# арешт

Польська влада не виключає можливості затримання літака з кремлівським диктатором Володимиром Путіним на борту у повітряному просторі Польщі. Після цього його можуть передати Міжнародному кримінальному суду.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в ефірі радіо "Родина", його цитує видання WNP."Ми не можемо гарантувати, що незалежний суд не накаже уряду затримати такий літак, щоби доставити підозрюваного до трибуналу в Гаазі", — наголосив він.Так Сікорський відповів на запитання журналістів про те, чи міг би літак Путіна без проблем летіти до Угорщини через повітряний простір Польщі.Міністр зауважив, що до Будапешта можна долетіти, оминаючи повітряний простір Євросоюзу — через території Туреччини, Чорногорії та Сербії."Однак той факт, що член ЄС, який досі пов'язаний умовами Міжнародного кримінального суду, запрошує до себе президента Путіна, є дуже неприємним", — констатував він.До того ж, за його словами, він показує, що Угорщина позиціює себе не як частину Заходу, а як щось між Заходом і Росією.Радослав Сікорський нагадав, що Угорщина зараз також сприяє Росії, купуючи в неї великі обсяги нафти, попри можливість купувати її в інших постачальників, і блокуючи підтримку для України.Нагадаємо, раніше стало відомо про відкладення зустрічі міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та державного секретаря США Марко Рубіо, які мали готувати переговори Путіна та Трампа. У Кремлі офіційно підтвердили цей факт.У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки й обороні України переконані, що російський диктатор Путін боїться їхати до Будапешта..

У середу, 15 жовтня, Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українці Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Про це повідомило італійське видання ANSA. Журналісти констатували: рішення Верховного суду Італії означає, що справу про екстрадицію Кузнєцова повторно розгляне апеляційний суд Болоньї у складі нової колегії суддів.На засіданні прокуратура попросила прийняти одну з підстав апеляції захисту українця, адвоката Ніколи Канестріні, щодо неправильної юридичної кваліфікації фактів у європейському ордері на арешт.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що Польща не поспішатиме з виданням Німеччині українця Володимира З., якого Берлін підозрює у начебто причетності до підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2"..

Польща не поспішатиме з виданням Німеччині українця Володимира З., якого Берлін підозрює у начебто причетності до підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2".Про це заявили міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк і голова Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач, їх цитує видання Onet.Міністр заявив, що справа щодо підриву газопроводів доволі серйозна — але рішення щодо можливої екстрадиції ухвалюватиме суд, маючи "абсолютну впевненість".Також, за його словами, немає "жодних підстав для поспішних дій", адже Польща — правова держава, Німеччина має право звернення, має право на те, щоби видати європейський ордер на арешт, проте остаточне рішення не за німцями."Але рішення ухвалюватиме польський суд, оцінивши ситуацію, і я вірю в мудрість суддів, в їхню глибоку оцінку ситуації та відсутність впливу з боку ЗМІ чи політиків", — зазначив Сємоняк.Своєю чергою, Пшидач, коментуючи питання можливої екстрадиції затриманого українця, зазначив, що Польща має зобов'язання виконати європейський ордер на арешт. Але Варшава не хоче бездумно його виконувати, а залишає за собою право остаточного рішення."Можливо, потрібно вивчити, чи видання цієї людини німецькій владі, по-перше, відповідає всім процедурам, по-друге, інтересам польської держави та всієї євроатлантичної спільноти, а по-третє, потрібно враховувати також політичні наслідки такого рішення", — сказав він.Пшидач також порекомендував прокурору "дуже ретельно вивчити", чи є реальні підстави передавати українця Берліну."Якщо це справді так, що ця людина проявила далекосяжну мужність і рішучість зробити Європу безпечнішою, то, безумовно, необхідно враховувати та мету його діяльності, які свідчать на його користь", — недвозначно натякнув він.Учора стало відомо, що суд Варшави ухвалив узяти під варту українця Володимира З., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводі "Північний потік". Це сталося ще 2022 року.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, 28 серпня стало відомо, що спільне розслідування медійників ZEIT, Süddeutsche Zeitung і ARD отримало таку інформацію: німецькі слідчі могли ідентифікувати всіх причетних до підриву "Північних потоків". Усі вони нібито мають стосунок до України, але звинувачень нашій державі не висунуто.

