# Харківщина

Співробітники Служби безпеки України затримали лісничого, який допоміг "вагнерівцям" зробити засідку на українських військових під час боїв на Харківщині у 2022 році.Як повідомляє пресслужба правоохоронного органу, помічник лісничого державного господарства на Харківщині разом з окупантами брав участь у розстрілі авто Збройних сил України під час боїв за місто Ізюм у квітні 2022 року.За матеріалами справи, посадовець разом із бойовиками ворожого угруповання "Вагнер" атакував позашляховик українських воїнів на території лісового масиву в Ізюмському районі. При цьому фігурант не лише допоміг рашистам влаштувати засідку на маршруті руху Сил оборони, але й безпосередньо брав участь у нападі на військових ЗСУ."Для вчинення злочину лісничий "втерся в довіру" до військовослужбовців однієї з бригад територіальної оборони. Він нав’язував українським воїнам свою "допомогу", запевняючи їх, що добре знає місцевість, зокрема локальні ліси", — зазначили у СБУ.Втім, насправді лісничий ще на початку повномасштабного вторгнення налагодив контакт з рашистами й запропонував їм співпрацю у війні проти України. Так, у квітні 2022 року чоловік передав рашистам інформацію про запланований маршрут автомобіля ЗСУ через лісовий масив на території Ізюмського району. Окрім цього, він отримав від окупантів автоматичну зброю з боєприпасами й особисто брав участь в атаці на позашляховик."Після деокупації Ізюмського району восени 2022 року лісничий намагався "залягти на дно" і таким чином уникнути правосуддя. Проте співробітники СБУ та ДБР задокументували його причетність до злочину, встановили місцеперебування і затримали", — наголосили у СБУ.На сьогодні фігуранту було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.Нагадаємо, раніше співробітники СБУ затримали у Києві російську агентку, яка наводила ворожу балістику на столичні теплоелектроцентралі й шпигувала за Силами оборони..

У середу, 28 січня, рух деяких приміських поїздів у Харківській області зазнає тимчасових змін. Пасажирів просять врахувати оновлений розклад при плануванні поїздок.Про це у Telegram-каналі повідомляє пресслужба "Укрзалізниці".Які поїзди не курсуватимутьЗа офіційними даними, 28 січня тимчасово скасовано рейси за наступними напрямками:№6809 Близнюки — Гусарівка;№6812 Гусарівка — Лозова.Залізничники вдячні за розуміння та обіцяють оперативно інформувати про подальші оновлення щодо відновлення руху на цій ділянці.Раніше повідомлялось, що 27 січня війська країни-агресорки завдали ударів дронами по пасажирському потягу на Харківщині "Барвінкове — Львів — Чоп". Стало відомо про трьох загиблих.Також у ДСНС показали наслідки ворожого удару по поїзду на Харківщині. Один із вагонів вигорів ущент.Нагадаємо, за даними військового, 27 січня російські окупанти атакували пасажирський поїзд на Харківщині "шахедами" з онлайн-керуванням..

У вівторок, 27 січня, російські окупанти атакували пасажирський поїзд на Харківщині "шахедами" із онлайн-керуванням.Про це повідомив радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов. За його словами, рашисти атакували не локомотив, а центр потяга. Водночас, як відзначив посадовець, завдяки можливості онлайн-керування пілот, який управляв дронами, чітко бачив різницю в типі вагонів і навмисно вдарив саме по пасажирському поїзду."Російські пабліки пишуть про потяг, який перевозив військових. Це неправда. Серед пасажирів були військові, які поверталися з відпусток і їхали на службу, як пасажири. Багато з них, маючи бойовий досвід і медичні навички, надавали першу допомогу дітям і жінкам. Противник може бити по вантажних потягах, виправдовуючи це впливом на логістику, але бити по мирних поїздах це дно. Російський пілот, який це зробив. У тебе є ім'я, прізвище, є сім'я. Сьогодні ти паскуда вчинив вбивство невинних людей, тобі з цим жити", — додав Бескрестнов.Нагадаємо, ввечері 27 січня російські окупанти вдарили трьома безпілотниками по пасажирському поїзду на Харківщині. За даними Харківської обласної прокуратури, станом на 22:00 було виявлено фрагменти п’яти тіл. Остаточна кількість загиблих буде встановлена після проведення ДНК-експертиз..

Президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія має відповісти за удар пасажирському поїзду на Харківщині, який забрав життя вже п'ятьох людей.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram. Очільник держави відзначив, що у будь-якій країні удар дронів по цивільному потягу розглядався б виключно як тероризм."Це не мало б жодних сумнівів у кваліфікації ані у Європі, ані в Америці, ані в арабському світі, ані в Китаї, ані будь-де ще. Немає і не може бути жодної військової мети в тому, щоб знищити цивільних у вагоні потяга. Зокрема, у тому потягу було більш ніж 200 людей. А у вагоні, у який влучив один із російських дронів, було 18 людей. Іще чотирьох людей шукають рятувальники, двоє — поранені", — зауважив гарант.За його словами, країна-агресорка "Росія повинна відповідати за те, що вона робить". Він також відзначив, що на сьогодні противник значно збільшив свої можливості вбивати та тероризувати."Вони вкладаються в прогрес терору. І наша справа — і це те, що має об’єднати всіх нормальних людей світу — забезпечити прогрес захисту життя. Це можливо завдяки тиску на Росію. Це можливо завдяки покаранню Росії за те, що вона робить. Це можливо завдяки підтримці України. Дякую всім, хто не мовчить, коли бачить, що роблять російські терористи", — додав Зеленський.Водночас у Харківській обласній прокуратурі уточнили, що кількість загиблих із трьох людей зросла до п'яти."Станом на цей час виявлено фрагменти п’яти тіл. Ідентифікація загиблих буде можливою лише після проведення ДНК-експертиз", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, ворог атакував поїзд на Харківщині трьома ударними безпілотниками "Герань-2". Зокрема, два влучання було зафіксовано біля поїзда, ще одне — у вагон. .

На Харківщині через ворожий удар по пасажирському поїзду загинули троє людей. Прокуратура відкрила кримінальне провадження.Про це повідомила Харківська обласна прокуратура. За даними слідства, ворог атакував поїзд трьома ударними безпілотниками "Герань-2".Зокрема, два влучання було зафіксовано біля поїзду, ще одне — у вагон. У поїзді перебувало понад 155 пасажирів.Станом на 20:30 було відомо про трьох загиблих. Також чоловік та жінка звернулися за медичною допомогою."За процесуального керівництва Ізюмської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України)", — додали у прокуратурі.. Нагадаємо, раніше у ДСНС заявляли, що На Харківщині після ворожого удару по пасажирському поїзду 27 січня один із вагонів поїзда горів повністю, а один — частково.Зауважимо, вночі 27 січня російські окупанти здійснили черговий масований обстріл України. За даними Повітряних сил, під час масштабного повітряного нападу українські захисники знищили або подавили 135 зі 165 запущених ворогом безпілотників. Попри результативну роботу протиповітряної оборони, на 14 локаціях зафіксовано влучання 24 ударних дронів, а ще у дев'ятьох місцях впали уламки.Додамо, президент України Володимир Зеленський розкрив деталі масованої нічної атаки 27 січня. За його словами, основний удар припав на Одесу..

На Харківщині після ворожого удару по пасажирському поїзду 27 січня один із вагонів вигорів ущент.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій."Сьогодні російські війська завдали удару по пасажирському поїзду сполученням "Чоп-Барвінкове" неподалік однієї з станцій Барвінківської громади Ізюмського району. Унаслідок влучання сталася пожежа: горів один вагон та частково — ще один", — йдеться у повідомленні.За попередніми даними, постраждали двоє людей. До ліквідації пожежі залучені підрозділи ДСНС та пожежний потяг.. Нагадаємо, вночі 27 січня російські окупанти здійснили черговий масований обстріл України. За даними Повітряних сил, під час масштабного повітряного нападу українські захисники знищили або подавили 135 зі 165 запущених ворогом безпілотників. Попри результативну роботу протиповітряної оборони, на 14 локаціях зафіксовано влучання 24 ударних дронів, а ще у дев'ятьох місцях впали уламки.Додамо, президент України Володимир Зеленський розкрив деталі масованої нічної атаки 27 січня. За його словами, основний удар припав на Одесу.Також вранці 27 січня під час повітряної тривоги ворог завдав удару по Львівській області. Ціллю окупантів став об’єкт інфраструктури. .

