# Марк Рютте

Україна спільно з ключовими союзниками узгодила стратегічні напрямки підтримки напередодні чергової зустрічі у форматі "Рамштайн". Основними темами переговорів стали негайне посилення протиповітряної оборони, фінансування закупівель зброї та залучення європейських ресурсів для зміцнення обороноздатності держави вже зараз.Про це у Telegram-каналі повідомив міністр оборони України Михайло Федоров. Таку заяву посадовець зробив за підсумками переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі та міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.Ключові оборонні пріоритетиПід час розмови сторони зосередилися на конкретних рішеннях, які мають врятувати життя українців та посилити фронт. Серед головних пунктів:посилення ППО. Україна продовжує координацію з партнерами для отримання додаткових систем та перехоплювачів, розраховуючи на вагомі внески саме під час наступного "Рамштайну";програма PURL. Визначено цілі для закупівлі критично важливого озброєння у 2026 році коштом цієї програми;європейська допомога. Обговорено можливість спрямування коштів із пакета підтримки ЄС обсягом 90 мільярдів євро на першочергові потреби ЗСУ.Динаміка міжнародної підтримкиЯк зазначив Федоров, 2025 рік став рекордним за обсягами допомоги, яка сягнула 45 мільярдів євро. Очікується, що у 2026 році партнери забезпечать ще вищий рівень підтримки для захисту українського неба та територій.Окремо було відзначено важливість вчасного постачання зброї, оскільки Росія активно нарощує власне виробництво та продовжує вести гібридну війну не лише проти України, а й проти членів Альянсу, зокрема через кіберзагрози в енергосекторі.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції в українській столиці наголосив, що майбутня архітектура безпеки має стати надійним запобіжником проти повторного російського вторгнення. За його словами, наразі розглядаються три ключові рівні захисту, які разом створюватимуть потужну систему стримування..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте разом з українськими посадовцями відвідав одну з київських теплоелектроцентралей, яка зазнала нічного ракетного удару з боку Російської Федерації. Атака на цивільний об’єкт була здійснена навмисно в період критичного зниження температури до −25°C, що ставить під загрозу теплопостачання жителів столиці.Про це у Telegram-каналі повідомляє міністр енергетики Денис Шмигаль.Під час огляду зруйнованої інфраструктури сторони обговорили негайні потреби України для захисту неба та стабілізації енергосистеми. Наголошено на критичній важливості постачання систем протиповітряної оборони та ракет до них, оскільки Росія активно нарощує власне виробництво озброєння.Також акцентовано на необхідності вчасного надання допомоги для прикриття об’єктів тепло- та електропостачання від подальших атак. Окремою темою стала співпраця у протидії гібридним загрозам та кібератакам на енергетичний сектор, які Росія веде не лише проти України, а й проти країн-членів Альянсу.. Міжнародна солідарністьУкраїнська сторона висловила вдячність Марку Рютте за особисту залученість та демонстрацію солідарності в умовах посилення російського терору. Спільна робота над зміцненням захисту інфраструктури та обмін досвідом у сфері кіберзахисту мають стати пріоритетами подальшої взаємодії з НАТО.Президент Володимир Зеленський 2 лютого зауважував, що війська країни-агресорки на час так званого "енергетичного перемир'я" не здійснювали цілеспрямованих масованих ударів ракетами та дронами-камікадзе по енергетичній інфраструктурі. Однак ворог атакує інші, не менш важливі цілі.Нагадаємо, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що повітряні атаки Росії тривають, попри оголошення так званого "тижневого перемир’я". Під нічними ударами безпілотників загинули цивільні та постраждала критична інфраструктура України.Додамо, аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що тижневий мораторій на енергетичні удари не був значною поступкою Росії, враховуючи, що Кремль продовжує відкидати довгострокове припинення вогню та раніше пропонувала аналогічні короткострокові мораторії для досягнення своїх політичних цілей..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції в українській столиці наголосив, що майбутня архітектура безпеки має стати надійним запобіжником проти повторного російського вторгнення. За його словами, наразі розглядаються три ключові рівні захисту, які разом створюватимуть потужну систему стримування.Про це очільник Альянсу заявив, відповідаючи на питання журналістів щодо стратегії довгострокової безпеки.Три ешелони захисту від агресіїЗа словами Рютте, "намір щодо гарантій безпеки є досить сильним" і базується на наступних етапах:1. Могутня армія як фундамент Першочерговим завданням є розвиток внутрішнього оборонного потенціалу України."Перший — зміцнення українського війська. Перша лінія захисту від росіян. І ми всі відчуваємо зобов'язання зробити так, щоб українське військо було готовим до відсічі", — пояснив генсек.2. Європейська коаліція підтримки Другий рівень передбачає активну участь європейських союзників у забезпеченні ЗСУ всім необхідним."Коаліція охочих" під керівництвом європейців, зокрема Франції, партнерів НАТО, які спільно працюють заради того, щоб забезпечити, що українська армія має все необхідне", — зазначив Рютте.3. Американська "пересторога" (back stop) За словами Рютте, вирішальним елементом безпеки стане залучення США до механізму, який унеможливить нову війну."Сполучені Штати готові долучитися до механізму "back stop" (пересторога). Сполучені Штати презентують певний пакет, який має бути таким, щоб Росія не повторила свою агресію. Це наш спільний намір", — додав очільник НАТО.Нагадаємо, раніше Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі.Раніше генсек НАТО заявив, що через механізм PURL до України надходять мільйони євро від союзників і партнерів Північноатлантичного альянсу. Зокрема, 75% усіх ракет для фронту та 90% ракет для протиповітряної оборони Київ отримав саме через цю програму..

