Станом на 1 січня 2024 року в Україні налічується близько 639 тисяч пенсіонерів, які мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Як повідомляє прес-служба Пенсійного фонду України, найбільша кількість пенсіонерів з відповідним статусом проживає у Київській області, а саме 206 тисяч. На Рівненщині проживає 94 тисячі пенсіонерів зі статусом постраждалих від аварії на ЧАЕС. Житомирщина — третя за кількістю чорнобильців: там проживає 89 тисяч громадян пенсійного віку зі статусом постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
У столиці проживає близько 29 тисяч пенсіонерів з таким статусом, а на Черкащині — 39 тисяч.
Фото: ПФУ
Варто зазначити, що у п'ятницю, 26 квітня, відзначають 38-му річницю однієї з найбільших техногенних катастроф за всю історію людства — аварію на Чорнобильській атомній електростанції.
Будівництво станції розпочали у 1970 році, перший блок запустили у 1977 році. АЕС розташована на відстані двох кілометрів від міста Прип'ять, збудованого паралельно зі станцією передусім для її працівників. Назва станції пов'язана з містом Чорнобилем, тодішнім районним центром цієї місцевості. Станом на початок 1986 року ЧАЕС була найпотужнішою атомною електростанцією європейської частини СРСР.
Фото: соцмережі
В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Блок четвертого реактора було вщент зруйновано. Спалахнули близько 30 осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 05:00. Згодом у центральному залі четвертого блоку виникла пожежа, з нею боролися аж до 10 травня.
Фото: соцмережі
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасних України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн — Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.
Внаслідок аварії на ЧАЕС значні дози опромінення отримали понад 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані із зони зараження.
Фото: соцмережі
З метою запобігти подібним аваріям надалі у 1986 році четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом", а після цього ЧАЕС знову запустили в експлуатацію. Згодом через суттєві пожежі було вимкнено три інші реактори. У 2019-му над Чорнобильською станцією створили новий "саркофаг".
У лютому 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України Чорнобильська АЕС опинилася під окупацією рашистів. Росіяни перебували в Чорнобильській зоні п'ять тижнів. Внаслідок їхніх дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. До того ж російські загарбники взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.
Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Крім того, рашисти вивели з ладу автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання.
За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, втрати, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, сягають більш ніж 100 мільйонів євро.
Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку Зони відчуження. Вона містить п'ять ключових цілей.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
