# безпека

У четвер, 18 вересня, Верховна Рада в цілому підтримала законопроект №11543 про запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти. Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Закон у другому читанні підтримали 274 народні обранці. Закон, серед іншого, передбачає, що очільники навчальних закладів повинні будуть розробити правила перебування людей на території та в приміщеннях закладу, облаштувати огорожами територію школи, а також встановити технічні засоби для оперативного виклику правоохоронців.Крім того, навчальні заклади повинні забезпечити виконання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності.Керівники шкіл зобов'язані сприяти профілактичній роботі серед учнів, спрямованій на запобігання правопорушенням.Раніше повідомлялось, що в українських школах планують відновити обов'язкову Державну підсумкову атестацію для учнів четвертих класів. Нововведення очікується з 2027 року.Як відомо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.

У зв’язку з тим, що рашисти активізували застосування ударних FPV-дронів на ділянці траси М-03 Ізюм — Слов'янськ у Харківській області, водіїв просять користуватися альтернативними маршрутами.Про це повідомили у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області."Увага! Небезпека на трасі М-03: уникайте ділянки Ізюм — Слов’янськ через загрозу дронів", — ідеться в повідомленні.У Службі пояснили, що у зв’язку з активізацією бойових дій на Лиманському напрямку противник масово застосовує ударні FPV-дрони для ураження як військової, так і цивільної техніки.При цьому поточна ситуація свідчить, що особливо небезпечною залишається ділянка траси М-03 від Ізюма до Слов’янська."Шановні водії! Закликаємо вас під час планування поїздок враховувати ситуацію та, за можливості, уникати руху зазначеною ділянкою", — акцентували у Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області.Там порекомендували для безпеки користуватися альтернативними маршрутами у напрямку Слов’янська."Пам’ятайте: дотримання цих порад допоможе зберегти ваше життя та здоров’я", — підсумували в повідомленні.Раніше речник ОСУВ "Дніпро" Олексій Бєльський розповідав, що російські війська намагаються встановити вогневий контроль над північними околицями Слов’янська Донецької області та шляхами підходу до нього. За його словами, російські війська намагаються обійти Лиман з різних напрямків, щоб надалі просунутися у бік Слов’янська.Нагадаємо, що 2 вересня російські окупанти поцілили FPV-дроном по цивільному автобусу в Костянтинівці Донецької області. Тоді постраждали троє людей.

Майже всі "стовпи ядерної безпеки" порушені та не перебувають в оптимальній нормі через російське повномасштабне вторгнення в Україну та захоплення Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС).Про це заявив керівник Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі під час виступу перед Радою керівників агентства. Він зазначив, що на Запорізькій АЕС порушено шість зі семи "стовпів ядерної безпеки".Під цим він мав на увазі сім ключових компонентів ядерного та фізичного захисту, які раніше визначили фахівці МАГАТЕ — це відбулося ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Зокрема, йдеться про:фізичну цілісність;справність обладнання;відсутність тиску на персонал;надійне електропостачання;безперервну логістику;радіаційний контроль;функціонування каналів зв'язку.За його словами, станцію забезпечує тільки одна зовнішня лінія електропередачі, що створює серйозні ризики."Усі шість реакторів перебувають у стані холодної зупинки, і жоден із них не може бути безпечно запущений", — акцентував Рафаель Гроссі.Він додав, що рівень води в охолоджувальному басейні знизився до 13,4 метра, близько до критичного порогу в 12 метрів, нижче за який системи охолодження виходять із ладу.У МАГАТЕ наголосили на необхідності будівництва насосної станції для забезпечення стабільної роботи систем охолодження."Тривалі бойові дії поблизу станції викликають серйозне занепокоєння та збільшують ризики", — підсумував керівник Агентства.Нагадаємо, 18 вересня міністерка енергетики України Світлана Гринчук заявляла, що відновлення роботи Запорізької АЕС після звільнення цієї території від російської окупації потребуватиме значних зусиль. Для цього знадобиться далеко не один рік.

