# Китай

Китайська Народна Республіка підтвердила свою позицію щодо війни в Україні, заявляючи про підтримку переговорів та будь-яких зусиль, спрямованих на встановлення миру та якнайшвидше завершення "конфлікту".Про це повідомила на брифінгу речниця китайського міністерства закордонних справ Мао Нін, пише "Укрінформ". Вона наголосила, що Китай завжди підтримував і продовжує підтримувати мирний діалог та переговори як єдиний життєздатний шлях до врегулювання української кризи". Мао Нін уточнила, що Пекін "підтримує всі зусилля, що сприяють миру", і постійно взаємодіє з Україною, Росією та іншими залученими сторонами.За словами речниці, Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, відіграє "конструктивну роль" у пошуку політичного вирішення. Водночас офіційний Пекін традиційно продовжує уникати прямого визначення агресора і жертви конфлікту.Нагадаємо, раніше висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном.Також повідомлялось, що Китай рішуче відкидає звинувачення міністрів країн "Групи семи" щодо постачання зброї, називаючи їх безпідставними. Як заявив речник МЗС Китаю Лінь Цзянь, Пекін ніколи не надавав летальних озброєнь жодній зі сторін конфлікту в Україні.Раніше у Китаї спростували повідомлення ЗМІ про нібито готовність приєднатися до міжнародних миротворчих сил в Україні. Пекін не готовий піти на такий крок..

У середу, 26 листопада, у Гонконзі спалахнула масштабна пожежа у житловому комплексі. Загинули понад 10 людей.Про це повідомляє BBC. За даними журналістів, палає житловий комплекс Wang Fuk Court. Він налічує 2000 квартир, у яких проживають понад 4000 людей.Попередньо, вогонь охопив будівельні каркаси з бамбука, які розташовані на території житлового комплексу. Через це багато жителів виявилися заблокованими всередині будинків.Наразі відомо про 13 загиблих. Серед них — один рятувальник. Десятки людей отримали травми. До того ж ще 13 людей досі перебувають у вогняній пастці. Серед них — вісім літніх мешканців та двоє немовлят.Наразі пожежі присвоєно найвищий, п'ятий рівень небезпеки. Рятувальники продовжують приборкувати вогонь.Нагадаємо, 23 листопада у російській Шатурі пролунали вибухи. Спалахнула пожежа важливому енергооб'єкті. Над містом піднялася велика хмара диму та стовп полум’я.До того ж 6 листопада в окупованому Сімферополі в Криму виникла потужна пожежа на нафтобазі. За попередніми даними, інцидент стався на об'єкті "Кримнафтозбут" поблизу селища Бітумне..

