# корупція

Працівники Державного бюро розслідувань повідомило про підозру чотирьом посадовцям Державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство", які у різні роки погоджували масштабні незаконні вирубки дерев у Львівській області.Про це повідомила прес-служба ДБР. За даними слідства, перебуваючи на посадах посадовці особисто підписували та видавали дозвільні документи на вирубку лісу на територіях, де це було заборонено.Через незаконні дії керівників було знищено понад три тисячі дерев різних порід, а також завдано збитків на 14,5 мільйона гривень. До того ж наразі призначено додаткові експертизи, які можуть збільшити суму збитків до понад 50 мільйонів гривень."Посадовцям повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365 КК України), та у незаконній порубці дерев у лісах (ч. 4 ст. 246 КК України). Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Триває досудове розслідування. Вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів підозрюваним", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому керівнику Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області, який організував незаконну порубку лісу природно-заповідного фонду.

Вищий антикорупційний суд 25 червня обиратиме віце-прем'єр-міністру — міністру національної єдності Олексію Чернишову запобіжний захід. Посадовцю інкримінують зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди.Про це повідомила прес-секретар ВАКС Олеся Чемерис, пише "Укрінформ". За її словами, зсідання розпочнеться завтра об 11:00. Клопотання розглядатиме слідчий суддя Віталій Крикливий.Джерела у правоохоронних органах повідомили "Укрінформу", що САП не проситиме про арешт Чернишова."Спеціальна антикорупційна прокуратура у своєму клопотанні просить суд обрати віцепрем'єру — міністру національної єдності запобіжний захід у вигляді застави без тримання під вартою", — пише видання.Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу.  Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1000 до 8000 гривень при мінімальній ринковій вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйонів гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу Олексію Чернишову."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Нагадаємо, 21 червня президент Володимир Зеленський заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном.Наступного дня, а саме 22 червня, віце-прем’єр з національної єдності Олексій Чернишов повернувся в Україну. Це сталось після численних чуток у медіа щодо його можливої втечі за кордон.А вже 23 червня Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди на понад 14,5 мільйонів гривень.

У понеділок, 23 червня, ввечері, комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) зупинилася за крок від остаточного рішення. Вона відібрала двох кандидатів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посилання на відеотрансляцію конкурсу. Йдеться про Руслана Даменцова, який працював у НАБУ на посаді детектива та старшого детектива, а також Олександра Цивінського, який був керівником підрозділу детективів НАБУ.Як засвідчили результати конкурсу, обидва претенденти набрали по три голоси від міжнародних членів комісії."У нас є 24 години, щоби повторно проголосувати та досягнути принаймні чотирьох голосів, два з яких мають бути від міжнародних експертів щодо кандидата", — зазначила голова комісії Лаура Стефан.Вона додала, що якщо цього не станеться, то набере чинності голосування, яке відбулося сьогодні."Тоді кандидати, які отримали по три голоси, будуть розглядатися як переможці", — пояснила Стефан.За її словами, можливим є варіант, коли рішення щодо єдиного переможця не вдасться досягнути протягом 24 годин."Якщо кандидат не отримає чотири голоси, цих двох кандидатів ми подамо на розгляд Кабінету міністрів, і рішення буде вважатися ухваленим", — підсумувала Лаура Стефан.Нагадаємо, як повідомляв постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, український уряд 8 квітня призначив Максима Кутергу тимчасовим виконувачем обов’язків директора Бюро економічної безпеки.

