# вчені

На Землі тривалість доби поступово збільшується через поступове сповільнення обертання планети. У далекій перспективі це може призвести до того, що доба на нашій планеті триватиме 25 годин.Як повідомляє Science Advances, за оцінками науковців, такі зміни відбудуться через сотні мільйонів років і не матимуть жодного впливу на життя людей сьогодні.За словами вчених, головною причиною подовження доби є гравітаційна взаємодія між Землею та Місяцем. Саме ці сили викликають океанські припливи, які водночас діють як своєрідне "гальмо" для обертання планети, поступово забираючи частину її енергії.Науковці пояснюють, що 24-годинна доба, до якої звикло людство, не є абсолютно сталою. Якщо вимірювати обертання Землі відносно далеких зірок, а не Сонця, йдеться про так звану зоряну добу, яка дещо коротша. Навіть сонячна доба постійно коливається на частки секунди, але у дуже тривалому часовому вимірі ці зміни мають чітку тенденцію до збільшення тривалості дня."Місяць створює припливні випуклості в океанах, а тертя між водою, океанічним дном і земною корою призводить до втрати частини енергії обертання планети. У результаті Земля сповільнюється, а супутник щороку віддаляється від неї на кілька сантиметрів", — наголошує видання.Відповідний процес підтверджений даними Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору, сучасними астрономічними вимірюваннями та аналізом історичних записів, зокрема інформацією про давні сонячні затемнення. Такі спостереження дозволяють відстежувати зміну тривалості доби впродовж тисячоліть.Науковці пояснили, що конкретної дати, коли доба стане 25-годинною, не існує. За оцінками дослідників, зокрема з Торонтського університету, це може статися приблизно через 200 мільйонів років, якщо еволюція системи Земля-Місяць відбуватиметься у сьогоднішніх темпах.Окрім гравітації Місяця, на обертання Землі впливають і внутрішні процеси — танення льодовиків, перерозподіл маси води, тектонічні рухи та інші геофізичні явища. Проте їхній вплив є мінімальним і вимірюється мікросекундами.Нагадаємо, раніше видання LiveScience повідомляло, що уявлення вчених про Марс поступово змінюються. Нові відкриття свідчать, що холодна й суха планета могла мати зовсім інше минуле..

У Канаді науковці задокументували надзвичайно рідкісний випадок у дикій природі. Самка білого ведмедя прихистила чуже ведмежа, яке, ймовірно, втратило матір.Як повідомляє видання The Guardian, вчені помітили це під час спостережень за ведмедицею, відомою під науковим номером X33991.Навесні вона мала лише одне дитинча, але уже влітку її побачили з двома ведмежатами приблизно одного віку. За словами дослідників, самки білих ведмедів мають надзвичайно розвинений материнський інстинкт і можуть брати під опіку осиротілих дитинчат. Проте таке трапляється вкрай рідко: серед понад 4,6 тисячі ведмедів, яких досліджували майже 50 років, цей випадок став лише 13-м.Вчені додають, що обидві тварини мають здоровий вигляд та нагодовані. Їх вік оцінюють у 10-11 місяців. Тварини залишатимуться з матір'ю ще приблизно півтора року, навчаючись полювати й виживати в умовах Арктики."Коли ми підтвердили, що це саме всиновлення, у мене були дуже змішані почуття. Проте це ще одна причина, чому цей вид такий неймовірний і захопливий. Це дає багато надії, коли усвідомлюєш, що, можливо, білі ведмеді піклуються одне про одного", — наголосила представниця організації Polar Bears International Аліса Макколл.Науковці зауважили, що GPS-дані свідчать, про те, що троє ведмедів уже перебувають на морській кризі. Ведмежата зараз цілком покладаються на матір: вона добуває тюленів, ділиться з ними їжею й поступово навчає, як прогодувати себе.За словами дослідників, наявність мами суттєво підвищує шанси всиновленого дитинчати на виживання, оскільки половина білих ведмежат у природі не доживає до дорослого віку. Попри це, навіть серед зафіксованих випадків усиновлення до зрілості дожили лише одиниці малюків.Нагадаємо, раніше вчені повідомляли, що коти є одними з найпопулярніших домашніх тварин, які живуть з людьми вже тисячі років. Втім, про поведінку чотирилапих улюбленців існує багато міфів, які вже давно спростувала наука..

