# ВАКС

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів російської компанії "Татнєфть". Його підприємства посилюють енергетичний і економічний потенціал Росії.Про це повідомила прес-служба Мін’юсту. Там зазначили, що ПАТ "Татнєфть імені Шашина" є одним із найбільших промислових конгломератів у сфері видобутку, перероблення та реалізації нафтопродуктів у Росії.Стратегічно важлива для держави-агресора компанія стабільно сплачує значні податки до російського бюджету, кошти з якого спрямовують на розвиток і підтримку військово-промислового комплексу Російської Федерації."Підприємства "Татнєфть" посилюють енергетичний та економічний потенціал Росії, що використовується її політичним керівництвом для ведення агресивної війни проти України", — йдеться в повідомленні.Зокрема, один із ключових проектів групи — комплекс нафтопереробних заводів "ТАНЕКО" у Нижньокамську (Татарстан), який виробляє приблизно 20 видів продукції, включаючи авіаційний керосин і дизельне пальне, що постачаються на підприємства військово-промислового комплексу Росії.ВАКС постановив застосувати до "Татнєфті" санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Зокрема, на підставі рішення суду в дохід української держави стягнуто корпоративні права компаній якими напряму володіла "Татнєфть", а саме:100% частки в статутному капіталі ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА";92,98 % частки в статутному капіталі ТОВ "ХАРКІВ-КАПІТАЛ";88,97 % частки в статутному капіталі ТОВ "ПОЛТАВА-КАПІТАЛ"."Ці компанії володіють нафтобазами, автозаправними станціями, нежитловими будівлями, земельними ділянками, бензовозами й автомобілями на території Харківської та Полтавської областей", — підсумували в Мін’юсті.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що Верховний суд визнав законною націоналізацію "ПриватБанку". Таким чином колишній співвласник Ігор Коломойський, який намагався оскаржити рішення, більше не зможе повернути собі акції банку.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) стягнув у дохід держави активи В’ячеслава Заневського. Він працював керівником охорони Віктора Януковича.Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України."Вищий антикорупційний суд 5 лютого 2025 року задовольнив позов Міністерства юстиції України до В’ячеслава Заневського про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", — йдеться в повідомленні.Там додали, що в дохід держави стягнуто такі активи Заневського: 100% статутного капіталу ТОВ "АМСТЕЛ-СКІ";п’ять об’єктів майнових прав інтелектуальної власності;12 земельних ділянок;дві квартири;чотири паркувальних місця;транспортний засіб;10 одиниць зброї;грошові кошти у розмірі еквівалентному більш ніж 300 000 гривень."Заневський В'ячеслав Євгенович — офіцер російської армії, колишній керівник охорони Віктора Януковича, власник 100% корпоративних прав ТОВ "АМСТЕЛ-СКІ", яким здійснюється управління готельним комплексом AmstelSki в Буковелі", — зазначили у відомстві.Там уточнили, що після початку повномасштабного вторгнення Заневський здійснював організацію безпекових заходів під час будівництва військово-логістичних інфраструктурних об’єктів на тимчасово окупованих територіях, які мають стратегічне значення для Росії, зокрема, під час будівництва мосту через річку Кальміус у Маріуполі, який є частиною сухопутної дороги з Ростова-на-Дону в тимчасово окупований Крим.Окрім того, Заневський безпосередньо допомагав збройним силам Росії в пошукових заходах із виявлення громадян України — військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО й інших патріотично налаштованих громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях."Судове рішення може бути оскаржено у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства", — підсумували в Міністерстві юстиції України.Нагадаємо, на початку листопада минулого року стало відомо, що в Україні заочні вироки отримали колишні посадовці часів президента-втікача Віктора Януковича. Зокрема, скандально відомий народний депутат Вадим Колесніченко.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив народному депутату України Віктору Бондарю заставу в розмірі 100 мільйонів гривень. Його підозрюють у заволодінні 140 мільйонами гривень під час закупівлі кабелів для "Укрзалізниці" 2021-2022 років.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).