Міського голову Бердичева Сергія Орлюка підозрюють у вимаганні й отриманні хабаря. Суд узяв його під варту з можливістю внесення застави.Про це повідомили департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та Житомирська обласна прокуратура."Поліцейські затримали на хабарі мера одного з міст Житомирщини. Йому оголошено підозру за фактом вимагання й отримання неправомірної вигоди. Суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави", — йдеться в повідомленні правоохоронців.Вони додали, що в п’ятницю оперативники управління стратегічних розслідувань в Житомирській області та слідчі слідчого управління обласної поліції викрили посадовця на одержанні 2 000 доларів неправомірної вигоди."За цю суму мер міста мав розв’язати питання щодо надання дозволу виконавчим комітетом міської ради на встановлення двох тимчасових павільйонів, погодження відповідних проектів і підключення вказаних павільйонів до міської мережі водопостачання та водовідведення", — зазначили в поліції.Фігуранта затримали. На підставі отриманих доказів поліцейські повідомили чоловіку про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України. За клопотанням Житомирської обласної прокуратури підозрюваному посадовцю суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення 240 000 гривень застави. "За прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою передбачена відповідальність — до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років із конфіскацією майна", — підсумували в Нацполіції.Відомо, що до обрання мером Сергій Орлюк багато років керував власною ветеринарною клінікою "Айболить" і займався приватною практикою. Міським головою Бердичева він став 2020 року.Правоохоронці з’ясували, що у травні 2025 року чиновник озвучив конкретну суму — 1 000 доларів за кожен дозвіл на встановлення тимчасової споруди.Нагадаємо, що 18 червня Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.

Чинному віце-прем’єр-міністру — міністру національної єдності Олексію Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди на понад 14,5 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України."НАБУ і САП повідомили чинному віцепрем'єр-міністру України, який раніше обіймав посаду міністра розвитку громад та територій України, про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб", — йдеться у повідомленні.Він став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави.Справа про масштабну корупційну оборудку: деталіЗа даними слідства, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу.  Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону, який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1000 до 8000 гривень при мінімальній ринковій вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйонів гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу Олексію Чернишову."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Реакція Олексія Чернишова на повідомлення про підозруВіце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов на своїй сторінці у Facebook поінформував, що у нього був "конструктивний діалог" з детективами НАБУ, який тривав понад дві години. "Вдячний за коректне та поважне ставлення. Запевнив, що такий підхід є взаємним та підтвердив готовність до повної співпраці в юридичній площині. Ознайомлююся з усіма наданими документами", — зазначив він.Нагадаємо, 21 червня президент Володимир Зеленський заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном.Наступного дня, а саме 22 червня, віце-прем’єр з національної єдності Олексій Чернишов повернувся в Україну. Це сталось після численних чуток у медіа щодо його можливої втечі за кордон.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.

У неділю, 22 червня, віце-прем’єр з національної єдності Олексій Чернишов повернувся в Україну. Це сталось після численних чуток у медіа щодо його можливої втечі за кордон.Про це посадовець повідомив на своїй сторінці в Facebook."Нарешті вдома. Непросте, але дуже важливе відрядження (яке завдяки деяким медіа стало несподівано популярним) завершено", — написав Чернишов.Він наголосив, що у понеділок повертається до роботи в Кабміні, де буде втілювати домовленості на практиці."Зокрема, працюватимемо над максимальним збереженням вже наявної підтримки наших громадян в країнах-членах ЄС. Кампанію дискредитації розберемо по фактах. Правда завжди перемагає", — додав Олексій Чернишов.Корупція у Мінвідновлення за часів ЧернишоваРаніше повідомлялось, що 13 червня НАБУ і САП заявили про викриття корупційної оборудки в будівельній сфері за участю топ-посадовців держави, яка могла призвести до заподіяння державі понад один мільярд гривень збитків.Згодом антикорупційні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, серед яких двоє осіб, пов’язаних із Чернишовим, — колишній державний секретар Мінрегіону Василь Володін та колишній радник міністра Максим Горбатюк.Також 18 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Володіна — його взяли під варту на 60 днів, до 17 серпня, з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.Нагадаємо, наразі віце-прем’єр-міністр національної єдності Олексій Чернишов перебуває за кордоном. У прес-службі Мінвідновлення запевняють, що у нього "планове відрядження в країнах Європейського Союзу".Як зазначав 21 червня президент Володимир Зеленський, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Після його завершення він має повернутися.

