# укриття

Шкільні укриття й надалі зможуть використовувати для захисту населення поза освітнім процесом. Водночас під час очного навчання пріоритетний доступ до захисних споруд матимуть учні та працівники закладів освіти. Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ України, Кабінет міністрів схвалив постанову, яка впорядковує чинні вимоги щодо використання укриттів у закладах освіти. Згідно з установленим порядком, поза освітнім процесом шкільні укриття залишатимуться доступними для населення.Крім того, за рішенням місцевих органів влади захисні споруди в школах можуть одночасно використовуватися для учасників освітнього процесу та мешканців. У такому разі учнів і населення розміщуватимуть в окремих приміщеннях.Інші правила передбачені для закладів дошкільної освіти. Відповідно до закону України "Про дошкільну освіту", укриття в дитячих садках призначені для захисту учасників освітнього процесу.Нагадаємо, Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Про підписання відповідної угоди президент Володимир Зеленський повідомив під час пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, передає "Європейська правда".За словами глави держави, у межах Коаліції укриттів будівництво вже триває в різних регіонах України. Частину об’єктів планують завершити найближчим часом, тоді як інші, зокрема укриття в лікарнях, потребують більше часу. Окрему увагу приділяють також мобільним захисним спорудам."Фінляндія є лідером Коаліції з укриттів, і ми маємо угоду про роботу в межах цієї Коаліції для забезпечення додаткового фінансування на будівництво укриттів в Україні", — заявив Зеленський.Він додав, що деякі проєкти вже наближаються до завершення, а складніші об’єкти досі перебувають на етапі будівництва.Володимир Зеленський і Петтері Орпо також домовилися, що Фінляндія спробує організувати міжнародну зустріч за участю інших країн Коаліції укриттів. Наразі до об’єднання входять 16 держав. Президент України наголосив, що для реалізації важливих інфраструктурних проєктів необхідно залучати додаткові ресурси."Нам потрібні зустрічі та формати, щоб забезпечити більше фінансування для цих безперечно важливих проєктів. З усіх країн Європи Фінляндія має найбільший досвід і найвищу якість будівництва укриттів", — сказав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно компанія "Укрзалізниця" встановила 33 первинні мобільні укриття на залізничних об'єктах у Києві та Київській області. Через зміну тактики ворожих ударів підприємство планує суттєво розширити мережу таких захисних споруд у столиці та інших регіонах країни.Додамо, в Києві найближчим місяцем почнуть встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. Першу партію таких конструкцій місто має отримати вже найближчим часом..

Компанія "Укрзалізниця" встановила 33 первинні мобільні укриття на залізничних об'єктах у Києві та Київській області. Через зміну тактики ворожих ударів підприємство планує суттєво розширити мережу таких захисних споруд у столиці та інших регіонах країни.Про це повідомляє пресслужба компанії.Захист залізничників в умовах атакЯк зазначили у компанії, "Укрзалізниця" вже встановила 33 первинні мобільні укриття на залізничних об'єктах Києва та Київської області. З огляду на зміну тактики російських атак, які тепер передбачають тривалі комбіновані удари із застосуванням безпілотників і ракет, компанія готує масштабне розширення проєкту. Планується встановити ще 128 таких укриттів у столиці та області, а також майже 650 — в інших регіонах України. Загалом від початку повномасштабного вторгнення "Укрзалізниця" облаштувала вже 434 первинні мобільні укриття.Де та як встановлюють модульні конструкціїЗа даними "Укрзалізниці", захисні споруди облаштовують насамперед у найбільш небезпечних місцях: поблизу критично важливих об'єктів, від яких залежить рух поїздів, а також на станціях, де взагалі відсутні інші об'єкти фонду захисних споруд компанії."Такі модульні конструкції вже неодноразово доводили свою ефективність під час атак із застосуванням БПЛА, допомагаючи захищати залізничників і рятувати життя", — йдеться у повідомленні.Заходи з установлення захисту є частиною Плану стійкості "Укрзалізниці", покликаного забезпечити безперервний рух поїздів навіть в умовах постійних ворожих обстрілів.Нагадаємо, усі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз..

