# кредити

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

У четвер, 4 грудня, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії.Відповідна заява оприлюднена у соцмережі X політика.Глава бельгійського уряду наголосив, що залучення заморожених російських коштів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, може спричинити серйозні негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи загалом. З огляду на ці ризики, країна висунула три ключові вимоги для підтримки ініціативи репараційного кредиту:1. Абсолютне гарантування взаємної відповідальностіБарт Де Вевер вимагає абсолютного гарантування взаємної відповідальності за потенційні ризики. Він пояснив, що компенсаційні виплати за незаконну експропріацію, згідно з угодами про захист інвестицій, можуть перевищувати первісну вартість активів, включаючи відсотки. Тому гарантії повинні покривати всі потенційні фінансові зобов'язання з першого ж дня.2. Забезпечення ліквідності EuroclearБельгія вимагає, щоб Euroclear мав достатній запас ресурсів для забезпечення ліквідності на випадок потреби. Ці ресурси можуть знадобитися, якщо Euroclear потрапить під російські санкції, або якщо Центральний банк РФ вимагатиме відшкодування збитків унаслідок судового чи арбітражного процесу, або ж мирної угоди.3. Рівномірна участь усіх країн ЄСПрем'єр-міністр вважає логічним, щоб усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, брали участь у цій операції. Він висловив позицію, що кошти повинні стягуватися пропорційно та рівномірно з усіх інституцій на європейській території. Бажано, щоб участь взяли й інші держави, які входять до "Коаліції рішучих".Хоча пропозиція Єврокомісії рухається у напрямку виконання цих трьох умов, Барт Де Вевер вважає її поки що недостатньою для задоволення мінімальних вимог Бельгії. Він підкреслив, що Бельгія повністю підтримує Україну, але не можна вимагати від країни неможливого, і висловив сподівання на підтримку цієї позиції парламентом.Раніше повідомлялось, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

Схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". За його словами, в Євросоюзі розуміють зв’язок між фінансовою підтримкою України з Європи та майбутнім кредитом МВФ."Ми усвідомлюємо взаємозв'язки в цьому питанні. Перш ніж МВФ зможе схвалити програму в цьому контексті, інституція має впевнитися у своєму аналізі щодо стійкості боргу", — розповів журналістам Уйварі.Він додав, що існують "важливі зв’язки" між фінансовою підтримкою України та майбутньою програмою Міжнародного валютного фонду."Ми розглядаємо це питання саме в такому світлі. Адже це дуже важливо та взаємопов’язано між собою", — наголосив речник.Раніше в ЄС непублічно висловлювали занепокоєння, що МВФ може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн-членів домовитись про надання Києву "репараційної позики".Також експерти й урядовці наголошували, що на 2026-2027 роки бюджет України потребуватиме 135,7 мільярда євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 мільярда — військові потреби.План Євросоюзу з "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів загальмував через застереження Бельгії, на території якої зберігається основна частина російських активів у ЄС. Брюссель побоюється юридичних наслідків такого рішення.Нагадаємо, вчора голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомляла, що місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування на чотири роки. Йдеться про суму вісім мільярдів доларів..

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) підготувала для України нову програму кредитування на чотири роки. Йдеться про суму вісім мільярдів доларів.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, підсумовуючи розмову з керівником місії Гевіном Греєм та його колегами."Розпочались переговори про нову програму з МВФ", — йдеться у повідомленні.Місія МВФ розпочала свою роботу в Києві. Мета — проведення офіційних перемовин щодо нової програми співпраці з Україною."Загальний обсяг програми, який МВФ пропонує Україні, близько вісім мільярдів доларів на чотири роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ — ключ до отримання фінансування від інших партнерів, у тому числі й репараційного кредиту", — зазначила Підласа.Рішення борда МВФ щодо запуску програми очікується в січні. У перший місяць 2026 року також очікується перша виплата. Попередні дії, які потрібно виконати для отримання коштів, — ухвалення бюджету на 2026 рік у межах погодженого з МВФ дефіциту."Щодо структурних маяків — МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем уникнення сплати податків", — додала голова бюджетного комітету ВР.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна і Міжнародний валютний фонд погодили підвищення потреб у фінансуванні до кінця 2027 року. Більша частина коштів може бути забезпечена коштом заморожених російських активів..

В Україні програма пільгової іпотеки "єОселя" стала доступною для родин залізничників, які вимушено покинули свої будинки через бойові дії.Про це повідомив віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба."Це важливий крок державної підтримки стратегічної для країни галузі. Працівники УЗ, які вимушені були покинути свої домівки, зможуть скористатися вигідними умовами пільгового кредитування для придбання житла", — йдеться у повідомленні.Як зазначив посадовець, держава профінансує оформлення документів та 70% першого внеску. Ще 20% — покриє "Укрзалізниця" як роботодавець, щоб підтримати своїх співробітників. До того ж перший рік держава частково компенсуватиме щомісячні платежі, а УЗ допомагатиме з цими платежами протягом трьох років."Таким чином працівники залізниці зможуть придбати житло вартістю до 2 мільйонів гривень з першим внеском не більше 60 тисяч гривень", — додав Кулеба.Міністр зазначив, що кінця року до програми планується залучити перші 100 сімей. Зауважимо, за останніми даними Міністерства економіки України, у 2025 році кредити на власне житло за програмою доступної іпотеки "єОселя" отримали майже шість тисяч українських родин. Йдеться про суму понад 10 мільярда гривень.Нагадаємо, задля того, щоби придбати власну квартиру, українцям необхідно працювати в середньому від п'яти до семи років, відкладаючи усю зарплату. Такими є дані порівняльного аналізу вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку в обласних центрах України та зарплат у них, який провів портал "OLX Нерухомість". Детальніше — у матеріалі TrueUA..