Рашисти знехтували проханням американської сторони та перервали так зване "енергетичне перемир’я" з Україною. Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський під час спільної з генсеком НАТО Марком Рютте пресконференції 3 лютого у Києві. Гарант нагадав, що була домовленість припинити удари по енергетиці на тиждень, проте Росія не виконала обіцянку."Росіяни знову знехтували зусиллями американської сторони. Було прохання президента США Дональда Трампа утриматись від ударів по енергетиці та по критичній інфраструктурі. Ви про це знаєте. Під час зустрічі наших переговорних команд, і президент Америки про це теж говорив, що треба утриматись від ударів протягом тижня. Це було важливе рішення. Фактично "енергетичне перемир’я" почалося у ніч на п'ятницю, і у ніч на сьогодні росіяни, на наш погляд, порушили обіцянку", — наголосив Зеленський.Президент зауважив, що "сьогодні був рекордний російський удар, важкий удар". За його словами, рашисти використали для атаки по Україні 71 ракету і 450 дронів. "Вони відтермінували удар, наростили кількість ракет і дронів, і в найхолодніші дні вдарили. Тобто я б не сказав, що нам хтось щось подарував. Я не вважаю, що це так відбувається", — зазначив він.Президент Володимир Зеленський 2 лютого зауважував, що війська країни-агресорки на час так званого "енергетичного перемир'я" не здійснювали цілеспрямованих масованих ударів ракетами та дронами-камікадзе по енергетичній інфраструктурі. Однак ворог атакував інші, не менш важливі цілі.Нагадаємо, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що повітряні атаки Росії тривають, попри оголошення так званого "тижневого перемир’я". Під нічними ударами безпілотників загинули цивільні та постраждала критична інфраструктура України.Додамо, аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що тижневий мораторій на енергетичні удари не був значною поступкою Росії, враховуючи, що Кремль продовжує відкидати довгострокове припинення вогню та раніше пропонувала аналогічні короткострокові мораторії для досягнення своїх політичних цілей..

Через механізм PURL до України надходять мільйони євро від союзників і партнерів Північноатлантичного альянсу. Зокрема, 75% усіх ракет для фронту та 90% ракет для протиповітряної оборони Київ отримав саме через цю програму.Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Верховній Раді України, передає "Укрінформ". За його словами, саме цей інструмент став ключовим каналом постачання ракет як для потреб фронту, так і для захисту українського неба."З минулого літа ми надали 75% всіх ракет, які надійшли в Україну, які ідуть на фронт, і 90%, які захищають повітряний простір. Ми розуміємо, що ще швидко потрібно. Ми про це знаємо і постійно працюємо над тим, щоб це надходило і через механізм PURL, і через інші можливості", — сказав генсек Альянсу.Посадовець також відзначив, що НАТО підтверджує незмінну та пріоритетну підтримку України. Рютте запевнив, що увага до безпеки України не зменшиться попри глобальні виклики."Зараз ми фокусуємося на тих світових подіях, які можуть викликати стурбованість, тому наша увага може розділятися. Вам потрібна наша підтримка, тому що температура знижується, напади на українську інфраструктуру зростають, і зусилля зруйнувати Україну посилюються. Але я хочу запевнити, що наша увага не відвертається від України. Україна була і залишається в центрі наших думок про безпеку, і ми готові швидко надавати і незмінно надавати підтримку", — сказав генеральний секретар НАТО.Генсек зазначив, що Альянс надає обладнання Збройним силам України, щоб "ви могли захищатися сьогодні і стримувати будь-яку агресію завтра"."Я хочу запевнити, що НАТО стоїть поруч з Україною. Це було правдою і до повномасштабного вторгнення Росії, це було правдою на момент 24 лютого 2022 року, і з того моменту кожного дня  це залишається правдою", — запевнив Рютте.Нагадаємо, раніше Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі..

