути його на максимум", — йдеться в повідомленні.У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України наголосили, що особливу увагу на ці поради мають звернути люди із хворобами дихальної та серцево-судинної систем.Наслідки обстрілу Києва вночі 4 липня в різних районах міста.Солом'янський районЧерез атаку сталося часткове руйнування п’ятиповерхівки. Виникла пожежа покрівлі семиповерхівки на площі 2 000 квадратних метрів."Сталися загоряння у складській будівлі, на території СТО та гаражного кооперативу. Пошкоджено багато цивільної інфраструктури", — зазначили рятувальники.Святошинський районУнаслідок влучання в 14-поверховий житловий будинок виникла пожежа. Також загорілися автомобілі. Триває гасіння декількох пожеж у нежитлових будівлях.Шевченківський районПід атакою безпілотників опинилася ще не заселена восьмиповерхівка, сталося руйнування на першому поверсі.Дарницький і Голосіївський райониЗафіксовані падіння уламків ворожих дронів.Нагадаємо, раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв, що внаслідок рашистського обстрілу під комбінованим ударом опинився транспорт медичних екстрених служб. У цей момент автомобілі прямували на виклики до постраждалих людей.

Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час виступі на "Форумі держави та бізнесу: від діалогу до партнерства"."Гриф скасовано, зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури для того, щоби вже повноцінно без цього бар’єру працювати далі з інвесторами та бізнесом", — пояснила вона.Гринчук наголосила, що з допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку ведеться також активна робота щодо цифровізації геологічної інформації, бо величезна її кількість перебуває в паперовому вигляді."Зараз проводимо додаткові переговори з DFC для того, щоби розширити цей проект. Ми оцифрували шість тисяч геологічних звітів. Зараз продовжуємо: буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап, і наступні 60 тисяч книг із геологічною інформацією оцифруємо в найближчій перспективі", — зазначила міністерка.Вона також зауважила, що спільно з Мінекономіки на основі переліків стратегічної та критичної сировини, визначених в міжнародних документах і угодах, сформовано національні переліки таких мінеральних ресурсів."І підготували також переліки мінералів, угоди щодо яких реалізовуватимемо через аукціони або через угоди щодо розподілу продукції. Дуже сподіваюся, що в найближчі два тижні ми отримаємо рішення в уряді щодо цих дуже важливих документів", — повідомила Гринчук.Міністерка додала, що з осені минулого року ведеться також інтенсивна робота з геологічними службами різних країн — європейських та американських — щодо покращення якості та доступу геологічної інформації в Україні. Наприклад, разом із французькою геологічною службою розробили 3D-модель Завалівського родовища графітуЗгідно із наказом Служби безпеки України №207 від 29 травня цього року, єдиною корисною копалиною, відомості про запаси та можливості видобування якої є таємними, залишається уран, тоді як раніше подібні дані залишалися секретними й щодо золота, платини, алмазів, літію, титану, паладію, цирконію, іридію тощо.Нагадаємо, 19 червня керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що наразі Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області. Воно може стати першим проектом у межах співпраці зі США щодо угоди про надра.

