# переговори

Інформація про те, що президент Чехії Петр Павел є одним із головних кандидатів від Євросоюзу для переговорів із Кремлем, виявилася лише припущенням журналістів. Коментуючи публікації в іноземній пресі, він наголосив на відсутності будь-яких офіційних обговорень чи рішень щодо його кандидатури.Про це повідомляє чеське видання Ceske NovinyВідповідь на чуткиПавел повідомив, що не має наміру виступати офіційним представником Європи на переговорному процесі щодо припинення війни в Україні. Відповідну заяву він зробив у розмові з журналістами після завершення зустрічі лідерів країн Вишеградської четвірки, що відбулася у словацькому місті Тренчин.Приводом для запитання стали публікації в британському виданні The Telegraph, у яких зазначалося, що чеського лідера розглядають серед п'яти кандидатів, здатних вести діалог із російським диктатором Володимиром Путіним від імені Євросоюзу."У мене точно немає таких амбіцій. Я, звичайно, був би радий, якби міг поділитися своїм досвідом роботи як у НАТО, так і в Європейському Союзі. Але, безперечно, саме європейські держави мають вирішити, кого вони вважають своїм представником", — заявив Петр Павел.Журналістські припущенняОчільник Чехії уточнив, що згадка його імені серед можливих посередників є виключно журналістською гіпотезою. Він зазначив, що жодних офіційних переговорів чи консультацій щодо його можливого призначення на цю роль не проводилося.За словами чеського президента, під час міжнародних обговорень жодні конкретні кандидатури представників від Європи взагалі не висувалися. Вибір такої постаті повинен базуватися на загальному рішенні європейських країн, а не на медійних здогадках. Нагадаємо, Сполучені Штати виступлять посередниками під час переговорів на робочому рівні між Україною та Росією, які заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Сторони планують обговорити питання повоєнної безпеки, деескалації та гуманітарні заходи..

Західні країни роками помилково вважали, що територіальні поступки Росії здатні зупинити її агресію проти України. Будь-які вимоги щодо віддачі територій наразі є неприйнятними, адже ціллю ворога з самого початку була не конкретна область, а вся Україна та її столиця.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю ZDF. Чому стримування не спрацювалоОцінюючи історичні передумови нинішньої війни, Володимир Зеленський нагадав про позицію західних партнерів під час подій 2014 року. Тодішня реакція міжнародної спільноти на агресію Кремля виявилася недостатньо рішучою та спровокувала подальші загарбницькі дії Росії."Коли Путін захопив Крим, то і Європа, і Америка досить відкрито робили дзвінки, проводили зустрічі, давали сигнали українцям, які були при владі, що не треба ніякої ескалації, давайте просто жити дружно, давайте так поки що залишимо. Ми залишилися без Криму. Після цього ми залишилися без частини Донбасу. Але при цьому були постійні постріли на Сході. Ніякого миру не було", — зазначив президент України.Глава держави також розвінчав міф про те, що союзники допомагали Україні з самого початку війни."Люди думають, що нам завжди допомагали. Це не так. Нам почали допомагати після повномасштабного вторгнення, але це було після восьми років того, як Росія нас окупувала. Це довгий період для того, щоб розібратися із цим і зрозуміти, що Путін не збирається нічого нам віддавати", — зазначив Зеленський.Чому поступки не зупинять ПутінаКоментуючи заклики деяких європейських політиків щодо поступок у регіонах, глава держави наголосив на справжніх цілях агресора, які виходять далеко за межі окремих областей."Мене якось запитали європейці: "А чому ти вважаєш, що якщо ти вийдеш із Донбасу, він піде далі?" І я відповів: "Тому що на початку війни він захоплював не Донбас, а прийшов у столицю. Захопив Запорізьку область, Херсонську область, Херсон, Харківщину", — розповів український лідер.Він додав, що значну частину цих територій українські захисники вже відвоювали, а тепер ворог намагається отримати дипломатичним шляхом те, що не здатен захопити на полі бою."Ми багато всього відвоювали, але ж він захоплював різні частини нашої держави. І тепер хочуть, щоб ми щось їм дали, тому що вони не спроможні це захопити. Ми можемо бути з меншою територією, мати менше грошей, менше зброї, але гідності в нас все-таки більше, ніж у багатьох. Ми будемо робити все, щоб ця війна закінчилась, але закінчилась гідно для нас", — підсумував президент України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки. .