Американська аерокосмічна компанія SpaceX минулого року здійснила 165 запусків своїх ракет-носіїв Falcon 9 і провела п’ять тестових пусків місячної ракети Starship.Про це повідомили в компанії SpaceX, засновником якої є Ілон Маск.Там поінформували, що, крім того, 2025 року SpaceX вивела на орбіту понад 3,5 тисячі різних космічних апаратів, у тому числі американських і закордонних супутників, інтернет-супутників Starlink, місячних посадкових модулів і апаратів на користь національної безпеки США."У межах угоди з NASA за допомогою кораблів Crew Dragon на Міжнародну космічну станцію доставлено 10 членів екіпажу", — відрапортували в Маска.До того ж вантажні кораблі Cargo Dragon продовжили її постачання, доставляючи на орбітальну лабораторію продовольство, а також обладнання та матеріали для проведення наукових експериментів.. На теперішній момент користувачами послуг, які надають інтернет-супутники системи Starlink, є 9,2 мільйона осіб. Тільки 2025 року до системи під'єдналося 4,6 мільйона користувачів."З травня 2019 року в рамках проекту Starlink компанія SpaceX запустила понад 10,7 тисячі таких супутників. Частина вийшла з ладу чи зійшла з орбіти. Понад 9,3 тисячі апаратів перебувають на орбіті в робочому стані", — констатували в компанії.У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тисяч космічних апаратів (а згодом — із 34 тисяч) для створення повномасштабної мережі, яка дозволить забезпечити мешканців Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети."Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту — понад 10 мільярдів доларів", — підрахували аналітики.Нагадаємо, в середині грудня стало відомо, що американський мільярдер і винахідник Ілон Маск досягнув нових фінансових успіхів. Статки товстосума сягнули понад 600 мільярдів доларів..

Поширення генеративного штучного інтелекту різко підвищило продуктивність вчених. Проте редакторам і рецензентам стає дедалі важче відрізнити реальні наукові прориви від добре відредагованого, але малозмістовного тексту.Як повідомляє видання ScienceDaily, після появи ChatGPT наприкінці 2022 року дослідники почали сповіщати про зростання власної продуктивності. Водночас редактори наукових журналів зафіксували наплив добре написаних статей із сумнівною науковою цінністю. Автори дослідження встановили, що саме великі мовні моделі, зокрема ChatGPT, змінюють підходи до підготовки рукописів. Вони збільшують кількість публікацій, проте ускладнюють оцінку їхньої якості."Це дуже поширена закономірність у різних галузях науки — від фізичних та комп’ютерних наук до біологічних та соціальних наук. У нашій сучасній екосистемі відбувся великий зсув, який вимагає дуже серйозного розгляду, особливо для тих, хто приймає рішення про те, яку науку нам слід підтримувати та фінансувати", — заявив доцент Корнелльського коледжу обчислювальної техніки Ян Інь.Науковці вивчили понад два мільйони препринтів, опублікованих у 2018–2024 роках на платформах arXiv, bioRxiv та SSRN. Відповідні ресурси охоплюють фізичні, біологічні та соціальні науки й містять роботи без рецензування.Дослідники порівняли тексти, написані до 2023 року, з імовірно згенерованими ШІ, і створили модель для виявлення використання великих мовних моделей (LLM). Вони відстежили динаміку публікацій авторів і перевірили, чи приймалися ці роботи журналами.На arXiv науковці, які, ймовірно, використовували LLM, оприлюднили приблизно на третину більше статей. На bioRxiv і SSRN зростання перевищило 50%. Так, найбільший ефект виявили серед авторів, для яких англійська не є рідною мовою. Дослідники з азійських установ опублікували на 43–89% більше робіт після початку використання LLM.Вчені також зафіксували вплив ШІ на пошук літератури. Інструменти на кшталт Bing Chat частіше пропонували новіші та тематично релевантні джерела, ніж традиційні пошукові системи."Люди, які використовують LLM, отримують доступ до більш різноманітних знань, що може спонукати до появи більш креативних ідей", — зазначив провідний автор дослідження Кейго Кусумегі. Видання зазначає, що він планує перевірити, чи пов’язане це з більш інноваційною та міждисциплінарною наукою. Попри те, що мовні моделі дозволяють писати більше, вони руйнують звичні критерії оцінки якості. Раніше складна мова була ознакою сильного дослідження та підвищувала шанси на публікацію. Втім, наразі такий маркер не працює. Зазначається, що рецензенти через складні вислови помічають згенеровані ШІ статті та часто відхиляють їх, навіть якщо вони написані бездоганно. Добре відшліфований текст більше не є гарантією наукової цінності.Науковці застерегли, що це може мати серйозні наслідки для науки. Кількість публікацій дедалі менше відображатиме реальний внесок дослідників. Надалі команда планує перевіряти причинно-наслідкові зв’язки за допомогою контрольованих експериментів. Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами..

