# Латвія

Північноатлантичний альянс планує посилити оборону свого східного флангу. Зробити це НАТО має намір за допомогою нової командної структури, яка має забезпечити швидке розгортання сил у країнах Балтії у разі можливого конфлікту з Росією.Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з переговорами. Зазначається, що наразі сили НАТО в Латвії, Естонії та Польщі підпорядковуються єдиному багатонаціональному штабу в польському місті Щецин. Однак нова структура передбачає створення окремого корпусу для оборони Балтійського регіону.За даними агентства, Німеччина та Нідерланди у координації з НАТО домовилися призначити німецько-нідерландський корпус, який базується у місті Мюнстер, відповідальним за оборону Латвії та Естонії. Як очікується, створення другого корпусу дозволить Альянсу швидше вводити великі сили у регіон у разі загрози. Повноцінний армійський корпус зазвичай може командувати трьома дивізіями, що налічують від 40 до 60 тисяч особового складу.Точні терміни набуття чинності цього рішення та кількість військовослужбовців, які увійдуть до нового командного підрозділу, наразі не розголошуються. У Міністерстві оборони Нідерландів заявили, що питання призначення корпусу ще уточнюється.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з Альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Додамо, на думку начальника розвідувального центру Збройних сил Естонії Антса Ківісельга, наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій.Таку думку висловив під час брифінгу в середу, 20 травня, у Варшаві віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Його цитує "Укрінформ".Таким чином він відповів на запитання про випадки порушення українськими дронами повітряного простору балтійських країн."Безумовно, Україна повинна — і про це також кажуть наші військові та в НАТО — значно точніше визначати цілі, щоби не створювати загрози безпеці країн Альянсу", — зазначив він.За його словами, це може слугувати російським провокаціям. Росія використовуватиме це для пропаганди, а також для ескалації конфлікту та посилення гібридної війни."Тому Україна має бути дуже обережною: розуміючи свої тактичні цілі у війні, яку вона веде, вона повинна захищати територію країн НАТО", — зазначив Косіняк-Камиш.Як відомо, вчора міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який збила балтійська ППО над озером Виртс'ярв. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Точніші деталі мають з'ясувати ВПС та Поліція безпеки Естонії.Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Україна перепросила в Естонії за ненавмисний інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби.У середу найвищі посадовці Литви отримали вказівку спуститися в укриття після інформації про повітряну тривогу через підозру присутності дронів поблизу повітряного простору країни.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби..

Просування російської армії на українських територіях є настільки незначним, що розмови про успіхи окупантів викликають лише іронію. Латвійська дипломатка Байба Браже під час виступу на міжнародному форумі розгромила міфи про потужність Москви та назвала головні умови безпеки Європи.Про це міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила час безпекової конференції в Естонії."Темпи равлика" та іронія над пропагандою МосквиПід час свого виступу на міжнародному безпековому заході керівниця зовнішньополітичного відомства Латвії з іронією прокоментувала заяви деяких західних аналітиків, які схильні перебільшувати результати дій армії РФ. Вона наголосила, що реальні територіальні здобутки російських загарбників є абсолютно непереконливими, а розмови про масштабні перемоги Москви не відповідають дійсності.Дипломатка порівняла швидкість руху російського війська із повільними істотами, зазначивши, що навіть таке порівняння є занадто компліментарним для загарбників. За її словами, зараз саме Сили оборони України володіють ініціативою на полі бою, і європейські держави повинні використати цей стратегічний момент для надання максимальних обсягів озброєння.Реальна ситуація на фронтіОчільниця міністерства закордонних справ Латвії детально змалювала реальну картину на фронті:"Сказати, що російська армія просувається темпом равлика, було б образою для равликів. Якби равлик почав рухатися з Авдіївки у лютому 2022 року і рушив на захід, він би вже дістався Чехії, тоді як Росія досі загрузла на Донбасі. Україна захопила ініціативу — ми мусимо скористатися цим моментом і посилити нашу підтримку", — заявила Браже.Чотири стратегічні кроки для безпеки ЄвропиДля того щоб гарантувати довготривалу стабільність та захистити континент від агресивних зазіхань Кремля, латвійська посадовиця запропонувала чотири фундаментальні напрями, які мають стати основою спільної політики європейських лідерів:оборонний сектор. Необхідно продемонструвати кардинальне посилення військового потенціалу та розширити спроможності оборонної промисловості країн Європи:зміцнення Альянсу. Важливим кроком є суттєве розширення та зміцнення військової присутності НАТО на східному фланзі;підтримка Києва. Потрібно забезпечити продовження та збільшення довгострокової фінансової і військово-технічної допомоги Україні;тиск на Кремль. Має відбуватися подальше економічне ослаблення Російської Федерації через запровадження нових санкцій та посилення політичної ізоляції.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, вище військове керівництво країни-агресорки вже майже пів року свідомо дезінформує про реальний стан справ на фронті, малюючи у своїх звітах уявні захоплення українських міст. Російські генерали звітують про контроль над населеними пунктами, де насправді немає жодного їхнього солдата..

