# корупція

Усунений із посади генерального прокурора на тлі операції "Карфаген" Руслан Кравченко заявив, що до керівництва Державного бюро розслідувань (ДБР) і Офісу генпрокурора приходив представник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) з вимогою скасування повідомлення про підозру директору Семену Кривоносу.Про це Руслан Кравченко написав у своєму Telegram-каналі."Сьогодні "ходоки" від НАБУ — за моїми даними, Олександр Абакумов — навідалися до керівництва ДБР і Офісу генпрокурора з вимогою за будь-яку ціну скасувати повідомлення про підозру Семену Кривоносу", — зазначив він.Кравченко наголосив, що законне процесуальне рішення не скасовується кулуарними домовленостями. Якщо повідомлення про підозру було належно направлене і це підтверджено відповідними поштовими квитанціями, будь-яка спроба його скасувати або прибрати відомості з ЄРДР матиме ознаки політичного та протиправного втручання."І жодне політичне рішення не здатне скасувати докази. Воно не звільняє директора НАБУ від обов’язку відповісти перед суспільством на конкретні запитання щодо власної доброчесності. Семен Кривонос цієї відповіді намагався уникнути, сховавшись за політичним рішенням президента", — додав колишній генпрокурор.Він зауважив, що заяви мають підкріплюватися доказами. На його переконання, важливо, щоби суспільство мало до них прямий доступ — без переказів, вирваних із контексту фрагментів чи сторонніх оцінок.Для зручного доступу та щоби кожен міг самостійно оцінити наведені аргументи, опубліковані відеоматеріали щодо діяльності НАБУ та САП Руслан Кравченко зібрав на платформі YouTube.Сьогодні президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора України.Нагадаємо, під час брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що офіційно не отримував повідомлення про підозру, яке 14 вересня оприлюднив Руслан Кравченко. Він запевнив, що паперового документа не бачив, а повідомлення йому особисто ніхто не вручав..

Під час обшуків в Офісі генпрокурора детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) діяли чітко в межах закону. Це відбувалося на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС).Про це директор НАБУ Семен Кривонос заявив під час брифінгу в понеділок, 14 вересня. "Детективи вилучали лише довідки, а не цілі кримінальні справи", — зауважив він.Раніше з’являлася інформація про так звані контррозвідувальні справи проти детективів НАБУ, в частини з яких раніше виявили апаратуру для стеження за ними."І ці детективи займаються важливими кримінальними провадженнями та займають важливі позиції. Це керівники, їх заступники. І безпосередньо, звісно, оця інформація й містилася", — зазначив Кривонос.Водночас керівник САП Олександр Клименко розповів, що під час обшуків вилучили список детективів, проти яких ведуть справи."І це винятково з метою тиску, тому що це ключові детективи, які розслідують основні кримінальні провадження. Тобто немає якоїсь загальної справи, яку вилучили. Нічого такого не вилучали детективи", — акцентував він.Кривонос також назвав "маячнею" заяву Руслана Кравченка про те, що президент і антикорупційні органи гарантували йому недоторканість. Як відомо, раніше сьогодні Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семен Кривонос заявив про безпрецедентну інформаційну атаку на антикорупційні органи. Він назвав звинувачення від колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка "маячнею".Про це директор НАБУ Семен Кривонос повідомив під час брифінгу в понеділок, 14 вересня."Ці всі справи проти мене я розцінюю як спробу тиску. До того ж у липня я отримував завуальовані погрози від керівника одного з правоохоронних органів. Але мене це не зупинило, як не зупинили діяльність НАБУ чи САП", — зазначив він.Кривонос додав, що на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським відбулося обговорення взагалі ситуації з кол-центрами."Він дуже спокійно відреагував. Я йому розповів про загальну схему, про те, що відбувається. Президент узяв це до відома", — додав директор НАБУ.При цьому він наголосив, що вважає цю всю історію з кол-центрами можливою російською диверсією. Адже до них залучили десятки тисяч молодих людей, які фактично працювали в тому числі й проти країн Європи, займаючись шахрайською діяльності. А їх "підтримувала" частина правоохоронної системи України."Це чисто робота на русню за "кришування" певної частини правоохоронців", — підсумував Семен Кривонос.До того ж він зауважив, що офіційно не отримував повідомлення про підозру. Йому особисто такого документа ніхто не вручав."Я не бачив паперового документа повідомлення про підозру. Мені ніхто її не вручав. Ніхто її не привозив у НАБУ чи САП", — сказав очільник НАБУ.Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини.Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора України..

