У п'ятницю, 2 травня, у світі відзначаються Міжнародний день байдикування. Ми звикли себе картати за лінощі й бажання іноді нічого не робити, та психологи стверджують, що такий стан час від часу є навіть корисним для психіки, головне — не зловживати цим.
Редакція TrueUA вирішила розібратися, коли започаткували Міжнародний день байдикування та чому лінуватися іноді навіть корисно.
У 1996 році Всесвітній конгрес бродяг у Мар-дель-Плата, Аргентина, оголосив 2 травня Міжнародним днем байдикування. Він був проголошений у відповідь на День праці, що відзначається 1 травня.
Впродовж усієї історії людям було неймовірно важливо берегти сили, бо вони були потрібні для добування їжі. Втім, сьогодні виживання не потребує титанічних зусиль. Звісно, якщо людина не перебуває в екстремальних для виживання умовах — стихійне лихо, техногенна катастрофа, бойові дії тощо. Також думки дотримується психолог Ірина Сосєдко.
У своєму Instagram вона пояснила, що нас привчили "вигадувати" собі заняття, щоб не сидіти "без діла".
"У Радянському Союзі людину могли посадити за "дармоїдство". Не дивно, що лінощі лежать таким вантажем на нашій психіці. Ми боїмося, що нам за це "прилетить", — зазначає психолог.
Та психолог наголошує, якщо у людини є вільний час, немає нічого поганого в тому, щоб взагалі нічим не займатися або займатися тим, що не має сенсу та користі з погляду практичності та раціональності.
Ірина Сосєдко цитує автора книги "Про користь лінощів. Інструкція з продуктивного байдикування" Ендрю Смарта. Він писав, що ледарство — це одне з найважливіших занять у житті, і наводив достатньо фактів, які це доводять. Сосєдко вказала на два найбільш показові з них. Зокрема, за її словами, треба дозволити собі лінуватися, тому що:
За словами Сосєдко, думки, які приходять людям у період, коли мозок та тіло нічим не зайняті, підіймаються з глибин несвідомого та проникають у свідомість. Таким чином людина може навчитись дивитися "в себе" та краще себе розуміти.
Щодо ліні як засобу від фізичного та емоційного вигорання, психолог наводить слова Ендрю Смарта, який назвав аргументи та довів, чому це так. За його словами, під час випробування на витривалість (перевантаження та недосипання) концентрація цукру у крові людини знижується. Першочергово це позначається на самосвідомості.
"В умовах нестачі ресурсу глюкози, електролітів або води мозок жертвує непотрібними для безпосереднього виживання опціями, наприклад, пов'язаними з думками, щоб підтримувати життєво важливі функції", — зазначає Смарт, якого цитує психолог.
Так, через сплутану свідомість, а іноді й галюцинації, мозок попереджає, що людина може серйозно зашкодити своєму тілу. Наступна фаза — це непритомність, яка є відчайдушним способом мозку захистити організм від перевантажень.
"Тому, коли відчуваєш, що сили тебе покидають — сміливо йди відпочивати", — додає Сосєдко.
Окрім цього, Ендрю Смарт радить у ході складання робочих та особистих завдань враховувати "час простою". Психолог Сосєдко, своєю чергою, зауважила, що їй це допомагає не відчувати себе невдахою при усвідомленні того, що вона не встигає виконати багато задач, коли у них не врахований той самий "час простою".
Нагадаємо, у лютому президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає сертифікацію фахівців у сфері психічного здоровʼя. Відтепер кожен пацієнт матиме гарантію, що звертається до справжнього спеціаліста.