Коти є одними з найпопулярніших домашніх тварин, які живуть з людьми вже тисячі років. Втім, про поведінку чотирилапих улюбленців існує багато міфів, які вже давно спростувала наука.Як повідомляє видання Popular Science, деякі з перерахованих міфів можуть навіть шкодити котам.Коти не люблять молокоГодувати цих чотирилапих улюбленців молочними продуктами є поганою ідеєю. Більшість з цих тварин не переносять лактозу."Після відлучення від грудей у віці близько 6-12 тижнів кошенята перестають виробляти фермент лактазу, необхідний для перетравлення лактози в молоці", — зазначила кандидатка наук з поведінки котів Джулія Хеннінг у статті The Conversation.Молочні продукти можуть призводити до різних проблеми зі здоров'ям у котів. Починаючи від діареї до здуття живота і блювоти. У деяких випадках це може навіть загрожувати їхньому життю. Хеннінг пояснила, що кіт насправді може страждати від молока, а господар про це навіть не підозрює.Коти не є нічними тваринамиВчені пояснюють, що режим сну котів дійсно не зовсім збігається з людським. Зазвичай коти сплять посеред дня і часом створюють чимало шуму у нічний час доби. Втім, це не означає, що коти є нічними тваринами. Насправді вони — сутінкові, тобто найбільш активні на початку і в кінці дня.Такий режим дня науковці пояснюють тим, що птахи та миші активні на світанку, тому коти еволюціонували, щоб ефективніше на них полювати. Чотирилапі у процесі еволюції розвинули здатність бачити в умовах слабкого освітлення.Мурчання кота не завжди свідчить про його радістьУ котів муркотіння часто асоціюється зі щастям. І воно дійсно є найпоширенішою причиною цих вібраційних звуків, але не єдиною. Так, згідно з даними досліджень Американської асоціації ветеринарних лікарень, муркотіння у  котів може означати: ознакою стресу;ознакою болю;способом заснути;методом спілкування з людьми — наприклад, для привертання уваги або щоб попросити їжу.Коти люблять своїх господарівЛюди часто стверджують, що коти не такі приязні, як собаки. Проте відповідне твердження є помилковим, оскільки ці чотирилапі також мають зв'язок зі своїми хазяїнами. Науковці встановили, що коти прив'язуються до своїх господарів майже так само, як собаки.Так, у ході експерименту котів помістили у незнайоме середовище. Вони проводили дві хвилини зі своїми хазяїнами, потім впродовж двох хвилин наодинці, а потім знову — дві хвилини у компанії. Тварини, які мають міцний зв'язок із господарями, мали менший рівень стресу в їхній присутності."Коли коти живуть у стані залежності від людини, їхня прихильність є гнучкою, і більшість використовують людей як джерело комфорту", — зауважили вчені.Нагадаємо, раніше вчені вважали, що хижі тварини блукають своїми територіями без певного порядку. Втім, багато із них слідують прихованими маршрутами, тоді як деякі блукають вільно..

Напередодні Різдва на антарктичні станції "Академік Вернадський" засяяла ялинка. Українські полярники прикрашали святкове дерево разом з мексиканськими колегами.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, ця традиція пов'язує полярників та полярниць із таким далеким домом."Певна річ, цю подію не пропустили й учасники Першої мексиканської антарктичної експедиції Дейзі та Рафаель. Адже в їхній країні теж є традиція встановлювати ялинку та оздоблювати оселю до різдвяних свят", — зазначили полярники.Дослідники зауважили, що на станції з'явилися іграшки із символікою бригад Сил оборони України. Їх передав Благодійний фонд "Тихо"."Також є іграшки, які власноруч робили українські полярники або школярі. Наприклад, вишитий бісером пінгвін", — наголосили вчені.. Полярники уточнили, що дерево на "Вернадському" — штучне, адже в Антарктику заборонено завозити живі рослини для збереження її унікальної екосистеми.Нагадаємо, раніше вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С..

