# Ольга Стефанішина

Намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.У цьому запевнила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина на зустрічі з журналістами в четвер, 20 березня, в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Це не референдум, це письмове опитування громадян. Таке письмове опитування також відбувалося перед рішення Європейської ради в грудні 2023 року про відкриття переговорного процесу. Ми вже це проходили. Я думаю, що підтримка громадян Угорщини набагато позитивніша, ніж очікування, які є в угорського уряду", — зазначила вона.Віце-прем’єрка наголосила: Україна впевнена, що питання про членство в ЄС — це рішення, яке уже ухвалене, та "розглядає це, як невеличку перепону, яка не завадить досягненню мети про відкриття всіх переговорних розділів саме цього року".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував винесення на голосування всередині своєї країни питання членства України в Євросоюзі.Єврокомісар з питань розширення Марта Кос сподівається на відкриття перших трьох кластерів переговорів України з ЄС щодо вступу в Союз ще у першому півріччі цього року — під час головування Польщі, а решти трьох — до грудня.Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 із 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як глави 34 "Інституції" та 35 "Інші питання" розглядатимуться окремо.Президент і прем’єр України заявляли про завдання завершити процес вступу України в ЄС протягом приблизно п’яти років — до 2030 року.Нагадаємо, декілька днів тому міністр з питань ЄС Угорщини Янош Бока розповідав, що опитування щодо підтримки чи непідтримки членства України в Європейському Союзі відбудеться до початку літа.

Рамкову угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо мінеральних ресурсів уже доопрацювали та завершили. Україна готова до підписання документа в будь-який момент.Про це заявила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина в коментарі журналістам у кулуарах Саміту експортерів Forbes в Києві у п’ятницю, 14 березня.Вона підтвердила готовність України підписати угоду щодо мінеральних ресурсів з США.При цьому, за її словами, це може статися будь-коли, адже переговори щодо тексту документа вже повністю завершено."Угода готова, щодо тексту не ведеться розмов про жодні зміни", — зазначила віце-прем’єрка України.Вона наголосила, що переговори з цього приводу закриті, жодних застережень у сторін немає."Американська сторона не визначилася з тим, коли та в яких умовах вони хочуть її підписати на цьому етапі", — уточнила міністерка юстиції.Ольга Стефанішина також акцентувала, що Україна готова до підписання документа "будь-коли".Нагадаємо, вчора віце-прем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції пояснила в інтерв'ю "Юридичній практиці", що документ, який можуть невдовзі підписати Україна та США, не передбачає передання прав на користування рідкісноземельними металами чи будь-яких прав власності. Тому угода не потребує ні ратифікації, ні схвалення на референдумі.

Документ, який можуть невдовзі підписати Україна та Сполучені Штати Америки, не передбачає передання прав на користування рідкісноземельними металами чи будь-яких прав власності. Тому угода не потребує ні ратифікації, ні схвалення на референдумі.Про це заявила віце-прем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина в інтерв'ю "Юридичній практиці".Вона зазначила, що якби мова в угоді йшла саме про використання надр України чи про право на українські надра, то це питання не лише ратифікації, а й референдуму. Оскільки в Конституції України вказано, що надра належать народові України."Угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності. Мова йде про розподіл надходжень до державного бюджету, частина з яких генерується у фонд. Після підписання цієї угоди не настають жодні правові наслідки", — пояснила віце-прем'єрка.Вона наголосила, що Україна не отримує зобов'язань щодо фактичного перерахування коштів чи їх передання. Такі зобов’язання виникнуть тільки після укладення угоди про створення фонду та після набрання чинності.Стефанішина також уточнила, що угода між Україною та США не є міжнародним договором. Ним стане подальша угода, яка передбачатиме створення самого фонду відновлення інвестицій.Угода, яку збираються підписати сторони, закріплює політичну домовленість між урядами України та США стосовно наміру створити сам фонд.За словами української міністерки, текст угоди вже сформований і схвалений урядом."Тобто фактично українська сторона завершила перемовини щодо самого тексту угоди в тому вигляді, в якому його схвалено, наразі він готується до підписання", — підсумувала Ольга Стефанішина.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що США та ДР Конго можуть укласти угоду про видобуток рідкісноземельних металів. Таку пропозицію Дональду Трампу зробили керівники африканської країни.

