# безпека

До спеціального консультаційного центру в Берліні з питаннями стосовно повернення в Україну загалом зверталося майже 60 українців. Серед них — лише троє чоловіків призовного віку.Про це повідомили журналісти Rheinische Post із посиланням на дані консультаційного центру Unity Hub Berlin.Там поінформували, що громадяни зверталися переважно за інформаційною та консультаційною допомогою. Вони цікавилися загальними умовами для виїзду, наявними механізмами підтримки та перспективами реінтеграції в Україні.Переважна більшість заявників зазначила, що розглядає можливість повернення в Україну лише після остаточного припинення активних бойових дій і стабілізації безпекової ситуації.У консультаційному центрі також уточнили, що серед усіх, хто звернувся, зафіксовано лише трьох чоловіків призовного віку.У Unity Hub Berlin зауважили, що не мають підтверджених даних про кількість людей, які на кінець жовтня після консультацій розпочали практичну підготовку до виїзду чи фактично повернулися в Україну.За інформацією МВС Німеччини, наприкінці травня в країні проживали понад 1,3 мільйона українців, які виїхали через війну. З них майже 266 тисяч — чоловіки віком від 23 до 60 років.Водночас сама наявність цих чоловіків у Німеччині не означає, що всі вони підлягають мобілізації. Частина громадян може мати передбачені законодавством підстави для звільнення від військової служби.Центр Unity Hub Berlin відкрили у квітні 2026 року за сприяння урядів України та Німеччини. Його створили для підтримки українців за кордоном і збереження їхнього зв'язку з Україною. Зокрема, там можна отримати інформацію про працевлаштування, освітні програми та доступ до соціального забезпечення.Крім того, фахівці центру надають консультації з документальних питань, допомагають із відновленням професійної діяльності й інформують про можливості повернення в Україну.Нагадаємо, що 8 жовтня цього року Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року..

У вівторок, 3 листопада, президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації.Фрагменти виступу Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Надто багато залежить від того, у що вірить Німеччина. Роль США у світі може стати ще меншою. Тому роль Європи у світі має стати ще більшою. І без Німеччини це неможливо. Без вас свобода неминуче програє. Свобода та безпека в Європі неможливі без вашої волі та вашої сили. У Європи немає альтернативи для Німеччини. Будь ласка, пам’ятайте про це", — наголосив він.Український президент визнав: якби не Америка, російські удари забрали би життя ще тисяч і тисяч українців. І ще мільйони стали би біженцями."Ось чому ми завжди дякуємо Америці. І ми це робимо щиро. Навіть коли дякуємо багато разів в одній промові. Просто щоби бути впевненими, що нас почують ті, хто іноді вважає, що ми їм недостатньо дякуємо", — зазначив він.При цьому Зеленський додав, що, якби не Європа, Україна би не вижила. Якби не Німеччина й інші європейські країни, якби не Євросоюз, росіяни спалили би значно більше наших міст і сіл, якби не допомога.Він акцентував, що для безпеки потрібні партнери та союзники, які гарантують її разом з іншими."І коли йдеться про нові технології, такі як Starlink та схожі системи. Різні країни зараз будують власні версії Starlink. І Німеччина теж будує свою власну систему. І це правильно. Бо ключове питання в тому, хто контролює кнопки ввімкнення та вимкнення. Але що нам робити з тими, хто розробляє можливості для знищення таких систем? Ніхто не здатний впоратися з цим самотужки. Безпека — це справді спільний європейський інтерес", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну"..

Над Києвом встановили купол радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ці системи заважатимуть радіозв’язку реактивних "шахедів" і таким чином захищатимуть столицю України.Про це повідомив радник президента України з питань оборонних технологій Сергій "Флеш" Бескрестнов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ні для кого не секрет, що паралельно з війною на фронтах зараз триває так звана "війна міст". Й у "війні міст" теж бувають важливі спеціальні операції", — зазначив він.За його словами, до таких можна віднести операцію із захисту столиці засобами РЕБ від реактивних "шахедів" із дистанційним керуванням."Одна з технологій, завдяки якій ворог може шукати цілі та керувати "шахедами" на відстані, називається МЕШ-радіозв’язок. Російський оператор через радіомодем, встановлений на "шахеді", керує ним з території Росії, тому потрібно було створити захисний "купол" над Києвом, який би заважав радіозв’язку "шахеда", — пояснив фахівець."Завдання були масштабними й амбітними — за декілька тижнів зробити великий обсяг робіт у всьому місті", — додав "Флеш".Він зауважив, що до процесу залучили всі основні виробники засобів РЕБ, які цілодобово виготовляли та монтували обладнання.Над операцією працювали Генштаб, Міністерство оборони, МВС, РНБО, Офіс президент, інші підрозділи ЗСУ. Операція перебувала під постійним контролем президента Володимира Зеленського."Операція виявилася складною не тільки технічно, а й організаційно. Тому що ми говоримо про багато сотень локацій для антен і обладнання у всьому місті. Ця операція змусила противника зробити паузу, модернізувати "шахеди", шукати інші рішення. Дякуємо всім учасникам за працю та службу", — підсумував Сергій Бескрестнов.Нагадаємо, що в Україні можуть переглянути питання світломаскування через можливе масове застосування Росією безпілотників із модулем оптичної навігації "Сусанін". Особливу увагу планують приділити освітленню доріг і ділянок трас..

