Останні новини

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №14000 про державний бюджет на 2026 рік. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту.Згідно з проектом, видатки держбюджету-2026 становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% до минулого року), а дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні визначена у 2,08 трильйона гривень.Кабмін прогнозує зростання економіки на 2,4%, а рівень інфляції у 2026 році — близько 9,9%. Також у документі зазначено, що середня заробітна плата у 2026 році прогнозується на рівні 30 032 гривень.Пріоритетом проекту залишається сектор безпеки та оборони: на нього передбачено 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 6,5% більше за цьогорічні видатки.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко представила проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада. Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Додамо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

У понеділок, 15 вересня, в Ірпені на Київщині затримали чоловіка, який у приміщенні салону краси погрожував своїй дівчині гранатою.Про це повідомила поліція Київщини. За даними слідства, до поліції звернулася працівниця одного з місцевих салонів краси.Жінка повідомила, що погрожуючи гранатою 28-річний чоловік вимагав від місцевої мешканки віддати мобільний телефон, який він їй подарував раніше.Правоохоронці затримали чоловіка. Попередньо, внаслідок інциденту ніхто не постраждав."Слідчі розпочали кримінальне провадження за фактом хуліганства, вчиненого із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України)", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 15 вересня у Дніпровському районі столиці у квартирі внаслідок вибуху гранати загинули двоє людей. Одна людина отримала травми. Також 15 вересня в Київській області внаслідок вибуху поблизу смітника загинула жінка та поранений чоловік. Його госпіталізували. Правоохоронці проводять розслідування.Додамо, увечері 8 вересня в Хмельницькому стався вибух. Правоохоронці з’ясували, що чоловік підірвав гранату. Внаслідок інциденту є постраждалі.

У понеділок, 15 вересня, у столиці Польщі над урядовими будівлями літав невідомий безпілотник. Дрон було знешкоджено.Про це повідомив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск."Щойно Служба державної охорони нейтралізувала безпілотник, що літав над урядовими будівлями (вулиця Паркова) та Бельведером", — написав Туск.Окрім того, прем'єр Польщі зазначив, що затримали двох громадян Білорусі. Поліція розслідує обставини інциденту.Бельведерський палац — одна з резиденцій президента Польщі. Поряд з ним також розташоване російське посольство.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп поставив завдання перед країнами Європи щодо санкцій проти Росії.Про це повідомив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв'ю Fox News."Президент поставив завдання перед нашими європейськими партнерами — самим вводити ті санкції, які вони закликають ввести нас. Тож якщо вони дійсно глибоко переконані в цьому, ми хочемо закликати їх робити реальні кроки, про які вони самі говорять", — наголосив він.Посадовець також відзначив, що важливо, аби Європа вводила санкції проти РФ, оскільки все ще є європейські країни, які купують російську продукцію, зокрема нафту. Водночас не виключено, що США також доєднаються до обмежень."У якийсь момент президент може вирішити їх застосувати. Це буде його рішення. Він не збирається штучно оголошувати терміни", — додав Рубіо.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп запевнив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Російської Федерації, але лише у тому випадку, коли всі країни Північноатлантичного альянсу зроблять те ж саме та припинять купувати нафту країни-агресора.Додамо, за даними Reuters, в зовнішній торгівлі Росії набирає обертів бартер з іншими країнами. До таких кроків Москва вдається задля того, щоб обійти санкції Заходу.  Зокрема, у рамках бартерної торгівлі російські компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали.

У понеділок, 15 вересня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко провів зустріч із колаборантом Володимиром Сальдо. Київ вважає це демонстрацією зневаги до суверенітету та територіальної цілісності України.Про це повідомило Міністерство закордонних справ України."Ганебним є не лише факт зустрічі, але й висловлювання Олександра Лукашенка про окуповану частину Херсонщини як буцімто "новий регіон" Росії, готовність сприяти зміцненню окупаційного режиму та розвивати торгівлю з окупантами", — йдеться у повідомленні.У МЗС нагадали, що відповідно до норм міжнародного права будь-які оборудки з окупаційними режимами є нікчемними та матимуть виключно негативні наслідки для Білорусі як держави. До того ж у відомстві зазначили, що "Україна залишає за собою право адекватного реагування з метою посилення санкційних режимів і поглиблення міжнародної ізоляції білоруського режиму за протиправні дії всупереч численним резолюціям Генеральної Асамблеї ООН, зокрема резолюції від 12 жовтня 2022 року "Територіальна цілісність України. Захист принципів статуту ООН", яку підтримали 143 держави-члени ООН"."Викликають особливий подив марення Олександра Лукашенка про те, що він "радянська людина", для якої Україна та Херсонщина "також його земля". Нагадуємо, що СРСР вже понад три десятиліття як на смітнику історії. Туди ж рано чи пізно відправляться й обидва ностальгуючі невизнані діячі, які зустрічалися сьогодні в Мінську. Натомість Україна була, є і буде цілісною в міжнародно визнаних кордонах", — додали у МЗС.Нагадаємо, 24 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав Україну з Днем незалежності. При цьому, диктатор побажав українцям "мирного неба".Також раніше Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".

