Слабкий компонент. Як низька фінансова грамотність українців впливає на їхнє життя
Низький рівень фінансової грамотності українців призводить до необґрунтованих рішень неефективного управління власними коштами. Відтак, створює загрозу фінансовій безпеці як самих людей та їхніх сімей, так і стабільності фінансової системи країни. Про вплив фінансової неграмотності на життя людей і план держави щодо виправлення ситуації — у статті ТrueUA.
Найбільш вразливі
Чи знаєте ви, що за останні три роки в Україні різко зросла кількість випадків фінансового шахрайства? Згідно з даними Національного банку, кількість незаконних дій з платіжними картками у 2023 році зросла на чверть порівняно з 2022-м і водночас з’явилися нові схеми фінансового шахрайства. Торік кількість кримінальних справ щодо фінансового шахрайства побила 12-річний рекорд. Найчастіше злочинці обманюють молодь і пенсіонерів.
У своїх висновках дослідники вказують причиною такого становища низький рівень фінансової грамотності українців. Окрім того, під час повномасштабної війни шахраї використовують психологічну вразливість, тривогу і скрутний стан людей. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність, фінансові знання, навички та критичне мислення.
Нижче середнього
На жаль, українці провалили іспит на володіння знаннями та навичками з фінансів. Як показали результати досліджень "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році", індекс фінансової грамотності населення країни — менше мінімального цільового рівня. Найнижчі результати — у молоді віком 18-20 років і у людей старше 65 років.
На що це впливає? Фінансова неграмотність населення несе багато ризиків і призводить до різних негативних наслідків для людей. Серед очевидних — накопичення боргів, втрата можливостей для освіти та розвитку, нездатність заощаджувати кошти й відсутність фінансової подушки безпеки.
Одна з поганих звичок багатьох українців — ставити на перше місце забаганки та емоційні покупки, бо "життя коротке", забуваючи про довгострокове заощадження. Це може ускладнити життя у майбутньому, коли виникають непрогнозовані витрати. Ось ви замислювались, скільки часу зможете прожити на власні заощадження, якщо втратите роботу чи будуть непередбачувані життєві ускладнення?
Підраховано, що в умовах війни потрібно мати подушку безпеки для родини на 6-12 місяців — на випадок, коли доведеться переїжджати у більш безпечне місце, чи коли сім’я втратить годувальника. Кошти знадобляться на те, щоб вижити, трохи оговтатися і налагодити життя — оформити отримання допомоги, знайти роботу тощо.
Вплив війни
За останні три роки через повномасштабну військову агресію Росії погіршилася фінансова ситуація багатьох українців. Зокрема, збільшилась кількість людей, які змушені економити на їжі, зросла частка користувачів кредитною та соціальною картками, а частка тих, хто має невиплачені позики, зросла і має тенденцію до збільшення. Водночас меншає кількість тих, хто має депозити чи інші заощадження.
Переживання через фінансові труднощі роблять людину неуважною та вразливою до шахраїв, призводить до сімейних конфліктів і соціальної ізоляції. Фінансовий стрес впливає не лише на психічний стан людини, а й змінює важливі показники здоров’я у довгостроковій перспективі через уплив на роботу імунної, нервової та ендокринної систем.
Тобто, низький рівень корисних фінансових знань і навичок має значення не лише "тут і зараз", а й упливає на життя і навіть долю людини.
У світі й у нас
Фінансова грамотність — одна з ключових компетенцій, яка необхідна кожній людині для успішного життя та діяльності. Тому у розвинених країнах світу просування фінансової грамотності серед населення є одним з пріоритетів державних політик.
Національні стратегії з підвищення фінансової грамотності має близько 70 країн. Причому все більше вони фокусуються на зміні поведінки та фінансових звичок людей, а не на підвищенні рівня їхньої обізнаності.
В Україні лише торік затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. На відміну від попередніх років, коли у фокусі уваги були діти та молодь, нині акцент робитиметься також на роботі з дорослим населенням, а також підприємцями — передусім початківцями й представниками мікробізнесу.
Стратегія передбачає системну роботу, що має на меті посилити нашу з вами фінансову стійкість. А для цього потрібно буде досягнути п’ять цілей: надати якісну базову фінансову освіту, зробити кожного просунутим користувачем фінансів і навчити бути відповідальними за фінансове життя своєї родини, підвищити фінансову обізнаність підприємців і створити сприятливу екосистему для розвитку фінансової грамотності.
Чи потрібно це кожному з нас? Безперечно. Адже щодня ми ухвалюємо фінансові рішення: робити покупку чи ні, покласти кошти на депозит чи "під подушку", як обрахувати суму, яку варто тримати вдома "про всяк випадок", де взяти кошти на ремонт автомобіля чи придбання холодильника, як скласти кошти на важливі події — навчання дитини, придбання житла тощо. Без фінансової грамотності дуже складно розібратися у фінансових інструментах і обрати найвигіднішу для себе пропозицію.
Не залежно від суми, ми щоразу робимо вибір і приймаємо рішення, яке впливає на наш добробут і досягнення цілей. Тож чим вище наша фінансова культура, тим зрілішими, ефективнішими та безпечнішими будуть наші рішення. Тим більш захищеними ми будемо до фінансових і політичних шахраїв, стійкішими до викликів життя.