# безпека

Україна розробила одні з найкращих у світі технологій, які підтверджені на практиці під час війни. Тому вона може відіграти важливу роль у міжнародних зусиллях щодо безпеки Ормузької протоки.Про це заявив міністр із питань збройних сил Великої Британії Аль Карнс. Його цитують журналісти Reuters.Про це британець сказав під час візиту до Києва, високо оцінивши українські технології безпілотників як одні з найкращих у світі."Україна володіє одними з найкращих у світі технологій, які вона розробила тут, під час війни. Я думаю, що це може бути корисним на Близькому Сході, як ми вже бачимо на прикладі боротьби з дронами "Шахед", аж до Ормузької протоки", — акцентував він.Карнс також зазначив, що його візит мав на меті запевнити Київ у тому, що війна в Україні залишається ключовим пріоритетом Великої Британії у сфері оборони та безпеки.У відповідь на те, що президент США Дональд Трамп розкритикував європейських союзників за те, що вони не приєдналися до війни з Іраном, британський гість зауважив, що Альянс, як і раніше, є "основою нашої безпеки".Карнс додав, що Велика Британія також може багато чого навчитися від інновацій Києва на полі бою, зокрема, у сфері технологій безпілотників, використання даних та штучного інтелекту."Це революція у військових справах, і нам потрібно рухатися швидше", — сказав він.Британський міністр закликав Україну прискорити експорт своїх передових технологій, щоби завоювати частку світового ринку, перш ніж інші країни наздоженуть її, а також сприяти навчанню та розвитку разом із союзниками по НАТО.Нагадаємо, сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що США розпочинають процес розмінування Ормузької протоки. Через неї вперше від початку активної фази війни пройшли кораблі американських військово-морських сил..

Естонська влада розробила план дій на випадок масштабної кризи, згідно з яким державні інституції мають безперебійно працювати протягом місяця, а громадяни — бути готовими до тижневої самоізоляції. Оновлена стратегія національної безпеки фокусується на протидії агресивним амбіціям Росія та запровадженні новітніх військових принципів.Про це повідомляє ERR.РФ як загроза стабільності ЄвропиУ новому документі Таллінн чітко визначає Росію основним джерелом небезпеки не лише для країн Балтії, а й для всього євроатлантичного союзу. На думку авторів стратегії, Москва реалізує імперіалістичну політику, що має на меті повне руйнування наявного світового порядку та архітектури безпеки в Європі."Довгострокові тенденції в європейській системі безпеки та зміни у стратегічних інтересах і позиціях Сполучених Штатів Америки призвели до ситуації, яка вимагає від європейських держав більшої відповідальності та дій для забезпечення спільної безпеки, зокрема прискореного збільшення витрат на оборону та досягнення цілей НАТО щодо спроможностей", — наголосили у стратегічному документі.Крім того, Естонія звертає увагу на роль Китаю, який через підтримку агресії проти України у союзі з КНДР, Іраном та Білоруссю посилює свій глобальний вплив.Стратегія "активної оборони"Одним із найважливіших нововведень став перехід до концепції "активної оборони". Цей підхід радикально змінює бачення бойових дій: замість стримування ворога лише на власних кордонах, Естонія готується завдавати ударів у відповідь по території агресора."Військова оборона побудована на принципі активної оборони, згідно з яким застосовуються активні заходи проти сил противника... включно з глибокими ударами по території противника. Територіальна оборона й надалі відіграє важливу роль, але метою є забезпечити, щоб бойові дії не відбувалися на території Естонії", — зазначається в оновленому плані.Автономність та цивільна стійкістьДля забезпечення життєдіяльності суспільства у критичних умовах держава визначила перелік пріоритетних послуг, що мають функціонувати за будь-яких обставин. До них увійшли енергопостачання, зв'язок, доступ до палива та медична допомога.При цьому особлива роль відводиться кожному громадянину. Жителів країни закликають створювати запаси продовольства та необхідних речей, щоб у разі надзвичайної ситуації забезпечити себе самостійно протягом семи діб. Водночас Естонія, Латвія та Литва тепер розглядаються союзниками по НАТО як єдиний операційний простір для захисту регіону.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак заснував громадську організацію під назвою "Справедливість для України". Передбачається, що разом із ним у ній працюватимуть військові та юристи.Про це повідомив сам Андрій Єрмак, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що в комітеті Національної асоціації адвокатів України (НААУ) він разом із партнерами віднедавна працював над системними рішеннями щодо політичних процесів, підходів до них і законодавства.«Громадська організація — це продовження цієї роботи, але вже на рівні конкретних кейсів», — пояснив колишній очільник Офісу президента України.Він уточнив, що йдеться про військових, полонених, їхні родини, дітей, а також про їхні реальні юридичні питання: статус, виплати, захист прав, компенсації."Серед засновників — я, а також військові та юристи з практичним досвідом війни та правозахисту", — зауважив Андрі Єрмак.Він конкретизував, хто входить до засновників громадської організації "Справедливість для України":Артем Дибленко, офіцер морської піхоти, який пройшов полон після оборони Маріуполя;Юлія Степаненко, адвокат із міжнародною практикою;Тетяна Кан, військова, адвокат і управлінець."Повноцінну роботу з офісом і першими кейсами плануємо розпочати вже в травні", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург". Раніше вважалося, що його в розмовах називали "Алі-Баба"..

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..