Міжнародні партнери оголосили про виділення 42,5 мільйона євро на відновлення нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції. Саркофаг над четвертим реактором було пошкодженого росіянами 14 лютого цього року.Як повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук, у березні цього року з адміністративного бюджету Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля вже спрямовано 400 тисяч євро для дослідження пошкодження захисної споруди.Допомогу нададуть Франція, Велика Британія та Європейська комісія, які оголосили внески:Франція — 10,6 мільйона євро;Велика Британія — 6,9 мільйона євро;Європейська комісія — 25 мільйонів євро.За словами Гринчук, про додаткові донорські внески було оголошено 25 червня під час засідання Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля, що відбулося у штаб-квартирі Європейського банку реконструкції та розвитку у Лондоні. Окрім цього, у межах Грантової угоди №5 передбачено виділення п'яти мільйонів євро на аналіз пошкоджень захисної споруди, розробку і реалізацію низки заходів з тимчасового ремонту арки."Асамблея відзначила наш прогрес в обстеженні будівельних конструкцій та виконанні підготовчих робіт. Наші партнери також розуміють, що витрати на відновлення можуть перевищувати обсяг чинних ресурсів рахунку.Для нас — це ще одне свідчення, що Україна не лишається сам на сам зі своїми викликами, а має надійних друзів", — зазначила Гринчук.Раніше The Guardian писав, що збитки від російської атаки ударним безпілотником на захисну споруду ЧАЕС можуть сягати десятків мільйонів доларів.Що відомо про атаку на ЧАЕСУ ніч на 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого четвертого енергоблока ЧАЕС, яке Україні допомагали будувати партнери не один рік. Ворожий удар спричинив руйнування та пожежу на даху конструкції. Зокрема, безпілотник пробив отвір площею 15 квадратних метрів у зовнішньому даху. Вона також спричинила особливо руйнівну, складну тліючу пожежу внутрішньої обшивки конструкції, на гасіння якої знадобилося понад два тижні.Наразі конструкція укриття тепер більш вразлива до іржі в довгостроковій перспективі через більший вплив стихій та пошкодження облицювання. Також у конструкції було просвердлено двісті невеликих свердловин, щоб загасити пожежу облицювання водою.За даними ДСНС, радіаційний фон на території ЧАЕС після удару безпілотника перебував у межах норми. На проммайданчику Чорнобильської АЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень.Нагадаємо, за словами Володимира Зеленського, безпілотник, який 14 лютого атакував саркофаг Чорнобильської атомної електростанції, летів на висоті 85 метрів. За таких умов його не бачать радари, що може свідчити про те, що росіяни спеціально готували цей удар.Своєю чергою, речник глави Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російські війська не могли атакувати Чорнобильську атомну електростанцію. Він повідомив, що це "провокація". .

Впродовж двох днів російських ударів дронами по Києву та області у повітря потрапило понад 1900 тонн шкідливих викидів. Екологічні збитки від цього перевищили 5,7 мільйона гривень.Як повідомляє прес-служба Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, 6 та 10 червня у повітря столичного регіону потрапило 1902 тони шкідливих речовин."Усі ці інциденти супроводжувалися неорганізованими викидами забруднювальних речовин в атмосферу — без фільтрації, в умовах бойових дій. Зафіксовано масове горіння палива, будматеріалів, пластиків, техніки", — зазначили у міністерстві.Окрім цього, йдеться не лише про знищення інфраструктури, а й про системне нищення довкілля, забруднення повітря та створення довготривалих ризиків для здоров’я мешканців столиці.Атака на Київ 6 червняУ ніч на п'ятницю, 6 червня, росіяни масовано вдарили по столиці балістичними ракетами та дронами-камікадзе типу "Шахед". Наслідки ворожого обстрілу було зафіксовано одразу у чотирьох районах. Так, Київська міська державна адміністрація повідомляла, що було пошкоджено колії та кабелі на перегоні метрополітену між станціями "Дарниця" — "Лівобережна" червоної лінії метро. Це викликало суттєві проблеми з рухом громадського транспорту, а ціни на таксі суттєво зросли. Згодом наслідки атаки рашистів було усунуто, а потяги продовжили курсувати за звичним графіком. Атака на Київ 10 червняНачальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що внаслідок рашистської атаки 10 червня пошкодження було зафіксовано в семи районах столиці. Є часткові руйнування та займання в багатоповерхівках і приватних будинках. Палали автівки та складські приміщення.Нагадаємо, торік міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук повідомляла, що Росія з початку повномасштабної війни завдала Україні значної шкоди клімату. Загальна сума збитків становить понад два трильйони гривень.

В Україні затвердили порядок інформування громадян про якість атмосферного повітря. Він визначає перелік забрудників та діапазони їхніх рівнів для розрахунку індексу якості повітря.Як повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, відповідний наказ (№ 590 від 24 березня 2025 року) було зареєстровано у Міністерстві юстиції.У відомстві зауважили, що це є важливим кроком до забезпечення вільного доступу населення до інформації про якість повітря в адаптованому для користувачів форматі.Порядок визначає: перелік забрудників, за якими визначається індекс якості;діапазони рівнів цих речовин для визначення індексу якості;кольорові та текстові показники індексу;рекомендації для населення.Індекс якості для будь-якого забрудника може бути визначений як:"дуже поганий";"поганий";"незадовільний";"задовільний";"допустимий";"добрий"."Діапазони концентрацій для індексу якості визначені на основі нормативних значень рівнів кожного забрудника з урахуванням рекомендацій ВООЗ щодо якості повітря та з урахуванням Європейського індексу якості. Порядок розроблено з урахуванням Європейського індексу якості повітря, який публікують на офіційній сторінці Європейської екологічної агенції", — зазначили у Міндовкіллі. Нагадаємо, раніше фахівці відділу моніторингу атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України пояснювали, що впродовж лютого 2025 року в багатьох великих містах України фіксували високий рівень забруднення повітря. Це було пов'язано з відсутністю опадів, низькою швидкістю вітру, а також через високі температури.

Спалювання листя і трави в Україні є незаконним і передбачає адміністративну, а подекуди й кримінальну відповідальність. За такі порушення на громадян можуть бути накладені суттєві штрафи.Як повідомляє прес-служба Міндовкілля, навіть невеличке загоряння на власному подвір’ї може перекинутися на траву, а звідти — на ліси та торфовища.Так, за кілька десятків секунд можуть спалахнути цілі гектари, й ситуація може вийти з-під контролю. У міністерстві додають, що під час спалювання листя чи трави руйнується ґрунтовий покрив та всі наявні в ньому поживні речовини. Родючий ґрунтовий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише за п’ять-шість років. Також підпали збільшують промерзання ґрунту удвічі, а то і вчетверо."У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайченята, їжаки, жаби", — додають у Міндовкіллі.Окрім цього, спалювання сухої рослинності небезпечно для здоров’я, адже внаслідок вдихання диму до організму потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, оксиди азоту та інші канцерогенні сполуки. Покарання на спалювання сухої травиВ Україні за спалювання сухої трави передбаченні такі штрафи:за спалювання сухої трави й листя накладається штраф у розмірі від 3 060 до 6 120 гривень;якщо паління відбувалося на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 гривень (для посадовців — від 2 1420 до 30 600 гривень);якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від двох до п’яти років ув’язнення.Нагадаємо, раніше у Міндовкілля повідомляли, що від початку повномасштабного вторгнення на території України значно збільшилася кількість викидів парникових газів. Водночас торік цей показник зріс майже вдвічі порівняно з попередніми роками.

Від початку повномасштабного вторгнення на території України значно збільшилася кількість викидів парникових газів. Водночас торік цей показник зріс майже вдвічі порівняно з попередніми роками.Як повідомила міністерка захисту довкілля і природних ресурсів Світлана Гринчук в інтервʼю "Інтерфакс-Україна", загалом за три роки великої війни в Україні викиди парникових газів становили близько 230 млн тонн CO₂."У 2024 році значно зросли викиди через посилені атаки на енергетичну та промислову інфраструктури: за 2022 і 2023 роки вони становили 1,1 мільйона тонн CO₂, і лише за один 2024 рік вони зросли до 2,1 мільйона тонн CO₂", — наголосила Гринчук.Варто зауважити, що це кількість, яку виробляють за рік уся Австрія, Угорщина, Чехія та Словаччина разом узяті. Стільки ж викидів створюють 120 мільйонів автомобілів. Своєю чергою, це понад 40 мільярдів євро збитків для екології України.Гринчук наголосила, що для оцінки цієї відповідальності використали так звану "соціальну вартість вуглецю", яка становить 185 доларів за тонну CO₂ еквіваленту. Таким чином, застосовуючи цю формулу, загальна сума кліматичних збитків, яких завдала Росія протягом повномасштабного вторгнення, оцінюється в понад 42 мільярда доларів.Серед основних факторів, що спричинили такі значні кліматичні збитки:активні бойові дії;використання важкої техніки та артилерії;пожежі в екосистемах;масовані атаки на енергетичну та промислову інфраструктури.Нагадаємо, торік Гринчук повідомляла, що Росія з початку повномасштабної війни завдала Україні значної шкоди клімату. Загальна сума збитків становить понад два трильйони гривень.

