# недержавні пенсійні фонди

Перед тим, як підвищувати пенсійний вік в Україні, потрібно в законодавчому форматі зробити рівні умови. Зараз же такий крок не дасть тих результатів, на які можна було би сподіватися. Про це заявила заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак в інтерв’ю в Центрі економічної стратегії (ЦЕС). "Я вважаю, що зараз говорити про загальне підвищення пенсійного віку точно передчасно", — сказала вона. За її словами, це рішення зараз не є оптимальним. Спочатку потрібно зробити level playing field ("рівне поле гри") для усіх громадян. "Перед тим, як казати про будь-які підвищення в майбутньому, навіть з урахуванням демографії, нам спочатку потрібно запровадити level playing field в системі пенсійного забезпечення. Коли у нас кожен четвертий громадянин за чинними правилами фактично має право на достроковий вихід на пенсію, підвищувати пенсійний вік для тих, в кого він і так порівняно вже високий, точно не справедливо", — пояснила вона. Марчак констатувала, що це не буде зрозуміло для тих людей, які бачать, "що я виходитиму на пенсію в 65, а ось тут є людина, яка виходить на пенсію в 55 чи в 45". "Це не допоможе суттєво розв’язати проблему, але це лише призведе до того, що всі намагатимуться потрапити в якусь там пільгову категорію", — зазначила вона. Крім того, заступниця міністра соціальної політики вказала на суттєвий ресурс збільшення пенсійних внесків. Зараз близько двох мільйонів сплачують внески з мінімальної зарплати. "Це означає, що в нас є суттєвий простір для підвищення такої свідомості щодо сплати внесків всередині системи. У нас є очевидна проблема з тим, що більшість громадян не розуміють, узагалі від чого залежить розмір пенсій", — сказала вона. Марчак розповіла, що, за даними Київської школи економіки, третина респондентів не знають, що на розмір їхньої пенсії впливатиме кількість відпрацьованих років, половина респондентів не знають, що розмір їхньої пенсії залежатиме від сплати внесків. Вона також повідомила, що зараз в Україні сплачують страхові внески до пенсійної системи 10,7 мільйона осіб, в той час, як кількість пенсіонерів — 10,5 мільйона станом перше півріччя 2024 року. "У нас фактично один працівник утримує одного пенсіонера", — підсумувала Дарина Марчак. Нагадаємо, що станом на листопад в Україні налічується понад 10 мільйонів пенсіонерів. Середня пенсія нині становить 5 851 гривню. Найвищі виплати отримують мешканці столиці.

В українському уряді пропонують запровадити обов'язковий платіж до державного або недержавних пенсійних фондів. Це стосуватиметься як працівників, так і роботодавців. На сайті об’єднання профспілок України триває обговорення законопроекту "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення", який підготувало Мінсоцполітики. Документ пропонує зменшити ставку Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом першого року запровадження системи з 22% до 17%, протягом другого року — до 16%, починаючи з третього року та в наступні роки — до 15%. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників — 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Додатковий накопичувальний внесок для працівників — 1% бази нарахування протягом першого року, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Працівник може відмовитися від сплати додаткового внеску, або поновити його сплату на підставі поданої роботодавцю заяви. Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців — 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Роз починаючи з четвертого року роботодавці виокремлюють частину єдиного внеску на накопичувальний внесок у розмірі накопичувального внеску, але тільки у випадку якщо працівник сплачує додатковий накопичувальний внесок з власних доходів. У разі відмови працівника від сплати додаткового накопичувального внеску роботодавці не виокремлюють накопичувальний внесок з єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для самозайнятих осіб, що сплачують такий внесок на свою користь, — 1% бази нарахування протягом першого року, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців сплачується у складі єдиного внеску та виокремлюється у звітності щодо сплати єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників і додатковий накопичувальний внесок не є єдиним внеском. Сплата роботодавцями та самозайнятими особами накопичувального внеску на рахунки податкових органів здійснюється одночасно зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного та накопичувального внесків накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. Базою нарахування накопичувального внеску є сума нарахованої кожному працівнику заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Накопичувальний внесок не входить до системи оподаткування. Учасник системи повинен обрати до дня початку сплати накопичувальних внесків установу накопичувального пенсійного забезпечення до якої будуть перераховуватися сплачені ним або на користь нього накопичувальні внески, шляхом укладення з нею договору (пенсійного контракту). Водночас створять Державний накопичувальний пенсійний фонд, який є установою накопичувального пенсійного забезпечення для осіб які не визначились з вибором такої установи, та осіб які свідомо обрали цю установу. Нагадаємо, прес-служба Пенсійного фонду України повідомила, що деякі українці мають можливість отримати пенсію за шість місяців наперед. Йдеться про громадян, які планують виїзд на постійне місце проживання за кордон.

