# безпека

Скептичне ставлення до надання допомоги Україні не йде на користь жодній європейській країні, тому що йдеться фактично про Росію. Росія виступає проти європейських правил і цінностей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю DR Nyheder."Із прагматичного погляду мати сильну Україну важливо та навіть необхідно. Якщо європейська допомога припиниться, наслідки можуть бути тільки небезпечні або дуже небезпечні", — наголосив він.Небезпечні: Росія продовжить свої гібридні атаки, як вона вже багато разів робила в Молдові, Румунії, Болгарії, навіть у Німеччині та країнах Північної Європи, таких як Фінляндія та Данія. Вони розпочнуть робити це масово. Це м’який сценарій.Дуже небезпечні: Росія просуватиметься далі у Європу. Путін хоче повернути СРСР і повернутися в СРСР. Що це означає? Мати вплив на країни колишнього СРСР, щонайменше на держави Балтії та Молдову. Тобто йдеться також про країни, які входять у НАТО, а це означає, що НАТО доведеться реагувати. Буде залучена вся Європа та США. Є також небезпеки на морі. Росія може заблокувати Балтійське море так само, як блокує Чорне море."Віддати українську землю заради миру — це просто абстрактні слова. Ідеться не лише про реальність, а більше про філософію. Путін говорив про Донбас, але потім вирішив окупувати Київ, нашу столицю. Його слова були про Донбас, а реальність — про Київ. Він постійно казав, що захищає російськомовних людей, а потім закатував сотні й тисячі людей у Бучі та інших місцях. Тож ішлося не про російськомовних людей", — акцентував український президент.Саме тому, коли американці запитали: "Чи можете ви обміняти Донбас на безпеку?", він одразу відповів: "Можете сказати мені, що це означає? Яку безпеку? НАТО?". Коли казали: "Не НАТО, але щось подібне до НАТО", то Зеленський перепитував: "Подібне? Але ж ви не хочете, щоби відповідь щодо Донбасу була "подібною". Ви хочете чіткої відповіді щодо Донбасу. Це ваша мета. І це мета Путіна на сьогодні. Що ви робитимете, якщо ми матимемо гарантії безпеки, але не НАТО?""У нас забрали ядерну зброю. Я не прихильник ядерної зброї. Думаю, світ був би кращим без неї. Але росіяни забрали нашу ядерну зброю, чи не так? Забрали. Потім вони зупинили нашу інтеграцію у Європу, потім не дали нам бути в НАТО. І зрештою окупували нас. Саме тому це абстрактне питання", — пояснив президент України.Він висловив переконання: ніхто не вірить, що Путін зупиниться, якщо Україна залишить Донбас. Він зробить паузу. А потім повернеться через рік, два чи п’ять років.На його думку, найшвидший спосіб завершити війну Росії — утримувати позиції та переходити до переговорів. І тут дуже важливо: зупиняємося там, де стоїмо, припиняємо вогонь і переходимо до дипломатичного треку."Це може тривати місяць, два місяці чи рік. Чи навіть довше, ніж ми очікуємо. Але ми завершуємо гарячу фазу війни, і люди перестають гинути. Коли ви утримуєте позиції, ви кажете про лінію зіткнення, уповільнюєте темпи мобілізації, економіка розпочинає працювати. Ви ведете переговори. Діалог кращий за зброю. Саме тому найкращий спосіб завершити цю війну — замінити зброю на слова", — додав український президент.Він визнав, що з’являться тисячі запитань. Як зупинитися? Де стояти? Який мандат моніторингової місії? Що демілітаризується? Що це означає? Що нам для цього потрібно? Європейці. Відбудова. Де взяти гроші?"Тисячі запитань, але саме такий формат дає змогу зупинити війну — припинення вогню. Якщо Путін не хоче припинення вогню й каже: "Ні, я хочу довгий план із різними питаннями — складними, чутливими та не дуже. І потім, коли ми підпишемо цей довгий план, ми зупинимо війну", це просто означає, що він не хоче зупиняти війну», — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України заслухав доповідь прем’єр-міністра Сергія Корецького щодо ситуації в енергетиці, ліквідації наслідків російських ударів і комунікації з Єврокомісією заради нових рішень на підтримку України..

