У середу, 25 лютого, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13646 про соціальний захист військових.Як повідомив Міністр оборони України Михайло Федоров, цей документ "формує зрозумілу й чесну систему соціальних гарантій для військовослужбовців базової служби — до, під час і після її проходження"."Це про справедливість для людей, які стали на захист країни, і про відповідальність держави перед ними та їхніми родинами", — зауважив він.Що змінитьсяПід час служби військові матимуть право на:гарантоване грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення;передбачені відпустки за сімейними обставинами;лікування й реабілітацію за рішенням ВЛК;безоплатний проїзд;безплатний поштовий зв’язок.Також держава забезпечує проживання.Після повернення зі служби:зберігається право повернутися на роботу — на посаду, не нижчу за попередню;передбачена допомога в розмірі середньої зарплати після постановки на військовий облік. військові отримують можливість професійної адаптації, повноцінний страховий і трудовий стаж, а також право на щорічну відпустку вже в перший рік роботи. Виплати родинам військових, які загинули або зникли безвістиЗаконопроєкт також запроваджує єдиний і прозорий підхід до виплат — без різних правил за однакових обставин. Сьогодні держава забезпечує:родинам загиблих — 15 мільйонів гривень;родинам зниклих безвісти — щомісячні виплати близько 120 тисяч гривень.Уряд пропонує чітке правило: загальний обсяг допомоги — 15 мільйонів гривень. Тобто якщо військовий отримав статус безвісти зниклого, його родина отримує виплати близько 120 тисяч гривень на місяць, а в разі підтвердження загибелі, рідні отримають виплату в такому розмірі, щоб загальна сума допомоги становила 15 мільйонів гривень. "Це створює рівність, прозорість і зрозумілі гарантії для кожної родини — незалежно від дати чи обставин підтвердження статусу", — пояснив Федоров.Новина доповнюється…..

У Великій Британії починає працювати перший український оборонний завод — виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems.Про це повідомив посол України Валерій Залужний. Він відзначив, що безпілотники цієї компанії давно довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни."Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань", — зауважив Залужний.Відтак, за його словами, запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку і "це не перенесення центру тяжіння з України", а навпаки "розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва".Залужний наголосив, що центр інженерної експертизи залишиться в Україні, а от виробництво інтегрується у британський оборонний простір."Для України цей проєкт означає стабільність і можливість довгострокового планування. Для Британії — це посилення власної оборонної індустрії, доступ до технологій, перевірених у сучасній війні, та створення робочих місць. Це приклад того, як можна швидко інтегрувати бойовий досвід у промислові рішення і власну безпеку. Тож ця подія не лише економічного чи технологічного значення, вона має стратегічний і навіть цивілізаційний вимір. Ми фактично закладаємо фундамент нової архітектури європейської безпеки. Дякуємо британським друзям за лідерство, послідовність і довір", — резюмував Залужний.Ukrspecsystems — українське оборонне підприємство, що виготовляє безпілотні літальні апарати та військову електроніку. Компанію було засновано у 2014 році. Завод виробляє:дрони PD-1;дрони PD-2;Gekata (2021) — комплекс РЕР на базі PD-2;дрони Shark;дрони Mini Shark;дрони Shark-M.Компанія також виготовляє електроніку та обладнання для власних та інших БПЛА: стартові катапульти, підвісні камери, вантажні модулі, комплекти конверсії для ВЗП, наземні станції керування.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії. Додамо, українські оборонні компанії отримали перші дозволи на контрольований експорт озброєнь в інші країни. При цьому пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України..

Банановий хліб — це популярна страва американської кухні, якій понад 130 років. Ця випічка не втрачає своїх позицій у кавʼярнях по цілому світу.Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом бананового хліба, який готується дуже просто та швидко.Банановий хлібІнгредієнти для приготування:яйця — 2 штуки;банани — 3 штуки;борошно — 200 г;масло — 100 г;цукор — 5 столових ложок;ванільний цукор — 10 г;розпушувач — 1 чайна ложка;вершкове масло (для змащування форми) — 50 г.Процес приготування:Банани, яйця, борошно, м’яке масло, цукор, ванільний цукор та розпушувач збити блендером до однорідної консистенції.Тісто повинне вийти досить густим (як густа сметана).Викласти тісто у прямокутну форму, застелену пергаментним папером. Випікати у розігрітій до 180 градусів духовці протягом 60 хвилин.Нагадаємо, раніше ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом цільнозернового хліба, який не лише смачний, але й корисний.Читайте також: Смачна українська традиція: як приготувати борщ у житньому хлібі.