У понеділок, 2 листопада, міністр оборони України Євгеній Хмара відвідав командні пункти зенітних ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України. Також він перевірив позиції підрозділів безпосереднього прикриття.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Вона цитує Хмару, який наголосив, що розвиток протиповітряної оборони розпочинається з досвіду тих, хто щодня захищає небо. Із зенітниками обговорили досвід застосування комплексів NASAMS та IRIS-T, а також можливості інтеграції різних засобів ППО в єдину систему бойового управління."Українські військові опановують іноземні системи та вдосконалюють їх на основі здобутого бойового досвіду. Один із напрямів — об’єднання різних зенітних ракетних комплексів у єдину тактичну мережу для ефективнішого захисту неба", — йдеться в повідомленні."Обговорили можливості взаємодії різних ЗРК. Працюємо над планом реалізації. Українські військові щодня використовують цю техніку і найкраще знають, що можна покращити. Вивчаємо їхній досвід, визначаємо потребу в конкретних типах зенітних керованих ракет. З партнерами шукаємо можливості збільшити постачання необхідного озброєння", — зазначив міністр оборони України.Він також відвідав позиції командування сил безпосереднього протиповітряного прикриття. З військовими обговорили бойові спроможності роботизованих турелей. Уже є успішні збиття "Герань-4" та "Герань-5"."Маємо конкретні пропозиції військових. Є можливість підвищити ефективність збиття завдяки відповідним типам набоїв. Наше завдання — поширювати перевірені бойовим досвідом рішення та забезпечувати узгоджену роботу всіх засобів ППО", — акцентував Євгеній Хмара.Окрему увагу приділили безпеці військових, зокрема, додатковим заходам захисту та необхідній підтримці з боку Міністерства оборони.Нагадаємо, що 31 жовтня очільник оборонного відомства Євгеній Хмара та головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий провели важливу робочу зустріч задля оцінки безпекових викликів і дій противника. Сторони детально проаналізували плани ворога щодо мобілізації та визначили пріоритетні завдання для зміцнення української армії..

Після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби.Таку інформацію оприлюдниди польські журналісти з RMF24. Про створення спеціального штабу в головному управлінні поліції їм розповів його керівник Марек Боронь. За його словами, операція охоплює Вармінсько-Мазурське воєводство та Підляшшя. Вона має превентивний характер.Рішення посилити безпеку ухвалили після отримання інформації про можливі диверсійні акти на кордоні з Калінінградською областю Росії. Боронь пов'язав ці заходи із загальною безпековою ситуацією в країні, зокрема, ризиками саботажу, гібридної злочинності та діяльністю східних спецслужб.Операцію координують із командного пункту в головному управлінні поліції. До неї також залучили воєводські управління поліції в Ольштині та Білостоці.Журналісти зазначили, що минулого тижня польська влада отримала попередження від військової розвідки та спецслужб країн-союзників. За їхньою інформацією, на кордоні з Росією можуть відбутися диверсійні дії. Зокрема, не виключають спроб проникнення на польську територію озброєних угруповань. У відповідь на ці повідомлення до прикордонних районів перекинули додаткові сили поліції з декількох воєводств."Поліція забезпечує безпеку Кролевецького округу на випадок можливих подій, які могли би призвести до диверсійних актів", — зауважив Боронь.За словами головного коменданта поліції, на місці працює значна кількість правоохоронців. До операції також долучили антитерористичні підрозділи. Поліція координує дії з військом, прикордонною службою та спецслужбами.Окремо Марек Боронь заперечив, що перекидання силовиків і посилення заходів безпеки пов'язані з кризою навколо Конституційного суду Польщі.Останнім часом у Польщі фіксують випадки ймовірної розвідувальної та диверсійної діяльності, пов'язаної з Росією.Нагадаємо, 29 жовтня директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський заявляв, що його країна передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошувалося що це відбудеться "в найближчому майбутньому"..

Цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times із посиланням на судновласників і морські організації.Екіпажі нафтових танкерів, вантажних суден і зерновозів, що заходять у Чорне море поблизу територій ЄС і НАТО, змушені прориватися крізь шквал атак дронів. За деякими оцінками, кількість атак у Чорному морі у понад шість разів перевищує кількість атак у Перській затоці."На мою думку, плавання Чорним морем і заходження в українські порти — це майже самогубство", — заявив голова профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк.За інформацією компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, цього року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння: в Ормузькій протоці підтверджено 24 смертельні випадки.Деякі судна потрапили під перехресний вогонь під час атак на порти, тоді як інші стали ціллю навмисних ударів. За даними Ambrey, у третьому кварталі в середньому відбувалося понад чотири атаки на день.Деякі судноплавні компанії готові ризикувати, перевозячи нафту з Близького Сходу — їх спонукають до цього рекордно високі фрахтові ставки.Однак, за словами судноплавних груп, більшість не бажає відправляти свої судна в Чорне море, де рентабельність нижча, а торгівля набагато небезпечніша.Нагадаємо, що Європарламент закликав ЄС розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам..

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

У п’ятницю, 23 жовтня, Москву атакують безпілотними. Всі аеропорти навколо столиці Росії не приймають і не відправляють рейси. Повітряний рух паралізовано.Таку інформацію підтвердив і мер Москви Сергій Собянін у своїх соціальних мережах і коментарях для медіа. Деякі з них інформують, що українські дрони намагаються прорвати ППО Москви."Сили ППО Міноборони знищили чотири безпілотники, які летіли на Москву. Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків", — написав Собянін о 13:38.Через 20 хвилин він повідомив ще про два знищені безпілотники. О 14:10 назвав два збиті безпілотники, а на місці падіння уламків знову працювали екстрені служби."Три безпілотники знищені. Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків", — написав Собянін о 14:36.В аеропорту "Шереметьєво" оголосили евакуацію пасажирів, оскільки там упали уламки безпілотника. Офіційної інформації про це немає. Проте деякі медіа пишуть, що пасажирів супроводжують до укриттів, їм заборонено знімати на фото та відео наближення дронів або їхніх уламків, користуватися ліфтами, залишатися на борту літаків та перебувати біля вікон або скляних споруд.Десятки літаків нарізають кола через закриття всіх аеропортів у Москві. Серед бортів, які не можуть приземлитися, — літак з авіазагону "Росія", який призначений для перевезення найвищих посадовців Росії, включно з Путіним, а також найбільший у світі авіалайнер Airbus A380 рейсом із Дубая.Нагадаємо, 9 жовтня видання The Moscow Times інформувало, що в січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза..

У четвер, 22 жовтня, ввечері в Києві рух транспорту Південним мостом відновлений в обидвох напрямках. Щоправда, з правого на лівий берег він здійснюється з обмеженнями — однією смугою.Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА).Зокрема на Південному мосту відновили рух автобусів №№ 22, 91 з правого на лівий берег.Для покращення транспортного обслуговування пасажирів у вечірні години пік на маршрути №№ 22 та 91 додатково випустять по два автобуси."У разі оголошення червоного рівня небезпеки рух транспорту Південним мостом буде повністю перекритий в обидвох напрямках", — акцентували в київській владі.Раніше очільник патрульної поліції Олексій Білошицький інформував про тимчасове перекриття руху транспорту Південним мостом у напрямку з правого на лівий берег і закликав враховувати цю інформацію під час планування свого маршруту."Рух поїздів метро на "червоній" лінії відновлено у звичному режимі", — також повідомили в КМДА."Укрзалізниця" теж відреагувала на ускладнення руху Південним мостом у Києві. Вже сьогодні ввечері призначено додаткові рейси Kyiv City Express.Залізничники зазначили, що додаткові поїзди курсуватимуть півкільцем Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та зворотно. Таким чином кияни отримали додаткове сполучення обидвома мостами — Південним і Північним.Нагадаємо, що минулої ночі війська країни-агресорки масовано атакували Київ. У місті зафіксовано низку пошкоджень у різних локаціях..

