Останні новини

Невдовзі до Міжнародного реєстру збитків зможуть звернутися більше українців, які постраждали від російської агресії. Подати заяви на відшкодування матимуть можливість ще шість категорій громадян.Про це повідомила прес-служба Міністерства цифрової трансформації України."Розширюємо Реєстр збитків — незабаром у "Дії" зʼявляться шість нових категорій", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що кожен день війни — це нові втрати, новий біль, нові зруйновані життя. Тому важливо, щоб кожен, хто постраждав від дій агресора, подав заяву про завдану шкоду.Відповідно уряд схвалив шість нових категорій до міжнародного Реєстру збитків у "Дії". Невдовзі зафіксувати злочини РФ зможуть українці, які зазнали:вимушеного переміщення за межі України;насильницького переміщення або депортація дітей;насильницького переміщення або депортація дорослих;втрату житла або місця проживання;втрату оплачуваної роботи;втрата приватного підприємництва."Ми додатково повідомимо, коли подання заяв у "Дії" стане доступним за кожною з цих категорій. Слідкуйте за оновленнями", — додали у Мінцифри.Міжнародний реєстр збитків — це перший складник Глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом з міжнародними партнерами. Компенсаційний механізм складається з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.Нагадаємо, що торік в Києві відкрився Офіс реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації. .

Відомий піаніст Денис Мацуєв мав грати в Афінах 21 листопада. Але його виступ не відбудеться. Афінський державний оркестр вирішив "скоригувати свою програму з урахуванням останніх міжнародних подій".Про це повідомив Euronews із посиланням на заяву Афінського державного оркестру, який оголосив про скасування концерту російського піаніста Дениса Мацуєва."Музикант відомий своїми дружніми стосунками з президентом Росії Володимиром Путіним і підтримкою політики Кремля, в тому числі щодо України. З цієї причини йому забороняно виступати на Заході з моменту вторгнення Росії до України 2022 року", — зазначили журналісти.Раніше, 2018 року, піаніст отримав від Володимира Путіна Орден пошани за начебто заслуги у розвитку вітчизняної культури та мистецтва.А вже в лютому 2022 року його виступ із Віденським державним оркестром скасували через вторгнення Росії до України. З того часу Мацуєв жодного разу не виступав перед західною аудиторією."Афінський державний оркестр, відповідно до своєї інституційної ролі та давньої орієнтації на міжнародну співпрацю, інформує громадськість про те, що запланована участь піаніста Дениса Мацуєва в концерті 21 листопада в Афінській концертній залі не відбудеться", — йдеться в заяві Афінського державного оркестру.Там додали, що протягом усього свого довгого існування оркестр демонстрував найвищу художню майстерність і був прихильним до цінностей відкритого діалогу та поваги, що лежать в основі європейської культурної спільноти."У цьому контексті оркестр вирішив скоригувати свою програму з урахуванням останніх міжнародних подій. Концерт пройде, як завжди, за участю ще одного соліста. Детальну інформацію для власників квитків оголосимо найближчим часом. Дякуємо глядачам за розуміння та незмінну довіру", — підсумували в Афінському державному оркестрі.Нагадаємо, що в Лондоні тривають протести з вимогами скасувати концерти російської оперної співачки Анни Нетребко. Організатори заходу поки що ігнорують такі заклики. З цього приводу також висловився надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії Валерій Залужний.