У середу, 14 жовтня, міський голова Києва Віталій Кличко доповідав у Верховній Раді. "За" його запрошення у парламент проголосував раніше 151 народний депутат. Кличко мав 5 хвилин на виступ без запитань депутатів.Про це засвідчила трансляція пленарного засідання Верховної Ради України.Міський голова Києва прозвітував щодо ситуації у столиці, підготовки міста до опалювального сезону та захисту критичної інфраструктури від російських атак.За словами мера, останні два місяці Київ живе під постійними атаками цивільної та критичної інфраструктури. Це впливає на систему водопостачання та на роботу електротранспорту.Цього року майже 50 ракет і БПЛА атакували столичну систему енергопостачання. Лише сьогодні, 14 жовтня, об'єкти критичної інфраструктури зазнали серйозних уражень."Раніше, 2022 року, по об'єктах ТЕС-5 і ТЕС-6 прилітало 12 ракет і дронів. 2023 року — сім, 2024 року — нуль, 2025 року — 19. Тепер же майже 50 влучань ракет і безпілотників в наші системи енергозабезпечення. Весь цей час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку об'єкти до зими, і Київ вистояв", — наголосив Кличко.За словами міського голови, столиця живе під постійними атаками ворога на інфраструктуру, енергетику, промисловість і бізнес, однак місто намагається забезпечити життєдіяльність в умовах воєнного стану.Водночас він назвав "цинічними" звинувачення у провалі підготовки до опалювального сезону, який ще не розпочався."Київ готувався до опалювального сезону та продовжує це робити. Першочергові заходи плану енергостійкості завершені", — акцентував Віталій Кличко.Водночас у своєму виступі він не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни."Можна навіть третю світову війну "вішати" на Кличка, але запитання не тільки в мене, в кожного з вас таке запитання: де протиповітряна оборона столиці України, де захист об'єктів "Укренерго", де мільярди, які виділено на це?" — заявив міський голова столиці.При цьому він закликав звернути увагу на забезпечення захисту інфраструктури та припинити тиск на місцеве самоврядування.Нагадаємо, декілька днів тому Віталій Кличко зазначав, що влада Києва вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..

Усі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Про це повідомив перший заступник міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач, передає "Радіо Свобода".Українська влада розпочала масштабну роботу із захисту прикордонної інфраструктури на тлі регулярних ворожих обстрілів. До кінця 2026 року всі контрольно-пропускні пункти на кордонах із країнами ЄС та Молдовою планують забезпечити надійними укриттями.Виробництво укриттів та підтримка ЄСЯк зазначив Деркач, головним викликом у цьому процесі є виробничі потужності всередині країни."Ми сподіваємося, що до кінця цього року ми забезпечимо укриттями всі пункти пропуску. Єдине, що питання, яке виникає, це виробництво. Виробництво самих укриттів в Україні займає певний період часу, тому що зараз дуже багато об'єктів, які потребують укриттів", — сказав Деркач. Водночас Україна заручилася підтримкою міжнародних партнерів. За словами посадовця, Європейський Союз уже погодився допомогти із фінансуванням закупівлі захисних споруд приблизно для третини об'єктів."Ми звернулися до Європейського Союзу для того, щоб забезпечити пункти пропуску укриттями. І вже є розуміння, що фактично десь на третині пунктів пропуску Європейський Союз нас підтримає в закупівлі укриттів. У нас уже є підтвердження від міжнародного проєкту, який фінансується якраз за кошти Євросоюзу, про те, що є погодження ЄС про виділення коштів саме на закупівлю певної кількості укриттів", — розповів Деркач. Наслідки ворожих атак на ОдещиніОкрім стаціонарних укриттів, Україна просить партнерів створити резерв модульних приміщень і спеціального обладнання, що дозволить миттєво відновлювати роботу прикордонників після обстрілів.Як приклад ефективності таких рішень Деркач навів ситуацію на Одещині, де через ворожі удари постраждали вже чотири пункти пропуску — три на кордоні з Молдовою та поромний пункт "Орлівка" на румунському напрямку. Завдяки завчасно підготовленим модульним конструкціям роботу одного з атакованих об'єктів вдалося відновити всього за добу.Нагадаємо, вночі 6 вересня війська країни-агресорки атакували Одеську область. Під удар потрапив пункт пропуску поромного сполучення "Орлівка" на кордоні з Румунією..

