# кредити

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна і надалі блокуватиме позику для України у 90 мільярдів євро. Головна причина — відновлення транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба".Таку заяву Сійярто оприлюднив у своєму дописі у соцмережі X."Ми блокуватимемо позику Україні від ЄС на 90 млрд євро, поки не відновиться транзит трубопроводом "Дружба" до Угорщини", — заявив він.За словами очільника угорського МЗС, буцімто "Україна шантажує Угорщину, зупиняючи транзит нафти у координації з Брюсселем та угорською опозицією". На його думку, Київ це робить нібито для того, аби "створити перебої з постачанням в Угорщині та підвищити ціни на паливо перед виборами"."Блокуючи транзит нафти до Угорщини трубопроводом "Дружба", Україна порушує Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, порушуючи свої зобов'язання перед Європейським Союзом. Ми не піддамося цьому шантажу", — додав Сійярто.Нагадаємо, за даними Financial Times, 20 лютого під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні у 90 мільйонів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації економіки.Зауважимо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Угорщина заблокувала важливу для України позику від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації своєї економіки.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні.Відтак, позиція Будапешта фактично зупинила процес виділення 90 мільярдів євро для Києва, адже для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС.Чому ці гроші важливі для КиєваУкраїна розраховує отримати 90 мільярдів євро кредити, адже, згідно з прогнозами, вже у квітні цього року може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Крім того, від цієї позики залежить успіх переговорів із МВФ щодо програми на 8 мільярдів євро.У виданні зауважили, що цей кредит також розглядався як альтернативний варіант після того, як країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених російських активів для фінансування потреб України.Журналісти також зауважили, що Будапешт заблокував допомогу Україні на тлі підготовки Угорщини до виборів. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Орбан наразі посилив антиукраїнську риторику, адже його партія зараз поступається в опитуваннях опозиційній силі "Тиса".Тому зараз державні ЗМІ Угорщини активно поширюють тези про те, що фінансова підтримка Києва лише затягує війну коштом угорських платників податків.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Військовослужбовці, мобілізовані та резервісти можуть не сплачувати відсотки й штрафи за кредитами на час служби. Як повідомила пресслужба Міністерства оборони України, так звані "кредитні канікули" діють з першого дня призову або участі в бойових діях і поширюються також на дружин і чоловіків захисників/захисниць. У чому суть пільгиНа час проходження служби для багатьох захисників, а також їхніх дружин чи чоловіків діє звільнення від сплати відсотків та штрафів за кредитами. "Це означає, що банки, фінансові установи не мають права нараховувати їм пеню, штрафні санкції чи проценти за користування позикою", — пояснили у відомстві.Проте варто пам'ятати, що це правило не поширюється на кредити, взяті для купівлі житла (зокрема й недобудов), автомобілів або певного енергетичного обладнання (фотоелектричні модулі, вітрові електроустановки з гібридними інверторами), якщо відсотки за ним уже компенсуються державою чи третіми особами.Кому доступна пільгаПраво на таку пільгу та умови її отримання залежать від виду військової служби. Якщо вас призвали під час мобілізації або як резервіста, "кредитні канікули" починають діяти з першого дня призову і тривають аж до моменту звільнення. "При цьому, для закону абсолютно не має значення, де саме ви несете службу — на лінії фронту чи в тиловій частині", — зауважили в Міноборони.Для військовослужбовців за контрактом та тих, хто перебуває на інших видах служби, підхід інший. "Тут ключовим є факт безпосередньої участі у захисті країни: чи то в часи АТО та ООС, чи під час повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року. Якщо ви брали участь у бойових діях або заходах з оборони хоча б один день, то отримуєте право на списання відсотків і штрафів. Це право активується з першого дня такої участі і зберігається на весь подальший час служби під час дії особливого періоду. Наприклад, якщо ви виконували бойові завдання у 2015 році і продовжуєте служити зараз, пільга для вас залишається чинною. З іншого боку, якщо військовий-контрактник увесь час перебував у тилу і жодного разу не залучався до згаданих заходів оборони, скористатися цією пільгою він не зможе", — пояснили в оборонному відомстві.Також дія пільги не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу в лавах ЗСУ.Які документи потрібніЩоб банк перестав нараховувати відсотки, військовослужбовцю або його дружині (чоловіку) необхідно надати кредитору пакет документів. Для мобілізованих та резервістів:військовий квиток або посвідчення офіцера;довідка за формою 5 (про проходження служби);витяг із наказу про призначення (якщо у довідці ф.5 не вказано вид служби);свідоцтво про шлюб (якщо пільгу оформлює дружина/чоловік).Для контрактників та інших категорій:військовий квиток або посвідчення офіцера;довідка за формою 5;витяг із наказу про призначення;свідоцтво про шлюб (для дружини/чоловіка).документ, що підтверджує участь у бойових діях/заходах з оборони (довідка за формою 12 (про участь у бойових діях), довідки згідно з додатками 1, 4 або 6 до порядку № 413 (ті, що видаються для отримання статусу УБД).У Міноборони додали, що усі ці документи оформлюються та видаються стройовою частиною за місцем служби.Нагадаємо, в Україні учасники бойових дій мають право на низку пільг, пов'язаних з медичним обслуговуванням, фінансовою допомогою, житлом тощо. Читайте також: Що таке "сіре" та "чорне" посвідчення і які вони дають пільги родинам загиблих військових.