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск незабаром проведе телефонні перемовини європейськими лідерами. Обговорення відбудеться після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі.Про це повідомив речник польського уряду Адам Шлапка. За його словами, розмова відбудеться з участю:президента України Володимира Зеленського;президента Франції Еммануеля Макрона;генерального секретаря НАТО Марка Рютте;прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні;прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.Зустріч планується для обговорення актуальних питань безпеки в регіоні та координації дій на тлі загострення ситуації в Україні.Раніше міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що його країна розгляне варіанти посилення протиповітряної оборони НАТО над Польщею після інциденту з вторгненням російських дронів.Він запевнив, що Велика Британія підтримає Польщу як союзника з НАТО. Також він пообіцяв, що Лондон візьме участь у захисті польського народу."За підсумками сьогоднішніх обговорень я доручив нашим збройним силам Великої Британії розглянути варіанти посилення протиповітряної оборони НАТО над Польщею", — зазначив міністр після зустрічі з представниками Франції, Німеччини, Італії, Польщі й України.Очільник британського міноборони також додав, що коментарі Росії про порушення повітряного простору Польщі "не стали сюрпризом". Він розкритикував спроби Кремля уникнути відповідальності.Також Гілі нагадав, що всього шість тижнів тому британські винищувачі перебували в Польщі в межах місії НАТО. Місія також передбачала відправлення 200 додаткових солдатів до Польщі. До цього на території польської держави було 300 британських солдатів."Ми зробимо все можливе в межах НАТО як частину колективної відповіді, яку Польща запросила у нас, своїх союзників по НАТО", — зазначив міністр.Російські дрони над ПольщеюУ вівторок увечері та в ніч на середу відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок о 23:30, останнє – у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.Нагадаємо, що сьогодні Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.

У середу, 10 вересня, Кабінет міністрів України затвердив план пріоритетних дій уряду на 2025 рік. Програма складається з 12 пріоритетів.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Затвердили програму дій уряду на 2025 рік. Сьогодні рішенням Кабінету міністрів погодили та внесли документ на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко розповіла, що у програмі окреслили 12 пріоритетів, зокрема: безпека й оборона;євроінтеграція;антикорупція;добробут;підтримка ветеранів;макрофінанси й реформи;бізнес;освіта і наука;медицина й спорт;відбудова;стабільність узимку;культура. "Цей документ — наш план для розв'язання ключових питань у цих сферах, зміцнення обороноздатності, підтримки армії, нарощення власного виробництва озброєння, забезпечення захисту громадян, розвитку економіки й підготовки до членства в ЄС. Усе це робимо разом в умовах викликів повномасштабної війни", — зазначила Свириденко.Прем'єр-міністр уточнила, що цю програму 18 серпня представили для народних депутатів, міжнародних партнерів та представників аналітичних центрів. Після цього відкрили збір пропозицій для доопрацювання документа із залученням експертів, громадських організацій, бізнесу та громадян.Загалом уряд отримав 683 пропозиції від громадських організацій, бізнес-асоціацій, експертів та активних громадян. Найбільше звернень було адресовано:Міністерству економіки — 184;Міністерству розвитку громад та територій — 80."Більшість пропозицій були враховані повністю або частково, значна їх частина вже реалізується в межах чинних програм і стратегій. Тепер працюємо для втілення запланованого", — наголосила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів України Сергій Марченко інформував, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

У причетності до силового розгону Майдану підозрюють директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова та міністра внутрішніх справ Російської Федерації Володимира Колокольцева.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР).Цим двом особам і їхнім підлеглим повідомили про підозри в пособництві українським правоохоронцям під час силового придушення протестів у Києві у листопаді 2013 — лютому 2014 року."Вони через своїх підлеглих сприяли перевищенню службових повноважень, застосуванню надмірної сили, спецзасобів і зброї, що призвело до вбивств і поранень учасників акцій Революції Гідності в України", — йдеться в повідомленні.У ДБР додали, що за домовленістю з тодішнім керівництвом СБУ та МВС до України прибували групи співробітників ФСБ і МВС Росії, які брали участь у плануванні силових дій, рекомендували залучити додаткові підрозділи "Беркуту" та внутрішніх військ.Зокрема, росіяни особисто відвідували центральні райони Києва, оцінювали ситуацію на місці та надалі здійснювали коригування плану силових дій щодо нейтралізації акцій протестів через розгін мітингувальників."За їхніми рекомендаціями в обумовленому місці в Києві облаштували запасний командний пункт для керування операціями з протидії акціям протестів", — зазначили в Бюро.Також вони забезпечували постачання в Україну російських боєприпасів, зокрема, газових гранат "Дрейф-2", світло-шумових гранат "Заря-2", "Факел-С", "Пламя-М", ручних димових гранат виробництва держави-агресора."У січні та лютому 2014 року ці засоби незаконно застосовували проти мітингувальників. План розгону під виглядом антитерористичної операції реалізували 18-19 лютого 2014 року, внаслідок чого загинули 13 людей і понад 250 отримали поранення. Після Революції Гідності російські посадовці переховували причетних українських силовиків, надавали їм паспорти та посади в Росії", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, 11 серпня стало відомо, що Кабінет міністрів України підтримав законопроект, який передбачає низку пільг і соціальних гарантій для постраждалих учасників Революції Гідності та членів родин Героїв Небесної Сотні.

