# корупція

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий відсторонив від виконання обов’язків керівника Закарпатського обласного територіального центру комплектування. Це пов’язано з порушеннями прав людини та корупційними ризиками.Про це повідомив уповноважений Верховної ради України Дмитро Лубінець, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ми неодноразово фіксували порушення прав людини та корупційні ризики, зокрема, в діяльності керівника Закарпатського ОТЦК. Про це говорили публічно, направляли офіційні реагування та вимагали припинити порушення", — зазначив він.Лубінець наголосив: замість того, щоби виправити проблему, вирішили боротися з тими, хто на неї вказував. Спочатку — спроби замовчати виявлені факти. Коли це не спрацювало — інформаційний тиск і навіть наміри сфабрикувати кримінальні провадження проти моїх працівників, які ці порушення виявляли."Але це не спрацювало. Тут питання значно ширше за одну кадрову зміну. Чому така ситуація взагалі стала можливою? Це наслідок не одного дня та не дій однієї людини. Коли роками немає належного контролю, а на системні проблеми не реагують, формується відчуття безкарності. Саме це, на моє переконання, і сталося на Закарпатті", — пояснив омбудсмен.На його переконання, тут не можна оминути бездіяльність колишнього керівництва Міністерства оборони України, яке мало значно раніше реагувати на проблеми в системі ТЦК.Але, за його словами, зараз є конкретний результат: наказ про відсторонення керівника Закарпатського ОТЦК і СП."Це саме той випадок, коли сигнал про проблему не залишився без реакції — на нього ухвалено конкретне рішення", — зауважив уповноважений українського парламенту.Він окремо подякував головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому за чітку позицію та реагування."Саме так працює система: ми виявляємо проблему — відповідальні органи її усувають. Без замовчування, затягування чи спроб перевести відповідальність на тих, хто про проблему говорить. Лише така взаємодія дає реальний результат і гарантує, що права людини будуть дотримуватися!" — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, вчора стало відомо, що представника уповноваженого Верховної Ради України переслідують після викриття порушень ТЦК. Ідеться про Андрія Крючкова, проти якого начебто сфабрикували кримінальну справу..

У середу, 12 серпня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглянув апеляцію захисту колишнього скерівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Йшлося про застосування електронного браслета як засобу контролю.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що суд вирішив залишити попередню ухвалу слідчого судді без змін.Адвокати Андрія Єрмака подавали апеляційну скаргу для пояснення ухвали про електронний браслет. Вони вважають, що «рішення потребує уточнення та є невмотивованим».Захист заявив, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та містить незрозумілу резолютивну частину. Адвокати наголосили, що не оскаржують сам обов'язок носити браслет, а просять пояснити межі цього обов'язку.При цьому вони наполягали на проведенні засідання в закритому режимі, мотивуючи це питаннями безпеки. Суд відхилив клопотання.Андрій Єрмак на засіданні був відсутній — він подав клопотання про неможливість бути присутнім з об'єктивних причин. Прокурор теж просив не проводити розгляд, однак суд вирішив, що підстав для скасування засідання немає.Кримінальна справа "Династія" й арешт ЄрмакаЗараз Андрій Єрмак перебуває під пильною увагою правоохоронних органів через підозру від НАБУ та САП. Слідство стверджує, що колишній високопосадовець причетний до діяльності злочинної групи, яка займалася легалізацією незаконних доходів через масштабне будівництво елітної нерухомості в селищі Козин під Києвом.Суд розглянув клопотання прокурорів і ухвалив рішення відправити фігуранта під варту, проте залишив йому альтернативу у вигляді грошової застави.Колишній керівник президентської канцелярії вийшов зі СІЗО, оскільки за нього внесли визначену судом суму в розмірі 140 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 10 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання адвокатів Андрія Єрмака. Суд пом'якшив процесуальні обов'язки фігуранта та розширив географію його пересування територією країни..

Колишня віцепрем’єрка з євроінтеграції й експосолка в Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина, яку підозрюють у незаконному збагаченні, досі не внесла визначену Вищим антикорупційним судом (ВАКС) заставу в розмірі шість мільйонів гривень.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на власні джерела в суді."Станом на зараз не було інформації, що заставу внесено", — повідомив співрозмовник медійників.За інформацією апеляційної палати ВАКС, захист Стефанішиної подав апеляцію на рішення щодо визначеного судом запобіжного заходу.Як відомо, 6 серпня ВАКС обрав запобіжний захід Стефанішиній у вигляді застави в сумі шість мільйонів гривень. Також вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі. Прокуратура просила призначити ексвіцепрем’єрці заставу у 13,3 мільйона гривень.Стефанішина заявила, що в неї немає коштів на визначену ВАКС заставу, але вона їх шукатиме та консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішенняЇї підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.У липні народний депутат України (фракція "Європейська солідарність") Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, яке спричинило важкі наслідки (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України). Провадження відкрили 11 червня 2025 року."Українська правда" 4 червня опублікувала розслідування, у якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанішиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий коштовний актив, який отримала одна й та сама компанія.Стефанішина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що не має жодного конфлікту інтересів щодо АРМА.Нагадаємо, що 5 серпня Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання ВАКС стосовно обрання їй запобіжного заходу..

В Івано-Франківську лікарку військової поліклініки підозрюють в отриманні п'яти тисяч доларів хабаря. За ці гроші вона обіцяла військовослужбовцю "допомогти" з висновком ВЛК та оформленням другої групи інвалідності.Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора.За матеріалами слідства, у 2025 році 25-річний військовослужбовець після бойових травм проходив лікування у закладі, де працювала підозрювана. Після лікування йому був необхідний висновок ВЛК про зв’язок захворювання з проходженням військової служби."Медичні підстави для цього були, однак лікарка запевнила чоловіка, що може вплинути на членів ВЛК", — зазначили в прокуратурі, посилаючись на дані слідства.Спочатку вона нібито вимагала чотири тисячі доларів, а згодом зменшила суму до двох тисяч. Військовослужбовець 6 травня 2026 року передав їй ці кошти. 25 травня він отримав необхідний висновок ВЛК.Після цього, за даними слідства, лікарка запропонувала допомогти з оформленням інвалідності через своїх знайомих в експертній команді. Вартість такого "сприяння" вона оцінила ще у три тисячі доларів.28 липня військовослужбовцю встановили другу групу інвалідності строком на два роки. Після цього він передав лікарці обумовлені три тисячі доларів.За місцем проживання та роботи підозрюваної 4 серпня правоохоронці провели обшуки. Під час них вилучили 18 тисяч доларів, п'ять тисяч євро, а також 4200 доларів міченими купюрами, які, за даними слідства, були частиною неправомірної вигоди.Лікарці інкримінують ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України ("Пособництво в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за використання службового становища, вчинене повторно та поєднане з вимаганням"). Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді застави.Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, наприкінці на Житомирщині правоохоронці викрили працівника лікарні, який за гроші "допомагав" оформити інвалідність. Чоловікові повідомили про підозру..

