# безпека

6-8 жовтня 2026 року у Києві відбудеться SECURITY 2.0 — міжнародна виставка обладнання, технологій та програмних засобів для забезпечення безпеки, захисту населення і цивільної інфраструктури та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.На одній локації об’єднано три формати: експозона, тематичні форуми та демонстраційна сесія.У центрі уваги: сучасні технології безпеки, гуманітарне розмінування, безпека інфраструктури, кібер- та цифрова безпека, споруди цивільного захисту, індивідуальний захист, домедична допомога, транспорт і спецтехніка, протипожежний захист, рішення для пожежно-рятувальних служб та роботизовані системи реагування.Протягом трьох днів фахівці галузі працюватимуть у форматі виставки та форумів, де обговорюються актуальні виклики та презентуються рішення, необхідні у складних умовах сьогодення.7 жовтня відбудеться демонстраційна сесія "Ліквідація наслідків бойових дій та надзвичайних ситуацій", де будуть представлені техніка для гуманітарного розмінування, рішення для пожежогасіння, обладнання для ліквідації завалів.Сьогодні SECURITY 2.0 — це must-visit подія для ринку безпеки України. Тут зустрічаються представники влади та бізнесу, волонтерських організацій, міжнародних фондів і профільних асоціацій. Саме тут формуються нові партнерства, укладаються контракти та створюються рішення, що впливають на розвиток бізнесу і формування нової безпекової інфраструктури країни.Детальніше: https://bezpeka.uaРеєстрація: https://sec26.ticketforevent.com/.

Влада Ленінградської області оголосила терміновий набір резервістів для оборони терміналів Усть-Луга та Приморська. У Кремлі змушені формувати нові військові підрозділи для захисту своїх стратегічних нафтових портів від атак безпілотників.Таку інформацію оприлюднило британське видання Independent. Журналісти цитують губернатора Олександра Дрозденка, який підтвердив, що нові підрозділи розгорнуть "на території підприємств та критично важливої інфраструктури".Медійники зауважили, що він уникнув згадок про Україну, проте заявив, що на нараді федеральних і силових структур "вирішили, що захист неба над Ленінградською областю від атак дронів варто посилити"."Кількість українських атак російську інфраструктуру зросла вдвічі. За березень перехоплено 11 211 українських безпілотників, стверджує Росія. У лютому цей показник був значно меншим", — ідеться в журналістському матеріалі.Резервістам пропонують підписати контракт від двох місяців до декількох років. Головне їх завдання — "виявлення та знищення повітряних цілей над портами". Проте, зауважили аналітики, будь-який контракт із Міноборони Росії автоматично продовжується до моменту закінчення так званої "часткової мобілізації", яку Путін так і не скасував.Видання зазначило, що російське оборонне відомство опублікувало список європейських заводів, на яких нібито виробляють дрони для ЗСУ. У переліку опинилися потужності у Великій Британії, Німеччині, Польщі та ще низці країн.У зв’язку з цим колишній президент Росії Дмитро Медведєв уже встигнув виступити з погрозами в соціальних мережах. Він назвав ці підприємства "потенційними цілями".Речник Путіна Дмитро Пєсков теж не став заперечувати можливість ударів по Європі. Він лише зазначив, що ці країни стають прямими учасниками конфлікту."Ці країни дедалі більше безпосередньо залучені до конфлікту, до війни навколо України", — цитують британські медійники "рупора" Кремля.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, посадовці в російських регіонах, які Кремль традиційно намагався захистити від наслідків війни в Україні, розпочинають визнавати вплив ударів українських далекобійних безпілотників по російському тилу..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

Від п’ятниці, 17 квітня, правоохоронці переходять на посилений режим служби. Вони посилюють безпеку біля кладовищ і на автошляхах через підготовку до поминальних днів.Про це повідомив перший заступник начальника департаменту превентивної діяльності Нацполіції Анатолій Серединський в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Традиційно, через тиждень після Великодня ми вшановуємо пам'ять померлих. Це супроводжується перебуванням великої кількості громадян на кладовищах та духовенства. Відповідно, поліція уже від сьогодні посилює заходи безпеки біля таких об'єктів", — розповів Серединський.За його словами, додаткові заходи безпеки запроваджуються і на автошляхах."Насамперед це зумовлено тим, що продовжуються ризики, пов'язані із виявленням вибухонебезпечних предметів, також мінної небезпеки", — зазначив він.Також у поліції розповіли, що близько 1 000 кладовищ в Україні заборонені для відвідування. Це стосується прифронтових регіонів Херсонської, Чернігівської, Донецької, Запорізької та Луганської областей. Відповідні рішення ухвалили військові адміністрації.Серединський попередив, що поліцейські не допускатимуть громадян до кладовищ, які закриті, це насамперед пов’язано з питаннями безпеки."Цього року краще уникнути таких місць, де є пряма заборона, оскільки це справді небезпечно. Це небезпечно через ракетні обстріли, це небезпечно через активності FPV-дронів, це небезпечно через мінну небезпеку, яка там може існувати", — акцентував він.За його словами, "рішення щодо кладовищ ухвалили максимально виважені". Вони стосуються зон найвищого ризику."Вибрані саме ті кладовища, на яких справді небезпечно перебувати. Це стосується винятково максимальної наближеності до прифронтових регіонів міста", — додав правоохоронець.Також він надав рекомендації громадянам. Якщо під час перебування на відкритій місцевості лунає тривога, а укриття поряд немає, рекомендовано використовувати особливості ландшафту."Основні рекомендації є такі випадки, як розосередження. Тобто потрібно знайти, вибрати ландшафт території, ландшафт, який дозволить максимально перебувати в безпеці ближче до землі", — пояснив Серединський.Якщо ж виявлено підозрілий предмет, до нього не можна підходити або торкатися — необхідно одразу повідомити поліцію."Траплялися випадки, коли на кладовищах знаходили вибухонебезпечні предмети. Вони не поодинокі, відповідно, і тому існують вказані заборони", — розповів він.Нагадаємо, що під час великодніх свят в Україні правоохоронці теж працювали в посиленому режимі. Адже в умовах воєнного стану небезпека рашистських обстрілів залишалася реальною навіть у такі дні..

