# Китай

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що країна-агресорка Росія та Китай надають Тегерану військову підтримку.Про це повідомляє Politico. За даними видання, очільник МЗС Ірану назвав Китай та РФ стратегічними партнерами Тегерана під час конфлікту зі США та Ізраїлем."Ми мали тісну співпрацю в минулому, яка триває й досі, і це включає також військову співпрацю", — зазначив іранський міністр.Яку саме військову підтримку Тегеран отримує від Москви і Пекіна, Арагчі не уточнив. Водночас посадовець наголосив, що Ормузька протока і досі закрита для танкерів і суден, які належать "нашим ворогам, тим, хто нападає на нас, та їхнім союзникам"."Протока не закрита (для всіх, — ред.). Вона закрита лише для американських та ізраїльських суден і танкерів, а не для інших", — уточнив Арагчі.Нагадаємо, за даними Reuters, в оточенні американського президента Дональда Трампа сперечаються про те, коли та як оголосити про перемогу над Іраном. Більшість вважає, що з війною на Близькому Сході варто закінчувати якомога швидше.Додамо, 14 березня американський лідер закликав низку країн Європи та Азії направити свої військові кораблі до Ормузької протоки. Він сподівається, що Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Велика Британія та інші держави, які відчувають наслідки цього обмеження, направлять свої кораблі до Ормузької протоки..

Росія та Китай намагалися заблокувати обговорення роботи санкційного механізму проти Ірану в Раді Безпеки Оорганізації Об’єднаних Націй. Проте більшість країн виступила проти цієї ініціативи.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися, зокрема, на посла США в ООН Майка Волтца.Під час засідання Ради безпеки представники Росії та Китаю запропонували припинити обговорення діяльності так званого "Комітету 1737". Цей орган створили для контролю за виконанням міжнародних санкцій, запроваджених проти Ірану.Однак ініціативу Москви та Пекіна не підтримали. У підсумку 11 держав проголосували за продовження обговорення роботи комітету, ще дві країни вирішили утриматися.Американський дипломат Майк Волтц акцентував, що санкції ООН спрямовані на запобігання загрозам, пов'язаним з іранськими ядерними і ракетними програмами, а також на протидію підтримці тероризму з боку Тегерана."Усі держави-члени ООН мають запровадити ембарго на постачання зброї Ірану, заборонити передачу та торгівлю ракетними технологіями, а також заморозити відповідні фінансові активи. Китай і Росія не хочуть функціонального санкційного комітету, оскільки прагнуть захистити свого партнера — Іран — і продовжувати підтримувати оборонне співробітництво, яке тепер знову заборонено", — пояснив він.Волтц також нагадав про останні висновки Міжнародного агентства з атомної енергії. Згідно з цими даними, Іран залишається єдиною країною без ядерної зброї, яка накопичила уран, збагачений до рівня 60%, і при цьому відмовила інспекторам МАГАТЕ в доступі до цих запасів.Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що США та їхні союзники нібито "нагнітають істерію" навколо можливого створення Іраном ядерної зброї. За його словами, подібні твердження не підтверджувалися звітами МАГАТЕ.Представник Китаю Фу Цун, своєю чергою, звинуватив Вашингтон у тому, що саме США стали "ініціатором" іранської ядерної кризи. Він заявив, що застосування сили з боку США під час переговорного процесу підірвало дипломатичні зусилля.Посол Ірану в ООН Амір Саїд Іравані розповів журналістам, що ядерна програма його країни "завжди була виключно мирною". Він також додав, що Тегеран не визнає спроби введення проти нього нових санкцій.Водночас Велика Британія та Франція підтримали відновлення санкційних обмежень. Представник Франції заявив, що МАГАТЕ більше не може гарантувати мирний характер іранської програми, а обсяг накопиченого урану теоретично дає змогу створити до десяти ядерних боєголовок.Нагадаємо, що аналітики американського Інституту проаналізували, як три групи українських спеціалістів, які вирушили для посилення протиповітряної оборони США та їхніх союзників на Близькому Сході, допоможуть у протидії іранським дронам..