Військова контррозвідка Служби безпеки України спільно з Національною поліцією та за сприяння головнокомандувача Збройних сил України зірвала спробу підпільного збуту однієї з найбільших партій вибухівки від початку повномасштабної війни.Про це повідормила пресслужба СБУ. За результатами дій на випередження в Харківській області затримано командира одного з підрозділів механізованої бригади ЗСУ, який намагався нелегально продати майже 500 кілограмів тротилу."Він підшукував потенційних покупців через тематичні Telegram-канали й обіцяв клієнтам особисто доставити "товар" на службовому авто", — встановили правоохоронці.Працівники СБУ викрили фігуранта "на гарячому" поблизу військової частини в Чугуївському районі Харківської області під час продажу вибухівки.Встановлено, що зловмисник зберігав тротил у заздалегідь облаштованих схронах на прифронтовій території регіону, де тимчасово дислокувався його підрозділ."На місці затримання у зловмисника вилучено всю підготовлену до продажу партію вибухівки, а також смартфон із доказами його контактів з клієнтами", — зауважили в СБУ.. Затриманому повідомлено про підозру за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами або вибуховими речовинами)."Фігурант перебуває під вартою. Йому загрожує до семи років позбавлення волі. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та всіх причетних до нього осіб", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому директор ДБР Олексій Сухачов розповідав, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Державне бюро розслідувань зафіксувало три спроби незаконного переміщення зразків озброєння через державний кордон України. Усіх фігурантів затримали..

Державне бюро розслідувань (ДБР) за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM Ukraine) запустило масштабну інформаційну кампанію під назвою "Хабар має наслідки".Про це повідомила пресслужба ДБР."Головна мета кампанії — зруйнувати хибне уявлення про хабарництво як про простий, зручний чи безпечний спосіб розв’язання питань і змістити увагу з уявної особистої вигоди на справжню ціну корупційного рішення", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці пояснили, що передусім це про усвідомлення реальних наслідків — хабар ніколи не є приватною справою двох людей і не зникає безслідно."Кожна незаконна дія залишає слід, який неодмінно приведе до обидвох її учасників — як до того, хто отримує неправомірну вигоду, так і до того, хто її пропонує, обіцяє чи надає", — акцентували в ДБР.У передбачених законом випадках такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність відповідно до статей 368 і 369 Кримінального кодексу України."Забезпечення невідворотності покарання є пріоритетним напрямом системної роботи ДБР. Бюро протидіє хабарництву, незаконному збагаченню, розкраданню державного майна, зловживанням службовим становищем та іншим корупційним злочинам серед посадовців, працівників правоохоронних органів, суддів і військовослужбовців у межах визначеної законом підслідності", — наголосили правоохоронці.Вони зауважили, що особливої ваги ця робота набуває в умовах війни, коли корупція означає не лише втрату державних коштів, а й загрозу для безпеки й обороноздатності країни."Державні ресурси мають працювати на оборону й громадян, а не ставати джерелом особистого збагачення чи використовуватися всупереч суспільним інтересам", — констатували в Державному бюро розслідувань.ДБР закликала громадян не ставати частиною корупційних схем, не давати та не брати хабарів, а якщо відомо про факти будь-яких корупційних правопорушень — повідомляти про це Бюро.Повідомити про кримінальне правопорушення можна за цим посиланням.Нагадаємо, що нещодавно НАБУ та САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора..

