# Мін'юст

За перші півроку в Україні 5017 громадян вирішили змінити свої імена. Найчастіше цією послугою користувалися жителі Києва, а саме 784 рази.Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції.Також активно змінювали імена громадяни у Дніпропетровській (433), Львівській (403), Одеській (359), Київській (335), Харківській (255) областях. У міністерстві зауважили, що українське законодавство передбачає чіткий порядок зміни прізвища, власного імені чи навіть по батькові — як для повнолітніх осіб, так і для осіб, які ще не досягли 18 років. Так, право на зміну імені мають:громадяни з 16 років — особа має повне право самостійно змінити ім’я.громадяни з 14 до 16 років — за письмовою згодою батьків або піклувальника.У Мін'юсті зауважили, що заява про зміну імені подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання. Для осіб, які постійно проживають за кордоном, — до консульської установи."Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання", — наголосили у міністерстві.Для цього потрібні такі документи:заява про зміну імені;свідоцтво про народження заявника;свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;фотокартка заявника;письмове зобов’язання заявника, складене у довільній формі, справжність підпису на якому нотаріально засвідчена, про його обізнаність щодо встановленої законом відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта та інших документів у разі зміни імені (у випадку, передбаченому абзацом другого пункту третьої глави четвертого розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні);квитанція про сплату державного мита.Зміна імені проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном — сплати заявником консульського збору. Поточна вартість послуги становить:5,10 гривень — за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу);51 гривню — за повторну зміну (не пов’язану з реєстрацією шлюбу)."Заява про зміну імені розглядається у строк до трьох місяців з дня її подання. У разі наявності об’єктивних підстав (наприклад, необхідності додаткових перевірок, уточнення обставин чи отримання відповідей від інших органів) цей строк може бути подовжено, але не більше ніж до шести місяців", — наголосили у Мін'юсті.У якому випадку громадянину можуть відмовити у зміні іменіОрган державної реєстрації звертається із запитами до правоохоронців, щоб перевірити наявність обставин, які можуть стати підставою для відмови у зміні імені. Зокрема, йдеться про:відкриті кримінальні провадження щодо особи;непогашену або незняту судимість;перебування у розшуку;надання свідомо неправдивих відомостей у заяві чи поданих документах.Так, після завершення перевірки органи державної реєстрації ухвалюють рішення про дозвіл або відмову у зміні імені. Відмова надається у письмовій формі з обґрунтуванням причин. У випадку ухвалення позитивного рішення, заявникові надається письмовий дозвіл на зміну імені, на підставі якого він має право завершити процедуру. "Для цього необхідно протягом трьох місяців з моменту отримання дозволу звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, що його видав, для внесення відповідних змін до актових записів цивільного стану та отримання свідоцтва про зміну імені", — додали у міністерстві. Нагадаємо, раніше у Міністерстві юстиції повідомляли, що в Україні при зміні прізвища у звʼязку ж укладанням шлюбу чи з інших причин впродовж місяця необхідно обов'язково змінювати низку документів. Право зміни прізвища під час реєстрації шлюбу гарантує стаття 35 Сімейного Кодексу.

За перше півріччя 2025 року органами державної реєстрації актів цивільного стану України зареєстровано майже 69 тисяч шлюбів. Тільки в Києві обмінялись обітницями понад 14 тисяч пар. Про це повідомляє Міністерство юстиції України. Також, за даними Мін'юсту, серед лідерів зареєстрованих шлюбів — Дніпропетровська (5 795), Львівська (4 735), Київська (4 163) та Одеська (4 099) області."Попри всі випробування, українці продовжують любити, створювати родини та будувати майбутнє", — йдеться у повідомленні.Раніше повідомлялось, що колишній боєць 36-ї окремої бригади морської піхоти Збройних сил України і захисник "Азовсталі" Михайло Діанов вдруге одружився.Також стало відомо, що "Міс Україна-2004" Леся Матвєєва оголосила про розлучення з чоловіком Валерієм Созановським. Чоловік та жінка були у стосунках впродовж семи років. Нагадаємо, у мобільному застосунку "Дія" запустили сертифікат неодруженого й неодруженої. Зокрема, сертифікат має QR-код, який можна просканувати в реальному часі та стати парою. .