У прикордонних із Російською Федерацією районах Латвії оголошували екстрене попередження через несанкціоноване проникнення чужого безпілотного літального апарата в повітряний простір країни. Командування латвійської армії спільно із союзниками по Північноатлантичному альянсу було змушене задіяти військову авіацію для ліквідації потенційної військової загрози.Про це йдеться у повідомленні пресслужби збройних сил Латвії.Перехоплення у небі та залучення авіації НАТОУ відомстві зазначили, що ранкова тривога в Латвії виникла через виявлення невідомого об'єкта у прикордонній смузі поруч із Російською Федерацією. Для забезпечення безпеки латвійські військові спільно із партнерами по блоку НАТО здійснюють постійний моніторинг повітряного простору, що дозволяє миттєво реагувати на будь-які загрози. Оскільки ситуація вимагала рішучих дій, командування залучило чергові винищувачі місії патрулювання повітряного простору НАТО в Балтії, а також підсилило ППО на східних рубежах.Через загрозу удару мирних громадян офіційно попросили закрити вікна, двері та перейти до безпечних приміщень, керуючись правилом "двох стін". Згодом представники армії повідомили, що один іноземний безпілотник дійсно залетів на територію країни, проте згодом загрозу усунули, а сам дрон залишив межі латвійського неба.Наслідки агресії РФ для безпеки країн БалтіїВійськове керівництво Латвії відкрито пов'язує появу таких літальних апаратів із веденням бойових дій у Східній Європі. Командування наголошує, що доки триває війна, ризики для сусідніх держав залишатимуться високими. В офіційній заяві відомства чітко окреслили масштаби потенційної небезпеки:"Поки триває російська агресія в Україні, можливі повторення випадків, коли іноземний безпілотний літальний апарат влітає в повітряний простір Латвії або наближається до нього", — йдеться у заяві.Нагадаємо, 15 травня стало відомо, що аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа..

У четвер, 7 травня, у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший наразі розшукують.Про це повідомляє LSM із посиланням на латвійську армію, поліцію та Державну службу пожежної охорони і рятувальних робіт.Через загрозу у повітряному просторі вранці тривогу оголосили у районах Балві, Людза та Резекне. Станом на 07:00 попередження залишалося чинним. За даними поліції, один із безпілотників упав на вулиці, де розташоване нафтове сховище у Резекне. Місто розташоване приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією.Рятувальники перевірили резервуари за допомогою тепловізора та не виявили ознак займання або підвищення температури. На місці працюють екстрені служби. Пожежники проводять додаткове обстеження території, а поліція обмежила доступ до району падіння дрона. Водночас місце падіння другого безпілотника поки не встановили.Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що вирушив до Резекненського регіону через складну ситуацію. За його словами, латвійські військові разом із союзниками по НАТО контролюють повітряний простір, а у небі чергують винищувачі. Також Спрудс припустив, що дрони могли бути запущені з території України по цілях у Росії. Водночас він наголосив, що ця інформація поки не підтверджена."На перший погляд, існує ймовірність, що це безпілотники, які з української сторони націлені на цілі в Росії. Але це лише припущення; інформація потребує перевірки", — зазначив міністр.Через інцидент у Резекне, а також у Резекненському й Людзенському районах скасували заняття у всіх навчальних закладах.Нагадаємо, наприкінці березня в Литві розбився безпілотник, який вибухнув після падіння. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон, найімовірніше, був українським і міг загубитися через вплив радіоелектронної боротьби.Додамо, 14 березня під час масованого російської атаки на Україну ворожих ударний безпілотник типу "Шахед" також порушив повітряний простір Молдови..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поскаржився, що Литва та Латвія не пропустять його літак через їхній повітряний простір. Він знову хоче потрапити на військовий парад у Москві 9 травня.Цієї теми Роберт Фіцо торкнувся у відеозверненні, яке опубліковано на його сторінці у Facebook.Як відомо, в травні в Москві відбудеться відзначення "Дня перемоги". Фіцо заявив, що дві європейські країни вже оголосили, що не пропустять його літак через їхній повітряний простір."Литва та Латвія вже оголосили, що не дозволять нам пролітати над їхньою територією під час польоту до Москви. Чому? Держави-члени Європейського Союзу не дозволяють прем’єр-міністру іншої держави-члена Європейського Союзу літати на ці території", — зауважив він.До речі, словацький прем’єр-міністр до Москви в ці ж терміни літав і рік тому, попри заклики європейських чиновників, зокрема, очільниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, бойкотувати захід."Я впевнений, що знайду інший маршрут, так само як минулого року, коли Естонія зірвала наші плани", — запевнив Фіцо.Раніше прем’єр-міністр Словаччини неодноразово заявляв, що вважає своїм "особистим обовʼязком" їздити в Москву на 9 травня. Минулого року Роберт Фіцо та президент Сербії Александар Вучич стали єдиними гостями Володимира Путіна з Європи на рівні лідерів держав на урочистостях у столиці Росії.Як відомо, наприкінці березня Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії.Нагадаємо, що у Словаччині правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Розслідування ведеться у справі про державну зраду та низку інших злочинів..

Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами минулого тижня. Тоді українські безпілотники залетіли на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Про це повідомило видання Delfi з посилання на коментар речника МЗС України Георгія Тихого."Україна не спрямовувала та не могла би спрямувати дрони в бік країн Балтії", — наголоси він.Речник додав, що Україна перебуває в постійному контакті зі своїми друзями з країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви — щодо інцидентів, пов'язаних із падінням безпілотників на їхню територію.Обставини цих інцидентів протягом деякого часу розслідували. Українська сторона проаналізувала обставини інцидентів."Ми дійшли висновку, що в деяких випадках відхилення від курсу викликані російськими системами радіоелектронної боротьби", — пояснив Тихий.Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв'язку з цими інцидентами."Ми щиро перепрошуємо наших друзів в Естонії, Латвії та Литві за ці події. Запевняю вас, що ми та наші балтійські союзники поділяємо переконання, що в цих інцидентів і загроз, з якими стикаються всі наші країни, є одна причина: російська агресія проти України", — наголосив Георгій Тихий.Під час серії ударів України по російських портах навколо Санкт-Петербурга минулого тижня декілька безпілотників "заблукали" на територію країн Балтії, два розбилися в Латвії й Естонії. Перед тим дрон розбився у Литві.Учора безпілотники, щонайменше один з яких був українським, порушили повітряний простір на південному сході Фінляндії. В МЗС заявили, що попросили вибачення в фінської сторони через інцидент.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський сьогодні розповів, що українські військові роблять висновки з останніх масованих атак ворожих "шахедів". Окупанти змінюють тактику — Україна у відповідь адаптує свої дії та напрацьовує нові ефективні способи протидії ударним дронам..