Станом на понеділок, 9 листопада, особливо складною залишається ситуація з електроенергією в Києві та Дніпрі. Відновлювальні роботи тривають цілодобово та безперервно.Про це заявив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував допис у Telegram-каналі за підсумками засідання "Енергетичного штабу"."Для допомоги уже сформовано додаткові бригади енергетиків. Паралельно посилюємо стійкість громад через розвиток і запуск уже встановленої розподіленої генерації, щоби зменшити залежність від окремих великих енергетичних об’єктів і забезпечити додаткові джерела живлення", — зазначив він.При цьому український міністр наголосив, що на терміни ремонтних робіт суттєво впливає інтенсивність російських атак."Цієї осені ворог перейшов до комплексної стратегії руйнування української енергосистеми, суттєво змінивши тактику", — зауважив Шмигаль.Він деталізував, що ворог масово використовує дрони з турбореактивними двигунами в режимі пошуку цілі, з використанням MESH мереж і штучного інтелекту, що підвищує влучність ударів."Під атаками — насамперед ключові підстанції, розподільчі пристрої, лінії електропередач, ТЕС, ГЕС, ТЕЦ та нафтогазова інфраструктура", — пояснив перший віцепрем’єр.Він розповів, що під час засідання його учасники скоординували роботу контактних центрів Києва, операторів систем розподілу й урядового контактного центру з метою швидшої та якіснішої обробки запитів і скарг громадян."Працюємо задля чіткої й оперативною координації між центральною та місцевою владою, ДСНС, енергетичними компаніями й усіма відповідальними службами, аби оперативно реагувати на наслідки атак", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що сьогодні російські окупанти обстріляли важливий енергетичний об'єкту на Дніпропетровщині. В області розпочалися масштабні відключення світла..

Через атаку безпілотника загинув працівник Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). Це вже другий такий випадок смерті представників обслуговувального персоналу об'єкта за останні декілька днів.Про це йдеться в заяві МАГАТЕ. За даними міжнародної агенції, внаслідок удару дрона також загинув робітник розташованої неподалік ЗАЕС Запорізької теплової електростанції.Крім того, за декілька днів до цього МАГАТЕ отримало інформацію про загибель ще одного працівника Запорізької АЕС. Чоловік також став жертвою удару безпілотника.Генеральний директор агентства Рафаель Гроссі рішуче засудив обстріли. Він наголосив, що подібні атаки є абсолютно неприпустимими та прямо порушують основоположні принципи ядерної безпеки."Усі такі атаки на працівників атомних електростанцій мають негайно припинитися", — наголосив він.Генеральний директор МАГАТЕ акцентував, що персонал ядерних об'єктів повинен мати змогу виконувати свої щоденні обов’язки без надмірного стресу чи постійного страху за власне життя.Учора в "Енергоатомі" інформували, що ЗАЕС залишилася без зовнішнього живлення через втрату останньої робочої лінії 330 кВ "Феросплавна-1", яка забезпечувала її зв’язок з українською енергосистемою."Спроба автоматичного повторного ввімкнення лінії виявилася неуспішною. Зараз власні потреби станції забезпечуються винятково за рахунок роботи резервних дизель-генераторів", — констатували енергетики.Вони наголошували, що це вже 16 випадок повної втрати зовнішнього електропостачання Запорізької електростанції від початку 2026 року.Нагадаємо, наприкінці липня цього року стало відомо, що суд визнав винними шістьох командирів росгвардії за здійснення обстрілів і захоплення Запорізької атомної електростанції у березні 2022 року. Кожного із фігурантів засуджено до 12 років позбавлення волі в порядку спеціального судового розгляду..

