Українські спецслужби ліквідували російський потяг на Запоріжжі. У результаті операції знищено локомотив та 40 вагонів-цистерн вартістю в чотири мільйони доларів, а також виведено з ладу важливу залізничну гілку, яка забезпечувала окупаційні війська. Про це повідомляє прес-центр Служби безпеки України.Згідно з оприлюдненою інформацією, спецоперацію 14 грудня провели СБУ разом з ОСУВ "Таврія", Головне управління розвідки, Сили спеціальних операцій та Сили безпілотних систем."Ціль — перерізати логістичні шляхи постачання пального із Криму на тимчасово окуповані території Запоріжжя", — зазначає прес-служба СБУ.Також відомо, що спочатку 13-те Головне управління Департаменту військової контррозвідки СБУ організувало диверсію з підриву колій під час руху потяга з цистернами поблизу села Олексіївка Більмацького району. Коли локомотив зупинився і спалахнула частина цистерн, свою місію виконали Himars ОСУВ "Таврія". Ракети вразили локомотив і крайні вагони, щоб росіяни не змогли розтягнути цистерни та врятувати частину палива.Раніше повідомлялось, що Служба безпеки України провела унікальну операцію у Керченській бухті. Морські дрони Sea Baby вступили в бій із російськими вертольотами, літаками та патрульними катерами "Раптор".Нагадаємо, раніше командувач Військово-морських сил Збройних сил України віце-адмірал Олексій Неїжпапа повідомляв, що морські безпілотники завдали влучних ударів по російських цілях поблизу тимчасово окупованого Криму. Внаслідок точних ударів дронів, знищено системи спостереження противника, які були розміщені на захоплених газових платформах поблизу узбережжя тимчасово окупованого Криму.
Найближчим часом різкого зростання цін на бензин для споживачів не очікується. Зміна податку для автозаправних станцій не вплине на вартість палива. Таку заяву зробив міністр фінансів України Сергій Марченко на брифінгу, пише "Радіо Свобода". Згідно з законом про збільшення податків, який президент України Володимир Зеленський підписав 28 листопада, на мережі автозаправних станцій очікує так званий авансовий податок на прибуток. Проте міністр фінансів запевнив, що станом на сьогодні підстав для підвищення цін на бензин не має та для споживачів нічого не зміниться. "Це не призведе до зростання вартості цін на бензин. Це ми вирівнюємо систему оподаткування. І це була реакція ринку", -- пояснив Марченко. Міністр також уточнив, що деякі автозаправні станції платять податок на прибуток, а є ті, які цього роблять. Нагадаємо, 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня. Також 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни. .
Щонайменше трьом російським нафтопереробним заводам довелося зупинити процес перероблювання або скоротити обсяги виробництва через великі збитки на тлі обмежень експорту, зростання цін на сиру нафту та високі витрати на запозичення. Про це повідомляє Reuters. Закриття наголошують на труднощах російської нафтопереробної галузі, яка опинилася під прицілом українських атак безпілотників, західних санкцій проти Росії, які змушують нафтопереробні заводи продавати паливо зі знижкою, а також високих відсоткових ставок. П'ять джерел, що працюють у компаніях та експлуатують НПЗ та знайомі з їхніми фінансами, повідомили, що три заводи — Туапсинський, Ільський та Новошахтинський — останніми місяцями призупинили або скоротили обсяги виробництва. Раніше про такий розвиток подій не повідомлялося. Ільський та Новошахтинський не відповіли на прохання прокоментувати ситуацію. Криза скорочує експорт палива та доходи компаній, приносячи менше коштів до державного бюджету в умовах високої інфляції та невизначеності на енергетичних ринках, і без того стурбованих млявим попитом. За словами двох джерел, найбільше постраждали найменш сучасні російські нафтопереробні заводи, які не виробляють преміальне паливо: за кілька місяців другої половини 2024 року вони зазнали збитків у розмірі до 10 тисяч рублів (102 долари США) за тонну. Цього року "Газпрому" довелося кілька разів припиняти перероблення на своєму великому, але відносно простому заводі в Туапсе на Чорному морі через низьку маржу. "Роснефть" не відповіла на запит про коментар. Інші великі російські нафтові компанії — "Сургутнафтогаз", "Газпромнєфть", "Лукойл" — також не відповіли. За даними чотирьох галузевих джерел, дрібніші незалежні Ільський та Новошахтинський НПЗ на півдні Росії вже кілька місяців працюють на половину своєї номінальної потужності, переробляючи близько 70 тисяч та 60 тисяч барелів на день відповідно через низьку маржу. Джерела додали, що всі три НПЗ на початку цього року зазнали атак українських безпілотників, що сприяло зниженню обсягів виробництва. За словами джерел, незалежним нафтопереробним компаніям доводиться накопичувати борги, оскільки вони не можуть розраховувати на підтримку більших материнських компаній. Своєю чергою Центральний банк Росії підвищив відсоткові ставки з 19% до 21% минулого місяця, що є найвищим показником з перших років правління президента Володимира Путіна, що ще більше ускладнить виживання багатьох підприємств. Ще однією проблемою стало зростання вартості сирої нафти, яка в жовтні на внутрішньому ринку Росії торгувалася на рівні 50 тисяч рублів за тонну, тоді як для отримання прибутку незалежним нафтопереробним заводом необхідна максимальна ціна 35 тисяч рублів за тонну, повідомили джерела. Ціни на російську сиру нафту виросли на тлі ослаблення рубля щодо долара США, що зміцнюється. Тим часом у серпні ціни на дизельне пальне в Європі впали майже на 60% порівняно з минулим роком, що ще більше вдарило по доходах нафтопереробних заводів. За словами джерел, деякі невеликі приватні нафтопереробні заводи, включно з Новошахтинським та Ільським, звернулися до уряду за допомогою, наприклад, додаткових субсидій. Міністерство енергетики Росії відмовилося від коментарів. "Ми очікуємо, що фактичне закриття (заводів) може відбутися на початку наступного року", — повідомило одне з п'яти джерел. Раніше повідомлялось, що у Росії три нафтопереробні заводи частково припинили працювати. Це сталося через те, що росіяни не змогли завершити ремонтні роботи. Нагадаємо, у вересні після масованої атаки безпілотників на території Російської Федерації горів Московський нафтопереробний завод. Росіяни стверджують, що пожежу спричинило падіння уламків дронів.
