# Латвія

Латвія офіційно стала першою країною у світі, з якою Україна має повне взаємне визнання електронних підписів. З 2026 року українські КЕП, що входять до Довірчого списку Єврокомісії, прирівнюються в Латвії до власноручних підписів.Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Найвища цифрова довіраЗаступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк наголосила на стратегічній важливості цього кроку:"Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися".Латвійська сторона також високо оцінила рівень технологічної підготовки України. Гатіс Озолс, заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM, зазначив:"Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС".Озолс наголосив, що це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і вони вдячні українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису.Як це працює та що дає людямУ Мінцифри зазначили, що для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом тепер можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи, що відповідають стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону "Про електронні документи", які набули чинності цього року. Відтепер громадяни та представники компаній можуть без зайвої бюрократії:взаємодіяти з банками: підписувати електронні договори, акти та рахунки з повною юридичною силою;отримувати послуги: подавати заяви на отримання державних та муніципальних послуг Латвії;вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.Нагадаємо, як раніше повідомляв TrueUA, березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, відбудеться індексація пенсій та зростуть мінімальні виплати для родин загиблих і зниклих безвісти військових. Також наша країна перейде на "літній час". .

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Російські спецслужби намагаються вербувати осіб із кримінальним минулим для організації диверсій на території Латавії. Основними цілями Кремля є військові об’єкти та критично важлива інфраструктура.Про це заявив начальник Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс, пише Delfi."Минулого року на території нашої країни сталося кілька інцидентів, які ми зараз розслідуємо і в яких не виключаємо зв'язок з виконанням завдань, даних російськими спецслужбами. Жоден з цих інцидентів не завдав істотної шкоди інтересам національної безпеки Латвії", — наголосив посадовець.Медвієтс додав, що торік було викрито групу, яка у 2023 році підпалила підприємство, що виконувало оборонний проєкт. За даними слідства, ті самі особи також планували підпалювати вантажівки з українськими номерами на території об’єкта критичної інфраструктури.За його словами, підозрювані склали перелік потенційних цілей, серед яких були меморіали, об’єкти електропостачання, склади з легкозаймистими товарами та військові об’єкти. Він також пояснив, що російська сторона переважно вербує осіб, які мають кримінальний досвід або відбували покарання. "Ці люди пов'язані певними кримінальними корпоративними зв'язками, якщо хочете. У них широке коло контактів і знайомих зі схожими інтересами. Тому, завербувавши одну таку людину, є широкі можливості для того, щоб на неї спиратися і залучити до подібної діяльності ряд інших людей, з якими вона знайома", — пояснив він.За його словами, частина завербованих осіб, зокрема колишні ув’язнені та люди з наркотичною залежністю, займаються збором інформації та підготовкою диверсій за винагороду, тоді як інші можуть діяти з ідеологічних мотивів. На сьогодні під вартою перебувають чотири особи, затримані на початку року. Троє з них є громадянами Латвії, один має статус негромадянина. Усі вони підозрюються у шпигунстві. У полі зору СДБ перебувають також інші особи, причетність яких до подібної діяльності перевіряють."Кілька років ми бачимо досить відчайдушні спроби російської сторони створити тут групи нових лідерів, молодих людей, освічених, які могли б у подальшому очолити ці так звані організації співвітчизників, координувати організації російськомовного населення для досягнення російських цілей", — наголосив Межвієтс.Нагадаємо, торік у грудні газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

