# безпека

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 мільярда гривень на фінансування оборонних потреб.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Спрямовуємо 3,1 мільярда гривень Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової техніки", — зазначила вона.За її словами, їх вдалося зекономити за січень-грудень цього року у зв’язку зі скороченням видатків.Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл — від розробки та виробництва до ремонту та відновлення.Потреби формуватимуться не лише на наступний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників. Окремо уряд оновив механізм передоплати - її обсяг і терміни прив’язані до етапів виконання робіт."Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності", — пояснила Свириденко.Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.Окрім того, за результатами робочої поїздки в Харківську область ухвалено рішення переспрямувати кошти на відновлення лікарні та житла, ремонт яких можна завершити вже цього року. Переглянуто фінансування на 2025 рік і збільшено його на 69,8 мільйона гривень для завершення ремонту трьох об'єктів у Харкові:лікувального корпусу Обласної клінічної лікарні;двох багатоквартирних житлових будинків."Прифронтові регіони — це наш пояс безпеки та завдання уряду — створювати умови для проживання та забезпечити безперебійний доступ до послуг людям, попри війну", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прес-служба Міністерства охорони здоров'я України повідомила, що, за рішенням уряду, в Україні продаватимуть ліки на АЗС на підставі ліцензії. Йдеться лише про безрецептурні медичні препарати..

Україна може отримати від Сполучених Штатів Америки гарантії безпеки на 15 років із можливістю продовження ще на певний термін. Однак таких часових рамок може виявитися замало.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios.Він розповів, що більшість аспектів двосторонніх угод між США й Україною вже узгоджено. Вони оформлені у вигляді п'яти документів, хоча не виключено, що додадуть і шостий.Український президент уточнив, що залишаються деякі "технічні моменти" для подальшого обговорення. Один із них — термін дії угоди про гарантії безпеки. Зокрема, США пропонують "15-річний пакт" із можливістю продовження."Я думаю, що нам потрібно більше, ніж 15 років", — зауважив Володимир Зеленський.Він уточнив, що вважатиме великим успіхом, якщо президент США Дональд Трамп погодиться з такою позицією. За його словами, і США, й Україна винесуть гарантії безпеки на ратифікацію у свої законодавчі органи.Президент України також високо оцінив роботу спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, зятя американського лідера Джареда Кушнера, а також своєї команди на чолі зі секретарем Ради національної безпеки й оборони України Рустемом Умєровим.Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про те, що Україна планує укласти дві угоди про гарантії безпеки. Перша буде тристоронньою (Україна, Європа та США), а друга — двосторонньою (Україна та США).Також пункт про гарантії безпеки міститься в мирному плані з 20 пунктів, який Київ погоджує з Вашингтоном. У документі йдеться про те, що Україна отримає гарантії безпеки за прикладом статті 5 НАТО.Щодо затвердження остаточного варіанту "мирного плану" Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом вже найближчої неділі.Нагадаємо, президент України також заявив, що проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів..

Українська й американська делегації узгодили більшість пунктів "мирного плану". Зокрема, йдеться про гарантії безпеки для Києва від Вашингтона та Європи.Про це повідомили журналісти видання Axios, які послалися як на власні джерела, так і на офіційних осіб обидвох країн.Вони запевнили, що більшість пунктів угоди узгоджені між США й Україною, включно з гарантіями безпеки, які Київ отримає від США та Європи.Високопосадовець США в розмові з медійниками підтвердив готовність США надіслати до Сенату для ратифікації гарантії безпеки, які базуються на статті 5 Статуту НАТО.Водночас головною перепоною є вимога Росії контролювати весь Донбас. Стосовно цього, за інформацією журналістів, серйозних компромісів не знайдено.Попередній контекстУкраїна та США під час зустрічі в Маямі 19-21 грудня провели низку консультацій, під час яких зосередили свою увагу на чотирьох ключових документах — частинах майбутньої мирної угоди. Більшість моментів вдалося погодити, але найважчою темою залишається територіальне питання.Декілька днів тому президент України Володимир Зеленський уперше розкрив зміст 20 пунктів "мирного плану". Однак Росію оновлення в документі не влаштували, Кремль висловив бажання переписати деякі з пунктів.У США заявили, що врегулювати війну в Україні та досягнути там сталого миру цілком можливо протягом наступних 90 днів. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує тиснути на обидві сторони — на Росію й Україну.Зранку 26 грудня президент Володимир Зеленський анонсував нову зустріч із президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться в неділю, 28 грудня, у Флориді.Український лідер запевнив, що "є деякі питання, які можемо обговорити тільки на рівні лідерів, наприклад, гарантії безпеки". Зеленський зауважив, що "команди дуже непогано попрацювали". Український гарант підготував перші драфти декількох документів.Раніше стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні, зокрема, повного захоплення Донбасу.Учора офіційна представниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова заявила, що в переговорному процесі щодо війни в Україні спостерігається повільний, але правильний рух уперед. Ідеться про той напрям перемовин, які ведуть США та Росія.Володимир Зеленський заявив, що чутливі питання про Донбас, Запорізьку АЕС, кількість української армії й інше все ще залишаються на порядку денному. Україна продовжує узгоджувати це зі США..

