В Австралії науковці виявили найдавніший відомий метеоритний кратер на Землі. Відповідне відкриття може докорінно змінити розуміння людства щодо процесів, які формували ранню Землю та сприяли зародженню життя.
Як повідомляє Curtin University, дослідники у Західній Австрілії знайшли свідчення масштабного метеоритного удару, який стався 3,5 мільярда років тому. Відомо, що до цього найдавнішим відомим кратером вважався об’єкт віком 2,2 мільярда років, тож це відкриття перевершує попередні знахідки більш ніж на мільярд років.
Ключем до виявлення цього кратера стали "конуси руйнування", які є характерними геологічними утвореннями, що з'являються лише під впливом колосального тиску під час падіння метеорита. За оцінками вчених, метеорит врізався в земну поверхню зі швидкістю понад 36 тисяч кілометрів на годину, утворивши кратер діаметром понад 100 кілометрів. Так, від удару уламки розлетілися на велику площу, а колосальна енергія вибуху могла змінити структуру земної кори.
"Ми знаємо, що ранній Сонячний пояс зазнавав частих метеоритних бомбардувань, якщо судити за місячними кратерами. Але відсутність подібних давніх кратерів на Землі призвела до того, що цей аспект геологічної історії майже не вивчався", — зазначили вчені.
Це відкриття можна вважати "ключовим фрагментом пазла", який допомагає краще зрозуміти історію ударів метеоритів по Землі. Відкриття може пролити світло на те, як падіння метеоритів формувало середовище ранньої Землі. Так, якщо вченим вдасться знайти більше подібних кратерів, вони матимуть змогу краще пояснити, як виникли перші мікроорганізми. Метеоритні кратери часто утворювали гарячі джерела — середовище, що могло сприяти виникненню життя.
Окрім потенційного зв’язку із зародженням життя, такий удар міг мати великий вплив на формування земної кори. Науковці пояснюють, що потужна енергія удару могла спричинити субдукцію. Це процес, за якого одна частина земної кори занурюється під іншу, або ж підняти розплавлену магму з глибин Землі на поверхню. Це могло сприяти формуванню кратонів — стабільних блоків земної кори, що стали основою сучасних континентів.
Нагадаємо, раніше науковці встановили, що приручення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, пройшло за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людьми замість виживання в дикій природі.