# Мін'юст

Міністерство юстиції України удосконалює системний підхід щодо інформації про дітей, яких незаконно вивезли окупанти. Одним з основних інструментів у цьому процесі стало створення та впровадження реєстру відомостей стосовно депортованих або примусово переміщених дітей.Про це повідомила заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. За її словами, головне завдання — встановити особу кожної дитини, яку незаконно депортувала держава-агресорка Росія."Реєстр — це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому", — зазначила Сугак.Реєстр дозволяє збирати структуровану інформацію про депортованих і примусово переміщених дітей, зокрема, формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій.Технічне створення реєстру вже завершене. Наразі здійснюється формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія.Заступниця міністра юстиції також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації."Потрібна інформація про депортованих або усиновлених за кордоном дітей, вимагання від Росії розкриття місць їхнього перебування, підтримування правових механізмів повернення та сприяння технічному вдосконаленню реєстру", — додала вона.Людмила Сугак наголосила, що повернення незаконно переміщених та депортованих українських дітей, — одна з ключових цілей "Формули миру" президента Володимира Зеленського, а реєстр, створений Міністерством юстиції, є важливим інструментом у цьому процесі.Нагадаємо, що 29 квітня Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави.

В умовах повномасштабної війни доступ до власних коштів є критично важливим для людей. Проте іноді виникають ситуації, коли банківські рахунки можуть бути заблоковані, що є серйозним викликом у повсякденному житті.Подібні ситуації можуть викликати паніку у людей, адже лишають громадянина без доступу до його грошей. У Міністерстві юстиції підготували роз’яснення, як діяти в разі арешту рахунків, які права має боржник, і за яких умов можна повернути доступ до коштів — особливо, якщо йдеться про зарплату, соціальні виплати чи інші надходження.На які рахунки може бути накладено арешт?У міністерстві зауважили, що арешт може бути накладено на всі кошти, які перебувають на рахунках фізичної особи, незалежно від їхнього призначення. "Це може статись на підставі рішення державного або приватного виконавця. Проте законодавство передбачає винятки та механізми, які дозволяють отримати доступ до частини коштів або зняти арешт із певних рахунків", — зазначили у Мін'юсті.Як зняти арешт із поточного рахунку під час воєнного стану?Згідно з чинним законодавством, боржник має право користуватися коштами з поточного рахунку в межах 16 000 гривень на місяць. Тобто — це дві мінімальні зарплати у 2025 році. У міністерстві наголосили, що для цього необхідно звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. У заяві потрібно зазначити номер рахунку та банк, у якому його відкрито. "Виконавець впродовж двох робочих днів з моменту отримання заяви ухвалює відповідну постанову та невідкладно надсилає її банку", — додали у міністерстві.Як зняти арешт із рахунків цільового призначення?Окрему увагу варто приділити рахункам цільового призначення, зокрема тим, на які надходять соціальні виплати. Йдеться про пенсії, заробітну плату та стипендії. Відомо, що закон забороняє звернення стягнення на кошти, що надходять на такі рахунки. Втім, банки зазвичай відкривають для їх зарахування стандартний поточний рахунок, оскільки можуть не мати технічної можливості для створення окремого рахунку.Стягнення не може бути звернено на такі виплати:вихідну допомогу, яка виплачується в разі звільнення працівника;компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;допомогу при усиновленні дитини;допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;допомогу на дітей одиноким матерям;допомогу людям, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей;допомогу на лікування;допомогу на поховання;щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.Що потрібно робити у разі арешту рахунку цільового призначенняУ Мін'юсті зауважили, що у такому випадку потрібно подати виконавцю заяву про зняття арешту та додати документи, які підтверджують спеціальний статус рахунку. "Це може бути довідка з банку про реквізити рахунку, довідка від роботодавця, Пенсійного фонду або іншого органу, який здійснює виплати", — наголосили у міністерстві. Арешт з рахунку також може бути знято за таких обставин:завершення виконавчого провадження;повернення виконавчого документа до суду;скасування заходів забезпечення позову;сплата всієї суми заборгованості;встановлення факту, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню."Навіть у складні часи держава гарантує захист ваших прав. Якщо ви опинилися у подібній ситуації — не варто панікувати. Важливо знати свої права та послідовно діяти відповідно до передбачених законом процедур", — зазначили у міністерстві.Нагадаємо, раніше у Пенсійному фонді повідомляли, що у квітні автоматично перерахують виплати усіх працюючих пенсіонерів. Проте не усі українці отримають більші нарахування.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів російської компанії "Татнєфть". Його підприємства посилюють енергетичний і економічний потенціал Росії.Про це повідомила прес-служба Мін’юсту. Там зазначили, що ПАТ "Татнєфть імені Шашина" є одним із найбільших промислових конгломератів у сфері видобутку, перероблення та реалізації нафтопродуктів у Росії.Стратегічно важлива для держави-агресора компанія стабільно сплачує значні податки до російського бюджету, кошти з якого спрямовують на розвиток і підтримку військово-промислового комплексу Російської Федерації."Підприємства "Татнєфть" посилюють енергетичний та економічний потенціал Росії, що використовується її політичним керівництвом для ведення агресивної війни проти України", — йдеться в повідомленні.Зокрема, один із ключових проектів групи — комплекс нафтопереробних заводів "ТАНЕКО" у Нижньокамську (Татарстан), який виробляє приблизно 20 видів продукції, включаючи авіаційний керосин і дизельне пальне, що постачаються на підприємства військово-промислового комплексу Росії.ВАКС постановив застосувати до "Татнєфті" санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Зокрема, на підставі рішення суду в дохід української держави стягнуто корпоративні права компаній якими напряму володіла "Татнєфть", а саме:100% частки в статутному капіталі ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА";92,98 % частки в статутному капіталі ТОВ "ХАРКІВ-КАПІТАЛ";88,97 % частки в статутному капіталі ТОВ "ПОЛТАВА-КАПІТАЛ"."Ці компанії володіють нафтобазами, автозаправними станціями, нежитловими будівлями, земельними ділянками, бензовозами й автомобілями на території Харківської та Полтавської областей", — підсумували в Мін’юсті.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що Верховний суд визнав законною націоналізацію "ПриватБанку". Таким чином колишній співвласник Ігор Коломойський, який намагався оскаржити рішення, більше не зможе повернути собі акції банку.