Аби зменшити фінансовий тягар і забезпечити гідний рівень життя, люди похилого віку мають право на різні види пільг і безкоштовні послуги. У жовтні 2024 року вони теж можуть скористатися ними. Про це повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Деяким пенсіонерам держава надає пільги на оплату комунальних послуг. Також вони можуть отримувати житлові субсидії. Розмір останніх залежить від доходу пенсіонера та вартості послуг. У Пенсійному фонді зазначили, що українці можуть претендувати на субсидію, якщо витрати перевищують 15% від щомісячного обсягу доходу. Пенсіонери можуть отримати 50% пільгу на комунальні послуги, якщо середньомісячний дохід не перевищує визначену податкову соціальну пільгу — 4,24 тисячі гривень. Для отримання 100% знижки пенсіонерам потрібно мати певну професію та продовжувати проживання в сільській місцевості після виходу на пенсію. Це можуть бути: працівники музеїв; співробітники бібліотек; спеціалісти з захисту рослин; працівники закладів освіти; працівники державних/комунальних закладів культури, включно з освітніми установами у сфері культури; працівники медичної / фармацевтичної галузі. Крім того, пенсіонери мають право на безплатний проїзд у громадському транспорті. Відповідна пільга діє на всі види наземного транспорту (автобуси, тролейбуси, трамваї, метро), окрім таксі. Також пенсіонери можуть скористатися пільгами на залізниці (приміські маршрути). Для цього треба мати пенсійне посвідчення чи інший документ, де підтверджується право на пільгу. Пенсіонери, яким виплачують пенсію за віком, мають право не сплачувати земельний податок за умови дотримання певних обмежень щодо розміру ділянки. Йдеться про такі "ліміти": за умови особистого ведення сільського господарства — до двох гектарів землі; у разі будівництва та обслуговування житлового будинку/господарських споруд: на сільській локації — до 0,25 гектара; у селищах міського типу — до 0,15 гектара; у містах — до 0,10 гектара; у разі індивідуального дачного будівництва — до 0,10 гектара; зведення індивідуальних гаражів — до 0,01 гектара; для садівництва — до 0,12 гектара. Пенсіонери, у яких середньомісячний дохід не більший за два прожиткові мінімуми для непрацездатних осіб (4,72 тисячі гривень 2024 року), мають право на всі види правової допомоги. Йдеться про тих, хто отримує пенсію за віком, вислугою років, інших підстав. Це може бути безоплатна правова допомога, яка включає консультації, складання документів та представлення інтересів у суді. Відповідне питання регулює закон "Про безоплатну правову допомогу". Нагадаємо, декілька днів тому міністерка соціальної політики Оксана Жолнович заявила, що в Україні працюють над пенсійною реформою, тому в майбутньому можуть по-новому розраховувати розмір пенсії. За кількість років страхового стажу планують зараховувати відповідні бали.