Суд Варшави ухвалив узяти під варту українця Володимира З., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводі "Північний потік". Це сталося ще 2022 року.Про це повідомили журналісти RMF FM. Вони поінформували, що Варшавський окружний суд постановив узяти під варту Володимира З. на сім днів.За цей час прокуратура має отримати перекладені польською мовою документи, необхідні для розгляду клопотання про його екстрадицію до Німеччини.Медійники уточнили, що напередодні чоловіка допитали в Окружній прокуратурі Варшави, де він не визнав себе винним.За інформацією RMF FM, Володимир З. близько трьох років проживає з родиною у Прушкові поблизу Варшави та керує там будівельною компанією."Раніше він виїжджав до України після того, як німецький суд видав європейський ордер на його арешт, але згодом повернувся до Польщі, ймовірно, через Словаччину", — зауважили журналісти.Вони з’ясували, що проблеми виникнули, коли українець вирішив придбати нерухомість у Польщі. Під час перевірки документів чиновники виявили, що він перебуває у розшуку за європейським ордером. Після цього поліція затримала його, а процедура виконання арештного наказу запущена.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, 28 серпня стало відомо, що спільне розслідування медійників ZEIT, Süddeutsche Zeitung і ARD отримало таку інформацію: німецькі слідчі могли ідентифікувати всіх причетних до підриву "Північних потоків". Усі вони нібито мають стосунок до України, але звинувачень нашій державі не висунуто.

Шептицький міський суд виніс вирок колишньому головному поліцейському цього населеного пункту полковнику Андрію Лисяку. Він викрав заарештований автомобіль і катався ним містом, доки його не зупинили патрульні. Суд звільнив його від покарання через закінчення термінів давності справи.Про це повідомив Zaxid.net із посиланням на матеріали справи.У квітні 2022 року начальник тоді ще Червоноградського районного відділу поліції Андрій Лисяк узяв ключі від автомобіля Audi Q7, який раніше заарештували в межах кримінального провадження, та незаконно ним користувався.Він їздив вулицями Шептицького, почепивши на крадене авто інші номерні знаки від Volkswagen Caddy. У матеріалах справи вказано, що начальник поліції декілька разів користувався автомобілем, доки його не зупинили патрульні.Слідчі повідомили йому про підозру за "незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт" Кримінального кодексу України. Сам Андрій Лисяк у суді свою провину заперечив. За його словами, на початку повномасштабного вторгнення ухвалено рішення про передачу автомобілів для ЗСУ.На нарадах із керівниками штабу та голови Львівської ОВА обговорювали питання щодо передачі певних авто. Він стверджує, що Audi Q7 відремонтували коштом волонтерів, тож на цьому авто їздив не лише він, а й заступники та інші поліцейські.При цьому Андрій Лисяк каже, що знав, що автомобіль заарештований і слугує речовим доказом у кримінальному провадженні. Він вважає, що не користувався ним у власних цілях, а міг взяти лише, "коли затримувався на роботі або щось забув удома".Працівники СТО, які ремонтували Audi Q7 на прохання поліцейських, розповіли, що жодних документів на авто їм не надали, лише пояснили, що це для військових. Хоча інших автомобілів поліцейські більше на ремонт не привозили.Інші працівники поліції в суді розповіли, що автомобіль перебував на арештмайданчику на території Шептицького РВП, однак він не був у списку на передачу військовим.Справу розглядала суддя Неля Отчак. Вона визнала Андрія Лисяка винним у незаконних діях із заарештованим майном і оштрафувала його на 17 тисяч гривень без пониження в посаді.Однак суд звільнив його від покарання через закінчення термінів давності справи. При цьому він має сплатити майже 36 тисяч гривень витрат на експертів. Цей вирок можна оскаржити в апеляції.Судячи з матеріалів справи, Андрій Лисяк родом із Хмельницького та працює у правоохоронних органах із 2002 року. Шептицький РВП він очолив 2021 року, а до цього був керівником Яворівського РВП. Із 2023 року Андрій Лисяк працює старшим дільничим офіцером поліції сектору превенції у Хмельницькій області.Нагадаємо, в середині серпня стало відомо, що в Харкові правоохоронець забрав друга з лікарні під час проходження ВЛК, заявивши, що той нібито злочинець. Однак шахрайство виявили, і поліцейський потрапив під суд.