У понеділок, 24 лютого стало відомо, що українські й американські перемовники перебувають на фінальному етапі переговорів щодо угоди про українські корисні копалини. Вони вже дійшли згоди стосовно майже всіх ключових деталей.Про це заявила віце-прем’єрка України Ольга Стефанішина, який залишила відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X. Вона написала, що переговори "були дуже конструктивними, а майже всі ключові деталі вже узгоджені". "Українська й американська команди перебувають на завершальній стадії переговорів. Ми прагнемо завершити їх якнайшвидше, щоби перейти до підписання угоди", — запевнила українська віце-прем’єрка.Іона також висловила сподівання, що лідери США й України зможуть підписати та затвердити її у Вашингтоні якнайшвидше."Прагнемо продемонструвати наші зобов'язання на десятиліття вперед", — підсумувала Ольга Стефанішина.Напередодні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак інформував про конструктивний раунд переговорів з американською стороною щодо угоди про надання Вашингтону частки від мінеральних ресурсів країни.Президент України Володимир Зеленський на вчорашній прес-конференції заявляв, що в угоді про використання українських природних ресурсів з американською стороною мають бути включені чіткі гарантії безпеки від США.Нагадаємо, 22 лютого президент США Дональд Трамп заявив під час виступу на Конференції консервативних політичних дій, що його країна перебуває вже близько до підписання з Україною угоди щодо рідкісноземельних ресурсів.

У неділю, 23 лютого, Україна провела новий раунд переговорів зі Сполученими Штатами Америки щодо укладання угоди про корисні копалини.Про це повідомив очільник Офісу президента Андрій Єрмак у своєму Telegram-каналі. За його словами, учать у перемовинах від України взяли також міністерка з економіки Юлія Свириденко та віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністерка юстиції Ольга Стефанішина. Водночас американську сторону представляли міністр фінансів Скотт Бессент, радник президента США з нацбезпеки Майкл Волц, їхні команди та представник команди віце-президента США Джей Ді Венса. За словами Єрмака, наразі є просування щодо угоди. Сторони продовжують роботу над цим питанням."Просуваємося в роботі. Конструктивна розмова. США — наші партнери і ми вдячні американському народу, вдячні за двопартійну підтримку — ви з нами всі три роки вторгнення росіян", — резюмував Єрмак.Угода про рідкоземельні металиНа початку лютого міністр фінансів США Скотт Бессент під час візиту до Києва передав документ українській стороні проект угоди щодо природних ресурсів. За інформацією The Telegraph, адміністрація Трампа висунула Україні умови угоди щодо корисних копалин, які зазвичай ставлять країнам-агресорам, що зазнали поразки у війні. Умови цієї угоди значно перевершують репарації, що були накладені на Німеччину та Японію після Другої світової війни. Президент Володимир Зеленський відмовився підписувати документ, оскільки угода не мала чітких гарантій безпеки для України зі сторони Сполучених Штатів. При цьому Бессент зазначав, що угода про партнерство між США й Україною стане довгостроковим щитом безпеки для українців.Деякі експерти прогнозували, що документ можуть підписати на Мюнхенській конференції. Однак цього не сталося.Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Трамп був засмучений через відсутність подяки за американську допомогу та відмову підписати угоду щодо українських корисних копалин. Сам президент США після відмови Києва підписати угоду у тій редакції, в якій пропонував Білий дім, зробив низку скандальних заяв на адресу Володимира Зеленського.Своєю чергою, 14 лютого Україна доопрацювала угоду про партнерство з США щодо рідкісноземельних металів, і проект меморандуму передали американській стороні. Зеленський заявляв, що Україна продовжує діалог зі США щодо угоди про рідкісноземельні мінерали, процес обговорення триває.За інформацією The New York Times станом на 22 лютого, Сполучені Штати Америки запропонували Україні новий проект угоди про корисні копалини, який є ще жорсткішим за попередній. Попередній варіант угоди передбачав, що Україна має погодитися на створення спільного зі США фонду, до якого було б внесено права на розробку надр, а подальші доходи від видобутку та реалізації корисних копалин Київ та Вашингтон ділили б у порівну. Проте в новій версії угоди зазначається, що доходи будуть спрямовані до фонду, у якому Сполучені Штати мають 100-відсоткову фінансову частку, а Україна має робити внески до фонду, доки він не досягне суми у 500 мільярдів доларів.Нагадаємо, 22 лютого спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що наступного тижня український уряд почне серйозно працювати над укладенням угоди про корисні копалини та гарантії безпеки з адміністрацією Трампа.Водночас сам Трамп вважає, що його країна вже близько до підписання з Україною угоди щодо рідкісноземельних ресурсів.