Там зауважили, що 24 січня слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детективів НАБУ, погодженого виконувачем обовʼязків генерального прокурора, про застосування до чинного народного депутата України, якого слідство вважає одним з організаторів заволодіння коштами Укрзалізниці під час закупівлі кабельно-провідникової продукції, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 100 мільйонів гривень застави з покладенням, зокрема, таких процесуальних обов’язків:не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами "Укрзалізниці", представниками Міністерства інфраструктури України, підозрюваними та свідками у справі;здати на зберігання детективам усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в’їзд до України.Як відомо, 17 січня народному депутату України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.Що відомо про справу Віктора БондаряНародний депутат, використовуючи свій вплив, створив перешкоди в діяльності вказаного підприємця задля залучення його до реалізації протиправної схеми.Надалі, заручившись "підтримкою", нардеп спільно з підприємцем розробив злочинну схему заволодіння коштами "Укрзалізниці" під час постачання продукції за завищеними цінами. Для реалізації злочину особи вступили у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої входила посадова особа "Укрзалізниці" й інші особи, які здійснювали неформальний контроль за діяльністю товариства. Такий собі бек-офіс, який організували члени другої організованої групи, дозволяв здійснювати неформальний контроль за діяльністю підприємства, а за умови сплати учасникам групи частини грошових коштів допомагав усувати перешкоди та забезпечувати ухвалення рішень, зокрема, щодо перемоги підконтрольних підприємцю компаній у закупівлях "Укрзалізниці".Реалізація злочинних намірів призвела до того, що протягом 2021–2022 років у закупівлях на постачання кабельно-провідникової продукції перемогу здобули два підприємства, підконтрольні нардепу та підприємцю.Застосувавши різні схеми зі збільшення вартості продукції, зловмисники реалізували її "Укрзалізниці" за цінами, значно вищими ніж ринкові, що завдало збитків на суму понад 140 мільйонів гривень.Упродовж діяльності схеми підозрюваний нардеп використовував для розв'язання питань свій статус і зв’язки, а також отримував тіньові "дивіденди" від реалізації злочинної схеми. За вказаними фактами про підозру повідомлено восьми особам.Нагадаємо, раніше стало відомо, що НАБУ визнало системними розкрадання в "Укрзалізниці". Правоохоронці мали цілий підрозділ, який з 2015 року займався розслідуванням справ стосовно порушень на "Укрзалізниці".

У п’ятницю, 24 січня, Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід для колишньої очільниці Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи.Про це повідомила прес-служба ВАКС. Згідно з рішенням суду, фігурантка перебуватиме під вартою ще 60 днів, тобто до 23 березня 2025 року включно.Водночас Крупа має можливість вийти на волю під заставу у 280 мільйонів гривень. Якщо заставу буде внесено, то Тетяна Крупа зможе вийти із СІЗО, але буде зобов’язана прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

У четвер, 9 січня, Вищий антикорупційний суд ухвали вирок щодо народного депутата V скликання Дмитра Крючкова у справі про організацію заволодіння коштами компаній ПАТ "Черкасиобленерго" та ПАТ "Запоріжжяобленерго".Про це повідомив Центр протидії корупції. Зазначається, що Крючкову призначили 15 років ув’язнення з конфіскацією усього майна.Проте сам Крючков ще на початку минулого року виїхав за кордон і не повернувся. Як зауважили у ЦПК, підставою для виїзду стало те, що він виховує п'ятьох дітей. Попередньо, зараз Крючков живе у Монако."До цього він виїздив на кілька днів і повертався, але 15 лютого виїхав за кордон і вже не повернувся. У засіданнях він брав участь по відеозв’язку і повідомляв, що має право на постійне проживання в Монако", — йдеться у повідомленні.Також ВАКС визнав винною і спільницю Крючкова, колишню виконувачку обов'язків голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Світлану Кузьмінську. Їй призначили вісім років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.До того ж суд задовольнив цивільні позови у справі та застосував спецконфіскацію:468 мільйонів гривень — з "Енергомережі" і Крючкова;понад 27 мільйонів гривень — Крючков має сплатити на користь АТ "Одеська ТЕЦ";понад 21 мільйонів гривень — Крючков має сплатити на користь "Запоріжжяобленерго";14 мільйонів гривень — мають сплатити солідарно Крючков та Кузьмінська на користь "Черкасиобленерго"."