На кордоні Сербії та Угорщини виявили вибуховий пристрій великої потужності поблизу об'єктів критичної газової інфраструктури. Через спробу саботажу офіційний Будапешт негайно залучив армію для охорони угорської ділянки трубопроводу, щоб не допустити енергетичного колапсу в країні.Про це повідомляє Index.Військова вартаПісля екстрених консультацій із сербською стороною угорський уряд запровадив надзвичайні заходи безпеки. Армія Угорщини розпочала цілодобове патрулювання газопроводу "Турецький потік" по всій довжині — від сербського до словацького кордону. До операції залучили шість військових підрозділів, які забезпечують як наземну присутність, так і контроль повітряного простору над об'єктами.За словами очільника уряду, інцидент розцінюється як пряма спроба диверсії. Попри виявлену загрозу, наразі газопровід продовжує працювати у штатному режимі, а внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Будапешт тримає НАТО в курсі подій, поки Сербія продовжує розслідування обставин закладення вибухівки.Державний пріоритетВажливість цієї магістралі для Угорщини важко переоцінити, адже саме через цей канал країна отримує близько 60% від загального обсягу природного газу. Керівництво держави наголошує на тому, що будь-які зазіхання на енергетичні об'єкти отримають жорстку відсіч з боку збройних сил."Мадярські сили оборони готові до повного виконання своїх завдань, закріплених в Основному законі. Енергетична безпека угорців — це не гра!" — заявив Кріштоф Салай-Бобровницький у своєму зверненні.Міністр також висловив подяку солдатам за їхню службу під час свят, підкресливши, що захист критичної інфраструктури триватиме за будь-яких умов.Як відомо, 5 квітня в Сербії заявили про спробу диверсії на газопроводі, що веде до Угорщини: поруч нібито виявили вибухівку та детонатори.Угорський прем’єр Віктор Орбан після цього скликав Раду з нацбезпеки, а за підсумками зустрічі доручив помістити під охорону військових угорську секцію "Турецького потоку". Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто натякнув, що до зірваної "диверсії" може бути причетна Україна. Київ категорично відкинув звинувачення та припустив "російський слід" у межах втручання Росії в угорські вибори на користь Віктора Орбана.Нагадаємо, 6 квітня директор Військово-безпекової агенції Сербії Джуро Йованич заявив, що спецслужби країни не знайшли "українського сліду" в начебто спробі диверсії на газопроводі, який прямує до Угорщини. Навколо цієї ситуації з’явилося багато дезінформації, насамперед із Будапешта.Згодом у Кремлі зазначили, що спроби диверсії на газопроводі в Сербії — це "слід втручання київського режиму". Таку версію, яка, щоправда, не має жодних доказових свідчень, підтримують у Москві..

Щороку 4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні. Для України це не просто дата — це щоденна реальність.Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни — і вона залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Міни, нерозірвані боєприпаси, уламки дронів і ракет становлять загрозу навіть там, де здається безпечно.Попри це, багато людей досі недооцінюють ризики: підходять до підозрілих предметів із цікавості, ігнорують повітряні тривоги або покладаються на правило “двох стін”.Чому це небезпечно, з чим сьогодні найчастіше стикаються цивільні та що насправді може врятувати життя — в інтерв’ю TrueUA розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.Заміновані території і розмінування— Яка частина території України сьогодні залишається потенційно небезпечною через міни та інші вибухонебезпечні предмети? І скільки часу, за вашими оцінками, може тривати повне розмінування деокупованих територій?— Відповідаючи на ваше запитання, я готувався до цієї розмови й переглядав актуальні статистичні дані з відкритих джерел. Останній профільний захід відбувся у Хорватії — це конференція Mine Action 2026. Там була присутня українська делегація, і під час обговорень озвучувалися актуальні цифри.За цими даними, наразі вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території. Водночас забрудненими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів. Ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів — це водні акваторії. Відповідно, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно.Більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни. Тоді стане зрозумілим масштаб забруднення, а також можна буде оцінити наявні ресурси, сили та кількість фахівців.Втім, уже зараз очевидно: цей процес триватиме десятки років. Для прикладу, навіть сьогодні фахівці — піротехніки, вибухотехніки, сапери — регулярно виявляють і знищують боєприпаси часів Другої світової війни. Їх знаходять під час будівництва або за інших обставин.— Після звільнення Київської області парки й ліси певний час залишалися закритими через мінну небезпеку. А яка ситуація зараз? Чи можемо ми почуватися безпечно, наприклад, гуляючи з собакою у міському парку? І наскільки ризикованими сьогодні залишаються ліси та місця збору грибів?— Ми живемо в умовах війни, і про це не варто забувати. Потрібно постійно бути готовими до того, що будь-що може статися. Не можна розслаблятися або думати, що якщо окупанти вийшли з території Київської області, то війна вже закінчилася. Вона триває і може розвиватися по-різному. Ті ж повітряні тривоги, які лунають фактично щодня, постійно нагадують про це.Що стосується парків і зон відпочинку на відносно мирних територіях, ситуація там контролюється правоохоронними органами — Національною поліцією та Державною службою з надзвичайних ситуацій. Уся територія перебуває під контролем.Втім, не варто виключати можливість провокацій. Йдеться, зокрема, про діяльність диверсійно-розвідувальних груп або осіб, які можуть діяти за вказівками кураторів. Вони здатні встановлювати небезпечні предмети, які становлять загрозу для цивільних. Тому обачними потрібно бути завжди і всюди.