# вчені

Автори роботи підкреслюють, що результати не підтверджують класичну версію про раптову "навальну міграцію варварських племен". Навпаки, переселення відбувалося поступово — невеликими групами або навіть окремими родинами ще до остаточного краху імперії.Як пояснив один з авторів дослідження, поява північних груп на півдні Європи почалася ще у III-IV століттях і тривала століттями, а не була одноразовою подією, пише Reuters.Як змінилася структура суспільстваГенетичні дані також показали, що римське суспільство того часу було досить різноманітним і включало людей з різних частин імперії. Після її розпаду відбулося поступове злиття цих груп із новоприбулими мешканцями з півночі.Дослідники також зазначають, що вже тоді суспільство було переважно моногамним, з домінуванням християнських норм і обмеженням близькоспоріднених шлюбів.Довгостроковий ефектДо VII століття сформувалася нова генетична структура населення Центральної Європи, яка, за словами вчених, вже значною мірою нагадує сучасну.Так, дослідження показує, що падіння Римської імперії не призвело до різкого "зламу цивілізації", а радше до тривалого процесу змішування і трансформації населення, який тривав століттями.Нагадаємо, під час розкопок на території Віндонісси археологи зробили рідкісне відкриття — обвуглений шматок хліба, якому близько двох тисяч років. Це може бути перший підтверджений зразок римського хліба, знайдений у Швейцарії.Додамо, поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя..

Анемія може бути пов’язана з підвищеним ризиком розвитку деменції. Такого висновку дійшли дослідники у роботі, опублікованій у JAMA Network Open.У межах дослідження вчені проаналізували дані понад 2,2 тисячі людей віком від 60 років, які на початку спостереження не мали деменції. Вони виявили, що учасники з анемією частіше мали підвищені рівні біомаркерів, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, пише Medical News Today.Впродовж періоду спостереження, який у середньому тривав понад 9 років, деменція розвинулася у 15,9% учасників. При цьому наявність анемії була пов’язана з приблизно на 66% вищим ризиком розвитку деменції порівняно з людьми з нормальним рівнем гемоглобіну.Найвищий ризик фіксували у тих, хто мав і анемію, і високі показники біомаркерів Альцгеймера. Водночас у людей із нормальним рівнем гемоглобіну та низькими показниками цих маркерів ризик був найнижчим.Дослідники припускають, що зв’язок може пояснюватися впливом анемії на постачання кисню до мозку, а також її взаємодією з процесами, пов’язаними з нейродегенеративними змінами. Однак автори наголошують, що дослідження має спостережний характер і не доводить причинно-наслідкового зв’язку.Науковці також звертають увагу, що анемія є відносно простою для виявлення та часто піддається лікуванню, тому може розглядатися як потенційно керований фактор ризику. Водночас питання, чи здатне лікування анемії знизити ризик деменції, потребує подальших досліджень."Водночас ці результати не означають, що анемія є діагностичною ознакою хвороби Альцгеймера, і не доводять, що її лікування запобігатиме деменції. Наразі практичний висновок полягає в тому, що анемію не слід ігнорувати як випадкову знахідку у пацієнтів із ризиком когнітивного зниження; це може бути клінічно значущий сигнал, який доповнює загальну картину", — зазначили науковці.Фахівці наголошують, що анемію не варто ігнорувати, особливо у літніх людей, адже вона може бути важливим сигналом для більш детального обстеження когнітивного стану.Нагадаємо, нещодавно вчені встановили, що ожиріння пов'язане із підвищеним ризиком деменції. За даними досліджень, надмірна вага роками спричиняє підвищення артеріального тиску, що непомітно пошкоджує судини мозку.Додамо, також раніше науковці встановили, що для отримання позитивного ефекту від вживання кави потрібно пити цей напій без підсолоджувачів. Зокрема, літні люди, які регулярно вживають цей напій, мають нижчий ризик розвитку деменції..