У суспільстві нецензурна лайка вважається неприйнятною. Втім, вчені з'ясували, що "погані" слова можуть бути корисними.Як повідомляє Daily Mail, люди можуть краще впоратись з фізичними навантаженнями та стресовими ситуаціями, коли вигукують лайливі слова.Так, задля того, щоб з'ясувати цей факт команда вчених провела експеримент за участю 192 осіб. У ході експерименту частину людей попросили виконати вправу віджимання, вигукуючи що дві секунди лайливе слово на свій вибір. Інших учасників попросили робити те саме, але замінити лайку нейтральним словом.Дослідження показало, що учасники, які лаялися під час віджимань, справлялися із фізичною вправою краще, ніж ті, хто вигукував нейтральне слово. Співавтор дослідження доктор Річард Стівенс з Кільського університету пояснив, що людям притаманно інстинктивно стримуватися від використання всієї своєї сили."Лаючись, ми позбуваємося соціальних обмежень і дозволяємо собі бути наполегливішими в різних ситуаціях. Лайка — це легкодоступний спосіб допомогти собі відчути себе зосередженим, впевненим та зосередженим, а також трохи більше "займатися справою", — наголосив вчений.За словами науковця, цьому ефекту можна знайти цінне застосування у спорті, медичній реабілітації та будь-якій ситуації, яка вимагає мужності чи наполегливості. Він зауважив, що таким чином, лайка може слугувати доступним способом розкрити повний потенціал людини, коли потрібна максимальна продуктивність.Нагадаємо, раніше науковці з університетів Великої Британії та Італії з'ясували, що великі мовні моделі штучного інтелекту не здатні повноцінно розуміти каламбури й часто сприймають за жарт те, що не є ним..

Науковці змогли розкрити таємницю появи загадкової, схожої на павука структури на супутнику Юпітера Європі. Її було виявлено майже 30 років тому, але досі дослідники не розуміли, що це таке.Як повідомляє Live Science, у березні 1998 року апарат Galileo, який вивчав Юпітер і його супутники, здійснив близький проліт повз Європу. Вчені вважають, що під льодом супутника розташований океан, в якому може існувати життя. Під час прольоту зонд наніс на карту ударну структуру діаметром 22 кілометри. Вона отримала назву кратер Мананнан. Усередині неї апарат виявив щось дивне.У ямі недалеко від центру кратера перебуває розлога дендритна структура. Спочатку дослідники вважали, що її поява пов'язана з гравітацією Юпітера, яка діє на Європу і залишає тріщини на її поверхні. Пізніше інші експерти припустили, що це може бути свідченням виверження гідротермальних джерел на дні підповерхневого океану Європи. Проте жодне з цих припущень не може повністю пояснити появу цих загадкових структур.На сьогодні науковці висунули нову версію. За їхніми даними, "павукоподібне" утворення на супутнику Юпітера сформувалося аналогічно тому, як зазвичай з'являються темні дендритні візерунки на Землі, відомі як "озерні зірки". Ці утворення формуються, коли сніг випадає на замерзлі озера, і вода просочується через крихітні отвори в льоду.Задля того, щоб перевірити своє припущення, дослідники провели моделювання в лабораторії. Окрім цього, вчені назвали цю павукоподібну структуру Дамхан Алла, що в перекладі з ірландської означає "павук" або "стінний демон". Мананнан — кельтський бог з ірландської міфології.Втім, на відміну від утворення озерних зірок на Землі, коли вода підіймається через крихітні отвори, Дамхан Алла, ймовірно, утворилася внаслідок зіткнення з астероїдом, який створив невелику тріщину в крижаній оболонці супутника Юпітера. Саме це дозволило солоній воді просочитися вгору і намалювати павукоподібний візерунок на поверхні. Таке зіткнення з астероїдом, ймовірно, сталося після того, як кратер Мананнан вже був сформований.Вчені додали, що це утворення схоже на ті, які виявляли на Марсі. Вони формуються, коли лід із вуглекислого газу сублімується, тобто перетворюється безпосередньо на газ. За словами дослідників, схожість між "павуками" на Європі та Марсі пояснюється тим, як "рідина просочується через пористі поверхні". Теоретично, подібні павукоподібні структури могли б утворитися і на інших світах із замерзлими океанами, як-от супутник Сатурна Енцелад, інший супутник Юпітера Ганімед і карликова планета Церера, розташована в поясі астероїдів за Марсом.Нагадаємо, раніше Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки опублікувало серію знімків міжзоряної комети 3I/ATLAS, яка летить крізь Сонячну систему, включно з найближчими спостереженнями міжзоряного об'єкта/.

Український криголам "Ноосфера" вперше перетнув Південне полярне коло. Це було зроблено у межах проведення міжнародних океанографічних і геологічних досліджень.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, вчені, зокрема, шукали морські теплові хвилі та відбирали зразки донних відкладів.Полярне коло є уявною лінією на широті 66°33' (на півночі — Північне, на півдні — Південне), яка позначає межу зон, де спостерігаються полярний день (Сонце не заходить) та полярна ніч (Сонце не сходить) щонайменше одну добу на рік. Водночас антарктична станція "Академік Вернадський" розташована перед полярним колом. Саме з неї почався маршрут "Ноосфери". Він пройшов через затоку Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова до британської антарктичної станції "Ротера" на острові Аделейд."На шляху понад дві години довелося маневрувати між айсбергами. Це надзвичайно "ювелірна" робота, що вимагає значного досвіду і гарного розуміння навігаційних можливостей судна", — зауважив капітан криголама Андрій Старіш.. Океанографи шукали морські теплові хвилі, які періодично виникають внаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Полярники зауважили, що для підвищення точності пошуків місць кліматичних аномалій за допомогою акустичного обладнання створили картографію морського дна.Згодом за допомогою спеціального зонду CTD (conductivity, temperature, depth/провідність, температура, глибина) у 12 точках Південного океану науковці виміряли температуру, солоність, кисень, рівень кислотності, а також проаналізували хімічні та біологічні показники. Окрім цього, за допомогою мультикореру (пристрій, що вдавлює в дно набір трубок) українські й мексиканські геологи відібрали зразки донних відкладів. Це дослідження дозволить краще з'ясувати, як змінювався клімат протягом останніх сотень і тисяч років.Надалі науковці завітали на "Ротеру" — найбільшу антарктичну станцію Великої Британії. Влітку там працює до 100 полярників, а взимку — 22. Українці разом із британськими колегами планують провести спільні дослідження вже цього сезону. Полярники додали, що "Ноосфера" повертатиметься до "Вернадського".Нагадаємо, раніше українські полярники зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С..

Вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, це відбулося вперше за весь час спостережень за температурою морської води, які тривають на "Вернадському" з 2002 року. Впродовж 2024 та 2023 років кількість днів, коли температура опускалася нижче -1,8°С, була мінімальною — чотири та 10 відповідно."Ймовірно, йдеться про чергове підтвердження потепління в нашому районі Антарктики. Адже за останнє десятиліття кількість таких днів лише один раз перевищила позначку в 40, тоді як за попереднє десятиліття сягала навіть 148", — пояснив очільник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк.Науковці зауважили, що цієї антарктичної зими (коли в Україні літо) довкола Аргентинських островів, де розташований "Вернадський", не утворився сталий льодостав. Тож акваторія майже весь рік була відкрита для виїздів човнами. Зазначається, що схожа ситуація спостерігалася й у кілька попередніх зим, хоча до початку 2020 років такого майже ніколи не траплялося."Ба більше: ще від початку українських антарктичних експедицій відстань у сім кілометрів між нашим островом Галіндез та узбережжям Антарктиди взимку можна було подолати на лижах, перейшовши через замерзлу протоку Пенола. Нині це неможливо, а востаннє достатню товщину льоду для переходу Пеноли наші полярники фіксували 2019 року", — зазначили дослідники.Полярники пояснюють, що раніше сталий льодовий покрив довкола Галіндеза утворювався шляхом змерзання уламків айсбергів, багаторічного і однорічного льоду, місцевого льодового покриву. Тривалий мороз та холодна вода "цементували" все це в придатну для пересування поверхню на всій видимій акваторії.Втім, впродовж останніх десятиліть сталий покрив утворювався дедалі рідше й фрагментованіше. Цього ж року новий лід був лише місцями між нашим та сусідніми островами, але на невеликих ділянках і недовго. Хоча це не показово для океану, адже у вузьких протоках збирається "розпріснена" вода, яка швидше замерзає.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Уявлення вчених про Марс поступово змінюються. Нові відкриття свідчать, що холодна й суха планета могла мати зовсім інше минуле.Як повідомляє LiveScience, результати останнього дослідження кидають виклик давнім уявленням про "мертву" Червону планету й відкривають несподівані сценарії кліматичних змін.