Якщо говорити про загрози, які виникли після повномасштабного вторгнення, то такі зони вже визначені. Вони позначені на інтерактивній карті забруднених територій. Це зони обмеженого доступу, де встановлені попереджувальні знаки про потенційну небезпеку або мінування.Ідеться не лише про Київську область, а й про інші регіони — Сумську, Чернігівську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку. Перед тим як вирушати на відпочинок, риболовлю чи в ліс, люди мають перевіряти ці місця онлайн і переконуватися, що вони безпечні.На мою думку, також потрібно більше інформаційної роботи. Зокрема, через засоби масової інформації — ті ж радіостанції, які часто слухають водії та пасажири. Важливо, щоб поряд із розважальним контентом звучали нагадування про небезпеку і правила безпеки.Тому головне — не розслаблятися і бути готовими до викликів, які існують сьогодні.— Розмінування — складний і тривалий процес, який постійно змінюється разом із розвитком технологій. Як сьогодні розміновують українські території: це переважно ручна робота чи вже активно застосовуються сучасні технології?— Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину.Зокрема, сьогодні відбувається профільна зустріч у форматі кластера, де обговорюються ключові проблеми гуманітарного розмінування за участі представників галузевих служб і відомств. Під час таких обговорень фахівці обмінюються досвідом, визначають пріоритети та шукають ефективні рішення для очищення територій.Щодо технічних можливостей — за останні роки їх суттєво побільшало. Україна активно використовує міжнародний досвід, зокрема країн Балканського регіону. Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід. Водночас, якими б сучасними не були технології, повністю замінити людину вони не можуть.Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів.У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності.З чим насправді стикаються цивільні: міни, боєприпаси чи уламки— Війна залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Сьогодні на міни й боєприпаси можна натрапити не лише на полі бою, а й у цивільному житті. З чим найчастіше стикаються цивільні — міни, боєприпаси чи уламки? І що з цього становить найбільшу загрозу?— Ситуація така: офіційної деталізованої статистики щодо того, з якими саме вибухонебезпечними предметами найчастіше стикаються люди, наразі немає. Є деокуповані території, є райони поблизу лінії фронту, де тривають бойові дії, а є території, які формально перебувають під контролем України, але також залишаються потенційно небезпечними. Тому сказати, яких саме боєприпасів сьогодні більше, було б некоректно.Умовно всі вибухонебезпечні предмети можна поділити на кілька основних категорій:Перша — це боєприпаси, які залишилися після переміщення військових підрозділів.Друга — це ті, що були застосовані, але не вибухнули. Таких, за оцінками, близько третини від загальної кількості. Йдеться про мінометні міни, артилерійські снаряди, боєприпаси реактивних систем залпового вогню.Те саме стосується і "шахедів": їх збивають, вони падають, але можуть залишатися готовими до вибуху. І такі випадки трапляються доволі часто.Наступна категорія — мінні поля. Це протипіхотні, протитанкові та інші типи мін. У зоні бойових дій їх, як правило, не розміновують повністю — лише створюють проходи для військових або техніки. Усе інше залишається до моменту повного очищення території.Ще одна серйозна загроза — саморобні вибухові пристрої, які можуть встановлюватися з диверсійною метою. Вони можуть маскуватися під звичайні предмети. Наприклад, на дитячому майданчику раптом з’являється іграшка, якої там раніше не було — і вона вже може становити небезпеку.Саме тому важливо звертати увагу на будь-які підозрілі речі, особливо якщо вони з’явилися там, де їх не повинно бути. Загалом спектр боєприпасів, які застосовуються у цій війні, дуже широкий — від зразків часів Другої світової війни до сучасних розробок.Окрему загрозу становлять касетні боєприпаси та суббоєприпаси, які розповсюджуються дистанційно і можуть залишати після себе великі небезпечні території.Також використовуються сучасні міни, які реагують на рух людини. Наприклад, міна ПОМ-3 із сейсмічним датчиком — вона спрацьовує саме на крок людини в межах ураження приблизно 5-8 метрів. При цьому на техніку чи тварин вона може не реагувати.Тому говорити про якийсь один тип загрози неможливо — їх дуже багато, і всі вони залишаються небезпечними.Як змінилася тактика ворога: дистанційне мінування і нові загрози— За час повномасштабної війни Росія неодноразово змінювала тактику атак. Чи змінилися за цей період підходи до мінування? Чи з’явилися нові типи мін або способи їх застосування?— Як я вже зазначав, підходи до мінування загалом залишаються такими ж, як і на початку повномасштабної війни.У більшості випадків застосовується дистанційне мінування — з використанням гелікоптерів, авіації та реактивних систем залпового вогню. Тобто території заміновуються на відстані, без безпосереднього заходу на місцевість.Сучасні міни можуть мати функцію самоліквідації, але це залежить від конкретної моделі. Якщо такий механізм не передбачений або не спрацьовує, міна може залишатися активною дуже тривалий час. Фактично вона "чекає" на жертву. Після встановлення вона переходить у бойовий стан і може залишатися небезпечною до моменту спрацювання.Наприклад, міна ПФМ-1 — у пластиковому корпусі з підривником. Після розкидання з касети вона стає на бойовий взвод і може тривалий час залишатися активною. Такі міни добре захищені від впливу зовнішнього середовища: вода чи сонце практично не впливають на їхню роботу. Крім того, вони маскуються під місцевість — можуть бути зеленими, щоб зливатися з травою, або коричневими, щоб бути менш помітними серед листя чи ґрунту. Через це людина може їх просто не помітити.Подібних типів мін існує багато, і для їх виявлення та знищення фахівці застосовують різні методи.Якщо говорити про підходи противника, то вони суттєво не змінилися. Водночас через неможливість зайти на певні території активно використовуються саме дистанційні способи мінування.