Я добре пам’ятаю часи свого дитинства, коли я тільки зрозуміла, що хочу зв’язати кар’єру з журналістикою у глянці. Я дивилася фільми «Диявол носить Прада» і «Забавне личко» й мріяла, що буду причетна до того сакрального моменту створення модного журналу. Я завжди вірила, що стану частиною великого світу моди і створюватиму продукт, за яким у ранковий час будуть вишукуватися біля кіосків з пресою жінки. Ті жінки, яким здавалося б і не цікаві статті на сторінках, але для яких цей процес став банальною звичкою, від якої не відмовитись. Адже кожна, хто стабільно раз у місяць купує свіжий «Vogue», автоматично зараховує себе до великої fashion спільноти, яка пов'язана між собою одним журналом.
Зараз же кіоски з пресою стали досить рідкісним явищем, більшість жінок перестали витрачати гроші на те, щоб помилуватися картинками на сторінках глянцю. У 2021 році досить лише знайти сторінку улюбленого видання у Facebook та Instagram – і читай скільки заманеться. Статті виходять щодня, а не раз на місяць, ще й безкоштовно. А також можливо підписатися на друковану версію в онлайн форматі. Діджиталізація повністю захопила усі медіа. Нам зручно мати власну «газету» чи «журнал» 24/7 у кишені. Видавництва ж масово скаржаться на те, що їх глянцевий бізнес давно вже не рентабельний. Тим не менш, типографії щомісяця продовжують випускати модні ЗМІ, а справжні поціновувачі цієї сфери готові віддавати гроші за глянцеві папірці, які навряд чи навіть розгорнуть. Але усе ж таки яка це насолода приторкнутися до аркушів, вдихнути цей запах свіжої преси та отримати кайф від того, що у тебе в руках місячна робота великої команди – непідробне щастя. Головне питання залишається в тому, скільки ще залишилось таких фанатів? Скільки виробництва готові терпіти збитки, щоб задовольнити потреби модних читачів? Та яке майбутнє чекає на глянець у цифрову еру?
Модне видання ShilpaAhuja.com провело власне дослідження щодо поглядів читачів на нові тенденції та їхнє ставлення до протистояння друкованих та онлайн медіа. За даними джерела, 80% опитуваних віком від 13 до 45 років віддають перевагу обом версіям і не бачать сенсу обирати між ними. Хоча, більшість з цих респондентів знайшли більше переваг саме у Інтернет виданнях. Тож, розберемо їх більш детально.
ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ НИЩИТЬ БАР’ЄРИ
На запитання, які позитивні зміни внесли онлайн медіа у ваші життя, читачі одностайно відповідали, що між ними та світом моди впала стіна. З розвитком соціальних мереж, паралельно з виданнями стрімголов набирають підписників незалежні fashion блоги, так звані інфлюенсери – вони стають новими путівниками у світ моди. Подумати тільки, кількість фоловерів у таких блогерів, як Aimee Song(6 млн.), Camila Coelho(9,3 млн.), Chiara Ferragni(25,4 млн.) вища, ніж на офіційних сторінках відомих у всьому світі видань Elle(5,7 млн.), Vanity Fair(6,4 млн.), Cosmopolitan(3,7 млн.). Ця тенденція підбурює багатьох гігантів зі сторічною історією, таких як Vogue, L’OFFICIEL, Harper’s Bazaar крокувати у ногу з часом та втілювати нові стратегії у життя свої журналів. Саме тому ми можемо переглядати відео-контент на YouTube каналах видань, дивитися прямі трансляції з тижнів моди, а в якості експертів постають знайомі нам «люди з народу» - ті самі блогери. Такого роду інтерактив з підписниками дозволяє читачам бути у центрі подій та відчути себе актором змін, що відбуваються в індустрії.
Швидкість, безкоштовність, безпосередність – ще одні плюси, які приваблюють модних прихильників підписуватись на онлайн журнали. Якщо порівняти ціни на друковану та Інтернет версію журналу Vogue UA, то різниця вражаюча: майже 300 гривень за паперовий матеріал проти 100 гривень завантаженого на ваш мобільний або планшет. А якщо подумати, про те, що у Vogue UA існує сайт, Instagram та Facebook, на яких щодня виходять свіжі статті за безкоштовно, то здавалося б сенс друкованого медіа зникає. Саме цей фактор впливає на молодше покоління, яке вже зростало зі смартфоном у руках і дивуються існуванню книг, газет та журналів. Для них не зрозуміло, як можна переплачувати за застарілі папірці, коли все є в твоєму телефоні. Тому саме підлітки та покоління міленіалів основна цільова аудиторія діджитал версій глянцю.