У вівторок, 14 квітня, Україна та Норвегія підписали декларацію про оборонне партнерство. Це відбулося під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського в Осло.Про це повідомив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським."Україна залишається ключовим пріоритетом зовнішньої політики Норвегії. І сьогодні ми підписали спільну декларацію про посилення співпраці в галузі оборони та безпеки", — наголосив норвезький прем’єр-міністр.За його словами, Норвегія непохитно підтримує боротьбу України за незалежність та її право на самозахист, й Україна є першим отримувачем норвезької допомоги."Але це не односторонній рух. Це взаємна співпраця, і ми домовилися працювати над стратегічним партнерством між Норвегією й Україною, тому що Україна багато чого дає натомість", — додав Йонас Гар Стере.Країни домовились, що вживатимуть заходів для сприяння тіснішій співпраці між оборонними галузями задля розробки нових технологій та нарощування обсягів виробництва."Сьогодні ми започаткували drone deal з Норвегією, наші команди тепер працюватимуть над деталями. Ми також сфокусовані на наших проєктах спільного виробництва, вони вже працюють. Ми маємо зробити їх сильнішими", — зазначив Зеленський після підписання декларації.Норвезький прем’єр-міністр зазначив, що його країна ретельно розгляне, як українські технології та дронна промисловість можуть допомогти зміцнити оборонний потенціал Норвегії в довгостроковій перспективі."Також важливе значення має налагодження виробництва українських дронів у Норвегії. Ми також будемо співпрацювати з метою збільшення виробництва зенітних систем і боєприпасів", — акцентував Стере.Він також додав, що українські інструктори приїдуть до Норвегії, щоби поділитися своїми знаннями з норвезькими збройними силами.Раніше український президент інформував, що в столиці Норвегії в нього, крім перемовин із премʼєр-міністром Йонасом Гаром Стере, передбачені зустрічі з кронпринцом Норвегії Гоконом і норвезькими парламентарями."Продовжуємо активну дипломатію з партнерами заради захисту життя та наближення реального та гарантованого миру", — наголошував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров інформував, що Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони..

Антидронові сітки не здатні убезпечити Харків від основних видів озброєння, якими ворог атакує місто. Для належного його захисту необхідні інші безпекові заходи та види зброї.Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Антидронові сітки не стануть панацеєю для Харкова. Місто обстрілюють "шахедами", керованими авіабомбами та балістикою, жодна така сітка не здатна зупинити ці види озброєння", — зазначив він.За його словами, дрони-камікадзе типу "Ланцет", проти яких подібні сітки можуть бути дієвими, ворог застосовує переважно поблизу лінії фронту. У Харкові такі випадки поодинокі.Також Ігор Терехов подякував українським захисникам протиповітряної оборони за їхню самовіддану роботу.За його словами, саме завдяки ППО вдається уникати значно більшої кількості влучань у місті. А це дозволяє Харкову надалі жити та працювати.До речі, моніторингові Telegram-канали поінформували, що одразу після 21 години в Харкові чули гучні вибухи. Окупанти знову атакують обласний центр на Слобожанщині.Нагадаємо, що сьогодні зранку російські загарбники атакували Харків. Ворог поцілив у багатоповерхівку. Ворожий безпілотник влучив у балкон квартири багатоповерхового будинку. Внаслідок атаки постраждала 44-річна жінка. Вона отримала гостру реакцію на стрес..

Український безпековий досвід і військова експертиза — це один із найбажаніших товарів для десятків країн світу. Вже цього тижня відбудеться розмова з європейцями — перемовини про створення спільної системи захисту неба.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський."Але нову співпрацю з партнерами щодо зброї ми будуємо не так, як у дев’яностих чи нульових, коли українську зброю та силу розпродавали, як у Чорну п’ятницю. Ми не робимо ярмарок нашої зброї та не спустошуємо наші склади, ми пропонуємо безпекове партнерство — довгострокове та прибуткове для України", — наголосив він.За його словами, українські перехоплювачі вже працюють на Близькому Сході та в країнах Затоки. Створюється сильна інтегрована система захисту неба з багатьох компонентів."Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар мають свою ППО від балістики й інших ракет. Але разом із нашою військовою експертизою в них є рішення, щоби захищатися від "шахедів", щоби виявляти цю загрозу й реагувати масштабно. Радарне поле, необхідні РЕБ-системи, зв’язок між компонентами ППО й саме перехоплення — все це вміє робити Україна", — розповів український президент.Він додав, що Україна також у комунікації з Кувейтом, Оманом, Туреччиною, Сирією. В українському досвіді зацікавлені країни Азії й Африки."Україна — глобальний виробник сили та безпеки, так є і так буде. І все це не подарунки від України. Довгострокові безпекові угоди на Близькому Сході — це кошти для нашої держави щороку, це пальне для України, необхідне в умовах світової нестабільності", — зауважив президент України.Він акцентував, що це стосується й тих видів зброї, яка в Україні в дефіциті, але є в партнерів. Відповідні угоди вже або підписані, або готуються до підписання на різних рівнях."Ми підтримуємо тих, хто підтримує нас, працюємо, щоби кожен став сильнішим. І вже цього тижня в нас буде розмова з європейцями — перемовини про створення спільної системи захисту неба. Я впевнений: або Україна стане невід’ємною частиною європейської безпекової системи, або дехто у Європі ризикує стати частиною "русского міра", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов наголошував, що Україна повинна зробити оборонну галузь каркасом нової економіки. Оборонізація економіки та реіндустріалізація — це практичне питання виживання та сили..