Фінляндія вивчає можливість облаштування протитанкових перешкод на зразок українських. Це необхідно, щоби посилити оборону кордону з Російською Федерацією.Про це заявив командувач Сухопутних військ Фінляндії генерал-лейтенант Пассі Вялімякі в коментарі виданню Bloomberg.Він зазначив, що Росія вже розпочала відновлювати свій військовий потенціал, навіть попри те, що її повномасштабне вторгнення в Україну триває п'ятий рік."У цій війні українські війська використовували розгалужені оборонні лінії та протитанкові перешкоди, щоб уповільнити просування ворога", — зауважив Валімякі.Він додав, що, маючи 1340-кілометровий кордон із Росією, а це приблизно половина сухопутного кордону НАТО з цією країною, Фінляндія повинна визначити, як споруди, подібні до тих, що використовуються в Україні, поводитимуться в умовах суворої північної погоди."Умови у Фінляндії складніші. Якщо ми побудуємо укріплення та викопаємо протитанкові рови чи перешкоди такої ж глибини, як в Україні, скільки часу знадобиться, перш ніж наше довкілля перетворить їх на штучні ставки?" — акцентував фінський генерал.Він додав, що зусилля Росії щодо поповнення своїх арсеналів зброї розпочинають показувати певні результати. За словами командувача, Фінляндія не має можливості запобігти такому переозброєнню. Мета полягає в тому, щоби стримати війська Росії, переконавши її військових, що атака зазнає невдачі."Усе, що ми зараз робимо, спрямоване на створення порогу, щоби Москва не пішла далі, незалежно від того, чи йдеться про альянс, чи про Фінляндію", — сказав Валімякі.Це частина заходів зі зміцнення східного флангу НАТО на тлі відновлення російського військового потенціалу. Після початку повномасштабної війни Рочії проти України Фінляндія посилила бойову готовність та протягом двох років провела навчальні збори для 60 тисяч резервістів.Країна також продовжує розвивати систему призову та територіального резерву. У разі війни фінські збройні сили можуть залучити близько 280 тисяч військових.У публікації також ідеться про те, що Фінляндія проводить масштабну реформу сухопутних військ, яка триватиме до кінця 2030 років. Вона охоплює модернізацію техніки, структури війська, бойової готовності та спроможності тривалий час вести бойові дії.Генерал-лейтенант наголосив, що досвід війни в Україні також продемонстрував масштаб повітряної та ракетної загрози. За його словами, для захисту недостатньо лише збивати ракети та безпілотники — важливо мати можливість уражати пускові установки противника ще до запуску.Нагадаємо, що в жовтні Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоби залучити більше коштів на ці проєкти..

Спеціальний представник і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер орієнтується на модель Ради НАТО-Росія під час обговорення ширших домовленостей про післявоєнну безпеку в Європі.Про це повідомив провідний автор The Washington Post Девід Ігнатіус у своїй колонці, посилаючись на власні джерела видання. Однак, за його словами, європейські посадовці наголошують, що спершу варто досягнути припинення вогню в Україні."Кушнер пов'язав свої зусилля щодо досягнення перемир'я в Україні із закликом до ширших багатосторонніх переговорів між Росією та Європою щодо післявоєнної безпеки на континенті", — йдеться в публікації.Чиновник, обізнаний із перемовинами, розповів медійникам, що моделлю для Кушнера є Рада НАТО-Росія, яку створили після закінчення Холодної війни, але діяльність якої призупинили 2014 року після вторгнення Росії в Україну та захоплення Криму.Щоправда, європейські чиновники повідомили журналісту, що готові до діалогу з Росією, але погодяться на рамки безпеки лише після досягнення перемир'я в Україні."Обидва напрямки працюють. Однак мирну угоду щодо України потрібно укласти до укладення угоди про архітектуру безпеки", — застерегло одне з джерел видання.Високопоставлений чиновник з іншої ключової європейської країни пояснив, що цей підхід несе чимало ризиків, але краще брати участь, ніж утримуватися."Наша позиція залишається незмінною: ці питання можна обговорювати лише після закінчення війни. Хоча провідні європейські лідери підтримують зусилля Кушнера, в Європі існує широка єдність щодо того, що будь-які переговори між Європою та Росією мають відбуватися лише після укладення перемир'я", — наголосив він.За словами Девіда Ігнатіуса, саме послідовність усіх цих кроків стане вирішальним питанням."Кушнер прагне, щоби процес відбувався одночасно — щоби, так би мовити, обидва потяги прибули одночасно. Європа, яка підтримує Україну, наполягає на тому, щоби на перше місце поставити питання про припинення вогню", — пояснив він.За інформацією журналіста, Володимир Путін "з ентузіазмом поставився до загальноєвропейського плану безпеки" під час зустрічі 21 жовтня в Санкт-Петербурзі зі Стівом Віткоффом, до якої Кушнер приєднався через відеоконференцію.У четвер Дональд Трамп зустрівся в Білому домі з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим. Після цього американський президент похвалився, що близький до укладення "великої та прекрасної угоди", яка охоплюватиме Україну та "всю Європу"."Це надзвичайно передчасно з огляду на те, що я почув від європейських чиновників", — підсумував аналітик The Washington Post у своїй колонці.Нагадаємо, раніше західні ЗМІ писали, що Джаред Кушнер під час неформальної онлайн-розмови в Осло висунув жорсткі вимоги президенту України Володимиру Зеленському щодо негайного припинення атак на російські нафтопереробні заводи. Журналісти розкрили кулуарні деталі переговорів, які виявили зв’язок між ударами по тилах країни-агресора та відновленням роботи супутникового зв'язку Starlink..

