# Латвія

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс виданню The Guardian.Застаріла оборона та нові технологічні ризикиЗа словами латвійського лідера, еволюція застосування БпЛА та технологій повітряного бою в Україні відбувається з колосальною швидкістю. Через це чинна європейська стратегія підготовки до протиповітряних протистоянь ризикує повністю застаріти вже до середини наступного року."Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми", — наголосив Рінкевичс.Він заявив, що ця уразливість є спільною як для України, яка щодня стримує масовані атаки Росії, так і для всього Європейського Союзу."І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми", — додав президент Латвії.Сценарії випробувань для країн АльянсуРінкевичс звернув увагу на те, що навіть обмежений гіпотетичний удар гіперзвуковими чи крилатими ракетами з боку Росії по території Альянсу стане катастрофічним іспитом для системи безпеки Заходу."Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися", — заявив латвійський очільник.Водночас політик зазначив, що наразі малоймовірним є повномасштабне конвенційне вторгнення сухопутних військ Росії в країни НАТО. Проте Європі варто готуватися до гібридної агресії — зокрема диверсій, масштабних кібератак та регулярних провокацій у повітряному просторі за допомогою безпілотників та ракет.Нагадаємо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..

Українці, які проживають у Латвії, отримали можливість обмінювати національні посвідчення водія на латвійські без складання теоретичного та практичного іспитів. Нові правила діють із 2 вересня 2026 року, однак скористатися спрощеною процедурою можна за певних умов.Про це повідомив Головний сервісний центр МВС. Зміни передбачені угодою між урядами України та Латвії про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія. Аналогічний механізм діє для громадян Латвії, які проживають в Україні.Важлива умова: спрощена процедура поширюється лише на посвідчення водія, видані до того, як людина отримала право на проживання у країні перебування.Куди звертатися для обміну прав у ЛатвіїУкраїнцям для отримання латвійського посвідчення водія необхідно звернутися до клієнтського центру Дирекції безпеки дорожнього руху Латвії (CSDD). Перед зверненням потрібно підготувати:дійсне українське посвідчення водія;нотаріально засвідчений переклад посвідчення латвійською мовою;чинний документ, що підтверджує право на проживання у Латвії;дійсну медичну довідку;документ про оплату збору або послуги з обміну посвідчення;інші документи, якщо їх вимагає латвійське законодавство."Перед візитом до уповноваженого органу необхідно заздалегідь підготувати пакет документів", — закликали в МВС.Для громадян Латвії, які хочуть скористатися аналогічною процедурою в Україні, обмін проводять у територіальних сервісних центрах МВС. У такому разі переклад посвідчення має бути нотаріально засвідчений українською мовою.Під час обміну старе посвідчення вилучають, після чого його повертають до країни, яка видала документ, дипломатичними каналами. Якщо виявиться, що посвідчення підроблене або недійсне, компетентний орган повідомить про це іншу державу."Україна має підписані Угоди про взаємне визнання та обмін посвідчень водія ще з п’ятьма країнами. Тож обмінювати документ за спрощеною процедурою, без складання теоретичного та практичного іспитів, можливо в Італії, Туреччині, Іспанії, Литві та ОАЕ", — нагадали у відомстві.Додамо, українці, які передають автомобіль у користування іншій людині, можуть офіційно закріпити за ним фактичного водія. Після внесення відомостей до реєстру штрафи за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані автоматично, отримуватиме належний користувач, а не власник транспортного засобу.Читайте також: Як зареєструвати пригнане з-за кордону авто: документи та обов’язкові перевірки.