Прокуратура готова сприяти розслідуванню, яке проводить Національне антикорупційне бюро (НАБУ) у справі "Карфаген". Однак після нічних обшуків вона вимагає водночас перевірити дії детективів.Про це йдеться в заяві Офісу генерального прокурора. У відомстві наголосили, що в цій ситуації необхідно розділяти два питання: можливу причетність одного з працівників офісу до протиправної діяльності та проведені НАБУ слідчі дії.Щодо працівника, який фігурує у розслідуванні НАБУ, позиція генерального прокурора є однозначною. Використання посади або службових можливостей для прикриття чи сприяння злочинній діяльності є неприпустимим.Розв’яується питання про звільнення цього працівника з органів прокуратури. Також розпочато службове розслідування. В Офісі генпрокурора заявили, що надаватимуть слідству необхідну інформацію.Водночас там окремо звернули увагу на проведені близько опівночі обшуки у службових приміщеннях генерального прокурора, першої заступниці генерального прокурора й інших працівників.У відомстві заявили, що під час слідчих дій детективи отримали доступ не лише до матеріалів, пов'язаних із предметом розслідування, а й до документів інших кримінальних проваджень.Про що могли дізнатися детективиЗокрема, йдеться про матеріали провадження щодо можливих протиправних дій близьких осіб, пов'язаних із керівництвом САП. Також детективи отримали доступ до матеріалів іншого кримінального провадження, зокрема, інформації, отриманої в межах розслідувань щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ та САП.В Офісі генпрокурора заявили, що тепер необхідно встановити, чи відповідав фактичний обсяг доступу детективів предмету кримінального провадження, у межах якого проводилися обшуки. Йдеться, зокрема, про те, які матеріали оглядали, копіювали або вилучали та чи охоплювалися вони відповідними судовими дозволами.Чи обґрунтовані обшукиОкремо в Офісі генпрокурора поставили під сумнів достатність окремих аргументів, наведених у судових ухвалах щодо слідчих дій стосовно керівництва відомства.Зокрема, в ухвалі згадуються розмови працівника про "темну плитку" в одному з приміщень, яким користується генеральний прокурор, а також встановлення сигналізації та внутрішніх датчиків. За версією слідства, ці розмови могли бути пов'язані з коштами, які мали протиправне походження.Водночас в Офісі генпрокурора наголосили, що в наведених матеріалах немає прямих даних про те, що генеральний прокурор сприяв роботі шахрайських call-центрів, перешкоджав їх викриттю, попереджав про слідчі дії або отримував кошти чи неправомірну вигоду від такої діяльності.У відомстві також звернули увагу на згаданий в ухвалі наказ №309 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні". Йдеться про розмову працівника, який переказував нібито домовленість із "шефом" щодо внесення змін до документа. Однак, як зазначили в прокуратурі, генеральний прокурор таких змін не підписував, їх не ухвалювали, й це не набуло чинності.Щодо першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко: наведені в ухвалі розмови стосуються координації та проведення слідчих дій щодо діяльності call-центрів. На думку відомства, окремі наведені обставини мають оцінюватися в повному контексті та з урахуванням фактичних управлінських і процесуальних рішень.Позиція генпрокуратури щодо дій НАБУВ Офісі генпрокурора наголосили, що не ставлять під сумнів право НАБУ перевіряти майновий стан працівника, його контакти, можливі зв'язки й інші обставини, які можуть мати значення для розслідування. Водночас можливе перевищення меж законного доступу до матеріалів кримінальних проваджень, які не стосувалися предмета обшуку, також варто перевірити."Позиція Офісу генерального прокурора послідовна: будь-які факти можливої протиправної діяльності працівників прокуратури мають розслідуватися без винятків. Водночас усі слідчі дії, незалежно від органу, який їх проводить, мають відбуватися винятково в межах закону та наданих судом повноважень", — наголосили в Офісі генпрокурора.Нагадаємо, що 4 вересня НАБУ та САП розпочали спецоперацію з викриття злочинної організації, яку, за попередніми даними, очолює посадовець Офісу генерального прокурора України. Учасників схеми підозрюють у "дахуванні" мережі шахрайських кол-центрів і легалізації майна..