У вівторок, 29 вересня, російські окупанти обстріляли керованими авіаційними бомбами школу в центрі Сум. Викладачі та діти вчасно евакуювалися в укриття.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."У Сумах зараз всі служби працюють на місці російського авіаудару. Чотири КАБи вдарили по центру міста, просто по будівлі школи, де тривало навчання", — зазначив він.Український президент подякував учителям і керівництву школи: діти та викладачі перебували на той момент в укритті, загалом 100 людей вчасно евакуювали.Він також констатував, що зафіксовано пошкодження у приватному секторі. Станом на зараз відомо, на жаль, про двох загиблих людей."Мої співчуття рідним і близьким. Шестеро людей поранені, серед них троє дітей", — додав Зеленський.. "Російські терористи та просто "кончені" виродки. Бити отак по дітях, по школах, по звичайних будинках", — не стримав емоцій президент України.На його переконання, Америка, Європа, всі партнери мають не забувати, що це божевілля Росія не зупинить без реального тиску."Розраховуємо, що кроки у відповідь на ці удари будуть і не обмежаться лише словами", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, сьогодні зранку в Ковпаківському районі Сум зафіксували влучання ворожого безпілотника типу "Молнія". Виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар інформував, що внаслідок атаки пошкоджено багатоповерховий житловий будинок і автомобілі, вибито вікна. Постраждали двоє цивільних чоловіків. Вони отримали осколкові поранення.Нагадаємо, що минулої ночі війська країни-агресорки здійснили масовану атаку на Україну. Протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях, знешкодивши 109 ворожих засобів ураження..

У Києві найближчим місяцем почнуть встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. Першу партію таких конструкцій місто має отримати вже найближчим часом.Про це заявив мер Києва Віталій Кличко у кулуарах конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука, передає РБК-Україна. За його словами, наразі у столиці є понад чотири тисячі укриттів різних типів. У місті також ремонтують наявні та відкривають нові укриття.Міський голова зазначив, що мобільні укриття не можуть повністю вирішити проблему через велику кількість населення столиці. Одне таке укриття здатне вмістити приблизно 30–40 людей."У місті понад чотири тисячі укриттів різних типів. Ми зараз робимо ремонти в тих укриттях, укриття робимо, нові відкриваємо", — сказав Кличко.Водночас Київ уже закупив мобільні укриття. Першу партію, за словами мера, місто їх отримає протягом найближчого місяця."Наскільки я пам'ятаю, 40 чи 50 штук, буде на зупинках транспорту. І цю програму ми далі продовжимо", — заявив Кличко.Нагадаємо, Україна та Італія обговорили можливість спільного патронату над будівництвом підземної школи в одному з прифронтових регіонів. Проєкт планують реалізувати в межах Коаліції укриттів для посилення захисту українських дітей..

У Пісочинській громаді Харківської області відкрився перший в Україні підземний дитячий садок "Мобіль", де 260 вихованців зможуть навчатися в очному форматі під час тривог. Наразі держава вперше спрямувала понад 972 мільйони гривень субвенції на безпеку в закладах дошкільної освіти.Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.Інфраструктура та безбар'єрність підземного садкаНовий освітній простір у Пісочинській громаді оснащено вісьмома навчальними приміщеннями, медичним кабінетом, їдальнею, санвузлами та душовими кімнатами. До захисної споруди можна потрапити прямо з основних корпусів через безпечні критими переходи, що дозволяє уникнути виходу на вулицю під час загрози.Об'єкт є повністю автономним завдяки двом незалежним джерелам електроживлення та генераторам. Крім того, у закладі створили інклюзивне середовище: встановили ліфти, підіймачі та безпорогові маршрути для дітей з інвалідністю й маломобільних груп.. Державна програма та фінансування безпеки дітейБудівництво та реконструкцію таких об'єктів реалізують за підтримки Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility та шляхом співфінансування з державного, обласного й місцевих бюджетів."Цього року держава вперше передбачила окреме фінансування на облаштування укриттів у закладах дошкільної освіти. Наше завдання — підтримати громади з найвищими безпековими ризиками та допомогти якомога більшій кількості садочків відновити освітній процес в очній формі, адже можливість навчатися та розвиватися в безпечному освітньому середовищі надзвичайно важлива для кожної дитини", — зазначила заступниця міністра освіти і науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова.Загалом у 2026 році на облаштування укриттів у дитсадках виділено понад 972 млн грн субвенції, а подібні проєкти реалізуються в дев'яти регіонах України: Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема із застосуванням дронів. Йдеться про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

