# Латвія

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія не готується до війни з Європою. Водночас він накинувся зі звинуваченнями на країни Балтії.Відповідні заяви очільника Кремля поширили пропагандистські ЗМІ. Так, за словами Путіна, "немає жодних підстав" для російської атаки на країни Європи, а заяви представників Естонії про можливу агресію РФ він назвав "провокацією".Зауважимо, напередодні міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявляв, що Росія становить загрозу не лише Україні, а й усій Європі. Він згадав російські диверсії, кібератаки, спроби втручання та дезінформацію.Також Путін заявив, що в Литві, Латвії та Естонії нібито "порушують права російськомовних". За його словами, Росія реагує на це "у гуманітарній сфері". Водночас російський лідер не уточнив, які саме заходи має на увазі. Крім того, Путін звинуватив країни Балтії у використанні концепції "негромадянства".Набуття громадянства у країнах Балтії (Литва, Латвія, Естонія) є одним із найсуворіших у Європейському Союзі, оскільки всі три держави вимагають тривалого цензу осілості, обов'язкового складання іспитів на знання державної мови та конституції, а також загалом забороняють подвійне громадянство для натуралізованих іноземців. Негромадянство — це статус жителів у цих країнах, які прибули до Латвії після окупації країни СРСР у 1940 році.Нагадаємо, Північноатлантичний альянс посилює обмін розвідувальними даними. Таке рішення було ухвалене у відповідь на хвилю диверсій та інших інцидентів, які, ймовірно, пов’язані з Росією.Додамо, американська розвідка передала європейським урядам інформацію про можливу російську операцію із застосуванням безпілотників. За даними джерел El Mundo, серед потенційних цілей називають Іспанію, Францію та Італію, а дрони можуть запускати з торгових суден у Середземному морі..

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс виданню The Guardian.Застаріла оборона та нові технологічні ризикиЗа словами латвійського лідера, еволюція застосування БпЛА та технологій повітряного бою в Україні відбувається з колосальною швидкістю. Через це чинна європейська стратегія підготовки до протиповітряних протистоянь ризикує повністю застаріти вже до середини наступного року."Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми", — наголосив Рінкевичс.Він заявив, що ця уразливість є спільною як для України, яка щодня стримує масовані атаки Росії, так і для всього Європейського Союзу."І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми", — додав президент Латвії.Сценарії випробувань для країн АльянсуРінкевичс звернув увагу на те, що навіть обмежений гіпотетичний удар гіперзвуковими чи крилатими ракетами з боку Росії по території Альянсу стане катастрофічним іспитом для системи безпеки Заходу."Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися", — заявив латвійський очільник.Водночас політик зазначив, що наразі малоймовірним є повномасштабне конвенційне вторгнення сухопутних військ Росії в країни НАТО. Проте Європі варто готуватися до гібридної агресії — зокрема диверсій, масштабних кібератак та регулярних провокацій у повітряному просторі за допомогою безпілотників та ракет.Нагадаємо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..

Українці, які проживають у Латвії, отримали можливість обмінювати національні посвідчення водія на латвійські без складання теоретичного та практичного іспитів. Нові правила діють із 2 вересня 2026 року, однак скористатися спрощеною процедурою можна за певних умов.Про це повідомив Головний сервісний центр МВС. Зміни передбачені угодою між урядами України та Латвії про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія. Аналогічний механізм діє для громадян Латвії, які проживають в Україні.Важлива умова: спрощена процедура поширюється лише на посвідчення водія, видані до того, як людина отримала право на проживання у країні перебування.Куди звертатися для обміну прав у ЛатвіїУкраїнцям для отримання латвійського посвідчення водія необхідно звернутися до клієнтського центру Дирекції безпеки дорожнього руху Латвії (CSDD). Перед зверненням потрібно підготувати:дійсне українське посвідчення водія;нотаріально засвідчений переклад посвідчення латвійською мовою;чинний документ, що підтверджує право на проживання у Латвії;дійсну медичну довідку;документ про оплату збору або послуги з обміну посвідчення;інші документи, якщо їх вимагає латвійське законодавство."Перед візитом до уповноваженого органу необхідно заздалегідь підготувати пакет документів", — закликали в МВС.Для громадян Латвії, які хочуть скористатися аналогічною процедурою в Україні, обмін проводять у територіальних сервісних центрах МВС. У такому разі переклад посвідчення має бути нотаріально засвідчений українською мовою.Під час обміну старе посвідчення вилучають, після чого його повертають до країни, яка видала документ, дипломатичними каналами. Якщо виявиться, що посвідчення підроблене або недійсне, компетентний орган повідомить про це іншу державу."Україна має підписані Угоди про взаємне визнання та обмін посвідчень водія ще з п’ятьма країнами. Тож обмінювати документ за спрощеною процедурою, без складання теоретичного та практичного іспитів, можливо в Італії, Туреччині, Іспанії, Литві та ОАЕ", — нагадали у відомстві.Додамо, українці, які передають автомобіль у користування іншій людині, можуть офіційно закріпити за ним фактичного водія. Після внесення відомостей до реєстру штрафи за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані автоматично, отримуватиме належний користувач, а не власник транспортного засобу.Читайте також: Як зареєструвати пригнане з-за кордону авто: документи та обов’язкові перевірки.

Попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася.Його заяву озвучив радник президента Мартінш Дрегеріс. Про це повідомило видання LETA / Otkrito. Слова президента країни оприлюднено на тлі повідомлень про закритий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Радник від імені Рінкевичса підкреслив, що безпосередньої загрози російського вторгнення зараз немає. Водночас зберігається ймовірність різних диверсій, кібератак і гібридних операцій.Як раніше зазначав президент, Латвія, інші країни НАТО та Євросоюзу регулярно стикаються з подібними діями. Запобіжні заходи вживають латвійські органи внутрішніх справ, Національні збройні сили та союзники по НАТО."Ми високо оцінюємо політичні, дипломатичні та військові зусилля союзників із НАТО, зокрема, США, спрямовані на зміцнення регіональної безпеки", — заявив Дрегеріс.Як повідомлялося, директор ЦРУ США Джон Реткліфф під час візиту до Москви попередив російських чиновників про неприпустимість ескалації конфлікту з НАТО, особливо з Естонією, Латвією та Литвою. Про це в середу виданню Politico розповіли два поінформовані джерела."Головна мета візиту — застерегти від ескалаційних дій щодо країн Балтії", — заявив один із джерел.За словами іншого співрозмовника, директор ЦРУ також намагався переконати Москву скоротити військову й економічну підтримку Ірану.Нагадаємо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

До Дня незалежності України латвійські союзники розпочинають кампанію збору коштів на підтримку реабілітації поранених українських військових.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM.Збір коштів на реабілітацію поранених українських військових "Думаємо і працюємо разом з Україною" створюється у співпраці з "Ziedot.lv" та посольством України, амбасадоркою кампанії стала журналістка LSM Одіта Кенберга. Збір триватиме від сьогодні, 17 серпня, до 13 вересня. Організатори акції планують зібрати велику суму кошті для допомоги пораненим українцям."Повідомляючи про події з фронту в Україні, я на собі відчула жахи війни. Ми маємо допомагати Україні, тому що українці зараз борються не лише за свободу своєї країни, але й безпеку всіх нас — за безпечну Європу та безпечну Латвію", — зазначила Одіта Кенберга.Переказати свій внесок можна на порталі "Ziedot.lv" або дзвінком на номер 90204113, який коштуватиме п’ять євро.LSM і "Ziedot.lv" з 2022 року вже неодноразово організовували збори на підтримку України, за весь час зібрали понад два мільйони євро. 2026 року в дати довкола річниці повномасштабного вторгнення зібрали понад 745 тисяч євро.Раніше з’являлася інформація, що Латвія розпочне вдвічі частіше приймати на лікування поранених українських військових.Нагадаємо, що 5 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже. Тоді посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни..

Нещодавня подія зі збиттям безпілотника у повітряному просторі Латвії могла мати провокаційний характер із боку сторонніх сил. Литовські урядовці застерігають від передчасних висновків до завершення експертизи знайдених уламків.Про це повідомляє Delfi.Очікування результатів експертизиПрем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що наразі не варто відкидати версію про проведення спеціальної операції "під чужим прапором" у зв'язку зі збиттям дрона над Латвією. Водночас глава уряду наголосив, що повна картина події з'явиться лише після того, як фахівці знайдуть і дослідять сам безпілотник або його рештки."Збитого безпілотника поки не знайдено. Гадаю, його незабаром знайдуть, і тоді стане ясно, що це за летальний апарат, чий він, швидше за все, фахівці навіть зможуть за мікросхемами відстежити його ціль", — сказав прем'єр Литви.Можливі провокації Росії у БалтіїВидання зазначає, що минулого тижня міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив про дані розвідки, згідно з якими Росія розглядає варіанти здійснення провокацій у Балтійському регіоні. Хоча остаточного рішення в Москві ще не ухвалили, а конкретні терміни не визначені, загроза залишається високою.За словами очільника оборонного відомства, Кремль вивчає можливість завдання ударів по об'єктах критично важливої інфраструктури у балтійських країнах. При цьому не виключено, що для виконання таких провокаційних дій Росія може спробувати використати українські безпілотні летальні апарати.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Кабінет міністрів України дозволив безплатно передавати підбиту російську техніку закордонним музейним закладам. Очікується, що спалені та захоплені під час бойових дій танки країни-агресора стануть наочними експонатами та свідченнями російської агресії для жителів Європи.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Міністерства оборони України.Рішення уряду та музейні експонатиЗа спільної ініціативи Міністерства оборони та Міністерства культури України уряд ухвалив рішення, яке дозволяє безоплатно передавати знищену ворожу техніку іноземним музейним установам."Російські танки в'їдуть до Європи. Але тільки як музейні експонати", — зазначили у відомстві.Які країни отримають підбиту техніку РФУ межах реалізації цієї ініціативи підбиті трофейні танки Т-72 будуть направлені до таких країн: Литва, Латвія, Естонія, Данія та Нідерланди. Як наголосили у Міністерстві оборони, російська зброя, яка створювалася для знищення України, відтепер перетвориться на матеріальне свідчення агресії Росії та стане важливим елементом висвітлення історії української боротьби за незалежність.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