На Закарпатті правоохоронці викрили двох військових, які організували схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон.Про це повідомили у Спецпрокуратурі Західного регіону. При цьому військові використовували службове авто, брали з "клієнтів" 14 тисяч євро та прокладали маршрут до кордону."За даними слідства, 54-річний молодший сержант та його колега — старший солдат вирішили заробити на незаконному переправленні військовозобов’язаного за кордон", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці уточнили, що вони вступили у змову з невстановленою особою та на автомобілі військової частини вирушили на Вінниччину, де забрали "клієнта" та повезли його на Закарпаття.Дорогою військові не лише супроводжували чоловіка, а й пояснювали, як незаконно перетнути кордон та пройти блокпости. Зокрема, радили одягнути військову форму, щоби не привертати уваги."Однак довести задум до кінця не вдалося. Близько 20:00 автомобіль зупинили на контрольному посту "Торунь". Прикордонники виявили військових і їхнього пасажира", — зауважили в Спецпрокуратурі Західного регіону.За процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону обидвом військовослужбовцям повідомлено про підозру й обрано запобіжні заходи.Нагадаємо, що в середині серпня правоохоронці заблокували десять схем ухилення від військової служби, які діяли у різних регіонах України. За даними слідства, організатори пропонували свої "послуги" за суми від 2,5 до 30 тисяч доларів..

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, посадовець ОГП створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року. До схеми він залучив як чинних працівників органів прокуратури, так і наближених до нього неофіційних осіб.Як діяла схемаУчасники угрупування систематично отримували хабарі за неперешкоджання незаконній діяльності так званих кол-центрів. Ці тіньові структури масово вчиняли шахрайські дії, від яких страждали як громадяни України, так і іноземці. Кошти, одержані злочинним шляхом, фігуранти легалізовували через низку схем, зокрема:понад 20 мільйонів гривень фігуранти витратили на придбання об’єктів нерухомості, коштовностей та цінного рухомого майна;понад 12 мільйонів гривень становлять активи, які керівник організації легалізував шляхом перереєстрації на третіх осіб для приховування реального права власності. Зокрема, йдеться про нерухомість у популярному апарт-комплексі поблизу Карпат"понад 10 мільйонів гривень учасники угруповання розмістили на банківських рахунках своїх близьких осіб під виглядом легальних доходів, нібито отриманих від підприємницької діяльності."Наразі викрито п'ятьох учасників злочинної організації. Попередня правова кваліфікація: ст. 255 КК України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній); ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). Слідчі дії тривають. Встановлюються інші можливі учасники злочинної організації", — додали у НАБУ.Нагадаємо, українські правоохоронці ліквідували мережу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян країн ЄС, зокрема, Латвії. Операцію провели в межах міжнародної кібероперації Scammer за участі українських і латвійських правоохоронців.Читайте також: Протидія шахрайським схемам: Зеленський надіслав у Раду два законопроєкти.

Служба безпеки України викрила на Хмельниччині ще одну схему продажу тилових посад у Збройних силах України. Таким чином ділки допомагали ухилятися від військової служби та мобілізації.Про це повідомило управління Служби безпеки України (СБУ) у Хмельницькій області."За результатами комплексних заходів затримано організатора оборудки, який допомагав мобілізовувати на тилові посади військовозобов’язаних", — ідеться в повідомленні.За даними слідства, працівник одного з районних ТЦК за гроші обіцяв розв’язати питання щодо мобілізації призовників до частин забезпечення."Він запевняв, що може вплинути на рішення членів військово-лікарських комісій. Така послуга коштувала сім тисяч доларів", — пояснили в СБУ.Правоохоронці затримали зловмисника "на гарячому" після отримання ним коштів. Йому повідомлено про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом) і обрано запобіжний захід.Комплексні заходи проводили співробітники управління СБУ у Хмельницькій під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.Нагадаємо, 26 серпня стало відомо, що СБУ викрила масштабну схему продажу лікарських засобів бюджетним медичним закладам, зокрема установам, які забезпечують потреби Сил оборони. За даними слідства, до оборудки причетні представники комерційних структур. Їх затримали під час комплексних заходів, проведених на Київщині, Львівщині й у Дніпрі. Йдеться, зокрема, про медичні засоби, які застосовують під час реанімації, анестезіології й інтенсивної терапії, а також препарати для лікування складних інфекцій..