У четвер, 25 грудня, Державна інспекція ядерного регулювання України продовжила ліцензію на експлуатацію енергоблока №2 Південноукраїнської атомної електростанції до грудня 2035 року.Про це повідомила прес-служба "Енергоатому". Там зазначили, що відповідні дозвільні документи голова Держатомрегулювання Олег Коріков передав тимчасовому виконувачу обов’язків голови правління «Енергоатому» Павлу Ковтонюку.За результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки колегія Держатомрегулювання визнала обґрунтованою можливість безпечної експлуатації енергоблока."Це рішення є важливим елементом довгострокової стратегії "Енергоатому" щодо збереження та розвитку потужностей атомної генерації в Україні. Енергоатом вкотре підтвердив: українські атомники здатні працювати за найвищими стандартами безпеки. Результат став можливим завдяки професійній роботі колективу станції та фахівців "Енергоатому", які забезпечили виконання всіх необхідних заходів", — зазначив керівник НАЕК.Очільник Держатомрегулювання наголосив, що "Енергоатом" довів спроможність безпечно експлуатувати енергоблок №2 ВП "ПАЕС" впродовж наступних десяти років — до такого висновку дійшла ліцензійна комісія Держатомрегулювання.При цьому враховано результати громадських обговорень і засідання колегії Держатомрегулювання, яка також визнала обґрунтованою можливість безпечної експлуатації енергоблока №2 Південноукраїнської АЕС до завершення чергової періодичної переоцінки безпеки — до 31 грудня 2035 року.Генеральний директор Південноукраїнської АЕС В’ячеслав Стоянов зазначив, що під час виконання робіт, необхідних для отримання ліцензії на енергоблоці №2, атомники врахували наявний досвід."Це дало змогу уникнути тривалої зупинки енергоблока та не знижувати обсяги виробництва електроенергії, що є особливо важливим у нинішніх умовах", — уточнив він.У листопаді 2023 року "Енергоатом" отримав ліцензію на продовження строку експлуатації енергоблока №1 Південноукраїнської АЕС. Загалом він працюватиме 50 років.Уперше фахівці компанії виконали цю процедуру за міжнародними стандартами без зупинки блоку на 200-250 діб, як це відбувалося раніше.Нагадаємо, на початку липня цього року Центр протидії дезінформації заявляв, що повідомлення про збій на Південноукраїнській АЕС не відповідали дійсності. У медіа поширювали дезінформацію, що нібито Київ "приховав аварійний збій" на атомному об'єкті, який начебто міг призвести до катастрофи..

Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Зараз Україна володіє найбільш передовими технологіями захисту життя людей і найбільшими сильними можливостями виробництва зброї. Зброя, яка є сучасною, яка є ефективною. І я пропоную Польщі весь цей досвід", — зазначив український президент.За його словами, Україна знає, як захиститися "від кожного з усіх типів дронів, які має Росія, які можуть бути застосовані проти наших сусідів, проти Польщі, проти інших націй".Президент України наголосив, що Україна може запропонувати також співпрацю у питанні безпеки на морі. На його переконання, це важливо з погляду польських позицій у Балтийському морі."Радий бути знову з офіційним візитом у Польщі. Вдячний президенту Навроцькому за нашу розмову та дуже сподіваюся, що цей візит відкриває новий, іще вагоміший етап у наших з вами відносинах — України та Польщі, — у відносинах не просто сусідів, але й тих двох європейських елементів, без яких в усій нашій частині Європи просто не буде свободи, не буде надійної безпеки", — наголосив президент України.Він додав, що українська незалежність і польська незалежність — це фундамент, який дає змогу кожній нації нашої частини Європи жити вільно, без влади Москви. Саме тому важливо, щоби ми співпрацювали, щоби підтримували одне одного та щоби координувалися в захисті Європи та наших народів."Сьогодні ми з паном Президентом Навроцьким обговорили безпекову ситуацію — усе те, що стосується війни й дипломатії. Я вдячний Польщі за дуже відчутну та сильну підтримку для України, для українців від початку вторгнення та традиційно протягом усіх років після відновлення нашої самостійної державності 1991 року", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви..

У п’ятницю, 19 грудня, польський президент Кароль Навроцький провів перемовини зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Він назвав його візит до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Про це Кароль Навроцький заявив під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві."Це доказ того, що в нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — наголосив польський президент.За його словами, під час розмови із Зеленським лідери погодилися, що російська загроза розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про слова колишнього президента Польщі Леха Качинського, який попереджав про небезпеки для регіону, але його "не почули в частині держав Західної Європи"."Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів Росії. Ми відчуваємо це в Польщі й у всій Європі", — додав Навроцький.Він акцентував, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних форумах, удари по тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів."Ми підтримуємо це на всіх дипломатичних форумах. Найбільші наші союзники в таких питаннях — балтійські та скандинавські країни. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — підсумував Кароль Навроцький.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.У Варшаві відбулася офіційна церемонія зустрічі Володимира Зеленського з Каролем Навроцьким.Далі президенти пішли на перемовини, після яких вони проведуть спільну прес-конференцію.Зеленський уперше зустрівся з новообраним президентом Польщі у Варшаві з моменту його обрання. Зустріч ініціювала польська сторона. Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Як відомо, новий президент Польщі бачить взаємини з Україною жорсткіше, ніж його попередник Анджей Дуда. Він зазначав, що допомога Варшави не повинна сприйматися Києвом як "належне", а Польща має бути повноцінним партнером, а не "коридором" чи "передпокоєм" у стратегічних питаннях. Навроцький наполягає на більш помітній ролі Варшави під час мирних переговорів щодо війни в Україні.Ще одним важливим питанням є розв’язання історичних суперечностей. Зокрема, йдеться про Волинську трагедії, стосовно якої бачення Польщі й України відрізняються.Попри певні розбіжності президент Польщі запевнив, що Варшава повинна підтримувати Україну та надалі це робитиме. Своєю чергою, Зеленський напередодні візиту теж висловив Польщі вдячність за добросусідство."Ми дуже вдячні Польщі за підтримку. Для нас це дуже важливе добросусідство", — сказав він під час спілкування із журналістами 14 грудня.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

У четвер, 18 грудня, американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Про це свідчить допис на сайті Білого дому. Підписаний Дональдом Трампом закон передбачає рекордні щорічні військові витрати в розмірі 901 мільярда доларів.У документі передбачено виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом 2026 та 2027 років. Кошти мають надійти в межах ініціативи допомоги у сфері безпеки, яка передбачає закупівлю американського озброєння для ЗСУ.Аналітики звернули увагу на такий нюанс: це відбувається на тлі того, що команда Трампа веде переговори, намагаючись зупинити війну Росії проти України.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу.Раніше проект оборонного бюджету з грошима на допомогу Україні Конгрес США схвалив 11 грудня. У законі робиться посилений акцент на європейській обороні.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки — виділено 175 мільйонів доларів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагона — документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження — закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, що Сенат США підтримав законопроект 77 голосами проти 20 за сильної підтримки обидвох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол..

