# ВООЗ

Незабаром людство може залишитися без захисту від грибкових інфекцій. Це можливо внаслідок їх стійкості до препаратів та недостатність наявних засобів діагностики.Як повідомляє видання The Telegraph, посилаючись на Всесвітню організацію охорони здоров'я, світ залишається критично неготовим до грибкових інфекцій, оскільки наразі існує брак діагностичних тестів, ефективних методів лікування та спостереження створює нагальну потребу в ретельних дослідженнях.Армстронг-Джеймс професор з інфекційних хвороб і медичної мікології в Імперському коледжі Лондона зауважив, що ймовірно, приблизно третина людей у світі інфікована якимось грибком. Переважно шкірним, вагінальним кандидозом, мікозом стопи. Ці види грибків не є смертельними, але стійкість до них зростає."Також поширюються більш смертоносні різновиди грибків: інвазивні грибкові інфекції щороку вбивають приблизно 2,5 мільйона людей — це вдвічі більше, ніж у світі, ніж туберкульоз", — зазначає видання.За даними аналітиків, найчастіше на грибкові інфекції натрапляють важкохворі люди. При цьому на їхньому лікуванні негативно позначається стійкість інфекції до медичних препаратів та слабкість організму таких пацієнтів. У зв'язку з цим кількість летальних випадків при ураженні грибковими інфекціями з "критично пріоритетної групи", а саме криптококи, аспергіли та кандиди, може досягати 88%.Так, "чорний гриб" або мукормікоз, який перетворює тканини людини на чорні плями, потрапив у заголовки газет під час пандемії COVID-19, коли в Індії було зареєстровано 51 тисячі таких випадків."Мукормікоз дуже часто уражає організм через ніс, а потім може потрапити в очі по зоровому нерву в стовбур мозку і вбити вас. Ми повинні давати пацієнтам найсильніші ліки, які тільки можемо знайти і вирізати всю інфіковану тканину, що часто означає серйозну операцію на обличчі та половині мозку", — наголошує професор Армстронг-Джеймс.Напередодні генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус заявив, що нова пандемія — це не теоретичний ризик, а епідеміологічна визначеність. Очільник організації впевнений, що вона станеться, і людство має бути готовим до неї. Водночас створити нові методи лікування для знищення грибків також важко, оскільки вони біологічно дуже схожі на людину."Найближчим родичем грибів, грибним царством, є ми, а біохімія грибкової клітини дуже схожа на наші клітини, а це означає, що якщо ви намагаєтеся знайти ліки, які вб’ють грибок, ви повинні бути дійсно впевнені, що воно не буде токсичним і для нас", — додають медики.Доктор Юкіко Накатані, помічник генерального директора ВООЗ з антимікробної резистентності зазначив, що мало того, що набір нових протигрибкових препаратів і засобів діагностики недостатній, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу існує прогалина в тестуванні на грибки, навіть у районних лікарнях. Ця діагностична прогалина означає, що причина інфікування людей залишається невідомою, а це ускладнює отримання належного лікування.Видання додає, що впродовж останнього десятиліття лише чотири нові протигрибкові препарати були схвалені для використання в Сполучених Штатах Америки, Європейському Союзі та Китаї. У той час як клінічні розробки намагаються встигати за посиленою стійкістю грибків до ліків, ВООЗ попереджає, що термінове збільшення досліджень і розробок є критично важливим.Нагадаємо, раніше науковці встановили, що з 1990 років кількість людей, які страждають від ожиріння чи надмірної ваги, у світі подвоїлася. Окрім цього, встановлено, що до 2050 року 60% людей віком від 25 років і 30% дітей і молодих людей страждатимуть від ожиріння.