У четвер, 4 вересня, в столиці Франції Парижі відбудеться засідання "Коаліції рішучих". У ньому особисто братимуть участь семеро європейських лідерів, керівництво Європейського Союзу та президент України. Ще понад 20 країн долучаться дистанційно.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в Єлисейському палаці.На засіданні "Коаліції рішучих" у Парижі особисто будуть присутні:президент Франції Еммануель Макрон;прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер;прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф;прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен;президент Фінляндії Александр Стубб;прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск;прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес;президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;голова Євроради Антоніу Кошта;президент України Володимир Зеленський.Дистанційно участь у зустрічі візьмуть:генеральний секретар НАТО Марк Рютте;канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні;прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер;президент Румунії Нікушор Дан;прем’єр-міністр Болгарії Россен Желязков;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня;президент Литви Гітанас Науседа;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала;прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден;прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін;прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру;прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс;президент Кіпру Нікос Христодоулідіс;прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб;прем’єр-міністр Албанії Еді Рама;прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч;прем’єр-міністр Канади Марк Карні;прем’єр-міністр Японії Сігеру Ісіба;прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз;прем’єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон.Окрім того, Австрію представлятиме очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, Ісландію — очільниця МЗС Карін Гуннарсдоттір, Туреччину — віце-президент Джевдет Їлмаз.Серед членів ЄС очікувано відсутні лише Словаччина й Угорщина, а також Мальта. Всього у зустрічі беруть участь представники 33 держав.Президент Франції Емманюель Макрон перед зустріччю "Коаліції рішучих" заявив, що союзники завершили роботу над гарантіями безпеки для України, тож вони готові до політичного схвалення.Нагадаємо, раніше видання Financial Times повідомляло, що європейські лідери залишаються розділеними щодо участі у формуванні багатонаціональних військ, які можуть бути розгорнуті в Україні після завершення війни.

Німеччина запропонувала значний внесок у посилення протиповітряної оборони й інших спроможностей української армії. Однак Берлін і надалі уникає обіцянок щодо участі Бундесверу в миротворчому контингенті.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel, посилаючись на рішення та дискусії місцевих політиків про гарантії безпеки для України після потенційного завершення гарячої фази війниЗа інформацією видання, під час зустрічі "Коаліції рішучих" у Парижі у четвер Берлін запропонує як свій основний внесок посилення української протиповітряної оборони."План передбачає збільшення підтримки, що надається, на 20% на рік", — зауважили медійники.Також планується внесок у покращення далекобійних спроможностей України – зокрема, в питанні виробництві крилатих ракет, що здійснюється на території України з фінансовою та технічною підтримкою партнерів. Окрім того, Німеччина готова озброювати чотири механізовані бригади, що передбачає надання близько 480 бронетранспортерів та інших піхотних машин на рік.Берлін вважає, що наступними компонентами для безпекових гарантій стане продовження допомоги з навчанням українських військових і подальше поглиблення співпраці оборонно-промислового комплексу України та країн-партнерів — сфери, у яких Німеччина вже робить значний внесок.Раніше цього тижня німецький канцлер Фрідріх Мерц дав зрозуміти, що конкретних планів щодо розгортання військ в Україні не існує.Нагадаємо, 30 серпня журналісти видання Politico повідомили, що німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні таємні заводи з виробництва розвідувальних безпілотників Vector. Щомісяця вони випускають близько 80 дронів зі штучним інтелектом.