В Україні збільшилася кількість автозаправних станцій з підозрілою діяльністю. Найчастіше нелегальні АЗС виявляють на Львівщині. Про це свідчать дані Нафтогазової асоціації України. "Згідно з останніми даними на вересень 2024 року, кількість АЗС з ознаками нелегальної діяльності в Україні знову зросла і досягла 419 об’єктів", -- йдеться у повідомленні. Лідером за кількістю АЗС, які мають ознаки нелегальних стала Львівська область. Тут аж 98 таких АЗС (23%). Також на другому місті антирейтингу Одеська область -- 42 АЗС (10%) та Івано-Франківська -- 41 АЗС (10%). Крім того, за антирейтингу за кількістю нелегальних АЗС увійшли: Київська область -- 31 (7%); Дніпропетровська область -- 29 (7%); Миколаївська область -- 28 (7%); Харківська область -- 27 (6%); Рівненська область -- 19 (5%). А от найменше нелегальних АЗС виявлено на Закарпатті, у Кіровоградській, Полтавській та Чернігівській областях. Натомість на Херсонщині не виявлено жодної заправної станції з підозрілою діяльністю. "В умовах війни легальні оператори нафтогазового ринку стикаються з величезними труднощами. Вони не лише сплачують податки, а й додатково підтримують сили оборони України, що наразі є трендом всього сумлінного бізнесу. Водночас нелегальні гравці ринку продають контрафактне пальне, уникають сплати податків та ігнорують вимоги щодо безпеки як для оточуючих, так і для власних працівників. Це дозволяє їм пропонувати пальне за цінами іноді нижчими за собівартість, що створює недобросовісну конкуренцію та суттєво знижує надходження до бюджету", -- наголосив президент НАУ Ярослав Старовойтенко. Як розпізнати нелегальну АЗС За даними асоціації, нелегальні АЗС найчастіше працюють із порушенням чинного законодавства, зокрема: АЗС/АГЗП не надає фіскальний чек; чек містить інформацію, що каса працює в тестовому режимі; на АЗС/АГЗП нема кутка споживача з інформацією про власника АЗС, ціни на пальне та документи про якість продукції; АЗС/АГЗП розташовано з порушенням норм містобудівного законодавства; на АЗС/АГЗП нема засобів пожежогасіння; торгівля паливом здійснюється з автоцистерн, каністр в гаражах тощо. Нагадаємо, 1 вересня, президент Володимир Зеленський підписав закон №11256-2, який передбачає підвищення акцизів на бензин, дизель та автогаз. Акцизи на пальне збільшуватимуть у кілька етапів. Закінчення цього процесу планується 1 січня 2028 року.
У неділю, 1 вересня, президент Володимир Зеленський підписав закон №11256-2, який передбачає підвищення акцизів на бензин, дизель та автогаз. Про це повідомляється на сайті парламенту. Зазначається, що документ направили на підпис гаранта ще 21 серпня. Однак повернуто із підписом його було лише 1 вересня. Як зміняться ціни на пальне Зауважимо, Верховна Рада 18 серпня прийняла у цілому законопроект №11256-2 про підвищення акцизного податку на паливо. За відповідне рішення проголосував 231 народний обранець. Згідно з документом, акциз зросте: на 14%, до 242,6 євро/1000 літрів бензину; на 27%, до 177,6 євро/1000 літрів дизпального; у три рази, до 165 євро/1000 літрів автогазу. До того ж, акцизи на пальне збільшуватимуть у кілька етапів, починаючи з 1 вересня. Закінчення цього процесу планується 1 січня 2028 року. Нагадаємо, 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні.
