# опитування

Попри війну та виклики, з якими стикається суспільство, більшість українців (58%) є щасливими. Лише кожен шостий українець (16%) відчуває себе нещасним.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. За даними експертів, головними факторами, які впливають на рівень щастя, є:вік (з віком рівень щастя знижується);здоров’я та добробут (чим краще здоров’я і чим вищий рівень добробуту, тим людина щасливіша);рівень оптимізму щодо майбутнього України (оптимісти щасливіші ніж песимісти).Відсоток щасливих в Україні за останній рік знизився з 69% до 58%, але це зниження не за рахунок збільшення кількості нещасливих (їх зараз 16%, приблизно стільки ж, скільки було до початку війни), а внаслідок зростання кількості "невизначених".Як бачимо, більшість населення (58% респондентів) України вважають себе щасливими:однозначно щасливі — 24%скоріше так, ніж ні — 34%і так, і ні — 25%.Водночас 16% респондентів зазначили, що вони нещасливі або скоріше нещасливі (8% відповіли "скоріше ні, ніж так", ще 8% обрали відповідь "ні").  "Дослідження демонструє високий рівень оптимізму серед українців навіть у складних умовах", — зазначили соціологи.Нагадаємо, за даними результатів дослідження Київського міжнародного інституту соціології, станом на початок березня 62% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському. Це на 9 відсоткових пунктів більше, ніж у лютому, коли рівень довіри знижувався..

Станом на початок березня 62% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському. Це на 9 відсоткових пунктів більше, ніж у лютому, коли рівень довіри знижувався.Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного на початку березня.За даними соціологів, 28% опитаних повністю довіряють главі держави, ще 34% — скоріше довіряють. Водночас рівень недовіри становить 32%, а баланс довіри-недовіри — +30%.Дослідники зазначають, що у період між кінцем січня та серединою лютого 2026 року довіра до президента помітно впала — з 61% до 53%. Одночасно зросла частка тих, хто не довіряє — з 33% до 41%.Найбільше зниження довіри спостерігалося серед респондентів, які допускали можливість виведення українських військ із Донецької області в обмін на гарантії безпеки. У цій групі показники довіри зменшувалися найбільш суттєво, тоді як серед тих, хто категорично відкидав такі компроміси, рівень довіри залишався відносно стабільним.Опитування проводили з 1 по 8 березня методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1003 респонденти віком від 18 років, які проживають на підконтрольній уряду території України. Попри можливі похибки, пов’язані з умовами війни, у КМІС зазначають, що результати залишаються репрезентативними та дозволяють оцінювати суспільні настрої.Нагадаємо, у вівторок, 17 березня, президент України Володимир Зеленський під час візиту до Великої Британії зустрівся із королем Чарльзом ІІІ.Також 17 березня Зеленський разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером підписали декларацію про поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборонної промисловості..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що понад 60% українців готові взяти участь у можливому референдумі щодо мирної угоди з Росією. При цьому багато респондентів готові підтримати угоду навіть за наявності "територіальних компромісів", якщо запитання буде сформульоване таким чином, що підкреслює переваги миру та безпеки, а складні поступки не виділяються окремо.Про це свідчать результати опитування КМІС за 1-8 березня.Експериментальне формулювання запитання, яку КМІС використовував для перевірки реакції населення, звучала так: "Чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає: членство України в ЄС у 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?" У цьому випадку 61% респондентів сказали б "так", 10% — "ні", решта не визначилися або не брали б участь у голосуванні. Якщо рахувати лише тих, хто дійсно прийде на референдум, підтримка зростає до 86%, проти — 14%.Важливий момент: КМІС підкреслює, що результати сильно залежать від формулювання запитання. Багато українців, які в принципі проти поступок по Донбасу, можуть підтримати мирну угоду, якщо складні моменти "запаковують" у позитивні формулювання. Наприклад, навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% готові проголосувати "так", і лише 14% — проти.Водночас соціологи зазначають високі ризики маніпуляцій та необхідність забезпечення легітимності референдуму. Закон України вимагає мінімум 50% плюс одна явки для визнання результатів легітимними. Навіть якщо ця норма буде формально виконана, низька явка (наприклад, 52%) може поставити під сумнів сприйняття результатів населенням та міжнародними партнерами.Опитування проводилося на підконтрольних уряду територіях України, методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Опитано 1003 респонденти віком від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників близьких до 50%, 3,5% — для 25%, 2,5% — для 10%, 1,8% — для 5%.Загалом КМІС робить висновок, що отримані дані достатньо репрезентативні, щоб надійно оцінювати суспільні настрої щодо можливого референдуму та потенційної підтримки мирної угоди. Основна ідея дослідження — українці схильні підтримувати мир, але деталізація компромісів та формулювання питання критично впливають на результат.Нагадаємо, 70% українців не вірять в успіх нинішніх переговорів, а понад половина виступає проти виведення ЗСУ з Донбасу навіть за гарантій безпеки.Додамо, за результатами опитування КМІС 23-29 січня, 61% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як 33% — ні..