У четвер, 5 листопада, перша леді США Меланія Трамп приймає у Білому домі офіційні делегації України та Росії. До складу української групи увійшли Дмитро Лубінець і Давид Арахамія, тоді як російську сторону представляють Яна Лантратова та Кирило Дмитрієв.Про це йдеться на сайті Білого дому.Зустріч у Вашингтоні: деталі та учасникиУ Білому домі відбувається зустріч першої леді США Меланії Трамп із представниками України та Росії. Для участі у переговорному процесі до Вашингтона прибули високопоставлені представники обох сторін. Українську делегацію у Білому домі представляють уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та народний депутат Давид Арахамія.З боку Росії у зустрічі беруть участь депутатка Державної думи Яна Лантратова та очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Переговори проходять за посередництва першої леді США.Нагадаємо, у раніше повідомлялось, що у Сполучених Штатах Америки відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Зауважимо, 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..

У четвер, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський провів продуктивні переговори з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою щодо прискорення вступу нашої країни до Європейського Союзу. Під час зустрічі сторони погодили амбітний календарний план щодо закриття переговорних блоків та обговорили майбутній саміт в Абу-Дабі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Новий графік євроінтеграціїЗа словами президента, Україна та Європейський Союз продовжують тісну координацію дій щодо ключових політичних та економічних питань. Під час переговорів Володимир Зеленський та новий президент Євроради Антоніу Кошта детальним чином розібрали євроінтеграційний процес і досягли принципових домовленостей щодо подальшого темпу реформ.Зокрема, українська сторона прагне вже до кінця цього року повністю завершити роботу над переговорними кластерами, щоб з наступного року перейти до безпосереднього закриття окремих розділів угоди."Працюємо над тим, щоб до кінця цього року закрити всі переговорні кластери, а вже в наступному році перейти до закриття переговорних розділів та швидко рухатися далі до нашого вступу. Говорили про наші нові ідеї, які можуть реально прискорити весь процес. Домовилися, що Антоніу все обговорить з Урсулою", — наголосив Зеленський.Гарантії безпеки та саміт в Абу-ДабіОкрему увагу під час зустрічі посадовці приділили підготовці до майбутнього тристороннього саміту в Абу-Дабі та пріоритетним завданням України на міжнародній арені. Глава держави поінформував очільника Євроради про деталі своїх останніх контактів із представниками США.Президент наголосив на непохитності української позиції: будь-які рішення щодо майбутнього України мають ухвалюватися за безпосередньої участі європейських союзників."Україна завжди виступає за те, щоб Європа була за столом перемовин. Коли йдеться про гарантії безпеки та економічне відновлення України, це неможливо обговорювати без представників Європи. І Антоніу підтримує цю нашу позицію", — заявив український лідер. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань..

У четвер, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський провів переговори з Прем'єр-міністром Андорри Шав'є Еспотом Саморою щодо повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей. Окрім цього, сторони детально обговорили питання підтримки українського енергетичного сектору в зимовий період.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Повернення викрадених дітейЗа словами Зеленського, Україна активно розширює коло партнерів для порятунку дітей, яких незаконно викрала та вивезла Росія. Під час зустрічі із прем'єр-міністром Андорри Шав'є Еспотом Саморою українська сторона обговорила конкретні механізми, які можуть пришвидшити цей складний процес. Глава держави наголосив, що повернення кожної дитини вимагає колосальних зусиль через постійний спротив із боку держави-агресора."Ми багато працюємо з Ватиканом, країнами Близького Сходу, нашими іншими партнерами. Вже 2790 дітей з понад 20 тисяч викрадених вдалося повернути. Але щоразу це виклики: знайти, перевірити, довести та повернути. І щоразу Росія опирається", — заявив Володимир Зеленський.Під час переговорів сторони домовилися про тісну координацію профільних команд, які опрацюють конкретні кроки, де Андорра зможе надати свою допомогу.Підтримка української енергетикиОкремою важливою темою перемовин стала стабільність української енергетичної інфраструктури, яка зазнає постійних ворожих атак. Володимир Зеленський поінформував колегу про поточну ситуацію в енергетиці та наслідки останніх російських ударів."Будь-яка підтримка енергетики зараз і протягом зими може допомогти нашим людям", — наголосив президент України. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань..

Президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань.У своєму дописі у Telegram український гарант розповів, що під час зустрічі подякував португальському колезі за співчуття у зв'язку з російським ударом по школі в Комишувасі, де люди отримували гуманітарну допомогу."Уже четверту добу там триває пошуково-рятувальна операція. Станом на зараз відомо, що загинуло 43 людини. Мої співчуття рідним і близьким. Ще десятки людей можуть залишатися під завалами. Одну людину, яка вважалася зниклою безвісти, сьогодні вдалося знайти живою", — зауважив гарант.Зеленський також розповів Сегуру про складну ситуацію в українській енергетиці через постійні російські атаки дронами та ракетами. За його словами, відновлення пошкодженої інфраструктури потребує значних зусиль."Ми обговорили з паном президентом, як Португалія може підтримати нашу енергосистему і захист життя в Україні. Говорили і про наші можливості для спільного виробництва зброї. Дуже розраховуємо, що будуть нові кроки на підтримку", — резюмував гарант.Нагадаємо, 4 листопада Володимир Зеленський прибув до Мадрида, де попереду на нього чекають важливі зустрічі та переговори. Серед головних пріоритетів — посилення протиповітряної оборони України, захист населення та розвиток оборонної співпраці з Іспанією.Додамо, 3 листопада президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Берліна. Він зустрівся з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Однією з головних тем переговорів стало посилення української протиповітряної оборони та прискорення постачання ракет для систем Patriot..

Український уряд розраховує протягом 2027 року ухвалити основний масив законодавства за всіма розділами переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Це має наблизити країну до завершення переговорів про членство в ЄС до кінця 2028 року.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов під час спільного брифінгу із послом Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, передає "Інтерфакс-Україна". За його словами, Україна має пройти кілька етапів на шляху до членства в Євросоюзі. Насамперед йдеться про отримання попереднього позитивного звіту за 23-м та 24-м розділами переговорного процесу.Вони охоплюють питання судової влади та основоположних прав, а також правосуддя, свободи й безпеки. Серед ключових напрямків роботи — реформа правосуддя та правоохоронних органів. Наступним етапом стане закриття відповідних переговорних розділів і ухвалення необхідного законодавства."І ми на рівні уряду, принаймні, плануємо так цю роботу організувати, щоб протягом 27-го року у нас основний масив законодавства був ухвалений, повторюю, за всіма розділами переговорного процесу", — сказав ЧенцовПісля цього Україна зможе отримати оцінку Європейської комісії та держав-членів ЄС. На основі їхніх висновків готуватимуть проєкт договору про вступ України до Євросоюзу."От така етапність. Тому 28-й рік для нас, звичайно, це дуже амбітна, але осяжна мета. І все залежить від нас", — додав він.Нагадаємо, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Додамо, раніше європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

Твердження про те, що американський президент Дональд Трамп нібито ближчий до очільника Кремля Володимира Путіна, ніж до європейських партнерів, не відповідають дійсності.Таку заяву зробив посол США при НАТО Метью Вітакер під час дискусії на Берлінській безпековій конференції в середу, 4 листопада, відповідаючи на зауваження президентки конгресу, депутатки Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Його цитує "Укрінформ"."Я змушений це категорично відкинути. Можливо, саме так це сприймають на європейському континенті. Але це точно не відповідає дійсності", — акцентував Вітакер.Перед цим модераторка панелі Штрак-Ціммерманн, кажучи про необхідність посилення американського тиску на Росію для припинення війни проти України, зазначила, що європейці дещо спантеличені тим, що іноді складається враження, ніби президент США ближчий до Путіна, ніж до Європи.У відповідь американський дипломат наголосив, що Дональд Трамп намагається знайти умови для досягнення мирної угоди, попри складнощі переговорного процесу."Володимир Путін такий, який він є. Ми можемо хотіти, щоби він був іншим, можемо хотіти, щоби він погодився на те, що всі ми вважаємо розумною угодою. Але він не погодиться", — пояснив Вітакер.За його словами, саме тому необхідно шукати умови, які були би прийнятними як для України, так і для Росії."Ми повинні знайти такі умови, на які можуть погодитися й українці, й росіяни. І це виявилося дуже складним, як ми всі знаємо, оскільки війна триває вже п'ятий рік після вторгнення 2022 року", — зауважив посол.Вітакер також висловив невдоволення постійною критикою переговорного процесу з боку європейців, наголосивши, що головним має бути досягнення результату.Він зазначив, що формальна присутність європейських представників за столом переговорів не настільки важлива, як завершення війни та встановлення тривалого миру. При цьому дипломат констатував, що Європа вже бере змістовну участь у відповідних консультаціях і підтримці України."Якщо голос Європи за столом переговорів стане тим, що схилить шальки терезів, тоді вони мають там бути", — підсумував Метью Вітакер.Нагадаємо, раніше посол США при НАТО розповідав, що гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії..

Україна готується до тристороннього формату на рівні команд між українською делегацією, Сполученими Штатами Америки та Росією. До цієї важливої офіційної зустрічі залишилося вже менш ніж тиждень.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він поінформував про півторагодинну та дуже детальну розмову зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Подробиці перемовин український президент не оприлюднив.Він також розповів, що сьогодні відбулася змістовна зустріч в Брюсселі нашої команди, американської, ЄС, Франції, Великої Британії, Німеччини, НАТО, Світового банку та представників глобальної бізнес-спільноти щодо післявоєнного відновлення"Завтра в Брюсселі теж відбудеться зустріч — щодо гарантій безпеки України. Темп в перемовинах потрібен максимально інтенсивний, щоби якнайшвидше закінчити цю війну. Україна готова до необхідних кроків, наші пропозиції чіткі, і ми дали свої пропозиції американській стороні", — зауважив Зеленський.Він наголосив, що важливий пріоритет — ППО. Про це теж говорили. Потрібні перехоплювачі для "петріотів", щоби захищати життя від російських ударів."Треба працювати й надалі щодо кожного з двосторонніх треків з Америкою, зокрема, це стосується формату Drone Deals", — акцентував президент України.Він заявив, що Україна вдячна США за підтримку незалежності України, українських людей і дипломатичних зусиль."Миру немає альтернативи, й гарантії післявоєнної безпеки мають бути справді залізобетонними. Працюємо заради цього! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що вчора український президент виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації..

У середу, 4 листопада, українська делегація провела два важливі раунди перемовин із партнерами, які стосувалися різних тем. Обидва — на користь Україні.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перша — щодо Prosperity Plan для України. Це один із ключових документів, над яким зараз працюємо з партнерами. Він має визначити, як відновлюватимемо Україну після війни, залучатимемо інвестиції та створюватимемо можливості для розвитку нашої економіки", — зазначив він.За його словами, працювали з представниками Єврокомісії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та BlackRock. З українського боку залучені команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу президента."Деталі поки що не розкриваємо. Зараз триває предметна робота над документом. Разом із партнерами визначили конкретні наступні кроки та терміни їх виконання. Про результати розповімо пізніше", — зауважив головний український зовнішній розвідник.Він також поінформував, що друга зустріч — щодо фінансування України 2027 року. Разом із командами Міноборони, Мінфіну та Офісу президента показали партнерам математику війни на наступний рік: скільки ресурсів потрібно, який дефіцит необхідно покрити та за рахунок яких джерел можемо це зробити.Окремо учасники перемовин обговорили загрози з боку Росії для України та всієї Європи, а також спільні кроки для протидії їм."Завтра продовжимо роботу з партнерами над гарантіями безпеки для України. Йдеться не лише про безпеку нашої держави, а й про нову архітектуру безпеки всієї Європи після війни. Україна є її невід’ємною частиною. Адже без довгострокової безпеки України неможлива й довгострокова безпека Європи", — акцентував Рустем Умєров.Саме тому, за його словами, робота над гарантіями безпеки, відновленням і економічним розвитком ведеться паралельно. Це частини одного плану для майбутнього України.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

