# вчені

У лісах китайської провінції Юньнань міжнародна команда науковців виявила незвичайний вид гриба Dianjunus rex. Його плодові тіла виростають до 50 сантиметрів заввишки та можуть важити до 2,2 кілограма. За розмірами це найбільший відомий представник типу аскоміцетів — групи грибів, яка налічує понад 64 тисячі описаних видів.Дослідження провели фахівці з Китаю, Таїланду та Мексики, пише Frontiersin."Цей дивовижний вид представляє нову родину грибів Dianjunaceae та дає рідкісну можливість дослідити еволюцію надзвичайно великих грибних структур", — зазначив відповідальний автор дослідження, доцент Інституту ботаніки Куньміна Індуніл Сенанаяке.Під час польових досліджень у хвойних лісах помірного поясу поблизу Дамайді та Іпінланга, а також у тропічному лісі неподалік Наньбанга науковці знайшли великі білуваті плодові тіла невідомого гриба. Вони росли на деревних коренях китайського коркового дуба та виходили на поверхню ґрунту.Дослідники зібрали зразки, виростили спори в лабораторних умовах, вивчили будову гриба та розшифрували його геном. Генетичні дані разом із морфологічними характеристиками підтвердили, що знахідка належить до раніше невідомих виду, роду та родини грибів.Новий вид отримав назву Dianjunus rex. Слово rex латиною означає "король" і вказує на його виняткові розміри. Назва роду також відсилає до давнього царства Дянь, яке існувало на території сучасної провінції Юньнань.Коли виникла грибна родинаЗа допомогою так званого молекулярного годинника науковці порівняли ДНК нового гриба з геномами сотень інших видів, еволюційний вік яких відомий. Аналіз показав, що родина Dianjunaceae могла виникнути близько 65 мільйонів років тому. Це приблизно на мільйон років пізніше за масове вимирання наприкінці крейдового періоду, яке призвело до зникнення динозаврів та багатьох інших тварин і рослин.На думку дослідників, після цієї катастрофи ліси зазнали значних змін, а кількість мертвої рослинної маси могла різко зрости. Такі умови, ймовірно, створили нові можливості для грибів, які розкладають деревину.Раніше найбільші відомі плодові тіла серед аскоміцетів сягали приблизно 20-30 сантиметрів заввишки. Новий вид значно перевищує ці показники. Науковці припускають, що великі плодові тіла можуть сприяти поширенню спор. У густих лісах структура, яка височіє над рослинністю та лісовою підстилкою, має більше шансів поширювати спори за допомогою вітру. Науковці очікують, що в субтропічних лісах Китаю вдасться знайти й інші невідомі види грибів.Додамо, раніше науковці з'ясували, що під час створення стародавніх наскельних малюнків у Китаї використовували людську кров. Саме її білки могли допомогти фарбі міцно з'єднатися з вапняковою поверхнею та зберегтися впродовж приблизно двох тисяч років..

Нещодавно стало відомо про дослідження фізиків із Великої Британії та Індії, які запропонували можливе пояснення того, чому у Всесвіті переважає матерія, а не антиматерія. Науковці припускають, що ключову роль у цьому могли відіграти важкі нейтрино, які досі залишалися поза основною увагою дослідників.Про це повідомляє Daily Mail із посиланням на дослідження. Так, згідно із сучасними теоріями, після Великого вибуху матерія й антиматерія мали утворитися приблизно в однакових кількостях. Коли вони стикаються, то анігілюють, перетворюючись на енергію. Однак Всесвіт, який ми спостерігаємо, складається переважно з матерії, що й дає змогу існувати зіркам, планетам і життю.Це явище називають асиметрією матерії та антиматерії. Фізики з Університету Саутгемптона та Індійського технологічного інституту в Канпурі вважають, що пояснити його можуть важкі правосторонні нейтрино — гіпотетичні частинки, які дуже слабко взаємодіють з іншими формами матерії."Це нейтрино часто відкидали через його слабку взаємодію з іншими частинками та велику масу, вважаючи неважливим для багатьох моделей фізики елементарних частинок", — пояснив співавтор дослідження, фізик Університету Саутгемптона Рішав Рошан.За словами науковця, потенційний вплив цієї частинки на космологію та взаємодію частинок раніше не отримував належної уваги.Дослідники припускають, що важкі нейтрино могли впливати на умови в ранньому Всесвіті. Через слабку взаємодію з іншими частинками та повільний розпад вони могли тимчасово мати більше енергії, ніж усе навколишнє випромінювання. Це могло прискорити розширення Всесвіту й змінити умови, за яких формувалися матерія та антиматерія."Важкі правосторонні нейтрино можуть впливати на утворення матерії та антиматерії. Змінюючи взаємодію і розпад частинок у ранньому Всесвіті, вони можуть сприяти появі більшої кількості матерії", — зазначив Рошан.За розрахунками фізиків, навіть незначна перевага матерії (приблизно одна додаткова частинка на мільярд) могла залишити достатньо речовини після анігіляції, щоб сформувався Всесвіт, який ми бачимо сьогодні.Водночас це поки лише теоретична гіпотеза: існування таких важких нейтрино ще не доведене. Науковці сподіваються перевірити свої припущення за допомогою майбутніх експериментів у фізиці.Додамо, раніше космічний телескоп Джеймса Вебба двічі зафіксував незвичну лінію випромінювання в ділянці космосу, де попередні спостереження не виявили жодного об’єкта. Науковці розглядають кілька можливих пояснень, зокрема вибух наднової або активність чорної діри, однак поки не можуть встановити джерело сигналу.Читайте також: Троє роботів досліджуватимуть Місяць самостійно: NASA готує незвичну місію.