У суботу, 21 червня, президент Володимир Зеленський заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов наразі перебуває у плановому відрядженні за кордоном. Після його завершення він має повернутися.Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами."Те, що мені сказав Шмигаль, у нього відрядження. У нього два завдання було від мене, від уряду, від всіх нас: перше – це відкривати хаби в різних країнах, а друге — множинне громадянство. Наскільки я розумію, що він ці дві речі робить", — йдеться у заяві президента.Зеленський також запевнив, що після завершення відрядження Чернишов повинен повернутися в Україну."Відрядження закінчиться — повинен повернутися, все", — додав глава держави.Що каже нардеп ЖелезнякНародний депутат Ярослав Железняк повідомив у соцмережі Facebook, що 19 червня НАБУ і САП надіслали секретаріату Кабміну запрошення міністру національної єдності Олексію Чернишову явитися для вручення підозри 23 червня."За моєю інформацією, яку підтвердили два джерела в Уряді, ще 19-го червня НАБУ/САП надіслали на Секретаріат КМУ запрошення на Міністерство національної єдності України, яке очолює Олексій Чернишов для того, щоб в понеділок 23 червня він явився для вручення підозри", — написав парламентар.За словами депутата, цей документ був у премʼєра та інших топ-посадовців Офісу президента уже до години запитань до уряду."Тому вони й розповідають про відрядження "до кінця тижня", — додав Железняк.Корупція у Мінвідновлення за часів ЧернишоваРаніше повідомлялось, що 13 червня НАБУ і САП заявили про викриття корупційної оборудки в будівельній сфері за участю топ-посадовців держави, яка могла призвести до заподіяння державі понад один мільярд гривень збитків.Згодом антикорупційні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, серед яких двоє осіб, пов’язаних із Чернишовим, — колишній державний секретар Мінрегіону Василь Володін та колишній радник міністра Максим Горбатюк.Також 18 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Володіна — його взяли під варту на 60 днів, до 17 серпня, з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.За інформацією ЗМІ, які посилаються на правоохоронні та політичні кола, близько місяця тому у Чернишова було проведено обшуки.Нагадаємо, наразі віце-прем’єр-міністр національної єдності Олексій Чернишов перебуває за кордоном. У прес-службі Мінвідновлення запевняють, що у нього "планове відрядження в країнах Європейського Союзу".

Служба безпеки України та Нацполіція викрили посадовців Одеської міської ради, які розкрали майже 50% бюджетних коштів, виділених на поховання українських воїнів. Загальна сума перевищує два мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба СБУ. Зокрема, викрито в Одесі схему розкрадання бюджетних коштів, які призначалися для поховання загиблих захисників України."За матеріалами справи, учасники оборудки привласнювали майже 50% грошей, які виділялися на те, щоби для родичів українських воїнів їхнє поховання було безкоштовним", — ідеться в повідомленні.Розслідування встановило, що до схеми причетні посадовці Одеської міської ради та місцеві підприємці."Злочинний механізм полягав у тому, що учасники оборудки укладали договори за завищеними цінами, а отриману "різницю" розподіляли між собою", — пояснили правоохоронці.Відповідно до висновків незалежних експертиз ділки привласнили понад 2,1 мільйона гривень із 4,8 мільйона гривень, які Одеська міська рада виділила на встановлення 88 пам’ятників.Правоохоронці повідомили організаторам та учасникам схеми про підозру за статтею "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного або надзвичайного стану в особливо великих розмірах або організованою групою" Кримінального кодексу України."Зараз розв’язується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що працівники ДБР викрили злочинну організацію, яка заволодівала бюджетними коштами, виділеними на закупівлю харчових продуктів для військових.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомили про підозру двом колишнім правоохоронцям. Вони вимагали від підприємця хабар у розмірі 150 тисяч доларів за можливість уникнення кримінальної відповідальності.Про це повідомила прес-служба САП. Там уточнили, що підозрювані раніше обіймали посади детектива центрального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) і слідчого в Національній поліції у Київській області."Вони висловили керівнику юридичної особи прохання, поєднані з вимаганням, про надання неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності та припинення блокування рахунків підприємства", — йдеться в повідомленні.У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі додали, що  підозрювані намагалися примусити підприємця надати неправомірну вигоду."Посадові особи упродовж тривалого часу намагалися переконати останнього у невідворотності повідомлення про підозру, засудження та призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна", — зауважили прокурори.Після оприлюднення інформації про проведення слідчих дій щодо детектива БЕБ та слідчого Нацполіції в Київській області їх звільнено із займаних посад."Дії осіб кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України з урахуванням ступеня співучасті", — підсумували в САП.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що НАБУ та САП повідомили нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку. Йому інкримінують недекларування майна.