У вересні 2024 року на українців очікує низка змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, почне діяти "Національний кешбек", у львівському транспорті подорожчає проїзд, а школярі навчатимуться за оновленою програмою. До того ж президент Володимир Зеленський цього місяця планує зустрітися із лідером Сполучених Штатів Америки Джо Байденом. Яких змін очікувати українцям у перший місяць осені — у матеріалі TrueUA. Тарифи з 1 вересня: чи буде підвищення цін на комунальні послуги Ціни на електроенергію За словами міністра енергетики Германа Галущенка, підвищення цін на світло найближчим часом не очікується. До закінчення осінньо-зимового періоду 2024-2025 років тариф на електроенергію для побутових споживачів переглядатись не буде. З 1 червня зросли тарифи на електроенергію — від 2,64 до 4,32 гривні за 1 кіловат-годину. Цей тариф зафіксований до 30 квітня 2025 року і його переглядати не планують. Так, у вересні за кіловат-годину українцям доведеться заплатити 4,32 гривні. Щодо нічного тарифу на електроенергію, то тепер він становить — 2,16 гривні. Ціна на газ В Україні не планують підвищувати тарифи на газ. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, до кінця квітня 2025 року тарифи на газ в Україні не підвищуватимуть. Пільгова ціна збережеться для населення та виробників тепла. Відповідно ціна на газ у вересні складатиме сім гривень 96 копійок за куб. Ціни на воду У вересні в деяких невеликих населених пунктах України послуги водопостачання можуть подорожчати, оскільки місцева влада має право самостійно встановлювати тарифи на ці послуги. Проте у великих містах тариф на воду для побутових споживачів залишиться без змін. Фото: ua-energy.org Підвищення податків: чи очікувати змін Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 29 серпня підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні. Голосування у залі заплановане на початку вересня. За словами заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народного депутата від "Голосу" Ярослава Железняка, законопроект передбачає: підвищення військового збору з 1,5% до 5%; збільшення податків для першої та другої групи ФОП; авансові внески на АЗС; 1% для всіх форм ФОП третьої групи; 25% прибутку на фінустанови; помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання). Фото: соцмережі Оновлена програма: зміни для школярів У 2024 році в українських школах навчальний рік розпочнеться 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. За даними МОН, для учнів 10-11 класів затвердили нову навчальну програму "Захист України", яка спрямована на формування патріотичної свідомості та на розвиток практичних навичок для збереження життя. Так, у новому навчальному році цей урок викладатимуть по-новому, проте модельна навчальна програма отримала гриф "Рекомендовано". У МОН пояснили, що особливість даної програми полягає у єдиному змісті для всіх учнів та учениць, незалежно від статі, що забезпечує рівні можливості в набутті важливих навичок. Оновлення "Захисту України" здійснювалося комплексно. Зокрема, враховували сучасні виклики та потреби у сфері національної безпеки, з огляду на досвід та рекомендації провідних експертів, громадських організацій та освітян. До того ж МОН оновило освітню програму для 5-9 класів: Замість типового навчального плану з рекомендованою кількістю годин запропоновано формат навчального плану, у якому легко і зручно реалізувати академічну свободу, зокрема розробити річні навчальні плани для окремих класів однієї паралелі з урахуванням освітніх потреб учнівства. Увідповіднено співвідношення між інтегрованими й розінтегрованими курсами. Уведено освітні компоненти, актуальні в умовах воєнного часу, зокрема "Безпековий практикум". Визначено мінімальну кількість годин на міжгалузеві інтегровані курси. Вилучено предмети й курси, які втратили актуальність у зв’язку з вимогами інших нормативно-правових актів та об’єктивною реальністю, зокрема російську та молдовську мови в усіх інтегрованих та предметних варіантах. Варто зазначити, що з 1 вересня 2024 року максимальна наповнюваність початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти може становити не більше ніж 24 учні. У 2024-2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів. Наповнюваність класів, які вчаться дистанційно, може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Фото: Depositphotos Виплати для ВПО з 1 вересня В Україні уряд фінансово підтримує внутрішньо переміщених осіб. У вересні 2024 року переселенці продовжуватимуть отримувати грошову допомогу. За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, наприкінці серпня уряд вніс зміни до постанови "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", які передбачають продовження виплат на наступні шість місяців для особливо вразливих категорій ВПО. Так, у 2024 році у держбюджеті для здійснення соціальних виплат спрямовано 136,5 мільярдів гривень. Кошти отримають майже п'ять мільйонів ВПО. З цього обсягу на допомогу для проживання внутрішньо переміщеним особам буде виділено 57,6 мільярда гривень, що більше майже у 20 разів порівняно з видатками до повномасштабного вторгнення РФ. Ці кошти буде спрямовано на підтримку ВПО, кількість