В Україні запровадили дію державної програми "Доступні кредити 5-7-9" на всі прифронтові регіони, включно з секторами, де ведуться активні бойові дії. Також розширилася підтримка аграріїв, адже тепер вони отримали можливість продовжити строк на пільгове кредитування.Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Посадовець наголосив, що уряд ухвалив постанову "Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва", чим розширив можливості державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Документ передбачає надання доступу підприємцям із прифронтових областей до рефінансування їхніх кредитів на покращених умовах до кінця 2027 року.Нововведенням зможуть скористатись фермери, які ведуть діяльність на землях активних бойових дій, де працюють електронні інформаційні ресурси країни. Водночас Гетманцев наголосив, що хоча рішення є важливим для підприємництва, насамперед необхідно розробити спеціальні портфельні гарантії."Бізнесу треба дати гарантії у межах програми. Бо зараз є проблеми з тим, що підприємці взагалі не можуть взяти кредит. Їм не дають позики, бо вони не мають відповідного забезпечення, а те майно, яке є, банки вважають неліквідними. Тому в межах комерційного кредитування потреби задовольнити важко", — уточнив він.Проте керівник профільного комітету наголосив, що спільно з Кабміном необхідно узгодити конкретний план дій для покращення ситуації. Певні напрацювання запровадять найближчим часом: вже з листопада цього року верхню межу у 200 тисяч гривень скасують, що призведе до збільшення кредитних сум.Право на застосування пільгової відсоткової ставки отримали підприємці, які здійснюють діяльність на територіях, віднесених до зони високого воєнного ризику безпосередньо після укладення кредитного договору. Для бізнесу на прифронтових територіях ставка дорівнює 3%, для інших регіонів — 15% на операційні цілі, 7% — на інвестиційні.Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев заявляв, що українці, користуючись послугами, чи здійснюючи покупки, повинні вимагати у продавців фіскальні чеки. Кожна покупка без цього документа зменшує пенсії та зарплати бюджетників..

Рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня.Про це повідомила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен після засідання "Коаліції рішучих", передає "Укрінформ"Вона відзначила, що у першу чергу рішення щодо "репараційного кредиту" є політичним рішенням. Наразі ще є технічні деталі, але вони будуть вирішені."Звичайно, є технічні деталі, але в першу чергу це політичне рішення. Я думаю, що ми повинні працювати таким чином, щоб у нас було рішення до Різдва. Щоб ми могли забезпечити фінансування України на наступні роки", — пояснила Фредеріксен.До того ж прем'єрка Данії наголосила, що "Коаліція рішучих" домовилася посилити тиск на Росію. Тому партнери України мають "знайти довгострокове фінансування здатності продовжувати боротьбу, зміцнити оборонну промисловість України за допомогою європейського фінансування, профінансувати таку необхідну американську зброю та посилити тиск на слабку економіку Путіна новими санкціями"."Я вважаю, що стратегія Путіна полягала в тому, щоб чекати, коли ми втомимося, здамося. Але, звісно, цього ніколи не станеться", — додала Фредеріксен.Нагадаємо, єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявляв, що дорожня карта Європейського Союзу з питань безпеки й оборони передбачає надання Україні "репараційної позики" до кінця 2025 року. Європейські ініціативи реалізовуватимуться спільно з Україною..

У 2025 році кредити на власне житло за програмою доступної іпотеки "єОселя" отримали майже шість тисяч українських родин. Йдеться про суму понад 10 мільярда гривень.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України.З початку року 5,7 тисяч пільгових іпотек на суму 10,5 мільярда гривень видали українцям. Лише за минулий тиждень оформили 154 іпотек на 302 мільйони гривень.Під 3% кредити отримали:військові та працівники сектору безпеки — 61 особа;педагоги — 12 осіб;медики — чотири особи;науковці — чотири особи.За загальними умовами під 7% кредити отримали:громадяни, які не мають житла — 56 осіб;внутрішньо переміщені особи — 14 осіб;ветерани — три особи."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року, з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Алгоритм оформлення іпотеки:Подати заявку на "єОселю" у застосунку "Дія".Отримати позитивне рішення та обрати банк для отримання кредиту.Надати банку необхідний пакет документів та заяву на отримання компенсації від держави.Банк передає заяву до Пенсійного фонду України.Пенсійний фонд перевіряє подані дані на відповідність умовам компенсаційної програми.Після підтвердження можна оформити кредит із компенсацією.Нагадаємо, раніше заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що програмою "єОселя" користується все більше українських родин. Проте, щоб зробити пільгову іпотеку більш ефективною, умови потрібно змінювати..