В Україні останнім часом побільшало системних зловживань у лісовій галузі. Особливо це стосується державного підприємства "Ліси України".На це вказав виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко, якого цитує сайт "Ми — Україна"."Чи можуть собі дозволити посадовці державного підприємства "Ліси України" під час війни регулярно зловживати у цій галузі? Чи нормально маніпулювати з рубанням деревини, обліком, ділянками під рубанням та іншим?" — поставив він риторичні запитання.На його думку, це саме те, що мало змінитися з корпоратизацією цього державного підприємства, але "все пішло якось не туди".Корупційні ризики "Лісів України"Буряченко звернув увагу на останню перевірку роботи "Лісів України" Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). За її наслідками встановлено, що корупційні ризики виникають через відсутність чітких механізмів відбору лісових ділянок для будівництва автомобільних доріг і вирубування дерев, що створює підстави для зловживань."Наприклад, посадовці однієї з філій підприємства необґрунтовано запланували будівництво лісової автомобільної дороги, хоча частину цієї дороги вже збудували попередніми роками", — зробили висновок правоохоронці.У звіті НАЗК також ідеться про те, що корупційні ризики виникають через зволікання державного підприємства "Ліси України" в оформленні правоустановчих документів на користування землями лісового фонду."Це призводить до зловживань з вилученням лісових ділянок із лісового фонду, нецільового їх використання, вирубування дерев. Це підтверджують близько 50 розпочатих кримінальних проваджень в цій сфері", — зазначили в НАЗК.Схема під час вирубування лісівОкрім того, на території Осмолодського лісового господарства Івано-Франківської області здійснили вирубування лісу на підставі отриманого спеціального дозволу від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, приховавши той факт, що земельна ділянка розташована в заповідній зоні ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Грофа".Ще одну схему описує видання "Екополітика" з посиланням на матеріали кримінального провадження. Журналісти стверджують, що сторонні особи отримали від працівників ДП "Ліси України" віддалений доступ до реєстру ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" та вносили до нього зміни, які допомагали:повторно використовувати бирки під час транспортування необлікованої деревини;змінювати кількості залишків деревини на проміжних складах;коректувати обʼєми лісопродукції, відведеної в рубки та фактично заготовленої;змінювати кількість вивезення лісової продукції з ділянок під час проведення рубок."Під час огляду вказаних місць виявилося, що лісівники відводили у вибіркову санітарну рубку дерева, які не потребували проведення санітарних заходів. Ця обставина вказує на підробку висновків про необхідність проведення заходів зі санітарного покращення лісу, які затверджували службові особи "Київлісозахисту", — зауважили журналісти.Прямі договори в обхід тендерівБюро економічної безпеки теж повідомило про виявлення зловживань під час проведення закупівель ДП "Ліси України". Йдеться про послуги з впровадження системи автоматизації бізнес-процесів типу ERP очікуваною вартістю майже 240 мільйонів гривень. Фахівці виявили потенційні ризики завищення очікуваної вартості закупівлі більше ніж на 180 мільйонів гривень."Окрім того, аналітики зафіксували ознаки встановлення дискримінаційних вимог до учасників тендеру. Це може свідчити про штучне створення умов для перемоги конкретного учасника публічної закупівлі", — акцентував заступник директора БЕБ Андрій Пащук.До того ж аналітика публічних закупівель на платформі ProZorro за 2025 рік виявила тривожну тенденцію в діяльності ДП "Ліси України". Компанія систематично укладає прямі угоди з ТОВ "ПБС", порушуючи норми чинного законодавства. За всіма ознаками, йдеться не лише про обхід тендерного законодавства, а й про можливу змову між генеральним директором держпідприємства Юрієм Болоховцем і керівництвом підрядника:закупівлі перевищують встановлені законом допорогові суми, що передбачає обов’язкове проведення відкритих торгів;замість прозорої конкурсної процедури укладаються прямі договори з ТОВ "ПБС" без жодного юридичного обґрунтування;попередній тендер, у якому ТОВ "ПБС" брало участь (UA-2025-01-13-011716-a), скасовано після дискваліфікації компанії, що викликає запитання щодо подальшого залучення її до інших проектів.Приклади закупівель:UA-2025-01-13-009639-a — 3,4 мільйона гривень, пряма угода, згодом скасована;UA-2025-05-15-011712-a — та ж сума, той же опис, та ж компанія — ТОВ "ПБС";UA-2025-04-02-010207-a — будівництво на 2,75 мільйона гривень, пряма угода;UA-2025-04-02-008966-a — капітальний ремонт, 1,57 мільйона гривень, пряма угода.