Дослідники створили цифрову реконструкцію обличчя одного з найдавніших відомих представників Homo sapiens. Для цього вони використали скам’янілості, знайдені в Марокко. Результат дає змогу уявити, який вигляд могли мати люди нашого виду понад 300 тисяч років тому.Про це пише видання Descopera.ro, посилаючись на результати дослідження, які опубліковані в науковому журналі Heritage. За словами 3D-дизайнера Цісеро Мораеса, який працював над реконструкцією, представник популяції з Джебель-Ірхуда міг би загубитися в натовпі, хоча під час ближчого знайомства його зовнішність видалася б дещо незвичною.Як знайшли останки давньої людиниІсторія відкриття розпочалася на початку 1960-х років. Тоді робітник, який видобував корисні копалини в районі Джебель-Ірхуда в Марокко, знайшов людський череп. Спочатку вчені припускали, що він належав африканському неандертальцю, який жив приблизно 40 тисяч років тому.Подальші розкопки принесли нові знахідки — інші людські останки та кам’яні знаряддя праці. У 2017 році результати двох досліджень засвідчили, що скам’янілості належать раннім представникам Homo sapiens.Датування показало, що вік останків становить близько 315 тисяч років, хоча похибка оцінки сягає приблизно 34 тисяч років. Це відкриття суттєво змінило уявлення про історію нашого виду, відсунувши відому дату його появи приблизно на 100 тисяч років у минуле.Як вчені відтворили обличчя Homo sapiensДля реконструкції дослідники використали цифрову модель черепа, складену з кількох скам’янілостей. Фахівці Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Німеччині об’єднали фрагменти, щоб отримати повнішу анатомічну модель.Основна частина черепної коробки та верхньої ділянки обличчя походить із черепа Irhoud 1. Нижню щелепу й зуби відтворили за іншими скам’янілостями, знайденими в тому самому археологічному шарі.Отже, реконструкція не є точним портретом однієї конкретної людини. Вона поєднує анатомічні дані кількох представників давньої популяції. Водночас Мораес вважає, що фрагменти добре узгоджуються між собою, тому виявлення оригінальної нижньої щелепи навряд чи суттєво змінило б загальний вигляд моделі.Для створення тривимірної реконструкції команда використала зображення та відеоматеріали, опубліковані в наукових дослідженнях 2017 року. Спочатку фахівці сформували 3D-модель черепа, а потім застосували комп’ютерну томографію сучасної дорослої людини. Цифрову модель поступово змінювали, щоб її форма відповідала викопним решткам.Після цього дослідники відтворили м’які тканини обличчя, оцінюючи їхню товщину за вимірюваннями сучасних людей. Для роботи використовували безкоштовне програмне забезпечення Blender та інструменти OrthogOnBlender.Такий підхід застосовують і вдосконалюють щонайменше з 2013 року. Однак він має певні обмеження: м’які тканини людей, які жили сотні тисяч років тому, не збереглися. Тому сучасні анатомічні дані допомагають наблизитися до ймовірного вигляду давньої людини, але не дають змоги точно встановити її зовнішність.Що вдалося з’ясувати під час реконструкціїДослідники також перевірили внутрішні розміри цифрової моделі черепа. Його об’єм становив 1364 мілілітри — показник, близький до попередньої оцінки в 1375 мілілітрів. Така відповідність свідчить про узгодженість пропорцій моделі, проте сама собою не підтверджує абсолютної точності відтворення обличчя.Фахівці підготували кілька варіантів зображення. Один із них — чорно-біла реконструкція без волосся, інший — кольорове зображення зі шкірою, волоссям і бородою.Саме кольоровий варіант містить більше художніх припущень. Як пояснив Мораес, пігментацію шкіри, наявність волосся на обличчі та інші подібні деталі складніше підтвердити науковими доказами, ніж основні анатомічні характеристики черепа.Попередні дослідження останків із Джебель-Ірхуда виявили поєднання рис, характерних для сучасної людини, з архаїчними особливостями черепа. Це свідчить про те, що різні характеристики Homo sapiens формувалися не одночасно, а з’являлися на різних етапах еволюції.Для Мораеса одним із найцікавіших моментів роботи є поява перших основних рис обличчя на екрані комп’ютера. Саме тоді цифрова модель починає набувати впізнаваних людських рис, допомагаючи дослідникам наочно уявити зовнішність представника нашого виду, який жив приблизно 315 тисяч років тому.Нагадаємо, нещодавно археологи отримали нові дані про одну з жертв виверження Везувію 79 року н. е., які дозволяють по-новому поглянути на останні миті життя мешканців Помпеїв.Додамо, приблизно 900 тисяч років тому людство було на межі вимирання. Нові дослідження доводять, що масова міграція людей з Африки пов'язана зі значними змінами клімату..