Організація Об’єднаних Націй зафіксувала зниження рівня материнської смертності на 40% з 2000 по 2023 рік. Цього вдалося досягти переважно завдяки кращому доступу до базових медичних послуг, але прогрес перебуває під загрозою.Як зазначили у звіті ООН "Тенденції материнської смертності", існує загроза серйозного погіршення ситуації через безпрецедентні скорочення гуманітарної допомоги у світі.Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, внаслідок скорочення фінансування у світі порушуються ланцюги постачання життєво необхідних ліків. Зокрема, йдеться про медикаменти для лікування кровотеч, прееклампсії та малярії, які є основними причинами материнської смертності.Так, виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел зауважила, що скорочення глобального фінансування охорони здоров’я ставить під загрозу життя вагітних жінок. Особливо у вразливих країнах, обмежуючи їхній доступ до необхідної допомоги. "Світ повинен терміново інвестувати в акушерок, медсестер і працівників охорони здоров’я, щоби кожна мати й дитина мали шанс вижити", — наголосила Рассел.У звіті ООН йдеться, що наразі жінки мають більше шансів пережити вагітність і пологи, ніж будь-коли раніше. Проте темпи покращення суттєво уповільнилися після 2016 року. У 2023 році приблизно 260 тисяч жінок померли внаслідок ускладнень, пов’язаних із вагітністю або пологами — це приблизно одна смерть кожні дві хвилини. Світова медицина відстає від своїх цілей щодо материнського здоров’я. Щоб досягти бажаного результату до 2030 року, рівень материнської смертності має знижуватися на 15% щорічно, а це удесятеро швидше, ніж зараз (1,5%)."Окрім забезпечення доступу до якісної акушерської допомоги, критично важливо зміцнити базове здоров’я та репродуктивні права жінок і дівчат, які визначають їхні шанси на безпечну вагітність і пологи", — додав генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус.Окрім цього, у звіті ООН вперше представили глобальну оцінку впливу пандемії COVID-19 на виживання матерів. У 2021 році через пандемію померли 40 тисяч жінок. Таке зростання пояснюють не лише з безпосередніми ускладненнями від коронавірусу, але й з масштабними перебоями в роботі системи акушерства.Попри загальне зниження материнської смертності на 40%, лише три регіони ООН досягли суттєвого зниження після 2015 року. Йдеться про Африку на південь від Сахари, Австралію і Нову Зеландію, а також Центральну й Південну Азію. Втім, африканський регіон на південь від Сахари, попри значний прогрес, залишається регіоном із найвищим рівнем материнської смертності. Так, приблизно 70% смертей вагітних жінок від глобальної кількості у 2023 році припадають саме на цей регіон. Високі показники бідності та конфлікти продовжують поглиблювати кризу.Водночас після 2015 року прогрес у подоланні материнської смертності зупинився у п'яти регіонах:Північна Африка й Західна Азія;Східна та Південно-Східна Азія;Океанія (без Австралії та Нової Зеландії);Європа і Північна Америка;Латинська Америка і Карибський басейн.За даними ООН, найвищі ризики мають вагітні жінки, які живуть у зонах гуманітарних криз і конфліктів. Майже дві третини всіх материнських смертей зараз припадають на країни, що постраждали від нестабільності або війни. Найгірші показники — в Чаді та Центральноафриканській Республіці, Нігерії, Сомалі та Афганістані.Нагадаємо, раніше науковці створили детальну картину змін, які відбуваються в організмі жінки під час та після вагітності. З’ясувалося, що понад 50% показників не приходять у норму протягом першого місяця після народження дитини.

Україна, Гаїті, Кенія, Лесото, Південний Судан, Буркіна-Фасо, Малі, Нігерія можуть мати дефіцит медикаментів для лікування ВІЛ у найближчі місяці.Як повідомляє агентство Reuters, на зусилля з боротьби з ВІЛ, поліомієлітом, малярією та туберкульозом вплинуло призупинення зовнішньої допомоги Сполучених Штатів Америки, яке запровадив президент Дональд Трамп незабаром після того, як він вступив на посаду в січні."Зриви програм з ВІЛ можуть звести нанівець 20 років прогресу. Це може призвести до понад 10 мільйонів додаткових випадків ВІЛ і трьох мільйонів смертей, пов’язаних із ВІЛ", — заявив очільник Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Аданом Гебреєсус.Агентство зазначає, що глобальна мережа лабораторій з кору та краснухи, яка координується ВООЗ і налічує понад 700 центрів у всьому світі, також загрожує неминуче закриття, повідомляє агентство. Нестача фінансування також може призвести до закриття 80% основних служб охорони здоров’я в Афганістані, які ВООЗ підтримує."Плани Сполучених Штатів вийти з ВООЗ також змусили агентство Організації Об'єднаних Націй, яке зазвичай отримує близько п’ятої частини свого загального річного фінансування від США, заморозити приймання на роботу та ініціювати скорочення бюджету", — зазначає агентство.У понеділок, 17 березня, ВООЗ заявила, що планує скоротити цільове фінансування екстрених операцій до 872 мільйонів доларів з 1,2 мільярда доларів у бюджетному періоді 2026-2027 років.Нагадаємо, торік у грудні у Сполучених Штатах завершили фінальну фазу клінічних досліджень новаторської вакцини проти ВІЛ. Вона показала надзвичайну ефективність на рівні 99 відсотків.

