Apple та Google — дві однаково дорогі компанії із сукупною капіталізацією 1,3 трлн дол. Про це повідомляє TrueUA з посиланням на The Atlantic. com.
Проте головну відмінність між ними помічають рідко: у них різні підходи до взаємодії з акціонерами та планування майбутнього.
Неймовірний прогрес Apple та Google визначив розвиток IT-індустрії.
З точки зору накопичення капіталу, їм нема рівних. Вісім років тому жодна з цих компаній не входила навіть до десятки найдорожчих, а їх загальна ринкова вартість не перевищувала 300 млрд дол.
Зараз же Apple і Alphabet (материнська компанія Google) — дві найдорожчі компанії у світі із сукупною ринковою капіталізацією понад 1,3 трлн дол.
Ці два гіганти почали конкурувати на різних ринках: від смартфонів до, за деякими чутками, автомобілів.
Проте найголовнішу відмінність між Apple та Google помічають рідко. У компаній абсолютно різний підхід до взаємодії з акціонерами та планування майбутнього.
В той час як одна компанія згодна поступатися вимогам інвесторів, інша довіряє кермо влади лише засновникам і топ-менеджерам.
Ці два протилежні підходи стосуються не тільки двох найважливіших у світі компаній. Вони представляють також дві альтернативні моделі капіталізму, і та з них, яка переможе, формуватиме майбутнє економіки.
Навесні 2012 року Тоні Сакконагі, шанований фінансовий аналітик, опублікував доповідь, у якій запропонував радикальний хід для Apple.
Разом з іншими аналітиками він не раз підштовхував генерального директора Apple Тіма КУКА повернути акціонерам певну частину грошових запасів компанії, які до кінця 2011 року наблизилися до 100 млрд дол.
КУК, як і Стів ДЖОБС до нього, чинив опір таким закликам, щоб компанія могла бути напоготові.
Є й інша причина, через яку Apple не поспішала розлучатися з грошима: велика частина цих коштів знаходиться в Ірландії після вдалого створення там Apple Operations International у 1980 році.
З того часу переважна частина неамериканського прибутку Apple осідала саме там, а використання цих грошей при їх репатріації у США спричиняє виплату великих американських податків.
Саме тому САККОНАГІ озвучив сміливу ідею: Apple повинна позичити 100 млрд. дол. в Америці, а потім виплатити їх акціонерам у формі дивідендів і придбання акцій. Незвичайна пропозиція привернула увагу фінансистів і досягла своєї передбачуваної мети: посилила тиск на КУКА. Через тиждень Apple поступилася й оголосила, що планує почати вивільнення коштів через дивіденди.
Доповідь САККОНАГІ не залишилася непоміченою у Кремнієвій долині. Через три тижні відреагував Google.
У той час якраз почала слабшати структура акціонерного капіталу, встановлена компанією у 2004 році, коли вона стала публічною.
Колишній порядок дозволяв засновникам Google зберігати вирішальний вплив на результат голосування навіть при зменшенні їх частки через випуск нових акцій.
Передбачалося, що ця структура «захистить від зовнішнього тиску і спокуси пожертвувати майбутніми можливостями заради короткострокових запитів».
