# ВАКС

У понеділок, 30 грудня, Вищий антикорупційний суд планує розглянути апеляційну скаргу колишнього заступника голови Вищого господарського суду Артура Ємельянова щодо зміни йому запобіжного заходу. Головувати під час засідання буде скандальний Віктор Панкулич.На цей факт звернули увагу "Факти".«Те, з якою швидкістю ВАКС узяв до розгляду апеляційну скаргу колишнього заступника голови вищого господарського суду та призначив засідання, цілком може свідчити про можливу змову Ємельянова зі своїми учорашніми колегами. Прикметно, що головувати під час засідання визначено суддю апеляційної палати ВАКСа Віктора Панкулича", — йдеться в повідомленні журналістів.Вони додали, що цей суддя сам неодноразово ставав учасником гучних скандалів та розслідувань. Зокрема, на початку грудня Вища рада правосуддя навіть притягнула Віктора Панкулича до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження через порушення прав підозрюваної на захист.При цьому на засіданні суддя сказав, що "в підозрюваних немає жодних прав", чим обурив не тільки представників громадськості, але й президію ради."А 2017 року Віктор Панкулич у статусі адвоката "відмазав" від тюрми свого брата Василя, який підозрювався у навмисному вбивстві. Згідно з відкритими джерелами інформації, сім’я судді володіє майном, яке у рази перевищує офіційно задекларовані родиною доходи", — констатували медійники з "Фактів".Тому журналісти висунули припущення, що спрацює на засіданні суддівська порука, і Віктор Панкулич може ухвалити потрібне Ємельянову рішення.Нагадаємо, що 2 грудня Артура Ємельянова затримало Державне бюро розслідувань за підозрою в участі у злочинному угрупуванні, яке тривалий час, прикриваючись суддівською мантією, за гроші виносило потрібні судові рішення. 4 січня Печерський районний суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без альтернативи внесення застави.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук Федора Тараненка та Григорія Чижика. Їх підозрюють у причетності до справи колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова про заволодіння понад 450 мільйонів гривень державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна". У розшукових обліках Міністерства внутрішніх справ оприлюднили інформацію про це. Дата зникнення підозрюваних — 4 вересня 2024 року, місце зникнення — Київ. Джерело: МВС України Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту колишнього міністра Степанова. НАБУ та САП повідомили йому про підозру. За версією слідства, колишній директор "Поліграфкомбінату" (ним тоді працював Степанов) для власного збагачення під час закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема, паспортів для виїзду за кордон та іншого) використав підконтрольну йому компанію, зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувалися не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. Таким чином ціни завищували у чотири-шість разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму в розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 мільйонів гривень. Нагадаємо, що детективи НБУ зафіксували розмову, коли чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, екс-депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності.

Чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, колишній депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності. Про це повідомило видання "Слово і діло" з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня, яким застосовано запобіжний захід до нардепки. Там зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро зафіксували розмову Кормишкіна з працівником патрульної поліції, в якій чоловік нардепки запитував, чи знає поліцейський свого колишнього начальника та його прізвище. Патрульний ствердно відповів, після чого Кормишкін попросив відпустили його дружину без протоколу. "Будь ласка, дружину мою відпустіть без протоколу. Це моя дружина, відпустіть, а я вам скажу дякую, коли зустрінемося", — сказав він. На це поліцейський відповів, що вже розпочали складати протокол, оскільки їм грубили. Кормишкін наполягав, щоби нардепку відпустили та зробили усне зауваження. Однак патрульні сказали, що вже вписали персональні дані Кормишкіної до постанови та попросили набрати когось із керівників регіонального управління поліції. Чоловік нардепки дізнався номер їхнього екіпажу та сказав, що зателефонує. За даними сайту Судової влади України, стосовно нардепки так і не склали адміністративний протокол, принаймні до суду він не надходив. Раніше ВАКС відпустив нардепку Кормишкіну на поруки голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії та керівника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, 2021-2022 років вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.

