# опитування

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Серед пересічних американців зростає підтримка надання Україні американської зброї задля перемоги у війні проти Росії. За це проголосували понад 60% громадян США.Про це свідчить щорічне восьме опитування Інституту Рональда Рейгана щодо питань національної оборони. За його результатами, американці підтримують сильне лідерство США на світовій арені, військову міць і сильні партнерства для стримування зростання авторитарних загроз.Цього року демонструється рекордно висока підтримка захисту України, прихильність до НАТО та тверда двопартійна згода щодо того, що США повинні утримувати найпотужнішу армію у світі.Опитування свідчить: 64% опитуваних відповіли, що США повинні бути більш залученими та брати на себе провідну роль у міжнародних справах. Так вважають 79% республіканців і 57% демократів.Також 62% опитуваних вважають, що Україна має перемогти, а 64% підтримують надання Україні американської зброї, що на дев’ять пунктів більше, ніж торік, із двопартійною підтримкою (59% республіканців, 75% демократів).Також підтримка НАТО досягнула рекордного максимуму в 68%, зі сильною двопартійною підтримкою зобов'язань за 5 статтею. 87% респондентів вважають, що для США важливо мати найпотужнішу армію у світі, а 71% погоджуються, що мир імовірніший, коли Америка є найсильнішою державою. Опитування провели з 23 жовтня 2025 року по 3 листопада 2025 року двопартійною дослідницькою групою Beacon Research і Shaw & Company Research. Загальний розмір вибірки становив 2 507 осіб.Попередні опитування цього ж Інституту Рейгана свідчили про те, що війна Росії проти України, зокрема міркування щодо її потенційного результату, розділила американську громадську думку.Нагадаємо, що опитування Reuters / Ipsos у квітні визначило, що американці багато в чому незадоволені кроками президента Дональда Трампа. Рейтинг його схвалення тоді знизився до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому..

Лише 16% виборців американського президента Дональда Трампа підтримують позицію Росії про те, що Україна має піти на подальші територіальні поступки задля миру. Також більшість звинувачують Володимира Путіна за невдачі в мирному процесі.Про це свідчить опитування The Vandenberg Coalition. Соціологи констатували, що більшість виборців Трампа й надалі покладають відповідальність на Путіна через провал спроб домовитися про припинення вогню між Росією та Україною.Водночас лише 16% респондентів підтримують позицію Росії про те, що Україна має віддати їй більше території, щоби закінчити війну. 46% підтримують позицію України в цьому питанні, 39% мають нейтральне ставлення або не визначилися.Загалом, як свідчить опитування, виборці Дональда Трампа хочуть, щоби війна завершилася. Серед тих, хто був не повністю задоволений прогресом адміністрації щодо виконання передвиборчої обіцянки Дональда Трампа "працювати над тим, щоб завершити війну в Україні", майже половина (46%) зазначили, що жорсткіша позиція щодо Росії — через санкції, мита чи інші форми тиску — змусила би їх прихильніше оцінювати підхід Трампа.Після того, як президент Дональд Трамп наприкінці жовтня оголосив про розширення санкцій проти "Лукойла" та "Роснефти", 76% опитаних заявили, що підтримують санкції проти російського енергетичного експорту.Соціологи наголосили, що цей показник залишається стабільним із червня 2025 року. Він практично не змінюється, попри, різні політичні моменти та зміну ситуації.Окрім того, 72% виборців Трампа вважають, що США загалом мають допомагати Україні та притягати Росію до відповідальності за агресію Путіна. Більш ніж половина цієї групи конкретно підтримує такі кроки, як передання Україні американських розвідувальних даних або продаж ракет Tomahawk, щоб Україна могла завдавати ударів по цілях всередині Росії.Водночас 83% опитаних хочуть принаймні зберегти американські зобов’язання в Європі, зокрема, щодо України та НАТО. Лише 15% виступають за те, щоби повністю припинити підтримку України.Нагадаємо, що, згідно з опитуванням Reuters / Ipsos, результати якого оприлюднили минулого тижня, рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна"..

Рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна".Про це свідчить опитування Reuters / Ipsos. Його підсумки такі: нинішній рейтинг схвалення Трампа склав 38% – це на два відсоткові пункти менше, ніж за результатами попереднього опитування на початку листопада.Аналітики Reuters зауважили, що Трамп розпочав свій другий термін на посаді, маючи підтримку 47% американців. Теперішній рейтинг схвалення близький до мінімальних показників під час першого президентського терміну Трампа.Опитані американці, серед іншого, незадоволені політикою президента США щодо вартості життя та розслідуванням справи засудженого за сексуальні злочини Джеффрі Епштейна.Лише 26% американців вважають, що Трамп добре справляється з питанням вартості життя. Це на три пункти менше, ніж на початку цього місяця.І лише 20% американців, зокрема, лише 44% республіканців, схвалюють дії Трампа у справі Епштейна. А близько 70% респондентів (87% демократів і 60% республіканців) вважають, що адміністрація приховує інформацію у цьому питанні.Опитування Reuters / Ipsos відбулося в Інтернеті й охопило 1 017 дорослих американців на території всієї країни. Похибка складає близько трьох відсоткових пунктів.Нагадаємо, що сьогодні американський президент Дональд Трамп зустрівся з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом. Він знову похвалився тим, що начебто завершив вісім воєн, і висловив здивування діями кремлівського диктатора Володимира Путіна..

Колишня американська віце-президентка Камала Гарріс заявила, що готова знову поборотися за посаду очільника держави 2028 року. При цьому вона назвала Дональда Трампа "тираном".Про це Камала Гарріс сказала в інтерв'ю програмі BBC Sunday with Laura Kuenssberg.Камала Гарріс натякнула на те, що планує взяти участь у виборах 2028 року після поразки Дональду Трампу минулого року.На запитання, чи може вона стати першою жінкою-президентом США, Гарріс відповіла: "можливо". Вона підтвердила, що розглядає ймовірність нового балотування, хоча остаточного рішення ще не ухвалила."Я ще не закінчила. Уся моя кар'єра — це служіння. Це в мене в крові", — сказала колишня віце-президентка США.Гарріс також прокоментувала опитування, які наразі ставлять її серед аутсайдерів у боротьбі за висунення від Демократичної партії, навіть після актора Двейна "Скелі" Джонсона."Якби я дослухалася до опитувань, я би не балотувалася ні вперше, ні вдруге. І точно не сиділа би зараз тут", — пожартувала Камала.При цьому аналітики BBC зауважили, що на адресу Гарріс досі лунають запитання, чи не могла вона провести кращу кампанію минулого року та чіткіше окреслити свою позицію щодо економіки.В інтерв'ю Гарріс заявила, що її застереження щодо Дональда Трампа під час кампанії справдилися. Вона назвала його "тираном" і стверджує, що він поводиться як "фашист"."Він казав, що використає Міністерство юстиції як зброю — і саме це він зробив", — заявила Гарріс, навівши як приклад нещодавнє відсторонення коміка Джиммі Кіммела телеканалом ABC.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп вирішив запровадити перші санкції проти Російської Федерації через небажання глави Кремля Володимира Путіна завершувати війну в Україні. Водночас, як зазначили аналітики, республіканець вирішив не застосовувати найжорсткіший варіант обмежень, адже прагне перемовин з Москвою..

Більшість громадян України продовжує негативно ставитися до Російської Федерації. Погане ставлення до країни-агресора висловило 91 відсоток опитаних, і лише чотири проценти — позитивне.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.За даними соціологів, ці дані практично не відрізняються від результатів опитування 2024 року (93 і три відсотки відповідно). У КМІС зауважили, що "погіршення ставлення до РФ йшло після агресивних дій самої Росії, а не передувало цьому".Цікаво, що абсолютна більшість громадян у всіх областях — від 92 відсотків на Заході до 80 процентів на Сході — негативна налаштовані до Росії. Позитивно ставляться від трьох-чотирьох процентів на Заході, у Центрі та на Півдні до дев'яти відсотків на Сході, що коливається в рамках статистичної похибки.Яке ставлення українців до росіянЩодо ставлення до громадян Росії — жителів країни-агресора, то 85 відсотків українців зазначили про погане до них ставлення, лише вісім процентів — позитивно.Антон Грушецький, який є виконавчим директором КМІС, заявив, що громадяни України "незалежно від регіону чи мови спілкування об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян". Керівник КМІС також зазначив, що "російськомовні українці є патріотами України та не бажають жити в Росії"."Опитування проведене 2-14 вересня 2025 року методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1 процента", — додали в КМІС.Раніше повідомлялось, що більша частина українців, а саме 52%, вважають, що Сполучені Штати Америки втомилися і тиснуть на Україну для схвалення несправедливого миру.Нагадаємо, раніше результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру..

Значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям.Про це свідчать результати опитування, яке провів Інститут дослідження громадської думки INSA. Їх наводить агенція DW.На запитання, чи повинні всі українські біженці в Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли "так" або "швидше так". Ще 66% респондентів виступили проти цього, вони відповіли однозначне "ні". Ще 7% опитаних сказали, що їм все одно, а 10% не змогли відповісти.На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися в Україну, 62% німців відповіли ствердно. Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання, а 12% не дали відповіді.Опитування проводили 16 та 17 жовтня, в ньому взяли участь 1 003 респонденти.Як відомо, за даними німецької Федеральної агенції з праці, до березня 2025 року правом на отримання громадянської допомоги, яку виплачують шукачам роботи та малозабезпеченим, володіли 701 тисяча українців.Із них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість скоротилася приблизно на 4 300 осіб.У серпні уряд Німеччини підготував законопроект, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців.Нагадаємо, що, згідно з результатами соціологічних опитувань, проведених у вересні, в Німеччині остерігаються нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі..

В нашій державі зріс відсоток учнів, які вважають українську мову рідною. У 2025 році це підтвердило 78 процентів опитаних школярів, що на чотири відсотки більше, ніж минулого року.Про це свідчать результати опитування, яке провели Державна служба якості освіти та Уповноважена із захисту державної мови, пише "Інтерфакс". Водночас ставлення батьків до державно мови не змінилося і становить 82 відсотки. Згідно з результатами дослідження, популярність української мови також зросла серед вчителів. Якщо у 2024 році українську мову рідною називали 86 процентів учителів, то зараз їхня частка підстрибнула до 92 відсотків.Цікаво, що майже третина освітян (32%) та майже половина батьків (47%) зізналися, що розпочали частіше використовувати державну у повсякденному житті. Української стало більше в побутовому вжитку учнів — про це заявили 43 проценти осіб.Лише 54 відсотки опитаних визнали, що користуються українськими інтернет-ресурсами. Торік ця частка становила 71 процент.До семи відсотків серед учителів зменшилася кількість тих, хто визнав, що під час уроків спілкується російською мовою. У 2025 році 13 відсотків школярів зізнались, що під час занять недержавна мова використовується у навчальних матеріалах.Торік близько половини опитаних учнів (48%) зазначили, що використовують російську мову на уроках, дещо більше — на перервах (57%). У 2025 році поширеність недержавної мови дещо знизилася — її використовують 39 процентів опитаних дітей під час занять та 51 відсоток — на перервах.Нагадаємо, уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.Раніше Олена Івановська наголошувала, що на теперішній момент не варто посилювати санкції та підвищувати штрафи за порушення мовного законодавства.Нещодавно рашисти поширювали фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.

У вересні 2025 року найкраще ставлення українці мають до Нідерландів. Позитивно оцінили цю країну 89,3% респондентів, лише 5,7% — негативно, баланс складає 83,6.Про це свідчать результати опитування, яке провів Центр Разумкова.Далі в рейтингу розташувалися Канада, яка навесні 2025 року перебувала першою в цьому рейтингу, а Нідерланди опинилися лише на сьомому місці.Також високу підтримку балансом понад 80 мають Норвегія, Латвія, Литва та Німеччина. Понад 88% українців позитивно оцінюють Францію.Серед країн Європейського Союзу значний рівень симпатії мають Швеція, Велика Британія й Естонія. Їхні показники балансу перевищують 75.Данія, Фінляндія та Чехія теж отримали позитивну оцінку більшості опитаних. Польща має нижчі показники — лише 73,5% позитивного ставлення та баланс 53,1.Туреччина має баланс 40, а Румунія — 28,6. Значно нижчі показники у Словаччини — баланс лише 8,3.Серед держав за межами Європи високий рівень підтримки зберігає Японія — 69,8% позитивних оцінок. США отримали 69,6% позитивного та 23% негативного ставлення, що дає баланс 46,6.Найбільше негативне ставлення українці висловили до Росії — 94,7% опитаних. Баланс — -92,3. Украй низькі оцінки також отримали Білорусь (-76,7) і Китай (-70,3). Угорщина й Індія мають негативний баланс у -44,8 і -39,6 відповідно.Опитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 12 по 17 вересня 2025 року. Опитано 1 210 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9%.Нагадаємо, що, за результатами опитування, яке провела соціологічна група "Рейтинг" і оприлюднила його наприкінці серпня, в Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.

