# переговори

Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на власні "надійні джерела".Співрозмовники медівників розповіли, що ця вимога увійшла до переліку пропозицій, підготовлених російськими представниками для переговорів щодо завершення війни в Україні."Саме Велика Британія є єдиною європейською державою, яка використовує підводні човни з ядерним озброєнням для забезпечення колективної оборони НАТО", — пояснили аналітики видання.Нещодавно британський прем'єр-міністр Енді Бернем наголосив, що питання безпеки Європи не може бути предметом домовленостей із Росією.За інформацією медійників, у документі з вимогами Москви також ідеться про необхідність виведення сил НАТО зі Східної Європи та країн Балтії, виключення Фінляндії з Альянсу та зобов'язання не направляти західні війська в Україну.Стверджується, що лише за виконання цих умов очільник Кремля готовий розглядати можливість припинення вогню. Москва також вимагає зупинити постачання Україні західного озброєння, військової техніки та іншої продукції. Ще одна умова Росії — відмова від перспективи вступу України до НАТО.Окрім того, Кремль прагне зберегти контроль над окупованими українськими територіями після завершення війни. Натомість Москва нібито готова не перешкоджати вступу України до ЄС, але за умови, що Київ не братиме участі в спільній оборонній політиці об'єднання.Нагадаємо, що голова розвідувального комітету Сенату США Том Коттон різко розкритикував позицію Москви та назвав подальші мирні переговори з Росією безглуздими. За його словами, абсурдні вимоги Кремля до країн Альянсу чітко свідчать про небажання агресора шукати справжній мир..

Зустріч президентів Росії, Сполучених Штатів Америки та Китаю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна відбудеться в четвер, 19 листопада. Вона, як і передбачалося, пройде в Шеньчжені.Про це повідомив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Раніше агенція Reuters інформувала, що ця тристороння зустріч відбудеться на полях саміту АТЕС."Головною темою переговорів стане розробка масштабної угоди щодо контролю над ядерними озброєннями. Крім того, лідери Росії, США та Китаю запланували обговорити ситуацію навколо Північної Кореї та частково війни в Ірані й Україні", — написали журналісти.Вони констатували, що раніше американський президент Дональд Трамп підтвердив намір зустрітися із російським і китайським лідерами."Ми обговоримо велику кількість питань, включно з ядерним роззброєнням. Але говоритимемо багато про що", — запевнив він журналістів на початку цього тижня.Щоправда, західні аналітики зазначили, що "ядерне питання" на цих перемовинах не таке просте, як це розповідають майбутні учасники зустрічі."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — наголосили вони.До того ж високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання, наголосив у коментарі медійникам, що наразі не очікується жодної домовленостіВін пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі".Нагадаємо, командувач космічного командування збройних сил Німеччини Міхаель Траут заявляв, що не може виключати розроблення Росією технологій для розміщення ядерного заряду на орбіті. За його словами, такий сценарій може вивести з ладу супутники та зробити частину орбіти непридатною для використання на десятиліття..