У понеділок, 18 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) оголосила обвинувальний вирок у справі щодо розтрати майже 3,5 мільйона гривень двох державних підприємств. Вони отримали від семи до восьми років ув’язнення. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). "За вироком суду шість осіб, серед яких колишні та чинні керівники та посадовці одного з державних підприємств, яке є структурним підрозділом "Укроборонпрому", а також посадових осіб іноземної компанії визнано винуватими у вчиненні злочинів залежно від ролі та участі кожного у вчиненні злочину", — йдеться в повідомленні. Їм призначено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від семи до восьми років із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими повноваженнями. Також суд конфіскував частину майна, яке на праві власності належить цим особам. "Водночас колегія суддів ВАКС виправдала колишнього гендиректора "Укрінмаш" від звинувачень у службовому підроблені та розтраті майна, але визнала його винуватим у службовому підробленні. За вироком суду особі призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, проте звільнено від покарання у зв'язку із закінченням термінів давності", — додали в САП. Там також зауважили, що вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС. Деталі справи Під час досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, встановлено, що 2014-2016 років керівники та посадові особи "Укрінмаш" спільно з представниками іноземної компанії, яка мала забезпечити укладення зовнішньоекономічних угод і їх виконання, організували безпідставне укладення угод зі супроводу зовнішньоекономічних контрактів, складання неправдивих актів виконаних робіт і подальше незаконне перерахування коштів. Як наслідок, державному підприємству завдано майже 3,5 мільйона гривень шкоди — саме стільки коштів незаконно перераховано на виконання вищевказаних угод. Нагадаємо, що в червні НАБУ та САП викрили адвоката одного зі столичних адвокатських об’єднань на пропозиції хабаря у розмірі 200 тисяч доларів.

У четвер, 14 листопада, Вищий антикорупційний суд визнав народного депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Одарченка винним у наданні хабаря голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафі Найєму. Про це повідомила Спеціальна антикорупційна прокуратура. "14 листопада 2024 року ВАКС оголосив обвинувальний вирок народному депутату України IX скликання, якого викрили на наданні неправомірної вигоди голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Суд зважив на докази, зібрані в ході досудового розслідування детективами НАБУ і прокурорами САП, та визнав депутата винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України", -- йдеться у повідомленні. За даними САП, Одарченка засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади строком на три роки. Проте вирок суду може бути оскаржений впродовж 30 днів. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 18 вересня 2024 року ВАКС проводив слухання справи Одарченка, але народний депутат не з’явився на судове засідання. Про причини неявки нардеп суд та прокурора не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли повідомити суду про місце перебування їхнього підзахисного та наголосили на відсутності зв’язку з ним. 19 вересня 2024 року ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та оголосив у державний та міжнародний розшук нардепа. Згодом Одарченку було надано можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, надавати показання та навіть виступити у судових дебатах та з останнім словом. На одному із засідань депутат заявив, що виїхав з України та пояснив, що був вимушений покинути територію країни "через небезпеку його здоров’ю". Проте він не повідомив де зараз перебуває. Нагадаємо, 10 жовтня Верховна Рада проголосувала за виключення зі складу Комітетів народних депутатів-втікачів Артема Дмитрука та Андрія Одарченка.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заарештував частину майна керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи. Її підозрюють у незаконному збагаченні. Під арешт потрапили договори купівлі-продажу землі, брендові прикраси, банківські картки, готівка в іноземній валюті та гаджети. Про це свідчить ухвала Вищого антикорупційного суду, який наклав арешт на 3,17 мільйона доларів, 140 тисяч євро та 1,27 мільйона гривень. Їх вилучили за місцем проживання Тетяни Крупи. Також заарештовано 93 тисячі доларів і дві тисячі євро, які знайшли 3 жовтня у її робочому кабінеті. Крім готівки, суд арештував й інше майно: документи щодо проектування будівництва п’яти будинків; ноутбук, п’ять флеш-накопичувачів, телефон IPhone10; дві коробки із золотими виробами з жовтого металу з білим камінням; роздруковані декларації Тетяни Крупи за 2021, 2022 та 2023 роки, проект відповіді на Нацагентство із запобігання корупції, а також довідки про виплату дивідендів. Також ВАКС заарештував договори купівлі-продажу земельних ділянок Тетяни Крупи та технічну документацію на земельні ділянки її чоловіка, а ще брендові прикраси, медичну документацію та банківські картки. За рішенням суду наклали арешти на проектну документацію будівництва-реконструкції дискоклубу у парку імені Чекмана та журнали виконаних робіт. Як відомо, у Хмельницькій області триває розслідування через інформацію про те, що 50 прокурорів, ймовірно, отримали інвалідність другої групи, за рішенням голови обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка перебуває під слідством. Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави активів, що належать екс-нардепці України та співачці Таїсії Повалій, яка прийняла російське громадянство. В зрадниці конфіскували, автомобілі, нерухомість, зброю та права на пісні. Про це повідомила прес-служба ВАКС. Відомо, що 22 жовтня колегія суддів задовольнила позовну заяву Міністерства юстиції України до народної артистки України та застосувала до неї санкцію. Так, ВАКС ухвалив рішення стягнути у дохід держави активи, належні співачці. Зокрема: транспортний засіб BMW; пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії; майнові права на музику та слова до дев'яти пісень ("Обниму тебя", "Любить, понимать и слушать", "Ангелы-хранители", "Назавжди", "Просто я хочу", "Бусинки любви", "Больше чем близко", "Я лечу в даль с тобой синюю", "Доброе утро"). Також суд стягнув активи щодо яких зрадниця може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження: сім земельних ділянок, розташованих у Київській області, загальною площею 9,3095 гектара; житловий будинок загальною площею 442,8 квадратних метрів; домоволодіння загальною площею 101 квадратний метр; транспортний засіб BMW Х5; три пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї. Що відомо про Таїсію Повалій Таїсія Повалій -- українська та російська співачка, авторка пісень, народна артистка України, колишня народна депутатка України від "Партія регіонів", яка наразі мешкає у Москві. Вона бере участь у пропагандистських концертах. 15 лютого 2024 року СБУ зібрала доказову базу та повідомила про заочну підозру співачці Таїсії Повалій за колабораційну діяльність та підтримку збройної агресії Росії проти України. Нагадаємо, раніше співачка Таїсія Повалій на одному з пропагандистських шоу на російському телебаченні розповіла, що 24 лютого у Москві опинилась дивом і зрозуміла, що так звана "спеціальні воєнна операція" покликана, щоб її рятувати.