Археологи виявили на півночі Саудівської Аравії одні з найдавніших відомих слідів людини — відбитки, яким приблизно 120 тисяч років. Знайшли їх у висохлому озерному річищі в районі пустелі Нефуд.Про це повідомляє Earth.com.За даними дослідників, у 2017 році вчені виявили сім добре збережених відбитків, поруч зі слідами давніх тварин — слонів, верблюдів і антилоп. Це свідчить, що регіон колись був значно вологішим і більш придатним для життя, ніж сучасна пустеля.Як зазначили автори дослідження, це місце могло бути тимчасовою зупинкою для людей:"Відсутність археологічних артефактів свідчить, що озеро відвідували лише короткочасно, ймовірно, заради питної води".Хто залишив слідиНауковці вважають, що відбитки могли належати раннім представникам виду Homo sapiens, які мігрували з Африки через Аравійський півострів. Саме цей регіон розглядають як своєрідний "міст" між Африкою та Азією під час давніх міграцій. Як зазначили дослідники, форма і розмір слідів більше відповідають саме Людині розумній, а не неандертальцям, які в той час у регіоні, ймовірно, не проживали.Вчені пояснюють, що такі сліди могли зберегтися лише завдяки унікальним умовам — м’якому мулу біля водойми. Водночас вони, ймовірно, існували недовго."Дослідження показують, що деталі відбитків у мулі зникають уже через кілька днів", — зазначено в публікації.Нагадаємо, нещодавно під час розкопок на території Віндонісси археологи зробили рідкісне відкриття — обвуглений шматок хліба, якому близько двох тисяч років. Це може бути перший підтверджений зразок римського хліба, знайдений у Швейцарії.Додамо, раніше поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя..

Нові дослідження свідчать, що у пізньому крейдяному періоді (приблизно 72-100 мільйонів років тому) в океанах могли існувати гігантські восьминоги, розмірами порівнянні з китами.Як повідомляє Daily Mail, йдеться про дві нові виявлені види, зокрема Nanaimoteuthis haggarti, який, за оцінками вчених, сягав до 19 метрів у довжину. Це майже як кашалот і значно більше за звичайних сучасних восьминогів. Інший вид, Nanaimoteuthis jeletzkyi, був меншим, але теж залишався великим хижаком.Вчені дійшли таких висновків після повторного аналізу скам’янілих щелеп давніх родичів восьминогів. Сильне зношення цих щелеп свідчить, що істоти активно полювали: вони могли дробити панцирі та навіть кістки здобичі. Ймовірно, ці головоногі не були просто здобиччю більших тварин, а самі займали вершину харчового ланцюга, конкуруючи з морськими рептиліями на кшталт мозазаврів. Це змінює уявлення про роль безхребетних у давніх екосистемах.Попри відсутність захисної мушлі, як у багатьох їхніх предків, ці істоти могли мати переваги — високу рухливість, розвинений зір та, ймовірно, значний рівень інтелекту. На це вказує навіть асиметричне зношення щелеп — ознака того, що вони могли "віддавати перевагу" одній стороні під час харчування.Цікаво, що така поведінка перегукується із сучасними восьминогами, які демонструють складні когнітивні здібності. Це означає, що високий рівень розуму в цих істот міг сформуватися ще десятки мільйонів років тому.Нагадаємо, нещодавно науковці виявили новий вид динозаврів, які були розміром з собаку. Проживав цей вид на території сучасних Сполучених Штатів близько 150 мільйонів років тому.Додамо, раніше палеонтологи виявили новий вид доісторичного хижака, який існував 30 мільйонів років тому на території сучасного Єгипту. Тварина досягала розмірів леопарда..