Дослідники виявили зв’язок між їжею пізно ввечері та підвищеним ризиком цирозу й стеатотичної хвороби печінки, асоційованої з метаболічною дисфункцією (MASLD). Аналіз даних майже 200 тисяч людей показав, що в тих, хто їв після відходу до сну або між вечерею та сном, ризик цих захворювань був вищим.Науковці з Університету охорони здоров’я та науки Орегону й Массачусетської лікарні загального профілю проаналізували дані 199 155 людей, повідомляє ScienceAlert. Медіанний вік учасників становив 59 років, а період спостереження — 16 років. Порівняно з тими, хто їв у звичніший час, люди, які перекушували пізно ввечері, мали на 28% вищий ризик цирозу та на 36% — MASLD. Водночас випадки цирозу залишалися рідкісними: за період дослідження його виявили у 315 учасників.Гепатолог Роберт Вілечанскі з Університету охорони здоров’я та науки Орегону пояснив, що печінка тісно пов’язана з біологічними ритмами організму."Ми знаємо, що робота печінки тісно узгоджена з циркадними ритмами організму. Тому нас цікавить, чи може зміна часу приймання їжі вплинути на здоров’я без необхідності змінювати склад раціону", — зазначив він.Чому час приймання їжі може мати значенняДослідники припускають, що ввечері організм може менш ефективно переробляти їжу. Це потенційно сприяє накопиченню жиру в печінці та підвищенню рівня цукру в крові. Однак ці механізми ще потребують перевірки."Наші результати доповнюють дедалі більшу кількість досліджень, які пов’язують пізнє вечірнє харчування з несприятливими метаболічними наслідками та захворюваннями печінки", — зазначили автори роботи.Водночас дослідження не доводить, що саме пізні перекуси спричиняють ці захворювання. Науковці врахували вік, індекс маси тіла та фізичну активність, але не оцінювали режим і якість сну. Також вони фіксували час перекусів, але не те, які саме продукти споживали учасники. Фізіолог сну та циркадних ритмів Ендрю Макгілл з того самого університету наголосив на важливості часу повсякденних звичок."Ми знову й знову бачимо, що час певних дій — сну, приймання їжі чи фізичних вправ — справді має значення", — сказав він.Наразі дослідники набирають учасників для клінічного випробування, яке допоможе детальніше вивчити вплив часу харчування на печінку. Поки що результати свідчать про зв’язок, а не доводять прямої причинно-наслідкової залежності.Додамо, також нові дослідження вказують на можливий зв’язок між пізнім харчуванням і проблемами з кишківником. Зокрема, у людей, які споживали понад 25% добової калорійності після 21:00 і перебували у стані хронічного стресу, ймовірність появи закрепів або діареї була вищою у 2,5 раза.Читайте також: Вчені виявили несподіваний зв’язок між спільним житлом і здоров’ям.

Люди з третьою групою крові (B / III), незалежно від резус-фактора, можуть мати на 28% вищий ризик розвитку діабету 2 типу порівняно з людьми з іншими групами крові. Водночас дослідники наголошують, що на ризик захворювання значно сильніше впливають харчування, маса тіла та рівень фізичної активності.Як повідомляє ScienceAlert, дослідники проаналізували результати 51 систематичного огляду з метааналізами, які охоплювали 270 можливих зв’язків між групами крові та різними захворюваннями.Науковці перевірили надійність результатів, їхню узгодженість у різних дослідженнях, розмір вибірок і можливі статистичні похибки. У підсумку лише зв’язок між групою крові B та діабетом 2 типу відповідав найвищому рівню доказовості серед проаналізованих асоціацій."Ми перерахували кожен із цих зв’язків і виявили лише один, для якого були переконливі докази: зв’язок між групою крові B та ризиком діабету 2 типу порівняно з іншими групами крові", — зазначили автори дослідження на чолі з епідеміологинею Фан-Хуа Лю з Медичного університету Китаю.За оцінками дослідників, ризик у людей із групою B був приблизно на 28% вищим. Однак це відносне збільшення ризику, а не ймовірність того, що людина обов’язково захворіє.Що впливає на ризик діабету сильнішеМеханізм можливого зв’язку між групою крові та діабетом поки не встановили. Одне з досліджень 2025 року припустило, що певну роль може відігравати кишковий мікробіом, але ця гіпотеза потребує подальшої перевірки.Водночас спосіб життя має значно вагоміше значення для ризику захворювання. Зокрема, у попередніх дослідженнях щоденне споживання 50 грамів переробленого м’яса пов’язували зі збільшенням ризику діабету 2 типу на 37%, а малорухливий спосіб життя — на 112%.Важливо! Відповідний матеріал має винятково загальноінформаційний характер, а тому не може бути основою для встановлення діагнозу чи медичних висновків. Інформація у публікаціях на сайті заснована на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Для встановлення діагнозу або отримання медичної консультації, обов’язково зверніться до лікаря.Додамо, британські науковці встановили, що діабет другого типу та переддіабетний стан можуть посприяти значному прискоренню старіння людського мозку. Зокрема, це призводить до раннього порушення пам'яті, зниження концентрації уваги та проблем з прийняттям рішень.Читайте також: У світі визнали п’ятий тип діабету: чому він виникає та чим відрізняється від інших.

