# будівництво

Редакція спеціалізованого видання ProfBuild підбила підсумки Рейтингу, присвяченого жіночому лідерству в будівельній галузі, та визначила п'ятірку фіналісток проєкту.Протягом останніх тижнів тривало відкрите онлайн-голосування, метою якого було відзначити топменеджерок, які формують стратегічний розвиток ринку, впроваджують інноваційні управлінські підходи та реалізують значущі інфраструктурні проєкти.До участі в рейтингу компанії-лідери запропонували 27 учасниць, чия діяльність охоплює всі ключові сегменти: від девелопменту та архітектурного проєктування до виробництва будівельних матеріалів і консалтингу.Процес голосування був максимально прозорим: кожен відвідувач платформи мав змогу проголосувати лише один раз, обравши трьох претенденток. Динаміка голосування залишалася високою до останніх хвилин, що підтверджує значний інтерес професійної спільноти до ролі жінки у сучасному бізнесі.За результатами фінального підрахунку голосів, до ТОП-5 лідерок рейтингу увійшли:Оксана Кулагіна — президентка Групи компаній "Чайка" та співзасновниця девелоперської компанії "ОМОКС", забудовника знакових житлових комплексів "Чайка" і "Сонцтаун"Марина Величко — директорка компанії "Металомонтаж" та віцепрезидентка Будівельної палати УкраїниАнна Левандовська — власниця ТОВ "Аудит-консалтинг", незалежна директоркаПоліна Овчарова — директорка групи компаній "Будівельна Гільдія"Анна Лаєвська — CEO компанії SIGMA+, членкиня Ради директорів Конфедерації будівельників України (КБУ).Цей рейтинг продемонстрував високий рівень професійної експертизи жінок-лідерок, їхню здатність стратегічно керувати бізнес-процесами в умовах надскладних викликів воєнного часу і водночас підкресливши їхню роль як ключових фігур у прийнятті складних управлінських рішень.Окремим вагомим фактором стала підтримка з боку колег та професійної спільноти, що свідчать про формування нової культури солідарності та взаємоповаги в галузі. Проєкт став підтвердженням того, що жіноче лідерство є потужним драйвером трансформації, а синергія досвіду та підтримки всередині команд — основою зміцнення стійкості всього будівельного сектору України.Редакція Prof Build щиро вдячна кожній номінантці за їхній внесок у розвиток галузі та невичерпну енергію. Ми переконані, що кожна учасниця рейтингу є обличчям сучасного українського будівництва, тому всі номінантки будуть офіційно відзначені під час урочистого івенту видання. Це стане нагодою підкреслити професійні здобутки кожної лідерки та подякувати командам за їхню підтримку.Окремим приємним моментом заходу стане нагородження п’ятірки лідерок голосування, які отримають подарунки та відзнаки від партнерів проєкту.Перелік фіналісток та детальні результати буде оприлюднено також у спеціальному випуску журналу Prof Build 2026 року.Медіапартнери рейтингу: TrueUA, delo.ua, womo.ua, Build Portal, Property Times.