Державне бюро розслідувань спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції передали до суду позов про визнання необґрунтованим та конфіскацію у начальника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції елітного автомобіля.Про це повідомила прес-служба ДБР. За даними слідства, автомобіль у 2023 році придбала його дочка за 3,29 мільйона гривень. Надалі автомобілем розпоряджався особисто посадовець. "Аналіз доходів та видатків посадовця та членів його сім’ї показав неможливість набуття цього активу із законних джерел. Зважаючи на виявлене, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованим цього активу та його стягнення в дохід держави", — додали у ДБР.Водночас, як додали у НАЗК, йдеться про автомобіль LAND ROVER RANGE VOQUE, 2021 року випуску вартістю майже 3,3 мільйона гривень.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Національне агентство з питань запобігання корупції за січень 2025 року завершило 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них виявлено порушення на 284 мільйони гривень.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) стягнув у дохід держави активи В’ячеслава Заневського. Він працював керівником охорони Віктора Януковича.Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України."Вищий антикорупційний суд 5 лютого 2025 року задовольнив позов Міністерства юстиції України до В’ячеслава Заневського про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", — йдеться в повідомленні.Там додали, що в дохід держави стягнуто такі активи Заневського: 100% статутного капіталу ТОВ "АМСТЕЛ-СКІ";п’ять об’єктів майнових прав інтелектуальної власності;12 земельних ділянок;дві квартири;чотири паркувальних місця;транспортний засіб;10 одиниць зброї;грошові кошти у розмірі еквівалентному більш ніж 300 000 гривень."Заневський В'ячеслав Євгенович — офіцер російської армії, колишній керівник охорони Віктора Януковича, власник 100% корпоративних прав ТОВ "АМСТЕЛ-СКІ", яким здійснюється управління готельним комплексом AmstelSki в Буковелі", — зазначили у відомстві.Там уточнили, що після початку повномасштабного вторгнення Заневський здійснював організацію безпекових заходів під час будівництва військово-логістичних інфраструктурних об’єктів на тимчасово окупованих територіях, які мають стратегічне значення для Росії, зокрема, під час будівництва мосту через річку Кальміус у Маріуполі, який є частиною сухопутної дороги з Ростова-на-Дону в тимчасово окупований Крим.Окрім того, Заневський безпосередньо допомагав збройним силам Росії в пошукових заходах із виявлення громадян України — військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО й інших патріотично налаштованих громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях."Судове рішення може бути оскаржено у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства", — підсумували в Міністерстві юстиції України.Нагадаємо, на початку листопада минулого року стало відомо, що в Україні заочні вироки отримали колишні посадовці часів президента-втікача Віктора Януковича. Зокрема, скандально відомий народний депутат Вадим Колесніченко.

В Україні у 2024 році фіксували більше розлучень, ніж шлюбів. У цей період 34,2 тисячі пар вирішили офіційно розірвати стосунки, найбільше — у Києві.Про це свідчить статистика Міністерства юстиції України. У яких регіонах українці одружуються й розлучаються найчастішеЗа даними звіту про державну реєстрацію актів цивільного стану, протягом 2024 року в Україні уклали майже на 20% менше шлюбів, ніж роком раніше. Загалом торік поєднали свої долі 150,2 тисячі пар (у 2023 році — 186 тисяч). Лідером за кількістю одружень був Київ.Лідерами за кількістю укладених шлюбів стали:Київ — 20,8 тисячі;Дніпропетровська область — 14,4 тисячі;Львівська область — 10 тисяч;Одеська та Київські області — по 9,8 тисячі.Розлучилися у 2024 році 34,2 тисячі пар — на 30% більше, ніж у 2023 році (24,1 тисячі шлюбів). Найбільше офіційно розривали стосунки у Києві — 4,4 тисячі пар. До антирейтингу увійшли:Дніпропетровська область — 3 тисячі;Харківська область — 2,4 тисячі;Київська та Одеська області — по 2,3 тисячі.Нагадаємо, за даними Мін'юсту, торік в Україні було зафіксовано 495,09 тисяч смертей, що у 2,8 раза перевищило число зареєстрованих народжень, яке сягнуло — 176,78 тисячі.

У відповідь на скаргу Міністерства оборони України Міністерство юстиції змінило інформацію про керівника Агенції оборонних закупівель. Тимчасовим виконувачем обов'язків директора на час службового розслідування знову став Арсен Жумаділов.Про це повідомив Мінʼюст на своїй сторінці в Facebook."До колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшла скарга Міністерства оборони України щодо оскарження рішення приватного нотаріуса Іващенко Н.В. про внесення змін до відомостей про керівника ДП "Агенція оборонних закупівель", — йдеться в повідомленні.Тож у п’ятницю, 31 січня, ухвалено рішення про скасування реєстраційної дії № 1000691070009047779 від 29.01.2025 щодо зміни керівника ДП "Агенція оборонних закупівель".За результатами розгляду скарги Міністерства оборони України, Міністерство юстиції України вирішило виправити технічну помилку в Єдиному державному реєстрі, внаслідок чого:Арсен Жумаділов набуває статусу представника ДП "Агенція оборонних закупівель" з обмеженням: "тимчасове виконання обов'язків директора на час службового розслідування";Марина Безрукова зберігає статус керівника з обмеженням: "відсторонена від виконання посадових обов'язків на час службового розслідування".Також скасовано реєстраційну дію від 29.01.2025, яка змінювала керівника підприємства та тимчасово заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру приватному нотаріусу Іващенко Н.В.Як відомо, вчора в державному реєстрі керівником Агенції оборонних закупівель знову була Марина Безрукова. На той момент зафіксували вже третю офіційну зміну керівника державного підприємства за тиждень. Тепер є і четверта.За даними YouControl, попередня зміна відбулася 29 січня, а до того з 25 січня керівником АОЗ в держреєстрі перебував Арсен Жумаділов, який очолює іншу спеціалізовану закупівельну організацію Міноборони — Державний оператор тилу.Жумаділов раніше пояснював, що міністр оборони Рустем Умєров усунув Безрукову на період службового розслідування та тимчасово призначив його керувати Агенцією оборонних закупівель.До цього Безрукова розповіла журналістам, що службове розслідування стосується контракту із закупівлі старих мін, який іще не набув чинності. За її словами, розслідування продовжили з 29 січня до 7 лютого.Нагадаємо, що міністр оборони України Рустем Умєров інформував, що його відомство не продовжить контракт з очільницею Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою. Крім того, він подав подання про звільнення щодо одного зі своїх заступників через провали в роботі.Пізніше керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.