Латвія завершила зведення 280 кілометрового паркану на кордоні з Росією. Зведення цього захисного об'єкта коштувало країні 166 мільйонів євро.Як повідомляє видання LSM, у грудні було встановлено останні секції  паркану. Він став одним з найбільших інфраструктурних проектів країни у сфері нацбезпеки, а його будівництво тривало кілька років. У будівництві брали участь шість підрядників. Медійники пояснюють, що на деяких болотистих ділянках процес був особливо складним і паркан довелося ставити фактично на понтоні.Видання додає, що ще 20 мільйонів наступного року інвестують в облаштування інфраструктури для патрулювання та технічних засобів контролю, ця робота має закінчитись до кінця 2026 року. На сьогодні прикордонники та міністерство внутрішніх справ проводять спільні інспекції добудованого паркану і перевіряють якість.У Прикордонній службі зазначили, що ситуація на латвійсько-російському кордоні загалом стабільна, проте трапляються поодинокі випадки його нелегального перетину. Латвійські прикордонники наголошують, що поява паркану суттєво спрощує їм роботу.Зауважимо, що сучасний кордон між РФ та Латвією не цілком збігається з передвоєнним кордоном. У 1946 році до складу РРФСР було офіційно включено, а зі складу Латвійської РСР виключено, район довкола міста Абрене. Латвія остаточно відмовилася від територіальних претензій на Абренський район лише 27 березня 2007 року.Нагадаємо, у листопаді видання Dagens повідомляло, що Норвегія оголосила про масштабну модернізацію свого 198-кілометрового кордону з Росією, включно з новими огорожами, системами спостереження та використання дронів для покращення моніторингу..

Чергові звинувачення Кремля у нібито відмові Києва від діалогу насправді є індикатором успішної координації зусиль України та США. На переконання президента, така реакція Москви лише підтверджує результативність поточної дипломатичної співпраці з Вашингтоном.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Фейки як індикатор успіхуОбговорюючи результати своєї нещодавньої зустрічі з Дональдом Трампом та подальшу роботу з американською переговорною командою, Глава держави зауважив, що Кремль намагається дискредитувати цей процес через інформаційні маніпуляції."Ми дуже добре попрацювали. Той факт, що росіяни намагаються зараз зірвати прогрес черговими фейками, тільки підтверджує якість наших зустрічей і комунікації з американською стороною", — наголосив Зеленський.На переконання президента, активізація ворожих вкидів свідчить про те, що Україна та США виходять на конструктивні рішення, які викликають занепокоєння в Москві.Підтримка ЛатвіїОкрім обговорення інформаційних атак РФ, лідери зосередилися на зміцненні міждержавних відносин:вдячність за допомогу. Зеленський подякував Латвії за непохитну підтримку з перших днів великої війни;програма PURL. Глава держави відзначив внесок Риги у реалізацію спільних ініціатив та єдину позицію на рівні Євросоюзу;запрошення до Києва. Володимир Зеленський запросив Едгарса Рінкевичса відвідати Україну з офіційним візитом для подальшої координації кроків.Зеленський зазначив, що Латвія залишається одним із ключових адвокатів українських інтересів у ЄС та НАТО, активно допомагаючи Києву боротися не лише на полі бою, а й на інформаційному фронті.Попередній контекст:29 грудня очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Глава держави назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними".Президент США Дональд Трамп відреагував на заяви Кремля щодо нібито спроби України завдати удару по резиденції російського диктатора Володимира Путіна в ніч на 29 грудня. Під час спілкування з пресою політик зазначив, що наразі не володіє детальною інформацією про інцидент..

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

Латвія виділила понад два мільйони євро на посилення безпеки аеропорту "Рига". Це було зроблено з метою захисту об'єкта від безпілотних літальних апаратів.Як повідомляє видання Delfi, кошти буде використано для запровадження сучасних технологій, які дозволять ефективно виявляти та нейтралізувати безпілотники.Загальна сума фінансування складається з 1,955 мільйона євро, наданих Європейським фондом регіонального розвитку, а також 465 637 євро з державного бюджету Латвії. Відповідний проект був розроблений Міністерством зв’язку. Він передбачає створення комплексної системи захисту, що включає розгортання спеціальної інфраструктури для виявлення безпілотників, оснащення аеропорту необхідними сенсорами та впровадження відповідного програмного забезпечення.Так, ключовою ціллю ініціативи є підвищення спроможності аеропорту "Рига" вчасно виявляти, розпізнавати, відстежувати та протидіяти безпілотникам, які здійснюють несанкціоновані польоти в межах критичних зон повітряного простору та на території летовища. У Міністерстві додали, що аеропорт "Рига" є об’єктом стратегічної інфраструктури, порушення роботи або пошкодження якого може негативно вплинути на виконання державних функцій та становити загрозу громадській і національній безпеці.На сьогодні процес закупівлі обладнання для виявлення, ідентифікації, моніторингу та протидії дронам уже завершено. Медійники додають, що 13 січня цього року в повітряному просторі Латвії тричі було запроваджено короткострокові обмеження. Всі вони були пов'язані з виявленням дронів біля ризького аеропорту.Нагадаємо, у жовтні у Бельгії над військовою базою в Марш-ан-Фаменні помітили кілька невідомих дронів. Військова база розташована на Півдні країни за 113 кілометрів від Брюсселя.Додамо, у жовтні в Іспанії вперше зафіксували появу невідомих дронів. Це призвело до тимчасового припинення роботи місцевого аеропорту на острові Майорка..