Чай — один із найпопулярніших напоїв у світі після води, і суперечки про те, який із них корисніший, зелений чи чорний, не вщухають роками. Насправді відповідь не така однозначна, як може здатися.Обидва напої виробляють з однієї рослини, Camellia sinensis, але різниця полягає у способі обробки. Саме це визначає їхній смак, колір і частково користь для організму, пише Eat This Not That.У чому різниця?Чорний чай проходить повну ферментацію (окиснення), що надає йому темного кольору та насиченого смаку. Зелений чай, навпаки, майже не окиснюється, адже листя швидко обробляють теплом, щоб зберегти природні властивості. Через це в кожному напої формуються різні типи антиоксидантів.І чорний, і зелений чай містять антиоксиданти (поліфеноли), кофеїн та корисні фітонутрієнти. Різниця лише в деталях. Так, у зеленому чаї більше катехінів, а в чорному — теафлавінів, які утворюються під час ферментації.За калорійністю вони майже однакові — фактично нульові.Користь для здоров’яДослідження показують, що обидва види чаю:підтримують серцево-судинну систему;мають протизапальні властивості;можуть позитивно впливати на обмін речовин.Водночас зелений чай частіше пов’язують з профілактикою онкологічних захворювань та сильнішою антиоксидантною дією. Своєю чергою, чорний чай може допомагати при запальних процесах, сприяти контролю рівня цукру в крові та потенційно підтримувати зниження ваги.Чіткої "перемоги" немає. Обидва напої корисні, просто по-різному. Головний висновок простий — корисніший той чай, який ви будете пити регулярно. Якщо вам до вподоби насичений смак — обирайте чорний. Якщо хочете легший і більш "трав’янистий" — зелений. У будь-якому разі організм отримає користь.Важливо лише не зловживати цукром і добавками, адже саме вони часто зводять нанівець усі плюси чаю.Нагадаємо, нові дані, отримані в межах дослідження ISGlobal, показали, що на масу тіла впливає не лише те, що ми їмо, а й коли ми це робимо. Вчені відзначили два прості фактори, які пов’язані з нижчим індексом маси тіла у довгостроковій перспективі..

Зонд NASA "Галілео" витримав температуру Сонця та встигнув передати дані з глибин Юпітера, занурившись в його атмосферу. Таким чином вдалося отримати унікальну інформацію про екстремальні умови всередині газового гіганта.Про це повідомило видання Origo. Журналісти зазначили, що в липні 1995 року основний блок "Галілео" випустив атмосферний зонд, який у вільному падінні увійшов у повітряний простір Юпітера зі швидкістю 170 000 км/год."Під час гальмування апарат витримував температуру, що вдвічі перевищувала температуру поверхні Сонця", — розповіли фахівці.Зонд опустився на глибину 200 кілометрів крізь щільні хмари. Протягом 58 хвилин він передавав дані про склад атмосфери, тиск і вітри, перш ніж екстремальна спека остаточно вивела з ладу його передавачі.За час перебування на орбіті апарат 35 разів пролітав повз найбільші супутники Юпітера. "Галілео" зафіксував інтенсивну вулканічну активність і виявив ознаки рідкого океану під крижаною оболонкою Європи.Також місія NASA стала єдиним свідком зіткнення комети Шумейкерів-Леві 9 із планетою на близькій відстані.Згодом, 21 вересня 2003 року, в NASA ухвалили рішення про контрольоване занурення самого корабля в Юпітер. Це зробили для захисту супутника Європи від можливого біологічного забруднення земними бактеріями. Апарат увійшов у шари планети на швидкості 48,2 км/с і припинив своє існування.Місію "Галілео" запустили 1989 року. Вона стала першим штучним об'єктом, що вийшов на орбіту зовнішньої планети Сонячної системи. Спочатку розрахована на два роки, вона тричі продовжувалася завдяки значним науковим успіхам.Зараз дослідники проаналізували дані та прийшли до висновку про екстремальні умови всередині Юпітера. Його дослідження триватиме й надалі.Нагадаємо, інформаційні ресурси NASA повідомили, що астероїд Апофіс підлетить до Землі 13 квітня 2029 року. Він зробить це на відстані, яка не мала аналогів в історії людства. У NASA вважають його "потенційно небезпечним"..