Європейські країни розглядають можливість у межах врегулювання ситуації в Україні гарантувати безпеку повітряного простору. Планують розпочинати із Заходу країни та поетапно розширювати на Схід.Про це повідомило видання The Telegraph із посиланням на власні джерела."Європейці ведуть дискусії про введення закритої для військової авіації зони, щоб Україна могла впевнено відновити рейси цивільної авіації», – написали журналісти.Схема, про яку розповіли медійники The Telegraph, розпочне працювати на Заході країни."Поступово вона охоплюватиме дедалі більший авіапростір, поки вся країна не стане належно безпечною для комерційного авіасполучення", — таку інформацію отримали журналісти.За їх інформацією, до місії можуть залучити західні винищувачі та наземні системи ППО, щоби спочатку відкрити аеропорт Львова та інші повітряні гавані на заході України.Співрозмовники видання додали, що після дотримання угод про припинення вогню дія місії може поширитися на Схід до Києва й інших міст.У The Telegraph пояснили, що відновлення авіасполучення має стати ключовим елементом для залучення інвестицій в Україну і повернення біженців.План обговорюється разом із низкою інших так званих гарантій безпеки, розроблених "Коаліцією охочих" на чолі з Великою Британією та Францією, які стануть основою довгострокового мирного плану.Нагадаємо, що 29 серпня президент Володимир Зеленський виокремив три ключові блоки гарантій безпеки для України. Перший — стосується української армії. За словами президента, потрібно працювати над збереженням нинішньої чисельності військових. Також їх варто забезпечити зброєю завдяки українському, європейському й американському виробництву. Другий блок — НАТО. Йдеться про домовленості з партнерами на рівні лідерів щодо їхньої готовності підтримати Україну у випадку нової збройної агресії. Третій блок стосується санкцій проти Росії.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) створюватиме посади для наймання студентів на роботу. Можливі вакансії є в підрозділах аналітики, детективів і в інших структурних відділах.Про це розповів керівник Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський під час виступу на заході Радіо NV "Україна як бренд", його цитує "Суспільне"."У нас буде окремий трек — робота зі студентами. Ми бачимо можливість створення нашою командою відповідних посад в підрозділах аналітики, детективів, так само в інших підрозділах, куди студентів можуть призначити одразу після завершення навчання", — зазначив Цивінський.За словами керівника БЕБ, якщо після закінчення навчання студенти пройдуть конкурс та ними виявиться задоволеним керівництво, то вони зможуть продовжити роботу в бюро.Загалом, збільшення кількості працівників і створення нових підрозділів є одним із головних завдань нового керівника, які Олександр Цивінський планує виконати протягом року.Окрім того, саму роботу БЕБ Цивінський планує побудувати на аналітичному компоненті, для цього збільшать штат відповідного підрозділу.Зараз, за словами Цивінського, в БЕБ працює 1 244 особи, попри загальний штат у чотири тисячі, прописаний у законі про бюро. Проте вже наявні працівники проходитимуть переатестацію. Для цього у відомства є 18 місяців. Потім визначать, із якою кількістю людей продовжать співпрацю."Процес переатестації — це завжди не просто. Водночас я розраховую на те, що ми забезпечимо максимальну об'єктивність, прозорість та повагу до кожного хто працює в БЕБ. Звичайно, що частина людей залишать ці стіни. Але сподіваюся, що більша частина залишиться й надалі буде працювати", — розповів Олександр Цивінський.Олександр Цивінський — керівник третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. Кар'єру провів в органах внутрішніх справ, був одним із перших 70 детективів тоді новоствореного Національного антикорупційного бюро України. У своїй анкеті повідомляв, що не був членом політичних партій. Цивінський очолював операцію "Чисте місто".Нагадаємо, що 6 серпня Кабінет міністрів призначив Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки.