У понеділок, 15 вересня, Ольга Стефанішина офіційно розпочала роботу на посаді посла України у Сполучених Штатах Америки.У своєму дописі у соцмережі X посадовиця розповіла, що вона розпочала дипломатичну місію з хвилини мовчання, ушанувавши пам’ять українських захисників."Розпочинаючи свою місію як посол України у Сполучених Штатах, я несу з собою мужність і стійкість нашого народу. Сьогодні разом з командою посольства ми вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за незалежність і свободу України. Саме завдяки їхній жертві ми продовжуємо дипломатію — захищаємо суверенітет, зміцнюємо партнерські відносини та прагнемо справедливого й міцного миру", — написала Стефанішина.As I begin my mission as 🇺🇦Ambassador to the United States, I carry with me the courage and resilience of our people.Today, together with the @UKRintheUSA team, we paused for a minute of silence to honor those who gave their lives for Ukraine’s independence and freedom. It is… pic.twitter.com/az5QuHe8NO— Olga Stefanishyna (@StefanishynaO) September 15, 2025Що відомо про Ольгу СтефанішинуСтефанішина народилася в Одесі, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету.У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату.4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а 3 вересня 2024 року вона подала до Верховної Ради заяву про відставку.Нагадаємо, ще 27 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Стефанішиної новим послом України в Сполучених Штатах Америки. До того ж Зеленський визначив "ключові завдання для оновлення роботи українського посольства". За його словами, головна мета — "реалізувати повністю всі домовленості з президентом США Дональдом Трампом. .

У вівторок, 16 вересня, Землю накриє потужна магнітна буря. Вона триватиме лише один день.Про це повідомив Meteoagent.Згідно з нинішніми прогнозами фахівців, магнітна буря завтра буде червоного рівня — 5,3 бала. Вона вважається сильною та впливає на самопочуття метеозалежних людей.А вже у середу, 17 вересня, потужність космічного шторму спаде. Зокрема, магнітні коливання не перевищуватимуть трьох балів.Магнітні бурі: як вберегтися від геомагнітних коливаньМетеозалежність — це комплексні симптоми, а не хвороба. Дуже мало людей мають генетичну схильність до метеозалежності, але насправді страждають від неї 50−70% населення Землі. Магнітні бурі тривають по два-три дні, на них реагують усі люди, бо кожна клітина організму має заряд, проте більшість цього навіть не помічає — людство до сонячної активності пристосувалося.Найчастіше на геомагнітні бурі реагують літні люди з хронічними захворюваннями серця і судин. У такі дні декого починають турбувати різні неприємні симптоми, серед яких:безсоння;знижена концентрація;стомлюваність вища за середню;агресивність;головні болі.Фахівці рекомендують під час магнітної бурі:віддавати перевагу корисній їжі та чистій воді для підтримки організму;добре висипатися;здійснювати хоча б півгодинні піші прогулянки, оскільки ходьба зміцнює нервову систему;частіше ходити в лазню і приймати душ, любителі лазні рідше реагують на температурні зміни.Варто зазначити, що прогнози магнітних бур можуть змінюватися, адже дослідники сонячної активності оновлюють свої дані кожні три години. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею.Нагадаємо, згідно з даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, у вересні магнітні бурі будуть різної інтенсивності.Додамо, 7 вересня, приблизно з 20:30 до 21:52 за київським часом в Україні можна було спостерігати за таким природним явищем, як затемнення Місяця.