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Дослідження показало, що регулярне вживання апельсинового соку може впливати на активність генів, пов’язаних із підвищеним артеріальним тиском і запаленням. Водночас учені наголошують, що поки недостатньо доказів, аби стверджувати, що напій безпосередньо знижує тиск.Як пише Verywell Health, у дослідженні взяли участь 20 здорових дорослих, які впродовж 60 днів щодня випивали 500 мілілітрів апельсинового соку — приблизно дві склянки. Аналізи крові показали, що змінилася активність окремих генів, пов’язаних із регуляцією артеріального тиску та запальними процесами.Дослідники припускають, що на організм можуть впливати калій, вітамін C, антиоксиданти та флаванони, зокрема гесперидин, які містяться в апельсинах."Гени — це інструкції, а активність генів показує, якими з них організм користується більшою чи меншою мірою. Здавалося, апельсиновий сік змінив спосіб зчитування деяких інструкцій, але це не обов’язково означає, що такі зміни поліпшать здоров’я", — пояснила дієтологиня Кеті Еллісон з Університету Алабами.Вона також зауважила, що дослідження було невеликим і не передбачало контрольної групи людей, які не пили сік. До того ж зміни активності генів самі по собі не доводять, що артеріальний тиск учасників знизився.Чим сік відрізняється від цілого апельсинаАпельсиновий сік містить калій, який важливий для регуляції артеріального тиску. Однак за вмістом цього мінералу порція 100% соку об’ємом близько 120 мілілітрів приблизно відповідає одному середньому апельсину. Водночас у такій порції соку є близько 12 грамів природних цукрів і немає клітковини. Цілий апельсин містить приблизно стільки ж цукру, але також забезпечує організм близько 2,8 грама клітковини."100% апельсиновий сік не містить доданого цукру та забезпечує організм поживними речовинами й корисними рослинними сполуками, тому за складом він суттєво відрізняється від солодкої газованої води. Але великі порції соку щодня полегшують споживання значної кількості калорій і цукру без клітковини та відчуття ситості, які дають цілі апельсини", — пояснила викладачка Університету Бастира та представниця Академії харчування і дієтології США Мелісса Мроз-Планеллс.Що радять фахівціНа думку Мроз-Планеллс, невелика порція 100% апельсинового соку може бути частиною збалансованого раціону. Однак для підтримання нормального артеріального тиску важливіше загальне харчування, зокрема овочі, фрукти, бобові, цільнозернові продукти та горіхи.Фахівчиня радить орієнтуватися на принципи дієти DASH, яку розробили для контролю артеріального тиску, і частіше обирати цілі фрукти.Важливо! Відповідний матеріал має винятково загальноінформаційний характер, а тому не може бути основою для встановлення діагнозу чи медичних висновків. Інформація у публікаціях на сайті заснована на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Для встановлення діагнозу або отримання медичної консультації, обов’язково зверніться до лікаря.Додамо, дослідники виявили, що миші, які отримували оливкову олію перед глюкозою, мали нижчий рівень цукру в крові після їжі. Ефект пов’язують із гормональними реакціями та повільнішим спорожненням шлунка, однак поки що результати підтвердили лише на тваринах.Читайте також: Присідання після 50 років: як тренуватися, щоб підтримувати м’язи й кістки.

Самотність і соціальна ізоляція можуть бути пов’язані зі скороченням періоду життя без депресії, тривожності та інших захворювань. За результатами дослідження понад 277 тисяч людей, чоловіки, які стикаються з обома проблемами, можуть втрачати близько 5,8 року життя без психічних розладів, а жінки — 3,7 року.Дослідники проаналізували дані 277 489 людей віком від 40 до 69 років, які на початку дослідження не мали семи основних хронічних захворювань: діабету, хвороб серця та легень, деменції, раку, депресії й тривожності. Науковці оцінили, як самотність і соціальна ізоляція пов’язані з кількістю років життя без цих захворювань, використовуючи 50-річний вік як точку відліку, повідомляє ScienceDaily з посиланням на дослідження науковців Університету Тулейна.Самотність і соціальна ізоляція — не одне й те саме. Перша означає незадоволеність якістю стосунків і суб’єктивне відчуття браку близькості, тоді як друга стосується об’єктивної нестачі соціальних зв’язків."Загалом дослідження показало, що соціальна ізоляція та самотність можуть суттєво впливати на тривалість життя без захворювань. Це стосується як фізичних, так і психічних хвороб", — зазначив провідний автор роботи Лу Ці, професор Школи громадського здоров’я і тропічної медицини Університету Тулейна.Зв’язок із психічним здоров’ям виявився особливо помітним. Чоловіки, які відчували самотність і водночас були соціально ізольованими, мали приблизно на 5,8 року менше життя без депресії та тривожності. У жінок цей показник становив близько 3,7 року. Різниця була меншою щодо фізичних захворювань: жінки втрачали приблизно 2,4 року життя без них, а чоловіки — 1,7 року.Чи допомагає здоровий спосіб життяНауковці також вивчили, чи можуть щоденні звички зменшувати ці ризики. Здорове харчування, регулярна фізична активність, достатній сон і відмова від куріння були пов’язані зі зменшенням втрати років життя без захворювань у людей, які переживали соціальну ізоляцію.Однак щодо самотності такого ефекту не виявили: здоровий спосіб життя не зменшував суттєво додаткові ризики, пов’язані з відчуттям самотності.Дослідники планують перевірити результати на інших групах населення та провести клінічні випробування, щоб з’ясувати, чи безпосередньо самотність і соціальна ізоляція спричиняють виявлені наслідки для здоров’я. Наразі робота показує зв’язок між цими явищами, але не доводить прямої причинно-наслідкової залежності.Додамо, люди з тяжкими психічними розладами мають значно вищий ризик передчасної смерті, а тривалість їхнього життя може бути на 15-20 років меншою, ніж у решти дорослого населення. Найчастіше причиною стають фізичні захворювання, зокрема серцево-судинні, респіраторні та хвороби печінки, яким у багатьох випадках можна було б запобігти.Читайте також: "Одна помилка — і все провалено": 4 пастки мислення, які легко впізнати в буднях.

