# гарантії безпеки

Велика Британія і Франція пообіцяли надіслати свої війська в Україну. Своєю чергою, Німеччина займає вичікувальну позицію щодо миротворчої операції.Як повідомляють кореспонденти газети The Telegraph, Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив, що німецькі війська будуть розгорнуті лише на території НАТО навколо України для підтримки перемир'я."Ми будемо брати участь у моніторингу перемир'я і сприятимемо зміцненню Києва. Це може включати, наприклад, розгортання військ в Україні на сусідній території НАТО після перемир'я", — наголошував Мерц.Медійники пояснюють, що у гіпотетичній мирній Україні поряд із британськими та французькими військовими "чоботами на землі" не буде німецьких. За їх словами, це доволі млява позиція для канцлера, який раніше заявляв, що "Німеччина повернулася" — із навмисно іронічним відлунням 1930 років — як одна з провідних сил безпеки в Європі."За рішучого керівництва Мерца Німеччина відійшла від десятиліть недофінансування Бундесверу та взяла курс на створення "найпотужнішої конвенційної армії" в Європі", — зазначили у газеті.Автори матеріалу зауважили, що таку риторику німецького канцлера можна пояснити складним становищем німецької внутрішньої політики, а також у гарантіях влади, закріплених у конституції Німеччини після Другої світової війни. Військові авантюри для сучасного Берліна є політично делікатним питанням. "Перед тим як розгорнути війська за кордоном, німецький уряд повинен винести свою пропозицію на голосування в Бундестазі, німецькому парламенті", — наголосили медійники.Відповідне правило покликане гарантувати, що жоден німецький лідер не зможе проводити військові операції за кордоном без суворих перевірок і контролю. У газеті додають, що востаннє, коли Німеччина вирішила зосередити в Європі потужну армію, нацисти підкорили значну частину континенту."Оскільки Мерц має слабку більшість у Бундестазі, було б небезпечно припускати, що розгортання військ Бундесверу навіть поблизу України — не кажучи вже про її кордони — буде підтримано депутатами. Насправді такий крок може закінчитися для Мерца справжнім приниженням; адже саме він у травні минулого року не зміг отримати підтримку Бундестагу на посаді канцлера", — додають кореспонденти.Медійники наголосили, що у цій ситуації, яка сталася вперше в історії Німеччини, Мерц був змушений провести повторне голосування щодо свого затвердження на посаді канцлера, після того, як його союзники в останній момент відкликали свою підтримку. У газеті вважають, що німецький канцлер, безсумнівно, побоюватиметься, що може знову зазнати подібного приниження."Ймовірно, саме тому на даному етапі Мерц погодився лише на м'якший варіант розгортання миротворчих військ поблизу України, наприклад, у Польщі, а не на українській території", — зазначає The Telegraph.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.

На куражі від успіху у Венесуелі Дональд Трамп згадав про обіцянку встановити контроль США над найбільшим островом світу — Гренландією. Данія та Євросоюз розкритикували недружні зазіхання Вашингтона. То ж як розвиватимуться події далі?Навіщо Трампу ГренландіяПро приєднання Гренландії до США Трамп говорив ще під час свого першого президентства: тоді Вашингтон пропонував Копенгагену купити острів, але данці дали відкоша. Після обрання на другий президентський термін Трамп знову згадав стару пісню про Гренландію. Ще 22 грудня 2024 року, за місяць до інавгурації, він оголосив про прагнення встановити контроль над територією, яка за міжнародним правом належить Данії. А рівно рік тому Трамп вперше заявив, що не виключає силового варіанту для отримання Гренландії, чим шокував партнерів США по НАТО.На тлі цих заяв новообраного лідера Америки експерти пояснили цінність цього острова для Сполучених Штатів, і ці пояснення залишають актуальними й зараз. По-перше, завдяки географічному положенню, Гренландія контролює морські шляхи на межі Північної Атлантики та Арктики, а також популярні повітряні маршрути. Протягом останніх років у цьому просторі помітно активізувалися росіяни та китайці, що становить загрозу як для США, так і для НАТО. По-друге, Гренландія має значні запаси корисних копалин, які важко видобувати через льодяний покров, однак через глобальне потепління протягом десятка років доступ до копалин покращиться.По-третє, для Трампа важливо увійти в історію примножувачем земель. Це своєрідний месіанізм. Востаннє до Сполучених Штатів нова територія приєдналася 1898 року шляхом анексії Гавайських островів. Сталося це при президенту Вільяму Мак-Кінлі, якого Трамп дуже поважає. Спершу американці інспірували переворот на Гаваях, унаслідок чого до влади там прийшли прихильники приєднання до США. 50-м штатом ці землі стали тільки 1959 року. Приєднанням Гренландії Трамп переплюне Мак-Кінлі?Торік у березні вже у статусі глави Білого дому Трамп пояснював: Гренландія потрібна його державі для міжнародного порядку, і він "так або інакше" все одно отримає цей острів. При цьому соцопитування остров’ян засвідчили про небажання приєднуватися до США: 85% виступили проти перспективи піти під контроль Вашингтону. Однак при цьому переважна більшість опитаних підтримує незалежність Гренландії від Данії. Вибори до місцевих законодавчих зборів 11 березня 2025 року виграли гренландські самостійники з партії Demokraatit. Після виборів відбулися масові протести проти зазіхань Трампа.Учасники мітингу тримали у руках плакати з висловами "Yankee, go home" ("Янкі, йдіть додому"), яке раніше лунало в інших країнах щодо присутності США, "Ми не продаємося", "Поважайте наш суверенітет" та "Make America Go Away".Але американські можновладці не заспокоювалися, зокрема, віце-президент Джей Ді Венс зробив різку заяву про намір отримати Гренландію, на що у Данії відреагували не менш різко, — запропонували Вашингтону змінити тон.Протягом квітня 2025-го загострення американсько-данських відносин через Гренландію досягло піка. Військову базу Пітуфік на острів відвідав віце-президент Венс, після чого показово звільнили командувачку бази полковника Сюзанну Маєрс. Вона критикувала зазіхання США на цю територію, але далі американці градус протистояння не підвищували. Здавалося, вони поставили цю тему на тривалу паузу. Однак сподівання не виправдалися.Віддайте добровільно, інакше заберемоНовий виток ескалації стартував 22 грудня, коли Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем США у Гренландії, навіть не поцікавившись думкою щодо цього у данської влади. Призначенець одразу розхвалив свого президента. У відповідь Копенгаген назвав втручання у свої внутрішні справи "абсолютно неприйнятним", а МЗС країни викликало американського посла для пояснень.Як згодом виявилося, це був тільки початок. Одразу після швидкої та вдалої військової операції у Венесуелі із захоплення її президента Ніколаса Мадуро Трамп заявив:"Нам справді потрібна Гренландія, абсолютно… Вона оточена російськими та китайськими кораблями".Після цього гучний міжнародний скандал спровокувала дружина радника президента Сполучених Штатів із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті, яка опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США. До мапи вона додала лише лаконічний підпис: "Скоро".Далі в атаку на Данію пішов її чоловік Стівен Міллер. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? США — це сила НАТО", — заявив посадовець й припустив силовий варіант встановлення контролю над Гренландією.Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен відповіла американцям:"Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства".В іншій заяві вона наголосила:"Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни".Зі спільною заявою виступили й лідери Євросоюзу: питання, які стосуються Данії й Гренландії, мають вирішувати тільки вони самі.На позицію Європи у Вашингтоні не зважають, а речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила: "Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні головнокомандувача".А от спецпосланець Лендрі заспокоює: анексувати острів США не планують, Трамп хоче його незалежності. Він запевняє: з Америкою гренландцям буде краще, аніж із Європою."Ми можемо запропонувати їм шлях до незалежності та сусідню країну, де вони можуть приєднатися до найсильнішої, найбільш передової економіки у світі", — каже Лендрі. Як може розвиватися ситуація далі й до чого тут УкраїнаВидання The Economist із посиланням на власні джерела в американській адміністрації опублікувало моделі, як США можуть отримати контроль над Гренландією. Однак всі вони суперечать міжнародному праву та домовленостям у системі НАТО. Наприклад, м’яка модель "вільної асоціації" передбачає економічні та безпекові угоди Гренландії зі Штатами в обхід Данії. Але для цього спочатку американці стимулюватимуть сепаратизм остров’ян, підштовхуючи їх до педалювання теми незалежності. Простіше кажучи, діятимуть подібно до Росії, яка вирощувала сепаратистів на Донбасі, а 2014 року залучила їх для власних інтересів, утворивши незаконні "народні республіки".Зрозуміло, що така перспектива не влаштує ні Данію, ні ЄС, ні європейських союзників США, ні гренландців, бо замість незалежності вони отримають фактично колоніальний статус. Навіть якщо американці завалять їх доларами, що далеко не факт, вони одночасно втратять економічні зв’язки не лише з Данією, а й із ЄС. Крім того, прогнозовано з острова виїдуть етнічні данці — національна меншина, яка є економічно активною.Модель прямого вторгнення та анексії аналітики відкидають, хоча й припускають сценарій збільшення чисельності американських військових на їхній базі. Втім, розмістити в рази більше не вийде, не дозволить інфраструктура. Тож єдиною можливою моделлю є співпраця з Данією та НАТО для посилення безпеки в цьому регіоні. Без встановлення контролю США над Гренландією. Все інше — шлях до розколу союзників.Якщо це очевидно для нас, для Європи й для опонентів Трампа в Штатах, тоді чому не очевидно для глави Білого дому та його команди? Зробимо два припущення. Перше: у США стартувала підготовка до проміжних виборів обох палат Конгресу, які відбудуться 3 листопада. Програш республіканців хоча б однієї з палат означатиме втрату більшості й початок імпічменту Трампа демократами. У контексті підготовки до виборів трампісти шукають технології мобілізації електорату MAGA. Отримання контролю над Гренландією розглядається як елемент цієї технології. Простіше кажучи, Трампу потрібна політична ескалація навколо острова, щоб пограти м’язами перед виборцями. Вигорить із цього щось чи ні, — головне процес. Що ж до НАТО, тут, очевидно, глава Білого дому впевнений — позиція європейських союзників буде слабкою, вони не посміють йому заперечувати, а шукатимуть, як домовитися.Друге припущення: Трамп і його оточення знані неймовірним цинізмом, вони можуть ув’язати питання Гренландії із широким пакетом безпекових гарантій Україні та Європі. Про це вже пишуть американські ЗМІ. Відомо, що після паризької зустрічі цього тижня узгодити такі гарантії знову не вдалося. Не факт, що американці дійдуть до прямого шантажу, але скидати з рахунків такий сценарій не варто. Данія одна із тих країн, яка дуже допомагає нам у війні. Не підтримати її — прояв невдячності. З іншого боку, нам необхідні чіткі гарантії від США. Тож про всяк випадок є сенс продумати, як чинити в разі посилення Штатами тиску на наших друзів в Європі. .

Американський президент Дональд Трамп заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.В інтерв'ю The New York Times господар Білого дому відповідав на запитання про те, чи готовий він воювати, щоб захистити Україну, якщо Росія порушить умови будь-якого перемир'я і знову нападе."Я твердо переконаний, що вони не нападуть знову, інакше я б не погодився на це (на участь у гарантіях безпеки, — ред.)", — зазначив господар Білого дому.У відповідь на запитання щодо потенційної мирної угоди, яка вимагатиме від Вашингтона та його союзників надати Києву військову підтримку у випадку чергового вторгнення, Трамп наголосив, що США відіграватимуть другорядну роль у такій ситуації."Скажімо так: союзники України, вся Європа, інші країни, які долучаються до цього, — і США", — наголосив Трамп.Очільник Білого дому додав, що досі впевнений у бажанні російського диктатора Володимира Путіна укласти угоду про припинення війни. Втім, Трамп відмовився детально розповісти, як швидко він сподівається досягти завершення війни."Я просто не хочу бути в ситуації, коли доводиться це говорити, тому що я зобов'язаний спробувати врятувати життя людей. Ми робимо все, що в наших силах. У мене немає термінів", — додав американський лідер.Нагадаємо, раніше видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, у четвер, 8 січня, Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..

Європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних європейських дипломатів.Один із них у розмові з медійниками назвав такий підхід пакетною домовленістю за принципом "безпека в обмін на безпеку".Аналітики пояснили, що йдеться про можливість поступок з боку Європи щодо американської присутності в Гренландії в обмін на чіткіші зобов’язання адміністрації президента США Дональда Трампа підтримувати Україну.У Politico додали, що хоча цей варіант у ЄС вважають "гіркою пігулкою", його розглядають як менш ризикований, ніж відмова від будь-яких домовленостей."Так, це здається гіркою пігулкою, однак її може бути легше проковтнути, ніж альтернативу, яка дратує Трампа. Він може відповісти санкціями, вийти з мирних переговорів або підтримати Путіна в переговорах з Україною", — зробили висновок аналітики видання.Як відомо, президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. При цьому Фредеріксен визнала, що до заяв Трампа треба ставити серйозно.Наразі розглядають чотири сценарії розвитку подій, один із яких передбачає посилення військової присутності США. Водночас адміністрація Дональда Трампа заявляла, що інтерес до Гренландії пояснює питаннями національної безпеки.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, видання The Economist повідомило, що в США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії. Це може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

У четвер, 8 січня, переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. Більшість документів уже готові або майже готові до підписання.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Говорив із Рустемом Умєровим. Переговорна команда повертається в Україну. Я очікую на доповідь з усіма деталями, включно з тими, які не можна обговорити телефоном", — зазначив він.За його словами, відбулися різні формати зустрічей — і з американською командою, і з європейською командою."Угода про гарантії безпеки з Америкою, ми вважаємо, готова до підписання на найвищому рівні. Важливо, що в тристоронньому форматі обговорили документи про відновлення України, та економічний розвиток — Україна, Америка, Європа. Майже готове", — зауважив український президент.Він розповів, що дуже предметно попрацювали щодо основного політичного документа, з українського боку там повний конструктив."Американська команда має отримати відповідь від Росії, на що готові там і чи справді можуть закінчити війну. Ми вважаємо, що тільки тиск це вирішить — тиск на Росію, і тільки якщо буде достатнім", — акцентував президент України.Він зазначив, що зараз Росія більшу ставку робить на зиму, ніж на дипломатію, на балістику проти енергетики, а не на роботу з Америкою та домовленості з президентом Дональдом Трампом."Це треба змінювати — змінювати саме тиском на Росію та підтримкою України. Дякую всім, хто сприймає ситуацію саме так. Дякую всім, хто з нами, хто з нашим народом, хто з Україною. Дякую всім, хто допомагає нашим людям", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент поділився також інформацією, що наступної ночі може відбутися новий російський масований удар. Дуже важливо звертати увагу на повітряні тривоги сьогодні та завтра, а також постійно, спускатися в укриття..

Документ про гарантії безпеки Сполучених Штатів Америки для України вже готовий до фіналізації на найвищому рівні.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram."(Секретар Ради безпеки та оборони, — ред.) Рустем Умєров доповів за результатами перемовин нашої команди у Франції вчора. Фактично готовий до фіналізації на найвищому рівні з президентом Сполучених Штатів двосторонній документ про гарантії безпеки для України", — заявив Зеленський.За словами гаранта, американська сторона ще буде спілкуватися з Росією щодо цього питання. Відтак, Київ очікує фідбек про те, чи готовий агресор реально закінчувати війну."Після повернення в Київ наша переговорна команда доповідатиме щодо всіх деталей зустрічей. Також інформуємо партнерів про наслідки російських ударів, які точно не свідчать, що Москва переглядає свої пріоритети. В цьому контексті необхідно, щоб тиск на Росію зростав так само, як інтенсивно працюють переговорні команди. Реалістичність майбутніх гарантій безпеки має бути доведена здатністю партнерів уже на цьому етапі здійснювати дієвий тиск на агресора. Готуємо нові відповідні контакти з партнерами", — додав Зеленський.Нагадаємо, 7 січня Володимир Зеленський анонсував зустріч із Дональдом Трампом "найближчим часом". Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію.Додамо, Зеленський також заявляв, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Американці точно ведуть перемовини з "рускіми". Проговорюють різні варіанти. Поки що Росія крутить носом, але партнери в нас сильні, деякі з них особливо, і можуть носа відкрутити, якщо захочуть", — наголосив він.Щодо гарантій безпеки, то всі деталі погоджуються між країнами. Український президент запевнив, що частково є вже відповіді, зокрема, це стосується військової підтримки, озброєння, присутності.Зеленський зізнався, що наразі не готовий публічно про це говорити, комунікувати про це. Так само пауза в питанні, чи є просування у переговорах щодо гарантій безпеки довше, ніж на 15 років."У грудні в Мар-а-Лаго я порушив таке питання, Президент США взяв паузу, сказав: будуть розглядати", — зауважив президент України.Він висловив припущення, що найближчим часом зможе зустрітися з Дональдом Трампом."Думаю, що в мене відбудеться зустріч у Вашингтоні, а може, десь іще. Побачимо, які плани в американського президента. Гадаю, там я зможу отримати відповідь на це запитання", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

На теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив він.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові."Вони готові дати нам сильні санкції, сильні гарантії безпеки, але допоки в нас не буде таких гарантій безпеки, юридичних, підтриманих парламентами, підтриманих Конгресом США, не можна відповісти на це запитання", — акцентував український президент.При цьому він додав: навіть якщо вони будуть, все одно варто розраховувати передусім на свої сили, на Збройні сили України."Тому гарантія №1 — це наша армія, сильна армія, укомплектована армія, 800-тисячна армія з нормальною зброєю. Все, що нам потрібно, все це виписано", — зауважив президент України.Він запевнив, що це не тільки бажання, це українське бачення, про яке постійно йдеться на переговорах різного рівня та статусності."Важливо, що наші військові все це проговорили. Важливо, що ми займаємося тим, щоби були фінанси на все це. До речі, рішення про 90 мільярдів, яке ухвалили нещодавно, нам теж допомагатиме", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії..