Міністерство юстиції відновило інфраструктуру державних реєстрів після наймасштабнішої кібератаки Російської Федерації. Вони знову готові працювати.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина. Вона запевнила, що росіяни не досягли своєї мети. "Ми крок за кроком відновили ключові реєстри для нотаріусів, потім ДРАЦС, ЄДР, і ось завершено роботу з відновлення останньої частини реєстрів. Фінальний крок — актуалізація даних внесених за час відновлення, чим вже займаються фахівці виконавчої служби та приватні виконавці. Ще раз наголошу, дані українців не були втрачені", — написала Стефанішина.Посадовиця, також наголосила, що з цієї кібератаки влада винесла важливі уроки та вже впроваджує системні зміни, а саме:перше — це відповідальність. Було припинено співпрацю з керівником ДП "Національні інформаційні системи". Кримінальне провадження, яке було відкрите одразу ж після атаки, досі триває. Вперше провели аудит НАІС, його вже завершено. Окрім того, триває службове розслідування; друге — це посилення захисту. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №11290. Це важливий крок. Буде створено професійну мережу фахівців з кібербезпеки в усіх державних установах, де обробляють важливі дані українців. Це буде частина того самого "Пентагону для державних реєстрів". Але, це лише частина плану з посилення;  третє — це міжнародна співпраця. Кіберзагрози не мають кордонів, тому влада активно залучає досвід та експертизу країн-партнерів."Дякую фахівцям НАІС, СБУ, Держспецзв’язку, Національної поліції, які допомагали відновити інфраструктуру та забезпечити майбутній захист", — додала Ольга Стефанішина.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть  Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

В Україні планують створити новий механізм захисту даних. Він може стати так званим "Пентагоном державних реєстрів".Про це повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина в інтерв’ю "Укрінформу"."Ми забезпечуємо відновлення на майданчиках, які мають належний механізм захисту відповідних даних від можливих атак. Також вже розроблено план створення такого собі "Пентагону" для державних реєстрів, який, ми очікуємо, буде швидко імплементований. Відповідна команда вже працює над запуском цієї ініціативи", — наголосила Стефанішина.Як розповіла посадовиця, під час масштабної кібератаки на Держреєстри головною ціллю ворога був підрив функціональності держави."Цієї мети досягнуто не було, за що я окремо дуже дякую фахівцям Мін’юсту. Проте кібервійна ведеться 24 години на добу сім днів на тиждень. Поки триває повномасштабна війна з Росією, триватиме і кібервійна", — додала Стефанішина.Нагадаємо, 4 січня Міністерство юстиції відновило роботу Державної реєстрації актів цивільного стану у системі державних реєстрів, що дало можливість застосовувати їх за призначенням. Раніше він був атакований російськими хакерами.