У КВЦ "Парковий" 26 березня відбулась одна з ключових подій ринку нерухомості України — Інвестиційно-будівельний конгрес 2026, що об’єднав 4033 учасники: девелоперів, інвесторів, архітекторів, представників держави та бізнесу.Конгрес став епіцентром зустрічі 4033 гостей, серед яких були: девелоперів, інвесторів, архітекторів, представників влади та бізнесу — тих, хто сьогодні формує не лише ринок нерухомості, а й економічну архітектуру країни.Це подія про рішення, партнерства та нову роль девелопменту в умовах відновлення України.Конгрес став не просто галузевою подією, а платформою для формування нової економічної архітектури країни, де девелопмент розглядається як один із ключових інструментів відновлення України.Фокус 2026: від ринку — до середовищаЦьогорічна дискусія вийшла за межі традиційного обговорення ринку нерухомості.У центрі уваги — не квадратні метри, а середовище, довіра, інвестиції та люди.Ключова тема події:девелопмент як системний інструмент економічного росту та трансформації міст.Ключові події конгресуПрограма охопила стратегічні, прикладні та дискусійні блоки:Офіційне відкриття та пресконференція" — стратегія розвитку міського середовища: я, ти, суспільство" задала тон всьому заходу.Панельна дискусія "Ринок нерухомості 2026" — обговорення нових правил гри, змін у поведінці інвестора та сценаріїв розвитку ринку.Блоки про взаємодію девелопера та брокера — фокус на реальних викликах, маржинальності та трансформації ролей.Фактори формування вартості нерухомості — один із найбільш практичних блоків програмиМістобудівна реформа — дискусія про довіру, прозорість та нові правила гри.Голос ринкуУчасники конгресу окреслили ключові зміни у підходах до девелопменту:"Сьогодні нерухомість — це вже не про будівництво, а про середовище для життя","Довіра стає головною валютою ринку""Люди — ключовий актив будь-якого бізнесу"Конгрес чітко зафіксував:ринок переходить від фази адаптації до формування нової системної моделі.Головні висновкиРинок у трансформації, а не в паузі — формується нова якість продукту та сервісу.Девелопмент як інструмент відбудови — йдеться про системне оновлення міст та інфраструктури.Місто як продукт — цінність створюється через середовище, а не площу.Новий тип інвестора — фокус на довгостроковій цінності, прозорості та репутації.Довіра — ключовий фактор — ринок очікує результату, а не обіцянок.Люди — основа розвитку — команди та компетенції стають визначальними.Кульмінація: Rem awards та "інтер’єр року 2026"Вечірня частина Конгресу стала логічним завершенням події — через відзначення компаній та проєктів, що вже сьогодні формують нові стандарти якості.Премії REM Awards та "Інтер’єр року. Нерухомість 2026" підтвердили:ринок рухається у бік системності, прозорості та професійного відбору.Окремою подією вечора став виступ Валерія Харчишина та благодійний аукціон.Партнери та організаториОрганізатор: медіа група DMNTRГенеральний партнер:  Креатор-БудПреміум партнер:  EuropzolПартнери: Zodchiy, Galleria Porcellanato, Akam, Bruma, Listelli, PLITOS , HutJet, ITUM, Zezman, Интератлетика, Еліо, Євроформат, Spatium group, РІЕЛ, 2 Академика, Lizrome, Vlasne misto, Arha Group, Invest UA, Bosphorus Development, Вамбуд, Premier Development, 450 груп, Hava, Plamet, Макси Буд, Ева Сад, Padel Group, Level Group, Рекавері кампус груп, Friends Town Development, Інвестиційна група Універ, Інвестиційний відпочинковий комплекс у Карпатах ЛЕГІТ. Wellness Village, Адвокатське обʼєднання "Юридична фірма "АРІО", AS Architecture&Design Building.За підтримки: S CLUB, Асоціація міст України, Core, УкрЕко Альянс, Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, Академія Сенсів, УкрФінЖитло, СФНУ, DRAGON CAPITAL, ДІАМГенеральний медіа партнер: "Interfax-Україна"Генеральний інформаційний партнер: "Фокус"Офіційний інформаційний партнер: "Медіа холдинг Апостроф"Медіапартнери: Київ 24, 33 канал, TrueUA, Європа плюс, DEV.ua, ua.news, Хмарочос, InVenture, Delo.ua, DS news, DimRia, Liga.net, Інсайдер ЗСУ, Перший бізнесовий, Країна ФМ, Експертна Думка, Рубрика, Femida.ua, Час Перших, Property Times. izba. Build Portal. ProfBuild.Водний партнер Voda.ua та комбуча від Spraga.

У Польщі планують збудувати сучасний електронний бар’єр уздовж кордону з Україною. Йдеться про систему спостереження та контролю, а не "класичну стіну".Про це пише RMF24.Проєкт оцінюють приблизно у 450 мільйона злотих. Наразі вже стартував процес вибору підрядника.Як це працюватиме?Бар’єр буде технологічним і багаторівневим:під землею прокладуть кабелі, які фіксуватимуть рух і вібрації;встановлять оптоволоконні лінії для передачі даних;уздовж кордону з’являться стовпи з камерами;камери працюватимуть і вдень, і вночі завдяки тепловізорам.Уся інформація передаватиметься в центр спостереження. Там її аналізуватимуть прикордонники.Хто профінансує проєкт й навіщо це потрібно?Частину фінансування планували отримати через програму ЄС SAFE, але її запуск наразі заблокований через президентське вето. Тому польська сторона шукає інші варіанти покриття витрат.Рішення про будівництво такого бар’єра пов’язують із безпековими ризиками на тлі війни Росії проти України. У Польщі пояснюють, що система має краще контролювати кордон, швидше реагувати на інциденти та запобігати незаконному перетину.Нагадаємо, 18 березня стало відомо, що Польща погодилася на екстрадицію до України російського археолога, який проводив розкопки в Криму.Додамо, нещодавно премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск розкрив шокувальні деталі шпигунства людей Орбана у Раді ЄС..