Науковці виявили мінерал, який на Землі формується лише в умовах тропічної вологості. Це свідчить, що на Червоній планеті колись панували теплі й вологі умови, набагато ближчі до джунглів на нашій планеті, ніж до сучасної марсіанської пустелі."Зразки каміння, знайдені NASA Perseverance, свідчать, що на Марсі колись існували вологі, теплі області з інтенсивними опадами, подібні до тропічних регіонів Землі", — наголошує видання.Дослідників зацікавили незвично світлі породи, що виділялися серед характерного марсіанського ландшафту. При детальному аналізі виявилося, що це каолініт — глина, багата на алюміній. Науковці пояснюють, що на Землі каолініт формується майже винятково в умовах дуже теплого, вологого клімату, наприклад, у тропічних лісах, де протягом мільйонів років опади "вимивають" інші мінерали з порід."Тому коли ви бачите каолініт у такому місці, як Марс — холодному, безплідному й сухому — це однозначний знак, що колись води було набагато більше, ніж сьогодні", — пояснив провідний автор дослідження, ґрунтознавець Адріан Броз.Вчені пояснили структуру каолініту, виявленого Perseverance, з аналогічними зразками з Південної Африки та Сан-Дієго. Мінерали виявилися напрочуд подібними, що свідчить про подібні умови їхнього утворення.Супутникові знімки Марса також показують значно більші поклади каолініту в інших районах планети. Проте такі ділянки ще не були досліджені жодним марсоходом. Вчені наголошують, що на сьогодні вони не можуть дістатися цих районів, але саме ці маленькі камені — це єдиний доказ з поверхні."Наявність каолініту на Червоній планеті посилює гіпотезу, що колись вона була теплим і вологим світом, де існували умови, сприятливі для життя. Проте коли і як Марс втратив воду — питання досі відкрите", — зазначає видання.Найпоширеніша версія полягає в тому, що між трьома та чотирма мільярдами років тому магнітне поле Марса ослабло. Внаслідок цього сонячний вітер поступово знищив атмосферу, зробивши втрату води на Марсі неминучою.Нагадаємо, раніше вчені встановили, що Марс міг бути населеним набагато довше, ніж вважалося до цього. Такого висновку вони дійшли, проаналізувавши дані, які зібрав марсохід Curiosity..

Людська мова змінюється під впливом чат-ботів зі штучним інтелектом. Дослідники вже фіксують появу нового діалекту. Як повідомляє видання Gizmodo, перші результати наукових робіт свідчать, що штучний інтелект зараз не лише формує онлайн-середовище, а й непомітно змінює спосіб, у який люди формулюють думки.Ще влітку дослідники Центру адаптивної раціональності Інституту Макса Планка опублікували роботу, у якій кількісно відстежили зміни словника користувачів YouTube. Вчені зафіксували зростання використання слів на кшталт "підкреслення", "підкріплювати" чи "ретельний" у період після запуску ChatGPT. Науковці припустили, що використання людьми чат-ботів могло частково вплинути на їхнє мовлення."Згодом у матеріалі Wired модератори Reddit розповіли, що контент, написаний ШІ, руйнує їхні тематичні спільноти. Йдеться передусім про розділи r/AmItheAsshole та інші, де аудиторія цінує щирість людських історій, а підроблені пости підривають довіру", — зазначає видання.Своєю чергою, модератори пояснили, що розпізнання таких текстів часто базується на інтуїтивних відчуттях. Вони наголошують, що на сьогодні стало важче відрізнити машинний стиль, оскільки люди також починають писати у манері штучного інтелекту."Люди стають більше схожими на ШІ, а ШІ стає більше схожим на людей", — зазначили вчені.Інший прояв цього відповідного тренду описав есеїст Сем Крісс у New York Times Magazine. Досліджуючи характерні мовні "тики" чат-ботів, він звернув увагу на випадки, коли британських депутатів запідозрили у використанні ChatGPT під час написання промов. На їхніх виступах стали часто з’являтися фрази на кшталт I rise to speak ("Я підіймаюся, щоб говорити"), які більш притаманні американському політичному дискурсу.На його думку, така фраза лунала у британському парламенті 26 разів за один день. Він розглядає це як приклад того, як чат-боти контрабандою впроваджують культурні практики туди, де їм не місце. Такі прояви есеїст помітив і в через міру пафосних вивісках Starbucks під час закриттів кав’ярень.Він зауважив, що навіть, якщо текст на таких оголошеннях і не згенерований штучним інтелектом, він написаний у новому стилі "надокучливої прози", що виник саме після появи ChatGPT. Дослідники побоюються, що цей стиль закріплюється у мовленні людей і непомітно змінює комунікацію.Нагадаємо, раніше видання Japan Today повідомляло, що у японській префектурі Нара 70-річний пенсіонер потрапив до лікарні з отруєнням після того, як довірився програмі зі штучним інтелектом, яка неправильно ідентифікувала отруйний гриб як їстівний..