Ідея обговорення європейсько-російської інфраструктури безпеки непроста та може бути небезпечною. При цьому для Європейського Союзу небезпека набагато більше, ніж для України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Джейку Тапперу на CNN."Я був дуже чітким з усіма партнерами: спочатку ми маємо обговорити, як закінчити війну Росії проти України. По-друге, якою буде інфраструктура безпеки для України, які гарантії безпеки отримає Україна. І вже потім, залежно від цих відповідей, сторони зможуть обговорювати інфраструктуру безпеки між Європою — або Євросоюзом — і Росією", — пояснив він.На його переконання, бажання Росії розпочати обговорення саме з нової інфраструктури безпеки у Європі є небезпечним. До речі, для Євросоюзу небезпека набагато більша."Ми не входимо до Євросоюзу. Ми також не член НАТО. Я не намагаюся говорити від їхнього імені. Ми всі живемо в Європі. Ми не хочемо "Ялти 2.0". Не хочемо, щоби Росія нас поділила", — акцентував український президент.Він зазначив, що Україна бореться за свободу, люди гинуть за свободу. Тому слова дуже важливі. Зокрема, слова зі США, найбільшого захисника свободи, важливі."Підтримка важлива. Якщо будуть сильні слова проти Путіна та його агресії, якщо буде сильний пакет підтримки для України, Путін двічі, тричі, десять разів подумає, чи хоче він атакувати, чи, можливо, йому вже досить цієї війни. Я завжди намагався донести цю думку до президента Америки, з усією вдячністю до нього та його команди: Путін поважає лише сильну позицію. Навіть якщо це позиція ворога, але вона сильна. Ми не можемо закінчити цю війну, кажучи про нього хороші речі. Ми це бачимо — війна триває вже п’ятий рік", — констатував Зеленський.За його словами, коли відбуваються зустрічі на рівні переговорних груп — тристоронні, двосторонні, не має значення — різні сторони заявляють, що потрібен час для підготовки до припинення вогню."Вони кажуть, що складно здійснювати моніторинг, що необхідно відвести озброєння, а Україна має створити буферну зону. Припинення вогню в Олешках показало: ні. Це не обов’язково", — наголосив президент України.Він акцентував, що зараз війна технологічно інша. Можна вести моніторинг за допомогою дронів. Тоді з’являться докази порушень — реальні відеозаписи."Я завжди казав, що все зводиться до політичної волі Путіна. Як ми побачили, рішення про припинення вогню в Олешках ухвалено дуже швидко. І це спрацювало. Сподіваюся, що ми знайдемо спосіб підштовхнути Путіна до миру. Ми можемо це зробити за посередництва США", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент зауважив, що до тристоронніх перемовин Росія готується, запускаючи балістику по українській критичній інфраструктурі. Де дозволяє безпекова ситуація, тривають ремонтні та рятувальні роботи у постраждалих регіонах..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розпочав консультації з європейськими лідерами щодо створення ширшої архітектури безпеки в Європі, яка має допомогти забезпечити тривалий мир.Про це повідомив спецпредставник президента США Джаред Кушнер."Протягом понад 30 років Європа та Росія намагалися створити стійку систему безпеки. Десятиліття недовіри, конкуруючі проблеми безпеки та руйнівні наслідки цієї війни роблять це надзвичайно складним викликом, але таким, що є важливим для тривалого миру", — зазначив він.Кушнер наголосив, що мета ініціативи — розробити практичні механізми, які враховуватимуть безпекові питання сторін, зменшуватимуть ризик нових конфліктів та сприятимуть стабільності в Європі. На сьогоднв США визначили п'ять основних напрямів роботи:постійні консультації з питань безпеки;надійні канали зв'язку для врегулювання криз;підвищення військової прозорості;взаємні заходи для зменшення ризиків ескалації;довгострокова основа європейської безпеки та стабільності."НАТО залишатиметься центральною частиною європейської колективної оборони, і ця ініціатива базуватиметься на існуючих інституціях та зобов'язаннях. Ми продовжимо консультації у форматі Шелл-Бей з Україною, НАТО, ЄС та нашими європейськими партнерами, розширюючи взаємодію, щоб забезпечити врахування всіх відповідних перспектив та ідей. Ми також будемо залучати Росію до мирних переговорів", — наголосив спецпредставник США.Крім того, за його словами, наступного тижня в Абу-Дабі Сполучені Штати скличуть перші з лютого тристоронні мирні переговори за участю України та Росії. Усі сторони, як зазначається, готуються до предметних і продуктивних дискусій. Вашингтон також планує консультуватися з європейськими партнерами на полях переговорів. У разі досягнення прогресу США прагнутимуть перейти до ширшого багатостороннього формату з безпосередньою участю європейських країн."Це складна, детальна робота. Немає простих рішень. Але можливість допомогти припинити цю руйнівну війну та побудувати основу для більш мирної, безпечної та процвітаючої Європи для майбутніх поколінь робить це завданням, вартим зусиль. Ми побачимо, як розвиватимуться ці дискусії, і продовжимо інтенсивно працювати з усіма сторонами для досягнення мети президента Трампа – всеохоплюючого та міцного миру", — додав Кушнер.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Водночас генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте вважає, що у війні Росії проти України не буде переможців. Протистояння завершиться укладенням мирної угоди, яка передбачатиме певні компроміси..