Сполучені Штати Америки готові надати допомогу Україні в розвідці та захисті неба. За будь-яких обставин, що можуть скластися у світ, Вашингтон планує брати участь у гарантіях безпеки.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні неназвані джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що американські чиновники минулого тижня пообіцяли європейським брати участь у "координації" гарантій безпеки для України після завершення війни з Росією.Зокрема, у США заявили про готовність надати "стратегічні можливості", зокрема, розвідку та спостереження, зайнятися командуванням і управлінням, а також допомогти системами протиповітряної оборони для підтримки будь-якої європейської місії в Україні."Післявоєнна підтримка передбачає участь американських літаків, логістику та наземні радари для підтримки європейської місії та системи ППО України", — з’ясували журналісти.Аналітики видання також додали, що США зможуть використовувати свої ресурси розвідки, спостереження й управління для супутникового контролю за дотриманням перемир'я та скоординованої роботи західних військ на території України.При цьому джерела медійників також попередили, що реалізація такої пропозиції залежить від зобов'язань європейських столиць розгорнути десятки тисяч військ в Україні. За їхніми словами, пропозицію все ще можуть відкликати.У Пентагоні, коментуючи такі чутки, розповіли виданню, що заходи "перебувають на стадії попереднього розгляду"."Міністерство оборони США наразі не коментуватиме попередні питання", — зауважили в Пентагоні.Раніше Дональд Трамп під час брифінгу в Білому домі заявив, що країни Європи нададуть Україні значні гарантії безпеки. Натомість Америка у цьому процесі виступатиме як "сили підтримки".Нагадаємо, сьогодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив під час зустрічі з колегами з країн Бенілюксу, що серед найважливіших умов імовірних гарантій безпеки, які Україна вже обговорює зі союзниками, є їх юридично зобов'язувальний характер. Наші партнери усвідомлюють важливість цього пункту.

У критичній ситуації, яка зараз склалася у світі, важливо, щоби Захід зберігав єдність і діяв спільно. Адже боротьба за майбутнє України та безпеку всієї Європи входить у вирішальну фазу. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого цитує британське видання The Guardian.Польський прем’єр-міністр попередив, що боротьба за майбутнє України та європейську безпеку вступила у "вирішальну фазу".На тлі цього він закликав Захід зберегти єдність у протистоянні російському диктатору Володимиру Путіну."Зараз іще очевидніше, що Росія поважає лише сильних, а Путін вкотре довів, що є хитрим і безжальним гравцем. Тому так важливо зберегти єдність усього Заходу", — наголосив прем'єр-міністр Польщі.До речі, на початку цього тижня президент США Дональд Трамп в останній момент попросив польського президента Кароля Навроцького приєднатися до телеконференції з європейськими лідерами щодо України в середу. Він обрав саме його, а не прем’єр-міністра країни.За словами Туска, Навроцький також був присутній на телефонній розмові між Трампом і європейськими лідерами в п'ятницю ввечері після саміту з Путіним на Алясці.Як відомо, сьогодні європейські лідери заявили, що Україна повинна мати надійні гарантії безпеки."Лідери привітали зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення вбивств в Україні, припинення агресивної війни Росії та досягнення справедливого та тривалого миру. Ми також готові співпрацювати з президентом Трампом і президентом Зеленським над проведенням тристороннього саміту за підтримки Європи. Ми чітко розуміємо, що Україна повинна мати незмінні гарантії безпеки, щоб ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність", — йдеться у документі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що зусилля американського лідера Дональда Трампа наблизили припинення війни в Україні.

Російська Федерація 2025 року вперше повністю скасувала парад до дня військово-морського флоту. Це свято дуже важливе для рашистів, на нього запрошували представників дружніх країн і відзначали з особливим пафосом.Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на аналітичні дані розвідки."Майже напевно, що парад до "дня ВМФ Росії", який спочатку планували на неділю 27 липня 2025 року, скасовано на території всієї країни через міркування безпеки", — з’ясували британські розвідники.У Міністерстві оборони Великої Британії зауважили, що 2017-2024 років на День ВМФ у Санкт-Петербурзі проходив головний військово-морський парад.Під час урочистих заходів відбувався огляд військових кораблів, деякі з яких припливали з інших регіонів Росії, щоб обов’язково взяти участь у святкуваннях.У британській розвідці наголосили, що історично парад відвідували іноземні кораблі та представники інших країн."Головний військово-морський парад зменшили в масштабах 2024 року, але це вперше, коли його скасували взагалі", — констатували у британському оборонному відомстві.Там зазначили, що такий парад заснували 2017 року, після чого він набув особливої ваги в рашистській пропагандистській системі."Найімовірніше, відбудуться невеликі церемонії, а день ВМФ залишається російським національним святом", — підсумували в Міністерстві оборони Великої Британії.Нагадаємо, 3 липня цього року стало відомо, що в Курській області ліквідували заступника головнокомандувача Військово-морського флоту Росії Михайла Гудкова. Раніше він отримав звання так званого "героя Росії".

У Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель. Він призначений для захисту цивільного та військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів.Про це повідомило видання Zprz.city з посиланням на начальника Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова під час брифінгу. Він зазначив, що перший захисний об’єкт вже завершено на одному з найнебезпечніших логістичних напрямків — Оріхівській трасі."Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі — її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план — понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області. Найближчими днями планую зустріч із міністром оборони для синхронізації дій і пришвидшення реалізації цього проекту", — зазначив Іван Федоров.Він додав, що зведення тунелів здійснюється за кошти спільного оборонного фонду. Закуплено все необхідне — від металоконструкцій і сіток до витратних матеріалів.За його словами, у проект активно залучені бійці запорізької бригади, які поділилися бойовим досвідом, що ліг в основу інженерного рішення."Антидроновий тунель дозволяє безпечніше переміщувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. А для цивільних — це зменшення ризиків під час руху в межах прифронтових територій", — ідеться в повідомленні.Зазначається, що останнім часом FPV-дрони стали однією з головних загроз. Вони здатні швидко та прицільно вражати як техніку, так і живу силу, особливо на відкритих ділянках доріг."Тож нові захисні споруди — відповідь на реалії сучасної війни", — підсумував Іван Федоров.Нагадаємо, що 1 липня Головне управління розвідки Міноборони України та представники руху опору вдруге атакували залізницю на окупованій частині Запорізької області. Внаслідок вибуху тоді руйнувань зазнало залізничне полотно.

На першому засіданні оновленої Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) ухвалено рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контрольних органів.Як це відбуватиметься, у своїх соціальних мережах прокоментувала прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко."Бізнес має працювати. А держава — не заважати", — наголосила вона.Очільниця уряду уточнила, що конкретно зміниться:⁠контроль буде точковим — лише там, де насправді високі ризики;цифровізуємо систему державного нагляду, щоби ручне втручання стало неможливим.Вона додала, що прокуратура та правоохоронні органи вже проводять аудит відкритих справ проти підприємців. За його результатами, 30% цих проваджень — вже закриті."Наше завдання — прибрати штучні перешкоди, які блокують бізнес, і не допустити появи нових безпідставних проваджень", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Для цього, за її словами, уряд внесе до Верховної Ради законопроекти про захист бізнесу та реформу контрольних органів. Плануються зміни до Кримінального процесуального кодексу України й інших законодавчих і підзаконних актів.Нові справи зможе погоджувати лише генпрокурор або керівники прокуратур регіонального рівня. Арешти майна та документів скасовуватимуть, якщо вони шкодять роботі підприємства. "Завислі" справи без доказів будуть закриті."Ці зміни дадуть нашим підприємцям можливість працювати вільно та підтримувати економіку під час війни", — висловила переконання Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський озвучив абсолютно конкретне завдання: направити більше внутрішніх сил на розвиток, на зростання економіки, а отже, зростання виробництва, зростання робочих місць, які можуть підтримувати нашу оборону та стійкість України.

