# обстріл

У Ленінградській області Росії тимчасово припинив роботу та значно скоротив переробку нафти Кіришський нафтопереробний завод. Головна причина — атака дронів.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на власні проінформовані джерела. За даними видання, після пожежі, спричиненої атакою дронів, на заводі було зупинено одну з установок, що забезпечувала майже 40% загальної потужності підприємства.Попередньо, пошкодження стосуються печі та частини обладнання, і ремонт, за оцінками, може тривати близько місяця. Відзначається, що вцілому завод може переробляти близько 20 млн тонн нафти на рік або 400 тисяч барелів на добу.Разом із тим, за інформацією співрозмовників Reuters, керівництво підприємства планує підвищити завантаження працюючих установок на 20%, щоб частково компенсувати зупинку та зберегти переробку на рівні близько 75% від звичайних потужностей.Кіришський НПЗ — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії. Виробляє різні види нафтопродуктів: бензини (у тому числі високих та низьких октанів), дизельне паливо, авіаційне паливо, паливне масло та інші. Завод має стратегічне значення для Росії, як виробник пального та інших нафтопродуктів, у тому числі й для військових потреб. Цей НПЗ неодноразово зазнавав атак дронів з боку України, з пошкодженнями через уламки, пожежами.Нагадаємо, уночі 13 вересня безпілотники атакували Ново-Уфимський нафтопереробний завод у Башкортостані. Об’єкт розташований приблизно за 1,5 тисячі кілометрів від українського кордону.Також вночі 12 вересня Ленінградська область Росії потрапила під атаку безпілотників. Внаслідок атаки одне з суден у нафтоналивному порту "Приморськ" на Балтійському морі загорілося.

Із липня цього року країна-агресорка Росія розпочала хвилю масованих атак на залізничну інфраструктуру. Ворог намагається атакувати ключові станції.Про це повідомив голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський, передає "Укрінформ""Шахеди" масовано атакують наші ключові станції. Прикладами є атаки на станцію Лозову, на станцію Синельниково, на станцію Козятин. Тобто практично по всій країні вони б'ють по вузлових станціях", — зауважив він.За словами посадовця, окупанти здійснюють комплексні атаки, коли під удар потрапляють і енергетичні підстанції, і локомотивні депо, і пасажирські вокзали."Ворог б'є так, щоб, по суті, вузол був зруйнований... Навіть коли ключові вузлові станції під атакою, ми не скасовуємо поїзди. Ми знаходимо можливості зміни в розкладу, але завжди їдемо. І це відзначають українці. Дякують залізничникам за таку витривалість", — додав Перцовський.Нагадаємо, у ніч на середу, 3 вересня, російські окупанти здійснили масовану комбіновану ракетно-дронову атаку. Під ворожим прицілом опинилась Кіровоградщина, де постраждали залізничники. Також виникли затримки понад 20 поїздів.Також обстріли окупантів у ніч на вівторок, 2 вересня, та наближення фронту спричинили зміни в руху потягів у Дніпропетровській області. Крім того, внаслідок рашистських обстрілів у ніч на 28 серпня "Укрзалізниця" змінювала графіки та маршрути низки поїздів. Деякі з них затримувалися до шести годин.

На сьогодні у нашої держави є дрони-перехоплювачі, які можуть ліквідовувати російські "шахеди" із реактивними двигунами.Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса у коментарі українським ЗМІ."У нас є теж дрони-перехоплювачі, які здатні боротися з "Шахедами" на реактивних двигунах. Ворог розвивається і ми на місці не стоїмо, у нас іншого варіанту немає", — зазначив Паліса.За словами посадовця, наразі Україна намагається вибудувати систему захисту на різних рубежах і висотах, щоб ефективно протидіяти всім засобам ураження ворога. Водночас, які саме ефективність демонструють українські дрони-перехоплювачі у боротьбі із російськими БпЛА Паліса не уточнив."Різна модель демонструє різну. Але на це впливає дуже багато факторів, починаючи від моделі, завершуючи навченістю екіпажу, погодними умовами", — відповів Паліса. Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявляв, що країна-агресорка Росія копіює успішні технології Збройних сил України. Зараз ворог намагається відтворити українські дрони-перехоплювачі.Додамо, 25 липня президент України Володимир Зеленський відвідав підприємство, де виготовляють дрони-перехоплювачі. Він дав "чітке завдання" виробникам. Йдеться про здатність у визначений час застосувати щонайменше 1000 перехоплювачів на добу. .