Науковці зробили важливий експериментальний крок у напрямку майбутньої генної терапії синдрому Дауна — стану, який спричинений наявністю додаткової копії 21-ї хромосоми. Дослідження, проведене вченими з медичного центру "Бет Ізраїль Дияконіс" та Гарвардської медичної школи, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, демонструє новий підхід до роботи з генетичними порушеннями.Як пише видання Medical Xpress, замість редагування окремих генів, як це зазвичай робить технологія CRISPR-Cas9, дослідники спробували впливати одразу на цілу зайву хромосому. Вони використали ген XIST — природний механізм, який у жіночих клітинах "вимикає" одну з двох X-хромосом.За допомогою модифікованого CRISPR цей ген вдалося вставити в додаткову 21-шу хромосому в лабораторних стовбурових клітинах. У результаті частина клітин почала "заглушувати" активність зайвого генетичного матеріалу.Однак ефективність поки що обмежена. Зміни вдалося отримати приблизно у 20-40% клітин, і повного "вимкнення" хромосоми досягти не вдалося. Попри це, вчені вважають результат важливим доказом можливості такого підходу.Синдром Дауна виникає через наявність трьох копій 21-ї хромосоми, що впливає на розвиток мозку та організму. За оцінками, це найпоширеніша хромосомна аномалія — приблизно один випадок на 640 новонароджених у США.Дослідники підкреслюють, що до клінічного застосування ще далеко. Необхідні додаткові дослідження на тваринах і перевірка безпечності методу, зокрема щодо можливих побічних генетичних змін.Втім, робота відкриває новий напрям у генній медицині — потенційну можливість "вимикати" цілі хромосоми, а не окремі гени, що раніше вважалося практично неможливим.Нагадаємо, нещодавно вчені здійснили прорив у вивченні сонної хвороби — небезпечного захворювання, яке може роками залишатися непомітним в організмі людини.Нагадаємо, раніше TrueUA писав про науковців з канадського університету, які розробили спеціально модифіковані бактерії, здатні знищувати ракові пухлини зсередини..

В Аргентині пастух знайшов рештки 20-метрового динозавра віком близько 155 мільйонів років, що може змінити уявлення вчених про еволюцію завроподів. Знахідку зробили у провінції Чубут (Патагонія), де місцевий пастух Діоніде Меса виявив скам’янілі кістки на території своєї ферми. Пізніше дослідники підтвердили, що йдеться про раніше невідомий вид великого травоїдного динозавра.Про це пише Daily Galaxy.Під час розкопок вчені виявили понад 30 хребців, ребра та частину тазу. За оцінками, довжина тіла тварини сягала близько 20 метрів. Це доросла особина, яка жила у пізньому юрському періоді приблизно 155 мільйонів років тому. Новий вид отримав назву Bicharracosaurus dionidei — на честь першовідкривача. Саме слово "bicharraco" іспанською означає "велика тварина".Дослідників здивувало поєднання ознак різних груп завроподів. Частина кісток нагадує будову Giraffatitan, тоді як інші елементи хребта подібні до Diplodocus. Така комбінація ускладнила точну класифікацію динозавра на початковому етапі дослідження.Значення для наукиПісля аналізу вчені дійшли висновку, що знайдений вид, ймовірно, належить до родини брахіозаврів і може бути першим її представником у Південній Америці з юрського періоду. Науковці наголошують, що знахідка має велике значення для розуміння еволюції динозаврів, оскільки більшість відомих даних про завроподів походить із Північної півкулі.Нові викопні рештки з Патагонії дозволяють порівнювати еволюційні лінії динозаврів між континентами та уточнювати їхню історію розвитку.Нагадаємо, нещодавно науковці виявили новий вид динозаврів, які були розміром з собаку. Проживав цей вид на території сучасних Сполучених Штатів близько 150 мільйонів років тому.Додамо, раніше палеонтологи виявили новий вид доісторичного хижака, який існував 30 мільйонів років тому на території сучасного Єгипту. Тварина досягала розмірів леопарда..

