У другому турі президентських виборів у Румунії після опрацювання 100% протоколів із дільниць у країні та за кордоном переміг ліберальний кандидат і чинний мер Бухареста Нікушор Дан. Його характеризують поміркованим консерватором, відданим Європейському Союзу та НАТО.
"Це — ваша перемога. Це — перемога тисяч і тисяч людей, які проводили кампанію цими днями, які вірили, що Румунія може змінитися у правильному напрямку", — сказав Нікушор Дан тисячам прихильників минулої ночі, коли мешканці Бухареста вийшли на вулиці привітати його та себе з перемогою.
Нікушор Дан народився 20 грудня 1969 року в Фегераші Брашовського повіту. 1987 та 1988 років здобув золоті медалі на Міжнародній математичній олімпіаді.
Має ступінь доктора філософії з математики в Ecole Normale Superieure у Парижі. Впродовж певного періоду проживав у Франції.
Після повернення до Румунії заснував Школу нормальної вищої освіти в Бухаресті та став активістом у сфері захисту культурної спадщини. Його заклад має на меті спрямувати найталановитіших румунських студентів на наукові дослідження.
Згодом, 2015 року, створив політичну платформу "Союз порятунку Бухареста", яка згодом трансформувалася в партію "Союз порятунку Румунії". 2020 року його обрали мером Бухареста, а 2024 року — переобрали на цю посаду. Він є одним із найпопулярніших політиків країни.
Дан працював у Палаті депутатів з 2016 року. Він зосереджував свою діяльність на громадській інфраструктурі та прозорості, попри критику щодо затримок у будівництві.
Нікушор Дан, на відміну від опонента Джорджа Сіміона, послідовно виступав за підтримку України у війні проти Росії. У квітні він заявив, що ця війна є критично важливою для безпеки Румунії та Молдови, підкресливши необхідність продовження військової допомоги Києву.
У своїй передвиборчій кампанії Дан наголошував на важливості зміцнення зв'язків з Європейським Союзом і НАТО, а також на збільшенні оборонних витрат, щоби протистояти російському впливу в регіоні.
Президент Румунії — очільник держави, якого обирають за мажоритарною системою абсолютною більшістю голосів на п’ятирічний термін.
За конституцією 1991 року, до якої внесли зміни 2003 року, президентські повноваження були обмежені, на відміну від цієї посади в комуністичній Румунії. Однак посада продовжує мати значний вплив в межах напівпрезидентської системи правління.
Останнім наразі президентом Румунії був проєвропейський Клаус Йоганніс (з 21 грудня 2014 року до 12 лютого 2025 року). Він подав у відставку. Після цього виконувачем обов’язків президента став Іліє Боложан.
Нагадаємо, напередодні засновник Telegram Павло Дуров натякнув, що нібито Франція втручається у вибори у Румунії, просивши обмежити консервативні голоси в його месенджері. У Міністерстві закордонних справ Франції відкинули всі звинувачення Дурова та назвали їх безпідставними.