У суботу, 27 вересня, поліція заарештувала 24-річного громадянина Франції, який підійнявся на хмарочос на проспекті Яна Павла II у центрі Варшави без захисного спорядження. Справу француза розглянуть завтра.Про це повідомив RMF FM. Черговий офіцер варшавської поліції розповів журналістам, що правоохоронці отримали інформацію про чоловіка, який підіймався на фасад найвищої будівлі в Європейському Союзі, вежі Варсо, близько 11:40 ранку.Офіцери чекали, поки 24-річний чоловік підійметься на хмарочос, а потім затримали його на даху. Пізніше опитали свідків. Чоловіка 24 років заарештувала поліція. Це — Тітуан Ледюк. Француз відомий своїм екстремальним міським скелелазінням, його часто називають "людиною-павуком".Він уже бував у Польщі зі своїми екстремальними витівками. Зокрема, в червні підійнявся на готель "Президент" у Варшаві.Вежа Варсо — найвища будівля в Польщі та в усьому Європейському Союзі. Зі своєю висотою 310 метрів, включаючи шпиль, вежа Варсо офіційно відкрилася 2022 року.Вона перевершує інші хмарочоси Європи, такі як The Shard у Лондоні (який після Brexit більше не є частиною ЄС) і Tour First у Парижі. Найвищою будівлею в Європі є Лахта-центр, розташований у Санкт-Петербурзі (Росія) заввишки 462,5 метра.Нагадаємо, що в березні минулого року в Бразилії в місті Ресіфі сталася масштабна пожежа, горів 33-поверховий хмарочос. На ліквідацію пожежі прибуло півсотні вогнеборців і 13 автівок пожежної охорони — обійшлося без жертв.

Колишньому народному депутату кількох скликань, обраному від забороненої проросійської партії "Опозиційний блок", обрали запобіжний захід. Також він є "куратором" російської церкви.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. У відомстві не вказують прізвище підозрюваного, однак, за даними слідства, йдеться про Вадима Новинського.За матеріалами розслідування ДБР, 15 вересня Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.Що відомо про справу Вадима НовинськогоУ січні 2025 року працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру "куратору" РПЦ в Україні. Його звинувачують у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.Як встановило слідство, від самого початку збройної агресії РФ проти України, ще з 2014 року він просував російські наративи через інтерв’ю у засобах масової інформації, публічних виступах, а також у дописах на власному сайті та у соціальних мережах. Також депутат намагався формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати російську агресію тощо.Фігурант виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва), він протягом тривалого часу підтримував з ним тісне спілкування, був так званим "куратором" та фактично представником релігійної організації іноземної держави в Україні. При цьому він систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі.Де зараз перебуває Вадим Новинський та яке покарання йому загрожуєПісля початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він склав повноваження і наразі переховується закордоном. "Він продовжує здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітетові України, її державній та інформаційній безпеці, досягнення військово-політичних цілей керівництвом РФ відносно держави Україна та надання агресору допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в інформаційній сфері", — зазначили в ДБР.Комплексні судові психолого-лінгвістичні експертизи, призначені слідчим, підтвердили факти злочинної діяльності нардепа в інтересах Росії. Максимальне покарання за вчинення таких дій — позбавленням волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої.Нагадаємо, на початку вересня Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора затримали на території України народного депутата IX скликання від забороненої політичної партії "Опозиційна платформа — За життя", який перебував у розшуку за підозрою у державній зраді.

У Молдові затримали керівника сектора Прикордонної поліції. Його підозрюють у викраденні та примусовому поверненні в Україну двох українських чоловіків.Про це повідомила Прокуратура з боротьби з організованою злочинністю й особливих справ (PCCOCS).За інформацією правоохоронців, молдовського прикордонника підозрюють у викраденні двох українців, які нелегально прибули до Молдови, та переправленні їх через Дністер назад до України.Також затриманому інкримінують викрадення по 100 євро в кожного з українських чоловіків.У прокуратурі заявили, що під час обшуків 5 вересня у затриманого "вилучили речі, що належали іншим іноземним громадянам, які раніше нелегально перетнули державний кордон і яких, своєю чергою, примусово переправили до України".Суд відправив прикордонника під варту на 30 днів. Тим часом правоохоронці продовжують розслідування та шукають інших фігурантів справи.До речі, на початку року колишнього прикордонника Молдови визнали винним і оштрафували за допомогу семи громадянам України призовного віку в тому, щоби вони перетнули кордон поза пунктами пропуску.Як відомо, в червні російські пропагандисти вигадали фейк про фальшивий "наказ" щодо начебто мобілізації українців із подвійним громадянством. Це стосувалося Молдови.Нагадаємо, що на початку вересня працівники ДБР відкрили кримінальне провадження за фактом загибелі військовозобов’язаного, який намагався незаконно перетнути українсько-молдовський кордон. Це сталося на території Одеської області.