Відомості про працівників у межах бронювання військовозобов’язаних мають подавати органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України. Про це повідомила прес-служба Пенсійного фонду України. Чи всім страхувальникам потрібно відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.06.2024 № 650 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану" подавати відомості про працівників? Відомості мають подавати органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань в особливий період, підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Пенсійний фонд України не має повноважень визначати перелік страхувальників, які відповідають зазначеним умовам. Чи потрібно видаляти подані дані, якщо страхувальник не підпадає під умови, визначені постановою Кабінету міністрів України від 05.06.2024 № 650? Дані видаляти не потрібно. Відомості про працівників, які надійшли через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, завантажуються до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та зберігаються в ньому. Такі відомості буде враховано при формуванні електронної трудової книжки працівника. Куди та як звертатися в разі виникнення питань щодо подання відомостей через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України? До територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку страхувальника: через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідних територіальних громад, центри надання адміністративних послуг; засобами поштового / електронного зв’язку — на адресу органу Фонду; онлайн — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або мобільний застосунок “Пенсійний фонд”. Як швидко оновляться дані, подані страхувальником / застрахованою особою, у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування? У разі подання відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.06.2024 № 650 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану" відомостей через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, дані в реєстрі застрахованих осіб будуть оновлені впродовж доби. У разі подання уточнювальних звітних відомостей оновлення даних реєстру застрахованих осіб буде здійснено впродовж доби після успішного опрацювання звітних відомостей. У разі подання працівником особисто анкети для зміни даних у реєстрі застрахованих осіб оновлення даних реєстру буде здійснено впродовж п’яти робочих днів. Чи потрібно подавати скановані копії трудової книжки та інших документів про набутий трудовий стаж? Так, якщо відповідні записи в трудовій книжці та/або документи містять дані про роботу і про призупинення / поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, нагородження або заохочення за періоди до 10.06.2021 (набрання чинності Закону України від 05.02.2021 №1217 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"). Або якщо в трудовій книжці є записи після 10.06.2021 щодо призупинення / поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, нагородження або заохочення. Відомості про трудову діяльність у вигляді сканованих копій трудової книжки та індивідуальних документів про стаж працівника подаються страхувальником за працівників або самим працівником до територіального органу Пенсійного фонду України особисто або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі з обов’язковим накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Нагадаємо, на початку липня у Пенсійному фонді України повідомили, що в Україні деякі пенсіонери отримають разову грошову допомогу до Дня Незалежності України. Зокрема виплати отримають особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветерани війни та особи, що працюють в спеціальних умовах.

Українська влада допускає проведення пенсійної реформи та запровадження програми гарантованого мінімального доходу. Про це йдеться в листі про наміри до керівництва Міжнародного валютного фонду. Про це свідчить Меморандум України з Міжнародним валютним фондом. "Ми плануємо розробити всеосяжну концептуальну основу для вдосконалення пенсійної системи та розглядаємо можливість запровадження другого рівня пенсійної схеми, коли будуть створені умови", — йдеться у документі. Влада також підтверджує, що будь-які запропоновані поправки до законодавства, які дозволять збільшити пенсійні витрати, мають супроводжуватися середньостроковим аналізом бюджетної та боргової стійкості, а також чітким визначенням необхідних ресурсів у поправках до бюджету Пенсійного фонду України. Влада також обіцяє утримуватися від: запровадження нових спеціальних пенсій чи пільг; змін, що призведуть до зниження встановленого законом пенсійного віку. Українська влада також працює над подальшим посиленням адресності та перевірки допомоги вразливим групам населення. "За підтримки Світового банку, у тому числі за допомогою програмного кредиту, ми працюємо над законопроектом, який закріплює різні види соціальних виплат", — йдеться у документі. Зокрема, вивчаються варіанти об'єднання різних програм соціальної допомоги в єдиний пакет з урахуванням індивідуальних потреб незалежно від статусу одержувача (наприклад, переселенець чи не переселенець). "У цьому контексті ми також збільшили поріг доходу для участі у програмі гарантованого мінімального доходу на 10%", — зазначено в Меморандумі. Оновлений Меморандум із Міжнародним валютним фондом підписали президент України Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова Національного банку України Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов'язання влади країни здійснити певні кроки. Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала транш від Міжнародного валютного фонду на 2,2 мільярда доларів. Йдеться про кошти, які розраховані за спеціальною програмою на 2023-2027 роки обсягом майже на 16 мільярдів доларів.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) — це дієвий і доволі розповсюджений у світі фінансовий інструмент накопичення пенсії. Однак в Україні фонди оточені численними міфами. Поширення цих домислів культивує у людях недовіру до НПФ, а відтак — блокує можливість накопичити власний капітал на майбутнє. Спробуємо відділити домисли від об’єктивної інформації, звернувшись за роз’ясненням до фахівців OTP Capital. Звідки "ноги ростуть" Існує кілька причин виникнення міфів про недержавні пенсійні фонди. Головна з них — люди не мають достовірної інформації про НПФ і їхню важливу роль у системі пенсійного забезпечення. Відтак, інформаційний вакуум заповнюють домислами та дезінформацією. Іще дві причини для породження міфів — страх втратити кошти й недовіра до фінансових установ. Людей лякають ризики, пов'язані з інвестуванням у НПФ, через нестабільність фінансового ринку та економічного стану в країні. Звісно, присутні й психологічні чинники — такі, як упередження або стереотипи, які призводять до формування неправильних і необґрунтованих переконань щодо НПФ. "Як представник недержавного пенсійного фонду, хочу зазначити, що багато міфів про НПФ засновані на непорозуміннях і страхах, які викликані незнаннями продукту. Важливо розуміти, що НПФ — це довгострокова інвестиція, яка допомагає зберегти та примножити заощадження, забезпечити фінансову незалежність у майбутньому", — зазначила генеральна директорка ТОВ "КУА "ОТП Капітал" Наталя Меженська. Контраргументи міфам Міф №1: НПФ не потрібний, бо держава платитиме пенсію Останні роки кількість учасників НПФ в Україні неупинно зростає, проте частина населення продовжує вірити у те, що держава платитиме пенсію. Це очікування породжує у людях інертність і небажання розбиратись у темі пенсійного забезпечення. Причина такого спотвореного мислення — у впливі "совка", за якого люди делегували відповідальність державі в обмін на обмеження свободи вибору. Тоді усе — від пологового відділення, дитсадка, школи, роботи, квартири, пенсії й аж до цвинтаря — було державне. І як наслідок конвеєрного мислення — людина не може і не хоче дбати про себе. Але часи змінилися. Останні кілька років керівництво країни постійно наголошує на тому, що пенсій не буде. Наприклад, міністр фінансів Сергій Марченко ще до повномасштабного російського вторгнення заявив: "Якщо у вас немає накопичень у недержавному пенсійному фонді, розраховувати на пенсію взагалі не варто". Демографічна криза (кожен п’ятий українець вже досяг 65-річного віку), війна, зовнішні кредити лише поглиблюють проблему. Наразі у держави немає шляхів її вирішення, окрім як добровільно-примусово стимулювати громадян самим собі накопичувати пенсію. Міф №2: Накопичення у НПФ знецінюються Багато людей не наважуються інвестувати в НПФ через побоювання, що їхні вкладення можуть знецінитися через інфляцію, негативний уплив економічної ситуації. Причина у тому, що люди не розуміють основних принципів роботи фондів і мети діяльності. НПФ як фінансовий інструмент був створений для накопичення пенсійних заощаджень, збереження їх від інфляції та примноження шляхом інвестування у фінансові інструменти. Уже після першого внеску коштів починають працювати складні відсотки, які максимізують ефективність інвестиції. Тобто відсотки від інвестицій нараховують не просто на вкладену суму, а на суму з відсотками, що в геометричній прогресії помножує дохід. На відміну від банківських депозитів, отриманий дохід на рахунку у НПФ не оподатковується щомісяця — тобто вся сума на вашому рахунку продовжує "працювати" на вас. Тому інвестування у пенсійні фонди часто приносить кращі результати, ніж депозити у банку. Чим довше учасник у фонді, тим більші його прибутки від інвестиції. Кошти продовжують працювати, навіть коли вкладник одержує виплати, оскільки залишок на його рахунку продовжує генерувати дохід. Наразі в Україні зареєстровано 63 недержавних пенсійних фондів, а в реальності працюють 58. За підсумками 2023 року, п’ять найбільших відкритих НПФ забезпечили непогану дохідність: "Династія" — 21,3%, "Емерит-Україна" — 19,4%, "ОТП Пенсія" — 17,6%, "Фармацевтичний" — 15,7%, "Приватфонд" — 14,1%. Інфляція, за офіційними даними, торік становила 5,1%. Отже, перераховані фонди впевнено обігнали її. За останні 10 років середня інфляція була на рівні 14,9%, і лише три з найбільших НПФ змогли захистити кошти клієнтів від інфляційного знецінення: "Династія" показала дохідність 19%, "ОТП Пенсія" — 