У вівторок, 27 січня, на Харківщині стався вибух у приватному будинку. Постраждав підліток.Про це повідомила пресслужба поліції Харківщини. За даними слідства, інцидент трапився в селищі Краснокутськ.Попередньо встановлено, що 14-річний хлопець приніс до своєї кімнати з вулиці невстановлений предмет. Після чого стався вибух. Вибух призвів до травматичної ампутації пальців руки дитини. Хлопця ушпиталили.Правоохоронці нагадали громадянам правила безпеки під час виявлення невідомого предмета, а саме:у жодному разі не торкатися їх. Вони можуть бути вибухонебезпечними;обов'язково повідомляти про знахідку служби 101 або 102;до приїзду поліції не допускати інших осіб до місця виявлення підозрілих предметів;негайно припинити будь-які роботи в районі виявлення вибухонебезпечних предметів."Пам’ятайте, що знахідки, схожі на боєприпаси або інші вибухонебезпечні предмети повинні бути знешкоджені лише спеціалістами", — додали у поліції.Нагадаємо, 22 січня на Київщині одразу дві родини отруїлися чадним газом. Трагічні випадки сталися у двох районах.Раніше у Деснянському районі Києва сталася трагедія. Через генератор, який працював у квартирі, загинула ціла сім'я.Також 14 січня в Голосіївському районі Києва стався вибух газової суміші. Внаслідок цього дна людина отримала опіки, зруйнований балкон.Крім того, 5 січня у Солом'янському районі Києва сталася масштабна пожежа. Горіло складське приміщення..

У вівторок, 27 січня, війська країни-агресорки завдали ударів дронами по пасажирському потягу на Харківщині "Барвінкове — Львів — Чоп". Двоє людей постраждали.Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. За його словами, рашисти атакували поїзд трьома ударними дронами типу "Шахед".Влучання сталися перед тепловозом та у пасажирський вагон, в якому виникла пожежа. На момент обстрілу на борту перебували 291 пасажир. "Людей максимально швидко евакуювали. На цю хвилину є двоє поранених — їх вивела бригада поїзда й надалі передали швидкій. Обоє госпіталізовані до медичних установ. Для евакуйованих пасажирів організовуємо резервні автобуси, а також для тих, хто очікував на станціях на зворотний рейс.  Забезпечуємо координацію дій на місці та допомогу пасажирам. На місці працюють усі екстрені служби: медики, рятувальники. Команда Укрзалізниці. Удар по пасажирському потягу — це прямий акт російського терору проти цивільних. Жодної військової цілі", — додав Кулеба.Нагадаємо, вночі 27 січня російські окупанти здійснили черговий масований обстріл України. За даними Повітряних сил, під час масштабного повітряного нападу українські захисники знищили або подавили 135 зі 165 запущених ворогом безпілотників. Попри результативну роботу протиповітряної оборони, на 14 локаціях зафіксовано влучання 24 ударних дронів, а ще у дев'ятьох місцях впали уламки.Додамо, президент України Володимир Зеленський розкрив деталі масованої нічної атаки 27 січня. За його словами, основний удар припав на Одесу.Також вранці 27 січня під час повітряної тривоги ворог завдав удару по Львівській області. Ціллю окупантів став об’єкт інфраструктури. .

Президент України Володимир Зеленський повідомив про наслідки масованої нічної атаки 27 січня. Основний удар припав на Одесу, де внаслідок влучань у житлові будинки постраждали десятки людей, серед яких є діти.Про це йдеться у повідомленні глави держави в Telegram-каналі.Наслідки атаки на ОдесуЗа словами Зеленського, Одеса стала головною ціллю ворога: по місту було випущено понад 50 ударних дронів. Росіяни цілили в енергетичну інфраструктуру та цивільні об’єкти.Руйнування. Пошкоджено п’ять житлових будинків, зафіксовано значні руйнування квартир та під’їздів.Постраждалі. Відомо про десятки поранених, зокрема дітей.Удар по релігійній споруді. Один із безпілотників влучив у молитовний будинок християн євангельської віри.Український президент наголосив, що рятувальна операція триває. На місцях працюють усі служби, фахівці розбирають завали, щоб з’ясувати долю людей, які можуть бути під ними.Географія обстрілів та статистикаЗагалом цієї ночі, за словами президента, Росія випустила по території України 165 ударних дронів, з яких близько 100 — типу "Шахед". Крім Одещини, під ударами опинилися: Львівщина, Дніпровщина, Миколаївщина, Сумщина та Харківщина.Ціллю окупантів знову стала енергетична та інша критична інфраструктура. У цих регіонах також зафіксовано поранення серед мирного населення.Заклик до партнерівЗеленський наголосив, що такі атаки підривають дипломатичні зусилля та вимагають жорсткої реакції світу. Президент закликав партнерів посилити тиск на Москву:запровадити нові потужні санкції;заблокувати російські операції;зупинити роботу інфраструктури російського танкерного флоту."Без тиску на агресора війни не зупиняються. Стабільна підтримка нашого народу, наших воїнів та швидше виконання домовленостей — це те, що потрібно для справжнього миру", — підсумував глава держави.За даними Міненерго, станом на ранок 27 січня споживачі Харківщини, Одещини, Дніпропетровщини та Донеччини залишилися без електроенергії через черговий удар ворога по критичній інфраструктурі. Аварійні бригади працюють у посиленому режимі, щоб повернути світло в оселі мешканців цих областей. Раніше повідомлялось, що внаслідок чергового ворожого обстрілу Одеси у ніч на 27 січня зафіксовано масштабні руйнування цивільної інфраструктури в кількох районах міста. Було відомо про трьох постраждалих.Також вранці 27 січня під час повітряної тривоги ворог завдав удару по Львівській області. Ціллю окупантів став об’єкт інфраструктури. Водночас внаслідок російської атаки 27 січня на території Бродівської територіальної громади на Львівщині зафіксовано задимлення. Влада під час надзвичайної ситуації закликає громадян дотримуватися правил безпеки та обмежити перебування на вулиці. За даними Повітряних сил, під час масштабного повітряного нападу в ніч на 27 січня українські захисники знищили або подавили 135 зі 165 запущених ворогом безпілотників. Попри результативну роботу протиповітряної оборони, на 14 локаціях зафіксовано влучання 24 ударних дронів, а ще у дев'ятьох місцях впали уламки..