Санкції проти Російської Федерації залишаються основним інструментом міжнародного тиску. Більшість активів держави-агресора заморожені в юрисдикціях Європейського Союзу, а їхнє розблокування поки що не обговорюється.Таку заяву зробила віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, пише "РБК-Україна".Відповідаючи на питання журналістів, чи існує ризик зняття частини санкцій з РФ після консультацій у Саудівській Аравії, посадовиця наголосила, що це не зворотне питання."Основна частина санкцій, в тому числі майже всі суверенні активи Російської Федерації заморожені саме на території та в юрисдикціях Європейського Союзу. Тому, власне, це якраз той момент, коли ми розуміємо, що це не зворотне питання", — йдеться у заяві Стефанішиної.За її словами, Москва першою публічно торкнулась питання санкцій, проте для Києва це не стало несподіванкою. Стефанішина заявила, що подібна ситуація вже мала місце під час підписання угоди щодо зернового коридору в Чорному морі та інших домовленостей."Я впевнена, щодо Європейського Союзу. Але, в принципі, якщо, зважати на офіційні заяви Сполучених Штатів, саме після так званих консультацій, які відбулись (між США і Росією), то вони не виглядали радикально", — додала Стефанішина.Раніше повідомлялось, що 19 лютого посли Європейського Союзу погодили 16-й пакет санкцій проти Росії. Офіційно новий санкційний пакет буде схвалений у понеділок, 24 лютого.Нагадаємо, напередодні Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо запевнив, що санкції проти Росії не скасовуватимуться до досягнення мирної угоди про припинення війни в Україні. Посадовець зазначав, що дострокове зняття санкцій з боку США може суттєво ускладнити зусилля Європи щодо фінансової ізоляції Москви.

Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що уряд продовжує перемовини з адміністрацією Дональда Трампа щодо укладання угоди про доступ до рідкісноземельних корисних копалин України.Таку заяву посадовиця зробила перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Варшаві, передає The Guardian.Як зауважила Стефанішина, наразі наша держава "не перебуває в процесі переговорів про угоду". Проте очікується, що документ буде все ж підписано. До того ж вона запевнила, що Україна "не відхилила" запропоновану США угоду щодо критичних корисних копалин, а вона залишається на стадії обговорення."Ми очікуємо, що вона буде підписана", — сказала Стефанішина.Зауважимо, за даними The Telegraph, висунуті адміністрацією Дональда Трампа умови угоди щодо корисних копалин України є гіршими, аніж репарації, які були накладені на Німеччину та Японію після Другої світової війни. Зокрема, угода дає можливість США майже повністю контролювати українську сировинну економіку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що у середу, 12 лютого, міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент представив у Києві проект "угоди про партнерство", яка передбачає інвестиції в корисні копалини України в обмін на подальшу військову допомогу.Згодом видання AP заявило, що угода про надання Сполученим Штатам Америки доступу до рідкісноземельних корисних копалин в Україні не передбачала гарантій безпеки. Тому Київ не підписав документ. У Білому домі назвали таке рішення "недалекоглядним".