У вівторок, 3 лютого, в Україну з офіційним візитом прибув генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Він разом із генсеком вшанували пам’ять полеглих українських воїнів.Зокрема, Зеленський і Рютте встановили лампадки біля Народного меморіалу національної пам’яті на майдані Незалежності в Києві.Наразі, за даними "Укрінформу" генсек альянсу виступає у Верховній Раді України."Це величезна честь бути з вами сьогодні в самому серці живої, демократичної України. Українська нація бореться дуже жорстко і мужньо. Ви — представники цього народу, який продовжує працювати навіть посеред щоденних бомбардувань", —  заявив Рютте у парламенті.Варто зауважити, що останній візит Рютте до України був у квітні 2025 року. Тоді він разом із президентом Зеленським відвідав військових шпиталь та пошкоджений російським обстрілом Спасо-Преображенський кафедральний собор в Одесі.Нагадаємо, раніше Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі..

За підсумками переговорів із генсеком НАТО Марком Рютте, президент США Дональд Трамп оголосив про створення основи для майбутньої угоди щодо Гренландії та Арктики. Американський лідер зазначив, що ця домовленість охоплюватиме стратегічні питання безпеки в усьому Арктичному регіоні.Про це глава Білого дому заявив у соцмережі Truth Social та CNBC.  Ключові аспекти майбутньої угодиТрамп назвав зустріч з очільником Альянсу "дуже продуктивною" та наголосив, що реалізація планів буде вигідною для всіх сторін.Угода передбачає надання Сполученим Штатам прав на видобуток корисних копалин.Гренландія та союзники будуть залучені до створення системи протиракетної оборони "Золотий купол".Сторони продовжують обговорення деталей проєкту, які Трамп назвав "трохи складними".Команда перемовниківДля подальшої розробки угоди Трамп сформував спеціальну групу посадовців, які звітуватимуть йому особисто. До її складу увійшли: віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та спецпосланник Стів Віткофф.За словами Трампа, подальша інформація про розвиток "гренландського питання" оприлюднюватиметься в міру просування переговорного процесу.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін повідомив, що Москва веде діалог із Вашингтоном стосовно використання заблокованих активів РФ для відбудови окупованих українських територій. Крім того, він прокоментував претензії США на Гренландію та анонсував приїзд американських спецпредставників до Москви..

Керівник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте чітко розставив пріоритети, назвавши війну Росії проти України ключовою загрозою для НАТО. При цьому він зауважив, що ситуація довкола Гренландії наразі не є настільки важливою для безпеки союзників.Про це повідомляє The Guardian. Пріоритети та загрози Рютте висловив занепокоєння через можливе зміщення уваги на другорядні виклики. Він підкреслив, що хоча мирне розв'язання ситуації довкола Гренландії є важливим, воно не може стояти в одному ряду з критичною ситуацією в Україні, яка залишається головним питанням міжнародної безпеки.Енергетичний терор та гуманітарна ситуація Очільник НАТО звернув особливу увагу на тактику Кремля, який посилив удари по українській енергосистемі під час аномальних морозів."Зараз у Києві температура опустилася до -20 градусів, а Україна здатна покрити лише 60% своїх потреб в електроенергії", — констатував Рютте, наголошуючи на важливості підтримки цивільної інфраструктури.Колосальні втрати окупантів та заклик до Європи Генсек також навів приголомшливі дані щодо втрат російської армії. За його словами, лише протягом грудня Росія щодня втрачала близько тисячі військових убитими, що сумарно перевищило 30 тисяч загиблих за місяць. Попри такі втрати, Кремль продовжує нарощувати інтенсивність наступальних операцій. Підсумовуючи, Марк Рютте наголосив на необхідності подальшої військової допомоги Києву та закликав європейські країни терміново розширювати власні оборонно-промислові потужності, аби бути готовими до будь-яких сценаріїв російської агресії в майбутньому.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Читайте також: Рютте провів розмову з Трампом про конфліктну ситуацію щодо Гренландії.

