# Ольга Стефанішина

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.

Зараз на зовнішньополітичному рівні Україна концентрує найбільше уваги на реалізацію обіцяного майбутнім президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. А ось із запрошенням до НАТО момент втрачено. Про це заявила віце-прем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Я думаю, що той момент, який усі мали для запрошення України до НАТО, не використала чинна адміністрація США", — зазначила вона. За її словами, зараз акценти дещо змістилися. Тому Україна зосереджена щодо реалізації обіцяного 47 президентом США Дональдом Трампом. Але при цьому принципова позиція України — завершення війни неможливе без членства країни у Євросоюзі та НАТО. Також Стефанішина заявила, що зустріч Ради Україна — НАТО 26 листопада у зв’язку з ударом балістичною ракетою по Дніпру насамперед є майданчиком для обміну інформації з партнерами. Вона уточнила, що "ми точно знаємо, що очікувати від НАТО, — це традиційне занепокоєння". "Але для нас майданчик Ради Україна — НАТО — це те, що дає змогу оперативно інформувати союзників і отримувати оперативну інформацію та їхні оцінки ситуації, що дає змогу формувати комплексну картину", — додала вона. Віце-прем’єрка зауважила, що на зустрічі союзники обговорюватимуть ракетні обстріли загалом, посилення протиповітряної оборони України, оснащення українських бригад, а також залучення щонайменше 40 мільярдів доларів підтримки Києва на рік, яку гарантував саміт НАТО у Вашингтоні. Нагадаємо, вчора агенція Bloomberg оприлюднила інформацію, що Білий дім і президент США Джо Байден відмовилися публічно закликати до запрошення України в НАТО. Це пов’язано з "незначною ймовірністю успіху в короткостроковій перспективі".

До кінця цього року Україна підготує та представить дорожні карти з кількох глав переговорів про вступ до Європейського Союзу. Про це заявила віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерка юстиції України Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону. Вона зауважила, що напередодні Європейська комісія оприлюднила Звіт про розширення. У ньому, ЄК рекомендувала "швидко, на початку 2025 року, прийти до відкриття" переговорних кластерів стосовно вступу в ЄС. "Мова про десятки переговорних розділів, не про один, не про два, -- це дуже важлива рекомендація. Безумовно, є якісь побажання або занепокоєння, вони об'єктивно відображені у Звіті, але загалом картина достатньо позитивна, ми досягли того ефекту, якого хотіли", -- наголосила Стефанішина. Посадовиця сподівається, що Україна та ЄС у ході майбутніх перемовин "знайдуть порозуміння і дорожні карти з тих питань, які потребують спільної роботи". "Зокрема, до кінця року ми представимо дорожні карти з утвердження верховенства права, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління", -- анонсувала Стефанішина. Нагадаємо, раніше посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова прогнозувала, що Україна може вступити до Європейського Союзу до кінця цього десятиліття. Але для цього потрібна політична ратифікація в усіх країнах-членах організації. Водночас прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголошував, що Україна має хороші результати євроінтеграції та прагне якнайшвидше бути технічно готовою до вступу в Євросоюз. .

Україна долатиме перешкоди, які виникнуть на шляху до вступу до Європейського Союзу. Вони можуть стосуватися різних країн, але така практика є загалом нормальною, тож варто впевнено йти до мети. Про це заявила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина в інтерв’ю "Європейській правді". За її словами, "складнощі 100% будуть виникати", при цьому постійно та регулярно, оскільки це "нормальне функціонування Євросоюзу". "Ми усвідомлюємо, що майже щокварталу нам потрібна буде єдність 27 членів ЄС для тих чи інших кроків у наших переговорах про вступ. Не завжди на рівні лідерів — часом на рівні міністрів чи послів — щодо відкриття кластерів, схвалення звітів, закриття певних розділів або переходу на наступний етап. Це стає нашою нормальністю", — сказала Стефанішина. Вона додала, що саме для цього президент Володимир Зеленський дав завдання на розбудову міцних відносин зі сусідніми країнами. Стефанішина наголосила, що згадані складнощі стосуватимуться не тільки позиції Угорщини. "Бо коли доходить до рішень, які потребують консенсусу, то ми іноді з’ясовуємо, що коло наших друзів ширше, ніж ми очікували, і коло скептиків теж ширше, ніж ми очікували. І оскільки це стає нашою нормальністю, то нам доведеться тренувати спроможність не розчаровуватися", — акцентувала вона. Стефанішина підсумувала: практика показує, що "інтереси наших партнерів можуть превалювати над дружбою". Як відомо, Рада ЄС схвалила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу 21 червня, а міжурядові конференції, що позначили запуск переговорів з обидвома країнами, відбулися одна за одною 25 червня. Нагадаємо, наприкінці серпня маршалок (спікер) польського Сейму Шимон Головня заявив, що дискусії Варшави та Києва стосовно спільної історії триватимуть і після того, як Україна стане членом Європейського Союзу. Тільки тоді ці складні питання обговорюватимуть в безпечній європейській екосистемі.

У четвер, 5 вересня, парламент призначив Ольгу Стефанішину віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністром юстиції України. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Призначення Стефанішиної підтримали 253 народних обранці. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка Варто зазначити, що Ольга Стефанішина очолить Мін'юст після відставки її попередника Дениса Малюськи. Рада звільнила його після п’яти років на цій посаді. Що відомо про Ольгу Стефанішину Стефанішина народилася уродженка Одеси, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету. У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату. Вже з 4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада призначила нового міністра закордонних справ України. Ним став Андрій Сибіга. Свої голоси за призначення Сибіги віддали 258 нардепів.