У середу, 2 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід колишньому голові правління державного "Сенс Банку" Олексію Ступаку. Йдеться про справу щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.Про це повідомило "Суспільне". Суд визначив запобіжний захід у вигляді застави 15 мільйонів гривень та поклав обовʼязки — не виїжджати за межі Києва та Київської області без дозволу детективів НАБУ й обмежити спілкування з керівником Офісу президента,службовцями з фінансового моніторингу, службовими особами НБУ, головою та членами наглядової ради та членами правління "Сенс Банку" та його керівними особами й іншими підозрюваними у справ, повідомляти про зміну місця проживання, здати закордонні паспорти та утриматися від відвідування приміщень банку.Також суд зобовʼязав Ступака носити електронний браслет. Прокурори клопотали про розмір застави 150 мільйонів гривень.Під час засідання суду прокурори заявили, що з початку повномасштабного вторгнення Олексій Ступак щонайменше 30 разів під час воєнного стану покидав країну, не має стійких звʼязків в Україні (дітей) та може переховуватися від слідства. Адвокати Олексія Ступака у відповідь заявили, що всі поїздки були робочими.Прокуратура додатково заявила, що Олексій Ступак домовлявся про зустрічі "поза Києвом". Адвокати Ступака відповіли на це тим, що Олексій Ступак призначав зустрічі в лікарні, де лікувався.До засідання також долучився військовослужбовець, який заявив, що знає Олексія Ступака 15 років і прагне взяти його на поруки. Прокурор заявив про брак даних про військовослужбовця, який хотів узяти на поруки Ступака.Що відомо про справу "Форест Гамп"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ і САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.На оприлюднених записах розмов від НАБУ фігуранти згадували імʼя "Кирило" та "Кирило Олексійович". Він фігурує на різних етапах історії із заставою Галущенка: від прохання бізнесмена Тимура Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки до розмови з колишнім депутатом Микитасем після легалізації коштів і домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.Пізніше, 21 серпня, стало відомо, що ВАКС обрав запобіжний захід для колишнього народного депутата Максима Микитася. Він є одним із фігурантів гучного розслідування, пов'язаного зі справою "Мідас".Згодом правоохоронці розширили коло підозрюваних у справі злочинної організації, яка спеціалізувалася на рейдерських захопленнях, махінаціях з майном та відмиванні злочинних активів. У НАБУ деталізували, що йдеться про впливового бізнесмена — колишнього депутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання.Нагадаємо, що НАБУ та САП планують перевірити законність походження коштів, які надходили на рахунки ВАКС як застави за підозрюваних у кримінальних провадженнях. Серед іншого перевірять і кошти, внесені як заставу за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака..

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура планують перевірити законність походження коштів, які надходили на рахунки Вищого антикорупційного суду як застави за підозрюваних у кримінальних провадженнях. Серед іншого перевірять і кошти, внесені як заставу за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.Про це повідомив керівник САП Олександр Клименко інтерв'ю ютуб-каналу "Є питання". За його словами, у правоохоронців уже виникали питання щодо походження окремих застав у кримінальних провадженнях, які вони розслідують. Тепер антикорупційні органи планують перевіряти такі операції, хоча зробити це постфактум складніше."Є механізм. Він досить ефективний, якщо він працює відповідно до закону і нема там ручного якогось втручання. Відбувається моніторинг коштів, як вони вносяться на банківські рахунки тих чи інших фізичних осіб, ФОПів, юридичних осіб. Це (робить — ред.) підрозділ фінансового моніторингу в самому банку", — сказав Клименко.За словами керівника САП, антикорупційники можуть звертатися до служби фінмоніторингу ще до реєстрації кримінального провадження, щоб простежити весь ланцюг походження коштів. Зокрема, підозри можуть виникнути, якщо кошти спочатку вносять готівкою люди без очевидних джерел доходу, після чого гроші через низку операцій потрапляють на рахунок ВАКС як застава.Також у Клименка поцікавилися, чи буде проведена така перевірка стосовно застави за ексочільника ОП Єрмака. Своєю чергою, посовець зазначив, що такі перевірки будуть проводитися у низці проваджень."Відносно… не тільки конкретно в цій справі. Там в багатьох провадженнях в принципі ми плануємо перевіряти", — наголосив КЛименко.На запитання, чи має САП підстави підозрювати, що із заставою Єрмака могла повторитися ситуація, подібна до застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, Клименко відповів, що спочатку необхідно зібрати фактичні дані."Не хочу висувати якихось там теорій чи версій. Потрібно зібрати якийсь певний фактаж і потім уже з от з цим працювати і робити висновки", — додав він.Нагадаємо, 28 серпня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розширили коло підозрюваних у справі злочинної організації, яка спеціалізувалася на рейдерських захопленнях, махінаціях з майном та відмиванні злочинних активів..