У середу, 10 вересня, в Ужгороді 24-річний чоловік вчинив стрілянину у приміщенні пошти. На щастя, ніхто не постраждав.Про це повідомила прес-служба поліції Закарпатської області.Відомо, що правоохоронців поінформували про те, що приблизно об 11:25 невідомий чоловік здійснив постріл у приміщенні однієї зі служб доставки в місті Ужгород. Заявник зміг надати орієнтовні прикмети зловмисника.На місці інциденту правоохоронці переконалися, що внаслідок пострілу ніхто не постраждав. На пошуки стрільця було орієнтовано всі наряди. За лічені хвилини підозрюваного затримали."Наразі відомо, що у стрілка та ще одного відвідувача закладу виник конфлікт через паркомісце. Сварку вони продовжили у приміщенні поштового відділення. В один момент один із чоловіків вийняв пістолет та здійснив один постріл", — розповіли правоохоронці.Затриманим виявився 24-річний уродженець Запорізької області, який тимчасово проживає в обласному центрі Закарпаття. Чоловік стріляв з травматичної зброї. Слідчі кваліфікують подію, як хуліганство. Наразі тривають слідчі дії.Нагадаємо, раніше у Черкасах сталася стрілянина у закладі швидкого харчування McDonald's. Правоохоронці затримали чоловіка, який причетний до злочину. Його госпіталізували.Також наприкінці серпня у Фастові Київської області 53-річний зловмисник застрелив 28-річного чоловіка та поранив його батька. Стрільця затримали правоохоронці.

Нові кліматичні умови півдня Одещини змушують шукати альтернативу звичним культурам. Замість яблунь і вишні садівники дедалі частіше створюють сади з посухостійких гранатів, ківі, хурми, мигдалю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на аграрія з Ренійської громади Ізмаїльського району Михайла Цонкова.За його словами, гранат — ідеальна культура для тих, хто втомився боротися зі шкідниками."За шість років, відколи він висадив гранати, жодна хвороба не вразила їх. Це дозволяє вирощувати органічні плоди", — пояснив садівник.Аграрій додав, що цю культуру можна розмножувати гілочками. Михайло Цонков зазвичай роздає гілочки на розсаду та пригощає односельців плодами зі свого саду."Гранатовий сад для мене — швидше захоплення, а не комерція. Однак уже помітно, що саме ця культура має перспективу в нас, на півдні Одещини", — наголосив він.На його переконання, гранат тут — це культура майбутнього. Вона пристосована до вже характерної для південного регіону посухи та не потребує зрошення."Цвіте гранат наприкінці весни, тому йому не загрожують заморозки — на відміну від звичних плодових дерев", — констатував садівник з Одеської області.Досвід Михайла Цонкова й інших садівників Одещини продемонстрував, що майбутнє сільського господарства в регіоні — за культурами, які можуть виживати та давати високий урожай в нових кліматичних умовах.Нагадаємо, на початку серпня власник "Діамантової ягоди" Олег Левченко розповідав, що дотепер у промислових масштабах іргу в Україні не вирощували. Однак уже незабаром перший урожай цієї культури збиратиме його садівниче підприємство.