Латвія розглядає можливість демонтажу окремих ділянок залізничної колії, які ведуть до Росії. Відповідні наміри підтвердили після щотижневої офіційної розмови між президентом країни Едгарсом Рінкевичем та прем'єр-міністром Евікою Сілінею.Як повідомляє суспільний мовник Латвії LSM, латвійський уряд проаналізує інформацію про можливий демонтаж колії на східному кордоні країни до кінця 2025 року за участю Національних збройних сил. Також це питання винесуть на обговорення з Естонією та Литвою. Рінкевичс зауважив, що більше конкретики щодо демонтажу залізничного полотна, яке веде до РФ, буде на початку наступного року."Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення мають прийматися шляхом визначення як часових меж, так і обсягу робіт, а також оцінки того, що це означає для різних соціально-економічних аспектів", — зазначав він.Медійники додають, що президент Латвії планує заслухати думку збройних сил з цього питання у п’ятницю, 28 листопада, але жодних поглиблених обговорень чи рішень не відбудеться до наступного року.Латвійсько-російський кордон має протяжність у 214 кілометрів. З російської сторони це частина кордону, який проходить по Псковській області.Згідно з договором між Російською Федерацією та Латвійською Республікою про державний кордон, кордон проходить від потрійного стику державних кордонів Латвійської Республіки, Російської Федерації та Республіки Білорусь до потрійного стику державних кордонів Латвійської Республіки, Російської Федерації та Естонської Республіки.Важливим є факт, що цей кордон не повністю збігається з передвоєнним кордоном. У 1946 році до складу РРФСР було офіційно включено, а зі складу Латвійської РСР виключено, район довкола міста Абрене. Латвія остаточно відмовилася від територіальних претензій на Абренський район лише 27 березня 2007 року.Нагадаємо, у жовтні видання Politico повідомляло, що Латвія наказала 841 громадянину країни-агресорки Росії покинути країну. Головна причина — не знання латвійської мови..