Вже цього тижня Європейський парламент проголосує щодо надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для фінансування військових витрат.Про це повідомила голова парламенту Роберта Мецола, передає Politico. "Європейський парламент у середу проголосує щодо позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро", — наголосила посадовиця.Зазначається, що європейські парламентарі домовилися про прискорене голосування, яке дозволить Комісії залучати кошти на міжнародному ринку боргу, за підтримки довгострокового бюджету ЄС."Без позики Україна ризикувала залишитися без готівки до квітня, що мало б катастрофічні наслідки для її військових зусиль на тлі мирних переговорів, що тривають за посередництва США", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні наголосили, що спершу голосування планували провести на спеціальній пленарній сесії 24 лютого з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак, воно відбудеться раніше.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

В Україні діють різноманітні урядові програмами державної підтримки під час надзвичайної ситуації в енергетиці. Йдеться про пільгові кредити, грошову допомогу для підприємців та "Пакунки тепла" для населення.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, перші виплати та кредити вже нараховані. За її словами, продовжують діяти урядові програми для людей, хто потребує допомоги під час морозів, для продовження роботи підприємців та для посилення енергонезалежності багатоквартирних будинків і домогосподарств.Допомога людям"Пакунки тепла"Свириденко заявила, що уже понад 30 тисяч людей отримали "Пакунки тепла" в районах, де ситуація під час морозів була найскладнішою. Набори містять речі, які допомагають зігрітися, залишатися на зв’язку та заряджати медичні пристрої. Їх забезпечила Група "Нафтогаз" для людей з інвалідністю та одиноких пенсіонерів Києва та Київської області. "До ініціативи долучилися інші великі державні компанії — "Енергоатом", "Укренерго", "Укргідроенерго" та "Ліси України". Вони вже забезпечують додаткові 70 тисяч пакунків тепла для громад по всій Україні, де ситуація з електро- і теплопостачанням залишається складною", — зазначила прем'єр-міністр.Підтримка бізнесу   Допомога ФОПам на енергонезалежністьЗа тиждень понад 18 тисяч ФОПів другої-третьої груп подали заявки на отримання 180,6 мільйона гривень. Із них 14,4 тисячі заявок держава вже профінансувала. За словами Свириденко, підприємці, які надають людям базові послуги, зможуть відремонтувати або купити генератор, пальне чи оплатити комунальні послуги. Кредити 0% на енергообладнання Крім того, видано перший пільговий кредит сумою 1,1 мільйона гривень на генератори та інше енергообладнання в межах програми "Доступні кредити 5-7-9"."Станом на сьогодні до 18 банків надійшло 417 заявок від бізнесу на загальну суму 487 мільйона гривень. Кредит надається на строк до трьох років на суму до 10 мільйонів гривень", — поінформувала посадовиця."Доступні кредити 5-7-9%" на енергообладнанняЗа словами прем'єр-міністра, уже підписано 115 кредитних договорів на загальну суму 2,19 мільярда гривень для фінансування проєктів власної генерації — для бізнесу та ОСББ. "Загалом бізнес подав 173 заявки на шість мільярдів гривень на встановлення газотурбінних, газопоршневих, біогазових та інших генеруючих установок, як системне рішення для енергостійкості", — уточнила Свириденко.Підтримка домогосподарств"СвітлоДім" для енергонезалежності будинківУ Києві та Київській області погоджено перші 19 заявок багатоквартирних будинків на загальну суму 5,1 мільйона гривень. Кошти перераховуються заявникам протягом двох днів після підтвердження.Будинки зможуть придбати:генератори;акумулятори;інвертори;блоки керування високовольтними батареями;сонячні панелі — для автономного забезпечення води, тепла, освітлення та роботи ліфтів під час відключень.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що станом на 9 лютого у столиці після російських масованих атак без теплопостачання залишаються понад тисячу багатоповерхівок..

В Україні розпочала роботу спеціальна міжвідомча група, яка має реалізувати амбітну програму державного іпотечного кредитування для одного мільйона сімей. Ключовим інструментом ініціативи стане надання кредитів під 3% річних терміном на 25 років, при цьому держава бере на себе всі інфляційні ризики.Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами першого засідання міжвідомчої парламентсько-урядової робочої групи з реалізації програми доступного житлового будівництва. Як зазначив Гетманцев, учасники засідання одностайно констатували, що нинішня система іпотеки в країні є критично недорозвиненою — співвідношення таких кредитів до ВВП України залишається одним із найнижчих у Європі. Нова програма покликана задовольнити надзвичайно високий попит на власне помешкання серед найбільш вразливих та важливих категорій громадян.Хто зможе скористатися програмою:військовослужбовці та їхні родини;працівники соціальної сфери: вчителі та медики;внутрішньо переміщені особи (ВПО);багатодітні родини та соціальні працівники.Особливий акцент робоча група робить на тому, щоб реалізація проєкту не призвела до появи ізольованих "спальних" районів. Головна мета — надати людям якісне та повноцінне житло, яке дозволить їм повноцінно інтегруватися у громади.Джерела фінансування проєктуНаразі фахівці розробляють пропозиції щодо залучення коштів через банківське кредитування, випуск спеціальних іпотечних облігацій, допомогу міжнародних партнерів, а також емісію ОВДП. Наступним кроком стане відкритий діалог із представниками будівельної галузі для напрацювання остаточних і реалістичних рішень.Нагадаємо, уряд спростив доступ до пільгового кредитування для військових: від початку року програма "єОселя" пропонує оновлені та ще лояльніші умови для отримання іпотеки. Юлія Свириденко наголосила, що ці зміни, які набули чинності 11 січня, спрямовані на забезпечення житлом кожного українського воїна.  .

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

В Україні діють чіткі підстави, які можуть обмежити громадянам виїзд за кордон. І перш ніж планувати подорож чи поїздку в іншу країну, кожен українець може самостійно перевірити, чи має він право перетнути кордон.Хто саме може отримати заборону на виїзд до кінця року та як швидко перевірити свій статус — розповідаємо у матеріалі.Чому українцям можуть заборонити виїзд за кордонЗакон передбачає декілька основних випадків, коли громадянину можуть заборонити виїзд з країни:Відкрите виконавче провадження. Якщо кредитор виграв суд і виконавець відкрив провадження, він має право звернутися до суду із клопотанням про обмеження громадянину на виїзд з країни.Судова ухвала про тимчасову заборону. Суд має право накласти обмеження як запобіжний захід у цивільних, господарських чи кримінальних справах.Борги щодо сплати аліментів. Злісних неплатників обмежують у правах, зокрема й у можливості виїзду з країни.Заборгованість перед державою. Несплата податків, штрафів чи інших обов’язкових платежів може призвести до відкриття провадження та подальшої заборони покидати країну.Як переконатись, чи є заборона на виїзд з країниПеред тим, як їхати за кордон, варто переконатись, чи немає щодо вас відкритих проваджень або рішень суду. Це можна зробити через:OpenDataUA. За прізвищем та ім’ям кожен громадянин має змогу переглянути судові справи, проте потрібно уважно звіряти місце розгляду та суть справи.сайт "Судова влада України". Він дозволяє шукати ухвали судів щодо обмеженьЄдиний реєстр боржників. За ПІБ та ідентифікаційним кодом можна перевірити виконавчі провадженнязапит до Державної прикордонної служби. Він надає офіційне підтвердження про відсутність чи наявність заборони.Нагадаємо, з 1 листопада 2025 року виїзд за кордон дозволено лише зі чинним біометричним паспортом — для дорослих — на 10 років, для дітей — на чотири роки. За кордоном "продовжений" паспорт можна замінити через консульство.З 28 серпня 2025 року чоловіками віком 18-22 років дозволили виїжджати за кордон. Проте зробити це можуть не всі, оскільки виїзд за кордон заборонений для чоловіків, які обіймають посади на державній службі, у державних органах влади, органах місцевого самоврядування.А у вересні цього року Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою посли, які припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин державного кордону під час воєнного стану. Відтак, колишні посли тепер підпадають під загальні обмеження на виїзд за кордон, які діють для більшості громадян України в умовах воєнного стану..

