# опитування

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..

Переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 26 листопада до 29 грудня 2025 року.  Ставлення до виборів: ключові цифриЗгідно з даними опитування, суспільні настрої щодо виборчого процесу розподілилися так:59% опитаних переконані, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди та повного закінчення війни.23% респондентів підтримали б проведення виборів у разі перемир'я та отримання безпекових гарантій (цей показник зріс майже втричі порівняно з березнем минулого року).Лише 10% громадян вважають за потрібне йти на дільниці до припинення бойових дій.Вплив довіри до президента на виборчі настроїСоціологи виявили пряму залежність між рівнем довіри до Володимира Зеленського та ставленням до виборів. Ті, хто довіряє главі держави, майже одностайно виступають за відтермінування голосування до миру. Натомість серед людей, які "зовсім не довіряють" президенту, запит на зміни найвищий: 28% із них хочуть виборів негайно, а 34% — одразу після припинення вогню.Демократія проти авторитаризмуУ питанні політичного вектора країни думки розділилися, причому значно зросла частка тих, хто не може визначитися (з 9% до 24%):42% українців бачать рух держави до демократії.34% опитаних вважають, що країна схиляється до авторитаризму. Примітно, що навіть серед критиків, які вбачають авторитарні тенденції, майже половина (46%) все одно виступає проти виборів до кінця війни.Корупція: обережний оптимізмОцінка боротьби з корупцією залишається стабільною. Більшість населення (57%) бачить позитивні зрушення та реальні спроби викорінити зловживання. Водночас кількість тих, хто вважає Україну "безнадійно корумпованою", зменшилася з 40% до 35%.Раніше повідомлялось, що більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Про це засвідчило опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita.Результати опитування показали, що 59,6% респондентів не вірять у закінчення війни в Україні 2026 року. 21,6% респондентів дотримуються протилежної думки, а 18,9% не мають думки з цього приводу.Серед тих, хто вважає, що війна не закінчиться, переважають прихильники влади (64%), але прихильників опозиції також чимало (59%).Раніше більшість польських політиків від влади та притомної опозиції зазначали, що жодні перемовини про Україну, про припинення війни, про її незалежність і суверенітет не можуть проходити без самої України.Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив наприкінці грудня, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території.Очільник польського уряду зазначив, що шлях до миру вимагатиме від Києва певних компромісів у питаннях територій. Він підкреслив, що президент Володимир Зеленський демонструє добру волю, проте будь-які рішення щодо територіальних поступок мають бути підтримані українським народом на референдумі.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

Потуги американського президента Дональда Трампа у врегулювання війни між Росією й Україною не підтримує майже половина громадян Сполучених Штатів Америки. Водночас третина схвалює його рішення.Про це свідчить опитування The Economist/YouGov, результати які наводить видання The Hill.На запитання про підтримку "способу, яким Дональд Трамп розв’язує ситуацію з Росією й Україною", 49% респондентів відповіли, що "дещо не схвалюють" або "категорично не схвалюють".Водночас 30% респондентів того ж опитування заявили, що "дещо схвалюють" або "рішуче схвалюють" дії Трампа, а 20% не були впевнені у своїй відповіді.Як відомо, у перший рік другого терміну Трампа його адміністрація наполегливо домагалася припинення війни в Україні, але без особливого успіху.Дональд Трамп і Володимир Зеленський зустрілися в неділю в Мар-а-Лаго, після зустрічі обидва лідери заявили на спільній прес-конференції, що вдалося досягнути прогресу щодо 20-пунктної мирної пропозиції, яку підтримує український президент.В опитуванні The Economist/YouGov 27% респондентів заявили, що, на їхню думку, на цей момент Росія має перевагу у війні, 6% вважали, що перевага на боці України, а 44% не могли визначити, хто мав перевагу. 24% респондентів не були впевнені, яка сторона має перевагу.Опитування The Economist/YouGov провели з 26 по 29 грудня, в ньому взяли участь 1 550 респондентів. Похибка — 3,6 відсоткового пункта.Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна"..

Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення інформаційно-комунікаційної системи (АІКС) "Всеукраїнський референдум". Вона функціонуватиме як компонент системи "Вибори".Про це повідомили на сайті Центральної виборчої комісії. Там наголосили, що це компонент Єдиної інформаційної-аналітичної системи (ЄАІС) "Вибори" шляхом її модернізації. Також затверджено порядок створення зазначеної системи.Водночас комісія звернулася до Верховної Ради України та Кабінету міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на виділення коштів для створення АІКС "Всеукраїнський референдум" у системі "Вибори".Окрім того, ЦВК звернулася до міжнародних партнерів щодо надання сприяння у створенні АІКС "Всеукраїнський референдум"."Законодавство України поклало на ЦВК обов’язок створення Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Комісії, яка міститиме компоненти для проведення виборів і референдумів. Однак кошти на запуск відповідної ЄІАС у державному бюджеті не виділялися раніше і не передбачені на 2026 рік", — ідеться в повідомленні.З огляду на це, комісія вбачає за найоптимальніший варіант створити АІКС "Всеукраїнський референдум" як компонент нинішньої системи "Вибори", яку цього року модернізовано та посилено в плані кіберзахисту."При цьому комісія звернулася до парламенту, уряду, а також міжнародних партнерів посприяти у реалізації цього рішення", — пояснив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Попри зростальну втому від тривалого конфлікту, суспільство в Україні залишається непохитним у питанні територіальної цілісності та досягнення справедливого миру. Згідно з останніми даними, 85 відсотків громадян виступають категорично проти виведення українських військ з території Донбасу.Про це глава держави розповів у розмові з Fox News. Він зауважив, що хоча прагнення до миру є майже одностайним, воно не означає готовності до територіальних поступок."Всі хочуть миру, але справедливого миру", — наголосив лідер країни. Він навів дані, згідно з якими 85 процентів українців виступають проти виведення військ з Донбасу. Зеленський назвав такий крок великим ризиком для державності та додав, що українці ніколи не схвалять подібне рішення на референдумі.Попередній контекст: У неділю, 28 грудня, Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Переговори президент України назвав "змістовними" й наголосив, що Україна готова до миру.Зеленський повідомив, що під час зустрічі українська та американська делегації обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли значних результатів. Також обговорили послідовність подальших дій.Перед зустріччю із Зеленським Трамп зідзвонився з президентом Росії Володимиром Путіним. Він назвав розмову "продуктивною", а у Кремлі повідомили, що сторони домовилися створити дві робочі групи щодо "мирної угоди" в Україні. Після переговорів із Зеленським Трамп планував знову зателефонувати Путіну.За підсумками зустрічі Трамп й Зеленський зідзвонилися з європейськими лідерами. Останні позитивно оцінили підсумки зустрічі Зеленського з Трампом і їх телефонну розмову. До розмови долучилися президенти Франції Емманюель Макрон, Польщі Кароль Навроцький, прем'єр-міністри Великої Британії Кір Стармер, Італії Джорджа Мелоні, Норвегії Йонас Гар Стере, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Трамп також заявив, що готовий відвідати Україну заради досягнення домовленостей про завершення війни.За даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей.Fox News, посилаючись на власні проінформовані джерела, повідомляє, що вперше за понад п'ять років президент Володимир Зеленський може провести телефонні перемовини з Путіним.Зеленський заявив, що під час переговорів із Дональдом Трампом, які відбулися 28 грудня, вдалося досягти "дуже сильної домовленості"..

Вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом.Про це заявила голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."По-перше, вибори включаються в угоди, коли мова про громадянські війни, а не міжнародний збройний конфлікт; по-друге, якщо джерелом влади є народ, то цілком зрозумілою є громадська думка про неможливість проведення демократичних виборів в активній фазі війни", — зауважила вона.Також, за її словами, територіальні питання можуть виноситись на референдум, якщо це не стосується територіальної цілісності, а явку у 50% для статусу референдуму, що відбувся, забезпечити за такого стану міграції практично неможливо."Умовно, в нас понад 30% громадян є переміщеними (ВПО та за кордон), тому за явки 60% від виборців, буде явка від 100 — десь 30-35% (і референдум не відбувся). Всі практично мільйони, що перебувають за кордоном будуть у списках виборців в Україні, але за поточної ситуації скористатись правом голосу не зможуть", — пояснила голова правління громадянської мережі "ОПОРА".Вона додала, що є купа запитань до конституційності рішень і пропозицій, статусу виборів і можливості їх проведення в якийсь умовний перехідний період."Для того, щоби вибори визнали, найважливіші запитання мають отримати висновки Конституційного Суду України, а він функціонує в мінімальному складі. Тому для початку його потрібно доукомплектувати, і він має працювати в режимі цілодобового конституційного контролю. Ну, й на референдум без нього питання не можна визнавати конституційним", — уточнила представниця робочої групи з проведення виборів.Окрім того, на її переконання, онлайн-голосування — чисто подарунок росіянам. Хоча всі групи та фракції опозиції проти, а також експерти не висловлювали ніколи захвату від цієї ідеї, таку тему знову порушили."Таке голосування не є технічним питанням, а політичним та безпековим. З першого погляду, навіщо про це говорити, якщо голосування за "Євробачення" поклало систему, а гарантувати таємницю голосування після верифікації користувача можна на словах, але реалізувати повноцінно на практиці з високим рівнем довіри неможливо, однак це точно про "офіс простих рішень" та створення нових проблем, а не про рішення викликів", — підсумувала Ольга Айвазовська.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Сьогодні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

На сьогодні 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. При цьому близько третини не готові відповісти, коли закінчиться війна.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Так, згідно з опитуванням, 63% респондентів зазначили, що готові терпіти війну стільки, скільки знадобиться. У вересні цей показник становив 62%. Ще 1% опитаних відповіли, що готові витримувати війну близько року.Водночас частка тих, хто очікує швидшого завершення бойових дій, скоротилася. Про завершення війни протягом пів року або кількох місяців заявили 15% респондентів, тоді як у вересні таких було 21%. При цьому суттєво зросла кількість українців, які не змогли дати відповідь на це запитання — з 13% до 21%.Також результати дослідження свідчать, що:лише 9% опитаних очікують завершення війни до початку 2026 року (у вересні — 18%);14% вважають, що бойові дії можуть завершитися в першій половині 2026 року.Таким чином, лише близько чверті українців розраховують на завершення війни в умовно недалекій перспективі. Натомість 11% респондентів очікують закінчення війни у другій половині 2026 року, а 32% — у 2027 році або пізніше. Ще 33% опитаних відповіли "не знаю", що на 10 відсоткових пунктів більше, ніж у вересні.Нагадаємо, більшість громадян України продовжує негативно ставитися до Російської Федерації. Погане ставлення до країни-агресора висловило 91 відсоток опитаних, і лише чотири проценти — позитивне.Додамо, раніше результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Серед пересічних американців зростає підтримка надання Україні американської зброї задля перемоги у війні проти Росії. За це проголосували понад 60% громадян США.Про це свідчить щорічне восьме опитування Інституту Рональда Рейгана щодо питань національної оборони. За його результатами, американці підтримують сильне лідерство США на світовій арені, військову міць і сильні партнерства для стримування зростання авторитарних загроз.Цього року демонструється рекордно висока підтримка захисту України, прихильність до НАТО та тверда двопартійна згода щодо того, що США повинні утримувати найпотужнішу армію у світі.Опитування свідчить: 64% опитуваних відповіли, що США повинні бути більш залученими та брати на себе провідну роль у міжнародних справах. Так вважають 79% республіканців і 57% демократів.Також 62% опитуваних вважають, що Україна має перемогти, а 64% підтримують надання Україні американської зброї, що на дев’ять пунктів більше, ніж торік, із двопартійною підтримкою (59% республіканців, 75% демократів).Також підтримка НАТО досягнула рекордного максимуму в 68%, зі сильною двопартійною підтримкою зобов'язань за 5 статтею. 87% респондентів вважають, що для США важливо мати найпотужнішу армію у світі, а 71% погоджуються, що мир імовірніший, коли Америка є найсильнішою державою. Опитування провели з 23 жовтня 2025 року по 3 листопада 2025 року двопартійною дослідницькою групою Beacon Research і Shaw & Company Research. Загальний розмір вибірки становив 2 507 осіб.Попередні опитування цього ж Інституту Рейгана свідчили про те, що війна Росії проти України, зокрема міркування щодо її потенційного результату, розділила американську громадську думку.Нагадаємо, що опитування Reuters / Ipsos у квітні визначило, що американці багато в чому незадоволені кроками президента Дональда Трампа. Рейтинг його схвалення тоді знизився до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому..