# депутат

У четвер, 18 вересня, Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. У парламенті вона займе місце вбитого у Львові Андрія Парубія.Про це повідомили прес-служба ЦВК."ЦВК визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Комісія отримала від Апарату Верховної Ради документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія", — йдеться у повідомленні.У ЦВК нагадали, що Андрій Парубій був обраний на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Європейська солідарність"."ЦВК розглянула документ та визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку партії "Європейська солідарність" під № 27, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах", — додали у комісії.Тетяна Чорновол — народна депутатка України VIII скликання, українська журналістка та громадська діячка, екс-кореспондентка видань "Лівий берег", "Українська правда", "Обозреватель". Була членкинею депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.В 2014 році Тетяна Чорновол брала участь в обороні Маріуполя у складі батальйону "Азов". З 24 лютого 2022 року Чорновол воювала на передовій у складі 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. За кілька днів до початку російського вторгнення в Україну пройшла курси операторів ПТРК. Станом на початок 2023 року командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі 1 окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Має військове звання  молодшого лейтенанта.Убивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.До того ж ввечері 1 вересня видання "Радіо Свобода" з посиланням на джерела у правоохоронних органах, заявило, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія під час допитів зізнався у злочині та повідомив про свої контакти з представниками Російської Федерації.У коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше — у нашому матеріалі.Нагадаємо, що 2 вересня дії підозрюваного у вбивстві колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія перекваліфікували. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

Колишньому народному депутату кількох скликань, обраному від забороненої проросійської партії "Опозиційний блок", обрали запобіжний захід. Також він є "куратором" російської церкви.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. У відомстві не вказують прізвище підозрюваного, однак, за даними слідства, йдеться про Вадима Новинського.За матеріалами розслідування ДБР, 15 вересня Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.Що відомо про справу Вадима НовинськогоУ січні 2025 року працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру "куратору" РПЦ в Україні. Його звинувачують у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.Як встановило слідство, від самого початку збройної агресії РФ проти України, ще з 2014 року він просував російські наративи через інтерв’ю у засобах масової інформації, публічних виступах, а також у дописах на власному сайті та у соціальних мережах. Також депутат намагався формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати російську агресію тощо.Фігурант виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва), він протягом тривалого часу підтримував з ним тісне спілкування, був так званим "куратором" та фактично представником релігійної організації іноземної держави в Україні. При цьому він систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі.Де зараз перебуває Вадим Новинський та яке покарання йому загрожуєПісля початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він склав повноваження і наразі переховується закордоном. "Він продовжує здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітетові України, її державній та інформаційній безпеці, досягнення військово-політичних цілей керівництвом РФ відносно держави Україна та надання агресору допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в інформаційній сфері", — зазначили в ДБР.Комплексні судові психолого-лінгвістичні експертизи, призначені слідчим, підтвердили факти злочинної діяльності нардепа в інтересах Росії. Максимальне покарання за вчинення таких дій — позбавленням волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої.Нагадаємо, на початку вересня Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора затримали на території України народного депутата IX скликання від забороненої політичної партії "Опозиційна платформа — За життя", який перебував у розшуку за підозрою у державній зраді.

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук екс-нардепа від "Партії регіонів" Юрія Іванющенка, підозрюваного у легалізації 18 гектарів державної землі на понад 160 мільйонів гривень.Про це повідомляє прес-служба Бюро. У відомстві зазначили, що навесні 2021 року під час корпоративного конфлікту між екс-нардепом та забудовницею за контроль над ринком "Столичний" у передмісті Києва в останньої виник умисел щодо виведення активів ринку на підконтрольних осіб. "Для цього службовці Держгеокадастру змінили цільове призначення землі ринку, частину якої розділили на дев’ять ділянок по два гектари та передали у власність заздалегідь визначених осіб, а потім продали трьом пов’язаним із забудовницею товариствам", — йдеться у повідомленні. . Згодом, за даними розслідування, сторони врегулювали конфлікт підписанням "понятійки" щодо спільного використання землі ринку. А у вересні 2021 року довірена особа екс-обранця увійшла до складу бенефіціарів товариств-власників земельних ділянок.Подальше розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.Нагадаємо, раніше Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.

У вівторок, 16 вересня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із депутатами фракції "Слуга народу". Засідання пройшло в Офісі президента.Про це повідомляє "Українська правда", посилаючись на поінформованих співрозмовників серед нардепів "Слуги народу" та речницю фракції Юлію Палійчук."Провели засідання фракції за участі президента. Зустріч в Офісі президента тривала півтори години. Обговорили питання захисту ВПО, роботу держслужби під час війни, гарантії безпеки для України і готовність України до мирного процесу", — розповіла журналістам Палійчук.Водночас, за словами співрозмовників видання, на зустрічі було приблизно 150 членів фракції. Зазначається, що частина нардепів не були присутніми через те, що вони залученні до консультацій щодо держбюджету на 2026 рік, а ще частина у відрядженні чи захворіли. Відтак, в Офісі президента домовилися провести ще одну зустріч у період з 6 по 10 жовтня.За даними видання, під час засідання Зеленський що "будуть важкі рішення", якщо справи на фронті "будуть погані". Він зауважив, що поки стоїть фронт, доти Україна може сподіватись на нормальні умови угоди."Також депутати запитували про закон про "вічне ПЕПство". Зокрема, парламентарі питали про можливість послабити законодавство хоча б до такого рівня, як працює в Європі. Вирішили обговорити це питання ще раз у жовтні. Зустріч відбувалась у форматі питання/відповідь", — додали журналісти.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що народного депутата Олексія Кузнєцова хочуть виключити з партії "Слуга народу". Причиною стала справа про корупцію. До того ж він уже не очолює луганський осередок цієї політичної сили. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія. Відповідну заяву озвучила й політична партія "Слуга народу".

У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки.Про це свідчить трансляція засідання українського парламенту, яка доступна на телеканалі "Рада".Зокрема, у вівторок, 16 вересня державний телеканал розпочав показ онлайн пленарного засідання.За час повномасштабної війни телеканал "Рада" до цього лише одного разу показував засідання народних депутатів. Це відбулося 31 липня 2025 року, коли парламент голосував за відновлення незалежності НАБУ та САП.Як відомо, Верховна Рада закрила прямі ефіри засідань після вторгнення Росії з міркувань безпеки. Тоді ж медійникам обмежили доступ до сесійної зали, однак із травня 2024-го його відновили.При цьому засідання все ж залишалося доступним на неофіційних джерелах. Їх, зокрема, транслював народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.Нагадаємо, що 9 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — наголошував тоді голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.Він акцентував, що цього досягнули "люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою".

Депутат Європейського парламенту від польської партії "Право і справедливість" Вальдемар Буда заявив, що невідомі вчинили напад на нього у центрі Брюсселя.Про інцидент політик написав у соцмережі X, у якому розповів, що напад стався 15 вереня. За його словами, невідомі обстріляли його автомобіль.За його словами, в автомобіль здійснили 9 пострілів з пневматичної гвинтівки. Водночас сам політик на момент нападу в автівці не перебував."Розстріляли весь бік машини з пневматичної гвинтівки в довбаній Брюссельській глушині!" — написав обурений Буда.До того ж Буда опублікував фото пошкодженої машини. На знімках видно численні сліди від куль на боковій частині автівки. Ostrzelanie całego boku samochodu bronią pneumatyczną, pieprzona brukselska dzicz! pic.twitter.com/pYdmyYGVqq— Waldemar Buda (@waldemar_buda) September 15, 2025Вальдемар Гжегож Буда — польський політик (партія "Право і справедливість"), який обіймав посаду міністра економічного розвитку і технологій за часів прем'єр-міністра Матеуша Моравецького в його другому кабінеті міністрів з 8 квітня 2022 року до 27 листопада 2023 року. Обраний членом Європейського парламенту у 2024 році.Варто зауважити, що цьогоріч у річницю російського повномасштабного вторгнення він розповідав, ніби багато українських чоловіків, які зараз перебувають у Польщі, "ухиляються від своїх мобілізаційних зобов'язань". При цьому він звинувачував їх у тому, що вони "їздять на лімузинах і дивляться на світ з апартаментів за мільйони".Нагадаємо, 23 червня керівник СБУ Василь Малюк заявив під час зустрічі з журналістами, що в польському Жешуві планували замах на президента України Володимира Зеленського. Його готував місцевий пенсіонер. Запобігти вбивству допомогла польська Агенція власної безпеки.

Потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа під час виступу на конференції Yalta European Strategy."Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає. Зараз війна коштує 172 мільйони доларів щодня", — наголосила вона.За її словами, ця цифра містить зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також фінансову підтримку поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих."Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це — найвищий показник в світі. І всупереч усім очікуванням Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями", — акцентувала Підласа.На її переконання, Росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку вдалося відновити довоєнний рівень ВВП 2021 року, а потім — знову 2024 року після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення. "Минулого року Росія витратила 150 мільярдів доларів на війну з Україною. Реалістично ми не можемо зрівнятись з цією цифрою. Але прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року", — зауважила вона.Голова бюджетного комітету парламенту уточнила, що ця сума включає гроші державного бюджету України (приблизно 60 мільярдів доларів) і військові постачання зброї та боєприпасів через платформу "Рамштайн", PURL, SAFE, Данську модель та інші (теж 60 мільярдів доларів)."Настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом", — констатувала українська депутатка.Вона звернула увагу на ідею "Репараційного кредиту", який оголосила президентка Єврокомісії, або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби."Усі постійно кажуть, що платити має саме Росія. Можливо, настав час це реалізувати. Тому що подальше затягування тільки продовжує війну та збільшує її вартість", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

У вівторок, 9 вересня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту. Їх показуватимуть на телеканалі "Рада". Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Юрчишин додав, що найближче засідання — 16 вересня, і ця дата має стати початком, відколи українці постійно зможуть бачити трансляції наживо."Тепер точно: досягнули. Ви досягнули. Люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою. Це ваша перемога. Ну що, чекаємо на 16 вересня! І продовжуємо робити своє", — підсумував нардеп.Як відомо, 1 вересня на сайті парламенту з’явився проект постанови від низки нардепів про відновлення трансляцій Ради, у "Слузі народу" повідомляли, що підтримають її."Прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації не здійснювалися з метою забезпечення заходів безпеки. Водночас поточна безпекова ситуація, зважаючи на її зміну, у багатьох випадках дозволяє відновити трансляції без створення додаткових ризиків", — йшлося в документі.Пізніше, 4 вересня, народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що Верховна Рада проголосувала за відновлення трансляцій засідань парламенту зі середини вересня.Нагадаємо, що 3 вересня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.

Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора затримали на території України народного депутата IX скликання від забороненої політичної партії "Опозиційна платформа — За життя", який перебував у розшуку за підозрою у державній зраді.Про це повідомила прес-служба СБУ. Варто зауважити, що імені та прізвища фігуранта правоохоронці не розкривають. Проте, за даними українських ЗМІ, йдеться про Федора Христенка.За даними слідства, політик був завербований ФСБ РФ задовго до початку повномасштабного вторгнення і активно виконував завдання російської спецслужби. Зокрема, він налагодив ефективний механізм впливу на керівництво одного з правоохоронних органів України."У липні цього року за матеріалами СБУ та ОГП цьому народному депутату було повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 28, ч. 1, ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану); ч. 2 ст. 369-2 (зловживання впливом). Сьогодні, після його затримання він був доставлений до суду, який застосував до нього раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, у серпні цього року СБУ оголосила в розшук народного депутата від забороненої партії "Опозиційна платформа — За життя" Федора Христенка. Зазначалося, що Христенко зник 21 липня 2025 року. .

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.За його словами, ухвалення цього документа за основу підтримали 246 народних обранців."Я не бачу сенсу сильно довго розписувати, про що там, оскільки буде дуже багато змін до другого читання", — зазначив Железняк.Він оприлюднив лише деякі нюанси: податки загальні будуть (18+5%) з прибутку, перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу, тож упорядкування цього питання назріло вже давно.Тому в новому законопроекті передбачається:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну);право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі; закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше;публічна пропозиція віртуальних активів вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики; допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включно з авторизацією та розкриттям інформації;"біла книга" є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману; маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги;постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів;захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації;визначається питання оподаткування; дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.Нагадаємо, нещодавно перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук наголошував, що Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.

Державне бюро розслідувань (ДБР) розслідує 2 758 проваджень проти зрадників і колаборантів, 1 591 провадження — щодо правоохоронців, 10 — проти народних депутатів, 121 справа відкрита стосовно військовослужбовців.Про це повідомив директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі журналістам "Інтерфакс-Україна"."ДБР розслідує майже 2 760 проваджень проти зрадників і колаборантів. 1 300 справ уже передано до суду", — розповів він.На його переконання, боротьба зі зрадою та колабораціонізмом — це питання виживання держави."Кожен, хто свідомо став на бік ворога, - працює проти України та причетний до знищення нашого народу", — наголосив директор ДБР.Тому, за його словами, Бюро документує кожен факт, встановлює всіх причетних, щоби злочинці відповідали перед судом.Очільник ДБР уточнив, що з 2 758 проваджень щодо злочинів проти національної безпеки переважна більшість — це факти державної зради (1 893 провадження) та колабораційної діяльності (686 проваджень), ще 46 справ стосуються пособництва державі-агресору.Він розповів, що серед фігурантів таких справ — колишні та чинні посадовці найвищого рівня."Зокрема, 10 проваджень розслідується щодо народних депутатів, одне провадження — щодо державного службовця категорії "А", 51 провадження стосується суддів, 1 591 провадження — правоохоронців, ще 121 провадження відкрито стосовно військовослужбовців. Це означає, що жоден статус чи посада не можуть стати індульгенцією для зради", — підсумував Олексій Сухачов.Нагадаємо, декілька днів тому директор ДБР повідомляв, що цього року Державне бюро розслідувань направило до суду 44 кримінальні провадження стосовно 75 осіб, що пов'язані з катуваннями та неналежним поводженням із боку правоохоронців.

За народного депутата Олексія Кузнєцова, який фігурує у справі про корупцію при закупівлі систем радіоелектронної боротьби та дронів, внесли заставу.Про це повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис, пише "Суспільне".Ще 4 серпня Вищий антикорупційний суд відправив нардепа під варту на 60 діб з можливістю внесення застави розміром вісім мільйонів гривень. Прокурори вимагали встановити заставу у 30 мільйонів.Що відомо про справу Кузнєцова2 серпня НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах при закупівлі дронів та засобів радіоелектронної боротьби. Серед затриманих фігурував чинний нардеп від "Слуги Народу" Олексій Кузнєцов та  екс-очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай.Слідство встановило, що під час укладання державних контрактів на постачання техніки частину грошей (до 30%) повертали чиновникам у вигляді хабарів. Повідомлялось про затримання чотирьох осіб. Справою займалися НАБУ і САП у межах чинного законодавства.Що відомо про Олексія Кузнєцова"Слуга народу" Олексій Кузнєцов офіційно — переселенець. Його дружина Аліна минулого року отримала 12 тисяч гривень як "допомогу на проживання ВПО". Однак на неї оформлений "дачний будинок", який насправді є маєтком в Оболонському районі Києва.Крім того, луганська компанія, колишні власники якої пов'язані з так званим "ЛНР" і зареєстрували в Росії свій луганський бізнес (а, отже, платили податки агресору), купила та в той же день передала дружині нардепа елітну автівку BMW X6.Народний депутат через компанію, яка, ймовірно, купила автомобіль його дружині, може мати стосунок до бізнесу, що продовжив платити податки країні-агресору. Свого житла в столиці (офіційно) у нардепа немає, вони орендують квартиру площею 103 квадратних метри. У Луганську в нардепа залишилося декілька будинків і приміщень.Аліна Кузнєцова, дружина Олексія, офіційно працює помічницею нардепа від "Слуги народу" Олександра Кабанова. Вона одна з двох його помічників, яка отримує зарплату за свою роботу.Маючи власний будинок, жінка все одно отримувала допомогу на проживання які ВПО. Жінка живе на широку ногу. Аліна Кузнєцова з 2021 року офіційно орендує автомобіль BMW X6 2021 року випуску. Зараз така автівка коштує понад 80 тисяч доларів, а на момент, коли дружина нардепа брала її "в оренду", вартість могла досягати 100 тисяч доларів. Хоча в декларації зазначено, що машина коштувала 2021 року близько двох мільйонів гривень.Нагадаємо, 2 серпня у САП повідомили, що в Україні викрито масштабну корупційну схему під час закупівлі дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Зокрема, контракти укладали за явно завищеними цінами.

Триває робота за всіма напрямками справи про вбивство народного депутата, колишнього спікера Верховної Ради України Андрія Парубія. Поліція не виключає, що це замовлення Російської Федерації.Про це повідомили на брифінгу, в якому взяли участь заступник голови Нацполіції, начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов, начальник поліції Львівської області Олександр Шляховський, керівник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет і керівник Львівського управління СБУ Вадим Онищенко."Ми вивчаємо всі мотиви, не прибираємо жодної з версій. Продовжуємо працювати за всіма напрямками. Слідчо-оперативні групи працюють за окремими версіями. Але сьогодні можемо сказати, що особа мала намір на вбивство. Ми не виключаємо, що це був російський слід, що це замовлення Російської Федерації", — заявив Андрій НєбитовНа брифінгу також повідомили, що підозрюваний — 52-річний мешканець Львова. Він не мав постійного місця роботи, курʼєром служби доставки він не працював."Я не виключаю випадку, що ця особа мала намір виїхати за межі нашої країни. Така інформація перевіряється наразі. Про спільників підозрюваного невідомо", — додав Нєбитов.Окрім того, можна стверджувати, що злочин не був спонтанним, він ретельно готувався, не один місяць. Тому, можливо, деякі особи його консультували перед скоєнням злочину.Також Микола Мерет поінформував, що прокуратура просила запобіжний захід для підозрюваного у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.Правоохоронці не виключають, що підозрюваний поїхав на Хмельниччину для подальшої втечі за кордон. Вони зауважили, що підозрюваний "мав мотив" на скоєння злочину, однак, поки триває розслідування, подробиці не розкриваються.Убивство та похорон ПарубіяАндрія Парубія застрелили в суботу, 30 серпня, у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство розглядає декілька версій вбивства. Встановлено, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.Народний депутат від "Європейської Солідарності" Володимир Ар’єв заявив, що колишній спікер Верховної Ради Андрій Парубій іще за півроку до свого вбивства звертався з проханням надати йому державну охорону. Проте отримав відмову.Своєю чергою, в Управлінні державної охорони пояснили, що, згідно зі статтею 6 "Забезпечення безпеки посадових осіб" Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" № 160/98-ВР від 4 березня 1998 року, Парубій не підпадав під категорію громадян, які можуть претендувати на держохорону.Раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше — у нашому матеріалі.Нагадаємо, голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.

У четвер, 22 серпня, Верховна Рада України затвердила законопроект № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту національної пам'яті та нові правила щодо назв, місць пам'яті та символіки в публічному просторі.Про це повідомив Володимир В'ятрович, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу.Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв і органів влади.Основними напрямками є такі:захист державної мови;охорона культурної спадщини;приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною.До того ж, якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.Нагадаємо, що 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

У середу, 20 серпня, Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроект № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Документ стосується в основному невійськових видатків. Про це повідомила на своїй сторінці в Facebook представниця "Слуги народу" Роксолана Підласа. Законопроект підтримали 223 народних обранці.Серед основних статей документа, який стосується переважно невійськових видатків, пропонується збільшити видатки:25,5 мільярда гривень — поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові та гуманітарні видатки), з них вісім мільярдів можуть бути спрямувати "Укрзалізниці";4,3 мільярда гривень для Мінцифри (1,4 мільярда гривень підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще2,8 мільярда — на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech);4,6 мільярда гривень — харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях;3,2 мільярда гривень — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;1,5 мільярда гривень — субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;1,2 мільярда гривень — підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки внутрішньопереміщених осіб. Зокрема, один мільярд гривень перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО.Підласа пояснила, що ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 мільярда гривень, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме вісім мільярдів гривень).Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.Згодом міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.