Латвійське оборонне відомство попередило про масштабну інформаційно-психологічну операцію Кремля, спрямовану на дискредитацію держав Балтії. Москва поширює фейки про нібито використання територій Латвії, Литви та Естонії для українських атак, намагаючись виправдати власну майбутню агресію.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Маніпуляції Кремля та "когнітивна війна"Як зазначають аналітики, міністерство оборони Латвії 27 березня виступило із заявою, у якій звинуватило Росію у проведенні інтенсивної кампанії інформаційної війни. Москва активно поширює неправдиві твердження про те, що Україна нібито використовує території Латвії, Литви та Естонії для здійснення атак по об'єктах у глибині Російської Федерації.У латвійському відомстві вважають, що ця реакція окупантів з'явилася після виявлення збитих українських дронів у Латвії та Естонії, які, ймовірно, опинилися там через дію російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).Спростування та справжня мета РФУ ISW заявили, що латвійська сторона офіційно заперечує будь-яку участь країн Балтії у плануванні чи реалізації українських воєнних операцій проти Росії. У міністерстві наголосили, що країни регіону не надають свою територію для запусків дронів. За аналізом фахівців, Кремль переслідує кілька цілей у цій "когнітивній війні":приховування власних провалів. Росія намагається відвернути увагу населення від нездатності власної ППО захистити прибережні енергетичні та військові об'єкти на Балтійському морі;дискредитація Альянсу. Звинувачення мають на меті виставити НАТО як сторону конфлікту та підірвати довіру всередині блоку;послаблення допомоги Україні. Москва сподівається, що такі заяви змусять партнерів зменшити рівень підтримки Києва;підготовка до агресії. Створення фальшивих приводів може бути використане для виправдання майбутніх нападів на Латвію, Литву чи Естонію у зручний для Кремля час.Нагадаємо, за даними Reuters, Німеччина уже зараз готується до ймовірного нападу Росії на країни НАТО. Українські військові з бойовим досвідом будуть залучені до підготовки солдатів Бундесверу.Нещодавно російський диктатор Володимир Путін підписав черговий указ про розширення штатної чисельності збройних сил країни-агресорки. Попри регулярність таких кроків, нинішнє збільшення є найменшим за останні роки, що вказує на стратегічну зміну пріоритетів Кремля у довгостроковому плануванні війни та майбутніх протистоянь.  .

У ніч на 25 березня 2026 року безпілотник із повітряного простору Росії залетів до Естонії та врізався в димову трубу електростанції в Аувере. На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.Про це пише ERR."За наявною на цей час інформацією, дрон не був націлений на Естонію. Наразі проводяться первинні дії, розслідування з’ясує більш точні обставини", — заявила Генеральна прокурорка Естонії Астрід Асі.Попередня оцінка компанії Enefit Power показала, що електростанція в Аувере не зазнала пошкоджень і продовжує працювати в штатному режимі.Ворожий дрон у ЛатвіїУ середу, 25 березня, в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення.Пізніше були виявлені уламки дрона. За інформацією влади країни, цивільні й інфраструктура не постраждали. Міністерство оборони Латвії повідомило, що подальшої загрози безпеці населення та повітряного простору країни наразі немає, а обставини інциденту продовжують з’ясовувати.Через цей інцидент міністр оборони Латвії Андріс Спрудс перервав свій візит до України, під час якого планувалося оголосити про постачання додаткових бойових розвідувальних бронетранспортерів CVR(T). Він повідомив у соцмережах, що повертається до Латвії, щоб контролювати ситуацію.Читайте також:Уночі — понад 20 влучань: у Повітряних силах розповіли про російську дронову атаку в середуЗерно з окупації: турецьку компанію викрили у постачанні продукції з МаріуполяДронова атака на Львів: Садовий висловив претензії військовим, "Мадяр" різко відповів.

У середу, 25 березня, в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони Латвії."Системи раннього попередження зафіксували звук, схожий на вибух, у Краславському районі", — йдеться у заяві.На місці події працюють підрозділи Національних збройних сил, Державної поліції та Державної прикордонної служби.Згодом виявили уламки дрона. Цивільне населення не постраждало, пошкоджень цивільній інфраструктурі не завдано. Триває з’ясування обставин інциденту.В Міністерстві оборони Латвії додали, що подальшої загрози безпеці цивільного населення та повітряного простору країни немає.Водночас міністр оборони Латвії Андріс Спрудс перервав візит в Україну у зв’язку з інцидентом з дроном, який залетів на латвійську територію з Росії. Про поїздку очільника латвійського оборонного відомства до України стало відомо 24 березня.Під час візиту Спрудс, зокрема, оголосив про постачання Україні додаткових бойових розвідувальних бронетранспортерів CVR(T)."У зв’язку з інцидентом, що стався, я перериваю робочий візит до України та повертаюся до Латвії", — написав міністр у своїх соціальних мережах.Нагадаємо, що 24 березня президент України Володимир Зеленський провів переговори з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом на тлі посилення повітряного терору, який здійснює Росія. Сторони обговорили термінове зміцнення української протиповітряної оборони та нові кроки для гарантування безпеки в Балтійсько-Чорноморському регіоні..

