# Мін'юст

Російські хакери під час атаки на українські Державні реєстри змогли видалити інформацію із одного з найзакритіших реєстрів. Проте це не несе ніякої загрози, адже у держави є резервні копії, з якими легко можна відновити всі дані.Про це повідомив колишній міністр юстиції Денис Малюська у коментарі "Українській правді"."Абсолютна більшість інформації, про яку росіяни кажуть, що вкрали, і так знаходилася у вільному доступі. Єдиним винятком з цього правила була інформація з Державного реєстру актів цивільного стану — це один з найзакритіших реєстрів, де зберігається інформація, в якій, здавалося б, ніякої таємниці немає — що хтось народився або взяв шлюб. Але разом із тим є таємниця, яка жорстко охороняється законом — таємниця усиновлення", — розповів він.Також Малюська зауважив, що це далеко не перша російська атака на державні ресурси України від початку повномасштабного вторгнення. Проте, ця атака дещо відрізняється від попередніх."Раніше, судячи з їхніх заяв, вони фокусувалися на тому, щоб вкрасти інформацію. Зараз вони не лише вкрали, а й знищили. Це зміна поведінки російських хакерів", — зазначив Малюська.Нагадаємо, у четвер 19 грудня Україна зазнала кібератаки на державні реєстри. Це наймасштабніша атака за останній час.За даними Міністерства юстиції, хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

Громадяни України, які примусово отримали російські паспорти на окупованих територіях, не нестимуть відповідальності. Такі документи не мають жодної юридичної сили та не визнаються ніде, крім окупованих територій. Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України. "Ситуації, коли особа позбавляється можливості вибору, — практика, яка нерідко застосовується російською окупаційною владою задля впливу на поведінку людини, щоб та діяла не за власним бажанням, а під тиском обставин через страх репресій або встановлення протиправних обмежень. Одним із прикладів може слугувати примусова паспортизація на тимчасово окупованих територіях України, що є одним із численних доказів порушення прав громадян", — йдеться в повідомленні. У Мін’юсті додали, що ті, хто отримав паспорти Росії з метою уникнення жорстокого поводження, не підлягатимуть відповідальності. "Стаття 40 Кримінального кодексу України, за умови наявності доказів застосування психічного примусу, забезпечує їм повний правовий захист у судовому порядку", — зазначили у відомстві. Там також зауважили, що серед заходів, які вживаються російським агресором на підконтрольних йому територіях — насильна русифікація громадян, які мають український паспорт. "Максимальних страждань Росія завдає мирному населенню, адже наявність українського паспорта розцінюється як акт протесту. За надскладних умов проживання в окупації місцеві мешканці вимушені взяти російське громадянство", — вважають у Мін’юсті. Водночас такі документи не мають жодної юридичної сили та не визнаються ніде, крім окупованих територій. "Насильницька паспортизація є незаконною та не визнається в Україні й у світі, оскільки суперечить принципам і нормам міжнародного права та є порушенням Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни", — підсумували в українському міністерстві юстиції. Нагадаємо, нещодавно уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що росіяни на тимчасово окупованих територіях України змушують громадян переоформляти свою нерухомість, згідно із законодавством Росії. Водночас для цього потрібен російський паспорт.

На Львівщині Державне бюро розслідувань викрило керівника міжрегіонального управління Мін'юсту. Він за хабарі змушував працювати засуджених на комерсантів. Про це повідомляє прес-служба Бюро. У відомстві зазначили, що працівники ДБР у взаємодії з СБУ затримали керівника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яке опікується шістьома областями України. Посадовець за винагороду дозволяв підприємцям "безплатно" використовувати ув’язнених у виробництві їх продукції. Фото: ДБР Зокрема, у липні цього року до чиновника звернувся комерсант, який займається заготівлею лісу. Він запропонував налагодити обробку деревини в цеху, що діє на території одного з виправних закладів Львівщини. Посадовець відповів, що підприємець зможе користуватися потужностями цеху та використовувати працю засуджених, якщо платитиме йому від 70 до 100 євро за кожен кубометр обробленої деревини. "Абонплата" з липня по вересень склала понад дві тисячі євро. Після отримання неправомірної вигоди його затримали правоохоронці та вилучили кошти", — йдеться у повідомленні ДБР. Фото: ДБР Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань спільно з управлінням внутрішньої безпеки Міністерства оборони України повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх високопосадовців Міноборони.