До спеціального консультаційного центру в Берліні з питаннями стосовно повернення в Україну загалом зверталося майже 60 українців. Серед них — лише троє чоловіків призовного віку.Про це повідомили журналісти Rheinische Post із посиланням на дані консультаційного центру Unity Hub Berlin.Там поінформували, що громадяни зверталися переважно за інформаційною та консультаційною допомогою. Вони цікавилися загальними умовами для виїзду, наявними механізмами підтримки та перспективами реінтеграції в Україні.Переважна більшість заявників зазначила, що розглядає можливість повернення в Україну лише після остаточного припинення активних бойових дій і стабілізації безпекової ситуації.У консультаційному центрі також уточнили, що серед усіх, хто звернувся, зафіксовано лише трьох чоловіків призовного віку.У Unity Hub Berlin зауважили, що не мають підтверджених даних про кількість людей, які на кінець жовтня після консультацій розпочали практичну підготовку до виїзду чи фактично повернулися в Україну.За інформацією МВС Німеччини, наприкінці травня в країні проживали понад 1,3 мільйона українців, які виїхали через війну. З них майже 266 тисяч — чоловіки віком від 23 до 60 років.Водночас сама наявність цих чоловіків у Німеччині не означає, що всі вони підлягають мобілізації. Частина громадян може мати передбачені законодавством підстави для звільнення від військової служби.Центр Unity Hub Berlin відкрили у квітні 2026 року за сприяння урядів України та Німеччини. Його створили для підтримки українців за кордоном і збереження їхнього зв'язку з Україною. Зокрема, там можна отримати інформацію про працевлаштування, освітні програми та доступ до соціального забезпечення.Крім того, фахівці центру надають консультації з документальних питань, допомагають із відновленням професійної діяльності й інформують про можливості повернення в Україну.Нагадаємо, що 8 жовтня цього року Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року..