З обвинувачених також стягнули 415 тисяч гривень судових витрат. Вирок ухвалили судді Євген Крук, Олексій Кравчук та Інна Білоус", — наголосили у ЦПК.Що відомо про справу Дмитра КрючковаЯк встановило слідство, у 2014-2015 роках службові особи приватної компанії заволоділи коштами які мали надійти до ПАТ "Черкасиобленерго", ПАТ "Запоріжжяобленерго".  Зловмисники організували схему, за якою споживачі електрики платили гроші не напряму обленерго, а доплачували ще й фірмі-посереднику "Енергомережа", яку контролював Крючков.Загальні збитки енергопостачальним компаніям сягнули понад 1,5 мільярда гривень, з яких під час досудового розслідування відшкодовано понад 315 мільйонів гривень.  Окрім того, ВАКС розглядає ще одну справу, в якій Крючков проходить як обвинувачений. У ній йдеться про недоотримані доходи ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "Енергоринок" на понад 346 мільйонів гривень.Нагадаємо, 8 січня Державне бюро розслідувань спрямувало до суду справу народного депутата, якого підозрюють в організації незаконного переправлення військовозобов'язаного за кордон. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

У понеділок, 30 грудня, Вищий антикорупційний суд планує розглянути апеляційну скаргу колишнього заступника голови Вищого господарського суду Артура Ємельянова щодо зміни йому запобіжного заходу. Головувати під час засідання буде скандальний Віктор Панкулич.На цей факт звернули увагу "Факти".«Те, з якою швидкістю ВАКС узяв до розгляду апеляційну скаргу колишнього заступника голови вищого господарського суду та призначив засідання, цілком може свідчити про можливу змову Ємельянова зі своїми учорашніми колегами. Прикметно, що головувати під час засідання визначено суддю апеляційної палати ВАКСа Віктора Панкулича", — йдеться в повідомленні журналістів.Вони додали, що цей суддя сам неодноразово ставав учасником гучних скандалів та розслідувань. Зокрема, на початку грудня Вища рада правосуддя навіть притягнула Віктора Панкулича до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження через порушення прав підозрюваної на захист.При цьому на засіданні суддя сказав, що "в підозрюваних немає жодних прав", чим обурив не тільки представників громадськості, але й президію ради."А 2017 року Віктор Панкулич у статусі адвоката "відмазав" від тюрми свого брата Василя, який підозрювався у навмисному вбивстві. Згідно з відкритими джерелами інформації, сім’я судді володіє майном, яке у рази перевищує офіційно задекларовані родиною доходи", — констатували медійники з "Фактів".Тому журналісти висунули припущення, що спрацює на засіданні суддівська порука, і Віктор Панкулич може ухвалити потрібне Ємельянову рішення.Нагадаємо, що 2 грудня Артура Ємельянова затримало Державне бюро розслідувань за підозрою в участі у злочинному угрупуванні, яке тривалий час, прикриваючись суддівською мантією, за гроші виносило потрібні судові рішення. 4 січня Печерський районний суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без альтернативи внесення застави.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук Федора Тараненка та Григорія Чижика. Їх підозрюють у причетності до справи колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова про заволодіння понад 450 мільйонів гривень державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна". У розшукових обліках Міністерства внутрішніх справ оприлюднили інформацію про це. Дата зникнення підозрюваних — 4 вересня 2024 року, місце зникнення — Київ. Джерело: МВС України Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту колишнього міністра Степанова. НАБУ та САП повідомили йому про підозру. За версією слідства, колишній директор "Поліграфкомбінату" (ним тоді працював Степанов) для власного збагачення під час закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема, паспортів для виїзду за кордон та іншого) використав підконтрольну йому компанію, зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувалися не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. Таким чином ціни завищували у чотири-шість разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму в розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 мільйонів гривень. Нагадаємо, що детективи НБУ зафіксували розмову, коли чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, екс-депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності.