Пекін пригрозив Токіо прямим ударом у відповідь на розгортання японцями далекобійних ракет. Суперечка між двома ключовими державами Тихоокеанського регіону розпочалася у листопаді, зараз вона близька до ескалації. У чому причина і чи вибухне війна?"М’яка сила" Такаїчі проти "грубої сили" Сі Цзіньпіна"Повернення до мілітаристського минулого веде лише до самознищення. Якщо Японія наважиться застосувати силу проти суверенітету Китаю, вона отримає прямий удар і зазнає ще більшої та неминучої поразки", — заявив речник міністерства оборони КНР Цзян Бінь.Він звинуватив "праві сили Японії" у відмові від пацифістської політики минулого і навіть у перегляді неядерних принципів. Що ж так занепокоїло китайців?Торік 7 листопада прем’єрка Японії Санае Такаїчі під час дебатів у парламенті заявила, що розглядає напад Китаю на Тайвань як загрозу існуванню своїй державі та може дозволити Токіо втрутитися у збройний конфлікт, якщо такий виникне. Її слова викликали гостру реакцію китайської влади.Генеральний консул КНР в Осаці Сюе Цзянь навіть пригрозив "відрубати голову" Такаїчі, а МЗС Китаю закликало своїх громадян відмовитися від поїздок до Японії. Речниця китайської дипломатії Мао Нін вимагала від японців "негайно відкликати свої помилкові заяви й дати китайському народу чіткі пояснення". Протягом наступних місяців Пекін посилював інформаційний тиск на Токіо, часто вдаючись до відвертих маніпуляцій, особливо навколо історичних подій.Нагадаємо, Сі Цзіньпін 3 вересня 2025 року провів масштабний військовий парад, присвячений 80-й річниці закінчення Другої світової війни та капітуляції Японії.На цьому пропагандистському дійстві були Путін, Кім Чен Ин та лідери ще двох десятків країн, які геополітично орієнтуються на комуністичний Китай. Парад оцінили не лише як демонстрацію військових потужностей, а як заявку на домінування у світі. Після слів Такаїчі різноманітні речники з китайського боку звинувачували японську владу у поверненні до "фашистського минулого", навмисно нагнітаючи ситуацію.Рівно через місяць після заяви Такаїчі китайські винищувачі J-15, підняті з авіаносця Ляонін, спрямували свої радари на японські F-15 у районі на південний схід від Окінави. На це у Токіо висловили рішучий протест, але до дій у відповідь не вдавалися. Китайці ж звинуватили японців у тому, що їхні літаки буцімто заважали військовим навчанням.Варто зауважити, що у КНР є давня традиція — у відповідь на кроки інших країн, які там вважають недружніми, проводити військові навчання поблизу територій цих країн. Сумнівів у тому, що ці маневри проводили саме з такою метою, ні в кого не було.На початку січня цього року Китай запровадив великі експортні обмеження для Японії, вони передовсім стосувалися рідкісноземельних мінералів. У Пекіні пояснювали: це товар "подвійного призначення", він може використовуватись як у цивільних, так і у військових цілях.Як відомо, КНР контролює більшу частину світових постачань цих мінералів, критично важливих для виробництва електроніки, зокрема, чипів. Обмеження не призвели до колапсу. Маючи такого агресивного сусіда, Токіо ще раніше диверсифікував постачання рідкісноземельних елементів, тому удар китайців — витримали. Хоча і зі значними збитками.У січні символом ескалації стало повернення із токійського зоопарку до Китаю двох панд Сяо Сяо і Лей Лей. Пекін дарує цих рідкісних тварин країнам як знак дружби й забирає їх, коли дружбі приходить кінець.А на початку лютого китайці здійснили ще один агресивний крок, також традиційний для них. У Східнокитайському морі біля островів, які належать Японії, але на них претендує Китай, зафіксували флотилію рибальських суден. Зазвичай КНР використовує такий флот для провокацій, — під виглядом цивільних рибалок маскуються військові, так зване "морське ополчення". Оскільки судна не озброєні, їх можна лише зупинити для перевірки документів, але коли біля твоїх берегів чи твоїх островів плавають сотні таких човнів, це викликає значне роздратування.Однак жорсткий тиск китайців на японський уряд отримав протилежний ефект, — Такаїчі не лише не перепросила, а й почала демонструвати Пекіну свою силу в дипломатичній та військовій сферах. 19-20 грудня вона провела саміт "Центральна Азія — Японія" за участю лідерів країн Середньої Азії — Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану. Ці п’ять країн орієнтуються на Китай. У Пекіні дипломатію Такаїчі сприйняли болісно, адже це пряма конкуренція за геополітичний вплив в Азії.Наступним кроком стало розгортання першої партії далекобійних ракет Type-12 класу "земля-корабель" у префектурі Кумамото на південному заході країни. Це і викликало різкі заяви з Пекіна, адже ракети такого класу можуть добивати на відстань близько тисячі кілометрів. До кінця березня японці планують завершити розміщення цих ракет, а згодом встановити пускові установки у префектурі Шідзуока, на захід від Токіо. Японський уряд пояснює свої дії посиленням власної оборони через напруженість навколо Тайваню.Дипломатія сили чи сила без дипломатії. Як розвиватимуться події даліСуперечки між Пекіном і Токіо виникали й раніше, але закінчувалися переговорами, після яких китайська пропаганда надувала мильну бульку величі Китаю, оскільки японці на ескалацію не йшли. Але зараз є три важливі особливості, які можуть загострити конфлікт.Перша особливість — фігура Такаїчі, її називають "японською трампісткою". Любителька "важкого металу", мотоциклів, дайвінгу та інших екстремальних занять. Перша в історії Японії жінка прем’єр-міністр очолила уряд лише торік 21 жовтня, але вже заявила про себе з політичною жорсткістю. Такаїчі представляє ліберально-демократичну партію, проте її погляди близькі до правих консерваторів. Серед іншого вона підтримує перегляд статті конституції, яка забороняє Японії мати армію та вести бойові дії.Днями японський парламент скасував заборону на експорт летальної зброї, загального перегляду зазнає й оборонна доктрина. Тепер Україна зможе закупляти в японців зброю, тож нам від відмови японського уряду від пацифізму — своя користь. Праві ідеї зближують Такаїчі з президентом США Трампом та його адміністрацією. 28 жовтня прем’єрка уклала з ним угоду" про "золоту еру" американсько-японських відносин.Друга особливість — тло у вигляді безперервної авантюри Трампа в Ірані. Стрибок цін на нафту та скраплений газ завдав серйозного удару по японській економіці, залежній від експорту з Близького Сходу. Китай також зазнає збитків, але менші, він продовжує активно купляти російську нафту. Уряд Такаїчі вимушено йде на вивільнення резервних запасів нафти, щоб не допустити посилення дефіциту пального. Інакше кажучи, США підкинули проблем і цим хоче скористатися Китай, посилюючи войовничими заявами стрес в японському суспільстві. Такаїчі реагує на це розміщенням ракет, чим привертає на свій бік ту частину спільноти, яка хоче бачити Японію знову великою, тимчасові проблеми з пальним для цих виборців важать значно менше за посилення безпеки та оборони.Третя особливість — цього місяця має відбутися зустріч Трампа із Сі Цзіньпіна, від якої японські політичні еліти не чекають нічого доброго. Можна пригадати, як у листопаді лідер США після розмови з Сі начебто просив Такаїчі пом’якшити тон щодо Тайваню і не провокувати Китай. В Японії це спростовували, але диму без вогню не буває.По-перше, в Токіо остерігаються, що Трамп може піти на торгівельні поступки Китаю, тоді як митна політика щодо партнерів залишиться незмінною. По-друге, на словах глава Білого дому відстоює Тайвань, та мудрі японці про всяк випадок посилюють власну оборону й одночасно демонструють Вашингтону свою геополітичну значущість у регіоні як противагу хижацьким апетитам Китаю. З ним Такаїчі прагне вести сильну дипломатію. У світі, де право сили заміняє силу права, це стає єдино правильним рішенням.У Пекіні можуть і далі розкидатися погрозами, але ударів по японських військових об’єктах не буде. Китайці сподіваються присадити японців руками Трампа. Чи справдяться ці плани, залежить від низки факторів — тривалості та результатів війни в Ірані, бо зараз козирів у глави Білого дому — катма, від того, наскільки уряду Такаїчі вдасться втримати економіку на тлі проблем із пальним, а також від того, чи не підніме ставки Сі Цзиньпін спробою налякати Трампа військовою ескалацією навколо Тайваню..

Уряд Китаю підготував 15-й п’ятирічний план розвитку на 2026-2030 роки. Стратегічною метою  визначено технологічний прорив — перехід від окремих інноваційних проєктів до масштабної індустріалізації високотехнологічних секторів.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР). Там зазначили, що пріоритетами документа стали штучний інтелект, робототехніка та космічні технології."План передбачає системний розвиток моделей штучного інтелекту та їх інтеграцію у промисловість. Зокрема використання великих державних корпорацій як інтеграторів ШІ-рішень, а також повна цифровізація виробничих процесів, логістики й енергетики", — йдеться в повідомленні.Окремий акцент зроблено на реалізації концепції embodied intelligence — інтеграції ШІ у фізичні системи та гуманоїдну робототехніку.Великі капіталомісткі підприємства отримають переваги і пільги, тоді як малий і середній бізнеси можуть зіткнутися із посиленням тиску, що прискорить їхню консолідацію у великі структури."На китайському ринку нині працює понад 150 розробників гуманоїдних роботів. За оцінками експертів, процес злиття може відбутися швидше, ніж у секторі електромобілів", — пояснили українські розвідники.Документ також передбачає розвиток космічних технологій із подальшою комерціалізацією та масштабуванням виробничих потужностей."Новий п’ятирічний план закріплює пріоритет технологічної самодостатності та передбачає посилення перерозподілу ресурсів на користь стратегічних галузей — штучного інтелекту, робототехніки та космосу — з акцентом на підтримку великих державних компаній", — зауважили фахівці.Вони додали, що водночас розширення високотехнологічного сектору не здатне компенсувати уповільнення традиційних галузей і забезпечити стабільне зростання ВВП Китаю."Потенційним негативним наслідком може стати подальше посилення ролі держави в економіці та витіснення частини малого та середнього бізнесів, що знижуватиме рівень конкуренції на внутрішньому ринку", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що 12 березня Китай запустив на низьку навколоземну орбіту 18 супутників "Цяньфань" ("Тисяча вітрил"), що надає послуги комерційного інтернету та конкурує зі Starlink Ілона Маска..