Впродовж семи місяців 2026 року Державне бюро розслідувань скерувало до суду 387 обвинувальних актів щодо 530 осіб, яких обвинувачують у корупційних кримінальних правопорушеннях. У цих провадженнях правоохоронці встановили понад 377 млн грн збитків, завданих державі.Про це повідомляє Державне бюро розслідувань. Серед обвинувачених 284 працівники правоохоронних та інших державних органів. Зокрема, до суду передали матеріали щодо 40 працівників Державної прикордонної служби, 25 працівників Державної митної служби, 24 представників Державної лісової охорони, 23 працівників органів і підрозділів цивільного захисту та 12 працівників Державної податкової служби. Також ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо одного народного депутата України."Для забезпечення їх відшкодування накладено арешт на майно підозрюваних вартістю понад 465 млн грн. Також заявлено позови на відшкодування понад 248 млн грн", — зазначили у відомстві.Сума виявленої неправомірної вигоди, яку посадовці отримали або їм пропонували в межах розслідуваних проваджень, перевищила 31 млн грн."Станом на 1 серпня 2026 року ДБР направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 15 матеріалів щодо виявлених необґрунтованих активів на загальну суму 82 млн грн. На підставі цих матеріалів прокурори вже заявили два позови", — додали в ДБР.. Загалом від початку 2026 року прокурори САП за матеріалами ДБР заявили 13 позовів про визнання активів необґрунтованими на загальну суму понад 60 млн грн. Від початку повномасштабного вторгнення прокурори САП на підставі матеріалів Бюро подали 39 таких позовів майже на 200 млн грн. Суди першої інстанції вже задовольнили 21 із них на загальну суму 107 млн грн.Нагадаємо, нещодавно Державне бюро розслідувань спільно з Генеральним штабом Збройних сил України провело масштабну спецоперацію "Чесний призов". У межах заходів слідчі здійснюють обшуки у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки різних рівнів у більшості регіонів країни..

Столичні правоохоронці завершили розслідування справи про розтрату бюджетних коштів під час відновлення зони відпочинку "Вербне". Збитки громади міста Києва через махінації підрядниці перевищили 510 тисяч гривень.Про це повідомляє поліція Києва.Махінації з документами та збитки громадіПравоохоронці встановили, що між КП "Плесо" та приватною фірмою-підрядником було укладено договір щодо капітального ремонту елементів доброустрою зони відпочинку "Вербне", що розташована в Оболонському районі. Загальна вартість угоди становила понад 1,9 мільйона гривень.Втім, обвинувачена очільниця компанії внесла до офіційних актів виконаних будівельних робіт неправдиві відомості, суттєво завищивши фактичні обсяги будівництва. На підставі цих підроблених документів комунальне підприємство перерахувало гроші за роботи, які насправді не були виконані у повному обсязі. Унаслідок таких махінацій територіальній громаді Києва завдано збитків на суму понад 510 тисяч гривень.Відмивання бюджетних коштівСлідство також встановило, що після перерахування бюджетних грошей на рахунок фірми обвинувачена здійснила низку фінансових операцій для легалізації цих коштів.Зокрема, одержані протиправним шляхом гроші перераховувалися на рахунки інших суб'єктів господарювання, аби приховати їхнє незаконне походження. Наразі обвинувальний акт стосовно директорки фірми скеровано до суду.Нагадаємо, правоохоронці викрили схему привласнення майже 2,4 мільйона гривень бюджетних коштів під час закупівлі паливної деревини для однієї з військових частин на Дніпропетровщині. Серед підозрюваних — колишній начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини та двоє приватних підприємців..

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

Колишній віцепрем’єрці з євроінтеграції України й експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду відбувається в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Про це повідомив Центр протидії корупції (ЦПК) в середу, 5 серпня. Там зазначили, що зараз Виший антикорупційний суд (ВАКС) обирає їй запобіжний захід."Деталі згодом, але на початку засідання захист Ольги Стефанішиної попросив закрити засідання", — йдеться в повідомлення.У Центрі протидії корупції наразі не з’ясували, в чому цього разу підозрюють Стефанішину, але зазначили, що раніше вона вже отримувала підозру у справі НАБУ, де фігурує соратниця президента-втікача Віктора Януковича Олена Лукаш. Зараз ця справа слухається у ВАКС."Але та справа не завадила Стефанішиній спершу опинитись у "Слузі народу", згодом отримати міністерські портфелі та донедавна посаду посолки України в США", — зауважили антикорупціонери.Вони додали, що минулого року журналісти дослідили, як із кар'єрним злетом посадовиці змінився майновий стан її родини.Зокрема, Стефанішина останні 10 років декларує якусь примарну квартиру в Києві, яка нібито належить її мамі, хоча, згідно з реєстрами, у мами такої квартири не було та нема."Водночас Стефанішина не вказувала ні реальної київської квартири мами на 150 квадратів, проданої 2018 року, ні нових апартаментів, придбаних 2022 року. При цьому ціни на обидві квартири не є ринковими та викликають сумніви", — акцентували в Центрі протидії корупції.Нагадаємо, що в понеділок Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. На цій посаді вона працювала з 27 серпня 2025 року..

Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили заступника голови Хмельницької обласної військової адміністрації на ймовірній корупційній схемі під час укладання договорів на ремонт автомобільних доріг. За даними слідства, посадовець отримував неправомірну вигоду за сприяння у виділенні бюджетних коштів.Як повідомила пресслужба СБУ, розмір "відкату", який отримував чиновник становила 5% від загальної вартості угоди. За ці кошти фігурант гарантував укладання контракту з дорожньо-будівельною компанією та виділення бюджетного фінансування на виконання робіт."До незаконної діяльності він залучив керівника профільної держустанови", — зазначили в пресслужбі.Співробітники СБУ задокументували, як посадовець домовлявся з підрядником про отримання 1,1 мільйона гривень неправомірної вигоди та поетапну передачу частини цієї суми протягом червня цього року.Учасникам схеми повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України:ч. 3 ст. 368 — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище;ч. 3 ст. 369 — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу. У разі доведення вини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі також перевіряють можливу причетність до злочину одного з керівників правоохоронного органу регіону, а також інших представників органів місцевого самоврядування.Нагадаємо, днями працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрили голову Берестинського районного суду Харківської області на отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, суддя отримав 2 тисячі доларів за ухвалення потрібного рішення у цивільній справі..

Посол України у США Ольга Стефанішина заявила, що президент Володимир Зеленський не просив її подати у відставку. Вона ухвалила таке рішення самостійно через антикорупційне розслідування щодо свого майна.Про це Ольга Стефанішина повідомила під час Monitor Breakfast у Вашингтоні, відповідаючи на запитання журналістів."Зеленський не просив мене про відставку, насправді він не хоче, щоби я пішла. Він хоче, щоби я залишалася на посаді. Ще до того, як я прибула сюди як посол, підготувала план. Ми працювали над ним і зараз перебуваємо там, де хотіли бути", — зазначила вона.Також пані посол прокоментувала звинувачення в нібито "конфлікті інтересів" в Україні. Йдеться про незадеклароване майно."Ви знаєте, що всіх, хто перебуває у близькому колі президента, підозрюють у багатьох речах, і справді є спроба висунути звинувачення щодо того, як я декларувала своє майно. Це абсолютно нормальний процес", — сказала очільниця українського дипломатичного представництва у США.Вона запевнила, що в разі потреби, готова повернутися до України та "надати свої аргументи" в цій справі. Посол не боїться жодних звинувачень і впевнена у своїй правоті."Усе відбудеться публічно. Це не пов'язано з моєю офіційною посадою, чи з тим, що я використовувала під час своєї офіційної посади, чи з чимось пов'язаним з цим. Але водночас дискусія триває", — додала Стефанішина.Раніше, 4 червня 2025 року, "Українська правда" опублікувала розслідування, де нібито з'ясувала, що АРМА в березні того ж року визначила компанію, що управлятиме Будинком профспілок на Майдані Незалежності, й цей новий управитель може бути пов'язаний з родиною Стефанішиної. Тоді вона працювала на посаді віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерки юстиції України.Нагадаємо, що 22 жовтня минулого року уламок рашистського безпілотника прилетів у будинок посла України у США Ольги Стефанішиної на Русанівці в Києві. Він поцілив у нежитлову частину багатоповерхівки..