Президент України Володимир Зеленський прибув до Мадрида, де попереду на нього чекають важливі зустрічі та переговори. Серед головних пріоритетів — посилення протиповітряної оборони України, захист населення та розвиток оборонної співпраці з Іспанією.Про це глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram.За словами гаранта, Україна готує нові кроки для посилення підтримки. Зокрема, йдеться про розвиток оборонного виробництва та зміцнення української ППО. Президент також подякував Іспанії за надану допомогу.Крім того, найближчими днями заплановані контакти з американською стороною. Україна координує дії з партнерами, щоб досягти конкретних результатів у питаннях безпеки та подальших кроків до миру."Захист від російських ударів та відновлення миру потрібні", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 3 листопада президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Берліна. Він зустрівся з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Однією з головних тем переговорів стало посилення української протиповітряної оборони та прискорення постачання ракет для систем Patriot..

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в Європейському Союзі. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року".Про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час пресконференції в Брюсселі в середу, 4 листопада."На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У "дорожніх картах", представлених у нашому звіті про розширення, окреслено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед", — сказала вона.За її словами, у "дорожній карті" йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових."Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів", — зауважила європейська комісарка.До речі, такий самий прогноз вона озвучувала під час презентації доповіді в комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.Своєю чергою, висока представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що для України "попереду, безумовно, ще багато кроків"."Важливо також працювати з громадськістю. Адже, коли ми кажемо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України в європейський простір значно посилить нашу спільну безпеку. Досвід, здобутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза — усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо рухатися в питанні України якомога швидше", — пояснила вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg. Вони наголосили, що через це Москва планує посилити атаки та готується до затяжної війни.За інформацією джерел видання, якщо за підсумками проміжних виборів позиції Трампа в США ослабнуть, то це істотно вплине на хід війни.Москва шукатиме шляхи для зняття американських санкцій, намагаючись переконати Трампа в можливості вести бізнес без завершення війни в Україні. Водночас малоймовірно, що Трамп активніше підтримуватиме Київ та Європу в разі програшу Республіканської партії демократам на виборах до Конгресу."У нього може зменшитися простір для маневру, щоби змусити Зеленського укласти угоду, — а це може розв’язати руки Путіну для посилення атак на енергетичну інфраструктуру України", — зауважили співрозмовники медійників.За їхніми словами, у Кремлі більше не впевнені у здатності Трампа нав'язати Україні умови Росії. Тож російський диктатор має намір збільшувати військовий тиск на Україну та її європейських союзників.Відновлення мирних переговорів за участю представників України, США та Росії заплановане на 10-11 листопада в Абу-Дабі. Проте Путін досі не дає сигналів про готовність поступитися своїми жорсткими вимогами щодо українських територій.Окрім того, Путін і Трамп можуть зустрітися цього місяця в Китаї на саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) під головуванням Сі Цзіньпіна. Це дасть російському диктатору нову можливість спробувати схилити американського лідера на свій бік. Зустріч планується без участі України та європейських партнерів, але в Москві не очікують від неї значного прориву."Після того, як серпнева зустріч Путіна та Трампа на Алясці 2025 року закінчилася без результатів, Кремль заклав різке зростання оборонного бюджету. Військові видатки Росії на 2026 рік збільшили майже на 60 мільярдів доларів — до близько 200 мільярдів доларів", — констатували аналітики.Проєкт бюджету передбачає аналогічні витрати й на 2027 рік, що свідчить про повну відмову Москви від стримування військових видатків.Водночас мирний процес в Абу-Дабі може зірватися через загострення на Близькому Сході, якщо Трамп реалізує погрози відновлення ударів по Ірану.Представниця лондонського аналітичного центру RUSI Емілі Ферріс попередила, що Трамп може переключити увагу з України на Іран, якщо Росія наполягатиме на територіальних претензіях."Це може поставити під загрозу військову допомогу США Україні — на тій підставі, що ці кошти варто використати проти Ірану або для підтримки систем ППО Ізраїлю", — наголосила експертка.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..