У понеділок, 23 вересня, Вищий антикорупційний суд України змінив запобіжний захід народному депутату від фракції "Слуга народу" Андрію Одарченку та конфіскував внесену раніше за нього заставу. Про це повідомляє "Суспільне". Зокрема, за словами журналістів, у ході засідання прокурор заявив, Андрій Одарченко перетнув незаконно кордон України та втік до Румунії. Після цього він звернувся до державних органів Румунії з заявою про отримання прихистку. "Він (Одарченко, — ред.) не забезпечувався дипломатичним паспортом, він не відправлявся Верховною Радою у відрядження, він, за наявною в нас інформацією, не перебуває в закладах охорони здоров'я. Таким чином, можна констатувати, що не приходить він до суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності", — заявила прокурорка Єлена Дроботова. Відтак, вона попросила суд змінити запобіжний захід Одарченку на тримання під вартою. Також прокурорка просила про конфіскацію застави у розмірі 15 мільйонів гривень, внесеної за Одарченка, у дохід держави. ВАКС задовольнив клопотання прокурора. Натомість адвокат Одарченка й далі запевняв суд, що місцеперебування підзахисного йому не відоме. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії.

Вищий антикорупційний суд оголосив у державний та міжнародний розшук народного депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Одарченка, якого обвинувачують у наданні хабаря голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.  Про це стало відомо із засідання ВАКС. Суддя задовольнив клопотання сторони обвинувачення та оголосив нардепа в державний та міжнародний розшук. Водночас клопотання прокурора щодо стягнення в дохід держави внесеної Одарченком застави й зміни запобіжного заходу на більш суворий суд розгляне 23 вересня. Нардеп мав з’явитися до Вищого антикорупційного суду у середу, 18 вересня. Проте не прийшов та не повідомив причини своєї відсутності. Варто зауважити, що Одарченка кілька днів не було на роботі у Верховній Раді. Прокурор САП під час засідання заявила про те, що депутат покинув територію України. Вона припустила, що депутат виїхав за кордон через Закарпатську область. Саме туди Одарченко виїхав у перші дні повномасштабного вторгнення РФ.  Врахувавши ці факти, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної як запобіжний захід нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в міжнародний розшук. Зокрема, захист назвав ці клопотання передчасними та вважає, що причини неявки Одарченка можуть бути поважними. Наразі причини відсутності нардепа їм невідомі. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії. .