Зона обов’язкової евакуації сімей із дітьми в примусовий спосіб розширена на всю територію Словʼянської громади Донецької області. Це пов’язано з погіршенням безпекової ситуації в регіоні.Про це повідомив начальник Слов'янської міської військової адміністрації Вадим Лях у дописі в соціальних мережах у четвер, 22 жовтня."Таке рішення ухвалено за наказом Донецької обласної військової адміністрації", — написав він.На його переконання, це правильне та важливе рішення, яке ухвалили для блага місцевих мешканців."Адже, на жаль, безпекова ситуація в нашій громаді постійно погіршується. Лише за вчорашній день у Словʼянську поранено двох дітей", — пояснив посадовець.Він закликав батьків не зволікати з виїздом, бо немає в житті нічого дорожчого за життя та здоровʼя дитини."Бережіть себе. Тримаємося. Ми разом!" — підсумував Вадим Лях.Евакуація поширюється на всі населені пункти громади (місто Слов'янськ, селища Билбасівка, Мирне, Торець і село Суханівка) та стосується всіх родин із дітьми на території всієї Слов'янської громади.Куди звертатися та як відбувається процес:евакуйовані родини спочатку прибувають до спеціального транзитного пункту;далі їм надають допомогу з подальшим переїздом і розселенням у безпечніших регіонах України;рішення про примусову евакуацію ухвалюється спільно з військовим командуванням, Донецькою ОВА та Координаційним штабом через постійні обстріли та погіршення безпекової ситуації.Нагадаємо, що ще наприкінці серпня влада закликала мешканців Херсона за можливості на зиму виїжджати з міста. Там, найімовірніше, не зможуть розраховувати на роботу ТЕЦ та інших об’єктів критичної інфраструктури у звичному режимі через обстріли Росії..

Північноатлантичний альянс надішле до Чорного моря додаткові літаки морського патрулювання та радіолокаційні системи. Таке рішення ухвалено після серії атак дронів на судна в регіоні.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на заяву полковника армії США Мартіна О'Доннелла за підсумками зустрічі послів НАТО на Північноатлантичній раді 20 жовтня щодо безпеки в Чорному морі.За його словами, крім зазначеної допомоги, країни-учасниці НАТО планують направити групи фахівців для проведення криміналістичного аналізу вибухових речовин, знайдених на місцях інцидентів.Речниця НАТО Еллісон Гарт повідомила, що НАТО вже посилило свою присутність на східному фланзі, зокрема, засобами протидії безпілотникам.Окрім того, Північноатлантичний альянс планує направити в цей регіон додаткові ресурси "для забезпечення спостереження, розвідки та криміналістичної експертизи"."Ми й надалі будемо стояти єдиним фронтом і гарантуватимемо, що готові та здатні протистояти будь-якій загрозі та гарантувати безпеку мільярду наших громадян", — наголосила Еллісон Гарт.Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна разом із низкою країн Близького Сходу й Азії шукає ефективні механізми для повного розблокування Чорного моря та захисту аграрного експорту. Київ вже запропонував партнерам дзеркальне припинення вогню в акваторії, однак подальший прогрес залежить від позиції Москви.Нагадаємо, що адміністрація Дональда Трампа дозволила продаж нафтових танкерів, що перебувають під санкціями, аби ці судна могли на законних підставах перевозити сиру нафту. Про це повідомив міністр енергетики США Кріс Райт..

Під час переговорів в Осло у вівторок, 20 жовтня, Україна та партнери обговорили результати попередніх зустрічей у Маямі, гарантії безпеки та низку чутливих питань.Про це заявив Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів на спільному брифінгу з прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре та президентом Фінляндії Александром Стуббом.За словами українського президента, сторони обмінялися відгуками щодо попередніх переговорів і обговорили ключові питання, які потребують подальшого опрацювання.Зеленський повідомив про роботу над рішенням щодо припинення обстрілів енергетичної інфраструктури після того, як російське керівництво відмовилося від пропозиції припинити взаємні удари по найчутливіших об'єктах енергетики."Україна негайно підтримала американську пропозицію енергетичного перемир'я, але Росія відповіла продовженням своїх атак", — зазначив він.Президент зауважив, що Україна пропонувала багато опцій і демонструвала готовність не завдавати ударів по чутливих частинах російського енергетичного сектору, якщо Росія перестане обстрілювати українські."Путін сказав "ні", але ми працюємо над тим, щоби знайти рішення", — розповів Володимир Зеленський.Він також наголосив, що Україна не програє війну, але при цьому втрачається багато людей. Тому варто докласти всіх зусиль, аби припинити цю війну.Нагадаємо, що Володимир Зеленський також відреагував на можливі переговори США, Китаю та Росії. За його словами, питання майбутнього нашої країни мають обговорюватися лише за участю української сторони..