Дослідники з’ясували, що після менопаузи яєчники не стають неактивними, а продовжують змінюватися з віком. Ці процеси можуть впливати на старіння інших органів і допомогти пояснити, чому після менопаузи зростає ризик раку яєчників.Менопаузу традиційно розглядають як завершення репродуктивної функції яєчників, які припиняють вивільняти яйцеклітини, пише ScienceAlert. Однак нове дослідження показує, що ці органи продовжують змінюватися і після завершення репродуктивного періоду."Яєчник — це не просто репродуктивний орган", — зазначила експертка з протеоміки Біргіт Шиллінг з Інституту Бака. За її словами, він може впливати на старіння інших органів, зокрема мозку та кісток.Шиллінг разом із біологинею репродуктивної системи Франческою Дункан із Північно-Західного університету США дослідили тканини здорових яєчників 28 жінок після менопаузи. Зразки розподілили за віком донорок: від 50 до 59 років, від 60 до 69 років і 70 років та старше.За допомогою мас-спектрометрії науковці проаналізували білки в тканинах і виявили 17 білків, які особливо чітко відображали вікові зміни. У яєчниках молодшої групи частіше траплялися білки, пов’язані з регуляцією РНК і ДНК, підтриманням структури тканин і клітин. У жінок віком від 70 років було більше білків, пов’язаних із метаболізмом жирів, вродженим імунітетом та запаленням."Я прогнозувала, що яєчники у 50-, 60-, 70- та 80-річних жінок матимуть однаковий вигляд: без яйцеклітин і фактично без функцій", — розповіла Дункан. За її словами, подібні результати досліджень на мишах і людях свідчать, що вікові зміни яєчників можуть бути важливим біологічним процесом.Що це означає для ризику ракуДослідники також виявили в тканинах білки, які раніше пов’язували з раком яєчників. Зокрема, в них відбувалися зміни, пов’язані з накопиченням колагену та запальними процесами. Таке середовище може бути сприятливим для розвитку пухлин, однак саме дослідження не доводить, що ці зміни безпосередньо спричиняють рак."Це не означає, що всі жінки після менопаузи захворіють на рак яєчників. Але ми знаємо, що фіброзне середовище із запаленням є сприятливим для закріплення ракових клітин", — пояснила Дункан.Науковиця припускає, що старіння яєчників може бути одним із додаткових чинників розвитку раку поряд із генетичними та зовнішніми впливами. Дослідники планують з’ясувати, чи можна впливати на ці вікові процеси, щоб знизити ризик захворювання, а також розробити нові біомаркери для його виявлення.Автори наголошують, що дослідження є початковим етапом у вивченні старіння яєчників. Його результати можуть допомогти краще зрозуміти зміни в організмі після менопаузи, зокрема в жінок, яким яєчники видалили хірургічним шляхом.Додамо, Міжнародна федерація діабету у 2025 році офіційно визнала п’ятий тип захворювання, пов’язаний із тривалим недоїданням. За оцінками фахівців, він може вражати від 20 до 25 мільйонів людей у світі, однак його діагностика та лікування досі залишаються складними.Читайте також: Від кількох хвилин до тижнів: як довго насправді "живуть" сперматазоїди.

Дослідники проаналізували дані понад 23,5 тисячі людей і виявили зв’язок між регулярною фізичною активністю та меншою вираженістю симптомів депресії в людей із генетичною схильністю до розладу. Водночас науковці не встановили, що рухова активність запобігає виникненню депресії через генетичну вразливість.Науковці проаналізували дані 23 517 учасників американської дослідницької програми All of Us, передає Psychology Today. Вони поєднали результати генетичного секвенування, медичні записи та показники фізичної активності з фітнес-трекерів Fitbit. У середньому пристрої збирали дані протягом 582 днів.Дослідники оцінювали кількість щоденних кроків, час фізичної активності помірної та високої інтенсивності, а також генетичну схильність до великого депресивного розладу.Виявилося, що вища генетична схильність була пов’язана з більшою ймовірністю діагностування депресії. Водночас фізична активність не продемонструвала статистично значущої взаємодії з генетичним ризиком щодо виникнення розладу.Інша картина спостерігалася серед людей із діагностованою депресією: учасники, які більше рухалися, мали менш виражені симптоми навіть за високого генетичного ризику.Чи може спорт захистити від депресіїАвтори дослідження припускають, що регулярна фізична активність може послаблювати зв’язок між генетичною схильністю та тяжкістю симптомів. Однак це не означає, що рух здатний усунути генетичну вразливість або гарантувати захист від депресії.Залишається відкритим і питання причинно-наслідкового зв’язку: фізична активність може допомагати легше переносити симптоми, але й самопочуття людини впливає на її здатність рухатися. Тяжка депресія, зокрема, може знижувати енергію та мотивацію.Оскільки дослідження було спостережним, воно не доводить, що збільшення фізичних навантажень безпосередньо зменшує тяжкість депресії. Для перевірки цього припущення потрібні клінічні випробування, у яких науковці зможуть порівняти вплив різної тривалості та інтенсивності фізичної активності.Додамо, іноді найбільшою проблемою стає не відсутність людей поруч, а незнання, як сказати їм, що тобі справді потрібна допомога. NHS радить не намагатися розповісти все одразу, а почати з простого пояснення свого стану та конкретного прохання про підтримку.Читайте також: "Одна помилка — і все провалено": 4 пастки мислення, які легко впізнати в буднях.