За час російського повномасштабного вторгнення було чимало пропозицій та ініціатив, як зупинити війну. Жодна з них не втілилася, бо Путін був проти. TrueUA вирішив згадати про "мирні плани" до Трампа, та чому вони були приречені на провал. Раніше ми аналізували, чим могла бути мотивована поспішність американської адміністрації з просуванням "мирного плану" і чого чекати після важливих переговорів України, США та ключових держав Європи у Женеві. За наявною інформацією, з 28 пунктів плану Стіва Віткоффа, Кирила Дмитрієва і зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера наразі лишилося 19. Цифра не остаточна, але, як зазначають ЗМІ з посиланням на інформовані джерела, за основу взято план американців, а не європейців, який поширювався на тлі переговорів у Женеві. Тож не йдеться про глобальний перегляд позицій першого варіанту плану, мовиться про його збалансування з інтересами України, врахування наших червоних ліній.Що відбувається після переговорів України, США та Європи в ЖеневіЯк і очікувалося, Кремль відкараскується від оновленого плану та продовжує вимагати капітуляції України. Балакуча голова Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що під час зустрічі Трампа з російським диктатором на Алясці американський президент потрапив у пастку власного марнославства, щось пообіцявши Путіну. Пєсков називає це "духом Анкориджа", тож не дивно, що забаганки Росії знайшли втілення у першому варіанті плану, який американці хотіли нав’язати Києву. Спільно з європейськими партнерами українській делегації в Женеві вдалося відбити перший натиск дипломатії трампістів. Чи продовжать вони тиск на нас замість тиску на Росію?По-перше, багато питань щодо зустрічі президентів України та США для остаточного узгодження "мирного плану". Буде вона на День подяки 27 листопада чи ні й в якому колі — з європейцями чи наодинці. Трамп сповнений оптимізму. Він відправив Віткоффа до Москви, а Ден Дрісколл зустрінеться з українськими представниками для остаточного узгодження "мирного плану". Натомість від прес-секретарки Білого дому Керолайн Левітт чуємо неприховані погрози, коли вона каже, що Америка "не може" нескінченно поставляти зброю для потреб України. Відмова від військової допомоги та надання розвідданих — один з інструментів тиску на Київ.По-друге, перший варіант "мирного плану" став настільки шокуючим для всіх, що від критики не утрималися навіть республіканці. Виборці Трампа мають протилежне йому бачення ролі США у припиненні війни в Україні. Лише 16% за територіальні поступки України й 15% — за припинення американської допомоги нашій державі. Фактично, "мирний план" у редакції Віткоффа-Дмитрієва-Кушнера суперечить інтересам переважної більшості виборців Трампа. Інша справа, чи готові у Білому домі до них дослухатися, коли здається, що от-от дотиснуть Україну погодитися на угоду.Планів багато, результат завжди одинСитуація змінюється динамічно. "Україна має рамку, розроблену нашими командами в Женеві. Ця рамка на столі, і ми готові рухатися вперед разом — зі Сполученими Штатами Америки, за особистої участі президента Трампа, і з Європою, з лідерами, і з усіма партнерами, які мають сили й можливості допомогти. І я готовий зустрітися з президентом Трампом — є чутливі моменти для обговорення, вони все ще є, і ми вважаємо, що участь європейських лідерів може бути корисною", — заявив Володимир Зеленський 25 листопада під час звернення до учасників засідання Коаліції охочих.Тож поки точаться розмови про близьку угоду, можна згадати долю інших спроб зупинити війну "мирними планами". Всі — невдалі. Бо замість змусити Путіна зупинитися під страхом розвалу економіки Росії з подальшою руйнацією системи управління, з ним, як і зараз, хотіли домовитися.Тиск у СтамбуліПерша спроба датується березнем-квітнем 2022 року, коли в ході переговорів української та російської делегацій у Стамбулі остання в ультимативній формі нав’язувала Україні капітуляцію. Тоді у нас ще не було такої потужної коаліції союзників, тож Україна спробувала зупинити агресора власною дипломатією. Частина пунктів так званих "Стамбульських домовленостей", які ніким не були парафовані, перекочувала до плану Віткоффа-Дмитрієва-Кушнера. Зокрема, росіяни й тоді, і зараз вимагали виходу української армії з Донецької та Луганської областей, визнання Криму російським, відмови України від членства в НАТО та розміщення на нашій території іноземних військ, скорочення чисельності українських збройних сил, офіційного статусу російської мови, відновлення всіх майнових прав УПЦ МП, а також скасування санкцій, введених проти Росії.У тому документі Москва ще й нахабно вимагала бути гарантом безпеки України. Хоча переговори у Стамбулі навесні 2022 року провалилися, Путін неодноразово казав, що "домовленості", яких не було, мають стати основою угоди про припинення війни.Піар ПекінаНаступним згадаємо китайський "мирний план". Його оприлюднили на першу річницю початку повномасштабного вторгнення. У ньому було 12 пунктів, дуже загальних. Хіба імпонував перший — повага до суверенітету всіх країн згідно з принципами Статуту ООН. Також із прийнятних були пункти про підтримання безпеки атомних електростанцій та продовження дії Чорноморського зернового коридору. Після публікації плану Китай розпочав човникову дипломатію: між Європою, Україною та Росією мандрував посланець Пекіна Лі Хуей. Зрештою виявилося, що нічого, окрім піару самого плану, Китай не запропонував. І вже за кілька тижнів після вояжу Лі Хуея, про китайський план не згадували. Проте у травні 2024 року на світ Божий витягли так званий "китайсько-бразильський консенсус" — план із шести пунктів, в якому вже не було згадок про повагу до суверенітету. Він виглядав ще загальнішим за попередній.Разом із тим, Пекін влаштував навколо цього документа потужну піар-кампанію, китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня, заручившись їхньою підтримкою. У вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Після першого засідання про платформу нічого не було чути, та, як запевняють в МЗС КНР, вона відіграє "конструктивну роль" в урегулюванні війни в Україні. В чому проявляється ця роль — невідомо. Хіба "Друзі миру" існують у паралельній реальності.Африканський провал2024-й був багатим на ініціативи. У травні, навіть раніше за китайсько-бразильський, з’явився африканський план. Його ініціювали ПАР, Єгипет, Сенегал, Замбія, Республіка Конго та Уганда. На початку червня 2024 року до Києва прибула делегація африканців на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою.Їм Москва передала "привіт", завдавши того дня ракетного удару по нашій столиці. Частина пунктів африканських лідерів нагадувала перший китайський план. Фактично йшлося про замороження війни на користь Росії. Після цього вояжу африканці більше свої ініціативи не просували.Індійські спробиТакож 2024 року свій "мирний план" обіцяли показати індуси. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді їздив до Москви, а в серпні — до Києва. Зрештою стало зрозуміло, що вся його "мирна" ініціатива зводилася до порожніх слів про необхідність завершити війну. При цьому Індія продовжувала купляти російську нафту."Українська формула миру"Потрібно згадати й нашу ініціативу — "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Докладно Володимир Зеленський оприлюднив їх 15 листопада 2022 року. Формула попередньо обговорювалася на кількох майданчиках, найбільше учасників зібрав Глобальний саміт миру, який відбувся 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоку. За його підсумками уклали комюніке, яке спочатку підписали 80 держав-учасниць і чотири організації. Згодом долучилися ще десять.На жаль, другий Глобальний саміт, який планувався до виборів президента США, так і не відбувся. У листопаді 2024 президентом став Дональд Трампа, після чого все так закрутилося-завертілося, що і понині немає спину. Тепер увесь світ спостерігає лише за бурхливою ініціативністю глави Білого дому, який влаштовує всім емоційні гойдалки.   .

У понеділок, 24 листопада, китайський лідер Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головні теми розмови — ситуація навколо України та Тайвані.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ Китаю."Увечері 24 листопада 2025 року голова Китаю Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом", — йдеться в заяві.Зазначається, що Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали війну в Україні. Вони висловили сподівання, що вдасться досягнути справедливого миру."Два президенти також обговорили кризу в Україні. Президент Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру, та висловив сподівання, що різні сторони скоротять свої розбіжності, досягнуть справедливої, міцної й обов'язкової мирної угоди якомога швидше та вирішать кризу в її корінних причинах", — свідчить документ.Також Сі Цзіньпін "уточнив принципову позицію Китаю щодо тайванського питання". Ця тема є найголовніше для китайського лідера."Повернення Тайваню до складу Китаю є важливим компонентом післявоєнного міжнародного порядку", — акцентував Сі Цзіньпін.Декілька днів тому журналісти Bloomberg писали, що розширення санкцій щодо китайських портів і нафтопереробних заводів перекриває потоки російської та іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним.Нагадаємо, минулого тижня висока представниця ЄС Кая Каллас інформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном..

Висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном.Про це Кая Каллас розповіла в коментарі виданню Bloomberg."Китай також може завдати вам шкоди, й у цьому проблема. Якщо ви не готові платити ціну, яку вони збираються вам нав’язати, тоді важко діяти", — зазначила вона.За її словами, війна Росії проти України могла би вже закінчитися, якби Китай перестав допомагати Росії уникати санкцій, запроваджених Євросоюзом.ЄС не може запровадити санкції проти Китаю через допомогу Росії у війні тому, що Китай контролює європейські ланцюги постачань і залишається життєво важливим експортним ринком.Також Китай може впливати на роботу європейських технологічних компаній через те, що раптово обмежує постачання рідкісноземельних металів до ЄС і вимагав від компаній отримання дозволів на імпорт у китайському уряді.Європейські виробники також зіткнулись з нестачею чіпів, після того, як китайська фабрика Nexperia відмовилася постачати їх у країни ЄС. Китайський виробник Nexperia є підрозділом нідерландського виробника з такою ж назвою, але діє в юрисдикції Китаю."Китай дуже розумно впорався зі зростанням свого геополітичного впливу", — констатувала Кая Каллас.Висока представниця ЄС закликала США, Австралію, Велику Британію, Японію й інші країни доєднатися до тиску на Китай. Вона зауважила, що необхідно діяти разом.Нагадаємо, сьогодні видання Bloomberg також повідомляла, що розширення санкцій щодо китайських портів і нафтопереробних заводів перекриває потоки російської й іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним..

Розширення санкцій щодо китайських портів та нафтопереробних заводів перекриває потоки російської та іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним.Про це повідомляє Bloomberg.Великі державні переробні компанії призупинили закупівлі ESPO, сирої нафти, яка становить основну частину імпорту Китаю з Росії, після санкцій США проти виробників ПАТ "Роснефть" та ПАТ "Лукойл". Акції Вашингтона на нафтовий термінал Річжао , який обробляв близько 10 відсотків імпорту сирої нафти з Китаю, також обмежують іранські потоки.А деякі приватні нафтопереробні заводи, які зазвичай більш толерантні до ризику, коли йдеться про купівлю чутливої ​​нафти, також уникають сорту з російського Далекого Сходу. Їхні обережності з'явилися після того, як Європейський Союз і Велика Британія внесли до чорного списку Shandong Yulong Petrochemical Co., так званого "чайника", який був основним покупцем російської нафти. Усе це разом створило незвичайний рівень тривоги на ринку.За словами Вандани Харі, засновниці сингапурської аналітичної фірми Vanda Insights, саме зростання страху відрізняє останні заходи США від попередніх обмежень Заходу. Нервозність серед китайських покупців виникає на тлі скорочення закупівель російської нафти в індійських компаніях, що свідчить про те, що зусилля Заходу позбавити Кремль коштів на війну в Україні нарешті дають результат. Однак стійкість портів, які вже внесені до чорного списку, таких як Дунцзякоу в провінції Шаньдун, свідчить про можливість відновлення потоків без суворого контролю та контролю.За оцінками галузевої аналітичної компанії Rystad Energy AS, імпорт російської сирої нафти, що перевозиться морем, може скоротитися цього місяця на 500 – 800 тисяч барелів на день, або на дві третини від звичайного рівня. Тим часом приплив з Ірану може скоротитися на 200 –400 тисяч барелів на день, або на 30 процентів.За словами Емми Лі, провідного аналітика китайського ринку компанії Vortexa Ltd., що займається відстеженням суден та розвідкою, зростає надлишок чутливої ​​нафти, яка намагається знайти собі притулок. За її словами, приватним китайським нафтопереробним заводам, або "чайникам", не вистачає імпортних квот для імпорту барелів, а продавці відчайдушно намагаються їх позбутися, що призводить до зниження цін.Китайський імпорт іранської нафти, для якої Річжао є ключовим портом, залишається низьким після того, як у жовтні порт був санкціонований за його зв'язки з виробником з Перської затоки. За даними Vortexa, вже високі запаси в Шаньдуні та брак квот на імпорт нафти серед приватних нафтопереробних заводів також знижують попит на ці барелі.Нагадаємо, у міністерстві фінансів Сполучених Штатів Америки повідомили, що американські санкції проти російських компаній "Роснєфть" та "Лукойл" вже скорочують доходи Москви від продажу нафти. Вашингтон очікує, що ці обмеження, ймовірно, призведуть до тривалого падіння обсягів експорту російської нафти..

Китай рішуче відкидає звинувачення міністрів країн "Групи семи" щодо постачання зброї, називаючи їх безпідставними. Як заявив речник МЗС Китаю Лінь Цзянь, Пекін ніколи не надавав летальних озброєнь жодній зі сторін конфлікту в Україні.Про це посадовець заявив під час брифінгу, пише "Радіо Свобода".Лінь Цзянь наголосив, що ця спільна заява G7 є черговою "неправильною інтерпретацією фактів, навмисним очорненням Китаю та грубим втручанням у внутрішні справи". Він підтвердив, що Китай завжди дотримувався "чіткої позиції щодо кризи в Україні", суворо контролюючи експорт товарів подвійного призначення, і не прийме "перекладання провини або безпідставних звинувачень" з боку G7.Речник також використав цю нагоду для критики G7 у ширшому контексті, заявивши, що Пекін твердо відданий мирному розвитку та оборонній політиці, підтримуючи свою "ядерну потужність на мінімальному рівні". Натомість, за словами МЗС Китаю, G7 "закриває очі" на особливу та "головну відповідальність США за ядерне роззброєння та ризики ядерного розповсюдження від AUKUS, одночасно спрямовуючи увагу на Китай"."Це типовий приклад плутанини добра і зла", — резюмував Лінь Цзянь.Заява "Групи семи" щодо України та КитаюУ своїй спільній заяві міністри закордонних справ країн "Групи семи" підтвердили "непохитну підтримку" України, а також наголосили на "терміновій необхідності негайного припинення вогню". G7 також рішуче засудила країни, що надають військову допомогу Росії. До цього переліку увійшли Північна Корея та Іран. Окремо було виділено Китай: міністри звинуватили Пекін у постачанні озброєнь і компонентів подвійного призначення, які, за їхніми словами, "вирішальним чином уможливлюють ведення Росією війни".Хоча Китай позиціює себе як нейтральна сторона у війні РФ проти України та заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін (на відміну від західних країн), він залишається близьким політичним та економічним союзником Росії. З огляду на це, члени НАТО називають Китай "вирішальним посібником" у війні, яку Пекін ніколи не засуджував.Раніше повідомлялося про те, що Служба зовнішньої розвідки України фіксує передачу Китаєм супутникової інформації для ударів по цілях в Україні, включно з об’єктами інвесторів.Також зазначалось, що для китайського лідера Сі Цзіньпіна мир в Україні є неприйнятним, оскільки Пекін сприймає цю війну як конфлікт, що дозволяє виснажити Росію та Сполучені Штати Америки, а також дає Китаю можливість підготуватися до майбутнього вторгнення на Тайвань.Нагадаємо, напередодні видання Bloomberg повідомляло, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп не виключає можливості запровадження додаткових тарифів проти Китаю за купівлю російської нафти. Один з його головних радників применшив ймовірність такого розвитку подій..

Китайське національне космічне управління (CNSA) вперше звернулося до американських колег із NASA з проханням щодо узгодження маневру у космосі. Він потрібен для запобігання можливому зіткненню супутників.Як повідомляє видання Space.com, вперше про це повідомив директор NASA з питань сталого розвитку космосу Елвін Дрю під час пленарного засідання Міжнародного астронавтичного конгресу. За його словами, це перший випадок в історії, коли Пекін ініціював подібну взаємодію з американським космічним агентством у межах управління космічним рухом."Роками, коли ми фіксували потенційне зближення апаратів, ми повідомляли китайців, що обійдемо їхній супутник. Проте буквально вчора Китайське національне космічне агентство зв’язалося з нами першим і сказало: "Ми бачимо можливе зіткнення. Рекомендуємо вам залишатися на місці — ми виконаємо маневр", — розповів Дрю.Видання наголошує, що попри цей винятковий випадок співпраці, пряма взаємодія між NASA та китайськими структурами досі суворо обмежена так званою поправкою Вольфа. Вона забороняє більшості федеральних агентств США вести двосторонню наукову взаємодію з Китаєм. Через це такий обмін інформацією став безпрецедентним прикладом практичного діалогу у сфері космічної безпеки між Пекіном та Вашингтоном.За даними Space.com, такий крок від CNSA відбувається на тлі того, що як Сполучені Штати, зокрема через комерційне сузір'я супутників Starlink від SpaceX, так і Китай, через мережу супутників "Гован" і "Тисяча Вітрил", стрімко нарощують кількість апаратів на орбіті. Це означає висхідну потребу в координації дій операторів супутників, щоб обмежити ймовірність зіткнень між супутниками та запобігти подіям, які спричиняють утворення нових хмар космічного сміття.Нагадаємо, раніше компанія Ілона Маска SpaceX презентувала нову стратегію місячної місії. Це сталося на тлі критики з боку NASA через затримки в розробці ракети Starship..