На території всієї України планують відкрити додаткові платні камери у слідчих ізоляторах. Минулого року від надання таких послуг ув’язненим держава отримала 16 мільйонів гривень доходів.Про це розповів заступник міністра юстиції України Євген Пікалов в інтерв'ю "Цензору". За його словами, платні камери з поліпшеними умовами у слідчих ізоляторах української Державної кримінально-виконавчої служби мають попит на 93%."Загалом станом на травень у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України функціонувало 83 платні камери на 201 ліжко-місце", — запевнив урядовець.Пікалов додав, що відкриття платних камер заплановано у слідчих ізоляторах Києва, Чернігова, Одеси, Запоріжжя, Дніпра та Кривого Рогу."Минулого року за платні послуги з надання місць у платних камерах отримано доходи в сумі 16 374,1 тисячі гривень, найбільше отримали коштів Київський СІЗО — 7 779,9 тисячі гривень, Одеський СІЗО — 1 680,7 тисячі гривень і Львівська УВП (№ 19) — 1 050 тисяч гривень", — зазначив він.Заступник міністра юстиції України уточнив, що протягом січня-квітня 2025 року за платні послуги з надання місць у платних камерах отримано 6 223,4 тисячі гривень, серед яких найбільші доходи в Київському СІЗО — 2 673 тисячі гривень і Одеському СІЗО — 770 тисяч гривень.Водночас він зауважив, що окремих камер для міністрів, депутатів чи суддів в Україні немає."Я можу допускати, що є якісь корупційні вияви. Але підрозділи внутрішньої безпеки для того й створені, щоби це викривати та з цим явищем боротися", — підсумував Євген Пікалов.Як відомо, у травні 2020 року Міністерство юстиції запровадило проект платних послуг у слідчих ізоляторах України. Тодішній очільник відомства Денис Малюська розповідав, що ініціатива запровадження платних камер має дві ключові цілі: прибрати корупцію та знайти додаткове фінансування для СІЗО, оскільки зараз бюджетних коштів не вистачає.Нагадаємо, в березні минулого року Мін’юст офіційно інформував, що платні камери в СІЗО мають великий попит, тож вільних місць у них немає. З огляду на це тоді роздумували про відкриття ще одного ізолятора.

В Україні при зміні прізвища у звʼязку ж укладанням шлюбу чи з інших причин впродовж місяця необхідно обов'язково змінювати низку документів. Право зміни прізвища під час реєстрації шлюбу гарантує стаття 35 Сімейного Кодексу.Так, зауважують у Міністерстві юстиції, у громадянина при укладанні шлюбу завжди є вибір: залишити своє прізвище, взяти прізвище нареченого/нареченої, чи до свого прізвища додати прізвище нареченого/нареченої або якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище. За згодою громадян визначається, з якого прізвища воно буде починатися. "Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої/нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого", — зазначили у міністерстві.У випадку зміни прізвища впродовж місяця треба буде обов'язково оновити такі документи:паспорт громадянина України;паспорт для виїзду за кордон;облікова картка платника податків (РНОКПП) — ідентифікаційний код;водійське посвідчення;Втім, якщо у громадянина є нижче перелічені документи, то необхідно внести зміни і до них:дані в реєстрі виборців;медичні картки та страховий поліс;реєстрація та страхування авто;банківські договори, картки та рахунки;заповіт і реєстраційні документи підприємця.Водночас деякі документи не підлягають зміні, а саме:трудова книжка (у відділі кадрів мають внести до неї відповідну поправку);документи про освіту (дипломи про середню і вищу освіту, дипломи кандидатів і докторів наук, сертифікати про проходження курсів з підвищення кваліфікації тощо) та документи, що встановлюють право на майно.Нагадаємо, раніше у Пенсійному фонді повідомляли, що українці, які змушені були через війну залишити свої домівки та винаймати житло в інших регіонах країни, мають право на субсидію на оренду житла. Розмір субсидії розраховується індивідуально. Оскільки вартість оренди на житло в різних населених пунктах різна, то і розмір субсидії в обласному центрі та містах та селах області буде різнитися.

Міністерство юстиції України удосконалює системний підхід щодо інформації про дітей, яких незаконно вивезли окупанти. Одним з основних інструментів у цьому процесі стало створення та впровадження реєстру відомостей стосовно депортованих або примусово переміщених дітей.Про це повідомила заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. За її словами, головне завдання — встановити особу кожної дитини, яку незаконно депортувала держава-агресорка Росія."Реєстр — це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому", — зазначила Сугак.Реєстр дозволяє збирати структуровану інформацію про депортованих і примусово переміщених дітей, зокрема, формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій.Технічне створення реєстру вже завершене. Наразі здійснюється формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія.Заступниця міністра юстиції також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації."Потрібна інформація про депортованих або усиновлених за кордоном дітей, вимагання від Росії розкриття місць їхнього перебування, підтримування правових механізмів повернення та сприяння технічному вдосконаленню реєстру", — додала вона.Людмила Сугак наголосила, що повернення незаконно переміщених та депортованих українських дітей, — одна з ключових цілей "Формули миру" президента Володимира Зеленського, а реєстр, створений Міністерством юстиції, є важливим інструментом у цьому процесі.Нагадаємо, що 29 квітня Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави.