У вівторок, 24 березня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом на тлі посилення повітряного терору, який здійснює Росія. Сторони обговорили термінове зміцнення української протиповітряної оборони та нові кроки для гарантування безпеки в Балто-Чорноморському регіоні.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Непохитна підтримка РигиЗеленський висловив вдячність латвійській стороні за послідовну позицію та допомогу, яка надається Україні з перших днів вторгнення. Росія не припиняє тиску, тому солідарність балтійських партнерів залишається критично важливою для стійкості нашої держави."Дуже важливо, що в ці дні, як і протягом усіх років російської агресії, Латвія з нами", — наголосив Зеленський.Пріоритет — захист небаОсновну увагу під час діалогу було приділено оперативній ситуації на фронті та наслідкам терористичних обстрілів української інфраструктури. Президент акцентував, що єдиним способом зупинити вбивства мирних мешканців є радикальне посилення купола протиповітряної оборони."Поінформував про ситуацію в Україні та російські атаки, які постійно тривають. Саме тому важливо продовжувати підтримку України, посилювати ППО та збільшувати наші спільні можливості для захисту людей", — заявив український лідер.Окрім нагальних потреб ЗСУ, політики обговорили стратегічні питання. Сторони дійшли згоди щодо координації зусиль для зміцнення безпекового ландшафту в усьому регіоні, що є прямою відповіддю на агресивну політику, яку проводить Москва."Домовилися, що будемо й далі працювати на безпеку в регіоні. Дякую!" — резюмував президент за підсумками зустрічі.Нагадаємо, нещодавно Німеччина виділила 200 мільйонів євро на закупівлю безпілотників середньої дальності для України..

Українські правоохоронці ліквідували мережу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян країн Європейського Союзу, зокрема Латвії. Операцію провели в межах міжнародної кібероперації Scammer за участі українських і латвійських правоохоронців.Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України.За даними слідства, учасники угруповання організували роботу кол-центрів, звідки телефонували іноземцям і, використовуючи методи соціальної інженерії, представлялися співробітниками латвійської поліції або банків. Під приводом "перевірки безпеки" рахунків вони виманювали у потерпілих конфіденційні дані для доступу до онлайн-банкінгу.Отримавши ці дані, зловмисники здійснювали несанкціоновані операції та переказували кошти на рахунки підставних осіб, після чого гроші знімали готівкою та розподіляли між учасниками схеми.Слідчі встановили, що до організації контролю за такими рахунками причетні двоє мешканців Івано-Франківська 2001 та 2002 років народження. Вони перебували в Латвії, де шукали людей для відкриття банківських рахунків і за невелику винагороду отримували повний доступ до їхніх карток.У березні правоохоронці провели обшуки за місцями проживання фігурантів. У них вилучили мобільні телефони та комп’ютерну техніку, яка може містити докази злочинної діяльності.Наразі встановлено щонайменше 20 потерпілих громадян Латвії. Загальна сума збитків становить понад 300 тисяч євро (близько 15 мільйонів гривень). Фігурантам повідомлено про підозру у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, відповідно до законодавства Латвії.Нагадаємо, 18 березня СБУ викрила російську спецоперацію на Закарпатті, спрямовану на розпалювання напруги між українцями та угорською громадою.Додамо, 16 березня двох посадовців СБУ викрили на хабарі. Вони вимагали у підприємця понад 600 тисяч доларів, їм уже оголошено підозри..

Латвія офіційно стала першою країною у світі, з якою Україна має повне взаємне визнання електронних підписів. З 2026 року українські КЕП, що входять до Довірчого списку Єврокомісії, прирівнюються в Латвії до власноручних підписів.Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Найвища цифрова довіраЗаступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк наголосила на стратегічній важливості цього кроку:"Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися".Латвійська сторона також високо оцінила рівень технологічної підготовки України. Гатіс Озолс, заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM, зазначив:"Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС".Озолс наголосив, що це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і вони вдячні українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису.Як це працює та що дає людямУ Мінцифри зазначили, що для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом тепер можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи, що відповідають стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону "Про електронні документи", які набули чинності цього року. Відтепер громадяни та представники компаній можуть без зайвої бюрократії:взаємодіяти з банками: підписувати електронні договори, акти та рахунки з повною юридичною силою;отримувати послуги: подавати заяви на отримання державних та муніципальних послуг Латвії;вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.Нагадаємо, як раніше повідомляв TrueUA, березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, відбудеться індексація пенсій та зростуть мінімальні виплати для родин загиблих і зниклих безвісти військових. Також наша країна перейде на "літній час". .

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..