У суботу, 6 червня, в Чернівецькій області обвалився міст із дітьми. Під час перебування на екскурсії група неповнолітніх одночасно вийшла на дерев’яний міст через річку, який не витримав ваги.Про це повідомили в головному управління ДСНС України у Чернівецькій області."Учора в селі Виженка Вижницької територіальної громади стався нещасний випадок. Під час перебування на екскурсії група дітей одночасно вийшла на дерев’яний міст через річку. Конструкція не витримала навантаження та зруйнувалася", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники додали, що внаслідок події декількох дітей доставили до медичного закладу з травмами різного ступеня, наразі їх госпіталізовано."Безпека — понад усе! Під час відпочинку, екскурсій чи прогулянок важливо пам’ятати: нехтування правилами безпеки може призвести до травмування", — наголосили в ДСНС.Рятувальники Буковини закликали дорослих, керівників груп і батьків постійно нагадувати дітям правила безпечної поведінки:не створюйте надмірного навантаження на мости та інші споруди;дотримуйтеся попереджувальних знаків і обмежень;не штовхайтеся та не скупчуйтеся в одному місці;під час екскурсій та відпочинку виконуйте вказівки супроводжувальних осіб;завжди оцінюйте можливі ризики перед тим, як зробити фото чи відео в незвичних локаціях."Пам’ятайте: одна необережна мить може зіпсувати відпочинок і призвести до небезпечних наслідків. Бережіть себе та своїх дітей!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 15 квітня, на Рівненщині знайшли тіло чотирирічного хлопчика, який зник у селі Колки ще на початку того місяця. Водолази підняли його на поверхню з річки Горинь..

У ніч на неділю, 7 червня, внаслідок влучання ворожого безпілотника на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) частково зруйновано будівлю приймання контейнерів. Відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.Про це повідомила пресслужба "Енергоатома". Там зазначили, що осередок займання площею 40 квадратних метрів оперативно локалізовано та повністю ліквідовано."Постраждалих серед персоналу немає. Радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається в межах норми", — додали українські атомники.Вони додали, що черговий удар по об’єкту ядерної інфраструктури вкотре продемонстрував усьому світу справжнє обличчя кремлівського режиму."Росія свідомо створює загрози ядерній і радіаційній безпеці. Вона продовжує діяти як держава-терорист і ядерний терорист, нехтуючи міжнародним правом та безпекою мільйонів людей", — наголосили в компанії.В "Енергоатомі" запевнили, що продовжують безперервний моніторинг ситуації. За словами фахівців, наразі ситуація залишається в нормі."Ми повноцінно взаємодіємо з усіма відповідальними державними службами", — наголосили в акціонерному товаристві.Як відомо, наприкінці квітня стало відомо, що "Енергоатом" завершив перший ремонт блоків атомних електростанцій у межах підготовки до зимового опалювального періоду. Ним став енергоблок №2 Хмельницької атомної електростанції.Нагадаємо, 4 червня в МАГАТЕ підтвердили, що зранку того дня Запорізька теплова електростанція зазнала сильного обстрілу. Це створювало серйозну загрозу для живлення окупованої Запорізької АЕС..

Керівники провідних технологічних компаній, зокрема OpenAI, Google DeepMind та Microsoft, спільно з експертами з біотехнологій закликали владу США посилити контроль над продажем синтетичної ДНК через ризики біобезпеки.У відкритому зверненні до Конгресу США вони наголосили, що сучасні системи синтетичної ДНК можуть використовуватися як для створення вакцин і медичних досліджень, так і потенційно для розробки біологічної зброї, передає видання Euronews.У чому полягає ризикСинтетична ДНК — це штучно створений генетичний матеріал, який можна замовляти онлайн і використовувати в лабораторіях. Хоча він широко застосовується в медицині та науці, експерти попереджають про ризик його зловживання.На думку авторів листа, сучасні системи штучного інтелекту вже здатні допомагати у складних біологічних задачах, що потенційно може знизити бар’єри для створення небезпечних патогенів у разі потрапляння технологій до зловмисників.Що пропонують компанії та науковціСеред ключових пропозицій — запровадження обов’язкової перевірки замовників синтетичної ДНК, а також системи обліку та відстеження підозрілих замовлень.Автори наголошують, що подібні заходи вже частково застосовуються добровільно, але без законодавчого закріплення вони залишаються недостатніми.Європейський контекстЄвропейська комісія також працює над новим регулюванням біотехнологій. У проєкті European Commission йдеться про створення єдиного підходу до контролю синтетичних нуклеїнових кислот та посилення вимог до безпеки в біотехнологічній галузі.Експерти підкреслюють, що розвиток ШІ та біотехнологій випереджає регуляторні механізми, і без нових правил ризики зловживань можуть зростати разом із доступністю цих технологій.Нагадаємо, у травні стало відомо, що Україна розпочала впровадження ШІ у війну разом із Palantir. Це одна з найбільших defence tech-компаній світу..

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Упродовж травня 2026 року оборонне відомство продемонструвало високу інтенсивність роботи, кодифікувавши та допустивши до експлуатації у Силах оборони 175 нових зразків озброєння та військової техніки.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Майже 93% усіх новинок розроблені та виготовлені українськими зброярами. Це підтверджує стрімкий розвиток і автономність українського оборонно-промислового комплексу", — йдеться в повідомленні.Найбільшу частку серед допущених зразків становить технологічне озброєння, яке безпосередньо впливає на ситуацію на полі бою:безпілотні авіаційні комплекси — кодифіковано майже 60 зразків; зокрема, до експлуатації допущені такі українські розробки, як "Тінь", "Тур", "Мамба", "Палій", "Д’артаньян" і "Лупиніс";боєприпаси — військо отримало понад 40 нових типів засобів ураження;бронетехніка — лінійку підсилено 18 новими зразками для захисту та мобільності особового складу.Окрім ударних і розвідувальних комплексів, значну увагу приділено захисту підрозділів і забезпеченню життєдіяльності фронту. Серед допущених до експлуатації новинок значну частку становлять:сучасні засоби радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ / РЕР) для протидії ворожим дронам;спеціалізовані автомобілі;наземні роботизовані комплекси — серед яких "Гном", "Примара-Killer", Vepr, "Плющ+" і Ratel X, які дозволяють дистанційно виконувати бойові й евакуаційні завдання, мінімізуючи ризики для військових;новітні інженерні засоби та сучасна техніка тилу для покращення логістики."Упровадження цих зразків у війська дозволить суттєво підвищити бойову ефективність Сил оборони та зберегти життя наших захисників", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше пресслужба Міноборони інформувала, що на теперішній момент обсяг внесків країн-партнерів у програму PURL достатній для продовження постачання Україні озброєння зі США..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Пошкодження зовнішньої частини будівлі турбінного цеху на окупованій Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) станом на 31 травня офіційно зафіксовано. Експерти МАГАТЕ підтвердили, що рівень радіації залишається в межах норми.Про це йдеться у спеціальній заяві МАГАТЕ, опублікованій в соціальній мережі Х."Сьогодні вранці група МАГАТЕ на ЗАЕС зафіксувала пошкодження зовнішньої частини будівлі турбінного цеху, яка, за словами представників станції, вчора зазнала удару безпілотника", — зауважили фахівці.Вони додали, що під час огляду території група виявила пошкодження металевого люка, розташованого на декількох поверхах вище в будівлі, а також декілька уламків і обгорілі залишки оптичного кабелю на землі."Спостереження групи узгоджуються з наслідками удару безпілотника", — зробили висновок у МАГАТЕ.Експерти також звернулися з проханням надати доступ до внутрішньої частини будівлі, яка розташована безпосередньо поруч із енергоблоком №6, для подальшого обстеження.У повідомленні зазначається, що під час огляду території групі наказали сховатися після того, як вони почули звук дронів поблизу та постріли, спрямовані на їх відбиття.Група також змогла підтвердити за допомогою вимірювального обладнання, що рівні радіації на об'єкті залишаються в межах норми.Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що удар 30 травня був серйозним інцидентом, який поставив під загрозу ключові принципи ядерної безпеки.Однак у повідомленні МАГАТЕ нічого не сказано про приналежність безпілотника, який нібито атакував станцію.Попередній контекст:У суботу, 30 травня, російські пропагандисти поширили інформацію про нібито пошкодження дроном машинного залу енергоблоку №6 окупованої ЗАЕС.В українському Держатомрегулюванні зазначили, що моніторингова місія МАГАТЕ має верифікувати розповсюджену інформацію та повідомити про результати. Для об’єктивної оцінки окупаційна адміністрація зобов’язана надати міжнародним експертам повний доступ до машинного залу енергоблоку №6.Там зауважили, що російські окупанти вже неодноразово влаштовували різноманітні "фаєр-шоу" з безпілотниками, ракетами тощо на промисловому майданчику Запорізької АЕС, намагаючись звинуватити Україну у створенні загроз.У Силах оборони Півдня України наголосили, що Росія використовує ЗАЕС як інструмент ядерного шантажу й інформаційних провокацій. Поширювані повідомлення про нібито удар Сил оборони України по ній є черговою спробою дискредитувати Україну та приховати власні злочинні дії..