В Україні популярність свята Міжнародного дня жінок, який відзначається щороку 8 березня, поступово знижується. Цього року більшість громадян не будуть відзначати це свято.Про це свідчать дані опитування Rating Group. Зазначається, що цього року святкувати 8 березня планують 45% громадян. Натомість 52% заявили, що не будуть відзначати.Водночас, за даними фахівців, ще п'ять років тому (у лютому 2021) 8 березня відзначала абсолютна більшість українців — 68%.‍"Популярність 8 березня знизилася наскрізно серед різних соціально-демографічних категорій населення. Відносно частіше про святкування кажуть респонденти зі Сходу (61%) і Півдня (51%), а також чоловіки середньої вікової категорії 36-50 років (58%). Водночас, жінки цієї ж вікової категорії зазначають про святкування рідше (42%)", — зауважили у Rating Group.8 березня — це Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир, встановлений ООН у 1977 році. Уперше це свято відзначалось 28 лютого 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки як "Національний день жінки". Темою цієї дати теж є рух за права людини, виокремлюючи права жінок, привертаючи увагу до таких питань, як статева рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок.Зауважимо, раніше низка народних депутатів запропонувала офіційно встановити в Україні нове свято — День української жінки. Ймовірно, його на офіційному рівні відзначатимуть 25 лютого.Нагадаємо, TrueUA публікував календар іменин на березень, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Читайте також: Чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним: пояснення ПЦУ.

На сьогодні більшість українців не готові відмовитися від популярного месенджера Telegram. Проте громадяни не проти активнішого контролю з боку правоохоронних органів.Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг". Так, на сьогодні 76% українців виступають проти повного блокування Telegram в Україні."З іншого боку, більшість опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% проти цього", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Частіше месенджером користуються молодші респонденти, мешканці Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів.Згідно з даними опитування, наразі ‍більшість громадян не бачить загрози для себе особисто у Telegram, але визнають що є ризики для національної безпеки."Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% — що позитивно. Щодо впливу на національну безпеку думки респондентів розходяться. Близько третини висловлюють думку, що ніякого впливу нема, а ще чверть вагається з відповіддю. Водночас, кожен 4-й респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку", — відзначає "Рейтинг".Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов виступив за впровадження обов'язкової реєстрації для власників Telegram-каналів, які фактично функціонують як медіа. На думку посадовця, під час війни анонімність ресурсів, що поширюють контент на велику аудиторію, є неприпустимою та небезпечною для національної безпеки..

Більшість українців (70%) не вірять, що нинішні переговори приведуть до тривалого миру. Також понад половина опитаних проти виведення військ з Донбасу навіть за умови отримання гарантій безпеки.Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Соціологи зазначили, що переважна більшість українців — 70% — не вірять, що нинішні тристоронні перемовини між США, Росією й Україною призведуть до сталого миру."Вірять — 25%. Решта 5% не визначилися зі своєю думкою. Порівняно зі серединою січня 2026 року жодних змін з цього питання не відбулося", — йдеться у повідомленні.Водночас 57% респондентів категорично проти виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США та Європи.Загалом готові підтримати таку пропозицію 36% (переважно неохоче), ще 7% не визначилися або відмовилися відповідати.У КМІС зауважили, що вперше поставили це запитання в середині січня 2026 року, повторили — наприкінці січня та ще раз — у середині лютого. Наприкінці січня 52% були категорично проти такої ініціативи, а 40% — загалом готові підтримати її. У середині січня ці показники становили відповідно 54% і 38%.Соціологи зазначили, що за останній місяць суттєвих змін у громадських настроях не відбулося. Зокрема, не зафіксовано зростання готовності погоджуватися на виведення військ.Якщо аналізувати баланс відповідей (частка тих, хто категорично проти, мінус частка тих, хто загалом згодні), то в середині лютого він становить +21% проти +12% наприкінці січня та +15% у середині січня.Окремо в КМІС наголосили, що в запитанні не йшлося про офіційне визнання Донбасу частиною Росії чи остаточну відмову України від цих територій. Імовірно, у разі прямого формулювання такої умови рівень підтримки був би нижчим.Нагадаємо, на початку лютого соціологічне опитування засвідчило: продовжують довіряти президенту України Володимиру Зеленському 61% українців, не довіряють — 33%. При цьому баланс довіри-недовіри на теперішній момент становить +28%..