26 березня у КВЦ "Парковий" відбудеться Інвестиційно-будівельний конгрес — майданчик для діалогу між представниками міської влади, галузі девелопменту та архітектурної спільноти. Формат заходу — відкриті панельні дискусії без заздалегідь погоджених тез.Два тематичні блоки охоплять ключові питання: чинники зростання вартості нерухомості в умовах відновлення та роль стратегічного планування міського середовища. До дискусій залучено керівників п'яти міст, представників центральної влади, провідних архітекторів та забудовників.Організатор події — Медіагрупа DMNTR, одна з найвпливовіших бізнес-медіагруп України з багаторічним досвідом створення масштабних галузевих форумів і професійних премій.Суспільний вимір конгресуТематика конгресу виходить за межі суто галузевої: рішення у сфері містобудування безпосередньо визначають умови життя мільйонів українців. Три ключові виміри цього впливу є особливо актуальними в контексті повоєнного відновлення.Доступність житла. Близько п’яти мільйонів внутрішньо переміщених осіб потребують стабільного житла. Формування прозорих містобудівних правил і залучення інвестицій у будівництво — необхідна умова для того, щоб ціни на нерухомість залишались в межах економічно обґрунтованих параметрів, а не зростали хаотично.Якість міського середовища. Транспортна доступність, озеленення, стан публічних просторів і комунальної інфраструктури — це не другорядні питання. Дослідження показують пряму кореляцію між якістю середовища і рівнем міграційних настроїв: люди залишаються або повертаються туди, де умови життя відповідають базовим стандартам.Економічне майбутнє країни. Будівельний сектор генерує близько 8—9% ВВП у стабільних економіках. Якість містобудівних рішень, що ухвалюються зараз, закладає основу для приходу довгострокових іноземних та внутрішніх інвестицій — а отже, впливає на зайнятість, надходження до місцевих бюджетів і темпи відновлення в цілому."Містобудівні рішення — це не абстракція. Кожен новий квартал, кожна транспортна розв'язка чи парк прямо впливають на вартість нерухомості поряд" — тема першої панелі конгресу30 панельних дискусій100 спікерів5 міст УкраїниЗала 3 — Ексклюзивні презентації для гостей конгресуЗала 3: презентаціїПаралельно з основною програмою конгресу у Залі 3 відбудуться ексклюзивні презентації для учасників заходу. Запрошені доповідачі — міжнародні та українські фахівці в галузі архітектури, урбаністики та девелопменту.09:00 — 09:30Фулько Трефферс — онлайнНідерландський архітектор та містопланувальник, співзасновник урбаністичної коаліції на підтримку України "Ro3kvit""Архітектура — це про будівлі. Але ще більше — про людей. Відновлення — це про інфраструктуру. Але передусім — про спільноти"09:30 — 10:00Павло ГудімовКуратор і засновник артцентру "Я — Галерея"10:00 — 10:30Дмитро Бонеско та Сергій ЖукДмитро Бонеско — співвласник YOD Group; Сергій Жук — CEO та співзасновник HBD (Hospitality Business Development)10:30 — 11:00Юліан ЧаплінськийАрхітектор і урбаніст, колишній головний архітектор Львова та ексзаступник міністра розвитку громад і територій; нині — CEO AVR DEVELOPMENT. Лауреат Mies van der Rohe Award, Ukrainian Urban Awards та Archello Award"Архітектура як стратегія: як простір формує бізнес-моделі та їх масштабування"11:00 — 11:45Христос Пассас — онлайнZaha Hadid Architects (Велика Британія)"Взаємозв’язки між архітектурою, девелопментом та розвитком міського середовища як драйвером зростання"Панельна дискусія I драфтРозвиток міста: ключові фактори зростання вартості нерухомостіДискусія зосереджена на взаємозв'язку між стратегічними рішеннями в міському управлінні та динамікою ринку нерухомості: роль інфраструктури, транспортної доступності, якості міського середовища та механізмів залучення інвестицій.Модератор: Олександр Слобожан — Виконавчий директор Асоціації міст України, к.н. з держ. управлінняВіталій Кличко  —  київський міський головаБогдан Андріїв  —  ужгородський міський головаВіталій Малецький  —  кременчуцький міський головаОлександр Мосін  —  заступник Кропивницького міського голови з питань діяльності виконавчих органів радиСвітлана Ольшанська  —  перший заступник Житомирського міського голови з питань діяльності виконавчих органів радиСергій Сухомлин  —  голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури УкраїниПанельна дискусія II драфтСтратегія розвитку міського середовища: я, ти, суспільствоПанель присвячена питанням стратегічного планування: як містобудівна документація впливають на розвиток міст, яка роль громади у цих процесах і як взаємодіють влада, бізнес та суспільство при формуванні міського середовища."Стратегія розвитку міського середовища: я, ти, суспільство"Модератор: Євгеній Фаворов — голова Асоціації девелоперів УкраїниНаталія Козловська — заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури УкраїниВіталій Кличко — київський міський головаГанна Бондар — архітекторка та політична діячкаОлександр Свистунов — головний архітектор міста КиївАнтон Коломєйцев — головний архітектор міста ЛьвівНадія Новікова — головна архітекторка міста ОдесаАндрій Семенов — генеральний директор девелоперської компанії UDPІгор Гуда — СЕО та засновник Креатор-БудІван Молчанов — співзасновник Stolitsa Group, співзасновник DIM 9000Василіс Бумбурас — СЕО будівельної компанії GEFESTДмитро Васильєв — власник та СЕО компанії ArchimatikaКонгрес розрахований на архітекторів, урбаністів, девелоперів, представників міської влади та інвесторів. Захід проводиться в рамках ширшої дискусії про майбутнє українських міст у період відновлення.Реєстрація та програма: www.ibc-ua.info.