В умовах повномасштабної війни доступ до власних коштів є критично важливим для людей. Проте іноді виникають ситуації, коли банківські рахунки можуть бути заблоковані, що є серйозним викликом у повсякденному житті.Подібні ситуації можуть викликати паніку у людей, адже лишають громадянина без доступу до його грошей. У Міністерстві юстиції підготували роз’яснення, як діяти в разі арешту рахунків, які права має боржник, і за яких умов можна повернути доступ до коштів — особливо, якщо йдеться про зарплату, соціальні виплати чи інші надходження.На які рахунки може бути накладено арешт?У міністерстві зауважили, що арешт може бути накладено на всі кошти, які перебувають на рахунках фізичної особи, незалежно від їхнього призначення. "Це може статись на підставі рішення державного або приватного виконавця. Проте законодавство передбачає винятки та механізми, які дозволяють отримати доступ до частини коштів або зняти арешт із певних рахунків", — зазначили у Мін'юсті.Як зняти арешт із поточного рахунку під час воєнного стану?Згідно з чинним законодавством, боржник має право користуватися коштами з поточного рахунку в межах 16 000 гривень на місяць. Тобто — це дві мінімальні зарплати у 2025 році. У міністерстві наголосили, що для цього необхідно звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. У заяві потрібно зазначити номер рахунку та банк, у якому його відкрито. "Виконавець впродовж двох робочих днів з моменту отримання заяви ухвалює відповідну постанову та невідкладно надсилає її банку", — додали у міністерстві.Як зняти арешт із рахунків цільового призначення?Окрему увагу варто приділити рахункам цільового призначення, зокрема тим, на які надходять соціальні виплати. Йдеться про пенсії, заробітну плату та стипендії. Відомо, що закон забороняє звернення стягнення на кошти, що надходять на такі рахунки. Втім, банки зазвичай відкривають для їх зарахування стандартний поточний рахунок, оскільки можуть не мати технічної можливості для створення окремого рахунку.Стягнення не може бути звернено на такі виплати:вихідну допомогу, яка виплачується в разі звільнення працівника;компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;допомогу при усиновленні дитини;допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;допомогу на дітей одиноким матерям;допомогу людям, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей;допомогу на лікування;допомогу на поховання;щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.Що потрібно робити у разі арешту рахунку цільового призначенняУ Мін'юсті зауважили, що у такому випадку потрібно подати виконавцю заяву про зняття арешту та додати документи, які підтверджують спеціальний статус рахунку. "Це може бути довідка з банку про реквізити рахунку, довідка від роботодавця, Пенсійного фонду або іншого органу, який здійснює виплати", — наголосили у міністерстві. Арешт з рахунку також може бути знято за таких обставин:завершення виконавчого провадження;повернення виконавчого документа до суду;скасування заходів забезпечення позову;сплата всієї суми заборгованості;встановлення факту, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню."Навіть у складні часи держава гарантує захист ваших прав. Якщо ви опинилися у подібній ситуації — не варто панікувати. Важливо знати свої права та послідовно діяти відповідно до передбачених законом процедур", — зазначили у міністерстві.Нагадаємо, раніше у Пенсійному фонді повідомляли, що у квітні автоматично перерахують виплати усіх працюючих пенсіонерів. Проте не усі українці отримають більші нарахування.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів російської компанії "Татнєфть". Його підприємства посилюють енергетичний і економічний потенціал Росії.Про це повідомила прес-служба Мін’юсту. Там зазначили, що ПАТ "Татнєфть імені Шашина" є одним із найбільших промислових конгломератів у сфері видобутку, перероблення та реалізації нафтопродуктів у Росії.Стратегічно важлива для держави-агресора компанія стабільно сплачує значні податки до російського бюджету, кошти з якого спрямовують на розвиток і підтримку військово-промислового комплексу Російської Федерації."Підприємства "Татнєфть" посилюють енергетичний та економічний потенціал Росії, що використовується її політичним керівництвом для ведення агресивної війни проти України", — йдеться в повідомленні.Зокрема, один із ключових проектів групи — комплекс нафтопереробних заводів "ТАНЕКО" у Нижньокамську (Татарстан), який виробляє приблизно 20 видів продукції, включаючи авіаційний керосин і дизельне пальне, що постачаються на підприємства військово-промислового комплексу Росії.ВАКС постановив застосувати до "Татнєфті" санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Зокрема, на підставі рішення суду в дохід української держави стягнуто корпоративні права компаній якими напряму володіла "Татнєфть", а саме:100% частки в статутному капіталі ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА";92,98 % частки в статутному капіталі ТОВ "ХАРКІВ-КАПІТАЛ";88,97 % частки в статутному капіталі ТОВ "ПОЛТАВА-КАПІТАЛ"."Ці компанії володіють нафтобазами, автозаправними станціями, нежитловими будівлями, земельними ділянками, бензовозами й автомобілями на території Харківської та Полтавської областей", — підсумували в Мін’юсті.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що Верховний суд визнав законною націоналізацію "ПриватБанку". Таким чином колишній співвласник Ігор Коломойський, який намагався оскаржити рішення, більше не зможе повернути собі акції банку.

