# депутат

13:06 - 06.10.2026

Одразу після виключення з "ЄС": нардепа Гончаренка внесли до бази "Миротворця"

Народного депутата Олексія Гончаренка, якого нещодавно виключили з лав фракції "Європейська Солідарність", офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни.Про це свідчить інформація на сайті "Миротворця".Чому нардепа виключили з фракції "ЄС"Фракція "Європейська Солідарність" 5 жовтня ухвалила принципове рішення виключити Олексія Гончаренка через серйозні розбіжності щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України. У політичній силі наголосили, що його публічні заклики кардинально суперечать ідеологічним засадам партії. Зокрема, депутат пропонував розглянути послаблення санкцій проти РФ у відповідь на припинення далекобійних ударів, відкриття Чорного моря та обмеження бойових дій. Крім того, він припускав повернення до нейтрального статусу України, співпраці з НАТО, мовного законодавства та питання діяльності Російської православної церкви. Представники "ЄС" наголосили, що незалежність і європейське майбутнє України ніколи не стануть предметом торгу.Аргументація центру "Миротворець"Після гучного партійного розриву на ситуацію миттєво відреагували автори бази "Миротворець", які назвали нардепа "професійним провокатором" та "політичним популістом". На думку творців ресурсу, його діяльність несе пряму загрозу національній безпеці."Свідомі системні умисні дії, спрямовані на деморалізацію суспільства, придушення його волі до опору російській агресії. Системні дії в інтересах російсько-фашистських загарбників, спрямовані на зрив мобілізаційних заходів в Україні", — йдеться в аргументації внесення в базу.Нагадаємо, іспанські правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти проросійського пропагандиста Анатолія Шарія та його дружини через підозри у податкових злочинах і зв'язках із російською розвідкою. Під час обшуків у подружжя виявили чималий арсенал цінностей, включаючи криптовалюту на сотні тисяч євро, злитки золота та зброю..

1
22:38 - 05.10.2026

"Європейська Солідарність" виключила Гончаренка зі своєї фракції в Раді

Парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.Про це йдеться у заяві фракції "Європейська Солідарність", яку оприлюднили в понеділок, 5 жовтня."Європейська Солідарність" — демократична партія, в якій завжди були та залишатимуться дискусії, різні погляди та гострі суперечки. Це нормально для політичної сили, яка поважає свободу слова та думки. Але для нас є принципова різниця між дискусією про політичну тактику та розбіжностями щодо базових цінностей і стратегічного курсу країни", — йдеться в заяві.Представники фракції зауважили, що для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в ЄС і НАТО. Там висловили переконання, що це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією та має визначати її майбутнє."Ці принципи не залежать від політичної кон’юнктури та не можуть бути предметом торгу — ні всередині України, ні тим більше на переговорах із Росією", — наголосили нардепи.Вони акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами."Саме тому фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності. Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", — наголосили в документі."Порошенківці" зауважили, що водночас відповідальність за переговорну позицію України та дипломатичну стратегію несе влада, яка має монобільшість і всю повноту повноважень. І широка суспільна дискусія, яку викликали пропозиції Олексія Гончаренка, продемонструвала очевидне: влада має нарешті розпочати чесну розмову зі суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню та справедливого миру."Плани стійкості" та "декларації потужності" відповідей на ці запитання більше не дають. Україні потрібна велика та складна розмова про те, як завершити війну, досягнути справедливого миру, отримати дієві гарантії безпеки та не допустити нової російської агресії. І суспільство має право знати не лише те, чого ми всі прагнемо, а й якою є реалістична стратегія досягнення цієї мети", — вважають у "Європейській Солідарності".Там заявили, що готові до цієї дискусії. Але вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого та завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу."Для нас важлива єдність команди, яка базується на спільних цінностях і принципах. Наша команда — це не лише фракція, а десятки тисяч  партійців, найавторитетнішими з яких є наші колеги, які зараз у лавах ЗСУ, чия думка та позиція щодо захисту країни є для нас принциповою", — підсумовується в заяві.Раніше Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Нагадаємо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

2
13:31 - 04.10.2026

Проукраїнська партія з рекордом перемогла на виборах у Латвії

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

3
10:09 - 04.10.2026

У Південній Кореї депутати від опозиції провели перший протестний мітинг проти президента Лі: яка причина

У суботу, 3 жовтня, десятки законодавців від головної опозиційної партії "Сила народу" провели мітинг у центрі Сеула. Вони розкритикували реформу прокуратури, яку просуває президент Лі Чже Мьон, а також дії уряду у зв’язку з нещодавнім вибухом північнокорейських мін.Про це повідомило видання Yonhap. Медійники зазначили, що в заході взяли участь близько 70 законодавців від "Сили народу" на чолі з депутатом Чан Дон Хьоком. За твердженням партії, до акції долучилися близько 200 000 протестувальників.Лідер парламентської фракції "Сили народу" Чон Чом Сік звинуватив Лі в тому, що той "не сказав жодного слова проти Північної Кореї", попри "провокацію з мінами", влаштовану Пхеньяном.Критика пролунала на тлі загострення міжкорейської напруженості після вибуху північнокорейських наземних мін 21 вересня в межах демілітаризованої зони, що розділяє дві Кореї. Внаслідок інциденту постраждали троє південнокорейських військовослужбовців, двоє з яких отримали серйозні поранення.Депутат Лім Чон Дик заявив, що опис вибуху як "прикрого випадку" (нещасного випадку), зроблений Лі під час промови з нагоди Дня збройних сил на початку цього тижня, свідчить про його "покірність" перед Північною Кореєю.Інші законодавці теж розкритикували реформу прокуратури та рішення Лі збільшити кількість суддів Верховного суду, звинувативши його в намаганні захистити себе від судових процесів, розгляд яких наразі призупинено.Це перший масштабний вуличний мітинг за участю законодавців від "Сили народу" з моменту попередньої подібної акції, що відбулася наприкінці вересня минулого року.Президент Лі раніше заявляв, що Україна порушила домовленість зі Сеулом про нерозголошення передання двох полонених військових КНДР і зазначав, що це може вплинути на дипломатію та безпеку на Корейському півострові. Водночас Україна існування такої домовленості заперечувала.Нагадаємо, 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах Генасамблеї ООН у Нью-Йорку розповів, що Україна відправила двох північнокорейських військових, які перебували у полоні, до Південної Кореї..

4
19:13 - 28.09.2026

Стефанчук чітко пояснив, чи справді Верховна Рада планує переїзд до Львова

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

5
20:16 - 26.09.2026

Український екснардеп Новинський отримав громадянство Сербії (документ)

Колишній депутат від проросійської ОПЗЖ ("Опозиційна платформа — За життя") Вадим Новинський, якого в Україні підозрюють у державній зраді, отримав громадянство Сербії.Про це повідомила балканська служба "Радіо свобода". Там зазначили, що таке рішення опубліковане в п’ятницю в «Службовому віснику». Перед цим документ підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут.У рішенні, яке передбачає обхід звичайних процедур, уряд Сербії посилається на положення закону, відповідно до якого іноземець може отримати сербське громадянство за прискореною процедурою, якщо це має "інтерес" для держави.До моменту публікації матеріалу уряд не відповів на запитання "Радіо Свобода", чому Новинському надали громадянство та в чому саме полягає його користь для Сербії. Міністерство внутрішніх справ Сербії також це не прокоментувало.Тобто Новинський опинився серед сотень іноземців, яким сербська влада надала сербські паспорти за прискореною процедурою. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну таким чином громадянство Сербії отримали також понад 300 громадян Росії.Раніше медійники "Радіо Свобода" встановили, що багато хто з них близький до режиму Владіміра Путіна. Серед нових власників сербських паспортів були також російські публічні діячі, політики та бізнесмени, які перебувають у "чорних списках" західних країн через підтримку війни.Водночас це не остаточна кількість, оскільки громадянство надає також Міністерство внутрішніх справ — за звичною процедурою та за умови виконання певних вимог. Через це офіційний Белград перебуває під пильною увагою Європейського Союзу.Брюссель попереджав, що сербський паспорт дозволяє громадянам Росії безвізовий в’їзд до ЄС, що потенційно становить ризик для безпеки.Що відомо про справу Вадима НовинськогоУ січні 2025 року працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру "куратору" РПЦ в Україні. Його звинувачують у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.Як встановило слідство, від самого початку збройної агресії Росії проти України, ще з 2014 року, він просував російські наративи через інтерв’ю у засобах масової інформації, публічних виступах, а також у дописах на власному сайті й у соціальних мережах. Також депутат намагався формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати російську агресію тощо.Фігурант виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва), він протягом тривалого часу підтримував з ним тісне спілкування, був так званим "куратором" і фактично представником релігійної організації іноземної держави в Україні. При цьому він систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він склав повноваження народного депутата та переховувався за кордоном."Він продовжує здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітетові України, її державній та інформаційній безпеці, досягнення військово-політичних цілей керівництвом Росії щодо України та надання агресору допомоги у проведенні підривної діяльності в інформаційній сфері", — зазначили в ДБР.Комплексні судові психолого-лінгвістичні експертизи, призначені слідчим, підтвердили факти злочинної діяльності нардепа в інтересах Росії. Максимальне покарання за вчинення таких дій — позбавленням волі на термін до 15 років з конфіскацією майна або без такої.Нагадаємо, що одіозному політику Вадиму Новинському українські правоохоронці також інкримінували ухилення від сплати податків..

6
09:30 - 22.09.2026

Рада пішла на канікули: чи повернуться нардепи заради $29,5 мільярда

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

7
19:12 - 17.09.2026

Мінфін призупинив осінні видатки бюджету: Підласа заявила про проблеми з підготовкою до зими

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

8
22:56 - 16.09.2026

ЦВК зареєструвала нового нардепа: хто ним став

У середу, 16 вересня, Центральна виборча комісія (ЦВК) визнала обраним у Верховну Раду України Дмитра Видолоба. Його зареєстровано народним депутатом.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Центральної виборчої комісії (ЦВК).Там зауважили, що 4 вересня ЦВК визнала Андрія Місяця обраним народним депутатом України на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу"."Однак він подав заяву про відмову від депутатського мандата. Тож ЦВК визнала Андрія Місяця таким, який не набув депутатських повноважень", — ідеться в повідомленні.Водночас комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Видолоба, обраного на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу" (№168 у виборчому списку)."Депутатські повноваження він набуде з моменту складення присяги у Верховній Раді України", — наголосили у виборчій комісії.Що відомо про Дмитра ВидолобаМає освіту в сфері соціології, державного управління та права. 1997 року він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.Пізніше Видолоб здобув магістерський ступінь у сфері державної служби в Хмельницькому університеті управління та права. Також він навчався в аспірантурі Національної академії державного управління при президенті України за напрямом "державне управління та менеджмент". 2017 року отримав диплом магістра права в "Європейському університеті".Його професійна діяльність переважно пов'язана з ювелірною галуззю. 2005 року Видолоб був серед засновників Союзу ювелірів України. З 2008 року він очолює асоціацію "Союз ювелірів України".Окрім того, з 2017 року Видолоб працює асистентом кафедри ергономіки та проєктування одягу Київського національного університету технологій та дизайну. Він викладає дисципліни, пов'язані з дизайном і виробництвом аксесуарів і ювелірних виробів.Також новоспечений нардеп є засновником підприємства "Спецінструмент", яке займається виробництвом борошна.Нагадаємо, що наприкінці липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після кадрових змін в уряді. ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними нардепами України..

9
18:28 - 16.09.2026

Україна братиме участь в Європейському оборонному фонді: депутати схвалили угоду

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

10
18:06 - 16.09.2026

Корецький оцінив роботу Ради щодо голосування за важливі законопроєкти

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

11
22:17 - 15.09.2026

Уряд вніс до Ради проєкт держбюджету на наступний рік

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

12
21:54 - 15.09.2026

"Дефіцит треба закрити": Зеленський наголосив на важливості рішень Ради цього тижня

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

13
20:34 - 15.09.2026

В Україні фінансуються лише три сфери: на інше грошей не вистачає, — депутатка від "Слуги народу"

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

14
19:36 - 15.09.2026

ЄС надіслав листа Раді з умовами додаткового фінансування потреб України

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

15
59
58 57
...
1