Чоловік народної депутатки Ірини Кормишкіної, колишній депутат Миколаївської обласної ради Юрій Кормишкін, домовлявся з патрульною поліцією за не притягнення його дружини до адміністративної відповідальності. Про це повідомило видання "Слово і діло" з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня, яким застосовано запобіжний захід до нардепки. Там зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро зафіксували розмову Кормишкіна з працівником патрульної поліції, в якій чоловік нардепки запитував, чи знає поліцейський свого колишнього начальника та його прізвище. Патрульний ствердно відповів, після чого Кормишкін попросив відпустили його дружину без протоколу. "Будь ласка, дружину мою відпустіть без протоколу. Це моя дружина, відпустіть, а я вам скажу дякую, коли зустрінемося", — сказав він. На це поліцейський відповів, що вже розпочали складати протокол, оскільки їм грубили. Кормишкін наполягав, щоби нардепку відпустили та зробили усне зауваження. Однак патрульні сказали, що вже вписали персональні дані Кормишкіної до постанови та попросили набрати когось із керівників регіонального управління поліції. Чоловік нардепки дізнався номер їхнього екіпажу та сказав, що зателефонує. За даними сайту Судової влади України, стосовно нардепки так і не склали адміністративний протокол, принаймні до суду він не надходив. Раніше ВАКС відпустив нардепку Кормишкіну на поруки голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії та керівника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру нардепці Ірині Кормишкіній у незаконному збагаченні. За версією слідства, 2021-2022 років вона набула у власність активи, які на понад 20 мільйонів гривень перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період. За отримані як необґрунтовані активи грошові кошти надалі нардепка через юридичну особу придбала будинок поблизу Одеси, у якому вона проживає.

У понеділок, 18 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) оголосила обвинувальний вирок у справі щодо розтрати майже 3,5 мільйона гривень двох державних підприємств. Вони отримали від семи до восьми років ув’язнення. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). "За вироком суду шість осіб, серед яких колишні та чинні керівники та посадовці одного з державних підприємств, яке є структурним підрозділом "Укроборонпрому", а також посадових осіб іноземної компанії визнано винуватими у вчиненні злочинів залежно від ролі та участі кожного у вчиненні злочину", — йдеться в повідомленні. Їм призначено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від семи до восьми років із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими повноваженнями. Також суд конфіскував частину майна, яке на праві власності належить цим особам. "Водночас колегія суддів ВАКС виправдала колишнього гендиректора "Укрінмаш" від звинувачень у службовому підроблені та розтраті майна, але визнала його винуватим у службовому підробленні. За вироком суду особі призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, проте звільнено від покарання у зв'язку із закінченням термінів давності", — додали в САП. Там також зауважили, що вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС. Деталі справи Під час досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, встановлено, що 2014-2016 років керівники та посадові особи "Укрінмаш" спільно з представниками іноземної компанії, яка мала забезпечити укладення зовнішньоекономічних угод і їх виконання, організували безпідставне укладення угод зі супроводу зовнішньоекономічних контрактів, складання неправдивих актів виконаних робіт і подальше незаконне перерахування коштів. Як наслідок, державному підприємству завдано майже 3,5 мільйона гривень шкоди — саме стільки коштів незаконно перераховано на виконання вищевказаних угод. Нагадаємо, що в червні НАБУ та САП викрили адвоката одного зі столичних адвокатських об’єднань на пропозиції хабаря у розмірі 200 тисяч доларів.

