Цьогорічне юдейське свято Суккот, яке саме святкується в Ізраїлі, виявилося обагреним кров’ю. Палестинські бойовики із Сектора Газа у ніч з 6 на 7 жовтня здійснили масовану атаку на прикордонні ізраїльські громади. Це вторгнення уже зараз називають найбільшим наземним з часів Війни Судного Дня 1973 року.
Палестинці, крім традиційних ракетних атак, які вони здійснюють час від часу, перейшли кордон і захопили кілька населених пунктів Ізраїлю. Зокрема, зайшли у велике (понад 150 тисяч населення) місто Ашкелон. Станом на обід 7 жовтня бойовики ХАМАСу контролювали щонайменше три населені пункти. Відомо про загиблого у перестрілці із палестинцями очільника однієї із регіональних рад (адміністративно-територіальна одиниця нижнього рівня).
Ізраїльська влада уже надала нинішній військовій операції проти агресорів назву — "Залізні мечі". Але такий оперативний неймінг не здатен приховати те, що уряд Беньяміна Нетаньягу "проспав" це вторгнення, що уже обернулося купою смертей мирного ізраїльського населення. Палестинці проникли на територію Ізраїлю не тільки на автомобілях чи мотоциклах, а навіть і на парапланах.
Через кілька годин після початку війни Ізраїль оголосив про масовий збір резервістів та запровадив особливий режим на півдні та в центрі країни, де, власне, і відбуваються бойові дії із палестинськими агресорами. ЦАХАЛ, ізраїльська армія, почала завдавати ударів у відповідь по об’єктах на території Сектору Газа.
Як це не дивно, але та ситуація, яка склалася, є певною мірою на руку нинішньому прем’єр-міністру Ізраїлю. Судова реформа імені Беньяміна Нетаньягу викликала в ізраїльському суспільстві бурхливу і дуже різку реакцію — в країні місяцями відбувалися мітинги та акції протесту, що змусило владу принаймні пообіцяти відмовитися від найскандальніших норм цього закону. Зараз, звісна річ, ізраїльтянам не до дискусій про особливості законодавства.
Зараз Нетаньягу має усі можливості виправити свій підупалий імідж. Він уже заявив, що війна, яку розпочав ХАМАС, буде виграна, усі захоплені території ізраїльська армія зачистить і звільнить. Одним словом, класична історія із "маленькою переможною війною", з тією лише різницею, що сам Ізраїль, звісно ж, її не інспірував. Втім, тут варто зазначити, що навіть попри майбутню перемогу — в цьому, порівнюючи сили палестинських бойовиків та армії Ізраїлю, сумнівів немає — Нетаньягу все-таки пригадають, що влада, перш ніж перемогти, не передбачила цю атаку.
Крім того, ця нібито безглузда атака палестинців може серйозно вдарити по зовнішньополітичній ситуації навколо Ізраїлю. Днями стало відомо, що Саудівська Аравія (а це, як відомо, центр ісламського світу, саме тут розташовані головні святині мусульманської релігії) готова до дуже серйозного кроку — дипломатичного визнання Ізраїлю. Причому навіть без обов’язкового пункту програми у вигляді вимоги палестинської державності.
Таке рішення з боку саудівської правлячої династії стало б дуже гучним і дуже серйозним кроком у напрямку нормалізації ситуації на Близькому Сході. Як відомо, до сьогодні Ізраїль визнали тільки три арабські країни — Єгипет (ще 1979 року), Йорданія (1994) і ОАЕ (зовсім недавно, 2020). Але тепер, зважаючи на війну і цілком очевидну жорстку відповідь Ізраїлю, яка уже відбувається — чи не стане цей дипломатичний процес на паузу? Цьому можуть тільки порадіти вороги Ізраїльської держави.
Зокрема, Росія, яка у близькосхідній ситуації давно, ще з часів СРСР, підтримує саме арабський світ. А зараз, маючи дуже тісні відносини з одним з головних ворогів Ізраїлю, Іраном — і поготів. Тож вторгнення ХАМАСу для Кремля є невеличкою, але перемогою.
Чи вплине ця війна на загальносвітовий порядок денний, чи не відсуне з першого плану російсько-український військовий конфлікт, що знов-таки виявиться на руку Володимиру Путіну? Звісно ж, така небезпека є. Але, попри те, що Війну Суккот аж ніяк не можна порівняти за масштабами із вторгненням Росії на територію України, та й Нетаньягу вже заявив, що ЦАХАЛ планує досить швидко звільнити усю захоплену палестинцями територію, то навряд чи інформаційний простір аж так суттєво зміниться, щоб про війну в Україні забули.
Хоча, звісно, Росія і росіяни зараз святкують. Це видно і по коментарях звичайних громадян РФ, у яких одразу з'явилися усі антисемітські патерни, які, як намагалися переконати самих себе ліберальні росіяни, відійшли у минуле зі зникненням комуністичного (і відверто юдофобського) Радянського Союзу.
Тож, як мінімум, емоційно удар по Ізраїлю сприймається як проросійська акція. Хоч, звісно, головним бенефіціаром нинішньої війни Кремль не є. Але країна-терорист, країна, якою керує спецслужба, яка і виростила світовий (арабський перш за все) тероризм — так чи інакше спробує отримати свою вигоду з ізраїльської ситуації.
Втім, головною проблемою, на нашу думку, є не стільки можливість інформаційно перекрити війну в Україні, скільки зіпсувати важливий дипломатичний крок Саудівської Аравії. Оце справді може стати перемогою авторитарної частини світу, в якій Росія є одним із головних гравців. Тож залишається лише покладатися на розважливість Саудівської Аравії та швидкоплинність "Залізних мечів".
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