Китай розглядає можливість надати допомогу Ірану в протистоянні Сполученим Штатам Америки й Ізраїлю. Таку інформацію отримала американська розвідка.Про це повідомили журналісти CNN, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників поінформували, що, зокрема, Китай може надати Ірану фінансову допомогу, запасні частини для озброєння та компоненти для створення ракет.При цьому джерела журналістів наголосили, що Пекін досі не надавав Тегерану жодної підтримки."Проте Китай значною мірою залежить від іранської нафти. Тому він натиснув на Іран, щоби той не блокував Ормузьку протоку", — зробили висновок аналітики.Вони спрогнозували, що така допомога Пекіна не буде широкомасштабною, адже Китай і надалі намагатиметься балансувати між різними сторонами збройного конфлікту."Китай обережніший у своїй підтримці. Він хоче, щоби війна закінчилася, бо це ставить під загрозу їхнє енергопостачання", — зазначив один зі співрозмовників.При цьому посольство Китаю та ЦРУ відмовилися від офіційних коментарів на запит журналістів. А міністр війни США Піт Гегсет ще в середу, 4 березня, заявляв ЗМІ, що Росія та Китай, мовляв, "насправді не є факторами" у війні з Іраном.Раніше видання The Washington Post писало, що Росія надає Ірану інформацію про цілі для нападу на американські війська на Близькому Сході. Це є першою ознакою того, що ще один серйозний противник США опосередковано бере участь у війні.Нагадаємо, що в Ормузькій протоці загорівся черговий танкер. Це сталося після удару іранського дрона-камікадзе. За останню добу жодне судно не змогло пройти цим маршрутом..

Китай, один із найбільших експортерів пального в Азії, наказав державним нафтопереробним заводам припинити підписання нових контрактів на експорт дизеля та бензину через дефіцит нафти, спричинений війною в Ірані. Обмеження постачання з КНР загрожує різким зростанням цін на пальне в усьому регіоні та суттєвим скороченням пропозиції вже з квітня 2026 року.Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та торгових колах.Китайська влада звернулася до нафтопереробних заводів із вимогою припинити укладання нових експортних угод. Таке рішення зумовлене перебоями у постачанні сирої нафти через бойові дії на Близькому Сході, що безпосередньо впливає на обсяги виробництва пального.Ключові деталі обмежень:зупинка нових контрактів — директива стосується експорту бензину та дизельного пального;винятки для авіації — обмеження не поширюються на заправку міжнародних рейсів та постачань до Гонконгу чи Макао;спроби відкликання вантажів — КНР намагається скасувати вже заброньовані постачання через обмежену пропозицію сировини.Стрімке зростання внутрішніх цінЯк зазначає Reuters, на тлі очікуваного дефіциту гуртові ціни на пальне всередині Китаю продемонстрували різке зростання. трейдери намагаються накопичити запаси, розраховуючи на подальше здорожчання ресурсів. Згідно з даними моніторингу:дизель подорожчав на 13,5% у період з 28 лютого по 4 березня;бензин А-92 зріс у ціні на 11% порівняно з минулим тижнем;маржа перероблювання дизеля досягла трирічного максимуму на рівні 49 доларів за барель.Коли ринок відчує наслідкиУ виданні повідомили, оскільки більшість березневих експортних квот уже розподілені та зафіксовані, реальний ефект від нових заборон проявиться наступного місяця. експерти прогнозують значне посилення напруженості на паливному ринку Азії."Ми активно підіймаємо ціни, сподіваючись максимізувати наш прибуток у цей період", — цитує Reuters одного з незалежних нафтотрейдерів. Скорочення експорту з Китаю, який є одним із найбільших постачальників регіону, неминуче призведе до зростання цін для кінцевих споживачів у багатьох країнах.Раніше директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн заявив, що ціни на пальне зростають не лише в Україні, а й по всій Європі — причому подекуди навіть швидше. Нагадаємо, 4 березня уряд закликав представників паливного ринку не спекулювати на новинах про можливу ескалацію війни в Ірані та не підвищувати необґрунтовано ціни на пальне.Додамо, в Україні планують створити стратегічний резерв нафти та нафтопродуктів, щоб підвищити енергетичну безпеку держави та зменшити ризики перебоїв із пальним. Відповідний законопроєкт уже підтримала Верховна Рада..