Морські постачання сирої нафти з Росії різко скоротилися, до найбільшого показника з січня 2024 року, оскільки останні санкції США змусили ключових покупців уникати цієї сировини. Розвантаження вантажів постраждало ще сильніше, ніж завантаження, при цьому ціни на нафту на воді різко зросли.Про це повідомляє Bloomberg.Згідно з даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, середні обсяги перевезень нафти з портів країни за чотири тижні становили 3,58 мільйона барелів на день до 2 листопада, що приблизно на 190 тисяч менше, ніж переглянутий показник за період до 26 жовтня. Середнє значення дає чіткіше уявлення про основні тенденції, ніж більш волатильні тижневі показники, які також знизилися.Падіння потоків вдарило по доходах Москви від нафти, які впали до найнижчого рівня з серпня, і сталося після заборони США на співпрацю з двома найбільшими експортерами країни, ПАТ "Роснефть" та ПАТ "Лукойл". Нафтопереробні заводи в Китаї, Індії та Туреччині призупиняють закупівлі санкційних вантажів та шукають альтернативні постачання, принаймні поки що.Російські експортери продовжують завантажувати сиру нафту на танкери, але нафтопереробні заводи менш охоче приймають вантажі у свої резервуари для зберігання. Це призвело до зростання обсягів російської сирої нафти в морі до понад 80 мільйонів барелів, що на 27 мільйонів барелів, або на 8%, більше, ніж з початку вересня, згідно з даними відстеження танкерів, зібраними Bloomberg.Разом Індія, Китай та Туреччина контролюють понад 95% російського експорту морської сирої нафти, тому компенсувати будь-яке значне скорочення їхніх закупівель буде майже неможливо. Москва, ймовірно, захоче продовжувати завантажувати вантажі якомога довше, навіть якщо вони залишатимуться на плавучих сховищах. Тож нафта, що зберігається в морі, ставатиме дедалі важливішим показником впливу останніх санкцій.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп 31 жовтня зазначив, що не послаблюватиме санкції проти російської нафти попри прохання премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Також повідомлялось, що індійський нафтопереробний завод Indian Oil Corp придбав російську нафту для перероблення з доставленням у грудні. В Індії заявили, що придбали нафту не в підсанкційних компаній "Роснефть" та "Лукойл"..

Зустріч між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом стала однією з найрезонансніших за останні роки. Вона вперше відкрила можливість для реального залучення Пекіна до врегулювання війни в Україні.Про це заявив радника китайського уряду Девіда Даокуї Лі, коментар якого навело видання Bloomberg.За словами Лі, ця зустріч стала "історичною", адже США фактично визнали Китай рівноправним партнером у переговорах. Він зазначив, що однією з ключових тем майбутніх "серйозних переговорів" стане саме ситуація в Україні."Серед усіх зустрічей між двома лідерами ця, мабуть, є найважливішою — справді історичною. Фундаментально найважливішим прогресом для обидвох сторін є визнання США Китаю рівноправним партнером для обговорення питань", — сказав Лі.Після саміту Трамп заявив, що Вашингтон і Пекін домовилися "працювати разом, щоби розв’язати ситуацію між Росією й Україною".Хоча деталі домовленостей наразі невідомі, експерти вважають, що участь Китаю може суттєво вплинути на дипломатичний контекст навколо війни.Зустріч також завершилася оголошенням однорічного торгівельного перемир’я та домовленостями щодо мит і контролю експорту критично важливих мінералів.Однак, за оцінками аналітиків, головна інтрига — можливе залучення Китаю до врегулювання безпекових питань, зокрема, щодо України.У Пекіні, за словами Лі, після саміту спостерігається "помітний ентузіазм", а публікація очільника адміністрації Сі Цзіньпіна Цай Ці, де йдеться про "проактивне управління міжнародним простором", свідчить про зростання впевненості Китаю у власній глобальній ролі.Водночас США сигналізують про прагнення зменшити залежність від Китаю в стратегічних галузях і продовжують об’єднувати союзників на тлі війни Росії проти України.Нагадаємо, що 1 листопада американський президент Дональд Трамп наголосив, що його зустріч з очільником Китаю Сі Цзіньпіном "призведе до вічного миру"..

