У війни теж є свої правила: не вбивати цивільних осіб і тих, хто вже не може воювати, не знущатися над полоненими, надавати допомогу пораненим з ворожого боку.
Ці та інші зобов'язання прописані в Женевських конвенціях. 12 серпня відзначається 70-річчя цих історичних документів, що забезпечують захист життя і гідності людини в ситуації збройного конфлікту.
Підписання Женевських конвенцій відбулося 12 серпня 1949 року на Дипломатичній конференції ООН в Женеві (Відео з You Tube). Після жахів Другої світової війни, що забрала величезну кількість життів мирних громадян, стало ясно, що потрібні якісь загальні правила, в тому числі щодо захисту цивільного населення. Конвенції заповнили прогалини в міжнародному гуманітарному праві, повідомляє UN.
«Конвенції були вироблені по слідах найважчого випробування, коли-небудь пережитого людством - трагедії Другої світової війни. І, звичайно ж, в світлі пережитого горя виникло велике прагнення виробити на майбутнє якісь домовленості. Ці домовленості дозволили створити ООН, Бреттон-вудські і інші міжнародні установи, а також укласти Женевські конвенції», - заявив заступник Генерального секретаря з гуманітарних питань Марк Локок, виступаючи на засіданні Економічної і Соціальної Ради ООН, присвяченому 70-річчю Конвенцій.
Марк Локок підкреслив, що в міру перебігу часу і зміни поколінь дуже важливо постійно нагадувати всім про те, чому було прийнято Женевські конвенції.
Чотири Женевські конвенції і Додаткові протоколи до них, учасниками яких є всі держави, - основа міжнародного гуманітарного права. Ці документи накладають обмеження на засоби і методи ведення війни.
Перша Женевська конвенція захищає поранених і хворих солдатів в ході військових дій на суші. Друга - військовослужбовців, які отримали поранення, хворих або потерпілих корабельну аварію, під час війни на морі. Третя стосується військовополонених. Четверта надає захист цивільних осіб, в тому числі на окупованій території.
Протягом двох десятиліть після їх прийняття в світі збільшилося число озброєних конфліктів, учасниками яких були недержавні суб'єкти. У відповідь на це в 1977 році були прийняті два Додаткових протоколи, які посилюють захист жертв міжнародних (Протокол I) і неміжнародних (Протокол II) збройних конфліктів і накладають обмеження на засоби і методи ведення таких війн.
Протокол II став першим в історії міжнародним документом, присвяченим виключно ситуацій, пов'язаних з конфліктами.
У 2007 році був прийнятий третій Протокол, який заснував додаткову емблему Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) - Червоний кристал, що володіє тим же міжнародним статусом, що і емблеми Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