Американці домінують у повітрі, але не на суші й лише частково — на морі, оскільки блокада Ормузької протоки триває. Іранська влада, своєю чергою, намагається розширити географію конфлікту, використовуючи це для тиску на світ, шокований стрибком цін на нафту і газ. Як розвиватимуться події далі?"Ми не починали цю війну, але ми її закінчуємо"Цей відомий вислів російського диктатора Путіна майже слово в слово повторив міністр війни США Піт Гегсет. Процитуємо за CNN: "Ми не розпочинали цю війну, але за президента Трампа ми її завершуємо". Також насторожує ще одна фраза цього посадовця:"Це не так звана війна за зміну режиму, але режим точно змінився, і світ від цього став кращим".Ця заява повністю суперечить раніше сказаному президентом Трампом. Він наполягав на зміні режиму в Ірані, закликав військових узяти владу у свої руки, а мирних жителів — готуватися до протестів.Загибель аятоли Алі Хаменеї, кількох його родичів, радників та окремих посадовців жодним чином не змінила суті керівного режиму в Тегерані й точно не зробила його кращим.Просто замість вбитого аятоли країною править трійка — тимчасовий верховний лідер аятола Аліреза Арафі, президент Месуд Пезешкіан та головний суддя Голам-Хоссейн Мохсені-Еджей.Армія та найбільш бойовий її підрозділ "Корпус вартових іранської революції" (КВІР) залишаються вірними іранській владі. Тому сподівання американців на заколот військових для зміни режиму — провалилися.Та не лише Гегсет повторює путінські наративи про війну, а й біг-бос у Білому домі."Ми ще навіть не почали сильно їх бити. Велика хвиля ще навіть не настала. Велика хвиля настане незабаром", — цитує Трампа CNN.7 липня 2022 року, коли російські війська вже втекли з Київщини і їх вибивали з Чернігівщини, Путін заявив таке:"Сьогодні ми чуємо, що нас хочуть перемогти на полі бою. Що тут скажеш, нехай спробують… Але всі повинні знати, що ми чогось серйозно поки що не починали".Понад чотири роки повномасштабного вторгнення, сотні тисяч убитих та ще більше поранених, падіння російської економіки, яка тримається лише на військових замовленнях та на підтримці країн, які продовжують купляти російську нафту — ось наслідок війни Путіна. На відміну від морально мертвого російського суспільства, американське не терпітиме затяжної військової авантюри Трампа в Ірані."Ми розбиваємо їх (Іран) вщент. Я думаю, що все йде дуже добре. Це дуже потужно. У нас найкращі військові у світі, і ми використовуємо їх… Я завжди думав, що вони (бойові дії) триватимуть чотири тижні. І ми трохи випереджаємо графік", — нахваляється Трамп.Міць американської зброї безсумнівно більша за іранську, проте військові аналітики поки не бачать, як ця міць вплинула на іранський режим. Гірше того для Трампа, вже є загиблі американські солдати, а історія з трьома літаками F-15, збитими в Кувейті "дружнім вогнем" — дуже погані новини для американського суспільства.За повідомленням Reuters, серед високопосадовців США наростає скепсис щодо зміни іранського режиму внаслідок військової операції. На тлі цього скептицизму заяви Трампа про наявність у нього трьох кандидатів на пост лідера Ірану виглядають якимись фантазіями. Він каже, що "ідеальним" був би сценарій Венесуели, де, нагадаємо, після викрадення і вивезення до США диктатора Ніколаса Мадуро влада перейшла до його соратниці, віцепрезидентки Делсі Родрігес. У цій країні не відбуваються демократичні реформи, просто Родрігес погодилася на контроль Штатів за експортом венесуельської нафти в обмін на подальше перебування при владі. Це не те, чого хоче народ Венесуели.Ключовий проміжний підсумок перших трьох діб війни в Ірані — ставлення виборців до цієї події. Лише 27% американців схвалюють операцію своєї держави проти Тегерана. І це ще Трамп "не починав", себто, кількість загиблих солдатів США небагато. Натомість 43% американців не схвалюють удари по Ірану, 29% не визначилися. У партійному розрізі — 55% республіканців підтримали дії Трампа, 32% не визначилися з відповіддю, 13% — не схвалюють. Серед демократів проти військової операції Сполучених Штатів в Ірані 74%, 19% утрималися від відповіді, 7% — за. Показник несхвалення в разі затягування війни зростатиме. Але вже на старті кампанії цифри для Трампа невтішні.Хороші й погані сценарії війни в ІраніОдразу зауважимо, що протягом перших трьох днів конфлікт охопив країни Перської затоки, у війну вступив Ліван, іранські ракети летіли у бік Кіпру, де перебувають британські військові бази. З кожним днем географія війни розширюється. Трамп каже: атаки іранців по арабських країнах регіону були для нього несподіванкою.Не потрібно бути великим стратегом, щоб прорахувати, що іранські ракети та "шахеди" долітають до американських військових баз у Катарі, Бахрейні, Кувейті, що вони здатні дістатися до ОАЕ та Саудівської Аравії. Чому Пентагон на чолі з Гегсетом цього не прорахував, загадка. Також зрозуміло, навіщо іранці атакують арабські країни регіону.По-перше, ці країни є союзниками США та підтримують дипломатичні відносини з Ізраїлем.По-друге, внаслідок атак вони зазнають значних економічних збитків, що в перспективі призведе до невдоволення місцевого населення.По-третє, закриття Іраном Ормузької протоки, атака на кілька танкерів, а також дроновий удар по найбільшому нафтопереробному заводу Саудівської Аравії Ras Tanura — тиск на США і світ невизначеністю щодо подальшого постачання нафти, газу й цін на них. З перекриттям протоки, через яку проходить близько 40% світового експорту нафти, ситуація дивна. Про її блокування заявив КВІР, проте офіційний Тегеран спочатку запевняв, що проходу танкерів не заважатиме. Це нагадує гру у доброго і злого поліцейського, мовляв, ми не хочемо, щоб інші страждали через дії американців. Але нафтотрейдери більше повірили злому поліцейському, в якого є ракети й дрони, тож заходити в протоку танкери не поспішають. На тлі ситуації в регіоні зупинили роботу підприємства з виробництва скрапленого газу в Катарі, закрилися нафтові й газові об’єкти в кількох країнах. Чим користуються спекулянти, які накручують ціни на нафту та скраплений газ. Серйозних фінансових збитків вже зазнали американські союзники Японія, Південна Корея, дуже залежні від вуглеводнів Перської затоки, а також Європа, яка отримує скраплений газ із Катару. Єврокомісія заспокоює: дефіциту газу нема. Стрибок цін на ринку пояснюють політичними мотивами. Тобто, стан на енергетичному ринку нині можна описати словосполученням "контрольований шок".З одного боку хочеться вірити у швидкий фінал військової операції США, тим більше після атак іранців на країни регіону під американські стяги зголошується ставати більше країн, з іншого — поки незрозумілий формат фіналу. Стратегія Трампа "в’яжемося у бійку, а там побачимо" працює так собі. Вчора він не виключив наземної операції в Ірані, яку багато військових аналітиків вважають завідома програшною для США. Паралельно глава Білого дому запропонував переговори з "новою" владою в Тегерані, але іранці, відчувши здатність маніпулювати ескалацією повітряними атаками на сусідів — союзників Штатів та цінами на нафту й газ сідати за стіл перемовин не поспішають. Аналітики майже одностайні в думці, що від затягування конфлікту страждатиме майже весь світ, однак є й ті, хто у виграші. Насамперед Росія та Китай. Перша — через зростання цін на нафту. Також Путін тепер може тицяти пальцем у Трампа, мовляв, напад на Україну у 2022 році не відрізняється від нападу американців на Іран. А ще чуємо з Європи хор проросійських (і за збігом обставин протрампістсьских) ультраправих, які вимагають скасувати заборону на імпорт російського газу. Своєю чергою, Китай хоч і зазнає збитків внаслідок зупинки нафтових танкерів, але вони незначні. Пекін має запаси раніше закупленої нафти, крім того, він наростить постачання з Росії. І так само, як вона, отримав нагоду тицяти пальцем у Трампа, зазіхаючи на Тайвань. Тож який зі сценаріїв — швидка перемога американців чи затяжна війна з розростанням на увесь світ — виглядає найбільш реалістичним? Ні перший, ні другий. Видається, йдеться про варіант переговорів, для яких шукають компромісну тему. Як американцям, так й іранській владі тривала війна не потрібна, адже наявні у неї ракети та дрони не безмежні. Тому конфлікт стане на паузу, коли сторони знайдуть, де зійтися посередині. Наприклад, Тегеран вкотре погодиться зупинити програму збагачення урану, а Трамп оголосить це своєю перемогою..