На сьогодні Угорщина та Словаччина блокують членство України в Європейського союзу через політичні причини.Про це повідомив віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина на конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", передає "Ми-Україна"."Політика пов’язана з тим, що не тільки Україна приєднується до ЄС. В цьому порядку денному ще дев'ять країн. Так само політика пов’язана з великими геополітичними змінами у світі — у зв’язку зі зміною президента в США. Але ми маємо не забувати, коли ми проходили велику кризу до цього, зазвичай — це питання внутрішнього порядку денного в ЄС. І, зазвичай, це підвищення ставок з розумінням, що рішення важливе", — зазначила віце-прем'єрка з питань євроінтеграції України.  Водночас вона зауважила, що членство України в ЄС — це рішення, яке вже ухвалено. До того ж вступ нашої держави — це також й гарантія безпеки на майбутнє. Нагадаємо, раніше Стефанішина заявляла, що Україна у 2025 році має на меті відкрити усі кластери переговорів з Європейським союзом. Перший кластер можуть відкрити вже у квітні.

Україна у 2025 році має на меті відкрити усі кластери переговорів з Європейським союзом. Перший кластер можуть відкрити вже у квітні.Про це повідомила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина на конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", передає "Європейська правда".За словами посадовиці, у першому півріччі цього року, Україна має намір відкрити переговорні кластери 1,2 та 6, а решту кластерів розраховує відкрити за головування Данії у другій половині 2025 року."На квітень ми можемо відкрити переговори, і так само на червень ми будемо готові по ще двох кластерах відкрити переговори. І, відповідно, за данського головування так само відкрити три кластери… Тобто всі", — сказала Стефанішина.Як зауважила віце-прем’єрка, наразі найважливішим для нашої держави є кластер Fundamentals, який присвячений верховенству права."Фундаментальний кластер для нас насправді головний. Він дуже добре структурує і об’єднує державу навколо ключових напрямків, по яких буде рухатись країна з погляду державного управління, з погляду функціонування інституцій, з погляду антикорупційної політики", — пояснила вона.Натомість другий кластер є не менш важливим, адже він стосується внутрішнього ринку. Наразі по ньому тривають переговори із партнерами."Якщо перший кластер — це душа нашого майбутнього членства, то внутрішній ринок — це його тіло, до якого можна душею ринути до ЄС, а ногами не дійти. Тому перший і другий кластер для нас дуже важливі", — відзначила віце-прем’єрка.Нагадаємо, раніше віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції Ольга Стефанішина заявила, що більшість союзників у Північноатлантичному альянсі вважають, що процес вступу нашої держави до НАТО є вже незворотним.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції Ольга Стефанішина заявила, що більшість союзників у Північноатлантичному альянсі вважають, що процес вступу нашої держави до НАТО є вже незворотним.Таку заяву посадовиця зробила у Брюсселі під час спілкування із журналістами, передає "Укрінформ".Вона наголосила, що це також було заявлено й у підсумковому документі Вашингтонського саміту Альянсу у липні минулого року."Хочу звернути увагу, що вчора відбулося загальне засідання Ради Україна-НАТО, де ми підбивали підсумки після саміту НАТО у Вашингтоні, і визначали пріоритети на 25-й рік. Я не можу зараз називати всі країни, але абсолютна й переважна більшість союзників наголошували на рішеннях Вашингтонського саміту, про те, що членство України в НАТО є незворотним. Так само, я наголосила, що це спільне рішення Ради Україна-НАТО, і воно стосується всіх сторін цього процесу", — заявила Стефанішина.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Також, на думку президента України Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру.