Працівники Державного бюро розслідувань під час масштабної спецоперації "Чесний призов", яку проводять спільно з Генеральним штабом ЗСУ в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки по всій Україні, викрили схему незаконного втручання до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".Про це повідомила пресслужба ДБР. За даними слідства, група осіб за грошову винагороду допомагала чоловікам позбутися статусу порушника військового обліку, пройти необхідні процедури без ризику мобілізації та отримати час для подальшого бронювання.Як працювала схемаОрганізували оборудку цивільний чоловік та його співмешканка — колишня операторка одного зі столичних ТЦК та СП. Використовуючи зв’язки, вони залучили до незаконного "бізнесу" чинного оператора ТЦК.Своєю чергою, посадовець, використовуючи власний електронний ключ доступу до реєстру "Оберіг", на системній основі та без законних підстав змінював дані військовозобов’язаних, а саме:скасовував статус розшуку або порушника військового обліку;змінював місце військового обліку без особистої присутності громадян;фальсифікував записи про звірку даних, вручення документів оповіщення та направлення на ВЛК.Вартість незаконних "послуг"Організатори встановили чіткі розцінки за свої "послуги". Так, видалення інформації про порушення військового обліку для осіб рядового та сержантського складу коштувало 2,5 тисячі доларів США, для офіцерів — три тисячі доларів, а організація проходження військово-лікарської комісії без вжиття заходів щодо мобілізації — 1,7 тисячі доларів.Загалом задокументовано 18 епізодів отримання організаторами по 2,5 тисячі доларів США за конкретні операції із внесення змін до реєстру. Правоохоронці також встановили, що посадовець систематично використовував службовий доступ для незаконної зміни даних значної кількості військовозобов'язаних."Оператору ТЦК повідомлено про підозру в несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, зокрема повторно (ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до шести років позбавлення волі. ДБР встановлює всіх причетних до оборудки та перевіряє інші можливі факти незаконного втручання в державні інформаційні системи", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 30 липня ДБР оглосило про проведення масштабної спецоперацію "Чесний призов". У межах заходів слідчі здійснюють обшуки у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки різних рівнів у більшості регіонів країни..

Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрили голову Берестинського районного суду Харківської області на отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, суддя отримав 2 тисячі доларів за ухвалення потрібного рішення у цивільній справі.Про це повідомляє Державне бюро розслідувань. За даними правоохоронців, у лютому 2026 року слідчий одного з районних відділів Головного управління Національної поліції у Харківській області звернувся до знайомого судді з проханням допомогти мешканці регіону отримати позитивне рішення за позовом про встановлення факту проживання людей однією сім’єю."Надалі це рішення мали використати для оформлення права власності на квартиру у Києві", — зазначили правоохоронці.За версією слідства, суддя погодився допомогти та пояснив, які документи необхідно додати до позову. Також він нібито розповів, коли і як подати заяву, щоб під час автоматизованого розподілу справа потрапила саме до нього."У службовому кабінеті суддя отримав від правоохоронця 2 тис. доларів США за ухвалення потрібного рішення", — зауважили у ДБР.Слідство також розслідує дії поліцейського. У ДБР зазначили, що раніше до слідчого звернулася мешканка Харківської області з проханням допомогти у цій справі. За даними правоохоронців, він пообіцяв посприяти за пʼять тисяч доларів."Правоохоронця затримали у березні 2026 року працівники ДБР за сприяння керівництва Нацполу. Поліцейському було повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням, та зловживанні впливом (ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України)", — повідомили правоохоронці.Після проведення необхідних слідчих дій та експертиз голові суду повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. У разі доведення вини судді загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Нагадаємо, раніше працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо колишнього начальника медичної служби Сумського зонального відділу Військової служби правопорядку. За даними слідства, він підробив документи про службову травму та незаконно отримав майже 500 тисяч гривень державної допомоги.Додамо, також нещодавно на Запоріжжі ДБР викрило схему незаконного отримання бойових виплат, до якої причетні заступник командира однієї з військових частин та його цивільна дружина. За майже три роки жінка незаконно отримала майже 1,3 млн грн..