Деякі світові політики закликають до розширення переговорів про мир в Україні з долученням Китаю. Поки що Пекін намагається залишатися стороннім спостерігачем, при цьому підтримуючи активні відносини з Росією.На цю тему поспілкувався з журналістами в понеділок, 2 березня президент України Володимир Зеленський."Сьогодні я провів хорошу розмова з канцлером Фрідріхом Мерцом. Безумовно, для мене були важливі деталі його візиту в Китай. Вдячний йому ще раз — він підіймав питання України, розмовляв про це з лідером Китаю", — зазначив український президент.Окрім того, він дав доручення українським дипломатам перебувати в постійному контакті з китайською стороною."Для нас важливо їх залучити не в війну, а саме в припинення війни, яку Путін приніс в Україну. Я думаю, що це їм до снаги", — запевнив Зеленський.Він деталізував, що в будь-якому випадку щодо постачань деяких видів зброї, подвійного використання речей тощо — на все це може вплинути лідер Китаю."Для нас їхня участь у мирному процесі, зокрема, в мирних перемовинах, була би точно непоганою. Поки що їх залученості ми не бачимо", — констатував президент України.Він також торкнувся теми наслідків війни в Ірані на постачання зброї в Україну та наголосив, що наразі немає такого впливу."Поки що ті постачання, на які ми розраховували, не зменшилися, але минула лише доба. Тому поки що зарано робити висновки. Будуть довгі бойові дії на Близькому Сході, безумовно, це впливатиме на постачання. Я впевнений в цьому. Але ми будемо робити все, щоби не зупинилося фінансування наше вітчизняне — тоді вітчизняне виробництво працюватиме на повну на повну. Зараз ми працюємо саме над тим, щоби 90 мільярдів не заблокували. Ви знаєте, що угорці цим займаються, але ми розв’язуємо питання", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні китайська влада закликала учасників конфлікту на Близькому Сході "припинити військові дії". Це, за словами офіційного Пекіна, необхідно, аби запобігти подальшій ескалації..

У понеділок, 2 березня, китайська влада закликала учасників конфлікту на Близькому Сході "припинити військові дії". Це, за словами офіційного Пекіна, необхідно, аби запобігти подальшій ескалації.Нову заяву китайського міністерства закордонних справ цитують журналісти Sky News. У Пекіні закликали всі сторони, залучені до іранського конфлікту, припинити військові дії та запобігти подальшій ескалації."Удари США та Ізраїлю проти Ірану порушили міжнародне право, і Пекін глибоко стурбований їхнім впливом на сусідні країни", — заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.За її словами, суверенітет, безпека та територіальна цілісність держав Перської затоки повинні залишатися нерушимими, і Китай підтримує усі країни у зміцненні комунікації.Варто зазначити, що вчора, 1 березня, риторика Китаю виявилася жорсткішою. Зокрема, Пекін гнівно засудив удари Ізраїлю та США по Ірану, назвавши їх "неприйнятними"."Напад і вбивство верховного лідера Ірану є серйозним порушенням суверенітету та безпеки Ірану. Китай рішуче виступає проти цього та рішуче засуджує це", — йшлося в повідомленні МЗС Китаю.У відомстві також інформували, що міністр закордонних справ Китаю Ван І провів телефонну розмову з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим. Ван І заявляв, що за наполяганням Китаю та Росії Рада безпеки ООН вчора провела екстрене засідання щодо ситуації в Ірані.Раніше кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що смерть Алі Хаменеї — цинічне вбивство, яке порушує всі стандарти людської моралі та міжнародного права.Попередній контекст:Ізраїль розпочав атаку на Іран у суботу, 28 лютого. У центрі Тегерана пролунало декілька потужних вибухів. Своєю чергою, ізраїльський уряд оголосив надзвичайний стан через очікування іранських дій у відповідь.Водночас американський президент Дональд Трамп заявив під час спеціального виступу, який тривав понад вісім хвилин, що США знищать ракети Ірану та зрівняють його ракетну промисловість із землею. Також планується знищення іранського флоту.У відповідь під атакою Ірану опинився не лише Ізраїль. Тегеран обстріляв військові об'єкти США в Бахрейні, Катарі, Йорданії, ОАЕ, Кувейті та в Саудівській Аравії.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна підтримує іранський народ на тлі загострення ситуації в регіоні та звинуватила режим у Тегерані в терорі та репресіях. Водночас відомство закликало українців негайно залишити територію Ірану через загрозу безпеці.Велика Британія, яка нині головує в Раді Безпеки ООН, 28 лютого на запити Франції, Бахрейну, Колумбії, Китаю та Росії скликала екстрене засідання Радбезу.У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.Президент України Володимир Зеленський, коментуючи події на Близькому Сході, заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".Інформаційна агенція ісламської республіки (IRNA) в ніч на 1 березня підтвердила, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув унаслідок ракетних атак США й Ізраїлю.Іран офіційно оголосив про початок безпрецедентної військової відповіді на ліквідацію верховного лідера країни Алі Хаменеї. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) готує удар, який, за його заявами, має змінити хід історії на Близькому Сході.Видання The Washington Post написало, що впродовж тривалого часу Ізраїль і Саудівська Аравія наполягали на обстрілах Ірану. Лише після їхнього лобіювання американський президент Дональд Трамп усе ж наважився віддати наказ про масштабну повітряну атаку..

Світові ціни на нафту підскочили до семимісячного максимуму у 73 долари за барель на тлі військового посилення США та ударів по іранських ядерних об’єктах. У відповідь на загрозу дефіциту альянс ОПЕК+ ухвалив рішення про прискорене збільшення видобутку з квітня 2026 року.Про це повідомляє Bloomberg.Реакція ринку на ескалаціюЯк зазначає видання, минулого тижня в Лондоні ціни на сиру нафту сягнули позначки 73 долари за барель. Головними чинниками ралі стали занепокоєння щодо військового будівництва президента США Дональда Трампа та серія перебоїв у виробництві, які похитнули ринок, що раніше очікував надлишку пропозиції.Ситуація ускладнюється станом Ормузької протоки — критичного маршруту для найбільших членів ОПЕК+, де трафік танкерів фактично зупинився через розгортання конфлікту. Експерти попереджають: навіть якщо видобуток буде збільшено, фізичний ринок залишиться "тісним", якщо танкери зіткнуться з обмеженнями в протоці.Рішення ОПЕК+: плани та реальністьЯк повідомляє Bloomberg, на засіданні в неділю країни-експортери домовилися про такі кроки:збільшення квот. У квітні ключові члени групи на чолі з Саудівською Аравією та Росією додадуть 206 000 барелів на день. Це у 1,5 раза перевищує обсяги, що впроваджувалися у грудні;мета. Делегати пояснюють цей крок спробою повернути частку ринку, яку раніше відібрали конкуренти, зокрема виробники сланцевої нафти в США. Також Ер-Ріяд враховує заклики Трампа знизити ціни на пальне для американських споживачів;резервні потужності. Наразі вільні потужності зосереджені переважно у Саудівської Аравії та ОАЕ (близько 2,5 млн барелів на добу). Більшість інших виробників уже працюють на максимумі, тому реальний приріст барелів може бути дуже скромним.Геополітичний контекстBloomberg зазначає, що поки західні покупці стикаються з дефіцитом через санкції та затримки вантажів з Росії та Ірану, Китай продовжує активно викуповувати надлишки нафти для своїх стратегічних резервів.Аналітики наголошують, що нинішній крок ОПЕК+ є швидше "сигналом", аніж повноцінним розв'язанням проблеми. Наступна зустріч виробників нафти запланована на 5 квітня, де буде переглянуто ефективність вжитих заходів.Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що європейське законодавство потребує модернізації, щоби можна було не лише затримувати, а й конфісковувати танкери, які перевозять російську нафту. Європа повинна діяти рішучіше.Нагадаємо, що 21 лютого президент України Володимир Зеленський підписав укази, що вводять у дію рішення РНБО про розширення санкційного тиску на Росію та її пособників. Нові обмеження спрямовані на блокування роботи російського "тіньового флоту" танкерів і припинення діяльності компаній, що забезпечують потреби військово-промислового комплексу окупантів..