Технічна робота для відкриття кластерів у переговорах про членство України в Європейському Союзі триває. Безпосередньо для рішення відкрити перший кластер "Основи" потрібно три політичні рішення.Про це заявила європейський комісар із питань розширення Марта Кос, відповідаючи на запитання журналістів під час прес-конференції, яка відбулася у вівторок, 28 січня, в Брюсселі після неформального сніданку, присвяченому вступу України в ЄС. Її цитує "Інтерфакс-Україна".Журналісти уточнили, що сніданок передував засіданню Ради ЄС з внутрішніх справ, і в цьому взяли участь віце-прем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, високий представник ЄС Кая Каллас і міністерка закордонних справ Швеції Джессіка Розенкрантц."Технічні роботи ще не виконані. Щодо кластера "Основ", то скринінговий звіт надіслано до Європейської Ради 17 січня, і для того, щоби мати можливість його відкрити, нам потрібні три одностайні рішення Європейської Ради: по-перше, підтверджується скринінговий звіт Європейської комісії, по-друге, контрольні показники виконання умов, а потім висновок комісії. І ми зараз робимо скринінговий звіт для кластера Зовнішніх справ", — пояснила Кос.Відповідно до технологій Євросоюзу, з початку та до кінця переговорів з країною-кандидатом потрібно 150 одностайних рішень Ради.Своєю чергою, Розенкранц, яка виступила організатором сніданку, зазначила, що підтримка України є "найважливішим політичним пріоритетом Швеції та Європи у всіх аспектах, у військовому, політичному, фінансовому, а також у підтримці України в її прагненні до членства в ЄС"."Сьогодні ми займаємося підтримкою України у 25 із 35 розділів переговорів. І сніданок, який я влаштувала, є важливим кроком у тому, щоби переконатися, що ми можемо продовжити переговори з кінцевою метою, щоби відкрити перший кластер цієї весни, бажано вже в березні", — наголосила вона.Кажучи про завдання, які Україні потрібно пришвидшити, щоби відкрити перший кластер, Стефанішина зазначила, що з питання європейської інтеграції в Україні проходить "інклюзивний діалог, тому що, коли ми говоримо про реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, ми кажемо про щонайменше десятиліття трансформацій попереду"."Результатом обговорення стало визначення близько 10 ключових сфер і пріоритетів реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Ми також підготували наше бачення реформ у сфері державного управління. І ми будемо адаптувати це бачення до пропозицій держав-членів. Ми виконали свою роботу, і ми з нетерпінням чекаємо внеску від комісії та держав-членів", — зауважила вона.Крім того, Кос нагадала, що після зміни методології розширення ЄС ще 2020 року кластер "Основи" набув більшого значення."Ми розпочинаємо з відкриття кластера "Основ" і завершуємо цим, тому що йдеться про верховенство права, про боротьбу з корупцією. Йдеться про розбудову інституцій, які дозволять дотримуватися верховенства права. Тому для нас це один із найважливіших кластерів, над яким багато роботи. І це також моє повідомлення під час сніданку: відкрити кластер непросто, але іноді легше відкрити, ніж закрити", — додала європейський комісар.Нагадаємо, що в Єврокомісії виникла ідея не продовжувати пільговий режим торгівлі для України в його нинішньому вигляді. Термін дії його спливає у червні. Зараз уже стартували технічні перемовини про нові умови торгівлі.

Міністерство юстиції відновило інфраструктуру державних реєстрів після наймасштабнішої кібератаки Російської Федерації. Вони знову готові працювати.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина. Вона запевнила, що росіяни не досягли своєї мети. "Ми крок за кроком відновили ключові реєстри для нотаріусів, потім ДРАЦС, ЄДР, і ось завершено роботу з відновлення останньої частини реєстрів. Фінальний крок — актуалізація даних внесених за час відновлення, чим вже займаються фахівці виконавчої служби та приватні виконавці. Ще раз наголошу, дані українців не були втрачені", — написала Стефанішина.Посадовиця, також наголосила, що з цієї кібератаки влада винесла важливі уроки та вже впроваджує системні зміни, а саме:перше — це відповідальність. Було припинено співпрацю з керівником ДП "Національні інформаційні системи". Кримінальне провадження, яке було відкрите одразу ж після атаки, досі триває. Вперше провели аудит НАІС, його вже завершено. Окрім того, триває службове розслідування; друге — це посилення захисту. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №11290. Це важливий крок. Буде створено професійну мережу фахівців з кібербезпеки в усіх державних установах, де обробляють важливі дані українців. Це буде частина того самого "Пентагону для державних реєстрів". Але, це лише частина плану з посилення;  третє — це міжнародна співпраця. Кіберзагрози не мають кордонів, тому влада активно залучає досвід та експертизу країн-партнерів."Дякую фахівцям НАІС, СБУ, Держспецзв’язку, Національної поліції, які допомагали відновити інфраструктуру та забезпечити майбутній захист", — додала Ольга Стефанішина.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що хакери готувалися до масштабної кібератаки на державні реєстри України декілька місяців. За цим стоїть  Головне управління Генерального штабу ЗС Росії.