У четвер, 14 листопада, Вищий антикорупційний суд визнав народного депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Одарченка винним у наданні хабаря голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафі Найєму. Про це повідомила Спеціальна антикорупційна прокуратура. "14 листопада 2024 року ВАКС оголосив обвинувальний вирок народному депутату України IX скликання, якого викрили на наданні неправомірної вигоди голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Суд зважив на докази, зібрані в ході досудового розслідування детективами НАБУ і прокурорами САП, та визнав депутата винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України", -- йдеться у повідомленні. За даними САП, Одарченка засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади строком на три роки. Проте вирок суду може бути оскаржений впродовж 30 днів. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 18 вересня 2024 року ВАКС проводив слухання справи Одарченка, але народний депутат не з’явився на судове засідання. Про причини неявки нардеп суд та прокурора не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли повідомити суду про місце перебування їхнього підзахисного та наголосили на відсутності зв’язку з ним. 19 вересня 2024 року ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та оголосив у державний та міжнародний розшук нардепа. Згодом Одарченку було надано можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, надавати показання та навіть виступити у судових дебатах та з останнім словом. На одному із засідань депутат заявив, що виїхав з України та пояснив, що був вимушений покинути територію країни "через небезпеку його здоров’ю". Проте він не повідомив де зараз перебуває. Нагадаємо, 10 жовтня Верховна Рада проголосувала за виключення зі складу Комітетів народних депутатів-втікачів Артема Дмитрука та Андрія Одарченка.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заарештував частину майна керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи. Її підозрюють у незаконному збагаченні. Під арешт потрапили договори купівлі-продажу землі, брендові прикраси, банківські картки, готівка в іноземній валюті та гаджети. Про це свідчить ухвала Вищого антикорупційного суду, який наклав арешт на 3,17 мільйона доларів, 140 тисяч євро та 1,27 мільйона гривень. Їх вилучили за місцем проживання Тетяни Крупи. Також заарештовано 93 тисячі доларів і дві тисячі євро, які знайшли 3 жовтня у її робочому кабінеті. Крім готівки, суд арештував й інше майно: документи щодо проектування будівництва п’яти будинків; ноутбук, п’ять флеш-накопичувачів, телефон IPhone10; дві коробки із золотими виробами з жовтого металу з білим камінням; роздруковані декларації Тетяни Крупи за 2021, 2022 та 2023 роки, проект відповіді на Нацагентство із запобігання корупції, а також довідки про виплату дивідендів. Також ВАКС заарештував договори купівлі-продажу земельних ділянок Тетяни Крупи та технічну документацію на земельні ділянки її чоловіка, а ще брендові прикраси, медичну документацію та банківські картки. За рішенням суду наклали арешти на проектну документацію будівництва-реконструкції дискоклубу у парку імені Чекмана та журнали виконаних робіт. Як відомо, у Хмельницькій області триває розслідування через інформацію про те, що 50 прокурорів, ймовірно, отримали інвалідність другої групи, за рішенням голови обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка перебуває під слідством. Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави активів, що належать екс-нардепці України та співачці Таїсії Повалій, яка прийняла російське громадянство. В зрадниці конфіскували, автомобілі, нерухомість, зброю та права на пісні. Про це повідомила прес-служба ВАКС. Відомо, що 22 жовтня колегія суддів задовольнила позовну заяву Міністерства юстиції України до народної артистки України та застосувала до неї санкцію. Так, ВАКС ухвалив рішення стягнути у дохід держави активи, належні співачці. Зокрема: транспортний засіб BMW; пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії; майнові права на музику та слова до дев'яти пісень ("Обниму тебя", "Любить, понимать и слушать", "Ангелы-хранители", "Назавжди", "Просто я хочу", "Бусинки любви", "Больше чем близко", "Я лечу в даль с тобой синюю", "Доброе утро"). Також суд стягнув активи щодо яких зрадниця може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження: сім земельних ділянок, розташованих у Київській області, загальною площею 9,3095 гектара; житловий будинок загальною площею 442,8 квадратних метрів; домоволодіння загальною площею 101 квадратний метр; транспортний засіб BMW Х5; три пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї. Що відомо про Таїсію Повалій Таїсія Повалій -- українська та російська співачка, авторка пісень, народна артистка України, колишня народна депутатка України від "Партія регіонів", яка наразі мешкає у Москві. Вона бере участь у пропагандистських концертах. 15 лютого 2024 року СБУ зібрала доказову базу та повідомила про заочну підозру співачці Таїсії Повалій за колабораційну діяльність та підтримку збройної агресії Росії проти України. Нагадаємо, раніше співачка Таїсія Повалій на одному з пропагандистських шоу на російському телебаченні розповіла, що 24 лютого у Москві опинилась дивом і зрозуміла, що так звана "спеціальні воєнна операція" покликана, щоб її рятувати.