Космічний телескоп Джеймса Вебба двічі зафіксував незвичну лінію випромінювання в ділянці космосу, де попередні спостереження не виявили жодного об’єкта. Науковці розглядають кілька можливих пояснень, зокрема вибух наднової або активність чорної діри, однак поки не можуть встановити джерело сигналу.Дослідники на чолі з астрофізиком Мейсоном Губерті з Університету Міннесоти використали телескоп Джеймса Вебба для пошуку невідомих об’єктів у ділянці неба, яку раніше детально досліджував телескоп "Габбл", повідомляє ScienceAlert . На основі цих спостережень створили відоме надглибоке поле Hubble Ultra Deep Field, де розташовані тисячі галактик.Науковці застосували новий метод спостережень, який дає змогу шукати об’єкти без попереднього визначення їхнього розташування. Під час аналізу дослідники виявили незвичну лінію випромінювання на довжині хвилі близько 1,6 мікрометра.Сигнал зафіксували двічі — у серпні та листопаді 2023 року, з інтервалом у 88 днів. Він повторювався під час різних спостережень, тому вчені вважають, що це не випадковий збій приладу. Водночас на місці сигналу не виявили видимого джерела навіть на найдетальніших попередніх знімках "Габбла" та Джеймса Вебба. Яскравість випромінювання також вказує, що якби воно існувало під час попередніх спостережень, його мали б помітити.Що могло спричинити випромінюванняДослідники розглядають чотири основні версії. Це може бути далека галактика раннього Всесвіту, ближча галактика, вибух наднової або чорна діра, яка руйнує зорю своїм гравітаційним тяжінням.Однак жодна з гіпотез поки не пояснює всіх особливостей сигналу. Зазвичай подібні об’єкти випромінюють світло на кількох характерних довжинах хвиль, а в цьому випадку виявили лише одну лінію. Крім того, дослідники не знайшли відповідного об’єкта на попередніх знімках."Цей об’єкт надзвичайно незвичний і вказує на екстремальні фізичні умови", — зазначили автори роботи.Науковці наголошують, що для розгадки потрібні додаткові спостереження."Подальші спостереження необхідні, щоб підтвердити червоне зміщення та визначити фізичне походження випромінювання. Глибша спектроскопія з вищою чутливістю може виявити додаткові лінії та остаточно встановити природу джерела", — пояснили дослідники.Поки що астрономи не можуть стверджувати, що сигнал свідчить про відкриття нового типу космічних об’єктів. Його походження залишається невідомим.Нагадаємо, раніше стало відомо, що місія BepiColombo після майже восьми років польоту розпочала фінальний етап наближення до Меркурія. Це спільний проєкт Європейської космічної агенції та Японської агенції аерокосмічних досліджень.Читайте також: NASA зафіксувало загадкову "медузу" на Марсі: вчені пояснили дивне явище.

Дослідження за участю понад 1500 людей із хронічним болем показало, що труднощі з розпізнаванням і описом власних емоцій можуть бути пов’язані з сильнішими больовими відчуттями. Науковці припускають, що робота з емоційним станом, зокрема за допомогою когнітивно-поведінкової терапії, може допомогти людям краще справлятися з болем.Як повідомляє Psychology Today, аналізуючи дослідження команди Рейчел Аарон із Університету Джонса Гопкінса, науковці вивчали алекситимію — особливість, за якої людині складно розпізнавати та описувати власні почуття. Як пояснюють автори дослідження, це "сукупність порушень обробки емоцій, зокрема труднощів із визначенням і описом власних почуттів".У дослідженні взяли участь понад 1500 людей із хронічним болем у США. Середній вік учасників становив 41 рік. Впродовж 24 місяців дослідники оцінювали вираженість болю, складнощі з усвідомленням емоцій, а також симптоми депресії та тривожності.Результати показали, що алекситимія була пов’язана з інтенсивністю болю через проміжний чинник — психологічний дистрес, тобто емоційне напруження та психологічне неблагополуччя. Дослідники припускають, що людям, яким складно усвідомлювати власні почуття, може бути важче регулювати емоційні реакції на біль. Тривога, страх і схильність очікувати найгіршого можуть додатково ускладнювати переживання больових відчуттів.Як може допомогти психологічна підтримкаАвтор матеріалу зазначає, що одним із можливих підходів до роботи з хронічним болем є когнітивно-поведінкова терапія. Вона може допомагати людині розпізнавати емоції, змінювати реакції на стресові ситуації та опановувати способи подолання психологічного напруження.Водночас дослідники розглядають алекситимію як відносно стабільну особистісну рису, тому людям із вираженими труднощами в розпізнаванні емоцій може знадобитися поетапна підтримка. Спочатку важливо навчитися визначати власні почуття, а потім — працювати з реакціями, які посилюють страждання.У матеріалі також звертають увагу на відмінності між терапевтичними підходами. Зокрема, автор вважає, що практик усвідомленості, які заохочують зосереджуватися на тілесних відчуттях, може бути недостатньо для людей із вираженою алекситимією, якщо вони не допомагають розпізнавати емоції.Водночас важливо, що дослідження виявило зв’язок між емоційними труднощами, психологічним дистресом і болем, але саме по собі не доводить, що алекситимія безпосередньо спричиняє хронічний біль або що певний вид терапії гарантовано його зменшить. Емоційна підтримка може доповнювати медичне лікування, але не замінює обстеження та допомогу фахівців.Додамо, дослідники з Університету Міссісіпі з’ясували, що особливості опису власного життя можуть бути пов’язані з окремими психопатичними рисами. Водночас вчені наголошують, що йдеться не про спосіб діагностувати психопатію за текстом, а про відмінності в тому, як люди осмислюють власний досвід.Читайте також: Шість серіалів, після яких ви краще розбиратиметесь у людях.