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції викрили та затримали начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, який намагався надати неправомірну вигоду посадовцю НАЗК.Про це повідомляє пресслужба ДБР. За даними слідства, посадовець запропонував йому 30 тисяч доларів за позитивні результати моніторингу способу його життя та пов’язаних із ним осіб. Таким чином він, ймовірно, прагнув уникнути виявлення можливих порушень та подальшої відповідальності.Моніторинг НАЗК розпочало наприкінці 2025 року за ініціативою ДБР у межах окремого кримінального провадження, яке розслідує Бюро. У червні 2026 року керівник обласного Держгеокадастру почав домагатися особистої зустрічі з керівником одного з підрозділів НАЗК. "Під час зустрічі у Львові він запропонував посадовцю Агентства 30 тисяч доларів за потрібний результат моніторингу. Намагаючись приховати зміст розмови, суму хабаря чоловік написав ручкою на серветці", — зазначили у правоохоронному органі.. Співробітник НАЗК одразу повідомив керівництво Агентства, після чого правоохоронці задокументували протиправні дії посадовця. Згодом він прибув до Києва на ще одну зустріч, під час якої працівники ДБР затримали його у момент передачі неправомірної вигоди.Посадовцю повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України ("Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище"). Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Керівнику Головного управління Держгеокадастру у Львівській області загрожує покарання до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.Нагадаємо, нещодавно працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо колишнього начальника медичної служби Сумського зонального відділу Військової служби правопорядку. За даними слідства, він підробив документи про службову травму та незаконно отримав майже 500 тисяч гривень державної допомоги..

Правоохоронці Києва оголосили про підозру посадовиці комунальної установи, через дії якої під час державних закупівель було завдано збитків на понад 1,7 мільйона гривень. Службовиця сприяла укладанню договору на постачання засобів догляду за малюками та лежачими хворими за суттєво завищеними цінами.Про це повідомляє поліція Києва.Як зазначили правоохоронці, восени 2025 року Територіальний центр соціального обслуговування Солом’янського району оголосив тендер на закупівлю засобів догляду за малюками та лежачими хворими.Слідчі встановили, що посадовиця комунальної установи, яка відповідала за організацію та проведення публічних закупівель, певно знала, що вказані в пропозиції суми суттєво перевищують ринкові ціни. Попри це, вона сприяла укладенню угоди на невигідних для установи умовах на загальну суму понад 7,2 мільйона гривень.Внаслідок закупівлі товарів за завищеними цінами комунальна установа зазнала збитків на суму понад 1,7 мільйона гривень. Наразі правоохоронці повідомили фігурантці про підозру.Нагадаємо, НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру вісьмом особам у справі про заволодіння понад 150 мільйонів гривень Національної гвардії України під час закупівель майна та обладнання..

У столиці правоохоронці викрили на корупційній схемі доцента університету та завідувачку відділення коледжу, які обіцяли сприяння у зарахуванні на навчання. Обидві освітянки брали гроші за безперешкодний вступ абітурієнтів, зокрема й для отримання відстрочки від мобілізації.Про це повідомляє поліція Києва.Схема з відстрочкою від мобілізації в університетіЗа даними слідства, одна з фігуранток обіймає посаду доцента в одному зі столичних університетів. Вона обіцяла забезпечити зарахування до магістратури чоловіка призовного віку, що гарантувало б йому право на відстрочку від мобілізації.При цьому жінка одразу попередила "клієнта", що навчання буде суто фіктивним і відвідувати заняття йому не доведеться. За свої "послуги" вона вимагала 10 тисяч доларів США.. Торгівля місцями в коледжі та затриманняІнша фігурантка — завідувачка денного відділення одного зі столичних коледжів. За даними слідства, жінка отримала від потенційного студента 30 тисяч гривень за вплив на прийняття приймальною комісією позитивного рішення щодо його зарахування.Після отримання неправомірної вигоди фігурантками правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку. Слідчі оголосили їм про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.Нагадаємо, в Україні підготували нові законопроєкти, спрямовані на посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Вони передбачають низку суворих обмежень..