— Останнім часом з’являється все більше загроз, пов’язаних із використанням дронів. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація, що російські війська можуть скидати вибухонебезпечні предмети з "шахедів". Наскільки це небезпечно для цивільних і як слід діяти в такій ситуації?— Як я вже зазначав, на першому місці має бути безпека. Люди повинні усвідомлювати: некоректне поводження з підозрілими предметами може становити серйозну загрозу.Особливо це стосується об’єктів, які на перший погляд не виглядають як боєприпаси. Наприклад, касетні суббоєприпаси можуть мати форму металевих циліндрів і зовні нагадувати запчастини від автомобіля, фрагменти техніки або навіть звичайні побутові предмети, зокрема консервні банки.Якщо людина не може чітко ідентифікувати предмет і зрозуміти, що це таке, — це вже сигнал небезпеки. У такому випадку торкатися його категорично не можна.Що стосується "шахедів", вони складаються з кількох частин: корпусу, двигуна, паливного бака та бойової частини, яка безпосередньо несе загрозу. Якщо збитий "шахед" лежить у полі чи посадці і не вибухнув, це не означає, що він безпечний. Навпаки — він залишається вкрай небезпечним. Те саме стосується інших дронів або будь-яких літальних апаратів, які впали. Вони можуть містити вибухові елементи і становити загрозу для життя.Такі предмети категорично заборонено чіпати. Працювати з ними можуть лише фахівці — працівники ДСНС або вибухотехнічних підрозділів Національної поліції, які оцінюють рівень небезпеки.Для цивільних це має бути чітке правило: "червоне світло" — не підходити, не чіпати, відійти на безпечну відстань і повідомити компетентні служби.Побачив підозрілий предмет: що можна і заборонено робити— То ж як має діяти людина, якщо побачила підозрілий предмет? Який чіткий алгоритм дій у такій ситуації? І яку найнебезпечнішу помилку найчастіше допускають люди?— Цей алгоритм уже чітко визначений і постійно озвучується фахівцями та службами, які займаються протимінною діяльністю.Перше правило — не підходити і не наближатися до підозрілого предмета.Друге — жодним чином на нього не впливати.Третє — повідомити відповідні служби.Зателефонувати можна за номерами 101 або 102. Також працює єдиний номер 112.Ці три правила потрібно виконувати саме в такій послідовності: не підходь, не чіпай, зателефонуй.Якщо людина помітила підозрілий предмет, потрібно одразу зупинитися. Не піддаватися паніці, але й не ігнорувати небезпеку. Важливо зафіксувати місце, де ви перебуваєте, оцінити ситуацію, подивитися під ноги і повільно відійти назад тим самим шляхом, яким рухалися. Це може бути будь-що: уламок від "шахеда", невибухнувший боєприпас або розтяжка.Вийшовши на безпечну територію — наприклад, на дорогу з твердим покриттям — потрібно відійти на відстань не менше 100 метрів і вже звідти телефонувати у відповідні служби.Важливо чітко повідомити, де саме був виявлений предмет, як він виглядає і що саме викликало підозру. Якщо немає можливості чекати на місці прибуття фахівців, потрібно позначити небезпечну зону підручними засобами. Наприклад, це можуть бути схрещені гілки, яскрава тканина або інші помітні маркери, які вкажуть на місце небезпеки.Також сьогодні можна передати геолокацію — це значно полегшує роботу фахівців.Що стосується саморобних вибухових пристроїв, ситуація ще складніша. Вони можуть бути оснащені радіокерованими датчиками і спрацьовувати від сигналів. Тому в таких випадках важливо відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів — і лише після цього користуватися мобільним телефоном.Без спеціальних технічних засобів оцінити, що це за предмет, неможливо. Саме тому працювати з такими об’єктами можуть лише фахівці — вибухотехніки, підрозділи поліції та ДСНС.Тому цей алгоритм має бути доведений до автоматизму. Як звичні щоденні дії — так само і тут. Золоте правило: не підходь, не чіпай, зателефонуй."Звичайні речі", які можуть вбити— Ви вже згадували про саморобні вибухові пристрої. Які з них найчастіше трапляються? І під які предмети ворог найчастіше маскує вибухівку?— Тут ситуація дійсно складна. Саморобний вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, засіб підриву і механізм, який приводить його в дію. І цю конструкцію можна вмонтувати практично в будь-який побутовий предмет. Обмежень тут фактично немає.Були випадки, зокрема на Харківщині, коли підкидали ліхтарики китайського виробництва. Усередині було приблизно 20-30 грамів пластиду. Коли людина намагалася його увімкнути — відбувався вибух, унаслідок якого травмувало кисть. Такі випадки фіксувалися і висвітлювалися в ЗМІ.Чим більший предмет, тим більше вибухівки в нього можна закласти — і тим серйозніші наслідки.Для розуміння: у гранаті Ф-1 заряд вибухової речовини становить близько 60 грамів, але радіус розльоту уламків може сягати до 200 метрів. У гранати РГД-5 — близько 110 грамів, а зона ураження становить приблизно 30-40 метрів. Тобто навіть відносно невелика кількість вибухової речовини може призвести до тяжких наслідків.Такі пристрої можуть бути замасковані під будь-що: коробки, сумки, валізи, павербанки, мобільні телефони, ноутбуки чи навіть дитячі іграшки. Особливо це небезпечно у місцях скупчення людей — у парках, на дитячих майданчиках або в зонах відпочинку.Важливо розуміти: вибухівка може мати різні характеристики — за потужністю, чутливістю, способом спрацювання. Але для цивільної людини це не має значення, адже без спеціальних знань і технічних засобів визначити рівень небезпеки неможливо. Саме тому будь-який незрозумілий предмет потрібно розглядати як потенційно небезпечний.Окупанти не нехтують жодними способами маскування — використовують предмети, які можуть викликати інтерес у людини і спонукати її взяти їх у руки або використати. І саме в цьому головна небезпека."Дві стіни" не завжди рятують: що важливо знати під час обстрілів— Під час масованих атак люди часто нехтують правилами безпеки й не спускаються в укриття, покладаючись на правило "двох стін". У яких випадках воно справді може допомогти, а коли лише створює хибне відчуття безпеки?