# депутат

У вівторок, 28 жовтня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька від партії "Слуга народу". Його обрано на позачергових виборах 21 липня 2019 року.Про це повідомила прес-служба ЦВК."Комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, від політичної партії "Слуга народу". Дмитро Слинько був включений до виборчого списку цієї партії під № 151", — йдеться в повідомленні.У ЦВК додали, що отримали заяву та необхідні документи Дмитра Слинька, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку цієї партії щодо реєстрації його народним депутатом.Також до ЦВК надійшла постанова Верховної Ради від 21 жовтня 2025 року про дострокове припинення повноважень народного депутата України Анни Колісник, обраної на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу", у зв’язку з особистою заявою про складення нею депутатських повноважень.Замість Анни Колісник, депутатські повноваження якої Верховна Рада достроково припинила у вівторок, у парламент увійшов Дмитро Слинько. Таку інформацію підтвердила й речниця фракції "Слуга народу" Юлія Палійчук.Що відомо про Дмитра СлинькаНародився 29 грудня 1979 року. Кандидат на виборах до Верховної Ради дев’ятого скликання, журналіст. 2020 року працював у штаті партії "Слуга народу", звідки отримував заробітну платню.З 2019 року став помічником народної депутатки дев’ятого скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". Того ж року невдало балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку) як безпартійний. На момент виборів був тимчасово безробітним.До цього працював журналістом, зокрема, на телеканалі "UA: Перший", де виконував обов’язки редактора культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус". Окрім того, дописував у "Кореспондент", "Інтерфакс-Україна", "Економічні відомості", "Діло",  "Красива країна". Він є автором декількох туристичних путівників Україною.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік..

На Полтавщині депутату міської ради повідомлено про підозру у недостовірному декларуванні. Вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, під час подання декларацій за 2022–2024 роки депутат приховав наявні у нього і його близьких родичів віртуальні активи на суму понад 200 мільйонів гривень.У 2025 році він подав уточнені документи, у яких частково задекларував нематеріальні активи та транзакції з ними, проте подані дані також не були правдивими."За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора депутату Полтавської міської ради повідомлено про підозру у поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України)", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, за даними Bihus.Info, призначений минулого року начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький "приховав" у своїй декларації статки колишньої дружини, в якої багато нерухомості та бізнесів. Журналісти помітили, що пара продовжує спільно проживати.Також у вересні працівники ДБР викрили заступника начальника Львівського обласного ТЦК і СП, який на момент викриття був виконувачем обов'язків керівника. Посадовець приховав у декларації будинок і земельну ділянку..

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки від "Слуги народу" Анни Колісник про складання депутатських повноважень. За це проголосували 262 депутати.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Вона написала заяву ще в травні, але фракція не відпускала її п’ять місяців. Причина — не найбільш лояльні депутати далі за списком", — зазначив він.Железняк також додав, що вона була "списочницею", а не мажоритарницею."Тому загальна кількість людей у Верховній Раді тау фракції "Слуги народу" не зміниться. Має зайти хтось з наступних за виборчим списком", — пояснив нардеп.До речі, наступними в списку від "Слуги народу", хто може стати депутатом замість Колісник, є Дмитро Слинько та Роман Кравець (відомий, як адміністратор телеграм-каналу "Джокер").За інформацією ЦВК, кандидати, які перебували вище у списку, — Юлія Полійчук і Володимир Тригуб — відмовились від депутатства.Раніше НАБУ та САП повідомляли Анні Колісник про підозру у внесенні неправдивих відомостей до е-декларації на понад 4,4 мільйона гривень.Також нардепка потрапила в скандал через листування. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, коли у Верховній Раді розповідали про скупчення російських військ на кордоні, Колісник писала своїм знайомим, що "треба звалювати з цієї країни".Журналісти підрахували, що Анна Колісник не з'являлася в парламенті з 12 березня 2025 року.Що відомо про Анну КолісникНавчалася на юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "міжнародне право".Потім здобула спеціальність "управитель з адміністративної діяльності, економіст" у Харківському національному університеті імені Каразіна.Працювала судовим експертом у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.На президентських виборах 2019 року була довіреною особою Володимира Зеленського на територіальному виборчому окрузі № 168 на Харківщині.На позачергових парламентських виборах, що відбулися влітку 2019-го, її обрали народною депутаткою від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 25 лютого 2025 року Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу" Ірини Кормишкіної, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Вона особисто виступила перед складанням мандата..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

У вівторок, 21 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону планують збільшити ще на 325 мільярдів гривень.Про це заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу та в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було", — написала вона.Підласа додала, що законопроект №14103 пропонує збільшити видатки для сектору нацбезпеки й оборони на 324,7 мільярда гривень. З них:+210,9 млрд грн — ЗСУ;+99,1 млрд — виробництво та закупівля зброї та боєприпасів для ЗСУ;+8,1 млрд грн — Національній гвардії;+4,3 млрд грн — для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку;+1,3 млрд грн — для СБУ;+918 млн грн — Державній спеціальній службі транспорту;+83 млн грн — Державній прикордонній службі;+28,8 млн грн — для ГУР Міноборони;+8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.Покрити цю суму планується з декількох джерел:294,3 млрд грн — міжнародна допомога (це шість мільярдів євро "безповоротної позики" ERA loans;з європейської частки (повертати ці гроші Україні не потрібно, відсотки за користування грошима не нараховуються);10,4 млрд грн — скорочення невійськових витрат (з них найбільш суттєві скорочення: 6,45 мільярда — очікувана економія від обслуговування державного боргу, три мільярди — економія на гарантійних зобов’язаннях держави, які цього року немає потреби виплачувати), майже один мільярд за пропозиціями окремих державних органів);20 млрд грн — очікуване збільшення надходжень від ПДФО та військового збору, від виплат грошового забезпечення військовим у листопаді-грудні (оскільки загальна сума видатку на оплату праці збільшується, то збільшуються і податки від доходів фізичних осіб)."Розгляд цих змін до бюджету-2025 очікується у Верховній Раді України сьогодні, 21 жовтня", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, раніше вона розповідала, що бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень..

Середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11.9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%.Таку інформацію оприлюднив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Очевидно, що зростання середньої пенсії українців не покриває інфляцію", — констатував він.Але насправді, продовжив Гетманцев, ситуація ще складніша — 56% пенсіонерів взагалі отримують менш як 5 000 гривень. Це набагато нижче фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних українців (за деякими оцінками — 7 091 гривня в цінах червня 2025 року)."Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Терміново змінювати несправедливу формулу нарахування пенсій. Зокрема, підхід, коли зараз у формулі обрахунку пенсії береться середня пенсія за останні три роки, а не за останній рік. Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоби подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки", — вважає нардеп.За його словами, варто переглянути формулу індексації пенсій, щоби вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності, щоб уникнути ситуації, коли вже за декілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично "соціальну допомогу"."Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя", — додав Гетманцев.Він навів приклад Німеччини: пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило — не менше 40% від заробітку. Такий підхід, на його переконання, має діяти й в Україні.Ще 2024 року Кабмін оголосив про плани пенсійної реформи 2025 року. Передбачалося запровадити справедливу систему обчислення пенсій; гарантувати базову пенсію; усунути різницю між пенсіями, призначеними в різні роки."Це мало стати кроком до європейської моделі. Але зараз руху в цьому напрямі ми не бачимо. У проекті бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти", — зауважив голова фінансового комітету парламенту.Він уточнив: єдине, що заплановано в проекті бюджету-2026 — це підняття мінімальної пенсії лише на 234 гривні, з 2 361 до 2 595 гривень. Нардеп вважає, що наступного року мінімальна пенсія має зрости хоча би до 4 700 гривень. Цей перший крок дозволить поступово підняти виплати для пенсіонерів до рівня реального життя в Україні."Крім того, маємо нарешті забезпечити повноцінний запуск накопичувальної системи пенсійного забезпечення — для цього потрібно розбудовувати та розвивати фондовий ринок. Саме тому в мене так багато питань до НКФРЦП: їхні нульові, чи навіть мінусові результати роботи – це одна з перешкод до забезпечення українців високими пенсіями", — наголосив Гетманцев.Також він згадав останнє у списку, але точно не останнє за значенням, — ліквідацію кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та інших).Нагадаємо, що зараз в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності..

Бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Загалом орієнтовна вартість пропозицій народних депутатів перевищує 7,1 трильйона гривень. Для розуміння масштабу: це додатково півтора бюджету 2026 року", — підрахувала вона.За її словами, як правило, депутати не вказують, з яких джерел фінансувати їхні ідеї, але ті, що вказують, найбільше люблять резервний фонд і обслуговування державного боргу."Якщо ми раптом вирішимо ухвалити всі ці пропозиції, то резервний фонд піде в мінус на 47 мільярдів гривень, а "військовий резерв" (нагадаю, нова програма для покриття непередбачуваних військових видатків) — на 224,2 мільярда гривень", — констатувала Підласа.Вона наголосила, що обов’язок бюджетного комітету за законом і за здоровим глуздом — утримати баланс бюджету та не збільшувати дефіцит."Тому повністю врахуємо лише пропозиції з реалістичними джерелами покриття видатків. Низку слушних ідей комітет доручить уряду опрацювати до другого читання законопроекту", — пояснила Підласа.Вона підсумувала, що надалі проект бюджету очікує на розгляд на комітеті (в п’ятницю, 17:10), а потім у залі Верховної Ради (21-22 жовтня) та друге читання (18-20 листопада).Нагадаємо, наприкінці вересня прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства повідомляла, що проект закону про державний бюджет України на 2026 рік передбачає продовження фінансування програм, які спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва, агропромисловий сектор і захист довкілля..

Чинного народного депутата викрито на легалізації понад дев'ять мільйонів гривень. Йому повідомили про підозру.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України. "НАБУ і САП повідомили про підозру чинному народному депутату України у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом", — йдеться у повідомленні.За даними слідства, народний обранець заволодів коштами приватного товариства, пообіцявши його представникам сприяння в отриманні дозволу на транскордонне перевезення мінеральних добрив."Отримавши гроші на рахунок близької особи, підозрюваний жодних дій в інтересах компанії не вчинив", — зазначили в НАБУ.Як нардеп легалізував отримані коштиЩоб приховати незаконне походження коштів, нардеп розробив схему їх легалізації. Спочатку суму в понад дев'ять мільйонів гривень перерахували на рахунки юридичної компанії, що належить близькому родичу депутата, під виглядом оплати за надання правових послуг. Надалі частину цих грошей перевели на інший рахунок. Ці кошти витратили на придбання двох автомобілів преміум-класу:BMW X5 M (F95):Mercedes-Benz G 63 AMG.Згодом нардеп почав відкрито користуватися цими автівками, так ніби вони були придбані за законні доходи від підприємницької діяльності.На сьогодні досудове розслідування триває. Встановлюються інші обставини вчинення злочину та причетні до нього особи.Нагадаємо, нещодавно на Житомирщині 51-річному депутату Черняхівської селищної ради, голові однієї з постійних комісій, повідомлено про підозру у вимаганні 20 тисяч доларів США за нібито "домовленість" із правоохоронцями щодо закриття кримінального провадження..

У четвер, 16 жовтня, 22 депутати на позачерговій сесії Чернігівської міської ради проголосували за перейменування одного зі скверів у Чернігові на честь президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти поінформували, що пропозицію стосвно перейменування внесла голова фракції "Європейська Солідарність" Марина Семененко.Пізніше стало відомо, що перейменовуватимуть сквер "Казка" у мікрорайоні Шерстянка в Чернігові.У пояснювальній записці до цього рішення йдеться про те, що сквер перейменували "з метою вшанування видатних політичних лідерів сучасності, а також привернення міжнародної уваги до відбудови міста-героя Чернігова"."Мешканці Чернігова висловлюють щиру надію, що в період нових міжнародних викликів саме Дональду Трампу вдасться докласти зусиль для припинення чергової великої війни та досягнення стійкого миру", — йдеться у записці.Там також висловили сподівання, що саме за це він може "заслужено стати лауреатом Нобелівської премії миру".Марина Семененко на своїй Facebook-сторінці зазначила, що наступним кроком стане звернення до президента США та його сімʼї із запрошенням до міста-героя Чернігова в гості.Нагадаємо, що 10 жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреатку премії миру 2025 року. Нею стала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо "за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії"..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

В Україні останніми днями стрімко зросли ціни на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання. Це пов’язано з вимкненнями світла після масованих ударів рашистів по енергетичній інфраструктурі.На таку ситуацію відреагував голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Отримую звернення щодо стрімкого зростання цін на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання", — констатував він.За його словами, після останніх масованих ударів по енергетичній інфраструктурі ціни на них підскочили на сотні відсотків. На деякі товари — на тисячі гривень."Є базові засади, на яких будується ринок. Є попит, є пропозиція, і зміна кореляції між ними насправді може впливати на ціну. В такому випадку втручання держави буде порушувати роботу ринку", — акцентував голова комітету парламенту.Але, наголосив він, у цій конкретній ситуації йдеться насамперед про питання моральних якостей тих, хто не розуміє різниці між "духом капіталізму" та відсутністю совісті."Бо спекулювати на товарах найпершої потреби, намагатися "нагріти" людей замість зберегти на ринкових умовах доступність джерел світла та тепла в умовах постійних ворожих обстрілів — просто аморально", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, 10 вересня Данило Гетманцев повідомляв, що Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару..

У Верховній Раді розглянуть кандидатуру Тетяни Бережної на посаду віце-премʼєр-міністра з гуманітарної політики — міністра культури України. Як повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, прем'єр-міністр України Юлії Свириденко офіційно внесла її кандидатуру на розгляд народних депутатів. "За пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України девʼятого скликання, прем’єр-міністром України Юлією Свириденко внесено подання про призначення Тетяни Бережної віце-премʼєр-міністром з гуманітарної політики — міністром культури України", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Стефанчук зауважив, що парламент у встановленому порядку розгляне це подання.Як відомо, фракція "Слуга народу" 8 жовтня підтримала кандидатуру Тетяни Бережної на посаду віце-премʼєрки з гуманітарної політики — міністерки культури України.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна (Мацюк) народилася у 1989 році в місті Рогатин Івано-Франківської області. Навчалася в Національному університеті Києво-Могилянська академія, де здобула ступінь бакалавра за напрямом підготовки "Право" та ступінь магістра за спеціальністю "Правознавство".У 20217 році отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю. Згодом її внесли до переліку рекомендованих юристів України у сфері оподаткування.З 17 червня 2022 року обіймала посаду заступниці міністра економіки України. У липні цього року Кабінет міністрів призначив Бережну тимчасово виконувачкою обов’язки міністра культури та стратегічних комунікацій.Нагадаємо, кількість міністерств у новому українському уряді зменшилася з 19 до 15, віце-прем'єр-міністрів — з п'яти до трьох. До того ж у ньому відсутня позиція міністра Кабінету міністрів.

Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік.Про це Тетяна Чорновол повідомила, опублікувавши відповідне відео на своїй сторінці у Facebook."Я ухвалила рішення — продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Тепер у мене є рік, щоби ми перемогли агресора, і я отримала моральне право залишити фронт. Прямо зараз демонструю, що я, депутат, обираю не парламентську залу, а службу в армії", — наголосила вона.Раніше, 9 жовтня, Центральна виборча комісія повідомила про продовження на один рік терміну подання Тетяною Чорновол документів для реєстрації народною депутаткою України у відповідь на її прохання.До цього, 18 вересня, ЦВК визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України після того, як вона отримала від апарату Верховної Ради документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія.Тетяна Чорновол — народна депутатка України VIII скликання, українська журналістка та громадська діячка, екс-кореспондентка видань "Лівий берег", "Українська правда", "Обозреватель".Була членкинею депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони.Тетяна Чорновол 2014 року брала участь в обороні Маріуполя у складі батальйону "Азов". З 24 лютого 2022 року Чорновол воювала на передовій у складі 72 ОМБр імені Чорних Запорожців.За декілька днів до початку російського вторгнення в Україну пройшла курси операторів ПТРК. Станом на початок 2023 року командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Має військове звання молодшого лейтенанта.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №12349. Він передбачає створення Кіберсил у Збройних силах України.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він зазначив, що "за" проголосували 255 народних обранців, а законопроект ухвалено в першому читанні."Кіберсили будуть входити до ЗСУ України та виконуватимуть визначені Конституцією та законами України завдання в кіберпросторі", — написав нардеп.Він додав, що Кіберсили ЗСУ пропонується створити як орган військового управління, який буде мати можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів із кіберстримування."Я голосував проти. Зеленський створює чергові піар-війська на папері", — висловив при цьому власну думку Олексій Гончаренко.У пояснювальній записці до документа зазначено, що передбачено створення військової та технічної організаційної структури у складі ЗСУ за стандартами НАТО, яка відповідатиме за кібероборону України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.Першочерговим завданням Кіберсил України буде підготовка та проведення військових заходів з кібероборони держави, захист суверенітету та недоторканості України в кіберпросторі або з його використанням.До речі, кібервійська існують у понад 40 країнах світу, і це є частиною глобального тренду у зміцненні кібероборони.За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, передбачається військова співпраця з НАТО й іншими партнерами для протидії спільним загрозам у кіберпросторі.Нагадаємо, що в липні українські поліцейські взяли участь у міжнародній операції Європолу та Євроюсту Eastwood. Правоохоронні органи низки країн провели скоординовану операцію проти проросійської кіберзлочинної мережі NoName057(16).