Державне бюро розслідувань спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції передали до суду позов про визнання необґрунтованим та конфіскацію у начальника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції елітного автомобіля.Про це повідомила прес-служба ДБР. За даними слідства, автомобіль у 2023 році придбала його дочка за 3,29 мільйона гривень. Надалі автомобілем розпоряджався особисто посадовець. "Аналіз доходів та видатків посадовця та членів його сім’ї показав неможливість набуття цього активу із законних джерел. Зважаючи на виявлене, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованим цього активу та його стягнення в дохід держави", — додали у ДБР.Водночас, як додали у НАЗК, йдеться про автомобіль LAND ROVER RANGE VOQUE, 2021 року випуску вартістю майже 3,3 мільйона гривень.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Національне агентство з питань запобігання корупції за січень 2025 року завершило 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них виявлено порушення на 284 мільйони гривень.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) стягнув у дохід держави активи В’ячеслава Заневського. Він працював керівником охорони Віктора Януковича.Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України."Вищий антикорупційний суд 5 лютого 2025 року задовольнив позов Міністерства юстиції України до В’ячеслава Заневського про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", — йдеться в повідомленні.Там додали, що в дохід держави стягнуто такі активи Заневського: 100% статутного капіталу ТОВ "АМСТЕЛ-СКІ";п’ять об’єктів майнових прав інтелектуальної власності;12 земельних ділянок;дві квартири;чотири паркувальних місця;транспортний засіб;10 одиниць зброї;грошові кошти у розмірі еквівалентному більш ніж 300 000 гривень."Заневський В'ячеслав Євгенович — офіцер російської армії, колишній керівник охорони Віктора Януковича, власник 100% корпоративних прав ТОВ "АМСТЕЛ-СКІ", яким здійснюється управління готельним комплексом AmstelSki в Буковелі", — зазначили у відомстві.Там уточнили, що після початку повномасштабного вторгнення Заневський здійснював організацію безпекових заходів під час будівництва військово-логістичних інфраструктурних об’єктів на тимчасово окупованих територіях, які мають стратегічне значення для Росії, зокрема, під час будівництва мосту через річку Кальміус у Маріуполі, який є частиною сухопутної дороги з Ростова-на-Дону в тимчасово окупований Крим.Окрім того, Заневський безпосередньо допомагав збройним силам Росії в пошукових заходах із виявлення громадян України — військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО й інших патріотично налаштованих громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях."Судове рішення може бути оскаржено у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства", — підсумували в Міністерстві юстиції України.Нагадаємо, на початку листопада минулого року стало відомо, що в Україні заочні вироки отримали колишні посадовці часів президента-втікача Віктора Януковича. Зокрема, скандально відомий народний депутат Вадим Колесніченко.