Американський президент Дональд Трамп виступив за смертну кару для вбивці 23-річної українки Ірини Заруцької. У серпні її знайшли мертвою на станції легкорейкового транспорту в Шарлотті (штат Північна Кароліна, США).Про це Дональд Трамп написав у власній соціальній мережі Truth Social."Тварина, яка жорстоко вбила прекрасну молоду дівчину з України, яка приїхала до Америки в пошуках миру та безпеки, має бути "швидко" (в цьому немає сумнівів!) осуджена та засуджена лише до смертної кари. Іншого вибору не може бути", — написав президент США.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці. Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту. Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, що в німецькому Фрідланді триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

Президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.Про це повідомив голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак 9 вересня на своїй сторінці у Telegram."Хороші новини. Президент підписав наш закон "Про професійну освіту". Тепер офіційно, більше не "бурса" чи ПТУ, а професійний коледж", — зазначив він.Також Бабак привітав всіх освітян та студентів із важливими змінами."Наступний крок — імплементація, тобто створення нормативно-правової бази на реалізацію закону", — додав посадовець.Зміни, які передбачає документЗа даними Міністерства освіти та науки України, цей документ передбачає низку змін. Зокрема, професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств, що дасть можливість відмовитися від тарифної сітки та типового штатного розпису, а також вільно розпоряджатися власними надходженнями. До того ж фінансова автономія дасть змогу підвищити зарплати для найкращих співробітників закладів, передусім для майстрів виробничого навчання.За даними МОН, директорам закладів "встановлять KPI", тож протягом кількох років ми побачимо кадрові зміни та нових людей в управлінні. Також за декілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання, яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри. У відомстві переконані, що це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки дипломи вже не видаватимуть без такої перевірки знань. Зміни торкнуться також вищих професійних училищ, ПТУ та Центрів ПТО. Їх поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами. "І найважливіше — ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", — зазначили в МОН.Варто зауважити, що закон "Про професійну освіту" — один із ключових індикаторів Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. Його ухвалення відкриває шлях до понад 350 мільйонів євро підтримки від ЄС.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".

Суд Європейського Союзу не задовольнив апеляції колишнього президента України Віктора Януковича, його сина та російського олігарха Романа Абрамовича. Йшлося про їх виключення зі санкційних списків.Про це повідомило видання Politico. Журналісти констатували, що Віктор Янукович програв у суді ЄС і отримав відмову на прохання зняти запроваджені проти нього санкції після десятилітньої судової боротьби, у якій він стверджував, що проти нього немає конкретних доказів.ЄС вперше покарав Януковича санкціями 2014 року, а потім — 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України. У 18-сторінковій аргументації рішення йдеться, що дії Януковича як тодішнього президента явно посприяли дестабілізації ситуації в Україні, тож ЄС мав підстави включити його до відповідного санкційного списку.Суд врахував, що Янукович не дистанціювався від російської влади після подій 2014 року, та відзначив його роль у березні 2022 року, коли російські війська стояли під Києвом. Судді також відхилили паралельну апеляцію Олександра Януковича щодо накладених на нього санкцій ЄС за бізнес на окупованих Росією територіях. Своєю чергою, редактор із питань Європи "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк у дописі в соцмережах зазначив, що відхилили апеляції не лише Януковичів, але й російського олігарха Абрамовича."Велика перемога для європейських санкцій проти Росії у суді ЄС: апеляції й Віктора Януковича, й Романа Абрамовича щодо виключення зі санкційних списків — відхилено", — написав він.Раніше суд ЄС задовольнив позови Януковичів і скасував попередні санкції проти них — однак це не мало практичних наслідків через існування нових санкцій 2022 року. Абрамович нещодавно програв суд також у Великій Британії, де вимагав скасувати санкції.Нагадаємо, що 1 вересня кремлівські медіа показали колишнього президента України Віктора Януковича після декількох років затишшя. У своїй промові він заявив, що завжди був противником вступу України в НАТО, але нібито активно проштовхував державу в Європейський Союз.

В Україні 11 та 12 вересня очікується погіршення погодних умов. Низку областей накриють зливи та сильний вітер.Як повідомив прес-центр Державної служби з надзвичайних ситуацій, негода очікується на Заході України."11–12 вересня у західних областях очікуються сильний вітер (15–20 м/с) та значні дощі (15-49 мм)", — попередили рятувальники.Протягом цих днів дощитиме на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Буковині, Хмельниччині, Волині та Рівненщині."Будьте обережні! ️"Укргідрометцентр" оголосив жовтий рівень небезпеки", — зауважили в ДСНС.Фахівці під час негоди рекомендують дотримуватися наступних правил:закрити вікна;на вулиці триматися якомога далі від рекламних щитів, ліній електропередачі, великих дерев;не паркувати поруч із ними автотранспорт;водіям знизити швидкість.Нагадаємо, що, за прогнозом "Укргідрометцентру", у вересні середня місячна температура повітря в Україні очікується в межах, близьких до кліматичної норми. Зокрема, стовпчики термометрів показуватимуть +13...+18°C.Додамо, 8 вересня Київ накрила сильна злива. Внаслідок цього вулиці міста суттєво підтопило. У деяких місцях фіксували критично високий рівень води.