Зараз триває робота над гарантіями безпеки для України від Сполучених Штатів Америки. Цю тему детально обговорюють під час кожного раунду перемовин. Сторони вже близькі до фіналізації цього питання.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня."Для нас принципові речі — щоби це проголосував Конгрес США, щоби це були гарантії юридично зобов’язувальні. Друге — щоби це була стаття 5 НАТО. Третє — щоби ми знали, як партнери будуть реагувати у разі повторення агресії Росії", — наголосив він.Український президент також звернув увагу на деталі щодо зброї, посилення української армії, її кількісного складу."У принципі всі ці деталі, крім складу, ви знаєте, що вона не менше 800 тисяч повинна бути та залишатися. А щодо деталей, озброєння тощо, ми домовилися зі США: поки не допрацюється цей документ, не проговорювати публічно деталі", — констатував президент України.Він запевнив, що є план, який США з українською делегацією проговорювали та проговорюють з Росією. За його словами, остання версія будь-якого плану — це узгоджена версія, поки що узгодженої версії плану немає."І коли я збираюся говорити з президентом Трампом: ми з ним спілкувалися два тижні тому в Берліні, відбувся такий брифінг із приводу того, як пройшли наші переговори. Я думаю зараз, коли будемо мати вже фіналізацію документів, то ми вийдемо на контакт", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:США пропонують Україні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки. Вони подібні до статті 5 НАТО, хоча й без формального членства в Північноатлантичному альянсі.Водночас Кремль публічно відхилив пропозиції США та європейських партнерів щодо надання Україні гарантій безпеки "подібних до натовських" у межах потенційної мирної угоди та вкотре заявив про небажання йти на будь-які компроміси щодо територіальних претензій Росії на території України.Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.США спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів. Зокрема, цей план передбачає розгортання європейських військ на українській території для стримування нового, можливого вторгнення країни-агресорки Росії..

Сполучені Штати Америки пропонують Україні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки. Вони подібні до статті 5 НАТО, хоча й без формального членства в Північноатлантичному альянсі.Про це повідомили журналісти The Wall Street Journal. Вони зазначили, що США пообіцяли Україні захист від будь-якої агресії, намагаючись "вийти з глухого кута" у мирних переговорах.Медійники послалися на офіційних представників США на переговорах у Берліні. За їх словами, такими обіцянками американська делегація намагається схилити українську погодитися на деякі інші пункти "мирного плану".Журналісти зауважили, що це можуть бути гарантії безпеки, подібні на статтю 5 НАТО. Вони передбачатимуть зобов'язання союзників реагувати на нову агресію проти України, але без формального членства в НАТО.Планується, що вони матимуть юридичну силу. Їх, до речі, може схвалити Конгрес США.Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що двосторонні гарантії безпеки від США за статтею 5 НАТО, а також гарантії від європейських партнерів та інших країн — це вже компроміс з боку України.Зеленський додав, що українським бажанням від початку був вступ до НАТО, і це вийшли би реальні гарантії безпеки. Однак такий напрямок деякі партнери в США і Європі не підтримали.За словами співрозмовника медійників, відповідну угоду винесуть на голосування до Конгресу США. Він зазначив, що Вашингтон прагне запропонувати Києву не "порожній чек", а сильну та реальну гарантію безпеки.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

Заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни.Відповідну заяву зробив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Реагуючи на заяву Рютте, Пєсков зазначив, що той жив у Нідерландах, а ця країна нібито не сильно постраждала від Другої світової війни."Це заява, напевно, представника покоління, яке встигнуло забути, якою була Друга світова війна. Пан Рютте жив у Нідерландах", — зауважив "рупор" Кремля.Він зізнався, що свого часу навчався в Нідерландах і що йому нідерландці нібито розповідали про страшне випробування, яке вони пережили під час фашистської окупації, що їм розбили декілька вікон і як це моторошно."Це цілком серйозно. Нідерландці дуже не люблять німців за цей дискомфорт, але вони не знають, що таке жахлива війна", — додав Пєсков.За словами спікера Кремля, генсек НАТО робить подібні заяви, нібито "не розуміючи, про що каже"."Ми, слава Богу, виросли в країні, де дбайливо зберігають пам'ять про те, що це відбувалося, що це був за жах і що вдалося нам зробити для того, щоби врятувати Європу від фашистів", — пафосно підсумував Дмитро Пєсков.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що, на його думку, Альянс є наступною військовою метою Росії. Він зазначив, що вже давно перестав розуміти, що відбувається в голові у кремлівського диктатора Володимира Путіна."Нам потрібно чітко усвідомлювати загрозу: ми — наступна мета Росії, і ми вже в небезпеці", — сказав він.Рютте додав, що хоча країни НАТО домовилися збільшити оборонні витрати, але цього все ще замало. За його словами, витрати та виробництво союзників повинні швидко зростати, а збройні сили — мати все необхідне для безпеки Альянсу.Нагадаємо, що офіційна російська влада знову заявила про незгоду з можливими корективами американцями варіанту мирної угоди з Україною. Кремль найбільше не влаштовують зміни в частині "територіального питання"..