Президент України Володимир Зеленський припускає можливість організації виборчого процесу, проте лише за умови встановлення стійкого перемир’я терміном на два-три місяці. Водночас глава держави наголошує, що наразі переважна більшість суспільства виступає категорично проти проведення голосування під обстрілами.Про це він сказав в інтерв’ю виданню Politico.Безпековий фактор та зміна законівЗа словами Президента, ключовим бар'єром для проведення виборів залишається активна фаза бойових дій. Окрім фактичної безпеки на дільницях, процес потребує серйозної юридичної підготовки та політичної волі законодавців."Для організації виборів необхідні зміни до законодавства. Відповідне рішення має ухвалити парламент", — наголосив Зеленський, висловивши сподівання на оперативність Верховної Ради у цьому питанні.Глава держави зауважив, що без стабільного припинення вогню забезпечити рівні права для всіх виборців практично неможливо. Найбільші складнощі виникають із залученням до процесу захисників на фронті та мільйонів українців, які перебувають за кордоном.Позиція суспільства: 90% протиПопри теоретичну можливість виборів за умови "тиші", Зеленський акцентував на реальних настроях громадян. За його даними, українське суспільство наразі не вважає вибори пріоритетом."Якщо комусь цікаво, що думають українці, то 90% проти, бо розуміють, що це жахливо — проводити вибори зараз, під час війни, під обстрілами. Жахливо, як голосуватимуть наші солдати, які нас захищають. Ми маємо їх почути", — заявив президент.Він також додав, що питання легітимності та інклюзивності стосується і біженців: "Жахливо, як голосуватимуть вісім мільйонів людей за кордоном, але вони мають обрати президента, парламент і місцеву владу". Зеленський підсумував, що остаточна доля виборів напряму залежатиме від розвитку безпекової ситуації та обов’язково враховуватиме думку українського народу.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Також президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора..

Продовжують довіряти президенту України Володимиру Зеленському 61% українців, не довіряють — 33%. При цьому баланс довіри-недовіри на теперішній момент становить +28%.Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародним інститутом соціології (КМІС) 23-29 січня 2026 року."Наразі більшість українців — 61% — продовжують довіряти президенту, не довіряють — 33%. Баланс довіри-недовіри — +28%. У середині січня 2026 року показники були майже ідентичні. При цьому серед 61%, які довіряють президенту, "повністю" йому довіряють — 25%. Решта 36% — "скоріше" довіряють йому (а серед 33% тих, хто не довіряє, 17% "зовсім" не довіряють, а 16% — "скоріше" не довіряють)", — йдеться у повідомленні.У КМІС зазначили, що під час опитування провели експеримент. Одній половині респондентів ставили пряме запитання, наскільки вони особисто довіряють чи не довіряють Зеленському. Іншій — ставили запитання методом "задуманого знайомого", тобто абстрактної людини, яка могла би вільно висловлювати свою думку незалежно від обставин, що створювало для респондентів певні умови анонімності та відповідно об’єктивності для оцінки настроїв.Виявилося, що в обидвох випадках президент має високу довіру, але все ж таки методом "задуманого знайомого" рівень довіри нижчий — 53% проти 61%, якщо ставити пряме запитання."Відповідно, ми можемо припускати, що насправді реальний рівень довіри Володимиру Зеленському є дещо нижчим, ніж те, що показують опитування. Проте відкритим є питання, чому саме це відбувається — через страх висловити критику в бік президента чи з якихось інших причин? Нашим обережним припущенням є те, що меншою мірою мова йде про страх критики", — зазначили соціологи.Як показують результати опитування, половина респондентів (48%) вважають, що серед нинішньої влади є справжні фахівці та що вони можуть бути при владі та після війни. Разом із цим лише трохи менше (42%) вважають нинішню владу суцільно заплямованою та стверджують, що ніхто з її представників не має залишатися у владі після війни.Стосовно оцінки демократії в країні респонденти висловилися так: 36% вважають, що в країні стільки демократії стільки, скільки має бути в стані війни. Ще 16% вважають, що демократії навіть забагато. При цьому третина українців (35%) вважають, що зараз демократії замало. Решта 14% не змогли визначитися зі своєю думкою."Зеленський зберігає високу довіру населення та, відповідно, є легітимним головою держави. Зокрема, мало хто з наших респондентів вважав, що в Україні замало демократії та при цьому говорив про відсутність виборів. Тобто наразі немає суспільного запиту на проведення національних виборів якомога швидше", — прокоментував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Нагадаємо, що, за результатами опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу..