У четвер, 5 вересня, парламент призначив Ольгу Стефанішину віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністром юстиції України. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Призначення Стефанішиної підтримали 253 народних обранці. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка Варто зазначити, що Ольга Стефанішина очолить Мін'юст після відставки її попередника Дениса Малюськи. Рада звільнила його після п’яти років на цій посаді. Що відомо про Ольгу Стефанішину Стефанішина народилася уродженка Одеси, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету. У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату. Вже з 4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада призначила нового міністра закордонних справ України. Ним став Андрій Сибіга. Свої голоси за призначення Сибіги віддали 258 нардепів.

У понеділок, 5 серпня, міністри юстиції України та Японії Денис Малюська і Рюджі Коїдзумі підписали меморандум про співробітництво у правовій сфері.  Про це повідомила прес-служба Мін'юсту. "Документ передбачає розвиток взаємної дружби та співробітництва між Учасниками шляхом обміну досвідом та інформацією у сфері права та правосуддя", -- зазначили у відомстві. У міністерстві зауважили, що сфера співробітництва між відомствами охоплюватиме наступні напрями: антикорупційні зусилля в Україні; судова реформа в Україні, включаючи питання, пов’язані з пенітенціарною системою; посилення інституційної спроможності у юридичній та адміністративній сферах, включаючи розвиток кадрового потенціалу. "Підписання цього Меморандуму засвідчує підтримку України з боку Міністерства юстиції Японії у сфері юстиції, і я впевнений, що досвід іноземних колег допоможе Україні в досягненні спільних амбіцій", -- заявив Малюська. Своєю чергою його японський колега зазначив, що його відомство й надалі підтримуватиме зусилля України у правовій та судовій сферах. Як додали у Мін'юсті, за результатами зустрічі, обидві сторони також домовилися підтримувати постійний діалог та спільно працювати над вивченням можливих сфер співробітництва у майбутньому. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що японський уряд перейшов до фінальної стадії узгодження надання 3,3 мільярда доларів на підтримку України. Йдеться про кошти, які були отримані із заморожених активів Москви.