Усі ці договори укладені з порушенням закону "Про публічні закупівлі", яка чітко визначає виключні підстави для використання переговорної процедури.Що робить наглядова рада?"З боку державного замовника — ДП "Ліси України" — маємо справу зі системним зловживанням процедурою прямих угод, метою якого може бути виключення конкурентів і забезпечення перемоги наперед визначеного виконавця", — наголосив Буряченко.Він додав, що на тлі загального зростання сум на закупівлі й однотипності процедур, існує обґрунтована підозра у змові між генеральним директором підприємства Юрієм Болоховцем та керівництвом ТОВ "ПБС".Ба більше, одночасна дискваліфікація компанії в конкурсі та укладення з нею угод поза тендером — пряме свідчення упередженості замовника."І на фінал я залишив тих хто мав контролювати та забезпечувати репутаційну стійкість ДП "Ліси Україна" — наглядову раду!" — акцентував виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад".Він послався на Telegram-канал "Інсайдер UA", де зазначено, що цікаві речі із закупівлями розпочали відбуватися саме після призначення в наглядову раду представника держави — Олексія Кучера, якого лобіював на цю посаду особисто керівник ДП "Ліси України" Юрій Болоховць.Замість боротьби з корупцією — умови для її розквітуЗа словами Буряченка, в серпні 2024 року суспільству пообіцяли нову еру прозорості в лісовому господарстві. На сайті Держлісагентства гучно заявили: "У ДП "Ліси України" буде незалежна наглядова рада". Та на практиці, як констатував він, "незалежність" виявилася фікцією.Кабінет міністрів 21 січня 2025 року затвердив склад наглядової ради ДП "Ліси України". До неї увійшли троє незалежних іноземних експертів і один представник держави — Олексій Кучер, чинний голова Державної регуляторної служби. Саме Кучера на першому ж засіданні обрали головою наглядової ради."І тут розпочинається найцікавіше. З формального погляду члени наглядової ради мають контролювати стратегію компанії, затверджувати фінансові плани, перевіряти політики управління ризиками та стежити за капітальними витратами. Але коли головою ради стає близький товариш генерального директора, така структура втрачає будь-який контрольний сенс", — пояснив Буряченко.Він додав, що результати не змусили себе чекати. Вже за перші чотири місяці 2025 року Болоховець ініціював тендери на понад пів мільярда гривень (570 мільйонів гривень):близько 200 мільйонів гривень — на закупівлю легкових автомобілів із відкритим кузовом та підвищеною прохідністю;ще 370 мільйонів гривень — на охоронні послуги."Ці витрати викликають запитання не лише через суми, а й через відсутність ефективного нагляду з боку ради, яку очолює "своя людина", — наголосив Буряченко.На його думку, в цілому призначення Кучера — не просто потенційний конфлікт інтересів, а свідчення глибокої системної управлінської кризи в ДП "Ліси України", де замість боротьби з корупцією створюються умови для її розквіту.Усунення з посад має стати закономірним наслідком"У лісовій галузі України відбувається суцільний "схематоз" під прикриттям корпоратизації та підконтрольної наглядової ради. Суми збитків, які фігурують у цілій низці кримінальних проваджень ДБР, на які посилаються НАЗК у своєму звіті, дуже показово демонструють, що щось в ДП "Ліси України" потрібно терміново змінювати. Насамперед потрібні кадрові рішення", — зробив висновок Буряченко.За його словами, в ДП "Ліси України" маніпулюють коштами, укладаючи прямі договори та, найімовірніше, умисно завищуючи тендерні пропозиції."Адже, коли одні силовики та правоохоронці щодня захищають нашу Батьківщину від ворога, інші за державні кошти купують розкішне авто за 3,19 мільйона гривень і будують власний маленький "хутір у лісі", це виглядає, як мінімум, огидно", — акцентував виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад".Він висловив глибоке переконання, що далі так продовжуватися не може. Адже ліси — це той базовий конституційний ресурс, який належить винятково народу України, а призначені державою управлінці не мають права на монополізацію галузі та перетворення її у власний бізнес."Тому вимушений констатувати, що усунення Юрія Болоховця й Олексія Кучера з посад має стати закономірним наслідком їх, як мінімум, сумнівної діяльності та прямою вимогою елементарної доброчесності", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що на Вінниччині працівники ДБР у співпраці із СБУ та процесуального керівництва Офісу генерального прокурора затримали директора однієї з філій Центрального лісового офісу "Лісів України". Його підозрюють у розкраданні державної деревини на мільйони гривень і хабарництві.