Попри плани оголосити надзвичайну ситуацію у східному прикордонні, президент Латвії Едгар Рінкевичс запевнив, що актуальна оцінка військової загрози не змінилася.Його заяву озвучив радник президента Мартінш Дрегеріс. Про це повідомило видання LETA / Otkrito. Слова президента країни оприлюднено на тлі повідомлень про закритий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Радник від імені Рінкевичса підкреслив, що безпосередньої загрози російського вторгнення зараз немає. Водночас зберігається ймовірність різних диверсій, кібератак і гібридних операцій.Як раніше зазначав президент, Латвія, інші країни НАТО та Євросоюзу регулярно стикаються з подібними діями. Запобіжні заходи вживають латвійські органи внутрішніх справ, Національні збройні сили та союзники по НАТО."Ми високо оцінюємо політичні, дипломатичні та військові зусилля союзників із НАТО, зокрема, США, спрямовані на зміцнення регіональної безпеки", — заявив Дрегеріс.Як повідомлялося, директор ЦРУ США Джон Реткліфф під час візиту до Москви попередив російських чиновників про неприпустимість ескалації конфлікту з НАТО, особливо з Естонією, Латвією та Литвою. Про це в середу виданню Politico розповіли два поінформовані джерела."Головна мета візиту — застерегти від ескалаційних дій щодо країн Балтії", — заявив один із джерел.За словами іншого співрозмовника, директор ЦРУ також намагався переконати Москву скоротити військову й економічну підтримку Ірану.Нагадаємо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

До Дня незалежності України латвійські союзники розпочинають кампанію збору коштів на підтримку реабілітації поранених українських військових.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM.Збір коштів на реабілітацію поранених українських військових "Думаємо і працюємо разом з Україною" створюється у співпраці з "Ziedot.lv" та посольством України, амбасадоркою кампанії стала журналістка LSM Одіта Кенберга. Збір триватиме від сьогодні, 17 серпня, до 13 вересня. Організатори акції планують зібрати велику суму кошті для допомоги пораненим українцям."Повідомляючи про події з фронту в Україні, я на собі відчула жахи війни. Ми маємо допомагати Україні, тому що українці зараз борються не лише за свободу своєї країни, але й безпеку всіх нас — за безпечну Європу та безпечну Латвію", — зазначила Одіта Кенберга.Переказати свій внесок можна на порталі "Ziedot.lv" або дзвінком на номер 90204113, який коштуватиме п’ять євро.LSM і "Ziedot.lv" з 2022 року вже неодноразово організовували збори на підтримку України, за весь час зібрали понад два мільйони євро. 2026 року в дати довкола річниці повномасштабного вторгнення зібрали понад 745 тисяч євро.Раніше з’являлася інформація, що Латвія розпочне вдвічі частіше приймати на лікування поранених українських військових.Нагадаємо, що 5 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже. Тоді посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни..

Нещодавня подія зі збиттям безпілотника у повітряному просторі Латвії могла мати провокаційний характер із боку сторонніх сил. Литовські урядовці застерігають від передчасних висновків до завершення експертизи знайдених уламків.Про це повідомляє Delfi.Очікування результатів експертизиПрем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що наразі не варто відкидати версію про проведення спеціальної операції "під чужим прапором" у зв'язку зі збиттям дрона над Латвією. Водночас глава уряду наголосив, що повна картина події з'явиться лише після того, як фахівці знайдуть і дослідять сам безпілотник або його рештки."Збитого безпілотника поки не знайдено. Гадаю, його незабаром знайдуть, і тоді стане ясно, що це за летальний апарат, чий він, швидше за все, фахівці навіть зможуть за мікросхемами відстежити його ціль", — сказав прем'єр Литви.Можливі провокації Росії у БалтіїВидання зазначає, що минулого тижня міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив про дані розвідки, згідно з якими Росія розглядає варіанти здійснення провокацій у Балтійському регіоні. Хоча остаточного рішення в Москві ще не ухвалили, а конкретні терміни не визначені, загроза залишається високою.За словами очільника оборонного відомства, Кремль вивчає можливість завдання ударів по об'єктах критично важливої інфраструктури у балтійських країнах. При цьому не виключено, що для виконання таких провокаційних дій Росія може спробувати використати українські безпілотні летальні апарати.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Кабінет міністрів України дозволив безплатно передавати підбиту російську техніку закордонним музейним закладам. Очікується, що спалені та захоплені під час бойових дій танки країни-агресора стануть наочними експонатами та свідченнями російської агресії для жителів Європи.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Міністерства оборони України.Рішення уряду та музейні експонатиЗа спільної ініціативи Міністерства оборони та Міністерства культури України уряд ухвалив рішення, яке дозволяє безоплатно передавати знищену ворожу техніку іноземним музейним установам."Російські танки в'їдуть до Європи. Але тільки як музейні експонати", — зазначили у відомстві.Які країни отримають підбиту техніку РФУ межах реалізації цієї ініціативи підбиті трофейні танки Т-72 будуть направлені до таких країн: Литва, Латвія, Естонія, Данія та Нідерланди. Як наголосили у Міністерстві оборони, російська зброя, яка створювалася для знищення України, відтепер перетвориться на матеріальне свідчення агресії Росії та стане важливим елементом висвітлення історії української боротьби за незалежність.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