У 2024 році смертність в Україні утричі перевищує народжуваність. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації посилило зменшення населення нашої країни. Відповідну аналітику оприлюднив "Опендатабот". За даними Мін'юсту, за перше півріччя 2024 року в Україні народилось 87 655 дітей — це на 9% менше, аніж за аналогічний період торік. При цьому у державі зафіксовано 250 972 смертей. Найбільше немовлят та померлих в Україні було на Дніпропетровщині та в Києві. Як зазначає моніторинговий сервіс, цьогоріч у 1,5 раза скоротилася народжуваність у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення РФ: 87 655 дітей проти 132 595 у 2021 році. Скріншот з сайту "Опендатабот" Народжуваність в Україні: яка ситуація по регіонах Згідно з оприлюдненими даними "Опендатабот", найбільше новонароджених зареєстровано в Києві — 9 695 дитини, на Львівщині — 7 923 та Дніпропетровщині — 6 962. Стабільно мало дітей з'являється на світ у прифронтових регіонах країни: на Херсонщині (221 дитина) та Донеччині (702). На Луганщині за півроку взагалі не було зареєстровано жодного немовляти. Скріншот з сайту "Опендатабот" Наразі на одного новонародженого громадянина припадає троє померлих, що є ключовим показником демографічної кризи. Для порівняння, у доковідних у 2018-2020 роках на одну дитину припадало двоє померлих. 250 972 людини померли в Україні за перші півроку 2024. Це у 1,4 раза менше, ніж за аналогічний період 2021 року, коли зафіксували 349 041 померлого. Проте, варто зазначити, що 2021 рік був піковим на смерті через пандемію COVID-19. Найменше смертей — на прифронтовій Херсонщині (2334) й Донеччині (5753) та у Чернівецькій області (5422). Антирекорд встановили на Дніпропетровщині — 26 374, Харківщині — 17 999 та в Києві — 17 449. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський вважає, що після закінчення війни в країні буде бум народжуваності. Він запевнив, що найважливіше для зростання народжуваності — це безпека.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали співробітницю Міністерства юстиції України та її спільника. Зловмисники шахрайськими діями намагалися заволодіти коштами великого аграрного підприємства. Про це повідомила прес-служба ДБР. "За 120 тисяч доларів співробітниця Мін’юсту обіцяла представнику бюджетоутворювального підприємства регіону внести у реєстр нерухомого майна відомості про право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення", — йдеться в повідомленні. Також чиновниця залучила спільником свого знайомого, громадянина іншої держави, який називав себе "впливовим чиновником" цього ж міністерства та мав виступати гарантом виконання обіцянок. У ДБР пояснили, що 1 серпня 2024 року спільники отримали перший транш у розмірі 30 тисяч доларів і повідомили, що для позитивного розв'язання питання у заявника є два дні, щоби передати решту коштів. При цьому, чиновниця хизувалася впливовими знайомствами з керівниками правоохоронних органів. Після отримання коштів обох "ділків" затримали. Фігурантам оголошено про підозру в замаху на заволодіння чужим майном з попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. "Передбачене відповідними статтями Кримінального кодексу України покарання — до 12 років позбавлення волі. До суду подано клопотання про обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення в застави в еквіваленті 60 тисяч доларів кожному", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, що працівники Державного бюро розслідувань спільно з Національною поліцією викрили злочинну організацію, учасники якої під прикриттям правоохоронця розповсюджували наркотики у всіх регіонах країни. Щомісячний прибуток наркоторговців становив орієнтовно 40 мільйонів гривень.

Державна регуляторна служба скерувала до Міністерства юстиції лист із рекомендацією скасувати накази Міністерства освіти та науки, які унеможливлюють 2024 року вступ на денну форму навчання в аспірантурі за контрактом і встановлюють обмеження щодо поновлення та переведення аспірантів. Про це повідомила голова підкомітету Верховної Ради з питань вищої освіти Юлія Гришина на своїй сторінці у Facebook. Ці накази викликали обурення серед громадських організацій, зокрема, "Об’єднання студентських самоврядувань" і "Спілки ректорів закладів вищої освіти", які надіслали звернення до регуляторної служби. Громадська організація "Молодіжна правозахисна агенція" скерувала звернення з цього приводу до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, й він доручив розглянути питання регулятору. Представники громадських організацій заявили, що накази МОН порушують положення Конституції та низки законів України. "Такі дії МОН призведуть до відтоку молодих науковців України до іноземних університетів та наукових установ, значних втрат позабюджетного фінансування закладів вищої освіти України всіх форм власності та, як наслідок, до вимушеного звільнення частини науково-педагогічних кадрів цих закладів та погіршення перспектив розвитку вітчизняної університетської науки", — йдеться в листі. Державна регуляторна служба вказала, що згадувані накази МОН порушують міжнародні договори й угоди, ратифіковані Україною, й основні права на освіту, недискримінацію та пропорційність обмежень в умовах надзвичайного стану. Крім того, у регуляторній службі вказали на те, що накази ухвалили з порушеннями вимог законодавства про регуляторну політику — без належного громадського обговорення, що суперечить вимогам прозорості та врахування громадської думки. Наступного дня голова підкомітету Верховної Ради з питань вищої освіти Юлія Гришина опублікувала обґрунтування позиції Мінʼюсту. Згідно з документом, Міністерство юстиції України не виявило підстав скасовувати накази Міністерство освіти та науки України щодо аспірантури — "Про внесення змін до Порядку приймання на навчання для здобуття вищої освіти 2024 року" та "Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти 2024 року". У Міністерстві освіти та науки України заявили, що Міністерство юстиції за результатами перевірки підтвердило законність наказів щодо змін до порядку вступу в аспірантуру. "Попередньо мережею поширювалася інформація про те, що Державна регуляторна служба піддала сумніву законність наказів МОН про скасування вступу в аспірантуру на денну форму за контрактом 2024 року, а також тимчасові обмеження на переведення та поновлення, які запроваджено цього році. На підставі звернення Мінʼюст здійснив відповідну перевірку, за результатами якої визначено та підтверджено законність і правомірність вищезазначених наказів і рішень. Отже, будь-які обставини та підстави для скасування рішень МОН — відсутні", — сказано в повідомленні Міністерства освіти та науки України. Нагадаємо, в червні міністр освіти та науки України Оксен Лісовий заявляв, що контракт до аспірантури більше не передбачатиме відстрочку від мобілізаційних заходів в Україні. Такі правила діяли в нашій державі раніше.