Росія використовує Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) як інструмент ядерного шантажу й інформаційних провокацій. Поширювані повідомлення про нібито удар Сил оборони України по ній є черговою спробою дискредитувати Україну та приховати власні злочинні дії.Про це повідомила пресслужба Сил оборони Півдня України."Сили оборони України не завдавали удару по енергоблоку №6 Запорізької атомної електростанції. Українські військовослужбовці діють винятково в межах норм міжнародного гуманітарного права та усвідомлюють наслідки будь-яких дій по ядерних об'єктах", — ідеться в повідомленні.Українські військові додали, що саме Росія з березня 2022 року незаконно утримує ЗАЕС під військовим контролем, перетворивши цивільний ядерний об'єкт на елемент військової інфраструктури."Ворог порушує вимоги щодо розміщення вогневих засобів ураження в межах п'ятикілометрової зони, розміщують засоби РЕБ, озброєння, військову техніку й особовий склад на території станції", — наголосили в Силах оборони Півдня.Зазначається, що систематичні маніпуляції навколо питань ядерної безпеки є складовими політики ядерного тероризму, яку Росія здійснює проти України та міжнародної спільноти."Це не перша подібна заява Москви. Схема відпрацьована: після чергових втрат на фронті з'являється гучне звинувачення на адресу України, покликане переключити увагу міжнародної аудиторії. Жодних доказів російська сторона традиційно не надає — і цього разу не стало винятком", — зауважили українські військові.Вони визнали, що ЗАЕС розташована приблизно за 50 кілометрів від сухопутної ділянки лінії бойового зіткнення. Нікополь — найближче місто на підконтрольній Україні території — розташований на іншому боці колишнього Каховського водосховища щонайменше за 10 кілометрів від станції.Агресор навмисно не демонструє якісних фото та відео кадрів із нібито наслідками удару. Крім того, на озброєнні ЗСУ немає безпілотників на оптоволоконному керуванні з таким далеким радіусом дії, як і дронів із кумулятивною бойовою частиною вагою п’ять-шість кілограмів, адже саме стільки необхідно для того, щоби пробити такий отвір, про який каже російська сторона.Окрім того, окупаційні війська самі виставили навколо ЗАЕС багаторівневий димовий захист — пролетіти крізь нього непоміченим апарат фізично не міг. Версія, яку просуває Росія, не витримує жодної перевірки фактами."Збройні сили України діють у межах міжнародного гуманітарного права. Стаття 56 додаткового протоколу до Женевських конвенцій прямо забороняє удари по ядерних об'єктах. ЗСУ її дотримуються. На відповідній ділянці фронту в період інциденту активних бойових дій не велося, жодних засобів ураження не застосовувалося", — підсумували в Силах оборони Півдня.Нагадаємо, раніше пресслужба Держатомрегулювання інформувала, що експерти МАГАТЕ, які перебувають на ЗАЕС у складі постійної моніторингової місії агентства, мають верифікувати розповсюджену інформацію та повідомити про результати верифікації..

Естонія розпочала розгортання перших стаціонарних систем виявлення та моніторингу дронів на східному кордоні з Росією. Нове обладнання вже працює на окремих ділянках, а до кінця року планується покрити всю прикордонну лінію.Про це повідомили журналісти ERR. Вони уточнили, що йдеться про стаціонарні системи спостереження, які вже запущені на трьох ділянках південно-східного сухопутного кордону."Вони працюють між тристоронньою точкою Естонія — Латвія — Росія та районом Лухамаа", — конкретизували медійники.За даними Міністерства внутрішніх справ Естонії, до кінця року планується повністю покрити весь східний кордон країни подібними системами."Окрім стаціонарного обладнання, у прикордонній службі також використовують мобільні системи спостереження для посилення контролю на окремих ділянках", — зауважили спеціалісти.Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що впровадження таких технологій є частиною ширшої стратегії посилення безпеки кордону. За його словами, останні інциденти з дронами в регіоні підтверджують актуальність цих рішень.Влада Естонії також повідомила, що тривають закупівлі додаткового обладнання для наступних ділянок кордону, а будівельні роботи просуваються, згідно з планом, або навіть із випередженням графіка.Фінансування проєкту частково здійснюється за підтримки Європейського Союзу. У Таллінні наголосили, що розвиток систем спостереження має підвищити безпеку не лише Естонії, а й усього східного кордону ЄС.Нагадаємо, 19 травня цього року протиповітряна оборона Естонії вперше ліквідувала безпілотник, який порушив її повітряний простір. Його збили над озером Виртс'ярв..

Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров за підсумками розмови з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном. Сторони обговорили подальші кроки співпраці, які дозволять зберегти ініціативу на боці України в усіх доменах війни."Ключовий фокус розмови — закупівля для потреб Сил оборони України дронів українського виробництва, в тому числі перехоплювачів", — ідеться в повідомленні Міноборони.Під час розмови сторони обговорили масштабування успішної данської моделі підтримки оборонної промисловості. Цей підхід дозволяє партнерам фінансувати виробництво зброї безпосередньо в Україні."З 2024 року завдяки цьому механізму вдалося залучити близько трьох мільярдів доларів для виробництва українського озброєння: зокрема, понад 200 тисяч безпілотників, тисячі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), українські ракети й інше озброєння", — уточнили в оборонному відомстві.Михайло Федоров акцентував, що Україна розраховує на подальше масштабування закупівель у межах данської моделі, що дозволить швидше забезпечувати фронт і водночас інвестувати в українську оборонну промисловість.Водночас він запросив якомога швидше виділення додаткової допомоги до наступного засідання у форматі "Рамштайн", що відбудеться у червні, для подальшої реалізації стратегії оборони. Сторони також обговорили кроки для локалізації нового виробництва в Данії для потреб Сил оборони України."Це складова win-win співпраці: Україна отримує більше засобів для фронту, а Данія — доступ до рішень, які довели ефективність у сучасній війні", — наголосив український міністр.Окремо обговорили перспективи Drone Deal між Україною та Данією. Такий формат має спростити обмін технологіями й оборонною продукцією, а також прискорити реалізацію спільних проєктів у сфері безпілотних систем та іншого озброєння. Окремим питанням стала підтримка Данії у масштабуванні виробництва українських ракет.Ще один ключовий напрям — розвиток протиповітряної оборони та підготовка власного антибалістичного проєкту. Українська сторона запропонувала Данії долучитися до цієї ініціативи. Зокрема, йдеться про внесок у вигляді радарів, які можуть стати важливою складовою майбутнього рішення.Нагадаємо, що 20 березня Данія передала українським надзвичайникам п’ять сучасних пожежно-рятувальних автомобілів. Процедура відбулася за участі спеціального аташе Королівства Данії з питань цивільного захисту в Україні Еріка Бреум-Крістенсена та першого заступника голови ДСНС України Віталія Миронюка..

Російські розвідувальні служби активізували агресивніші крадіжки західних технологій і оборонних секретів. Це пов’язано з тим, що санкції тиснуть на воєнну економіку країни.Таку інформацію оприлюднили журналісти Associated Press. Співрозмовники агенції розповіли, що московські агенти створюють фальшиві компанії, вербують посередників і залучають кібершпигунів і хакерів, які збирають інформацію, що також можуть використовувати для атак на критичну інфраструктуру.Чотири роки міжнародних санкцій обмежили можливості Москви закуповувати обладнання, технології та дослідження з Європи, тоді як війна в Україні ускладнила ключові галузі промисловості та підштовхнула країну до потенційної фінансової кризи."Вони справді знають, що їм потрібно, і докладають серйозних зусиль для придбання сучасних верстатів, заводського обладнання, досліджень і технологій подвійного призначення", — заявив заступник керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффер Веделін.У Швеції Москва націлена на оборонну промисловість та розробки найсучаснішої зброї, зокрема, винищувача Gripen. Також Росія намагається закупити камери та лазерні технології цивільного призначення, які можна інтегрувати у власні системи озброєння.Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що Росія прагне не відставати від Заходу в найближчі десятиліття."Ми кажемо про космічні технології, квантові й арктичні технології, морські технології", — сказав він.Фінський розвідник додав, що космічні технології потрібні Москві "прямо зараз". Росії також потрібні санкціоновані комп'ютерні технології й оновлення програмного забезпечення для верстатів.Зазначається, що Москва розгортає кібератаки проти європейських фірм і критичної інфраструктури, щоби зібрати інформацію, яку зможе використати, "коли матиме можливість і коли це виконає свою мету".Крістоффер Веделін нагадав про напад на шведську електростанцію минулого року — пов'язані з Росією суб'єкти намагалися "знищити" завод, але система виявила вторгнення. За його словами, атака частково була спрямована на підрив підтримки України з боку Заходу. Він наголосив, що ця атака ознаменувала "зміну" в способі дій Росії."Вони більше не так сильно переймаються потенційною атрибуцією після своєї діяльності, тому йдуть на більший ризик для досягнення своїх цілей", — пояснив заступник керівника операцій Служби безпеки Швеції.Дедалі агресивніша тактика може відображати внутрішню стурбованість щодо економіки, яка "зовсім не найкраще справляється", заявив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.Нагадаємо, 12 квітня стало відомо, що влада Великої Британії вперше в історії позбавила громадянства уродженця Сполученого Королівства через його зв'язки з Кремлем та роботу на користь Російської Федерації..