Китай засудив ізраїльсько-американські удари по Ірану. В Пекіні назвали їх "неприйнятними" та такими, які фактично зірвали перемовний процес між Вашингтоном і Тегераном, що стосувався ядерної угоди.Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Китаю."Напад та вбивство верховного лідера Ірану є серйозним порушенням суверенітету та безпеки Ірану, зневажанням цілей і принципів статуту ООН і основних норм міжнародних відносин. Китай рішуче виступає проти цього та засуджує це", — йдеться в повідомленні.У МЗС Китаю закликали до негайного припинення військових операцій, уникнення подальшої ескалації напруженості та спільного захисту миру та стабільність на Близькому Сході й у світі.У відомстві також повідомили, що сьогодні міністр закордонних справ Китаю Ван І провів телефонну розмову з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим. Ван І заявив, що за наполяганням Китаю та Росії Рада безпеки ООН вчора провела екстрене засідання щодо ситуації в Ірані."Китай послідовно виступає за дотримання цілей і принципів статуту ООН і виступає проти застосування сили в міжнародних відносинах. Напади, розпочаті США й Ізраїлем проти Ірану під час переговорів, є неприйнятними. Відверте вбивство суверенного лідера та підбурювання до зміни режиму є неприйнятними", — зазначили у МЗС Китаю.У міністерстві наголосили, що ці дії порушують міжнародне право та основні норми міжнародних відносин."Конфлікт зараз поширився на всю Перську затоку, ситуація на Близькому Сході може опинитися в небезпечній прірві. Китай дуже стурбований цим", — додали у відомстві.Ван І також оприлюднив позицію Китаю. Основні пункти пропозиції Пекіна:негайне припинення військових дій має вирішальне значення для запобігання поширенню та перекиданню конфлікту, а також для уникнення ескалації ситуації до неконтрольованої точки, Китай цінує безпеку країн Перської затоки та підтримує їхню стриманість;необхідне швидке повернення до діалогу та переговорів, усі сторони повинні рішуче виступати за мир і закликати залучені сторони якомога швидше повернутися на шлях діалогу та переговорів;необхідна спільна опозиція одностороннім діям. Напад на суверенні держави без дозволу Ради безпеки ООН підриває основи миру, встановлені після Другої світової війни.Раніше кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що смерть Алі Хаменеї — цинічне вбивство, яке порушує всі стандарти людської моралі та міжнародного права.Попередній контекст:Ізраїль розпочав атаку на Іран у суботу, 28 лютого. У центрі Тегерана пролунало декілька потужних вибухів. Своєю чергою, ізраїльський уряд оголосив надзвичайний стан через очікування іранських дій у відповідь.Водночас американський президент Дональд Трамп заявив під час спеціального виступу, який тривав понад вісім хвилин, що США знищать ракети Ірану та зрівняють його ракетну промисловість із землею. Також планується знищення іранського флоту.У відповідь під атакою Ірану опинився не лише Ізраїль. Тегеран обстріляв військові об'єкти США в Бахрейні, Катарі, Йорданії, ОАЕ, Кувейті та в Саудівській Аравії.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна підтримує іранський народ на тлі загострення ситуації в регіоні та звинуватила режим у Тегерані в терорі та репресіях. Водночас відомство закликало українців негайно залишити територію Ірану через загрозу безпеці.Велика Британія, яка нині головує в Раді Безпеки ООН, 28 лютого на запити Франції, Бахрейну, Колумбії, Китаю та Росії скликала екстрене засідання Радбезу.У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.Президент України Володимир Зеленський, коментуючи події на Близькому Сході, заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".Інформаційна агенція ісламської республіки (IRNA) в ніч на 1 березня підтвердила, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув унаслідок ракетних атак США й Ізраїлю.Іран офіційно оголосив про початок безпрецедентної військової відповіді на ліквідацію верховного лідера країни Алі Хаменеї. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) готує удар, який, за його заявами, має змінити хід історії на Близькому Сході.Видання The Washington Post написало, що впродовж тривалого часу Ізраїль і Саудівська Аравія наполягали на обстрілах Ірану. Лише після їхнього лобіювання американський президент Дональд Трамп усе ж наважився віддати наказ про масштабну повітряну атаку..

На сьогодні Китайська Народна Республіка залишається ключовим зовнішнім чинником, який підтримує спроможність Росії вести війну проти України.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Фахівці відзначили, що, за даними російська бізнес-газети "Ведомости", єдиний виробник оптичного волокна — завод "Оптичні волоконні системи" у Саранську — не працює з травня 2025 року. Підприємство зупинилося після атаки українських безпілотників.Зокрема, цей завод щороку виробляв близько чотирьох мільйонів кілометрів оптичного волокна та постачав його приблизно 20 російським виробникам кабелю. Останні використовували матеріал для виготовлення волоконно-оптичних кабелів, які застосовуються російськими військами на полі бою, зокрема для забезпечення наземного зв’язку та управління безпілотниками.Водночас після зупинки підприємства Росія стала повністю залежною від постачання оптичного волокна з Китаю. Аналітики відзначили, що наразі немає підтверджених ознак дефіциту оптоволоконного кабелю безпосередньо на фронті. Це може свідчити про те, Китаю продовжує покривати потреби російської армії або ж військові використовують запаси, накопичені до удару в травні 2025 року."ISW продовжує оцінювати, що постачання компонентів китайського походження до Росії мало вирішальне значення для здатності російської оборонно-промислової бази адаптуватися, впроваджувати інновації та продовжувати війну проти України", — наголошують в Інституті.Крім того, КНР попередила громадян Китаю в Росії про закон, який зобов'язує їх служити в російських Збройних силах. Зокрема, консульство КНР у Росії закликало громадян Китаю "взяти до уваги" новий російський закон, який зобов’язує чоловіків, які постійно проживають у країні, віком до 65 років відслужити щонайменше один рік у лавах Збройних сил РФ.В Інституті також зауважили, що консульство КНР прямо не застерігало своїх громадян від служби в російській армії, однак порадило "ухвалювати розсудливі рішення" для "забезпечення законного статусу проживання в Росії". Така риторика може свідчити про занепокоєння Пекіна можливістю примусового залучення китайських громадян до служби."ISW нещодавно спостерігала ознаки того, що Кремль готується до поступового набору резервістів для пом'якшення дефіциту особового складу через уповільнення темпів набору персоналу в Росії. Заява консульства КНР може бути підтверджуючим показником того, що Росія готова проводити примусові набори резервістів та інші механізми формування сили примусу, які можуть вплинути на її громадян, які проживають у Росії", — додали аналітики.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що постачання сирої нафти з Російської Федерації до Китаю зростають третій місяць поспіль і в лютому 2026 року мають досягти безпрецедентного рівня. Поки Індія скорочує закупівлі через тиск західних санкцій, незалежні китайські переробники масово скуповують російську сировину зі значними знижками, що радикально змінює мапу енергетичних потоків у світі..