У Нідерландах презентували унікальний аксесуар — сумку, створену з матеріалу, який нібито містить колаген тиранозавра. Виріб уже викликав широкий резонанс як серед дизайнерів, так і в науковому середовищі.Як створили "динозаврову" сумкуЗа словами розробників, матеріал отримали шляхом використання фрагментів давніх білків, знайдених у скам’янілостях динозавра. Ці фрагменти інтегрували в клітини сучасної тварини, що дозволило виростити колаген у лабораторії, пише Reuters.З нього вже сформували матеріал, схожий на шкіру, який і використали для виготовлення сумки. Проєкт реалізували кілька компаній, зокрема The Organoid Company.Де можна побачити й скільки це коштуєЕкспонат виставили в музеї ArtZoo в Нідерландах, де його розмістили під макетом тиранозавра. Після завершення виставки сумку планують продати на аукціоні — стартова ціна перевищує пів мільйона доларів.Попри вже набуту популярність, не всі науковці погоджуються з гучними заявами про "шкіру тиранозавра". Експерти зазначають, що колаген у викопних рештках зберігається лише у вигляді дрібних фрагментів і не може відтворити повноцінну структуру шкіри динозавра. Крім того, навіть за наявності подібних білків, сучасний матеріал значною мірою залежить від клітин інших тварин, що ставить під сумнів коректність назви.Всупереч дискусії, проєкт демонструє потенціал лабораторно вирощених матеріалів як альтернативи традиційній шкірі. Розробники вважають, що подібні технології можуть стати не лише екологічнішими, а й відкривають нові можливості для дизайну та біоінженерії.Нагадаємо, у Бразилії науковці знайшли скам’янілості раніше невідомого великого динозавра. Орієнтовно він мав 20 метрів.А торік вчені виявили новий вид динозаврів, які були розміром з собаку. Проживав цей вид на території сучасних Сполучених Штатів близько 150 мільйонів років тому..

Вчені переглянули роль генів у тривалості життя. Спадковість може мати значно більший вплив, ніж вважалося раніше. Можливо, тривалість життя людини значною мірою "закладена" в ДНК, і цей вплив довго недооцінювали.Про це свідчить нове дослідження Інституту Вейцмана, опубліковане в журналі Science, передає ScienceDaily.Роками в науковому середовищі домінувала думка, що тривалість життя людини переважно визначається способом життя, умовами довкілля та випадковими факторами, а генетика відіграє лише другорядну роль. Проте нові дані свідчать, що внесок спадковості може сягати приблизно половини відмінностей у тривалості життя між людьми.Дослідники проаналізували великі бази даних близнюків зі Швеції та Данії, включно з тими випадками, коли близнюків виховували окремо. Це дало змогу точніше відокремити вплив генів від впливу середовища та життєвих обставин. Додатково науковці застосували математичне моделювання та симуляції "віртуальних близнюків", щоб відфільтрувати зовнішні причини смерті, такі як нещасні випадки чи інфекційні захворювання.Після такої корекції даних дослідники зафіксували значно сильніший генетичний вплив, ніж у попередніх оцінках. Це означає, що роль ДНК у процесах старіння могла бути системно недооцінена протягом десятиліть. За словами авторів роботи, попередні моделі не дозволяли повністю відокремити біологічне старіння від зовнішніх факторів, через що генетичний компонент виглядав слабшим, ніж є насправді.Отримані результати можуть змінити підхід до вивчення старіння та довголіття. Якщо генетика справді має такий значний вплив, це відкриває нові можливості для пошуку генів, пов’язаних із тривалістю життя, а також для розробки потенційних медичних підходів до продовження здорового життя людини.Нагадаємо, нове дослідження науковців показало, що неприємні чи проблемні люди у нашому оточенні можуть не лише погіршувати психічне здоров’я, а й реально прискорювати біологічне старіння.Додамо, нещодавно вчені знайшли новий неочікуваний спосіб боротьби зі старінням..

Життя на Марсі може бути можливим. Вчені відтворили умови Червоної планети в лабораторії. Навіть у суворих марсіанських умовах прості клітини здатні виживати, принаймні частково.Екстремальні умови МарсаМарс вважається вкрай ворожим для життя. Серед головних загроз — потужні ударні хвилі від падіння метеоритів і токсичні перхлоратні солі в ґрунті, які можуть руйнувати ключові біологічні процеси в клітинах, пише ScienceDaily.Щоб перевірити, чи здатні організми витримати такі умови, вчені змоделювали їх у лабораторії.Як проводили експеримент?Дослідники використали дріжджові клітини Saccharomyces cerevisiae — один із найпоширеніших модельних організмів у біології. У спеціальній установці вони створили ударні хвилі, подібні до тих, що виникають під час метеоритних ударів, а також додали концентрації перхлоратів, близькі до марсіанських.Попри екстремальний вплив, клітини не загинули. Їхній ріст сповільнився, але вони залишилися життєздатними навіть після комбінованого стресу.Ключову роль відіграли спеціальні захисні механізми — так звані молекулярні кластери (RNP-конденсати). Вони допомагають клітинам зберігати стабільність і захищати генетичний матеріал у стресових умовах. Коли вчені "відключили" здатність клітин утворювати ці структури, їхня здатність до виживання різко знизилася. Це підтверджує, що саме такі механізми є критично важливими для адаптації.Що це означає для пошуку життя?Результати дослідження свідчать, що навіть прості форми життя можуть бути значно витривалішими, ніж вважалося раніше. Якщо подібні захисні механізми існують у природі, вони можуть допомагати організмам виживати навіть у таких екстремальних середовищах, як Марс.Це відкриває нові перспективи для пошуку життя за межами Землі та краще розуміння того, як воно може адаптуватися до космічних умов.Нагадаємо, нещодавно вчені зробили грандіозне відкриття. Так, вони поставили під сумнів гіпотезу про "космічну" появу води на Землі та припустили, що планета могла сама "виготовити" рідину.Додамо, також нове дослідження вчених показало, що рівень світлового забруднення зростає. У попередньому матеріалі ми писали, чи небезпечно це для людей..