В Україні у 2024 році фіксували більше розлучень, ніж шлюбів. У цей період 34,2 тисячі пар вирішили офіційно розірвати стосунки, найбільше — у Києві.Про це свідчить статистика Міністерства юстиції України. У яких регіонах українці одружуються й розлучаються найчастішеЗа даними звіту про державну реєстрацію актів цивільного стану, протягом 2024 року в Україні уклали майже на 20% менше шлюбів, ніж роком раніше. Загалом торік поєднали свої долі 150,2 тисячі пар (у 2023 році — 186 тисяч). Лідером за кількістю одружень був Київ.Лідерами за кількістю укладених шлюбів стали:Київ — 20,8 тисячі;Дніпропетровська область — 14,4 тисячі;Львівська область — 10 тисяч;Одеська та Київські області — по 9,8 тисячі.Розлучилися у 2024 році 34,2 тисячі пар — на 30% більше, ніж у 2023 році (24,1 тисячі шлюбів). Найбільше офіційно розривали стосунки у Києві — 4,4 тисячі пар. До антирейтингу увійшли:Дніпропетровська область — 3 тисячі;Харківська область — 2,4 тисячі;Київська та Одеська області — по 2,3 тисячі.Нагадаємо, за даними Мін'юсту, торік в Україні було зафіксовано 495,09 тисяч смертей, що у 2,8 раза перевищило число зареєстрованих народжень, яке сягнуло — 176,78 тисячі.

У відповідь на скаргу Міністерства оборони України Міністерство юстиції змінило інформацію про керівника Агенції оборонних закупівель. Тимчасовим виконувачем обов'язків директора на час службового розслідування знову став Арсен Жумаділов.Про це повідомив Мінʼюст на своїй сторінці в Facebook."До колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшла скарга Міністерства оборони України щодо оскарження рішення приватного нотаріуса Іващенко Н.В. про внесення змін до відомостей про керівника ДП "Агенція оборонних закупівель", — йдеться в повідомленні.Тож у п’ятницю, 31 січня, ухвалено рішення про скасування реєстраційної дії № 1000691070009047779 від 29.01.2025 щодо зміни керівника ДП "Агенція оборонних закупівель".За результатами розгляду скарги Міністерства оборони України, Міністерство юстиції України вирішило виправити технічну помилку в Єдиному державному реєстрі, внаслідок чого:Арсен Жумаділов набуває статусу представника ДП "Агенція оборонних закупівель" з обмеженням: "тимчасове виконання обов'язків директора на час службового розслідування";Марина Безрукова зберігає статус керівника з обмеженням: "відсторонена від виконання посадових обов'язків на час службового розслідування".Також скасовано реєстраційну дію від 29.01.2025, яка змінювала керівника підприємства та тимчасово заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру приватному нотаріусу Іващенко Н.В.Як відомо, вчора в державному реєстрі керівником Агенції оборонних закупівель знову була Марина Безрукова. На той момент зафіксували вже третю офіційну зміну керівника державного підприємства за тиждень. Тепер є і четверта.За даними YouControl, попередня зміна відбулася 29 січня, а до того з 25 січня керівником АОЗ в держреєстрі перебував Арсен Жумаділов, який очолює іншу спеціалізовану закупівельну організацію Міноборони — Державний оператор тилу.Жумаділов раніше пояснював, що міністр оборони Рустем Умєров усунув Безрукову на період службового розслідування та тимчасово призначив його керувати Агенцією оборонних закупівель.До цього Безрукова розповіла журналістам, що службове розслідування стосується контракту із закупівлі старих мін, який іще не набув чинності. За її словами, розслідування продовжили з 29 січня до 7 лютого.Нагадаємо, що міністр оборони України Рустем Умєров інформував, що його відомство не продовжить контракт з очільницею Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою. Крім того, він подав подання про звільнення щодо одного зі своїх заступників через провали в роботі.Пізніше керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.

Міністерство юстиції відновило інфраструктуру державних реєстрів після наймасштабнішої кібератаки Російської Федерації. Вони знову готові працювати.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина. Вона запевнила, що росіяни не досягли своєї мети. "Ми крок за кроком відновили ключові реєстри для нотаріусів, потім ДРАЦС, ЄДР, і ось завершено роботу з відновлення останньої частини реєстрів. Фінальний крок — актуалізація даних внесених за час відновлення, чим вже займаються фахівці виконавчої служби та приватні виконавці. Ще раз наголошу, дані українців не були втрачені", — написала Стефанішина.Посадовиця, також наголосила, що з цієї кібератаки влада винесла важливі уроки та вже впроваджує системні зміни, а саме:перше — це відповідальність. Було припинено співпрацю з керівником ДП "Національні інформаційні системи". Кримінальне провадження, яке було відкрите одразу ж після атаки, досі триває. Вперше провели аудит НАІС, його вже завершено. Окрім того, триває службове розслідування; друге — це посилення захисту. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №11290. Це важливий крок. Буде створено професійну мережу фахівців з кібербезпеки в усіх державних установах, де обробляють важливі дані українців. Це буде частина того самого "Пентагону для державних реєстрів". Але, це лише частина плану з посилення;  третє — це міжнародна співпраця. Кіберзагрози не мають кордонів, тому влада активно залучає досвід та експертизу країн-партнерів."Дякую фахівцям НАІС, СБУ, Держспецзв’язку, Національної поліції, які допомагали відновити інфраструктуру та забезпечити майбутній захист", — додала Ольга Стефанішина.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть  Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