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У четвер, 15 січня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це гарант повідомив у своєму Telegram-каналі."Детально обговорили дипломатичну роботу, наші контакти з партнерами у США та Європі", — зазначив він.Також сторони обмінялися поглядами щодо того, якими мають бути наступні кроки. "Ми вже досягли значного прогресу, і зараз важливо не збавляти темпу. Україна ніколи не була й не буде перепоною для досягнення миру", — наголосив Зеленський.Гарант зауважив, що російські удари під час такої холодної зими додають нам серйозних викликів."Сьогодні був удар росіян по енергетичному обʼєкту в Харкові: сотні тисяч людей залишилися без світла й тепла. Поінформував Марка про ці обстріли й наші потреби для захисту та зміцнення ППО. Програма PURL дуже нам у цьому допомагає, і ми розраховуємо, що цього місяця сума внесків у неї збільшиться", — підсумував президент.Нагадаємо, 9 січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу на Далекій Півночі..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі.Про це політик заявив під час брифінгу з журналістами. За словами очільника блоку, Сполучені Штати, Угорщина та ще кілька союзників наразі не готові підтримати приєднання Києва до Альянсу. Варто зазначити, що скептицизм щодо євроатлантичної інтеграції України лунає і від інших членів НАТО. Зокрема, нещодавно міністр оборони Словаччини висловив переконання, що Київ ніколи не стане частиною оборонного союзу.Питання членства України залишається одним із найбільш дискусійних на міжнародній арені. Деякі експерти припускають, що відмова від вступу до Альянсу може стати частиною майбутньої мирної угоди з Росією для завершення повномасштабної війни.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонні переговори з державним секретарем США Марко Рубіо. Ключовими темами діалогу стали координація зусиль задля завершення війни в Україні та посилення позицій Альянсу на Далекій Півночі.Про це повідомляє прес-служба генсека НАТО у соцмережі X.Справедливий мир для УкраїниОдним із головних питань розмови стали зусилля Вашингтона, спрямовані на припинення російської агресії. Сторони обговорили поточні ініціативи під керівництвом США, що мають на меті досягнення не просто перемир'я, а саме справедливого та тривалого миру для України. Марк Рютте та Марко Рубіо наголосили на важливості трансатлантичної єдності у питанні підтримки Києва та протидії російському експансіонізму.Новий фокус на АрктиціОкрім українського питання, політики приділили значну увагу безпековій ситуації в Арктичному регіоні. Було наголошено, що Арктика має стратегічне значення для спільної безпеки членів Альянсу."Ми обговорили, як НАТО працює над посиленням своїх спроможностей на Далекій Півночі", — йдеться у повідомленні прес-служби.Нещодавно генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Нагадаємо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..

Генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Про це повідомила прес-служба НАТО."У вівторок, 6 січня 2026 року, генеральний секретар НАТО, Марк Рютте поїде до Парижа, щоб взяти участь у зустрічі "Коаліції охочих", яку спільно організують президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер", — йдеться у повідомленні.Раніше речниця Єврокомісії Паула Піньо інформувала, що на засіданні "Коаліції рішучих" лідери держав обговорять подальшу підтримку України. Крім того, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив про прогрес у питанні гарантій безпеки для України. Також він анонсував зустріч "Коаліції охочих". За його словами, представники країн "Коаліції охочих" зберуться, щоб "остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни".Нагадаємо, раніше лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. .

У п'ятницю, 26 грудня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Розмова була "дуже предметна та позитивна".Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Скоординували наші позиції напередодні зустрічей у Флориді, і ми маємо бути максимально продуктивними цими днями, як і завжди. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру", — зазначив гарант.Зеленський запевнив, що Україна надалі буде працювати оперативно, щоб усі необхідні документи були підготовлені якнайшвидше. "Обговорили також нашу спільну роботу для гарантування безпеки та напрацювання узгоджених європейських позицій, які підтримають не тільки Україну, але й усіх нас у Європі", — розповів президент.Також український лідер поінформував співрозмовника про деталі нещодавніх розмов із представниками президента США Дональда Трампа та ключові аспекти процесу. Нагадаємо, днями генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте в інтерв'ю Bild заявив, що головною перешкодою для настання миру в Україні є російський диктатор Володимир Путін. Саме через нього російсько-українська війна досі триває.Додамо, раніше заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що Альянсу загрожує війна з Росією такого масштабу, "яку пережили наші діди та прадіди", прокоментували в Кремлі. Там зазначили, що європейські країни начебто забули наслідки Другої світової війни..