У п’ятницю, 7 березня, вдалося ліквідувати надзвичайну ситуацію на Чорнобильській атомній електростанції. Радіаційна ситуація перебуває в нормі та під контролем.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук. Вона нагадала, що 14 лютого близько другої години ночі росіяни атакували ударним дроном із фугасною бойовою частиною Арку нового безпечного конфайнменту над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.Тоді після ліквідації пожежі наповнювач захисної оболонки Арки нового безпечного конфайнменту продовжував тління."Сьогодні о 12 годині цей процес вдалося зупинити. Радіаційна ситуація незмінна та перебуває під постійним контролем. На території станції й надалі чергуватиме підрозділ ДСНС, продовжуватимуться радіаційний і тепловізійний моніторинги", — зазначила вона.За її словами, тепер головне завдання — провести якісний аналіз пошкодження Арки нового безпечного конфайнменту та відновити її функціонування."Дякую рятувальникам ДСНС України та працівникам зони відчуження за ваш професіоналізм. Дякую European Bank for Reconstruction and Development, усім країнам-вкладникам, МАГАТЕ й іншим представникам міжнародної спільноти за їх реакцію та увагу до ситуації", — підсумувала Світлана Гринчук.Нагадаємо, вчора в Державній службі України з надзвичайних ситуацій інформували, що на даху укриття Чорнобильської атомної електростанції протягом декількох останніх днів не фіксували осередків тління. Однак рятувальники ще проводять там чергування.

У п’ятницю, 14 лютого, о 21:30 вдалося локалізувати загоряння заповнювача зовнішньої обшивки арки "Нового безпечного конфайнменту" (НБК) Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Радіаційна ситуація перебуває під контролем.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук."Радіаційний фон у зоні відчуження в нормі та контролюється за допомогою автоматизованої системи моніторингу в безперервному режимі на 39 пунктах", — зазначила вона.За її словами, дані цілодобово надходять до диспетчерського центру раз на годину, а в умовах надзвичайної ситуації — щохвилини.Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України також додала, що контрольні рівні потужності еквівалента амбієнтної дози не перевищені. Радіаційна ситуація перебуває під контролем."Дякую рятувальникам ДСНС України та працівникам зони відчуження за вашу самовіддану роботу!" — підсумувала Світлана Гринчук.Як відомо, укриття, яке пошкодив російський дрон уночі 14 лютого, — це "Новий безпечний конфайнмент" (НБК), інша його назва — "Арка". Це об'єкт, який збудували над зруйнованим Четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС і його саркофагом. Основна споруда НБК — арка.Нагадаємо, декілька годин тому головний інженер ЧАЕС Олександр Тітарчук заявив, що станом на вечір 14 лютого ситуація на Чорнобильській атомній електростанції контрольована. Проте після влучання російського дрона з'явилася ймовірність витоку радіоактивних речовин.

Інформація про наближення "пилової хмари" з Європи до України є фейковою. Станом на 11 лютого над територією нашої країни не зафіксовано погіршення якості атмосферного повітря.Про це повідомила прес-служба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України."У засобах масової інформації, зокрема за даним порталу Ventusky, активно почала розповсюджуватись інформація щодо прогнозу погіршення якості атмосферного повітря в Україні з 13 лютого, у зв’язку із пиловою хмарою, яка ймовірно наближається до України з Європи", — йдеться у повідомленні.За даними Європейської екологічної агенції (ЕЕА), наразі в Європі дійсно спостерігається погіршення якості повітря у зв’язку підвищенням вмісту в повітрі твердих часток РМ 2,5. У зв’язку з цим Міндовкілля звʼязалось з експертами Фінського метеорологічного інституту, які надають Україні всебічну підтримку в рамках проекту UFAIR у сфері якості повітря."Фінські фахівці поділилися своєю моделлю прогнозування та повідомили, що напрям руху пилової бурі йде на захід (протилежну сторону від України). Також вони зазначили, що найбільш імовірна причина такої якості повітря є не наявність пилової хмари, а погодні умови, а саме: високий тиск над територією Німеччини та Польщі  та температура близько 0°C. Ці умови своєю чергою сприяють накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря", — зазначили у Міндовкіллі.Своєю чергою зараз ситуація зі станом якості атмосферного повітря в Україні є стабільною. Погіршення — не зафіксовано. Нагадаємо, за даними "Укргідрометцентру", 12 лютого в Україні через вплив підвищеного тиску пануватиме суха та морозяна погода. В деяких регіонах температура повітря опуститься до -12°C. .