15,7%, "Емерит-Україна" — 15%. Якщо вкладника не влаштовує робота НПФ, він може перевести кошти в інший пенсійний фонд, з більш ефективним управлінням, або інвестувати кошти у різні НПФ. Обираючи фонд, варто звернути увагу на його історичну дохідність — за рік, три, 10 років, що дає чіткіше уявлення про те, як фонд реагував на різні ринкові умови впродовж багатьох років і чого чекати від нього у довгостроковій перспективі. НПФ не гарантують наперед визначену дохідність, а тому вона щороку змінюється, залежно від ефективності управління коштами. Міф №3: Гроші можуть зникнути Пережитий негативний досвід інвестування, знецінення та втрата заощаджень на банківських рахунках негативно вплинули на здатність українців довіряти довгостроковим інвестиціям. Тож не дивно, що тепер вони "дмухають на холодну воду". Держава наглядає та регулює роботу НПФ згідно з законом "Про недержавне пенсійне забезпечення". "Діяльність НПФ ретельно регулюються законодавством, що гарантує безпеку та збереження коштів інвесторів. Варто також зауважити, що НПФ пропонують гнучкі умови внесків і відкриті для всіх, незалежно від рівня доходів", — додає Наталя Меженська. З грошима вкладників працюють чотири незалежні структури, які входять до складу НПФ, мають ліцензії на певний вид діяльності та зацікавлені в ефективній роботі. Активи фонду відокремлені від активів обслуговуючих компаній, вони є власністю учасників фонду. НПФ застосовують різні інвестиційні стратегії, вкладаючи пенсійні кошти в активи з високим рівнем надійності. Частки активів у портфелі фонду теж строго контролюються згідно з законодавством. У державні цінні папери та депозити дозволено інвестувати до 50 % усіх коштів, але не більш ніж 10 % в одну установу, у корпоративні акції та іпотечні облігації — відповідно 40 % і 5%, у нерухомість і банківські метали — не більше 10%. Розподілення інвестицій "у різні кошики" є надійною стратегією: у випадку виникнення проблем із певним активом, основна маса накопичень залишається у цілковитій безпеці. Окрім того, НПФ не може бути оголошений банкрутом. Але, якщо засновник захоче його ліквідувати, закон зобов’язує його передати всі кошти на управління іншому пенсійному фонду. Цей механізм гарантує, що пенсійні накопичення не зникнуть і не будуть втрачені. Міф №4: Не можна контролювати свої гроші Деякі люди вважають, що, інвестуючи у НПФ, вони втрачають контроль над своїми грошима. Насправді, пенсійні фонди зобов’язані показувати результати своєї роботи у режимі 24/7/365 і надають вкладникам інструменти та послуги для моніторингу й управління вашими інвестиціями. Міф №5: Не можна одночасно отримувати державну пенсію і від НПФ Часто вважають, що, якщо почати самостійно формувати свою пенсію завдяки НПФ, то втратиш можливість одержувати державну пенсію. Насправді пенсійні накопичення в НПФ є додатковим інструментом для формування пенсійних заощаджень, який не впливає на пенсійні виплати від держави. Пенсійні заощадження в НПФ — це ваша приватна власність. На відміну від державної пенсії, пенсію недержавного пенсійного фонду можна передавати у спадок, якщо людина не дожила до пенсії або не встигла її отримати. У держави немає механізмів, щоб відібрати або обмежити використання коштів у НПФ. Міф №6: НПФ — це обмежений доступ до накопичень Людей бентежить думка, що вони не зможуть отримати доступ до своїх заощаджень у разі потреби. Ціль накопичень у НПФ — сформувати капітал на старість. Тому фонд не лише примножує ваші інвестиції та допомагає накопичити бажану суму, а ще й захищає ваші кошти від ваших власних спокус витратити їх, забуваючи про глобальну ціль. Скористатися накопиченими в НПФ коштами (отримувати регулярні виплати) можна за 10 років до досягнення пенсійного віку. Проте законодавчо визначені ситуації, коли можливо забрати кошти достроково: якщо вкладник виїжджає на постійне місце проживання за кордон; має медично підтверджений критичний стан здоров’я (онкозахворювання, інсульт, інвалідність). Міф №7: НПФ — лише для заможних Розповсюджена думка, що для інвестування у НПФ потрібна велика стартова сума, а для отримання високого рівня пенсії слід вносити лише великі суми. На відміну від інших інвестицій — таких, як придбання акцій чи нерухомості, депозитів, з НПФ — все по-іншому. Почати накопичувати кошти у НПФ може будь-яка людина, незалежно від рівня доходу. Це гнучкий інструмент: ви можете вносити будь-які суми, коли вам зручно. Навіть невеликі, але регулярні поповнення впродовж багатьох років, дадуть у результаті значну суму накопичень. Чим раніше відкрили рахунок — тим меншими сумами можна досягти більшого результату. Рахунок для неповнолітніх дітей відкривають та поповнюють батьки чи родичі. Ви можете розрахувати свою потенційну пенсію за допомогою калькулятора недержавної пенсії. Отже, є мінімум кілька причин довіряти недержавним пенсійним фондам: прозора діяльність під наглядом регуляторів; захист прав учасників на законодавчому рівні; диверсифікація інвестицій та професійне управління активами; альтернатива державній пенсії. Плануйте своє життя, інвестуйте у свою забезпечену старість самі й навчіть цього дітей та онуків.