Вересень 2019 року став проривом у конституційних змінах для країни. Саме тоді Верховна Рада нарешті зняла депутатську недоторканність, виключивши зі статті 80 Конституції неможливість для народних обранців бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.
"Депутати не нестимуть відповідальності за голосування, за будь-які публічні виступи. Але якщо депутат збиває людину, "кришує" видобуток бурштину або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. Це парламент, а не "малина", де можна п'ять років ховатися під куполом", — наголошував п’ять років тому з трибуни Верховної Ради новообраний президент Володимир Зеленський перед голосуванням за законопроект.
Здавалось би ця епохальна для правової країни подія мала кардинально змінити підхід до здійснення правосуддя над народними обранцями, проте система загальмувала. Прибравши з головного закону країни положення про депутатський імунітет, у системі правосуддя й надалі активно розвиваються "договорняки", затягування справ, хабарництво й можливість народним обранцям уникнути відповідальності навіть за вбивства.
Воєнний стан ще більше загальмував судовий процес розгляду кримінальних правопорушень за участі парламентарів, зокрема тих, які вони вчиняють стосовно цивільних. Однією з таких справ, яка вже понад рік у прямому сенсі припадає пилюкою на полицях Житомирського районного суду, є дорожньо-транспортна пригода за участі народного депутата від фракції "Батьківщина" Андрія Ніколаєнка.
ДТП трапилась на трасі Київ-Чоп поблизу села Березівка Житомирського району рік тому — вранці 3 листопада 2023-го. Автомобіль, за кермом якого перебував народний депутат, наїхав на 18-річну дівчину, яка перебігала проїзну частину. Від отриманих ушкоджень вона померла на місці події.
Фото: Державне бюро розслідувань
Сам нардеп у день ДТП, за кілька годин після події, на своїй сторінці у Facebook підтвердив, що збив пішохода на Житомирщині.
"На жаль, це правда. Сьогодні зі мною сталося найстрашніше, що може трапитися із водієм — під колесами автомобіля, яким я керував, загинула людина", — написав Андрій Ніколаєнко.
ЗМІ вказували, що загибла — місцева жителька. Зі слів її родича, дівчина була сиротою.
Фото: Державне бюро розслідувань
Справу одразу передали Державному бюро розслідувань, за матеріалами якого Офіс генерального прокурора за кілька днів повідомив Ніколаєнку про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Фото: Державне бюро розслідувань
За офіційною версією, автомобіль Ніколаєнка Mercedes-Benz GLE 300D "всупереч вимогам правил дорожнього руху рухався зі столиці до Львова з перевищенням дозволеної швидкості". Зокрема, камери на трасі Київ — Чоп зафіксували перевищення допустимої швидкості на 40 до 50 км/год, у тому числі одна з камер зафіксувала таке перевищення у межах населеного пункту, де сталася трагедія. Це підтвердила й фототехнічна експертиза.
"Водій, перевищуючи дозволену швидкість, не вжив достатніх заходів для зменшення швидкості або зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на потерпілу. Слідство встановило, що дотримання водієм вимог ПДР щодо руху із допустимою швидкістю та своєчасне гальмування надало б можливість потерпілій перебігти дорогу", — йдеться у заяві на сайті ДБР.
Та 7 листопада, наступного дня після оголошення про підозру, суд не обрав запобіжний захід нардепу. Відбулося це лише 9 листопада, але вже 3 січня 2024 року Андрію Ніколаєнку змінили запобіжний захід — із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.
29 лютого 2024 року ДБР заявило про завершення розслідування, а 16 квітня справу направили до суду. Протягом майже двох місяців сторона захисту нардепа ознайомлювалась із матеріалами справи... Та на цьому все завершилося... Справа про смертельну ДТП за участі народного депутата не отримала продовження й вже понад шість місяців пилиться на полицях кабінетів Житомирського райсуду. Пояснення такої бездіяльності з боку суддів вимальовується лише одне — нардеп Ніколаєнко намагається усіляко затягнути процес притягнення до кримінальної відповідальності.
До слова, Ніколаєнко не вперше порушує правила дорожнього руху. Навіть у день смертельної аварії, за інформацією "Схем", лише за 40 хвилин до трагічної події він перевищив швидкість, через що отримав штраф у розмірі 340 гривень. Згідно з постановою із сервісу МВС, на ділянці траси Київ-Чоп на Житомирщині авто рухалося зі швидкістю 162 км/год, попри встановлене обмеження у 110 кілометрів за годину. Водночас невідомо, з якою швидкістю рухався автомобіль пізніше, в момент скоєння ДТП. Журналісти "Схем" також з’ясували, що Mercedes-Benz, яким керував Ніколаєнко, належить його цивільній дружині Катерині Вайдич, який вона набула у власність у вересні 2023 року — тобто за кілька місяців до трагічної події.
За даними сервісу МВС, о 09:03 камери зафіксували швидкість, з якою народний депутат Ніколаєнко на автівці Mercedes-Benz GLE 300D рухався трасою Київ-Чоп в районі села Новогородецьке під Житомиром — вона становила 165 км/год. При цьому радар системи МВС зафіксував дещо нижчу швидкість — 162 км/год. За даними сервісу, на цій ділянці траси допустима швидкість — 110 км/год. Таким чином, народний депутат перевищив швидкість на 52-55 км/год.
Державне бюро розслідувань також повідомляло, що Ніколаєнко систематично притягався до адміністративної відповідальності патрульною поліцією за перевищення швидкості. Лише протягом 2022-2023 років щодо нього було винесено 22 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. То скільки ще триватиме суддівське свавілля та депутатська безкарність?
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