Заступники міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв і Катерина Павліченко провели зустріч із делегацією Чехії. Обговорили подальшу співпрацю в межах міжнародної Коаліції укриттів цивільного захисту.Про це повідомив Telegram-канал Міністерства внутрішніх справ України (МВС).Там зазначили, що до обговорення долучилися представники МВС, ДСНС, посольства Чехії та чеських компаній, що спеціалізуються на будівництві та технічному оснащенні захисних споруд."Ми вдячні уряду та народу Чехії за незмінну підтримку та готовність спільно зміцнювати безпековий простір нашої держави. Особливо цінуємо участь Чехії в міжнародній Коаліції укриттів, яка вже об’єднала 12 держав-партнерів і чотири міжнародні організації", — наголосив Сергєєв.Він також акцентував, що одним із ключових пріоритетів стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту до 2034 року є будівництво нових капітальних споруд цивільного захисту.У межах діяльності коаліції вже акумульовано понад 22 мільйони євро. До реалізації відібрано 12 проєктів із будівництва укриттів у закладах освіти та медичних установах прифронтових регіонів. Для восьми з них уже схвалено фінансування та розпочато реалізацію.Катерина Павліченко наголосила на важливості своєчасного фінансування проєктів коаліції, впровадження швидких технологічних рішень для будівництва укриттів і розвитку мережі мобільних захисних споруд.Сторони також обговорили стандарти будівництва захисних споруд і домовилися продовжити діалог із залученням ДСНС.Нагадаємо, що в серпні Україна та Чехія заявили про наміри поглибити співпрацю в протидії організованій злочинності. Директор ДБР Олексій Сухачов провів зустріч із директором генеральної інспекції сил безпеки Чехії Вітом Гендричем..

У столиці завершуються підготовчі роботи до старту нового навчального року в умовах воєнного стану. Цьогоріч за шкільні парти та у дитячі садочки Києва сядуть сотні тисяч вихованців, для яких міська влада активно облаштовує безпечні укриття та відновлює пошкоджену інфраструктуру.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.Скільки дітей підуть до шкіл та садочківЗа даними посадовця, з 1 вересня до 1018 навчальних закладів Києва — шкіл, дитячих садочків та вищих навчальних закладів — підуть 361 тисяча дітей та молоді. Серед них понад 16 тисяч хлопчиків та дівчаток вперше сядуть за шкільні парти. Навчальний процес у місті забезпечуватимуть понад 62 500 фахівців."Майже 500 столичних освітян сьогодні захищають Україну зі зброєю в руках, 40 — віддали життя за свободу і незалежність нашої країни. Вічна їм пам’ять! Дякую нашим освітянам за професіоналізм, відданість справі та віру в нашу країну!" — наголосив очільник столиці.Безпека та енергостійкість навчальних закладівКличко наголосив, що ключовим завданням для міської влади залишається безпечне середовище для учнів та вчителів, а також автономність шкіл і садочків під час можливих блекаутів."Пріоритет — безпека дітей і вчителів. Продовжуємо програму "Створення безпечного освітнього середовища": фізична охорона всіх шкіл, тривожні кнопки, цілодобова пультова охорона, відеонагляд, сигналізація, швидкісний інтернет. Дбаємо і про енергостійкість: генераторами забезпечені 847 закладів освіти, інверторами з акумуляторами — 210. Мета — забезпечити додатковими джерелами енергії всі навчальні заклади міста", — зазначив Віталій Кличко.Місто вже підготувало 375 тисяч місць в укриттях, що на 170 тисяч більше порівняно з 2022 роком."Сьогодні у закладах освіти міста вже 375 тисяч місць в укриттях. Це на 170 тисяч більше, ніж було у 2022 році. В них місто встановлює резервне освітлення, джерела живлення, системи вентиляції. В укриттях 393 шкіл працює Wi-Fi. У 2024–2025 роках збудували дев'ять споруд подвійного призначення в навчальних закладах", — розповів мер Кива.Відновлення зруйнованої освітньої інфраструктуриПаралельно у столиці, за словами Кличка, тривають роботи з ліквідації наслідків російських атак на освітні об'єкти."Відновлюємо й пошкоджені ворожими атаками об'єкти. Від початку повномасштабної війни постраждали 314 закладів освіти, з них 107 — у 2026 році. Вже відновили 205 об'єктів, роботи тривають ще на 109", — підсумував Віталій Кличко.Нагадаємо, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що в Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень..