У п'ятницю вранці, 14 серпня, повітряний простір Латвії порушив невідомий безпілотний літальний апарат. На сполох підняли військові та авіацію Північноатлантичного альянсу, яка за короткий час ліквідувала повітряну ціль.Про це йдеться у повідомленні латвійської армії у соцмережі X.Повітряна тривога та заклик військовихЯк зазначили військові, порушення повітряних кордонів країни зафіксували під ранок. Близько 04:09 національні збройні сили випустили термінове звернення до жителів муніципалітетів Аугшдаугава, Прейлі, Резекне та Балві через пряму загрозу з неба."Повідомляємо, що в повітряному просторі Латвії існує повітряна загроза. Негайно сховайтеся в приміщенні та дотримуйтесь правила двох стін. Слідкуйте за офіційними повідомленнями", — йшлося у публікації.Оперативне перехоплення авіацією АльянсуНа порушення кордонів миттєво відреагували чергові сили НАТО. Вже орієнтовно за тридцять хвилин оборонні відомства оголосили про повне знешкодження небезпечного об'єкта та скасування тривоги."Повідомляємо вам, що загрозу в повітряному просторі усунуто. Винищувачі союзників успішно збили безпілотний літальний апарат, який увійшов до повітряного простору", — заявили в армії, додавши, що додаткова інформація буде опублікована у них у соцмережах.Наразі фахівці з'ясовують тип збитого апарата та його походження.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Латвії Байбою Браже. Посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."Дякуємо за ваш візит. Це була важка ніч для всіх наших людей. Тому дякую, що ви сьогодні з нами. Ми дуже вдячні вашій країні, вашому народу за всю підтримку від самого початку цієї війни", — зазначив очільник держави.Зеленський поінформував міністерку про масований російський удар балістикою та дронами цієї ночі по Києву та Київській області. Своєю чергою, Байба Браже висловила співчуття постраждалим українцям та їхнім сім’ям. Вона запевнила, що Латвія і надалі підтримуватиме Україну на всіх рівнях і нарощуватиме співпрацю у військовій сфері, зокрема в межах Drone Deal.Також сторони обговорили подальшу реалізацію програм PURL та SAFE, а також продовольчу безпеку та російські атаки на українські порти. Зокрема, латвійська посадовиця зазначила, що блокування роботи зернового коридору становить загрозу для багатьох держав світу, тому її країна порушуватиме це питання на всіх міжнародних майданчиках."Особливу увагу приділили підтримці європейської інтеграції України. Володимир Зеленський і Байба Браже мають спільну позицію: важливо, якнайшвидше відкрити ще чотири переговорні кластери. Президент подякував Латвії за стійку та послідовну підтримку в цьому питанні", — додали в ОП.Нагадаємо, 5 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої сторони обговорили ситуацію із захистом України від російських ракетних ударів та постачання ракет-перехоплювачів..

У п'ятницю, 24 липня, російські війська атакували Почесне консульство Латвії у Слов’янську Донецької області керованою авіабомбою. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на удар, назвавши його "грубим порушенням міжнародного права"."Ще одна жахлива новина. Почесне консульство Латвії у Слов'янську Донецької області зазнало удару російською керованою авіабомбою", — зазначив посадовець.За його словами, ця атака стала черговим прикладом порушення Росією норм міжнародного права та нехтування захистом цивільних і консульських приміщень. Також він зазначив, що Україна негайно поінформує відповідні державні органи та докладе зусиль, щоб встановити винних у цьому ударі та притягнути їх до відповідальності."Закликаємо до рішучої міжнародної реакції на такий терор", — наголосив міністр.Сибіга також повідомив, що Почесний консул Латвії не постраждав."Висловлюю солідарність із моєю колегою Байбою Браже та дружньою Латвією", — підсумував посадовець.Раніше начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомляв, що 24 липня зранку російські загарбники скинули дві авіаційні бомби на Слов’янськ Донецької області. Внаслідок ворожого удару загинули люди. Він констатував, що росіяни щодня атакують б'ють по українських містах й уже другий день поспіль їхні атаки призводять до численних жертв у Слов'янську.Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали авіаудару по Запоріжжю. Зафіксовано влучання.Також сьогодні вранці російські окупанти завдали ударів по Одесі. Внаслідок ворожої атаки постраждали місцеві мешканці.Читайте також: Україна готує відповідь на удари РФ: Зеленський заявив про "чіткий перелік заходів".