Семеро жінок, які відбували покарання у в'язниці, уклали контракт зі Збройними силами України. Вони виявили бажання проходити військову службу за контрактом в обмін на умовно-дострокове звільнення. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомило Міністерство юстиції.  За інформацією відомства, жінки успішно пройшли військово-лікарську комісію та отримали згоду командирів військових частин на проходження служби у конкретних підрозділах Сил оборони. "Ухвалений Верховною Радою закон про мобілізацію засуджених осіб передбачає можливість потрапити до війська не тільки чоловікам, але й жінкам. Однак раніше засуджені жінки не виявляли бажання мобілізуватись до війська. Наразі маємо рішення щодо перших сімох засуджених, які вирішили укласти контракт із ЗСУ", — йдеться у заяві заступника міністра юстиції Олени Висоцької. У Мін'юсті також зазначили, що з дня набрання чинності закону України, яким врегульовано порядок реалізації прав засуджених на їхню безпосередню участь в обороні держави, 6101 засуджений виявив бажання долучитись до лав Збройних сил України. З них 3823 осіб вже виїхали з установ відбування покарань на навчання. Раніше повідомлялось, що не всі ув'язнені зможуть потрапити на фронт. Це залежите від тяжкості вчинення злочину. Відтак, на службу не допустять тих засуджених, які, відбувають покарання за: злочини проти основ нацбезпеки України; умисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством; злочини проти статевої свободи та недоторканості; злочини, пов’язані з тероризмом; порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей; вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця; особливо тяжкі корупційні злочини Нагадаємо, у травні речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін повідомляв, що засуджені українці, які будуть мобілізовані до лав Збройних сил України нестимуть службу у спеціальних підрозділах. Рішення про мобілізацію буде залежати не тільки від ув'язненого, а й від рішення суду та висновку ВЛК.

Перша група засуджених потрапить на фронт до кінця літа цього року. Йдеться про тих, кого звільнили від відбування покарання для служби у Збройних силах України. Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв'ю Financial Times. Він зазначив, що зараз бійці проходять військову підготовку, яка триває не менше двох місяців. За його словами, після ухвалення закону близько 2 862 ув'язнених звільнили з 5 196. Зокрема, відмову за станом здоров'я отримали 368 осіб. "У тюремній системі є багато хороших людей, які могли би стати корисними на фронті. Це хороше вікно можливостей розпочати своє життя з нової сторінки", — додав міністр. Очікується, що нова програма принесе близько п’ять тисяч нових рекрутерів. Водночас, за словами міністра, "найсприятливіші обставини" можуть збільшити цю кількість. Як відомо, в Україні нещодавно схвалили закон про добровільну мобілізацію в'язнів. Усі ув'язнені можуть подати клопотання про дострокове звільнення та зарахування до лав Збройних сил України. Після цього їх заявки розглядають. В Україні розпочав діяти схвалений цього року парламентом закон про добровільну мобілізацію в'язнів. Працюють спеціальні комісії, які оцінюють ризики та дають остаточне рішення. Нагадаємо, наприкінці травня міністр юстиції Денис Малюська розповідав, що на той момент випадків залучення ув'язнених жінок до лав Збройних сил України не фіксували. Однак закон дає таку можливість. Щоправда, особливого попиту в українській армії на мобілізацію жінок зараз немає.

Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина може очолити Міністерство юстиції України. Натомість нинішній очільник Мін'юсту Денис Малюська начебто написав заяву на звільнення, але без дати. Про це повідомила "Українська правда", посилаючись на власні джерела з команди президента Володимира Зеленського. Обізнані співрозмовники розповіли журналістам, що чинний міністр юстиції Денис Малюська вже деякий час тому підписав заяву про свою відставку, але без дати, і в хід її поки що не пустили. Джерела переконують, що Стефанішину планують призначити віце-прем'єркою з євроінтеграції та міністеркою юстиції. Також у Зеленського досі розглядається варіант не змінювати прем'єр-міністра, а обмежитися заміною, тобто призначенням міністрів у критичні міністерства. "Потенційних змін у Кабміні настільки багато, що навіть без зміни Дениса Шмигаля їх вистачить, щоби говорити про глобальне перезавантаження уряду", — наголосили джерела журналістів. Раніше журналісти також розповідали, що президент України Володимир Зеленський начебто "втомився" від прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Тому ймовірним є звільнення з посади нинішнього очільника уряду. Нагадаємо, у відповідь на такі чутки член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив в інтерв’ю "Радіо Свобода", що відставка прем’єр-міністра Дениса Шмигаля під час дії правового режиму воєнного стану — неможлива.

Якщо військовозобов'язаний отримав штраф від територіального центру комплектування (ТЦК) і стосовно нього відкрито виконавче провадження, громадянин побачить про себе інформацію в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП). Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції. Так, у разі, якщо ТЦК наклав своєю постановою штраф на особу, яка ухиляється від військового обліку, і вона не поспішає добровільно його сплатити, це може загрожувати арештом коштів на рахунках боржника, подальшим списанням коштів з цих рахунків, а також арештом майна з метою його подальшої реалізації. Щоб дізнатись про хід виконавчого провадження, варто скористатись Автоматизованою системою виконавчого провадження. Пошук можна здійснити за прізвищем та ім’ям. Саме в АСВП здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксуються всі виконавчі дії. Автоматизована система виконавчого провадження — це комп’ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Пошук інформації через вебсайт АСВП здійснюється за такими параметрами: прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи та прізвище, ім’я, по батькові стягувача; найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань для юридичної особи — боржника та стягувача; номер виконавчого провадження. Нагадаємо, 2 липня речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін заявив, що в Україні вже після закінчення 60-денного строку, передбаченого законом для уточнення військово-облікових даних, для надсилання повісток використовуватимуть звичайну пошту. Отримуючи рекомендований лист, військовозобов'язаний підписується під час отримання або ж відмовляється від нього.

В Україні можуть мобілізувати ще близько 27 тисяч ув’язнених, отримавши умовно-дострокове звільнення. Ця програма перевершила усі очікування на старті її запуску. Таку заяву зробила заступниця голови Міністерства юстиції України Олена Висоцька, пише Associated Press. Як зазначає джерело, у такий спосіб звільнили вже три тисячі колишніх ув’язнених. Всі ці люди були направлені до військових частин. В українському Міністерстві підкреслили, що зацікавленість до програми умовно-дострокового звільнення для служби у війську перевищив перші очікування, і Мін'юст може забезпечити до п'яти тисяч новобранців. "Багато мотивів походить від бажання повернутися додому героєм, а не повернутися додому з в’язниці", — резюмувала Олена Висоцька. Добровільна мобілізація ув'язнених: що відомо Парламент 8 травня ухвалив закон, який передбачає добровільну мобілізацію окремих категорій ув‘язнених. Документом визначено, що до Збройних сил не можуть бути мобілізовані особи, які вчинили умисні вбивства, ґвалтівники, педофіли, засуджені за незаконне виробництво, придбання, розповсюдження або зберігання наркотиків, ті, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки країни, а також екс-посадовці. Для всіх інших, хто потенційно може бути мобілізований, діє однакова умова — до завершення терміну їх покарання має залишитися не більше трьох років. Нагадаємо, раніше Малюська заявляв, що із закладів пенітенціарної системи можна було б мобілізувати від 10 до 20 тисяч засуджених, не в останню чергу тому, що в Україні переповнені установи виконання покарань. 21 травня повідомлялось, що заяви на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для участі в обороні України вже подали понад три тисячі засуджених. Своєю чергою станом на 16 червня вже понад 2750 українських чоловіків було звільнено із в'язниць для участі у бойових діях.