У середу, 4 червня, Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання адвоката голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні неправдивої інформації. Суд зменшив розмір його застави до 25 мільйонів гривень. Про це повідомляє "Радіо Свобода". Водночас, як зазначають журналісти із зали суду, суд відмовив Кириленку у проханні виїжджати за кордон у службові відрядження. До цього адвокат підозрюваного подав клопотання про зміну запобіжного заходу Кириленку, а саме зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів. Також захист клопотав про повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду у службові відрядження за кордон.Справа Павла Кириленка: що відомоНАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як "Схеми" розкрили деталі того, що родина очільника АМКУ у період 2020-2023 років придбала автомобілі та низку об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді. Ринкова вартість майна склала понад 70 мільйонів гривень, а посадовець не мав для цього достатніх офіційних доходів. Згодом стало відомо, що 30 мільйонів застави за Кириленка внесла компанія "Керамет", бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти дізнались, що ця та інші компанії Мкртчана беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.Нагадаємо, станом на 9 грудня минулого року було завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.

В Україні позбавлено ліцензію на роботу російському онлайн-казино Pin-Up. Це перші результати діяльності новоствореної державної агенції "ПлейСіті".Про це повідомила прес-служба Міністерства цифрової трансформації України."Викорінення казино з російським слідом — одне з пріоритетних завдань PlayCity", — йдеться в повідомленні.У відомстві зазначили, що до запуску державної агенції рішення про надання ліцензій ухвалювала людина — це був один із найкорумпованіших етапів у сфері азартних ігор."PlayCity автоматизує процес, щоб усунути людський фактор і зробити сферу прозорою та контрольованою", — пояснили в міністерстві.Там акцентували, що PlayCity вже показує реальні зміни в галузі та задає чіткі правила гри — агенція анулювала ліцензію російському казино Pin-Up на роботу в Україні."Це перший крок до формування прозорого та чесного ринку, в якому немає місця компаніям, пов'язаним із країною-агресором. Знищуємо корупцію та прощаємося з російським казино на українському ринку", — підсумували в Міністерстві цифрової трансформації України.Як відомо, нещодавно в Україні запрацювала державна агенція "ПлейСіті". Воно регулюватиме азартні ігри.Що відомо про справу Pin-UpУ вересні 2024 року суд підтримав клопотання Державного бюро розслідувань і Офісу генерального прокурора, передавши до АРМА понад 2,6 мільярда гривень, заарештованих на рахунках онлайн-казино, яке пов’язане з росіянами. Ця сума включає кошти від прибуткових фінансових операцій.На початку грудня ДБР висунуло підозри власникам і топ-менеджерам онлайн-казино у пособництві Росії. Суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою для бенефіціарних власників, директора, власника торгової марки та доменного імені, а також керівника КРАІЛ.У січні 2025 року ДБР затримало номінального власника компанії Ігоря Зотька, що діяла в Україні під брендом Pin-Up. У лютому директора онлайн-казино Pin-Up відправили на два місяці під варту без можливості внесення застави. Про це тоді повідомляла речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сапʼян.Компанія Pin-Up Ukraine відкидає звинувачення ДБР і Офісу генерального прокурора щодо незаконних фінансових операцій і заперечує будь-які зв’язки з російським капіталом чи підсанкційними особами з країни-агресора.Нагадаємо, 25 травня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо запровадження санкцій проти низки громадян України та Росії. Серед них — власник онлайн-казино Pin-UP Дмитро Пунін і компанія-власник Pin-Up "Укр Гейм Технолоджі".