— У нашій практиці був показовий випадок. Ми спілкувалися з громадянином Туреччини, який приїжджав в Україну у відрядження. Коли зайшла мова про повітряні тривоги і те, як на них реагують українці, він був щиро здивований. У нього склалося враження, що наші люди просто безстрашні.Насправді ж ми просто звикли до цієї реальності: тривоги, прильоти, постійна загроза. Але саме ця "звичка" може бути небезпечною, адже притуплює відчуття ризику. І це може обернутися трагедією — як для самої людини, так і для її родини. Тому нехтувати сигналами тривоги не можна.Сьогодні люди часто орієнтуються на додаткову інформацію — зокрема з гаджетів: дивляться, що летить, куди летить. Але це лише орієнтир, а не гарантія безпеки.Якщо людина перебуває на вулиці — потрібно рухатися до найближчого укриття. Якщо в установі, на роботі чи в навчальному закладі — для цього передбачені спеціальні місця, і керівництво зазвичай контролює спуск людей в укриття.Найскладніша ситуація — коли людина вдома. Наприклад, на високому поверсі. Вночі, під час тривоги, люди часто не знають, що робити: вставати чи ні, бігти чи залишатися. При цьому важливо пам’ятати, що і "шахеди", і крилаті ракети можуть змінювати напрямок польоту.Якщо є можливість — потрібно обов’язково спускатися в укриття. Якщо ж часу немає і загроза вже поруч, тоді можна використати правило "двох стін".Його суть у тому, що між вами і джерелом вибуху має бути щонайменше дві стіни. Це може частково захистити від уламків або вибухової хвилі. Але важливо розуміти: це не гарантія безпеки.У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію.Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін".— Часто, особливо вночі, обстріли застають людей удома, і звичні місця можуть ставати небезпечними — зокрема кімнати з вікнами. А як щодо перебування під час атак у ліфті або на верхніх поверхах будинків — які тут основні ризики?— Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними.Що стосується ліфтів — користуватися ними під час тривоги небезпечно. Є ризик знеструмлення або пошкодження інфраструктури, і людина може просто застрягти. Тому в таких ситуаціях варто користуватися сходами. Спускатися ними швидше і безпечніше.Також важливо мати вдома так звану "тривожну валізу". У ній має бути мінімальний набір речей на перший час: вода, базові продукти, необхідні медикаменти, документи та найважливіші особисті речі. Під час масованих обстрілів це особливо актуально. Фактично йдеться про звичку до безпеки — дисципліну і готовність діяти правильно у критичній ситуації. І цю готовність потрібно формувати заздалегідь.— Росіяни застосовують різні типи озброєння. Як це впливає на ефективність укриття? Якщо правило "двох стін" не завжди працює, то що тоді дійсно може захистити, окрім спеціально обладнаних укриттів?— Якщо під час обстрілу немає можливості швидко дістатися до укриття — наприклад, метро чи підземного переходу — потрібно діяти одразу. Якщо є загроза вибуху поруч, необхідно лягти на землю. Бажано — у найнижче заглиблення, яке є поруч.Це важливо, тому що під час вибуху ударна хвиля та осколки розповсюджуються в усі боки — по принципу найменшого опору. Як вода або електричний струм.Якщо людина стоїть — вона потрапляє під дію ударної хвилі та уламків. Якщо лежить — значна частина цих факторів проходить над нею.Тому правильна дія — лягти на землю, прикрити голову руками, закрити очі та, за можливості, вуха. Це може не повністю убезпечити, але значно підвищує шанси вижити.Важливо також розуміти: обстріли не тривають безперервно. Вони мають певну тривалість — це можуть бути години, після чого атака припиняється. Тому головне завдання — пережити цей період і використати всі доступні способи захисту.Якщо є можливість — потрібно якнайшвидше переміститися в укриття: підвал, підземний перехід або станцію метро.Після завершення загрози можна виходити, але все одно залишатися обережними. Адже після обстрілів можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, які становлять додаткову небезпеку.Якщо обстріл застав зненацька: як діяти— Якщо обстріл застав людину в транспорті — у заторі, в автівці чи громадському транспорті — чи залишається алгоритм дій таким самим? Як правильно діяти в такій ситуації?— Алгоритм дій у транспорті фактично той самий. Ми пам’ятаємо період, коли під час повітряної тривоги транспорт зупинявся, пасажири виходили й прямували до укриттів. Зараз рух транспорту в більшості випадків дозволений, але ситуацію все одно потрібно постійно контролювати.Люди орієнтуються на інформацію з офіційних джерел, Telegram-каналів, повідомлень про те, що і куди летить. Але це лише допоміжний фактор.Якщо є потенційна загроза, водій або самі пасажири можуть ініціювати зупинку транспорту. У такому випадку потрібно якнайшвидше залишити транспорт і перейти до найближчого укриття.Це вже питання особистої відповідальності — уважності до ситуації, самодисципліни і готовності реагувати на ризики як вдень, так і вночі.Помилки, які коштують життя під час атак— Але у стресових умовах люди часто можуть діяти просто інтуїтивно і не завжди правильно. Які найпоширеніші помилки роблять люди під час масованих обстрілів?— Це одна з типових помилок — нехтування загрозами. Більш дисципліновані люди шукають укриття під час тривоги. Інші — навпаки поводяться зухвало: мовляв, "мене це не торкнеться". Але на це дивляться діти, молодь — і копіюють таку поведінку. Саме тому дорослі мають бути прикладом.Психологічно суспільству зараз складно — кожен по-своєму реагує на війну і по-різному оцінює ризики. Але ми живемо разом, і відповідальність — теж спільна.Важливо пояснювати одне одному, як діяти правильно. Якщо підказати людині, що краще спуститися в укриття — хтось послухає одразу, хтось — згодом. Але ця взаємодія працює.Не можна залишати людей сам на сам із небезпекою. Позиція "це його справа" — небезпечна. Навпаки — варто допомогти, підказати, звернути увагу. Можливо, саме це змусить людину замислитися і прийняти правильне рішення.