яких порівняно з 2021 роком зросла в 11 разів. Розмір допомоги для ВПО у вересні не зміниться: для осіб з інвалідністю та дітей — три тисячі гривень; для інших осіб — дві тисячі гривень. Фото: ілюстративне. Джерело: realgazeta.com.ua Програма "Національний кешбек": скільки коштів і за що повертатимуть українцям Реєстрація споживачів у програмі "Національний кешбек", яка передбачає отримання споживачами компенсації в розмірі 10% вартості придбаних ними українських товарів, стартує 2 вересня. Віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що для того, щоб отримувати кешбек, споживачам потрібно в банках, картками яких людина користується, надати згоду на передачу інформації про оплати в магазинах, що приєднались до програми. В одному із банків потрібно відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну карту у додатку чи фізичному відділенні. Потім в мобільному застосунку "Дія" обрати послугу "Національний кешбек", де потрібно вказати спеціальну картку, на яку буде щомісячно зараховуватися кешбек. Максимальний обсяг кешбеку — три тисячі гривень за місяць. Кошти кешбеку громадяни зможуть витрати на оплату послуг, зокрема, комунальних та медичних, придбання військових облігацій, чи зробити донат на підтримку Збройних сил тощо. Своєю чергою виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance (UFRA) Наталія Петрівська розповіла виданню Forbes, що найбільші продуктові мережі України підтвердили приєднання до програми "Національний кешбек". За її словами, з вересня "АТБ-маркет", "Сільпо", Novus, Varus та "Auchan Україна" офіційно приєднаються до програми та долучаться до її бета-тестування. Передбачається, що перелік виробників і товарів, які приєднаються до програми, поступово збільшуватиметься протягом вересня. Сам перелік товарів, на які поширюватиметься кешбек, буде опублікований на сайті "Зроблено в Україні". Фото: versii.if.ua Зросте акцизний податок на різні види палива: чи зміниться ціна на пальне З 1 вересня уряд планує збільшити акцизні податки на різні види палива (бензин, дизпаливо та автогаз). Відповідно через це на АЗС України можуть зрости ціни на пальне. Акцизи зростуть наступним чином: акциз на бензин -- від 242,6 євро до 271,7 євро за 1000 літрів; акциз на дизельне пальне -- від 177,6 євро до 215,7 євро; акциз на автогаз -- від 55,6 євро до 59,2 євро. Фото: Pixabay Подорожчання проїзду у громадському транспорті Львова У Львові з 1 вересня на п'ять гривень зросте вартість проїзду у громадському транспорті. Це стосується лише тих пасажирів, які оплачують поїздку готівкою. За даними Львівської міської ради, для мешканців, які купують паперовий квиток у водія, проїзд коштуватиме 25 гривень. Ці зміни відчують лише 19% від усіх пасажирів громадського транспорту, адже саме стільки людей зараз розраховуються готівкою. Натомість для 81% пасажирів, які валідують та оплачують проїзд безготівково, вартість проїзду залишається незмінною: при оплаті загальною "ЛеоКарт" -- 13 гривень; при оплаті студентською "ЛеоКарт" -- шість гривень 50 копійок; при оплаті банківською картою чи пристроєм з NFC -- 15 гривень. Фото: tvoemisto.tv План перемоги: Зеленський у вересні планує зустрітися із Байденом Президент Володимир Зеленський у вересні має намір зустрітися із лідером Сполучених Штатів Америки Джо Байденом. Під час прес-конференції в межах форуму "Україна 2024. Незалежність" український гарант зазначив, що у ході перемовин презентує план перемоги України над державою-агресоркою Росією. "Я готуюся до нашої зустрічі у вересні. Дай Боже, я зможу дозволити собі бути на Генасамблеї ООН. Дуже багато речей залежить сьогодні від США. І навіть дуже багато речей, які знаходяться в Європі. Рішення в Європі щодо дозволів також залежать від позитивного рішення в Білому домі, тому нам потрібно більше працювати", — сказав Зеленський. Очільник держави запевнив, що план перемоги вже повністю підготовлений. До того ж український лідер має намір презентувати його не лише Байдену, а й кандидатам у президенти США — Камалі Гарріс і Дональду Трампу. Фото: Офіс президента Магнітні бурі: календар на вересень 2024 року На перший місяць осені прогнозують декілька відчутних магнітних бур. Першу очікують з 1 по 3 вересня (слабка магнітна буря), другу — з 10 по 12 вересня (середня магнітна буря). Ще одна магнітна буря червоного рівня накриє Землю 26 вересня — вона буде сильною. У метеозалежних можуть бути: головний біль, запаморочення, нудота і блювота, біль у суглобах і м'язах, висока температура, підвищений тиск та безсоння. У ці дні рекомендується: більше відпочивати, гуляти на свіжому повітрі, правильно харчуватися та дотримуватися режиму сну. Варто зазначити, що експерти Meteoagent постійно оновлюють інформацію щодо магнітних бур. Фото ілюстративне зі соцмереж Вихідні дні у вересні: скільки відпочиватимуть українці Вересень 2024 року має низку державних та професійних свят. Зокрема, українці відзначатимуть День знань. Фото: calendar.ua Цього місяця відпочиватимемо лише у суботу та неділю, адже додаткові вихідні під час воєнного стану не надаються, навіть якщо святковий день збігається з суботою чи неділею. Вихідні дні вересня 2024 року: 1, 7, 8, 14, 15, 21, 22, 28 та 29 числа.
У ніч на середу, 14 серпня, Україна завдала нової серії результативних ударів по російських аеродромах. Серед цілей були авіабази під Воронежем, Борисоглєбськом і авіабаза "Саваслейка" за 650 кілометрів від кордону, з якої регулярно підіймаються Міг-31К, носії Х-47 "Кинджал". Про це повідомив Defence Express. "Але тепер є обґрунтована надія, що вильоти з неї для ворога ускладнені. Причина доволі банальна — на авіабазі "Саваслейка" за всю протиповітряну оборону, вочевидь, відповідають лише зенітки типу ЗУ-23-2 та кулемети. Роботи потужніших засобів — не зафіксовано. На відміну від результатів удару. Зокрема супутниковий сервіс NASA показав потужну пожежу в районі розвантаження та зберігання паливно-мастильних матеріалів", — йдеться в повідомленні. Експерти пояснили: коли мова йде про МіГ-31, варто згадати про те, що він використовує доволі специфічне паливо — керосин Т-6. Це спеціальне важке термостабільне паливо, яке призначене для виконання надзвукових польотів на великій висоті, за яких керосин нагрівається до 100-150 градусів. Формально для МіГ-31 допускається використання інших палив, наприклад, найпоширенішого керосину РТ, але з відповідними обмеженнями на режими польоту. Наприклад, без надзвукових висотних польотів, а без них запуск Х-47 "Кинджал" неможливий. "Керосин Т-6 у Росії використовується лише у МіГ-31 і є унікальним видом палива спеціально для нього. Раніше його також використовував МіГ-25, але ця машина давно знята з експлуатації. Ще одним таким видом палива є Т-8Б, яке використовується в Ту-160. Ці палива виробляються із певних видів нафти та далеко не на кожному нафтопереробному заводі", — додали фахівці. Таким чином вони зробили висновок, що навіть ураження запасів палива, як і частини паливної інфраструктури аеродрому, — вже доволі суттєвий результат. І тепер базування на цій авіабазі МіГ-31К під питанням. "Це, звісно, не означає те, що ворог не зможе перемістити літаки на інший аеродром, але в будь-якому випадку це про додаткові ускладнення для ворога. "Саваслейка" — аеродром на якому базуються не лише МіГ-31К, а й МіГ-31БМ, які є перехоплювачами, і вона використовується, як центр навчання пілотів", — зауважили в Defence Express. Експерти наголосили, що сервіс NASA фіксує саме пожежі, а не вибухи. Тобто ураження літаків він не зафіксує. Особливо, якщо мова йде про те, що українські дрони оснащені бойовими частинами з повітряним підривом. Саме вони є ідеальними для знищення літаків на відкритих майданчиках. А саме так МіГ-31 у Росії й зберігаються, бо для них укриттів на аеродромі "Саваслейка" не було. Нагадаємо, що в ніч на середу, 14 серпня, в російському Воронежі лунали вибухи після атаки безпілотників. При цьому місцеві мешканці запускали феєрверки та гучно включали пісні Вєрки Сердючки.
В Україні найближчим часом зростуть ціни на пальне. Комітет Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики схвалив відповідний законопроект. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Комітет схвалив до другого читання законопроект про підвищення акцизів на пальне №11256-2", — у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що по факту залишили версію, яка була в уряду до першого читання. Лише повернули підвищення оподаткування акцизів на скраплений газ — з 2028 року буде не 277 євро, а 250 євро. Закон набуває чинності з 1 вересня 2024 року. Відповідно ціни на пальне зростуть до рівня Європейського Союзу. Акцизи на пальне: як зміняться ціни Згідно із законопроектом, будуть встановлені нові розміри ставок акцизного податку на пальне, ураховуючи їхній мінімальний рівень відповідно до Директиви 2003/96/ЄС. Документ передбачає поступове підвищення акцизного податку на моторні палива. До 2028 року пропонуються встановити такі ставки акцизного податку: на бензин — 359 євро за 1000 літрів; на дизельне пальне — 330 євро за 1000 літрів; на скраплений газ — 250 євро за 1000 літрів. Нагадаємо, 31 травня Кабінет міністрів України на засіданні ухвалив рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію. Усі громадяни повинні сплачувати по 4,32 грн за кВт*год, а диференціація тарифу за обсягом споживання не передбачена.