В Україні військовослужбовцям планують надати офіційне право повідомляти про будь-які прояви корупції у війську та забезпечити їх надійним захистом від переслідувань. Відповідну ініціативу щодо зміни Дисциплінарного статуту Збройних сил України вже погодив Кабінет міністрів.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУЯк зазначили в оборонному відомстві, уряд підтримав законопроєкт, розроблений оборонним відомством, який покликаний суттєво змінити правила Дисциплінарного статуту ЗСУ. Раніше норми статуту надавали військовослужбовцю право подавати звернення переважно щодо тих порушень, які стосувалися його особисто. Йшлося, зокрема, про незаконні рішення командира або порушення власних прав захисника.Захист викривачів та ухвалення парламентомЗгідно з новими пропозиціями, у статуті прагнуть чітко прописати право військовослужбовця повідомляти про будь-яку корупцію, виявлену у війську. Це стосуватиметься і тих випадків, коли корупційне правопорушення безпосередньо не торкається самого заявника.Окрім того, документ передбачає створення механізмів захисту військових від можливого переслідування за такі повідомлення. Для набрання чинності законопроєкт ще має ухвалити Верховна Рада та підписати президент України.Нагадаємо, українські військовослужбовці отримуватимуть грошове забезпечення протягом усього терміну стаціонарного лікування або реабілітації. Президент підписав відповідний закон, який скасовує попередні часові обмеження..

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розширили коло підозрюваних у справі злочинної організації, яка спеціалізувалася на рейдерських захопленнях, махінаціях з майном та відмиванні злочинних активів.Про це повідомили інформаційні ресурси НАБУ. Там уточнили, що йдеться про впливового бізнесмена — колишнього депутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання.За даними слідства, керівники злочинної організації (чинний і колишній народні депутати України) залучили підозрюваного до протиправної діяльності, аби скористатися його неформальними зв’язками та впливом в судовій сфері."Він, зокрема, забезпечував ухвалення суддями господарських судів рішень на користь компаній чи осіб, пов’язаних із злочинною організацією", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що, зокрема, за участі підозрюваного відбулося рейдерське захоплення двох підприємств з активами на 248 мільйонів гривень.Окрім того, бізнесмен сприяв легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, для їх подальшого внесення як застави за одного з учасників іншої злочинної організації (справа "Мідас").Що відомо про справу "Форест Гамп"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ і САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.На оприлюднених записах розмов від НАБУ фігуранти згадували імʼя "Кирило" та "Кирило Олексійович". Він фігурує на різних етапах історії із заставою Галущенка: від прохання бізнесмена Тимура Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки до розмови з колишнім депутатом Микитасем після легалізації коштів і домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.Нагадаємо, 21 серпня стало відомо, що ВАКС обрав запобіжний захід для колишнього народного депутата Максима Микитася. Він є одним із фігурантів гучного розслідування, пов'язаного зі справою "Мідас"..