Україна та Польща мають розширювати економічну співпрацю та розвивати спільні виробництва. Зокрема, йдеться про оборонну промисловість.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у відеозверненні під час відкриття українсько-польського бізнес-форуму "Win-Win: Польща й Україна на спільному ринку ЄС", який відбувся 13 листопада у Варшаві.Буданов зазначив, що 2025 року товарообіг між Україною та Польщею склав майже 13 мільярдів доларів. За його словами, інтеграція України до ЄС відкриє для польських компаній нові можливості на українському ринку, у логістиці та спільному виробництві."Польський бізнес у сфері оборонно-промислового комплексу може заробляти разом із нами, посилюючи передусім пряму безпеку Польщі", — зауважив керівник Офісу президента.Заступник керівника президентського офісу Олексій Соболев додав, що Україна зацікавлена у великих спільних проєктах державних компаній двох країн і розбудові спільних ланцюгів постачання.Він наголосив, що потрібно збільшувати польські інвестиції у відбудову України та розвивати спільні оборонні виробництва з огляду на загрозу, яку Росія становить для обох держав.Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська відзначила присутність польських компаній у переробній промисловості та роздрібній торгівлі України. Серед напрямів, у яких Україна потребує інвестицій і співпраці, — енергетика та видобуток нафти та газу.Вона також звернула увагу на внесок українців, які знайшли в Польщі прихисток від російської агресії, у розвиток польської економіки. За оцінкою Deloitte, 2025 року це близько 2,4% ВВП Польщі. Українці працюють, відкривають власні підприємства, створюють робочі місця та сплачують податки в країні, яка надала їм захист.За словами Ковальської, Польща може стати місцем для розміщення виробництв українських компаній, які через війну шукають нові локації та планують працювати на український ринок. Для польської економіки це означатиме додаткові податкові надходження та нові робочі місця, а для українських підприємств — можливість продовжувати виробництво та забезпечувати потреби споживачів в Україні.Українсько-польський бізнес-форум Win-Win відбувся у виставковому центрі EXPO XXI у Варшаві в межах ReBuild Ukraine 2026 під патронатом Офісу президента України. Представники влади, бізнес-об’єднань і компаній двох країн обговорили економічну співпрацю, кооперацію оборонних підприємств та інвестиційні можливості в Україні.Серед спікерів форуму — міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко та представник України при Євросоюзі Тарас Качка.Нагадаємо, 26 вересня Кирило Буданов заявляв, що зараз Україна критично потребу ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Це один із ключових пунктів захисту від ворожих атак..

Питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. У Білому домі коротко окреслили головні пункти розмови в Шеньчжені.Таку інформацію оприлюднили аналітики агенції Reuters із посиланнями на власні джерела."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — йдеться в повідомленні.Очікується, що Путін, Сі та Трамп зустрінуться на полях форуму "Азійсько-тихоокеанська економічна співпраця" (АТЕС) у Шеньчжені. У понеділок Трамп вирушає в чотириденну поїздку до Азії, яка також передбачає візит на Філіппіни."Ми не очікуємо досягнення жодних домовленостей", — зазначив високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання.Він пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі"."Сподіваємося, що це стане початком діалогу, який у майбутньому може виявитися продуктивним", — додав він.Пекін протягом багатьох років уникав прямого обговорення своєї ядерної програми з Вашингтоном, стверджуючи, що Росії та США доцільніше вести переговори безпосередньо — з огляду на величезні арсенали, якими вони володіють.За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія має найбільшу кількість ядерних боєголовок. За нею йдуть США та Китай. Термін дії нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією сплив цього року.Аналітики агенції наголосили, що наразі незрозуміло, чи мають Росія або Китай намір обговорювати з Дональдом Трампом питання скорочення озброєнь.Посольства Китаю та Росії у Вашингтоні не відповіли оперативно на запити про коментарі від Reuters, надіслані електронною поштою.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського інституту вивчення війни, США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

Сполучені Штати Америки та Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Розбіжності щодо участі ЄвропиЯк зазначили в ISW, Сполучені Штати та Україна продовжують наполягати на тому, що участь європейських посадовців у майбутніх мирних переговорах із Росією є критично необхідною. Проте Кремль готовий дозволити європейцям долучитися до діалогу виключно щодо нової архітектури європейської безпеки, відкидаючи будь-яке обговорення війни в Україні. Ба більше, Москва продовжує вимагати, щоб Європа повністю погодилася з її початковими ультиматумами 2021 року щодо розпуску НАТО.Колишній старший радник президента США Джаред Кушнер 12 листопада заявив, що після зустрічі у Дубліні з президентом України Володимиром Зеленським сторони домовилися розширити наступний раунд переговорів. Передбачається залучення представників Європи як для розв'язання територіальних питань в Україні, так і для укладення ширших післявоєнних домовленостей щодо європейської безпеки. Кушнер наголосив, що американська делегація повністю погодилася із позицією Зеленського."Переговори не завершать жодних ширших домовленостей щодо європейської безпеки без розв'язання проблем безпеки України та почнуть обговорювати ці взаємопов'язані питання паралельно", — йдеться у заяві.Водночас речник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 13 листопада спростувала ці домовленості, заявивши, що очільник Кремля Володимир Путін нібито не обговорював включення європейських представників до наступного раунду діалогу.Нагадаємо, за даними New York Times, Росія висунула до НАТО ультиматум із вимогою повернути війська Альянсу на позиції 1997 року та повністю припинити будь-яку військову діяльність у Східній Європі та Україні. Новий документ Кремля також передбачає жорсткі обмеження на використання ядерного арсеналу західними партнерами..