Астероїд 99942 Апофіс, який раніше вважали одним із потенційно небезпечних для Землі, у квітні 2029 року пройде на рекордно близькій, але безпечній відстані від нашої планети.Об’єкт діаметром приблизно 375 метрів, названий на честь давньоєгипетського бога хаосу, відкрили у 2004 році, і з того часу він постійно перебуває під наглядом астрономів через початкові побоювання щодо можливого зіткнення із Землею, як пишуть видання ABC News та Space.com.Спершу моделі орбіти справді допускали ризики на різні роки, зокрема 2029, 2036 та 2068, однак подальші уточнення спостережень дозволили виключити Апофіс зі списку об’єктів, що становлять загрозу, принаймні на найближче століття. Вчені підтверджують, що під час зближення у 2029 році зіткнення не відбудеться, а сам проліт стане унікальною можливістю для дослідження астероїда.Коли Апофіс проходитиме повз Землю, гравітаційний вплив планети трохи змінить його орбіту, але не призведе до небезпечних наслідків. За сприятливих умов його навіть можна буде побачити неозброєним оком у нічному небі над частинами Європи, Азії та Африки, що робить цю подію особливо цікавою для спостерігачів.Космічні агентства вже готують дослідницькі місії, щоб скористатися цим зближенням. Зокрема, апарат OSIRIS-REx, який раніше працював з астероїдом Бенну, перенаправляється для вивчення Апофіса, а Європейське космічне агентство планує місію RAMSES із запуском до 2028 року. Очікується, що ці дослідження дозволять краще зрозуміти склад і поведінку таких об’єктів, які перетинають орбіту Землі, але залишаються частиною Сонячної системи як своєрідні "капсули часу".Нагадаємо, за дослідженнями вчених, ніч на Землі стає дедалі світлішою. TrueUA писав, чи небезпечне для людей "світлове забруднення"..

Міжнародний союз охорони природи оновив свій Червоний список і визнав імператорських пінгвінів та Кергеленських морських котиків такими, що перебувають під загрозою зникнення.Головною причиною стала зміна клімату, яка руйнує їхнє природне середовище. Імператорські пінгвіни напряму залежать від морського льоду в Антарктиці, адже саме там вони розмножуються, відпочивають і знаходять їжу, передає CNN.Через потепління лід тане швидше і нестабільно формується, що вже призводить до масових невдач у розмноженні. За оцінками науковців, популяція цих птахів може скоротитися наполовину вже до 2080-х років.Імператорські пінгвіни — це найбільший і найважчий вид сучасних пінгвінів, що ендемічно мешкає в Антарктиді. Ці птахи виростають до 120-130 см у висоту, важать до 40-50 кг, і єдині розмножуються під час антарктичної зими, висиджуючи яйця на морському льоду.Антарктичні морські котики страждають інакше. Підвищення температури океану впливає на криль, який є їхньою основною їжею. Він відходить у холодніші й глибші води, через що тваринам стає значно складніше його добувати. Унаслідок цього чисельність виду вже різко зменшилася за останні десятиліття.Кергеленські морські котики — це вид вухатих тюленів із підродини південних морських котиків, що мешкають у субантарктичних водах. Вони поширені навколо Кергеленських островів, Південної Георгії та Антарктиди, харчуються переважно крилем, рибою та кальмарами, а також мають дуже густе хутро.Науковці наголошують, що ці зміни є частиною ширшої тенденції. Подібні процеси вже відбувалися в Арктиці, і тепер вони повторюються на півдні планети. Це означає, що проблема виходить далеко за межі окремих видів і стосується стабільності цілих екосистем.Нагадаємо, раніше працівники станції "Академік Вернадський" продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла. Перед завершенням літа на крижаному континенті дорослі пташки линяють, а їхні дитинчата змінюють пух на повноцінне пір'я.Додамо, у Київському зоопарку цієї весни сталося поповнення — у родині антилоп нільгау народилося двоє телят. Малюки вже почали виходити на перші прогулянки..