Іспанські науковці розробили пристрій, який поглинає звукові хвилі та зменшує відлуння в трубах і вентиляційних каналах. Його можна надрукувати на 3D-принтері й установити в уже наявну трубу.Як працює звукова "чорна діра"Пристрій, який називають акустичною "чорною дірою", не має нічого спільного з гравітацією, повідомляє ScienceAlert із посиланням на дослідження в журналі Applied Acoustics. Він змінює рух звукових хвиль так, щоб вони поступово сповільнювалися, а їхня енергія розсіювалася. Завдяки цьому звук значно менше відбивається від поверхонь і не повертається гучним відлунням."Якби труба закінчувалася акустичною чорною дірою, ви практично не почули б відлуння. Здавалося б, ніби труба нескінченно довга й не має кінця, від якого звук міг би відбитися назад", — пояснив інженер-акустик Оріол Гуаш з Університету Рамона Лулля в Іспанії.Раніше подібні конструкції вбудовували безпосередньо у стінки труб, що ускладнювало їх установлення. Нова розробка має іншу будову: кільця різного діаметра закріплені на центральному стрижні, а між ними утворюються порожнини, які впливають на поширення звуку."Концепція напрочуд проста, і вона дуже добре працює", — зазначив Гуаш. За його словами, пристрій можна виготовити окремо, а потім просто вставити в трубу.Що показали випробуванняДослідники надрукували прототип завдовжки 15 сантиметрів із 29 кілець і перевірили його в лабораторії. Звукові хвилі подавали через гучномовець, а мікрофони вимірювали, скільки звуку відбивалося назад.Результати загалом збіглися з комп’ютерними моделями, хоча повністю усунути відлуння пристрій не зміг. Водночас моделювання показало, що нова конструкція може працювати в ширшому діапазоні звукових частот і відбивати менше звуку, ніж попередні аналоги.Насамперед технологію планують використовувати для зменшення шуму у вентиляції, трубах і промислових глушниках. Науковці також досліджують, чи можна створити подібні пристрої для поліпшення акустики приміщень.Поки що розробку потрібно перевірити в реальних умовах: пил може забивати порожнини між кільцями, а температура, тиск і рух повітря — впливати на її роботу. Гуаш вважає, що ця технологія відкриває нові можливості для керування звуковими хвилями. За його словами, ще кілька років тому такий рівень контролю над звуком міг би здаватися науковою фантастикою.Додамо, вчені з’ясували, що киснева атмосфера Землі не буде існувати вічно. За результатами комп’ютерного моделювання, різке падіння рівня кисню в атмосфері може розпочатися приблизно через один мільярд років.Читайте також: Запах шоколаду допоміг виконати більше вправ: що показав незвичний експеримент.