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки України в Київській області викрили та припинили діяльність 18 нелегальних гральних закладів на території регіону. Триває встановлення повного кола осіб, причетних до цього.Про це повідомили на сайті Бюро економічної безпеки України (БЕБ).Правоохоронці уточнили, що підпільні гральні зали функціонували в нежитлових приміщеннях у Фастівському, Білоцерківському, Бучанському, Васильківському й Обухівському районах Київської області."Заклади працювали в закритому режимі, зокрема, під час комендантської години. Організатори ретельно приховували незаконну діяльність: відвідування погоджувалося заздалегідь з адміністраторами, а доступ надавався винятково постійним клієнтам", — деталізували в БЕБ.Під час обшуків детективи БЕБ вилучили понад 160 комплектів комп’ютерної техніки, відеокамери, термопринтери та чорнові записи. Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальних провадженнях."Орієнтовна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей — майже три мільйони гривень", — наголосили правоохоронці.Зараз триває встановлення повного кола осіб, причетних до організації та функціонування нелегального грального бізнесу. Досудове розслідування здійснюється у кримінальних провадженнях за статтею 203-2 Кримінального кодексу України (незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей)."Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Київської обласної прокуратури", — підсумували в Бюро економічної безпеки України.Нагадаємо, минулого тижня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповідав, що державна агенція PlayCity, яка контролює гральний бізнес, працює вже шість місяців. За цей час вона встигла заблокувати більш як 2 500 нелегальних онлайн-казино..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

З європейського погляду деякі пункти нової стратегії національної безпеки Сполучених Штатів Америки є неприйнятними. Тому Європа в перспективі повинна стати більш незалежною від Америки. Інакше виникатимуть різні колізії.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитує видання The Guardian.Виступаючи під час візиту до землі Рейнланд-Пфальц, канцлер Німеччини сказав, що його не здивувала нова стратегія США "за своєю суттю".Він також пов’язав її з мюнхенською промовою віце-президента Джея Ді Венса. Її один з очільників США проголосив на початку цього року."Дещо з цього зрозуміло, дещо — незрозуміло, а дещо — неприйнятно для нас з європейського погляду", — акцентував Мерц.Він також додав, що "американцям немає потреби рятувати демократію в Європі". Німецький канцлер наголосив, що новий документ підтверджує його думку про те, що ЄС повинен "стати набагато більш незалежним від США з погляду політики безпеки".Він також припустив, що Трамп може відвідати Німеччину 2026 року. Американський президент прийняв запрошення "з великим ентузіазмом", але дата візиту ще не призначена.Як відомо, 5 грудня США презентували нову Стратегію національної безпеки. Один із її ключових пунктів — завершення війни в Україні. Також США вважають відновлення стратегічної стабільності у відносинах з Росією одним з основних своїх пріоритетів на європейському напрямі.Загалом Вашингтон бажає відновити стабільність у Європі та вважає, що в основі має бути врегулювання конфлікту в Україні. Американці налаштовані на якнайшвидше припинення бойових дій для "стабілізації євразійського простору" та скорочення ризиків збройного конфлікту між країнами Європи та Росією.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль позитивно відреагував на нещодавно опубліковану Стратегію національної безпеки США. Цей документ здебільшого влаштовує очільників Росії, адже йдеться про пом’якшення американської позиції..