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

У четвер, 4 грудня, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії.Відповідна заява оприлюднена у соцмережі X політика.Глава бельгійського уряду наголосив, що залучення заморожених російських коштів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, може спричинити серйозні негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи загалом. З огляду на ці ризики, країна висунула три ключові вимоги для підтримки ініціативи репараційного кредиту:1. Абсолютне гарантування взаємної відповідальностіБарт Де Вевер вимагає абсолютного гарантування взаємної відповідальності за потенційні ризики. Він пояснив, що компенсаційні виплати за незаконну експропріацію, згідно з угодами про захист інвестицій, можуть перевищувати первісну вартість активів, включаючи відсотки. Тому гарантії повинні покривати всі потенційні фінансові зобов'язання з першого ж дня.2. Забезпечення ліквідності EuroclearБельгія вимагає, щоб Euroclear мав достатній запас ресурсів для забезпечення ліквідності на випадок потреби. Ці ресурси можуть знадобитися, якщо Euroclear потрапить під російські санкції, або якщо Центральний банк РФ вимагатиме відшкодування збитків унаслідок судового чи арбітражного процесу, або ж мирної угоди.3. Рівномірна участь усіх країн ЄСПрем'єр-міністр вважає логічним, щоб усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, брали участь у цій операції. Він висловив позицію, що кошти повинні стягуватися пропорційно та рівномірно з усіх інституцій на європейській території. Бажано, щоб участь взяли й інші держави, які входять до "Коаліції рішучих".Хоча пропозиція Єврокомісії рухається у напрямку виконання цих трьох умов, Барт Де Вевер вважає її поки що недостатньою для задоволення мінімальних вимог Бельгії. Він підкреслив, що Бельгія повністю підтримує Україну, але не можна вимагати від країни неможливого, і висловив сподівання на підтримку цієї позиції парламентом.Раніше повідомлялось, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

Схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". За його словами, в Євросоюзі розуміють зв’язок між фінансовою підтримкою України з Європи та майбутнім кредитом МВФ."Ми усвідомлюємо взаємозв'язки в цьому питанні. Перш ніж МВФ зможе схвалити програму в цьому контексті, інституція має впевнитися у своєму аналізі щодо стійкості боргу", — розповів журналістам Уйварі.Він додав, що існують "важливі зв’язки" між фінансовою підтримкою України та майбутньою програмою Міжнародного валютного фонду."Ми розглядаємо це питання саме в такому світлі. Адже це дуже важливо та взаємопов’язано між собою", — наголосив речник.Раніше в ЄС непублічно висловлювали занепокоєння, що МВФ може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн-членів домовитись про надання Києву "репараційної позики".Також експерти й урядовці наголошували, що на 2026-2027 роки бюджет України потребуватиме 135,7 мільярда євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 мільярда — військові потреби.План Євросоюзу з "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів загальмував через застереження Бельгії, на території якої зберігається основна частина російських активів у ЄС. Брюссель побоюється юридичних наслідків такого рішення.Нагадаємо, вчора голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомляла, що місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування на чотири роки. Йдеться про суму вісім мільярдів доларів..