У вівторок, 3 листопада, президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації.Фрагменти виступу Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Надто багато залежить від того, у що вірить Німеччина. Роль США у світі може стати ще меншою. Тому роль Європи у світі має стати ще більшою. І без Німеччини це неможливо. Без вас свобода неминуче програє. Свобода та безпека в Європі неможливі без вашої волі та вашої сили. У Європи немає альтернативи для Німеччини. Будь ласка, пам’ятайте про це", — наголосив він.Український президент визнав: якби не Америка, російські удари забрали би життя ще тисяч і тисяч українців. І ще мільйони стали би біженцями."Ось чому ми завжди дякуємо Америці. І ми це робимо щиро. Навіть коли дякуємо багато разів в одній промові. Просто щоби бути впевненими, що нас почують ті, хто іноді вважає, що ми їм недостатньо дякуємо", — зазначив він.При цьому Зеленський додав, що, якби не Європа, Україна би не вижила. Якби не Німеччина й інші європейські країни, якби не Євросоюз, росіяни спалили би значно більше наших міст і сіл, якби не допомога.Він акцентував, що для безпеки потрібні партнери та союзники, які гарантують її разом з іншими."І коли йдеться про нові технології, такі як Starlink та схожі системи. Різні країни зараз будують власні версії Starlink. І Німеччина теж будує свою власну систему. І це правильно. Бо ключове питання в тому, хто контролює кнопки ввімкнення та вимкнення. Але що нам робити з тими, хто розробляє можливості для знищення таких систем? Ніхто не здатний впоратися з цим самотужки. Безпека — це справді спільний європейський інтерес", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну"..

Над Києвом встановили купол радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ці системи заважатимуть радіозв’язку реактивних "шахедів" і таким чином захищатимуть столицю України.Про це повідомив радник президента України з питань оборонних технологій Сергій "Флеш" Бескрестнов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ні для кого не секрет, що паралельно з війною на фронтах зараз триває так звана "війна міст". Й у "війні міст" теж бувають важливі спеціальні операції", — зазначив він.За його словами, до таких можна віднести операцію із захисту столиці засобами РЕБ від реактивних "шахедів" із дистанційним керуванням."Одна з технологій, завдяки якій ворог може шукати цілі та керувати "шахедами" на відстані, називається МЕШ-радіозв’язок. Російський оператор через радіомодем, встановлений на "шахеді", керує ним з території Росії, тому потрібно було створити захисний "купол" над Києвом, який би заважав радіозв’язку "шахеда", — пояснив фахівець."Завдання були масштабними й амбітними — за декілька тижнів зробити великий обсяг робіт у всьому місті", — додав "Флеш".Він зауважив, що до процесу залучили всі основні виробники засобів РЕБ, які цілодобово виготовляли та монтували обладнання.Над операцією працювали Генштаб, Міністерство оборони, МВС, РНБО, Офіс президент, інші підрозділи ЗСУ. Операція перебувала під постійним контролем президента Володимира Зеленського."Операція виявилася складною не тільки технічно, а й організаційно. Тому що ми говоримо про багато сотень локацій для антен і обладнання у всьому місті. Ця операція змусила противника зробити паузу, модернізувати "шахеди", шукати інші рішення. Дякуємо всім учасникам за працю та службу", — підсумував Сергій Бескрестнов.Нагадаємо, що в Україні можуть переглянути питання світломаскування через можливе масове застосування Росією безпілотників із модулем оптичної навігації "Сусанін". Особливу увагу планують приділити освітленню доріг і ділянок трас..