Кремль проводить численні інформаційні операції проти країн Балтії, як це робив для виправдання повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Це частина "нульової фази", що створює умови для можливого нападу на країни Балтії в майбутньому.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). При цьому вони зауважили, що наразі не прогнозують неминучого нападу Росії на країни Балтії.Однак констатують, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров дав інтерв'ю російським ЗМІ, в якому зібрав декілька російських довготривалих інформаційних операцій про країни Балтії. Зокрема, звинуватив країни Балтії в "русофобії", "антиросійських" настроях, жорстокому поводженні з російськомовними та недотриманні угод з Росією.Лавров представив країни Балтії як маріонеток Великої Британії, натякаючи, що вони втратили свій суверенітет. Рашист припустив, що вони насправді не є європейцями, натякаючи, що вони належать Росії, а не Європі.Він також назвав країни Балтії загрозою для Росії та заявив, що "деякі діячі" в Європейському Союзі "підбурюють" ці держави, припускаючи, що це є загрозою для Калінінградської області."Кремль і раніше використовував подібні інформаційні лінії проти країн Балтії, але те, що Лавров представив їх усі разом в одній заяві, заслуговує на увагу. Звинувачення Лаврова, як прямі, так і завуальовані, проти країн Балтії дуже схожі на звинувачення, висунуті Кремлем проти України, щоби виправдати її незаконну окупацію Криму та частин Луганської та Донецької областей України 2014 року та повномасштабне вторгнення 2022 року", — визначили аналітики.Вони додали, що заяви Лаврова є продовженням зусиль Кремля щодо створення інформаційних умов для можливого майбутнього нападу на одну або всі країни Балтії. Це частина російських операцій "нульової фази" з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому."Ці та інші дії є зусиллями зі встановлення умов "нульової фази", мають на меті звернути увагу на паралелі із зусиллями Росії з встановлення умов щодо України до 2022 року, але наразі не є попередженням про неминучий напад", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWСитуація на Гуляйпільському напрямку погіршується, хоча російські війська, ймовірно, витратять значний час на створення умов для захоплення населеного пункту. Росіяни, ймовірно, спробують ізолювати й оточити Гуляйполе з північного сходу відповідно до нового плану кампанії, метою якого є послаблення оборони України, щоби забезпечити просування за допомогою тактики інфільтрації.Російські війська, ймовірно, зруйнують оборонну зону навколо Покровська та Мирнограда, але значення захоплення цих міст залежатиме від обставин і характеру виведення українських військ.Російські блогери розгортають узгоджену інформаційну кампанію, передчасно прогнозуючи падіння Покровська, що, ймовірно, вплине на інформаційний простір.Російське військове командування продовжує зусилля щодо консолідації й інтеграції підрозділів безпілотників у звичайні військові структури, але позиція Центру передових безпілотних технологій «Рубікон» відносно нових сил безпілотних систем залишається незрозумілою.Офіційні особи повідомили про повітряні вторгнення у повітряний простір Франції та Литви.Російські війська просунулися в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка та поблизу Покровська.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що відкрита війна між Російською Федерацією й Альянсом можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

Латвія наказала 841 громадянину країни-агресорки Росії покинути країну до 13 жовтня. Головна причина — не знання латвійської мови.Про це повідомляє Politico із посиланням на Управління з питань громадянства та міграції Латвії (PMLP). Зазначається, що росіяни не змогли довести володіння латвійською мовою та пройти обовʼязкові перевірки безпеки.Журналісти зауважили, що після повномасштабної агресії РФ проти України, Латвія змінила свій імміграційний закон, зробивши суворішими правила для громадян Росії. У 2024 році вона ще більше посилила обмеження.Відтак, для отримання статусу довгострокового резидента Європейського Союзу росіянам необхідно продемонструвати знання латвійської мови на рівні А2 та пройти перевірку безпеки й біографічних даних до 30 червня 2025 року. Нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.Однак 841 громадянин Росії не подав необхідні документи вчасно. Тому їм повідомили про необхідність залишити країну до 13 жовтня. Всі хто залишиться перебуватимуть у країні незаконно. До того ж їм припинять надавати соціальні послуги, а при постійному недотриманні вимог без обґрунтування можуть примусово депортувати.Нагадаємо, а Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера".Також раніше з’являлася інформація, що з Польщі депортують 25-річного громадянина України, який вже мав проблеми з законом, після нападу на водія міського автобуса у Вроцлаві. Перед тим із Польщі депортували 15 українців, яких визначили загрозою для громадської безпеки. .

У вівторок, 7 жовтня, президент Володимир Зеленський звільнив посла України в Латвії Анатолія Куцевола. Причини такого рішення не уточнюються.Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави. Зеленський підписав указ №752/2025, в якому повідомляється про "звільнення Куцевола з посади надзвичайного і повноважного посла України в Латвійській Республіці"."Звільнити Куцевола Анатолія Анатолійовича з посади надзвичайного і повноважного посла України в Латвійській Республіці", — йдеться у тексті документа.Раніше повідомлялось, що 16 вересня Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів: Кіпру — Міхаліса Фіріласа, Латвії — Андрейса Пілдеговічса та Пакистану — Канвара Аднана Ахмеда Хана.Ще 21 липня Володимир Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та командою Офісу президента. Глава держави заявив про призначення 16 послів.Нагадаємо, 15 вересня Ольга Стефанішина офіційно розпочала роботу на посаді посла України у Сполучених Штатах Америки. Її дипломатична місія стартувала з хвилини мовчання, ушанувавши пам’ять українських захисників.

