Загадка острова Пасхи: вчені зробили нове відкриття про кам'яні статуї
Науковці створили першу деталізовану 3D-модель кар’єру Рано Рараку на острові Пасхи, також відомому як Рапа-Нуї. Дослідники дійшли висновку, що знамениті кам’яні статуї моаї будували не під централізованим керівництвом, а окремими кланами.
Як повідомляє телеканал CNN, масштаб будівництва статуй раніше вважався доказом існування єдиного керівного центру. Проте результати аналізу показали 30 окремих зон видобутку та обробки каменю, що свідчить на незалежні робочі групи, які створювали ці скульптури.
"Здавалося, що безпосередньо масштаб вимагав централізованої координації. Наявність пам’ятників стала круговим доказом ієрархії. Пам’ятники означали вождів, бо вожді будували пам’ятники", — зазначив Карл Ліпо співавтор дослідження, професор антропології Бінгемтонського університету в Нью-Йорку.
Медійники наголошують, що задля створення моделі вчені застосували 11 000 знімків, зроблених безпілотником за допомогою фотограмметрії. Вони задокументували 426 моаї на різних етапах створення, 341 траншею для окреслення блоків, 133 порожнечі в скелі, звідки статуї витягнули, а також п’ять опорних болардів, що були використані для транспортування фігур схилами. Команда також знайшла докази переміщення статуй у різних напрямках до платформ по всьому острову.
"Це свідчить про те, що весь виробничий ланцюжок — від першого вирізання корінної породи до остаточних деталей статуї — залишався в межах окремих зон, а не переміщував статуї між ділянками для різних фаз виробництва, як це було б у промисловому кар’єрі", — зазначив Ліпо.
Серед незавершених робіт виявили найбільший із відомих моаї — статую Те Токанга. Вчені наголошують, що цей пам'ятник міг би сягати 21 метра у висоту та важити близько 270 тонн. За словами дослідників, деякі статуї перевищували практичні межі транспортування”. Втім, прагнення створювати більші скульптури могло бути наслідком суперництва між громадами.
Статуї, що залишилися в кар’єрі, не є ознакою занепаду будівництва. Дослідження 2019 року продемонструвало, що робота тривала до прибуття європейців.
"Кар'єр не зазнав катастрофічного руйнування, але, ймовірно, був деактивований через руйнування, спричинені європейцями, що супроводжувалося поширенням хвороб", — додав Ліпо.
На думку деяких вчених, нове дослідження підтверджує давні припущення про децентралізовану соціальну структуру Рапа-Нуї. Професорка археології Уппсальського університету у Швеції Хелен Мартінссон-Валлін, яка не брала участі в дослідженні, зазначила, що кланову систему описав ще понад сто років тому англійський археолог та антрополог Кетрін Рутледж.
"Його визначили як так зване відкрите суспільство, що означає відсутність верховного вождя, і кілька наукових робіт показали, що цей тип соціальної структури також може мати мегалітичні будівельні конструкції", — зазначили вчені.
Острів Пасхи, заселений полінезійськими мореплавцями близько 900 років тому, давно став символом суперечливих інтерпретацій розвитку та можливого колапсу складних суспільств. Теорія екологічної катастрофи, популяризована Джаредом Даймондом у книзі "Колапс", залишається спірною. Нові дослідження, навпаки, говорять про стабільність і пристосованість місцевої громади.
Ліпо зауважив, що, якби виробництво пам’ятників було децентралізованим, а автономні громади приймали б незалежні рішення, не було б центральної влади, яка б могла звести острів з екологічної прірви. У CNN додали, що інше дослідження також перевертає загальноприйняту теорію екологічного колапсу на острові Пасхи.
Нагадаємо, раніше видання Popular Science повідомляло, що лемури, які оселилися на острові Мадагаскар понад 53 мільйони років тому, продовжують активно розвиватися. Вчені наголошують, що це суперечить загальним еволюційним законам.