У ніч на середу, 10 вересня, Росія нібито не планувала атакувати об'єкти на території Польщі. Під прицілом у рашистів були львівські підприємства. При цьому вони не пояснили, як безпілотники опинилися на польській території.Про це заявило міністерство оборони Росії у спеціальній заяві, яку опубліковано в соцмережах."Уночі збройні сили Росії завдали масованого удару високоточною зброєю великої дальності наземного, морського та повітряного базування, а також ударними безпілотними літальними апаратами по підприємствах військово-промислового комплексу України в Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській областях, а також у Вінниці та Львові", — йдеться в повідомленні.Росіяни вважають, що на цих підприємствах українського військово-промислового комплексу здійснювалися виробництво та ремонт бронетанкової й авіаційної техніки ЗСУ, випуск двигунів і електронних комплектувальних до них, а також безпілотників."На південній і південно-західній околицях Львова уражені цехи "Львівського бронетанкового заводу", в яких здійснювався ремонт і модернізація бронетанкової техніки, а також "Львівського авіазаводу "ЛДАРЗ", де вироблялися безпілотні літальні апарати великої дальності та виконувався ремонт бойових літаків", — написали росіяни.У міністерстві оборони Росії запевнили, що "цілей удару досягнуто" та "всі визначені об'єкти вражені".При цьому там зазначили, що об'єкти для ураження на території Польщі не планувалися."Максимальна дальність польоту застосовуваних в ударі російських БпЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 кілометрів", — спробували виправдатися у російському відомстві.Там підсумували, що Росія готова на цю тему провести консультації з міністерством оборони Польщі.Нагадаємо, що сьогодні Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.

За генерала Служби безпеки України Іллю Вітюка внесли заставу у розмірі понад девʼять мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та брехні в декларації.Про це повідомляє "Суспільне", посилаючись на слова речниці Вищого антикорупційного суду Олесі Чемерис."За екс-голову департаменту кібербезпеки СБУ внесли понад дев'ять мільйонів гривень застави", — йдеться у повідомленні.За словами журналістів, вона не називала імені фігуранта, однак із матеріалів справи випливає, що йдеться саме про генерала Іллю Вітюка. Як відомо, 4 вересня Вітюку обрали запобіжний захід — застава у розмірі понад девʼять мільйонів гривень. Також він був зобов’язаний не виїжджати з Київської області, здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон та повідомляти про зміну місця проживання.Справа Іллі Вітюка: що відомоЗа даними НАБУ, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру за 21,6 мільйона гривень та оформив її на члена сім’ї. При цьому за договором її вартість становить 12,8 мільйона гривень. "Щоб обґрунтувати походження коштів, член сім'ї вказав, що заробив їх як ФОП — від лютого 2022 року надавав юридичні та консалтингові послуги", — зазначили в прес-службі.Слідчі встановили, що на рахунки ФОПу дійсно надходили кошти за начебто надання юридичних та консалтингових послуг. Проте від особи, яка підозрюється у заволодінні коштами АТ "Укрзалізниця" у складі злочинної організованої групи, а також від компаній, які контролюються зазначеною особою. Усі докази свідчать, що такі послуги не надавалися, а компанії мають ознаки фіктивності. Крім того, немає підтвердження законного походження решти витрачених на купівлю квартири коштів у розмірі 8,8 мільйона гривень.Своєю чергою в СБУ вважають, що оголошення підозри Вітюку є помстою за те, що Служба безпеки ефективно протидіє російському впливу на державні органи та викрила кількох співробітників Бюро на вчиненні злочинів.В СБУ наголосили, що підозру генералу оголошено саме після резонансних затримань представників Бюро, хоча відповідне кримінальне провадження було відкрито майже півтора року тому. "За цей час співробітники НАБУ й САП не змогли зібрати переконливу доказову базу, яка б підтвердила незаконне збагачення та неправдиве декларування, котре інкримінується генералу", — зазначили в СБУ.Нагадаємо, 1 травня президент Володимир Зеленський звільнив Іллю Вітюка з посади начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.