Президент України Володимир Зеленський 6 березня підписав закон, який запроваджує обов’язкове облаштування укриттів у всіх нових житлових будинках та інфраструктурних об’єктах.Як повідомили на офіційному сайті Верховної Ради, йдеться про закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки" № 4778-IX.Цей документ вдосконалює систему цивільного захисту та передбачає обов’язкове будівництво укриттів для всіх нових житлових та інфраструктурних об’єктів. Крім того, нові правила передбачають:створення мережі сучасних центрів безпеки в громадах;інтеграцію схеми захисних споруд безпосередньо в містобудівну документацію.Також закон  № 4778-IX спрямований на вирішення таких завдань:створення правових засад для розбудови мережі центрів та класів безпеки;інтеграція питань формування фонду захисних споруд цивільного захисту до містобудівної документації на всіх рівнях;уточнення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сферах цивільного захисту та містобудування;цифровізація процесів обліку, зокрема атестованих аварійно-рятувальних служб та пожежно-рятувальних підрозділів;забезпечення ефективної роботи суб’єктів забезпечення цивільного захисту щодо організації та здійснення заходів в особливий період;усунення термінологічних неузгодженостей та застарілих норм у законодавстві.Нагадаємо, у лютому Міжнародна коаліція укриттів цивільного захисту затвердила сім проєктів зі зведення та модернізації укриттів. Нові захисні споруди з’являться в Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській і Сумській областях.Читайте також: Ринок житла під час війни: хто купує, що будується і чому комфорт-клас став новим стандартом.

Правоохоронні органи Києва завершили розслідування та передали до суду справу директора приватної фірми, якого звинувачують у привласненні майже пів мільйона гривень благодійних внесків. Кошти призначалися для будівництва тимчасових модульних будинків для людей, які втратили власне житло під час російського наступу на село Мощун.Про це у Telegram-каналі повідомляє поліція Києва.Будинки на паперіСлідство встановило, що у жовтні 2022 року директор приватної фірми уклав угоду з благодійною організацією про облаштування тимчасових житлових споруд. Згідно з домовленістю, компанія мала виконати комплекс робіт: облаштування фундаментів, прокладання водопроводу та встановлення септиків.За ці послуги фонд перерахував підряднику понад 1,1 мільйона гривень. Наприкінці року документально роботи було завершено, проте фактична перевірка показала зовсім іншу картину.Схема виведення коштівЯк з’ясувалося під час розслідування, значна частина робіт не була виконана у повному обсязі. реальна вартість наданих послуг становила лише 650 тисяч гривень. Щоб приховати залишок благодійних коштів, підозрюваний вдався до фінансових маніпуляцій:сума привласнених коштів склала близько пів мільйона гривень;залишок було переказано на власний банківський рахунок директора;у платіжних документах транзакцію вказали як "поворотну фінансову допомогу".У поліції наголосили, що наразі підряднику загрожує суворе покарання за розкрадання коштів у великих розмірах в умовах воєнного стану.Нагадаємо, колишній керівник Служби безпеки України в Житомирській області Володимир Компаніченко, якого підозрюють у зловживаннях під час зведення захисних споруд для авіації, вийшов під заставу. Сума викупу склала майже сім мільйонів гривень, що дозволило експосадовцю залишити слідчий ізолятор на час подальшого розслідування справи..

Упродовж 2025 року в громадах відновили понад 200 шкіл, садочків, лікарень, укриттів і системи водопостачання. Більшість із них розташовані на прифронтових територіях.Про це повідомив міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба."У громадах протягом 2025 року завершили відновлення понад 200 об'єктів — школи, садочки, лікарні, укриття та системи водопостачання", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, 115 відновлених об'єктів розташовані на прифронтових територіях:"Це 23 укриття, 35 медичних закладів, 17 шкіл та садків, 20 житлових проєктів, 11 ЦНАПів і центрів безпеки, дев’ять об'єктів водопостачання", — уточнив міністр.Олексій Кулеба констатував, що таке відновлення дуже важливе саме для прифронтових громад."Відбудовані житлові будинки, оновлені школи з укриттями, лікарні, — це можливість для мільйонів людей жити, працювати, отримувати базові соціальні послуги вдома попри щоденні загрози", — наголосив він.Посадовець деталізував, що загалом в Україні реалізується майже 600 проектів на загальну суму 14 мільярдів гривень."Це фінансування програми відновлення спільно з Європейським інвестиційним банком, залишки коштів секторальної підтримки ЄС, 48 проектів — коштом Державного фонду регіонального розвитку", — розповів він.Кулеба зазначив, що цього року відбір проектів уперше повністю відбувався через систему Dream. Громади подавали заявки, обласні військові адміністрації робили первинну оцінку, після чого розглядала комісія за участі представників профільних міністерств і всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.Нагадаємо, 16 грудня заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум повідомляла, що український уряд працює над створенням Фонду відбудови. Проте його необхідно наповнити коштами після завершення повномасштабної війни..