У понеділок, 9 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків на 60 діб. Про це повідомило "Суспільне". "Суд постановив: задовольнити клопотання прокурора САП про продовження термінів дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. Продовжити Князєву термін дії покладених на нього обов'язків. Термін дії ухвали встановити до 9 листопада 2024 року включно. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й окремому оскарженню не підлягає", — сказав суддя. На Князєва покладено такі процесуальні обов’язки: обмеження на спілкування зі свідками; заборона на виїзд за кордон без дозволу прокурора та суду; прибувати за першим викликом слідчого; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; здати закордонні паспорти. Крім того, суд задовольнив клопотання адвокатів і на 60 діб надав стороні захисту розширений доступ до ЄРДР. Захист Князєва заявляє про певні процесуальні порушення, які могли трапитися на етапі досудового розслідування, так каже, що, ймовірніше, слідство спочатку розслідувало справу проти інших осіб, а потім перемикнулося на Князєва, але юридично це не оформили. Справа голови Верховного Суду Всеволода Князєва За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. "У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг)", — заявляли в САП. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову Верховного суду й адвоката було викрито "на гарячому". Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) переніс розгляд засідання з обрання запобіжного заходу очільнику Антимонопольного комітету (АМКУ) Павлу Кириленку на 27 серпня. Його підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень, а також у неправдивому декларуванні. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що прокурори просили суд відправити Кириленка під варту з можливістю застави в понад 121 мільйон гривень. Зокрема, на засіданні сторона обвинувачення описала процеси купівлі нерухомості родичами Кириленка. Сам голова АМКУ заявив, що слідство "не зібрані докази відповідно до підозри і відсутня сама подію злочину". Він також заявив, що не зможе виїхати за кордон без дозволу Кабміну. Варто зазначити, що, за даними слідства, 2020-2023 років підозрюваний, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини. Зокрема, це: сім квартир у Києві й Ужгороді загальною площею 688,5 квадратного метра; будинок під Києвом площею понад 220 квадратних метрів; два гаражних бокси; шість паркомісць; три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 квадратних метрів; автомобіль ВМW Х3. Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили посадовцю державної установи зі спеціальним статусом про підозру в незаконному збагаченні.

Запобіжні заходи обрали трьом підозрюваним у справі заступника міністра енергетики України Олександра Хейла. Раніше його викрили на отриманні хабаря у 500 тисяч доларів і звільнили з посади. Про запобіжні заходи повідомив сайт Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Один із підозрюваних отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави на суму 65 мільйонів гривень. Інший — тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі сім мільйонів гривень. Ще один — має запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Усім підозрюваним визначено такі обов'язки на два місяці. Напередодні суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику міністра енергетики Хейлу. Його та спільників підозрюють в отриманні хабаря у пів мільйона доларів. Учора чоловіка взяли під варту з можливістю внесення застави. "Суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику міністра Хейлу — тримання під вартою з правом внести заставу 25 мільйонів гривень", — йшлося у повідомлені. Термін дії запобіжного заходу — до 8 жовтня 2024 включно. Що відомо про справу Олександра Хейла Згідно з даним  НАБУ, посадовець у змові з керівником одного з державних вугільних підприємств зі Сходу та ще двома особами вимагав у керівника іншого вугільного підприємства, яке розташоване у західному регіоні, хабар у розмірі 500 тисяч доларів США. За це він пообіцяв забезпечити передачу на зберігання з можливістю використання цінного обладнання для видобутку вугілля з шахт одного ДП до іншого.  При цьому йшлося фактично про порятунок цього обладнання, оскільки воно було розміщене неподалік від зони бойових дій. Кошти мали передаватися п’ятьма частинами по 100 тисяч доларів США на кожній зустрічі.  Під час передачі третього траншу хабаря одному з пособників заступника міністра викрили "на гарячому". Нагадаємо, що в Міненерго заявляли, що Олександра Хейла було затримано під час отримання неправомірної вигоди "за сприяння міністра" Германа Галущенка.

У четвер, 8 серпня, Вищий антикорупційний суд розглянув позов про скасування арешту корпоративних прав Сахалінського нафто-газового родовища. Його остаточно передали в управління держави. Про це повідомляє TrueUA з посиланням на джерела в суді. Згідно з отриманою інформацією, ВАКС, який у четвер розглядав позов адвокатів колишніх власників Сахалінського родовища, щодо визнання незаконним арешт корпоративних прав та передачу їх в АРМА, закрив провадження.  Таким чином одне з найбільших газових родовищ України залишається у користуванні держави й надалі працюватиме на її користь. Втрати держави від призупинення діяльності родовища За даними "Укрнафтобуріння", щомісячні втрати держави від анулювання ліцензії Сахалінського родовища складають 47,3 мільйона кубометрів газу та 5229 тонн конденсату. Станом на червень 2024 року через простій держава втратила орієнтовно майже 285 мільйонів кубометрів природного газу та 31 тисячу тонн конденсату. Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд України задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції щодо колишнього президента "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва та колишнього топ-менеджера компанії Петра Кононенка. Йдеться про стягнення у дохід держави активів цих осіб.