Більшість українців — 52% — вважають категорично неприйнятною ідею передачі всього Донбасу під контроль РФ в обмін на гарантії безпеки. Водночас на такий складний компроміс готові піти 40% респондентів, тоді як 7% опитаних не визначилися з відповіддю.Відповідні результати опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Згідно з наявними даними, ставлення до територіальних поступок суттєво різниться залежно від регіону:Київ: виявився найбільш непохитним — 59% мешканців столиці виступають проти здачі Донбасу, тоді як 31% припускають такий варіант.Захід України: 57% опитаних вважають поступки неприйнятними, а 38% готові на них погодитися.Схід: 50% громадян виступають проти передачі територій, водночас 39% готові прийняти таку умову.Центр та Північ: думки розділилися майже порівну — 49% проти поступок і 42% за компроміс.Південь: 49% респондентів не підтримують передачу територій, а 44% вважають цей крок допустимим.В Інституті зазначили, що протягом 23–29 січня 2026 року КМІС організував соціологічне дослідження, залучивши 1003 повнолітніх учасників. Опитування проводилося за допомогою телефонних інтерв’ю, базуючись на випадковій генерації мобільних номерів.До вибірки не включали мешканців окупованих Росією територій Криму та Донбасу, а також українців, які перебувають за кордоном з початку повномасштабного вторгнення.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Так, 55% опитаних українців схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..

В Україні зросла кількість громадян, які виступають за удари по невійськових об'єктах країни-агресорки Росії.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Зокрема, загалом 90% громадян вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.При цьому 10% вважають доцільними удари лише по військових об’єктах. У 2023 році атаки на військові об'єкти підтримували 38% українців.Натомість 80% вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах. Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню РФ (у 2023-му таких було 13%).Водночас українці поділилися своєю думкою й щодо майбутнього нашої держави. Відтак, попри складну зиму і терористичні дії Росії на кінець січня 2026 року 66% респондентів вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Песимістично оцінювали майбутнє — 22%."При цьому порівняно із груднем 2025 року змін майже не було, тобто попри складні обставини ми не спостерігаємо посилення песимізму серед населення", — додали у КМІС.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Так, 55% опитаних українців схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..