Під час обговорення гарантій безпеки від Великої Британії і Франції не йшлося про поширення на Україну "ядерної парасольки".Про це президент України Володимир Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами 7 січня."Про ядерну зброю не йдеться", — зазначив гарант.Зеленський зауважив, що Україна з європейськими партнерами і США в контексті гарантій обговорює і контингент, і захист на землі, в небі та на морі. Також йдеться про "окремий трек" — протиповітряну оборону, посилення нашої армії та додаткове фінансування для особового складу. "Це для нас дуже важливе, для наших бригад — укомплектованість цих бригад, щоб вони були високого відсотка. І ми говоримо про деякі ліцензії, які нам потрібні для копродукції", — додав український лідер.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У вівторок, 6 січня, в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції. "Деталі опрацьовані в системі інших документів. Визначено, які країни готові брати лідерство в елементах гарантування безпеки на землі, у небі, на морі, у відновленні. Визначено, які сили потрібні. Визначено, як сили будуть управлятись і на яких рівнях буде командування", — додав президент України.Він також акцентував, що варто визначити, як буде працювати моніторинг, як підтримуватиметься та фінансуватиметься належна сила та кількість української армії."Сьогодні я про це говорив окремо, і це, ми вважаємо, ключовий елемент — наша українська сила. І на основі нашої армії будуть ефективно працювати всі інші елементи", — зауважив Володимир Зеленський.Він також констатував, що євроатлантична єдність довела свою ефективність. Її варто зберегти заради спільних інтересів і безпеки."І разом ми можемо зробити більше — Україна об’єднує Європу та Америку", — підсумував український президент.Нагадаємо, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі..

У вівторок, 6 січня, союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Як повідомляє агентство Reuters, президент Володимир Зеленський разом із понад 27 лідерами країн-союзників прибуде до столиці Франції,За даними агентства, на зустрічі також будуть присутні старші перемовники від Сполучених Штатів Америки Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Це частина ширших зусиль, спрямованих на формування спільної позиції України, Європи та США, яку потім можна буде представити Росії."Переговори щодо припинення майже чотирирічної війни прискорилися з листопада. Втім, було мало сигналів про те, що Росія готова прийняти поточні пропозиції, адже питання території залишається ключовою перешкодою для переговорів, а бойові дії між двома сторонами не показують ознак вщухання", — наголошують медійники.Напередодні зустрічі у вівторок неназвані дипломати повідомляли, що військові чиновники, включно з начальником Генерального штабу України, перебували в Парижі, щоб зафіксувати конкретні зобов'язання на папері, аби лідери могли надати політичну підтримку. "Досі військові обіцянки були здебільшого розпливчастими", — зазначили в агентстві.Згідно з нотою, надісланою 35 запрошеним делегаціям, зустріч буде зосереджена на забезпеченні внесків до багатонаціональних сил для України у випадку припинення вогню, у координації з Києвом та за підтримки Вашингтона. Союзники також мають на меті узгодити внески для ширшого набору гарантій безпеки для України, включно з обов'язковими зобов'язаннями у разі повторного нападу РФ."Будуть докладені зусилля для забезпечення того, щоб планування країн-учасниць так званої "Коаліції охочих" було узгоджено з переговорними позиціями України, США та Європи", — додали медійники. Reuters наголошує, що у ході зустрічі союзники планують узгодити наступні кроки для посилення підтримки України та тиску на Росію, якщо Москва відмовиться брати участь у змістовних переговорах. У коментарі агентству неназваний високопоставлений європейський чиновник заявив, що є надія, що посилення гарантій "Коаліції охочих" також допоможе закріпити зобов'язання Вашингтона, які були в цілому окреслені у двосторонніх переговорах з Києвом.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на джерело у МЗС Туреччини."