У середу, 25 лютого, народні депутати від "Європейської солідарності" Микола Княжицький та Олексій Гончаренко поскандалили під час засідання парламенту.Відповідний відеозапис з'явився у соцмережах. На відео чути, як Княжицький звинуватив Гончаренка у зриві мобілізації в Україні."Ти зриваєш мобілізацію", — заявив Княжицький.Своєю чергою, Гончаренко заперечив слова колеги. Після цього опоненти обмінялися взаємними звинуваченнями у роботі на країну агресорку Росію."Ти працюєш на Росію", — сказав Княжицький. Водночас Гончаренко відповів йому аналогічним питанням: "А ти на кого працюєш?" й назвав Княжицького "людожером"."Ти остання скотина у цій фракції. Ти не маєш права тут бути взагалі", — додав Княжицький.Нагадаємо, 16 грудня минулого року у Верховній Раді спалахнула сутичка між народною депутаткою Мар'яною Безуглою та депутатом від "Батьківщини" Сергієм Тарутою. спершу Безугла заблокувала трибуну парламенту із вимогою звільнити з посади головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Згодом між Безуглою та Тарутою спалахнула сварка, яка переросла у штовханину. .

Леся Українка, справжнє ім’я якої Лариса Петрівна Косач, була однією з найвизначніших постатей української літератури – поетесою, драматургинею, перекладачкою та культурною діячкою.Народившись 25 лютого 1871 року у родині інтелігентів, вона змалку опинилася в атмосфері книжок, національної свідомості та творчості, що визначило її подальший життєвий та літературний шлях. Псевдонім "Леся Українка" вона взяла ще у підлітковому віці, щоб підкреслити свою українську ідентичність і уникнути цензурних обмежень.Життя Лесі Українки було затьмарене тяжкою хворобою — туберкульозом кісток, яка обмежувала її фізичні можливості, проте не стримувала інтелектуального розвитку. Самотужки вона опанувала понад десять мов, вивчала літературу, історію та філософію, багато подорожувала. Творчість Лесі Українки стала символом боротьби за національну культуру та свободу слова в умовах імперської цензури. У цьому матеріалі TrueUA ділиться пʼятьма маловідомими фактами про видатну українську письменницю.Як зʼявився псевдонім легендарної поетеси?Лариса Косач взяла свій псевдонім "Леся Українка" на честь дядька Михайла Драгоманова, який підписувався як "Українець". Вона обрала його у 1884 році, у 13 років, поєднавши свою любов і захоплення дядьком із ніжністю сімейного звертання "Леся". Так і з’явився псевдонім, під яким вона ввійшла в історію української літератури.фотоЯкими були дитинство та родина Лесі Українки?Лариса Косач була другою з шести дітей у родині Косачів. Їх суворо виховували, привчали до праці та навчали літературі і декільком мовам, до того ж здебільшого вдома й виключно українською мовою. Дівчина допомагала виховувати і навчати молодших братів і сестер, щоб зберегти родинний бюджет.Лесю Українку в родині ласкаво називали Зея або Зеєчка — за образом сорту кукурудзи "зея японіка", адже вона була тоненька й тендітна, мов стеблинка рослини.Найближчим із сімʼї для маленької Лесі був її брат Михайлик. Дітей жартома називали "Мишелосіє" через їхню нерозлучність. Водночас мати майбутньої письменниці, Олена Пчілка, досить часто віддавала перевагу синові та критикувала непокірність Лариси.Трагічне кохання письменниціУ 26 років Леся Українка в Ялті закохалася в білоруського журналіста Сергія Мержинського. Чоловік також хворів на туберкульоз.Незважаючи на протести батьків, вона доглядала його до смерті, що стало важким емоційним випробуванням і лягло в основу поеми "Одержима". Траур і переживання кохання супроводжували її навіть після офіційного заміжжя.Лише у 36 років письменниця вийшла заміж за музикознавця і фольклориста Климента Квітку, який був молодший за неї на 9 років і теж страждав на сухоти. Незважаючи на опір матері та відсутність статків у чоловіка, поетеса відмовилася від фінансової підтримки сім’ї й присвятила себе шлюбному життю. Квітка продавав усе, щоб оплачувати лікування дружини, і вони разом подорожували по Європі та Кавказу, що збагачувало її творчий і життєвий досвід.Звʼязок Лесі Українки з космосомНа честь Лесі Українки названо астероїд головного поясу — 2616 Lesya, відкритий 28 серпня 1970 року. Це рідкісний приклад, коли ім’я української письменниці закарбоване не лише в культурі, а й у науковому просторі.Провальний дебют у драматургіїПерша драматична спроба Лесі Українки (п’єса "Блакитна троянда") зазнала невдачі. Вона порушувала традиційні театральні шаблони, адже замість звичних сцен селянського життя з піснями й танцями показувала психологічну драму про інтелігенцію. П’єсу поставила трупа Кропивницького в Києві 1899 року, але критики та глядачі були незадоволені, особливо через те, що інтелігенція розмовляла українською мовою.Творчість Лесі Українки виходила за межі національного контексту. Завдяки експериментам із формою та темами вона вивела українську літературу на міжнародний рівень. Вона створила образ жінки-борчині за соціальні та національні ідеали. Письменниця стала символом відданості істині, справедливості та свободі.Таким чином, Леся Українка залишила глибокий слід у літературі. Її творчість поєднує красу слова, філософську глибину та соціальний зміст. Вона є не лише класиком української літератури, а й важливою постаттю світової культурної спадщини. .