"Київміськбуд" завершує процедуру докапіталізації. Зокрема, відбувається оновлення керівного складу акціонерного товариства та перехід до наступного етапу антикризового плану.Про це повідомила прес-служба компанії "Київміськбуд". Там констатували позитивні зміни у своїй діяльності."Завдяки підтримці Київської міської ради, КМДА та київського міського голови підприємство отримало докапіталізацію в розмірі 2,56 мільярда гривень та переходить до наступного етапу антикризового плану", — йдеться в повідомленні.Посилено наглядову раду "Київміськбуду" — ухвалено відповідне рішення про призначення нового голови наглядової ради. Ним став виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв."Також наглядова рада ухвалила рішення щодо зміни правління компанії. Новим головою правління призначено Валерія Засуцького, фахового будівельника", — зазначили в акціонерному товаристві.Ці кроки необхідні для подальшої реалізації антикризового плану компанії 2026 року, зокрема:стабілізації фінансового стану компанії;встановлення прозорішої комунікації та продуктивної співпраці з інвесторами;поетапного відновлення будівництва на об’єктах компанії.Також посилено комунікацію з урядом щодо розв’язання питання компенсації "Київміськбуду" грошових коштів у сумі 2,28 мільярда гривень за передані компанії об’єкти "Укрбуду"."Команда "Київміськбуду" активно працює над тим, щоби 2026 рік став для нас і наших інвесторів роком позитивних зрушень і помітних результатів", — підсумували в акціонерному товаристві.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що статутний капітал "Київміськбуду" мав отримати додаткову емісію та викуп акцій на суму не більш ніж 2,56 мільярда гривень. Такий проект рішення тоді підтримали 77 депутатів Київської міської ради.Раніше журналісти виявили на Лазуровому узбережжі розкішну віллу, оформлену на французьку фірму, яку три роки тому придбала компанія дружини президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра. Сам забудовник стверджував, що не володів майном за межами України. Ще 2023 року його усунули від виконання обов'язків..

У Фастові Київської області запланували демонтувати залізничний вокзал і побудувати на його місці новий. Російські окупанти вдарили по споруді 6 грудня, завдавши йому значних руйнувань.Про це повідомив міський голова Фастова Михайло Нетяжук. Він підтвердив, що станція "Фастів" відновлює роботу після російського обстрілу. "Дякуємо залізничникам, рятувальникам ДСНС, комунальним службам, добровольцям ДФТГ і волонтерам, службовцям Нацполіції. Завдяки їх надзусиллям в другій половині вчорашнього дня через станцію розпочали курсувати пасажирські потяги далекого сполучення", — зауважив мер Фастова.Він додав, що зараз тривають роботи з часткового відновлення приміських пасажирських перевезень. Залізничники роблять усе можливе, щоби вже сьогодні сполучення з Києвом працювало у звичному режимі."За результатами засідання штабу ліквідації наслідків ворожої атаки під головуванням керівника "Укрзалізниці" Олександра Перцовського, ухвалено рішення про повний демонтаж пошкодженої конструкції та будівництво нового вокзалу у Фастові", — наголосив Нетяжук.За його словами, проект пройде процедуру публічних обговорень — до роботи над ним обов’язково долучать мешканці громади."На час будівництва нового вокзалу на пероні планується встановити тимчасову модульну конструкцію. Зараз же для обігріву пасажирів та організації зони очікування встановлено намет. Ще раз дякуємо усім, хто долучився до ліквідації наслідків ворожого обстрілу. Впевнені, наша сила — в єдності!" — підсумував Михайло Нетяжук.Нагадаємо, що 6 грудня "Укрзалізниця" відновила рух поїздів через станцію "Фастів". Попередньої ночі ворог завдав по ній масованого ракетно-дронового удару..

Сьогодні будівельна галузь переживає, мабуть, одне з найсерйозніших випробувань за всю новітню історію України. Війна внесла кардинальні зміни: багато інфраструктурних об’єктів зруйновано, частина підприємств або повністю зупинили свою діяльність, або ж втратили можливість нормально функціонувати через логістичні чи фінансові труднощі. Водночас відчувається і кадрова нестача — хтось став у лави Збройних сил України, хтось виїхав за кордон, хтось змінив професію. Це реальність, у якій ми сьогодні працюємо.Будівельна галузь трансформується та адаптується. Ми бачимо активні темпи відновлення в тих регіонах, де це можливо: ремонтуються школи, лікарні, житлові будинки, мости. Особливий акцент сьогодні — на відновленні критичної інфраструктури, а також на створенні нових безпечних об’єктів, як-от укриття чи захищені будівлі. Усе більше використовується модульне будівництво, швидкомонтовані конструкції, новітні енергоефективні технології. Зростає увага до проектування з врахуванням не лише кліматичних чи економічних факторів, а й безпекових — це нова реальність, яка формує інший підхід до архітектури та містобудування.Ще один важливий момент — це підтримка з боку міжнародних партнерів. Європейський Союз, Світовий банк, численні фонди надають гранти й технічну допомогу для відбудови. І хоча процес не завжди простий чи швидкий, він дає чіткий сигнал: Україна не залишилася наодинці зі своїми проблемами та в будівельної галузі є потужне майбутнє. Тому, якщо коротко, стан будівельної сфери зараз — це суміш болючих втрат і великих можливостей. Ми вже не працюємо, як раніше, і, мабуть, вже ніколи не будемо будувати так, як раніше. Але ми точно працюємо на майбутнє. Будівництво сьогодні — це не лише про бетон і цеглу, це про відновлення життя, повернення людей додому, про впевненість у завтрашньому дні..