Вчені дослідили один з різновидів грибка з Чорнобильської зони відчуження та дійшли висновку, що він здатен захищати від радіації краще, ніж свинець. Окрім цього, цей грибок здатен використовувати радіацію як джерело енергії.Як повідомляє видання Interesting engineering, цей чорний грибок виявили у руїнах Чорнобильської атомної електростанції.Науковці пов’язують його властивості із високим вмістом меланіну — пігменту, що поглинає радіацію та допомагає грибку отримувати енергію через процес радіосинтезу. Зразки грибка Cladosporium sphaerospermum відправили на Міжнародну космічну станцію, де він зростав швидше, ніж на Землі, і частково екранував космічне випромінювання."Вчені упевнені, що ця біологічна система може стати альтернативою важким захисним матеріалам у космосі та допоможе у створенні самовідновлюваних захисних конструкцій на Місяці чи Марсі", — зазначає видання.Своєю чергою, астробіолог Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки Лінн Дж. Ротшильд пропонує концепцію "мікоархітектури" — споруд на Місяці й Марсі, вирощених із грибкового матеріалу. "Живі стіни" із цього матеріалу можуть самовідновлюватися та поглинати небезпечне випромінювання, роблячи космічні місії безпечнішими й дешевшими."Дослідники припускають, що такі гриби можуть у майбутньому використовуватися для очищення радіоактивних зон і захисту астронавтів від небезпечних променів поза межами нашої планети", — додає Interesting engineering.Коли та як наука відкрила "Чорнобильський грибок"Ще 1997 року українська вчена Неллі Жданова вперше звернула увагу на чорну цвіль, яка заселила радіоактивні конструкції Чорнобильської АЕС. Цей грибок ріс на стінах та стелях руїн реактора, попри критично високі рівні випромінювання. Подальші дослідження показали, що ці гриби вступають у незвичну взаємодію з радіацією, яка допомагає їм виживати.Нагадаємо, раніше видання ScienceAlert повідомляло, що Сонячна система може рухатися крізь космос утричі швидше, ніж передбачає стандартна модель Всесвіту. Дослідники проаналізували розподіл радіогалактик і виявили значну розбіжність з очікуваннями космології..