У Харківській області в лісі знайшли значну кількість старих боєприпасів. Для їх знешкодження знадобилася допомога саперів, адже вони все ще смертельно небезпечні.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Небезпека з минулого: на Харківщині сапери ДСНС вилучили 43 боєприпаси часів Другої світової війни", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що в лісовому масиві Слобожанської громади виявлено 38 мінометних мін і п’ять артилерійських снарядів."Усі вибухонебезпечні предмети фахівці ДСНС вилучили та знищили", — констатували рятувальники.. "Навіть застарілі боєприпаси залишаються смертельно небезпечними. У разі виявлення — не чіпайте, телефонуйте 101", — застерегли в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що, за інформацією Генерального штабу ЗСУ станом на початок квітня, від 2026 року інженерні підрозділи Сил підтримки Збройних сил України очистили 452,49 гектара територій від вибухонебезпечних предметів..

Україна розробила одні з найкращих у світі технологій, які підтверджені на практиці під час війни. Тому вона може відіграти важливу роль у міжнародних зусиллях щодо безпеки Ормузької протоки.Про це заявив міністр із питань збройних сил Великої Британії Аль Карнс. Його цитують журналісти Reuters.Про це британець сказав під час візиту до Києва, високо оцінивши українські технології безпілотників як одні з найкращих у світі."Україна володіє одними з найкращих у світі технологій, які вона розробила тут, під час війни. Я думаю, що це може бути корисним на Близькому Сході, як ми вже бачимо на прикладі боротьби з дронами "Шахед", аж до Ормузької протоки", — акцентував він.Карнс також зазначив, що його візит мав на меті запевнити Київ у тому, що війна в Україні залишається ключовим пріоритетом Великої Британії у сфері оборони та безпеки.У відповідь на те, що президент США Дональд Трамп розкритикував європейських союзників за те, що вони не приєдналися до війни з Іраном, британський гість зауважив, що Альянс, як і раніше, є "основою нашої безпеки".Карнс додав, що Велика Британія також може багато чого навчитися від інновацій Києва на полі бою, зокрема, у сфері технологій безпілотників, використання даних та штучного інтелекту."Це революція у військових справах, і нам потрібно рухатися швидше", — сказав він.Британський міністр закликав Україну прискорити експорт своїх передових технологій, щоби завоювати частку світового ринку, перш ніж інші країни наздоженуть її, а також сприяти навчанню та розвитку разом із союзниками по НАТО.Нагадаємо, сьогодні американський президент Дональд Трамп заявив, що США розпочинають процес розмінування Ормузької протоки. Через неї вперше від початку активної фази війни пройшли кораблі американських військово-морських сил..

Естонська влада розробила план дій на випадок масштабної кризи, згідно з яким державні інституції мають безперебійно працювати протягом місяця, а громадяни — бути готовими до тижневої самоізоляції. Оновлена стратегія національної безпеки фокусується на протидії агресивним амбіціям Росія та запровадженні новітніх військових принципів.Про це повідомляє ERR.РФ як загроза стабільності ЄвропиУ новому документі Таллінн чітко визначає Росію основним джерелом небезпеки не лише для країн Балтії, а й для всього євроатлантичного союзу. На думку авторів стратегії, Москва реалізує імперіалістичну політику, що має на меті повне руйнування наявного світового порядку та архітектури безпеки в Європі."Довгострокові тенденції в європейській системі безпеки та зміни у стратегічних інтересах і позиціях Сполучених Штатів Америки призвели до ситуації, яка вимагає від європейських держав більшої відповідальності та дій для забезпечення спільної безпеки, зокрема прискореного збільшення витрат на оборону та досягнення цілей НАТО щодо спроможностей", — наголосили у стратегічному документі.Крім того, Естонія звертає увагу на роль Китаю, який через підтримку агресії проти України у союзі з КНДР, Іраном та Білоруссю посилює свій глобальний вплив.Стратегія "активної оборони"Одним із найважливіших нововведень став перехід до концепції "активної оборони". Цей підхід радикально змінює бачення бойових дій: замість стримування ворога лише на власних кордонах, Естонія готується завдавати ударів у відповідь по території агресора."Військова оборона побудована на принципі активної оборони, згідно з яким застосовуються активні заходи проти сил противника... включно з глибокими ударами по території противника. Територіальна оборона й надалі відіграє важливу роль, але метою є забезпечити, щоб бойові дії не відбувалися на території Естонії", — зазначається в оновленому плані.Автономність та цивільна стійкістьДля забезпечення життєдіяльності суспільства у критичних умовах держава визначила перелік пріоритетних послуг, що мають функціонувати за будь-яких обставин. До них увійшли енергопостачання, зв'язок, доступ до палива та медична допомога.При цьому особлива роль відводиться кожному громадянину. Жителів країни закликають створювати запаси продовольства та необхідних речей, щоб у разі надзвичайної ситуації забезпечити себе самостійно протягом семи діб. Водночас Естонія, Латвія та Литва тепер розглядаються союзниками по НАТО як єдиний операційний простір для захисту регіону.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак заснував громадську організацію під назвою "Справедливість для України". Передбачається, що разом із ним у ній працюватимуть військові та юристи.Про це повідомив сам Андрій Єрмак, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що в комітеті Національної асоціації адвокатів України (НААУ) він разом із партнерами віднедавна працював над системними рішеннями щодо політичних процесів, підходів до них і законодавства.«Громадська організація — це продовження цієї роботи, але вже на рівні конкретних кейсів», — пояснив колишній очільник Офісу президента України.Він уточнив, що йдеться про військових, полонених, їхні родини, дітей, а також про їхні реальні юридичні питання: статус, виплати, захист прав, компенсації."Серед засновників — я, а також військові та юристи з практичним досвідом війни та правозахисту", — зауважив Андрі Єрмак.Він конкретизував, хто входить до засновників громадської організації "Справедливість для України":Артем Дибленко, офіцер морської піхоти, який пройшов полон після оборони Маріуполя;Юлія Степаненко, адвокат із міжнародною практикою;Тетяна Кан, військова, адвокат і управлінець."Повноцінну роботу з офісом і першими кейсами плануємо розпочати вже в травні", — підсумував Андрій Єрмак.Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург". Раніше вважалося, що його в розмовах називали "Алі-Баба"..

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..

На кордоні Сербії та Угорщини виявили вибуховий пристрій великої потужності поблизу об'єктів критичної газової інфраструктури. Через спробу саботажу офіційний Будапешт негайно залучив армію для охорони угорської ділянки трубопроводу, щоб не допустити енергетичного колапсу в країні.Про це повідомляє Index.Військова вартаПісля екстрених консультацій із сербською стороною угорський уряд запровадив надзвичайні заходи безпеки. Армія Угорщини розпочала цілодобове патрулювання газопроводу "Турецький потік" по всій довжині — від сербського до словацького кордону. До операції залучили шість військових підрозділів, які забезпечують як наземну присутність, так і контроль повітряного простору над об'єктами.За словами очільника уряду, інцидент розцінюється як пряма спроба диверсії. Попри виявлену загрозу, наразі газопровід продовжує працювати у штатному режимі, а внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Будапешт тримає НАТО в курсі подій, поки Сербія продовжує розслідування обставин закладення вибухівки.Державний пріоритетВажливість цієї магістралі для Угорщини важко переоцінити, адже саме через цей канал країна отримує близько 60% від загального обсягу природного газу. Керівництво держави наголошує на тому, що будь-які зазіхання на енергетичні об'єкти отримають жорстку відсіч з боку збройних сил."Мадярські сили оборони готові до повного виконання своїх завдань, закріплених в Основному законі. Енергетична безпека угорців — це не гра!" — заявив Кріштоф Салай-Бобровницький у своєму зверненні.Міністр також висловив подяку солдатам за їхню службу під час свят, підкресливши, що захист критичної інфраструктури триватиме за будь-яких умов.Як відомо, 5 квітня в Сербії заявили про спробу диверсії на газопроводі, що веде до Угорщини: поруч нібито виявили вибухівку та детонатори.Угорський прем’єр Віктор Орбан після цього скликав Раду з нацбезпеки, а за підсумками зустрічі доручив помістити під охорону військових угорську секцію "Турецького потоку". Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто натякнув, що до зірваної "диверсії" може бути причетна Україна. Київ категорично відкинув звинувачення та припустив "російський слід" у межах втручання Росії в угорські вибори на користь Віктора Орбана.Нагадаємо, 6 квітня директор Військово-безпекової агенції Сербії Джуро Йованич заявив, що спецслужби країни не знайшли "українського сліду" в начебто спробі диверсії на газопроводі, який прямує до Угорщини. Навколо цієї ситуації з’явилося багато дезінформації, насамперед із Будапешта.Згодом у Кремлі зазначили, що спроби диверсії на газопроводі в Сербії — це "слід втручання київського режиму". Таку версію, яка, щоправда, не має жодних доказових свідчень, підтримують у Москві..

Щороку 4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні. Для України це не просто дата — це щоденна реальність.Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни — і вона залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Міни, нерозірвані боєприпаси, уламки дронів і ракет становлять загрозу навіть там, де здається безпечно.Попри це, багато людей досі недооцінюють ризики: підходять до підозрілих предметів із цікавості, ігнорують повітряні тривоги або покладаються на правило “двох стін”.Чому це небезпечно, з чим сьогодні найчастіше стикаються цивільні та що насправді може врятувати життя — в інтерв’ю TrueUA розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.Заміновані території і розмінування— Яка частина території України сьогодні залишається потенційно небезпечною через міни та інші вибухонебезпечні предмети? І скільки часу, за вашими оцінками, може тривати повне розмінування деокупованих територій?— Відповідаючи на ваше запитання, я готувався до цієї розмови й переглядав актуальні статистичні дані з відкритих джерел. Останній профільний захід відбувся у Хорватії — це конференція Mine Action 2026. Там була присутня українська делегація, і під час обговорень озвучувалися актуальні цифри.За цими даними, наразі вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території. Водночас забрудненими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів. Ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів — це водні акваторії. Відповідно, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно.Більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни. Тоді стане зрозумілим масштаб забруднення, а також можна буде оцінити наявні ресурси, сили та кількість фахівців.Втім, уже зараз очевидно: цей процес триватиме десятки років. Для прикладу, навіть сьогодні фахівці — піротехніки, вибухотехніки, сапери — регулярно виявляють і знищують боєприпаси часів Другої світової війни. Їх знаходять під час будівництва або за інших обставин.— Після звільнення Київської області парки й ліси певний час залишалися закритими через мінну небезпеку. А яка ситуація зараз? Чи можемо ми почуватися безпечно, наприклад, гуляючи з собакою у міському парку? І наскільки ризикованими сьогодні залишаються ліси та місця збору грибів?— Ми живемо в умовах війни, і про це не варто забувати. Потрібно постійно бути готовими до того, що будь-що може статися. Не можна розслаблятися або думати, що якщо окупанти вийшли з території Київської області, то війна вже закінчилася. Вона триває і може розвиватися по-різному. Ті ж повітряні тривоги, які лунають фактично щодня, постійно нагадують про це.Що стосується парків і зон відпочинку на відносно мирних територіях, ситуація там контролюється правоохоронними органами — Національною поліцією та Державною службою з надзвичайних ситуацій. Уся територія перебуває під контролем.Втім, не варто виключати можливість провокацій. Йдеться, зокрема, про діяльність диверсійно-розвідувальних груп або осіб, які можуть діяти за вказівками кураторів. Вони здатні встановлювати небезпечні предмети, які становлять загрозу для цивільних. Тому обачними потрібно бути завжди і всюди.