Джерело повідомило, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан візьме участь у зустрічі та повторить позицію Туреччини щодо необхідності "орієнтованих на результат" кроків для припинення війни", — зазначили медійники.Вони додали, що переговори на саміті в Парижі зосередять на статтях проекту плану США щодо припинення війни, а також на гарантіях безпеки для України та можливій ролі коаліції.Джерело ралістів зазначило, що Фідан вкаже на "конкретні" результати трьох попередніх раундів прямих переговорів між українськими та російськими офіційними особами в Стамбулі, включно з обмінами полоненими. Він також повторить пропозицію Анкари провести зустріч лідерів сторін, що воюють."Туреччина вважає підтримку безпеки в Чорному морі стратегічним пріоритетом і нагадує всім сторонам про свою позицію з цього питання", — цитує видання Хакана Фідана.Раніше Анкара попередила обидві сторони про нещодавню ескалацію конфлікту в Чорному морі, в результаті якої російські та турецькі судна атакували дрони, а українські порти зазнали пошкоджень.Журналісти констатували, що протягом останніх тижнів Туреччина також зафіксувала серію вторгнень дронів у свій повітряний простір і збила один із них поблизу столиці.Нагадаємо, що 1 січня секретар РНБО Рустем Умєров в Анкарі провів зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом. Головною темою перемовин стало повернення українських полонених..

У неділю, 4 січня, президент України Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом максимально активізувати оборонну допомогу, наголосивши, що стабільність постачань є ключовим чинником для примусу Москви до дипломатії. Про це йдеться у зверненні глави держави за підсумками тижня.Понад 2000 засобів нападу за тижденьЗеленський навів жахливу статистику російських атак, наголосивши, що українці щодня перебувають під загрозою через постійні удари ворога. За останні сім днів Росія застосувала проти України:понад 1070 керованих авіаційних бомб (КАБ);майже 1000 ударних безпілотників;шість ракет різних типів."Усе, про що домовлялися з партнерами, потрібно максимально активізувати. Кожна ракета до систем ППО, яка зараз стоїть десь на зберіганні у партнерів, може реально захистити життя", — зазначив президент.Шлях до дипломатії через силуГлава держави заявив, що передбачуваність і незмінність військової підтримки — це єдиний шлях, який може реально підштовхнути Кремль до пошуку дипломатичного рішення. Україна розраховує на подальшу допомогу та реалізацію безпекових гарантій, зафіксованих у документах з Америкою, Європою та партнерами з "Коаліції охочих"."Вдячний усім у світі, хто своєю силою допомагає дипломатії та всім зусиллям заради чесного миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Хоча Київ повідомив про прогрес у переговорах і прискорює їх найближчими днями, залишаються невирішеними основні питання щодо того, які країни забезпечуватимуть яку безпеку та як довго. Про це йдеться у публікації The New York Times.Як зазначає видання, попри кожен поворот у мирних переговорах, президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти одне: Україна не складе зброю без твердих гарантій своєї післявоєнної безпеки. Останній шквал переговорів зі Сполученими Штатами наблизив обидві сторони як ніколи раніше до угоди, яка могла б задовольнити наполягання України на захисті Заходу від чергового російського вторгнення. Однак, навіть попри те, що Київ розробив план дій з адміністрацією Трампа, залишаються складні питання: як працюватимуть ці гарантії, які країни їх надаватимуть і як довго вони діятимуть. Україна шукає конкретних відповідей, щоб розвіяти побоювання щодо того, чи справді її союзники вступлять у конфлікт з Росією на захист Києва. Президент США Дональд Трамп заявив, що Європа візьме на себе ініціативу у гарантуванні майбутньої безпеки України. У суботу європейські радники з національної безпеки відвідали українську столицю, щоб спробувати узгодити деякі деталі проекту мирного плану. Спеціальний посланець пана Трампа Стів Віткофф дистанційно приєднався до обговорення післявоєнної економіки України. "Наші переговори просуваються вперед", — написав пізніше Зеленський у соціальних мережах, додавши, що "все має бути ефективним, гідно та сприяти встановленню миру на десятиліття". Ці переговори були першими з багатьох, запланованих на найближчі дні, присвячених темі гарантій безпеки.