На Полтавщині сталася дорожньо-транспортна пригода за участі шкільного автобуса. Постраждали троє дітей.Про це повідомило Головне управління Національної поліції у Полтавській області. За даними слідства, аварія сталася близько 08:30 поблизу села Черняківка Чутівської тергромади.Як встановили правоохоронці, шкільний автобус з’їхав у кювет та зіткнувся із деревом. На момент ДТП, окрім водія, у автобусі перебувало 15 дітей різного віку, двоє вчителів та один працівник школи.Попередньо, травми отримали троє дітей — хлопчик восьми років та дві дівчинки по 14 років. Їх доставили до лікарні. Причини та обставини ДТП ще встановлюються."За даним фактом слідчим підрозділом поліції вирішується питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України", — додали у поліції.Смерті на дорогах: шокуюча статистика ДТП в УкраїніВ Україні минулого року у дорожньо-транспортних пригодах загинули понад 2900 людей. Як повідомила пресслужба "Укравтопрому", з січня по листопад внаслідок ДТП було травмовано 29093 особи.Найчастіше у ДТП гинули через порушення швидкості руху (1574 особи). Другою причиною за кількістю загиблих є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов'язаний з обгоном (181 особа). І третя причина смертельних аварій — перехід пішоходів у невстановленому місці (156 осіб).Нагадаємо, 14 лютого у Львові 20-річний водій BMW збив пенсіонерку та втік з місця аварії. Внаслідок отриманих травм жінка померла у лікарні. Також 23 лютого на Львівщині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Поблизу міста Новояворівськ Яворівського району відбулося зіткнення вантажівки Renault, якою керував 35-річний житель Львівщини, та автомобіля Citroen під керуванням 45-річного мешканця Львівської області. Загинули двоє людей..

На Балі викрали українця Ігоря Комарова, коли він катався на мотоциклі з друзями. Наразі пошуки чоловіка тривають.Про це повідомив начальник відділу зі зв'язків із громадськістю поліції Балі, комісар Арія Сенді, передає beritasatu.com. За словами правоохоронця, поки точно не встановлено, чи пов'язане викрадення Комарова з гангстерами чи міжнародними мафіозними угрупованнями.Він розповів, що інцидент стався 15 лютого. Зокрема, опівночі до поліції Південної Кути зателефонував один з друзів жертви, і заявив про викрадення. Наразі місцеперебування українця невідоме.Згодом після викрадення у мережі з’явилися відеозаписи, на яких чоловік, представлений як Ігор Комаров, просить про допомогу та заявляє про вимогу викупу в 10 мільйонів доларів. Пізніше зʼявився другий запис, де Комаров зізнався у своїй причетності до шахрайських колцентрів, які обманювали громадян Росії."Ми ще не знаємо зв’язку. Що нам відомо, так це те, що особа, яка повідомила про цей інцидент, була іноземним громадянином, про що повідомив один з її колег, який був на місці події на момент інциденту. Ми також не знаємо, чи було відео жертви знято на Балі чи десь ще. Ми все ще розслідуємо, і наша команда все ще працює над цим", — зауважив комісар.Він додав, що поліція вже допитала 10 свідків щодо ймовірного викрадення та отримала кілька доказів. Правоохоронці також розслідують й мотив цієї справи."Це все ще перебуває на стадії розслідування, і ми все ще шукаємо достовірні джерела, щоб розкрити цю справу, встановити особу злочинця та врятувати жертву", — додав він. Нагадаємо, раніше на Буковині правоохоронці затримали 37-річного чоловіка, причетного до викрадення малолітньої дитини. За даними правоохоронців, під час затримання чоловік перебував у стані наркотичного сп'яніння..