В Україні планують створити новий механізм захисту даних. Він може стати так званим "Пентагоном державних реєстрів".Про це повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина в інтерв’ю "Укрінформу"."Ми забезпечуємо відновлення на майданчиках, які мають належний механізм захисту відповідних даних від можливих атак. Також вже розроблено план створення такого собі "Пентагону" для державних реєстрів, який, ми очікуємо, буде швидко імплементований. Відповідна команда вже працює над запуском цієї ініціативи", — наголосила Стефанішина.Як розповіла посадовиця, під час масштабної кібератаки на Держреєстри головною ціллю ворога був підрив функціональності держави."Цієї мети досягнуто не було, за що я окремо дуже дякую фахівцям Мін’юсту. Проте кібервійна ведеться 24 години на добу сім днів на тиждень. Поки триває повномасштабна війна з Росією, триватиме і кібервійна", — додала Стефанішина.Нагадаємо, 4 січня Міністерство юстиції відновило роботу Державної реєстрації актів цивільного стану у системі державних реєстрів, що дало можливість застосовувати їх за призначенням. Раніше він був атакований російськими хакерами.

Програма Європейського Союзу "Креативна Європа" покликана підтримувати розвиток культурно-мистецької сфери. Віднедавна до неї повноцінно приєдналася Україна.Про це повідомила віце-прем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що відтепер Україна стає повноцінною учасницею цієї програми.Відповідну угоду вона підписала під час візиту до Брюсселя. З боку Європейського Союзу документ підписала віце-президентка Єврокомісії Генна Вірккунен."Це відкриває нові можливості для українських митців та їхніх інноваційних проектів, а також для розширення їхньої співпраці з європейськими колегами, попри виклики, створені війною", — пояснила Стефанішина.Програма Євросоюзу Creative Europe діє з 2014 року. Вона спрямована на підтримку мистецьких проектів і підсилення економічного потенціалу "творчої" сфери, розвиток і просування культурного та мовного розмаїття та збереження європейської культурної спадщини.Варто зазначити, що першу угоду про участь у програмі "Креативна Європа" на 2021-2027 роки Україна підписала 2021 року під час саміту Україна — ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому Ольга Стефанішина розповідала, що під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.

Під час зустрічей представників української влади й українських делегацій із топ-посадовцями Європейського Союзу все частіше підіймається питання стосовно зменшення віку мобілізації в Україні. Однак щодо цього в Києва залишається чітка позиція.Про це повідомила віце-прем’єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі "Радіо Свобода"."Такі запитання ставлять із погляду того, що насправді воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що його підіймають, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування й оснащення українських бригад", — зазначила вона.Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності такого планування з боку союзників "не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні".Віце-прем’єрка з євроінтеграції мала не одну дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас."Євросоюз може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових. Спроможності тут великі — питання в плануванні. За умов належного планування й оснащення, безумовно, питання мобілізації не стане предметом таких дискусій. Тому, звичайно, заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років — неприйнятна для нас позиція", — підсумувала Стефанішина.Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявляв, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням. У відповідь Володимир Зеленський акцентував 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Український президент зазначив, що "пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".Нагадаємо, декілька днів тому член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявляв, що Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.