Президент США Дональд Трамп у перший день на своїй посаді віддав перевагу підписанню низки важливих указів. Вони стосуються імміграційної політики, енергетики, нацбезпеки, а також скасовують велику кількість рішень попередньої адміністрації Джо Байдена.Укази Трампа не потребують схвалення Конгресу, тому вони можуть оперативно вступити в дію. Які важливі укази підписав ТрампТрамп підписав указ про помилування учасників штурму Капітолія. У такий спосіб президент виконав свою передвиборчу обіцянку щодо звільнення своїх прихильників, які намагалися допомогти республіканцю після поразки на виборах.  Трамп заявив, що Америка виходить зі складу Всесвітньої організації охорони здоров'я. Очільник Білого дому вважає, що від США вимагали непропорційні суми фінансування, які були "несправедливо обтяжливими" у порівнянні з іншими державами.  Дональд Трамп удруге ініціював рішення про виведення США з Паризької кліматичної угоди. Проте для офіційного виходу з угоди потрібно чекати один рік.  Трамп оголосить надзвичайний стан в енергетиці. Лідер США планує переорієнтувати політику федерального уряду щодо видобутку нафти й газу, скасувавши проведену роботу свого попередника Джо Байдена, спрямовані на обмеження використання викопних видів палива. Трамп почав боротьбу з нелегальною міграцією. Своїм указом президент США оголошує нелегальну імміграцію на американо-мексиканському кордоні надзвичайною ситуацією. Йдеться про посилення контролю на кордоні з Мексикою, відновлення будівництва стіни та надання військовим повноважень для забезпечення порядку на кордоні. Офіцери імміграційної служби отримають більше свободи для арешту мігрантів без кримінального минулого. Дональд Трамп підписав указ про відтермінування заборони TikTok у США. Політик наголосив журналістам, що змінив свою думку про TikTok, адже "почав ним користуватися". Трамп заявив, що підписана ним угода щодо TikTok дає йому право або "продати його, або закрити".Нагадаємо, 20 січня Дональд Трамп склав присягу та офіційно став 47-м президентом Сполучених Штатів Америки. Під час своєї інавгураційної промови новий американський лідер зробив низку гучних заяв, зокрема, оголосив про введення режиму надзвичайної ситуації на кордоні з Мексикою та в енергетичній сфері. Натомість про війну в Україні Трамп не зробив жодної прямої заяви, хоча до офіційного вступу на посаду, ця тема була дуже популярною у його виступах.

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає метапневмовірус, який спричинив спалах захворюваності у Китаї, звичайним сезонним вірусом. Він був виявлений у 2001 році.Як повідомила речниця ВООЗ Маргарет Гарріс, ситуація в Китаї щодо захворюваності на респіраторні інфекції перебуває в межах норми, а використання лікарень в країні нижче, ніж в аналогічний період торік."Щодо метапневмовірусу людини, то це не новий вірус. Це вперше було виявлено у 2001 році. Він існує в популяції людей протягом тривалого часу. Це звичайний вірус, який циркулює взимку та навесні", — наголосила речниця. За словами Гарріс, такий вірус викликає респіраторні симптоми, подібні до звичайної застуди. Додамо, що раніше, а саме 5 січня, лікарка-інфекціоніст Ольга Голубовська заявляла, що в Україні офіційно зафіксовано 13 випадків метапневмовірусу, але реальна цифра ж набагато більша. У зоні ризику — діти, люди похилого віку та з ослабленим імунітетом.Нагадаємо, раніше Центр громадського здоров'я повідомляв, що наразі тенденцій до розвитку спалаху метапневмовірусу  в Україні немає. Впродовж цього та попереднього епідсезону не зафіксовано жодного летального випадку внаслідок інфекції спричиненої метапневмовірусом.

Команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа хоче оголосити про вихід Вашингтона із Всесвітньої організації охорони здоров'я у день інавгурації.Про це повідомило видання Financial Times, передає "Європейська правда".Як зазначили журналісти, команда нового лідера США в перший же день своєї роботи наполягала на виході із ВООЗ. Наразі ж вона повідомила експертів про свій намір оголосити про вихід із глобального органу охорони здоров’я під час інавгурації обраного президента 20 січня.За даними видання, якщо Вашингтон вийде із ВООЗ, то організація залишиться без найбільшого джерела фінансування. Це своєю чергою може вплинути на її здатність реагувати на кризи в галузі охорони здоров'я."Америка залишить величезний вакуум у фінансуванні та лідерстві в галузі глобальної охорони здоров’я. Я не бачу нікого, хто міг би заповнити цей пролом", — сказав Лоуренс Гостін, професор глобальної охорони здоров’я в Джорджтаунському юридичному університеті.Наголошується, що США у 2022-23 роках забезпечували близько 16% від всього фінансування організації.Нагадаємо, раніше видання NBC News заявляло, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.