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування стосовно командира 211 бригади Збройних сил України. Він не реагував на факти знущання та катування з військовослужбовців.Про це повідомила прес-служба ДБР. Слідство встановило, що з лютого по липень 2024 року командир достеменно знав про факти катувань і жорстокого поводження із військовослужбовцями з боку підлеглого офіцера, проте не вжив жодних заходів реагування."Старший лейтенант систематично бив, принижував і катував підлеглих. Відомо, що він є сином начальника штабу цієї ж бригади, який є близьким товаришем комбрига. Це могло вплинути на рішення командира замовчати злочини та не передавати інформацію до правоохоронних органів", — пояснили в ДБР.Вони додали, що в результаті замість захисту прав своїх підлеглих командир фактично став учасником злочинної бездіяльності, дозволивши продовжувати тортури та знущання. "Подібні дії не лише порушують законодавство, а й завдають серйозної загрози внутрішній дисципліні Збройних сил України в умовах збройної агресії", — зробили висновок слідчі.Тож командиру інкримінують бездіяльність військової влади в умовах воєнного стану."Фігуранту та його захисникам відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення — після цього обвинувальний акт скерують до суду. Процесуальне керівництво у провадженні здійснює Офіс генерального прокурора", — наголосили в Державному бюро розслідувань.Що відомо про скандал у 211 бригадіПро випадки зі знущанням з військових у 211 бригаді дізналися під час службових перевірок, які тривали з весни цього року. Однак замість того, щоби справедливо покарати винних, майже всіх залучених до внутрішніх розслідувань, включно з постраждалими й офіцерами, які служили в пункті постійної дислокації, що розташовано в Тернопільській області, командування бригади перевело в піхотні частини.Один із військових на умовах анонімності розповів виданню "Українська правда", що підрозділ створювали військові, більшість із яких раніше разом служили в батальйоні "Тиса" 128 гірсько-штурмової бригади. Її командир — полковник Олег Побережнюк, а його дружина станом на 2023 рік працювала в Кам'янець-Подільському територіальному центрі комплектування.За його словами, у бригаді є чоловіки та дружини, батьки та сини, куми, далекі родичі, коханки, друзі, однокласники, сусіди та всі інші, кого можливо притягнути зі свого оточення.Зокрема, під час службової перевірки стосовно складання адміністративних протоколів щодо бійців з'ясувалося, що в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Цей факт безпосередньо підтвердили медичні огляди.Також він додав, що встановив багато порушень, серед яких побиття військових, якщо вони вживали спиртне, але не платили гроші. В основному знущаннями з бійців займався син начальника штабу Валерій Пастух і похресник комбрига Побережнюка Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні.Видання зауважило, що кримінальне провадження через знущання з військових не відкрила ні прокуратура, ні Державне бюро розслідувань. Натомість прокуратура розслідувала справу про нескладання адмінпротоколів щодо військовослужбовців. Відомо, що Гусятинський районний суд Тернопільської області 10 вересня цього року визнав Пастуха-старшого винним у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану. Обвинувачений заплатив максимальний штраф у розмірі 34 тисяч гривень. Також на етапі досудового розслідування він відшкодував державі збитки в розмірі майже 140 тисяч гривень.Нагадаємо, що 19 грудня командира 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки Збройних сил України Олега Побережнюка відправили під варту. Водночас йому дали право внести заставу.

Мешканець Львівського району організував схему заволодіння бюджетними коштами в сумі майже 1,3 мільйона гривень. Їх виділила одна зі сільських рад району для будівництва тимчасових укриттів у двох селах.Про це повідомили в поліції Львівської області. Там зазначили, що зловмисника викрили слідчі управління поліції Львівщини спільно з оперативниками управління СБУ у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури."Ще 2023 року між фірмою, засновником якої є дружина підозрюваного, й однією зі сільських рад Львівського району уклали договір щодо будівництва тимчасових укриттів на території двох сіл", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці додали, що надалі зловмисник, який виконував функції організатора будівельних робіт, склав і подав на підпис директорці офіційні документи — акти виконаних робіт, у які внесли неправдиві відомості щодо фактично виконаних будівельних робіт."Таким чином кошторис будівництва одного з укриттів завищили на майже 770 тисяч гривень, а іншого — на понад 520 тисяч гривень", — пояснили поліцейські.Вони підрахували, що загальна сума збитків, завданих сільській раді, складає майже 1,3 мільйона гривень.Правоохоронці повідомили зловмиснику про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за статтями "Організація привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" і "Організація службового підроблення" Кримінального кодексу України."Максимальне покарання — позбавлення волі на термін до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років. Досудове розслідування триває. Директорці фірми також повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень", — підсумували в поліції Львівської області.Нагадаємо, раніше прокурори Київської міської прокуратури спільно зі слідчими столичного главку поліції розслідували розкрадання грошей, які виділили на ремонт і укомплектування укриттів і споруд цивільного захисту у Києві.