У Канаді вчені зафіксували на фото дику вовчицю, яка викрала рибу із пастки для виловлення крабів. Це може бути першим задокументованим інцидентом, коли хижак використовує знаряддя праці. Як повідомляє The Washington Post, цю подію зазнімкували на узбережжі канадської провінції Британської Колумбії, де представники племені Хейльцук сітками ловлять крабів інвазивного виду. Медійники наголошують, що ці ракоподібні становлять неабияку проблему, оскільки поїдають водорості, в яких живуть багато водних істот, а також спустошують популяції молюсків, оселедця та лосося, яким харчуються люди. Усвідомивши цю проблему, місцеві почали ставити у водоймах пастки, в які як приманки клали рибу. "Пристрої для вилову крабів постійно пошкоджувалися – часом на них виявляли незначні розриви, а подекуди вся сітка була роздерта на шматки", — зазначили у виданні.Внаслідок того що деякі пастки були встановлені досить глибоко, дослідники припускали, що їх пошкоджували видри, тюлені або інші ссавці. Також вчені припускали, що до цього можуть бути причетні люди. Згодом на місці, де встановлювали пастки, поставити камери. Наступного дня вони зазняли вовчицю "на гарячому". Лише за три хвилини вона пірнула у воду, схопила поплавок пастки та принесла його до берега, де розірвала сітку і з'їла наживку для крабів."Вона дивиться прямо на пастку. Кожен її рух ідеально підлаштований під те, щоб якомога швидше витягнути цей пристрій", — наголосив еколог із Коледжу екологічних наук та лісівництва Університету штату Нью-Йорк Кайл Артелле.Спритність, з якою вовчиця викрала рибу, змушує вчених вважати, що вона робила це не вперше. Так, через кілька місяців дослідники записали друге відео, на якому інший звір тягне волосінь, прикріплену до пастки у воді. Камера припинила запис, перш ніж вдалося розгледіти, чи тварина зрештою змогла викрасти приманку.Згодом на березі вчені виявили дві пастки з вийнятими чашами для приманки. За словами науковців, за крадіжки відповідальна вовчиця або вся її зграя. Видання наголосило, що вчені неодноразово фіксували, як використовують інструменти собаки Дінго, що мешкають в одному із заповідників Австралії. Схожу поведінку було помічено й у ворон, які збирають личинки в щілинах за допомогою палок, а восьминоги відлякують хижаків частинами тіла інших тварин."Попри те, що інтелект вовків добре досліджений, відкриття доповнило список тварин, які можуть маніпулювати знаряддями праці для пошуку їжі. Раніше цю рису вважали унікальною для людей", — зазначає The Washington Post.Вчені додали, що мають сподівання, що таке відкриття про вовків, спонукатиме деяких людей побачити їх в іншому світлі — подібно до того, як покращилося ставлення до шимпанзе після того, як було встановлено, що ті занурюють травинки в термітники, щоб з'їсти комах.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику суттєво знизилася кількість вовків. Зараз фахівці нарахували лише сім зграй, у яких живуть орієнтовно від 55 до 60 тварин..

Глобальне потепління загрожує підтопленням багатьом територіям, які розташовані біля морів та океанів. У 2100 році під загрозою опиняться й деякі прибережні території України.Як повідомила у коментарі "Телеграфу" голова правління Greenpeace в Україні Євгенія Засядько, існує сценарій глобального потепління, коли температура повітря у середньому зросте у діапазоні від +1,5 до +4°C. Враховуючи це, громадська організація "Екодія" в Україні провела дослідження "Вода близько", де змоделювала, що на території нашої країни буде затоплено мільйони гектарів."Вся прибережна територія України частково буде затоплена. Сюди відносяться сільськогосподарські землі, населенні пункти, промислові зони та інші території. Детальніше 1168 тисяч гектарів, сюди входять 212 тисяч гектарів сільськогосподарських територій, забудова 35 тисяч гектарів. Сюди навіть потрапили військові полігони, бо є території, які близькі до моря", — наголосила Засядько.Варто додати, що на цих картах зображено лише частину ймовірного затоплення територій, зокрема наслідки таких змін в Одеські та Запорізькій областях. Засядько додає, що деякі з цих територій наразі окуповані, саме дослідження проводили ще у 2018 році. Вона вважає, що глобальні кліматичні зміни набудуть таких масштабів вже з 2100 року. Попри те, що раніше вважалося, що кардинальні зміни триватимуть сторіччями.За її словами, тема глобального потепління на міжнародному рівні порушувалися давно. Так, у 2015 у Паризькій угоді прописано, що людство має зробити все можливе до 2050 року, аби не допустити критичних сценаріїв. Проте варто розуміти, що діяти треба не з 2049 року. Засядько наголосила, що скорочувати викиди в атмосферу треба кожні 10 років, але фактично цього не сталось.Паризька угода — це міжнародна угода, укладена 12 грудня 2015 року в Парижі, спрямована на боротьбу зі зміною клімату шляхом скорочення викидів парникових газів."Тож зараз під великим питанням, чи ми зможемо досягнути тих цілей, які стоять в Паризькій угоді, і, яке нас чекає майбутнє", — зауважила вона.Фахівець додає, що велику роль в напрямку боротьби з наслідками глобального потепління відіграють Сполучені Штати Америк, але американський президент Дональд Трамп вже підписав документ про вихід з Паризької угоди.Нагадаємо, у червні аналітики проекту EastFruit повідомляли, що за попередніми оцінками, приблизно до 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки..