# депутат

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

Цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Є мій законопроєкт, який забезпечує Україні рух у приєднанні до Організації економічного співробітництва та розвитку", — зазначив він.За його словами, це група найбільш сильних економічно та соціально країн, й Україні треба бути партнером саме з такими державами та мати саме такі принципи."Я прошу парламентарів бути результативними і підтримати законопроєкти, які є на цей тиждень", — акцентував український президент.Він також поінформував, що відбулася на ставці доповідь головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого про наші позиції на фронті."Зараз українські військові справді посилюють українські переговорні позиції: кожне завдання, яке повністю виконане, кожна оборонна операція, яка додає Україні сил і результатів, посилює Україну в перемовинах", — наголосив президент України.Він додав, що цими днями українські захисники та захисниці забезпечують і рекордні результати у знищенні російських окупантів: у Росії рекордні втрати на фронті — щодобові та щотижневі."Працюють й українські далекобійні санкції. Ми цілком справедливо відповідаємо Росії на її війну та доводимо, що війну потрібно завершити. Росія може це зробити — завершити свою війну. Важливо, щоб Америка саме в цьому переконувала Росію", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 28 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів..

У понеділок, 9 листопада, народного депутата від фракції "Слуга народу" Олександра Куницького помітили в залі засідань Верховної Ради. За даними руху "Чесно", він уперше за два роки взяв участь у голосуванні.Про це повідомили у своїх соцмережах член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу") та народний депутат Олексій Гончаренко.Останній з іронією та дещо оптимістично прокоментував появу зниклого народного обранця."Нардеп Куницький повернувся в Україну! А ви кажете, що програма повернення українців не працює! Два роки не було! І вже в Раді. Тепер можна робити перепис населення! Практично всі дома!" — написав він.Зі сайту парламенту можна зрозуміти, що під час голосування за один із законопроєктів Куницький мав статус "не голосував" — це означає, що він зареєструвався в системі, але не натискав на кнопки для голосування. За інший законопроєкт Куницький уже проголосував "за".Як відомо, у вересні 2024 року Куницький виїхав у відрядження до Ізраїлю, звідти вирушив до родини у США. Тоді він заявляв, що не повернеться, поки не покарають поліцейських, які, за його словами, зламали йому ребра.Під час реєстрації на вибори до Верховної Ради з’ясувалося, що в Куницького є ізраїльське громадянство. Він запевняв, що звернувся в посольство Ізраїлю із заявою про відмову від громадянства, тому суд усе ж дозволив йому брати участь у виборах. Після розслідування "Схем" у квітні 2021 року Куницького підозрювали в розсиланні депутатських звернень в інтересах пов’язаного з ним бізнесу. Проте вже в липні того року Печерський суд Києва закрив провадження проти депутата.У жовтні 2023 року разом з іншим "слугою" Артемом Дмитруком Куницький втрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами стверджував, що вони побили його, вимагаючи гроші. За фактом інциденту генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Олександр Куницький задекларував квартиру в Канаді площею 43 метри квадратних. Нардеп вказав, що з 1 жовтня 2024 року безоплатно користується квартирою іноземної громадянки Йони Тьян..

На Закарпатті розслідують масштабну земельну оборудку. Фігуранти незаконно оформлювали земельні ділянки поблизу Ужгорода та продавали їх.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Наразі перевіряється законність приватизації понад 100 ділянок.За даними слідства, схему організували двоє депутатів Баранинської сільської ради. До неї залучили колишнього підприємця та жінку, яка виконувала поточні доручення.Так, упродовж 2024–2026 років учасники групи використовували підроблені архівні документи й довідки, щоб оформлювати землі. Для цього вони знаходили місцевих жителів, яким ще у 1990-х роках сільрада передавала землю, однак право власності на неї належно не оформлювали.Зокрема, зловмисники на підставі підроблених довідок виготовляли землевпорядну документацію від імені сертифікованого інженера без його відома. У документах вказували неправдиве розташування ділянок, фактично переносячи їх на дорожчі землі. Потім недостовірні дані вносили до Державного земельного кадастру, ділянки оформлювали на підставних осіб, ділили, об’єднували та продавали.Наразі задокументовано незаконне оформлення 10 ділянок у селі Великі Лази. Також учасники групи намагалися продати близько 3 гектарів землі на території оглядового майданчика в мікрорайоні Горяни за 270 тисяч доларів США.Під час понад 40 обшуків вилучено:земельну документацію;комп’ютерну техніку;готівку та інші докази.Усіх чотирьох учасників групи затримали, одного з депутатів — під час спроби втечі. Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 1 до 3 мільйона гривень.Крім того, за даними слідства, один із депутатів доручив рідному братові забрати зі сховку гроші, ймовірно отримані від незаконного продажу землі, щоб внести за нього 3 млн грн застави. Після обміну валюти брата депутата затримали. У нього вилучили понад 2,4 мільйона гривень, ще 54 тисяч доларів США — в обмінному пункті. У сховку також знайшли готівку та значний обсяг земельної документації."Чотирьом учасникам групи повідомлено про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та підробленні документів (ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України). Братові одного з організаторів інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, у великому розмірі (ч. 2 ст. 209 КК України). Суд узяв його під варту з альтернативою застави понад 2,1 мільйона гривень. Прокуратура звернулася до суду з клопотаннями про арешт майна та повернення земельних ділянок у власність громади й держави", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, на Київщині правоохоронці знешкодили масштабну схему незаконного ввезення та продажу елітних транспортних засобів під виглядом допомоги армії. Прикриваючись благодійним фондом, зловмисники встигли заробити на оборудці мільйони гривень..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Верховна Рада відхилила правку №1003 до проєкту державного бюджету на 2027 рік, яка передбачала встановлення граничної місячної зарплати держслужбовців на рівні 80 тисяч гривень. Голосування відбулося на засіданні парламенту в середу, 28 жовтня.Пропозицію підтримали 157 народних депутатів за мінімально необхідних 226 голосів. Раніше проти її врахування виступив і бюджетний комітет Верховної Ради, пише "Економічна правда".Обмеження мало стосуватися зарплат в органах державної влади, місцевого самоврядування та бюджетних установах. Його пропонували запровадити для економії коштів державного бюджету.Зокрема, під дію обмеження могли потрапити народні депутати, судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурори й працівники Національного банку України.Водночас обмеження не поширювалося б на тих, хто бере участь в обороні України та відсічі російській агресії. Точний перелік посад мав визначити Кабінет міністрів.Також парламентарі відхилили правку №611. Вона передбачала, що угоди про визнання винуватості не могли б зобов’язувати обвинувачених перераховувати кошти третім особам. Гроші за такими угодами мали надходити лише до державного бюджету або спрямовуватися на відшкодування збитків за цивільним позовом.Додамо, український уряд ухвалив рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами..

Директору меморіально-пошукового центру "Доля" та депутату Львівської облради Святославу Шереметі заборонили в'їзд та перебування в Шенгенській зоні терміном на п'ять років до 20 жовтня 2031 року.Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Саме Святослав Шеремета ініціював проголошення на Львівщині 2027 роком Романа Шухевича, Української повстанської армії й Олега Ольжича. Зараз же його офіційно внесли до відповідного реєстру небажаних осіб.Раніше в середу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав розпорядження про внесення до списку небажаних осіб голови комісії з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети."На клопотання Радослава Сікорського Святослава Шеремету внесено до реєстру небажаних осіб із забороною на в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони терміном на п’ять років — до 20 жовтня 2031 року", — написав Кервінський.Святослав Шеремета є директором комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань і жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля", яке здійснює пошукові й ексгумаційні роботи, зокрема, на території Польщі.У коментарі виданню Zaxid.net він зазначив, що це негативно позначиться на роботі меморіально-пошукового центру "Доля", а також припустив, що останні заяви польських політиків і урядовців можуть бути пов’язані зі знайденими нещодавно у прикордонному польському селі Ласків похованнями цивільних українців, яких 1944 року вбили підрозділи Армії крайової та батальйонів хлопських."Я не виключаю, що це пов’язано з тим, що ми знайшли поховання цивільних українців у Ласкові. Ось так польська сторона реагує на правду", — наголосив Святослав Шеремета.Раніше Український інститут національної пам’яті повідомив, що понад 40 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків Люблінського воєводства у Польщі.Нагадаємо, деякі медіа оприлюднили інформацію, що через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком УПА, Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

У середу, 14 жовтня, перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив про виключення з парламентської фракції партії "Європейська Солідарність" народного депутата Олексія Гончаренка.Про це свдчить трансляція пленарного засідання Верховної Ради України. Сам Олексій Гончаренко відполлвів на таке офіційне рішення в дописі у своєму Telegram-каналі."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська Солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Верховної Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли досягнути великих змін в Україні та продовжимо працювати для України. Тримаємо стрій!" — відреагував на це Олексій Гончаренко.Раніше про це інформував народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Тільки що голова оголосив офіційно про виключення Олексія Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність", — констатував він.Ярослав Железняк пояснив, що саме з моменту такого оголошення Гончаренко стає позафракційним депутатом.Раніше, 5 жовтня, парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.У політичній силі акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами.Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Тепер як позафракційний депутат Гончаренко не має права на представництво в керівних органах парламенту чи ради через фракційні квоти, але може долучитися до створення чи ввійти до складу окремої депутатської групи (якщо така існує та відповідає регламенту).До цього станом на початок жовтня 2026 року у Верховній Раді України IX скликання налічувалося 19 позафракційних народних депутатів.Нагадаємо, що Олексія Гончаренка офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни..

У середу, 14 жовтня, міський голова Києва Віталій Кличко доповідав у Верховній Раді. "За" його запрошення у парламент проголосував раніше 151 народний депутат. Кличко мав 5 хвилин на виступ без запитань депутатів.Про це засвідчила трансляція пленарного засідання Верховної Ради України.Міський голова Києва прозвітував щодо ситуації у столиці, підготовки міста до опалювального сезону та захисту критичної інфраструктури від російських атак.За словами мера, останні два місяці Київ живе під постійними атаками цивільної та критичної інфраструктури. Це впливає на систему водопостачання та на роботу електротранспорту.Цього року майже 50 ракет і БПЛА атакували столичну систему енергопостачання. Лише сьогодні, 14 жовтня, об'єкти критичної інфраструктури зазнали серйозних уражень."Раніше, 2022 року, по об'єктах ТЕС-5 і ТЕС-6 прилітало 12 ракет і дронів. 2023 року — сім, 2024 року — нуль, 2025 року — 19. Тепер же майже 50 влучань ракет і безпілотників в наші системи енергозабезпечення. Весь цей час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку об'єкти до зими, і Київ вистояв", — наголосив Кличко.За словами міського голови, столиця живе під постійними атаками ворога на інфраструктуру, енергетику, промисловість і бізнес, однак місто намагається забезпечити життєдіяльність в умовах воєнного стану.Водночас він назвав "цинічними" звинувачення у провалі підготовки до опалювального сезону, який ще не розпочався."Київ готувався до опалювального сезону та продовжує це робити. Першочергові заходи плану енергостійкості завершені", — акцентував Віталій Кличко.Водночас у своєму виступі він не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни."Можна навіть третю світову війну "вішати" на Кличка, але запитання не тільки в мене, в кожного з вас таке запитання: де протиповітряна оборона столиці України, де захист об'єктів "Укренерго", де мільярди, які виділено на це?" — заявив міський голова столиці.При цьому він закликав звернути увагу на забезпечення захисту інфраструктури та припинити тиск на місцеве самоврядування.Нагадаємо, декілька днів тому Віталій Кличко зазначав, що влада Києва вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..

Народний депутат України від "Слуги народу" Юрій Корявченков виїхав до Іспанії без оформленого службового відрядження з Верховної Ради, яка фактично є його місцем роботи.Про це повідомили в апараті Верховної Ради у відповідь на запит антикорупційного центру "Межа".Як свідчить офіційна відповідь апарату Верховної Ради України, парламентарю не видавали розпорядження на виїзд за кордон в той період, коли він перебував в Іспанії.У "Межі" нагадали, що, згідно з чинним законодавством, народні обранці мають право перетинати державний кордон під час воєнного стану винятково за наявності офіційного відрядження.Також антикорупціонери додали, що скерували запит до Державної прикордонної служби України з вимогою пояснити підстави пропуску нардепа через кордон.На початку жовтня волонтер Сергій Стерненко інформував, що народного депутата "Слуги народу" Юрія Корявченкова знову помітили в Іспанії.У грудні минулого року НАБУ та САП підозрювали декількох нардепів від фракції "Слуга народу" в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. Тоді правоохоронці в декого з них проводили обшуки. Однак зазначили, що депутату Юрію Корявченкову, колишньому актору "Кварталу 95", відомому за сценічним псевдонімом "Юзік", на цьому етапі розслідування підозру не вручали. Деякі медіа ще тоді писали, що він залишив країну.Нагадаємо, на початку квітня цього року стало відомо, що народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Куницький, який уже майже два роки не повертається в Україну, задекларував квартиру в Канаді..

Сейм Латвії в терміновому порядку остаточно схвалив законодавчі зміни, які забороняють депутатам міських і крайових дум відвідувати Росію та Білорусь. Обмеження пояснюють необхідністю захистити інформацію про критичну інфраструктуру та ресурси місцевих громад.Як повідомляє Delfi, сейм Латвії остаточно ухвалив поправки до закону "Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці". Вони доповнюють другу частину його другої статті новим положенням, яке забороняє депутатам органів місцевого самоврядування їздити до Росії та Білорусі.Раніше аналогічні обмеження вже діяли для окремих категорій посадовців, працівників державних установ і депутатів самого Сейму. Тепер їх поширили також на представників місцевої влади.Чому запровадили обмеженняЯк зазначили автори поправок, депутати місцевих рад мають доступ до чутливої інформації, яка може становити інтерес для іноземних держав. Зокрема, йдеться про дані щодо критичної інфраструктури, планів цивільної оборони, транспортно-логістичних вузлів та інших ресурсів муніципалітетів.У поясненні до законопроєкту наголошується на необхідності однаково застосовувати обмеження до всіх виборних посадовців."Тому, на їхню думку, необхідно забезпечити єдиний підхід до всіх виборних посадових осіб, поширивши обмеження на поїздки як на депутатів Сейму, так і на депутатів самоврядувань", — пише Delfi.Нагадаємо, раніше партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті..

Народного депутата Олексія Гончаренка, якого нещодавно виключили з лав фракції "Європейська Солідарність", офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни.Про це свідчить інформація на сайті "Миротворця".Чому нардепа виключили з фракції "ЄС"Фракція "Європейська Солідарність" 5 жовтня ухвалила принципове рішення виключити Олексія Гончаренка через серйозні розбіжності щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України. У політичній силі наголосили, що його публічні заклики кардинально суперечать ідеологічним засадам партії. Зокрема, депутат пропонував розглянути послаблення санкцій проти РФ у відповідь на припинення далекобійних ударів, відкриття Чорного моря та обмеження бойових дій. Крім того, він припускав повернення до нейтрального статусу України, співпраці з НАТО, мовного законодавства та питання діяльності Російської православної церкви. Представники "ЄС" наголосили, що незалежність і європейське майбутнє України ніколи не стануть предметом торгу.Аргументація центру "Миротворець"Після гучного партійного розриву на ситуацію миттєво відреагували автори бази "Миротворець", які назвали нардепа "професійним провокатором" та "політичним популістом". На думку творців ресурсу, його діяльність несе пряму загрозу національній безпеці."Свідомі системні умисні дії, спрямовані на деморалізацію суспільства, придушення його волі до опору російській агресії. Системні дії в інтересах російсько-фашистських загарбників, спрямовані на зрив мобілізаційних заходів в Україні", — йдеться в аргументації внесення в базу.Нагадаємо, іспанські правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти проросійського пропагандиста Анатолія Шарія та його дружини через підозри у податкових злочинах і зв'язках із російською розвідкою. Під час обшуків у подружжя виявили чималий арсенал цінностей, включаючи криптовалюту на сотні тисяч євро, злитки золота та зброю..

Парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.Про це йдеться у заяві фракції "Європейська Солідарність", яку оприлюднили в понеділок, 5 жовтня."Європейська Солідарність" — демократична партія, в якій завжди були та залишатимуться дискусії, різні погляди та гострі суперечки. Це нормально для політичної сили, яка поважає свободу слова та думки. Але для нас є принципова різниця між дискусією про політичну тактику та розбіжностями щодо базових цінностей і стратегічного курсу країни", — йдеться в заяві.Представники фракції зауважили, що для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в ЄС і НАТО. Там висловили переконання, що це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією та має визначати її майбутнє."Ці принципи не залежать від політичної кон’юнктури та не можуть бути предметом торгу — ні всередині України, ні тим більше на переговорах із Росією", — наголосили нардепи.Вони акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами."Саме тому фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності. Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", — наголосили в документі."Порошенківці" зауважили, що водночас відповідальність за переговорну позицію України та дипломатичну стратегію несе влада, яка має монобільшість і всю повноту повноважень. І широка суспільна дискусія, яку викликали пропозиції Олексія Гончаренка, продемонструвала очевидне: влада має нарешті розпочати чесну розмову зі суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню та справедливого миру."Плани стійкості" та "декларації потужності" відповідей на ці запитання більше не дають. Україні потрібна велика та складна розмова про те, як завершити війну, досягнути справедливого миру, отримати дієві гарантії безпеки та не допустити нової російської агресії. І суспільство має право знати не лише те, чого ми всі прагнемо, а й якою є реалістична стратегія досягнення цієї мети", — вважають у "Європейській Солідарності".Там заявили, що готові до цієї дискусії. Але вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого та завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу."Для нас важлива єдність команди, яка базується на спільних цінностях і принципах. Наша команда — це не лише фракція, а десятки тисяч  партійців, найавторитетнішими з яких є наші колеги, які зараз у лавах ЗСУ, чия думка та позиція щодо захисту країни є для нас принциповою", — підсумовується в заяві.Раніше Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Нагадаємо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..