У понеділок, 23 вересня, Вищий антикорупційний суд України змінив запобіжний захід народному депутату від фракції "Слуга народу" Андрію Одарченку та конфіскував внесену раніше за нього заставу. Про це повідомляє "Суспільне". Зокрема, за словами журналістів, у ході засідання прокурор заявив, Андрій Одарченко перетнув незаконно кордон України та втік до Румунії. Після цього він звернувся до державних органів Румунії з заявою про отримання прихистку. "Він (Одарченко, — ред.) не забезпечувався дипломатичним паспортом, він не відправлявся Верховною Радою у відрядження, він, за наявною в нас інформацією, не перебуває в закладах охорони здоров'я. Таким чином, можна констатувати, що не приходить він до суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності", — заявила прокурорка Єлена Дроботова. Відтак, вона попросила суд змінити запобіжний захід Одарченку на тримання під вартою. Також прокурорка просила про конфіскацію застави у розмірі 15 мільйонів гривень, внесеної за Одарченка, у дохід держави. ВАКС задовольнив клопотання прокурора. Натомість адвокат Одарченка й далі запевняв суд, що місцеперебування підзахисного йому не відоме. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії.

Вищий антикорупційний суд оголосив у державний та міжнародний розшук народного депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Одарченка, якого обвинувачують у наданні хабаря голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.  Про це стало відомо із засідання ВАКС. Суддя задовольнив клопотання сторони обвинувачення та оголосив нардепа в державний та міжнародний розшук. Водночас клопотання прокурора щодо стягнення в дохід держави внесеної Одарченком застави й зміни запобіжного заходу на більш суворий суд розгляне 23 вересня. Нардеп мав з’явитися до Вищого антикорупційного суду у середу, 18 вересня. Проте не прийшов та не повідомив причини своєї відсутності. Варто зауважити, що Одарченка кілька днів не було на роботі у Верховній Раді. Прокурор САП під час засідання заявила про те, що депутат покинув територію України. Вона припустила, що депутат виїхав за кордон через Закарпатську область. Саме туди Одарченко виїхав у перші дні повномасштабного вторгнення РФ.  Врахувавши ці факти, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної як запобіжний захід нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в міжнародний розшук. Зокрема, захист назвав ці клопотання передчасними та вважає, що причини неявки Одарченка можуть бути поважними. Наразі причини відсутності нардепа їм невідомі. Що відомо про справу Андрія Одарченка 21 листопада 2023 року САП та НАБУ повідомили про підозру чинному нардепу Андрієві Одарченку, який намагався підкупити посадовця Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. Він пропонував надати йому неправомірну вигоду за забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення про виділення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії коштів на ремонт будівель університету, в якому народний обранець продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту якого призупинено). Пропонована сума неправомірної вигоди мала становити вісім відсотків від обсягу фінансування. Надалі підозрюваний надав топпосадовцю — особі, яка займає особливо відповідальне становище, частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисячам доларів. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі направлено до ВАКС для розгляду по суті. На сьогодні розгляд обвинувального акту перебуває на завершальній стадії — 18 вересня 2024 року у судовому засіданні було заплановано допит обвинуваченого. Варто зазначити, що 22 листопада 2023 року за клопотанням прокурора САП слідчий суддя ВАКС застосував до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 мільйонів гривень застави. У зв’язку із внесенням застави на народного депутата покладено відповідні процесуальні обов’язки, серед яких здати свої паспорти для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Надалі за клопотанням прокурора обов’язки судом неодноразово продовжувались. Разом з тим, попри рішення суду органами внутрішніх справ до особи не було застосовано електронний засіб контролю. Нагадаємо, у листопаді парламентська фракція "Слуга народу" призупинила членство народного депутата Андрія Одарченка в партії. .