У Київській області посилять безпеку та захист автозаправних станцій і комплексів. Заплановано запровадити цілу низку нововведень, які допоможуть протистояти російським обстрілам.Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко, який провів нараду за участі представників ЗСУ, Нацполіції, ДСНС і операторів ринку.Він наголосив, що вийшла "змістовна та важлива нарада щодо посилення безпеки та захисту автозаправних станцій і комплексів у Київській області"."Наше спільне завдання — посилити безпеку перебування працівників і відвідувачів АЗС на Київщині з огляду на виклики, які диктує війна", — зауважив він.За його словами, завдяки конструктивному діалогу вдалося визначити подальші кроки. Передусім — впровадження автоматизованих систем оповіщення та протоколів реагування персоналу АЗС на сигнали повітряної тривоги."Наступне питання — очищення заправок від покинутих автомобілів, які захаращують маршрути евакуації, перешкоджають доступу до гідрантів та проїзду спецтехніки", — додав очільник військової адміністрації Київщини.Він запевнив, що конкретні рішення щодо цих питань винесуть на наступне засідання Ради оборони Київщини.Також Тимур Ткаченко звернув увагу на питання облаштування укриттів біля АЗС, які розташовані на значній відстані від наявних захисних споруд. Він пообіцяв посилити діалог і роботу в цьому напрямку.Нагадаємо, раніше Сергій "Флеш" Бескрестнов наголошував, що російські окупанти розпочали цілеспрямовано бити по автозаправних станціях у прифронтових регіонах України. Під ударами, зокрема, опинялися АЗС у Дніпропетровській, Харківській і Сумській областях..

В Україні відбудеться невідкладна перевірка всіх без винятку укриттів цивільного захисту щодо їх належного утримання та безперешкодного доступу громадян.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За його словами, відповідні доручення отримали всі відповідальні посадові особи, а також профільні міністерства, служби спільно з обласними військовими адміністраціями, включно з Київською міською військовою адміністрацією й органами місцевого самоврядування."Доступ до укриттів має бути й тоді, коли вже відомо, що небезпека є, але тривога ще не оголошена", — зазначив він.Очільник українського уряду додав, що в умовах постійної загрози балістики обласні влади, міські адміністрації мають діяти оперативніше та виходячи з реальної потреби захисту людей."Не може на п’ятому році повномасштабної війни в українських містах взагалі виникати проблема з доступом до укриттів", — наголосив прем’єр-міністр України.На його переконання, це неприпустимо. Люди повинні завжди мати можливість завчасно і безперешкодно потрапити до укриттів."Особливо це стосується тих ситуацій, коли існує загроза щодо балістики. І це персональна відповідальність кожного посадовця", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько розповів в інтерв'ю TrueUA, що зараз правило двох стін не завжди є ефективним захистом під час масованих російських атак. Тому громадяни обов'язково мають користуватися укриттями..

На сьогодні правило двох стін не завжди є ефективним захистом під час масованих російських атак. Тому громадяни обов'язково користуватися укриттями.Про це в інтерв'ю TrueUA розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.За його словами, правило "двох стін" може частково захистити від уламків і вибухової хвилі під час російських обстрілів, однак не здатне врятувати у разі прямого влучання. Саме тому головним правилом безпеки під час повітряної тривоги залишається негайний перехід до укриття."У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію. Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін", — пояснив фахівець.Він також відзначив, що особливо складною є ситуація для людей, які під час повітряної тривоги перебувають удома, зокрема на верхніх поверхах багатоповерхівок. Вночі багато хто вагається, чи варто залишати квартиру. Водночас слід пам'ятати, що ударні дрони типу "Шахед" і крилаті ракети можуть змінювати маршрут польоту, тому небезпека може виникнути раптово."Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними", — додав експерт.Нагадаємо, у Києві розпочинається масштабна фінансова перевірка використання коштів, виділених районним державним адміністраціям на облаштування бомбосховищ протягом останніх років. Водночас міська влада спрямує додаткове фінансування на зведення нових захисних споруд у спальних районах та освітніх закладах..