В Україні планують створити новий механізм захисту даних. Він може стати так званим "Пентагоном державних реєстрів".Про це повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина в інтерв’ю "Укрінформу"."Ми забезпечуємо відновлення на майданчиках, які мають належний механізм захисту відповідних даних від можливих атак. Також вже розроблено план створення такого собі "Пентагону" для державних реєстрів, який, ми очікуємо, буде швидко імплементований. Відповідна команда вже працює над запуском цієї ініціативи", — наголосила Стефанішина.Як розповіла посадовиця, під час масштабної кібератаки на Держреєстри головною ціллю ворога був підрив функціональності держави."Цієї мети досягнуто не було, за що я окремо дуже дякую фахівцям Мін’юсту. Проте кібервійна ведеться 24 години на добу сім днів на тиждень. Поки триває повномасштабна війна з Росією, триватиме і кібервійна", — додала Стефанішина.Нагадаємо, 4 січня Міністерство юстиції відновило роботу Державної реєстрації актів цивільного стану у системі державних реєстрів, що дало можливість застосовувати їх за призначенням. Раніше він був атакований російськими хакерами.

Міністерство юстиції відновило роботу Державної реєстрації актів цивільного стану у системі державних реєстрів, що дало можливість застосовувати їх за призначенням. Раніше він був атакований російськими хакерами.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила прес-служба Міністерства юстиції України.У відомстві зазначили, що станом на сьогодні відновлено можливість реєструвати шлюби, народження та інші акти цивільного стану."Відділи державної реєстрації актів цивільного стану відновили можливість внесення відомостей про народження, шлюб, розлучення, зміну імені та смерть", — йдеться у повідомленні Мін'юсту.Там наголосили, що усі документи, які були отримані в паперовій формі під час тимчасового відключення реєстру, зараз вносяться фахівцями до електронної системи. "Ваші свідоцтва залишаються дійсними, а їх цифрові копії невдовзі з'являться в реєстрі", — запевнили у Міністерстві.Також у прес-службі відомства запевнили, що вже 5 січня буде відновлено обмін даними з іншими державними органами: Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України та Міністерство оборони України. "Впродовж завтрашньої доби також запрацює й низка онлайн-сервісів, доступних у "Дія". Знову стане можливим подання заяви на відстрочку від мобілізації для батьків трьох дітей до 18 років. Це означає, що ваші дані знову автоматично потраплятимуть до зазначених вище державних органів", — додали в Мін'юсті.У Міністерстві нагадали, що раніше було відновлено роботу трьох основних реєстрів нотаріату. Доступними стали: Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр та Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть  Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

Російські хакери під час атаки на українські Державні реєстри змогли видалити інформацію із одного з найзакритіших реєстрів. Проте це не несе ніякої загрози, адже у держави є резервні копії, з якими легко можна відновити всі дані.Про це повідомив колишній міністр юстиції Денис Малюська у коментарі "Українській правді"."Абсолютна більшість інформації, про яку росіяни кажуть, що вкрали, і так знаходилася у вільному доступі. Єдиним винятком з цього правила була інформація з Державного реєстру актів цивільного стану — це один з найзакритіших реєстрів, де зберігається інформація, в якій, здавалося б, ніякої таємниці немає — що хтось народився або взяв шлюб. Але разом із тим є таємниця, яка жорстко охороняється законом — таємниця усиновлення", — розповів він.Також Малюська зауважив, що це далеко не перша російська атака на державні ресурси України від початку повномасштабного вторгнення. Проте, ця атака дещо відрізняється від попередніх."Раніше, судячи з їхніх заяв, вони фокусувалися на тому, щоб вкрасти інформацію. Зараз вони не лише вкрали, а й знищили. Це зміна поведінки російських хакерів", — зазначив Малюська.Нагадаємо, у четвер 19 грудня Україна зазнала кібератаки на державні реєстри. Це наймасштабніша атака за останній час.За даними Міністерства юстиції, хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.