Колишнього начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції викрили в організації корупційної схеми. Про це повідомила Служба безпеки України. "Служба безпеки, за сприяння керівництва Міністерства юстиції, ліквідувала корупційну схему в Західному міжрегіональному управлінні Мін’юсту, яке є головним органом із державної правової політики у семи областях на заході України", -- йдеться у повідомленні. Як встановило слідство, до організації злочинної діяльності причетний колишній керівник міжобласної структури Мін’юсту, який залучив до своєї схеми ще двох підлеглих.  "На момент викриття корупційної схеми співробітниками СБУ він був діючим очільником установи", -- зауважили у СБУ. З'ясувалося, що фігуранти систематично отримували хабарі за незаконне закриття виконавчих проваджень стосовно громадян, що мають боргові зобов’язання. Для передачі коштів організатор схеми залучив посередника -- мешканця Івано-Франківська. Згодом фігуранти розподіляли гроші між собою, а виконавчі провадження закривали з формулюванням "у зв’язку з повним погашенням боргу". Фото: СБУ Правоохоронці провели обшуки за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах зловмисників і виявили: великі суми готівки, ймовірно одержані злочинним шляхом; матеріали виконавчих проваджень, учасники яких були залучені до оборудки; мобільні телефони із доказами незаконної діяльності. Фото: СБУ Наразі екс-начальнику Західного міжрегіонального управління Мін’юсту повідомлено про підозру у хабарництві. До того ж його звільнено із посади. Водночас його посібниками інкримінують пособництво у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні хабаря.  "Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до корупційної схеми", -- резюмували в СБУ. Нагадаємо, в Ужгороді депутат міської ради "погорів" на хабарі. Він за гроші обіцяв військовослужбовцям допомогу в отриманні відстрочки від служби.

Для надання деяких адміністративних послуг військовозобов’язаним держава буде запитувати військово-обліковий документ. У разі їх відсутності послуги будуть не доступними. Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська сказав в інтервʼю журналістці Еммі Антонюк. Посадовець наголосив, що така вимога дозволить військовозобов'язаним "з'являтись на радарах держави". "Я не можу сказати, що ми повсюдно запровадили такі механізми. Але, на моє переконання, він буде з'являтись все частіше. Все частіше для надання послуг військовозобов’язаним держава буде запитувати військово-обліковий документ", -- сказав міністр. Малюська зазначив, що очікувати масштабної реформи у цьому питанні не потрібно, адже це було і залишається в законі, а уряд своїми рішеннями врегулює при наданні яких послуг обов’язково повинен бути військово-обліковий документ. "Я переконаний, що на певних послугах ми не запроваджуватимемо. Це все, що стосується членів сім’ї військовозобов’язаного, дітей військовозобов’язаного. В цьому випадку держава жодних блоків не буде ставити. Ми досить обережно ставимось до оцінки, де послуги не є критично важливими, а де вони важливі", — зазначив голова Мін’юсту. Водночас міністр зауважив, що військово-обліковий документ вимагатимуть при наданні послуг, "необхідних для хорошого життя та особистого комфорту" військовозобов'язаного. Однак точно переліку Малюська не надав. Нагадаємо, раніше український уряд автоматично продовжив на три місяці відстрочку від мобілізації для деяких громадян. Це стосується тих працівників, які отримали "бронь" від Міністерства економіки.