24 лютого 2022 року стало трагічною датою для всіх українців. TrueUA вирішив нагадати, скільки було спроб закінчити війну за столом переговорів і чому нинішня спроба також далека від реального миру.Від зустрічі на кордоні з Білоруссю до Стамбула. Як Росія нав’язувала свій форматЦього тижня виповнюється чотири роки не тільки з дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну, а й із першого контакту українських та російських уповноважених осіб після початку війни. Сталося це 28 лютого на українсько-білоруському кордоні. Українську групу перемовників представляв глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, російську — помічник Путіна Володимир Мединський. Обоє досі беруть участь у переговорному процесі. Тоді росіяни викотили ультиматум, який лишався незмінним в основних положеннях протягом подальших спроб дипломатії.Наступні переговори відбувалися 3 і 7 березня. Росіяни на чолі з Мединським підвищували градус ультиматумів. На той момент в окупації перебувала північ Київщини, значна частина Чернігівщини, Харківщини, росіяни просувалися на Півдні, на Донеччині й Луганщині. Зрештою серія попередніх контактів підвела до переговорів у Стамбулі, які стартували 29 березня."Стамбульський формат" був першим, де Україна і Росія за посередництва Туреччини обмінялися позиціями. Українська делегація в Стамбулі нічого не підписувала, але Путін використав цей переговорний трек для нав’язування думки про буцімто якийсь меморандум, на який погодилася Україна. Пізніше глава МЗС РФ Сергій Лавров поширював фейк про готовність української влади підписати угоду на основі стамбульських перемовин. Це була маніпуляція з метою перекладання на Україну провини за продовження бойових дій. Такий самий фінт росіяни застосують щодо Трампа після серпневої зустрічі з Путіним на Алясці, коли казатимуть про "дух Анкориджа".Частина вимог Кремля з часів перших переговорів у Стамбулі перекочувала в усі інші спроби домовитися. Серед них так зване "усунення першопричин" війни, що передбачає відмову України від членства в НАТО, суттєве обмеження Збройних сил, визнання Криму російським, надання офіційного статусу російській мові, відмова від заборони РПЦ в Україні. До цього додавалися інші максималістські вимоги. Простіше кажучи, Москва вимагала капітуляції не лише від Києва, а й від США та інших членів НАТО, які на час березневих переговорів 2022 року здавалися розгубленими й неготовими йти на щось більше, аніж економічні санкції. Переговори у Стамбулі зупинилися після деокупації Київщини, коли світ побачив звірства росіян у Бучі, Ірпені та інших містах і селах столичного регіону. До переговорів у найбільшому місті Туреччини ще повернуться через три роки, за інших умов та за наполягання Трампа, але з незмінним порожнім результатом і таким самим порожнім очільником російської делегації Мединським. Його поява у переговорному треку стала ознакою пониження Кремлем зацікавленості у реальних підсумках дипломатії."Формула миру". Як Україна просувала свій мирний план і чому нічого не вийшлоНа саміті "Великої двадцятки" на Балі 15 листопада 2022 року президент Зеленський оприлюднив "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Навколо цього документу протягом наступних двох років і тривала робота українських дипломатів. Водночас прямих політичних контактів між Києвом та Москвою не було. Свої послуги "голубів миру" пропонували лідери окремих держав, проте це був їхній піар, який не мав нічого спільного зі справжньою дипломатією. Можна, зокрема, пригадати човникову дипломатію африканських лідерів на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою. На першу річницю російського вторгнення в Україну свій "мирний план" із 12 пунктів оприлюднив Китай — союзник у війні проти України. За змістом це був абсолютно порожній набір декларацій, єдиний пункт, який заслуговував на увагу — перший, про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував спільний "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося.Справжнє нутро "миротворці" із Піднебесної проявили того ж року, коли ледь не зірвали засідання Глобального саміту миру у швейцарському Бюргенштоку, де обговорювалося українське бачення миру. Україна спільно з партнерами активно готувалася до цього заходу, запросили й китайську делегацію, проте в Пекіні відповіли відмовою, бо у Швейцарії не планувалася участь Росії та мав обговорюватися український мирний план, а не всі, яких на той час вже було шість чи сім. Гірше того, китайці відверто зривали цей захід — про що тоді заявив президент Зеленський. На офіційний Пекін орієнтується багато країн Глобального Півдня, відмова китайців їхати на важливий для України форум стала для них сигналом до саботажу.Глобальний саміт відбувся 15-16 червня 2024 року, під підсумковим комюніке спочатку підписалося 80 держав і чотири міжнародні організації, три з них підписи відкликали, натомість додалися нові, загалом документ підтримали 90 держав і шість організацій. З огляду на поведінку Китаю та гнівні заяви з Москви, результат — досить успішний.Проте він не отримав розвитку. Головна причина — передвиборча кампанія в США. Світ тоді взяв паузу в очікуванні, хто ж переможе. Тому дипломатична робота з організації другого засідання наштовхувалася на понижений інтерес до цього заходу. Тим більше Дональд Трамп під час кампанії робив гучні заяви, що завершить війну в Україні за 24 години, й в один чарівний дзвінок до Путіна багато хто хотів вірити. Інша справа, що протягом минулого року про Українську формулу миру вже не згадували. Очевидно, інтересу до неї не проявляли у Вашингтоні, проте, здається, Київ сам відмовився від цієї цікавої ініціативи, віддавши ситуацію в руки Трампа.Переговори імені Трампа. Куди вони заведутьТретій за часом переговорний трек — розтягнуті на цілий рік обіцяні 24 години. Сам Трамп каже: "Ми завершили вісім воєн, і я думаю, що дев'ята на підході. Вона виявилася найскладнішою, хоча я думав, це буде найлегша. Ніколи не знаєш, що буде просто, а що не так вже й просто".За рік, що минув, та за два місяці цього року українці та наші справжні друзі в Європі й США неодноразово переживали емоційні гойдалки через поведінку глави Білого дому. Чого тільки вартий "мирний план" із 28 пунктів, написаний у Москві й під яким підписалися американці, але потім включили задній хід.Якщо "стамбульський формат" — формула капітуляції, яку нав’язувала Росія, "Українська формула миру" та Глобальний саміт миру — наше бачення мирного процесу, то зараз не зовсім зрозуміло, який остаточний варіант обговорювався в Маямі, Абу-Дабі, в Женеві. Відомо про план із 20 пунктів, не всі подобаються українцям, але це хоча б якийсь предмет переговорів. Однак після кожної зустрічі виринають тривожні подробиці, як от просування американцями абсурдної ініціативи створення вільної економічної зони в Донецькій області. Іноді складається враження, що ці переговори потрібні лише для того, щоб утримати Трампа за столом перемовин й аби він не побіг брататися з Путіним заради 12 трильйонів доларів, якими Кремль підкупляє американську адміністрацію.Днями анонсували наступний етап переговорів, а Стів Віткофф взагалі обіцяє "хороші новини"."Ми з Джаредом (зятем Трампа Джаредом Кушнером, — ред.)  сподіваємося внести на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", — заявив він.Про бажання зустрітися з Путіним казав і президент України. Причому не раз. З Москви відповідали — спочатку треба підготувати документи.Трамп поспішає, у нього фактично вже розпочалася передвиборча кампанія з проміжних виборів до Конгресу, від яких залежатиме його президентська посада, адже втрата республіканцями більшості хоча б в одній із палат неминуче призведе до початку процедури імпічменту. Це чудово розуміють в Москві, тому навмисно затягують час, сподіваючись, що глава Білого дому або сам зіскочить з переговорів і переключиться на внутрішню політику, або погодиться на двосторонні переговори США — Росія, або на те, що Україна, аби не лишитися без підтримки Штатів, піде на серйозні поступки.Тому щодо переговорного треку імені Трампа висновків поки немає. Він — нелогічний, непрозорий та незрозумілий переважній більшості нашого суспільства. Про що свідчать дані соцопитування Центру Разумкова: 32,7% опитаних вважає, що українська влада скоріше не успішно веде переговори зі США та РФ щодо мирної угоди, ще 17,4% обрали відповідь "не успішно". "Скоріше успішно "обрали 30,2%, успішно лише 2,9%.Чому ж переважає кількість тих, хто не бачить успіхів? Відповідь в інших цифрах цього ж опитування: українці — проти поступок Росії в ключових питаннях, а переговори саме про формат поступок. 83,9% опитаних вірять у перемогу України, майже 70% впевнені, що навіть в разі територіальних поступок країна-терористка продовжуватиме агресію..

Представники Сполучених Штатів Америки зустрілися з російською делегацією в Женеві (Швейцарія). Крім того, заплановано зустріч із китайською делегацією для переговорів щодо потенційного багатостороннього договору про контроль над ядерною зброєю.Як повідомляє агентство Reuters, Вашингтон закликав до укладення нового, ширшого договору про контроль над озброєннями, який би охоплював як Пекін, так і Москву, після того, як закінчився термін дії угоди між США та РФ про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь.Своєю чергою, посол Китаю з питань роззброєння Шень Цзянь на початку лютого заявляв, що на сьогодні його країна не братиме участі в нових переговорах з Москвою і Вашингтоном про контроль над ядерною зброєю. В агентстві додали, що лишається невідомим, чи будуть переговори у вівторок офіційними. Постійні представництва Китаю та Росії в Женеві не відповіли на запит Reuters про коментар.Високопоставлений американський чиновник розповів, що США вже провели успішні двосторонні переговори з Британією та Францією, які також є членами Ради Безпеки ООН. Неназваний американський чиновник у коментарі агентству заявив, що наступним логічним кроком стало обговорення цього питання за участю п'яти постійних членів Ради Безпеки.Нагадаємо, торік у жовтні пропагандистські ЗМІ РФ повідомляли, що Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі..

Постачання сирої нафти з Російської Федерації до Китаю зростають третій місяць поспіль і в лютому 2026 року мають досягти безпрецедентного рівня. Поки Індія скорочує закупівлі через тиск західних санкцій, незалежні китайські переробники масово скуповують російську сировину зі значними знижками, що радикально змінює мапу енергетичних потоків у світі.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані трейдерів та аналітичних сервісів відстеження суден.Рекордні обсяги та витіснення конкурентівЗгідно з попередніми оцінками Vortexa Analytics, обсяг постачань російської нафти до КНР у лютому складе близько 2,07 мільйона барелів на добу (bpd). Це значно перевищує січневий показник, який становив 1,7 млн bpd. Дані платформи Kpler ще оптимістичніші для Москви — вони прогнозують імпорт на рівні 2,083 мільйона bpd.Як зазначає видання, з листопада минулого року Китай офіційно став найбільшим клієнтом РФ з морських постачань нафти, випередивши Індію. Офіційне Нью-Делі було змушене скоротити закупівлі до дворічного мінімуму через санкції США, пов'язані з війною в Україні. Очікується, що в лютому індійський імпорт впаде до 1,159 мільйона bpd.Фактор Ірану та цінові війниОкрім санкційного тиску, як повідомляє Reuters, на ринок впливає геополітична напруженість навколо Ірану. Китайські "самовари" (незалежні НПЗ) дедалі частіше віддають перевагу російським сортам (ESPO, Urals, Sokol) через ризик можливих ударів США по іранській інфраструктурі. Основні економічні чинники переорієнтації Китаю:цінові знижки. Сорт ESPO торгується з дисконтом 8–9 доларів за барель відносно Brent, тоді як Urals — зі знижкою 9–11 доларів США;конкурентоспроможність. Російська нафта стала привабливішою за іранську Light, дисконт на яку становить 10–11 доларів, але ризики постачання з Ірану оцінюються як значно вищі;надійність. Трейдери зазначають, що на фоні загрози військового зіткнення на Близькому Сході російська сировина виглядає більш стабільним ресурсом для перероблення.Тіньові схеми та обхід санкційАналітики також фіксують зниження обсягів іранської нафти, що потрапляє до Китаю під виглядом "малайзійської". У лютому такі поставки впали до 1,03 мільйона bpd порівняно з 1,25 мільйона bpd у січні. Це підтверджує, що Китай успішно заміщує підсанкційну нафту з одного регіону іншим, максимізуючи вигоду від низьких цін на російські енергоресурси.Нагадаємо, посол Сполучених Штатів Америки при Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що на сьогодні Китай може зупинити війну в Україні одним дзвінком. Адже саме Пекін надає вирішальну підтримку російській агресії..