У Тихому океані вчені виявили незвичайне геологічне утворення, яке нагадує "жовту цегляну дорогу". Насправді це не сліди давньої цивілізації, а результат природних вулканічних процесів.Про відкриття повідомила команда дослідників, які працювали з підводним апаратом Nautilus під час експедиції в районі підводних гір на північному заході Гавайських островів, пише IFLScience.Під час дослідження підводного вулканічного хребта вчені натрапили на дивну ділянку морського дна, яка виглядала як акуратно викладена дорога з жовтих плит. Спочатку це викликало жарти про "дорогу до Атлантиди", але пояснення виявилося значно приземленішим.Виявлене утворення — це гіалокластит, особливий тип вулканічної породи. Він формується, коли гаряча лава швидко контактує з водою і розтріскується. З часом через постійні цикли нагрівання й охолодження порода розколюється на рівні шматки, які й створюють ефект "цегляної кладки".Так, поверхня нагадує висохле дно водойми або навіть запечену кірку — тверду, але потріскану на геометричні фрагменти. Саме ці тріщини й створюють ілюзію штучної дороги. Знахідку зробили поблизу підводної гори Нутка, яка входить до морського заповідника Папаханаумокуакеа — одного з найбільших охоронюваних океанічних регіонів у світі.Чому це важливо?Це відкриття допомагає краще зрозуміти процеси формування океанічної кори та вулканічної активності під водою. Крім того, воно показує, наскільки незвичайними можуть бути природні структури — настільки, що їх легко сплутати з чимось штучним або навіть міфічним.Нагадаємо, нещодавно вчені зробили грандіозне відкриття. Так, вони поставили під сумнів гіпотезу про "космічну" появу води на Землі та припустили, що планета могла сама "виготовити" рідину.Додамо, також нове дослідження вчених показало, що рівень світлового забруднення зростає. У попередньому матеріалі ми писали, чи небезпечно це для людей..

Українські полярники зафіксували маловідоме атмосферне явище — білу веселку. Вона з'явилася на небі над Антарктикою.На сторінці Національного антарктичного наукового центру у Facebook оприлюднили відповідні світлини та пояснили фізичну природу цього явища. "Ви знали, що веселка буває не лише різнокольоровою, а й білою? Це пов'язано із розміром крапель води, через які заломлюється та розсіюється світло: вони дуже дрібні", — йдеться у повідомленні.Вчені пояснюють, що у великих краплях відбувається поділ білого світла на різні кольори видимого спектра. Так, кожен пучок поширюється за своєю траєкторією, не змішуючись з іншими. Саме тому веселка набуває яскравих барв. "Якщо ж краплі зменшуються, то світлові пучки змішуються (відбувається сильна дифракція). Тоді кольори стають менш вираженими аж до повного збліднення", — зазначили в пресслужбі.. Іноді зовнішній край білої веселки може бути "пофарбований" у помаранчевий колір, а нижній — у фіолетовий. Варто зауважити, що білу веселку також називають туманною, адже вона з’являється під час підсвічування сонцем слабкого туману, який і складається зі згаданих мікрокрапельок.Нагадаємо, раніше працівники станції "Академік Вернадський" продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла. Перед завершенням літа на крижаному континенті дорослі пташки линяють, а їхні дитинчата змінюють пух на повноцінне пір'я..