На найближчий час заплановано найбільший обмін полоненими за весь час Великої війни. Тобто з кожного боку мають повернутися додому більш ніж 1 000 людей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму граційному вечірньому відеозверненні."Ми розраховуємо, що відбудеться справді великий обмін полоненими, і ми дуже серйозно сприймаємо формулювання, яке використовують американські партнери, — що це має бути найбільший обмін за весь час цієї війни. Більш ніж 1000 людей з кожного боку", — зазначив він.За його словами, це надзвичайно чутливо для багатьох наших українських сімей, і зараз команди, спецслужби, розвідки — Координаційний штаб — всі працюють, щоб обмін відбувся."І найближчим часом очікую доповідь про деталі підготовки", — зауважив український президент.Він також поінформував про домовленість із представниками США про подальші кроки. Є велике бажання, щоби відбулися спільні з Америкою кроки до миру та до гарантованої безпеки."Американська сторона знає, що може бути ефективним у впливі на Росію, у реальній допомозі Україні", — запевнив президент України.Він також відзначив важливість перемовин у Дубліні, які принесли результати для України. Найбільше — це пакет від Данії: 645 мільйонів євро — саме оборонний пакет."Зокрема, буде більше амуніції для F-16, які збивають російські реактивні "шахеди". Буде також енергетична підтримка: ми обговорили конкретні рішення для Херсона, для Дніпра, для Харкова та Одеси, для Сум, для Києва й інших наших міст, які треба підтримати", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше український президент підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні та анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..

Європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого європейського чиновника."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — йдеться в повідомленні.Медійники зазначили, що напередодні саміту президент України Володимир Зеленський закликав європейських лідерів призначити представників для участі в мирних переговорах між Росією й Україною, які проходять під егідою США.Він додав, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни Москви проти України Росія стала відкритішою до того, щоби Європа також брала участь у переговорному процесі."Європі впродовж тривалого часу було складно визначитися з тим, хто саме має представляти континент у будь-яких мирних переговорах", — зауважили аналітики видання.Високопоставлений європейський чиновник, який надав коментар на умовах анонімності, розповів журналістам, що ці радники братимуть участь у майбутніх обговореннях на технічному рівні. При цьому Європа поки що не визначила лідерів, які представлятимуть її на переговорах.Речник Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — заявив, що лідери торкнуться цього питання під час майбутньої пресконференції.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні й анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..

Результати контактів на найвищому рівні найближчими днями та готовність Росії долучитися до спільного процесу вплинуть на перспектива проведення переговорів щодо мирного врегулювання війни в Україні за участю всіх зацікавлених сторін.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у коментарі журналістам під час зустрічі Європейської політичної спільноти."Я очікую, що російські уряд і президент нарешті погодяться на проведення спільних переговорів. За столом переговорів має бути Україна, мають бути європейці, мають бути американці та, звичайно, Росія", — зазначив він.За його словами, позитивні сигнали надходять із переговорів в Абу-Дабі, які відбувалися напередодні, це дає можливість спільно зі США досягнути мирного врегулювання в Європі. Водночас він наголосив, що цей шлях залишається тривалим."Зараз усе значною мірою залежить від переговорів найближчими днями", — додав німецький канцлер.Мерц також наголосив, що питання про те, хто представлятиме ЄС у можливому переговорному форматі, має обговорюватися за зачиненими дверима, а не публічно.Він зауважив, що вже існують напрацьовані формати взаємодії, зокрема, E3, а також співпраця за участю представників Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Польщі. Тому немає проблеми в тому, щоби такий формат продовжував діяти."Зараз справа не в конкретних особах, а в тому, щоби Путін виявив готовність вести переговори", — констатував німецький лідер.Окремо він акцентував на необхідності подальшої підтримки України з боку ЄС. Найближчі місяці стануть вирішальними, оскільки на Україну чекає дуже складна зима."Для мене на першому плані — надійний бюджет і подальша спільна допомога Україні. На мою думку, це спільне завдання всіх держав-членів Європейського Союзу — продовжувати допомагати цій країні, адже це відповідає нашим власним інтересам", — підсумував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що, за інформацією видання Die Zeit, уряд Німеччини анонсував можливі переговори канцлера Фрідріха Мерца з російським диктатором Володимиром Путіним після досягнення базових домовленостей в Абу-Дабі..