Профільний комітет Верховної Ради підтримав урядовий законопроект щодо збільшення акцизів на тютюнову продукцію, а також законопроект щодо акцизів на пальне. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі. Законопроект №11090 щодо підвищення акцизів на тютюнову продукцію підтримали 22 депутати, лише один депутат не погодився. Документом передбачено прив'язку акцизу на тютюнову продукцію до євро, а не до гривні, як було раніше. Підвищення акцизу на цигарки у цьому році передбачено лише у випадку девальвації. "Реалізація законопроекту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів. У 2025 році у сумі близько 612 мільйонів гривень, у 2026 році -- п'ять мільярдів гривень, у 2027 році -- 9,3 мільярда гривень, у 2028 році -- 13,8 мільярдів гривень", -- написав нардеп. Щодо підвищення акцизу на пальне, то законопроект №11256 комітет також узгодив. Відомо, що збільшення акцизу на пальне відбуватиметься за графіком починаючи з 1 липня 2024 року. Також передбачено досить значне підвищення акцизу на газ. "Але дуже цікава ситуація з акцизом на газ. Мінфін не знає як так сталося, що в останню мить вирішили різко збільшити підняття акцизів на газ… В ході пошуку документів -- виявилось, що збільшення на газ запропонувала "УкрНафта",а точніше Ростислав Шурма, замість 70 євро він буде 277 євро", -- додав Железняк. Нагадаємо, 31 травня Кабінет міністрів України на засіданні ухвалив рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію. Усі громадяни повинні сплачувати по 4,32 грн за кВт*год, а диференціація тарифу за обсягом споживання не передбачена.
Основні причини, чому на деяких автозаправних станціях є дешевший бензин -- це низька якість пального, недолив бензину у бак авто та несплата податків. Про це заявив директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн. За його словами, ключовий чинник, який впливає на ціну пального на таких АЗС -- це несплата податків. Різниця в ціні за літр пального між "дешевими" та "дорогими" автозаправними станціями складає дві гривні. Якщо підрахувати всі фактори такої оптимізації ціни, то "дешеве" пальне вже є таким дешевим. "Якість (читай бодяга). Лабораторні перевірки "соціального" бензину, які мені доводилось бачити останнім часом, свідчать про додавання 10-15% спиртів -- легкої сполуки, яка збільшує не тільки обсяг продукту, але й розхід пального. У своїх розрахунках я оцінив перевитрату у скромні 7,5% (4 грн/л), хоча доводилось чути оцінки на рівні 10-12%. Недолив. Точкові заміри говорять про те, що найбільш часто й найбільш об’ємно недоливи практикуються на так званих "бочках". Сягають недоливи 2-3%, завдяки чому ціна "покращується" на 1-1,5 грн/л", -- зазначив він. Він наголосив, що по факту пальне на "дешевих" АЗС коштує стільки ж або навіть дорожче, ніж у відомих національних мережах. Відповідно, "дороге" пальне не є таким вже й дорогим. Автозаправні станції, які торгують "дешевим" пальним, заробляють на недоливах та несплаті податків до 3,5 гривень на літрі дизельного пального. Стосовно бензину, то на одному літрі бензину їм вдається заробити до 7,5 гривень. "Не рекомендую вірити в дива. Ці фокуси полягають або в обкраданні держави, або в обкраданні самого споживача. А іноді -- всіх одразу", -- зазначив він. Нагадаємо, у травні постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук заявив, що в Україні найближчим часом можуть зрости ціни на деякі види алкоголю та бензин. Уряд запропонував підвищити акцизи до рівня Європейського Союзу. За його словами, впровадження положень законопроекту дасть змогу забезпечити додаткові надходження до держбюджету у другому півріччі 2024 року на 1,6 мільярда гривень у середньому за місяць. .
В Україні поступово знижується ціна на скраплений газ. Дедалі більше автомобілістів проводить переобладнання авто для роботи на газовій суміші. Як повідомляють аналітики Інституту досліджень авторинку, торік у листопаді-грудні вартість цього виду пального зросла до 38 гривень за літр. Відтоді вона поступово знижувалась, а наразі становить 27 гривень за літр. Впродовж останнього місяця ціна на автогаз майже щоденно зменшувалася. Зазначається, що існує безпосередній зв’язок між ціною на автогаз та кількістю переобладнань автомобілів для роботи на газовій суміші й навпаки. До прикладу, у січні понад 1300 автовласників установили відповідне обладнання, а у лютому цей показник зріс до 1850 автівок, які обладнали для роботи на газовій суміші, а за березень понад 2000 водіїв вирішили перейти на автогаз. Джерело: Інститут досліджень авторинку/"НафтоРинок" "Звісно, не всі сучасні бензинові автомобілі дозволяють це зробити порівняно просто і в рамках розумного бюджету. Але на ринку ще є японські та американські авто з двигунами без прямого впорскування бензину й турбонагнітачів, на які доцільно встановлювати ГБО. Однак наразі процес зниження цін на автогаз припинився. Щобільше, є чинники щодо його зростання", -- йдеться у повідомленні. Аналітик видання "НафтоРинок" Олександр Сіренко наголошує, що причина повільного зниження ціни, яку ми спостерігали зараз зумовлена зменшенням попиту на цей вид пального. Люди почали менше використовувати свої авто, відповідно й зменшився попит на скраплений газ. "Більшість операторів ринку відреагували на це поступовим зменшенням цін, адже так вони борються за роздрібного клієнта. Зрозуміло, що всюди є межа, нижче якої торгувати автогазом стає невигідно, тому зараз ціни зафіксувалися", -- додав він. Невідомо наскільки довго триматимуться такі ціни на автогаз, адже вони залежать від багатьох чинників. Головним з них може стати перегляд ставок акцизу на пальне, який запланований Верховною Радою. Якщо відповідний законопроект набуде чинності в поточній редакції, то скраплений газ може подорожчати відразу на понад п'ять гривень, зазначили у виданні. "Навіть без урахування потенційних проблем з логістикою через брак водіїв-міжнародників, біржових котирувань та зміни курсу валюти, вже влітку цього року ціна на автогаз може підскочити до 33 гривень за літр", -- йдеться у повідомленні. Нагадаємо, у травні президент Української аграрної конференції Леонід Козаченко заявив, що підвищення акцизів на пальне вплине на кожного українця, адже це призведе до здорожчання транспортних послуг. За його словами, ця ініціатива не мала достатньої публічної дискусії, а також не було надано обґрунтованого пояснення, чому це важливо для української економіки станом на сьогодні.