Якщо говорити про загрози, які виникли після повномасштабного вторгнення, то такі зони вже визначені. Вони позначені на інтерактивній карті забруднених територій. Це зони обмеженого доступу, де встановлені попереджувальні знаки про потенційну небезпеку або мінування.Ідеться не лише про Київську область, а й про інші регіони — Сумську, Чернігівську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку. Перед тим як вирушати на відпочинок, риболовлю чи в ліс, люди мають перевіряти ці місця онлайн і переконуватися, що вони безпечні.На мою думку, також потрібно більше інформаційної роботи. Зокрема, через засоби масової інформації — ті ж радіостанції, які часто слухають водії та пасажири. Важливо, щоб поряд із розважальним контентом звучали нагадування про небезпеку і правила безпеки.Тому головне — не розслаблятися і бути готовими до викликів, які існують сьогодні.— Розмінування — складний і тривалий процес, який постійно змінюється разом із розвитком технологій. Як сьогодні розміновують українські території: це переважно ручна робота чи вже активно застосовуються сучасні технології?— Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину.Зокрема, сьогодні відбувається профільна зустріч у форматі кластера, де обговорюються ключові проблеми гуманітарного розмінування за участі представників галузевих служб і відомств. Під час таких обговорень фахівці обмінюються досвідом, визначають пріоритети та шукають ефективні рішення для очищення територій.Щодо технічних можливостей — за останні роки їх суттєво побільшало. Україна активно використовує міжнародний досвід, зокрема країн Балканського регіону. Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід. Водночас, якими б сучасними не були технології, повністю замінити людину вони не можуть.Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів.У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності.З чим насправді стикаються цивільні: міни, боєприпаси чи уламки— Війна залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Сьогодні на міни й боєприпаси можна натрапити не лише на полі бою, а й у цивільному житті. З чим найчастіше стикаються цивільні — міни, боєприпаси чи уламки? І що з цього становить найбільшу загрозу?— Ситуація така: офіційної деталізованої статистики щодо того, з якими саме вибухонебезпечними предметами найчастіше стикаються люди, наразі немає. Є деокуповані території, є райони поблизу лінії фронту, де тривають бойові дії, а є території, які формально перебувають під контролем України, але також залишаються потенційно небезпечними. Тому сказати, яких саме боєприпасів сьогодні більше, було б некоректно.Умовно всі вибухонебезпечні предмети можна поділити на кілька основних категорій:Перша — це боєприпаси, які залишилися після переміщення військових підрозділів.Друга — це ті, що були застосовані, але не вибухнули. Таких, за оцінками, близько третини від загальної кількості. Йдеться про мінометні міни, артилерійські снаряди, боєприпаси реактивних систем залпового вогню.Те саме стосується і "шахедів": їх збивають, вони падають, але можуть залишатися готовими до вибуху. І такі випадки трапляються доволі часто.Наступна категорія — мінні поля. Це протипіхотні, протитанкові та інші типи мін. У зоні бойових дій їх, як правило, не розміновують повністю — лише створюють проходи для військових або техніки. Усе інше залишається до моменту повного очищення території.Ще одна серйозна загроза — саморобні вибухові пристрої, які можуть встановлюватися з диверсійною метою. Вони можуть маскуватися під звичайні предмети. Наприклад, на дитячому майданчику раптом з’являється іграшка, якої там раніше не було — і вона вже може становити небезпеку.Саме тому важливо звертати увагу на будь-які підозрілі речі, особливо якщо вони з’явилися там, де їх не повинно бути. Загалом спектр боєприпасів, які застосовуються у цій війні, дуже широкий — від зразків часів Другої світової війни до сучасних розробок.Окрему загрозу становлять касетні боєприпаси та суббоєприпаси, які розповсюджуються дистанційно і можуть залишати після себе великі небезпечні території.Також використовуються сучасні міни, які реагують на рух людини. Наприклад, міна ПОМ-3 із сейсмічним датчиком — вона спрацьовує саме на крок людини в межах ураження приблизно 5-8 метрів. При цьому на техніку чи тварин вона може не реагувати.Тому говорити про якийсь один тип загрози неможливо — їх дуже багато, і всі вони залишаються небезпечними.Як змінилася тактика ворога: дистанційне мінування і нові загрози— За час повномасштабної війни Росія неодноразово змінювала тактику атак. Чи змінилися за цей період підходи до мінування? Чи з’явилися нові типи мін або способи їх застосування?— Як я вже зазначав, підходи до мінування загалом залишаються такими ж, як і на початку повномасштабної війни.У більшості випадків застосовується дистанційне мінування — з використанням гелікоптерів, авіації та реактивних систем залпового вогню. Тобто території заміновуються на відстані, без безпосереднього заходу на місцевість.Сучасні міни можуть мати функцію самоліквідації, але це залежить від конкретної моделі. Якщо такий механізм не передбачений або не спрацьовує, міна може залишатися активною дуже тривалий час. Фактично вона "чекає" на жертву. Після встановлення вона переходить у бойовий стан і може залишатися небезпечною до моменту спрацювання.Наприклад, міна ПФМ-1 — у пластиковому корпусі з підривником. Після розкидання з касети вона стає на бойовий взвод і може тривалий час залишатися активною. Такі міни добре захищені від впливу зовнішнього середовища: вода чи сонце практично не впливають на їхню роботу. Крім того, вони маскуються під місцевість — можуть бути зеленими, щоб зливатися з травою, або коричневими, щоб бути менш помітними серед листя чи ґрунту. Через це людина може їх просто не помітити.Подібних типів мін існує багато, і для їх виявлення та знищення фахівці застосовують різні методи.Якщо говорити про підходи противника, то вони суттєво не змінилися. Водночас через неможливість зайти на певні території активно використовуються саме дистанційні способи мінування.— Останнім часом з’являється все більше загроз, пов’язаних із використанням дронів. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація, що російські війська можуть скидати вибухонебезпечні предмети з "шахедів". Наскільки це небезпечно для цивільних і як слід діяти в такій ситуації?— Як я вже зазначав, на першому місці має бути безпека. Люди повинні усвідомлювати: некоректне поводження з підозрілими предметами може становити серйозну загрозу.Особливо це стосується об’єктів, які на перший погляд не виглядають як боєприпаси. Наприклад, касетні суббоєприпаси можуть мати форму металевих циліндрів і зовні нагадувати запчастини від автомобіля, фрагменти техніки або навіть звичайні побутові предмети, зокрема консервні банки.Якщо людина не може чітко ідентифікувати предмет і зрозуміти, що це таке, — це вже сигнал небезпеки. У такому випадку торкатися його категорично не можна.Що стосується "шахедів", вони складаються з кількох частин: корпусу, двигуна, паливного бака та бойової частини, яка безпосередньо несе загрозу. Якщо збитий "шахед" лежить у полі чи посадці і не вибухнув, це не означає, що він безпечний. Навпаки — він залишається вкрай небезпечним. Те саме стосується інших дронів або будь-яких літальних апаратів, які впали. Вони можуть містити вибухові елементи і становити загрозу для життя.Такі предмети категорично заборонено чіпати. Працювати з ними можуть лише фахівці — працівники ДСНС або вибухотехнічних підрозділів Національної поліції, які оцінюють рівень небезпеки.Для цивільних це має бути чітке правило: "червоне світло" — не підходити, не чіпати, відійти на безпечну відстань і повідомити компетентні служби.Побачив підозрілий предмет: що можна і заборонено робити— То ж як має діяти людина, якщо побачила підозрілий предмет? Який чіткий алгоритм дій у такій ситуації? І яку найнебезпечнішу помилку найчастіше допускають люди?— Цей алгоритм уже чітко визначений і постійно озвучується фахівцями та службами, які займаються протимінною діяльністю.Перше правило — не підходити і не наближатися до підозрілого предмета.Друге — жодним чином на нього не впливати.Третє — повідомити відповідні служби.Зателефонувати можна за номерами 101 або 102. Також працює єдиний номер 112.Ці три правила потрібно виконувати саме в такій послідовності: не підходь, не чіпай, зателефонуй.Якщо людина помітила підозрілий предмет, потрібно одразу зупинитися. Не піддаватися паніці, але й не ігнорувати небезпеку. Важливо зафіксувати місце, де ви перебуваєте, оцінити ситуацію, подивитися під ноги і повільно відійти назад тим самим шляхом, яким рухалися. Це може бути будь-що: уламок від "шахеда", невибухнувший боєприпас або розтяжка.Вийшовши на безпечну територію — наприклад, на дорогу з твердим покриттям — потрібно відійти на відстань не менше 100 метрів і вже звідти телефонувати у відповідні служби.Важливо чітко повідомити, де саме був виявлений предмет, як він виглядає і що саме викликало підозру. Якщо немає можливості чекати на місці прибуття фахівців, потрібно позначити небезпечну зону підручними засобами. Наприклад, це можуть бути схрещені гілки, яскрава тканина або інші помітні маркери, які вкажуть на місце небезпеки.Також сьогодні можна передати геолокацію — це значно полегшує роботу фахівців.Що стосується саморобних вибухових пристроїв, ситуація ще складніша. Вони можуть бути оснащені радіокерованими датчиками і спрацьовувати від сигналів. Тому в таких випадках важливо відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів — і лише після цього користуватися мобільним телефоном.Без спеціальних технічних засобів оцінити, що це за предмет, неможливо. Саме тому працювати з такими об’єктами можуть лише фахівці — вибухотехніки, підрозділи поліції та ДСНС.Тому цей алгоритм має бути доведений до автоматизму. Як звичні щоденні дії — так само і тут. Золоте правило: не підходь, не чіпай, зателефонуй."Звичайні речі", які можуть вбити— Ви вже згадували про саморобні вибухові пристрої. Які з них найчастіше трапляються? І під які предмети ворог найчастіше маскує вибухівку?— Тут ситуація дійсно складна. Саморобний вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, засіб підриву і механізм, який приводить його в дію. І цю конструкцію можна вмонтувати практично в будь-який побутовий предмет. Обмежень тут фактично немає.Були випадки, зокрема на Харківщині, коли підкидали ліхтарики китайського виробництва. Усередині було приблизно 20-30 грамів пластиду. Коли людина намагалася його увімкнути — відбувався вибух, унаслідок якого травмувало кисть. Такі випадки фіксувалися і висвітлювалися в ЗМІ.Чим більший предмет, тим більше вибухівки в нього можна закласти — і тим серйозніші наслідки.Для розуміння: у гранаті Ф-1 заряд вибухової речовини становить близько 60 грамів, але радіус розльоту уламків може сягати до 200 метрів. У гранати РГД-5 — близько 110 грамів, а зона ураження становить приблизно 30-40 метрів. Тобто навіть відносно невелика кількість вибухової речовини може призвести до тяжких наслідків.Такі пристрої можуть бути замасковані під будь-що: коробки, сумки, валізи, павербанки, мобільні телефони, ноутбуки чи навіть дитячі іграшки. Особливо це небезпечно у місцях скупчення людей — у парках, на дитячих майданчиках або в зонах відпочинку.Важливо розуміти: вибухівка може мати різні характеристики — за потужністю, чутливістю, способом спрацювання. Але для цивільної людини це не має значення, адже без спеціальних знань і технічних засобів визначити рівень небезпеки неможливо. Саме тому будь-який незрозумілий предмет потрібно розглядати як потенційно небезпечний.Окупанти не нехтують жодними способами маскування — використовують предмети, які можуть викликати інтерес у людини і спонукати її взяти їх у руки або використати. І саме в цьому головна небезпека."Дві стіни" не завжди рятують: що важливо знати під час обстрілів— Під час масованих атак люди часто нехтують правилами безпеки й не спускаються в укриття, покладаючись на правило "двох стін". У яких випадках воно справді може допомогти, а коли лише створює хибне відчуття безпеки?