Протягом 14-15 вересня Ніжин Чернігівської області зазнав наймасованішої ворожої атаки від початку повномасштабної війни. Повітряна тривога тривала понад 16 годин.Про це повідомив міський голова Ніжина Олександр Кодола у своєму відеозверненні."Вчора наше місто зазнало найбільш масованої повітряної атаки ворога за час війни. Понад 16 годин тривала безперервна повітряна тривога. Десятки ворожих дронів атакували нашу громаду. На жаль, були влучання по декількох об'єктах критичної інфраструктури. По одному підприємству було подвійне ураження, в результаті чого тимчасово було відсутнє енергопостачання, водопостачання в окремих районах нашого міста", — наголосив він.Мер міста уточнив, що під час обстрілів ворог атакував приватну нафтобазу, де спалахнула масштабна пожежа. Для її гасіння було залучено понад 20 одиниць пожежної техніки. Водночас троє рятувальників отримали осколкові поранення. Усі вони нині перебувають лікарні.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну трьома зенітними керованими ракетами та 84 ударними дронами типу "Шахед" і безпілотниками-імітаторами. Зафіксовано влучання ракет і 25 ударних безпілотників на 13 локаціях.Додамо, начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомляв, що впродовж доби 14 вересня російські окупанти завдали 607 ударів по 17 населених пунктах Запорізької області. У Пологівському районі одна людина загинула, ще двоє — отримали поранення.

У ніч на неділю, 14 вересня, ударні безпілотники вразили нафтопереробний завод, який розташований у Ленінградській області Росії. Це одне з найбільших підприємств такого типу в країні-агресорці.Про це повідомили моніторингові Telegram-канали."У Кіришах Ленінградської області на нафтопереробному заводі "Кіришінафтооргсинтез" удар, найімовірніше, здійснили по встановленню ЕЛОУ АВТ-6 (установка первинної перегонки нафти)", — написав Telegram-канал Exilenova+.Унаслідок атаки на території підприємства зафіксовано вибухи та пожежі. Варто зазначити, що "Кіришінафтооргсинтез" розташований на відстані понад 800 кілометрів від кордону з Україною. Він є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії.Підприємство працювало поблизу місті Кіриші Ленінградської області, воно належить до дочірніх у компанії "Сургутнафтогаз".Завод має потужність перероблення понад 10 мільйонів тонн нафти на рік і виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включно з бензином, дизельним пальним, авіаційним паливом та іншим.Підприємство забезпечує значну частину потреб Росії в нафтопродуктах і є важливим елементом енергетичної інфраструктури країни.Наразі жодних офіційних коментарів від російської влади щодо інциденту немає.Нагадаємо, що вночі 12 вересня Ленінградська область Росії потрапила під атаку безпілотників. Внаслідок атаки одне зі суден у нафтоналивному порту "Приморськ" на Балтійському морі загорілося.

Дрони Служби безпеки України уразили два танкери "тіньового флоту" Російської Федерації. Це відбулося в російському порту "Приморськ" у Балтійському морі. Йдеться про танкери Kusto та Cai Yun.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що пошкоджені танкери Kusto та Cai Yun типу Aframax зареєстровані на Сейшелах."Ці судна належать до "тіньового флоту" Російської Федерації та ходять під прапором Сейшельських островів", — уточнили журналісти.Вони також пояснили, що танкер Kusto здатний перевозити близько 700 тисяч барелів.У результаті атаки, яку організувала Служба безпеки України, завантаження нафти з порту в Приморську призупинили, досі невідомо, чи його вдалося відновити.Експерти зауважили, що цей порт має пропускну здатність близько одного мільйона барелів сирої нафти на день, що робить його ключовим експортним хабом для російської нафти та найбільшим портом західної Росії.Раніше стало відомо, що декілька днів тому дрони СБУ атакували ключовий експортний хаб Росії — порт "Приморськ" у Балтійському морі.За допомогою цього порту Росія обходить міжнародні санкції та продає нафту на зовнішніх ринках. Через порт щороку проходить близько 60 мільйонів тонн нафти, що приносить Росії приблизно 15 мільярдів доларів.Унаслідок успішної атаки безпілотників СБУ на одному зі суден у порту та на помповій станції спалахнули пожежі, відвантаження нафти призупинено. Орієнтовні щоденні втрати бюджету Росії від припинення експорту можуть становити до 41 мільйона доларів.Нагадаємо, що, за інформацією головного економіста трейдера Trafigura Саада Рахіма, "тіньовий" флот російських нафтових танкерів розширився після запровадження санкцій проти Росії за вторгнення в Україну. Ця флотилія відіграє ключову роль у забезпеченні постачання російської нафти покупцям, попри обмеження, спрямовані на скорочення нафтових доходів Москви.

У п'ятницю, 12 вересня, російська армія здійснила ракетний удар по Сумщині. Внаслідок ворожої атаки загинули двоє людей, ще п'ятеро травмовані.Про це у Telegram-каналі повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій України. За даними рятувальників, виникла масштабна пожежа, значних руйнувань зазнав житловий сектор."Під час гасіння вогню ворог цілеспрямовано повторно атакував рятувальників. Попри постійну небезпеку всі осередки загоряння були ліквідовані", — додали в ДСНС. Нагадаємо, вночі 11 вересня російські загарбники атакували Суми безпілотниками. Зафіксовано влучання у навчальний заклад.До того ж вночі 10 вересня, російські загарбники атакували Вінницю. Зафіксовано влучання на об’єкті промислової інфраструктури, там спалахнула пожежа.Ще 11 вересня російські загарбники атакували автівку поліції в Куп’янському районі Харківщини. Постраждали троє людей.Також 10 вересня, два російські FPV-дрони влучили в енергетичний об’єкт. Це відбулося поблизу прифронтового міста Дніпропетровської області.

Вранці 12 вересня російські війська завдали ракетного удару по Битицькому старостату Сумської громади. Постраждали місцеві жителі.Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. За його словами, росіяни атакували село трьома ракетами."Інформація щодо постраждалих та масштаби наслідків уточнюються", — йдеться у повідомленні.Водночас начальник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко додав, що ворог вдарив по населеному пункту балістикою."За інформацією старости — двоє загиблих місцевих мешканців, зруйновано 5 будинків: їх кількість може зростати. Постійна загроза обстрілів утруднює ліквідаційні робот", — йдеться у повідомленні.До того ж постраждали п’ятеро мешканців села: двох жінок (75 і 62 роки) госпіталізували, ще трьом допомогу надали на місці.Нагадаємо, вночі 11 вересня російські загарбники атакували Суми безпілотниками. Зафіксовано влучання у навчальний заклад.До того ж вночі 10 вересня, російські загарбники атакували Вінницю. Зафіксовано влучання на об’єкті промислової інфраструктури, там спалахнула пожежа.

Емоційна хвиля, викликана вторгненням російських дронів у повітряний простір країни НАТО, потроху спадає, вигулькують нові подробиці, які, втім, лише деталізують перебіг події. Але набагато цікавіше, чи винесли з неї висновки поляки, НАТО і США.У ніч на 10 вересня під час російської атаки на Україну "шахеди" неодноразово порушували польський повітряний простір. Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Загалом нарахували 19 дронів, деякі прилетіли з Білорусі. Чотири БпЛА вдалося збити. Уламки безпілотників уже знайшли в 11 населених пунктах, але ще досі шукають.Інстинкт самозбереження притупився?Перша політична реакція Варшави була правильною. Там заявили: "Це акт агресії, який створив реальну загрозу безпеці наших громадян". Проте після консультацій, які польська влада провела з союзниками по НАТО, Польща активувала не 5 статтю статуту Альянсу, яка передбачає колективну оборону в разі злочину агресії проти країни-учасниці, а 4-ту. Вона має на меті тільки консультації із союзниками. Багато хто вважає таку реакцію НАТО слабкою відповіддю, яка лише розпалить у Путіна бажання знову повторити. При цьому згадують, що російська смертоносна зброя не вперше залітає на терени країн західного військового блоку, і щоразу реакція була схожою.У лютому і березні цього року після атак країни-терористки на Одещину уламки "шахедів" знаходили на території Румунії. Але найвідоміший інцидент стався 15 листопада 2022 року, коли ракета вдарила по польському селу Переводів неподалік кордону з Україною, внаслідок чого загинули дві особи. Спочатку Варшава звинуватила у ракетній атаці Росію і також залучила 4-ту статтю НАТО. Почалося розслідування, результатом якого став висновок: чия це ракета — не встановлено. Цього разу принаймні ні в Польщі, ні в Альянсі не сумнівалися у походженні дронів. Так що певний прогрес є.З реакції військових і політиків НАТО навіть жартують: збили лише 4 БпЛА, використавши для цього вартісні ракети ППО, а в Україні таке збивають зі звичайних зеніток. Почуття гумору — потрібна штука, та насправді на цей випадок варто дивитися як на інцидент, із якого потрібно винести уроки. Головний — ні поляки, ні їхні союзники по НАТО не готові до раптової повітряної атаки ворога. А особливо — безпілотниками. Та це не єдина проблема, яка проявилася. Гірше — проблеми політичні.Перша з них — дронова атака на Польщу розбудила інстинкт колективного самозбереження тільки в окремих учасників найпотужнішого військово-політичного блоку. Попри новий виклик, який поставила агресивна Росія, в європейських країнах тривають внутрішні політичні інтриги, в межах НАТО словацьким та угорським спікерам дозволяють вправлятися у безглуздості заяв, замість заткнути їм рота. Ба, навіть президент Польщі, яка стала об’єктом агресії, зробив більш-менш конкретну заяву лише після телефонної розмови з Дональдом Трампом. Якому, мабуть, не до Польщі, бо зайнятий архіважливою справою — перейменуванням міністерства оборони на міністерство війни.Світ на другу добу після нальоту російських дронів на Польщу почув коментар Трампа: "Це могла бути помилка. Але, незалежно від цього, я не задоволений нічим, що стосується цієї ситуації, але сподіваюсь, що це закінчиться". Після цього ще хтось сподівається на бажання глави Білого дому захищати Європу від Росії? Друга політична проблема, яка оголилася — навіть після атаки країну — члена НАТО механізми Альянсу та Євросоюзу не запрацювали швидше. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас анонсувала нові санкції проти Росії. Але ж усім відомо, з яким скрипом в Євросоюзі ухвалюються санкційні пакети. А в США Трамп перетворив на клоунаду погрози "пекельних санкцій". Є гарні ідеї, як-от від конгресмена Джо Вілсона, який хоче відновити стосовно Росії дію поправки Джексона-Веніка. Проте нічого такого не буде.НАТО заворушилося. За чим варто поспостерігати українцям Попри вказані негативні процеси, позитивні зрушення все ж почалися. Поляки відсьогодні закрили кордон із Білоруссю. У Москві вже пригрозили "наслідками". Також Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах своєї країни з білорусами. У Лукашенка почалися російсько-білоруські навчання "Захід 2025". Поки, щоправда, незрозуміло, чи лишаться польські солдати на кордонах далі, чи після закінчення маневрів Путіна і Лукашенка відійдуть в місця попередньої дислокації. Ще одна позитивна новина — президент Франції Еммануель Макрон, який щойно призначив новим прем’єр-міністром колишнього міністра армії Себастьяна Лекорню, оголосив про перекидання до Польщі три винищувачі Rafale для спільного захисту східного флангу НАТО. Також літаками й системами ППО полякам викликалася допомогти Швеція. Посилить свою присутність у повітряному просторі Польщі, Естонії, Литви та Латвії й Німеччина. Патрулювання у цьому регіоні німці планують здійснювати до кінця грудня. Є ще кілька подібних прикладів — Нідерланди посилюють ППО у Польщі та розгортають 300 своїх військових, Чехія надішле три гелікоптери Мі-17 та приблизно 100 військових."Ніколи з часів Другої світової війни не було подібної операції", — відзначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Тобто все здається навіть кращим за очікування. Якщо не рахувати вище перелічених політичних проблем. Які уроки з цієї історії може винести УкраїнаПо-перше, не виправдалися сподівання Києва, що тепер НАТОвці збиватимуть російські військові цілі ще над нашою територією. І тим самим допоможуть нам ефективніше закрити небо хоча б над західними регіонами. "Україна вже давно пропонує такий крок. Його необхідно зробити заради колективної безпеки", — наголошував глава МЗС Андрій Сибіга. Проте європейські партнери відгукуватися не поспішають. А після атаки дронів на Польщу швидше може бути інший сценарій — ми з поляками конкуруватимемо за сучасні системи ППО. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголошував: "Нам потрібні Patriot, тому що дрони — не єдина форма російської загрози нашому повітряному простору. Нам також потрібна "антидронна стіна".І нам потрібні Patriot. Ба більше, поки до поляків не прилетіли російські БПЛА, українці були першими на отримання цих систем. По-друге, Польща не може після атаки дронів активізувати 5-ту статтю статуту НАТО, а нам пропонують гарантії безпеки, подібні до цієї статті. У теорії має гарний вигляд, але досвід поляків ставить під сумнів оперативність реагування потенційних країн-гарантів. .

Вранці 12 вересня війська країни-агресорки завдали ударів по Сумах. У місті спалахнула пожежа.Про це повідомив виконувач обов'язків міського голови Сум Артем Кобзар."Два вибухи, які сьогодні чули всі в місті, — це приліт ворожих безпілотників по нежитловому приміщенню. Інформація щодо поранених або загиблих уточнюється", — наголосив посадовець.Водночас голова Сумської військової адміністрації Олег Григоров уточнив, що у палаючій будівлі міг перебувати охоронець. Наразі зв’язку з чоловіком немає."Через загрозу повторних ударів фахівці ДСНС не можуть розпочати рятувально-пошукові роботи та ліквідацію наслідків", — додав він.Також зранку ворог завдав ракетного удару по Битицькому старостату Сумської громади. Наслідки атаки уточнюються.ОновленоГолова Сумської ОВА заявив, що під завалами зруйнованої будівлі виявили тіло загиблого охоронника."Після першого влучання БпЛА чоловік ще виходив на зв’язок. Після повторного російського  удару зв’язок із ним зник. Щирі співчуття близьким загиблого", — додав він.Нагадаємо, вночі 11 вересня російські загарбники атакували Суми безпілотниками. Зафіксовано влучання у навчальний заклад.До того ж вночі 10 вересня, російські загарбники атакували Вінницю. Зафіксовано влучання на об’єкті промислової інфраструктури, там спалахнула пожежа.

Президент Володимир Зеленський заявив, що дроновою атакою на Польщу країна-агресорка намагалася перевірити реакцію партнерів та їхню готовність до фізичної агресії. Ще однією ціллю Кремля було також відволікання уваги від передачі Україні систем протиповітряної оборони напередодні зими.Таку заяву очільник держави зробив під час брифінгу з президентом Фінляндії Александром Стуббом у Києві 11 вересня."Мені ця атака схожа на Крим. Тільки замість "зелених чоловічків" — дрони. Я вважаю, що це схоже на репетицію. В медіа вже є повідомлення про певні частини Польщі, на які Росія претендує", — зазначив Зеленський.Очільник держави наголосив, що аналіз траєкторій польоту дронів свідчить про те, що ця атака була заздалегідь спланованою. Водночас він зазначив, що Україна запропонувала європейським сусідам спільну програму фінансування та виробництва дронів-перехоплювачів. Водночас Польща вже погодилася на комунікацію між військовими."Дональд (Туск, — ред.) сказав, що відправить своїх військових. Сирський комунікуватиме з командувачем Польщі. Далі — це вже технічні моменти", — зазначив він.Російські дрони над Польщею: що відомоВночі 10 вересня відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.У середу, 10 вересня, Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.Водночас 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.

У четвер, 11 вересня, російські загарбники атакували автівку поліції в Куп’янському районі Харківщини. Постраждали троє людей.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, рашисти вдарили по службовому автомобілю за допомогою FPV-дрона.На момент ворожої атаки у транспортному засобі перебувало п’ятеро поліцейських. Внаслідок влучання поранення отримали троє правоохоронців. Інформації про стан постраждалих наразі немає, але у поліції відзначили, що всі поранені отримують медичну допомогу."За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України", — йдеться у повідомленні.До того ж у поліції додали, що 11 вересня війська РФ здійснили обстріл села Ківшарівка Куп’янського району Харківської області. Внаслідок удару було пошкоджено автомобіль бригади швидкої медичної допомоги."Травм зазнали двоє членів екіпажу: парамедик отримала акубаротравму, медичний технік зазнав гострої реакції на стрес", — додали правоохоронці.Нагадаємо, вночі 11 вересня російські загарбники атакували Суми безпілотниками. Зафіксовано влучання у навчальний заклад.До того ж вночі 10 вересня, російські загарбники атакували Вінницю. Зафіксовано влучання на об’єкті промислової інфраструктури, там спалахнула пожежа.Додамо, вночі та вранці 10 вересня війська країни-агресорки завдали комбінованого удару по території України із застосуванням ударних безпілотників та ракет. Протиповітряна оборона знищила більшість ворожих цілей, але є й влучання.

Після дронової атаки Росії на Польщу влада Латвії ухвалила рішення про закриття повітряного простору біля східного кордону з Білоруссю та Росією.Про це повідомив міністр оборони країни Андріс Спрудс, передає видання LSM. За його словами, обмеження можуть почати діяти відсьогодні і будуть чинними до щонайменше 18 вересня."З 18:00 11 вересня повітряний простір Латвії на східному кордоні буде закрито щонайменше до 18 вересня з можливістю продовження", — наголосив він.Водночас очільник оборонного відомства запевнив, що наразі прямих загроз Латвії наразі немає. Натомість він відзначив, що атака Росії на Польщу є явним порушенням повітряного простору НАТО, і Латвія повинна діяти відповідно."Закриття повітряного простору на східному кордоні дозволить повністю контролювати заборонену повітряну зону та полегшить виявлення несанкціонованих літаючих об'єктів, а також звільнить заборонену повітряну зону для винищувачів Балтійської повітряної патрульної місії НАТО та латвійської протиповітряної оборони", — пояснив міністр.Він додав, що такий крок також дозволить розширити можливості випробувань акустичних систем спостереження за повітряним простором, моделювання дій безпілотних літальних апаратів та протидії їм, а також розгортання та навчання додаткових мобільних бойових підрозділів."Російські безпілотники в повітряному просторі НАТО – це тривожний сигнал, і ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити ескалації атак із застосуванням безпілотників", — зазначив Спрудс.Нагадаємо, 11 вересня Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.

Агентство польської авіаційної навігації (PAŻP) повідомило про запровадження обмежень на польоти у східній частині країни вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони діятимуть із 10 вересня до 9 грудня 2025 року.Про це повідомляє RMF FM. За даними журналістів, у цей період діє обмежена зона EP R129, що охоплює весь польський кордон з Україною та Білоруссю.У зоні EP R129 повністю заборонено польоти цивільних безпілотників у будь-який час доби, за винятком:пілотованих літальних апаратів, які подали план польоту, мають діючий транспондер (режими A/C або S), підтримують зв'язок із диспетчерськими службами;військових літальних апаратів;польотів за сигналами GARDA, ALPHA SCRAMBLE;літаків зі спеціальним статусом: HEAD, STATE, SAR, HOSP, MEDEVAC, FFR.Додатково можуть бути дозволені:польоти державної авіації та авіаційної швидкої допомоги;рейси у випадках стихійних лих, катастроф чи надзвичайних ситуацій;польоти, пов’язані з охороною та контролем критичної інфраструктури.Водночас вхід у зону літальних апаратів, які не відповідають критеріям винятків, вважатиметься порушенням авіаційного законодавства.Російські дрони над Польщею: що відомоВночі 10 вересня відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.У середу, 10 вересня, Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.

Член Конгресу Сполучених Штатів Америки Джо Вілсон вніс законопроект про відновлення поправки Джексона-Веніка щодо Росії, щоб вдарили по економіці країни-агресорки після її дронової атаки на Польщу.У своєму дописі у соцмережі X Вілсон повідомив, що скасування цієї поправки у 2012 році було помилковим рішенням, "яке спонукало воєнного злочинця Путіна до окупації Криму". Водночас він впевнений, що "Трамп це виправить"."Після нападу на Польщу я з вдячністю вношу цей законопроект про відновлення поправки Джексона-Веніка щодо Росії", — наголосив конгресмен.Він зазначив, що документ "повністю припиняє будь-яку торгівлю з цією терористичною диктатурою".Що означає поправка Джексона-ВенікаДокумент ухвалили у 1974 році як поправку до Закону про торгівлю США. Вона обмежувала торговельні відносини з країнами, що мали неринкову економіку та порушували права людини. Найбільше поправка була спрямована проти СРСР, оскільки Радянський Союз обмежував право євреїв та інших громадян на еміграцію.Після розпаду Союзу обмеження поступово знімалися, але формально поправка існувала десятиліттями. Її скасували лише у 2012 році адміністрацією Барака Обами. До того ж паралельно зі скасовуванням поправки Конгрес ухвалив "Акт Магнітського", який запровадив персональні санкції проти російських чиновників за порушення прав людини.Російські дрони над Польщею: що відомоВночі 10 вересня відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.У середу, 10 вересня, Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.Нагадаємо, станом на вечір середи, 10 вересня, польська поліція підтвердила падіння 15 дронів у різних населених пунктах країни. До того ж фахівці визначили, що росіяни оснастили дрони додатковими паливними баками, що збільшило їхню дальність польоту. Це дало їм змогу долетіти до Польщі.