У понеділок, 2 листопада, міністр оборони України Євгеній Хмара відвідав командні пункти зенітних ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України. Також він перевірив позиції підрозділів безпосереднього прикриття.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Вона цитує Хмару, який наголосив, що розвиток протиповітряної оборони розпочинається з досвіду тих, хто щодня захищає небо. Із зенітниками обговорили досвід застосування комплексів NASAMS та IRIS-T, а також можливості інтеграції різних засобів ППО в єдину систему бойового управління."Українські військові опановують іноземні системи та вдосконалюють їх на основі здобутого бойового досвіду. Один із напрямів — об’єднання різних зенітних ракетних комплексів у єдину тактичну мережу для ефективнішого захисту неба", — йдеться в повідомленні."Обговорили можливості взаємодії різних ЗРК. Працюємо над планом реалізації. Українські військові щодня використовують цю техніку і найкраще знають, що можна покращити. Вивчаємо їхній досвід, визначаємо потребу в конкретних типах зенітних керованих ракет. З партнерами шукаємо можливості збільшити постачання необхідного озброєння", — зазначив міністр оборони України.Він також відвідав позиції командування сил безпосереднього протиповітряного прикриття. З військовими обговорили бойові спроможності роботизованих турелей. Уже є успішні збиття "Герань-4" та "Герань-5"."Маємо конкретні пропозиції військових. Є можливість підвищити ефективність збиття завдяки відповідним типам набоїв. Наше завдання — поширювати перевірені бойовим досвідом рішення та забезпечувати узгоджену роботу всіх засобів ППО", — акцентував Євгеній Хмара.Окрему увагу приділили безпеці військових, зокрема, додатковим заходам захисту та необхідній підтримці з боку Міністерства оборони.Нагадаємо, що 31 жовтня очільник оборонного відомства Євгеній Хмара та головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий провели важливу робочу зустріч задля оцінки безпекових викликів і дій противника. Сторони детально проаналізували плани ворога щодо мобілізації та визначили пріоритетні завдання для зміцнення української армії..

Після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби.Таку інформацію оприлюдниди польські журналісти з RMF24. Про створення спеціального штабу в головному управлінні поліції їм розповів його керівник Марек Боронь. За його словами, операція охоплює Вармінсько-Мазурське воєводство та Підляшшя. Вона має превентивний характер.Рішення посилити безпеку ухвалили після отримання інформації про можливі диверсійні акти на кордоні з Калінінградською областю Росії. Боронь пов'язав ці заходи із загальною безпековою ситуацією в країні, зокрема, ризиками саботажу, гібридної злочинності та діяльністю східних спецслужб.Операцію координують із командного пункту в головному управлінні поліції. До неї також залучили воєводські управління поліції в Ольштині та Білостоці.Журналісти зазначили, що минулого тижня польська влада отримала попередження від військової розвідки та спецслужб країн-союзників. За їхньою інформацією, на кордоні з Росією можуть відбутися диверсійні дії. Зокрема, не виключають спроб проникнення на польську територію озброєних угруповань. У відповідь на ці повідомлення до прикордонних районів перекинули додаткові сили поліції з декількох воєводств."Поліція забезпечує безпеку Кролевецького округу на випадок можливих подій, які могли би призвести до диверсійних актів", — зауважив Боронь.За словами головного коменданта поліції, на місці працює значна кількість правоохоронців. До операції також долучили антитерористичні підрозділи. Поліція координує дії з військом, прикордонною службою та спецслужбами.Окремо Марек Боронь заперечив, що перекидання силовиків і посилення заходів безпеки пов'язані з кризою навколо Конституційного суду Польщі.Останнім часом у Польщі фіксують випадки ймовірної розвідувальної та диверсійної діяльності, пов'язаної з Росією.Нагадаємо, 29 жовтня директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський заявляв, що його країна передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошувалося що це відбудеться "в найближчому майбутньому"..

Цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times із посиланням на судновласників і морські організації.Екіпажі нафтових танкерів, вантажних суден і зерновозів, що заходять у Чорне море поблизу територій ЄС і НАТО, змушені прориватися крізь шквал атак дронів. За деякими оцінками, кількість атак у Чорному морі у понад шість разів перевищує кількість атак у Перській затоці."На мою думку, плавання Чорним морем і заходження в українські порти — це майже самогубство", — заявив голова профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк.За інформацією компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, цього року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння: в Ормузькій протоці підтверджено 24 смертельні випадки.Деякі судна потрапили під перехресний вогонь під час атак на порти, тоді як інші стали ціллю навмисних ударів. За даними Ambrey, у третьому кварталі в середньому відбувалося понад чотири атаки на день.Деякі судноплавні компанії готові ризикувати, перевозячи нафту з Близького Сходу — їх спонукають до цього рекордно високі фрахтові ставки.Однак, за словами судноплавних груп, більшість не бажає відправляти свої судна в Чорне море, де рентабельність нижча, а торгівля набагато небезпечніша.Нагадаємо, що Європарламент закликав ЄС розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам..

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..