Австрія та Швейцарія заявили про готовність надати президенту Росії Володимиру Путіну імунітет від арешту. Це станеться в разі його прибуття для участі в мирних переговорах.Про це повідомив The Kyiv Independent. Журналісти нагадали, що Путін перебуває під ордером на арешт Міжнародного кримінального суду за організацію систематичного викрадення та депортації українських дітей до Росії.Тому, пояснили медійники, як країни-учасниці Римського статуту, Австрія та Швейцарія зобов’язані виконувати цей ордер.Водночас, за словами офіційних осіб, можливий виняток — лише для офіційних мирних переговорів, а не для приватних візитів.Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс заявив, що "мета запросити пана Путіна до Швейцарії без його арешту на 100% досяжна".Подібну позицію висловило й Міністерство закордонних справ Австрії, наголосивши на можливості контакту з Міжнародним кримінальним судом для забезпечення участі російського президента."Ініціатива пролунала на тлі закликів до проведення прямої зустрічі президента України Володимира Зеленського з Путіним. Участь у посередництві беруть президент США Дональд Трамп і європейські союзники Києва. Серед потенційних країн-господарів переговорів також називають Туреччину й Угорщину", — зазначили у виданні.Раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про готовність до переговорів. 18 серпня він наголосив, що готовий особисто обговорювати з Путіним питання територій.Нагадаємо, Зеленський заявив під час зустрічі з журналістами, яка відбулася в середу 20 серпня, що про ймовірність проведення перемовин із Володимиром Путіним саме в Будапешті говорити ще занадто рано. Для цього є інші локації в нейтральніших країнах порівняно з Угорщиною.

Міського голову Бердичева Сергія Орлюка підозрюють у вимаганні й отриманні хабаря. Суд узяв його під варту з можливістю внесення застави.Про це повідомили департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та Житомирська обласна прокуратура."Поліцейські затримали на хабарі мера одного з міст Житомирщини. Йому оголошено підозру за фактом вимагання й отримання неправомірної вигоди. Суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави", — йдеться в повідомленні правоохоронців.Вони додали, що в п’ятницю оперативники управління стратегічних розслідувань в Житомирській області та слідчі слідчого управління обласної поліції викрили посадовця на одержанні 2 000 доларів неправомірної вигоди."За цю суму мер міста мав розв’язати питання щодо надання дозволу виконавчим комітетом міської ради на встановлення двох тимчасових павільйонів, погодження відповідних проектів і підключення вказаних павільйонів до міської мережі водопостачання та водовідведення", — зазначили в поліції.Фігуранта затримали. На підставі отриманих доказів поліцейські повідомили чоловіку про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України. За клопотанням Житомирської обласної прокуратури підозрюваному посадовцю суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення 240 000 гривень застави. "За прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою передбачена відповідальність — до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років із конфіскацією майна", — підсумували в Нацполіції.Відомо, що до обрання мером Сергій Орлюк багато років керував власною ветеринарною клінікою "Айболить" і займався приватною практикою. Міським головою Бердичева він став 2020 року.Правоохоронці з’ясували, що у травні 2025 року чиновник озвучив конкретну суму — 1 000 доларів за кожен дозвіл на встановлення тимчасової споруди.Нагадаємо, що 18 червня Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.

Україна провела екстрадицію до Сполучених Штатів Америки учасника організованого злочинного угруповання. Він причетний до поширення програми-вимагача Ryuk.Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора України. Там зазначили, що це відбулося в межах міжнародно-правової співпраці."Учасники цього злочинного угруповання здійснили понад 2 400 кібератак у різних країнах світу з метою вимагання викупу за відновлення доступу до зашифрованих даних", — ідеться в повідомленні.В Офісі генпрокурора визначили, що загальна сума виплат, які вони отримали, перевищує 100 мільйонів доларів."Завдяки злагодженій співпраці українські правоохоронці затримали іноземця у Києві у квітні 2025 року за запитом США", — пояснили в повідомленні.Надалі рішенням Солом’янського районного суду Києва до нього застосовано екстрадиційний арешт."Після завершення екстрадиційної перевірки та набрання чинності рішенням про видачу 18 червня 2025 року особу передано американській стороні", — додали правоохоронці.У повідомленні наголошується, що Офіс генерального прокурора продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами у протидії транснаціональній кіберзлочинності.Нагадаємо, що на початку цього року в Україну екстрадовано одну учасниць організованої групи, яку викрили на заволодінні грошовими коштами "Укрзалізниці" під час закупівлі силових трансформаторів впродовж 2022-2024 років. Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у розмірі 9,9 мільйона гривень.