— У нашій практиці був показовий випадок. Ми спілкувалися з громадянином Туреччини, який приїжджав в Україну у відрядження. Коли зайшла мова про повітряні тривоги і те, як на них реагують українці, він був щиро здивований. У нього склалося враження, що наші люди просто безстрашні.Насправді ж ми просто звикли до цієї реальності: тривоги, прильоти, постійна загроза. Але саме ця "звичка" може бути небезпечною, адже притуплює відчуття ризику. І це може обернутися трагедією — як для самої людини, так і для її родини. Тому нехтувати сигналами тривоги не можна.Сьогодні люди часто орієнтуються на додаткову інформацію — зокрема з гаджетів: дивляться, що летить, куди летить. Але це лише орієнтир, а не гарантія безпеки.Якщо людина перебуває на вулиці — потрібно рухатися до найближчого укриття. Якщо в установі, на роботі чи в навчальному закладі — для цього передбачені спеціальні місця, і керівництво зазвичай контролює спуск людей в укриття.Найскладніша ситуація — коли людина вдома. Наприклад, на високому поверсі. Вночі, під час тривоги, люди часто не знають, що робити: вставати чи ні, бігти чи залишатися. При цьому важливо пам’ятати, що і "шахеди", і крилаті ракети можуть змінювати напрямок польоту.Якщо є можливість — потрібно обов’язково спускатися в укриття. Якщо ж часу немає і загроза вже поруч, тоді можна використати правило "двох стін".Його суть у тому, що між вами і джерелом вибуху має бути щонайменше дві стіни. Це може частково захистити від уламків або вибухової хвилі. Але важливо розуміти: це не гарантія безпеки.У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію.Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін".— Часто, особливо вночі, обстріли застають людей удома, і звичні місця можуть ставати небезпечними — зокрема кімнати з вікнами. А як щодо перебування під час атак у ліфті або на верхніх поверхах будинків — які тут основні ризики?— Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними.Що стосується ліфтів — користуватися ними під час тривоги небезпечно. Є ризик знеструмлення або пошкодження інфраструктури, і людина може просто застрягти. Тому в таких ситуаціях варто користуватися сходами. Спускатися ними швидше і безпечніше.Також важливо мати вдома так звану "тривожну валізу". У ній має бути мінімальний набір речей на перший час: вода, базові продукти, необхідні медикаменти, документи та найважливіші особисті речі. Під час масованих обстрілів це особливо актуально. Фактично йдеться про звичку до безпеки — дисципліну і готовність діяти правильно у критичній ситуації. І цю готовність потрібно формувати заздалегідь.— Росіяни застосовують різні типи озброєння. Як це впливає на ефективність укриття? Якщо правило "двох стін" не завжди працює, то що тоді дійсно може захистити, окрім спеціально обладнаних укриттів?— Якщо під час обстрілу немає можливості швидко дістатися до укриття — наприклад, метро чи підземного переходу — потрібно діяти одразу. Якщо є загроза вибуху поруч, необхідно лягти на землю. Бажано — у найнижче заглиблення, яке є поруч.Це важливо, тому що під час вибуху ударна хвиля та осколки розповсюджуються в усі боки — по принципу найменшого опору. Як вода або електричний струм.Якщо людина стоїть — вона потрапляє під дію ударної хвилі та уламків. Якщо лежить — значна частина цих факторів проходить над нею.Тому правильна дія — лягти на землю, прикрити голову руками, закрити очі та, за можливості, вуха. Це може не повністю убезпечити, але значно підвищує шанси вижити.Важливо також розуміти: обстріли не тривають безперервно. Вони мають певну тривалість — це можуть бути години, після чого атака припиняється. Тому головне завдання — пережити цей період і використати всі доступні способи захисту.Якщо є можливість — потрібно якнайшвидше переміститися в укриття: підвал, підземний перехід або станцію метро.Після завершення загрози можна виходити, але все одно залишатися обережними. Адже після обстрілів можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, які становлять додаткову небезпеку.Якщо обстріл застав зненацька: як діяти— Якщо обстріл застав людину в транспорті — у заторі, в автівці чи громадському транспорті — чи залишається алгоритм дій таким самим? Як правильно діяти в такій ситуації?— Алгоритм дій у транспорті фактично той самий. Ми пам’ятаємо період, коли під час повітряної тривоги транспорт зупинявся, пасажири виходили й прямували до укриттів. Зараз рух транспорту в більшості випадків дозволений, але ситуацію все одно потрібно постійно контролювати.Люди орієнтуються на інформацію з офіційних джерел, Telegram-каналів, повідомлень про те, що і куди летить. Але це лише допоміжний фактор.Якщо є потенційна загроза, водій або самі пасажири можуть ініціювати зупинку транспорту. У такому випадку потрібно якнайшвидше залишити транспорт і перейти до найближчого укриття.Це вже питання особистої відповідальності — уважності до ситуації, самодисципліни і готовності реагувати на ризики як вдень, так і вночі.Помилки, які коштують життя під час атак— Але у стресових умовах люди часто можуть діяти просто інтуїтивно і не завжди правильно. Які найпоширеніші помилки роблять люди під час масованих обстрілів?— Це одна з типових помилок — нехтування загрозами. Більш дисципліновані люди шукають укриття під час тривоги. Інші — навпаки поводяться зухвало: мовляв, "мене це не торкнеться". Але на це дивляться діти, молодь — і копіюють таку поведінку. Саме тому дорослі мають бути прикладом.Психологічно суспільству зараз складно — кожен по-своєму реагує на війну і по-різному оцінює ризики. Але ми живемо разом, і відповідальність — теж спільна.Важливо пояснювати одне одному, як діяти правильно. Якщо підказати людині, що краще спуститися в укриття — хтось послухає одразу, хтось — згодом. Але ця взаємодія працює.Не можна залишати людей сам на сам із небезпекою. Позиція "це його справа" — небезпечна. Навпаки — варто допомогти, підказати, звернути увагу. Можливо, саме це змусить людину замислитися і прийняти правильне рішення.І з часом вона сама буде так само допомагати іншим. Турбота одне про одного — це теж елемент безпеки. Адже ми всі перебуваємо в однакових умовах. І саме взаємна підтримка допомагає зменшити ризики для кожного."