І з часом вона сама буде так само допомагати іншим. Турбота одне про одного — це теж елемент безпеки. Адже ми всі перебуваємо в однакових умовах. І саме взаємна підтримка допомагає зменшити ризики для кожного."Зі мною цього не станеться": чому люди ігнорують небезпеку— Робота вибухотехніка, вона часто пов'язана з історіями, які складно забути. Чи були у вашій практиці випадки, які особисто вас найбільше вразили? Коли люди, можливо, через необережність опинялися в небезпеці?— У своїй практиці мені доводилося неодноразово виїжджати на подібні виклики. Я працював заступником, а згодом керівником вибухотехнічної служби при Головному управлінні внутрішніх справ у Київській області.Ситуації були різні. Але для фахівця завжди є чіткий алгоритм дій — це інструкції і, передусім, заходи безпеки. Бо вибухівка не "дивиться", хто перед нею — вибухотехнік чи пересічна людина, дорослий чи дитина. Це зброя, і її призначення — знищувати. Саме тому людина має бути готовою — і психологічно, і з точки зору базових знань.Було багато випадків, коли люди виживали лише через те, що вибуховий пристрій не спрацював.Пам’ятаю ситуацію: чоловік підійшов до свого автомобіля і помітив, що від дверей тягнеться мотузка. Він заглянув під авто — і побачив саморобний вибуховий пристрій. У нього була можливість втрутитися, перевірити, що це таке. Але він зупинився, оцінив ризик і зателефонував до поліції. На місце виїхали фахівці, пристрій знешкодили — і людина залишилася живою.Та були й інші випадки — коли через необережність люди гинули.Раніше, ще до 2014 року, загрози були іншими. Часто це були експерименти — коли молодь намагалася щось зробити самостійно після прочитаного чи побаченого. І це нерідко закінчувалося тяжкими травмами або навіть смертю.Сьогодні ситуація інша — значно небезпечніша. Тому головне — бути максимально уважними до того, що відбувається навколо. Якщо є підозрілий предмет — це вже питання життя. І діяти потрібно чітко за інструкцією. Будь-яке порушення може призвести до трагедії.Як пояснити дітям про мінну небезпеку і не налякати— Ваша асоціація проводить заняття з мінної безпеки для дітей. Як правильно говорити з ними про ці ризики, щоб вони розуміли небезпеку, але не боялися?— Мені доволі часто доводиться проводити заняття з вибухобезпеки — як для школярів і студентів, так і для дорослих.Зокрема, ми працювали разом із громадською організацією Alpha Self-Defense у межах проєктів Міністерства молоді та спорту — так званих "активних парків", де готували молодь до дій у нестандартних ситуаціях.Пам’ятаю показовий випадок. Серед слухачів був лікар, який працював на передовій і надавав допомогу пораненим військовим. Він уважно слухав лекцію, а під час перерви підійшов і сказав:"Я бачу наслідки — мінно-вибухові травми, ампутації. Але я не розумів, як саме працює вибухівка".І додав, що після заняття йому стало зрозуміліше, чому виникають ті чи інші травми і які шанси мала людина уникнути їх.Але якщо говорити про дітей — це окрема, найбільш вразлива категорія. У них ще формується психіка, вони по-іншому сприймають інформацію. Тому дітям приблизно до 14 років матеріал потрібно подавати у формі гри.Є важливий нюанс: навіть навчальні боєприпаси з реальними корпусами дітям не демонструють. Це рекомендація міжнародних організацій, зокрема ООН. Чому? Бо дитина може перенести цей досвід у реальне життя: якщо на занятті "граната" була безпечною, вона може вирішити, що й знайдений предмет — теж.Саме тому використовують муляжі — наприклад, надруковані на 3D-принтері. Вони схожі за формою, але безпечні.Також застосовують презентації, комікси, візуальні матеріали — усе в ігровій формі. Але ключове, що має засвоїти дитина: це небезпечно, це може вибухнути і це може коштувати життя.Важливо, щоб під час таких занять були присутні вчителі або батьки — ті, кому дитина довіряє. Бо інформація краще засвоюється через знайомих дорослих. Ми завжди перевіряємо, як діти зрозуміли матеріал. Просимо пояснити своїми словами.Бо часто буває: хтось каже, що зрозумів, але не може повторити. І лише коли дитина пояснює іншим, стає зрозуміло, що знання справді засвоєні.Найпростіше правило — "не підходь, не чіпай, зателефонуй". Здавалося б, елементарно, але навіть це діти не завжди можуть відтворити одразу.Тому з ними потрібно працювати довго і системно. Це складно і потребує багато зусиль, але це критично важливо..

Альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна.Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News. Він розкритикував союзників із Північноатлантичного альянсу за їхню позицію щодо конфлікту в Ірані, назвавши організацію "боягузливою".На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку."НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система", — заявив генерал.Він нагадав про статтю 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якій країні покинути Альянс через рік після офіційного повідомлення.Келлог запропонував формувати альянси з країнами, які реально готові до боротьби. Серед потенційних партнерів він назвав Японію, Австралію, Польщу й оновлену Німеччину. Також він окремо відзначив роль України."У такому альянсі може брати участь навіть Україна, яка теж довела свою ефективність як хороший союзник", — наголосив спецпредставник американського президента Дональда Трампа.Таку думку підтримав і колишній державний секретар Майк Помпео. Він назвав стан справ в Альянсі "жахливим" і зазначив, що США мають фундаментально переглянути, на кого з партнерів вони справді можуть покластися у критичних місіях.Колишня заступниця радника з національної безпеки Вікторія Коутс додала, що НАТО продемонструвала свою "незначність", оскільки не змогла впоратися з найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.За її словами, приклад успішної співпраці США з Ізраїлем доводить, що Вашингтон може досягати цілей із мотивованими союзниками поза межами громіздких структур.Нагадаємо, вчора посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив в ефірі NewsMax, що американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..