Після декількох успішних атак по російських нафтопереробних заводах Москва зіткнулася з відчутною нестачею палива. Зараз потреби покриваються через імпорт з Білорусі. Про це повідомив Центр національного спротиву (ЦНС). "Окупована Кремлем Білорусь нарощує постачання палива до Росії через дефіцит, що виник через ремонти на ворожих нафтопереробних заводах", — заявили в ЦНС. За повідомленнями місцевих мешканців, у нафтопереробній сфері Білорусі спостерігається спалах виробництва авіаційного реактивного пального та його постачань до Росії залізничним транспортом. Забезпеченням організації охорони перевезення на території Білорусі займаються бойовики терористичного угруповання приватної військової компанії "Вагнера" та батальйону охорони міністерства внутрішніх справ Білорусі. "Росія без палива — це чудова ілюстрація путінського правління. Проте режим Лукашенка не здатний покрити дефіцит, і є лише методом латання дір. Але його допомога є свідченням агресії самопроголошеного диктатора проти нашої країни й участі окупованої республіки у війні проти України", — зробили висновок у Центрі національного спротиву. Нагадаємо, наприкінці березня видання The Moscow Times повідомляло, що в Росії на 7,4% впало виробництво автомобільного бензину. Це сталося внаслідок серії ударів по російських нафтопереробних заводах, які зупинили роботу великих підприємств "Роснефти" та "Лукойлу".
В окупантів у Луганську спостерігаються серйозні проблеми з паливом. Це стало наслідком удару 7 травня по нафтобазі у тимчасово захопленому місті. Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор. "Нафтобаза в Луганську допалала лише вчора, а в місті й навколо нього вже виник дефіцит пального", — зазначив він. За його словами окупаційна влада обіцяє, що згодом все буде гаразд, однак на заправках ситуація критична. Кажуть про "тимчасові труднощі". Як розв’язати логістичну задачу із доставленням продуктів нафтоперероблення у так званій "ЛНР" поки що не знають. Запаси віддають російським військовим. "Тільки-но на окупованій Луганщині розпочалися пасхальні свята, як став танути міф щодо "потерь нет". Зокрема, лише в Алчевську нарахували понад 300 нових могил місцевих військових із підрозділів армії Росії. Значна частина мобілізованих чоловіків вважається зниклими безвісти. На супутниковому телебаченні "рускій мір" це не покажуть. Бо не можна", — також додав Артем Лисогор. Як відомо, 7 травня ватажок "ЛНР" Леонід Пасічник повідомив, що було обстріляно "розташовану в межах міста нафтобазу", а удар "імовірно здійснено ракетами західного зразка ATACMS". За його даними, постраждали п'ятеро співробітників нафтобази, їх госпіталізовано. У нібито було пошкоджено лінії електропередачі, будинки в районі нафтобази частково знеструмило. Нагадаємо, 13 квітня Збройні сили України здійснили потужний удар по пункту управління рашистів у Луганську. За даними Повітряних сил ЗСУ, він був атакований західними ракетами, які надали союзники.