У вівторок, 17 червня, Печерський районний суд Києва продовжив арешт народного депутата Євгенія Шевченка до 14 серпня. Його підозрюють у державній зраді.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на прес-службу Печерського суду.Раніше, 14 листопада 2024 року, правоохоронці повідомили народному депутату Євгенію Шевченку про підозру у державній зраді. Також прокурори Офісу генпрокурора вручили Шевченку клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.За даними слідства, народний обранець систематично у своїх виступах та інтерв’ю публічно поширював російські наративи. А також "розміщував у соцмережах висловлювання, спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України".Далі Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Євгенію Шевченку — тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.Потім, 7 січня 2025 року, Печерський суд столиці подовжив нардепу тримання під вартою в слідчому ізоляторі без права внесення заставки.У березні цього року запобіжний захід суд продовжив ще на два місяці — також без права внесення застави. 1 травня 2025 року суд подовжив тримання під вартою нардепа до 21 червня.У чому підозрюють нардепаВідомо, що 2021 року нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України.До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам і експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру.Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові.Зв'язок з БілоруссюТакож слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч, депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо.Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче."Режим сприяння" з боку білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в прес-службі.Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США.Нагадаємо, 13 червня цього року Державне бюро розслідувань повідомило про нову підозру народному депутату України Євгенію Шевченку. Йому інкримінують державну зраду за події після вторгнення Російської Федерації.

У п’ятницю, 16 травня, скандальний народний депутат Микола Тищенко прийшов на засідання Верховної Ради. Нещодавно Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід — замість цілодобового домашнього арешту він тепер перебуває під нічним домашнім арештом.Про прихід Тищенка до парламенту повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він опублікував відповідне фото у своїх соціальних мережах."Тищенко в Раді! Знаю, ви всі чекали. Нарешті", — зіронізував Олексій Гончаренко.Раніше, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та колишньому поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебувають під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці.Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, в березні стало відомо, що одіозний депутат Микола Тищенко, а також група нардепів з фракції "Слуга народу" зареєстрували проект постанови про створення пам'ятника першому президенту США Джорджу Вашингтону. Його планують звести у Києві.

Колишній керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров вийшов з-під варти під заставу.Про це повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис у коментарі "Суспільному".Водночас хто саме вніс заставу і коли у ВАКС не розповіли. Також немає даних і про те, коли саме Насіров покинув СІЗО.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.24 квітня 2025 року Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, а також збільшив для нього розмір застави з 27 до 40 мільйонів гривень.

"Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку". Там зазначили, що, згідно з французьким законодавством, "Ощадбанк" як перший заявник має пріоритетне право на задоволення своїх вимог із заарештованого майна.Франція визнала рішення Арбітражного трибуналу від 2018 року за позовом АТ "Ощадбанк" до Російської Федерації на суму понад 1,11 мільярда доларів, що стосувалося компенсації збитків унаслідок незаконної експропріації Росією активів "Ощадбанку" в Криму після незаконного вторгнення й окупації Росією цієї суверенної території України."Стягнення активів країни-агресора на користь країни, що зазнала безпідставного нападу, — один із проявів невідворотності покарання за воєнні злочини. Символічно, що перше рішення про стягнення ухвалено саме у Франції, яка є лідером Європи в переговорному процесі щодо справедливого миру для України", — зазначила представниця наглядової ради "Ощадбанку" Роза Тапанова.За її словами, весь наш попередній досвід судових процесів із Росією за цим кейсом свідчить, що й це рішення не виконають добровільно, і що на "Ощадбанк" очікує довга боротьба за реалізацію цих активів."Але ми вміємо працювати "в довгу". Впевнені, що справедливість має перемогти", — наголосила вона.Своєю чергою, голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов акцентував, що арешт російських активів, який відбувся, є частиною багаторічної системної роботи, яка ведеться в низці юрисдикцій. "Ощадбанк" діє відповідно до норм міжнародного права, забезпечуючи правовий захист."Ми були першою державною компанією, яка отримала арбітражне рішення про компенсацію збитків у зв’язку з незаконною експропріацією Росією української власності в Криму. Робитимемо все від нас залежне, аби продовжити першість й у стягненні заарештованого майна, спираючись в цьому на високопрофесійну команду банку, та на залучених провідних міжнародних юридичних радників", — додав Наумов.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що деяким громадянам надходять фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". У людей вимагають підтвердити особисті дані. Голова правління банку Сергій Наумов запевнив, ці повідомлення розсилає не команда "Ощадбанку", а команда злочинців.