Україна бере участь у всіх форматах взаємодії з партнерами заради більшої безпеки та більшої спільної сили. Триває робота з країнами, які перебувають під ударами іранського режиму.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у традиційному вечірньому відеозверненні."Є нові домовленості, Україна ще більше буде представлена в нових безпекових форматах. Це однозначно посилить можливості нашого експорту й український оборонний потенціал", — запевни він.За його словами, Рустем Умєров завтра детально доповідатиме щодо цієї роботи за цей тиждень — стосовно кожної країни, від Затоки до Туреччини.Український президент розповів, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні взяв участь у спільному форматі з європейцями й іншими партнерами щодо ситуації в Ормузькій протоці, щодо тих проблем, які є зі свободою мореплавства."Це важливо загалом для глобального стану справ і глобальної безпеки. Україна має відповідну експертизу — щодо морських шляхів — щодо захисту та відновлення руху", — зауважив президент України.Він констатував, що якщо партнери будуть готові діяти, Україна розгляне, як можна їх посилити та додати української експертизи, знання та технологічного потенціалу."Зараз неможливо уявити реальну безпеку без України. Я дякую всім, хто це розуміє. Дякую всім, із ким уже працюємо ми разом і тільки разом. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив під час спеціальної пресконференції щодо ситуації на Близькому Сході, що якщо бойові дії там не зупинити, то регіональний конфлікт може переростити у глобальну катастрофу. Наслідки відчує вся планета..

Україна відкрита до ефективної співпраці з європейськими країнами за зразком такої роботи на Близькому Сході. В усіх вимірах Європа має бути захищеною, й українська експертиза може вагомо додати безпеки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Зокрема, такі тези він висловлював під час розмов із премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та міністеркою закордонних справ, торгівлі й оборони Ірландії Хелен Макенті.Із норвезьким прем’єром вони також обговорили ситуацію у світі загалом і двосторонню роботу зокрема."Дуже розраховуємо на результати в комунікації з американською командою, вони нам усім потрібні. Готуємо також і нашу спільну роботу з європейськими партнерами на найближчі дні та тижні", — зазначив український президент.Він розповів норвежцю про зустрічі та перемовини на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Є важливі домовленості вже, і коло країн, які зацікавлені в безпековій співпраці з нами, розширюється."Україна відкрита до такої ж ефективної співпраці й із європейськими країнами, і вже закладено відповідну основу нашими двосторонніми домовленостями щодо оборонних виробництв, інших спільних заходів", — акцентував Зеленський.Він додав, що Норвегія — один із лідерів підтримки для України, і логічно, що для нас природно бути партнерами в безпеці. Обговорили з Йонасом конкретні кроки, і команди попрацюють щодо цього."Наш підхід — саме довгострокове партнерство, яке може посилити й нас, і партнерів. І передусім це стосується захисту неба. Дякую!" — зауважив президент України.Із міністеркою закордонних справ, торгівлі й оборони Ірландії Хелен Макенті обговорили пріоритети ірландського головування в ЄС у другому півріччі цього року. Для України дуже важливо, щоби принцип відкриття кластерів для країни, яка виконує свої зобовʼязання, зрештою запрацював."Дякую Ірландії за всю підтримку: військову, гуманітарну, енергетичну. Вдячний особисто Хелен Макенті за участь у Бучанському саміті, який відбувся напередодні, у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше український президент наголошував, що його візит у регіон Близького Сходу та Перської затоки виявився дуже корисним. Відчувається, яке хороше ставлення до України — до наших воїнів, до нашого досвіду..

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

У понеділок, 30 березня, президент України Володимир Зеленський і тимчасовий прем'єр-міністр Болгарії Андрей Гюров у підписали угоду про безпекову співпрацю між країнами.Про це Андрей Гюров заявив під час спільного брифінгу для журналістів у Києві. Болгарський прем’єр оголосив, що під час його візиту підписано угоду про безпекову співпрацю України і Болгарії. "Сьогодні з президентом ми підписали угоду про безпекову співпрацю, яка довго готувалася, і я радий, що ми змогли зробити це цього разу. І це не просто якась формальність, це спільна робота у вимірі нашої спільної атлантичної безпеки", — наголосив він.За його словами, головні пункти — це продовження військової підтримки від Болгарії для України, спільне виробництво на території обидвох країн різної зброї, включно з дронами."Болгарія буде використовувати програму SAFE для такої ко-продукції", — уточнив Володимир Зеленський після підписання угоди.За його словами, угода також передбачає домовленості у сфері енергетики."Ми працюємо над тим, щоби був активний енергетичний коридор. Технічно цей коридор буде влаштований, ми маємо надію, до кінця року. Це може бути альтернативою, якщо є блокування від деяких представників Європи. Що стосується газу, цей коридор може мати рівень десь 10 мільярдів кубометрів на рік, який може отримувати Україна", — сказав український президент.Угода також передбачає:долучення Болгарії до програми PURL щодо підтримки ППО для України;підтримка вступу України до ЄС.Як відомо, сьогодні Україна та Болгарія провели перші міжурядові консультації, під час яких йшлося про співпрацю в різних сферах; зокрема узгодили дорожню карту співпраці в енергетиці та морській безпеці.Нагадаємо, що Україна та Болгарія також узгодили пріоритети транспортної співпраці. Зокрема, планується запуск пасажирського поїзда через Румунію. Проєкт має стартувати вже цього літа в тестовому режимі..