У російському Санкт-Петербурзі мешканцям радять не вимикати звук на телефонах уночі, щоби не пропустити повідомлення про загрозу атаки дронів. Інших способів оповіщення наразі не використовують.Про це повідомив місцевий інформаційний ресурс "Фонтанка". За словами місцевих посадовців, "сирени можуть викликати паніку серед населення".На запитання, що робити, якщо людина спить і не почує повідомлення на телефоні у беззвучному режимі, у відомстві відповіли:"Хочете своєчасно отримувати оповіщення та діяти за інструкцією — увімкніть звук".Наприкінці серпня в адміністрації Кірішського району Ленінградської області пояснювали, що рішення про вмикання сирен і гучномовців ухвалюють з урахуванням конкретної ситуації.За чинним порядком системи оповіщення включають під час надходження одного з чотирьох сигналів цивільної оборони:"Повітряна тривога";"Відбій повітряної тривоги";"Радіаційна небезпека";"Хімічна небезпека"."На теперішній момент атаки безпілотників не вважають підставою для такого сигналу", — йдеться в публікації.Днями російський Санкт-Петербург зазнав масованої дронової атаки. Внаслідок цього там уражено:три резервуари нафтового терміналу;нафтобазу "Ручьї", знищено ще один резервуар;дата-центр "Вконтакте";логістичний хаб Ozon, вигоріло понад 10 тисяч метрів квадратних;південний фарватерний міст;покриття підйомної секції на Фінляндському залізничному мосту.Нагадаємо, що в ніч на 18 жовтня у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області Росії фіксували масовану атаку дронів на стратегічні об’єкти інфраструктури..

Якщо ситуація в Україні зміниться та для безпеки офіцерів і осіб, які перетинають кордон, виникне необхідність запровадити перевірки лише на польській стороні, Польща готова перенести пункт пропуску вглиб країни. Йдеться про спільні польсько-українські перевірки.Про це заявили в Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Цю пропозицію критикує польська депутатка Європарламенту Єва Зайончковська-Гернік. Таку інформацію оприлюднило видання PolsatNews.Наприкінці вересня з’являлася інформація, що Україна веде переговори з Польщею щодо угоди, яка дозволила б українським прикордонникам працювати на польському боці кордону. Це питання планували обговорити під час робочої зустрічі польської й української делегацій на пункті пропуску Ягодин — Дорогуськ.Перенесення контролю на польську територію могло би допомогти зберегти рух через кордон, навіть якщо прикордонна інфраструктура на українському боці зазнає руйнувань. Такий підхід також має зменшити ризики для працівників служб і людей, які перетинають кордон, у разі російських атак.Польське МВС у відповідь на запит Польської агенції преси інформувало, що готове розглянути таке рішення за необхідності."Якщо ситуація в Україні зміниться та з міркувань безпеки працівників і осіб, які перетинають кордон в обидвох напрямках, виникне необхідність запровадження контролю на польській стороні кордону, то Польща готова погодитися на таке рішення, за якого правила ґрунтуватимуться на спільних перевірках обидвох держав", — заявили у відомстві.У міністерстві наголосили, що наразі жодних рішень щодо запровадження нового формату не ухвалили. Польське МВС пояснило, що можливі зміни мають відповідати правилам Шенгенської зони. Зокрема, про таке рішення доведеться повідомити Європейську комісію, оскільки воно стосуватиметься контролю за переміщенням людей і товарів.За чинними правилами, прикордонники та представники інших служб держави, яка не входить до Шенгенської зони, не можуть самостійно здійснювати прикордонний контроль на території країни-члена. Це стосується не лише перевірки документів людей, а й контролю товарів на відповідність вимогам Європейського Союзу.Таким чином, якщо новий формат запровадять, українські та польські служби мають працювати спільно. Передавати українській стороні повноваження самостійно контролювати кордон на польській території не планують.Нагадаємо, 5 жовтня стало відомо, що в Польщі ухвалили рішення розширити підрозділи польської армії на території Люблінського воєводства на сході країни. Воно межує з Україною. У Варшаві кажуть про "максимальну присутність" у цьому регіоні..