Чому гарантіям безпеки приділяється така увагаНаполягання України на цих гарантіях корениться в гіркому досвіді краху попередніх гарантій безпеки під час випробування. Найболючішим прикладом є Будапештський меморандум, зобов'язання, підписане в перші роки після здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу. Згідно з цією угодою 1994 року, Україна передала Росії стару радянську ядерну зброю в обмін на "гарантії безпеки" з боку Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії. Китай і Франція надали окремі власні гарантії. У меморандумі не було детально описано ці гарантії та не було обіцяно військової підтримки у разі нападу. Київ стверджує, що відсутність конкретних деталей дала Росії повну свободу дій для вторгнення в Україну, як це було зроблено спочатку у 2014 році, а потім під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у 2022 році. Це допомагає пояснити, чому українські чиновники тепер хочуть чітко визначених, юридично обов'язкових гарантій, перш ніж погодитися на припинення війни.Що було запропонованоУ нещодавньому проекті "мирного плану" зазначалося, що Сполучені Штати, НАТО та європейські держави нададуть Україні так звані гарантії, подібні до статті п'ятої, — посилання на пункт НАТО про взаємну оборону, який вимагає від його членів надавати один одному допомогу у разі нападу. Положення, викладені в проекті, також передбачають збереження чисельності української армії в мирний час у 800 тисяч військовослужбовців за фінансування від західних партнерів; членство в Європейському Союзі, яке Україна розглядає як фактор стримування Росії; європейську військову підтримку; та двосторонню угоду про безпеку зі Сполученими Штатами, за яку проголосував Конгрес. Останню пропозицію було розроблено переважно Україною та Сполученими Штатами. Тепер європейські союзники повинні вирішити, що саме вони готові надати, як і до якого терміну. ​​Зустрічі найближчими днями покликані розв'язати ці питання. Зеленський заявив, що європейська військова підтримка надаватиметься так званою "Коаліцією охочих" — групою з близько 30 країн, які зобов’язалися зміцнювати післявоєнну безпеку України, роблячи внесок у її повітряну, наземну та морську оборону. Деякі європейські країни заявили, що готові розгорнути війська в Україні в рамках цих зусиль. Зеленський також хоче точної дати вступу України до Європейського Союзу, але залишається незрозумілим, чи погодиться блок її надати, враховуючи складність переговорів про членство. Умови двосторонньої угоди про безпеку зі Сполученими Штатами також не узгоджені, хоча пан Трамп вже зазначив, що навряд чи введе війська в Україну. Зеленський заявив, що Трамп запропонував гарантії терміном на 15 років, тоді як Україна хоче, щоб вони діяли десятиліттями. Кремль рішуче відкинув будь-який план щодо присутності західних військ в Україні та майже не показав, що погодиться на мирну пропозицію, яку українські, американські та європейські чиновники ретельно розробляли протягом тижнів. Що відбувається далі Суботня зустріч європейських радників з національної безпеки, яка відбулася в Києві як символічна демонстрація підтримки розтерзаної війною України, видається, спрямована на підготовку до зустрічі лідерів "Коаліції охочих" у понеділок у Франції. "Ми готуємося до зустрічей у Європі наступного тижня", — сказав Зеленський у суботу. "Ми також готуємося до зустрічей у Сполучених Штатах". Хоча гарантії безпеки є важливою темою, вони не є єдиним каменем спотикання. Україна та Сполучені Штати також ще не досягли згоди щодо територіальних питань, особливо в Донецькій області на Сході України. Попередня мирна пропозиція, розроблена Росією та Сполученими Штатами, закликала українські війська вивести свої війська з районів Донецька, які досі утримує Київ, та перетворити їх на нейтральну демілітаризовану зону. Компроміс, викладений Зеленським минулого тижня, базується на цій ідеї та закликає Росію також вивести свої війська з районів Донецька, які вона контролює.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..