У п'ятницю вранці, 14 серпня, повітряний простір Латвії порушив невідомий безпілотний літальний апарат. На сполох підняли військові та авіацію Північноатлантичного альянсу, яка за короткий час ліквідувала повітряну ціль.Про це йдеться у повідомленні латвійської армії у соцмережі X.Повітряна тривога та заклик військовихЯк зазначили військові, порушення повітряних кордонів країни зафіксували під ранок. Близько 04:09 національні збройні сили випустили термінове звернення до жителів муніципалітетів Аугшдаугава, Прейлі, Резекне та Балві через пряму загрозу з неба."Повідомляємо, що в повітряному просторі Латвії існує повітряна загроза. Негайно сховайтеся в приміщенні та дотримуйтесь правила двох стін. Слідкуйте за офіційними повідомленнями", — йшлося у публікації.Оперативне перехоплення авіацією АльянсуНа порушення кордонів миттєво відреагували чергові сили НАТО. Вже орієнтовно за тридцять хвилин оборонні відомства оголосили про повне знешкодження небезпечного об'єкта та скасування тривоги."Повідомляємо вам, що загрозу в повітряному просторі усунуто. Винищувачі союзників успішно збили безпілотний літальний апарат, який увійшов до повітряного простору", — заявили в армії, додавши, що додаткова інформація буде опублікована у них у соцмережах.Наразі фахівці з'ясовують тип збитого апарата та його походження.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Латвії Байбою Браже. Посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."Дякуємо за ваш візит. Це була важка ніч для всіх наших людей. Тому дякую, що ви сьогодні з нами. Ми дуже вдячні вашій країні, вашому народу за всю підтримку від самого початку цієї війни", — зазначив очільник держави.Зеленський поінформував міністерку про масований російський удар балістикою та дронами цієї ночі по Києву та Київській області. Своєю чергою, Байба Браже висловила співчуття постраждалим українцям та їхнім сім’ям. Вона запевнила, що Латвія і надалі підтримуватиме Україну на всіх рівнях і нарощуватиме співпрацю у військовій сфері, зокрема в межах Drone Deal.Також сторони обговорили подальшу реалізацію програм PURL та SAFE, а також продовольчу безпеку та російські атаки на українські порти. Зокрема, латвійська посадовиця зазначила, що блокування роботи зернового коридору становить загрозу для багатьох держав світу, тому її країна порушуватиме це питання на всіх міжнародних майданчиках."Особливу увагу приділили підтримці європейської інтеграції України. Володимир Зеленський і Байба Браже мають спільну позицію: важливо, якнайшвидше відкрити ще чотири переговорні кластери. Президент подякував Латвії за стійку та послідовну підтримку в цьому питанні", — додали в ОП.Нагадаємо, 5 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої сторони обговорили ситуацію із захистом України від російських ракетних ударів та постачання ракет-перехоплювачів..

У п'ятницю, 24 липня, російські війська атакували Почесне консульство Латвії у Слов’янську Донецької області керованою авіабомбою. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на удар, назвавши його "грубим порушенням міжнародного права"."Ще одна жахлива новина. Почесне консульство Латвії у Слов'янську Донецької області зазнало удару російською керованою авіабомбою", — зазначив посадовець.За його словами, ця атака стала черговим прикладом порушення Росією норм міжнародного права та нехтування захистом цивільних і консульських приміщень. Також він зазначив, що Україна негайно поінформує відповідні державні органи та докладе зусиль, щоб встановити винних у цьому ударі та притягнути їх до відповідальності."Закликаємо до рішучої міжнародної реакції на такий терор", — наголосив міністр.Сибіга також повідомив, що Почесний консул Латвії не постраждав."Висловлюю солідарність із моєю колегою Байбою Браже та дружньою Латвією", — підсумував посадовець.Раніше начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомляв, що 24 липня зранку російські загарбники скинули дві авіаційні бомби на Слов’янськ Донецької області. Внаслідок ворожого удару загинули люди. Він констатував, що росіяни щодня атакують б'ють по українських містах й уже другий день поспіль їхні атаки призводять до численних жертв у Слов'янську.Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали авіаудару по Запоріжжю. Зафіксовано влучання.Також сьогодні вранці російські окупанти завдали ударів по Одесі. Внаслідок ворожої атаки постраждали місцеві мешканці.Читайте також: Україна готує відповідь на удари РФ: Зеленський заявив про "чіткий перелік заходів".