У середу, 10 вересня, Польща активувала статтю 4 договору НАТО. Це означає дозвіл на початок консультацій зі союзниками через декілька годин після того, як її збройні сили збили декілька російських безпілотників, що ввійшли в її повітряний простір.Про це повідомили журналісти Polsat News, із посиланням на речника польського уряду Адама Шлапку."Збиття дронів, що загрожують нашій безпеці, є успіхом для польських і натовських сил, що одночасно змінює політичну ситуацію", — заявив також прем’єр-міністр Дональд Туск.Він додав, що через порушення повітряного простору консультації союзників набули форми офіційного запиту на активацію статті 4 Північноатлантичного договору.Таке рішення ухвалено після консультацій прем’єр-міністра країни з президентом Каролем Навроцьким.Що таке стаття 4 договору НАТОЗгідно зі статтею 4 установчого договору НАТО, держави-члени можуть довести проблемну ситуацію до відома Північноатлантичної ради (головного політичного органу НАТО, який ухвалює рішення) й обговорити її зі союзниками."Сторони консультуватимуться одна з одною щоразу, коли, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з них опиняються під загрозою", — йдеться в документі.В історії Північноатлантичного альянсу стаття 4 застосовувалася сім разів з 1949 року. Польща разом із групою союзників зробила це 2022 року у зв'язку з повномасштабною агресією Росії проти України, а раніше, 2014 року, у зв'язку з діями Росії в Криму та на Донбасі.Російські дрони над ПольщеюУ вівторок увечері та в ніч на середу відбулася безпрецедентна російська атака на Україну. При цьому дрони неодноразово порушували польський повітряний простір.Перше порушення сталося у вівторок о 23:30, останнє – у середу о 06:30. Залучено 19 дронів, деякі з яких прилетіли з Білорусі. Три чи чотири з них вдалося збити.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначав, що вночі польські військові відкривали вогонь по "об’єктах".Безпрецедентний інцидент прокоментував й президент країни Кароль Навроцький. Він заявив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі.Війська територіальної оборони Польщі повідомили, що резервісти можуть отримати повістки для пришвидшеної явки в 10 воєводствах країни. Головна причина — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами."Через порушення повітряного простору Польщі й активацію наземних пошуково-рятувальних груп було запроваджено скорочений час явки солдатів WOT", — йдеться у повідомленні.Речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Гарт заявила, що НАТО тримає тісний контакт з польським керівництвом після вторгнення російських дронів на територію Польщі.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до розширення співпраці для надійного захисту неба. Щоби запровадити не тільки інформування чи обмін розвідданими, але й реальні спільні дії в небі гарантували безпеку сусідів. За його словами, Росія повинна відчути, що європейці вміють захищатися.

Вранці у середу, 10 вересня, російські загарбники атакували Вінницю. Зафіксовано влучання на об’єкті промислової інфраструктури, там спалахнула пожежа.Про це повідомив прес-центр Державної служби з надзвичайних ситуацій України."У Вінниці рятувальники ліквідували загоряння на об’єкті промислової інфраструктури, що виникло внаслідок російського обстрілу", — йдеться у повідомленні.Наразі рятувальники розбирають конструкції зруйнованої будівлі."Психологи ДСНС допомогли 31 постраждалому, серед них — троє дітей, які перенесли гостру реакцію на стрес", — зазначили в прес-центрі. Нагадаємо, вночі та вранці 10 вересня війська країни-агресорки завдали комбінованого удару по території України із застосуванням ударних безпілотників та ракет. Протиповітряна оборона знищила більшість ворожих цілей, але є й влучання.Також вночі 10 вересня близько двох десятків російських безпілотників рухалися вздовж кордону України і Білорусі у напрямку Польщі. Перший ворожий дрон перетнув кордон Польщі близько 00:50.