Більшість українців не хочуть переїжджати за кордон для постійного проживання. Проте є й такі, які мають бажання покинути нашу країну.Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводили 20-22 липня серед громадян віком від 18 років. У ньому взяли участь 1000 респондентів з усіх підконтрольних уряду України регіонів. Зокрема, на запитання "Чи б хотіли Ви поїхати за кордон на постійне місце проживання?", більшість українців відповіли, що не планують виїжджати — таких 88%. Переїхати за кордон хотіли б 11% опитаних. Найбільше охочих виїхати за кордон є серед молоді віком 18-35 років — 19%. Також змогли б покинути рідну країну 20% громадян, які віднесли себе до категорії "бідних".За регіональним розподілом, найбільше охочих жити за кордоном виявилося у центральній Україні — 13%, а найменше на Сході — 8%.Нагадаємо, що, за результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", станом на кінець серпня більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А ось на парламентських виборах лідирувала гіпотетична "партія Залужного".

Російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)."Водночас 74% українців (хоч переважно й без ентузіазму) готові схвалити план Європи й України. Лише 15% категорично відкидають його", — зазначили соціологи.У регіональному вимірі 61-80% у всіх регіонах відкидають план Росії. Натомість у всіх регіонах 72-77% готові схвалити план Європи й України.При цьому план Росії в разі, якщо він би став реальністю, 65% українців вважали би неуспіхом України. Лише 7% вважали би його скоріше чи повним успіхом, і ще є 19%, які вважали би його 50 на 50 успіхом і неуспіхом.У випадку плану Європи й України 30% вважали би його скоріше чи повним успіхом, ще 44% вважали би його 50 на 50 успіхом України. Лише 18% вважали би його неуспіхом України.До того ж 56% вважають, що навіть у разі реалізації плану Європи й України Росія спробує знову напасти. Ще 28% оцінили ймовірність 50 на 50. І лише 10% вважають, що Росія більше не нападе."Тобто план Європи-України хоча й може бути схвалений більшістю громадськості, але емоційно сприймається доволі стримано та не буде вважатися однозначним успіхом. І при цьому буде очікування повторення агресії з боку Росії. Проте разом з цим цей план не буде сприйматися і як поразка. План же Росії буде переважно сприйматися як поразка України з високим очікуванням, що після цього Росія знову нападе на Україну", — зробили висновок соціологи.Умовний план Європи й УкраїниУкраїна отримує надійні гарантії безпеки від Європи та США, які включають стале постачання Україні зброї та грошей в достатній кількості, а також закриття українського неба від російських атак.Нинішня лінія фронту заморожується, Росія зберігає контроль над окупованими територіями, але Україна та світ офіційно цього не визнають.Україна рухається до вступу до Євросоюзу.Санкції проти Росії зберігаються до встановлення сталого миру та зникнення загроз повторного нападу від Росії.Умовний план РосіїСША та Європа скасовують усі санкції проти Росії.Російська мова отримує офіційний статус.Україна має суттєво скоротити армію й обмежити озброєння.Україна назавжди відмовляється від членства в НАТО, а Захід не може більше постачати зброю Україні.Росія має право визначати, якими будуть гарантії безпеки для України, та стане однією з країн-гарантів безпеки України.Україна виводить війська з частини Донецької області, яку зараз контролює, тобто з Краматорська, Слов’янська й інших міст.Україна офіційно визнає Крим, Донецьку та Луганську області частиною Росії, назавжди відмовляється від них.Росія зберігає контроль над окупованими частинами Херсонщини та Запоріжжя.Нагадаємо, що, за результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", станом на кінець серпня більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А ось на парламентських виборах лідирувала гіпотетична "партія Залужного".

У Німеччині остерігають нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі.Про це свідчать дані соціологічного опитування INSA на замовлення Bild. Воно показало, що 62% респондентів бояться, що Росія може напасти й на країну-члена НАТО, наприклад, на Польщу чи Литву.Лише 28% не вірять у такий сценарій, ще 10% опитаних не змогли дати відповідь.Окрім того, більшість респондентів виступають за посилення санкцій проти Росії у відповідь на провокації. Зокрема, 49% висловилися за негайне припинення всіх постачань газу та нафти з Росії до Євросоюзу, при цьому 33% проти цього.Також 51% опитаних хочуть, щоби заморожені російські активи використали для підтримки України. 29% опитаних відкидають таку ідею.Як відомо, у ніч на 10 вересня під час нападу Росії на Україну російські безпілотники щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі.Раніше з’являлася інформація, що влада Німеччини визнала необхідність збільшити армію на 100 тисяч солдатів для досягнення нових цілей Північноатлантичного альянсу, спрямованих на підвищення готовності до загрози російської агресії.До того ж, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, його країна перебуває у процесі постачання двох повних систем Patriot до України. Також стартувала нова ініціатива щодо закупівель далекобійних дронів спільно з оборонною промисловістю України на 300 мільйонів євро.Нагадаємо, президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок заявила в інтерв’ю німецькому виданню Bild, що організація розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.

