"Покоління війни": "Червінець вогнений" Тетяни Гламазди з Харкова

Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин Adrum представляє роботи однойменного артмарафону, де TrueUA є постійним інфопартнером. Арт-марафон є частиною Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua.war — єдиної культурної ініціативи в Україні, яка без перерви триває з першого тижня повномасштабного вторгнення. Це єдиний у світі проект, який через мистецтво аналізує зміну свідомості різних поколінь протягом сучасної війни. Фестиваль організований Асоціацією з розвитку міжнародних відносин Adrum, промоушн і продакшн компанією Studiorar за сприяння Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства закордонних справ України й Київської міської влади. 

Як взяти участь у Різдвяній виставці, дивиться тут https://adrum.com.ua/xviii-maliuy-ua/

Тетяна Гламазда, 55 років, Харків

За фахом інженер-економіст, впродовж життя працювала бухгалтером, економістом і нині працює бухгалтером в науково-дослідному інституті. З дитинства пише вірші. Фарби взяла до рук, коли забракло слів:

"В країні — стан АТО. Українці проявляють героїзм. Раптом  наші, звичайні хлопці виявилися лицарями з могутньою силою духу, — каже Тетяна. — Емоції переповнювали. З’явилося непереборне бажання доторкнутися до цих подій, зафіксувати подвиг".

Коли майбутня художниця купувала перше полотно — соромилася. Почувалася чужою, незграбною в магазині справжніх митців. Збрехала консультанту, що полотно вибирає на подарунок другу. Він запитав: "В якій техніці працює друг?" Виявилося, що полотно має зернистість. Виявляється, не все так просто. 

Свої перші роботи Тетяна показувала знайомим, вони давали поради не професійні, проте щирі й доброзичливі. Підбадьорювала себе постулатом:

"Тільки я можу створити мою картину. Інші люди вміють це робити краще, гірше, однак результатом їх роботи буде щось зовсім інше. Моє сприйняття можу відтворити лише я".

Коли 15 березня 2022 року з маленькою валізою Тетяна опинилася в місті Калуш, що на Франківщині, малювання стало основою, на якій сконцентрувалося буття. Досить абсурдно має вигляд малювання, коли холодно, темно, спати доводиться на ліжку з продавленою сіткою, новини давлять великим тягарем. Тоді не розуміла, відчувала, що зосередженість на творчості рятує від депресивних думок. Почала влаштовувати виставки однієї роботи таким же переселенцям, як і сама. Люди, які виїхали з однієї невідомості й потрапили в іншу, в яких скрутні умови життя і багато часу для страху, сумнівів, печалей, ці люди дивилися на картину й опускали очі. Поціновувачі ніяково посміхалися, а художниця розповідала, що саме хотіла закарбувати в мистецтві, щоб передати наступним поколінням про себе, про нас, про тих, хто в окопах, хто під обстрілами, без світла, без зв’язку. Переконувала їх і себе, що у нас є майбутнє, що потрібно діяти, бо потрібно вижити. Саме тоді зрозуміла, що творчість — це важливо. Почала брати участь у конкурсах, виставках, а роботи опинилися в приватних колекціях України й закордоння.

Робота "Червінець вогнений" (40х50 см, олія, полотно, 2023 р.) стала переможцем ІХ Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua і була представлена на виставках в Україні, Албанії, Чорногорії, Греції, Аргентині. Картина присвячена трагедії, яка 14 липня 2022 року сталася у Вінниці, коли ракетний удар вкотре забрав життя багатьох людей.

"Червінець вогнений" — це роздуми про нескореність духу і ціну людського життя, точніше про його безцінність. Чому зруйновану будівлю Вінниці малює харків’янка, яка пережила не один ракетний удар по своєму рідному місту? На це питання відповіді немає.

Читайте також: 

• "Покоління війни": творчий шлях художниці Марини Дреєвої

• "Покоління війни": внутрішнє зцілення через мистецтво Тетяни Берегової

• Голос "Покоління війни": картина "Повернення світла" Юлії Комягіної стала частиною виставки у Києві