Цифровізація стала невіддільною частиною життя українців. Згідно з результатами щорічного опитування КМІС, понад половина громадян надає перевагу онлайн-сервісам, а застосунок "Дія" впевнено утримує статус головного інструменту взаємодії між державою та людиною.Про це йдеться у повідомленні порталу.Ключові цифри та фактиДослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ПРООН в Україні, виявило кілька важливих тенденцій у розвитку цифрового суспільства:вибір на користь онлайн: 59% українців обирають отримання послуг у кілька кліків замість візитів до установ;задоволеність якістю: 85% користувачів цифрових сервісів схвально оцінюють їхню роботу;охоплення "Дії": минулого року 48% громадян оформлювали послуги безпосередньо через портал або застосунок «Дія»;щоденний інтернет: 81% українців користуються мережею щодня, причому найактивнішою групою залишається молодь віком до 30 років.Подвійне зростання цифрової грамотностіОдним із найважливіших результатів дослідження стало суттєве зменшення "цифрового бар’єра". За останній рік кількість людей, які не користувалися онлайн-послугами через брак навичок, скоротилася вдвічі. Якщо у 2024 році таких громадян було 44%, то цьогоріч цей показник впав до 22%.Хто обирає офлайнПопри високий темп цифровізації, частина українців все ще надає перевагу традиційним методам отримання послуг. Найчастіше це пов’язано не з технічними труднощами, а з відсутністю потреби в оформленні саме електронних сервісів у конкретних життєвих ситуаціях."В центрі кожної нашої послуги — людина. За такою філософією ми створюємо зручні сервіси, і результати опитування підтверджують, що "Дія" залишається геймченджером у сфері держпослуг", — зазначають автори звіту.У "Дії" зазначили, що опитування було реалізовано КМІС у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України за фінансової підтримки Швеції та ПРООН.Нагадаємо, на порталі "Дія.Бізнес" зʼявилися ШІ-асистенти, які створені спеціально для підтримки підприємців. Вони допомагають швидше знаходити рішення для розвитку бізнесу — від ідеї запуску до масштабування та виходу на міжнародні ринки..

Український стрибун у воду Олексій Середа здобув престижне звання Athlete of the Year Awards 2025 за версією European Aquatics. Минулий рік став найуспішнішим у кар’єрі спортсмена.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Національного олімпійського комітету України (НОК)."Європейська федерація водних видів спорту вже вчетверте поспіль номінувала українця на цю нагороду. Цього разу перемога дісталася представнику України!" — йдеться в повідомленні.У НОК констатували, що 2025 рік став найуспішнішим у кар’єрі спортсмена. У його доробку:срібна медаль чемпіонату світу в індивідуальних стрибках із 10-метрової вишки;три золоті медалі чемпіонату Європи — в індивідуальних, синхронних і змішаних командних змаганнях."Це вже друге звання найкращого спортсмена року в Європі для Олексія Середи — вперше він здобув його 2023 року", — зауважили українські спортивні функціонери.У номінації від European Aquatics Середа переміг, отримавши понад третину голосів у голосуванні — 33.23%. Минулого року лідер збірної України також перебував у цій номінації та поступився званням британцю Тому Дейлі, віцечемпіону Олімпіади-2024 в синхронних стрибках із 10 метрів.У боротьбі за перше місце Середа випередив поляка Анджея Ржешутека. Чемпіон Євро-2025 у стрибках із триметрового трампліна отримав чверть усіх голосів — 25.05%.У сезоні-2026 найбільшими міжнародними змаганнями в стрибках у воду за участю Олексія Середи стане чемпіонат Європи, який проходитиме в Парижі у період з 31 липня до 16 серпня. Сезон Кубка світу стартує 26 лютого етапом у Монреалі.Нагадаємо, що вчора дворазовий призер Олімпійських ігор Михайло Романчук оголосив про завершення кар'єри спортсмена. Проте він і надалі залишатиметься у спорті, зокрема, працюватиме тренером і на керівних посадах у різних структурах..

Згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Наразі 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією.Про це свідчать дані опитування.У КМІС зазначили, що дискусія щодо плебісциту активізувалася після заяви Володимира Зеленського у грудні 2025 року. Президент припустив, що запропонована мирна угода з 20 пунктів може бути затверджена або парламентом, або шляхом референдуму. Останній варіант, за словами глави держави, може бути реалізований одночасно з проведенням загальнонаціональних виборів.Однак реалізація такого сценарію стикається з серйозними юридичними та безпековими перепонами. У громадянській мережі ОПОРА наголошують, що чинна законодавча база прямо забороняє будь-які голосування в умовах воєнного стану. Основними викликами залишаються неможливість залучити до процесу мільйони біженців та військових на передовій, а також вразливість виборчої інфраструктури до атак та дезінформації.Експерти наголошують, що навіть за умови повного припинення вогню підготовка до справді демократичного референдуму не може бути швидкою. Організація процесу потребуватиме значного часу для оновлення законодавства та створення умов, за яких кожен громадянин зможе безпечно і вільно висловити свою волю.Нагадаємо, переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..