Станом на ранок 27 січня споживачі Харківщини, Одещини, Дніпропетровщини та Донеччини залишилися без електроенергії через черговий удар ворога по критичній інфраструктурі. Аварійні бригади працюють у посиленому режимі, щоб повернути світло в оселі мешканців цих областей.Про оперативну ситуацію станом на 27 січня повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.Наслідки ворожих ударів та ситуація в регіонахНічна атака ворога на енергетичну інфраструктуру призвела до знеструмлення споживачів у чотирьох областях: Харківській, Одеській, Дніпропетровській та Донецькій. Рятувально-відновлювальні роботи розпочато всюди, де дозволяє безпекова ситуація.Найскладніша ситуація зберігається у столичному регіоні:Київ та Київщина: зафіксовано значний дефіцит потужності. Наразі діють екстрені відключення. Повернення до планових графіків стане можливим лише після повної стабілізації системи.Прифронтові зони: через постійні бойові дії частина споживачів у прикордонних та прифронтових районах залишається без світла тривалий час.Обмеження для споживачів та бізнесуЗа словами посадовця, по всій країні впроваджено графіки погодинних відключень. Крім того, запроваджено ліміти потужності для промислових об'єктів та бізнесу. Головна причина таких заходів — критичні пошкодження електростанцій та підстанцій після обстрілів.Негода залишила без світла понад 500 населених пунктівДо наслідків війни, за даними Некрасова, додалися несприятливі погодні умови. Наразі знеструмлено 514 населених пунктів у 10 областях:Вінницькій, Хмельницькій, Миколаївській, Тернопільській;Кіровоградській, Чернігівській, Чернівецькій, Сумській;Житомирській та Київській.Нагадаємо, станом на понеділок, 26 січня, в Україні зросло споживання електроенергії. Зранку його рівень виявився на 5,8% вищим, ніж в той самий час попереднього робочого дня — в п'ятницю. Причина — застосування меншого обсягу обмежень у частині регіонів..

У неділю, 25 січня, в середині дня російські окупанти вдарили по Харкову безпілотниками. Влучання зафіксовані у двох районах містах, там надзвичайними борються із вогнем.Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов."Зафіксовано влучання безпілотника в Слобідському районі Харкова", — написав він у своєму Telegram-каналі о 12:42.Згодом він додав, що також з’явилася інформація про удар по Немишлянському району Харкова. Наслідки уточнюються."Влучання в приватний житловий будинок. На місці працюють відповідні служби", — констатував Ігор Терехов.Своєю чергою, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що в Немишлянському районі міста внаслідок обстрілу спалахнула масштабна пожежа. За попередньою інформацією, постраждалих немає.Раніше, у ДСНС інформували, що вночі так само відбулася ворожа атака безпілотниками по житловому сектору, внаслідок чого сталася пожежаЗокрема, росіяни атакували ударними безпілотниками житловий сектор у селищі Великий Бурлук Куп’янського району. Внаслідок одного з влучань зайнявся житловий будинок на двох господарів. Площа пожежі склала 200 метрів квадратних. На щастя, обійшлось без жертв та постраждалих.Надзвичайники наголосили, що на місці події під загрозою повторних ворожих обстрілів працювали 10 працівників та три одиниці техніки ДСНС, зокрема, медичний розрахунок і офіцер-рятувальник громади.Нагадаємо, що через нічну атаку російських загарбників у суботу в Харкові постраждали 14 людей, з них одна дитина..

У Харкові сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Загинула одна людина, ще двоє отримали травми.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, аварія трапилася 16 січня на вулиці Клочківській у Шевченківському районі.Попередньо встановлено, що 31-річний водій автомобіля Volkswagen Passat, рухаючись у напрямку вулиці 23 Серпня, зіткнувся з автомобілем Lexus, який рухався у попутному напрямку. Після цього Volkswagen Passat продовжив рух і врізався в автомобіль Daewoo Sens, що їхав попереду. Надалі некерований Volkswagen виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем Opel Zafira, який рухався назустріч.Крім того, автомобіль Lexus після зіткнення наїхав на бордюрний камінь, а згодом — на припарковані біля краю проїзної частини автомобілі Mitsubishi Pajero та Mitsubishi Lancer.Внаслідок ДТП водій Volkswagen Passat від отриманих травм загинув на місці події. До медичного закладу з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості було госпіталізовано водія Opel Zafira, а також 46-річну пасажирку Volkswagen Passat."За даним фактом слідчі розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України", — йдеться у повідомленні.. Нагадаємо, 11 січня у селищі Краковець Львівської області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок зіткнення Mercedes-Benz та Volvo одна людина загинула, а п’ятеро пасажирів отримали травми різного ступеня важкості.7 січня ввечері в Житомирській області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода на трасі "Київ — Чоп". Унаслідок цього було ускладнено рух в обидвох напрямках.Також у Вінницькій області сталися дві дорожньо-транспортні пригоди, у яких постраждали четверо дітей, двоє з яких були госпіталізовані. Обидві аварії відбулися на одній вулиці..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Війська країни-агресорки намагалися прорвати держкордон на Харківщині. Однак прикордонники дали гідну відсіч ворогу.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Упродовж кількох останніх днів російсько-окупаційні війська здійснювали спроби прорвати позиції прикордонної бригади "Гарт", яка тримає оборону на державному кордоні України у Харківській області", — йдеться у повідомленні.За даними ДПСУ, групи піхоти противника за підтримки артилерії та БпЛА намагались захопити передові позиції та просунутися вглиб території України. Прикордонники наголошують, що противник не відмовляється від своїх загарбницьких намірів та шукає напрямки, де може розширити райони ведення активних бойових дій."Рух та накопичення ворога для атак вчасно виявила аеророзвідка й по ворожій піхоті комплексно відпрацьовували усіма наявними засобами ураження. Спробу прориву окупантами держкордону заблоковано, противник успіху не мав та відступив", — додали у ДПСУ.Зазначається, що у ході оборонного бою ворог зазнав значних втрат. Зокрема, було знищено 21 окупанта, ще 11 поранено.Нагадаємо, за даними розвідки Великої Британії, за 2025 рік війська країни-агресорки втратила понад 400 тисяч військових убитими та пораненими. Цього року ці показники, ймовірно, будуть ще більшими..

У Харківській області медики рятують життя 11-річного хлопчика, який постраждав внаслідок російського обстрілу. Дитина отримала поранення під час прогулянки.Як повідомляє пресслужба Харківської обласної військової адміністрації, 13 січня 11-річний хлопчик катався на санчатах в одному з населених пунктів Куп'янського району, коли стався російський обстріл. У результаті атаки він отримав мінно-вибухові поранення.В адміністрації наголосили, що територія, де стався цей інцидент, не входить до переліку тих, з яких здійснюють евакуацію. Дитину оперативно доставили до обласної дитячої клінічної лікарні. Зазначається, що стан хлопчика був вкрай важким внаслідок больового та геморагічного шоку."Лікарі здійснили термінове оперативне втручання, яке тривало понад три години", — зазначили у Харківській ОВА.Після операції потерпілий перебуває на апараті штучної вентиляції легень – його стан все ще важкий. Медики роблять усе можливе для порятунку хлопчика.Нагадаємо, торік у грудні на Сумщині внаслідок детонації невідомого предмета постраждав 10-річний хлопчик. За даними поліції, дитина принесла небезпечну знахідку додому, де й стався вибух..