Під час саміту у Дубліні відбулася розмова між прем'єр-міністром Петером Мадяром та президентом України Володимиром Зеленським. Політики обговорили можливість проведення майбутньої зустрічі безпосередньо на Закарпатті.Про це очільник угорського уряду заявив в інтерв'ю радіо Kossuth, пише Telex.Контакти у Дубліні та плани на майбутнєПід час саміту Європейського політичної спільноти у Дубліні прем'єр-міністр Петер Мадяр провів низку важливих міжнародних зустрічей, серед яких була і розмова з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери поспілкувалися протягом 10-15 хвилин, обговоривши актуальні теми співпраці та подальші кроки у дипломатичному діалозі."Ми говорили про зустріч із президентом, але це не Будапешт чи Київ, а Закарпаття", — зазначив Мадяр, додавши, що наразі міністри закордонних справ обговорюють можливість проведення такої події до кінця листопада.Інші питання європейського порядку денногоУ своєму інтерв'ю Мадяр також прокоментував загальний контекст самітів у Дубліні, де у четвер зібралися лідери поза меж ЄС, а в п'ятницю запланована неформальна зустріч країн Євросоюзу. Політик наголосив, що бюджет не є головною темою цих засідань, а відповідні рішення прийматиме європейський саміт наприкінці місяця. Окрім українського напрямку, глава уряду торкнувся тем угорсько-німецької економічної співпраці у фармацевтичній галузі та внутрішньополітичних питань.Нагадаємо, офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах..

У п'ятницю, 13 листопада, президент Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні та анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу.Про це йдеться на офіційних ресурсах глави держави.Головні підсумки переговорів у ДублініЗеленський підбив підсумки дипломатичних переговорів, які відбувалися протягом тижня, зокрема зустрічі з посланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером в Ірландії після їхніх візитів до Москви. Глава держави виділив кілька ключових результатів останніх зусиль, які визначатимуть подальший перебіг подій."По-перше, результат дуже важливий, і тепер, за Росією, американська сторона також підтвердила, що ми обмінюємося військовополоненими. Як мені сказав Стів і Джаред, це буде найбільший обмін військовополоненими", — заявив Зеленський.Окрім цього, важливим досягненням стало те, що за столом наступних мирних переговорів обов'язково буде і Європа. За словами президента, для України це було принципово і важливо, адже "ми два роки над цим билися".Архітектура безпеки та майбутні зустрічіЗеленський наголосив, що формування майбутньої архітектури безпеки Європи безпосередньо залежить від того, коли і як закінчиться війна Росії проти України, адже наша країна вже є оборонною лінією континенту."На мій погляд, багато залежить від того, коли і як закінчиться війна в Україні. І це вплине на всі подальші кроки. Всі ці кроки будуть зроблені після закінчення війни, після надання гарантій безпеки Україні", — зазанчив він.Водночас Зеленський анонсував можливі локації для наступного раунду мирних переговорів, зазначивши, що вони можуть відбутися в ОАЕ або Швейцарії залежно від рішень переговорних команд."Можуть бути і в Еміратах, і у Швейцарії, ви знаєте, це залежить вже від команд. Тобто ми відкриті", — резюмував український лідер.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, останні заяви Кремля свідчать про повне небажання йти на компроміси щодо майбутніх кордонів та демілітаризованих зон. Москва вимагає від України віддати всі території чотирьох областей, які досі контролюються Збройними силами України..