Компанія Adastra Cinema презентувала офіційний трейлер нового психологічного трилера "ГУРУ", головну роль у якому виконав П’єр Ніне. Стрічка вийде в український прокат 9 квітня 2026 року, а дистриб’ютором виступає Adastra Cinema.У сюжеті фільму, створеного у копродукції Франції та Бельгії, розповідається історію популярного коуча з особистісного розвитку, який здобуває широку популярність завдяки харизмі, однак за фасадом успіху він приховує вель маніпулятивну та руйнівну натуру.Режисерський та акторський складРежисером картини став Ян Гозлан, відомий за роботами "Ідеальний чоловік" та "Чорний ящик". Сценарій написав Жан-Батист Делафон, який раніше працював над серіалами про владу. Зйомки проходили у міських локаціях та мінімалістичних інтер’єрах, що підкреслюють атмосферу закритих семінарів і психологічної напруги.Головний герой Мет — коуч, який допомагає людям "ставати кращими версіями себе", невтомно просуваючи власну методику. Однак шлях до визнання супроводжується прихованими маніпуляціями та подвійною грою.Окрім П’єра Ніне, у стрічці зіграли Маріон Барбо, Антоні Бажон і Холт Маккеллані."ГУРУ" поєднує елементи соціальної критики та психологічного трилера, досліджуючи феномен культів особистості й небезпеку надмірної довіри до псевдоекспертів. Фільм ставить питання про тонку межу між допомогою і маніпуляцією.Нагадаємо, раніше Netflix Ads представив свій щорічний глобальний звіт Still Watching за 2025 рік, який детально аналізує поведінку та мотивацію покоління Z і міленіалів у сфері стримінгових сервісів. Нині стримінг перетворюється з простого перегляду на емоційний зв’язок і спільний культурний орієнтир.Читайте також:Що подивитися на Netflix у 2026: найцікавіші серіали для вільного часуПрем’єри 2026: найочікуваніші фільми перших місяців рокуВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовими.

Служба безпеки та Національна поліція повідомили про підозру 18-річній харків'янці, яка "заманила" поліцейських на місце теракту, що відбувся у Львові в ніч на 22 лютого.Про це повідомила пресслужба СБУ. За даними слідства, авторка анонімного повідомлення з Харкова потрапила у поле зору російських спецслужбістів у січні цього року, коли шукала "легкі заробітки" у Телеграм-каналах."Вона погодилась передати правоохоронцям заздалегідь підготовлене неправдиве повідомлення і за цей "фейковий" виклик планувала отримати 100 доларів США", — зауважили у СБУ.Так, за завданням свого куратора вона, зателефонувала на спецлінію і озвучила заздалегідь підготовлений текст про те, що нібито вона побачила двох невідомих, які проникли всередину продовольчого магазину у Львові.Коли за цим викликом прибув поліцейський патруль, рашисти дистанційно підірвали саморобну бомбу, закладену біля локації. Після прибуття на місце події другого екіпажу правоохоронців пролунав черговий вибух."Наразі фігурантці повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення)", — йдеться у повідомленні.Теракт у Львові: деталіУ ніч на 22 лютого у центрі Львова пролунали вибухи. Поліцейські приїхали на виклик про незаконне проникнення в приміщення магазину. Внаслідок детонування саморобних вибухових пристроїв на місці загинула 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька. Ще 25 людей отримали поранення, частину потерпілих госпіталізували. Більшість із поранених — працівники поліції та військовослужбовці Нацгвардії.Жінка, яка причетна до скоєння теракту, — громадянка України, уродженка Рівненської області. Її затримали в Старому Самборі Львівської області. Варто зауважити, що після отримання трагічної новини про теракт міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко терміново прибув до Львова. Він заявив, що "є всі підстави вважати, що злочин виконаний на замовлення Росії".Нагадаємо, 23 лютого у Галицькому суді Львова обрали запобіжний захід для 33-річної жінки, яку підозрюють у скоєнні теракту у центрі міста.Читайте також: "Я щасливчик": поранений нацгвардієць розповів, як йому вдалося вижити під час теракту у Львові.