Вже у четвер, 8 серпня, Вищий антикорупційний суд розгляне рішення про скасування арешту корпоративних прав Сахалінського нафто-газового родовища. Його було передано в управління держави. Сахалінське родовище, передане в управління державі, має потенціал близько 15 мільярдів метрів кубічних газу та є найбільшим в Україні. Родовище здатне приносити майже 1 мільярд гривень прибутку щомісяця, тому колишнім його власникам так важко розставатися з цінним активом. Судові справи навколо Сахалінського родовища У квітні 2023 року за матеріалами ДБР та СБУ на корпоративні права компаній, яким належало родовище, був накладений арешт. Правоохоронці стверджували, що родовище було приватизоване незаконно і держава фактично втратила контроль за його діяльністю. І хоча це рішення адвокати компанії оскаржили, арешт на корпоративні права ТОВ "Сахалінське", ТОВ "Сіріус-1" та ТОВ "Іст ЮроупПетролеум" був накладений повторно, а всі майнові права передані в управління АРМА. Усі ці товариства були афілійовані з російським олігархом Павлом Фуксом, народним депутатом України Восьмого скликання Ігорем Котвіцьким та олігархом Ігорем Коломойським.  Водночас наприкінці листопада 2023 року колишні власники родовища змогли добитися анулювання спеціального дозволу "Укрнафтобуріння" на Сахалінське НГКР і з 1 грудня цього ж року Компанія припинила видобуток газу. Анулювання ліцензії відбулося, нібито, через лист від ДБР (щодо виконання постанови Верховного суду від 26.11.2019). Проте в ДБР заперечили цей факт та заявили, що не просили "Держгеонадра" анулювати спецдозвіл "Укрнафтобуріння". Втрати держави від призупинення діяльності родовища За даними "Укрнафтобуріння", щомісячні втрати держави від анулювання ліцензії Сахалінського родовища складають 47,3 мільйона кубометрів газу та 5229 тонн конденсату. Станом на червень 2024 року через простій держава втратила орієнтовно майже 285 мільйонів кубометрів природного газу та 31 тисячу тонн конденсату. Вже 6 серпня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд, на підставі заяви "Укрнафтобуріння" та з врахування нових обставин (роз’яснення від ДБР та інші документи), скасував анулювання спецдозволу ПрАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" на видобування вуглеводнів Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища. Цікаво, що після рішення суду державі не вдалось отримувати дохід від газового родовища, адже колишні власники через адвоката подали іншу заяву, уже до ВАКС, про скасування арешту майна (рішення від квітня 2023 року) та передачу майнових прав до АРМА. Нова справа №991/6568/24 буде слухатися 8 серпня 2024 року, о 08:30 суддею Ларисою Задорожною. Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд України задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції щодо колишнього президента "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва та колишнього топ-менеджера компанії Петра Кононенка. Йдеться про стягнення у дохід держави активів цих осіб.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро відкрити кримінальне провадження проти голови НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького. Про це йдеться у рішенні суду від 17 липня, яке опубліковано у Єдиному державному реєстрі. Відповідне рішення суд ухвалив після заяви адвоката, у якій він поскаржився на НАБУ до суду, що бюро не зареєструвало заяву про злочин, пов'язаний із Кудрицьким. Зокрема, у заяві йшлося про можливі кримінальні правопорушення, передбачені статтями 209, 364 та 368 Кримінального кодексу України, які стосуються зловживання владою та службовим становищем. "Під час судового розгляду Скарги встановлено, що 01.07.2024 ОСОБА_6 на адресу НАБУ надіслано заяву про злочин від 28.06.2024, в якій заявником викладено обставини щодо можливого вчинення головою правління НЕК "Укренерго" ОСОБА_8 кримінальних правопорушень", - йдеться в ухвалі суду. Відтак, ВАКС розглянув скаргу та визнав, що бюро повинно було зареєструвати заяву, оскільки вона містила достатньо інформації про можливий злочин. Цю ухвалу суду ще можуть оскаржити під час апеляції. Варто зауважити, що відтепер НАБУ зобов'язане розпочати розслідування щодо можливих кримінальних правопорушень, вчинених Кудрицьким. Нагадаємо, 26 червня Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) викрили керівника департаменту "Укренерго", який розкрадав бюджетні кошти на закупівлі бронежилетів. Водночас Кудрицький проходив по цій справі як свідок.