Останні заяви Кремля свідчать про повне небажання йти на компроміси щодо майбутніх кордонів та демілітаризованих зон. Москва вимагає від України віддати всі території чотирьох областей, які досі контролюються Збройними силами України. Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Позиція максималізму та відмова від компромісів В ISW зазначають, що очільник Росії Володимир Путін під час нещодавньої зустрічі з Віткофом і Кушнером чітко окреслив свої ультимативні вимоги. Зокрема, російська сторона категорично відмовляється від будь-яких пропозицій щодо створення демілітаризованої зони в повоєнній Україні. Крім того, Кремль продовжує вимагати повної передачі під контроль РФ тих частин Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які українські війська продовжують утримувати."Росія вважає свій державний кордон — який, за російським законодавством, включає чотири незаконно анексовані області — єдиною чіткою "лінією розмежування" між Росією та Україною", — аналізують експерти ISW висловлювання російського керівництва.Нереалістичність мирного діалогу на умовах МосквиАналітики наголошують, що Кремль свідомо називає будь-які потенційні "сірі зони" нечіткими та заявляє про безперспективність переговорів, які передбачають компроміси щодо територій. Подібна риторика повністю повторює червневу промову Путіна у міністерстві закордонних справ Росії, де він вимагав виведення українських сил з неокупованих частин чотирьох регіонів."Заява Путіна передбачає, що він не погодиться на демілітаризовану зону в Україні та що він хоче мати можливість розгорнути російські війська вздовж потенційного нового повоєнного російсько-українського кордону", — зазначають у звіті ISW.Нагадаємо, Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Читайте також: Аналітики ISW розкрили справжні плани Путіна щодо України та НАТО.

Кремль несподівано поступився в питанні формату майбутніх мирних переговорів, дозволивши представникам Європейського союзу долучитися до процесу. Водночас європейські уряди зберігають глибокий скепсис щодо реальних намірів Москви.Про це повідомляє Politico.Дипломатичний прорив чи черговий маневрЯк зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін погодився допустити європейських представників до наступного раунду мирних переговорів щодо врегулювання ситуації в Україні. Про це заявив спеціальний посланець президента США Стів Віткофф за підсумками чотири з половиною годинної зустрічі з російським очільником у Москві."Європейці приєднаються до наступної зустрічі, яку ми вважаємо дуже важливою, тому що вона важлива, вони наші партнери, і для них важливо бути залученими", — зазначив американський дипломат під час спільного виступу з посланцем Джаредом Кушнером у Дубліні.Реакція Європи та позиція за лаштункамиЄвропейський Союз наполегливо вимагав власного місця за столом переговорів, і тепер ці зусилля отримують реальний контур. Американські посланці невдовзі планують зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні, де український лідер бере участь у засіданні Європейського політичної спільноти. Лідери ЄС детально обговорять наступні кроки щодо мирного процесу."У Дубліні ми розслідуватимемо все, що сталося, з Зеленським", — наголосив Віткофф.Попри це, настрої в європейських столицях залишаються стриманими. Як зазначають джерела, після попереднього раунду контактів в Абу-Дабі уряди країн ЄС скептично оцінюють ймовірність швидкого прориву. Посадовці Євросоюзу зазначають, що Москва продовжує транслювати максималістські вимоги, які лунають уже роками, попри зміну дипломатичних декорацій.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, останні контакти в Абу-Дабі та Москві продемонстрували повну відмову Кремля від компромісів. Російський диктатор Володимир Путін наполягає на виконанні своїх старих воєнних ультиматумів щодо України та архітектури безпеки НАТО..