У проекті державного бюджету на наступний рік не вказали, яким буде офіційний курс долара. Проте його можна визначити по розміру міжнародної допомоги, яка планують залучити.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Курс долара. В документах прям не згадується, який середній курс закладає уряд на наступний рік. Але це легко порахувати з заявлених планів з залучення міжнародної допомоги (в гривні та доларах)", — зазначив він.Тож, за словами нардепа, уряд закладає середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 гривні за долар."Традиційно напишу, що це абсолютно нічого не означає і майже ніколи КМУ не вгадує з курсом", — зауважив Железняк.Варто зауважити, що на 16 вересня Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 41,50 гривні.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше видання Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів писало, що посприяло посиленню нацвалюти та як довго НБУ може тримати курс долара.

Гроші на проведення будь-яких виборів у проект Державного бюджету на наступний рік не закладені. Проте після завершення або скасування воєнного стану Центральна виборча комісія зможе подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Щодо виборів, поки в бюджеті на 2026 рік їх фінансування не передбачено в бюджеті ЦВК", — зазначив він.Проте, нардеп додав, що повторюється норма, яка була у минулих Держбюджетах."ЦВК після припинення або скасування воєнного стану в Україні подати на розгляд ВРУ пропозиції щодо внесення змін до бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів України та місцевих виборів", — зауважив Железняк.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", на сьогодні більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А от на парламентських виборах лідирує гіпотетична "партія Залужного".

Наразі Україна планує  зовнішньополітичну активність на другу частину вересня та на жовтень. У пріоритетах: протиповітряна оборона та повна реалізація рішень "Рамштайну" й домовленостей із партнерами, які були досягнуті у Вашингтоні та Парижі.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні."Перед зимою ми маємо виконати на сто відсотків кожну домовленість щодо постачання систем ППО, щодо ракет до них, а також контракти на закупівлю. Фінанси на дрони — щоб наш потенціал виробництва був заповнений. Ми працюємо з партнерами по фінансах загалом на армію — по країнах бачимо, які партнери зроблять свій внесок. Є над чим ще попрацювати", — йдеться у повідомленні.За словами очільника держави, триває також робота з балтійськими партнерами і з країнами Західної Європи. Це зокрема, Нідерланди, Німеччина, Британія."Ми розраховуємо ще й на розширення цієї лінійки співпраці, і я дякую всім партнерам, хто працює не просто в режимі "сьогодні на завтра", але й на перспективу... Плануємо також активний тиждень нашої дипломатії на майданчику Генеральної Асамблеї ООН, і важливо, щоб цей тиждень дав поштовх дипломатії. Зараз — за тиждень до Генеральної Асамблеї — президент Трамп буде у Європі. Триває дуже активна наша робота з лідерами європейських країн, щоб ми були всі скоординовані та справді досягли рішень для тиску на Росію — рішень, які все одно доведеться ухвалювати", — додав гарант.Нагадаємо, Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

У 2026 році заробітна плата українців може зрости. Також уряд планує здійснити індексацію пенсій. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України.Так, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року може зрости до 8647 гривень (нині — 8000 гривень). Середня зарплата — до 30 032 гривень, тобто зросте на 4146 гривень порівняно з поточним роком.Також уряд планує індексацію пенсій для 10,3 мільйона пенсіонерів. Передбачається, що вона розпочнеться з 1 березня 2026 року."Трансферт Пенсійному фонду — 251,3 мільярда гривень", — зауважив нардеп.До того ж, очікується, що прожитковий мінімум з 1 січня на одну особу становитиме 3209 гривень (у 2025 році — 2920 гривень).Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев розповів, чому в Україні більшість громадян мають скромні пенсії. .

Депутат Європейського парламенту від польської партії "Право і справедливість" Вальдемар Буда заявив, що невідомі вчинили напад на нього у центрі Брюсселя.Про інцидент політик написав у соцмережі X, у якому розповів, що напад стався 15 вереня. За його словами, невідомі обстріляли його автомобіль.За його словами, в автомобіль здійснили 9 пострілів з пневматичної гвинтівки. Водночас сам політик на момент нападу в автівці не перебував."Розстріляли весь бік машини з пневматичної гвинтівки в довбаній Брюссельській глушині!" — написав обурений Буда.До того ж Буда опублікував фото пошкодженої машини. На знімках видно численні сліди від куль на боковій частині автівки. Ostrzelanie całego boku samochodu bronią pneumatyczną, pieprzona brukselska dzicz! pic.twitter.com/pYdmyYGVqq— Waldemar Buda (@waldemar_buda) September 15, 2025Вальдемар Гжегож Буда — польський політик (партія "Право і справедливість"), який обіймав посаду міністра економічного розвитку і технологій за часів прем'єр-міністра Матеуша Моравецького в його другому кабінеті міністрів з 8 квітня 2022 року до 27 листопада 2023 року. Обраний членом Європейського парламенту у 2024 році.Варто зауважити, що цьогоріч у річницю російського повномасштабного вторгнення він розповідав, ніби багато українських чоловіків, які зараз перебувають у Польщі, "ухиляються від своїх мобілізаційних зобов'язань". При цьому він звинувачував їх у тому, що вони "їздять на лімузинах і дивляться на світ з апартаментів за мільйони".Нагадаємо, 23 червня керівник СБУ Василь Малюк заявив під час зустрічі з журналістами, що в польському Жешуві планували замах на президента України Володимира Зеленського. Його готував місцевий пенсіонер. Запобігти вбивству допомогла польська Агенція власної безпеки.