Україна та Фінляндія домовилися про тісну координацію зусиль задля стабілізації ситуації в Європі на тлі глобальної дестабілізації світу. Президент України Володимир Зеленський провів предметні переговори з фінським колегою Александром Стуббом, під час яких сторони обговорили стратегічні домовленості, досягнуті Києвом у регіоні Затоки, а також нещодавні інциденти з дронами на території Фінляндії.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Партнерство з країнами ЗатокиПід час розмови з президентом Фінляндії український лідер детально поінформував колегу про результати свого візиту на Близький Схід. За його словами, Україна вже має стратегічні домовленості на десятиріччя вперед, які стосуються як оборонної, так і енергетичної сфер. Йдеться про "правильне" відкриття експорту українських систем озброєння, де партнерам пропонується не просто техніка, а цілісний бойовий досвід."Ми поділилися своєю експертизою, як захищати людей, цивільну інфраструктуру. Друга історія — це стратегічні домовленості на багато років уперед. Це і про відкриття експорту, але правильне відкриття, коли продається партнерам система: лінії захисту, софт та засоби радіоелектронної боротьби", — наголосив Зеленський.Спільна відповідь на дронові загрозиОкрему увагу президенти приділили інциденту з безпілотниками, який нещодавно трапився у Фінляндії. Обидва лідери продемонстрували єдність у баченні цієї ситуації, а Україна підтвердила готовність надавати всю необхідну інформацію для розслідування та посилення спільної безпеки.Александр Стубб також розповів про власну міжнародну активність, зазначивши, що у сучасних умовах жодного дня не можна втрачати для досягнення спільних результатів. Наразі Київ та Гельсінкі готують нові формати комунікації з іншими європейськими лідерами, не забуваючи про стратегічну важливість американського напрямку.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до юридичного закріплення стратегічного партнерства з ключовими державами Близького Сходу, що передбачатиме допомогу у сфері протиповітряної оборони та постачання палива. Володимир Зеленський наголосив, що такий формат взаємодії є історичним кроком для зміцнення національної безпеки.Також, за словами Зеленського, Україна та арабські країни досягли домовленостей щодо постачання та спільного розвитку технологій морських дронів. Окрім передачі техніки, українська сторона залучає спеціальні експертні групи для навчання партнерів методам розблокування морських шляхів, що базуються на успішному досвіді функціонування "Чорноморського коридору".Водночас стало відомо, що графік закордонного візиту президента України Володимира Зеленського до країн Близького Сходу формувався виключно на основі попередньо підготовлених експертних домовленостей та прямих контактів із лідерами регіону. Наразі Ізраїль не був включений до маршруту, оскільки підготовча робота на рівні фахівців та телефонні переговори з цією стороною не проводилися..

У Польщі планують збудувати сучасний електронний бар’єр уздовж кордону з Україною. Йдеться про систему спостереження та контролю, а не "класичну стіну".Про це пише RMF24.Проєкт оцінюють приблизно у 450 мільйона злотих. Наразі вже стартував процес вибору підрядника.Як це працюватиме?Бар’єр буде технологічним і багаторівневим:під землею прокладуть кабелі, які фіксуватимуть рух і вібрації;встановлять оптоволоконні лінії для передачі даних;уздовж кордону з’являться стовпи з камерами;камери працюватимуть і вдень, і вночі завдяки тепловізорам.Уся інформація передаватиметься в центр спостереження. Там її аналізуватимуть прикордонники.Хто профінансує проєкт й навіщо це потрібно?Частину фінансування планували отримати через програму ЄС SAFE, але її запуск наразі заблокований через президентське вето. Тому польська сторона шукає інші варіанти покриття витрат.Рішення про будівництво такого бар’єра пов’язують із безпековими ризиками на тлі війни Росії проти України. У Польщі пояснюють, що система має краще контролювати кордон, швидше реагувати на інциденти та запобігати незаконному перетину.Нагадаємо, 18 березня стало відомо, що Польща погодилася на екстрадицію до України російського археолога, який проводив розкопки в Криму.Додамо, нещодавно премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкрив шокувальні деталі шпигунства людей Орбана у Раді ЄС..

У суботу, 28 березня, президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Держави Катар, де заплановано низку важливих зустрічей щодо зміцнення міжнародного партнерства. Глава держави наголосив, що саме на спільних зусиллях та відкритому діалозі має базуватися сучасна архітектура світової безпеки.Про це резидент повідомив у своєму Telegram-каналі.Пріоритети візиту до ДохиГлава держави наголосив, що фундаментом для сталого миру є саме надійне партнерство. За його словами, Україна готова до тісної координації дій з країнами, які мають на меті встановлення реальної стабільності."Реальна безпека будується на партнерстві, і ми цінуємо кожного та відкриті до підтримки всіх, хто готовий працювати разом заради цього", — заявив Зеленський одразу після прибуття.Нагадаємо, нещодавно президент заявив, що досвід українських військових у боротьбі з повітряними загрозами став критично важливим для стабільності на Близькому Сході. Наші підрозділи вже демонструють конкретні результати, захищаючи регіон від атак Ірану та закладаючи фундамент для довгострокової співпраці з країнами Затоки.Читайте також: Обмін України на Іран: Зеленський розповів про цинічну пропозицію Кремля Вашингтону  .

У п’ятницю, 27 березня, міністерства оборони України та Саудівської Аравії узгодили важливу домовленість про оборонну співпрацю. Відповідний документ закладає основу для подальших контрактів, технологічної співпраці й інвестицій і посилює міжнародну роль України як безпекового донора.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він уточнив, що це відбулося перед початком зустрічі зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом."Ми готові ділитися своєю експертизою та системою зі Саудівською Аравією і співпрацювати для посилення захисту життів", — зазначив український президент.За його словами, вже п'ятий рік українці борються проти таких самих терористичних ударів балістикою та дронами, яких зараз іранський режим завдає по Близькому Сходу та регіону Затоки."І Саудівська Аравія має те, у чому зацікавлена Україна. Ця співпраця може бути взаємовигідною", — наголосив президент України.Під час зустрічі також обговорили ситуацію на Близькому Сході та в регіоні Затоки загалом, допомогу іранському режиму з боку Росії, ситуацію на паливних ринках і можливу енергетичну співпрацю."Дякую за зустріч", — коротко підсумував президент України Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що сьогодні також український президент зустрівся з військовими експертами, які вже понад тиждень працюють у Саудівській Аравії. Вони доповіли про перші результати роботи команди..