Підвищення акцизів на пальне вплине на кожного українця, адже це призведе до здорожчання транспортних послуг. Про це повідомив президент Української аграрної конференції Леонід Козаченко, пише "РБК-Україна". Козаченко, коментуючи намір Кабміну підвищити акциз на пальне, зазначає, що ця ініціатива не мала достатньої публічної дискусії, а також не було надано обґрунтованого пояснення, чому це важливо для української економіки станом на сьогодні. "Не тільки в період посівної, а в цілому сьогодні приймати рішення, які одночасно вплинуть на всі сектори економіки, є недоцільно. Підвищення акцизу на пальне вплине на життя людей, які сьогодні постійно використовують кошти для того, щоб переміщуватися по території. І це не тільки про власні авто - ціни на квитки теж піднімуться. Тому в цей період приймати такі рішення, я думаю, невчасно і недоречно", -- каже він. За його словами, більшість людей буде проти такого рішення, бо воно є недоцільним і призведе до того, що кожен українець з власної кишені буде за це платити. Варто зазначити, що в Україні планують підвищити акцизи на пальне. Так, 22 березня Кабмін запропонував поступове підвищення акцизу на пальне, яке розпочнеться від липня 2024 року і триватиме до 2028 року. Проте законопроект повинні ще ухвалити у Верховній Раді. За даними НБУ, зниження світових цін на нафту у 2023 році сприяло сповільненню зростання цін на пальне. Однак їх очікуване підвищення навесні 2024 року та помірне зниження надалі зумовлять подорожчання пального цього року до 13,2%. У лютому директор консалтингової групи "А95" Сергій Куюн заявляв, що через потребу об'їжджати польську ділянку кордону під час імпорту скрапленого газу через Словаччину й Румунію здорожчання автогазу може становити до трьох гривень за літр. Водночас він нагадав, що сусідня Польща залишається великим постачальником автогазу для України. Нагадаємо, що в Росії закінчилися запаси бензину. Нестачу палива пов'язують з атаками безпілотників по нафтопереробних заводах агресора.
У березні Росія збільшила імпорт бензину із сусідньої Білорусії, щоб впоратися з ризиком дефіциту на внутрішньому ринку через позаплановий ремонт на російських нафтопереробних заводах після атак дронів. Про це 27 березня повідомили чотири джерела в промисловості та торгівлі, пише Reuters. Зазвичай Росія є нетто-експортером палива та постачальником на міжнародні ринки, але збій у російській нафтопереробній сфері змусив нафтові компанії імпортувати його. Росія вже заборонила експорт бензину з 1 березня, щоб спробувати забезпечити достатньо палива для свого внутрішнього ринку після неодноразових атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи з початку року. Зазвичай Росія імпортує дуже мало палива з Білорусі, хоча вона повернулася до нього в серпні-жовтні минулого року, коли зіткнулася з нестачею палива, що призвело до швидкого зростання цін на бензин і спричинило нову заборону на експорт нафтопродуктів. Цього року Росія знову збільшила імпорт бензину з Білорусі, і в першій половині березня він сягнув майже 3 тисяч тонн, повідомили джерела Reuters, знайомі зі статистикою. У лютому Росія імпортувала 590 тонн, а в січні постачання з Білорусі не було. Два джерела в галузі, які побажали залишитися анонімними, оскільки вони не були уповноважені виступати публічно, повідомили, що переговори щодо подальшого імпорту ведуться між урядами та нафтовими компаніями. Один із них сказав, що переговори були важкими, оскільки Білорусь віддає пріоритет експорту свого палива на міжнародні ринки. Скільки буде потрібно Росії, залежатиме від термінів ремонту НПЗ, розповіло інше джерело. Російські нафтові компанії можуть збільшити постачання нафти на білоруські НПЗ в обмін на додаткові нафтопродукти для постачання до Росії, кажуть джерела в галузі. Білорусь зазвичай експортує свої нафтопродукти через російські порти Балтії на міжнародні ринки у рамках довгострокових транзитних угод між державами. У Білорусі є два нафтопереробні заводи — Новополоцький НПЗ "Нафтан" та Мозирський НПЗ. Потужність кожного з них становить 12 мільйонів тонн на рік (близько 240 тисяч барелів на день), але вони зазвичай працюють з меншою потужністю, кожен з яких переробляє близько 9 мільйонів тонн на рік (близько 180 тисяч барелів на день). Незрозуміло, наскільки Білорусь може збільшити виробництво, і джерела в галузі говорять, що існують технічні місця. Міністерство енергетики Росії та білоруська державна нафтова компанія "Бєлнафтохім", яка управляє обома нафтопереробними заводами республіки, не відповіли на запити про коментарі. Не зробили цього і російські "Роснефть", "Лукойл", "Татнафта" та "Газпромнефть" — основні постачальники нафти до Білорусі та оператори автозаправних станцій у республіці. НПЗ у Білорусі використовують як сировину переважно російську нафту, а російські нафтові компанії, які мають білоруські дочірні підприємства, також закуповують бензин на НПЗ для постачання своїх білоруських АЗС. Нагадаємо, раніше видання Financial Times оприлюднило інформацію, що атаки українських безпілотників на російську енергетичну інфраструктуру можуть призвести до зростання світових цін на нафту та бензину. Тому в США закликали припинити ці удари, мовляв, це може зашкодити переобранню президента Джо Байдена. Своєю чергою віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що нафтопереробні заводи на території Росії є законними цілями України з військового погляду. У цьому випадку українські військові та силовики діють за стандартами НАТО.