Фото з відкритих джерел

Як Україна рік тому відправила крейсер "Москва" у відомому напрямку: хроніка подій

Рівно рік тому, 13 квітня 2022 року, українським військовим вдалося потопити ворожий крейсер "Москва". Це сталося в територіальних водах України, неподалік острова Зміїний. Удару завдали двома крилатими протикорабельними ракетами Р-360 "Нептун".

До річниці затоплення російського флагмана TrueUA згадує головні події, які передували цій історичній миті, та розповідає, як саме "русскій воєнний корабль" пішов у відомому напрямку.

Флагман російського морського флоту 

Ракетний крейсер "Москва" — це російський гвардійський ракетний крейсер, головний корабель проекту 1164 "Атлант". Входить до складу 30-ї дивізії надводних кораблів Чорноморського флоту Росії.

Побудований в 1976 році на суднобудівному заводі у місті Миколаїв, спочатку отримав найменування "Слава". Його спустили на воду в 1979 році, вже згодом став флагманом Чорноморського флоту РФ, тобто найголовнішим кораблем.

Він використовується для ураження суден противника і підтримки десанту. Має на борту артилерійське і зенітне озброєння, а також пускові установки для крилатих ракет.

"Москва" була головним судном ЧФ Росії та брала активну участь у військових конфліктах. Наприклад, у серпні 2008 року крейсер дійшов до берегів Грузії під час нападу Росії на країну і був залучений під час операцій по знищенню грузинського флоту. У 2014 році "Москва" була залучена до російської операції з захоплення Криму. У 2015-2016 роках крейсер брав участь у російській військовій операції в Сирії.

крейсер Москва
Фото з відкритих джерел

"Москва" у російсько-українській війні 

Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України крейсер діяв у районі острова Зміїний. Зокрема, разом із патрульним кораблем "Василь Биков" провів артилерійську підготовку острова перед висадкою російського десанту. 

"Москва" стала всесвітньо відомою завдяки фразі, отриманій від українських прикордонників. Тоді на вимогу здатись у полон українські військові відповіли: "Русский военный корабль, иди на**й!".

Крейсер завжди тримався на значній відстані від українського узбережжя, брав участь у регулярних показових імітаціях підготовки до висадки морського десанту. Через відсутність ракет для ураження наземних цілей безпосередньої участі в атаках не брав

Судний день для корабля

Як писала УП, 13 квітня крейсер несподівано сам зайшов у зону ураження українських ракет і був оперативно зафіксований українськими захисниками.

На момент вторгнення РФ в України не було загоризонтних радарів, які дозволили б виявити "Москву", що перебувала за 120 кілометрів від берега. Звичайний радар не показує цілі на такій відстані, але того дня склалося інакше. Над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар — і в такому коридорі радар несподівано добив аж до "Москви".

Близько 16 години оператор комплексу "Нептун" отримав несподівані дані про масивний об'єкт за 120 кілометрів. Військові зрозуміли, що це — "Москва". Співрозмовники УП у військових колах кажуть, що українські захисники й раніше бачили та фіксували "Москву" за допомогою супутників, але не могли до неї дістати. 

Щойно стало зрозуміло, що "Москва" в зоні ураження, по крейсеру було випущено дві ракети "Нептун". Цей історичний пуск був зафіксований на фото. Ймовірно, на той момент росіяни були настільки впевнені у своїй недосяжності для українських сил, що, ймовірно, навіть не активували системи ППО.

Нептун випускає ракети по крейсеру "Москва"
Фото: Українська правда

В Оперативному командуванні "Південь" тоді повідомили, що внаслідок влучання українських ракет на "Москві" виникла пожежа. На допомогу судну вирушили інші кораблі, але через шторм і потужний вибух крейсер перекинувся на лівий бік і почав тонути.

406 бригада передала Музею становлення української нації унікальний артефакт — той самий люк, з якого запускали українську ракету "Нептун" по "Москві". 

Люк ракетного комлексу Нептун
Фото: Музей становлення української нації

За даними Головного управління розвідки України, Росія відмовляється визнавати загиблими 27 членів екіпажу крейсера. Чиновники та спецслужби змушували родини російських моряків приховувати інформацію про своїх загиблих на крейсері родичів. 27 членів екіпажу, серед яких 19 строковиків, досі вважаються зниклими безвісти.

Загибель крейсера "Москва" стала найдорожчою військовою втратою для Росії у війні з Україною: за оцінками видання Forbes, ймовірна вартість крейсера — 750 млн доларів.

Реакція українців

Потоплення крейсера неабияк підняло моральний дух населення України та, найголовніше, військовим. Ця подія дала змогу Силам безпеки й оборони України:

  • звільнити острів Зміїний;
  • змусити росіян розблокувати судноплавні торгові шляхи;
  • знизити рівень загроз з акваторії Чорного моря;
  • завдати удару по морально-психологічному стану ворога;
  • запевнити московитів, що деокупація Криму — неминуча.

Зауважимо, флагман "Москва" та український прикордонник, який вимовив вже крилату фразу на вимогу здатися, закарбований на марці "Укрпошти". Символічно, що цю марку було презентовано за день до того, як крейсер був уражений українською ракетою.

Марка "Русский военный корабль"
Фото: Укрпошта

Український гурт "Спів братів" випустив тематичну пісню із назвою "maskva". За рік кліп на Youtube набрав майже шість мільйонів переглядів.  

Міністр оборони України Олексій Резніков припускає, що після нашої перемоги, затоплений корабель стане туристичним місцем для дайверів:

"Впевнений, що після нашої перемоги "Москва" стане однією з найпопулярніших локацій для дайверів. А туристи зі всього світу будуть в українському Криму підіймати келихи фантастичного кримського вина під хороший тост "За російський воєнний флот — до дна!".

Нагадаємо, командувач військово-морськими силами ЗСУ Олексій Неїжпапа повідомив, що після знищення крейсера "Москва" російські кораблі вже не наближалися до наших берегів ближче за 300 км, а про загрозу висадки ворожого десанту на Одещині можна було не турбуватися.

Підписуйтеся на нас в Telegram телеграм, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими

Війна, 13.04.2023 11:57