Криптовалюта вже давно не є лише експериментом. Це реальний фінансовий інструмент, який швидко розвивається у світі. Україна у 2024 році увійшла до ТОП-6 країн із найбільшим рівнем використання біткоїна, а за даними CoinLedger у 2025 році близько 15,7% населення, або 6,5 мільйона людей, мають чи використовують цифрові активи.
Разом із цим розвитком зростає й кількість ризиків. Чим більше людей зберігають заощадження у криптовалюті, тим частіше шахраї й хакери намагаються їх привласнити. Саме тому важливо не лише купити криптовалюту, а й навчитися правильно й безпечно з нею працювати. Нижче наводжу п’ять найтиповіших помилок і пояснюю, як їх уникнути.
Seed-фраза — це набір із 12–24 слів, які відкривають доступ до криптовалютного гаманця. Якщо вона зберігається у Google Docs, нотатках смартфона чи поштовій скриньці, то завжди лишається "підключеною до Інтернету". Це створює постійну вразливість: злам e-mail чи викрадення акаунта через фішингове повідомлення може призвести до втрати активів.
Надійніше рішення: запис на папері або використання спеціальних металевих девайсів для зберігання. Це робить дані захищеними навіть у разі злому цифрових акаунтів.
Онлайн-сервіси, як-от біржі (Binance, OKX, Bybit) чи гарячі гаманці у вигляді мобільних застосунків, зручні для щоденних транзакцій. Проте саме вони найчастіше стають мішенню атак. У 2024 році збитки від зламів сягнули 2,2 мільярда доларів, а лише за перше півріччя 2025 року — понад 2,17 мільярда доларів, серед яких гучний злам біржі Bybit на 1,5 мільярда доларів.
Апаратні гаманці (hardware wallets) дозволяють зберігати приватні ключі офлайн і є практичною реалізацією принципу self-custody. Це означає, що доступ до активів належить винятково власнику, незалежно від бірж чи сервісів.
Багато користувачів записують seed-фразу, але ніколи не перевіряють, чи працює вона. Через одну пропущену літеру або неправильний порядок слів копія стає недійсною. Якщо пристрій втрачено, а резерв некоректний — це означає повну втрату грошей та вкладень.
Надійніше рішення: після створення гаманця перевірити правильність фрази, протестувати відновлення на іншому пристрої або в безпечному середовищі. Це дає впевненість, що у разі форс-мажору доступ можна відновити.
Шахраї створюють підроблені акаунти у Telegram, Discord або розсилають листи на e-mail, маскуючись під відомі компанії. Часто використовують логотипи, копіюють стиль повідомлень, щоб переконати у своїй "легітимності". Найчастіше схема має такий вигляд: повідомляють про проблему й пропонують "допомогу", для чого просять надати seed-фразу.
Подібні випадки не потребують технічних знань від шахраїв. Вони працюють завдяки психологічному тиску та довірі користувача. У 2025 році такі атаки залишаються серед основних причин втрат криптовалюти у світі.
Криптовалютні транзакції незворотні. Якщо кошти відправлені на неправильну адресу, повернути їх неможливо. Часто зловмисники застосовують шкідливі програми, які підміняють адресу у буфері обміну. Людина думає, що вставляє правильні дані, але кошти потрапляють до шахраїв.
Як уникнути: перевіряти адресу вручну, відправляти невелику тестову суму перед основною транзакцією та уникати автозаповнення.
Глобально криптовалютний ринок щороку втрачає мільярди доларів через злами, шахрайство та людські помилки. Український ринок — частина цієї тенденції: кількість користувачів цифрових активів зростає, а отже, зростає й увага з боку шахраїв.
Тому безпека у крипті — це не тільки про технології, а й про культуру користування. Апаратні гаманці, правильне зберігання та перевірка резервних копій, обережність у комунікаціях і перевірка адрес при транзакціях формують базовий рівень захисту.
Головна ідея криптовалюти — self-custody, тобто самостійний контроль над своїми активами. І саме цей принцип має стати звичною фінансовою практикою для кожного, хто хоче користуватися криптовалютою відповідально. Тоді крипто стане не лише сучасним інструментом заощаджень, а й надійною опорою для фінансової свободи.