У Києві правоохоронці повідомили про підозру двом учасникам схеми із заволодіння бюджетними коштами, які були виділені на капітальний ремонт укриття одного з медичних закладів. Сума збитків, за даними слідства, перевищує 327 тисяч гривень.Як повідомила поліція Києва, комунальне некомерційне підприємство уклало договір із підрядною організацією на проведення капітального ремонту укриття медичного закладу у Святошинському районі столиці. Загальна вартість робіт становила понад 4,4 мільйона гривень."Директор підрядної організації у змові з інженером технагляду внесли до офіційних актів неправдиві дані. Вони штучно завищили обсяги виконаних робіт та вартість використаних будматеріалів. На підставі цих підроблених документів на рахунок компанії перерахували гроші за роботу, яку насправді не виконали або зробили не повністю. Проведені будівельно-технічна та економічна експертизи підтвердили, що сума збитків становить понад 327 тисяч гривень", — зазначили у відомстві.Крім того, за версією слідства, керівник підрядної організації провів низку фінансових операцій, щоб легалізувати незаконно отримані кошти та приховати їхнє походження."Слідчі повідомили директору підрядної організації про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 191 – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, ч. 1 ст. 366 – службове підроблення та ч. 1 ст. 209 – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом", — повідомили правоохоронці.Інженеру технічного нагляду оголосили підозру у пособництві у заволодінні чужим майном (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України). Обом фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі.Нагадаємо, нещодавно працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо начальника групи по роботі з учасниками бойових дій однієї з військових частин Сумської області, якого обвинувачують в організації схеми фіктивних бойових відряджень для незаконного отримання додаткових виплат..

У Києві розпочинається масштабна фінансова перевірка використання коштів, виділених районним державним адміністраціям на облаштування бомбосховищ протягом останніх років. Водночас міська влада спрямує додаткове фінансування на зведення нових захисних споруд у спальних районах та освітніх закладах.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко за підсумками засідання колегії Київської державної адміністрації.Масштабні інвестиції, ревізія витрат та укриття в школахЗа даними Кличка, з початку повномасштабного вторгнення у Києві відремонтували майже 3 000 захисних споруд, на що протягом 2022–2025 років з міського бюджету виділили близько семи мільярдів гривень. Цьогоріч на ремонтні роботи передбачили ще понад 1,1 мільярда гривень. Особливу увагу приділяють будівництву об'єктів цивільного захисту в закладах освіти, де наразі розробили проєктно-кошторисну документацію для 42 шкіл та дитсадків, а на 25 об'єктах уже стартували будівельні роботи. Такі сховища є місткими, оснащеними всім необхідним, і в разі небезпеки ними можуть користуватися мешканці навколишніх мікрорайонів, віддалених від станцій метрополітену. Утім, як зазначив Кличко, ефективність використання наданих коштів районними чиновниками викликає питання, тому профільний Департамент КМДА проведе ретельний фінансовий контроль та аудит за всі попередні роки."Очільники районів, як відповідальні особи, повинні посилити роботу та скоригувати терміни облаштування вкрай необхідних для людей укриттів", — заявив Віталій Кличко.Рейди з ДСНС та штрафи для балансоутримувачівЗагалом, як уточнив Кличко, у столиці функціонує понад 4 300 сховищ різного типу та форми власності. Стан доступу до них моніторить контакт-центр 1551, а муніципальні служби спільно з ДСНС проводять регулярні інспекції. З початку 2026 року перевірили 630 об'єктів і в 85 з них виявили серйозні порушення, серед яких найпоширенішими є відсутність місць для сидіння, проблеми з електропостачанням та неналежний санітарний стан.Через безвідповідальне ставлення до безпеки громадян міська влада активно притягує винних до відповідальності. З початку року адміністративні покарання отримав вже 171 балансоутримувач захисних споруд за порушення, які призвели до неготовності об'єктів, а також за ігнорування законних вимог посадовців.Нагадаємо, що в ніч на 2 липня під час масованого обстрілу столиці на станціях столичного метро перебували 52 500 людей, з яких — майже 4 500 дітей..