Міністерство юстиції відновило роботу Державної реєстрації актів цивільного стану у системі державних реєстрів, що дало можливість застосовувати їх за призначенням. Раніше він був атакований російськими хакерами.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила прес-служба Міністерства юстиції України.У відомстві зазначили, що станом на сьогодні відновлено можливість реєструвати шлюби, народження та інші акти цивільного стану."Відділи державної реєстрації актів цивільного стану відновили можливість внесення відомостей про народження, шлюб, розлучення, зміну імені та смерть", — йдеться у повідомленні Мін'юсту.Там наголосили, що усі документи, які були отримані в паперовій формі під час тимчасового відключення реєстру, зараз вносяться фахівцями до електронної системи. "Ваші свідоцтва залишаються дійсними, а їх цифрові копії невдовзі з'являться в реєстрі", — запевнили у Міністерстві.Також у прес-службі відомства запевнили, що вже 5 січня буде відновлено обмін даними з іншими державними органами: Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України та Міністерство оборони України. "Впродовж завтрашньої доби також запрацює й низка онлайн-сервісів, доступних у "Дія". Знову стане можливим подання заяви на відстрочку від мобілізації для батьків трьох дітей до 18 років. Це означає, що ваші дані знову автоматично потраплятимуть до зазначених вище державних органів", — додали в Мін'юсті.У Міністерстві нагадали, що раніше було відновлено роботу трьох основних реєстрів нотаріату. Доступними стали: Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр та Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть  Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

Російські хакери під час атаки на українські Державні реєстри змогли видалити інформацію із одного з найзакритіших реєстрів. Проте це не несе ніякої загрози, адже у держави є резервні копії, з якими легко можна відновити всі дані.Про це повідомив колишній міністр юстиції Денис Малюська у коментарі "Українській правді"."Абсолютна більшість інформації, про яку росіяни кажуть, що вкрали, і так знаходилася у вільному доступі. Єдиним винятком з цього правила була інформація з Державного реєстру актів цивільного стану — це один з найзакритіших реєстрів, де зберігається інформація, в якій, здавалося б, ніякої таємниці немає — що хтось народився або взяв шлюб. Але разом із тим є таємниця, яка жорстко охороняється законом — таємниця усиновлення", — розповів він.Також Малюська зауважив, що це далеко не перша російська атака на державні ресурси України від початку повномасштабного вторгнення. Проте, ця атака дещо відрізняється від попередніх."Раніше, судячи з їхніх заяв, вони фокусувалися на тому, щоб вкрасти інформацію. Зараз вони не лише вкрали, а й знищили. Це зміна поведінки російських хакерів", — зазначив Малюська.Нагадаємо, у четвер 19 грудня Україна зазнала кібератаки на державні реєстри. Це наймасштабніша атака за останній час.За даними Міністерства юстиції, хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

Громадяни України, які примусово отримали російські паспорти на окупованих територіях, не нестимуть відповідальності. Такі документи не мають жодної юридичної сили та не визнаються ніде, крім окупованих територій. Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України. "Ситуації, коли особа позбавляється можливості вибору, — практика, яка нерідко застосовується російською окупаційною владою задля впливу на поведінку людини, щоб та діяла не за власним бажанням, а під тиском обставин через страх репресій або встановлення протиправних обмежень. Одним із прикладів може слугувати примусова паспортизація на тимчасово окупованих територіях України, що є одним із численних доказів порушення прав громадян", — йдеться в повідомленні. У Мін’юсті додали, що ті, хто отримав паспорти Росії з метою уникнення жорстокого поводження, не підлягатимуть відповідальності. "Стаття 40 Кримінального кодексу України, за умови наявності доказів застосування психічного примусу, забезпечує їм повний правовий захист у судовому порядку", — зазначили у відомстві. Там також зауважили, що серед заходів, які вживаються російським агресором на підконтрольних йому територіях — насильна русифікація громадян, які мають український паспорт. "Максимальних страждань Росія завдає мирному населенню, адже наявність українського паспорта розцінюється як акт протесту. За надскладних умов проживання в окупації місцеві мешканці вимушені взяти російське громадянство", — вважають у Мін’юсті. Водночас такі документи не мають жодної юридичної сили та не визнаються ніде, крім окупованих територій. "Насильницька паспортизація є незаконною та не визнається в Україні й у світі, оскільки суперечить принципам і нормам міжнародного права та є порушенням Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни", — підсумували в українському міністерстві юстиції. Нагадаємо, нещодавно уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що росіяни на тимчасово окупованих територіях України змушують громадян переоформляти свою нерухомість, згідно із законодавством Росії. Водночас для цього потрібен російський паспорт.