Правління Національного банку України заслухало звіт Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури щодо наглядових дій стосовно "Сенс Банку" у 2022–2026 роках.У регуляторі заявили, що підтримують роботу незалежних антикорупційних органів та зацікавлені у повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Водночас Нацбанк наголосив на необхідності максимальної відкритості в межах закону та без шкоди для досудового розслідування.Понад 100 рішень та 21 повідомлення правоохоронцямЗа даними НБУ, з кінця 2022 року до 2026 року профільний Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо "Сенс Банку". За результатами наглядових заходів регулятор направив 21 повідомлення правоохоронним органам, Державній податковій службі та Держфінмоніторингу. Також НБУ провів:три інспекційні перевірки щодо дотримання банківського законодавства;шість перевірок у сфері фінансового моніторингу;три перевірки щодо дотримання санкційного та валютного законодавства.У Нацбанку зазначили, що наглядові та регуляторні заходи здійснювалися послідовно, а регулятор реагував на нові обставини, які оприлюднювали правоохоронні органи.НБУ виявив конфіденційні протоколи банкуОкремо у НБУ повідомили про результати перевірки, завершеної у квітні 2025 року. Тоді регулятор виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів "Сенс Банку".Про виявлені матеріали НБУ поінформував правоохоронні органи. Їхній аналіз наразі триває. Крім того, ці документи використовує Міністерство юстиції України для підготовки позиції держави у міжнародному арбітражі, ініційованому колишніми підсанкційними власниками банку.Питання "Сенс Банку" винесуть на Раду з фінансової стабільностіНаціональний банк також має намір ініціювати розгляд ситуації навколо "Сенс Банку" на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності. Водночас НБУ очікує від уряду як акціонера банку невідкладного доформування його наглядової ради. Також регулятор очікує відсторонення або іншого усунення від роботи працівників, які фігурують в інформації, оприлюдненій НАБУ.Політичний впливУ Нацбанку заявили про готовність до парламентського контролю, предметної критики та перевірки власних дій. Детальний звіт про наглядові заходи вже передали уряду та членам тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради.Водночас у НБУ наголосили, що рішення регулятора не можуть ухвалюватися під впливом політичного тиску чи непідтверджених персональних звинувачень. За позицією Правління, вони мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та законодавчо визначених процедурах.У НБУ також зазначили, що всі члени профільного Комітету спростували публічні припущення щодо можливості одноосібного впливу на рішення та спроби персоналізувати відповідальність за дії стосовно "Сенс Банку".Справа "Форест Гамп": до чого тут "Сенс Банк"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ та САП, для реалізації схеми використовували державний "Сенс Банк" і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.Нагадаємо, 21 серпня на засіданні Кабінету міністрів України ухвалено додаткові кадрові рішення щодо "Сенс Банку". Зокрема, припинено повноваження голови наглядової ради Миколи Гладишенка..

У Києві правоохоронці знешкодили масштабну корупційну схему ухилення від мобілізації вартістю 20 тисяч доларів США. Серед затриманих організаторів виявилася голова однієї з районних організацій Товариства Червоного Хреста України.Про це повідомляє пресслужба поліції Києва.Схема працевлаштування та виїзду за кордонЯк зазначили правоохоронці, за вказану суму у 20 тисяч доларів США зловмисники обіцяли забезпечити військовозобов’язаному фіктивне працевлаштування на критично важливе підприємство. Це давало підстави для офіційного бронювання від мобілізації, а також створення правових підстав для оформлення службових відряджень за межі України.Згодом до відповідного державного реєстру дійсно було внесено відомості про надання чоловікові відстрочки у зв’язку з його "бронюванням" як працівника цього підприємства.Обшуки, готівка та вилучені автоПід час проведення обшуків за місцем проживання та в автомобілі фігурантки правоохоронці вилучили 8 000 доларів США та 1 750 євро готівкою. У її спільника виявили та вилучили ще 60 000 доларів США. Крім того, у межах слідчих дій правоохоронці вилучили два автомобілі — Hyundai Elantra та Mercedes-Benz GLE-Class.Нагадаємо, правоохоронці столиці викрили та затримали 25-річну громадянку Росії, яка організувала незаконну схему переправлення військовозобов'язаних чоловіків через державний кордон України. За свої послуги з ухилення від мобілізації зловмисниця вимагала 9 000 доларів США..