Останні контакти в Абу-Дабі та Москві продемонстрували повну відмову Кремля від компромісів. Російський диктатор Володимир Путін наполягає на виконанні своїх старих воєнних ультиматумів щодо України та архітектури безпеки НАТО.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Небажання поступатися позиціямиАналітики зазначають, що очільник Росії Володимир Путін та його переговорна група чітко демонструють незмінність своєї стратегії. Після тристоронніх контактів в Абу-Дабі та зустрічі у "Москві-Сіті" зі спецпосланником США на Близькому Сході Стівом Віткоффом і колишнім радником Джаредом Кушнером Кремль підтвердив прихильність до максималістських вимог."Ми бачимо, що попри публічні маневри та різні пропозиції окремих чиновників, офіційна позиція Москви залишається незмінною та ультимативною щодо всієї європейської безпеки", — наголошують експерти.Вплив на подальший діалогПопри те, що певні російські посадовці намагалися демонструвати гнучкість у публічних коментарях останніми днями, позиція самого диктатора залишається жорсткою. Усі озброєні претензії щодо України та вимоги щодо ліквідації системи НАТО після Холодної війни залишаються ключовими у політиці Кремля.Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Додамо, під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Франції Емманюелем Макроном та головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні.Про це повідомив Офіс президента України.Перемовини із МакрономЗа даними ОП, лідери України та Франції обговорили результати багатосторонньої зустрічі в Дубліні та скоординували позиції перед засіданням Коаліції охочих у Берліні."Зараз усі наші партнери уважно стежать за ситуацією в дипломатії. І для нас важливо, щоб Європа була не просто поінформована, а максимально залучена в переговори", — зазначив Зеленський.Крім того, Зеленський і Макрон говорили й про ситуацію на фронті та наслідки російських ударів. Глава держави наголосив, що лише з початку цього місяця РФ цілеспрямовано вдарила більш ніж 310 разів по об’єктах енергетики в Україні. Станом на зараз майже 700 тисяч сімей без електропостачання."Звісно, ми робимо все можливе для відновлення. Але нам дуже потрібна підтримка партнерів", — зазначив президент України.Зустріч із МелоніЯк відзначили в ОП, під час зустрічі із Джорджею Мелоні очільник деражави розповів про переговорний трек, зокрема про зустрічі в Абу-Дабі та наступні дипломатичні кроки."Важливо, щоб Європа повноцінно була залучена до процесу, коли йдеться про завершення війни, гарантії безпеки та майбутнє всього нашого континенту", — наголосив Зеленський.До того ж сторони обговорили оборонні потреби України на тлі постійних російських ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі."Передусім — це посилення нашої ППО та ракети для систем, які критично необхідні для захисту людей цієї зим", — зауважив гарант.Нагадаємо, 12 листопада президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та обговорив захист українського неба. Глава держави заявив про дефіцит антибалістичних ракет і перебої в роботі Starshield, які ускладнюють перехоплення російських реактивних "шахедів".Додамо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав..

У четвер, 12 листопада, президент Володимир Зеленський зустрівся із спеціальним представником президента Сполучених Штатів Америки Стівом Віткоффом та зятем президента США Джаредом Кушнером.Про це повідомляє "Суспільне". Зустріч відбулася на аеродромі Кейсмент у Балдоннелі, що на захід від Дубліна.Попередньо, сторони мають обговорити результати переговорів у Москві, які представники США провели напередодні із Володимиром Путіним. Варто відзначити, що після поїздки до Москви Віткофф і Кушнер заявили про прогрес у мирних переговорах і підтвердили, що до наступного раунду долучиться Європа.Своєю чергою, Путін заявив, що Росія нібито ніколи не відмовлялася від діалогу з європейськими країнами. Він також запевнив, що хоче досягнення довготривалого миру.Нагадаємо, раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити виключно лідери держав.Додамо, під час тристоронніх переговорів України, Сполучених Штатів Америки та Росії в Абу-Дабі сторони досягли домовленості щодо масштабного звільнення полонених. Остаточну кількість людей, які мають повернутися додому, планують визначити 12 листопада.Варто зауважити, що, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.