Із липня цього року країна-агресорка Росія розпочала хвилю масованих атак на залізничну інфраструктуру. Ворог намагається атакувати ключові станції.Про це повідомив голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський, передає "Укрінформ""Шахеди" масовано атакують наші ключові станції. Прикладами є атаки на станцію Лозову, на станцію Синельниково, на станцію Козятин. Тобто практично по всій країні вони б'ють по вузлових станціях", — зауважив він.За словами посадовця, окупанти здійснюють комплексні атаки, коли під удар потрапляють і енергетичні підстанції, і локомотивні депо, і пасажирські вокзали."Ворог б'є так, щоб, по суті, вузол був зруйнований... Навіть коли ключові вузлові станції під атакою, ми не скасовуємо поїзди. Ми знаходимо можливості зміни в розкладу, але завжди їдемо. І це відзначають українці. Дякують залізничникам за таку витривалість", — додав Перцовський.Нагадаємо, у ніч на середу, 3 вересня, російські окупанти здійснили масовану комбіновану ракетно-дронову атаку. Під ворожим прицілом опинилась Кіровоградщина, де постраждали залізничники. Також виникли затримки понад 20 поїздів.Також обстріли окупантів у ніч на вівторок, 2 вересня, та наближення фронту спричинили зміни в руху потягів у Дніпропетровській області. Крім того, внаслідок рашистських обстрілів у ніч на 28 серпня "Укрзалізниця" змінювала графіки та маршрути низки поїздів. Деякі з них затримувалися до шести годин.

На війні в Україні загинув артист балету Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Дмитро Пасічник. Про це повідомили у прес-службі Львівської національної опери."Із великим сумом повідомляємо про загибель артиста балету Дмитра Пасічника", — йдеться у повідомленні.Пасічник працював у балетній трупі театру від жовтня 2024 року. "Дирекція та колектив Львівської національної опери висловлюють щирі співчуття родині, близьким та друзям Дмитра. Світла пам'ять Герою", — додали у прес-службі.Деталі щодо поховання Дмитра Пасічника будуть відомі згодом.Дмитро Пасічник: що про нього відомоДмитро Пасічник у 2018 році вступив у Львівський національний університет імені Івана Франка, навчався на факультеті культури й мистецтв за освітньою програмою "Хореографія". Після успішного закінчення бакалаврату продовжив навчання на магістратурі за тією ж спеціальністю.У червні 2024 року він долучився до лав Збройних сил України.Нагадаємо, нещодавно у боях за Україну загинув військовий та телеоператор Ярослав Левицький. Він вважався зниклим безвісти з жовтня 2024 року.

Українські захисники звільнили від російських загарбників населений пункт Панківка Донецької області.Про це повідомили бійці 225-го окремого штурмового полку."У ході наступальних дій, які проводить 225-й окремий штурмовий полк силами 1-го штурмового батальйону "Чорний Лебідь", звільнено населений пункт Панківка Донецької області", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що цей населений пункт перебуває в смузі відповідальності 1-го армійського корпусу Національної гвардії України.У Генеральному штабі Збройних сил України також підтвердили деокупацію населеного пункту."На Покровському напрямку, у ході дій, які проводить 225-й окремий штурмовий полк, зачищено населений пункт Панківка Донецької області", — наголосили у Генштабі.Нагадаємо, військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку "Скеля" провели успішну операцію в Донецькій області. Вони повністю взяли під контроль село Зарічне. Раніше повідомлялось, що Сили оборони деокупували від російських загарбників селище Новоекономічне Донецької області. Воно розташоване поблизу Покровська.Також нещодавно стало відомо, що українські захисники деокупували село Мирне поблизу Куп'янська Харківської області. Це дозволило Силам оборони впливати на дорогу до міста.