Китай активно розвиває застосування штучного інтелекту у військових технологіях. Йдеться про створення бойових роботів та роїв безпілотників.Як повідомляє агентство Reuters, китайський державний оборонний гігант Norinco вже представив бойову машину, здатну автономно проводити операції та рухатись на швидкості до 50 кілометрів на годину.Відомо, що її основним елементом стала система DeepSeek — модель штучного інтелекту, яка вважається однією з найпотужніших у Китаї. Попри те, що масштаби розгортання відповідних технологій є державною таємницею, документи демонструють, що Пекін прагне досягти переваги у сфері автономного розпізнавання цілей і підтримки рішень у реальному часі — аналогічно до підходу, який застосовують Сполучені Штати Америки."Не всі заявлені розробки можна підтвердити як чинні системи, проте кількість патентів і дослідницьких проектів свідчить про системність зусиль Китаю", — зазначає Reuters. Так, серед патентів і тендерів китайської армії було виявлено використання та пошук чіпів Nvidia, які Китай заборонив своїм технологічним компаніям, включно з тими, що перебувають під американським експортним контролем. Агентство зауважило, що наразі невідомо, чи закупили ці процесори до введення обмежень, чи вже після цього. Своєю чергою, Nvidia заявила, що не має змоги відстежувати перепродажі старих моделей, а їхнє застосування у військових цілях без офіційної підтримки компанії неможливе.Цього року спостерігається перехід китайських військових підрядників на вітчизняні чіпи Huawei. Це узгоджується з політикою Пекіна щодо "алгоритмічного суверенітету" — зменшення залежності від західних технологій. Аналітичний центр Jamestown Foundation зазначає, що кількість військових закупівель, пов’язаних із DeepSeek, стрімко зросла у 2025 році, а моделі конкурента Alibaba Qwen згадуються значно рідше.Водночас Держдепартамент США заявив, що DeepSeek надає та, ймовірно, продовжить надавати підтримку військовим і розвідувальним операціям Китаю. Вашингтон, за словами речника Державного департаменту, просуває стратегію співпраці у сфері ШІ з "довіреними партнерами", щоб уникнути потрапляння технологій до потенційних ворогів.Агентство додає, що розробники також працюють над створенням роботизованих собак і роїв дронів, що зможуть діяти автономно. Торік у листопаді китайська армія оголосила тендер на створення собак-роботів із системами штучного інтелекту для розвідки та розмінування. Такі машини від компанії Unitree вже брали участь у військових навчаннях.Зазначається, що китайські фахівці розробляють системи на базі DeepSeek для швидкого аналізу супутникових знімків і координації операцій між дронами, радарами та літаками. За оцінками дослідників Сіаньського технологічного університету, система DeepSeek змогла оцінити 10 тисяч бойових сценаріїв за 48 секунд, тоді як традиційне планування потребує 48 годин."Деякі патенти демонструють інтеграцію штучного інтелекту у дрони, які зможуть самостійно розпізнавати, відстежувати та атакувати цілі без прямого втручання людини. Зокрема, Університет Бейхан використовує DeepSeek для підвищення ефективності рою дронів проти "низьких, повільних, малих" цілей — таких, як легкі літаки чи безпілотники", — наголошує Reuters.Журналісти зауважили, що попри офіційні заяви Китаю про намір зберігати людський контроль над автономними військовими системами, західні експерти попереджають, що змагання між Пекіном і Вашингтоном може призвести до ескалації у сфері військового штучного інтелекту. У Сполучених Штатах вже оголосили про плани розгорнути тисячі автономних дронів до кінця цього року.Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що розвиток штучного інтелекту у сфері охорони здоров’я може створити серйозні юридичні труднощі у випадках медичних помилок. Використання таких технологій у клінічних системах зростає вибуховими темпами..

У суботу, 1 листопада, американський президент Дональд Трамп наголосив, що його зустріч з главою Китаю Сі Цзіньпіном "призведе до вічного миру".Про це Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Моя зустріч у складі G2 з президентом Китаю Сі Цзіньпіном була чудовою для обох наших країн. Ця зустріч призведе до вічного миру та успіху. Хай Бог благословить Китай і США!" — написав глава Білого дому.G2 — це неофіційний термін, який використовується для позначення гіпотетичної або фактичної осі, що складається з двох найбільших світових економічних і політичних держав, а саме Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки. Цей концепт виник на тлі усвідомлення того, що ці дві країни мають настільки значний вплив на світову економіку, фінансові ринки та геополітику, що їхні двосторонні відносини та рішення часто визначають глобальний курс. Назва G2, за аналогією з G7 або G20, підкреслює їхню унікальну важливість та вагу у міжнародних справах, незалежно від того, чи ця взаємодія є співпрацею, чи конкуренцією.Нагадаємо, 30 жовтня у Південній Кореї відбулася зустріч президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та голови Китаю Сі Цзіньпіна. Перемовини тривали майже дві години.Раніше Дональд Трамп повідомив, що доручив Міністерству оборони країни розпочати випробування ядерної зброї. За його словами, він ухвалив відповідне рішення з огляду на ядерні випробування іншими країнами..