Зі мною цього не станеться": чому люди ігнорують небезпеку— Робота вибухотехніка, вона часто пов'язана з історіями, які складно забути. Чи були у вашій практиці випадки, які особисто вас найбільше вразили? Коли люди, можливо, через необережність опинялися в небезпеці?— У своїй практиці мені доводилося неодноразово виїжджати на подібні виклики. Я працював заступником, а згодом керівником вибухотехнічної служби при Головному управлінні внутрішніх справ у Київській області.Ситуації були різні. Але для фахівця завжди є чіткий алгоритм дій — це інструкції і, передусім, заходи безпеки. Бо вибухівка не "дивиться", хто перед нею — вибухотехнік чи пересічна людина, дорослий чи дитина. Це зброя, і її призначення — знищувати. Саме тому людина має бути готовою — і психологічно, і з точки зору базових знань.Було багато випадків, коли люди виживали лише через те, що вибуховий пристрій не спрацював.Пам’ятаю ситуацію: чоловік підійшов до свого автомобіля і помітив, що від дверей тягнеться мотузка. Він заглянув під авто — і побачив саморобний вибуховий пристрій. У нього була можливість втрутитися, перевірити, що це таке. Але він зупинився, оцінив ризик і зателефонував до поліції. На місце виїхали фахівці, пристрій знешкодили — і людина залишилася живою.Та були й інші випадки — коли через необережність люди гинули.Раніше, ще до 2014 року, загрози були іншими. Часто це були експерименти — коли молодь намагалася щось зробити самостійно після прочитаного чи побаченого. І це нерідко закінчувалося тяжкими травмами або навіть смертю.Сьогодні ситуація інша — значно небезпечніша. Тому головне — бути максимально уважними до того, що відбувається навколо. Якщо є підозрілий предмет — це вже питання життя. І діяти потрібно чітко за інструкцією. Будь-яке порушення може призвести до трагедії.Як пояснити дітям про мінну небезпеку і не налякати— Ваша асоціація проводить заняття з мінної безпеки для дітей. Як правильно говорити з ними про ці ризики, щоб вони розуміли небезпеку, але не боялися?— Мені доволі часто доводиться проводити заняття з вибухобезпеки — як для школярів і студентів, так і для дорослих.Зокрема, ми працювали разом із громадською організацією Alpha Self-Defense у межах проєктів Міністерства молоді та спорту — так званих "активних парків", де готували молодь до дій у нестандартних ситуаціях.Пам’ятаю показовий випадок. Серед слухачів був лікар, який працював на передовій і надавав допомогу пораненим військовим. Він уважно слухав лекцію, а під час перерви підійшов і сказав:"Я бачу наслідки — мінно-вибухові травми, ампутації. Але я не розумів, як саме працює вибухівка".І додав, що після заняття йому стало зрозуміліше, чому виникають ті чи інші травми і які шанси мала людина уникнути їх.Але якщо говорити про дітей — це окрема, найбільш вразлива категорія. У них ще формується психіка, вони по-іншому сприймають інформацію. Тому дітям приблизно до 14 років матеріал потрібно подавати у формі гри.Є важливий нюанс: навіть навчальні боєприпаси з реальними корпусами дітям не демонструють. Це рекомендація міжнародних організацій, зокрема ООН. Чому? Бо дитина може перенести цей досвід у реальне життя: якщо на занятті "граната" була безпечною, вона може вирішити, що й знайдений предмет — теж.Саме тому використовують муляжі — наприклад, надруковані на 3D-принтері. Вони схожі за формою, але безпечні.Також застосовують презентації, комікси, візуальні матеріали — усе в ігровій формі. Але ключове, що має засвоїти дитина: це небезпечно, це може вибухнути і це може коштувати життя.Важливо, щоб під час таких занять були присутні вчителі або батьки — ті, кому дитина довіряє. Бо інформація краще засвоюється через знайомих дорослих. Ми завжди перевіряємо, як діти зрозуміли матеріал. Просимо пояснити своїми словами.Бо часто буває: хтось каже, що зрозумів, але не може повторити. І лише коли дитина пояснює іншим, стає зрозуміло, що знання справді засвоєні.Найпростіше правило — "не підходь, не чіпай, зателефонуй". Здавалося б, елементарно, але навіть це діти не завжди можуть відтворити одразу.Тому з ними потрібно працювати довго і системно. Це складно і потребує багато зусиль, але це критично важливо..

Альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна.Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News. Він розкритикував союзників із Північноатлантичного альянсу за їхню позицію щодо конфлікту в Ірані, назвавши організацію "боягузливою".На його думку, США варто переосмислити наявні партнерства та розглянути можливість виходу з блоку."НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система", — заявив генерал.Він нагадав про статтю 13 Північноатлантичного договору, яка дозволяє будь-якій країні покинути Альянс через рік після офіційного повідомлення.Келлог запропонував формувати альянси з країнами, які реально готові до боротьби. Серед потенційних партнерів він назвав Японію, Австралію, Польщу й оновлену Німеччину. Також він окремо відзначив роль України."У такому альянсі може брати участь навіть Україна, яка теж довела свою ефективність як хороший союзник", — наголосив спецпредставник американського президента Дональда Трампа.Таку думку підтримав і колишній державний секретар Майк Помпео. Він назвав стан справ в Альянсі "жахливим" і зазначив, що США мають фундаментально переглянути, на кого з партнерів вони справді можуть покластися у критичних місіях.Колишня заступниця радника з національної безпеки Вікторія Коутс додала, що НАТО продемонструвала свою "незначність", оскільки не змогла впоратися з найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.За її словами, приклад успішної співпраці США з Ізраїлем доводить, що Вашингтон може досягати цілей із мотивованими союзниками поза межами громіздких структур.Нагадаємо, вчора посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив в ефірі NewsMax, що американський президент Дональд Трамп переглядає питання підтримки європейських зусиль. Це стосується як НАТО, так і допомоги Україні..