Латвія продовжила часткове закриття повітряного простору на кордонах з Російською Федерацією та Білоруссю. З 8 жовтня режим діятиме у нічний час з 20:00 до 07:00.Про це повідомили у міністерстві оборони Латвії, пише LSM. Відомство пояснює це необхідністю ретельного спостереження на тлі недавніх інцидентів, відпрацювання протидії дронам та ін. "Враховуючи інциденти з порушенням повітряного простору в інших країнах НАТО, а також те, що обмеження повітряного простору дають можливість Національним збройним силам проводити більш детальне спостереження за повітряним простором, здійснювати симуляції дронів і протидронових систем, розміщувати й тренувати мобільні бойові підрозділи, прийнято рішення діб", — наводить відомство коментар міністра оборони Андріса Спрудса.Він повідомив, що подальші рішення будуть ухвалені з урахуванням планування програми НАТО "Східний вартовий" (Eastern Sentry — місії альянсу зі зміцнення східного флангу альянсу, розпочатої після того, як група дронів РФ вдерлася у повітряний простір Польщі) та у координації з іншими країнами Балтії.Міністерство зазначає, що наразі безпосередньої загрози для Латвії немає, але для зниження ризиків зальоту дронів із сусідніх недружніх країн на кордоні на постійному чергуванні перебувають підрозділи протиповітряної оборони Національних збройних сил. Також, продовжує воно, посилено патрульну місію НАТО, впроваджуються нові акустичні системи для спостереження за повітряним простором.Раніше голова генштабу Національних збройних сил Латвії  Україна не є кінцевою метою Кремля, а лише передовою у боротьбі з російською агресією. Війна в Україні України стала випробувальним майданчиком сучасної війни.Нагадаємо, раніше Мерц заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Він прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом.До того ж, на думку Мерца, мирна угода у війні між Росією та Україною не може бути укладена коштом політичного суверенітету та територіальної цілісності Києва.

Латвія виступає за перетворення нинішньої місії патрулювання повітряного простору Балтії на повноцінну місію протиповітряної оборони. Також країни НАТО мають боротися з російськими дронами, використовуючи методи, які вже застосовує Україна.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс у Ризі на конференції Військового комітету НАТО на рівні командувачів Збройними силами, передає Delfi.Зазначається, що Рінкевичс наголосив на тому, що збільшення витрат на оборону є серйозним викликом для всіх країн Альянсу."Мова йде не про Excel-таблиці або політичні гасла, а про реальні можливості, які необхідні арміям, військово-морським і військово-повітряним силам, щоб протистояти як новим, так і традиційним загрозам… Росія є довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці і випробовує Європу та НАТО всіма можливими способами", — заявив він.Латвійський президент додав, що найкращий спосіб убезпечити країни НАТО — це ефективне стримування. Він запевнив, що його країна найближчим часом буде готова виділяти на оборону 5% ВВП.Крім того, Рінкевичс нагадав, що Латвія, як держава, яка межує із країною-агресоркою Росією та Білоруссю усвідомлює свою особливу відповідальність за зміцнення зовнішнього кордону НАТО і ЄС. Президент також закликав Альянс розширити підхід до оборони Балтії, зробивши акцент на протиповітряних системах і використанні новітніх технологій. Він зауважив, що досвід України у боротьбі з дронами може стати взірцем для всієї Європи.Нагадаємо, 26 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що нещодавно з боку Угорщини в український повітряний простір залітали невідомі дрони-розвідники. Згодом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відкинув інформацію про можливе вторгнення угорських дронів в Україну. Він у хамовитій манері заявив, що президент України "бачить привидів".Вже під час вечірнього звернення 26 вересня Володимир Зеленський запевнив, що українські військові реагуватимуть на випадки, коли неподалік від державного кордону з Угорщиною знову зафіксують безпілотники. .