У середу, 25 лютого, Верховна Рада України прийняла закон №14303 щодо виплат працівникам обʼєктів критичної інфраструктури, в тому числі енергетичної, за шкоду здоровʼю через російську агресію.Про це повідомляється на сайті парламенту. Згідно із пояснювальною запискою, документ передбачає:уточнення характеру обов’язків осіб, виконання яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги;розширення кола осіб, які мають право на таку допомогу, зокрема за рахунок працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій і представництв, а також осіб, які постраждали на об’єктах критичної інфраструктури у зв’язку із виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків;розширення переліку членів сімей загиблих (померлих) осіб;запровадження механізму виплати різниці у разі встановлення вищої групи інвалідності;подовження строку реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування."Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню рівного доступу до соціального захисту всіх осіб, яким було завдано шкоди життю чи здоров’ю під час виконання посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків, відновленню соціальної справедливості та гарантуванню єдності підходів у правозастосуванні, підвищенню довіри громадян до державної політики у сфері соціального захисту, приведенню національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини, а в середньостроковій перспективі забезпечить зміцнення правової визначеності та утвердженню принципів верховенства права у сфері гарантування прав постраждалих осіб", — вважають автори закону.Нагадаємо, за січень майже 12 500 енергетиків, які відновлювали інфраструктуру після рашистських атак, отримають додаткові виплати по 20 тисяч гривень. Для цього Кабінет міністрів України виділив 246,4 мільйона гривень..

Лідер збірної України зі скелетону Владислав Гераскевич заявив про намір виступити на Олімпійських іграх-2030. Про це він розповів в інтерв’ю The Guardian.На Іграх у Кортіні-д’Ампеццо Гераскевич не зміг взяти участь у чоловічих змаганнях через рішення МОК. Спортсмен хотів виступити у "шоломі пам’яті" з зображеннями 24 українських атлетів, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. CAS відхилив апеляцію спортсмена, але він планує продовжувати відстоювати свою позицію в інших інстанціях.У новому інтерв’ю для The Guardian спортсмен уточнив, що прагне не лише повернутися на Олімпіаду, а й боротися за медалі у тому ж шоломі, який заборонили МОК. "Я глибоко люблю скелетон. І я хочу повернутися і взяти участь в Олімпіаді. Перш за все, нам потрібно подати апеляцію в інший суд, який не контролюється Міжнародним олімпійським комітетом. Наша мета — виграти цю справу. Тоді я хочу приїхати на олімпійські змагання у цьому ж шоломі. І, звичайно, виграти золоту медаль", — зазначив Гераскевич.Перед дискваліфікацією на Олімпіаді-2026 українець демонстрував високі результати на тренувальних спусках. У другому заїзді показав третій час, у третьому — другий, а в п’ятому — лідирував із результатом 56,70 секунди.Нагадаємо, 19 лютого стало відомо, що команда Владислава Гераскевича оскаржить рішення Міжнародного олімпійського комітету про дискваліфікацію в суді Швейцарії..