Усім відома ідіома "склянка наполовину порожня чи на половину повна?". Вона влучно характеризує результати переговорів Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Оптимісти бачать у них зближення двох гегемонів, песимісти ж вважають, що здобутки американського президента значно скромніші за заявлені для преси.Фентаніл та "підкуп" друзів Китаю в Азії. Як готувалася зустріч в ПусаніДля того, щоби зрозуміти, хто має більше рації, оптимісти чи песимісти, варто поглянути на кроки, які робили сторони перед переговорами. Ще за тиждень до зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном не було достеменно відомо, чи відбудеться ця подія взагалі. Анонсувалося, що глава Білого дому планує відвідати саміт АТЕС (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), і припускалося, що там поговорить із китайським лідером. 26 жовтня, тобто за чотири дні до зустрічі, у Південній Кореї у столиці Малайзії Куала-Лумпурі стартували фінальні переговори між американцями й китайцями. Обговорювалися питання економічного співробітництва, зокрема складнощі, які йому заважають. Трамп наполегливо вимагав від КНР зупинити постачання наркотиків до США. Йдеться про фентаніл, синтетичний анальгетик, у сто разів потужніший за морфін. У медицині його використовують як знеболювальний засіб, а для людей з наркотичною залежністю він став відносно дешевим засобом отримувати кайф. Трамп спочатку бив по китайцях "фентаніловими" митами, китайці відповідали дзеркально — митами на всі американські товари й обмеженням експорту до США деяких рідкоземельних металів. Тарифна війна досягла апогею у жовтні: Пекін припинив імпорт американської сої, що серйозно вдарило по фермерах, Трамп у відповідь пригрозив 100-відсотковими тарифами. Експерти зауважували, що цими кроками обидві сторони підвищували ставки перед зустріччю — або щоб домовитися і зняти проблемні моменти, або мати аргументи для відмови від переговорів. Судячи із заяв Трампа та його співбесідника, посиденьками в Пусані вони залишилися задоволені. Отже, гра на підвищення ставок спрацювала в обох сторін.Та, крім митних воєн між США і КНР, важко було не помітити й інші підготовчі маневри перед зустріччю Трампа і Сі. Перший — підписання угод між Сполученими Штатами та Малайзією, Таїландом, Камбоджею, В’єтнамом під час саміту держав Південно-Східної Азії (ASEAN), який відбувся у Куала-Лумпурі. Їх оцінюють як успішні для американців. Для прикладу: Таїланд за умовами домовленостей придбає 80 американських літаків на суму 18,8 мільярда доларів і закуповуватиме енергетичні товари, включно зі зрідженим газом і нафтою, приблизно на 5,4 мільярда доларів щорічно. Своєю чергою, Малайзія погодилася зняти тарифні бар’єри для експорту до США рідкоземельних металів. Проте головна вигода, яку отримали Штати, — геополітична. Йдеться про країни, які орієнтуються на Китай. Американці ж зміцнюють співробітництво з ними, що суперечить інтересам Пекіна.Другий маневр — заява Трампа про наміри відновити ядерні випробування. Лідер Америки оголосив про це в день розмови з Сі. Його мотиви тлумачать по-різному. Є версія, що це відповідь на випробування росіянами ракети "Буревісник" і торпеди "Посейдон". Обидва смертоносних вироби здатні нести ядерний заряд — про такі випробування Путін повідомив 26 жовтня. Інша версія — оголошення Трампа пов’язане з агресивними діями Північної Кореї. 29 жовтня КНДР запустила крилаті ракети класу "земля-море" над Жовтим морем. Це була демонстрація сили напередодні саміту АТЕС."З огляду на програми випробувань інших країн я доручив міністерству війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на паритетних умовах. Цей процес розпочнеться негайно", — написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.Проте є думка, що сигнал він послав саме Сі Цзіньпіну, режим якого підтримує як Москву, так і Пхеньян. Та й сам Китай швидко нарощує ядерний арсенал. Як тут не згадати військовий парад, на якому Путіну та іншим друзям Сі демонстрували міць китайської військової машини.Лідер КНР також маневрував і грав м’язами. За кілька днів до переговорів у Пусані китайські військові провели навчання неподалік Тайваню, під час яких відпрацьовувалися різні бойові сценарії, зокрема повітряні блокади та точні удари. Підсумовуючи, зазначимо, що підготовка до зустрічі двох світових гегемонів велася так, як і личить, — з демонстрацією сили та одночасно здатності зробити кроки для зближення. Останніх було достатньо, проте експерти схиляються до думки, що про реальний результат перемовин доречно судити не за заявами, особливо Трампа, який полюбляє прикрашати перебіг подій, а за подальшими кроками сторін.Про Україну говорили довго. Чи допоможе Сі Цзіньпін прискорити мирЗі зрозумілих причин нас цікавлять не американсько-китайські угоди, а та частина зустрічі, яку присвятили Україні. Китайські державні медіа її просто не помітили, не було заяв і від Сі Цзіньпіна. Тому всі обговорюють заяву американського президента, який сказав наступне:"Ми обоє будемо працювати разом, щоб побачити, чи зможемо щось зробити. Ми згодні, що сторони застрягли й борються — і іноді, мабуть, треба дати їм поборотися. Але він (Сі, — ред.) нам допоможе, і ми будемо працювати разом".Відсутність хоча б якоїсь конкретики посилила песимістичні настрої. У багатьох склалося враження, що фразу "треба дати їм поборотися" варто розуміти як відсутність хороших новин для українців. Простіше кажучи, на Путіна Сі впливати не хоче. А небажання Трампа порушувати питання імпорту Китаєм російської нафти — аргумент песимістів, які вважають, що американський президент проявив слабкість. Аналітики майже одностайні: Сі виграв, не відчувши від Трампа тиску за підтримку Росії. Та чи все чорно-біле після Пусану? По-перше, для американців і китайців ключовими питаннями були міждержавні торгівельні відносини. Ми звикли до власного україноцентризму, але у США вистачає і своїх проблем, які вони вирішують під час такого роду контактів. Україна залишатиметься у фокусі американської політики, цього від своєї адміністрації вимагають виборці, тож не потрібно вдаватися до емоційних гойдалок.По-друге, можна лише вибудовувати версії, про що домовилися ці двоє в ході обговорення теми війни в Україні, бо якби взагалі ні про що не домовилися, то американський президент давав би інші коментарі. Цього разу він був задоволеним. По-третє, не виключено, що домовленості полягали не в тому, аби Сі спонукав Путіна сісти за стіл переговорів, а щоб не підставляв йому плече і не втручався у подальший перебіг подій. Не дарма по гарячих слідах пусанської зустрічі з’явилося повідомлення CNN про погодження Пентагоном передачі Україні Tomahawk. Міністерство війни та його очільник Піт Гегсет не роблять нічого, що не узгоджено з Білим домом.По-четверте, одним із результатів контактів Трапа і Сі в Південній Кореї стала домовленість про постачання до КНР американських нафти й газу з Аляски. Це проект не одного дня, проте у перспективі він є для Китаю хорошим варіантом диверсифікації імпорту нафти з Росії. По-п’яте, Трамп хоче завершити війну в Україні, він остаточно переконався, що з Путіним сенсу домовлятися немає, бо той недоговороздатний (черговим доказом чого стали згадані тестування "Буревісника" і "Посейдона"), але можна домовлятися з Сі Цзіньпіном. Зокрема, про долю Росії. Тож недоречно робити висновки лише за однією зустріччю. Контакт між двома лідерами встановлений, і на цьому точне не кінець. .