Упродовж 2016-2018 років бізнесмен і колишній політик Денис Комарницький разом із дружиною володіли 110 квартирами у Києві. Згодом вони їх швидко продавали.Про це свідчить розслідування журналістів "Слідство.Інфо". Вони уточнили, що це житло у престижних новобудовах Комарницькі продавали дуже швидко — протягом кількох днів чи тижнів з моменту набуття права власності."Подружжя могло заробити на продажі цих квартир 440 мільйонів гривень. Враховуючи, що раніше правоохоронці та ЗМІ повідомляли, що Комарницького підозрюють у причетності до схем із виділення землі у Києві під забудови, виявлені квартири подружжя Комарницьких могли бути способом розрахунку за надання таких послуг", — зробили висновок розслідувачі.Вони нагадали, що в лютому 2025 року правоохоронці оголосили про проведення масштабної операції "Чисте місто" з викорінення корупції у земельній та бюджетній сферах Києва. Серед підозрюваних — Денис Комарницький, колишній депутат столичної ради, бізнесмен та юрист.Пізніше стало відомо, що Комарницький утік із країни, а подробиці махінацій із землею та нерухомістю у Києві за його можливої участі публікували журналісти Bihus.Info.Вони зауважили, що найбільший прибуток могли приносити земельні ділянки, які передавалися забудовникам під житло. Журналісти посилаються на так звані "понятійки" 2020 року, де йшлося про те, що за надання таких послуг у Комарницького хотіли третину квартир або принаймні третину прибутку від продажу квартир.Журналісти "Слідства.Інфо" дослідили майно Дениса Комарницького та його дружини та виявили, що протягом 2016-2018 років подружжя володіло 110 квартирами у престижних столичних новобудовах. Але володіли ними недовго."У великому житловому комплексі "Комфорт Таун" на лівому березі столиці Комарницькі мали 52 квартири. У житловому комплексі бізнес-класу Central Park у районі метро "Либідська" вони були власниками 48 помешкань. Ще ближче до центру столиці розташований ЖК преміумкласу Tetris Hall — там у Ірини Комарницької було 10 квартир", — перерахували розслідувачі.Журналісти дослідили витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановили, що виявлені квартири продавалися блискавично швидко — за лічені дні чи тижні. "Слідство.Інфо" визначило середню ціну квадратного метра у "Комфорт Тауні" та Central Park у роки, коли квартири продавали Комарницькі. Житло лише у цих двох комплексах могло принести подружжю понад 330 мільйонів гривень виторгу.Вартість 10 квартир, якими володіла Ірина Комарницька у преміальному Tetris Hall, журналісти рахували з довідки про оцінювальну вартість об’єктів нерухомості у цьому будинку станом на зараз. Вартість цих квартир могла сягати 110 мільйонів гривень. Отже, разом — 440 мільйонів гривень виторгу.Журналісти проаналізували все майно Комарницьких і помітили, що пік активності з купівлею та продажем квартир припав саме на 2016-2018 роки. Ні до цього, ні після Комарницькі не оперували нерухомістю у таких обсягах, а користувалися лише тим майном, яке зберігалося за родиною тривалий час. На запитання журналістки про те, чи були ці квартири хабарем, Ірина Комарницька відповіла: "Ні, це не хабар. Це бізнес-діяльність"."Повідомити, у чому полягав бізнес-інтерес купувати квартири, а вже через декілька днів або тижнів продавати їх, пані Комарницька відмовилася", — підсумували розслідувачі.  Нагадаємо, що на початку березня в мережі з'явилася інформація, що колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, втік з України за кордон. Згодом стало відомо, що Комарницькому допомогли виїхати з країни працівники правоохоронних органів.