Унаслідок підриву Каховської гідроелектростанції (ГЕС) Україна зазнала збитків на близько 14 мільярдів доларів. Обсяг втрачених водних ресурсів можна порівняти з половиною запасів деяких африканських країн.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук в інтерв'ю телеканалу "Рада"."Якщо говорити про матеріальний бік цих збитків, то нараховано майже 14 мільярдів доларів збитків, завданих руйнуванням Каховської греблі та втратою цих водних ресурсів", — зазначила вона.Гринчук додала, що обсяг втрачених водних ресурсів можна порівняти з половиною запасів деяких африканських країн. І для України це теж було відчутно, а тому все ще дуже актуальною є проблема водозабезпечення постраждалих регіонів.Міністерка зауважила, що просто зараз уряд працює над пошуком нових джерел постачання водних ресурсів і споруджує нові канали для постачання населенню якісної питної води. Крім того, залучають іноземних партнерів.За її словами, близько 30% природоохоронного фонду Херсонщини тоді затопили, а в підсумку втратили. Однак нині на цій території сформувалася особлива екосистема, тож природа поступово відновлюється."Звісно, були в нас очікування, що ця земля, яка залишилася після того, як вода пішла, деградує, але, на щастя, природа тут сама стала на бік України. Зараз у нас на цих територіях ростуть вербові ліси. Вона розвивається, звісно, по-іншому, але утворилася певна така особлива екосистема внаслідок цієї трагедії. Природа насправді сама себе потроху відновлює", — акцентувала Гринчук.Однак міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України  підсумувала, що наслідки цієї катастрофи Україна відчуватиме ще довго.Нагадаємо, що в червні цього року українські правоохоронці оголосили підозру російському генералу, який наказав підірвати Каховську гідроелектростанцію 2023 року. Йдеться про Олега Макаревича.

Російська Федерація від початку повномасштабного вторгнення завдала надзвичайної шкоди довкіллю України. Сума збитків становить 71 мільярд доларів. Про це повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час Конференції ООН з питань зміни клімату (COP29) в Баку, передає прес-служба відомства. "За 1000 днів війни екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 мільярда доларів", -- заявила вона. Міністр наголосила, що внаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапили 180 мільйона тонн діоксиду вуглецю.  "За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів", ― зауважила Гринчук. За її словами, через бойові дії та лісові пожежі за майже три роки війни потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 мільйона тонн. Загалом через війну вже знищено три мільйони гектарів лісів. А забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 квадратних кілометрів — це у два рази більше за площу Азербайджану. "Навіть у мирному європейському місті повітря може містити сліди вибуху російської ракети. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі", — підкреслила міністр. Нагадаємо, вранці 11 листопада російській загарбники обстріляли Курахове Донецької області. Внаслідок атаки зруйновано Тернівську дамбу Курахівського водосховища.

Водна конвенція Організації Об’єднаних Націй заблокувала участь Росії у складі одного з органів міжнародного договору. Натомість на період 2025-2027 року туди ввійде представниця від Держводагентства України. Про це повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підсумками 10 засідання, що тривало 23-25 жовтня в Любляні (Словенія). "Під час конференції українська делегація представила екологічну ситуацію в Україні, зокрема, наслідки численних порушень з боку Росії, що призвели до екологічної катастрофи після підриву Каховської ГЕС, забруднення річки Сейм та інших. Делегати закликали країни об’єднати зусилля задля справедливості та притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини, включно з тими, що стосуються водних ресурсів", — йдеться в повідомленні. На загальній сесії представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України також презентував Національний план України з транскордонного співробітництва та моніторингу водних ресурсів. "Під час голосування ухвалено рішення про включення представниці Держводагентства від України до складу бюро Водної конвенції на період 2025-2027 роки. Це відкриває для України нові можливості для активної участі у транскордонній співпраці в напрямку збереження, очищення та моніторингу водних ресурсів. І головне, ми продовжуватимемо працювати над тим, щоби Росія була справедливо покарана за вчинені злочини проти довкілля", — зазначила перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко. Нагадаємо, що на засіданні, яке відбувалося 21-25 жовтня, Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF) залишила чинним своє рішення призупинити членство Росії в організації. Однак до "чорного списку" її не внесла.