У 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі.Як повідомляє прес-служба Національного банку, кредитування в Україні не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. Так, валові кредити бізнесу в національній валюті у вересні 2025 року, за оперативними даними, зростали на 17,8% у річному вимірі. Позики ж для населення "підскочили" на 24,7%.Валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець серпня 2025 року становила 25,3%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.Чисті гривневі кредити бізнесу у вересні 2025 року, за попередніми даними, зростали на 30,8% у річному вимірі. Фізичні особи також "позичали" гроші у банків частіше — за рік показник підскочив на 32,9%."Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування наростальними темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, з серпня деякі українці можуть отримати іпотеку за програмою "єОселя" за ще більш вигідними умовами. Зміни торкнулися двох категорій громадян..

Правоохоронці викрили організовану групу, яка за допомогою штучного інтелекту оформлювала кредити на громадян України. Злочинці відкрили рахунки від імені щонайменше 286 осіб, а на деяких з них оформили кредити на суму більше ніж чотири мільйони гривень.Про це йдеться в повідомленні на сайті Національної поліції України.За даними слідства, оборудку організувала 33-річна жінка, котра під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. До злочинної діяльності залучила колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва. "Жінка отримувала з невстановлених джерел персональні дані користувачів онлайн-банкінгу — фінансові номери мобільних телефонів, паролі та коди авторизації. Отриману інформацію вона передавала іншим учасникам групи, які здійснювали несанкціоновані входи до мобільних застосунків українських банків, а далі — у "Дію" через систему авторизації BankID", — йдеться у повідомленні.Правоохоронці зазначили, що отримавши доступ до електронних кабінетів громадян, зловмисники завантажували цифрові документи користувачів, після чого організаторка виготовляла короткі підроблені відео з використанням технології DeepFake — накладаючи обличчя потерпілих на власне. Ці фейкові відео використовувалися для проходження автоматичної фотоверифікації у банківських онлайн-системах. Таким чином зловмисники уклали договори та відкрили рахунки від імені щонайменше 286 громадян, а на частину з них оформили кредити на суму більш як чотири мільйони гривень. Отримані кошти учасники групи переводили на підконтрольні рахунки у різних фінансових установах. У подальшому гроші конвертували у криптовалюту та переводили в готівку."У результаті проведених обшуків за місцями проживання фігурантів вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність", — йдеться у зведенні.Що "світить" шахраямЯк зазначили правоохоронці, трьом учасникам організованої групи повідомлено про підозру у шахрайстві,  вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використання електронно-обчислювальної техніки, у великих розмірах (ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України), та у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційно-комунікаційних  систем, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, під час дії воєнного стану, організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України).Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна. Нагадаємо, раніше прес-служба Національного банку України повідомляла, що зловмисники щорічно крадуть із банківських карток українців мільйони гривень. Найчастіше клієнти самостійно розголошують особисті дані, реквізити та паролі шахраям..

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Група "Нафтогаз" підписала історичну кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 мільйонів євро. Кошти підуть на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного газопостачання українців під час зими після пошкодження інфраструктури країни внаслідок атак Росії.Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз України"."Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку для громад і бізнесу", — зазначила президентка групи ЄІБ Надя Кальвіньо.Це фінансування реалізується в межах плану підтримки енергетики України, запровадженого ЄІБ, та забезпечується гарантією Європейської комісії в межах Ukraine Investment Framework (UIF)."Це суттєва та практична підтримка, яка допоможе нам гарантувати енергетичну стійкість країни напередодні зими. Щиро дякую президенту України, уряду та прем’єр-міністру за підтримку, а також нашим європейським партнерам за довіру та солідарність", — наголосив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.Своєю чергою, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко привітала підписання угоди та наголосила на її важливості для енергетичної стійкості України. Угоду підписано в присутності міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос під час її візиту до Києва."Угода між ЄІБ і "Нафтогазом" є важливим внеском в енергетичну та економічну стабільність України. Надійне енергопостачання необхідне для роботи підприємств, збереження робочих місць і подальших інвестицій у нашу економіку. Водночас це партнерство підтримує довгострокову мету України — побудову стійкого, сталого та інтегрованого в Європу енергетичного сектору", — зазначив Соболев.У межах цієї угоди «Нафтогаз» зобов'язується реінвестувати суму, еквівалентну кредиту Європейського інвестиційного банку, у проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації."Цей кредит допомагає Україні підготуватися до ще однієї складної зими. Вона допоможе домогосподарствам і бізнесу зберегти світло та тепло. Крім того, вона сприятиме інтеграції України до енергетичного ринку Європейського Союзу", — сказала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.Нагадаємо, 28 липня стало відомо, що Україна вперше імпортує азербайджанський газ Трансбалканським маршрутом. Група "Нафтогаз" уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією Групи SOCAR — SOCAR Energy Ukraine.