І саме у цей момент, журнали про високу моду стають не просто вісником нових тенденцій у fashion індустрії, вони перетворюються на соціальний проект для юного покоління. Бодіпозитив, захист навколишнього середовища, ментальне здоров’я – ці теми частіше за все підіймаються саме у Інтернет версіях журналів. Причиною тому є велика кількість підростаючого покоління серед глядачів цього контенту. Звісно, друковані ЗМІ також слідкують за подібними тенденціями: серед моделей на обкладинках все частіше можна побачити жінок з неідеальною шкірою, особливостями зовнішності, навіть найбільш обговорювана еко-активістка Грета Тунберг стала обличчям Vogue Scandinavia у серпні цього року.
Постає питання: чому видавництва продовжують витрачати гроші на друковані журнали, якщо кількість переглядів онлайн версій зростає з блискавичною швидкістю?
АВТОРИТЕТ ДРУКОВАНОГО ГЛЯНЦЮ
Відповідь треба шукати у власників медіахолдингів та замовників матеріалу. Веронік Луїз, керівник бренд та медіа відділу Moët Hennessy Louis Vuitton, зізнається, що друковані ЗМІ залишаються показниками престижу для брендів. У Інтернеті інформація з’являється надто швидко, настільки швидко вона і забувається, іноді навіть не потрапляючи до читача. Коли ж у друк виходить один журнал на місяць, шансу на прохідний матеріал немає. Редакція відбірково ставиться до статей, що публікуються, а також до реклами, що з’являється на сторінках.
Експерт у сфері стратегії та менеджменту соціальних мереж Челсі Нафтельберг дослідила вартість рекламних публікацій у онлайн медіа британського Vogue (а саме Instagram журналу) та друкованому виданні. Отже, ціна за 100,000 переглядів публікації становила 1000$, коли бренди були готові платити 19,000$ за можливість потрапити на ½ сторінки паперового формату журналу. Наступні цифри ще більш вражаючі: плата за місце у розділі новин сайту Vogue UK – найбільш прибуткове – вартує близько 50,000$ за тиждень, у той же час реклама на розвороті задньої обкладинки – близько 250 000$. Якщо ж взяти у руки журнал, у якому в середньому 300 сторінок щомісяця, логічно можна дійти висновку, що у 800 грамах паперу криється купа грошей.
Також психологія відіграє свою роль у формуванні престижу глянцевих видань. Ті ж самі бренди зазначають, що читач, переглядаючи друковану версію журналу, споживає наче «винятковий» контент, хоча легко міг бачити ту саму рекламу в Інтернеті 5 хвилин тому і не звернути на неї увагу.
Статусного ефекту добавляє також візуальна складова. Яскраві фотографії для друкованих медіа створюються іноді тижнями. Залучається велика команда, щоб споживач отримав насолоду від результату. Психологи говорять, що екран між людиною та контентом в Інтернеті вводить елемент однаковості усього, що читаєш, наскільки б не був привабливий дизайн та яскрава ілюстрація. Тактильні ж відчуття дуже сильно впливають на засвоювання інформації: можливість доторкнутися, насолодитися запахом.
Такий детальний аналіз онлайн та друкованих видань наштовхує на думку, що діджитал формант це глянець для бідних? Зовсім ні. Просто тенденції сучасного світу заставляють усі сфери переглядати свої стратегії й еквілібрувати між двома світами. Звісно, видавництва зізнаються, що їхній читач став дуже «лімітований» і все більше людей відходять до цифрових форматів. Споживачі паперових версій відмічають серед привабливих для них особливостей: якість візуальної складової, унікальність матеріалу та звичайно традиції, що керують людиною дійти до преси за щомісячним журналом.
Питання чи виживуть друковані модні журнали залишається відкритим. Особисто моя думка, що ближчим часом винищити їх точно буде неможливо. Адже, за красивою обкладинкою захована історія довжиною у сторіччя, видавництва почали відігравати важливу роль у світі високої моди ще з 19 століття – в листопаді 1867 року вийшов перший випуск Harper's Bazaar – найстаріший серед журналів про моду, що дожили до наших днів. Просто друкованому та діджитал формату треба навчитися співіснувати, а першому пристосуватися до швидкоплинного світу. Це шанс для ветерана fashion журналістики стати більш сильним і прийняти виклик від молодшого соратника, щоб примножити свій вплив у цій індустрії.
Автор: Ольга Григоришина
Фото з мережі інтернет.
Також читайте: В Instagram з'являться платні підписки