Масштабне дослідження понад мільйона жінок виявило різкі фізіологічні зміни, пов’язані з менопаузою, зокрема в роботі кісткової системи, печінки та обміні жирів. Водночас науковці наголошують, що ці результати не свідчать про раптове погіршення всіх аспектів фізичного чи психічного здоров’я.Дослідники проаналізували понад 300 мільйонів лабораторних аналізів більш ніж мільйона жінок зі США та Ізраїлю, повідомляє ScienceAlert. Вони порівняли 90 типів показників, щоб відокремити зміни, пов’язані зі старінням, від тих, що збігаються з менопаузою.У вибірці зі США 52 із 90 лабораторних показників продемонстрували статистично значущі різкі зміни. Найвиразніші стосувалися кісткового обміну, роботи печінки та перероблення жирів. Зміни також виявили в показниках роботи нирок, складі крові та рівнях статевих гормонів."Масштаб цього дослідження, яке охоплює 90 типів аналізів, показує, що цей перехід є різким і системним", — зазначили автори роботи.За їхніми даними, у чоловіків подібних різких змін не виявили. Це може свідчити про зв’язок спостережуваних процесів саме з менопаузою, а не лише із загальним старінням.Гормональні зміни можуть починатися задовго до менопаузиДослідники також простежили зміни гормональних показників. Приблизно за 15 років до завершення менструацій починає знижуватися рівень антимюллерового гормону (АМГ), а приблизно за 12 років — естрадіолу. Водночас рівень фолікулостимулювального гормону (ФСГ) починає зростати приблизно за 14 років до менопаузи.Фізіологиня Міа Шаумберг з Університету Саншайн-Кост в Австралії, яка не брала участі в дослідженні, пояснила, що найбільш виразні зміни спостерігали в системах, чутливих до естрогену, зокрема в кістках і печінці."Це свідчить, що системні зміни, які відбуваються під час менопаузи, можна передбачити за гормональними показниками значно раніше, ніж вважалося", — зазначила вона.Чому науковці закликають до обережностіВодночас не всі фахівці погоджуються з описом менопаузи як різкого фізіологічного «обриву». Професорка акушерства та гінекології Мельбурнського університету Марта Гікі, яка не брала участі в роботі, вважає таке формулювання потенційно тривожним для жінок."Воно створює враження різкого фізичного та психічного погіршення, чого це дослідження не демонструє", — застерегла вона.Науковець у галузі охорони здоров’я Ендрю Шеллінг з Оклендського університету також наголосив, що результати цікаві, але не остаточні. Дослідження має спостережний характер, тому не дає змоги самостійно встановити причини виявлених змін."Це дослідження відкриває новий спосіб осмислення менопаузи та пропонує основу для подальших наукових робіт", — зазначив Шеллінг.Автори наголошують, що менопауза впливає на багато систем організму, а нові дані можуть допомогти краще зрозуміти ці процеси та їхнє значення для здоров’я в подальшому житті.Додамо, чоловіки в середньому починають стикатися із серцево-судинними захворюваннями приблизно на сім років раніше, ніж жінки. Нове дослідження свідчить, що найбільше цю різницю пояснює ішемічна хвороба серця, яка в чоловіків проявляється приблизно на десятиліття раніше.Читайте також: Вчені розкрили секрети організму 117-річної жінки.

У жовтні та на початку листопада мешканці України матимуть можливість побачити десятки "падінь зір" метеорного потоку Оріоніди. Це явище спостерігатиметься в нічному небі над нашою країною.Про це повідомило видання Space із посиланням на сайт Музею природознавства Лондона. Пік цього явища, яке вважають одним із найшвидших і найяскравіших, припаде на ніч 22 жовтня."Потік Оріоніди — щорічне явище, яке отримало свою назву на честь сузір'я Оріона, з якого, як здається спостерігачам із Землі, вилітають метеори. Метеорний дощ виникає, коли Земля проходить крізь хмару дрібних частинок льоду та пилу, які залишила одна з найвідоміших комет — 1P/Галлея. Пік явища припадає на момент, коли планета опиняється в найщільнішій частині цього потоку", — пояснили фахівці.Метеори часто називають "зорями, що падають", хоча яскраві смуги, які люди бачать у небі, не мають нічого спільного із зірками. Майже всі вони — крихітні частинки пилу розміром із піщинку, що мчать крізь космічний простір зі швидкістю у десятки кілометрів на секунду.Потік Оріоніди називають одним із найшвидшим, адже "уламки" долають 66 кілометрів за секунду. Це лише на п’ять кілометрів повільніше, ніж у найшвидшому потоці Леонід."Коли крихітна порошинка потрапляє з космічного вакууму в атмосферу Землі, вона взаємодіє з усіма частинками й іонами, що там містяться. Через тертя вона нагрівається, що утворює яскравий спалах, який ми бачимо. Земля не наближається до комети чи астероїда — вона просто проходить крізь пил, який вони залишили після себе", — пояснила планетологиня Ешлі Кінг.Цього року Земля проходить крізь шлейф "уламків" комети з 2 жовтня по 7 листопада, але пік метеорного потоку припадає на ніч з 21 на 22 жовтня. За сприятливих умов спостереження в цей час можна побачити від 10 до 20 "падінь зір" на годину.Спеціалісти зауважили, що потік буде помітний мешканцям як Північної, так і Південної півкуль. Щоби знайти метеори на нічному небі, найкращим часом для спостереження стане період від опівночі до світанку.Метеорний потік варто шукати біля сузір'я Оріона, яке для спостерігачів на Північній півкулі розташоване в південно-західній частині неба. Скупчення найпростіше впізнати за трьома яскравими зорями — Альнілам, Мінтака та Альнітак, що утворюють пояс Оріона. Однак не варто обмежуватися виключно цим сузір'ям, адже метеори з'являються в різних частинах неба."Щоби побачити метеорний потік, не потрібно мати спеціального обладнання — найкраще знайти місце з якомога меншою кількістю штучного світла", — пояснили фахівці.Вони додали, що деякі з найяскравіших слідів комети Галлея можна буде побачити навіть у центрі міста, але найкращий досвід спостереження отримають ті, хто відійде подалі від світлового забруднення."Що темніше небо, то вищі шанси побачити навіть дуже тьмяні метеори. Поки очі звикають до темряви, перші 10 хвилин ви можете взагалі нічого не побачити. Щойно очі адаптуються до слабкого освітлення, ви розпочнете помічати дедалі більше. Тож не здавайтеся занадто швидко", — підсумувала Ешлі Кінг.Нагадаємо, що офіційну назву (57915) Mahuchikh отримала одна з планет Сонячної системи. Так її назвали на честь олімпійської чемпіонки та світової рекордсменки, української стрибунки у висоту Ярослави Магучіх..