На Львівщині Державне бюро розслідувань викрило керівника міжрегіонального управління Мін'юсту. Він за хабарі змушував працювати засуджених на комерсантів. Про це повідомляє прес-служба Бюро. У відомстві зазначили, що працівники ДБР у взаємодії з СБУ затримали керівника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яке опікується шістьома областями України. Посадовець за винагороду дозволяв підприємцям "безплатно" використовувати ув’язнених у виробництві їх продукції. Фото: ДБР Зокрема, у липні цього року до чиновника звернувся комерсант, який займається заготівлею лісу. Він запропонував налагодити обробку деревини в цеху, що діє на території одного з виправних закладів Львівщини. Посадовець відповів, що підприємець зможе користуватися потужностями цеху та використовувати працю засуджених, якщо платитиме йому від 70 до 100 євро за кожен кубометр обробленої деревини. "Абонплата" з липня по вересень склала понад дві тисячі євро. Після отримання неправомірної вигоди його затримали правоохоронці та вилучили кошти", — йдеться у повідомленні ДБР. Фото: ДБР Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань спільно з управлінням внутрішньої безпеки Міністерства оборони України повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх високопосадовців Міноборони.

У четвер, 5 вересня, парламент призначив Ольгу Стефанішину віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністром юстиції України. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Призначення Стефанішиної підтримали 253 народних обранці. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка Варто зазначити, що Ольга Стефанішина очолить Мін'юст після відставки її попередника Дениса Малюськи. Рада звільнила його після п’яти років на цій посаді. Що відомо про Ольгу Стефанішину Стефанішина народилася уродженка Одеси, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету. У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату. Вже з 4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада призначила нового міністра закордонних справ України. Ним став Андрій Сибіга. Свої голоси за призначення Сибіги віддали 258 нардепів.

У понеділок, 5 серпня, міністри юстиції України та Японії Денис Малюська і Рюджі Коїдзумі підписали меморандум про співробітництво у правовій сфері.  Про це повідомила прес-служба Мін'юсту. "Документ передбачає розвиток взаємної дружби та співробітництва між Учасниками шляхом обміну досвідом та інформацією у сфері права та правосуддя", -- зазначили у відомстві. У міністерстві зауважили, що сфера співробітництва між відомствами охоплюватиме наступні напрями: антикорупційні зусилля в Україні; судова реформа в Україні, включаючи питання, пов’язані з пенітенціарною системою; посилення інституційної спроможності у юридичній та адміністративній сферах, включаючи розвиток кадрового потенціалу. "Підписання цього Меморандуму засвідчує підтримку України з боку Міністерства юстиції Японії у сфері юстиції, і я впевнений, що досвід іноземних колег допоможе Україні в досягненні спільних амбіцій", -- заявив Малюська. Своєю чергою його японський колега зазначив, що його відомство й надалі підтримуватиме зусилля України у правовій та судовій сферах. Як додали у Мін'юсті, за результатами зустрічі, обидві сторони також домовилися підтримувати постійний діалог та спільно працювати над вивченням можливих сфер співробітництва у майбутньому. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що японський уряд перейшов до фінальної стадії узгодження надання 3,3 мільярда доларів на підтримку України. Йдеться про кошти, які були отримані із заморожених активів Москви.