Європейські країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Про це повідомило видання The Economist із посиланням на старших офіцерів декількох країн.Співрозмовники медійників зазначили, що поштовхом стала погроза президента США Дональда Трампа в січні анексувати Гренландію — автономну територію у складі Данського королівства."Криза в Гренландії стала сигналом тривоги. Ми зрозуміли, що нам потрібен "план Б", — заявив шведський чиновник оборони.На початку травня 4 000 військовослужбовців танкової бригади "Блек Джек" готувалися до розгортання в Польщі для захисту НАТО від російської загрози. Менш ніж за два тижні розгортання скасували — вдруге за місяць.Журналісти також нагадали, що раніше Трамп оголосив про виведення 5 000 військових з Німеччини та скасував розгортання підрозділу крилатих ракет, який мав заповнити важливу прогалину в обороні Європи. Причина — начебто відсутність європейської підтримки його війни в Ірані."Лідерство США — це клей, який скріплює альянс. Без них ми, ймовірно, побачили би фрагментацію", — пояснив журналістам Луїс Сімон із Вільного університету Брюсселя.Жоден з опитаних чиновників не захотів говорити офіційно — побоюючись прискорити вихід Америки."Марк Рютте буквально заборонив говорити про це, оскільки вважає, що це може підлити масла у вогонь", — зізнався один з інсайдерів The Economist.Ядром альтернативної структури, принаймні на Півночі, може стати коаліція країн Балтії, Північної Європи та Польщі. Близько третини членів НАТО "воюватимуть з першого дня" незалежно від статті 5."Ніхто не чекатиме, поки португальці з'являться в Північноатлантичній раді для дебатів", — зазначив Едвард Арнольд з лондонського аналітичного центру RUSI.Найреальнішою альтернативою вважають Об'єднані експедиційні сили під керівництвом Великої Британії — JEF, коаліція десяти переважно балтійських і скандинавських країн зі штаб-квартирою поблизу Лондона. На відміну від НАТО, JEF "можуть реагувати на ситуації без консенсусу" — вони вже мають власні захищені мережі зв'язку та ядерне прикриття завдяки Великій Британії.Проте у JEF є слабкі місця: відсутні Франція, Німеччина та Польща, а сама Велика Британія, за словами одного з чиновників, "продовжує вдавати, але не має на це коштів".Нагадаємо, сьогодні віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій..

Переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Європейського Союзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим.Про це заявила спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон в інтерв'ю Deutsche Welle.На теперішній момент у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.За словами Йоганссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання. Поки що до спільного рішення вони прийти не можуть."На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов'язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, й одразу отримують тимчасовий захист", — пояснила вона.Йоганссон також заявила, що вважає такий підхід "суперечливим сигналом" для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти Росії, зокрема, військовим шляхом."Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож побачимо, до якого консенсусу дійдуть усі сторони, які беруть участь у дискусіях. Проте якщо якісь обмеження і доведеться запровадити, думаю, вони будуть дуже незначними", — запевнила вона.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

У Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Про це заявив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."У смугах оборони, де розташовані підрозділи ДПСУ, активізації роботи ворожих диверсійно-розвідувальних груп не спостерігається", — зазначив він.Однак, за словами прикордонника, звісно, ця загроза залишається. Вона "нікуди не зникає".Раніше деякі Telegram-канали інформували, що російські диверсійно-розвідувальні групи зі складу ФСБ нібито активізувалися на Чернігівському напрямку. Однак такі повідомлення наразі не мають офіційного підтвердження.Минулої п’ятниці президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилюватиме Чернігівсько-Київський напрямок з огляду на спроби Росії активніше втягнути Білорусь у війну."Чітко розуміємо, що обговорюється між Росією та керівництвом Білорусі. Фіксується більша активність росіян у розмовах з Олександром Лукашенком. Хочуть значно більше втягнути Білорусь у війну та саме з її території розпочати додаткові агресивні операції — або проти нашого Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн НАТО, які поруч із Білоруссю", — наголосив він.Нагадаємо, сьогодні в пресслужбі Міністерства закордонних справ України зазначили, що розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти..

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..