Кількість противників підтримки Польщею вступу України до НАТО зараз складає майже 53%. Таким чином у сусідній країні зросло негативне ставлення до можливої євроатлантичної інтеграції Києва.Про це свідчить останнє опитування від IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita. Його провели в останні дні серпня, опитали 1 069 респондентів.Польських громадян запитали, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО. За підтримку Польщею вступу України в Альянс висловилися 33,5%, тоді як проти — 52,7%; ще 13,8% не визначилися з думкою.Аналітики зазначили, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Зокрема, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні "Право і справедливість", ультраправу "Конфедерацію" та "Разом" (у цій групі проти висловились 74%). Також частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, мешканців сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%).В опитуванні, що проводив IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили би таке рішення 40%.Нагадаємо, колишній президент Польщі Анджей Дуда заявляв: щоби стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу Україні потрібно насамперед завершити війну з Російською Федерацію.

На думку 75 відсотків громадян, Україна повинна погодитись на припинення бойових дій лише за умови гарантій безпеки з боку Європи та США.Про це йдеться у дослідженні Соціологічної групи "Рейтинг" за 21-23 серпня 2025 року.На питання "Чи повинна Україна погодитись на припинення вогню?" 75 процентів громадян відповіли "Так, але лише за умови надання Україні гарантій безпеки від США та країн Європи", 19 відсотків — "Не повинна погоджуватись за жодних умов", ще 3 проценти переконані, що Київ повинен погодитися на припинення бойових дій без будь-яких умов, і 3 відсотки не зуміли визначитись з відповіддю.Водночас серед ключових гарантій безпеки громадяни України називають: фінансування армії та постачання зброї від союзників (52%), зобов’язання партнерів вступити у війну у випадку повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання морського і повітряного простору (44%).59 відсотків опитаних підтримують припинення вогню і пошук компромісу, 20 процентів — продовження війни до повернення територій Донбасу і Кримського півострова, 13 відсотків — до лінії розмежування/кордонів станом на 23 лютого 2022 року.62 проценти респондентів реальним шляхом закінчити війну вважають пошук компромісу із залученням інших держав, 20 відсотків — пошук компромісу на прямих перемовинах з Москвою, 11 процентів підтримують відмову від перемовин і ведення бойових дій до деокупації всіх земель.Опитування проводилося 21-23 серпня 2025 року методом САТІ (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Всього опитано 1600 осіб віком від 18 років в усіх областях, крім ТОТ Криму та Донбасу, а також земель, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка — не більше 2,5% з довірчою ймовірністю 0,95).Нагадаємо, в Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.

В Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.Відповідне опитування провела Соціологічна група рейтинг на замовлення Міжнародного республіканського інституту.У липні цього року ТЦК довіряли майже чверть опитаних (24%), не довіряють 68 відсотків. За останній рік ставлення до військкоматів погіршилося. У вересні 2024 року ТЦК довіряли 27 процентів, не довіряли 61 відсоток опитаних.Українці гірше ставляться лише до Верховної Ради — законодавчому органу довіряють 19 процентів, не довіряють 76 відсотків респондентів.Ставлення громадян до нового уряду Юлії Свириденко також негативне. Йому довіряють 28 процентів, не довіряють — 30 відсотків, а 42 проценти вагалися з відповіддю.Цікаво, що при цьому Збройним силам, як і раніше, довіряють 94 проценти людей.Опитування проводили на всій території держави (за винятком окупованих земель) з 22 по 27 липня 2025 року методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів.Загальна вибірка становила 2400 громадян України віком 18 років і старше. Середній рівень похибки при припущенні простої випадкової вибірки становить ±2,0 бала в 95-відсотковому інтервалі.Раніше повідомлялось, що у травні в Україні зріс рівень довіри до президента Володимира Зеленського. Показник довіри до українського гаранта збільшився на понад 10%.Нагадаємо, також зазначалось, що майже 90% українців втратили довіру до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Так, довіряють американському лідеру лише 7,4%, на противагу 89%, які не довіряють йому.