У понеділок, 21 липня, відбулося перше засідання оновленого складу Ради національної безпеки й оборони України (РНБО). На ньому обговорили аспекти внутрішньої безпеки, зокрема, економічної.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Абсолютно конкретне завдання: направити більше внутрішніх сил в Україні на розвиток, на зростання економіки, а отже, зростання виробництва, зростання робочих місць, які можуть підтримувати нашу оборону та стійкість України", — зазначив він.За його словами, необхідно відчутно масштабувати інвестиції в Україну та реалізувати спільні з партнерами проекти. Зокрема, це стосується локалізації виробництв в Україні."Рішенням РНБО запроваджено реальний мораторій на перевірки бізнесу державними органами та загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність", — додав український президент.Він уточнив, що мораторій дає необхідну основу для повного впровадження необхідних рішень заради економічної безпеки й аналізу відповідної практики."Усе те, що має підтримати зараз український бізнес і співпрацю партнерів з Україною, має бути швидко й обов'язково реалізоване. Нам потрібні відчутні економічні результати вже за наступні шість місяців", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 18 липня президент Володимир Зеленський призначив Рустема Умєрова секретарем Ради національної безпеки й оборони. Згодом цього ж дня вони обговорили роботу цього органу, а також Ставки верховного головнокомандувача.

Комітет Сенату США з питань збройних сил затвердив 500 мільйонів доларів безпекової допомоги Україні. Йдеться про проект оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на сенатський комітет за підсумками голосування 9 липня.Проект ухвалили переважною більшістю — 26 голосів "за", один — "проти".У межах Національного оборонного бюджету США передбачено розширення ініціативи з безпекової підтримки України  — фінансування збільшать до 500 мільйонів доларів 2026 року, тоді як 2025 року ця сума складала 300 мільйонів. Програму планують продовжити щонайменше до 2028 року.Окрім допомоги Україні, проект охоплює низку глобальних викликів безпеці, зокрема, загрози з боку Китаю, Ірану та Північної Кореї.Також документ акцентує на розвитку технологій — штучного інтелекту, безпілотних систем і гіперзвукової зброї — для збереження військової переваги США.Документ також забороняє реалізацію запиту президента Дональда Трампа, поданого у червневому проекті бюджету, щодо списання бойових літаків A-10. У проекті вимагається зберегти щонайменше 103 таких літаки у складі військово-повітряних сил США 2026 року.Загальний обсяг фінансування оборонного бюджету — 925 мільярдів доларів, із яких 878,7 мільярда доларів передбачені для міністерства оборони, а 35,2 мільярда доларів — для міністерства енергетики. Законопроект також дозволяє передавати до 6 мільярдів доларів на непередбачувані пріоритетні потреби.Наступними місяцями проект має пройти подальший розгляд у Конгресі США. Наразі у нижній палаті — Палаті представників — залишили фінансування для України на рівні 300 мільйонів доларів.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення, що Україна працює з партнерами над новим постачанням, а також над більшим виробництвом зброї в Україні та над потужнішим забезпеченням нашої армії. Щодо цього є вже важливі домовленості.

У понеділок, 23 червня, ввечері, комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) зупинилася за крок від остаточного рішення. Вона відібрала двох кандидатів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посилання на відеотрансляцію конкурсу. Йдеться про Руслана Даменцова, який працював у НАБУ на посаді детектива та старшого детектива, а також Олександра Цивінського, який був керівником підрозділу детективів НАБУ.Як засвідчили результати конкурсу, обидва претенденти набрали по три голоси від міжнародних членів комісії."У нас є 24 години, щоби повторно проголосувати та досягнути принаймні чотирьох голосів, два з яких мають бути від міжнародних експертів щодо кандидата", — зазначила голова комісії Лаура Стефан.Вона додала, що якщо цього не станеться, то набере чинності голосування, яке відбулося сьогодні."Тоді кандидати, які отримали по три голоси, будуть розглядатися як переможці", — пояснила Стефан.За її словами, можливим є варіант, коли рішення щодо єдиного переможця не вдасться досягнути протягом 24 годин."Якщо кандидат не отримає чотири голоси, цих двох кандидатів ми подамо на розгляд Кабінету міністрів, і рішення буде вважатися ухваленим", — підсумувала Лаура Стефан.Нагадаємо, як повідомляв постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, український уряд 8 квітня призначив Максима Кутергу тимчасовим виконувачем обов’язків директора Бюро економічної безпеки.