Росія може активізувати гібридні провокації проти країн Балтії, якщо її війська втратять можливість просуватися на фронті в Україні.За словами президента Латвії Едгарса Рінкевичса, дані розвідок Латвії, Литви та інших союзників свідчать, що Москва вже намагається підірвати безпеку регіону за допомогою гібридних операцій.Рінкевичс припустив, що у разі невдач на полі бою Росія може спробувати непрямим способом перевірити дію статті 5 Північноатлантичного договору, а також механізми реагування НАТО та Європейського Союзу.Президент Латвії також звернув увагу на збільшення кількості затримань осіб, яких підозрюють у шпигунстві на користь Росії та Білорусі або співпраці з їхніми спецслужбами. На його думку, найближчі кілька місяців або навіть рік можуть стати вирішальними для безпеки Балтійського регіону. Він наголосив, що гібридні операції проти країн Балтії тривають уже кілька років.Водночас президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що наразі Росія не має можливості здійснити масштабний військовий напад на країни НАТО. Однак, за його словами, Москва може готувати обмежені операції проти критичної інфраструктури, зокрема із застосуванням традиційних і нетрадиційних методів.У зв'язку з цим Литва вже посилила охорону важливих транспортних та енергетичних об'єктів. Науседа також закликав громадян не втрачати пильності та не сприймати війну як подію, що відбувається далеко від кордонів країни.Нагадаємо, нещодавно Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із латвійським колегою Райвісом Мелнісом. Сторони узгодили нові напрями співпраці між країнами..

Під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору.За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі.Водночас супутникові знімки показують, що Росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.ФінляндіяКордон Фінляндії з Росією — 1 343 кілометри — є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року."Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", — сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті.Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5."Ми раді перебувати в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж вдасться активувати статтю 5 НАТО", — зазначив він.Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" і "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах.ПольщаМедійники зазначили, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита"."Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно", — сказав він тоді.Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та Калінінградом. Повна вартість системи оцінюється у близько 10 мільярдів євро."Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас у Politico зазначили, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки" на позиції так і не встановили.Литва та БалтіяКомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Литва спостерігає за залізничними вузлами та логістичними пунктами та відповідає на військові навчання Росії та Білорусі своїми.Водночас, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають простору для маневру. Литва, Латвія й Естонія занадто малі та занадто близькі до Росії та Білорусі, щоби "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором.Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: "Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися". Кордон облямований колючим дротом та бетонними "зубами дракона" для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії — якщо НАТО застануть зненацька, а Польща не зможе надати підтримку балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою: російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у травні зазначав, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

Країна-агресорка Росія закриває низку залізничних пунктів пропуску на кордоні з Латвією, Фінляндією та Естонією.Про це повідомляють пропагандистські ЗМІ із посилання на розпорядження Кабміну РФ. Зазначається, що з 1 липня 2026 року Росія тимчасово призупиняє рух осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через залізничні пункти пропуску з вказаними країнами.Зокрема, йдеться про наступні пункти пропуску:Російсько-фінляндська ділянка кордону:Виборг (Ленінградська область);Вяртеїля (Республіка Карелія);Люття (Республіка Карелія);Санкт-Петербург-Фінляндський (місто Санкт-Петербург);Світогорськ (Ленінградська область).Російсько-естонська ділянка кордону:Печори-Псковські (Псковська область).Російсько-латвійська ділянка кордону:Питалове (Псковська область).Нагадаємо, раніше кремлівський диктатор Володимир Путін учетверте з 2022 року збільшить чисельність центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Вперше за майже 13 років це відбудеться не на початку чи наприкінці, а в середині року..