Коли я думаю про сучасний український ринок нерухомості, то перше слово, яке спадає на думку, — стійкість. Війна змінила логіку девелоперів, запити покупців і навіть саме поняття "якісного житла". Якщо раніше орієнтиром був бізнес-клас, то тепер у центрі попиту — комфорт-клас. Це не про розкіш, а про гідність, безпеку та здоровий прагматизм. Ми разом переписуємо стандарти майбутнього українського житла.Комфорт-клас замість розкоші2025 рік виявився для ринку нерухомості не легшим за попередній. Найбільше втрат зазнав сегмент преміум-класу — очікування завершення війни не виправдалися, і хоча інтерес до елітного житла є, він слабо конвертується в угоди. Водночас комфорт-клас демонструє стабільність і навіть зростання, адже попит на житло залишається високим.Міграційні процеси, спричинені війною, чітко змінили структуру попиту. Люди, які купують житло за державними програмами "єОселя" чи "єВідновлення", обирають не "економ", а "комфорт" або "комфорт+". На первинному ринку економ-клас фактично зник — покупці надають перевагу якісним плануванням, енергоефективності та безпеці.Сьогоднішній покупець прагне купувати не "дешево", а "гідно" та "надійно": зручне розташування, укриття, сучасні матеріали, благоустрій. Це люди, які переїхали до Києва чи його передмість, інтегрувалися, знайшли роботу й планують залишитися. Така ж тенденція спостерігається у західних регіонах: Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, де попит на нове житло постійно зростає. У цих містах ціна квадратного метра в бізнес-класі вже сягнула 4-6 тисяч доларів.Популярність бізнес-класу завжди варіативна і дуже залежна від того, що відбувається. Так, на Західній Україні багато бізнес-класу, проекти між собою активно конкурують фасадами, концепцією тощо. Імовірно, там попит досяг своєї стелі, адже не стільки багатих людей туди переїде.Бізнес-сегмент у центральних регіонах, особливо в Києві, натомість майже завмер. Заможні українці, які становили його основу, частково виїхали або вивели капітали за кордон. Багато хто не готовий інвестувати через ризики пошкодження чи низьку прибутковість від оренди. Проте життя поступово повертається до тих комплексів, які не зупинили будівництво під час війни.Отже, комфорт-клас остаточно закріпився як головний драйвер українського ринку нерухомості. Це новий стандарт — і він не про розкіш, а про впевненість, якість і довіру до майбутнього.Географія змін: Захід росте, Схід тримаєтьсяРинок нерухомості в Україні сьогодні — це дзеркало воєнної географії. Найдешевше житло — у прифронтових областях: Сумській, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській. Там попит мінімальний, а ризики — максимальні.Натомість справжній будівельний бум спостерігається на Заході країни — у Львівській, Івано-Франківській та особливо Закарпатській областях. Тут купують як місцеві, так і кияни, розглядаючи житло як "план Б" — на випадок нових загроз. Захід став не лише прихистком, а й інвестиційним магнітом: попит на оренду високий, а нові комплекси зводять у рекордні строки.Ринок відчуває другу хвилю внутрішньої міграції. Люди знову виїжджають із прифронтових регіонів — Харківщини, Сумщини, Херсонщини. І хоч за цим стоїть біль, попит на безпечніше житло лише зростає.У Києві ж — інша проблема: нестача законних ділянок під забудову. Без стратегічного плану розвитку міста нові проекти частіше стартують у приміській агломерації, ніж у самому Києві.Водночас ринок поступово оживає навіть там, де здавалось, не буде руху. У Дніпрі, Запоріжжі, Одесі — будівництво триває, хоч і повільно. Українські забудовники не здаються, а покупці продовжують вірити в майбутнє. Бо, попри все — ми будуємо далі. І це — найсильніший прояв нашої стійкості.Технології безпеки та довіриРинок нерухомості в Україні змінюється не лише через попит. Будівництво — це бізнес, і він також реагує на ризики, на законодавчі зміни, нові норми безпеки. Згідно з оновленими ДБН, кожен новий будинок має містити приміщення подвійного призначення — укриття. І ми будуємо укриття. Попри складнощі, саме такі стандарти формують нову якість житла. Це мають виконувати всі забудовники у нових проектах, а їх, на жаль, запускається небагато. На ринку фіксується спад активності — із п’яти проектів стартує лише один, тож дефіцит нового житла неминучий. Але ті комплекси, що все ж зводяться, відповідають сучасним вимогам безпеки та комфорту.Війна стала справжнім тестом для технологій. Монолітно-каркасні конструкції довели свою надійність: навіть після влучань будинки залишаються стояти, захищаючи життя мешканців. Тож покупці дедалі частіше надають перевагу їм, уникаючи панельних і цегляних споруд. Ще один приклад — високі панорамні краєвиди: як і раніше, покупці цінують їх, але, зважаючи на енергоефективність і енергоощадність, у нових будинках вікна проектуються меншими.Окрім укриттів, забудовники впроваджують системи пожежогасіння, додаткові евакуаційні виходи, контролюють якість матеріалів і конструкцій. Це не просто вимога закону — це усвідомлення спільної відповідальності за безпеку людей.Українські девелопери працюють у надскладних умовах, але філософія нових проектів залишається незмінною: створювати житло, яке не лише комфортне, а й здатне захистити. Бо навіть у час війни ми будуємо — і будуємо з вірою в життя.Враховуючи реалії війни, ми дотримуємося філософії, що не треба жорстко закривати території. Тому ми знайшли рішення, яке б задовольнило усіх — це регульоване відкриття/закриття дверей укриття під час оголошення/скасування повітряних тривог.Інвестиції в житло: як не помилитисяПопри війну, інтерес до інвестицій у нерухомість поступово зростає. Люди шукають способи зберегти капітал і водночас забезпечити собі "план Б". Проте нині грати "наосліп" — ризиковано. Тому ось п’ять практичних порад, як інвестувати у житло в Україні обдумано.Порада 1. Обирайте перевіреного забудовникаПісля 2022 року довіра будується на діях: ті, хто не зупиняв будівництво під час війни, сьогодні мають найбільшу підтримку покупців. Якщо девелопер здає нові будинки — це головний сигнал надійності. Саме таким компаніям нині довіряють навіть інвестиції "на котловані".Порада 2. Старт продажів — найвигідніший моментНа ранніх етапах вартість квадратного метра найнижча. Якщо ви готові почекати, це шанс заощадити. Але лише за умови, що компанія має завершені об’єкти в портфоліо. Якщо ж забудовник новий — краще вкладати на фінальній стадії, навіть дорожче, але без ризику.Порада 3. Розумійте мету інвестиціїЯкщо купуєте для життя — орієнтуйтеся на локацію, безпеку, укриття, інфраструктуру. Якщо інвестуєте для заробітку — зважайте, що прибуток від різниці між котлованом і здачею нині менший через подорожчання матеріалів і робіт. Альтернатива — оренда. Сьогодні орендні ставки зростають, особливо у великих містах і західних регіонах.Порада 4. Оцінюйте реалії ринкуЦіни на житло й надалі зростатимуть, бо нових проектів мало, земельні ділянки дефіцитні, а державне фінансування — обмежене. Тож навіть у складних умовах інвестиція в житло залишається більш стабільною, ніж багато інших активів.Порада 5. Розгляньте альтернативиДля тих, хто хоче короткі та швидкоокупні вкладення, цікавими стали мобільні будиночки чи готельчики під Києвом або біля великих міст. Вхідний поріг невеликий — ти купив будиночок собі за 20 тисяч доларів або став одним із партнерів проекту й отримуєш дохід уже через 2-3 місяці. Цей тренд глемпінгів й невеличких будиночків наростає. I люди, які хочуть інвестувати й готові інвестувати невеличкими слотами, невеликими короткими інвестиціями, теж є.Український ринок нерухомості пройшов жорсткий тест війною, але вистояв і далі розвиватиметься. Прогнозуючи розвиток подій на найближчий час, я думаю, що бізнес-клас у доларах більш-менш заморозиться. Кілька проектів, які виходять на ринок — і це гарний знак. Середня ціна буде 3-3,5-4 тисячі доларів за квадратний метр залежно від об’єкта. Ця ціна виправдовує витрати на проекти такого рівня. Комфорт-клас — зростатиме однозначно на 15–20% через попит і собівартість, а також очікуване зменшення пропозицій у майбутньому. Економ-клас поступово втрачає свої позиції, проте попит усе ще зберігається — переважно завдяки соціальним і грантовим програмам, що впливатиме на вартість..

В Україні запланували будівництво додаткових базових станцій мобільного зв'язку з аварійним живленням. Таке рішення ухвалили на тлі проблем зі світлом.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров. Він опублікував допис на своїй сторінці у Facebook за підсумками Ставки верховного головнокомандувача, засідання якої відбулося сьогодні."Заслухали доповіді щодо російських атак на енергетичні об’єкти та стійкості мобільного зв’язку", — констатував Умєров.Він додав, що на Ставці обговорили пріоритети захисту та конкретні напрями співпраці з партнерами для зміцнення системи протиповітряної оборони.Зокрема, підтримано рішення про збільшення кількості базових станцій з аварійним живленням і перерозподіл резервних джерел енергії з фокусом на прифронтові території."Працюємо над системним посиленням наших оборонних можливостей", — наголосив Рустем Умєров.У вересні з’являлася інформація, що український Генеральний штаб під час повітряних тривог і російських атак "шахедами" розглядав можливість вимикати мобільну мережу чи значно сповільнювати мобільний інтернет. Однак згодом від такої ідеї відмовилися.Нагадаємо, що в серпні українцям обіцяли, що в кожному куточку країни має з'явитися якісний мобільний зв'язок. Це планують реалізувати до 2030 року. Президент України Володимир Зеленський тоді підписав законопроект №4321, який пришвидшує будівництво мобільних мереж..

В Україні виникнули технологічні проблеми з виробництвом вітчизняних ракет "Фламінго". Воно просувається не такими темпами, як хотілося би Силам оборони.Це визнав президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для ТСН.Він також підтвердив повідомлення про те, що найближчим часом США не планують надавати Україні далекобійні ракети Tomahawk. Саме тому Україна намагається масштабувати виробництво українських "Фламінго", але, як зазначив Зеленський, для виробництва такої зброї потрібні великі гроші."Виникнула технологічна проблема на виробництві "Фламінго". Є затримка з фінансуванням від партнерів. Цю проблему зараз розв’язують", — пояснив український президент.За його словами, попри всі складнощі, державне замовлення вдасться повністю виконати до закінчення цього року.Він запевнив, що Україна знайшла власні ресурси для проплати отримає певну кількість ракет, яку не розголошують."Усі задоволені, як ті ракети, що вже полетіли, спрацювали", — наголосив Володимир Зеленський.Як відомо, Україна розпочала серійне виробництво крилатих ракет "Фламінго". Новинка має вдвічі потужнішу бойову частину за американські ракети Tomahawk. Ракета дуже вдало пройшла офіційні випробування.Зокрема, ракети "Фламінго" вже уразили російські цілі у тимчасово окупованому Криму. Під удар потрапила база російських прикордонників.Паливо для "Фламінго" вироблятимуть у Данії поруч з авіабазою "Скрідструп", де розташований данський флот винищувачів F-16.За твердженнями експертів, ракета FP-5 "Фламінго" є відносно дешевшою за світові аналоги, але все одно дорогою для України. За інформацією The Economist, ціна ракети "менш ніж один мільйон євро" за одиницю.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський наголошував, що українські військові досягнули певних успіхів у протидії російським окупантам завдяки використанню вітчизняної зброї. І це не поодинокі випадки, а тенденція. яка продовжує зростати..

Компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, заплановано на 2027 рік.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що це усуне суттєву прогалину, адже Україна — єдина держава Європи, де досі не виробляють картоплю фрі.Рішення про перехід до нового напрямку засновник компанії Сергій Терещук пояснив необхідністю заповнити порожню нішу."Крім картоплі фрі, зараз імпортуються картопляні пластівці та борошно", — пояснив він.Терещук назвав цей крок першим до створення цивілізованого ринку картоплі в Україні."Завод будується в індустріальному парку в регіоні, який обслуговуватиме аграріїв на Черкащині та Київщині", — уточнили аналітики.За словами Терещука, головною перешкодою для такого виробництва завжди була відсутність сировини потрібної якості. Для фрі необхідні спеціальні сорти картоплі з високим вмістом сухої речовини та правильною видовженою формою бульби, яку неможливо виростити без поливу.Саме тому "Маїс" розпочав проект із насінництва та випробування сортів. Підприємство працюватиме за змішаною моделлю: частину сировини (мета — не менше 50%) вирощуватимуть самі, а решту — отримуватимуть за контрактами з фермерами в радіусі приблизно 150 км."Для забезпечення безперервного перероблення протягом цілого року компанія вже має сховище на 20 тисяч тонн і планує будівництво ще щонайменше чотирьох", — зауважив Терещук.Оскільки потужність заводу в 60 тисяч тонн готової продукції перевищує потреби внутрішнього ринку, компанія також орієнтується на експорт до країн ЄС і Близького Сходу.За словами Сергія Терещука, створення прогнозованого ринку з довгостроковими контрактами між фермерами, переробниками та ритейлом є критично важливим для стабілізації картопляного бізнесу.Нагадаємо, у квітні стало відомо, що новий сорт картоплі під назвою "Наполеон" презентувала компанія "Агріко Україна". Він — нідерландської селекції, розроблений спеціально для промислового перероблення, зокрема, для виробництва чипсів, картоплі фрі та сухого пюре..

Спільне українсько-британське виробництво дронів-перехоплювачів Octopus відбуватиметься у Великій Британії. Натомість їх бойове застосування проходитиме в Україні.Про це заявив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Він підтвердив, що Велика Британія виробить для України тестову партію дронів-перехоплювачів Octopus з 1 000 одиниць. Але потім виробництво масштабують до потрібної кількості."Софтвер наш і хардвер наш. Велика Британія разом із нами працювала над цим проектом, і зараз ми будемо виробляти ці перші партії на базі їхніх державних центрів. І після виготовлення та тестування буде бойове застосування вже в Україні", — сказав секретар РНБО.Також Умєров додав, що це перший український бойовий дрон, який серійно виготовлятиметься у країні НАТО.Як відомо, у вересні уряд Британії анонсував, що країна підпише з Україною угоду про спільну розробку та виробництво передового військового обладнання.Там зазначили, що угода передбачає обмін технологіями, що створить робочі місця у Великій Британії та посилить національну безпеку обидвох країн.У британському уряді оголошували, що першим проектом стане новий дрони-перехоплювач під назвою Octopus. Масове виробництво розпочнеться безпосередньо у Великій Британії, де планують випускати тисячі дронів на місяць для передачі Україні.До речі, вчора президент України Володимир Зеленський зустрівся із прем'єр-міністром Британії Кіром Стармером та показав йому дрон Octopus. Український лідер поінформував, що є домовленість про виробництво першої партії.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що українська компанія Bullet і американська AIRO Group Holdings, Inc. підписали лист про наміри створити спільне підприємство для виробництва високошвидкісних дронів-перехоплювачів, які зможуть протистояти російським ударним безпілотникам типу "Шахед"..