Наразі Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Про це повідомляє Politico, передає "Фокус". За даними журналістів, на сьогодні Будапешт хоче використати питання кредиту та загальне протистояння з ЄС як політичний інструмент напередодні парламентських виборів в Угорщині, які мають відбутися 12 квітня. Проте, за словами європейських посадовців, Орбан діє обструктивно "зважаючи на вибори"."Є газопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті… На цьому етапі важко передбачити, як розвиватимуться події", — повідомив один із дипломатів ЄС.Ще один співрозмовник видання зауважив, що зараз Угорщина "стала ще більш непередбачуваною, ніж зазвичай". Як відзначили журналісти, попри жорстку публічну риторику, Орбан зазвичай не зриває фінальних домовленостей. Проте парламентські вибори і ризики для його політичного майбутнього можуть вплинути на його поведінку та переконання.За даними Politico, ЄС може обійти вето Угорщини щодо кредиту декількома способами — застосувавши статті 7 Договору про ЄС (призупинення права голосу) або заморозивши фінансування. Проте такі кроки можуть посилити передвиборчу риторику Орбана та потребують часу.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Гучні вибухи вранці 25 лютого 2022 року почула вся Ірпінська громада. Чотири роки тому українські Сили оборони прийняли стратегічне рішення – підірвати міст через річку Ірпінь у Романівці.Про це йдеться в дописі міського голови Ірпеня Олександра Маркушина в Telegram."Цей міст армія рф планувала використати, щоб вийти на пряму трасу до столиці України", — пригадав Маркушин.Річка Ірпінь вкотре стала природною перешкодою для загарбників. Зруйновані бетонні конструкції мосту вже за тиждень стали єдиним шляхом порятунку для тисяч мешканців Ірпеня і сусідніх громад. Міський голова міста зазначив, що через цей міст евакуювали приблизно 40 тисяч жителів. Тоді також допомагали ДСНС, ТрО та поліція. Через руйнування переправи люди змушені були сконструювати тимчасовий трап з дерева та дощок, а під час обстрілів ховались під залишками мосту.Що відомо про оборону Ірпеня?Як відомо, Ірпінь став ключовим епізодом битви за Київ під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Російські війська прагнули контролювати Ірпінь, Бучу та Гостомель, щоб оточити столицю із заходу. Київська обласна державна адміністрація назвала Ірпінь та Бучу серед найнебезпечніших місць області, адже лише 20 хвилин відділяли окупантів від Києва.Місто перебувало під окупацією понад три тижні. Українські військові звільнили Ірпінь 28 березня 2022 року, а всю Київську область — 2 квітня. Під час окупації загинули щонайменше 200 мирних мешканців.. Наприкінці березня 2022 року Володимир Зеленський присвоїв Ірпеню та Бучі звання "міста-герої" за подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян під час оборони від агресії РФ. В Ірпені відкрили перший в Україні пам'ятний знак бійцям ТрО Збройних сил України, а зруйнований міст через річку Ірпінь планують включити до меморіалу. Також у місті може з’явитися стела або пам’ятник на честь волонтерів, які допомагали під час перших днів вторгнення.Нагадаємо, 24 лютого 2022 року стало трагічною датою для України. За ці чотири роки було зроблено чимало спроб завершити війну за столом переговорів, проте українці скептично ставляться до нових обіцянок миру, у тому числі до заяв про "чудо" від Дональда Трампа..

Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров проведе зустріч зі спеціальним посланцем президента Сполучених Штатів Америки Стів Віткофф.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у коментарі журналістам. За його словами, перемовини пройдуть 26 лютого у Женеві."Щойно я розмовляв з Рустемом Умєровим. У нього завтра буде зустріч з американськими переговорниками, із Віткоффом і Кушнером, а також Умєров буде з міністром економіки", — зазначив гарант.Він наголосив, що спершу відбудеться двостороння зустріч з американською стороною, на якій буде розглянуто пакет відновлення України. Також сторони будуть готуватись до нової тристоронньої зустрічі, яка має відбутися вже на початку березня."Я поставив завдання Умєрову. Він буде проговорювати деталі обміну. Дуже сподіваємося на позитив", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня. .

У Києві на Троєщині правоохоронці затримали 30-річного чоловіка, який завдав тяжких травм 17-річному хлопцю. Інцидент стався біля зупинки громадського транспорту на вулиці Гната Хоткевича.Про це повідомили в пресслужбі столичної поліції.За інформацією поліції, нападник у стані алкогольного сп’яніння підійшов до підлітка, почав провокувати конфлікт і в результаті бійки кілька разів ударив хлопця канцелярським ножем по обличчю."Поліцейські з’ясували, що поблизу зупинки громадського транспорту до підлітка підійшов невідомий напідпитку та почав чіплятися, провокуючи конфлікт. Сварка переросла у бійку, під час якої перехожий завдав декілька ударів канцелярським ножем по обличчю неповнолітнього", — зазначили правоохоронці.Потерпілий доставлений до лікарні, медики зафіксували множинні різані рани обличчя та вуха.. Затриманому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.Нагадаємо, в Житомирі ввечері 20 лютого група підлітків напала на 14-річну дівчину посеред вулиці в центрі міста. За інформацією поліції, наразі обставини інциденту з’ясовуються..