На тлі нарощування американських військ у Карибському басейні, президент Венесуели Ніколас Мадуро звертається до Росії, Китаю та Ірану з проханням посилити свої зношені військові можливості. Лідер країни просить оборонні радари, допомогу в ремонті літаків і, можливо, ракети.Про це повідомляє видання The Washington Post з посиланням на внутрішні документи уряду США. Запити до Москви були зроблені у формі листа, призначеного для російського диктатора Володимира Путіна, і мали бути передані під час візиту високопоставленого помічника до столиці Росії цього місяця.Згідно з документами, Мадуро також написав листа до президента Китаю Сі Цзіньпіна, в якому вимагав "розширення військової співпраці" між двома країнами для протидії "ескалації між США та Венесуелою". У листі Мадуро звернувся до китайського уряду з проханням пришвидшити виробництво китайськими компаніями систем радіолокаційного виявлення, ймовірно, для того, щоб Венесуела могла розширити свої можливості.У документах йдеться, що міністр транспорту Рамон Селестіно Веласкес також нещодавно координував постачання військової техніки та безпілотників з Ірану, плануючи візит до цієї країни. Він повідомив іранському чиновнику, що Венесуела потребує "пасивного обладнання для виявлення", "GPS-скремблерів" та "майже напевно безпілотників з дальністю дії 1000 кілометрів", йдеться в документах."У своєму посланні Мадуро наголосив на серйозності сприйнятої агресії США в Карибському басейні, представивши військові дії США проти Венесуели як дії проти Китаю через їхню спільну ідеологію", — йдеться в документах США.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Сполучені Штати Америки прагнуть повалити режим диктатора Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Це вони, ймовірно, робитимуть під виглядом боротьби з наркоторгівлею. Раніше Вашингтон обіцяв 50 мільйонів доларів за допомогу в його затриманні.Водночас президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 31 жовтня заперечив, що розглядає можливість ударів по Венесуелі, що суперечить повідомленню ЗМІ про те, що він дав схвалення на такий крок, а також власним попереднім заявам про те, що він готує наземні атаки після серії ударів по кораблях..

Bitcoin навряд чи зможе просісти нижче за 100 тисяч доларів. Однак це стане можливим, якщо поточні позитивні макроекономічні та геополітичні події збережуться протягом цього тижня. Такої думки дотримується керівник відділу досліджень цифрових активів банку Standard Chartered Джеффрі Кендрі.Він вважає, що покращення торгівельних переговорів між Сполученими Штатами Америки та Китаєм перетворило "ринкові побоювання минулого тижня на надію. Своєю чергою, Пекін може відкласти контроль за експортом рідкісноземельних елементів, а також планує купити значні обсяги американських соєвих бобів. Пом'якшення напруженості підняло настрої на ринках ризикових активів, пише The Block.Джеффрі Кендрік окреслив три ключові ознаки, які підтвердять нову хвилю зростання:співвідношення Bitcoin до золота. Експерт вважає, що, коли співвідношення ринкової капіталізації Bitcoin до золота перевищить позначку 30, це свідчитиме про завершення "періоду страху";приплив коштів у спотові Bitcoin-ETF. Джеффрі Кендрік наголошує, що "настав час наздогнати" золото. Минулого тижня з американських золотих ETF було виведено понад два мільярди доларів. Так, якщо хоча б половина цієї суми повернеться у Bitcoin-ETF, це стане потужним сигналом;новий історичний максимум (ATH). За словами експерта, новий ATH стане "смертним дзвоном для тих, хто вважає, що ціни Bitcoin обов'язково мають досягти піку. Джеффрі Кендрік наголосив, що на ринок набагато більше впливають потоки коштів через ETF.Видання додало, що, крім геополітики, на Bitcoin позитивно вплине й засідання Федеральної резервної системи США, проведене 29 жовтня. На ньому очікувалося чергове зниження ставки на 25 базисних пунктів. Також поточний тиждень буде насичений звітами про прибутки провідних американських технологічних компаній, включно з Microsoft, Meta, Google, Apple та Amazon, а також криптокомпаній, таких як MicroStrategy та Coinbase."Якщо цей тиждень піде добре, Bitcoin може ніколи більше не опуститися нижче 100 000 доларів", — наголосив Кендрік.Нагадаємо, 5 жовтня агентство Reuters повідомляло, що Bitcoin досяг рекордного максимуму. Він зріс майже на 2,7 відсотка — до 125 245,57 долара..