Інфраструктурні проекти - справа складна і витратна. А будь-які недоліки, допущені владою викликають критику громадськості. Але як зробити так, щоб критика була конструктивною, скарги обґрунтованими, а недоліки - усувалися?
Співробітники Програми розвитку ООН в Україні задумалися про це і запропонували громадським організаціям країни взяти участь в проекті контролю за станом місцевих автодоріг.
Зараз в Україні громадські активісти в основному займаються моніторингом процедури закупівель. Закупівлі в області інфраструктурних проектів набагато складніше, ніж закупівля чого-небудь іншого - помідорів, ліків або машин - тому що фактично цей об'єкт потрібно побудувати. Тобто цикл такої закупівлі включає в себе виконання робіт за контрактом.
Основна мета - побудувати партнерство органів місцевого самоврядування, влади і громадських організацій, щоб громадські організації більш-менш професійно здійснювали громадський контроль, а органи місцевої влади реагували на їх повідомлення і усували виявлені дефекти. Для цього потрібно було робити і спільні виїзди, які підтверджували б наявність таких дефектів.
ПРООН проводила конкурс міні-грантів для громадських організацій для реалізації цього проекту у відповідній своїй області. У нас подалися 60 громадських організацій, конкурсний відбір пройшли 13 з них в 12 областях країни. Всього у нас 24 області, тобто половину України ми «накрили» даним проектом. І ми робили моніторинг, в основному, місцевих доріг. Була вимога перевірити стан 80 відсотків місцевих доріг, відремонтованих з першого серпня 2016 року: і тендерну документацію, і шляхом виїздів на місце. Чому ми вибрали 1 серпня 2016 року - тому що це та дата, з якої працює система [державних] електронних закупівель «Прозора».
Приблизно за кожними чотирма громадськими організаціями був закріплений інженер-професіонал в дорожній сфері, з профільною освітою і досвідом роботи, який перші виїзди робив разом з активістами. Щоб вони на практиці зрозуміли, як це все працює, оскільки нормативна база в дорожній галузі дуже велика, найбільша в Україні, і досить складна. Тому були залучені професійні експерти, консультанти, які допомагали і які перевіряли потім звіти по виїздів: чи правильно громадські працівники розібралися в ситуації, чи правильно вони підготували звернення до органів місцевої влади і т.д.
Однією з вимог до громадських організацій було те, що повинно бути взаємодія з місцевими органами, обласними адміністраціями, до яких з першого січня 2018 року перейшло управління дорогами місцевого значення. До цього всі дороги були в центральному веденні «Украавтодор», і місцева влада ними ніколи не керували.
Тут такий шанс з'явився, що вони [обласна влада] вперше в цьому році вирішили зробити закупки самостійно для ремонту доріг, і цивільні організації допомагали їм знайти дефекти, які були допущені раніше. Тобто хоча дороги перейшли до них [місцевій владі] в такому стані, проте протягом періоду діє, і вони можуть вимагати усунення цих дефектів - щоб прийняті на баланс дороги довести до того стану, в якому вони і повинні були бути, але з якихось то причин не були при передачі.
Всі інфраструктурні проекти, особливо дорожні, в будь-якій державі вимагають великих інвестицій. Це величезні гроші, гроші платників податків. Тому будь-яка критика сприймається досить відчутно.